CC BY
81
HTiB не хочуть жити за кордоном, тобто понад 80% респондент r0T0Bi залишити кра'1'ну. Ця цифра е вкрай тривожною i свiдчить про дiйсний соцiально-економiчний стан держави. Подiбний вiдсоток бажаючих залишити кра'1'ну за нашими дослiдженнями спостер^аеться тiльки в африканських кра'Гнах, що розвиваються.
Висновки i дискусiйнi питання. Як сьогоднi цiлi украïнцiв? Як i де вони уявляють майбутне? Що ними рухае? Ми також вивчали ц питання. На запитання «Якою, на Вашу думку, е мета Вашого життя?» 80,17% респондент поставили здоров'я, 68,97% респондентiв в^^тили необхiднiсть самореалiзацiï в життi. Це свщчить про те, що укра'Гнц мотивованi на досягнення цiлей, вони хочуть працювати, заробляти грошi, вщчувати свiй внесок, але вони також хочуть мати перспективи. Матерiальнi блага, як не дивно, не ставляться респондентами на першi мюця, для них це - шструмент, а не самоцть. До цшностей i життевих прiоритетiв вiдносяться знання i досвщ як спосiб «реалiзацiï мри». Якщо люди в щось вiрять, вони йдуть прагнуть це реалiзувати. Вiра в безпечне майбутне моти-вована бiльше, нiж щось шше. А шляхи досягнення залишають цiною соцiально-демографiчного стану краУни.
Л^ература
1. Каждый пятый украинец подрабатывает вдобавок к основной работе: как, где и сколько? - [Интернет-опрос]: Режим доступа: http://rabota.ua/Info/Jobsearcher/post/2013/02/11/rezultaty_issledovanija_dop_dohod.aspx.
2. André Mandel. Der Demografische Wandel als Störfaktor in den sozialen Netzwerken älterer Menschen (German Edition): GRIN Verlag GmbH; Februar 27, 2009. - 84 p.
3. Demographischer Wandel in der Region Mittelhessen: Studienprojekt / Projektleitung: Prof. Dr. Diller: http://fss.plone.uni-giessen.de/fss/fbz/fb07/fachgebiete/geographie/bereiche/ lehrstuhl/planung/pdf-bilder/endbericht/file/Studienprojekt%20Demografischer%20Wandel%20 Mittelhessen_Endbericht.pdf.
4. Sprachenpolitik und die ukrainische Identität: 2012-03-01: http://www. objective mind.org/gesellschaft/ ukraine/sprachenpolitik-und-die-ukrainische-identitaet/.
5. Demografischer Wandel: Herausforderung oder Chance? http://epp.eurostat.ec. europa.eu/cache/ITY_0FFPUB/KS-CD-07-001-SP0T/DE/KS-CD-07-001-SP0T-DE.PDF.
УДК 334.012.82:37
Шимченко Л.А.,
к.ф.н., доцент, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
еВРОШТЕГРАЦ1ЙН1 НАМ1РИ УКРА1НИ: ЧАСТКОВО ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З
В cmammi аналiзуeться eidnoeidHicmb napaMempie eK0H0Mi4H0i cnienpau,i Украни з кранами 3axidH0i Свропи, вивчаеться характер фaкmоpiв впливу процесв европейськоi iHmespauii на укранську eKOHOMiKy.
Ключовi слова: iнmeгpauiя, европейськ uiHHOcmi, eкономiчнa модель, конкуpeнmоспpоможнiсmь товар'в, високоmeхнологiчнa продукця, iнmeлeкmуaльнi перспективи.
В статье анализируется соответствие параметров экономического сотрудничества Украины со странами Западной Европы, изучается характер факторов влияния процессов европейской интеграции на украинскую экономику.
Ключевые слова: интеграция, европейские ценности, экономическая модель, конкурентные возможности продукции, высокотехнологическая продукция, интеллектуальные перспективы.
The article analyzes the accordance of parameters of the economic cooperation of Ukraine and the countries of Western Europe, it is investigating the nature of impacts of the processes of European integration on the Ukrainian economy.
Key words: integration, European values, economic model, competitive ability of products, high-tech products, intellectual perspective.
Актуальнють теми. УкраТна, незважаючи на офщшно проголошений европейський вектор свого розвитку, тривалий час розвиваеться поза европейським штеграцшним утворенням, хоча в £вроп1 пос1дае друге мюце за площею, шосте мюце за чисельнютю населення, знаходиться в самому центр1 европейського континенту на перехрест1 торговельних, фшансових, енергетичних шлях1в та шформацшних потоюв.
На сьогодн1 увага св1ту прикута до УкраТни ще й тому, що пров1вши £вро-2012, парафувавши угоду про асоц1ац1ю з £С (а для цього: вв1вши в д1ю новий Крим1нальний процесуальний кодекс; утвердивши Кабмшом Концепц1ю розвитку системи управлшня державними фшансами; пщготувавши змши до Конституцп щодо розши-рення повноважень РахунковоТ палати; в бтьшосл впорядкувавши украТнське законодавство в сфер1 захисту пер-сональних даних, правового статусу шоземц1в, м1грацшних процеав, щодо боротьби з торпвлею людьми, з неза-
© Шимченко Л.А., 2013
Економичний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
127
конним обiгом наркотичними засобами, з коруп^ею, з вiдмиванням «брудних грошей»; запроваджуючи процедури спрощення вiзового режиму та iн.), державна влада постала перед вибором - «Захщ» чи «Схщ» (пiдписання i ратифка^я Угоди про асоцiацiю мiж Укратною i ЕС чи вступ Укратни до Митного Союзу з РоЫею, Бiлоруссю i Казахстаном)?
Для Украши цей вибiр був присутнш впродовж усього 17 iснування. В.Липинський ще на початку ХХ столггтя писав: «Маючи в свотй наци i Схiд, i Захщ... мусимо, коли хочемо бути на^ею, ц два напрямки пiд гаслом едност та iндивiдуальностi нашот нацiональноí в собi весь час гармонiзувати. Без такот гармонiзацií ми гинемо як на^я: пiдпадаем - не завойован нiколи чужою зброею, а завжди власним внутрiшнiм розкладом - пщ впливи то схiдноí Москви, то захщнот Польщi» [1, с. 54-55].
Характер взаемозв'язш Укратни зi свпюм е одним iз складних та важливих питань сучасного розвитку. За двадцять один рк незалежностi сусптьство так i не отримало ч^ко! та однозначно! вiдповiдi на запитання: яке мюце буде займати Укратна у свiтi, що стрiмко змшюеться? В останнiй час радикально змшились i сама система мiжнародних вщносин, i традицiйнi уявлення про базовi принципи 17 оргаызацп. Кратна, яка не бажае або не здат-на вписатися в мапстральы свiтовi тенденцп, опиняеться в iзоляцiТ - 17 ^цативи iгноруються, повз нет проходять фiнансовi потоки, конкурентоздатнi галузi економiки поступово деградують, втрачаеться можливють брати участь у глобальному под^ працi, населенню загрожуе бiднiсть i втрата реально! перспективи.
Бурхлива динамка штеграцшних процесiв у свiтi та Европ неминуче здiйснюе потужний вплив на вс кратни, особливо т^ якi до iнтеграцiйних угрупувань з тих чи шших причин не ввшшли. З розширенням Европейського Союзу i утворенням спiльного з Укратною кордону для останньот вiдкрились новi можпивостi з поглиблення спiвпрацi, сприяння державнш незалежностi, безпецi, полiтичнiй стабтьност^ економiчному розвитку, iнтелектуальному процесу, вщновленню европейськот сутностi кратни, але одночасно виникли i новi виклики.
^м того, факти останнього часу свщчать про кризу чинно! моделi соцiально-економiчного розвитку Укратни. Уповiльнення темпiв св^огосподарського розвитку, зниження темпiв розвитку краТн-партнерiв Укратни в зовнiшньоторгових вiдносинах i тому скорочення експортування укратнськот продукцп; послаблення реально! кутвельнот спроможностi гривы в умовах високот шфляцп та фЫансово-банювсько! кризи; зростаюча переорiентацiя кош^в населення з товарних ринкiв на ринки послуг; не завжди виправданий адмшютративний вплив на цши найбтьш чутливих споживчих ринкiв; зростання макроекономiчних та монетарних ризикiв; енерге-тична небезпека залежност вiд росiйського нафто-газового постачання; прискорення випереджаючого зростання со^альних виплат без належного економiчного розвитку. Одним з найболючших е зростання виклиюв конкурентоспроможностi нацiональних товаровиробникiв внаслщок лiбералiзацiТ доступу до укратнського ринку пюля вступу нашот держави до СОТ та гальмування темтв економiчного зростання в кратн в адаптивний перюд, вiдзначений посиленням конкурентного тиску зарубiжних товаровиробникiв при вiдкритостi укратнського ринку.
Отже, без цтеспрямованот державно! полiтики в напрямку послаблення дм поточних соцiально-економiчних ризикiв i диспропорцiй та забезпечення стабiльного розвитку держави, подолати кризовi прояви розвитку нацюнальнот економiки не видаеться можливим. Тому необхщним е видiлити стратегiчнi прюритети, на реалiзацiю яких мае бути направлена урядова дiяльнiсть. На нашу думку, таким стратепчним прiоритетом е европейська штегра^я. Рiзносторонне спiвробiтництво з Евросоюзом не ттьки вiдповiдае природному геополiтичному напряму штеграцшнот стратеги Укратни, але е ключовим практичним засобом формування ефективнот вщкритот економiки, шструментом формування модерно! укратнськот наци i держави та утвердження високих со^альних i гуманiтарних стандартiв [2, с. 545]. Тому актуальнють дослiдження зумовлюеться необхщнютю глибокого всебiчного вивчення можливих наслiдкiв вступу нашот держави в европейське ствтовариство.
Ступiнь дослiдження проблеми. Проблема евроштеграци Укратни е одним з найбтьш дослщжуваних науко-вих об'ек^в. Важпивiсть цивiлiзацiйного вибору Укратни на користь штеграци з ЕС висвiтлено у працях А.С. Галь-чинського, О.Ковальовот, В.Копiйки, О. Врадiя, В. Воронковот, I. Бураковського,О.А. Корыевського, В. Опришко, В. Посельського, В. Манжоли, Ю.Пахомова, О. Шниркова та Ыших. В свотх працях европейську модель укратнського вибору вони пов'язують з цив^зацшним вибором, з демократиза^ею i законнiстю, з стабiльно функцюнуючою ринковою економiкою, з конкурентоспроможною продук^ею. В. Горбулiн, А. Зленко, Г. Немиря, Г.Перепелиця, В. Чалий роблять наголос на досв^д ЕС, на необхщност спiвпрацi в сферi безпеки i оборони.
Дослiдження захiдних науков^в, таких як М. Бекманн, У. Браше, В. Войке, М. Емерсон, Ю. Заттлер, Х.Кассiм, К. - О. Ланг, Р. Лшднер, О. Ренн, А. Ньольке, Й. Поллак, П. Сломшсю, С. Хоффман, Х. ^ммерманн, Д. Шварцер, Й. Штайнхтьбер та iншi бiльшу увагу концентрують на питаннях шституцшного реформування ЕС та його впливу на подальшi iнтеграцiйнi процеси, аналiзi вступу нових кратн до Евросоюзу, проблем та перспектив подальших розширень.
Метою дано! статт е аналiз вiдповiдностi параметрiв економiчно! спiвпрацi Укратни з кратнами Захщнот Европи, вивчення характеру факторiв впливу процеЫв европейськот штеграци на укратнську економiку, виявлення на цiй основi вiдповiдних переваг та недолiкiв для Укратни за умов и входження до Европейського Союзу.
Виклад основного матерiалу. Розвиток iнтеграцiйних процесiв на европейському континентi е безпреце-
дентним явищем, що визначае нинiшнiй i майбутнiй поступ £вропи. На жаль, успiхи УкраТни в цьому напрямi не переконливi. Сучасы iнтеграцiйнi принципи £вропи фунтуються на трьох взаемозв'язаних прюритетах: структур-них змЫах господарства, соцiальнiй сферi та проблемi навколишнього середовища. Аналiзуючи господарський розвиток, можна вщм^ити, що краТни £С-15 разом з США i Япоыею перебувають на «хвилi» п'ятого шновацшно-технологiчного циклу; «новi» члени £С i кандидати на членство, в тому чи^ i УкраТна, перебувають на четвертому. За технолопчним показником («високi технологи» - електроыза^я) кратни £С славляться виробництвом комп'ютерiв та офюнот технiки, точним, медичним та оптичним приладобудуванням, авiа- та ракетобудуванням, зв'язком, електротехычним та електронним шжиырингом.
Данi галузi застосовують наукомiсткий виробничо-технологiчний апарат, а тому фунтуються на сучасних технологiчних знаннях. Як вказуе О.Г. Острий у високотехнолопчному сект^ кратн £С зайнято близько 15 % загальнот чисельносл працiвникiв обробнот промисловостi, а його частка у сукупнш доданiй вартосп промисловостi становить 19 % [3, с. 3].
Укратнська галузева структура виробництва високотехнолопчнот продукцп включае виробництво атомнот електроенергп, електросталi, киснево-конверторнот стал^ полiвiнiлхлориднот смоли, труб i деталей з термоплас^в тощо - це переважно новi конструкцiйнi матерiали; вони матерiало- i енергомiсткi, але не високотехнолопчы; ви-робляються на традицшнш ресурснiй основi, що уже перестали бути визначальними факторами промислового, тим бтьше постiндустрiального розвитку.
Впровадження новп"ых технологiй у виробничiй та послуговм сферах, як фактори нарощування потен^алу економiчного зростання, вмiщують таку невщ'емну складову як iнтелект. На виконання плану дш «Укратна-£С», вiдбуваеться залучення укратнського iнтелекту до спiвробiтництва з европейським у сферi науки i технологiй. З урахуванням прiоритетiв РП7 (здоров'я, продукти харчування, сiльське господарство, бютехнологп, iнформацiйнi та комунiкацiйнi технологи, нанонауки i нанотехнологп, енергiя, навколишне середовище, транспорт, безпека, космос) виникае побоювання, що укратнсьш сторон в такому спiвробiтництвi буде выведено роль постачальника iдей та штелекту [4 с. 74].
Для того щоб штелект мав можливiсть розвиватись i проявлятись, потрiбно здiйснювати вщповщы капiталовкладення. Як свiдчать данi Державного ком^ету статистики Укратни в докризовий перюд витрати на НДДКР становили 1,8 % (з них 0,41 % з держбюджету) ВВП, в той час як у кратн £С - 1,8-6,8 % ВВП [5]. Розумiемо, що з таким фшансуванням отримати бажаний результат - виробництво високотехнолопчнот продукцп, - це утотя, але зважаючи на те, на сктьки багата наша земля талантами i розумом, хвилюемося за тх мiграцiйнi настрот. Тому, звичайно, холлося б швидшого приведення у вщповщнють до европейських стандартiв укратнського законодавства, втизняного виробництва; створення не лише формально, а реально венчурних фоц^в, бiзнес iнкубаторiв, технопаркiв, нацтених функцiонально на укратнський економiчний прорив.
Суттевою передумовою iнтегрування Укратни у европейський прос^р е достатня i збалансована фiнансова база: встановлення граничних меж дефщиту державного бюджету на рiвнi не бiльше 3% ВВП; бюджеты видатки здшснюються на стьське господарство, iнфраструктуру, регiональну полiтику через створення спецфондiв; дер-жавний борг не повинен перевищувати 60% ВВП; чи не найскладышою проблемою е «iндивiдуалiзацiя» (вщповщно до обсягу ВВП кратн-учасниць) розмiру внеску до европейського бюджету. Адже однаковий для вах кратн £С розмiр - 1,24% е непорiвнянним з обсягами нацюнальних ВВП [6, с. 21].
На основi iнформацiйних даних на кшець 2012 року сукупний державний борг Укратни становитиме 36% ВВП, що вщповщае показнику на початок року. ^м того, в 2012 р. погашення держборгу (без врахування виплат НБУ Мiжнародному Валютному Фонду) оцшюеться в 11,15 млрд. дол. (по зовышньому боргу 4,7 млрд. дол.), а в 2013 р. - 14,22 млрд. дол.(5,6 млрд. дол.), в 2014 р. - 15,46 млрд. дол. (5,77 млрд. дол.). НБУ сплатить борг МВФ в 2012 р. - 3,04 млрд. дол., на 2013 р. - 3,53 млрд. дол. [7]. Якщо говорити про дефщит державного бюджету, то при доходах бюджету 332821347,3 тис. дол., видатках 358050376,4 тис. дол., дефщит в абсолютному значены становить 25229029,1 тис. дол., а у выносному значены - 7,6% [8]. ^м того, в Укратн довгостроковi проценты ставки (8%) перевищують вщповщний показник держав £С (максимум для кратн £С - 2%). Дещо покращилась в останый час ситуа^я з шфля^ею, але i цей стан е нестабтьним.
Для Украты особливою проблемою е енергозабезпечення. Ствробтицтво Укратни з £С у сферi енергетики здмснюеться вщповщно до Меморандуму про взаеморозумЫня щодо ствробтицтва в енергетичый галуз^ пщписаного 1 грудня 2005. З метою оцЫки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюеться вщповщний звiт. Трелй спiльний звiт щодо iмплементацiт' Меморандуму було схвалено на Самт Укратна - £С у вереснi 2008 р.
25 листопада 2008 р. було лише розпочато переговори мiж Укратною та £К щодо набуття Укратною членства в Енергетичному Ствтовариств^ а на початок 2013 р. ми маемо значний прогрес у виконаны зобов'язань у рамках Ствтовариства. Мова йде про доступ до трубопроводного транспорту, впровадження Директив £С стосовно спри-яння використанню енергп вiдновлюваних джерел, щодо стратегiчного запасу нафти та нафтопродукт i щодо вдосконалення прозорост встановлення цiн на газ та електроенерпю для пщприемств. Тривае реалiзацiя спiльних проектiв iз модерызацп газопроводiв, компресорних станцiй та пщземних сховищ. В. Хорошковський
вказуе на реалiзацiю проекпв «Модернiзацiя та реконструкцiя магiстрального газопроводу Уренгой - Помари -Ужгород» (130,7 млн. дол. США), «Модерыза^я компресорних станцш газопроводу «Союз» (227,8 млн. дол. США), «Реконструк^я Угерського подземного сховища газу» (227,8 млн. дол. США). Йде робота над отриманням техычнот допомоги трастового фонду, що фшансуеться £К та адмшютруеться Свiтовим банком, для проведення реформи нафтогазового сектору. Проводяться заходи з об'еднання укратнськот та молдавськот енергосистем iз европейською. 26 квiтня розпочато будiвництво нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильськот АЕС [9, с. 3].
Одним з прюритет ствробп"ництва Укратни з £С на найближчу перспективу мае стати поглиблення економiчноТ' штеграци. Цю мету плануеться досягти шляхом укладення всеосяжнот та поглибленот зони вiльноТ' торгiвлi у рамках новот посиленот угоди, яка передбачатиме лiбералiзацiю у сферi руху товарiв, капiталiв, послуг та широку гармонiзацiю нетарифних iнструментiв економiчного регулювання (технiчнi стандарти). Крiм спiвробiтництва у рамках Плану дш, значно активiзувалися вiдносини Укратни та £С у низц iнших галузей.
За результатами аналiзу показникiв зовнiшньоТ' торгiвлi товарами та послугами Укратни за I квартал 2010 року £С був одним з найбтьших зовншньоторговельних партнерiв Укратни (поряд з кратнами СНД). Так, частка £С у загальному зовншньоторговельному оборотi товарами та послугами Укратни з кратнами свп^ склала 28,24% (СНД - 40,37% вщповщно). При цьому, частка експорту до £С - 27 товарiв та послуг укратнського походження станови-ла 23,58%, а iмпорту з £С - 32,89% вiдповiдно. Обсяги обороту товарами та послугами з кратнами - членами £С у I кварталi 2010 року зросли порiвняно з аналопчним перiодом 2009 року на 13,73% та склали 7,29 млрд. дол. США. При цьому обсяги експорту товарiв та послуг зросли в порiвняннi з 2009 роком на 10,14% та склали 3,04 млрд. дол. США, а iмпорт товарiв та послуг зрю на 16,44% i склав 4,25 млрд. дол. США. Сальдо торгiвлi товарами та послугами з кратнами £вросоюзу е вщ'емним в обсязi 1,21 млрд. дол. США проти -0,88 млрд. дол. США у вщповщному пер^ 2009 року [10].
Загальний обсяг прямих шоземних швестицш в Украшу станом на 01.04.2010 р. з кратн-члеыв £С склав 31532,9 млн. дол. США, що становить 78,8 % вщ загального обсягу прямих шоземних швестицм в укратнську економiку. Прирiст прямих шоземних швестицш, здшснених в укратнську економку у перiод з 01.04.2009 по 01.04.2010 з кратн-члеыв £С 2908,2 млн. дол. США.
Загальний обсяг прямих швестицш з Укратни станом на 01.04.2010 р. до кратн-члеыв £С сягнув 6435,9 млн.дол., що складае 94,7 % вщ загального обсягу укратнських закордонних iнвестицiй (6793,2 млн. дол. США).
Отже, головними перепонами на шляху штеграци Укратни до £С залишаються наступнi невиршеы проблеми:
1. Обмеженiсть надiйного джерела та потен^алу розвитку експортних можливостей - стiйкого платоспромож-ного внутршнього ринку;
2. Слабкi позицiТ' Укратни у сферi високих технологiй, низький рiвень розвитку науково-технiчного прогресу;
3. Недостатнш рiвень розвитку сучаснот шфраструктури, особливо iнформацiйноТ' i транспортнот, та видiв дiяльностi, що пiдтримують присутнють укратнських виробникiв на мiжнародних ринках;
4. Невисокий рiвень конкурентоспроможностi вп"чизняних виробникiв, т'х товарiв i послуг та економки кратни в цтому;
5. Вiдсутнiсть масштабних iнвестицiй в економ^ Укратни з боку провщних европейських транснацiональних компанiй, що унеможливлюе входження укратнських виробникiв до т'х мiжнародних розподiльчих систем;
6. Складнощi створення й удосконалення фондового ринку;
7. Недостатня готовнють iнституцiйноТ' структури в Укра'н брак квалiфiкованих кадрiв, ресурсно'' бази для ви-конання вщповщних заходiв.
Перетворення £вропейського Союзу на один з найпотужнших свпювих центрiв доводить успiшнiсть европейського штеграцшного проекту. Розширення Союзу на схщ е прикладом можливостей демократи у переплетены з ринковою економiкою. Можливо тому свiтова громадськiсть вважае европейську модель сусптьно-полiтичного та соцiально-економiчного розвитку найефективнiшою для реалiзацiТ потен^алу та забезпечення по-ступального розвитку.
Вщносини мiж £С та Укратною побудован на спiльних цiнностях та штересах. Одним з таких штереав е змiцнення миру та стабтьностк Показово, що £вросоюз визнае важливють участi Укратни у формуваннi европейськот безпеки i в цьому е суттевий важiль просування укратнських нацюнальних iнтересiв у вiдносинах з £С. Причому, у взаеминах з европейськими партнерами Украт'на демонструе достатню самостшнють зовнiшньоТ' полiтики, крiм того, фактично проявляе полiтичну та економiчну орiентацiю на пострадянський простiр. Вiдсутнiсть ч^кот позицiТ' та едностi укратнських полiтичних сил у стратегiчних питаннях розвитку держави робить крат'ну дуже вразливою, особливо в умовах свп"овот фшансовот та економiчноТ' кризи, а громадян позбавляе можливосл стати частиною европейськот сптьноти.
Безумовно, все вище викладене не дають права на оптимiзм, але ми украТ'нцi - на^я оптимiстiв i тому вiримо в майбутне европейське визнання. Звичайно, визначеы вище проблеми, виршити вiдразу не можливо, але по-етапно це зробити необхщно.
Насамперед слiд вирiшити завдання успшного проведення внутршньо-укра'шських eKOHOMÎ4HMX перетворень в УкраУы з метою створення стабiльного ринкового середовища, здатного до взаемовипдного спiвробiтництва з £С та його кражами-членами та штеграци в европейсью економiчнi структури. Необхiдно продовжити створення, правда на бтьш прозорш основi, органiзацiйних макроекономiчних передумов для подальшого включення укра'шських представництв у европейсью економiчнi структури; бiльш ретельнше спiвпрацювати в межах СОТ та, як i на початковому етап вщносин, застосовувати систему пристосування до вимог гармоызованого та унiфiкованого законодавства £С [11, с. 14].
Важливе значення мае визначення прiоритетних галузей i сект^в укра'шськоУ економiки, що володють або можуть володiти конкурентними перевагами у европейськш економiцi, динамiчне нарощування ïx експортного потенцiалу, в тому чи^ за рахунок залучення креди^в та прямих iнвестицiй з кра'ш-члеыв £С. Паралельно з цим потрiбен подальший розвиток договiрниx вщносин з краУнами £вропи, вiдстоювання права бтьш втьного доступу на ïx ринок, в тому числi шляхом отримання вiдповiдниx квот стосовно певних експортних товарiв, iмпорт яких з краУн ЗаxiдноУ £вропи обмежуеться, одержання доступу до так званоУ ЗагальноУ системи преференцiй £вропейських спiвтовариств вщ 1971 року.
Необxiдно продовжити опрацювання питання про можливiсть вибiркового пщключення до тих проектiв европейського ствробп"ництва та iнтеграцiï, де УкраУна вже сьогодн здатна дотримуватись жорстких мiжнародниx вимог i стандартiв й використання такого пщкпючення з метою апробаци конкретних меxанiзмiв взаемоди УкраУни з европейськими економiчними структурами. Крiм того, слщ подбати про рацiональнiше використання фшансовоУ допомоги £С з метою подолання ускладнень з платiжним балансом УкраУни, забезпечення критичного iмпорту, реально!' макроекономiчноï стабiлiзацiУ на основi переходу до розвитку виробництва, створення шституцшноУ ос-нови ринковоУ економiки та динамiзацiï прогресивних структурних зрушень.
Розум^чи, що свiт поступово переходить в шформацмну стадiю розвитку, повинна вщбутися значна диверсифiкацiя форм економiчноУ i науково-техычноУ взаемоди з особливою увагою на розвиток стiйкиx i комплекс-них форм мiжнародноï науково-теxнiчноУ i виробничоУ коопераци. Ми, а н хтось iнший, повиннi реформувати власну економ^ настiльки, щоб досягти принциповоУ згоди £С на створення в перспект^ з УкраУною зони втьноУ торгiвлi - проведення переговорiв з краУнами £С щодо поступового скасування мита та аналопчних податкiв i зборiв, кiлькiсниx та будь-яких шших адмiнiстративниx обмежень на шляху втьного перемЦення товарiв i послуг, застосу-вання нацiонального режиму внутрiшнього оподаткування до товарiв i послуг шшоУ сторони.
З метою нарощування експорту в краУни £С велику роль повинн вiдiграти створенi на територи УкраУни пiдприемства за участю швест^в з краУн ЗаxiдноУ £вропи. Це особливо стосуеться галузей переробноУ промисловосп. В подальшому потрiбно закласти основи селективного розвитку виробничо-експортного потен^алу УкраУни на довго-строкову перспективу, досягнути стiйкоУ мiжнародноУ конкурентоспроможностi по окремих видах виробництва товарiв i послуг, де УкраУна володiе або володiтиме в недалекiй перспективi конкурентними перевагами.
Необхщним е i розширення експорту послуг, насамперед науково-техычних, iнжинiринговиx, туристичних (особливо за рахунок включення в европейську туристську систему таких репоыв, як Карпатський та Крим), транспортно-експедицiйниx. Повинно вiдбутися ютотне збiльшення обсягiв продажу лiцензiй на запатентовав теxнiчнi рiшення i ноу-хау, насамперед у тих сферах, де УкраУна не мае реальних можливостей ïx використання у власному виробниф^ або таке використання недостатньо ефективне. Головним завданням стосовно науково-техычноУ коопераци УкраУни з краУнами ЗахщноУ £вропи е пщключення УкраУни до робп", що виконуються в рамках програми науково-техычноУ iнтеграцiï у галузi високих технологш "ЕВР1КА" i мiжнародниx науково-техычних програм £С, спря-мованих на виршення фундаментальних науково-теxнiчниx проблем i досягнення на цш основi якюно нового рiвня виробничого потенцiалу, участь у створены i робот мiжнародниx дослiдницькиx центрiв [12, с. 4].
При цьому необхщно враховувати той факт, що в £С останым часом у галузi науково-теxнiчноУ полiтики спостерiгаеться тенденцiя до бiльшого урахування потреб ринку i до орiентацiï на можливост практичного засто-сування наукових розробок. В зв'язку з цим важливим напрямом ствробп"ництва УкраУни з краУнами ЗахщноУ £вропи може бути встановлення кооперативних зв'язюв як з вщомими фiрмами i науковими центрами, так i з невеликими та середыми компаыями, в тому чи^ "венчурними", що займаються питаннями розробки окремих пе-редових технологш та ïx швидким впровадженням у виробництво. Проте на перших фазах налагодження такоУ взаемоди можливе лише вибiркове застосування моделi науково-виробничоУ кооперацiУ, при якiй сфера виробництва буде представлена головним чином фiрмами з краУн ЗаxiдноУ £вропи.
УкраУнське реформування повинно охопити, з метою гармоызаци та адекватностi законодавчих та виробничих вщносин, такi сфери: митне законодавство, баншську справу, бухгалтерський облк компанiй та податки, штелектуальну власнiсть, охорону працi, фiнансовi послуги, правила конкуренци, державнi закупки, охорону здо-ров'я та життя людей, тварин i рослин, навколишне середовище, захист прав споживачiв, непряме оподаткування, техычы правила i стандарти, законодавство та нормативы правила стосовно ядерноУ енерги, транспорт. У сферi перемЦення капiталiв та робочоУ сили необхщна подальша лiбералiзацiУ зв'язкiв.
Надзвичайно складним напрямком гармонiзацiУ украУнсько-европейських вiдносин е репональний розвиток. За
великий пром1жок часу Европа створила ефективне територ1альне управл1ння i забезпечила стабтьний розвиток. Европейське законодавство спрямоване на правове регулювання територ1ального розвитку в ц1лому, в УкраУы ж регулювання зд1йснюеться не комплексно, а в1дпов1дно до окремих сфер господарських вщносин рег1ону. У фшансовому р1вн1 забезпечення кожен рег1он Европи в1др1зняеться один в1д одного, юнують проблемн1 рег1они (слаборозвинут1 та депресивн1). Як в1дзначае А.М. Нов1кова, що для слаборозвинутих репоыв характерний ВВП на душу населення в межах 75% середнього показника по ЕС. Ознаками депресивних репоыв е вищ1 в1д середнього показника норма безроб1ття i частка зайнятих у промисловост1, а також нижча динам1ка спаду зайнятост1 в економ1ц1 [13, с.114].
В УкраУы, в1дпов1дно до св1товоУ та европейськоУ практики, депресивними вважаються рег1они, де переважа-ють паливна, металургшна, машинобуд1вна галуз1, слаборозвинутими - аграрн1 рег1они. В1дм1нност1 розвитку репоыв е колосальними: на 7 репоыв з 27 припадае 59,3% валового репонального продукту. У 2005 роц1 у 18 рег1онах величина ВВП на душу населення була нижчою в1д середнього показника по УкраУы, тобто в европейському розум1нн1 це в1дстал1 рег1они. В1дм1нност1 у розм1р1 середньоУ зароб1тноУ плати перевищують 2,2 рази [14, с. 77]. Кр1м того, через невир1шен1сть розмежування бюджетних повноважень, через обмежен1 можливост1 розвитку малого й середнього б1знесу, проблемою залишаеться наповнюван1сть м1сцевих бюджет1в.
Будь-як1 проекти розвитку взаемного сп1вроб1тництва УкраТни з ЕС та його кражами-членами будуть лише до-брими побажаннями, якщо не буде знайдено реальних джерел фшансування заход1в з налагодження такоУ взаемоди. Так1 джерела потр1бно в1дшукувати налагодженням т1сних д1лових стосунюв з кредитно-ф1нансовими установами типу Европейського швестицмного банку; використовуючи потенц1йних приватних шституцшних 1нвестор1в, що вимагае в1д нас прийняття заход1в стосовно створення в УкраУы сприятливих умов для д1яльност1 ф1л1й та представництв банюв краУн Зах1дноУ Европи з наданням Ум повною м1рою нац1онального режиму; стиму-люючи створення в УкраУн1 краУнами Зах1дн1 Европи сп1льних банк1в, а також небанк1вських ф1нансових установ -страхових компаый, 1нвестиц1йних i взаемних фонд1в тощо, зокрема через можливе створення спец1альних (в1льних) економ1чних зон. Певну роль у залучены зовн1шн1х ресурс1в може в1д1грати i розвиток системи портфельного швестування з краУн Зах1дноУ Европи, зокрема через випуск акцш та шших ф1нансових 1нструмент1в (зо-бов'язань), що можуть поширюватись на територп ЕС п1д гаранти найб1льш в1домих банювських та небанк1вських ф1нансових установ.
Проблеми фшансування не можна вир1шити насамперед за рахунок зовн1шн1х джерел. Основну увагу сл1д прид1лити розвитку конкурентоспроможного i потужного внутр1шнього ф1нансового сектора з перспективою створення провщних украУнських комерц1йних банк1в i поширення Ух д1яльност1 на рег1он ЕС, насамперед у зв'язку з реал1зац1ею сп1льних економ1чних програм УкраУни та Европейського союзу i його краУн-член1в.
Отже, орган1зац1я «входження УкраУни в Европу" мае бути комплексною: досягнення макроеконом1чноУ стаб1л1зацп та п1двищення ефективност1 економ1ки нашоУ держави; дотримання умов, необхщних для вступу до ЕС; впровадження европейських норм i стандарт1в в економ1ку, соц1альну пол1тику, осв1ту, науку та техн1ку; адаптац1я украУнського законодавства до правових норм ЕС; розвиток та поглиблення репональноУ штеграцп; встановлення та поглиблення прямих контакпв 1з державами-членами та кандидатами в члени Евросоюзу.
Висновки. Дослщивши характер взаемозв'язмв УкраУни та Европейського Союзу, перспективи евроштеграцп та потенц1йн1 переваги i недолги приеднання УкраУни до Европейського Союзу, можна вказати на наступне: пози-тивним в економ1чному план1 е: забезпечення макроеконом1чноУ стабтьносп, долучення до европейських ринк1в, як гарант1я збуту для украУнських товар1в та отримання додаткових 1нвестиц1й; надання субсидш деградуючому с1льському господарству, зменшення митних тариф1в та отримання позитивного сальдо торговельного балансу; в соц1альному план1 - ефективний захист прав людини в 1нституц1ях ЕС, вщкриття кордон1в для в1льного пересу-вання населення та розширення можливостей для осв1ти, роботи й в1дпочинку, забезпечення високого р1вня життя населення; доступ до шформацмного потенц1алу ЕС.
До позитивних переваг хоттося б вщнести: стаб1льн1сть пол1тичноУ системи завдяки адаптац1я нац1онального законодавства 1з законодавством ЕС, реформування нацюнального судочинства; забезпечення розвитку середнього та малого б1знесу, впровадження стандарт1в ЕС у виробництва п1двищення конкурентоспроможност1 в1тчизняних п1дприемств; формування середнього класу, реформування осв1ти, охорони здоров'я, соц1ального захисту населення; поширення украУнськоУ культури в краУнах ЕС.
Поряд з можливими позитивними наслщками вступу УкраУни в ЕС можна назвати таю загрози: небезпека втяг-нення УкраУни в конфл1кт цивт1зацш м1ж Заходом i мусульманським св1том; можливе перем1щення до УкраУни шюдливих виробництв; поглиблення демограф1чного спаду, проблема незаконно! м1грацп та в1дтоку кадр1в; пад1ння духовност1. Своер1дними недол1ками вступу УкраУни до ЕС можна вважати: часткову втрату сувереытету, невизначен1сть стратеги розвитку ЕС, попршення в1дносин з краУнами СНД та шшими краУнами; втрата конкурентоспроможност1 певних галузей, складнють переходу на европейський р1вень цш; ускладнення в1зового режиму з1 схщними сус1дами; розмивання нац1ональноУ самобутност1 УкраУни.
Проанал1зувавши можлив1 позитивн1 та негативы наслщки вступу УкраУни до ЕС, сл1д зазначити, що входжен-
ня до Европейського Союзу е лопчним насл1дком прагнення УкраУни до цив1л1зованоУ правовоУ держави та розбу-дови демократичного сусп1льства, обумовлений сучасними реал1ями та вимогами об'ективних сусптьно-економ1чних i пол1тичних закон1в розвитку. В сучасному глобал1зованому сусп1льств1, найб1льшу вигоду отримують саме т1 краУни, як1 об'еднують своУ зусилля заради досягнення сптьних 1нтерес1в та високих показниюв розвитку.
Отже, приеднання УкраУни, в загальному, в1дпов1дае ïï нац1ональним 1нтересам. 1нтеграц1я до Европейського Союзу е шансом для УкраУни остаточно перетворитися на стабтьну державу, яка волод1е незаперечними перспективами на майбутне. Поза всяким сумн1вом, УкраУн1 категорично необх1дна евро1нтеграц1я, якщо вона бачить себе в майбутньому як держава наци, а не мовчазною перифер1ею агон1зуючоУ 1мперп.
Насамперед, евро1нтеграц1я повинна розглядатися як зас1б досягнення мети - захисту нацюнальних 1нтерес1в УкраУни, а не як мета державного курсу, вона мае бути не лише стратепчною метою зовн1шньоУ пол1тики, але зва-женим i прорахованим способом взаемовщносин з сус1дн1ми державами з визначеною, конкретною та послщовною позиц1ею на м1жнароднш арен1.
Пол1тика евро1нтеграц1У не може бути мотивац1ею внутр1шн1х украУнських перетворень. Прийняття окремих европейських ц1нностей необхщне не для того, щоб потрапити до ЕС, а для того, щоб зробити нашу економ1ку бтьш продуктивною, технолопю державного управл1ння - бтьш ефективною, людську особист1сть - бтьш захи-щеною в1д р1зного роду загроз, а к1нцевим результатом - пол1тично, матер1ально та морально забезпеченими потребами населення УкраУни.
Л^ература
1. Липинський В. Рел1г1я i Церква в icmopiï УкраУни. /Липинський В. - Ф1ладельф1я. - 1925. - С. 54-55.
2. УкраУна в 2005-2009 рр.: cmpamesi4Hi оцнки суспiльно-полiтичного та соцiально-економiчного розвитку: Монографiя /За заг. ред. Ю.Г. Рубана. - К.: Н1СД, 2009. - 655 с.
3. Острий О. Г. lнновацiйно-технологiчна складова економiчноï безпеки: основнi загрози та шляхи ïx нейтралiзацiï/ О. Г. Острий // Актуальнi проблеми мiжнародниx вiдносин, 2002. - Випуск 26. - С. 3-11.
4. Масловська Л. До питання оцнки передумов iнтеграцiï УкраУни в СС /Л. Масловська // Економiка УкраУни, 2008. - №6. - С.72-79 .
5. Экономическая конъюнктура и текущая экономическая политика ЕС [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http: llepp.eurostat.ec.europa.eu/cache.
6. Григорець Т. В. Реалiзацiя зовнiшньоекономiчниx iнтересiв СС у процесi економiчноï конвергенцИ' / Т.В. Григорець //Сmраmегiчна панорама, 2005. - № 3. - С.19-23.
7. Официальный сайт Информационного агенства Финмаркет [Электронный ресурс]. - Режим доступа: www.finmarket.ru/z/nws.asp ?id=3034100
8. Офiцiйний сайт Хвиля [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.hvylya.org/analytics/economics/bjudzhet-2012-mir-fantazij-azarova.html
9. Хорошковський В. Свроiнmеграцiя: прискорити не можна зволiкаmи / В. Хорошковський // Дзеркало тижня № 45-46 (93-94). - 8 грудня 2012 - С.3.
10. Офiцiйний сайт Мiнiсmерсmва фiнансiв УкраУни [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. minfin.gov.ua/control/uk/publisk/archive/main ?cat_id=77643
11. Новi пдходи СвропейськоУ полimики сусдства // Свробюлетень. - 2011. - №7. - С. 14-17.
12. Городиський В. Не допустити протистояння / В. Городиський // «День», 2004 - № 80, С.4.
13. Новiкова А.М. Депресивнi територн: свропейський досв'д та проблеми УкраУни / А.М. Новiкова // Сmраmегiчна панорама, 2000. - № 3-4. - С. 110-116.
14. Масловська Л. До питання оцнки передумов iнmеграцiУ УкраУни в СС / Л. Масловська // Економiка УкраУни, 2008. - №6. - С.72-79 .
