CC BY
348
Ф1НАНСИ, ГРОШОВИЙ ОБ1Г, КРЕДИТ УДК 336.743: 336.71
Волосович С.В.,
к.е.н., доцент кафедри фЫанав Кшвського нацюнального торговельно-еконсиулчного уыверситету
СТРАХУВАННЯ ЕКСПОРТНИХ КРЕДИТ1В: СТАН, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
У статт! розкрито сутн!сть та особливостi страхування експортних кредитив. Проанал!зовано механ!зм страхування експортних кредит!в.
Ключов1 слова: експортнi кредити, страхування експортних кредит!в.
В статье раскрыта сущность та особенности экспортных кредитов. Осуществлен анализ механизма страхования экспортных кредитов.
Ключевые слова: экспортные кредиты, страхование экспортных кредитов.
Essence and features of insurance of export credits is exposed in the article. The mechanism of insurance of export credits is analysed.
Keywords: export credits, insurances of export credits.
Постановка проблеми. Пщприемницька д1яльнють на зовшшньому ринку неминуче пов?язана з ризи-ками, що загрожують р1зним майновим ¡нтересам учасниюв зовшшньоеконом1чно1 д1яльност1. Експортери зштовхуються в своУй д1яльност1 ¡з значно ширшим спектром ризиюв, шж продавц на внутршньому ринку. Ui ризики можуть виникнути внаслiдок недостатностi ¡нформацп про економiчний чи полiтичний стан у краíнi-одержувачi або про платоспроможнють покупця. Структура ризикiв у зовнiшньоекономiчнiй дiяльно-стi е доволi розгалуженою та нараховуе сотнi рiзновидiв, як можна класифiкувати за певними ознаками. Сьогодш в свiтi близько 80% зовшшньоторговельних поставок здiйснюeться на умовах вщстрочення платежу, тобто з використанням рiзноманiтних кредитних механiзмiв [1, с. 466]. Тому компани-експортери по-виннi мати надiйний захист вщ можливих втрат своíх грошових кошт, забезпечити який можна за допо-могою страхування експортних кредитiв.
Анал1з дослщжень i публкацш. Страхування експортних кредит розглядаються небагатьма авторами. Йому присвячено прац Клапюва М.С., Кредiсова А.1., Пушкарьова В. I., Черново)' Г.В., Фiлонюка О.Ф. та ¡нших. Вiддаючи шану ¡снуючим науковим дослщженням, слiд зауважити, що страхування експортних кредит е перспективним для подальших наукових пошукiв.
Метою статт е дослiдження сутностi страхування експортних кредитiв та механiзму його зд^снення.
Виклад основного матерiалу. Страхування експортних кредит успшно реалiзуeться практично у вах економiчно розвинених кражах з середини XX ст. i е необхiдним фiнансовим механiзмом, який сприяе ро-звитку нацiонального експорту i забезпечуе захист iнтересiв вiтчизняних i зарубiжних учасникiв зовшшньо-економiчних операцй
Кредiсов A.I. звужуе сутнiсть страхування експортного кредиту до зменшення або усунення кредитного ризику [2, с. 398]. Проте, крiм кредитного ризику експортнiй операцií притаманнi й rnrni види ризикiв. Шир-ше розглядае страхування експортних кредитiв Пушкарьов В. I., який зазначае, що це страхування вщ ризику несплати Ыоземними фiрмами за експортними боргами [3, с. 131]. илком слушним е визначення страхування експортних кредит як виду страхування, сутнють якого полягае в усуненнi або зниженш ризикiв, якi пов'язанi з кредитами, що забезпечують експортночмпорты операци у мiжнароднiй торгiвлi [1, с. 471].
Ризики неплатежу в експортному кредит пов'язаш з його сутнютю, тобто застосуванням вiдстрочки платежiв при вивезенш товарiв i послуг за митний кордон. Несплата експортного кредиту може статися з багатьох причин: практика експортного кредитування налiчуe до 50 окремих ризиш, що подшяються на двi групи: економiчнi ризики i полiтичнi ризики [1, с. 468]. Пщ економiчними ризиками в експортному кре-дитуваннi розумiють широкий спектр ризиш, що виникли при зд^сненш експортно-iмпортних операцiй, що призводять до банкрутства iмпортера, його неплатоспроможност або ухилення вiд виконання пла^ж-них зобов'язань. Ui ризики виявляються в можливому випадковому зменшеннi чи у втра^ доходiв, майно-вих цтностей, грошових коштiв пiдприeмця, що мають мюце в умовах невизначеносд нестачi iнформацií про стан ринку, неможливост точно передбачити його тенден^й.
До полiтичних ризикiв в експортному кредитуванш вiдносять небезпеки, що пов'язаш зi змiною полiти-ки держави, в^ськовими дiями. Зрозумiло, що пол^ичш ризики також у кiнцевому рахунку призводять до неплатоспроможност iмпортера.
Призначенням страхування експортних кредит е:
- усунення або зниження ризиюв, що пов'язаш з виданими (отримуваними) експортночмпортними кредитами:
- пiдтримка мiжнародноí торгiвлi.
© Волосович С.В., 2011
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1 193
Cлiд вщм^ити, щo cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв визнaчeнo ocнoвним iнcтpyмeнтoм тopгoвoï пoлiтики SC [4, c. 131]. К^пш M. C. зaзнaчae, щo мeтoю cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв e cтвopeння cтpaxoвoгo зaxиcтy eкcпopтepaм-кpeдитopaм вiд pизикiв нeплaтocпpoмoжнocтi ïx iнoзeмниx дeбiтopiв [б, c. 313].
Äo xapaктepниx pиc cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв cлiд вiднecти тe, щo вoнo:
- e piзнoвидoм cтpaxyвaння тoвapниx кpeдитiв;
- пoкpивae збитки, щo нacтaли внacлiдoк peaлiзaцiï eкoнoмiчниx тaк i пoлiтичниx pизикiв;
- мae мaйжe пoвнy збитгавють cвoeï дiяльнocтi [б, c. 325];
- e oднieю iз caмиx мoнoпoлiзoвaниx видiв cтpaxyвaння [1, c. 476];
- пepeдбaчae iндивiдyaльний пдощ дo кoжнoгo кoнкpeтнoгo дoгoвopy пpи poзpaxyнкy cтpaxoвoï пpeмiï i cтpaxoвoï cyми;
- нeдoпycкae кyмyляцiï pизикiв.
Дeякими aвтopaми видiляютьcя нacтyпнi пpинципи cтpaxyвaння eкcпopтнoгo кpeдитyвaння [6; 2, c. 401406]:
- cтpaxyвaння кpeдитy пoвиннo пepeдyвaти пoявi кoнкpeтнoгo pизикy;
- cтpaxyвaння кpeдитy пoвиннo aбo пepeдyвaти вcтaнoвлeнню yмoв вiдчyжeння тoвapy i йoгo фaктичнo-ro вiдчyжeнню, aбo cyпpoвoджyвaти йoгo. He мoжe 6ути зacтpaxoвaний yœe вiдпpaвлeний тoвap, ocкiльки гoлoвним e фaкт пiдпиcaння кoнтpaктy, дe вcтaнoвлюютьcя кoмepцiйнi i кpeдитнi yмoви.
Пiд eкcпopтним кpeдитoм poзyмiють кpeдит, щo нaдaeтьcя кpaïнoю-eкcпopтepoм кpaïнi-iмпopтepoвi нa oплaтy зaкyпiвeль. Biн мoжe виcтyпaти y двox фopмax [1, c. 466,467]:
- кpeдит пocтaчaльникa (aбo кoмepцiйний кpeдит), дe кpeдитopoм виcтyпae кoмпaнiя-eкcпopтep, щo пocтaвляe iнoзeмним кoнтpaгeнтaм тoвapи aбo пocлyги з вiдcтpoчeнням плaтeжy;
- кpeдит пoкyпцeвi (aбo фiнaнcoвий кpeдит), дe кpeдитopoм виcтyпae бaнк кpaïни-eкcпopтepa, a кpe-дит нaдaeтьcя пщ пoкyпкy пeвниx тoвapiв eкcпopтepa.
Taким чинoм, мoжyть бути зacтpaxoвaнi кoмepцiйнi кpeдити, щo нaдaютьcя пocтaчaльникoм-eкcпopтe-poм пoкyпцeвi-iмпopтepoвi; бaнкiвcькi пoзики eкcпopтepoвi aбo iмпopтepoвi; зoбoв'язaння i пopyчитeльcтвa зa eкcпopтним кpeдитoм; дoвгocтpoкoвi iнвecтицiï тoщo.
Cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв пoдiляeтьcя нa двa ocнoвнi пiдвиди [1, c. 471]:
- cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв пocтaчaльникa;
- cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв пoкyпцiв.
Oб'eктoм cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв пocтaчaльникa e мaйнoвi iнтepecи cтpaxyвaльникa-eкcпop-тepa пpoдyкцiï, щo нaдaв кoмepцiйний кpeдит пoкyпцeвi-iмпopтepoвi, щo пoв'язaнi з нeпoвepнeнням кpe-диту y визнaчeний дoгoвopoм тepмiн. Taким чинoм, здiйcнюeтьcя cтpaxoвий зaxиcт iнтepeciв пpoдaвця-кpeдитopa нa випaдoк нeплaтocпpoмoжнocтi пoкyпця-бopжникa aбo нecплaти пoзики зa iншими пpичинa-ми, щo пepeдбaчeнi дoгoвopoм cтpaxyвaння.
Cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв пoкyпця пepeдбaчae cтpaxyвaння фiнaнcoвиx кpeдитiв, якi нaдaютьcя кpeдитнoю ycтaнoвoю (бaнкoм eкcпopтepa) пoкyпцeвi-iмпopтepoвi пiд кyпiвлю тoвapiв y пpoдaвця-eкcпop-тepa. У цьoмy випaдкy cтpaxyвaльникoм виcтyпae бaнк, який нaдae кpeдит пoкyпцeвi-iмпopтepoвi. 3a дo-гoвopoм cтpaxyвaння мoжyть бути зacтpaxoвaнi кpeдити, видaнi вciм aбo oкpeмим пoзичaльникaм бaнкoм, oкpiм тиx кpeдитiв, зa якими вжe е пpocтpoчeнa зaбopгoвaнicть.
Ha poзмip cтpaxoвoï пpeмiï пpи cтpaxyвaннi eкcпopтниx кpeдитiв впливaють нacтyпнi чинники:
- зaгaльний тepмiн i cyмa кpeдитy;
- poзмip пepвиннoгo плaтeжy;
- тepмiни чacткoвoгo пoгaшeннi кpeдитy нa пeвнi дaти;
- oб'eкт пocтaвки y кpeдит aбo вид пocлyг, щo нaдaютьcя.
Cтpaxoвa cyмa визнaчaeтьcя як вкaзaнa в дoгoвopi цiнa пpoдaжy тoвapy aбo пocлyги. Cтpaxyвaнню пщ-лягae пoвнa cyмa oпepaцiï, пpoтe cтpaxoвик мoжe чacтинy pизикiв зaлишити нa вiдпoвiдaльнocтi CTpax-yвaльникa (10-20%). Baжливoю yмoвoю дoгoвopy cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв е пepioд oчiкyвaння плaтeжy. Biдпoвiдaльнicть cтpaxoвикa нe нacтyпae нeгaйнo пicля зaкiнчeння oбyмoвлeнoгo пpoдaвцeм i пo-кyпцeм чacy, a лишe пicля зaкiнчeння пepioдy oчiкyвaння плaтeжy. Як пpaвилo, дoгoвip cтpaxyвaння пepeд-бaчae 60-90 дшв для з'яcyвaння пpичини нeплaтeжy, i зд^нити зaxoди щoдo ïx ycyнeння.
Пpoтягoм чacy дiï дoгoвopy cтpaxyвaння пpo вci випaдки збiльшeння pизикiв aбo пepeдaчi пpaв зa пoлi-coм тpeтiм ocoбaм cтpaxyвaльник зoбoв'язaний нeгaйнo пoвiдoмити cтpaxoвикa. Cтpaxyвaльник тaкoж зo-бoв'язaний iнфopмyвaти cтpaxoвикa пpo кoжнy cyмy, щo пocтyпae в paxyнoк плaтeжiв зa кoнтpaктoм, щo пoкpивaeтьcя дoгoвopoм cтpaxyвaння.
Пpи нacтaннi cтpaxoвoгo випaдкy cтpaxyвaльник пoвинeн пiдтвepдити збитoк дoкyмeнтaльнo, тa дoвe-c™, щo вiн зi cвoгo 6o^ викoнaв вci yмoви пocтaвки тoвapiв aбo пocлyг i мae юpидичнi пiдcтaви вимaгaти вiд пoкyпця вiдпoвiднy чacтинy плaтeжy.
Cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв як caмocтiйний вид дiяльнocтi cпoчaткy з'явилocя y пpoмиcлoвo poз-
194 Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
винених краУнах. Страхування експортних кредит з'явилося В Великобританп тсля Першо'У cbîtoboï вй ни, в США i Швецп - у роки ВеликоУ депреси, в Нiмеччинi, Францiï, Японiï - тсля ДругоУ CBiTOBOÏ вiйни.
На ринку страхування експортних кредит економiчно розвинених краУн можна видiлити наступних ос-новних учасникiв-страховикiв:
- державш агентства (напiвдержавнi компанiï або компани, уповноваженi державою i якi дють вщ ÏÏ iме-нi), що займаються страхуванням експортних кредитiв i наданням гарант^ вiд iменi держави;
- приватних страховикiв експортних кредит, що займаються страхуванням, i наданням гарант^ вщ свого iменi (страховi компанiï, що входять в мiжнароднi групи страховикiв експортних кредитiв, i дрiбнi на-цiональнi страховики);
- мiжнароднi об'еднання (клуби, асоцiацiï) страховиюв експортних кредитiв (основнi цЫ Ух дiяльностi полягають у створеннi та використанш узгоджених умов страхування експортних кредит, обмт Ыформа-цieю, експертними знаннями, консультуванн своУх членiв).
Державними агентствами е спецiалiзованi установи, або установи, що належать державу або у яких держава мае контрольний пакет акцй або уповноважеш державою. У табл. 1 представлено державш агентства, що зд^снюють страхування експортних кредит у рiзних краУнах.
Таблиця 1. Державш агентства, що здшснюють страхування експортних кредилв у р1зних краТнах ceiTy
КраТна Piê створення Назва страховика
Ымеччина 1917 р. EH Germany (Euler Hermes KREDITVERSICHERUNGS-AG).
1949р. Створено консорциум, до якого увмшли ЕН Germany i PVVC пщ керiвництвом менеджменту ЕН Germany.
1959р. Створено консорциум, до якого увмшли ЕН Germany i PVVC пщ керiвництвом менеджменту PWC.
Великобританiя 1919р. Створено Департамент гаранта експортних кредилв.
Францiя 1927р. Страховий захист нацюнальних експортерiв i надання ним гаранта вiд iменi уряду здiйснювалися компашею SFAC (Societe Française d'assurance Credit).
1946р. Приватна страхова компаыя Coface вщ iменi держави займаеться страхуванням ризи-кiв, якi не беруть пщ страховий захист незалежнi приватнi страховики.
Японiя 1950р. Створено Департамент по страхуванню експорту, iмпорту i Ывестицм Miнiстерства зовышньо'У торгiвлi i промисловостi.
2001р. Створено Державне агентство NEXI (Nippon Export and investment Insurance), на яке покладеы обов'язки по страхуванню експортних кредилв i швестицш.
США 1934р. Створено US EXIMBANK - незалежне агентство федерального уряду, що здшснюе пiдтримку розвитку експортноУ дiяльностi в краÏнi, переважно вщносно краУн, що роз-виваються.
1948р. Створено OPIC (Overseas Private Investment Corporation).
1961р. Замють OPIC було створено AID (Agency for International Development).
1971р. Вщновлено дiяльнiсть OPIC.
Чехiя 1992р. Створено корпорацю EGAP (Exportni Garancni а Pojistovaci Spolccnost, A.s.).
Розвиток приватного страхування експортних кредит отримав поштовх у 50-60-i роки XX столiття, коли у Захщшй 6вропi пол^ичш ризики поступово втратили свое значення, а бУпьшого значення набули ко-мерцiйнi ризики. На сьогоднi бвропа е центром приватного страхування експортних кредит. На цей ре-пон, за рiзними пiдрахунками, припадае бтя 80-85% страхових премiй, якi щорiчно сплачуються за страхуванням експортних кредит. У бтьшосл iнших краУн приватний бiзнес по страхуванню експортних кредит розвинений у менш^ мiрi або iз-за жорсткого контролю з боку держави, або iз-за бшьшо'У пошире-ностi iнших видiв кредитного захисту (факторингу та форфейтингу). Проте неухильно зростають обсяги договорiв страхування експортних кредит, що укладаються, i що надають експортерам гаранти i в Ыших регiонах (у США i краУнах Азiï).
Страхування експортних кредит приватними страховиками з'явилося практично одночасно з держав-ним, проте лише крупш страховики можуть бути успшними гравцями на ринку страхування експортних кредит. Як показав досвщ розвинених краУн, до державного страхування завжди висуваються жорстю вимоги.
У даний час провщними страховиками експортних кредитiв е компани "ВеликоУ трiйки", до яких вщно-сяться групи компанiй Elder Hermes (34,7% свтового ринку), Atradius (24,8%) i СоТасе (18,1%). До кожно'У з груп входить величезна шьюсть страхових компанiй по всьому св^у, що дозволяе називати Ух мiжнарод-ними страховими групами. У той же час, у приватному страхуванш експортних кредит частка дрiбних на-цiональних страховикiв е незначною.
Приватш страховi компанiï, як правило, не страхують пол^ичш ризики, реалiзацiя яких призводить до неплатоспроможносл значноУ шькосл iмпортерiв, порiвняно iз реалiзацieю економiчних ризикiв. Перед-бачити наслiдки реалiзацiï полiтичних ризикiв у бiльшостi випадюв просто неможливо. Таким чином, по-криття полiтичних ризикiв окремо чи у поеднанш з економiчними ризиками у бшьшосл краУн е прерогати-
Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1 195
вoю дepжaви [ 7, c. 306 ].
Miжнapoднi oб'eднaння cтpaxoвикiв eкcпopтниx кpeдитiв (клу6и i acoцiaцiï) пoчaли фopмyвaтиcя в 30-x po-кax XX cTOnirm. Boни бeзпocepeдньo нe займаю^я oпepaцiями зi cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв. Гoлoв-на мeтa ïx дiяльнocтi пoлягae y cтвopeннi та пщтримц cпpиятливиx yмoв для мiжнapoднoгo cтpaxyвaння e^ cпopтниx кpeдитiв, щo здiйcнюeтьcя як на дepжaвнoмy, так i пpивaтнoмy piвнi. Дo нaйвпливoвiшиx мiжнapoд-ниx oб'eднaнь cтpaxoвикiв eкcпopтниx кpeдитiв нaлeжaть Бepнcький coюз, Празький клуб та Miжнapoднa acoцiaцiя кpeдитнoгo cтpaxyвaння i надання гapaнтiй. Ix загальну xapaктepиcтикy пpeдcтaвлeнo y табл. 2.
Бepнcький coюз - нeoфiцiйнa назва мiжнapoднoгo oб'eднaння дepжaвниx i пpивaтниx кoмпaнiй, aгeнтcтв, ycтaнoв i cnmo^ eкcпopтниx кpeдитiв, щo зaймaютьcя cтpaxyвaнням, i пpямиx зapyбiжниx ^e-сти^й. Йoгo бyлo cтвopeнo y 1934 poцi y Бepнi (Швeйцapiя) пщ нaзвoю "Miжнapoдний coюз, щo peгyлюe cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв". Cпoчaткy дo Бepнcькoгo coюзy вxoдилo чoтиpи eвpoпeйcькиx кра'т-члeнiв (Beликoбpитaнiï, Icпaнiï, !тали i Фpaнцiï). У 1957 poцi бyлo змiнeнo йoгo назву на Miжнapoдний co-юз cтpaxoвикiв кpeдитiв, а з пoчaткy 80-x poкiв - на Miжнapoдний coюз cтpaxoвикiв кpeдитiв i iнвecтицiй. У даний чac coюз нaлiчye 54 члeни з 44 кpaïн cвiтy.
Празький клуб, так caмo як i Бepнcький coюз, е мiжнapoдним oб'eднaнням cтpaxoвикiв eкcпopтниx кpeди-тiв i ^ec™^^ Йoгo бyлo yтвopeнo за iнiцiaтивoю гeнepaльнoгo ceкpeтapя Бepнcькoгo coюзy i 6вpoпeйcькo-гo банку peкoнcтpyкцiï i poзвиткy. Пiд чac neprno'í зycтpiчi y Пpaзi, на яюй були пpиcyтнi i пpeдcтaвники п'яти агентств, вci члeни пiдпиcaли Дeклapaцiю пpo вiдпoвiднicть cвoeï дiяльнocтi ocнoвним yгoдaм Бepнcькoгo co-юзу. Ha cьoгoднi клуб нaлiчye тpoxи мeншe 30 члeнiв, в ocнoвнoмy з Цeнтpaльнoï та Cxiднoï 6вpoпи.
Пepшoю нaзвoю Miжнapoднoï acoцiaцiï кpeдитнoгo cтpaxyвaння i надання гapaнтiй була "Miжнapoднa aco-цiaцiя cтpaxoвикiв eкcпopтниx кpeдитiв". Iï бyлo cтвopeнo y Парижк Haзвa змiнилacя з 2001 poкy y зв'язку з тим, щo пoнaд 50% ïï члeнiв кpiм клacичнoгo кpeдитнoгo cтpaxyвaння зaймaютьcя наданням гаранлй.
Oтжe, cтpyктypa ринку cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв пpeдcтaвлeнa тpьoмa трупами cтpaxoвиx op-гaнiзaцiй: дepжaвними агентствами, cтpaxoвими кoмпaнiями i мiжнapoдними cтpaxoвими acoцiaцiями. Дepжaвнi aгeнтcтвa в ocнoвнoмy здiйcнюють cтpaxyвaння вiд пoлiтичниx i дoвгocтpoкoвиx кoмepцiйниx ри-зикiв i ^рияють фiнaнcoвoмy зaxиcтy нe ттьки кoмпaнiй-eкcпopтepiв, aлe i eкoнoмiки кра'1'ни, щo пoтpeбye пiдтpимки гaлyзi. Haйбiльшi пpивaтнi cтpaxoвики здiйcнюють cтpaxoвий зaxиcт кopoткocтpoкoвиx i ce-peдньocтpoкoвиx eкcпopтниx кpeдитниx oпepaцiй. Cтpaxoвики eкcпopтниx кpeдитiв в ocнoвнoмy пoкpивa-ють ризики нeплaтeжy в peзyльтaтi нacтaння нeплaтocпpoмoжнocтi iмпopтepa. Дiяльнicть мiжнapoдниx acoцiaцiй cпpямoвaнa на cтвopeння cпpиятливoгo клiмaтy i yмoв, нeoбxiдниx для пoдaльшoгo poзвиткy cтpaxyвaння eкcпopтниx кpeдитiв, i надання кoнcyльтaтивнoï дoпoмoги вciм yчacникaм. ^жна з груп мае cвoï öini i виpiшye кoнкpeтнi завдання на cвiтoвoмy ринку eкcпopтнoгo cтpaxyвaння, а в цшму ïx cпiльнi зу-cилля cпpияють фiнaнcoвiй пiдтpимцi та зaxиcтy вiд pизикiв yчacникiв зoвнiшньoeкoнoмiчнoï дiяльнocтi.
Taблиця 2. Miжнapoднi oб,eднaння cтpaxoвикiв eкcпopтниx кpeдитiв
Haзвa oб,eднaння cтpaxoвикiв Piê Meтa cтвopeння Зaвдaння дiяльнocтi
Бepнcький coюз 1934 р. Haдaння пpoфeciй-нoÏ пiдтpимки м^ нapoднiй тopгiвлi. - виpoблeння i зacтocyвaння yзгoджeниx yмoв кpeдитyвaння i CTpax-ування мiжнapoднoÏ тopгiвлi; - мiжнapoднy cпiвпpaцю y вcтaнoвлeннi cпpиятливoгo iнвecтицiйнoгo клiмaтy, poзвитoк i пiдтpимкa cтpaxyвaння iнвecтицiй; - oбмiн iнфopмaцieю мiж члeнaми coюзy, пpoвeдeння eкcпepтизи i шн-cyльтaцiй за питаннями cтpaxyвaння кoмepцiйниx i пoлiтичниx pизикiв при eкcпopтнoмy кpeдитyвaннi, iнoзeмнoмy iнвecтyвaннi.
Празький клуб 1993 р. Пpoвeдeння д^-виx зycтpiчeй i нeoбxiдниx ^н-cyльтaцiй для нo-виx cтpaxoвикiв e^ cпopтниx кpeдитiв та iнвecтицiй надання opгaнiзaцiйнoÏ i тexнiчнoÏ пiдтpимки як члeнaм клубу, так i opгaнiзaцiям, щo мають нaмip cтpaxyвaти eкcпopтнi кpeдити i зapyбiжнi iнвecтицiï. Opгaнiзaцiйнa пiдтpимкa пepeдбaчae надання кoнcyльтaцiй no управлЫню cтpaxoвoю кoмпaнieю, мeтoдaм зaлyчeння клieнтiв, пoбyдoвi cиcтeми nepecтpaxyвaння toiio. Texнiчнe кoнcyльтyвaння nepeдбaчae дonoмoгy пo oцiнцi pизикiв, io npиймaютьcя на cтpaxyвaння, ocoбливocтям cтpaxyвaння мaлoгo i cepeдньoгo бiзнecy, iншим видам ^впращ мiж cтpaxoвикaми.
Miжнapoднa ашщащя кpeдитнoгo cтpaxyвaння i надання гаранта 1928 р. Дocлiджeння тeopeтичниx i пpaктичниx пpoблeм кpeдитнoгo cтpaxyвaння i надання гapaнтiй eкcпopтepaм. - вивчeння питань cтpaxyвaння кpeдитiв i надання гаранта; - зaбeзneчeння члeнiв iнфopмaцieю для пoлeгшeння ïx тeopeтичнoÏ i пpaктичнoÏ дiяльнocтi; - niдтpимкa cniвnpaцi члeнiв в мiжнapoдниx i нaцioнaльниx ^epecax, в iнтepecax cтpaxyвaльникiв i cтpaxoвикiв.
19б Eкoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 17/1
Страхування експортних креди^в - один з найменш розвинених вид1в страхування в УкраМ Для ек-спортоор1ентовано1 ринковоУ економки цей вид страхування е просто необхщним. У розвинених краУнах, за оцтками експерт, на фтансову пщтримку експорту витрачаеться в середньому 0,35% ВВП [8]. 3 початку 90-х роюв в УкраУш вщбуваеться створення нормативно-правовоУ бази, на основ1 якоУ повинна фор-муватися стратепя страхування експортних кредит. Вщповщно до Постанови Кабтету мыстр1в УкраУни "Про впровадження мехашзму страхування експортних та кредитних ризиюв" в1д 17 серпня 1998 року № 1280 було визнано за необхщне створення фонду страхових гарант^ "Ешмстрах", що е добровтьним об'еднанням страховиюв, як здшснюють страхування експортних кредит. 3гщно ¡з статтею 3 Постанови № 1280 передбачено вступш внески страховикiв-членiв "Ешмстраху" у розмiрi, еквiвалентному не менш як 400 000 евро, та наявнють окремого централiзованого гарантiйного фонду у складi фонду страхових га-рантiй, джерелами формування якого е добровiльнi вiдрахування вiд страхових прем^ за договорами страхування експортних та кредитних ризиюв. При цьому участь держави обмежуеться входженням до складу наглядовоУ ради Фонду представникiв МЫстерства фiнансiв УкраУни, Мiнiстерства економiчного розвитку i торгiвлi УкраУни, ДержавноУ комiсiУ з регулювання ринкiв фiнансових послуг та ДержавноУ мит-ноУ служби УкраУни. Проте до сьогодшшнього дня державне страхування експортних кредит у чистому виглядi в УкраУш не зд^снюеться. 3 цього приводу серед фахiвцiв в УкраУш юнуе двi думки. 3 одного боку, пщтримуеться iдея щодо створення державноУ страховоУ компанiУ, яка буде зд^снювати страхування експортних кредитiв. Першi спроби створити державне експортне кредитне агентство робилися в УкраУш ще в 2000 роц^ про що згадувалося у посланш Президента до ВерховноУ Радi "УкраУна: Кроки в XXI сто-лiття. Стратегiя економiчноУ та со^ально'У полiтики на 2000-2004 роки". У подальшому були оприлюдненi три законопроект у 2005, 2008 i 2009 роках пiд рiзними назвами, згщно ¡з якими передбачалося створення державноУ акцюнерно'У компанiУ "УкраУнська компанiя страхування експорту", яка б зд^снювала креди-тування експортерiв та Ух шент, страхування та перестрахування експортних кредит, гарантування тендерних пропози^й украУнських експортерiв i часткову компенсацю процентноУ ставки позичальникам. Проте, жоден ¡з законопроектiв так i не було затверджено, осшьки вони не передбачали ч^ких мехашз-мiв роботи Експортного кредитного агентства (ЕКА). Зараз робота держави ведеться над доцшьнютю за-твердження нового законопроекту вщ 2010 року "Про державну фтансову пiдтримку експортноУ д1яльно-стi", згщно з яким мае бути створено ЕКА та передбачено фтансову пщтримку експортерiв на рiвнi 650 млн грн. Представники ¡ншого погляду дотримуються думки про недоцшьнють створення державноУ аген-ц1У. Так, голова ради л1ги страхових органiзацiй УкраУни Фтонюк О.Ф. акцентуе увагу на тому, що замють створення державноУ агенцп доречно використовувати функцiонуючу страхову Ыфраструктуру. Вiн заявив, що "у бшьшост краУн бвропейського Союзу вiд подiбноУ практики вiдмовилися" [9].
Висновки. Формування та використання ефективних механiзмiв страхування експортних кредит забез-печуватиме стимулювання експорту в УкраУш, що е важливим для розвитку нацiональноУ економки. Експор-тери на свiтовому ринку сьогодш, по сутi, не можуть продавати своУ товари без вщстрочення платежу, що вимагае iснування належного страхового захисту. Аргументом проти створення державноУ агенци е те, що значна частка експорту з УкраУни зд^снюеться до краУн з пщвищеним рiвнем полiтичного та економiчного ризику [10]. 3розумiло, що це буде впливати на зростання страхових вщшкодувань, та у юнцевому рахунку - на збУпьшення видаткiв Державного бюджету УкраУни. А в умовах перманентного дефщиту Державного бюджету УкраУни це не е бажаним. ^¡м того, можливе зменшення конкуренцiУ при створенш державноУ аген-|д||", Таким чином, варто було б зупинитися на юнуванш приватного страхування експортних кредит. При цьому мае бути встановлено жорсткий пщхщ до лщензування цього виду страхування.
Л1тература
1. Страхование: экономика, организация, управление: [учебник для вузов]: в 2 т. //СПбГУ, экон. факультет; под. ред. Г. В. Черновой.- Т.2 [ А.Н. Базанов, П.А.Власов, Н.В. Комарова и др.]. - М.: "Экономика", 2010. - 671 с.
2. Управл!ння зовн1шньоеконом1чною д!яльн!стю: Навч. пос!б: 2-ге вид., випр. i доп ./За заг. ред. А.1. Кре-дсова. - К.: В1РА-Р, 2002. - 552 с.
3. Пушкарьов В. Регулювання страхування експорту в Ввропейському Союзi та Украíнi: аналiтично-пра-вовий огляд // Пщприемництво, господарство i право. - 2010. - №6 (174). - 131-134 с.
4. Concolidated Version of the Treaty Establishing the European Community// Official Journal C 325.24.12.2002. - P. 33-184
5. Клапюв М.С. Страхування фiнансових ризиюв: Монографiя. - Тернопiль: Eкономiчна думка, Карт-бланш, 2002. - 570 с.
6. Страхування експортних креди^в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://adminpravo.com.ua/in-dex.php/2010-04-13-14-05-13/87-2010-08-20-14-02-32/1065-22.html
7. Кох П., Кристофолини В., Герхард М. Страховое дело: Учебник. В 2 т. (пер. с нем. О.И. Крюгер и Т.А.
Економ!чний вюник ушверситету | Випуск № 17/1 197
Федоровой.- Т.2: Виды страхования/под ред. Т.А. Федоровой.-М.: Экономистъ, 2004. - 606 с.
8. Пщ крилом держави [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pumb.ua/ua/pro_bank/pre-sa_pro_bank/pid_krilom_derzhavi
9. Ф!лонюк О. Страхування експортних кредит!в можливе i без створення державноi СК [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rbc.ua/ ukr/ finance/ show/strahovanie-eksportnyh-kreditov-vozmozhno-i-bez-sozdaniya-17112010114200
10. Страхование экспортных кредитов: возможности и без создания государственной страховой компании [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/finance/show/strahovanie-eksportnyh-kre-ditov-vozmozhno-i-bez-sozdaniya-17112010114200
УДК 336.225
Воронкова О.М.,
к.е.н., доцент, Национального ушверситету державноí податковоí служби Украши
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
У статт! представлено авторський п!дх!д до трактування змсту, показниюв та критерИв ефективностi подат-кового менеджменту, викладено теоретико-методолопчнi засади ефективностi податкового менеджменту
Ключов1 слова: ефективнiсть, результативнiсть, податковий менеджмент, податкове адмiнiстрування, податкове регулювання
В статье представлен авторский подход к трактовке содержания, показателей и критериев эффективности налогового менеджмента, представлены теоретико-методологические основы эффективности налогового менеджмента.
Ключевые слова: эффективность, результативность, налоговый менеджмент, налоговое администрирование, налоговое регулирование
The article presents author's approach to interpreting to contents, indicators and criteria of tax managment efficiency; it gives the theoretical and methodological bases of tax managment efficiency Key words: efficiency, effectiveness, tax managment, tax policy, tax administration, tax regulation.
Спрямованють на досягнення результат та ефективнють дiяльностi е визначальним фактором уах об'ект розвитку, в тому чиож податкового менеджменту. У менеджмент ефективнють - одна з найважли-вших характеристик, що визначае результативнють дiяльностi як управлтського апарату, так i оргашзаци загалом. Ефективнють податкового менеджменту характеризуе результативнють реалiзацií податково( по-л^ики та дiяльностi його суб'ект в особi компетентних оргашв влади, насамперед податково( служби.
Зважаючи на низький рiвень податкових вщносин в Украíнi, що пщтверджуеться мiжнародними рейтингами, питання ефективност в сферi оподаткування дедалi бiльше цiкавлять науковцiв i практиюв. Розроб-ку даноí проблематики мютять окремi роботи вiтчизняних вчених В.Андрущенка, Ю.Гусака, В.Мельника, Л.Олейнiковоí, В.Онищенка, С.Онишко, О.Тимченко, I.Четирiноí, Я.Янушевич i роайських дослiдникiв 6.Iвановоí, О.Калiнiноí, Д.Чернiка та ¡н. Проте у своíй бтьшост вони присвяченi прагматичним аспектам оцтки ефективностi податкового адмiнiстрування, зокрема податкового контролю та аудиту, або ефективност дiяльностi податкових оргашв i мютять обгрунтування показниюв ефективност та (х розрахунок i ана-лiз у вузькiй галузi оподаткування, обмежешй вiдповiдним функцiональним напрямом податковоí дiяльно-стi або íí суб'ектом. В УкраСш вiдсутнi дослiдження загальноí ефективност податкового менеджменту ¡з си-стематизованою розробкою теоретичних засад та широким аналiзом вщповщних кiлькiсних та якюних по-казникiв, цi питання в наукових публка^ях зачiпаються тiльки фрагментарно. Тому метою даноС статi е формування теоретико-методологiчних засад ефективностi податкового менеджменту з обгрунтуванням вщповщних критерив та показниюв и оцiнювання.
Дослщження ефективностi податкового менеджменту треба починати з визначення и сутi, тому що по-няття ефективностi у рiзних працях мають дещо рiзний сенс. У широкому значеннi слова ефективнють ро-зумiють як стввщношення мiж результатом (ефектом) i витратами, що понесеш для досягнення цього результату [1, C. 530]. Ефективнють, зазвичай, - це характеристика якого-небудь об'екта, що вщображае його сусптьну користь, продуктивнiсть чи rn0i позитивнi якостi [2, С.358]. Окремi довiдники дають визначення абсолютно[ ефективностi як "економiчноí ефективност, що оцтюеться спiввiдношенням отриманого ефекту до всieí суми витрат", а поняття "ефективний" трактують як такий, що "приводить до потрiбних результат, наслщюв, дае найбiльший ефект, або викликае ефект" [2, С.358]. З ^ef позицií ефективнiсть менеджменту - це оцточний показник результативност управлiнськоí дiяльностi, що визначаеться як вiдно-шення отриманих результат вщ реалiзацií певних управлiнських ршень до витрат, якi íх супроводжують
198 Економiчний вiсник унiверситету | Випуск № 17/1
© Воронкова О.М., 2011
