CC BY
173. Бетенский М. Что ты видишь? Новые методы арттерапии / М. Бетенский. - М., 2002. - 199 с
4. Гуслова М. Праздникотерапия как способ оптимизации жизни семей с детьми-инвалидами //
Праздник. - Изд.: ООО «Корпоративная культура». - М., № 10, 2008. - 234 с.
5. Евдокимова И. Рисуем настроение на лицах // Праздник. - Изд.: ООО «Корпоративная культура». - М., № 5, 2009. - 286 с.
НАЦЮНАЛЬНИЙ 1НФОРМАЦ1ЙНИЙ ПРОСТ1Р У ФОРМУВАНН1
СУЧАСНО1 ОСОБИ
Горова С.В.
Фонд npesudenmie Украши Нацiональноï 6i6niomeKU Украши iMeHi В. I. Вернадського, старший науковий cniepo6imHUK, кандидат наук is соцiальних комункацт,
м. Кшв
NATIONAL INFORMATION SPACE IN THE FORMATION OF
A MODERN PERSON
Horova S.V.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
АНОТАЦ1Я
В умовах глобалiзацiï i впровадження електронних шформацшних технологш для формування особи в нацюнальних орieнтирах загальносустльного ствробггництва велике значения мае змщнення i розвиток нацюнального шформацшного простору. Вщповщно, видаеться за доцшьне розгляд впливу процесiв ш-форматизацiï украшського суспiльства, iнтенсифiкацiï в ньому iнформацiйних обмiнiв на змши у свщомо-стi членiв сустльства, на формування сучасноï особи.
ABSTRACT
In the conditions of globalization and introduction of electronic information technologies for the formation of a person in the national guidelines of the general social cooperation, the strengthening and development of the national information space is of great importance. Accordingly, it seems appropriate to consider the influence of the processes of informatization of Ukrainian society, the intensification of information exchanges in it, changes in the consciousness of members of society, the formation of a modern person.
Ключовi слова: нацюнальний шформацшний проспр, особа, шформацшш потреби, штернеттехно-логп, шформацшш процеси.
Keywords: national information space, person, information needs, Internet technologies, information processes.
Постановка проблеми: Виходячи з того, що значения шформацп як рушшно! сили сустльних перетворень в шформацшному суспiльствi зростае, И оновлення i використання наближаеться безпосе-редньо до практично! дiяльностi, сучасне сустльс-тво для розумшня iнформацiйних процесiв, що в ньому ввдбуваються, при певному абстрагуваинi, можна розглядати як систему соцiальних шформацшних баз, ув'язаних шформацшними комушкаць ями на всiй ширинi i глибинi соцiальноi структури аж до сощально! особи включно. Вiдповiдно, доць льним е розгляд нацiонального шформацшного простору, власне, у формуванш сучасно! особи, особи сьогодення.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ро-зробкою питань по данш проблематицi займаються вiтчизиянi та зарубiжнi науковцi, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровша, В. М. Горовий, Добко Т. та
шш1, проте сучасний стрiмкий розвиток шформа-цiйного сустльства постшно дае новий матерiал для науковопрактичних узагальнень.
Метою е розгляд можливих впливiв у формуванш сучасно! особи нацюнального шформацш-ного простору.
Виклад основного матерiалу. Життездатшсть сучасно! людини в обох вимiрах, i як бiологiчноi' ю-тоти, i як iстоти соцiальноi, в шнцевому пiдсумку залежить вiд можливостей задоволення потреб не-обхiдного життезабезпечення, що в переважного числа сощально активних членiв суспiльства здшс-нюеться через працю. Успiшна суспiльно значуща праця для бiльшостi людей е не лише умовою юну-вання, але й запорукою життевого устху. Реалiза-цiя людини у сферi суспiльноi дiяльностi стае най-б№ш успiшною в своему нацiональному середо-вищi, де в найбiльшiй мiрi вiдбуваеться сприяння
прояву кращих ментальних, нацiональних якостей людей, властивих представникам кожно! наци. При цьому в сферi культурного розвитку «етнокультура укранцiв завжди вiдiгравала виршальну роль у збе-реженнi украшсько! мови, духовностi, нaцiонaльно! iдентичностi й надавала перспектив юнуванню ук-рашщв як наци в европейському цившзацшному посторЬ) [1]. Тривалий час в украшськш ютори вона являла собою мехашзм оргашзаци етношфор-мацiйного простору, що сприяв збереженню сукуп-но! системи iнформацiйних баз, iнформaцiйно! ос-нови юнування i розвитку укра1нсько1 наци.
При цьому, слад зазначити, що насьогодш на-цiональний шформацшний простiр трактуеться до-слвдниками не лише для окреслення просторових, полтгачних та iн. обрисiв, але й як «сукупшсть ш-формаци, яка збертаеться та циркулюе у процеа соцiaльних i культурних комушкацш» [2]. Хоча дане формулювання не повшстю охоплюе змiст процесiв в рамках шформацшного простору, зали-шаючи поза увагою процес нового iнформaцiйного виробництва, значения для цього процесу наявних нащональних ресурсiв та iн., однак, воно вщобра-жае основний мехашзм циркуляци шформаци i, в щлому, е корисним. Звертае на себе увагу, при цьому, також те, що «головною функщею шформацшного простору е обслуговування сучасних та ро-звиток мaйбутнiх суспiльних вщносин, ввд яких за-лежить подальший розвиток або стагнащя як окре-мих краш, так i цившзаци в цiлому. Тому кожна краша змушена сaмостiйно та у сшвпращ з iншими розвивати власний нащональний iнформaцiйний простiр, намагаючись зайняти пдне мiсце у свгго-вому подш прaцi та ресурсiв, у конкурентнш боро-тьбi за ринки збуту товaрiв та послуг, захищаючи власш нaцiонaльнi iнтереси [3]. При цьому слад зазначити, що оскшьки суспыьства оргатзуються навколо процесв людськоI дiяльностi, структуро-ваних i iсторично детермiновaних у ввдносинах виробництва, досвщу i влади [4], то держава, нащя акумулюе для ще1 дiяльностi необхiдну шформа-цшну основу. Ця основа складаеться iз шформацш-ного ресурсу, напрацьованого попередшми поко-л1ннями дано1 наци та корисною для розвитку дано1 людсько1 спiльностi, зiбрaно! в процесi сусшльно1 практики в минулому, та шформащею новою, необ-х1дною для дiяльностi в сучасних умовах.
Як1сною вiдмiннiстю у виробництвi м1ж шдус-трiaльним i iнформaцiйним етапом розвитку суст-льства при цьому е те, що в останньому джерело продуктивностi полягае в технологи генерування знань, обробки шформаци i розвитку комушкацш, порiвняно з попереднiм, де джерело продуктивно-стi полягало у введенш нових енергетичних джерел i в можливостi децентрaлiзовaного використання енерги в процесах виробництва i розпод^. Даний усталений ресурс шформаци, що обслуговуе нащю, державу е шформащйною основою !х життедiяль-ностi, а в сощальному вимiрi соцiaльною шформацшною базою. Абсолютно прaвомiрно буде ствер-джувати, що сaмоiдентифiкaцiя всяко1 соцiaльноl структури здiйснюеться на основi сввдомо згрупо-вано1, виходячи iз И суспiльних функцiй i завдань
шформаци, що становить И власну iнформацiйну базу [5]. Шд такою базою сьогоднi розумieться «весь необхвдний обсяг соцiально значущо! шформаци, керований, постiйно поповнюваний, призна-чений для самовдентифакци збереження i розвитку ще! людсько! сшльносп» [6].
Суттевою характерною рисою при цьому в новому суспiльствi е такий рiвень внутршньо! склад-ностi суспiльного органiзму i такий технчний рь вень, при якому його структурнi складовi не лише обробляють динамiчно зростаючi потоки шформаци, але й генерують новi знання на основi юную-чого до найвищих рiвнiв абстрагування та викорис-товують одержане нове знання для реагування на виклики дшсносп, для проникнення в не!.
Виходячи з того, що значения шформаци як рушшно! сили суспiльних перетворень в шформа-цiйному суспiльствi зростае, !! оновлення i використання наближаеться безпосередньо до практично! дiяльностi, сучасне суспiльство для розумiння ш-формацiйних процесiв, що в ньому вiдбуваються, при певному абстрагуваннi, можна розглядати як систему соцiальних шформацшних баз, ув'язаних iнформацiйними комунiкацiями на всш ширинi i глибинi сощально! структури аж до соцiально! особи включно.
Продовжуючи досл1дження iнформацiйних процесiв у сучасному суспiльствi за сукупнiстю щ-лого ряду ознак, доцiльно окреслити характерш особливостi iнформацiйно! бази стiйко! людсько! (сощально!) сшльносп, у структурi яко! сувереннi iнформацiйнi ресурси вiдiграють дуже важливу, орiентацiйну роль.
Поперше, шформацшна база е однiею з найва-жливiших ознак iснування й розвитку кожно! людсько! сшльносп як вщносно самостiйно!, стало! складово! в загальносуспшьному процесi. Суве-реннi шформацшш ресурси якраз i ввдображають особливосп цiе! самобутностi.
Подруге, iнформацiйна база мютить у собi об-сяги шформаци, необхвдш для !! юнування, самоь дентифiкацi!, розвитку в сощальному середовищ^ Сувереннi обсяги iнформацi! при цьому вщграють роль орiентиру, дороговказу подальшого самобут-нього розвитку.
Потрете, шформацшна база - це певним чином оргашзоваш обсяги шформаци, кероваш, розмь щенi у сферi впливу наявних пошукових систем дано! сшльносп й готовi до використання в !! штере-сах. Вони у сво!й структурi логiчно обумовлюються змiстом наявних суверенних обсягiв шформаци.
Почетверте, шформацшна база у своему напо-вненш мае iнформацiю, що визначаеться як результат вщображення, позначення змiсту, одержаного з зовшшнього для дано! людсько! спiльностi свггу, та результат ввдображення внутрiшнiх процеав у да-нiй спiльностi.
Поп'яте, шформацшна база створюеться разом з розвитком суверенних масивiв шформаци, що ви-конують подвiйну функщю. Вони е i дороговказом руху вперед, i ввдображають становлення дано! людсько! сшльносп:
а) шляхом вшбору необхшно!' шформацп з бiльш загальних, включаючи загальносустльну, ш-формацiйних баз. У наш час найб№ш загальнi ш-формацшт бази пов'язанi з глобальним шформа-цiйним простором, iнформацiйними ресурсами ш-тернету;
б) шляхом творення ново! шформацп в шгере-сах розвитку дано! людсько! спiльностi [7].
«Як зверху, так i знизу». Таким чином, ва про-цеси в шформацшнш сферi, характернi для наци в цшому у вiдповiдному масштабi е характерними для кожного конкретного члена сустльства з його нацюнальною специфiкою. I iнформацiйнi потреби кожного конкретного члена сустльства правомь рно виводити з основних потреб розвитку наци чи держави iз певними застереженнями, що пов'язанi:
- з рiвнем iндивiдуального вiдчуття приналеж-носп дано! людини до нацii чи держави, вихщцем з яко! вона е;
- з власними генетичними, ментальними, со-щальнопсихолопчними якостями, специфiчними для кожно! людини.
Говорячи про творення i вiдбiр iнформацi! для наповнення соцiальних iнформацiйних баз, варто звернути увагу й на фактор сощально! пам'ятi -сховище всшяких смислiв: знань, умiнь, стимулiв, емоцш. Легко помiтити, що суспiльнi настро!, як1 виражають бажання, симпатi!, антипатп бiльшостi членiв суспiльства, можуть досить швидко змшю-ватися. Популярнi вчора гасла та шеали, сьогоднi забутц привабливi недавно лiдери i громадсьш рухи тепер здаються старомодними i застарiлими. Меха-нiзми швидкоплинно! змши суспiльних настро!в дь ють таким чином, що не допускаеться накопичення i одночасне iснування в актуальнш суспiльнiй свь домостi протилежних прагнень та емоцiй [8].
Виступаючи в ролi члена кожно! стльностей, до яких в наявнiй системi соцiально! iнтеграцi! входить шдивщ, використовуючи iснуючу систему со-щальних комунiкацiй, вiн включаеться в складну систему циркуляцii iнформацii мiж складовими си-стеми iнформацiйних баз. Щ бази можуть частково накладатися одна на одну, входити як частковi у бшьш загальнi i т.д. Кожен член сустльства в про-цеа свого функцiонувания сприяе шформацшному збагаченню кожно! з баз i водночас мае можливiсть користуватись !х вмiстом.
Сучасна людина, в процес змiцнення свое! ш-теграцii в структуру сустльства, сустльства шформацшного, формуе для себе все бшьш рiзноманi-тну систему комунiкацiй.
В умовах розвитку шформацшного суспшь-ства, таким чином, основш потреби людини, пов'язаш з !! розвитком, зосереджуються на залу-ченнi i використанш шновацшно!', необхiдноi для цього шформацп. При цьому, стае все бшьш актуальною потреба особи як i в яшснш, кориснiй шформацп, так i у потрiбнiй широкш рiзноманiт-ностi соцiальних iнформацiйних комушкацш.
У сучасному глобалiзованому свiтi задля збереження свое! ментально! самоiдентифiкацi!' [9], збереження тих ушкальних i самобутшх ук-
ра!нських якостей, що можуть бути дуже корис-ними у нацiональному розвитку в умовах шформацшного сустльства', громадяни сьогодшшньо! Укра!ни вiдчувають потребу в збереженш i розвитку ментально! самобутносп в iнформацiйнiй сферг В умовах розвитку нинiшнього сустльства продуктивними е такi риси укра!нця як працелю-бнiсть, терплячiсть i витривалiсть, прагнення до спокшно!', незалежно!, сповнено! життево! фшо-софi!' пращ [10]; толерантшсть укра!'нцiв до ш-ших народiв та культур [11]; близьшсть до iдей-но! основи життя Заходу i водночас сприйняття цих шей i фактiв через призму свого усталеного свггобачення» [12]; демократичшсть як специфi-чну характерну ознаку украiнцiв [13], Г. Сковорода змальовуе образ Укра!ни як краю, де «осе-лилася простота й царствувала дружба, що ро-била мале великим, дешеве дорогим, а просте приемним» [14] та ш. Збереження цих рис, !х ро-звиток i доповнення в умовах сучасного сустльства е одшею iз основних умов нацiонального ро-звитку.
1з усе бiльш активним тиском глобальних iн-формацiйних ресурсiв на шформацшний простiр Укра!ни при пасивному ставленш суспiльства до нацiональноi iнформацiйно!' сфери стае реальною загроза тотально! ушфшацп в цiй сферi i втрати на-цiональноi самоiдентифiкацi!'.
Тому в умовах масового шформацшного виро-бництва, наповнення вичизняних iнформацiйних комунiкацiй новою шформащею, в тому числi зару-бiжного виробництва потрiбна зростаюча увага до збереження i розвитку нацюнальних iнформацiй-них ресурсiв, а в цьому процеа - збереження i ефе-ктивне використання суверенних шформацшних ресурсiв.
При цьому сучаснi особливосп глобального розвитку, у тому чи^ i в iнформацiйнiй сферi, жо-дною мiрою не обумовлюють обов'язкового ущем-лення суверенних прав народiв, держав, усiх соцiа-льних складових суспiльства на самобутнiй розви-ток, у тому чи^ й у сферi iнформацiйнiй. Точнiше буде тдкреслити, що насамперед у сферi шформацшнш, що е основою для вах шших форм суспiль-но! дiяльностi.
Як зауважуе С. Краснер, один з найб№ш авто-ритетних авторiв у питаннях державного сувереш-тету на Заходi, «глобалiзацiя не пщривае фундаме-нтальнi основи суверенитету держав. Глобалiзацiя -це виклик ефективностi державного контролю, але це не е свщченням того, що новi виклики суттево вiдрiзняються вщ старих» [15].
В умовах розвитку сучасно! iнформатизацi!', активiзацi!' iнформацiйних обтв зростае потреба застосування суверенно! шформацп як самостш-ного ресурсу в шформацшних комушкащях, со-цiальних мережах нацюнального iнформацiйного простору з освиньою, культурновиховною метою. Дуже важливим е використання цих ресур-сiв в сучасному шформацшному виробнищи, як ресурсiв базових, що мають вiрно орiентувати в шформацшному аспекл нацiонального розвитку.
З розвитком шформатизацп, що обумовила на бaзi впровадження електронних шформацш-них технологш доступ до нaцiонaльних i мiжнa-родних ресурсiв шформацп в даному формaтi всiм людям, творцям шформацшного суспшьс-тва, дала можливють, втягуючись в iнформaцiйнi процеси не залежно вщ особистiсних вподобань, не лише використовувати наявну, але й задоволь-няти сощальну за сво!м походженням потребу в новому шфотворенш, самовиражатися в новш ш-формаци, реaлiзовувaти нов^ бaгaтогрaннi в свош рiзномaнiтностi можливосп спiлкувaння.
Сьогоднi aктивiзaцiя спiлкувaння з допомогою електронних шформацшних технологiй набула в суспiльствi тако! щiльностi й штенсивносп, що стало можливим формування технологiчно оргаш-зованих соцiaльних мереж.
Онлaйновi проекти, що окреслюють схему сто-сунк1в м1ж людьми стали основою реaлiзaцil 1де1 стосовно того, що ус люди можуть бути поеднаш складною системою контaктiв, яка починаеться з ваших близьких друзiв, тягнеться на наступний рь вень - «друзiв друзiв» - i так аж до шостого рiвня» [16].
Думка про свободу висловлювань i вiльнiсть доступу до шформацп для багатьох користувaчiв мережевих комушкацш е основоположною. Наяв-нiсть рiзномaнiтних ресурсiв, можливiсть послуго-вування даними, як1 донедавна були недоступними для б№шосп людей через геогрaфiчнi чи мовш об-меження, виступають рушшними силами, як1 спри-яють поспйному росту кiлькостi користувaчiв у всьому свiтi [17].
На даному еташ розвитку соцмереж, очевидно, !х можна розглядати як технологгчнг комплекси ор-гашзацИ I управлтня обмтами електронною тфо-рмащею мгж суб 'ектами соцгальних в1дносин, при-значенI для забезпечення горизонтального спшку-вання зац1кавлених у ньому абонентгв, об 'еднаних спшьними Iнтересами, ¡нформацшними потребами та навиками спшкування.
Таке формулювання дае уявлення про сощальш мереж1 як:
- оргашзоват i кероваш шструменти спшку-вання на основi використання електронних шформацшних технологш (штернету);
- мереж1 сощального спiлкувaння саме одно-вимiрних за характеристиками суб'ектiв, тобто, спшкування на горизонтальних рiвнях оргашзацп;
- шформащйш технологiчнi комплекси, що обеднують aбонентiв зi спiльними iнтересaми i потребами та вiдповiдною техшчною подготовкою, що нaсьогоднi вже розшаровуе учaсникiв шформа-цiйних обмiнiв [18].
В перспективi це стало важливим шструмен-том для сaмостiйного визначення користувачем рь вня iнтересaбельностi пропоновано! авторами шформацп.
Розширення мaсштaбiв спiлкувaння в соцмере-жах aктуaлiзувaло проблему достовiрностi шформацп, ввдповвдальносп за не!. У соцмережах, в щ-лому кажучи, вiдсутнi цензори, вщсутш нaвiть лгте-рaтурнi редактори. Аудиторiя творцiв i читaчiв
шформацп знаходиться на самообслуговуваннi. I тому проблема достовiрностi вирiшуeться значною мiрою турботою про репутащю автора, через мож-ливiсть перевiрки поввдомлення по iнших джере-лах, через залучення квалiфiкованого, авторитетного коментування. В цiлому, однак, паралельно iз визначенням критерпв об'eктивностi шформацп в соцмережах, використання аналопчних шструмен-пв i технологiй недобропорядними учасниками сш-лкування створюе новi й новi проблеми в мережi, !х виникнення i нейтралiзацiя вже стало одшею iз по-стiйних сюжетних лшш дано! форми спiлкування.
З розвитком технолопчних можливостей мереж i !х усвiдомлення користувачами сфера горизонтальних шформацшних обмшв стала все ши-рше використовуватись не лише в м!жособистю-ному спiлкуваннi, але й мiж одновимiрними соцiальними структурами сусшльства: мiж нау-ковими установами чи фiрмами, мiж кер!вницт-вом населених пункпв, чи полiтичних партш i т. п. Чимало сервгав iнтернету з набором телекому-шкацшних зв'язкiв з урахуванням зростання в!д-повiдних потреб формують i використовують сощальш мереж!, створюючи при цьому новий вид автоматизованого сервюу - соцiальномережевi послуги (Social Networking Service) [19].
У ход! свого розвитку сощальш мережi збага-чуються новими можливостями для задоволення запипв користувач!в.
Сощальш мереж! з! зростаючим числом до-датшв до них набувають якосп ефективного ш-струмента задоволення потреб члешв сусшльства по контакту !з сайтами офщшних установ, забезпечення зворотного зв'язку !з владою, !з громад-ськими структурами i, таким чином, важливою формою генерацп ново! суспшьно значущо! шформацп. На цш основ! сьогодш розвиваеться зна-чна кшьшсть web - сервгав, що сьогодш прийн-ято називати «сервюами Web 2.0».
Огляд функцш сощальних штернетмереж дае змогу побачити !х беззаперечний вплив на процес розвитку громадянського сусшльства в Укра!ш, на процеси демократизаций зростання сусшльно! акти-вносп, ефективне структурування полггичних структур сусшльства.
Поступово, !з вдосконаленням технологш, з! збшьшенням р!вня вмонтованосп даних канал!в ш-формацшних обмшв в структуру сусшльства, !з змщненням позитивного !мщжу стосовно використання соцмереж у свщомосп людей, вони набувають якосп одного !з важливих шструменпв розвитку громадянського сусшльства, а саме - до незале-жних засоб!в масово! шформацп, що обслуговують громадсьш штереси та потреби, формують громад-ську думку. Кр!м активного поширення в м!жосо-бистюному спшкуванш, в сфер! горизонтальних ш-формацшних обмшв, свое мюце вони завойовують в структур! комушкацш, пов'язаних !з сшлкуван-ням громадян:
- !з полггичними оргашзащями;
- органами мюцевого самоврядування;
- засобами масово! шформаци всiх видiв приналежностi, в тому числi електронними, з широкими можливостями штерактивного спiлкуваиня.
У цьому розумiннi роль сощальних мереж може проявлятись у таких аспектах:
- соцiальнi штернетмереж1, вибудовуючи го-ризонтальнi зв'язки, можуть поступово об-межувати панувания вертикальних мереж (фшаи-совопромислових груп i владних к1л);
- соцiальнi штернетмереж! мають здатнiсть налагоджувати зв'язки м!ж соцiальними групами;
- у сощальних штернетмережах забезпе-чуеться необхвдна насьогодш швидк1сть обмшу ш-формацiею;
- сощальш iнтернетмережi сприяють налагод-женню зворотного зв'язку i ввдтак бшьш оперативному реагуваиню управлшсько!' сфери на запити громадян;
- сощальш штернетмереж! створюють умови для прозорших економiчних та полгтичних про-цесiв;
- за допомогою сощальних штернетмереж може здшснюватися представництво iнтересiв не тшьки соцiальних груп, але й цших соцiальних верств населения - роботодавщв, найманих працiвникiв, споживачiв тощо перед органами влади та мiсцевого самоврядування [20].
Узагальнюючи особливосп шформацшних процесiв в рамках нацiонального шформацшного простору, слад зауважити, що структуризащя зага-льнодержавно!, нащонально!' iнформацiйноi основи розвитку вiдрiзняеться ввд загальноцившзацшно!'. В основ! цих ресурав знаходиться суверенна шфо-рмац1я, що ввдображае змют, власне, нащонально!', державно! специф!ки, напрацьовано! вама попере-дшми поколшиями народу, е ор!ентиром для впчи-зняного шфотворения, вщбору шформацшних ресурав з глобального шформацшного простору, збе-режения нащонально! самощентифжацп в умовах актив!зацп глобальних процеав у сучасному свт. Даш ресурси входять оргашчною частиною в ус! шш! ресурси загальнодержавного, загальнонацю-нального значения, що е шформацшною основою юнувания ! розвитку наци чи держави. Недостатне врахування !х у вщповвдних базах може стати причиною втрати нащонально!' своервдиосп, реал!заци на практищ загрози утфшацд шд впливом глобальних шформацшних ресурав.
Оновления цього виду ресурав вщбуваеться:
- за рахунок державного, нащонального ш-формацшного виробництва та виробництва шформаци управлшськими структурами;
- за рахунок вщбору, адаптацп ! введения в вичизняш бази сусшльно важливо! шформаци глобального шформацшного простору;
- за рахунок комплектаци вичизняних шфо -рмацшних баз ресурсами, одержаними з допомогою ринкових мехашзм!в;
- за рахунок впчизияного шфотворения (виробництва науково! шформаци в наукових, науко-воосвишх, культурноосвгтшх, в тому числ! б!блю-течних установах, виробництва шформаци полгга-чними та !ншими громадськими оргашзащями,
б!знесструктурами, аналгтичними центрами та фондами, окремими громадянами) та ш. [21].
Загальнодержавш та нащональш ресурси е ба-зовою складовою нащонального шформацшного простору [22], що окреслюеться можливостями контролю нащональною системою шформацшно!' безпеки. В цьому простор! у сучасних умовах юну-ють можливосп проникнення несанкцюновано! вь тчизияними засобами контролю, а також шкодливо! для укра!нсько! держави ! наци шформаци, що негативно впливае на свщомють ! можлив! ди укра!н-ських користувач!в, може проникати в систему вичизняних шформацшних баз, порушуючи !х тради-цшний змютовний ! структурний уклад.
Якщо говорити про вертикальний принцип ци-ркуляци шформаци [23], то негативт шформацшш масиви в вичизняний шформацшний проспр пот-рапляють насамперед внаслщок шформацшного тиску ТНК, що лобшють сво! штереси на укра!нсь-ких ринках, внаслщок спроб шформацшного впливу на укра!нське сусшльство радикальних м!ж-народних релтйних оргашзацш, кримшальних об'еднаиь та ш.
Горизонтальний принцип розповсюджения ш-формаци використовуеться у м!ждержавних шформацшних обмшах, в обмшах при налагодженш сшвробггаицтва м!ж партями, шшими громадськими об'еднаннями загальнодержавного чи загаль-нонащонального значения, релшйними оргашзащ-ями, офщшними науковими устаиовами та ш. Горизонтальний принцип шформацшних обмшв використовуеться на м!ждержавному р!вш в про-цеа розвитку шформацшно!' ринково! д!яльносп . Вш застосовуеться сьогодт в шформацшних вш-нах м!ж державами. При цьому вдосконалення бо-йових шформацшних ресурав ор!ентуеться на яко-мога ввдчутшше заиурения в шформацшний проспр потенц!йного противника, якомога глибше проникнення в структуру його базових, суверенних шформацшних ресурав з метою !х дезоргашзацп ! знижения ефективносп використания. Ддючи в основному на горизонтальному р!вш вплив!в, бойов! !нформац!йн! ресурси як правило мають ! вертика-льну складову свое! ди: вони мають створювати по-зитивний !м1дж пол!тичн!й позиц!! ! д!ям держави -учасника конфлжту в глобальному сп!втовариств!.
У зв'язку з цим оргашзащя нац!онально! безпеки, шформацшно!' безпеки держави, наци обумо-влюе необх1дн!сть створения в структур! загально-державних !нформац!йних ресурав шформацшних продукпв, ор!ентованих на нейтрал!защю цього роду негативних вплив!в, а також розробки ефекти-вних методик боротьби з шформацшною агреаею продуктивного апелювання в ц!й боротьб! до зага-льноцив!л!зац!йних правових норм.
Оргашзащя шформацшних ресурав на р!вш функцюнування окремих соц!альних структур а також окремих громадян у внутршньодержавному масштаб! пов'язаиа насамперед !з формуванням ! розвитком базових масив!в шформаци, необхщних для функц!онувания ! розвитку структурних скла-дових сусп!льства.
Збагачення баз сощальних структур новою ш-формащею здiйснюeться як традицiйним власним шфотворенням членами даних соцiальних структур, так i з використанням нових можливостей су-часно! шформатизацп.
1нша тенденцiя пов'язана з переходом до того етапу розвитку кожно! iз соцiальних шформацш-них баз у !х суспiльнiй iерархi!, коли вони завдяки вдосконаленню системи партнерських зв'язк1в iз глобальним iнформацiйним простором та системою горизонтальних зв'язшв, в тому числi й iз роз-витком соцiальних мереж, набувають ввдносно! са-мостiйностi, можливостей для самощентифжацп i все активнiшого прояву в iнформацiйнiй сферi дiя-льносп в якостi самостiйного суб'екта i об'екта ш-формацiйних впливiв [24]. З розвитком вичизня-ного шформацшного ринку ввдбуваеться також на-повнення соцiальних iнформацiйних баз iнформацiею, одержаною в якосп товарно! продукций Соцiальнi структури, вся система юридичних i фiзичних осiб, включаються у виробництво шфор-маци, iнформацiйних послуг на продажу, в тому чи-слi й за кордон. З шщативи iнформацiйних товаро-виробникiв питома вага шформацшного виробниц-тва у загальному виробництвi продукцп неухильно зростае, шформацшний ринок, пов'язаний iз впро-вадженням iнтернеттехнологiй досить динамiчно розвиваеться. Так, американська Alphabet Inc., хол-дингова компанiя Google, збiльшила прибуток i ви-ручку в першому кварталi 2017 року бiльше, шж очiкував ринок. Чистий прибуток у ачшберезш зрiс на 29% - до $5,43 млрд, або $7,73 на акцш, порiвняно з $4,21 млрд, або $6,02 на акцш, за ана-лопчний перiод роком рашше. Виручка холдингу в минулому кварталi пiдскочила на 22,2% - з $20,26 млрд до $24,75 млрд. [25].
З мюяця в мюяць число сотових абонента в УкраМ також зростае. Наприклад, слщ вказати й на так1 даш: оператор мобiльного зв'язку «Ки!встар» в 2016 рощ збшьшив чистий прибуток на 19,6% в порiвняннi з 2015 роком - до 3,08 млрд грн. [26].
При цьому, за аченьберезень 2017 року оператор мобшьного зв'язку компанiя Vodafone Укра!на збiльшив чистий прибуток на 92,73%, або на 255 млн гривень до 530 млн гривень. Компашя також збiльшила дохiд на 2,86 %, або на 0,079 млрд гривень до 2,84 млрд гривень у порiвняннi з ана-лопчним перiодом 2016 року року.
Показово, що за результатами 1 кварталу 2017 року, оператор встановив 366 базових станцш, що вдвiчi бiльше в порiвняннi з аналопчним перiодом попереднього року.
У цей перюд нове 3G покриття з'явилося в населених пунктах центрально! Укра!ни - в Жито-мирськ1й, Днiпропетровськiй, Запорiзькiй i Чер-каськ1й областях, а також на сходi Укра!ни - в Кра-маторську, Слов'янську та Марiуполi [27].
Таким чином, сучасний нащональний шфор-мацiйний простiр як сфера шформацшних обмiнiв нацiонального значения включае в себе розгалу-жену систему структур, що забезпечують виробни-цтво ново! шформацп, зберiгаиня наявно! на рiзних видах носив, а також оргашзащю !! використання з
допомогою мережi соцiaльних комунiкaцiй всере-динi суспiльствa i на мiжнaроднiй aренi. Даний комплекс шформацшних структур складае нащональ-ний шформацшний ресурс - шформацшний потен-щал суспiльствa. Вiд рiвия цього потенщалу в нинiшньому свiтi значною мiрою залежить збере-ження розвитку нащонально! iнформaцiйно! бази -iнформaцiйно! основи розвитку нашого суспiльс-тва, вклад укра!нського народу в зaгaльноцивiлiзa-цшний розвиток [28].
При цьому розвиток впчизняних iнформaцiй-них процесiв ввдбуваеться з урахуванням нaйбiльш суттевих фaкторiв його розвитку. Серед них :
- верховенство шститупв укра!нського сусш-льства над процесом нaцiонaльного виробництва i використaиия iнформaцiйних ресурсiв;
- забезпечення незaлежиостi, умов для рiвно-правного м1жнародного спiвробiтництвa в шформа-цiйнiй сферi;
- забезпечення перспектив:
а) розвитку вичизняного iнформaцiйного виробництва, широкого використання глобальних ш-формaцiйних мaсивiв для задоволення потреб вгт-чизняних користувaчiв;
б) прискореного росту ефективностi використання шформацшних ресурав, забезпечення зрос-тання творчого потенщалу укра!нського суспiльс-тва в використанш iнформaцiйних ресурсiв, у вдос-конaленнi iнформaтизaцi! суспiльствa [29].
Сощальш структури укра!нського суспiльствa в сво!й iнформaцiйнiй дiяльностi широко розвива-ють горизонталью шформащйш зв'язки, що при умовi реально! опори на нащональну iнформaцiйну базу, на сувереннi шформащйш ресурси, в щлому, е позитивним процесом внутршньо суспiльно! кон-солвдаци. Набуваючи досвiду, освоюючи сучaснi шформащйш технологи, вони виходять iз сво!ми iнформaцiйними продуктами на зaрубiжиi шформащйш ринки. Даш процеси регламентуються вщпо-в1дним державним законодавством.
У системi горизонтальних iнформaцiйних об-мшв мають мiсце i прояви негативного шфотво-ренння, виробництво iнформaцiйних продукпв, або ж популяризaцiя через сайти, в соцiaльних мережах iнформaцi!, що об'ективно наносить шкоду суспшь-ству. До ще! iнформaцi! належить неправдива шфо-рмaцiя, iнформaцiя, що входить в основу маншуля-тивних технологш, пов'язаних у нашому суспiльс-твi насамперед iз полiтичною дiяльнiстю, сугестивними впливами для досягнення непрaвомi-рних щлей.
У вiтчизияному iнформaцiйному просторi мають мiсце також i прояви кiберзлочинностi. «В те-першнш час у розпорядженнi суспiльствa знахо-диться сукупнiсть рiзномaнiтних компонентiв шфо-рмaцiйно! iнфрaструктури: соцiaльнi iнформaцiйнi комушкацп, нaявнi iнформaцiйноaиaлiтичнi, бiблi-отечнi, арх1вш та iншi центри збереження й оргаш-зaцi! використання iнформaцiйних ресурав, нау-ковi установи, структури, пов'язаш iз анал1зом пер-винних мaсивiв iнформaцi! типу "фабрика думки", дослвдницьш фонди, соцiологiчнi центри - ва структури, що займаються виробництвом суспiльно значущо! iнформaцi!, включаючи управлшську,
eKOHOMi4Hi, полггачну та для забезпечення Bcix ви-дiв шшо! сусшльно! дiяльностi, системи правотво-рчого регламентування iнформацiйно! сфери. Цi компоненти е комп'ютеризованими i пов'язаними комп'ютерними мережами з уама галузями госпо-дарсько! дiяльностi, життево важливими центрами суспшьного життя. Тому саме кiбернетичнi за-грози, к1бертероризм набувае особливо! небезпеки для нацiонально! iнфраструктури, захисту шформацшного суверенитету Укра!ни» [30].
Висновки. Як правило, всi цi негативнi прояви обумовлюються невiдповiднiстю темпiв правотвор-чо! роботи розвитку iнформацiйних технологш, по-вiльним розвитком методик протистояння негатив-ним проявам в шформацшнш сферi, вiдсутнiстю належно! виховно! роботи серед громадян, що вже дефакто стали членами шформацшного суспшьс-тва, але деюре цього статусу ще достатньою мiрою не закрiпили i в свiдомостi не зафiксували.
Лггература
1. Сорочук Л. Етнокультурна традищя укран-цiв у европейському цившзацшному просторi // Соцiокультурний поступ укра!нства: цившзацш-ний контекст: монографiя / Упор. К. А. Кобченко, за заг. ред. М. I. Обушного. - Шжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2015. - С. 56.
2. Калакура Я. С. Укра!нська культура: цивш-зацiйний вимiр / Я. С .Калакура, О. О. Рафальський, М. Ф. Юрш: 1П1ЕНД iм. I. Ф. Кураса НАН Укра!ни, 2015. - С. 478.
3. Проблеми державного управлшня системою нащональ них шформацшних ресурав з наукового потенцiалу Укра!ни: Монографiя. -К: 1нститут держави i права iм. В. Ж. Корецького НАН Укра!ни, 2003. - С. 159.
4. Кастельс М. Информационная епоха. Экономика, общество и культура. - М.: ГУ Высшая школа экономики, 2000. - С. 37.
5. Горовий В. М. Особливосп розвитку сощальних шформацшних баз сучасного укра!нського суспшьства. - С. 28.
6. Горовий В. М. Особливосп розвитку сощальних шформацшних баз сучасного укра!нського суспшьства. - С. 28.
7. Нацюнальний шформацшний суверенитет у контексп розвитку новпшх шформацшних технологш / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.]; НАН Укра!ни, Нац. бка Укра!ни iм. В. I. Вернадского. - К.: НБУВ, 2011. - С. 17.
8. Соколов А. В. Общая теория социальной коммуникации: Учебное пособие. — СПб.: Издво Михайлова В. А., 2002. - [Электронный ресурс]. -Режим доступа: http://polbu.ru/sokolov communi/.
9. Шформатизащя i модершзащя сощокульту-рно! сфери суспшьства: взаемодiя i розвиток / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.]; НАН Укра!ни, Нац. бка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. -К.: НБУВ, 2011. - С. 11-12.
10. Зибцев В.М., Попов В.Ю. Господарський менталггет Укра!ни: теорiя, iсторiя та сучасний стан. - К.: «Нордпресс», 2005 - С. 65
11. Костомаров Н. Две русские народности. -КиевХарьков: Вища школа, 1991. - С. 68.
12. Зибцев В. М., Попов В. Ю. Господарський менталггет Укра!ни: теорiя, iсторiя та сучасний стан. - С. 67.
13. Антонович В.Б. Погляди укра!нофшв // Моя сповшь: Вибранi юторичш та публiцистичнi твори. - К., 1995 - С. 148.
14. Сковорода Г. Вбогий жайворонок. - [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrbooks.com/ua/Vbogyi zhajvoronok/.
15. States and Sovereignty in the Global Economy / edited by David A. Smith, Dorothy J. Solinger and Steven C. Topik. - London, 1999. - P. 34.
16. Юркпатрж Д. Ефект Facebook. Внутршня iсторiя компанп, що об'еднуе свгг. - К.: Темпора. -2012. С. 90.
17. Городенко Л. Теорiя мережево! ко-мушкацп: монографiя / Л. Городенко; за заг. наук. ред. В. Ф. 1ванова. - К. : Академiя укра!нсько! преси, Центр вiльно! преси, 2012. - С. 93.
18. Сощальш мереж! як чинник розвитку гро-мадянського суспiльства : монографiя / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.]; НАН Ук-ра!ни, Нац. бка Укра!ни !м. В. I. Вернадського. - К.: НБУВ, 2013. - С. 21.
19. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.genon.ru/GetAnswer.aspx?qid=1e45a1918 98e4851b9d194cdac91751f.
20. Електронний ресурс. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc Gum/Vlnu soci ology/2012 6/34.pdf.
21. Горова С. В. 1нтернетЗМ1 як об'ект 6!6лю-течно! iнформацiйно! д!яльносп : монографiя / С. В. Горова ; НАН Укра!ни, Нац. бка Укра!ни !м. В. I. Вернадського. - К., 2013. - С. 15-16.
22. Полгтолопчний енциклопедичний словник / За ред. Ю. С. Шемшученка, В. Д. Бабшна, В. П. Горбатенка, - К.: Генеза, 2004. - С. 547.
23. Горовий В. М. Особливосп розвитку сощальних шформацшних баз сучасного укра!нського суспшьства. - Ки!в: НБУВ. - 2005. - С. 19-20 .
24. Горовий В. М. Особливосп розвитку сощальних шформацшних баз сучасного укра!нського суспшьства. Монографiя. - К.: НБУВ , 2005. - С. 25
25. Alphabet в I кварталi збшьшила прибуток завдяки сильним продажам реклами. - [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news//400680/alphabetvikva rtalizbilshylaprybutokzavdyakysylnymprodazhamrekl amy. - Назва з екрану.
26. Прибуток Ки!встару 2016 року зрю на 20% [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news//397941/prybutokkyyi vstaru2016rokuzrisna20. - Назва з екрану.
27. Vodafone Укра!на ввдзвпував про 500 млн прибутку. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
http://news.finance.ua/ua/news//402361/vodafoneukra vinavidzvituvavpro500mlnpr^butku. - Назва з екрану.
28. Розвиток ресурсно! бази вичизняного шформацшного середовища / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровша та ш.] / НАН Укра!ни, Нац. бка Укра!ни !м. В. I. Вернадського. - К., 2012.
- С. 26.
29. Розвиток ресурсно! бази вичизняного шформацшного середовища / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровша та ш.] / НАН Укра!ни, Нац. бка Укра!ни !м. В. I. Вернадського. - К., 2012.
- С. 26.
30. Штернеткомушкащя в д!яльносп шститу-пв сектору безпеки: теоретикопрактичний аспект: монографiя. - К., Луганськ: Янтар, 2013. - С. 115.
