CC BY
7SOCIAL SCIENCES
УДОСКОНАЛЕННЯ Б1БЛЮТЕЧНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ РЕСУРС1В З МЕТОЮ НЕЙТРАЛ1ЗАЦП ЗАГРОЗ НАЦЮНАЛЬНОМУ 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ ПРОСТОРУ
Горовий В.М.
Нацгональна б1бл1отека Украши шет В. I. Вернадського, заступник генерального директора, доктор iсторичних наук, професор, м. Кшв Горова С.В. Фонд Президентiв Украши НащональноЧ бiблiотеки Украши iменi В. I. Вернадського, старший науковий сniвробiтник, кандидат наук i3 соцiальних комунтацш,
м. Кшв
IMPROVEMENT OF LIBRARY ACTIVITY IN THE CONTEXT OF DEVELOPMENT ELECTRONIC INFORMATION RESOURCES IN ORDER TO NEUTRALIZE THREATS TO THE NATIONAL INFORMATION SPACE
Horovy V.M.
National Library of Ukraine named after VI Vernadsky,
Deputy Director General doctor of historical sciences professor, Kyiv Horova S.V.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
АНОТАЦ1Я
Розвиток шформацшних pecypciB на Bcix piBHHx 1х функцюнування, створення обсяпв шформаци, з якими рашше школи не стикалася людська цившзащя, глобальна iнформатизацiя та штернет-технологи обумовили не лише новий яшсний рiвень розвитку сyспiльства, а й породили численш проблеми зрос-тання, вирiшення яких вимагають реалл нового iнформацiйного сyспiльства. Цi реали базуються на необ-хiдностi реатзаци основоположних принципiв сучасного сyспiльства: тдвищення продyктивностi працi в iнформацiйнiй сфер^ удосконалення ефективностi використання iнформацiйних ресурав. При цьому, в новiй сво!й якостi, як про це вже сввдчить наявний досвiд, бiблiотечнi установи набувають вiдповiдних практичних можливостей, розширюють спектр сво1х фyнкцiй, виходячи з можливостей електронних шфо-рмацiйних технологш та сприяють нейтратзаци загроз нацюнальному iнформацiйномy простору.
ABSTRACT
The development of information resources at all levels of their functioning, the creation of volumes of information previously encountered by human civilization, global informatization and Internet technologies have caused not only a new qualitative level of development of society, but also generated numerous problems of growth, the solution of which requires realities. a new information society. These realities are based on the need to implement the fundamental principles of modern society: increasing labor productivity in the information sphere, improving the efficiency of the use of information resources. At the same time, according to the existing experience, library institutions acquire appropriate practical possibilities, expand their range of functions based on the capabilities of electronic information technologies and help to neutralize the threats to the national information space.
Ключовi слова: иацюиальиий шформацшиий npocTip, бiблiотечна дiяльнiсть, iнформацiя, безпека, шформацшш ресурси, бiблiотечнi установи, глобальна шформатизащя.
Keywords: national information space, library activity, information, security, information resources, library institutions, global informatization.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй. Ро-
зробкою питань по данiй проблематищ займаються вiтчизнянi та зарубiжнi науковщ, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровiна, В. М. Горовий, Добко Т. та шш^ проте сучасний стрiмкий розвиток шформа-цiйного суспiльства постiйно дае новий матерiал для науково-практичних узагальнень.
Метою е розгляд бiблiотечноi дгяльносп в кон-текстi розвитку електронних iнформацiйних ресур-сiв з метою нейтралiзацii загроз нацiональному ш-формацшному простору.
Виклад основного матерiалу. Сьогодш, опе-рування системою сучасних шформацшних ресур-сiв пов'язане з цшим рядом складно вирiшуваних проблем.
Перша з них пов'язана саме з ввдсутшстю в су-часному суспiльствi практики продуктивно].' роботи з великими обсягами шформацп. У серединi мину-лого столитя суспiльство зiткнулося, при вирь шеннi актуальних проблем, iз труднощами пошуку потрiбноi iнформацii у швидкозростаючш системi ресурсiв, рознесених, як уже зауважувалося вище, у бiблiотечних установах, армвах, наукових та iнших шформацшних центрах. При цьому трудовi ви-трати, пов'язанi з проведенням пошуку, реальш ча-совi межi його здшснення досить часто ставали спiвзмiрними з витратою вiдповiдних ресурсiв на виршення iснуючих проблем шляхом повторного створення необхiдних iнформацiйних продуктiв. Дублювання в створеннi значно! частини шнова-цiйних ресурсiв суттево знижувало ефектившсть використання iнформацii на найважливiших напря-мах iнновацiйного розвитку.
Розробка й впровадження сучасних технологiй обробки великих масивiв iнформацii, насамперед електронно!, привела до значного зменшення того дубляжу й втрат, про який так багато говорилося в публiкацiях перюду так званого «шформацшного вибуху» 50-60-х рошв минулого столiття. Однак с^мке збiльшення виробництва ново. шформацп у свт у зв'язку з розвитком процесiв глобально! ш-форматизацii проблему обробки зростаючих 11 ма-сивiв не знiмае з порядку денного. I справа в цьому випадку не лише в постшнш необхвдносп вдоско-налення пошукових iнструментiв i намагання з !х допомогою бшьшою мiрою замiнити трудомiсткi операцii в робот iнформацiйних працiвникiв, якi працюють над вiдбором та обробкою потрiбних за-мовникам iнформацiйних ресурсiв.
Справа також у необхвдносп реагування на зростаючий фактор багатомовностi в 1нтернеп, у повiльному, виходячи з потреб сучасносп, розвитку якостi перекладу текспв з мови на мову, виве-дення на загальноцивiлiзацiйний рiвень специфiки викладу iнформацii при «зростаючш едностi, цшс-ностi людства, утвердженш колективностi, як його органiчноi властивосп, що е однiею з основних те-
нденцiй загальноцивiлiзацiйного процесу» [1]. Во-дночас донесення користувачу згадано! специфiки, запоруки найпродуктивнiшого в самобутносл творения й викладу шформацп рвдними мовами, е важ-ливою обставиною сучасних шформацшних обмь тв, цiннiсть яких, iз реалiзацiею можливостей для нацiонального розвитку та штеграцп у вирiшеннi загальносуспiльних проблем постшно збiльшу-еться.
Ускладнення вiдбору необхiдноi шформацп з глобальних ресурсiв обумовлюеться також розвитком ринкових вщносин в шформацшнш сферi i зро-стаючого сегмента iнформацiйних продуктiв та по-слуг, що реалiзуються як товарна продукщя зi зро-стаючою вартютю.
У загальних обсягах продукованих ресурав при !х постiйному зростaннi дедалi складнiше знайти вузькоспецiaльну iнформaцiю або ж просто таку, що тематично вiдповiдaе запитам користува-чiв. «Неупорядкованють, стихiйнiсть й екстенсив-нiсть розвитку мереж 1нтернет спонукае кожного дослвдника сaмостiйно обстежувати iнформaцiйне середовище або користуватися послугами шформа-цiйних компанш, iнфопосередникiв. Адже 1нтернет - це нерозбiрливе сховище шформацп, значна час-тина яко! е неточною, продубльованою або реклам-ною... коли постае питання щодо доступу до висо-кояшсно!' та достовiрноi, рецензовано!', шутово! ш-формацп, багато користувaчiв потрапляють у склaднi ситуацп» [2]. При цьому йдеться про шфо-рмацш яшсну. Однак на нинiшньому етат розвитку продукування iнформaцiйних ресурав глобаль-ний iнформaцiйний простiр переповнений низькоп-робною, неякiсною iнформaцiею, шформащею шкiдливою, з використанням, з метою досягнення пе!' чи шшо!' полтшчно!', економiчноi та iн. мети, су-гестивних технологiй, що дуже ускладнюе пошуки якiсних ресурсiв. Знaчнi обсяги неяшсно! шформацп обумовленi:
- непрофесшшстю, або ж недостатньою про-фесiйнiстю, виробникiв ново! iнформaцii, що прий-шли в дану сферу виробництва на непрофесшному рiвнi в контексп розвитку шформатизацп, забезпе-чення широкого доступу як до використання, так i до продукування ново! шформацп;
- недотриманням (iгнорувaниям з тих чи ш-ших причин ) м1жнародних стaндaртiв на шформа-цiйне виробництво;
- низьким техшчним рiвнем устаткування, на якому здшснюеться виробництво ново! iнформaцii, що обумовлюе низьку яшсть виготовлення продук-пв, введення в iнформaцiйний простiр технолопч-них шумiв та iн.;
- наявшсть в iнформaцiйному просторi шшд-ливо! та ворожо! украшському суспiльству шформацп, введення в нього дезшформацп та шформацп, пов'язано! з шбертероризмом.
Слiд також мати на увазi, що глобальш шфор-мацiйнi ресурси подiляються на оперативш й резе-рвнi. Останш використовуються не постiйно, а час вщ часу. Вiдповiдно, i рiвень доступу до них може бути ускладненим. У сучаснiй практицi резервт ш-формацiйнi ресурси найчастiше можуть бути на па-перових або ж шших неелектронних носiях, i це ускладнюе доступ до них. Водночас значення резервно! шформаци в певних критичних обставинах для сустльства може набувати значно! актуально-стi.
Глобальнi iнформацiйнi ресурси сьогодш хара-ктеризуються широкою рiзноманiтнiстю, зокрема за способом фшсацд. У даному випадку важливим е те, що кожен iз способiв фшсацд, i на електронних носiях, i на папер^ на кiноплiвцi чи в магштозапиа тощо мае свою технолопю творення й викорис-тання ресурсу. Приведения цих технологш до сш-льного, електронного знаменника хоча й вщбува-еться, однак, потребуе значних витрат коштiв i часу та поки що не може задовольняти суспiльних запи-тiв. Потенцiйнi користувачi в основнiй сво!й масi на сьогодш ще не володшть достатньою мiрою необ-х1дними, дуже рiзноманiтними технологiями.
Окремо необхвдно зупинитися на розвитку по-шукових систем, шших механiзмiв наигащ!, харак-терних насамперед для електронних шформацш-них ресурав. Вони стали виходом у виршенш проблем тематичного пошуку шформаци, у вимiрi Г! к1льк1сних характеристик, вщслщковуванш деяких iнших !! параметрiв. I на початковому етапi шфор-матизаци, до к1нця минулого столитя та на початку нинiшнього, даш рiшення в принципi задовольняли потреби, що виникали.
Однак з виходом на переднш план проблеми наявностi iнформацii шквдливо!, машпулятивно! та необхiдностi оперативного, ефективного викорис-тання ново! яшсно! шформаци в шгересах розвитку сучасного суспiльства, нейтралiзацii проблем, що виникають перед ним, при зростаючш необхiдностi прискорення втшення ново! iнформацiйноi енерги в суспшьну дiяльнiсть знайденi технологiчнi рiшення у сферi обробки iнформацiйних масивiв вже е недо-статнiми. Мова йде при цьому про необхiднiсть удосконалення змiстовного аналiзу наявних ресурав, аналiз якостi подготовки iнформацiйних проду-ктiв, вивчення можливостей !х розвитку та плану-вання на базi використання цих можливостей май-бутньо! суспшьно! дiяльностi.
Сучаснi пошуковi системи, на жаль, не в змозi здшснювати ефективний пошук шформаци в мiж-дисциплiнарнiй сферi !! розвитку, якщо е потреба аналiзу змюту нетотожно! термшологи, проведення аналогiй у процесах подiбних, але вiдображених те-рмiнологiчно по-рiзному. Водночас напрями мiж-дисциплiнарних дослiджень на сьогоднi е дуже про-дуктивними при виршенш сучасних суспiльних проблем у рiзних сферах дiяльностi.
Подiбнi проблеми виникають також шд час на-магання використати в iнтересах власного суспшь-ного розвитку культурного надбання шших нацш i народiв, залучення до використання в шгересах
власного розвитку шформацшних ресурав, створе-них в умовах шшо! культурно! традицп, вiдмiнноl морфологiчноi побудови мовних конструкцш. Як справедливо зауважуеться сучасними дослвдни-ками, важливий i до кшця не усв1домлений на сьо-годш в загальноцивiлiзацiйному вимiрi iнтерес до розвитку нацюнальних мов крiм культуролопчних, загальнодемократичних, гуманiстичних, полiтич-них мотивiв набуде й певного прагматичного значення. Вш буде пов'язаний iз зростаючим значен-ням творчо! пращ, що, як показуе суспшьна практика, завжди е найефективнiшою в нацюнальному культурному середовищi з використанням виража-льних засобiв рiдноl мови.
Сучасш пошуковi системи не можуть врахову-вати також i необхвдний рiвень узагальнення iнфо-рмацiйних ресурав, розподш ресурсiв за масштабами використання для конкретних цшей. Так, при виршенш конкретних проблем, скаж1мо, очищення води, яка використовуеться цукровим заводом, пра-цiвникам п1дприемства потрiбно одержати шфор-мацiю про найбiльш ефективш, прийнятнi за вартi-стю технологи, i зовсiм не з'являються вщповщш рiшення м1жнародних органiзацiй з цього питання.
Проблемним питаииям при вiдборi iз системи глобальних ресурсiв е також розрiзнення в Н зага-льних обсягах потрiбноi iнформацii i шкодливо!, неправдиво!, особливо пе!, що е спецiально замаско-ваною п1д iнформацiю корисну й шновацшну. Дана обставина е суттевою з огляду на поширення iнфо-рмацшних вiйн та к1бертероризму. Однак, вона мае суттеве значення також i в процеа розвитку iнфор-мацшних обмiнiв на ринкових засадах.
Дана обставина е особливо важливою з огляду на те, що слабшсть основних суб'еклв укра!нського iнформацiйного ринку (i особливо - при розглядi його як укра!нського сегмента мiжнародного ринку шформаци) призводить до активного входження в цей ринок заруб1жних учасник1в з набагато сильш-шою матерiально-технiчною базою, технолопч-ними й фiнансовими можливостями, iдеологiею впливу на суспiльнi процеси в Укра!нi, заснованою на власних штересах. Значення iдеологiчноi скла-дово! заруб1жного впливу не лише на внутршню структуру укра!нського ринку, а й мехашзми розвитку нашого суспiльства в цiлому, створення в ньому комфортних умов для просування всiх видiв власних товарiв i забезпечення вигiдних умов прид-бання укра!нських продуктiв - значення ще! скла-дово! частини зарубiжного впливу в нинiшнiх умо-вах зростае.
Незважаючи, однак, на всi наявнi проблеми в процеа використовування глобальних шформацшних ресурав, дане джерело поповнення нацiональ-них iнформацiйних баз набувае дедалi бiльшого значення в збагаченш нацiональних iнформацiйних баз. Ця обставина пояснюеться тим, що:
- на сьогодш жодна кра!на не може дозволити собi виробництво ново! шформаци на вах напря-мах сусшльного розвитку. Таким чином, в уах кра-!нах свiту користувачi змушеш виробляти методики залучення заруб1жних ресурсiв в iнтересах власного розвитку. Даний процес, у свою чергу,
обумовлюе необхiднiсть формування ввдповвдно! правово! бази;
- налагодження мiжнaродних iнформaцiйних обмшв сприяе економii вiтчизияних ресурсiв на на-прямах iнформaцiйного виробництва, що не е пос-тiйно затребуваними, на яких економiчно неоправ-даним е формування спецiaльноi iнфрaструктури для шфотворення;
- формування мiжиaродних шформацшних ри-нк1в як нaйефективнiшa форма шформацшних об-мiнiв сучaсностi обумовлюе як реaлiзaцiю власних iнформaцiйних продукпв на цих ринках, так i при-дбання тих продуктiв за кордоном, що забезпечу-ють шновацшний розвиток, е корисними для дер-жави i нaцii i виробництво яких в умовах нашо! кра-Гни, у порiвияннi iз заруб1жними зразками е нерентабельним.
При цьому нацюнальш iнтереси диктують не-обхiднiсть дотримання власних iнтересiв в шформацшних обмiнaх. Отже, з усiх багатоаспектних дискусш у середовищi дослвднишв, що стосуеться сфери шформацшних впливiв, можна на сьогоднi зробити один висновок, а саме: вплив глобальних процеав на будь-яку ¡нформацшну базу е позитив-ним лише доти, поки сприяе творенню новог тфо-рмацп в традицгях даног людськог спшьностг, шфо-рмацИ] що вгдображае навколишню дтстсть I сприяе П освоенню в Iнтересах щег спшьностг [3].
Таким чином, i становлення украГнського ринку шформацшних послуг, i ва iншi мехашзми ш-формaцiйних обмiнiв, що практикуються нинi, ма-ють розвиватися з урахуванням необхiдних зaходiв, що забезпечують iнформaцiйну безпеку нашого су-стльства. Вони мають нейтрал1зувати можливi за-грози iснувaнню i розвитку Украгни, забезпечувати захист економiчного й полггачного суверенiтету, власно! соцюкультурно! iдентичностi. При цьому зовшшня iнформaцiя aсимiлюеться, перетворю-еться у внутрiшню, у результат чого розширюеться внутрiшия рiзномaнiтнiсть системи, що, у свою чергу, робить Г! придатною сприймати ще бвдьшу зовнiшню рiзномaнiтнiсть [4].
Також важливим е в межах розвитку демократичного процесу дотримання балансу мiж ввдкрип-стю iнформaцii i суспiльно необхвдними обмежен-нями на Гг поширення. У системi цих загроз на сьо-годнi нaйбiльш суттевими е п, що признaченi цiлям шдпорядкування iнтересiв нaцiй та держав штере-сам трaнснaцiонaльних компaнiй, м1жнародним те-рористичним угрупованням та iншим проблемно -орiентовaним наддержавним об'еднанням з глоба-льними aмбiцiями.
1ншою помiтною вже сьогодш складовою час-тиною цих загроз е загроза нaцiонaльно-культурно! ушфжаци, з допомогою яко! нейтрaлiзуеться нацю-нальна, професiйнa чи iншa своерщшсть розвитку, сaмоiдентифiкaцii. Така нейтрaлiзaцiя сприяе лшвь дaцii можливого опору досягненню певних тактич-них цiлей проввдних зaрубiжних глобaлiзaторiв i за-вдае шкоди зaгaльносуспiльному розвитку в ць лому. Сьогоднi це особливо наочно видно на процесах поширення масово! культури, новiтнiх ре-лiгiйних течш, культу сили на телеекрaнi тощо. За
твердженням дослiдникiв, «народження нового свь тового порядку базуеться не стшьки на економiч-них трансформащях, ск1льки на радикальних зсу-вах у духовнш сферi. Цi зсуви базуються на цшому комплексi проблем, нередко досить далеких в1д без-посередньо iнформaцiйних процесiв, однак вони обов'язково ввдображаються в цих процесах ^ у цi-лому, при некритичному сприйнятп можуть ство-рювати небезпеку для украГнського нaцiонaльного розвитку» [5].
Вщповвдно до системи традицшних об'ектiв враження, з точки зору наци чи держави, найбшьш вразливими складовими iнформaцiйноi безпеки е: нацюнальна, економiчнa, полiтичнa, iнформaцiйнa, технiчнa, фiзичнa, соцiaльнa, вiйськовa, екологiчнa, ресурсна, продовольча, енергетична, фiнaнсово-грошова, цiновa, демогрaфiчнa, пожежна, медична, психологiчнa, психiчнa, кримшальна безпеки [6].
Як бачимо, комплексний вплив продукованих у свт iнформaцiйних ресурсiв на вiтчизияну ш-формaцiйну основу розвитку суспiльствa обумовлюе необхвдшсть комплексно! вiдповiдноi реакцп. Таким чином, у сферi оргашзацп сучасно! вiтчизия-но! реaкцii на розвиток глобального шформацш-ного простору формуеться вiдповiднa iерaрхiя за-вдань. При цьому на рiвнi загальнодержавному на-цiонaльнi iнформaцiйнi iнтереси мають узгоджуватись iз тими, що ввдповщають iнтересaм м1жнародного розвитку i враховувати тдпорядко-вaнi iнтереси системи власних сощальних структур.
Розвиток iнформaтизaцii в УкраГ'ш й поси-лення глобального шформацшного тиску на нaцiо-нальш iнформaцiйнi ресурси, конкретизaцiя загроз, пов'язаних iз застосуванням електронних iнформa-цшних технологiй, необхiднiсть, урештi, удоскона-лення процесiв, необхiдних для п1двищення ефек-тивностi використання iнформaцiйних ресурсiв, як основи шновацшного розвитку, сьогоднi обумовлюе необхщшсть як1сного вдосконалення шформа-цiйноi нaсиченостi вiтчизняного iнформaцiйного простору, налагодження ефективних мехaнiзмiв по-повнення нaцiонaльного iнформaцiйного ресурсу.
Сучaснi шформацшш iнтереси УкраГни з огляду на посилення глобальних впливiв дедал1 бь льшою мiрою пов'язуються з оргашзащею збере-ження в нaцiонaльних штересах продуктiв i техно-логiй конкретно! економiчноi знaчущостi, iз захис-том ново! суспшьно значущо! iнформaцii наукового рiвня оргaнiзaцii, як iнформaцii найвищого рiвня якостi, що акумулюе в собi iнтелектуaльне осво-ення нових факпв та процесiв громадського життя, необх1дних для суспiльного розвитку, виршенням всiеi системи проблем, пов'язаних з оргашзащею шформацшно! безпеки УкраГни [7]. I якщо на рiвнi законотворчому, нормотворчому формуеться, хоч i не з належною оперaтивнiстю правова база для ви-роблення вiдповiдноi полтшки, то в системi iнфор-мацшних структур украГнського суспiльствa нале-жна координaцiя все ще в1дсутня.
Таким чином, доходимо висновку про необхвдшсть, по-перше, в умовах зростаючих глобальних впливТв формування широко! загальнодержавно! системи iнформaцiйних структур, що задовольняли
б запити суспiльства на актуальну для розвитку ш-формацш, сприяли б Гг ефективному використанню в краГш i в системi мiжиародних обмiнiв, задоволь-ияли б необхiднi потреби в оргашзащ! сучасно! ш-формацшно! безпеки i, по-друге, налагоджения централiзованого контролю i виробления чигсо! за-гальнонацюнально! полiтики стосовно оргаиiзацii суспiльно корисно! iнформацiйноi дiяльностi в Ук-раГш. При цьому дуже важливим завданиям в ниш-шнiх умовах е налагодження широкого доступу до шформацшних ресурсiв усiм категорiям користува-чiв i оргаиiзацiя iнформувания !х про змют наявних ресурсiв.
Задоволення даних потреб сустльства здiйс-нюеться трьома основними способами:
- виробництвом ново! шформаци, що ввдповь дае напрямам суспiльного розвитку, введениям !! в суспiльний обiг через систему нащональних шфор-мацiйних комунiкацiй, представлениям через систему м1жиародних комушкацш на мiжиароднi ш-формацiйнi ринки, а також спрямувания на компле-ктацш вiтчизияних iнформацiйних баз, у тому чи^ й бiблiотечних фондiв;
- введения в широкий суспшьний обiг шфор-мацiйних ресурсiв, що мютяться у фондах бiблiоте-чних устаиов, архiвних закладiв, iнших шформацшних баз i становлять нащонально-культурну ду-ховну цiннiсть, створену попередшми поколiниями украГнського народу i е системою важливих орiен-тирiв у сучасному нацiональному розвитку;
- вщбором необхвдно! в iнтересах розвитку украГнського народу шформаци з ресурсiв глобального шформацшного простору.
При цьому, якщо доставка ново! шформаци та шформаци з наявних в УкраГ'ш шформацшних баз вщбуваеться через систему вичизияних комушка-цiй i здшснюеться вiдповiдними iнформацiйними працiвниками, орiентованим на яшсне шформа-цiйне обслуговувания ^блютекарями, пращвни-ками архiвних устаиов, сшвробггаиками аналгтич-них центрiв чи фондiв), то ресурси глобального ш-формацшного простору, за виключениям виконаиия певних договiрних зобов'язань у рамках бiзнес-проектiв та здiйснениям зумисного впливу на шформацшний простiр i бази УкраГни, несанкщ-онований нею, цi ресурси просто представлеш ко-ристувачу. I вiдбiр шформаци покладаеться на нього.
Складшсть цього вiдбору в умовах дефщиту часу, наявних величезних обсяпв iнформацiйних ресурсiв, структурно! !х рiзноманiтностi й рiзноi якостi робить i науковцiв, i бiзнесменiв, i полгшч-них дiячiв у сучасному шформацшному просторi, не зважаючи навiть на гшотетично чiтке уявления про те, що вони намагаються знайти, дедалi зроста-ючою мiрою дилетантами. Робота в сучасних шформацшних масивах, iз залученням сучасних техно-логш потребуе специфiчних професiйних навик1в ^ урештi, виокремлення серед iнформацiйних нових професш - операторiв iнформацiйними ресурсами. 1хия допомога п1двищуе ефективнiсть викорис-таиия iнформацiйних ресурсiв, продуктивнiсть пращ вах категорiй користувачiв.
Економiчна ситуацiя в державi не сприяе ство-ренню нових високопродуктивних iнформацiйних центрiв. I в той же час поза сусшльною увагою три-валий час у перюд становления ново! украГнсько! держави в процеа розвитку iнформатизацii суспi-льства залишалися бiблiотечнi та архiвнi установи, традицшш iнформацiйнi центри нашого минулого.
У своему оптимальному варiантi щ механiзми мають бути, очевидно, у нашш краi'нi пов'язаними з розвитком бiблiотечноi дiяльностi. Цей розвиток, однак, мае базуватися на сучаснш технолопчнш ос-новi при вдосконаленнi дiяльностi бiблiотечних ус-танов як загальносусшльних iнформацiйних цент-рiв, у яких мають праиювати квалiфiковаиi iнфор-мацшш працiвники, посередники мiж виробниками й користувачами шформащею, мiж наявним у сус-пiльствi iнформацiйним ресурсом i соцiальними структурами, що на ньому базуеться. При цьому бi-блютечш установи вiдповiдатимуть вимогам сього-дення, успiшно виконуватимуть роль основних еле-ментiв iнфраструктури з керуваиня шфоресурсами суспiльства за таких умов:
1) коли Гхия технiко-техиологiчна база забезпе-чуватиме можливiсть керуваиня електронними потоками шформаци;
2) коли вони зможуть ефективно працювати в глобальному шформацшному простор^ ввдбира-ючи необх1дну нашому сусшльству iнформацiю;
3) коли стаиуть центрами надшного збере-жения ново! електронно! i переведено! з iнших носив у форму електронно! шформаци, структурова-но! i надiйно керовано!;
4) коли переведена в електронну форму iнфор-мацiя з фондiв бiблiотек упроваджуватиметься в ак-тивний общ створюючи едиш масиви з новою, утверджуючи напрацьованi поколiннями традици iнфотворения;
5) коли за рахунок планомiрного комплекту-ваиня фондiв новою iнформацiею буде в1дновлено й змщнено внутрiшнi мiжгалузевi зв'язки, що спри-ятимуть удосконаленню всiе! системи шформацшних баз сустльства;
6) коли бiблiотечнi установи зi свого боку ак-тивiзують роботу з дистанцшного обслуговувания користувачiв, в1дпрацьовуватимуть технологi!, що забезпечать тдвищення ефективностi викорис-тання iнформацi!, у тому числi й шляхом адаптаци до потреб замовника, з урахуванням специфiки його сприймаиия, за аналогiею з процесами спшку-вання;
7) коли бiблiотечнi установи розпочнуть про-цес входжения як повноправних суб'ектiв на iнфо-рмацiйнi ринки, що може мати для них не лише фь нансове значения. Адже ринок - хороший iндика-тор будь-яко! дiяльностi;
8) коли бiблiотечнi установи як загальносуспi-льш iнформацiйнi центри стаиуть також центрами передового досвщу, науково! думки, просвгти й освiти для категорiй громадян, що долучаються до сучасних шформацшних технологш, та вводять !х у свш спосiб життя [8].
Варто також зауважити, що в новш своГй яко-сп, як про це вже сввдчить наявний досввд, бТблю-течнi установи набувають нових практичних мож-ливостей, розширюють спектр сво!х функцш, вихо-дячи з можливостей електронних iнформaцiйних технологiй.
Так, комп'ютеризащя бiблiотек стала сприят-ливим фактором для пiдвищення якосп традицш-них уже нaпрямiв дТяльносп, пов'язаних з обслуго-вуванням читaчiв у залах бiблiотеки, налагоджен-ням шформацп про нaявнi ресурси, скороченням термшв обробки ново! лiтерaтури при комплекту-вaннi та ш.
Поряд Тз цим набуло розвитку обслуговування електронними ресурсами з допомогою бТблютеч-них сайпв. «Сучасний етап розвитку та поширення 1Т в УкраГш дозволяе розглядати веб-сайт як осно-вний Т надзвичайно дТевий шструмент дистанцш-ного 1О користувачТв бТблютек уах тишв Т видТв. I мова йде не лише про ознайомлення ввдввдувачТв веб-сайту зТ структурою, розкладом роботи, контактною шформащею та мюцем розташування бТбль отек тощо. Для сучасно! бТблютеки е нормою ве-дення ЕК нових надходжень Т оперативне онов-лення останнього на власному веб-сайп, формування та представлення тематичних списк1в л1тератури та повнотекстових докуменпв, шфор-мування про книжковТ Т мистецьк1 виставки та про-ведення культурно-масових заходТв, представлення систематизованого перелшу веб-посилань (л1нк1в) з анотащями, наведення впорядковано! довТдково! сощально! чи науково! шформацп тощо» [9].
Також отримало вщповщний розвиток обслу-говування електронними ресурсами з допомогою адресно! дистантно! доставки користувачам документа. Вщбуваеться розвиток повнотекстових електронних бТблютек та участь у наповненш як1сною шформащею сощальних мереж.
Характерною особливютю дгяльносп сучас-них бТблютечних установ е продукування власних шформащйно-аналггачних ресурав у режимТ «ш-формацТя про шформащю», що розкривае змют бь бл1отечних фондТв з актуальних проблем суспшьно! дТяльносл, змют нових глобальних шформацшних ресурав, пов'язаних Тз сусшльно корисною проблематикою. Там видання, що в концентрованш формТ розповТдають про новТ шформацшш напрацю-вання, оснащеш багатим довщковим матерТалом, сприяють удосконаленню використання шформацшних ресурав.
Лiтература
1. Кремть В. Г. Полтгачна безпека Укра!ни: концептуальнi засоби та система забезпечення : мо-нографiя / В. Г. Кремшь, I. Ф. Бшько, С. I. Голова-щенко. - К. : МАУП, 1998. - С. 8.
2. Добко Т. Довiдково-бiблiогpафiчна дiяль-нють наукових бiблiотек Нацiональноi академй наук Укра!ни: становлення та розвиток (XX ст. - перше десятилитя XXI ст.) / Тетяна Добко ; ввд. ред. О. С. Онищенко ; НАН Укра!ни. Нац. б-ка Украши iM. В. I. Вернадського. - К., 2013. - С. 257.
3. Горовий В. М. Особливосп розвитку соща-льних шформацшних баз сучасного укра!нського суспiльства / В. М. Горовий. - К. : НБУВ. - 2005. -С. 203.
4. Афанасьев В. Г. Социальная информация и управление обществом / В. Г. Афанасьев. - С. 117.
5. Штегращя Украши у свггове сшвтовариство в контексп розвитку бiблiотечних шформацшних технологш / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровша, В. М. Горовий та ш.] ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011. - С. 256.
6. Тардасюна Т. М. Менеджмент шформацш-но! безпеки в галузi зв'язку / Т. М. Тардаскша, В. Г. Кононович. - Одеса : ОНАЗ iм. О. С. Попова, 2011.
- С. 10-11.
7. Олшник О. В. Полiтико-правовi аспекти формування шформацшного сусшльства суверенноi' i незалежно! держави [Електронний ресурс] / О. В. Олшник, О. В. Соснш, Л. С. Шиманський. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/book/Sosnin 2.htm.
- Назва з екрана;
Нацюнальний iнформацiйний суверенiтет у контексп розвитку новiтнiх iнформацiйних технологш/ НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011;
8. В. Горовий. Сощальш шформацшш комуш-кацпдх наповнення i ресурс / В. Горовий. - К., 2010.
- С. 220-221.
9. 1саенко О. Шновацшш бiблiотечнi технологи шформацшного обслуговування : монограф1я / Олександр Iсаeнко ; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К., 2011. - С. 52.
10. Марутян Р. Нащональш шформащйш ресурси як першооснова шформацшного сувереш-тету Укра!ни / Р. Марутян // Актуальш проблеми м!жнародно! безпеки: укра!нський вимiр. - К. : ВД «Стилос», 2010.
