CC BY
81НФОРМАЦ1ЙН1 ПОТРЕБИ ОСОБИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ
Горова С.В.
Фонд npesudenmie Украши Нацiональноï 6i6niomeKU Украти iMeHi В. I. Вернадського, старший науковий cniepo6imHUK, кандидат наук is соцiальних комункацт,
м. Кшв
INFORMATION NEEDS OF THE PERSON IN THE PRESENT
Horova S.V.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
АНОТАЦ1Я
Розвиток шформацшних ресурав на Bcix pîbhhx ïx функцюнування, створення обсяпв шформацп, з якими ранше школи не стикалась людська цивiлiзацiя, глобальна шформатизащя й iнтернет-теxнологiï обумовили не лише новий яшсний рiвень розвитку сусшльства, але й породили численш проблеми росту, виршення яких вимагають реалiï нового iнформацiйного суспiльства.
ABSTRACT
Development of information resources at all levels of their functioning, the creation of volumes of information that human civilization, global informatization and internet technologies have never before faced not only resulted in a new qualitative level of development of society, but also generated numerous problems of growth, the solution of which requires realities. a new information society.
Ключовi слова: шформащйш потреби, шформацшний ринок, користувач, бiблiотечнi установи, ш-формацшно-аналггичш центри, штернет-технологп.
Keywords: information needs, information market, user, library institutions, information and analytical centers, Internet technologies.
Постановка проблеми: Зважаючи на те, що значення шформацп як рушшно! сили сусшльних перетворень в шформацшному суспшьста зростае, И використання наближаеться до практично! д1яль-носп, сучасне суспшьство для розумшня шформацшних процесiв, що в ньому вщбуваються, при певному абстрагуваннi, можна розглядати як систему сощальних шформацшних баз, ув'язаних ш-формацiйними комушкащями на всiй ширинi i гли-бинi соцiальноi структури аж до сощально! особи включно. Вiдповiдно, доцшьним е розгляд шфор-мацiйних потреб особи в умовах сьогодення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ро-зробкою питань по данiй проблематищ займаються вiтчизнянi та зарубiжнi науковщ, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровiна, В. М. Горовий, Добко Т. та шш, проте сучасний стрiмкий розвиток шфор-мацiйного суспiльства постiйно дае новий матерiал для науково-практичних узагальнень.
Виклад основного матерiалу. Суспiльна зна-чимiсть людини шформацшного суспiльства прямо залежить вiд ефективносп використання нею наяв-них шформацшних ресурав в штересах суспшь-ного розвитку. Ця ефективнiсть прямо залежить:
- ввд якостi пошуково! роботи у с^мко зрос-таючих масивах продуковано! людством шфор-мацii;
- ввд якостi пiдготовки вiдiбраних шформацшних ресурав до використання в практищ суспшьно значимо! iнформацiйноi дiяльностi;
- вiд якостi пошуку оптимальних ршень наяв-них виробничих проблем;
- ввд якостi синтезу наявноï iнформацiï i створення на ïï базi iнформацiï ново!', необхвдно1' для ор-ганiзацiï нового рiвня дiяльностi в xодi вирiшення сустльно необxiдноï проблематики;
- вiд швидкосп темпiв реалiзацiï вищеперера-хованих компоненпв ефективного використання iнформацiйниx ресурсiв, яш забезпечуються в тому числi рiвнем пiдготовки людини iнформацiйного суспiльства до використання теxнiчноï бази та, власне, самою техшчною базою.
При наявних нишшшх обсягах iнформацiйниx ресурсiв, прискоренш темпiв суспiльного розвитку, що обумовлюють необxiднiсть вiдповiдного зву-ження часових рамок для прийняття необxiдниx у сусшльнш дiяльностi рiшень, при наближенш ш-формацiйниx процесiв безпосередньо до проблематики прийняття конкретних i актуальних виробни-чих рiшень, в решп - решт при необxiдностi здшснення синтезуючих, iнтегруючиx операцiй, пов'язаних iз створенням iнформацiï для новоï до суспiльна практика показуе необxiднiсть роздшення професiй в iнформацiйнiй сферi сус-шльно].' дiяльностi. Як уже говорилося вище, робота науковця у безпосередньому пошуку iнформацiï в бiблiотечниx фондах з перебтем часу набувае все бтшого арxа!зму.
I сама лопка розвитку сучасних шформацш-них процеав у цивiлiзацiйному вимiрi, i спротив
прояву нових тенденцiй розвитку з боку вщжилих алгоритмiв суспшьно! еволюцп, i негативнi скла-довi в розвитку нових шформацшних вiдносин (як, наприклад, iнформацiйний тероризм, органiзацiя iнформацiйних воен та iн.) обумовлюють прояв тенденци до формування цiлiсного загальноци-вшзацшного органiзму, зi змiцненням внутршньо! едносп його складових.
Проведенi в контекст реалiзацi! планiв шфор-матизаци сустльства заходи по оргашзаци доступу до шформацшних ресурав передбачають в пер-спективi можливiсть !х активного засвоення саме для творчого використання в практичнш дiяль-ностi.
Розвиток шформацшних ресурав на вах рiв-нях !х функцiонування, створення обсягiв шформацп, з якими ранiше школи не стикалась людська цивiлiзацiя, глобальна шформатизащя i iнтернет -технологи обумовили не лише новий яшсний рiвень розвитку суспiльства, але й породили численш про-блеми росту, виршення яких вимагають реали нового шформацшного суспiльства. Цi реали базу-ються на необхiдностi реалiзацi! основоположних принципiв цього суспiльства: шдвищення продук-тивностi працi в шформацшнш сферi, вдоскона-лення ефективностi використання шформацшних ресурав [1].
При цьому оперування системою сучасних ш-формацшних ресурсiв пов'язане з цiлим рядом складно виршуваних проблем.
Одна з них з них пов'язана саме з ввдсутшстю у сучасному суспiльствi практики продуктивно! ро-боти з великими обсягами шформаци. В середиш минулого столiття суспiльство зiткнулося, при виршенш актуальних проблем, з труднощами по-шуку потрiбноl шформаци в швидко зростаючiй си-стемi ресурав, рознесених, як уже зауважувалося вище, в бiблiотечних установах, архiвах, наукових та шших iнформацiйних центрах. При цьому тру-довi затрати, пов'язаш з проведениям пошуку, ре-альш часовi рамки його здiйснения досить часто ставали спiвзмiрними з затратою ввдповвдних ре-сурсiв на виршення iснуючих проблем шляхом повторного створення необхвдних iнформацiйних продуктiв. Дублювання у створеннi значно! ча-стини шновацшних ресурсiв суттево знижувало ефективнють використання шформацп на найваж-ливших напрямах iнновацiйного розвитку.
Розробка i впровадження сучасних технологiй обробки великих масивiв шформаци, насамперед електронно!, призвела до значного зменшення того дубляжу i втрат, про який так багато говорилося в публiкацiях перюду так званого «шформацшного вибуху» 50-60-х рошв минулого столiття.
Однак, с^мке збiльшения виробництва ново! iнформацil в свт у зв'язку iз розвитком процесiв глобально! iнформатизацi! проблему обробки зрос-таючих !! масивiв не зшмае з порядку денного. I справа в даному випадку не лише в постшнш необ-хвдносл вдосконалення пошукових iнструментiв i намагання з !х допомогою бiльшою мiрою замiнити трудомiсткi операцi! в робоп iнформацiйних
працiвникiв, як1 працюють над вщбором i оброб-кою потрiбних замовникам iнформацiйних ре-сурсiв.
Справа також у необхвдносп реагування на зростаючий фактор багатомовностi в штернеп, в повiльному, виходячи iз потреб сучасносп, розвитку якостi перекладу текспв з мови на мову, ви-ведення на загальноцивiлiзацiйний рiвень специ-фiки викладу iнформацi!.
В той же час донесения користувачу згадано! специфiки, запоруки найпродуктивнiшого в само-бутностi творення i викладу шформацп на рiдних мовах, е важливою обставиною сучасних iнфор-мацшних обмiнiв, цiннiсть яких, з реалiзацiею мож-ливостей для нацiонального розвитку та штеграцп у вирiшеннi загальносуспшьних проблем постiйно збiльшуеться.
Ускладнення вщбору необх1дно! iнформацi! з глобальних ресурав обумовлюеться також розвитком ринкових вщносин в iнформацiйнiй сферi i зро-стаючого сегмента iнформацiйних продукпв та по-слуг, що реалiзуються в якостi товарно! продукцi! зi зростаючою вартiстю.
В загальних обсягах продукованих ресурсiв при !х постшному зростаннi все складнiше знайти вузько спещальну iнформацiю, або ж просто таку, що тематично вiдповiдае запитам користувачiв [2]. При цьому маеться на увазi iнформацiя яшсна. Однак, на нинiшньому етат розвитку продукування iнформацiйних ресурсiв глобальний iнформацiй-ний простiр переповнений низькопробною, не-як1сною iнформацiею, що дуже ускладнюе пошуки як1сних ресурсiв. Значш обсяги неякiсно! iнфор-мацi! обумовлеш:
- непрофесiйнiстю, або ж недостатньою професшшстю, виробник1в ново! iнформацi!, що прийшли в дану сферу виробництва на непро-фесшному рiвнi в контекстi розвитку шформатиза-цi!, забезпечення широкого доступу як до використання, так i до продукування ново! шформацп;
- недотриманням (iгноруванням з тих чи ш-ших причин ) мiжнародних стандартiв на iнфор-мацшне виробництво;
- низьким технiчним рiвнем устаткування, на якому зiйснюеться виробництво ново! шформацп, що обумовлюе низьку яшсть виготовлення продуктiв, введення в iнформацiйний простiр тех-нолопчних шумiв та iн.;
- наявшсть в iнформацiйному просторi шшд-ливо! та ворожо! укра!нському суспшьству iнфор-мацi!, введення в нього дезшформаци та iнфор-мацi!, пов'язано! з к1бертероризмом [3].
Реалi! сьогодення ввдповщають потребi формування нового мислення громадян , яке ввдповщало б атмосферi еволюцiйних процесiв ш-формацiйного суспiльства, самоусвiдомлення лю-дини в цьому сусшльств^ розумiння задач i обов'язк1в, що покладаються цим сустльством на його членiв. Щ реалi! мають базуватися також на нових оргашзацшних, правових та техшко-техно-логiчних рiшеннях, пов'язаних iз шформацшною революцiею, що в1дбуваеться в останш деся-тирiччя, iз розвитком електронних iнформацiйних
технологiй , !х впровадженням в усi сфери життя суспiльства, в тому числ й у бiблiотечну систему.
Щд впливом загальноцившзацшно! тенденцп до прискореного розвитку суспiльства, як1сних пе-ретворень в уах його структурах i зростаючих потреб, пов'язаних iз реалiзацiею цiе! тенденцi!, у ви-робництвi ново! та пiдвищеннi ефективносп вико-ристання наявно! iнформацi! у нишшнш i, особливо, пов'язаний iз ним перiод прогнозованого майбутнього, саме електронний спосiб фiксацi! ш-формаци очевидно мае бути визначальним в характеристик нинiшнього етапу в ютори формування фондiв бiблiотек.
Процеси iнформатизацi! укра!нського сустль-ства, штенсифжащя в ньому iнформацiйних об-мшв, суттевi змiни в свiдомостi члешв суспiльства, яке на сьогоднi вже значною мiрою ввдповвдае озна-кам шформацшного е важливими факторами онов-лення сучасно! бiблiотечно! дiяльностi. Ц про-блеми пов'язанi насамперед iз необхiднiстю онов-лення методик управлшня !х ресурсом i розробкою методик активно! дiяльностi в iнформацiйному про-сторi, органiзацi! ефективного використання сус-пiльством !х фондiв.
У зв'язку iз цим вдосконалення дiяльностi бiблiотечних установ, що входять в систему структур, яш в сукупносп становлять iнформацiйну основу нацюнального розвитку, здiйснюеться пiд впливом двох основних чиннишв. Один iз них пов'язаний iз проявом закономiрностей розвитку шформацшного сустльства, теоретичним i методо-логiчними напрацюваннями на дану тему, вивчен-ням передового зарубiжиого досвщу розвитку бiблiотечно! дiяльностi. Ще один, iз числа основних, пов'язаний iз вивченням вiтчизняного читаць-кого середовища, користувачiв електронними ресурсами, що становлять найб№ш соцiально ак-тивну частину членiв суспiльства.
Проведет бiблiотечними спецiалiстами до-слвдження змш читацько! аудиторi! протягом останнього твтора десятка рок1в дають певне уяв-лення про основнi тенденцi! еволюцп читацького контингенту у вiдповiдностi з кардинальними пере-твореннями в економiчному, сощально-полгтич-ному та культурному житп Укра!ни. Данi до-слвдження ввдображають той факт, що гад впливом загального спаду виробництва в нашш кра!нi, i в тому чи^ - в найбiльш високотехнологiчних, як, наприклад, ракетобудiвнiй, авiацiйнiй, судно-будiвнiй, електроннiй та iн., втрачали сустльну за-требуванiсть, нередко ставали просто безробггними iнженерно-технiчнi працiвники, що в бiблiотеках складали основу читачiв, природничо-техшчного профiлю. У зв'язку з цим, за даними науковцiв НБУВ протягом 1990-1995 рошв, i це характерно не лише для проввдно! бiблiотеки Укра!ни, була за-фiксована рiзка змiна спiввiдношення мiж шль-шстю читачiв цього профiлю i гуматтарних спецiальностей: «шльшсть перших скоротилася з 43,5% до 34%, а других - зросла з 35% до 66,5%» [4].
В сшьських бiблiотеках, де в кризовий для нашого сустльства час комплектування велося
лише деякими перiодичними виданнями, або ж лише ввд випадку до випадку, змiст одержувано! ш-формацп не повнiстю задовольняв 56,6% читачiв, а 36,6% iз числа тих, хто звертався до бiблiотеки, вза-галi одержали вiдмову в представленш потрiбно! iнформацi! [5].
В перюд глибоко! суспiльно! кризи в еко-номiчнiй сферi суспiльного життя Укра!ни рiзко знизилась затребуванiсть з боку держави в науко-вих дослщженнях, що, в свою чергу, обумовило зменшення зацiкавленостi в новiй науковш лгтера-турi.
У той же час реалп сьогодення пiдтверджують факт перемщення взаемодi! користувачiв та бiблiотекарiв у простiр вiртуальних комунiкацiй. Вивчення дано! проблеми свiдчить про те, що в процеа взaемодi! сучасно! читацько! аудитори з бiблiотекою постшно посилюеться тенденцiя збiль-шення ролi бiблiотек ВНЗ Укра!ни в реaлiзaцi! альтернативно! моделi науково! комушкаци (е-нав-чання та е-дослiдження) [6].
Ще з початку минулого десятирiччя було за-фiксовaно В. Немошкаленком та рядом iнших до-слiдникiв [7] значне омолодження читацько! аудитори бiблiотек за рахунок студентсько! молодi та учнiв. Фaкторiв, що обумовлюють цю тенденц1ю чимало, однак вони навряд чи сввдчать про повер-нення до чаав «нaйбiльш читаючо! нaцi!». I хоча варто зазначити, що й шшльш, i вузiвськi програми нaсьогоднi орiентовaнi в бiльшiй мiрi, нiж рашше на сaмостiйну, творчу роботу молодi в процесi за-своення знань, однак, поряд iз цим до ввдввдування бiблiотек дану кaтегорiю читaчiв спонукае також i iнше.Це супроводжуеться змiною предметностi дiяльностi i появою у бiблiотекaрiв нових функцiй та посадових обов'язк1в, як1 до цього не були !м притaмaннi. Вони стають кураторами та менеджерами цифрових колекцш наукових документiв, виршують проблеми авторського права, надають послуги вченим з поцифрування, оформлення, опису результапв дослiджень, !х ефек- тивного збер^ання, упрaвлiння та багаторазового використання. I в перспектив^ зпд- но з досв1дом iнозем-них колег, щ процеси будуть поширюватися i на первиннi дaнi наукових дослщжень [8].
Дослiдження особливостей шформацшно! сфери пострадянського сучасного сустльства свщ-чать про нaявнiсть у нашому соцiумi трьох основних шформацшно зорiентовaних страт: 2% - 10% -ютеблшмент та його обслугою близько 30% - ш-формацшно пасивних та консервативних, понад, 60% - пiд впливом цшого ряду фaкторiв збай-дуж1лих стосовно шформацшних потреб, е нась-огодш «масо вiзовaними» [9].
Суспiльноформуючi i держaвотворчi завдання, реaлiзaцi! яких мае сприяти система бiблiотечних зaклaдiв в нaшiй крa!'нi, ускладнюються поглиблю-ваною протягом остaннiх пiвторa рошв нерiвнiстю у доступi до сощальних, економiчних, освiтнiх, культурних та шших можливостей унасл1док нерiв-ного доступу до шформацшних комп'ютерних тех-нологш [10]. Ця обставина е дуже важливою для
20
окреслення прогнозних характеристик при вив-ченш еволюцii в середовищi користувачiв бiблiотечних установ. Адже в умовах укра!нсько! дiйсностi згадана вище нерiвнiсть не лише юнуе, але й здшснюе свiй вплив на процес демократизацп суспiльства, на процес вдосконалення його само-управлiння, самоорганiзацii.
В умовах фактично! нерiвностi професор Стен-фордського ушверситету Л. Раймонд вважае мож-ливим суспiльний процес при налагодженш чесно! i всеохоплюючо! конкуренцii мiж iндивiдуумами чи органiзованими групами за впливовi посади в урядi; високого рiвня полiтичноi участi в регулярних i за-конних виборах, коли жодна iз дорослих сощаль-них спшьностей не позбавлена тако! участц такий рiвень громадянських i полтгичних свобод, що за-безпечуе цшсшсть политично! конкуренцii i полiтичноi учасп [11]. Як полiтолог, Л. Раймонд розглядае полiтичний аспект демократп в сена ор-гашзацп управлiння. З певними специфiчними особливостями, однак, таким же чином можна розглядати i процеси, що вадбуваються у всiх шших сферах життя суспiльствa, орiентовaного на демо-крaтiю.
У зв'язку з цим можна прогнозувати, що серед характерних особливостей користувaчiв бiблiотек як на найближче, так i на бшьш тривале майбутне буде вадчутно видiлятись конкурентоспроможнiсть i конкурентноздaтнiсть, активна життева позицiя, прагнення до в№ного, незаангажованого самови-явлення в уах видах суспiльноi дiяльностi.
З розвитком ефективносп всiх видiв сусшль-но! дiяльностi людини процес И соцiaлiзaцп постiйно вдосконалюеться. Вiн базуеться, зокрема, на фaкторi зростання ефективностi спшьних дiй, що, на вадмшу вад спiльних зусиль iнших видiв бюлопчних iстот, перетворилися на усвiдомленi цшеспрямоваш процеси. «1нформацшна наси-ченiсть сучасного життя, що активно стимулюе роз-ширення громадських i мiжособистiсних контакпв, визначае також розвиток гумашстично! сфери в суспшьства сприяе зародженню нових сощальних iнiцiaтив, розвитку культурних процеав у соцiумi та ш.» [12]. При цьому слад зауважити , що мова йде не лише про виробничу, перетворюючу дiяльнiсть стосовно навколишнього середовища, але й про внутрюуспшьну оргaнiзaцiю, формування духовно -культурно! сфери суспшьства.
Дослiдники описують при цьому особливосп процесiв диференцiaцii' i диверсифжацп сусшль-ства, вдосконалення його сощально! структури у вiдповiдностi iз вимогами вже нового, шфор-мaцiйного суспшьства.
Враховуючи сказане вище, на мотивацш май-бутнiх користувaчiв бiблiотеки буде здшснювати вплив процес формування сучасного шфор-мaцiйного середовища - "нацюнально! системи iн-формaцiйних ресурсiв, яка припускае поступове пе-ретворення рiзномaнiтних iнформaцiйних про-дуктiв у зручний для використання вигляд, !х збереження i передачу за допомогою комп'ютерних мереж. По сутi, це повинен бути розподшений банк
даних i знань з рiзних галузей виробництва, науки, культури" [13].
В цш ситуaцii виникають серйознi проблеми в користувача: вiн стикаеться з величезними обся-гами iнформaцii, в яких потрiбно знайти i ефек-тивно використати лише необхвдне для його влас-но! дiяльностi. Стрiмко зростaючi обсяги iнфор-мaцii в розпорядженш бiблiотечних прaцiвникiв ставлять також новi технологiчнi проблеми перед бiблiотечними пращвниками, пов'язaнi iз пiдви-щенням якосл обслуговування.
На дiяльнiсть вiтчизняноi бiблiотечноi системи дедaлi значною мiрою здшснюватимуть вплив рин-ковi перетворення, розвиток нацюнального iнфор-мaцiйного простору, политично!' й громадянсько! структури суспiльствa. Бiблiотечнi установи як важлива складова частина нацюнального шфор-мaцiйного потенцiaлу мають збiльшувaти свою присутнiсть у мiжнaродних iнформaцiйних об-мiнaх. Цi перспективи мають уже сьогодш накла-дати свш вiдбиток на процес комплектування бiблiотечних установ новими iнформaцiйними ресурсами. Необхвдна в умовах постiндустрiaльного суспiльствa aктивiзaцiя iнформaцiйноi дiяльностi на м1жнародному рiвнi обумовлюе необхiднiсть введення нових як1сних показник1в у роботу з комплектування фондiв бiблiотек, забезпечення су-часних користувaчiв науковою шформащею 81 свiтового рiвня якосп. Також можна прогнозувати зростання попиту на iнформaцiю, що сприятиме за-гальнокультурному й духовному розвитку суспшьства [14].
Прискорення темпiв розвитку сучасного сус-пiльствa обумовлюе зростaючi його iнформaцiйнi потреби i в виробницга, i в громадському житп, в культурi i дозвiллi. У зв'язку з цим поряд iз уже названими характерними рисками майбутнього ко-ристувача можна також прогнозувати безумовне виховання в нього високо! комп'ютерно! грамот-ностi, умiння орiентувaтись в доступних телеко-мунiкaцiйних можливостях, знання основних мов м1жнародного спшкування. Це, в свою чергу, обумовлюе необхадшсть вiдповiдноi пiдготовки бiблiотечних технологiй i бiблiотекaрiв.
Обставинами, що обов'язково впливатимуть на формування майбутнього користувача бiблiотеки будуть також ринковi перетворення, розвиток поллично!, громадянсько! структури сус-тльства, його творчого потенцiaлу.Дaнa обставина обумовлюе необхадшсть розвитку дистантних форм обслуговування корпоративних категорш ко-ристувaчiв.
Необхадшсть впровадження iнновaцiйних тех-нологiй, розвитку науково! дiяльностi як об'ек-тивна умова достойного перебування Укра!ни в м1жнароднш спiльностi обумовить зростaючi потреби нових категорш читaчiв на наукову шфор-мaцiю свiтового рiвня якостi. Паралельно можна прогнозувати зростання попиту на шформацш, що сприятиме загальнокультурному i духовному ро-звитку.
Вивчення читацьких зaпитiв у бiблiотекaх вах рiвнiв св1дчить про те, що насьогодш в структурi
читацько! аудиторп проявляються лише найбiльш cyrreBÍ ознаки тих 3míh, з якими пращвники бiблiотечних установ зiткнyться в перспектива
Однак, постiйний монiторинг нових явищ у си-стемi сyспiльних запипв до бiблiотечно! роботи уже зараз мае важливе значения для ефективносп дiяльностi бiблiотечних установ в умовах розвитку шформацшного сyспiльства. З ним мае пов'язува-тись i розробка стратеги комплектування новою ш-формащею, i вдосконалення методик бiблiотечно! роботи. Врешп, врахування тенденцiй змiн в чита-цьк1й аудиторй' допоможе ефективно використо-вувати тi незначнi в порiвияннi з потребами кошти, що видiляються нинi державою на бiблiотечнy справу.
При цьому, особливе значення в управлшш бiблiотечними змiнами мають дослщження в про-цесi яких вивчаються потреби в iнновацiях, запити, фактори, що сввдчать про необхiднiсть змш; став-лення до нововведень користyвачiв i персоналу; можливостi ринку та шновацшно! дiяльностi «кон-куренпв»; особливосп процесу реалiзацil шно-вацiй; ефективнють реалiзацi! iнновацiй [15].
Чи не найголовтшим i найактyальнiшим в !х числi е необхiднiсть усввдомлення в середовищi бiблiотечних спецiалiстiв всiх рiвнiв обумовлено! потребами нових категорiй користyвачiв шфор-мацiею тенденцй' до розвитку комп'ютерних техно-логiй в бiблiотечнiй справi як повнiстю рiвноправ-них в обслуговуванш поряд iз традицшно юную-чими. Бiблiотека як книгозбiрия, як центр користування друкованою шформащею не витiсияеться електронними iнформацiйними техно-логiями, а в поеднаннi з ними, з акумульованою ш-формащею на iнших носiях забезпечуе ефективне використання iнформацiйних фондiв.
Висновки. Досввд бiблiотечного обслуго-вування дистантних користyвачiв, i серед них насамперед управлшських структур, полiтичних оргаиiзацiй, науки, бiзнесy свiдчить також про об'ективну необхщшсть еволюцй' бiблiотечних за-кладiв в об'еднання сyспiльних iнформацiйних центрiв, спещальних i загального призначення, спо-лучених засобами сучасного зв'язку i пошуковими системами з потужним iнформацiйним ресурсом. Вш також свiдчить про необхiднiсть розвитку в бiблiотечних закладах обумовлено! потребами за-мовник1в роботи по шдготовщ власно! шфор-мацiйно! продукцп, налагодження попередньо! обробки великих масивiв шформацш, необхвдних для використання рiзномаиiтним сустльним шсти-тутам, розвитку iнших активних форм спiвробiт-ництва з користувачами. Все це сприятиме зрос-танню сyспiльно! уваги i - головне - зростаючш за-требyваиостi бiблiотечних закладiв в сучасних умовах.
Лггература
1. Електроннi шформацшш ресурси бiблiотек у пiднесеннi штелектуального i духовного потен-цiалy укра!нського сyспiльства / [О. С. Онищенко, Л. А. Дyбровiна, В. М. Горовий та ш.] ; НАН
Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського.
- К. : НБУВ, 2011. - С.232.
2. Добко Т. Довiдково-бiблiографiчна дiяль-нiсть наукових бiблiотек Нацюнально! академй' наук Укра!ни: становлення та розвиток (XX ст. - перше десятилитя XXI ст.) / Тетяна Добко; вщ. ред. О. С. Онищенко; НАН Укра!ни. Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2013. - С. 257.
3. 1нтернет-ЗМ1 як об'ект бiблiотечно! iнфор-мацiйно! дiяльностi : монографiя / С. В. Горова; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2013. - 208 с.
4. Коваль Т. Укра!нський читач на ™ суспшь-них перетворень. Вюник книжково! палати. - 2003.
- № 2. - С. 29.
5. Роль маркетингових дослщжень в оптимiза-цп обслуговування користyвачiв Надвiриянсько! ЦБС ^ано-Франшвсько! областi // Бiблiотечна планета. - 2006. - № 1. - С. 31.
6. Колесникова Т. Стратепя розвитку бiблiотек вищих шшл Укра!ни на 2013 -2015 рр.: бачення про-фесюнала / Вiсник Львiвського ун-ту : серiя кни-гозн.бiблiот та шф. технологiй.2014.Вип. 8.С.142 -148.
7. Немошкаленко В. Тенденцй' глобалiзацi! еко-номши, науки, освiти в XXI столгтп та завдання на-yково-iнформацiйно! дiяльностi бiблiотек // Бiбл. вiсник. - К., 2001. - № 6. - С. 2-7.
8. Колесникова Т. Формування комушкацшних ввдносин при оргашзаци бiблiотекою iнститy-цiйного депозитарш ВНЗ // Вiсник Книжково! палати. - 2011. - № 7. - С. 15-18; Соловяненко Д. Ака-демiчнi бiблiотеки в новому соцютехшчному вимiрi: Ч. 1. Академiчна бiблiотека як видавець // Бiблiотечний вiс- ник. - 2010. - № 4. - С. 3-14
9. Стратеги розвитку Укра!ни: теор1я i практика / За ред. О. С. Власика. - К.: НГСД, 2002. - С. 626.
10. Баранов О. А. Подолання цифрово! нерiв-носп - шлях до побудови шформацшного суспшь-ства в Укра!ш // Шформацшне сyспiльство. Шлях Укра!ни. - К.: Фонд "Шформацшне сyспiльство Ук-ра!ни. - 2004. - С. 117.
11. Diamond L. Tul futoritarizmuson, totulitariz-muson: a demokratizalas strategial // Mozgo Vilag. -1990. - P. 79.
12. Лодатко Е. Методологические основы моделирования социокультурных процессов. №15.25.10.2007 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: relga.ru>Environ/WebObjects/tguwww.woa/wa/Main.
13. Давидова I. О. Бiблiотечне виробництво в шформацшному суспшьствг Моногр. - X.: ХДАК, 2005. - С. 240.
14. Штернет-ЗМ! як об'ект бiблiотечно! шфор-мацiйно! дiяльностi : монографiя / С. В. Горова; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2013. - С. 80-81.
15. Шноваци як стратепя i умова розвитку 6í6-лютек : Консультащя / Нац. б-ка Укра!ни для дггей; авт.-уклад. Н. I. Безручко. - К., 2014. - С. 9.
