CC BY
21
ДИСКУС1ЙНИЙ КЛУБ
lB.AH.Ti. Сталкер,
м. Хацапет1вка
ЯКА ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНА ПОЛИТИКА ПОТР1БНА УКРА1Н1 МАЙБУТНЬОГО (аналiтичний огляд)
«Украшський експорт продовжуе падати четвертой рш поспiль. За тдсумками 2016 р. його об-сяги скоротилися ще на 4,69%, до 36,4 млрд дол. I це при тому, що у 2012 р. експорт становив 68,8 млрд дол. Таким чином, маемо майже дворазове падшня експортних поставок протягом чотирьох рокiв. В умовах кризи мiжнародноl торгiвлi динамiка загаль-носвгтового експорту за цей час теж була негатив-
ною, але И темпи (-10,0%) аж нiяк не можна порiв-няти з вгтчизняною. Водночас торiк в Укрш'ш ввдно-вилися 11 хронiчнi проблеми торговельного балансу. Якщо в 2015 р. нам уперше за понад десять роив удалося досягнути додатного сальдо - експорт пере-важав над iмпортом на 611 млн дол., то вже у 2016 р. спостериалася зворотна тенденщя - iмпорт переви-щив експорт на бшьш як 2,8 млрд дол. (рис. 1).
-0,6 2014
Рис. 1. Динамжа зовшшньоТ торгiвлi УкраТни товарами, млрд дол. США
Структура зовшшньо! торгiвлi Украши також залишае бажати кращого. Понад 56,1% товарного експорту торж становила традицiйна сировинна продукщя - чорнi метали (22,9%), рослинна про-дукцiя (22,3), жири та олп (10,9%). Водночас на машини та обладнання припадало лише 10,0% екс-порту. З 7,0 до 4,3% упродовж 2012-2016 рр. скоро-тилася частка в експорт! продукци хiмiчноl галузi промисловосп, частка засобiв наземного транспорту за цей перюд впала з 8,5 до 1,5%. Натомють частка машин та обладнання в iмпортi зросла з 15,5 до 20,1%, продукци хiмiчноl галузi - з 10,3 до 14,3%. На цьому от явно потребуе уточнення чинна на сьо-годнi програма уряду вiд 2014 р., в якш серед iншого передбачено подвогти обсяги експорту до 2020 р. Яш обсяги тепер братимемо за основу - докризовi? Або ж нишшш, й тодi вважатимемо подвоенням по-вернення на докризовий рiвень? Ут^м, якщо подиви-тися, в який спосiб у програмi передбачаеться до-сягти такого зростання, то можна з упевненютю с-
: казати, що жоден iз варiантiв неможливий. Адже | збiльшити украшськш експорт удвiчi там передба-I чено... "шляхом максимального використання мож-ливостей зони вшьно1 торгiвлi з Свропейським Со-I юзом та ведення переговорiв про формування зон вь льно! торгiвлi з низкою iнших кра1н".
Лiченi квоти. Будь-який економiст-мiжнарод-ник запевнить вас, що досягти такого колосального нарощення експортних поставок самими лише уго-> дами про вшьну торгiвлю (навiть якщо укласти !х на ! найбiльш сприятливих умовах з усiма кра1нами свгту) просто неможливо. Тим бiльше, що нараз^ крiм СС, нашим урядовцям удалося укласти вiдпо-I ввдну угоду лише з Канадою, та й то на далеко не найкращих для Украши умовах, а детальний аналiз 1 показуе, що украшсьш товари взагалi майже не пот-рапляють на цей ринок.
Розглянемо потенщал угод про вшьну торпвлю щодо зростання експорту на прикладi Укра1на - Св-росоюз. Дiйсно, протягом минулого року експорт до
краш €С, попри загальне падiння, зрiс на 3,7% за-вдяки умовам вшьно! торгiвлi. Подiбна тенденщя проявлялася i в 2014 р., коли з боку СС дiяли авто-номнi торговельнi преференцн для украшських ви-робнишв. Бшьший рiвень зростання унеможливлю-ють доволi незначнi за обсягом тарифнi квоти, вста-новленi Свросоюзом на ряд украшсько! сшьгосп-продукцп, поза якими залишаються дiяти ввiзнi мита заборонного характеру. Разом iз цим через над-звичайно складнi технiчнi регламента СС щодо яко-ст та безпечносп продукци вихiд на низку европей-ських ринков залишаеться закритим.
Як наслiдок, деяк рiчнi обсяги тарифних квот Украша вибирае за лiченi днi! За даними заступника мшютра аграрно! полiтики та продовольства Украши з питань европейсько! штеграцп, станом на 11 йчня 2017 р. украшсьш експортери вже встигли на 100% вичерпати квоту на мед, на 78% - на фрук-товi соки i на 64% - на цукор. З iншого боку, за де-якими тарифними квотами експорт протягом 20142016 рр. так i не розпочався (це, зокрема, молоко i молочнi продукти, курячi яйця, вершкове масло, гриби тощо).
Разом iз цим iмпорт в Украшу продукцп з СС у 2016 р вирк на 11,8%, вiд'eмне сальдо торгiвлi сягнуло 3,6 млрд дол. Ввдтак, очевидним залишаеться той факт, що европейськi товари мають значно бiльший попит на украшському ринку, нiж вгтчиз-няна продукцiя на ринку кра!н СС. А нашри СС щодо зростання обсяпв квот бiльше схож1 на зну-щання, хоча наш пол^ичний бомонд iнтерпретуe це як перемогу та досягнення.
Зрозумiло, що подвоення обсягу експортних поставок за таких умов без цшеспрямовано! поль тики широкомасштабно! експортно! експансп не-можливе. Також варто нагадати, що на мiжнародних ринках загострюеться боротьба за доступ до сиро-вини та риншв збуту готово1 продукци, що зазвичай супроводжуеться наданням макрофшансово! та ш-шо! фшансово! допомоги для, так би мовити, тд-тримки кутвельно! спроможносп. Зрозумiло, в борг.
Рецепти торгового вщродження. Скорочення обсягiв зовшшньо! торгiвлi та його сировинна орь ентацiя призводить до зменшення кшькост робочих мiсць, падiння надходжень до державного бюджету, iншими словами, е гальмом економiчного розвитку. За таких умов можна дшсно прогнозувати зростання ВВП на рiвнi 1%, яке нам прогнозують авторитетнi мiжнароднi оргашзацл. I це, здаеться, влаштовуе можновладщв. Об'ективнi причини скорочення зовшшньо! торгiвлi справдi iснують. Це загальносвь тове скорочення обсягiв торгiвлi, падшня цiн на ос-новнi статп украшського експорту, здороження енергоресурсiв, обмеження транзиту з боку РФ та ш. Разом з цим також можна ввдзначити низку суб'ек-тивних факторiв уповiльнення зовшшньо! торгiвлi, серед яких - надмiрно високi ставки ввiзних мит на товари походженням з Украши (рис. 2); неввдповвд-нiсть украшських товарiв мiжнародним стандартам якост та безпеки продукци; обмежений доступ суб'екпв ЗЕД до фшансових ресурсiв; надмiрна бюрократия при здшсненш експортно-iмпортних опе-рацiй.
£5? «Я!? н а ; н
и I I 1 к
гм
я
т
(31 [Л
Непродовольч1 товари
Продовольч'I товари За всею номенклатурою
Рис. 2. Тарфнi ставки за режимом МР^ %
За даними СОТ.
З огляду на зазначене та з урахуванням того, в якому критичному станi перебувае нинi наша кра-!на, в жодному разi не можна вiдпускати ситуацiю на саморегулювання ринку. Безумовно, державний менеджмент мае бути максимально мобшзований, зокрема в розвитку публiчно-приватного дiалогу з метою стимулювання промислового розвитку та ш-тенсифшацп експорту.
Вiдповiдно, на нашу думку, якнайшвидше треба запустити роботу:
- експортно-кредитного агентства - для забез-печення пiльгових умов гарантування, страхування i кредитування експорту;
- мережi iндустрiальних парков - для заохо-чення iнвестицiй через надання пiльгових умов розвитку виробничо-експортного потенцiалу;
- нащонального комiтету зi спрощення процедур торгiвлi - для забезпечення виконання Угоди СОТ про спрощення процедур торгiвлi з метою усу-нення бюрократичних i корупцiйних перешкод на шляху експорту;
- з реалiзацil можливостей, що ввдкрилися за-вдяки приеднанню Украши до Угоди СОТ про дер-жавш закупiвлi. Угода ще в травш 2016 р. вiдкрила вгтчизняним експортерам ринки держзакупiвель 45 кра1н свiту, однак нiхто цiею можливютю досi не скористався;
- мережi торгових представництв в основних кра1нах-партнерах (кра!нах СС, Tуреччинi, Кита!, США тощо) - для налагодження ефективно1 ств-працi за лiнiею держава-бiзнес i забезпечення активно! пiдтримки експортерiв на iноземних ринках;
- укладення угод про вiльну торгiвлю з Туреч-чиною, Сгиптом, В'етнамом, Радою Арабських кра1н Персько1 затоки. Хоча дана пропозищя, виходячи з рiвня компетентностi топ-менеджменту переговор-но! команди, викликае велике занепокоення.
На замовлення СМБ-икгате Державним на-уково-дослiдним шститутом шформатизацл та мо-делювання було оцшено перспективи використання деяких з вищерозглянутих iнструментiв. Роботи ви-конувалися iз застосуванням одного з найввдомших у свiтi iнструментiв моделювання та прогнозування СТАР - автоматизовано1 моделi загально1 рiвноваги, що здiйснюе розрахунки на основi глобально1 бази даних таблиць "Витрати-Випуск".
Прогнознi показники змши основних макроекономiчних моказмик1в УкраТни в умовах використання шструмен^в iнтеграцiТ' у свггове господарство, %
Таблиця 1
Змши в зовшшньоторговельнш регуляторнiй полгтищ ВВП Екс-порт 1мпорт Обсяги ви-робництва Внутршш цiни
Iмплементацiя в Укра!нi Угоди СОТ про спрощення процедур торпвл^ зокрема про скорочення термiну здiйснення експортно^мпортних операцiй 1,01 4,281 3,07 2,53 1,85
Гармонiзацiя Укра!ною державних стандартов якост^ та безпеки продукцi! за в«ма галузями економiки 1,14 5,47 0,71 2,83 2,36
Запуск роботи ЕКА у сферах страхування, гаранту-вання i кредитування експорту 0,91 9,64 - 2,77 -
Примтка. Моделювання враховуе лише фактор прискорення термшну здiйснення експортно-iмпортних операцш iснуючих суб'ектiв ЗЕД. Темпи зростання обсяпв торговельного обороту з урахуванням залучення нових суб'ектiв господарювання до ЗЕД унаслщок спрощення процедур торгiвлi сягають 10%. Джерело: [15].
У^м, результативна ствпраця держави та бiз-несу можлива лише за умови визначення спшьно! мети, завдань, способiв i методiв активно1 дiяльностi iз забезпечення високих темтв розвитку вироб-ничо-експортного потенцiалу економiки. Але для цього влада повинна виходити iз вiтчизняних прю-ритет!в» [15].
«У Киевi на початку 2017 р. побував професор мiжнародноl полiтики Вшьного унiверситету Брюсселя Йонатан Голслах. Укра!нським читачам вiн вь домий за книгою «Сила раю. Як Свропа може бути попереду в азшському стор1ччЬ>. Вт!м, у свт ще ра-нiше його остання праця «Напередоднi вiйни Китаю з Аз1ею>> набула чималого ажiотажу, залучивши свь тову спiльноту до обговорення нових виклишв глобальному ствюнуванню. Втiм, проблематика, що пiднiмаеться на сторiнках його книг, стосуеться не лише трансформацп свiтового порядку. У фоку« уваги - структурш ерозп в економiках кра1н, що ви-значали глобальнi тренди та неввдворотнють втрати лiдерських позицiй у разi нехтування пiдтримкою реального сектору економши.
Мiжнародна економiчна полiтика поставила на порядок денний питання так званого сталого роз-
витку. У багатьох вш i досi асоцiюеться з поняттям «росту, що самопiдтримуеться». Тут слад акценту-вати, що «сталий» в риторицi чисельних мiжнарод-них iнституцiй, як1 його популяризували, стосуеться зростаючого iнновацiйного iнтенсивного (а не екс-тенсивного) економiчного розвитку кра1н, в процесi якого одночасно позитивно виршуеться низка проблем щодо збереження природи, лiквiдацil бiд-ност^, дискримшацл та експлуатацil як кожно1 ок-ремо взято1 людини, так i цiлих народiв чи груп на-селення, у тому числi за етшчними, расовими, стате-вими ознаками. В контекст! реалiзацil стратегiй сталого розвитку Свропа сподiвалась очолити нову зе-лену промислову револющю. Зрештою, саме вона висувала глобальне потеплiння на мiжнародний порядок денний. Це, за прогнозами, мало б створити десятки тисяч робочих мюць для виробництва пере-дових систем отримання сонячно!, вiтровоl i чисто! вугiльно! енергi!. За шють рок1в сподiвана iсторiя усп1ху обернулась розчаруванням.
Про це говорить i Йонатан Голслах, 2013 р. ви-робник сонячних панелей «Q-Cell» звшьнив 1400 робiтникiв, «Westas» - 2336, «ваше8а» - 1000, «РЬо1оуо11ееЬ» - 270 робгтнишв. Багато працiвникiв
втратило роботу i на дрiбних фiрмах. Хоча Свропа забезпечила багато знань, yMiHb i фшансових стиму-niB, зелена промислова револющя зрештою ввдбу-лась в Ази. Китай, Пiвденна Корея й Япошя спро-моглися перетворити новi технологи на масштабний виробничий бум. До 2013 р. европейський експорт чистих технологiчних продyктiв зрiс до 26 млрд дол. США, азшський - до 77 млрд дол. США. Револющя чистих технологш демонструе, як агресивна поль тика дае Ази змогу швидко перетворювати знания та вмшня на виробництво i ввдсувати Свропу вбiк, на-вiть якщо вона була автором бiльшостi технологш. А крiм того, розкривае, що така полгтика дiстаеться певною щною. Спроможшсть завойовувати ринок напряму залежить вiд полгтично! волi здiйсиювати ввдповвдну пiдтримкy стратегiчних галузей еконо-мши.
Замальовки европейських реалiй. Сподi-вання на силу ринку призвело до того, що переваги Свропи скоротилися до трьох секторiв: автомобшв, лiтакiв i медицини. I ниш !й дуже важливо зберегти сво! позицп в цих трьох секторах. Це буде важко. Серед десятьох найкращих автомобшьних гiбридiв 2013 року був тшьки один европейський поряд iз шiстьма азiйськими i трьома американськими. В аерокосмiчномy секторi народжуваш ринки все ближче тдступають з малими лiтаками, постшно прогресують у космос й витрачають величезнi суми на новi поколiиия великих цившьних лiтакiв i вшсь-кову авiацiю. Перерозподiл ресyрсiв до ринкiв, що зростають швидше, yрядовi стимули i кшець тер-мiиy дп патентов ставлять тд тиск фармацевтичний сектор Свропи.
Кон'юнктyрнi дослiджеиня пiдтверджyють, що обсяг виробництва сшьськогосподарсько! продукци мае зрости в усьому на 60%, щоб задовольнити чис-леннiше, бшьш зосереджене в мiстах i багатше насе-лення. Це вимагатиме адекватного транспортування та зберiгаиия харчiв. Деяк кра1ни ще досi мають можливють збiльшyвати експорт, натомiсть iишi змушен покладатися на iмпорт. Япошя та Швденна Корея вже iмпортyють ввд 60 до 70% сво!х харчових продуктов. Китай iмпортyе 3% сво!х харчiв проти 1% 2001 року. В результат! Свропа може бути одним iз регюшв, який виграе вiд крутого зростання по-питу в Ази. Уявiть лише собг експорт сшьськогос-подарських i люових продуктов збiльшився вiд 72 млрд дол. США 2000 року до 172 млрд дол. США 2013 року. I все б шчого, аби в той самий час, ска-жiмо, експорт европейських автомобшв не стано-вив би 2013 року 143 млрд дол. США, тобто менше сшьськогосподарського.
Шд час фшансово! кризи Грещя, Iспанiя та Портyгалiя майже вiдчайдyшно намагалися перетворити Азто на головний експортний ринок для оливково! олi! та фруктов. Серед азiйських дипломатов бельгшського прем'ер-мiиiстра навiть прозвали
Мютер Кабанчик, бо вiн мав звичай докладно розпо-вiдати про якють цих бельгiйських чотириногих, коли зyстрiчався з колегами з Китаю, 1ндп та Японi!. Почавши експортувати до Китаю, бельгшсьш ви-робники фруктов буквально викорчували живоплоти навколо сво!х садiв, бо китайський уряд вважав, що вони можуть поширювати якусь хворобу. 1спансь-ких персиководiв попросили використовувати агре-сивиiшi iнсектициди.
Ц приклади, на перший погляд, не бшьше, н1ж такi собi кейси з мiжнародного бiзнесy. Мовляв, кон'юнктура ринков сама визначае переможцiв та боляче карае тих, хто втрачае здатшсть передбачити !! мiиливi тренди. Втiм, зазначенi Йонатаном Голс-лахом замальовки европейських реалш засвiдчyють сумну переорiеитацiю Свропи на задоволення потреб ринку, а не продукування iииовацiй, як1 ц1 самi потреби визначатимуть на роки наперед. Тобто, за бiзнес-термiнологiею, змiна лiдерсько! позицi! на реактивну (тобто вiдповiдаючy). Як наслiдок, структура европейських економш деформувати-меться у ввдповвдь на запити зростаючих економш кра!н, що розвиваються, а це позначиться на змен-шенн1 продуктивности !! працi, вiдповiдномy перемi-щенш робочо! сили в менш прибyтковi сектори, ско-роченн1 доходiв та нових викликах бюджетнiй кон-солвдацп.
Хоча не один Китай, на думку Голслаха, де-формуе европейський «орган1зм». Пiсля того як знайшли великi запаси сланцевого газу, США пе-рейшли до енергетичного протекцiонiзмy. Цi вiд-криття забезпечили велику цiновy перевагу для аме-риканських компанiй. 2000 року цши на газ у Сврот були тальки незначно иижчi, шж у США, а от 2013 року европейсьш цiни були майже вчетверо вищ. Нiмецькi галyзi застерегли про передислокащю. Адже, як справедливо зазначав один представник найбiльшо! хiмiчно! компанi! Свропи, якщо значна частка ваших витрат пов'язана з енерпею, ви не маете iншого вибору. I якщо Свропа не дасть собi ради в цьому питаииi, !! покине ще бшьше виробництв.
Мiсце УкраТни у lumiii економiчнiй реально-CTi. У новiй торговельнiй та iнвестицiйнiй стратегi! СС ввд 14 жовтня 2015 року, зафшсованш в Комю-нiке Свропейсько! Комiсi! СС пiд назвою «Trade for all», було визнано, що 90% глобального економiч-ного зростання у найближчi 10-15 роив ввдбувати-меться поза межами СС. Новi центри зростання - це дашсть дня сьогодн1шнього, яка змушуе европейщв визнати програш в конкурентн1й боротьбi в тради-ц1йних секторах економiки. Макроекономiчиi ва-желi взаемовпливу (сальдо торгового балансу, баланс заощаджень та iнвестицiй, особливостi фiска-льно! полiтики й полiтики курсоутворення) заклада-ють п1двалини структурних змiн в глобальнш еко-номiцi й формування ново! географi! глобальних потоков катталу та полюсiв зростання. Проявом нео-
залежносп стала поступова трансформащя сприй-няття росту кра!н ще вчорашньо! периферi! (Китаю, Iндi!, Бразилп, ПАР) не як результату тдпорядкова-ност iнтересам кра!н центру. Це реакщя на фунда-ментальнi зрушення в розстановцi сил i акценту на внутршш джерела росту. Чи варто за цих обставин Укра!н кинути всi сили на тдлещування европей-ським урядовцям та остаточно зафшсувати свою ю-торичну мюто «аграрно! житницi», або як не жарту-ючи говорять деяк - «аграрно! наддержави». Над-держава мае в своему арсеналi такий шструмента-рiй, який дозволяе реалiзовувати !! експансiйну функцiю, формуючи порядок денний для себе i для iнших. Чи можна, збiльшуючи посiвнi площi рiпака чи со!, або соняшника та експортуючи лiс-кругляк, сподiватись на завоювання мiсця в Сврот, що вже сьогодш втрачае здатнiсть забезпечувати конвер-генцiю (перетiкання через вирiвнювання) доходiв мiж кра!нами-членами? Навряд чи зростання показ-нишв експорту волоських горiхiв, що е безумовно прибутковшим вiд зернового бiзнесу, спроможне забезпечити динамiчний розвиток економiки» [14].
«Географiя укра!нського експорту надалi змь нюеться. Поточного року укра!нськi виробники про-довжують зменшувати поставки товарiв до РФ i збь льшувати - до СС. У першому випадку спостериа-лося значне погiршення ввдносин на тлi запрова-дження торговельних i транзитних обмежень, у другому - навпаки, поглиблення ствпращ в межах Угоди про ЗВТ Укра!ни з СС. За попередтми да-ними НБУ, експорт до Росп за перше пiврiччя змен-шився на 36,5%, а до кра!н СС збiльшився на 6,7%.
Попри збшьшення експортних поставок в СС, загальш обсяги експорту в першому пiврiччi 2016 року скоротилися на 12%, iмпорту - на 9%. Таким чином ввд'емне сальдо торгiвлi товарами склало 1953 млн дол. США (-1581 млн дол. США за перше mврiччя попереднього року). Обмеження РФ впли-вають на торговельнi вiдносини Укра!ни не тшьки з РФ, а й з iншими кра!нами. Нагадаемо, Роия з початку 2016 року запровадила низку торговельних обмежень: запровадження заборони на ввезення до РФ деяко! сiльськогосподарсько! продукцi! з Укра-!ни, скасування з боку РФ дп режиму вiльно! тор-гiвлi з Укра!ною та обмеження транзиту через тери-торiю РФ до третях кра!н. Найбiльший стрес еконо-мiчнi агенти вiд обмежень РФ отримали протягом перших двох мюящв, тим часом як у подальшому завдяки переорiентацi! на iншi шляхи ввдновили поставки до третях кра!н свiту.
Однак застосування з боку РФ обмеження щодо транзиту було продовжено 1 липня поточного року до шнця 2017 року. Крiм Казахстану, додатково було включено Киргизьку Республiку.
За даними Мшекономрозвитку, станом на 1 серпня 2016 року на укра!нсько-росшському кор-дош було затримано 143 вагони, ям прямували в Казахстан i Киргизьку Республiку: 106 iз них було ввд-правлено iншим маршрутом, 33 - повернуто ввд-правниковi й 4 залишилися на передавальних стан-цiях. Загалом зменшення валютного виторгу вiд цих обмежень ощнюеться на рiвнi близько 0,3-0,4 млрд дол. США. Не на руку укра!нським експортерам, крiм обмежень РФ, грала й цiнова динамiка на свь тових товарних ринках.
Дэн1: Нащонэльний банк УкраТни
Рис. 3. Розподiл зовнiшньоТ торгiвлi [5]
У першому пiврiччi поточного року свiтовi цiни на сталь знизилися на 16,2%, на залiзну руду - 14%. Це зумовлено невщповшшстю попиту i пропозици на цю продукцiю. За даними експертОв, цiни на чорнi метали знижуватимуться й надалi, оскiльки ситуацiя з надлишковою пропозицiею залишатиметься го-ловним негативним фактором найближчi декiлька мюящв. Падiння цiн на залiзну руду за тдсумком 2016 року очшуеться на рiвнi 10%.
Цiни на пшеницю в першому пiврiччi знизилися на 19,1%, на кукурудзу - на 3,4%. Менш негативна динамша цiн на кукурудзу пов'язана зi зни-женням урожа!в у Пiвденнiй пiвкулi внаслiдок не-сприятливих погодних умов. За тдсумками 2016 року прогнозуеться падiння щн на пшеницю в межах 10%, на кукурудзу - в межах 5%.
1з позитивних моментОв поточного 2016 року можна ввдзначити пом'якшення адмiнiстративних заходiв НБУ, зокрема знижено норму обов'язкового продажу виторгу для експортерiв iз 75 до 65%, та продовження гармошзацл укра!нсько! системи тех-нiчного регулювання з европейською (уже скасо-вано 15 тисяч застарших ГОСTiв, затверджено 5283 стандарти i 50 технiчних регламентов).
Проте цих заходiв не досить для того, щоб сти-мулювати зростання укра!нського експорту. Наразi тривае робота задля спрощення експортних опера-цiй та пiдтримки експортерiв: реформа митнищ, бо-ротьба за створення експортно-кредитного агентства, доопрацювання експортно! стратеги Укра!ни тощо. ВтОм, у« цi процеси вiдбуваються занадто по-вшьно» [5].
«За чотири мюящ 2016 року сальдо зовшшньо! торгiвлi становило -1,7 млрд дол. (за даними НБУ), i цей показник погiршився порiвняно з аналогiчним минулорiчним перiодом (-1,3 млрд дол.). Ввд'емне зовнiшньоторговельне сальдо Укра!ни стало доволi сумною констатацiею перших результатов запрова-дження режиму вшьно! торгiвлi для нашо! кра!ни з СС, актуалiзувавши песимiстичнi прогнози скепти-кiв щодо негативних його наслiдкiв. Ризики для платежного балансу дедалi бiльше матерiалiзуються, але як влада, так i бiзнес використовують далеко не вс вiдкритi на загальноевропейському просторi можливостО.
Свроекзамен для бiзнесу. Вимоги СС вияви-лися посильними далеко не для в«х. Примiром, вiт-чизняним експортерам свинини станом на початок червня вдалося заповнити лише 5% квоти, в межах яко! СС дозволяе безмитне ввезення. В оргашзова-нш посольством Укра!ни в Австри виставщ-презен-таци продукци вiтчизняного харчопрому iз закут-вельниками найбiльших австрiйських торговельних мереж у Вiднi взяли участь 11 компанш Можливо, така кшьшсть пояснюеться органiзацiйними нюансами, та цшком iмовiрно, що у нас не так багато вгт-чизняних виробникiв, якi вiдповiдали б заявленим критерiям вiдбору. Зокрема, наявнiсть сертифшатОв
з безпеки та якостО продукци, на право здшснення експорту, розроблений ланцюжок поставок, чiтке розyмiния цшоутворення в СС. Справдi, на зовнОшш ринки поки що виходить обмежена кшьшсть суб'ек-тОв, переважно великий бiзнес, а малому й серед-ньому в контекстi укра1нських реалш робити це складнiше.
Ходiння з перепонами. У минyлорiчномy рейтингу Doing Business-2016 Укра!на хоч i пОднялася на чотири позици, але за маркером "Мiжнародна торгiвлям (що враховуе такО iидикатори, як час i вар-тють проходження прикордонного й митного контролю, оформлення документов тощо) залишилася на тому ж 109-му мющ Чи варто очiкyвати полiпшения оцшок у поточному рощ? Хiба що лише номшаль-ного. Складн1 й непрозорi митнО процедури створю-ють чи не найбшьше трyднощiв вiтчизияиим вироб-никам-експортерам, залежним вiд ввiзно! сировини. «1з експортом особливих проблем немае, а от iмпо-ртуючи сировину, доводиться вести боротьбу з мит-никами щодо щн, - розповiли в одн1й укра!нськОй фiрмi, що займаеться виробництвом та експортом засобiв по догляду за волоссям. - Пришром, мит-ники можуть запросити додатковi документи, яш е комерцiйною таемницею або яш просто нереально надати. Тому доводиться платити ту ц1ну, яку вони скажуть». Це далеко не едина перепона. У грунтов-ному до^дженш стану укра!нського експорту до СС, виконаному наприкiицi минулого року Укра!н-ським центром сприяння iивестицiям i торгiвлi спi-льно з ДП «Укрпромзовшшекспертиза» на замов-лення уряду Королiвства Нiдерлаидiв, зазначено низку проблем наших експортерiв - малих i середнiх виробник1в. Так, окрiм уже банальних для нашо! економiки фшансових складнощiв - браку виyтрiш-шх ресyрсiв та обмеженого доступу до довгостроко-вого кредитування, суб'ект зовиiшньоекономiчно! дiяльностi потерпае вiд недосконало! регуляторно! полiтики - затримки у вщшкодуванш експортного ПДВ, iсиyючих вимог валютного контролю. Автори до^дження також вказують на проблеми маркетингу - вщсутшсть знань про ринки СС/САВТ i вимоги щодо доступу на них; брак маркетингових на-вичок, досвiдy розробки та реалiзацi! маркетингових стратегiй; дефiцит фiнансових ресурав для участ-i у зарyбiжиих виставках; попршення в очах iмпорте-рiв iмiджy укра!нських компанiй як надшних парт-нерiв через вiйиy на Сходi Укра!ни. Зазначено i ни-зький рiвень державно! пОдтримки експорту; не-ефективну роботу галузевих асощацш; слабкий рО-вень кооперацi! мОж пiдприемствами вОдповОдних секторiв; незадовОльний розвиток Онфраструктури з пОдтримки експорту. КрОм того, пОдприемство, що функцОонуе у тОй чи тОй галузО, мае ще й специфОчнО труднощО для здшсненш експортних операцОй. До перелОчених проблем можна додати вОдсутнОсть ш-формацОйно! пОдтримки. Хоча е i певнО зрушення -
Мшекономрозвитку взялося 0praHÎ30ByBaTH двосто-ронш 3ycTpi4i украшсько!' делегaцiï з представниив влади та 6i3Hecy з шоземними партнерами i закликае тдприемщв приеднуватися до торговельних мiсiй за кордоном, зарееструвавшись за посиланням https://goo.gl/3lIUww.
Слово 6i3Hecy з трибуни. Намагаючись нала-годити дiaлог з владою, пiдпpиемницькa спiльнотa у 6еpезнi Ыщювала Укpaïнський форум 6iзнесу, уча-сники якого торкалися i проблем експорту. Своï на-працювання вони передали колишньому уряду, од-нак, констатують в УСПП, ефективноï спiвпpaцi не склалося. Тож залишаеться покладати нади на новий Кa6мiн. Антикризова рада громадських оргашзацш Укpaïни розробила i передала уряду В. Гройсмана Антикризову програму спшьних дiй влади та бiз-несу. У чaстинi сприяння експорту автори пропону-ють запровадити експортне кредитування iмпоp-тера-покупця на оплату закутвель як мехaнiзм ввд-строчки платежу за поставлену продукщю; страху-вання експортних кpедитiв; спростити або скасувати процедуру отримання дозволiв на pозмiщення валю-тних щнностей на рахунках за кордоном; зняття обмеження (теpмiну) на повернення та зарахування ви-ручки в шоземшй вaлютi у строки виплати заборго-ваностей, зазначених у контрактах, тощо. Досi актуальною залишаеться проблема адаптацп 6iзнесу до европейських технiчних стандартов. Тож пiдпpиемцi пропонують створювати в Украш за рахунок грантов СС сучасн центри з видaчi сеpтифiкaтiв якостi та безпечност европейського зразка; розраховують та-кож на допомогу вiд Свросоюзу i в плат гармотза-цл податкового законодавства. Частину фiндопо-моги СС пропонують спрямувати на створення спе-щального фонду, з якого можна було 6 субсидь ювати вiдсотковi ставки з обслуговування швести-цiйних кредитив (за винятком тша кредиту) для реа-лiзaцiï нaцiлених на ринок СС проекпв; прямо чи опосередковано фшансувати тaкi проекти за ниж-чими вiд середньоринкових ставками; страхувати iноземнi iнвестицiï.
Вiд спецiалiзацГi з бщносл - на 180°. Збшь-шення збуту 6ipжових товapiв, пpимipом, зернових, а з ним i валютних надходжень у крашу - спpaвдi хороша новина. Однак експортна стратепя не повинна цим обмежуватися. Вiдомa зaкономipнiсть, що краши, якi експортують переважно сировину (а ïï питома вага у стpуктуpi вiтчизняного зовнiшнього збуту сягае 70%), не можуть розраховувати на стабь льний розвиток через зaлежнiсть результату тоpгiвлi вiд кон'юнктури свiтового ринку. До того ж, за прогнозами експертгв, спад вартост сировинних то-вapiв незабаром вiдновиться. Однак, щоб конкуру-вати за лiдеpство в експорт! товapiв з вищою дода-ною вартютю, Украш ще треба налагодити 1'х ви-робництво - належно1' якост i в необхвднш кшько-сп. Для цього потpiбно розвивати свое виробни-цтво.
Як зауважив норвезький економiст Ерiк С. Рай-нерт у книжцi «Як багат кра!ни забагатши... i чому бiднi кра!ни лишаються бвдними», «...кра!на з нее-фективним промисловим сектором набагато замож-нiша, нiж кра!на, де взагалi немае промислового сектора» i «.. .якщо припустити, що певн види еконо-мiчно! дiяльностi (сiльське господарство) тдляга-ють зменшуванш прибутковостi, натомiсть iншi (об-робна промисловють i розвиненi послуги) тдляга-ють збiльшуванiй прибутковост^ (зменшення витрат на одиницю продукцi! зi збшьшенням обсягу вироб-ництва). ми отримаемо теорiю, яка виразно пояс-нюе, чому бiднi кра!ни повиннi iндустрiалiзува-тися».
Розвивати i захищати. Подiбно до казкового персонажа барона Мюнхгаузена, насамперед Укра-!на мае докласти зусиль, аби витягти себе з трясо-вини, запустивши процес реiндустрiалiзацi!. Проми-словiсть конче потребуе техшко-технолопчно! мо-дернiзацi!. Сам факт тдписання Угоди про асоцi-ацiю з СС, на думку ентузiастiв, мав додати приваб-ливост^ Укра!нi в очах шоземних iнвесторiв. Однак дива не сталося. Не вдаеться залучати !х у страте-гiчнi для розвитку кра!ни галузi - зi збiльшуваною прибутковiстю, в якiй продукуються товари з висо-кою доданою вартютю, що спроможнi на iннова-цiйну дифузiю. Так, сума залучених прямих iнозем-них iнвестицiй (акцюнерний кап1тал) у металургiю у 5-6 разiв перевищуе аналог для машинобудування, i ця тенденцiя незмiнна принаймш останнi п'ять ро-кiв. Тому потрiбно продовжувати роботу в напрямi налагодження iнвестицiйного клiмату, також до-цiльно запровадити податково-iнвестицiйнi сти-мули для модернiзацi! пiдприемств.
Не зайвим було б подолати i самi собi зробленi перепони. Наприклад, до« дiють ввiзнi мита на устаткування, обладнання та сировину, яка не видо-буваеться в Укра!нi. Цшавим е досвiд Японi! п1сля Друго! свiтово! вiйни. Tодiшнiй уряд почав субсиду-вати iмпорт найновiшого верстатного устаткування (50% вартосп) та оплачував половину витрат япон-ських виробнишв такого устаткування.
Не варто забувати про 1Т-галузь, що мае потен-цiал iнтеграцi! в глобальнi ланцюги додано! варто-ст^, серед плюив яких - доступ до сучасних техно-логiй. Ясна рiч, шоземний iнновацiйний бiзнес прийде працювати не тшьки туди, де хороший дшо-вий клiмат, а й туди, де висококвалiфiкованi кадри. Тож безсумшвний прiоритет - розвиток науки й освгти.
Отже, проблеми окреслено, пропозицл напра-цьовано. Була б синерпя з боку влади й бiзнесових кiл, але вона можлива в разi вiдмови вiд практики критикувати персоналi!, а натомiсть - вде!. Tiльки так дiалог може бути результативним i мотивувати до дш. Звiсно, не варто чекати особливо! активносп вiд матерiально зацiкавлених в експортг сировини лобiстiв, тож !х вплив на ключовi рiшення мае бути
нейтрал1зовано... Вiльна торгiвля сама по собi не е запорукою багатства кра!ни. На думку того ж Рай-нерта, вiльна торпвля вигiдна обом сторонам, тiльки якщо вони досягли одше! стади розвитку, тобто мiж рiвними. Це аж шяк не аргумент для евроскептишв, це радше стимул для тих, хто прагне стати кращим» [1].
«Експорт товарiв з Укра!ни наближаеться до рекордних показнишв за всю И юторда. Попри чис-леннi прогнози щодо катастрофiчних наслiдкiв для нашо! економiки спочатку вiд згортання торговель-них зв'язкiв iз Росiею, а тепер i вiд блокади окупо-ваних нею районiв Донецько! та Лугансько! областей. Повiльне ввдновлення, яке почало простежува-тися ще торш (у IV кварталi ввдносно того самого перiоду 2015-го прирют становив 9% у евро), з початком 2017-го настшьки пришвидшилося, що в бе-резнi експорт товарiв з Укра!ни (€3,834 млрд) рiзко перевищив не лише тогорiчний показник, а й на 5,1% цифру довоенного березня 2014-го ($3,65 млрд). Оскшьки процес вiдновлення тривае i досi, то вiдношення результатiв усього I кварталу 2017 року до аналопчного довоенного перюду 2014-го дещо прше: €9,734 млрд до €10,25 млрд, тобто все ще на 5% менше (хоча до I кварталу 2016-го прирют становив 38,6%). Та насправдi й цей результат дае тд-стави говорити про вiдновлення довоенного рiвня. Адже три роки тому враховували чималi поставки за кордон товарiв з у«е! Донецько! та Лугансько! областей, частка яких у загальнодержавному вивозi тодi становила 23,4%. Але в умовах вiйни й утрати контролю Укра!ни над ОРДШО вона скоротилася до 9,1% у I кварталi 2016-го (данi за 2017-й ще не опу-блшоваш). Вiдтак можна стверджувати, що принай-мнi з пiдконтрольних Киеву територш у I кварталi 2017 року експорт товарiв був значно бшьшим не лише порiвняно з часами, що безпосередньо передували початку агресп РФ на Донбаа, а й iз будь-яким iншим перiодом iсторi! нашо! держави. Навгть у найкращих для укра!нського експорту 2008-му та 2011-2012-му з урахуванням постачання з нинi оку-пованих територiй Донбасу й Криму вш не приносив бiльше шж €4-5 млрд в жодному мюящ, а результат I кварталу рвдко перевищував €10-12 млрд.
Щоправда, офiцiйна статистика зовнiшньо! торгiвлi Держстату затушовуе факт наближення укра!нського експорту до рекордних показнишв, адже !! досi ведуть виключно в доларах США. Tодi як у сусвдшх европейських державах, як-от Польща, давно практикуеться дублювання даних iще при-наймнi в нацiональнiй та единш европейськiй валютах. I якщо гривня в нас справдi настшьки нестабь льна, що показники в нш явно спотворювали б картину, то вимiрювати зовнiшню торпвлю окрiм до-лара принаймнi ще в евро було б дуже доречно. Тим бшьше що Укра!на прагне евроштеграцл i понад 40% зовшшньо! торгiвлi веде з кра!нами, якi або ви-
користовують цю валюту, або мають прив'язанi до не! грошовi одиницi.
Обрахунок вггчизняно! зовнiшньоï торгiвлi в евро за останне десятилiття допомiг би уникнути штучного попршення ïï динамiки через суттеве по-дорожчання долара вщносно свiтових валют i бшь-шосп товарiв, особливо тих, якi продае чи купуе Ук-раïна. Адже важко знайти европейську краïну, експорт якоï за останнi роки не скоротився б бiльш чи менш суттево у доларовому екивалент! Та це не ш-дстава говорити про падiння його реальних обсягiв. Наприклад, у европейського «локомотива» №меч-чини при обрахунку в доларах експорт у IV кварталi 2016-го виявляеться на 11,6% меншим, анiж за той самий час три роки тому, тодi як у евро вш, навпаки, шднявся майже на тi самi 11,5%. У Франци в доларах за той-таки перюд вивезення товарiв скороти-лося на 17,4%, а в евро збшьшилося на 5,4%. У Польщi в доларах експорт шбито впав на 6,3%, тодi як у евро, навпаки, додав 18,5%. Однак у жоднш iз цих краш не говорять про його скорочення.
HepÏBHOMÏpHe вiдновлення. Вщновлення зага-льних довоенних обсягiв експорту товарiв з Украши супроводжувалося докорiнною змiною його як геог-рафiчноï, так i товарно!' структури. У загальних рисах географiчна трансформащя зводиться до того, що нашi поставки до РФ та низки краш, торгiвля з якими так чи шакше залежить вiд позици Москви, рiзко зменшилися в умовах торговельноï вiйни останньоï проти Киева. Водночас постачання украшських товарiв до Свросоюзу вже перевищило до-военний рiвень. На 19% збшьшився експорт до клю-човоï економiки СС - Нiмеччини (€0,34 млрд у I ква-рталi 2017-го), на 6% - до Польщi (€0,58 млрд). До iнших краш свгту вiн загалом також суттево зрю, хоч i рiзною мiрою. Зокрема, у 2,8 раза - до 1рану (€0,24 млрд), у 2,5 раза - до 1нди (€0,7 млрд), бшьш нiж по-двоïвся - до США (€0,19 млрд), майже в 1,8 раза збь льшилися поставки до Саудiвськоï Арав^ (€0,11 млрд).
Вiдтак переважна частина втрат через понад двократне зменшення вiд I кварталу 2014-го до I кварталу 2017-го експорту в Росте та iншi краши Свра-зшського союзу (€1,18 млрд) була компенсована збь льшенням постачання до Свросоюзу (на 4,5%, або €0,16 млрд; ввд €3,57 млрд до €3,73 млрд) та особливо третях держав (на 11,6%, або €0,5 млрд; вщ €4,3 млрд до €4,8 млрд). У результат! частка СС у вивезенш товарiв з Украши зросла ввд 34,8% до 38,3%, Свразшського союзу - скоротилася ввд 23,2% до 12,3%, а решти краш свгту наблизилася до поло-вини загального обсягу вгтчизняного експорту (49,6% у I кварталi 2017-го). Водночас рГз^ зменшення поставок у тдконтрольний МосквГ Свразiй-ський союз майже не торкнулося нашоï безпосеред-ньоï сусГдки БГлорусГ. Завдяки вщмов1 Мiнська пГд-тримати росГйськ! обмеження на украïнськi товари й вщсутност! у Кремля можливостО чинити перешкоди
1х транспортуванню (що ютотно позначилося на поставках у Казахстан та Киргизстан) експорт вггчиз-няних товарiв до Бiлорусi скоротився лише ввд €0,26 млрд у I кварталi 2014-го до €0,22 млрд у I ква-рталi 2017-го. 1ще помiтнiше змiнилася товарна структура експорту з Украши. Сукупне вивезення продовольства вiд I кварталу 2014-го до I кварталу
2017-го, попри просвдання свгтових цiн на бшьшють товарiв сектору, зросло майже в пiвтора раза - ввд €2,96 млрд до €4,28 млрд. Причому, незважаючи на стереотипи, драйвером того процесу був аж шяк не експорт зерна. Воно за цей час додало менш шж 20% валютно! виручки (€0,26 млрд), адже виявилося чи не головною жертвою падшня цiн.
Стр1мке вщновлення
Динам1ка експорту TOBapiB, I квартали 2007—2017 рок<в, € млрд
2007" 2008» 2009- 2010* 2011* 201 2" 2012014 201 5 2016 2017 *3 урахуванням АРК та Севастополя
Експорт окремих груп товар1в у I квартал! 2017 року
■ 151,4_
Цукор i еироби з нього (без какао)
М'ясо
НасЫня ол1йних
Продукцгя тютгановоТ промисловост!
Продукт я ол1й но-жиров о'Г промисловост!
OBC4i
Продукция борошномельно круп'яноа промисловост!
Фрукти
Залишки харчовоТ промисловост!
1граш№ Зерно
продукция меблевоУ промисловост!
продукт я легко! промисловост]
Деревина та влроби з не!'
Електротехжчна продукция
Алкоголен та безалкогольШ
напоУ
Фармацеетична продукта Руда
HopHi метали Виро5и з чорник метал ¡в
Xiwi4Ha продукц<я (кргм добрив та лгк!в]
Па nip та картон
Маши ни та прилади (KpiM електротехшчко! продукцм)
Добрива
1700,9
1240,9
466,5
1236,8
[208,5
123,6
1193,6
1176,1
1203,3
1143,6
230,6
I 144,1
1122,1
1109,2
23 Л, 2
■ 108,6
45,1 Ш 93,0
40,3 Ш 93,1
535,9
187,1 178,0
1
68,2
[57,6
84,1 I 36,8
245
150,8
J 42,2 | 26,4
1ШЁ
€ млн
I I квартал 2014- року - ЮО
О 500 ЮОО 1500 2000
Розрахунки автора за дан ими Держстату та оперативно" ¡н форма ци ДФС
Рис. 4. Динамжа експорту [12]
УкраУна в м1жна родному розподЫ прац!
Ochobhí товари чистого експорту (експорт мшус ¡мпорт вщповщно! продукци) з УкраУни у I квартал! 2017 року, $ млн
Ол(я соняшникова та соева 1239,9
Кукурудза 1041,0
ВЩШ такон цё нЗрШ залвнЙ^^И 648,8
Напюфабрикати з вуглецевоУ стал i 618,3
Плоский прокат ¡з вуглецевоУ стал1 без покриття 537,4
Пшениця 491,6
423,6
Пруги, бруски, кутики та спещальж профт! 3Í стал1 369,3
Макуха 264,3
Феросплави 224,1
Електричш дроти й кабел! 190,9
Чавун 147,1
Глинозем* 131,3
Цукор 131,1
Труби з чорних металл 105,6
Турбодвигуни, газов! та napoei турбжи 92,9
Лкоматер1али обробл eHi 90,8
Ячмшь 83,4
Мебл i та ÍX части ни 81,2
М'ясо птиц i 74,6
Електроенерпя 67,5
Цигарки 55,2
Глина 50,9
Костюми, eyKHi, шорти, СПЩНИЦ!, блузки, сорочки 44,7
Листи з дерева для облицювання та фанери 36,0
PinaK 32,7 Частини до залвничних локомотивю або рухомого складу 27,6
Мед натуральний 26,1
Шпалери 25,9
■Яловичина й телятина 25,7
*Нап1вфабрикат для виробництва алюм'|н1ю
Розрахунки автора за оперативники даними митно! статистики Державно! фискально! спужби
Рис. 5. Укратна в CBiTOBOMy розподiлi працi [12]
Натомють найкращу динамiку зростання дохо-дiв вiд експорту забезпечили цукор та вироби з нього, ^ím шоколадних (приблизно всемеро - ввд €21,6 млн до €151,4 млн), а також м'ясо (у 2,4 раза -ввд €45,5 млн до €109,6 млн). Майже подвоУлася ва-лютна виручка вiд експорту продукци олiйно-жиро-воУ промисловостi (ввд €0,62 до €1,2 млрд), а продаж за кордон наання олшних культур (переважно соУ та ршаку) збiльшився у 2,4 раза (ввд €0,2 млрд до €0,47 млрд). Рiзко, у 1,5-2,1 раза, зросли також поставки фруктов, овочiв, продукцп' борошномельно-круп'яноУ та тютюновоУ промисловостi.
Кращi, нiж у довоенний час, результати показу-ють i деревообробна та меблева галузг Валютна виручка Ухшх пiдприемств у евро в I кварталi 2017-го була ввдповвдно на 9% та 19% бшьшою, анiж у той самий перiод три роки тому, й сягнула €234 млн та €108 млн. Прирют експорту на 12% за цей час показала й легка промисловють (€194 млн). Ввдновилися також поставки за кордон украУнських алкогольних та безалкогольних напоУв, якi в I кварталi 2017-го
дали 98% виручки вiдносно показника аналогiчного перiоду 2014-го, попри втрату вiдтодi частини по-тужностей в ОРДШО.
Що стосуеться експорту продукщУ машинобу-дування, то тут найкраща ситуацiя в електротехшч-нiй промисловосп, яка за останнi три роки збшь-шила валютну виручку ввд експорту на 8,6% - до €0,54 млрд в I кварталi 2017-го. Це сталося значною мiрою завдяки нарощуванню постачання комплек-туючих для европейських компанiй, зокрема з побу-дованих спещально для цього в останн роки кiлькох захвдноукраУнських пiдприемств.
Водночас унаслiдок глибокого падiння свгго-вих щн зменшилися валютн надходження вiд експорту руди (на 12,9% у I кварталi 2017-го порiвняно з тим самим перюдом 2014-го). А здешевлення, по-множене на скорочення фiзичних обсяпв поставок, спричинило ще бiльший спад виручки ввд продажу за кордон чорних металiв (на 22%) та виробiв iз них (на 31,8%). Ще бшьшими виявилися втрати експорту хiмпрому: без урахування добрив та фарма-
цевтичноУ продукщУ виторг упав на 42,4%. А доходи ввд реалiзацiy добрив у зарубiжжя взагалi зменши-лися майже вчетверо: якщо в I кварталi 2014-го Ух продаж приню €160 млн, то в I кварталi 2017-го -лише €42 млн. В останньому випадку далися взнаки як надзвичайно рiзке падiння цiн на кшцеву про-дукцiю на свiтовому ринку, так i втрата частини по-тужностей у зонi АТО. !ще один чинник щеУ тен-денцп' - вирiвнювання цiн на газ на внутршньому ринку, яке поклало край схемам зi спалюванням на тдприемствах, що виробляють добрива, «заощад-женого» облгазами блакитного палива, котре спису-вали на потреби населення за пiльговими цiнами. Названий комплекс факторiв зробив сумнiвною саму перспективу виживання украУнських виробни-кiв азотних добрив в умовах, коли на свгтовому ринку Ум доводиться конкурувати переважно iз пос-тачальниками з краУн iз надлишковим внутрiшнiм видобутком газу й вiдповiдно надзвичайно низь-кими цiнами на нього. Удвiчi зменшилась i валютна виручка ввд поставок на зовнiшнi ринки продукцп' машинобудування (за винятком устшшшоУ елект-ротехшчноУ промисловостi, про що йшлося вище). У I кварталi 2014 року УУ експорт сукупно приню краУш €0,93 млрд, а в I кварталi 2017-го - вже тшьки €0,47 млрд. Причому особливо ввдчутними стали втрати транспортного машинобудування: експорт рейкового транспорту скоротився ввд €202,6 млн до €56 млн, учетверо-вп'ятеро зменшились i поставки за кордон продукцп' авiа- та суднобудування.
Нова структура, старi виклики. 1з перших 30 товарiв украУнського чистого експорту (експорт певноУ продукцiУ' мiнус УУ iмпорт) у I кварталi 2017 року бiльшiсть - це сировина й напiвфабрикати (див. «Укратна в мiжнародному розподiлi пращ»). Водночас, попри усталей стереотипи, помiтно, що сучасна УкраУна в мiжнародному подш працi спещ-алiзуеться не лише на продуктах агропромислового комплексу (АПК) чи прничо-металурпйного комплексу (ГМК). Починаючи з другоУ десятки до топ-30 найбiльших за обсягами чистого експорту товарiв входить i низка виробiв електротехнiчноУ, деревооб-робноУ, меблевоУ, тютюновоУ, легкоУ промисловостi, а також електроенерпя та шпалери. А серед продо-вольчоУ групи останнiм часом дедалi помiтнiшим е зростання чистого експорту цукру, м'яса птицi та яловичини. Лише для кiлькох iз топ-30 товарiв чистого експорту збер^аеться значна залежнiсть вiд ро-сiйського ринку. До РФ вде майже весь украУнський експорт натвфабрикату для виробництва алюмь нiю - глинозему (96,2% у I кварталi 2017-го). Однак у цьому випадку йдеться бшьше про залежнiсть «Российского алюминия», який забезпечуе своУ ком-бiнати в РФ завдяки украУнському напiвфабрикату з МиколаУвського глиноземного заводу (МГЗ). Також на РФ припадае все ще бiльш нiж половина загаль-ного украУнського вивозу турбодвигушв та парових i газових турбш (66,1%), частин до залiзничних ло-комотивiв i рухомого складу (65%) та шпалер (51,4%).
612,1
Де заробляшо валюту
краУн ¡з наибольшим додатним сальдо* тарг1влi товарами для Укради, $ млн, I квартал 2017-го
'Перевищення експортом ¡мпорту
113,1 юз 4 Q7 е
¡ 86,0 706 Щ0 75,3 72,1
1111Й1111Й'
= ZDII=I = X = ZI MBCBOIItal
t // /
A á
ш ж
b Orlí Pdl HtHHMH даними MKlBtí £T¿lHllHU< fltpíiaúHfií (ufeS.fl HiDr ЩЛ&-Л
m Ш M /
/ m /
ш
Рис. 6. Ton-20 ¡MnopTepie i Укра'ши [12]
Частка росiйського ринку в експорт^ з УкраУни експорту на росiйський ринок або взагалi не надхо-
труб, якi донедавна були частими фiгурантами тор- дить, або збуваеться туди в помiрних обсягах: вiд кь
говельних воен, нинi скоротилася до 25,8% Ух зага- лькох до кшьканадцяти вшсотшв загального Ух екс-
льного вивозу з краУни. Тож про критичну залеж- порту з УкраУни. Однак для деяких iнших товарiв,
нiсть Ух вiтчизняних постачальнишв вiд РФ б1льше зокрема й тих, яш не ввiйшли до топ-30 чистого
не йдеться. Решта товарiв iз топ-30 нашого чистого експорту або за якими наша держава е чистим ím-
портером, залежшсть вiд росшського ринку все ще подеколи досить значна i в низцi випадшв сягае 5070%. Водночас нова товарна й геогpaфiчнa структура украшського експорту залишаеться вразливою до щново1' кон'юнктури на свiтових ринках та до по-трапляння в окремих сегментах у залежшсть вщ но-вих ключових pинкiв збуту. 1деться про ситуащю, коли за окремими групами товapiв формуеться над-мipнa кондентpaцiя поставок на однш чи кшькох ро-змiщених поруч крашах. А вiдтaк у paei економiч-них проблем там опиняеться пiд загрозою й стабшь-шсть збуту вiдповiдних украшських товapiв.
Та головним ризиком для нашого експорту й до« е нaдмipно висока частка в його стpуктуpi сиро-вини та натвфабрикат!в, якi мають украй нестшю щни на свiтовому ринку. Разом зi значною залежш-стю украшсько1' економiки вiд експорту та iмпоpту це й нaдaлi ставитиме тд сумшв сощально-економь чну перспективу краши загалом.
Адже саме нестa6iльнiсть свтових цш, а не змiнa фiзичних о6сягiв була головною причиною «американських прок» украшського експорту впро-довж останнього десятилiття (див. «CTpiMKe вщно-влення»). Наприклад, у 2013 рощ 38 млн т зaлiзоpу-дно1' сировини було pеaлiзовaно за €2,82 млрд, а у 2016-му 39,2 млн т довелося збути лише за €1,65 млрд 2013-го 27,1 млн т украшського зерна було продано за €4,8 млрд, а 2016-го вже 40,25 млн т -лишень за €5,49 млрд. Як бачимо, у цих випадках здешевлення поставок продукцп супроводжувалось або значним скороченням (як у випадку зaлiзоpуд-но1' сировини), або мшмальним зростанням (як у випадку зерна) валютно1' виручки. Меншим, однак усе одно значним було падшня цш на м'ясо, соняшни-кову олто та сою. Зокрема, експорт м'яса за 20132016 роки зрю вщ 175,8 тис. т до 286 тис. т, а його вартють - лише вщ €0,26 млрд до €0,35 млрд. Експорт соняшниково1' олп - вщ 3,21 до 4,84 млн т, a ïï вартють - вщ €2,47 млрд до €3,34 млрд. Со1' - вiд 1,49 до 2,74 млн т, вартють - вщ €0,56 млрд до €0,89 млрд.
Причому ця проблема стосувалася не тiльки сировини чи продовольства. Так, у 2013-му 3,69 млн т азотних добрив було експортовано за €0,85 млрд, а 2016-го вдвiчi менший ix обсяг (1,81 млн т) прин1с тальки третину колишньоï виручки - €0,29 млрд. У 2013 рощ 1,5 млн т глинозему експортували за €0,46 млрд, а 2016-го на кшька вщсотшв бшьший обсяг (1,52 млн т) дав майже на чверть менше валюти -€0,35 млрд. 10,88 млн т натвфабрикат!в iз вуглеце-воï CTrni у 2013-му коштували €3,95 млрд, тодi як у 2016-му 7,75 млн т - лише €2,0 млрд. Водночас по-мгтно: що глибшою була переробка тОе].' чи iншоï сировини або ж натвфабрикатОв, то менше, за рщшс-ними винятками, знижувалася щна вiдповiдноï продукцп. Наприклад, у 2013 рощ 2,79 млн т необ-pобленоï деревини було продано за кордон за €178,8 млн, а 2016-го 1,73 млн т - уже за €95,9 млн.
Тобто щна тонни знизилася на 15%. Разом з тим 1,05 млн т оброблених лiсоматерiалiв у 2013-му було продано за €205,6 млн, а 2016 року майже вдвiчi бшьший обсяг (1,89 млн т) - за €356,3 млн. Тонна подешевшала тшьки на 8%. У 2013 рощ 2,26 млн т чавуну принесли €0,62 млрд валютно1 ви-ручки, а у 2016-му 2,54 млн т - лише €0,5 млрд. Се-редня щна впала на 28,6%. Водночас 5,21 млн т га-рячекатаного прокату зi сталi коштували €2,1 млрд у 2013 рощ, а 4,17 млн т - €1,34 млрд у 2016-му. Тобто зниження середньо! щни становило тшьки 20%. А 0,23 млн т виробiв iз чорних металiв для залiзничних колш 2013 року дали €0,2 млрд, а 2016-го - лише 20,2 тис. т на €14,6 млн. Тобто здешевлення тонни ще! продукцп становило вже тшьки 16,9%. Як бачимо, вщновлення украшського експорту вщбулося на mi змши його товарно! та геогра-фiчноi структури й завдяки 1й. Збiльшилися обсяги постачання на свгговий ринок нових товарiв, не таких залежних вiд геополiтичноi кон'юнктури чи де-фiцитних у кра!ш ресурсiв. Усе це зробило менш гострою, хоча й не виршило остаточно традицiйну для украшського експорту та економши проблему вкрай повшьного просування до глибшо! переробки сировини й напiвфабрикатiв у продукщю, яка знай-шла б попит на свгговому ринку - поза пострадян-ським гетто, на яке були замкнул старi виробництва складно! промислово! продукцii в Украiнi» [12].
«Учора (21 липня 2016 р. - В. Л.) в Мшютерстш шфраструктури вiдбулось пiдписання двох мемора-ндумiв, якi повиннi будуть, як зазначив мшютр Во-лодимир Омелян, привнести новггш технологii на укра!нську залiзницю та у вiтчизняне лiтакобуду-вання, а вiдтак полiпшити якiсть сервюу для клiента. Йдеться про укладений «Меморандум про взаеморо-зумiння» мiж компанiею «Дженерал Електрик» та ДП «Антонов»; «Дженерал Електрик» та ПАТ «Укр-залiзниця». Вiдповiдно до тексту документа, в рамках ствпращ з УЗ «буде розширено ствпрацю в га-лузi розвитку i модернiзацii парку дизельних локо-мотивiв на базi передових технологiй GE», а ДП «Антонов» отримав доступ до двигушв, авiацiйних систем i сервiсу для лiтакiв. Деталi - прямою мовою мшстра iнфрастурктури Володимира ОМЕЛЯНА.
ГОЛОС З ФЕЙСБУКУ. Володимир ОМЕЛЯН, мшктр iнфраструктури: «На сто дшв уряду пiдписали ще два важливi документи, до яких йшли дуже довго: Меморандум мiж General Electric та «Укрзалiзницею» i мiж General Electric та ДП «Антонов». Це стратепчш документи. Вщповщно до меморандуму з УЗ, буде розширено ствпрацю в галузi розвитку i модернiзацii парку дизельних локомоти-вiв на базi передових технологiй GE. Що стосуеться ДП «Антонов», то сьогодш фактично покладено початок спiвробiтництва цього стратепчно важливого державного пiдприемства з GE. Меморандум перед-бачае можливють поставки двигунiв, авiацiйних систем i послуг для деяких лташв ДП «Антонов». Це
не лише ствпраця з компашею-свгговим лiдером, це й ствпраця з укра!нським виробником. «УкрзалГз-ниця» проводить серiю зустрiчей як з Крюковським вагонобудiвним заводом, так i з усiма iншими поте-нцшними виробниками в Украiнi. Ми хочемо ба-чити на ринку вшьну конкуренцто, невисок! тни та яшсний продукт для клiентiв «Укрзалiзницi». Щодо ДП «Антонов» - залучення технологш Geneгal Electric - це черговий крок вперед для компани. Сподiваюся, що ми отримаемо фантастичний свгговий продукт, котрий зможе пдно конкурувати i по-сюти свою тшу як у вантажних, так i у пасажирсь-ких перевезеннях. Приемно, що обидва документи пiдписано на площадщ Мiнiстерства iнфраструк-тури».
ДОВ1ДКА «Дня». General Electric - американ-ська багатогалузева корпоратя, виробник багатьох видГв техтки, включаючи локомотиви, енергетичт установки (в тому числГ i атомт реактори), газовi турбши, авiацiйнi двигуни, медичне обладнання, по-бутову та освплювальну техтку, пластмаси та герметики» [2].
«Пюля тривалих суперечок i купи зламаних списГв парламент i уряд дшшли згоди - агентству з тдтримки експорту бути. Мотиващя бшьш тж зро-зумша: складна економiчна ситуацiя всерединi краши, загострення конкурент! на свгтових товарних ринках i посилення протекцютзму з боку традицш-них ринив збуту нарешт зрушили з мюця струк-турну реформу, навколо яко! десятилiгтями точи-лися лише розмови. На ввдмГну вед усГх основних торговельних партнерiв, Укра!на досГ не мае власно! системи фiнансовоi тдтримки експорту з боку дер-жави. Зрозумшо, що в таких умовах говорити про конкурента позици впчизняного бiзнесу на мГжна-родних ринках не доводиться.
Досягши певного компромюу, у владних кабь нетах встигли побити горшки навколо форми май-бутнього агентства. Одна сторона наполягае на створент експортно-кредитного агентства (ЕКА) з функщями кредитування експортерiв, iнша - на формул! експортно-страхового агентства (ЕСА), ак-центуючи увагу на проввднш рол! страхування у фь нансовш тдтримщ експорту. Правда, як завжди, десь посередине
Важливють страхування ризишв наших експо-ртерГв складно переоцшити. Але, на мою думку, без кредитування тдтримка експорту функцюнуватиме в урГзаному стат. Адже надання тих же державних
гарантии значно зменшуе кредитнии ризик, а ввдпо-ввдно, i вiдсотковi ставки за кредитами. I хоча держ-гарантл в нитштх умовах i надаються резидентам Укра!ни, однак жодних умов для !х надання саме з метою тдтримки експортерiв в кра!т не створено.
Очевидно, що функцл страхування, гаранту-вання i забезпечення доступного кредитування експорту тюно взаемопов'язат. 1х поеднання i поготiв дасть синергетичнии ефект спрощення доступу на-шо! продукцп' на зовнiшнi ринки та тдвищення до-вiри iноземного бiзнесу И iнвесторiв до нацюналь-них компанiИ.
Правi ii, хто зазначае, що едино! моделi ЕКА у свт немае. Натомiсть iснують рiзнi набори видiв дь яльностт, яку здшснюють подiбнi установи. I кожна кра!на самоспИно, виходячи зi сво!х поточних потреб, визначае, ям саме види послуг вона надава-тиме через таку спетальну установу. Однак спшь-ною рисою е те, що !х дiяльнiсть здшснюеться з ура-хуванням забезпечення повнощнно! державно! поль тики сприяння експорту. В умовах iнтеграцi! Укра-!ни до ринков кра!н Свросоюзу важливо не лише вдосконалити виробничо-експортниИ потенщал тд-приемств, а И тдвищити спроможнiсть укра!нсько! держави захистити та тдтримати власних товарови-робнишв на свгтових ринках.
Безальтернативне ЕКА. Альтернативи фшан-суванню, забезпеченому ЕКА, на мою думку, не ю-нуе. Будь-як iншi доступнi фiнансовi шструменти (наприклад документарнi та резервнi акредитиви тощо) мають очевиднi недолiки порiвняно з ЕКА, яке спецiально призначене для торгового фшансу-вання. Крiм того, цi iнструменти використовуються банками в основному для фшансування iмпортних операцiИ. Оскiльки значнi фiнансовi ресурси зосере-джено на Заходi, там умови фшансування зовшш-ньо! торгiвлi завжди будуть означати для Укра!ни переважання iмпорту над експортом. Установи з тдтримки експорту рiзно! форми власност дiють маИже в у«х розвинених кра!нах i кра!нах, що активно розвиваються. На сьогодт ЕКА успiшно функ-цюнують у понад ста кра!нах свiту. Найвiдомiшi серед iснуючих ЕКА: Eximbank (США), NEXI (Япо-нiя), Euler Hermes (Шмеччина), COFACE (Францiя), Atradius (Нiдерланди), SBCE (Бразилiя), CESCE (1с-панiя), SEK (Шветя), Sinosure (КитаИ). Вiдповiднi установи створено И у кра!нах Схiдно! Свропи, при-мiром у Чехи, Польщi, Угорщинi, Болгарп, Литвi, Естонп.
Таблиця 2
Види та приклади cbitobhx експортно-кредитних агентств
Вид ЕКА
Приклад
Держави
Привата Змкиаш
Експортно-1мпортний банк (Ех1тЬапк), США
Японська компант страхування експорту та ¡нвестиц1й (ЫЕХ1)
Департамент гарантп експортних кредите (ЕСвО), Велика Британга
Китайське експортно-страхове агентство Этозиге
«Гермес» (ЕЫегНегтеэ), Н1меччина
«Атрад1ус» (А1гасЛи2) Голлаид1я
Компажя страхування зовшшньо? торпвл1 (Со*асе), Францт вВСЕ (Бразил1я), СЕБСЕ (1спан1я), БЕК (Швещя), ЕССЕ (вгипет)
При цьому страхування, з одного боку, та на-дання баншвських послуг - з iншого зазвичай е вза-емовиключними видами дiяльностi, як не нада-ються однiею органiзацiею. Тому, як правило, одно-часно iснуе кiлька взаемодоповнювальних установ з кредитуванням i страхуванням експорту. Напри-клад, у Шмеччиш - це KfW (банк) та Euler Hermes (страхова установа), у Франци - Bpifrance (банк) i COFACE (страхова установа), у Чехи - Чеський екс-портний банк та Агентство по гарантуванню i стра-хуванню експорту.
Роль ЕКА в розвитку мiжнародно! торгiвлi в усьому свiтi постiйно зростае, про що свiдчить ак-тивне нарощування прибуткiв i масштабiв дiяльно-сп вiдповiдних установ. Так, Euler Hermes охоплюе процеси управлшия ризиками на п'яти континентах. ЕКА мае фшп i сво!х представиишв у 54 кра!нах свiту.
На сьогоднi укладеш договори страхування кредитних ризишв забезпечують покриття поставок товарiв i послуг у 245 кра!н. У компанп працюе бiльш як 6 тис. ствробгтиишв, обслуговуючи бли-зько 52 тис. ктенпв. Чистий прибуток компанп по-стiйно зростае i наразi сягае близько 500 млн евро на рш, а власний каттал - 2,5 млрд евро. Устшний до-свiд дiяльностi iноземних ЕКА яскраво свiдчить, що вони не е "дорогим" шструментом сприяння експорту, який потребуе постiйних фшансових вли-вань. Навпаки, можуть бути цшком самоокупними та навiть прибутковими. Вiдтак, побоювання з приводу того, що створения ЕКА в Укра!н стане знач-ним наваитажениям на держбюджет е перебiльше-ними.
Подолання сировинноТ пастки. Спiльною ознакою дiяльностi всiх ЕКА е те, що вони керу-ються мiжнародними правилами i принципами. Ос-новнi з них закршлено так званим Консенсусом (ре-комендацп стосовно надання/страхування експорт-них кредитив, що офiцiйно тдтримуються державою) кра!н - члешв ОЕСР, а також договорами по-розумiння Бернського союзу. Мiжнароднi правила державно! тдтримки кредитування i страхування експорту на основi залучення бюджетних коштiв офiцiйно визнаються Свiтовою оргашзащею тор-гiвлi, тому ЕКА належать до абсолютно законних форм тдтримки експорту. До реч^ на вiдмiну вiд прямих експортних субсидiй. Про важливу роль ЕКА у тдтримщ експортно! дiяльностi пiдприемств свiдчать дат Мiжнародного союзу страховиков кредитив та iнвестицiй (Бернського союзу), який об'ед-нуе всi великi ЕКА свгту. Згiдно з ними, у перюд свь тово! економiчно! кризи протягом 2009 р. через не-сплату лише з боку укра!нських покупщв членами Бернського союзу було виплачено iноземним компа-шям страхових претензiй на суму 128 млн дол.
Зростання страхових виплат було колосальним, враховуючи, що у попередш перiоди вимоги щодо Укра!ни залишалися у межах 1 млн дол. Таким чи-
ном, експортери Укра!ни залишилися незахище-ними вiд ризишв. На жаль, Бернський союз не веде статистики страхування експорту з Укра!ни - через ввдсутнють власного ЕКА наша держава не е членом ще! оргашзацп. Тому про втрати укра!нських експо-ртерiв вiд дефолту шоземних партнерiв можна лише здогадуватися, врахувавши те, що через кризу, яка торкнулася кожного регiону i кожно! кра!ни свiту, багато пiдприемств виявилися не в змозi оплатити замовлен товари.
За експертними ощнками, у середньому дiяль-н1сть ЕКА може забезпечити додатково 12% приросту експорту кра!ни, а один додатковий долар бюджету ЕКА - приблизно 302 дол. додаткового експорту. У свою чергу, забезпечення стабiльно! ро-боти виробнишв експортно! продукцИ сприятиме за-лученню додаткових iнвестицiй у реальний сектор економiки. Це вже не кажучи про активiзацiю експортно! дiяльностi пiдприемств, що приведе до збь льшення ВВП, кiлькостi робочих мiсць (за результатами роботи Euler Hermes було створено 240 тис. робочих мюць) i доходiв населения, а також надхо-джень до бюджету за основними податками та збо-рами.
Послуг ЕКА потребують насамперед ii суб'екти зовиiшньоекономiчно! дiяльностi, що укладають довгостроковi договори з iноземиими партнерами на постачання високотехнологiчно! продукцИ з ви-соким рiвнем додано! вартосп п1д масштабнi про-екти розвитку. Таким чином, ЕКА виконуватиме ще одну надважливу функц1ю, сприяючи подоланню сировинно! спецiалiзацi! нацiонально! економiки на мiжнародному ринку» [3].
«"Човники", допомагаючи "сiрим" дшкам пере-мiстити товар через кордон, позбавляють держав-ний бюджет надходжень. Бiзнесмеии нарiкають, що втриматися на ринку дуже важко, бо продукщю, аналопчну тiй, якою вони торгують, конкуренти ре-алiзують за демтнговими цiнами. А все тому, що ввозять !! в Укра!ну з допомогою так званих човни-шв, якi насправдi переправляють товар через кордон у промислових масштабах. Чому це явище стало можливим i що слiд зробити на законодавчому рiвиi, аби змiиити ситуацiю на митнищ?
Викласти свое бачення проблеми ми попросили начальника Львiвсько! митииц1 ДФС Левка Прокш-чука.
-Один зi способiв мiнiмiзувати сплату подат-кiв - човникова схема. Це коли велику партию яко-гось товару довозять до кордону, а далi розподшя-ють його мiж фiзичиими особами у межах норми, дозволено! Митним кодексом Укра!ни. "Човиики" переправляють товар через кордон в Укра!ну, де знову консолiдують для подальшого транспорту-вания. За один раз заробляють до 100 грн. Це те, що ми знаемо. Найчастше в« вони мають картки учас-иик1в малого прикордонного руху. Лише за остани1й
час ми затримали п'ять партий товарiв, що були сфо-рмованi "човниками", на суму близько 3 млн грн.
Для тдприемщв, якi працюють легально, спла-чують усi податки, "човники" створюють неконку-рентнi умови. У них своя лопка: мовляв, заробляемо собi на життя, все в межах чинного законодавства. Насправдi ж, допомагаючи "срим" дiлкам перемiс-тити товар через кордон, вони позбавляють держав-ний бюджет надходжень.
- I що - цьому не можна зарадити?
Ми неодноразово шщювали внесения змiн до ст. 374 Митного кодексу, якою передбачено, що гро-мадянин мае право ввезти на територто Укра!ни певну кшькють товару вартютю до 500 евро i вагою до 50 кг раз на добу. Проте це залежить не вщ вико-навчих органiв, а вiд парламенту.
Трапляеться, що для ввезення товарiв на митну територiю Укра1ни без сплати митних платежiв ви-користовуеться подвiйний пакет документiв. Це коли, наприклад, у Польщi при експорт товару на-дають однi документи, в яких вказано !хню реальну вартють, а при ввезеннi в Украшу - iншi, де вартють товару занижуеться, а вiдтак менше сплачуеться по-даткiв. Найефективнiший споаб протидiяти цiй схемi - налагодити оперативний обмiн iнформацiею з сумiжними митними службами в режимi онлайн. Це тривалий переговорний процес. Торш у жовтнi ми майже дшшли з поляками згоди, але в них помь нялася влада. Тепер доводиться починати роботу ледь не заново.
Очевидно, що для того, аби ефективно проти-дiяти зловживанням при ввезенн товарiв в Украшу, потрiбне якнайкраще технiчне забезпечення митних оргашв. У переважнiй бiльшостi европейських кра!н е сканери, якi дозволяють виявляти прихований товар. Але сканер дае змогу побачити лише однотипну продукцiю. Наприклад, у партi! задекларують яб-лука, а насправдi в нш буде iнший товар. Та коли перевiрятимуть документи, сканер не допоможе.
- Це що - суто укра!нська проблема?
На Заходi на подiбнi загрози й ризики кожна кра!на реагуе по-рiзному. Але там протидiяти зловживанням значно легше, бо в них немае таких кри-тичних масштабiв ввезення товарiв для особистих чи псевдоособистих цiлей. Щойно виникли якiсь проблеми, вони вносять змiни до законодавства. Три-чотири роки тому законодавство Угорщини i Словаччинидозволяло сво!м громадянам перемiщу-вати через пункт пропуску два блоки сигарет. Мит-ники побачили, що це обмеження не дае ефекту, бо люди по кшька разiв на день встигали пронести щ блоки. Вiдтак внесли змiни до законодавства, якими дозволено проносити за добу лише двi пачки сигарет. До реч^ в СС мшмальна межа ввезення товарiв без сплати податшв - 300 евро. Ця сума менша, нiж у нас.
Розумiемо, що людина може по!хати за кордон i купити собi якюь потрiбнi речi. I ми казали: якщо
не можна помiняти межу в 500 евро, то помiняйте термiн. Одного разу на п'ять дшв або тиждень цш-ком достатньо для особистих цшей людинi, яка не займаеться цим професiйно. Хоча, зрозумiло, що вона це робить не вщ хорошого життя.
- Але що iз цим робити?
- Ми перюдично даемо парламентарям свое ба-чення змiн до законодавства, щоб забезпечити ефектившший захист наповнення бюджету i запо-бiгти випадкам мiнiмiзацi! податкiв. До нас прислу-хаються i законопроекти подають на розгляд у комь тети Верховно! Ради. Проте одними адмшютратив-ними заходами щ зловживання подолати складно.
Також пщприемщ нарiкають на проблему з до-звiльними документами. Якщо бiзнесмен мае велику номенклатуру товарiв, то тдготовка дозвiльних документов забирае в нього багато часу й грошей. Була правильна позищя прем'ер-мшютра В.Гройсмана, коли вiн казав про лшарсьш засоби. Якщо в Канад^ США чи Японi! !х допущено до вживання, то для чого ще раз проходити процедуру сертифшацп i ви-знання в Укра!ш? Хiба там люди менш вимогливi до лiкiв? Очевидно, що т. А тому слiд зменшувати кь лькють дозвiльних документов або ж визнавати ев-ропейськi. Великi нади покладаемо на систему единого офюу, яка забезпечить електронний обмш да-ними мiж рiзними контролюючими органами. Також маемо працювати над лiбералiзацiею оподатку-вання. Де це можливо - зменшувати нетарифне ре-гулювання. Рашше ми намагалися суто адмшютра-тивними методами забороняти перемiщення алкоголю. Це не давало результату, аж поки щни на цей товар у Польщi й Укра!нi зрiвнялися. Aналогiчна си-туацiя й з бурштином. Поки його видобування поза законом, люди цим займаються i заробляють грошi. Якщо все узаконит, врегулювати i визначити част-ку прибутку на оплату працi, використання надр, ре-креацiю - переконаний, ця лихоманка припинилася б сама собою.
Якби люди, як проживають у прикордонних областях, мали поспйну роботу, вони, можливо, й не займалися б човниковим бiзнесом. Тому, попри створення перепон для використання рiзних схем мiнiмiзацi! оподаткування, вочевидь, потрiбно працювати й над створенням легальних робочих мiсць для мешканщв прикордоння.
Дов1дка. Упродовж ачня-травня 2016р. у зон дгялъностг Львгвськог митниц здШснено мит-не оформлення зовтшньоторговельних операций суб'ектгв господарськог дгяльностг на суму близько 30,5 млрд грн. З цгег кглькостг Iмпортовано товар1в на суму понад 19,6 млрд грн, експортовано - на 10,9млрд грн, що становить в1дпов1дно 64 (Iмпорт) I 36% (експорт) вгд загального обсягу зовншнього товарообггу. Поргвняно з аналоггчним периодом 2015 р. товарообгг збтьшився на 24%, причому об-сяги Iмпорту збшьшилися на 29, а експорту - на 16%» [4].
«3 серпня розпочинаеться офщйний вiзит Президента УкраУни Петра Порошенка до МалайзiУ (35 серпня) тсля вiдвiдин якоУ глава украУнськоУ дер-жави здiйснить державний вiзит до IндонезiУ (57 серпня). Програмою першого в iсторiУ взаемин мiж двома краУнами вiзиту в Куала-Лумпур передбачено зустрiчi Глави УкраУнськоУ держави з Прем'ер-мшь стром МалайзiУ Наджибом Тун Разаком та ке-рiвнидтвом краУни. До реч^ це буде друга зустрiч президента УкраУни з малайзшським прем'ером. Вони обое зус^чалися 29 вересня 2015 року у рамках зустрiчi кер1вницгва держав-учасниць СпiльноУ групи з роз^дування авiакатастрофи лiтака МН-17. Тому очевидно, що ця тема буде обговорюватись шд час переговорiв у Куала-Лумпур.
Слiд зазначити, що 13-16 липня 2003 року в Ук-раУнi з офiцiйним вiзитом побував тодiшнiй прем'ер-мiнiстр МалайзiУ Махатхiра Мохамад. I тодi обома сторонами багато сподiвань покладалось на розви-ток вiйськово-технiчноУ спiвпрацi. Тому буде щкаво побачити чи цього разу ця тема отримае продов-ження.
У Джакарт Порошенко проведе зустрiчi з Президентом IндонезiУ Джоко Вiдодо, Сткером Ради народних представнишв Парламенту IндонезiУ Аде Комарудiном та Султаном Джок'якарти.
В рамках обох вiзигiв буде проведено украУн-сько-малайзiйський бiзнес-форум та бiзнес-форум за участю представнишв дшових кiл УкраУни i Рес-публiки Iндонезiя. Плануеться пiдписання низки двостороншх документiв, спрямованих на поглиб-лення сшвробггаицтва мiж УкраУною та Малайзiею та на розширення спiвпрацi мiж УкраУною та Рес-публiкою Iндонезiя у рiзних сферах.
«Укратнський бiзнес мае бути бiльш актив-ним»
1гор Лосовський, екс-посол Укратни в Ма-лайзп, заступник постпреда Укратни при мiжна-родних органiзацiях у Вщш (ОБСС, МАГАТЕ, ЮН1ДО):
- Це справдi дуже важлива поУздка Президента УкраУни у цей регюн i тим бiльше взагалi перший вь зит глави нашоУ держави у Малайзто Попри те, що ми зосередженш головним чином на ствпращ з пiвнiчноамериканським континентом i Свропою, нам треба будувати ввдносини зi всiм свiтом, тим бь льше з тими регiонами, ям динамiчно розвиваються.
А ось щ двi краУни Малайзiя та ЫдонезУя е про-вiдними краУнами в цьому регiонi i входять в оргаш-зацiю АСЕАН (Асоцiацiя держав Швденно-СхвдноУ АзiУ). Штаб-квартира цiеУ мiжнародноУ органiзацiУ розташована в столицi IндонезiУ - Джакарта I це та-кож дуже важливо, що президент вiдвiдуе Iндоне-зiю, бо АСЕАН сьогодш серцевиною багатьох ш-тегращйних процесiв та утворень у регюш Iндоне-зiя найбiльша мусульманська краУна у свiтi, а також найбшьша краУна в регiонi.
Малайзiя була одним з головним шщатором створення АСЕАН у 1967 рощ. Ц обидвi краУни сьо-годнi дуже динамiчно розвиваються, у них е велик! природнi та людськ ресурси. Зрозумшо, що в!зит на такому високому р!вн е дуже своечасним i мае за-дати тон розвитку двосторонньоУ працi.
Що стосуеться р!зного статусу в!зипв в Малайзто (офщйний) та Iндонезiю (державний). Я б не придавав цьому великого значення. Це результат двостороншх домовленостей i протоколу, i тут бшьш важливiшим е те, яким буде наповнення цих в!зипв. I зокрема дуже важливим е сам факт першого в!зиту глави украУнськоУ держави в Малайзто, який повинен дати поштовх до подальшого роз-витку двостороншх вшносин. Те ж саме стосуеться в!зиту в 1ндонезто
Що стосуеться перспектив ствпращ з цими краУнами у вшськово-техшчнш сферi. Для цього по-тр!бно використовувати можливють участ украУн-ських оборонних тдприемств у Мiжнароднiй мор-ськш та авiакосмiчнiй виставцi на остров! Лангкавi LIMA, яка ввдбуваеться що два роки. Окр!м того, у цш краУш також проводиться вшськово-полщейська виставка.
Малайзия та 1ндонез!я активно закуповують р!зш сучасш озброення у р!зних регюнах свггу. При цьому обидв! краУни не замикаються на одних по-стачальниках озброень: США чи Рос!У, тому для УкраУни е можливють запропонувати свою конкурен-тоспроможну оборонну продукцто Ввдтак у цьому ввдношенш тут юнуе потенщал ствпращ з УкраУною, яка не пасе задшх у розробщ озброень.
Шдсумовуючи, я б радив нашш делегащУ т-дшти прагматично до в!зиту в Малайзто та 1ндоне-зто i переговор!в з кер!вництвом обох держав, щоб це стало поштовхом до подальшого розвитку м!жде-ржавних ввдносин. Виходячи з досв!ду роботи в цьому регюш хочу ввдзначити, що украУнський б!з-нес мае бути бшьш активним, навггь агресивним - у хорошому розумшш цього слова - на ринках Малай-з!У та 1ндонез!У. УкраУш потр!бно продемонструвати своУ експертш переваги на виставках, як! там ввдбу-ваються, щоб закршитися на ринках регюну, що ди-нам!чно розвиваеться. А Малайзия це фшансовий центр i локомотив регюну з! своервдною малайсь-кою культурою. У цьому регюш дуже близьк мови, спорвднеш культури.
«Перед УкраУною вiдкриваeться в1кно мож-ливостей...»
1гор Гужва, експерт з питань м1жнародно1 торг1вл1:
- Заплановаш на цьому тижш офщйш в!зити Президента УкраУни Петра Порошенка до Малайз!У та 1ндонез!У мають перспективу стати вагомим фактором актив1защУ торговельно-економ!чних ввдно-син м!ж нашою краУною та регюном Швденно-Схвд-ноУ Аз!У. Адже в умовах стр!мкоУ втрати традищйних
риншв збуту встановлення позитивно! динамши по-лiтичних вiдносин з кра!нами, що мають величезний внутршшй ринок та значний iнвестицiйний потен-цiал, набувае першочергово! актуальности для вгтчи-зняного бiзнесу.
Наразi зовшшньоторговельш вiдносини Укра-!ни з регюном Пiвденно-Схiдно! Aзi! розвинутi сла-бко: товарообп- з Малайзiею складае всього 291,7 млн дол. США, Iндонезiею - 354,8 млн, хоча попри кризу i зменшення загального експорту, обсяги поставок продукцi! до цих кра!н в минулому рощ зро-сли на 20,4 i 10,5% вiдповiдно. 75,2% вiтчизняного експорту до Малайзп становить олiя соняшнику, в iмпортi переважае електричне обладнання (36,9%). В Iндонезiю Укра!на експортуе переважно зерновi культури (84,8%), iмпортуючи звiдти в основному пальмову олто (57,9%). Жодна малайзiйська або ш-донезiйська компанiя не зареестрована в Укра!ш i не бере участ в iнфраструктурних чи iнвестицiйних проектах. Торпвля вiдбуваеться здебiльшого через посереднишв. Вт!м, iсиуе значний потенцiал наро-щення спiвпрацi, передусiм у вшськово-промисло-вiй сферi. Так, у квгтш цього року Малайзiя запро-понувала Укроборонпрому сшвпрацювати у сферi виробництва бронетехнiки i протитанкового озбро-ення. А зовсiм нещодавно уряд схвалив проект угоди мiж Укра!ною та Iндонезiею, який передбачае ствробгтництво в обороннш сферi. Зокрема, на початку липня цього року Укра!на пiдготувала новий варiант бронетранспортера БТР-4 для поставки в 1н-донезто. Отже, завдяки вiзитам високого рiвня, перед Укра!ною вiдкриваеться вшно можливостей встановлення нових дiлових контакпв з пщприем-ницьким сектором Малайзп та 1ндонезп, а також розвитку iснуючих комерцiйних вiдносин до масш-табних проектiв двостороннього партнерства з залу-ченням масштабних iнвестицiй та виходом на новi ринки збуту» [5].
«Нещодавно Президент Укра!ни Петро Поро-шенко вщвщав двi кра!ни Пiвденно-Схiдно! Aзi!, якi динамiчно розвиваються: Малайзто, вперше за 25 рошв, та Iндонезiю за останнi 20 рошв. Виникае за-питання, з одного боку, чи не затзно це вщбулося, i чи ще залишилося мiсце на ринку цих кра!н для Ук-ра!ни? А з другого боку: у яких сферах Укра!на може очiкувати на iнвестицi! з боку Малайзi! та 1ндонезп? «День» звернувся до голови правлшня Асощацп дiлового спiвробiтництва УкраТни з державами АСЕАН, першого посла УкраТни в 1ндонезп, Малайзп, екс-посла УкраТни в КНР 1горя Литвина з проханням вiдповiсти на щ запитання i розповiсти про перспективи спiвробiтиицтва з цими кра!нами. -Чому так довго не вщбувалися вiзити у Малайзiю та 1ндонезш? - Про це треба спитати у керманичiв МЗС та у керiвникiв департаменту зовнiшньо! поль тики Aдмiнiстрацi! Президента Укра!ни останшх ро-кiв. Можливо, причиною е брак спещалютгв зi
Сходу i там, i там i, як наслщок, нерозумiния важли-восп регюну Пiвденно-Схiдно! Aзi! у зовнiшнiй по-лiтицi Укра!ни. З другого боку, не можна казати, що Укра!на довгий час не звертала уваги на регюн Шв-денно-Схiдно! Ази, це не так. За роки, що минули з чаив мое! роботи в регюш послом Укра!ни в 1ндо-незi! та за сумюництвом iще у п'яти державах АСЕАН, у Малайзп, Сшгапур^ Та!ланд^ з'явилися (на додаток до 1ндонезп) окремi дипломатичнi пред-ставництва Укра!ни. Додамо до цього ще й засну-вання укра!нського посольства в Австралп, керiвник якого традицiйно акредитований за сумюництвом ще й у Новш Зеландi!. На Фiлiппiнах та у султанат! Бруней нашi посли вщповщно у Японi! та Сiнгапурi акредитованi за сумiсництвом. Посольство Укра!ни у В'етнамi фактично ошкуеться також представлен-ням наших нацiональних штереив у сусiднiх Кам-боджi та М'янме Тобто адекватне, так би мовити, «дипломатичне покриття» основних держав регюну ПСА та Океанп забезпечено. 1нша справа, який еко-номiчний насамперед ефект вiд цього мае наша держава. Розумто, що так безпосередньо ставити пи-тання не зовсiм коректно, адже не можна питати з посольств показнишв ефективност^ двостороннього торгово-економiчного та iншого спiвробiтниuтва з т^ею чи iншою кра!ною. Питати треба з керiвництва профiльних мiнiстерств, вiдомств, iнших централь-них та регiональних органiв влади, торгово-промис-лових палат, бiзнесових та iнших асоцiацiй та союзiв виробнишв. Якi, у бiльшостi сво!й, абсолютно не ро-зумiються на тому, що називаеться ефективна, агре-сивна експортна политика, не вмiють та й не хочуть вмiти працювати з азiйськими кра!нами так, як того потребують традицi!, канони i вимоги професiйно! дiяльностi iз забезпечення укра!нсько! експортно! експансi! у регюш. Слава Богу цього року нарешт! створено Офю зi сприяння експорту при Мшеко-номрозвитку. З'явилася надiя на те, що наш експор-тний потенцiал знайде тепер пщтримку держави щодо свое! ефективно! реалiзацi! у регiонi ПСА. Офiс запрацював, i це добре видно по президентских вiзитах до Малайзп та 1ндонезп, пiдсумки яких саме в економiчнiй царинi дають конкретну вiдпо-вiдь на ваше запитання: чи ще залишилося мюце на ринку цих кра!н для продукцп з Укра!ни? Так, мiсце е, i його досить багато. - Я^ результати було дося-гнуто пщ час вiзиту, i коли очжувати конкретних результатiв вiд пщписаних документiв?
- Вiзит усп1шний, результативний, працюе як на перспективу, так i вирiшения нагальних питань. З огляду на полiтичнi iитереси Укра!ни, цей вiзит за-безпечив:
♦ еднють позицiй нашо! держави та ведучих держав АСЕАН у питаннях мiжнародно! та регiона-льно! безпеки,
♦ солщарнють сторiн (Укра!на-Малайзiя) щодо необхiдностi справедливого та всебiчного розслiду-
вання трагедiУ з рейсом МН17 та неминучого пока-рання у«х винних у цьому злочиш, починаючи з ви-конавцiв i закiнчуючи тими, хто вiддавав убивчi на-кази,
♦ пiдтвердження позицiУ офщйного Куала Лу-мпура та офщйноУ Джакарти щодо УхньоУ незмiнноУ тдтримки суверенiтету та територiальноУ цiлiсностi нашоУ держави,
♦ домовленост щодо продовження тiсноУ коор-динацiУ та спiвпрацi з обома лщерами АСЕАН в ООН.
Нацiональнi штереси у сферi економiки, зок-рема торпвл^ iнвестицiй, виробничоУ кооперацiУ: напрацьовано теж достатньо, щоб говорити i про за-безпечення перспективних напрямiв ствробгтниц-тва вiдповiдною договiрно-правовою базою (тдпи-сано калька двостороннiх документов мiжурядового рiвня, мiжвiдомчого та корпоративного характеру), i конкретних проектов, реалiзацiя яких здатна значно змiцнити експортш позидiУ УкраУни у Швденно-Схь днш АзiУ, а також модернiзувати нашу власну шфра-структуру, насамперед транспортну, енергетичну, логiстичну.
Як швидко запрацюють пiдписанi документи? Таш, як, наприклад, угода про уникнення подвш-ного оподаткування та запобiгання податковим ухи-ленням стосовно податшв на доходи або угода щодо взаемноУ правовоУ допомоги у кримiнальних справах (з Малайзiею), чи украУнсько-шдонезшський документ щодо вiзовоУ лiбералiзацiУ можна вважати документами практично моментальноУ дiУ тому, що вони мають ч^кий практичний характер. Так ж за-садничi документи, якi регламентують базовi прин-ципи спiвпрацi в обороннш сферi або у сферi сшь-ського господарства (з Iндонезiею), потребують ре-алiзацiУ у конкретних контрактах, у тому чи^ й на поставки украУнськоУ продукщУ до МалайзiУ та Iндо-незiУ, а через них - на увесь регюн ПСА. I навпаки -з регюну ПСА - в УкраУну. - Що реально нам треба робити, аби укратнсью товари шшли на ринок Малайзп та 1ндонезп, як можуть стати своерщ-ним мктком для нашот кратни у репош Шв-денно-Схщнот АзГт? - Як сткеру менi пощастило взяти участь в обох бiзнес-форумах, що були проведет в рамках державних вiзитiв Президента УкраУни до МалайзiУ та IндонезiУ. I я був сввдком, буква-льним i почесним, пiдписання корпоративних угод мiж украУнськими компанiями i компашями з Ма-лайзiУ та IндонезiУ у таких важливих i перспективних галузях, як iнформацiйнi технологiУ, агросектор, фармацевтика, виробнича кооперацiя у сферi шфра-структури. Уже, не чекаючи повернення в УкраУну, представники украУнського бiзнесу, якi складали економiчну делегащю президентського вiзиту, обмь нялися зi своУми новими партнерами конкретними бiзнесовими пропозидiями щодо поставок в Малайзто та Iндонезiю украУнського зерна (кукурудза,
продовольча пшениця, боби соУ), яке користуеться у регiонi стшким попитом (лише у 2015-2016 маркетинговому рощ з УкраУни експортовано до регюну загалом 3,9 млн тон зерновоУ продукщУ), поставок украУнських лшарських препаратов тощо. Ось i вщ-повiдь на запитання, що нам треба реально робити, щоб украУнсьш товари тшли на ринки краУн АСЕАН, зокрема до МалайзiУ та IндонезiУ. Бiзнес сам вже почав робити те, що треба, адже вщповщш рамки державами створено.
УкраУна зараз досить устшно конкуруе iз краУ-нами-експортерами, якi традицiйно домiнують у глобальному постачанш зерновоУ продукцiУ, такими, як США, Аргентина, Австралия, Канада. Чому це так? С калька причин:
1 якють та споживчi стандарта продукщУ, яку ми пропонуемо, дуже висои. I головне - без ГМО!
2 сувора вщповщнють жорстким мiжнародним нормам щодо санiтарноУ та карантинноУ безпеки;
3 дуже конкурентш цiни;
4 великi обсяги поставок i надiйнiсть поставок, не зважаючи на складну логiстику.
Значнi резерви до нарощування поставок украУнськоУ агропродукщУ у регiон вiдкриваються у зв'язку iз масштабною програмою розвитку iндуст-рiУ ХАЛАЛ (ИЛЬЛЬ), що передбачае глобальне ви-рiшення питання про наповнення засiкiв краУн мусу-льманського свiту ексклюзивною номенклатурою харчових продуктiв, медичних препаратiв тощо, яка вщповщае нормам Халал. Це, насамперед, так звана «зелена продукщя», якоУ в УкраУнi достатньо, щоб стати основним експортером для найбiльшоУ у свт краУни з мусульманським населенням - IндонезiУ та й iнших подiбних держав регiону ПСА. - Що нам треба робити, аби в Укратну прийшли iнвестицiт з цих двох кратн? - Задля того щоб в УкраУну тшли швестищУ з МалайзiУ та IндонезiУ, як i ранiше, як i у випадку з будь-якою iншою краУною, потрiбно, щоб у нашш державi був створений i запрацював вiдпо-вiдний механiзм залучення та забезпечення (умови використання, безпеки та повернення) шоземних iн-вестидiй, про який ми говоримо останнi 25 роив. Ну, ще потрiбен мир на нашш земл^ чiткi i незмiннi правила гри i сталий економiчний розвиток. Президент Порошенко вважае, що кращого часу для ш-вестидiй в УкраУну, шж зараз, немае, i про це вш говорив на форумах iз бiзнес-колами обох краУн вщвь дання. Аргументи президента цiлком зрозумш: в УкраУнi досить дешева квалiфiкована робоча сила, економiка перебудовуеться, вщбуваеться УУ роздер-жавлення, програмою приватизащУ охоплюють сот-нi пiдприемств у важливих галузях економши. Тобто зроблено заклик: йдiть, купуйте нашi активи, ям зараз досить дешевi, вкладайте кошти у модернi-зацiю виробництв i за рахунок використання деше-воУ працi висококласних украУнських спещалютОв налагоджуйте випуск конкурентноУ продукцiУ та за-
безпечуйте конкурентнi послуги з територи Укра-!ни. I нашi партнери, зокрема з Малайзi!, вже шдтве-рдили готовнiсть вивчити ймовiрнiсть залучення найбiльшо! мiсцево! нафтогазово! компанп РБТКОКЛБ до видобування вуглеводiв, у т.ч. сланцевого газу в Укра!ш, залучення малайзшських ком-панш до будiвнищ•ва в Укра!ш автомагютральних дорiг та доступного житла, можливють участО мюце-вого бiзнесу у приватизаци укра1нських державних пiдприемств у сферi енергетики та iнфраструктури. Тепер для реалiзацi! усiх домовленостей залиша-ються, як завжди, буквально дрiбницi - взятися i зробити те, про що домовилися, тим бшьше маючи досвiд реалiзацi! домовленостей, досягнутих шд час вiзиту малайзiйського прем'ер-мшютра в Укра1ну 2003 року. Зараз, наприклад, у сферi вшськово-тех-шчного сшвробгтництва ми вже бiльш незалежш вiд кооперацi! з так званим «великим братом», i так «скеровувати» нашi зовнiшнi замовлення, як ра-нiше, вже зi столицi держави-агресора не вдасться. Тепер битися за кожне вилдне експортне замовлення доведеться по-справжньому, вiдсiкаючи конкурентов за вима параметрами, насамперед за раху-нок якостО i чгткостО виконання контрактов та розра-хуншв за них. - Ви бачите реальш проекти в Ук-раТш, у якi можуть вкладати швестици малай-зшщ чи iндонезiйцi? - У Куала Лумпурi менi дове-лося бути присутнiм на кшькох презеитацiях бiзнес-проекпв, реалiзацiя яких була б дуже корисною для Укра!ни, зокрема проекту очистки води. Малайзш-ськ бiзнесмени готовi були б iнвестувати у ство-рення вiдповiдиих потужностей i контролювати !х функцiонувания у регiональному та нацюнальному масштабах. Потенцiйнi iнвестори зацiкавленi також у наших проектах в сферi створення та/або модерш-зацi! транспортно-логютично! iнфраструктури, зокрема портово! на Чорному морi, у переробнiй про-мисловостО (будiвництво масло екстракцiйних потужностей) тощо. Проектов можна знайти багато, знову ж таки багато щкавого для iнвесторiв вистав-лено на приватизащю. Перспектива е. I на швден-ному сходi Азп !! бачать! - До реч^ у 2004 роцi я брав штерв'ю у посла Малайзп в Польщi та за су-мкництвом в УкраТш, який сказав тодк прий-майте на озброення Ан-70 i потiм привозьте до нас на виставку в Лангкав^ i ми його купимо. Що ви скажете про перспективи продажу лггаюв «Антонова» в Малайзп, чи ще кнуе там така шша, и до речi, якi перспективи просування ук-раТнських бронекатерiв в 1ндонезп - краТш тисячi островiв? - Я ще 2000 року, коли працював послом Укра!ни в Кита!, на авiасалонi в Чжуха! чув конкре-тну пропозицiю тодiшнього мшютра Китайсько! на-цiонально! адмiнiстрацi! цившьно! авiацi! пана Лю Цзянфен про кутвлю двох лiтакiв Ан-70. № тод^ нi пiзнiше Укра!на, на жаль, не в змозi була продати за кордон цi ушкальш лiтаки. Я не зовсiм у кур«, чи
юнують сьогодш передумови для налагодження екс-портного спГвробГтництва з будь-якими кра!нами Азп щодо Ан-70, проте маю сумшв, що це наразГ реально. Що ж до бронекатерГв для Ыдонезп, то наше спГвробГтництво у галузГ оснащения шдонезшського вшськово-морського флоту продукщею укра!нсь-кого суднобудування налГчуе вже майже 20 рокГв i мае перспективи до подальшого нарощування в об-сягах та у номенклатур!. Нишшнш президентський вГзит до Iидонезi! заклав нов! перспективи двосто-ронньо! ствпращ у цш сфер! - Якими е перспективи продажу нашоТ бронетехшки, зокрема новоТ на цi ринки? - Експортний потеншал нашо! бронетехшки до регюну Швденно-Схвдно! Азп, зокрема до Малайзп е вельми значним, причому йдеться не лише про бойовГ машини, а й про машини спецпри-значення, наприклад техшку Гмпульсного пожежо-гасшня, яка за умов постОйно! загрози люових по-жеж матиме попит» [7].
«Превышение экспорта товаров над импортом было одним из немногих позитивных эффектов девальвации гривни, но продержалось это явление недовго. Согласно данным Государственной службы статистики экспорт товаров из Украины за семь месяцев 2016 г. упал на 10,5%, или $2,3 млрд, до $19,5 млрд. Сократился и импорт, но только на на 4%, или $860 млн, до $20,5 млрд. Впрочем, отечественные чиновники пребывают в стоическом настрое и уверены, что если убрать внешние шоки, то украинская экономика сможет компенсировать потери. В Министерстве экономики проблемы экспорта объясняют в первую очередь введением Россией продовольственного эмбарго, усложнением транзита по ее территории, экономической нестабильностью в отдельных районах Луганской и Донецкой области. При этом отмечают и позитивные тенденции, мол, при сокращении экспорта в Россию и страны СНГ выросли поставки украинских товаров в Евросоюз, а это безусловное достижение новой экономической политики.
В чем проблема. Понятное дело, война не лучший стимул для экономического развития, что, впрочем, не снимает с украинских властей ответственности за формирование в стране благоприятного делового климата, который позволяет развивать производство, в том числе и экспортной продукции. Пока, несмотря на все разговоры о реформах, о дерегуляции, правовом государстве и прочих благах европейской цивилизации, Украина находится на 83 месте в рейтинге Doing Business и даже до уровня авторитарной путинской России, которая обосновалась на 51 месте, еще очень далеко, не говоря уже о Польше с ее 25 позицией. Поэтому списать все проблемы экспортеров исключительно на антитеррористическую операцию и потери российских рынков невозможно.
Проблема в том, что, как ни прискорбно это констатировать, на третьем году тотальных экономических реформ завезти товар в Украину куда проще и выгоднее, чем производить его внутри страны. Слишком непредсказуемой остается экономическая политика отечественных правительств. Даже исключая войну, одних только ежегодных манипуляций с бюджетом вполне достаточно, чтобы вогнать экономику в состояние стагнации. Любопытно, что, пребывая на должности, украинские чиновники проблем в этом не видят, зато оказавшись на пенсии или в отставке, часто оказываются на
удивление прозорливыми. Например, намедни экс-председатель Национального банка Владимир Стельмах, комментируя получение Украиной очередного транша МВФ, говорит, что это, конечно же, неплохо, но, тем не менее, стратегических проблем экономики, в частности негативного экспортного сальдо и даже стабильности валютного курса не решит. Пока импорт будет превышать экспорт, Украина постоянно будет испытывать давление на курс национальной валюты, который будет неминуемо девальвировать.
ТОП-Ю СТРАН-ПОТРЕБИТЕЛЕЙ УКРАИНСКОГО ЭКСПОРТА
Рис. 7. Головш зовшшш ринки [8]
В чем сила. Стабильность может дать только устойчивый экономический рост, который напрямую зависит от инвестиций и бизнес-климата. И вот здесь Украину ожидают проблемы, поскольку вся мощь экономической мысли младореформаторов направлена не столько на то, чтобы упростить регулирование экономики, сделать ведение бизнеса для украинцев более комфортным, сколько на борьбу с коррупцией, что выливается в очередную волну размножения контролирующих органов и усиления контролеров. Последние начинают борьбу за свой кусок дохода и решают, кто же должен всем управлять - просто прокурорские или, к примеру, антикоррупционные прокурорские? Понятное дело, что в такой агрессивной среде инвестировать в создание производства, размышлять об увеличении экспортного потенциала могут только либо слегка невменяемые, либо сильно верующие люди. И это касается не только Украины. Например, по данным аналитиков Bank of America Merrill Lynch, чрезмерно активная борьба с коррупцией в прошлом году стоила Китаю как минимум 0,6% годового ВВП, поскольку привела к резкому снижению экономической активности в стране, где взятки - это часть национальной
культурной традиции. Украина, конечно, не Китай, но определенные традиции не чужды и нашему гордому народу, а изменение традиционных правил игры приводит к росту транзакционных издержек, после чего сложно рассчитывать на быстрый рост экспорта» [8].
«Уряд шукае варiанти, як шдтримати експорте-рiв. Наприкшщ минулого тижня прем'ер-мшютр Арсенш Яценюк доручив Мшекономрозвитку як-найшвидше створити Раду експортерiв. Вщповщно до угоди про Зону вшьноУ торгiвлi з Свропейським Союзом, така установа мае запрацювати не шзшше 1 ачня 2016 року. Яценюк закликав, Мшекономрозвитку вивчити «повшстю вс компашУ УкраУни, як здатш експортувати i завойовувати iншi ринки i по кожнш компашУ пройтися - що для щеУ компашУ потрiбно виршити i в якш краУш». Паралельно з цим повинш з'явитися торговi представництва в краУнах - основних торгових партнерах: США, СС (Брюссел^, Шмеччини, ФранщУ, КитаУ та на Близь-кому Сход! До слова, про там представництва влада говорить уже не перший рш, але далi слiв справа ще не доходила.
Однак не тшьки уряд хоче бути економiчним адвокатом бiзнесу за кордоном. Лаври рятувальни-шв i провiдникiв вiтчизняних пiдприемцiв мiряють на себе й нардепи. Напередодш сесiйного тижня кь лька народних депутатiв зареестрували законопроект №2142а «Про забезпечення масштабноУ екс-портноУ експансiУ украУнських виробнишв шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредиту-вання експорту». Автори документа, за словами одного з них, нардепа Вштора Галасюка, хочуть зро-бити те, чого за 24 роки не зм^ зробити жоден мь нiстр економiки - створити потужне украУнське екс-портно-кредитне агентство (ЕКА), яке стане шстру-ментом експанаУ украУнських виробнишв на закор-донних ринках та економiчного розвитку УкраУни. На думку Галасюка, експортно-кредитне агентство потрiбне з кшькох причин. Перша - украУнська еко-номiка е експортно-орiентованою i продаж товарiв та послуг за кордон становить 50% ВВП. «За даними Держкомстату, обсяг експорту товарiв та послуг 2014 року становив 63,9 мiльярда доларiв, скороти-вшись порiвняно iз 2013 роком на 14,6%, або майже на 11 мiльярдiв доларiв», - пояснив вш Друга - про-грама дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв УкраУни перед-бачае збiльшення вдвiчi обсяпв експорту товарiв вь тчизняного виробництва до 2019 року. Третя, про-довжуе нардеп, - внесок чистого експорту у ВВП е ввд'емним (!!!): -4%, тодi як аналопчний показник у европейських краУнах (Шмеччина, Чехiя, Нщерла-нди) становить понад +5%, а в краУнах, що дина-мiчно розвиваються, наприклад, Сiнгапурi +20%.
Оцiнити експортнi iнiцiативи уряду та парламенту «День» попросив голову «Ком^ету економк-тiв Укратни» Андрiя Новака:
- Рада експортерiв та кредитно-експортне агентство потрiбнi. 1х завдання - активiзувати екс-порт з краУни. У США це роблять через дiяльнiсть Торгово-промисловоУ палати. Ми можемо викорис-тати Ухнш досвiд. Але, як на мене, уряду простше лобiювати iнтереси украУнського бiзнесу через ство-рення при посольствах окремих торговельних вщдь лiв. Бiзнесу завжди потрiбна допомога, як тшьки-но вiн виходить на новi ринки. Якi там умови роботи, ям дiють технiчнi правила та стандарти, експортн мита тощо - все це завдання для цих ввддшв.
Також потрiбно запровадити експортне креди-тування. Наразi в УкраУш дiе «Укрекимбанк», який за лопкою мав би кредитувати саме експортерiв. Ы-ших варiантiв пiдняти цей напрямок немае, хiба що уряд спшьно з НБУ можуть використати якийсь ре-альний стимул, щоб банки кредитували саме екс-портерiв.
Який набiр заходiв пiдбере для стимулювання експортерiв - вiдкрите питання, але воно потребуе оперативноУ вiдповiдi. Адже наразi експортери ряту-ють економiку, стабшзуючи УУ, вирiвнюючи валют-ний баланс i змiцнюючи гривню. Найактивнiше тд-тримуе економiку агросектор, бо саме вш е постача-
льником валюти «номер один» зараз у краУш. Хiмiя ж та металургiя втратили свiй вплив через вiйськовi дiУ на сходi та анексiю Криму» [9].
«У баварському мiстечку Ансбах без зайвого галасу зводять нову фабрику. Роботи й новгтт ме-тоди виробництва на зразок адитивних технологiй (тобто 3D-принтерiв), як1 там дiятимуть, не дивина для Шмеччини, котра пiдтримуе iнновацiйнi роз-робки в промисловостi. Фабрика унiкальна тим, що випускатиме не автомобiлi, лггаки чи електронiку, а кросiвки та iнше спортивне взуття. Ранiше цю га-лузь, що дае $80 млрд за рш, вивели за кордон - зде-бiльшого до Китаю, IндонезiУ та В'етнаму. Поверта-ючи виробництво додому, фабрика може вдихнути в iндустрiю нове життя. Speedfactory - так назива-еться фабрика в Ансбаху - належить Adidas, великий нiмецькiй компанiУ, що спецiалiзуеться на спортив-них товарах. Будувати допомагае Oechsler Motion -мюцевий виробник промислового обладнання. Фабрика запрацюе в серединi 2017 року, спершу неква-пом, а згодом планують випускати 500 тис. пар спортивного взуття за рш. Adidas будуе другу Speedfactory для американського ринку бiля Атла-нти. Якщо робота тде добре, вiдкриють ще й iншi фабрики деiнде. Назван цифри мiзернi, як на компа-нiю, що випускае близько 300 млн пар щороку. Проте в Adidas переконанi, що Speedfactory допо-може змiнити пiдхiд до продукування кросiвок. Те-хнологiУ, розробленi для проекту, можна буде за-пустити на нових або вже наявних фабриках, зо-крема в АзiУ, де попит на спортивний i повсякденний одяг збшьшуеться завдяки покращенню купiвельноУ спроможност^ споживачiв. Нинi кросiвки виробля-ють переважно вручну на величезних пiдприемст-вах, що часто розмщеш в краУнах АзiУ. Робiтники збирають компоненти, кроять, з'еднують чи зшива-ють матерiали. Оск1льки регiон розвиваеться, ручна праця, делегована туди iз заможних краУн, дорожчае. Очiкуеться брак робочоУ сили. Деяк1 посади вимага-ють фахових навичок, як1 мае дедалi менше людей. Нинi бiльшiсть намагаеться уникати брудноУ або од-номанiтноУ пращ.
Одначе вщкриття Speedfactory в Adidas мотиву-ють не тiльки вартютю робочоУ сили. Люди хочуть купувати модне взуття вже й зараз, а ланцюги по-стачання не встигають за цими запитами. «Нашi пiд-приемства працюють урозрiз iз потребами спожива-чiв», - каже Герд Манц, керiвник iз питань техноло-гiчних iнновацiй Лdidas. Робочий процес - вiд пер-шого есшзу новоУ пари кросiвок, виготовлення й тестування прототипних моделей, замовлення мате-рiалiв, багаторазового пересилання зразшв, пере-оснащення й органiзацiУ виробництва до вщправ-лення готових товарiв у крамницi - може тривати аж пiвтора року. Тим часом зо три чвертг нових крось вок нинi продаеться менш шж за рiк. Якщо надхо-дить замовлення поповнити запаси ходовоУ модел^ скажiмо, популярних у 2015-2016 роках NMD Я1,
взуття потрапить у продаж мшмум за три мiсяцi. Сдиний cnoci6 пришвидшити це - переправляти товар не морськими шляхами в контейнерах, а лта-ками у вантажних вiдсiках. Останне потребуе вели-чезних витрат.
На старт, увага... Головна перевага Speedfacto-ry - скорочення ланцюга постачання, а отже, i часу подорожi кроивок пiсля остаточного затвердження дизайну до крамниць, менш шж до тижня, 6а навiть дня. Власне, i процес створення дизайну дедалi 6i-льше вiд6уваеться в цифровому формате На комп'ютерi не тальки малюють есшзи кросiвок, а й випробовують функцiональнiсть готових моделей. Для пришвидшення роботи Speedfactory матиме цифрового близнюка - вiртуальну комп'ютерну модель, на якш можна iмiтувати виробництво нових кросiвок. Коли процес розробки завершуеться добре, цифровий продукт переводять у фiзичне виробництво. Adidas запевняе, що нова виробнича система буде надзвичайно швидкою i гнучкою. Подро-6ицi наразi не розголошуються. Проте вiдомо, що замють того, щоб замовляти компоненти для ново! пари кроивок, Speedfactory самотужки вироблятиме 6iльшу частину деталей iз таких вихiдних матерiа-лiв, як пластик, волокна та iншi первиннi продукти.
Обладнання, на якому виконуватимуть цю роботу, буде високоавтоматизованим i використовува-тиме такi технологи, як комп'ютеризована в'язка, роботизоване розрiзання й адитивне виробництво, що передбачае формування моделей шар за шаром. Промисловi ЭБ-принтери з'являються в рiзному ви-глядi й можуть обробляти дедалi бшьше матерiалiв. Програмованi в'язальнi машини i ЭБ-принтери ви-конують команди, отримаш безпосередньо вiд комп'ютерно! програми, тому швидко переключа-ються з одше! деталi на iншу, не зупиняючи проду-кування. Тим часом на переобладнання традицiйних машин та шструктаж працiвникiв може знадобитися кiлька дшв. Звiсно, не всi процеси на Speedfactory будуть автоматизованi. 1з деякими завданнями, зокрема iз заключним моделюванням кросiвок, роботи справляються повшьшше, i точнiсть у них нижча. Тому кожна Speedfactory забезпечить 160 робочих мiсць, тодi як на звичайному пiдприемствi в Азй працюе тисяча й 6iльше ро6iтникiв. Щоб оперувати новим обладнанням, потрi6нi бшьш квалiфiкованi спецiалiсти. Adidas хоче, щоб новi пiдприемства радше доповнювали азшсьш, нiж конкурували з ними. Однак розвиток iнновацiйноi промисловостi, поза сумшвом, призведе до зменшення шаленого попиту на аутсорсинг в Азii.
Фанати кроивок тiшитимуться. «Таким чином з'являться товари шшого вигляду й функщонально-ctí», - каже Манц. Вщмова вiд ручних методiв ви-робництва дасть змогу Adidas вигадувати оригша-льнi форми й оформлення. Вш уже експериментував
Í3 матерiалом Biosteel - синтетичним шовком вiд hí-мецько! бiотехнологiчноi KOMnaHÜ AMSilk. KpiM того, вироблятимуться бiльш iндивiдуaльнi моделГ, може, нaвiть кросiвки на замовлення, сконструйо-ваш на комп'ютерi вщповщно до того, як ходить чи бпае клieнт. Коли йдеться про такий конкурентний i залежний вщ моди ринок, одне можна сказати на-певне: головний конкурент Adidas компашя Nike не сидiтиме склавши руки. Американський суперник нiмецького виробника так само потерпае вiд подо-рожчання прaцi в A3ii i так само намагаеться скоро-тити час, необхiдний для постачання нових моделей на ринок. Одна з шновацшних Гшщатив Nike -комп'ютеризована в'язка для виготовлення верхнiх елеменпв кросiвок Flyknit, що нагадуе плетОння шкарпеток. До того ж Nike створила Центр розробки шноващйно].' продукцл в головному офiсi в БГвер-тонi, штат Орегон, де вивчають iHmi методи автома-тизованого виробництва, зокрема iз застосуванням 3D-принтерiв. Компашя вже використовуе цi технологи у виготовленнi взуття на замовлення для вщо-мих спортсменiв. Перегони мiж нaйбiльшими у свiтi виробниками кросiвок набирають обертГв» [10].
«Украша, валютна виручка якоi скорочуеться протягом остaннiх кiлькох рокiв, експортну страте-гiю, на вiдмiну вiд iнших численних стрaтегiй, спрaвдi чекала. Ниш, коли ситуащя на зовнiшнiх ринках постОйно змiнюеться, стaрi торговельш зв'язки нaшоi крaiни руйнуються, а сама структура експорту трансформуеться, бачення урядом того, як, iз ким i чим ми торгуватимемо, цiкaвить багатьох. Цiлi позначено правильно, а завдання постaвленi спрaвдi складш - диверсифiкaцiя i змiнa структури експорту. Головний виклик - це виконання. Укрaiнський держапарат виробляе неймовiрну кiлькiсть страте-гiй, плашв розвитку та програм. Жоден iз цих доку-ментiв не виконуеться повною мiрою. Понад те, ба-гато з них розробляються так довго, що встигають застаргти ще до того, як почнуть працювати. Коли в новш експортнiй стрaтегii стали зустрiчaтися поси-лання на 2015-й, з'явилося побоювання, що й ни-нiшне дГтище Мiнекономрозвитку та торпвлГ повторить долю сво1'х попередникiв. Адже ситуащя в зов-шшнш торпвлГ розпочала змiнювaтися принципово буквально в останш мюящ, що вже тодГ казати про 2015-й, тепер уже надто далекий вщ економiчноi дшсносте
Украшський експорт, у якому переважае про-дукщя металурги та сшьського господарства, представлений в основному сировиною, що використо-вуеться як початковий матерГал для виробництва íh-ших шнцевих споживчих товарГв. Диспропорщя то-варно1' структури - спадок радянських часГв, визна-чае нестабшьнють надходжень вщ експорту.
Через вшськовГ дп на сходГ Украши та напружен торговельш вщносини з РФ, за останш роки значно скоротився експорт металурпйно!' продукци,
машинобудування та транспортних засоб1в. УкраУн-ський експорт, значну частину якого традиц1йно становили зал1зо й сталь, тепер переважно представлений продукщею сшьського господарства - зе-рновими та ол1йними культурами. I на цьому все. 1н-
ших статей, що хоча б наближаються за обсягами до зернових i метал1в, немае. I в останн роки св1тов1 ц1ни на зернов1 УкраУну не радують, а частка про-дукщУ металурпУ в експорт1 продовжуе зменшува-тися.
ес
27,3
Роайська Федерацт 23,5
За га/юм 67 млрд дол США
2008 р. . . т 2015 р.
Ihuji крати
lnuui краУни Африки 7,3
4,5
КраУни Америки ^ 2,1 1нд1я
3'8 ^^^ ее
Китай 34 Д
6,3 " _
1нш1 краУни I Близь кого VI Сходу Роайська
8,7 \ Ш Федерация
бгипет 12,7
5,5
Туреччина Загалом
7,3 1ншЬ 38,1 млрд дол. США краУни СНД
7$
Джерело: Результату обчислення МГЦ на основ данкх Свтових мтегрованих торговельннх рниень (WITS) та бази
статистичних д аних ООН з торпал/ товарами (UN Com trade), 2016.
Ihulii краУни lnuji краУни Африки 8,0 3,5
КраУни Америки 6,2
1нд1я £
1*5 Китай 0,8 iHiui краУни Близького 3 Сходу 83 бгипет
Туреччина
6,9 1нш1
краУни СНД 11,1
Рис. 8. Географiя зовшшньоТ торгiвлi УкраТни [11]
Про необхвднють вибратися iз сировинного капкана кажуть дуже давно. СправдУ, щось плану-вати й розвивати складно, якщо левова частка твоУх бюджетних надходжень залежить вiд цiн на сиро-винних ранках та економiк iнших, бiльших гравцiв зовнiшнiх ринкiв. Зростають щни - виконуеться бюджет, знижуються - не виконуеться. Так i живемо. Особливих приводiв у бiзнесу, орiентованого на експорт сировини, займатися переробкою та намага-тися експортувати товари з бiльшою доданою вар-тютю немае. Вш i так не в збитках. Держава впли-вати на щ процеси може, але своерiдно. Свого часу, наприклад, уряд запровадив мито на експорт на-сiння соняшника, зробивши його переробку всере-динi краУни випдшшою, нiж експорт самого на-ання. Так УкраУна стала свiтовим експортером со-няшниковоУ олiУ.
Але це - юторУя з кiнця 90-х минулого столiття, нинi подУбш методи сприйматимуться бiзнесом у багнети, та й сама держава не зважиться на там кроки. Адже у нас навУть запровадження касових апарат!в - нездоланний бар'ер.
Проте розробники стратегiУ тверезо ощнюють, що украУнська економiка характеризуеться високим рiвнем вадкритосп (iнтегрованiстю у свУтову еконо-мшу) у залежнiстю украУнських виробнишв ввд тор-пвлУ на шоземних ринках. А високий рУвень ввдкри-тосп робить краУну уразливою, оскшьки нестабшь-нють на свУтових ринках моментально позначаеться
на економщ1 такоУ краУни. Для активного включення в глобальн ланцюги доданоУ вартост1 пропонують перейти до виробництва середньо- i високотехноло-г1чноУ продукц1У. Але радикальних р1шень уника-ють. Хоча технолог1чна складова - це лише 5% укра-Унського експорту, тод1 як в 1нших краУнах, що роз-виваються, частка такоУ продукщУ в середньому ста-новить близько 35%.
Що ж пропонують у МЕРТ?
Основна мета - перех1д УкраУни до "експорту наукомюткоУ 1нновац1йноУ продукщУ для сталого ро-звитку та устху на св1тових ринках". Звучить фантастично, але в м1нютерств1 вшразу дають пояснения: постановка локальних i короткострокових за-вдань не стимулюе наступност1 виконання урядових програм. А от якщо прагнути до глобальноУ, високоУ мети, то з курсу вже не звернути.
Дорожня карта (один 1з елемент1в стратепУ) ви-значае три основн1 завдання з реал1зац1У "високоУ" експортноУ мети:
- створення сприятливих умов, як1 стимулюють торпвлю та 1нновац1У для диверсиф1кац1У експорту;
- розвиток послуг 1з тдтримки б1знесу та тор-г1вл1, здатних п1двищити конкурентоспроможн1сть п1дприемств, зокрема МСБ;
- зм1цнення навичок i компетенцш тдпри-емств, зокрема МСБ, необхщних для участ1 в м1жна-роднш торг1вл1.
Визначено також конкретш iснуючi та потен-цiйнi сектори, ям виступлять рушiйною силою iнно-вацш i створення високо! додано! вартостг. Попри обтiчнiсть формулювань, вiдмовитися остаточно ввд прiоритетних галузей не змогли. Що робити, в Ук-ра!ш люблять створювати умови не для в«х, а для обраних, i тут головне не скотитися в тдсумку до прямо! бюджетно! тдтримки та податкових пiльг. Отже:
- сектор шформащйно-комушкацшних техно-логiй (розробка програмного забезпечення);
- сектор креативних послуг (реклама та зв'язки з громадсьшстю (РЯ), ремесла, дизайн, шношдуст-рiя, iндустрiя моди, видавнича справа);
- сектор туризму (екотуризм, екстремальний, культурний, дiловий та освiтнiй);
- сектор техшчного обслуговування та ремонту повгтряних суден;
- сектор виробництва запасних частин i комп-лектуючих виробiв для аерокосмiчно! та авiацiйно! промисловостi;
- сектор машинобудування (турбогвинтовi дви-гуни, газотурбiннi двигуни, насоси та iзольованi
дроти, транспортш засоби, залiзничнi й трамвайнi локомотиви);
- сектор харчово! промисловост (харчовi iшpедiенти, готовi продукти харчування та оргаш-чна продукщя).
Як бачимо, жодних особливих одкровень -харчопром, машинобудування та IT-сектор, як вже й так сформувалися як потенцшш тяговi кош май-бутнiх трансформацiй. Тобто ми не надто диверси-ф^емо структуру, просто декларуемо спробу ви-йти на рiвень збуту товарiв i3 бiльшою додатковою вартютю. I, звичайно, велик! сумшви виникають щодо участ малого та середнього бiзнесу в цих про-цесах. Тому що здоровий глузд не дозволяе вже надто розраховувати на значний експорт PR-послуг iз Укра!ни, участь МСБ буде обмежено хiба що хар-чопромом та IT. Хоча й у сферi туризму, наприклад, теж дуже хотiлося б побачити нарештi хоч якийсь прорив. Щоправда, яким чином це може бути реаль зовано, стратегiя не дае чгтко! вiдповiдi, отже, все так i може залишитися на рiвнi намiрiв i декла-рацiй.
47,5
Украина Сходна Европа та (Центральна А31Я Ус! кражи
Мал1 (5—19) Середж (20-99) ЯШ Вел ию (100+)
Джерсло: Опитування гвдлрисмств, Свгтовин банк. Рис. 9. Експортна активнiсть пiдприeмств УкраТни [11]
Узагалi розробники стратеги ввдзначають по-тенцiал зростання експорту послуг, який у результат! макроекономiчноï нестабшьносп значно скоро-тився останшми роками (приблизно на 36% у 2015 р. порiвняно з 2008-м), але при цьому демонс-труе бiльшу стiйкiсть, нiж експорт товарiв. На експорт послуг припадае близько 25% загального об-сягу укра!нського експорту, i в останш десять рокiв цей показник ютотно не змiнювався. Однак i тут у нас перешс, який складно виправити (принаймш з позитивним для кра!ни та !! держбюджету ефектом). Оскшьки укра!нсьш трубопроводи (знову ж, ще вiд
радянських часiв) використовуються для транзиту природного газу та нафти, наш експорт послуг зна-чною мiрою представлений саме транспортною складовою (у середньому понад 40% загального експорту послуг). А от !х у прюритетних секторах немае. Зате е ремесла.
У чому ж полягатиме власне тдтримка, i як! ва-рiанти пропонуе МЕРТ? Поки що сказати складно. План великий, виконавщв маса, деяк - взагалi ще не створеш структури. Але для початку розробники стратеги пропонують пiдготувати ще й детальш секторальнi стратеги. Нагадаемо, про розробку да-
но! стратеги йшлося два роки, тепер ще й сектора-льи потрiбнi.
Основнi заходи короткостроково! перспективи (рiк-два) включають створення при Кабмш Ради з мiжнародноï торпвл^ офiцiйноï мережi ключових iнститутiв тдтримки торгiвлi, единого шформацш-ного центру для експорт^в (Exporter First Stop Shop) i единого веб-порталу для експортерiв. Також у короткострокових планах найближчих рокiв роз-робка шструменпв i послуг з надания шформацл про торгiвлю та вiдомостей про ринки, створення та просування укра!нського бренду для експорту това-рiв i послуг. I, мабуть, нарешт щось справдi кори-сне - впровадження електронного "единого вiкнам для вах процедур i формальностей при оформлени товарiв для iмпорту, експорту й транзиту.
У середньостроковш перспективi офiси, якi працюють за принципом "единого вшна", буде вщ-крито в основних прикордонних пунктах i пунктах перетину державного кордону. Буде створено меха-шзми для тдвищення ефективносп та прозоростi митного оформления, забезпечено доступ до торго-вельно! iнформацiï за спрощеною процедурою (вщ-повiдно до Угоди СОТ). У планах також обмш знаниями й технологiями з партнерами по €С, а ще оцiика варiантiв стимулювання та заохочення тд-приемств, якi працюють в iнновацiйних секторах. При цьому зрозумiти, чому не можна розпочати вщ-разу iз заходiв, вiдкладеиих на середньострокову перспективу, складно. I якщо вже не можна оминути створення вах цих рад i цеш^в, то чому це не можна робити паралельно?
I от тiльки в довгострокових перспективах мова заходить власне про дшсно важливi прiоритети -тдтримку та залучення iнвестицiй, створення бiз-нес-iикубаторiв i бiзнес-акселераторiв, стимулювання використання шноващй, розвиток експортно! торгiвлi через 1итернет та iишi корисш, але, вихо-дить, знову вщкладеш на тривалу перспективу речi.
При цьому процес створення стратеги ще не за-шнчився - попереду голосувания, опитувания, переговори й створення додаткових органiв, власне iмп-лемеитацiя само! стратеги та плану дш, а головне -донесения всього описаного на 140 сторiнках до пщ-приемцiв у регюнах. Якщо процеси пустити на са-моплив, тальки на все це знадобиться рошв п'ять. Утгм, у МЕРТ налаштування бойове, там переко-наиi, що все вийде i швидко.
Крiм визначеиня "провiдиих" секторiв еконо-мiки, у МЕТР з'ясували ще й прiоритетиi риики для збуту продукци. На думку авторiв, що теж важко вiднести до категори одкровень, iсиуе кiлька важли-вих риикiв, потенцiйнi можливост яких не повиютю використано для укра!нського експорту. Так, Укра-!на поки що недостатньо використовуе торговельш можливост з такими кра!нами, як США, Шмеччина, Велика Бриташя, Фраицiя, Япошя та Канада. Нiчого
екстраординарного, вихщ на цi ринки в нас е, от тшьки товару гщного поки що не набираеться. При цьому в цшому Укра!на недовикористовуе торгове-льний потенцiал з 75 кра!нами свiту та недоодержуе, таким чином, близько 6 млрд дол.
У бiзнесу пщ час обговорення стратеги претен-зi! з'явилися вiдразу: для когось 140 сторшок - надто довгий текст, хтось не знайшов себе в перелiку прю-ритетних секторiв, хтось не побачив в експортнш стратегi! податково! реформи. У пщсумку обговорення нагадувало розмову глухого з шмим. Узагалi склалося дивне вiдчуття того, що уряд уже намага-еться працювати в ринковш економiцi, а виробники все ще хочуть залишитися в плановш (принаймнi багато хто з присутшх). Настшьки велике в них ба-жання, щоб за них зробили, визначили, забезпечили, видали, пiдтримали, знайшли ринки та домовилися. При цьому в залi були присутнi в основному пред-ставники саме великих тдприемств, на яких запро-понований варiант стратегi!, за iдеею, взагалi не був орiентований. Адже вона вщ початку була заточена на середнш бiзнес, якому складно залучити швести-ц1! на зовнiшнiх ринках, для якого вщшкодування ПДВ - проблема ще на етат подачi докуменпв, а по!здка на торговельну виставку - виклик. Дивля-чись на незршсть великих пiдприемцiв, важко уя-вити, як "середняки" пiдуть вщчиняти ногами дверi на новi недоторговаш ринки.
Проте з вуст представнишв бiзнесу звучали й розумнi думки. По-перше, пщприемщ казали про вщсутнють робочо! сили, не квалiфiковано!, а в принцит бодай яко!сь. По-друге, про вщсутнють грошей, основного засобу, що дае змогу компани зробити прорив i вийти на новi ринки збуту. Якщо вiдповiдь на перше питання в стратегi! знайти можна, то питання iнвестицiй - поки що без вщпо-вщг I в численних центрах та офюах пiдтримки експорту на нього вщповвд не дадуть.
На жаль, обговорення експортно! стратеги показало, що експортерам складно виходити з зони торговельного комфорту, шукаючи новi ринки, роз-ширюючи експортну структуру та змiнюючи логiс-тику. А чиновникам точно так само складно зали-шити зону комфорту стратегш i планiв, у яких цш-ком грамотно пояснюеться, що потрiбно зробити, але анi слова про те, як це зробити. На жаль, на сьо-годш виконання представлено! стратегi! можна наглухо заблокувати, просто не створивши в«х цих офiсiв з розвитку iнновацiй i рад при Кабмш, як1 вiдповiдно до плану вщповщальш за !! виконання. На жаль, поки що стратепя, представлена МЕРТ, -це лише якюний аналiз зовнiшньо! торгiвлi Укра!ни станом на кшець 2016-го. Та й вш уже застарiв, адже ми розумiемо, що наприкiнцi 2017-го показники зовнiшньоекономiчно! дiяльностi будуть зовсiм iн-шими. Сподiватимемося, що на той час хоча б Раду з мiжнародно! торгiвлi буде створено» [11].
«Уряд хвалиться досягненнями експортер1в, як1 аж на 28% перевищили результати першого кварталу 2016 р. А ще - тдбивав чергов1 п1дсумки де-регулящУ (в Doing Business потрапляють дан1 на 1 червня), розм1рковуючи, на скУльки позиц1й тдш-меться УкраУна в наступному рейтингу Св1тового банку. Паралельно експерти USAID разом з офюом б1знес-омбудсмена обговорювали, як1 бар'ери необ-х1дно усунути, щоб украУнськУ експортери змогли нормально працювати.
Як же так виходить, що показники зростають, рейтинги теж, а б1знес незадоволений? Чи не заба-гато хочуть експортери? I чи все зробила держава для того, щоб дшсно вийти на ринки 1нших краУн, а не просто насипати Ум зерна на пор1г?
У першому кварталi 2017 р. обсяг украУнського експорту товарiв i послуг становив 12,4 млрд дол., що на 2,7 млрд бшьше, нгж роком ранiше. У струк-турi експорту товарiв найбiльшу частку становила продукцiя АПК i харчовоУ промисловост (44%), ме-талургiУ (23,4%), машинобудування (10,4%), а також мшеральш продукти (9,2%). Що цiкаво, незважаючи на блокаду Донбасу, зростання обсяпв експорту то-варiв демонстрували майже всi галузi економши, за винятком деревообробноУ та хiмiчноУ. Щоправда, якщо аналiзувати конкретнi товари, то картинка менш оптимiстична, бо продаемо ми виключно си-ровину i натвфабрикати - плоский прокат, залiзну руду, соевi боби, кукурудзу, пшеницю, ячмшь. З вiдносно готових продуктов - хiба що соняшникова олiя i цукор (рис. 10).
Продукцге АПК та харчооиТ npofAtcnoeocii и ГГЛ (Л ' +38,6% (f 1270,4 млн) НО О V, V/млн ДОЛ.
2430,3 млн дол. 1076,5 млн дол.
951,5 млн дол. 453,8 млн дол.
Продукта мсталургшног© комплексу \ +42.2« (+720,7 млн)
Продукцга мдшиисбудуод""« \ +14,1% (»133,2 млн)
Мшералеш продукты V +88,9% (+447,8 млн)
Проду<п< wmiimoi промислоеосп
\ -0,1% (О^ млн)
Дерев/на та папегоеа мзсо •7.096 (-26,7 млн)
Pi3hí промис/ед» тсвэри \ «42,3% (»87,7 млн)
Продукц« леп<01 промислоеосп \ +10,1%(+23,1 млн)
Q54,5 Мг
о
млн дол.
294,9 251,4 млн дол.
Д».(рело. Mwcrwcfso сиоиомичан» ромхпу i горпв-у
Рис. 10. Структура експорту у 1 кв. 2017 р. [13]
Проте експорт товар1в у краУни СС демонструе ст1йку позитивну динам1ку. I за п1дсумками першого кварталу 2017-го (в1дносно аналог1чного перюду 2016-го) його обсяг зр1с на 782,3 млн дол. (+24,5%). Окр1м краУн СС, до групи торгових партнер1в, як1 нарощують 1мпорт украУнських товар1в (рис. 11), ув1йшли також: 1ндУя (на 353,8 млн дол.), РосУя (на 284,6 млн дол.), Туреччина (на 177,7 млн дол.), 1ран (на 146,2 млн дол.), Сгипет (на 136,0 млн дол.), США (на 125,4 млн дол.), 1зраУль (на 106,1 млн дол.).
Здавалося б, перемога за перемогою, але в то-р1шньому Doing Business ми примудрилися сповзти на 115-те м1сце з1 190 у компонент! "м1жнародна торг1вля". Виходить, що вс1 озвучен1 перемоги здо-буто не завдяки старанням держави, а всупереч. I що коли докласти реальних зусиль для усунення перешкод, то нас оч1кують набагато бшьш значущ1 до-сягнення на зовшшшх ринках. Експерти упевнен1, що у вУтчизняному законодавств1 чимало пункт1в, усунення яких може допомогти не лише устшним i великим експортерам, а й тдприемствам, як1 тшьки-но починають освоювати зовн1шн1 ринки.
"Ми щодня зустрУчаемося з перешкодами на шляху зовшшньоУ торпвлг до кордону, на кордош й за кордоном, - розповша заступник бУзнес-омбудс-мена Тетяна Коротка.
- У нас е приклади У проблем на митнищ, У проблем, пов'язаних з валютним регулюванням, У проблем, пов'язаних з лщензуванням У квотуванням окремих товарУв, У проблем, пов'язаних Уз санкщями в сферУ зовшшньоУ торпвлУ', - сказала Тетяна. Дивно, чому ж н перша, т друга, н п-а хвит дерегуля-щУ не змогли усунути численних перешкод на шляху експортерУв?
Перше, що обурюе експортерУв У експертУв, - це валютн обмеження й пеня регулятора. "Припус-тимо, наш партнер не заплатив нам у зазначеш в контрактУ строки. Пеня НБУ за неповернення валю-тноУ виручки нараховуеться. Зупинити УУ можна, лише подавши в мУжнародний арбУтраж зпдно з контрактом. Тшьки якщо арбУтраж виграно, пеня перестае нараховуватися, зазвичай такУ спори трива-ють мУсяцями, У нарахованУ за цей перюд суми мо-жуть бути дуже значними. I таких ситуацш багато, це рядовУ для експортерУв випадки, - розповУдае
експерт з питань 30BHmHb0eK0H0Mi4H0i дiяльностi USAID 1гор Снтвкер. - Насправдi навгть збшь-шення строку повернення валютно! виручки до 180 дшв мало що змiнить. У вас е певний товар, який ви хочете експортувати. Будь-якому дистриб'ютору в
□ □
Рис. 11.
Однак пояснити позицiю Нацiонального банку щодо валютного регулювання й вимоги обов'язко-вого продажу валюти можна об'ективними i некору-пцiйними причинами. Мотиви регулятора очевидш, i хоч би як експерти крутили носом, але граничний 180-денний строк - це вже ютотна поступка. А на подальшi НБУ пiде не скоро - рiвень золотовалют-них резервiв не той.
А от iншi озвученi перешкоди виправдати не виходить. Украшський закон про регулювання зов-шшньоекономiчноl дiяльностi, м'яко кажучи, заста-рiв. Вiн був написаний у 1991 р. i на той момент, можливо, був прогресивним i революцiйним, але на сьогоднi закон практично не працюе.
I найприкрше, що з реально дiючих норм закону залишилися тiльки санкци, застосовуванi до суб'екпв зовнiшньоекономiчноl дiяльностi. Причин, якi цi санкци запускають, - маса. Наприклад, такими повноваженнями надiлена СБУ, яка може ставити шд сумнiв зовнiшнi торговельнi операцл. Також ш-
iншiй кра!ш знадобиться швроку для початку про-дажiв вашого товару. I велика ймовipнiсть того, що у 180 дшв експортер, який бажае продавати дшсно готовий кшцевий продукт на ринках, не вкла-деться".
цiювати санкци може фюкальна служба або Нащо-нальний банк. При цьому зрозумших пiдходiв i ло-гiки застосування цих санкцiй до eкспоpтepiв не ю-нуе.
"Коли рада бiзнeс-омбудсмeна працювала над нашим системним звiтом, пов'язаним саме з питаниями зовшшньо! тоpгiвлi, ми виpiшили вивчити до-свiд наших паpтнepiв у СС. Усе ж таки ми рухаемося у бiк европейсько! штеграци, i впроваджувати 1хш практики логiчно. Отож у крашах СС е тшьки два види продукцл, при експорт яко! можуть бути за-стосоваш санкци до продавця, - контрабанда й то-вари подвiйного призначення. В Укра1ш, на жаль, цей перелш значно ширший, чiтких меж у нього не-мае. А вимоги про застосування санкцш з боку офь цiйних осiб часто безшдставш", - пояснила Тетяна Коротка.
Cпpавдi вичерпного пepeлiку пiдстав для застосування санкцш не юнуе. Порядок 1х призначення i зняття при цьому теж не врегульований. У резуль-
4525,7 млн дол...............36,4%
РоайськаФедераця л л (~\Q/
1.738,9 млн дол,....................... ±4rr\J /О
1мд1я
755,7. млн дол, Туреччнна
.64.3,9. WW ДОЛ:
€гипет
605,9 млн дол, США
.384,4 млн ДОЛ Китай
.3.73,6 МЛ) I ЛОЛ
6,1% 5,2% 4,9%
...... 3,1 %
3,0 %
.260,5. мои дол-............2,1. %
Бшорусь Л 0/
259,2 млн дол..........-L /О
240,9 млн дол... 1,9 %
Швейцара Л Q /
150,9 млн д(?л.
1,2% 1,1 % 1,0 %
ОАЕ
.148,7 млн.дол.. 1рак
,134Дмлн дс?л,. Сауд1вська Apaeifl .121,0.ВД|.|.ДОЛ,.
Молдова 0,9%
.U7,7.MW.A<WV
Джерело: Ммстерство еконошчного розвитку / торпвл/. Головнi iмпортери TOBapiB та послуг з УкраТни [13]
тaтi дiяльнicть фiрми може 6ути припиненa в будь-який момент нa термiн до трьоx мicяцiв нaвiть без ршення cyAy. Нерiдко зa одне порушення до тд-приeмcтвa зacтоcовyють одрaзy к1лькя caикцiй од-ночacно, бiльш того, ïx вид держоргaни визнaчaють m cвiй розcyд.
Жодииx превеитиБииx методiв зaконодaвcтвом не передбaчено. Якщо бiзнеc допycтив порушення, йому не дaють чacy нa його ycyнення, не пояcню-ють, що було зроблено непрaвильно, нaвiть не повь домляють про те, що caикдiï буде зacтоcовaно. Це, погодьтеcя, мaло c^^e вxоджению нa екcпортиий ринок новиx грaвцiв, якi чacто допycкaють порушена не зi злого нaмiрy, a через незнaиня. Зви-чaйно, це cтворюe чимaлi корyпцiйнi ризики i зявя-жae робот mдприeмcтв.
Одне з ключовиx питaиь розвитку екоторту -це не пш^ння фiнaнcyвaиня. Mи для того, щоб про-дaти товaр у Свропу, мaeмо вiдповiдaти вимогaм ринку СС, cеред якж - cтaбiльнicть, прозорють, зро-зyмiлicть процедур. Поки що шчого з перелiченого вище ми не можемо пообiцяти нaшим пaртнерaм, aдже в будь-який момент, не чекaючи рiшения cyдy, СБУ може призупинити нaшy дiяльнicть i твгть не повiдомити про це.
Коли нaшi екcпортери зaявляють про те, що e yчacиикaми нa ринкax тиx чи iишиx крaïн, це не зовам коректно. Адже няш екcпортер ycього лиш передae cвiй товaр оперaторy iноземного ринку. Ся-миx же нaшиx екcпортерiв оперaторaми зовнiшнix риншв нaзвaти cклaдно, aдже до полиць у cyпер-мaркетax нaшa продyкдiя не доxодить, оciдaючи деcь нa етaпax виробиицтвa й фacyвaння.
Якщо ж yкрaïнcький екотортер xоче зaйти нa конкретний ринок для розвитку влacноï диcтрибyцiï, таприктад, вiдкрити cвоe пред^явни^^, вiн ня-штовxнетьcя нa цiлий ряд перешкод, причому ство-рениx тут, в Укрaïиi, a не в СС. Нacaмперед iдетьcя про одержaиия лщензш i держaвноï реecтрaцiï его-портерiв. Бiльш того, вiд екcпортерiв доа BH^ara-ють держaвноï реecтрaцiï зовиiшньоекономiчниx договорiв (коитрaктiв), що, до реч^ не зaвжди зрозу-мiло няшим коитрaгеитaм зa кордоном.
"Створення реecтрy екcпортерiв - це дуже пря-вильнa iдея. Taкий реecтр дae змогу впорядкyвaти пiдприeмcтвa зa видaми продyкцiï, aнaлiзyвaти тен-деидiï тощо. Але m прaктицi гaрнa вдея перетвори-лacя нa шкiдиицькy. Увiйти до реecтрy не коруп-щйно дуже cклaдно i довго, - пояcнюe Iгор Снтв-кер. - Легадьта процедyрa може зaбрaти до cеми мь cяцiв. Не простше i з cиcтемaми cертифiкaцiï, тому що, таприктад, yкрaïнcькi cертифiкaти для продуктов xaрчyвaиия не приймaютьcя бiльшicтю шозем-ииx, i проxодити пaрaлельиy cертифiкaцiю дово-дитьcя в привята^ компaиiяx, що визнaютьcя cbí-том".
Ще пaрaдокcaльнiшa, зa cловaми екcпертa, от-тyaцiя з мiжнaродними ветеринaриими cертифiкa-тaми, як! видaютьcя в Укрaïиi нa пiдcтaвi результя-■пв доcлiджень держaвноï лaборaторiï. Отож резуль-тaтiв цього caмого cертифiковaного до^дження нiде не приймaють i зaвжди перевiряють ще рaз, зя-бирaючи в yкрaïнcькиx екcпортерiв i чac, i грош!. Бшьш того, вaртicть meï перев!рки чacто порiвняннa з прибутком ввд мaйбyтнix продaжiв.
Процедyрa одержaния лщензш теж cклaднa, зя-плyтaнa й триБaлa. Одержaти в електронному ви-гляд! лщензто неможливо. Перелш документов, не-обxiдниx для одержaния лщензи, нa думку екотер-■пв, необгрyитовaно великий, a aдмiнicтрaтивиi ви-трaти невипрaвдaно витом. При цьому чгткого пере-лшу пiдcтaв для ввдмови у видaчi лщензи немae, що дae можливють чииовиикaм зaробити як офщшно, тaк i неофщшно.
Будь-яке обмеження - це бaр'eр, який не ^crae нa зовшшш ринки новиx грaвцiв. Звicно, велик! его-портери, як можуть cобi дозволити знaчиi витрaти нa узгодження вcix процедур, не повною м!рою ввд-чyвaють зaрегyльовaнicть тa aдмiиicтрaтиБний тиcк, a от нов! грaвцi, що бaжaють вийти нa зовшшш ринки, зycтрiчaютьcя з мacою проблем i нaвiть кон-cyльтaтиБноï допомоги ввд держaви, як прaвило, не можуть одержaти. Зa пiдрaxyнкaми USAID, укряш-cький cередиiй i мaлий бiзнеc при вжод! нa зовшшш ринки через р!зш регуляторш й aдмiнicтрaти-вш бaр'eри витрaчae кош-пв нa 30-40% бшьше. У ре-зyльтaтi бaгaтьом виробиикaм зовшшня торпвля проcто не по кишеш, xочa якicть ïxrnx товaрiв дaвно вiдповiдae вимогaм зовнiшнix ринив.
Eкcперти не зaкликaють cкacовyвaти контроль як тaкий, aле таполягають нa тому, щоб вш був ри-зикоорieитовaним, прозорим i чгтко реглaмеитовa-ним. А при нишшньому cтaнi речей у cферi ете-портного регyлювaиия yкрaïнcькi компaнiï просто не можуть бути повнощнно предст^влет нa зовшш-иix риикax.
Створення екcпортноï cтрaтегiï, якою пимя-eтьcя Miнicтерcтво економрозвитку i торпвл!, - це лише перший крок. Адже тявк^ь caмого доку-ментa бiзнеcy не допомaгae, i без розробки регюня-льииx i гaлyзевиx cтрaтегiй ïï взягял! не можня буде зacтоcyвaти ня пректищ. У поляx ввд Miиicтерcтвa економрозвитку чекaють не cтрaтегiй i в!зш, a цш-ком коикретниx попрявок до чиннж зякошв, ycy-нення бюрокрaтичниx тя aдмiиicтрaтивниx бaр'eрiв, зниження корyпцiйниx ризишв. I почяти, мябуть, вярто з ново1' редя^и зякону про зовшшньоеконо-м!чну дiяльиicть. I приймяти ïï стад не зяряди додят-ковж пунктов у рiзниx рейтиигax, a зядля тдви-щення ефектиБноcтi роботи вггчизняного екотор-теря i реяльного виxодy ня ринки iишиx кряш» [13].
«Упродовж оcтaниix рошв в у^ят^к™ ш-формяшмий проcтiр по^адоБно й няполегливо
вкидaeться твеpдження, що пеpеоpieнтaцiя нaшоï економiки нa СС i втpaтa тaк звaниx тpaдицiйниx постpaдянськиx pинкiв (a нaспpaвдi йдеться пеpевa-жно пpо втpaтy pинкy РФ) e згу6ними для неё Адже в pезyльтaтi нiбито вiдбyвaeться поглиблення ïï си-pовинноï спецiaлiзaцiï. Скептицизм щодо конкурен-тоспpоможностi вiтчизняниx товapiв нa eвpопейсь-кому pинкy пpитaмaнний нaвiть знaчнiй чaстинi тих, хто послвдовно вистyпae пpоти повеpнення m pосiй-ську оpбiтy. Тим чaсом pеaльнi тенденцiï в тоpгiвлi з СС с^о^овую^ твеpдження пpо с^овинну ево-люцiю вiтчизняноï економiки й експоpтy внaслiдок пеpеоpieнтaцiï нa eвpопейський pинок. Тaк сaмо не пiдтвеpджyються й побоювaння, що нaшi товapи не витpимaють конкypенцiï, a yкpaïнський pинок зявя-лять дешевi eвpопейськi товapи. Адже бiльшiсть iз них суттево доpожчa нaвiть зa нишшнього кypсy гpивнi до eвpо. А в няйближчш пеpспективi вггчиз-няня вaлютa, нaйiмовipнiше, i дaлi девaльвyвaтиме вiдносно спiльноï eвpопейськоï.
Квоти тa обмеження спpaвдi стpимyють постя-чaння вiтчизняноï пpодyкцiï до СС. Одняк вони охоплюють поpiвняно вузьке коло чутливих для ев-pопейськиx виpобникiв товapiв i здебiльшого стосу-ються сaме iieï пpодyкцiï, яку ^итаки eвpоiнтегpa-uiï нaзивaють сиpовинною. Нявгть коли поглянути нa змiни в тоpгiвлi з СС зa 20i3—20í6 pоки, ви-явиться, що незнячне пpосiдaння зaгaльного y^arn-ського експоpтy (нa 2,4%, з €i2,5 млpд до €i2,2 млpд) стaлося зa paxyнок сиpовинниx товapiв i ня-пiвфaбpикaтiв (нaпpиклaд, вивезення необpоблениx чоpниx метaлiв впaло бiльш як m 20%). Нятомють y paзи зpiс експоpт до Свpосоюзy готово1' y^arnc^' пpодyкцiï - вiд цyкpy, виpобiв iз м'ясa тa pиби чи веpшкового мaслa до меблiв, скловиpобiв i нaвiть пpодyкцiï сyднобyдyвaння. Кшькядесят вiдсоткiв додaли й постaвки до СС електpотеxнiчноï ^одук-uiï, мaшин тa облaднaння, пpодyкцiï легко1' ^омис-ловосп. 2016-й стaв пеpшим pоком пiсля нaбpaння чинност економiчною чaстиною Угоди пpо ясощя-цiю тя зону вiльноï тоpгiвлi (ЗВТ) з СС.
Тенденци в yкpaïнськомy експоpтi до СС, що yвиpaзнилися тод^ пpодовжyються i вiд почaткy 2017-го й дедaлi чiткiше свiдчить ^о позитивнi змiни в його стpyктypi - вiд сиpовини тa нятвфяб-pикaтiв до готово1' пpодyкцiï, ^ичому нaйpiзномaнi-тнiшиx гaлyзей yкpaïнськоï економiки. Щоб пеpеко-нaтися в цьому, достaтньо поглянути нa змiни в по-стaвкax нa eвpопейський pинок окpемиx вгтчизня-них товapiв ( p^. i2).
Якщо зaгaлом yкpaïнський експоpт до СС y 2016-му додaв лише 3,7% (тут i дaлi викоpистовyвa-тимемо офiцiйнi дaнi Деpжстaтy в долapax), то низкя несиpовинниx товapiв додaлa в paзи, a то й нa по-pядки бтьше вiдсоткiв. Тaк, тсля нaбpaння чинности економiчною чaстиною Угоди пpо aсоцiaцiю з СС знячно вищий темп нa mi зaгaльного зpостaння
нaшого експоpтy до Свpосоюзy покaзaли пpинaймнi тpи вaжливi гaлyзi мaшинобyдyвaння: елегаротех-нiкa, сyднобyдyвaння тa виpобництво мaшин i мехя-нiзмiв. I нaйстpiмкiшa динaмiкa в електpотеxнiцi: $i,6 млpд 2016-го ^оти $i,4 млpд pоком paнiше, що вивело ïï нa пеpшi позици. Зpостaння експоpтy в ме-тaлypгiï тa xiмiчнiй пpомисловостi тaкож iлюстpye, що сaме готовiй y^arn^R^ ^одукци вдaeться ус-пiшнiше знaxодити мiсце нa eвpопейськомy pинкy. Зокpемa, постaвки виpобiв iз чоpниx метaлiв y 20i6 pоцi збiльшилися m 6%, тодi як сaмиx чоpниx метaлiв, тобто сиpовини i нamвфaбpикaтiв, - лише нa 2,3%. E^mp! у^я^ьк^ добpив до СС y 2016-му зменшився до $106,5 млн (ябо нa 3i,S% поpiв-няно з 2015-м), пpодyкцiï неоpгaнiчноï xiмiï - до $56,6 млн (m 41,9%). Нятомють зpостaло постя-чaння в СС yкpaï'нськоï' xiмiчноï пpодyкцiï з вищою додaною вapтiстю й меншою енеpгоeмнiстю. Ня^и-кляд, фapмaцевтичноï - до $14 млн (та 59,9%), милa тa мийних зaсобiв - до $14,6 млн (m 18,4%). Сyттeвa позитивнa динaмiкa спостеpiгaлaся й в експоpтi пля-стмaс, полiмеpiв тa виpобiв iз них - iз $94,2 млн до $106,2 млн (ня 12,7%).
По^и aктивнi бaтaлiï довколя вивозу з Укpaïни необpобленого лiсy, уже TOprn помiтно збiльшився експоpт до СС сaме пpодyкцiï деpевообpобноï ^о-мисловосп, тодi як сиpовини, нявпяки, зменшився. Нaпpиклaд, якщо постявки пaливноï деpевини тя не-обpоблениx лiсомaтеpiaлiв впяли з $169,1 млн y 2015-му до $126,7 млн y 2016-му, то обpоблениx ль сомaтеpiaлiв i пиломaтеpiaлiв, нявпяки, зpосли з $224,8 млн до $266,6 млн. Ще в^явишим стяло ня-pощyвaння постявок до кpaïн Свpосоюзy y^arnc-ких меблiв, якi в 2016-му зябезпечили мяйже в 1,5 paßa бiльший витоpг, нiж pоком paнiше ($272,4 млн пpоти $183,8 млн).
Хоч i знячно скpомнiше, одняк усе одно в кь лькя paзiв швидше поpiвняно iз зягяльним y^arn-ським експоpтом до СС зpостaли й постявки iншоï пpодyкцiï y^arnc^' деpевообpобноï ^омислово-сп: лисив iз деpевa для облицювяння (до $107,1 млн ^оти $99,1 млн prn тому), плит ДСП, ДВП, OSB тя фaнеpи (до $109,5 млн ^оти $100,9 млн). Тякож eв-pопейський pинок дедaлi устшшше зявойовують вiтчизнянi виpобники пaпеpово-кapтонноï ^одук-uiï: y 2016-му ïï експоpт зpiс ня 62,3% поpiвняно з 2015-м (з $52,5 млн до $85,4 млн).
Впевнену динямшу покaзye й y^arnc^ легкя пpомисловiсть. Нaпpиклaд, пpодaж y кpaïни СС тек-стильноï тя тpикотaжноï пpодyкцiï зя згядяний вище пеpiод зpiс ня 11,1% (iз $508,5 млн до $565,2 млн), виpобiв зi ш^и - ня 9,4% (iз $32,4 млн до $35,5 млн), взуття - ня 8,2% (iз $116 млн до $125,5 млн). Дедaлi бшьший попит y кpaïнax СС i ня нaшi виpоби з кеpaмiки (+32,7%, ябо з $20,6 млн до $27,4 млн) тя зi скля (+5,1%, ябо з $64,7 млн до $68 млн).
Неси р овин на динамжа
Э&1льииення/эменшекня шпорту укращьхих товаре до ее у 2016-му пороняно э 2015-м, %
Продукция ол1йно-жи ровоТ громисповост Готов! ейроби з м 'я с а та риби
Пап1р I картон
ЦукОр
Фармэцев^чнз продукщй Мебл( какао-продукт Лиаи 5 дерева для: облнцюаання керамика продукт* Мед
Оброблен1 лкомат>ер1алн та пнломагер1али Мило та мийш засоби Пющгёрн! маятат гущ та вироби з них Електротехн1чна продукцю
ТетнлЯ га трикотажш Дроби
Вироби а шири ГГЛити э дерйв-нни ЩСП,ДВП, 056, фанера) Взуття
Овоч!
Продукция судкобудувакня
+48,2
+22,6 +18,4
1+77,5
+9,4
+8,2 +7,8 +7,7
Вироби»чррник 1иетзл1Е ГЦ *6Г0 М'жо птиш [Л+5,9 Рибо продуктам+5, б Вир оби склз I 1 +5,1 У&«ь е кигсрт Укра ш и до К ■+3,7 Чорн1 метали || +2,3 Маш или та глекашзми
г
Вщходи харчово! прамисловост1 Зерно
Деревина палена га лгсоматер1зли необроблеш
добриаа Продукт неорганично] хМ!
\_I_I_I_!_I_I
-50 -40 -30 -20 -10 О 10 20 30 40 50 60 70 80
Рис. 12. Динамжа несировинного експорту до кратн €С [16, с. 10]
|
К а
5
I
£
Не виняток i експорт продовольства. Тут також товари з нижчою доданою вартiстю втрачають сво! позицп. Зокрема, експорт зерна зменшився з $1,63 млрд у 2015-му до $1,28 млрд у 2016-му, ввд-ходiв харчово! промисловост та iнших продуктiв для годiвлi тварин - iз $0,49 млрд до $0,44 млрд. Водночас динамiчно зростав продаж до европейсь-ких кра!н нашого цукру (+61,5%, або з $32,9 млн до $53,15 млн), овочiв (+67,8%, або з $11,9 млн до $20 млн), меду (+22,6%, або з $59,8 млн до $73,3 млн), готових продуктов iз м'яса та риби (+63,9%, або з $4 млн до $6,5 млн), м'яса птиц (+5,9%, або з $64,8 млн до $68,7 млн). 77,5% додав i виыз до €С
продукцп олшно-жирово! промисловостУ 2016-й став переломним i для постачання туди вггчизняно! молочки. Зокрема, за перший рш пiсля набрання чинност економiчною частиною Угоди про асощ-ацiю експорт вершкового масла на европейськ ринки сягнув $2,6 млн, хоча ранiше наша продукщя туди взагалi не потрапляла. А коло сертифiкованих постачальникiв молокопродукцл з Укра!ни на ринок €С постiйно розширюеться. Тож те, що сьогоднi наш експорт до €С справдi все ще переважно скла-даеться iз сировини й натвфабрикапв, е не наслвд-ком Угоди про асощащю або переорiентацil нашо! економiки на ринки Свросоюзу, а до« не подоланим
спадком минулого. Натомiсть завдяки eкономiчнiй штеграци з СС дeдалi виpазнiшою стае якраз тен-денщя до нарощування експорту готових товаpiв на тлi зменшення продажу сировини та натвфабрика-■пв. I це цшком закономipно, адже бiльша частина готових промислових товаpiв жодних квотних обме-жень для постачання до СС не мае.
Укра1на поволi iитeгpуеться й у виpобничi лан-цюжки проввдних свiтових тpанснацiональних кор-поpацiй. 1хн заводи з виробництва комплектуючих уже зараз досить часто з'являються в захвдних областях кра!ни.
Однак за ввдповвдних зусиль мюцево! влади та менеджменту тдприемств в iнших peгiонах така практика вже в найближчому майбутньому могла б поширитися на всю крашу, зокрема й на Швденний Схвд, що важко переживае закономipнe вiдмиpання застаpiлих, безперспективних виробництв. Вихвд на европейський ринок значно бшьшо! кiлькостi укра-!нських товаpiв та зростання !х експорту гальмуе на-самперед iнepтнiсть менеджменту пiдпpиемств, який донедавна оpiентувався лише на «традищйш» пострадянсьш терени. Хоча частка СС в укра!нсь-кому eкспоpтi товаpiв уже на piвнi близько 40% за-гального обсягу, у нас е потенщал наростити поставки на цей ринок в десятки pазiв. Адже вш ще тривалий час лишатиметься одним iз найплатоспро-можнiших у свiтi. Наприклад, сукупний iмпоpт то-ваpiв кра!нами СС (€4,7 трлн у 2016-му) в кшькасот pазiв перевищуе нииiшнiй експорт до СС укра!нсь-ко! продукци (€12,2 млрд у 2016-му). Ввдвоювати бодай кiлька вiдсоткiв цього обсягу для укра!нських виробнишв означае збшьшити поставки в рази» [16].
Л^ература
1. Давиденко С. Що стопорить украшський експорт? / С. Давиденко //Дзеркало тижня. - 2016. -№24. - С. 7. 2. Дубровик-Рохова А. Укра!нським потягам i лгтакам - найкpащi технологи. Американ-ська General Electric пiдписала меморандуми про взаемоpозумiния з УЗ та держтдприемством «Антонов» / А. Дубровик-Рохова // День. - 2016. - 22 лип. - С.2. 3. Гужва I. Кредитувати чи страхувати, або Як тдтримати украшського експортера? / I. Гужва //
Дзеркало тижня. - 2016. - №26. - С6. 4. Худицький В. Безмитний iмпоpт / В. Худицький // Дзеркало тижня. - 2016. - №22. - С. 9. 5. Аврамченко К. Украшський eкспоpт-2016:пepeоpiентацiя на ринки СС i зменшення поставок в iншi кра1ни / К. Аврамченко // День. - 2016. - 4 серп. - С. 8. 6. Орук М. «Укра!ш потpiбно продемонструвати сво! експортш переваги». Експерти - про очшування ввд вiзиту По-рошенка в Малайзiю та 1ндонезто / М. Cipук // День. - 2016. - 3 серп. - С. 3. 7. Орук М. Про «агре-сивну експортну пол^ику». 1гор ЛИТВИН: «На твденному сходi Азi! бачать перспективу iнвeсту-вання в Укра!ну» / М. Орук // День. - 2016. -16 серп. - С.10-11. 8. Билян П. Удавка несвободы. Как антикорруционеры мешают Украине улучшить торговое сальдо / П. Билян // Деловая столица. -
2016. - №38. - С. 7. 9. Бшоусова Н. Економiчний адвокат для бiзнeсу. Кабмш та парламент пропону-ють створити стимули для розвитку експорту / Н. Бшоусова //День. - 2016. - 1 лип. - С. 7. 10. The Economist: Еволющя кроавок. Високотехнолопчна фабрика Adidas повертае виробництво до №меч-чини // Тиждень. - 2017. - №3. - С.40. 11. Самаева Ю. Вийти iз зони торговельного комфорту / Ю. Самаева // Дзеркало тижня. - 2017. - №12. - С. 7. 12. Крамар О. Природний вiдбip. Як змiнився укра!нський експорт. Укра!нський експорт фак-тично ввдновив довоеннi обсяги, однак його структура сильно змiнилася / О. Крамар // Тиждень. -
2017. - №15. - С. 10-13. 13. Самаева Ю. Дшти до полищ. Чому 28-вiдсотковe зростання експорту -дуже скромний показник / Ю. Самаева // Дзеркало тижня. - 2017. - №21. - С. 1,6. 14. Панченко В. «Сила раю». Як Укра!ш знайти свое мюце в азшсь-кому стоpiччi / В. Панченко, Н. Резшкова // День. -2017. - 23 бер. - С. 8. 15. Гужва I. Мiсiя нездшсненна, або Як уряд збираеться подво!ти експорт / I. Гужва // Дзеркало тижня. - 2017. - №10. - С. 7. 16. Крамар О. Позбутися стереотитв. Як торпвля з СС змiнюе укра!нську eкономiку. Чому твердження про сировинну eволюцiю украшсько! eкономiки в результат^ пepeоpiентацi! на торпвлю з СС не ввдповвдае дiйсностi // Тиждень. - 2017. -№33-34. - С. 10-11.
Стаття надшшла до peдакцi! 01.09.2017
Прийнято до друку 12.09.2017
