CC BY
65. Инвестиционный проект «Комплексное развитие Нижнего Приангарья». - URL: http://www.sibarea.ru/ inve&ment/inve&ment_projects/id/5/.
6. Распоряжение Правительства РФ от 30.11.2006 № 1708-р (в ред. от 17.03.2010). - URL: http://www.referent. ru/1/152710.
7. В Красноярском крае разработан инвестиционный проект «Ангаро-Енисейский кластер»... - http://gnkk. ru/news/in-the-krasnoyarsk-region-developed-an-inve&ment-project-angara-yemsei-clu&er-value-272-billion-r.html.
8. Новый этап развития Нижнего Приангарья - «Анга-ро-Енисейский кластер» утвержден на федеральном уровне. - URL: http://newslab.ru/article/501360/.
9. Кричевский Н. Чем стало государственно-частное партнерство в России. - URL: http://www.
mk.ra/economics/article/2009/11/10/382824-chem-&alo-gosudar&vennocha&noe-partner&vo-v-rossii.html.
10. Схема комплексного использования и охраны водных объектов по бассейну реки Ангара. В 6-ти книгах. Книга 2. Оценка экологического состояния и ключевые проблемы водных объектов бассейна реки Ангара. - Красноярск: КРОМАЭП, 2008.
11. Бурматова О.П. Инвестиционные проекты в Нижнем Приангарье в контексте устойчивого развития. - URL: http://www.myshared.ru/slide/3027; http://npriangarie.ru/event/ ks2011/burmatova/.
12. Burmatova O.P. Clean Production in the Context of Innovation-Based Development. // Regional Research of Russia. - 2013. - Vol. 3. - No. 4.
ПЕРЕОР1СНТАЦ1Я ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНИХ ЗВ'ЯЗК1В АВ1АЦ1ЙНОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАШИ
Подреза С.М.
Нацюнальний ав1ац1йний утверситетв м. Киевi, д.е.н., професор
Гурта Г.С.
Нацюнальний авiацiйний yHieepcumem в м. Kueei, к.е.н., доцент
THE REORIENTATION OF FOREIGN ECONOMIC RELATIONS OF THE AVIATION INDUSTRY OF UKRAINE Podrieza S.M. National aviation university, Kyiv, Ukraine, Doctor of sciences in economics Gurina G.S.National aviation university, Kyiv, Ukraine, PhD in Economics, Associate Professor
АНОТАЦ1Я
Стаття присвячена дослщженню та аспектам nepeopieHTa^ï зовнiшньоекономiчних зв'язшв aBiaqrnHoro комплексу. У статп охарактеризовано особливосп повного циклу виробництва aвiaцiйноï техшки та складов^ яш вщображають загаль-ний потенщал аиацшного комплексу Украши.
ABSTRACT
The article inve^igates aspects and reorientation of foreign economic relations of the aviation indu^ry. This article describes the features of the full cycle of aircraft and components, which reflect the overall capacity of the aviation indu^ry of Ukraine.
Ключовi слова:аыацшний комплекс, зовнiшньоекономiчнi зв'язки, аыабудування.
Keywords: aviation indu^ry, foreign economic relations, aircraft.
Постановка проблеми. Украша мае свою багату юторш розвитку аюацд. Десятирiччями складалась авiацiйна спад-щина, отримана Украшою в перiод ввдновлення и держав-ностi. Укра!нська авiацiя, як i наша державнiсть, мае сво! злети та падшня. Авiацiйна промисловiсть в Укрш'ш - не лише гордють кра!ни, про яку традицiйно згадують посли iноземних держав та украшсьш полiтики, це галузь, яка реально може приносити Украiнi прибутки вже зараз i в май-бутньому. Укра!на спроможна розробити та презентувати проекти - конкурентоздатнi не лише на локальному, а i на мiжнародному рiвнi.
Аналiз останшх публiкацiй. Проблематикою стану авiа-цшно! галузi займаеться багато вiтчизняних науковщв. Про-те, недостатньо опрацьованим е питання факторiв розвитку експортного потенщалу авiацiйних пiдприемств та пере-орiентацii зовнiшньоекономiчних зв'язкiв Укра!ни за сучас-них полiтичних умов.
Видiлення рашше не визначено! частини загально! про-блеми.
Потенщал галузi складають не лише авiацiйнi заводи, а i наявшсть кадрiв та високорозвинено! науково! бази галузт Задiяти !х та максимально ефективно використати - мета, яка допоможе тдняти не лише галузь, а i численш дослвд-ницьш установи. Заводи-гiганти, хоча i не вс е ефективни-
ми за сучасними стандартами, спроможш дати роботу ви-сококвалiфiкованим робочим та iнженерам, якi опинилися перед загрозою втрати квалiфiкацii. Особливостями товарiв авiацiйного комплексу е високий рiвень технологiчностi, велика початкова вартiсть необхiдних фiнансових, техно-логiчних та кадрових ресурсiв для оргашзацп виробництва; велик! термiни розробок, юпипв та виробництва продукту, складний рiвень кооперацii виробнишв, високий рiвень сертифжацп та контролю якосп виробiв, високiй рiвень гарантiй безпеки, високий рiвень пвдготовки фахiвцiв з екс-плуатацii товарiв авiацiйного комплексу, наявшсть гарантш пiсля продажу товарiв сервiзну пiдтримку !х експлуатацii. Це в цшому обумовлюе складнiсть на теоретико-методоло-гiчному рiвнi наукових дослвджень економiчних показнишв функцiонування авiацiйного комплексу та його розвитку, зокрема виробничого та експортного потенцiалiв, конкурен-тоспроможносп, системи маркетингу товарiв авiацiйного комплексу.
Здшснення експорту, як результату досягнення конку-рентоспроможностi товару на зовнiшньому ринку, сввдчить одночасно про ефективну роботу тдприемства як з погляду його контрагента, так i з погляду зовшшнього оточення. У цьому полягае подвшшсть експорту з позицiй його учасп в забезпеченнi ефективно! дiяльностi пвдприемства: експорт
одночасно виступае i як фактор, i як результат ефективно! роботи пщприемства. Експорт, як результат ефективно! зов-нiшньоекономiчно! дiяльностi пiдприемства, стае можли-вим тiльки у випадку, якщо продукцiя пщприемства е кон-курентоспроможною на свiтових ринках.
Потенщалом можна вважати i налагоджену кооперащю з партнерами в iнших кра!нах. Не втрачаючи зв'язкiв з тра-дицiйними партнерами, необхiдно намагатись знайти нових партнерiв на заходi, адже досвiд просування проекту АН-70 сввдчить про складнощi самостiйного виходу на новi ринки. Потенцiал ринку авiацiйноl технiки - досить великий у свгговому та регiональному масштабах. Внутршнш же ри-нок складно ощнювати, але i не можна инорувати. Його ро-звиток неможливий без сприяння з боку держави.
Цiль статп. Охарактеризувати загальну ситуацiю, яка склалась на сьогоднi в авiацiйнiй галузi та окреслити мож-ливi вектори змши зовнiшньоекономiчних зв'язкiв, з метою тдвищення конкурентоспроможностi галузi.
Викладення основного матерiалу. Авiацiйна галузь Укра!ни - е одшею з не багатьох галузей в державi, яка може претендувати на високе мiсце в сучасному свiтi високих тех-нологш. Однак при всьому цьому е i негативнi моменти в авiацiйнiй сферi. У теперiшнiй час влада Укра!ни докладае багато зусиль для того, щоб авiацiйна галузь вщповщала свiтовим стандартам. Для цього потрiбен час та фiнансова пiдтримка. За оперативними статистичними даними впро-довж трьох перших мюящв 2016 року обсяги пасажирських перевезень укра!нських авiакомпанiй зросли порiвняно з I кварталом 2015 року на 13,4 вщсотка та склали 1 280,7 тис. оаб, при цьому мгжнародш перевезення зросли на 8,7 вщ-сотка та склали 1 101,3 тис. оаб. Пасажиропотоки через ае-ропорти Укра!ни збiльшились на 9 вщсотшв та становили 2 186,6 тис. оаб, з них у мiжнaродному сполученш - зб№-шились на 5,6 вщсотка та становили 1 866,9 тис. оаб. У ачш-лютому 2016 р. вантажооби- пщприемств транспорту становив 45,6 млрд т/км, або 102,5% обсягу отня-лютого 2015 р. Пвдприемства транспорту перевезли 88,9 млн т. ван-таж1в, що становить 102,8% обсягу сiчня-лютого 2015 р.[3]
Пiсля анексп Криму у квита 2014 року Ки!в припинив вшськово-техшчне спiвробiтництво (ВТС) з Москвою, а в серпш того ж року указ президента «Про заходи щодо удосконалення державно! вшськово-техшчно! политики» призупинив поставки продукцi! вiйськового та подвшного призначення до Росi!. Тодi багато експерпв пророкували неминучий колапс укра!нськ1й вiйськовiй промисловостi. Нес-приятливi прогнози базувалися на тому, що багато укра!нсь-ких пiдприемств, особливо в aвia- i суднобудiвельнiй сфер^ залежали вщ контрaктiв iз Роси, а !х продукцiя була безпо-середнiм результатом спiвпрaцi двох кра!н. В той же час, однотипшсть вiйськово! продукци, яку виробляли Укра!на i Росiя, завжди обумовлювала конкуренщю мiж двома кра!на-ми на мгжнародному ринку озброень. Чудовим прикладом виграного у росшсько! сторони суперництва можна вважати значш контракта на поставку бронетехшки до Пакистану, 1раку, Та!ланду i Судану. Зi свого боку, Кремль неодноразово кидав камшня в укра!нський город, звинувачуючи Ки!в у продаж! Китаю та 1рану стрaтегiчних aвiaцiйних крилатих ракет Х-55, а також секретно! документацп до винищувaчiв Су-27СК i двигунiв мiжконтинентaльних бaлiстичних ракет (МБР). Тож, якщо протягом перших рошв незaлежностi близько двох третин сукупного експорту вiйськово! продук-цi! Укра!ни надходило до Роси (принаймш за офiцiйною
статистикою), то станом на довоенний 2013 piK, зг1дно i3 даними Стокгольмського мгжнародного шституту дослщжень проблем миру (SIPRI), частка Москви становила лише 7%. Якщо ж говорити про динамшу ВТС - то два десятилптя тому на Росш оpiентувалось 262 укра!нських виробника, а напередодш розриву зв'язшв у вiйськово-технiчнiй сфеpi !хня кiлькiсть зменшилася до швтори сотнi. Вiйськовi кон-тракти, як! укладалися з Москвою протягом двох десятилиъ, зазвичай стосувалисъ виробництва i ремонту технiки радян-съких зразшв.[1]
Значну частину втрат вiд закриття pосiйсъкого ринку вгт-чизняний оборонно-промисловий комплекс (ОПК) змiг ком-пенсувати саме «завдяки» Росi!, адже у зв'язку з бойовими дiями на Донбаа вiдбулося iстотне збiлъшення державного оборонного замовлення. Так, у поточному рощ до ЗСУ ма-ютъ надшти близько 6 тис. одиницъ озброення i вiйсъково!' технiки, понад 2 млн. боепpипасiв. Загалом, на удосконалення арсеналу Укра!нсъко! Армп у 2016 pоцi передбачено видь лити понад 7 млрд. гривень. Ця сума на 2 млрд. перевищуе минулоpiчний показник, а обсяг фшансування 2013 року - у вгам pазiв. В1дтак, незважаючи на складну економiчну си-туац!ю, за останш два роки на базi укра!нського ОПК були pозpобленi новi модифiкацi! бpонетехнiки i систем залпового вогню, сучаснi пpотитанковi ракетш комплекси, високо-точнi аpтилеpiйсъкi снаряди, тощо. Завдяки цьому цший ряд тдприемств оборонно! галузi змiг значно наростити обсяги виробництва i зберегти робоч! мiсця. Наприклад, за перший квартал 2016 року пор!вняно з аналопчним пеpiодом мину-лого року, ДП «Завод !м. В.О. Малишева» з6!льшив темпи виробництва на 654%. Не в останню чергу таку позитивну для хаpкiвсъкого п1дприемства тенденцш забезпечило в!д-новлення призупинених рашше поставок бpонетехнiки до Та!ланду, 1раку та еф!оп!!.
Збiлъшення военного бюджету Укра!ни стало позитив-ним !мпульсом також i для експортних показнишв. Дер-жавний концерн «Укроборонпром» в 2015 рощ уклав експортних контракпв на суму бiлъше $1,3 млрд. (прибуток в!д pеалiзацi! продукцп складае близько 20 млрд. грн.), що на третину бiлъше пор!вняно з показниками 2013 року. Ключо-вим фактором позитивних pезулътатiв стала pеалiзацiя стра-тегi!' виходу на азшсьш ринки озброень.
Нещодавно було досягнуто домовленостi з Iндiею про ствпрацю у сферах авiабудування, газотурбобудування та бpонетехнiки. Наpазi вже е конкретне ршення про закупiвлю !ндшською стороною укра!нсько! системи pадiоелектpонно!' розвщки. В «укро6оронпром!» також вiдзначили, що Укра!-на розраховуе вит!снити Росш з шдшського ринку ремонту радянського озброення. Таким чином реальною стае перспектива створення в 1нд!! сп!льних тдприемств, як! прово-дитимуть оновлення, каштальний ремонт та виготовлення деталей для систем проти пов!тряно! оборони (ППО), виро-блених в СРСР. Укра!нське озброення в авiацiйнiй, броне-танковш та pадiолокацiйнiй сферах мае предметний попит i у в!йськових Малайзп. У сфеpi авiабудування Укра!на тра-диц!йно збеpiгае осо6лив! позиц!!. Яскравий приклад - се-pеднъомагiстpалъний вшськово-транспортний лiтак Ан-70, який розробили на АНТК !м. О.К.Антонова. Свропейський аналог Ан-70 - Airbus A400M поступаеться укра!нському лiтаку за характеристиками i можливостями. Нещодавно також було узгоджено продаж Саудiвсъкiй Аpавi!' лггашв «Антонов» сiмейств Ан-132, Ан-148 та Ан-178.
Варто також вщзначити i вичизняну ракетобудiвну га-лузь, яка особливо залежала вщ росiйського ринку. Серед останшх досягнень у переорiентацü на захщного замовника можна вiдзначити участь КБ «Швденне» у створеннi ракето-носiя Antares (виробництва США). Компа^ Boeing також виявила iнтерес до укра!нських моторiв. Двигуни i ракето-носй' для американцiв будуть виробляти на базi заводу «Шв-денмаш» i КБ «Пiвденне». Останне вже випускае двигуни для ракети-носiя легкого класу Vega £вропейсько! космГчно! агенцп.
Слад зауважити, що розрив зв'язшв iз Росiею у сферi вшськово-техшчного спiвробiтництва стали непростим ви-пробуванням для росiйського вiйськово-промислового комплексу (ВПК). Залежшсть вiд укра1нських шдприемств ви-явилася критичною для Росп в галузях ракетно-космiчноf, авiацiйно! та кораблебудiвно! галузей. Наводячи конкрет-m приклади, потрiбно згадати про укра!'нське походження ракетного комплексу Р-36М (ракета РС-20А, за натовською класифшашею SS-18 Satan, славнозвюна «Сатанам») i систем управлшня до нього, як1 розробляе харшвське ПАТ «Хар-трон». Також Москва втратила доступ до виробництва кора-бельних газотурбшних двигунiв, систем прицiлювання ракетного стратепчного комплексу «Тополь-М», двигунiв для гвинтокрилiв та багатьох iнших титв продукци, як1 Росп буде вкрай важко замiнити.[4,7]
Ситуацiя для Кремля ускладнилася пiсля введения Заходом санкцш, що практично унеможливило зовшшш вироб-ничi контакти та швестицп у росiйський ВПК. Щдхвд Росп до виршення ше! проблеми виявився «витриманим у дусi часу» - вдарити iмпортозамiщенням по «бездорiжжю», на якому опинилось !! военне виробництво. За рiзними дани-ми ро^ни планують «iмпортозамiстити» 571 зразок продукцй' кра!'н НАТО i 186 украшських компонента озброень та вшськово! технiки до 2018 року. При цьому за перший рiк iмпортозамiщення в ВПК вдалося досягти виконання ше! програми за повним циклом виробництва лише в семи зразках iз 127 запланованих. Укра'на ж навпаки, отримала чудовий шанс змщнити власну оборонну промисловiсть i, ввдповщно, позицп на м1жнародному ринку озброень. Сьо-годнi Захiд розглядае укра!'нський ОПК як альтернативу росiйським постачальникам. I навiть в умовах вшни i дефь циту коштiв нам е що запропонувати свiту. Завдяки кадровому та ресурсно-виробничому потеншалу Укра1на може заповнити низку виробничих нiш конкурентною та як1сною оборонною продукшею.
Укра1нський авiацiйний комплекс протягом останшх двадцяти рокiв активно ствпрацював з авiацiйним комплексом КНР, зокрема з науковими та виробничими компаиiями авiацiйноl промисловостi.
Компаш! авiацiйноl промисловостi КНР були зашкав-леш в отримаинi нових авiацiйних технологш, ноу-хау або закупiвлi нових високотехнолопчних авiацiйних товарiв (авiадвигунiв, агрегатiв, приладiв тощо). Наприклад, ДП «Антонов» на замовлення КНР проектував крило для китай-ського регiонального лiтака.
ПАТ «Мотор Сч» експортував до КНР велик партп авiадвигунiв для вертольота та л1так1в.
Останнiм часом компаш! КНР виказують зацiкавленiсть в отриманш конструкци та технологи виготовлення транспортного лггака Ан-178.
Зовнiшньоекономiчнi зв'язки м1ж авiацiйними комплексами Укра!ни та кра!'н £С i США розпочалися ще в 90-х
роках ХХ ст., коли при проектуванш лгтака Ан-140 були застосоваиi ряд аиацшних систем та агрегатiв компанш з цих кра!н. В проекл укра!'нського лiтака Ан-140 були засто-соваиi системи та агрегати таких компанш, як французьск Thales, Liebherr, EROS, Satory та Deutsch, немецьш MAN Technologies, HELLA, Hawker та PALL, ашлшсьш Meggitt та Raychem, американск1 Rockwell Collins та AirCruiser. Крiм того в цей час американсьш та европейськ1 компанп розгорнули автивну маркетингову дiяльнiсть на укра!'нсько-му ринку та запропонували для украшських аиатранспорт-них компанiй та державних установ готовi лiтаки, вертольо-ти, авiацiйнi двигуни тощо При розробках лггашв Ан-148 та Ан-158 к1льк1сть застосованих авiацiйних систем та агрегата ввд компаиiй краш £С та США була збшьшена. Нинi вiдмiчаеться тенденцiя розширення зовнiшньоекономiчних зв'язк1в м1ж авiацiйними комплексами Украши та краш £С i США.
ДП «Антонов» мае ряд сшльних шдприемств, зокрема, «Ruslan SALIS GmbH» в м. Лейпшг та «Ruslan International ltd» в м. Лондон. Ц компаш! здiйснюють авiаперевезення на лггаках Ан-124 «Руслан». В той же час до науково-дослвдно! та експериментально! бази европейських та американських компаиiй укра!'нська авiацiйна промисловiсть доступу не мае.[5,6]
Iндiя та 1ран постшно проявляли зацiкавленiсть в отри-манш як готових фiнальних зразк1в авiацiйно! технiки, так й технологiй та шших ноу-хау для розвитку власно! авiацiйно! промисловостi.
Наприклад, Iндiя була зашкавлена в отримаинi технологш модершзацп лiтакiв Ан-32 та оргашзацп тако! модершзацп у власнш промисловостi на територп 1ндп.
В останш 15 рок1в 1ран придав дуже велику увагу отри-мання укра1нських технологiй для розвитку власно! авiацiй-но! промисловостi. Зокрема в 1раш за допомогою укра!'нсь-ких компанiй було органiзоваио складання та виробництво деяких комплектуючих лiтакiв Ан-140.
Шсля експортованих до 1рану 12 лиашв Ан-74-200 в 1997-1998 р., 1ран був зацiкавлений в закупiвлi в Укра!нi технологи виробництва таких лггашв. 31 жовтня 2008 р. шдписано укра!нсько-iранський Меморандум щодо лиака Ан-148, в якому зафiксовано ншГри 1сламсько! Республiки 1ран (1Р1) закупити i виробити в кооперацп з укра!нськими i росшськими пiдприемствами 50 лггашв цiе! моделi. При цьому 1ран добився включення пункту, що дозволяе йому отримувати !! новГ модифiкацi! для потреб власних аиапе-ревiзникiв. Привертае увагу наполегливий штерес iрансько! компаш! «HESA», падпорядковано! Мшстерству оборони 1Р1, до можливих вшськових модифiкацiй Ан-148, i особливо - до Тмпорту авiабудiвних технологш.
В умовах глобалiзацi! економiчних ввдносин заслуго-вуе увагу на дослщження таких експортних зовшшньоеко-номГчних зв'язшв аиацшного комплексу Укра!'ни як:
- створення за кордоном укра!'нських сервiзних центрiв з обслуговування авiацiйно! техшки марки «Антонов», ПАТ «Мотор Оч»[2]. Наприклад, експлуатацiя нових лiтакiв амейства Ан-148/158/178 потребуе активiзацi! розвитку комплексно! системи шдтримки замовник1в та експлуа-таитiв лiтакiв «Ан», у тому числГ розвитку iнфраструктури шсля продажного обслуговування лiтакiв, що сприятиме збуту лiтакiв на юнуючих та перспективних свггових авiа-цшних ринках, а також здшснення та забезпечення експлуа-тацй' пасажирських i транспортних лггашв «Ан»;
- створення спшьних шдприемств з виготовлення ав!а-ц!йно! технiки (вузлова зборка, виготовлення невисокотех-нолог!чних конструкцш). Наприклад, сп!вро6!тництво ДП «Антонов» з компашями Саудiвсъко! Аpавii' (СА) на основ! угоди м1ж ДП «Антонов» та саудiвською компанiею «Taqnia Aeronautics» з питань розробок та спшьного виробництва на теpитоpi! СА легкого транспортного лижа на базi Ан-32 у взаемодii' з Науково-технолопчним центром !м. короля Абдулазiза (KACST);
- створення спшьних пщприемств з експлуатацп укра!н-сько! авiацiйно! техшки на умовах л!зингу.
Така експортна дгяльшсть, як показуе досвщ (серв!з-ний центр ПАТ «Мотор Сч» в ОАЕ, СП ПАТ «Мотор Сч» в б!лорус!!, СП ДП «Антонов» «Ruslan SALIS GmbH» та «Ruslan International ltd» тощо) е прибутковими видами екс-портно! економiчноi' дгяльност!
Згортання коопеpацiйних зв'язк!в укра!нських компанiй з виробництва авiацiйних товаpiв з РФ вимагае пеpеоцiнки зовнiшньоекономiчних зв'язк!в м!ж авiацiйними комплексами Укра!ни та !нших кра!н. Тому актуальними питаннями стало iмпоpтозамiщення авiацiйних товаpiв з РФ (матеpiалiв, агрегалв, пpиладiв); пошуку ринк!в збуту укра!нських ав!а-ц!йних товаpiв, як фшальних виро6!в (Ан-140, Ан-74, Ан-32, Ан-148/158, Ан-178), так i комплектуючих р!зних р!вн!в (авiадвигуни, агрегати, прилади), що вироблялись на укра!н-ських пщприемствах; формування нового або модершзащя !снуючого модельного ряду лпашв; формування ново! коо-пеpацi! з виробництва авiацiйно! технiки; забезпечення ви-конання експортних контpактiв (1нд!я, модеpнiзацiя Ан-32 до р!вня Ан-32Е; Куба, поставка лпашв Ан-158).
Висновок. Пеpеоpiентацiя зовнiшньоекономiчних зв'яз-к!в дослiджуетъся не тшьки з позицп можливост! випускати к!нцеву продукц!ю, створювати певний ефект чи досягти певно! мети, а як складна та багатогранна економ!чна категория. Укра!на може подво!ти темпи зростання. Укра!на мае великий потенщал, але в!н не задгяний в повному обсяз!, зважаючи на обставини политичного характеру. Ключовою
подiею, яка сприятиме посиленню темпiв економiчного зростання Укра!ни названо укладення договору про глибоку i всеосяжну зону вшьно! торгiвлi мiж Укра!ною та Свропей-ським Союзом. Ще один чинник, який сприятиме економiч-ному зростанню, - пiдвищення якостi управлшня державою.
Основнi нaдi! на економiчне зростання в Укра!ш пов'я-заш з сiльським господарством, лiтaкобудувaнням та легкою промисловютю. Зараз це найбшьш перспективнi сектори економiки Укра!ни.
Лиература
1. Бегма В.М. Деякi аспекти визначення експортного по-тенцiaлу укра!нського оборонно - промислового комплексу // «Проблеми науки». - 2007. - № 7. - с. 45 - 51.
2. Вшськово-техшчна та оборонно-промислова политика Укра!ни в сучасних умовах: aнaлiт. доповщь / В.М. Бегма, О.О. Свергунов; упорядник В.М. Маркелов [за заг. ред. В.М. Бегми]. - К.:Н1СД, 2013 - 112с.
3. Державний комиет статистики Укра!ни [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrflat.gov.ua/
4. Нацюнальний шститут стрaтегiчних дослiджень при Президентовi Укра!ни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/451/
5. Сафронова О. Новый руководитель «Антонова»: Бывшей администрации предприятия есть что терять. УН1АН. 04.09.2014. http://www.unian.net/. Новости ВПК. 07.09.2014. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://vpk.name/ news/117043_novyii_rukovoditel_antonova_byivshei_ adminiйratii_predpriyatiya_eй_chto_teryat.html.].
6. 1щенко Г. Омейство "Антонова" проти "Бо!нпв" i "Аербаав". "Урядовий кур'ер" вiд 25 вересня 2008.
7. Солов'ян В., керiвник зовнiшньополiтичних проекпв Центру дослiджень армп, конверси та роззброення, [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://cacds.org.ua/ru/ publications/209.
