CC BY
19
Кроме того, по оценкам экспертов, к 2020-2025 годам Европе самой дополнительно понадобится около 200 млрд. куб. м в год, что ставит под сомнение возможности использования в реверсном режиме освобождающиеся мощности магистральных газопроводов за счет сокращения транзита газа из РФ в европейские страны через территорию Украины.
При этом, соответственно могут возникнуть сомнения в целесообразности создания восточноевропейского регионального газового хаба на базе ПХГ с использованием освобождающихся мощностей украинских ГТС.
В этих условиях возникнет необходимость самим осуществлять модернизацию и реконструкцию отечественной ГТС, так как любому инвестору нужны достаточно аргументированные гарантии по объемам транзита газа из РФ через территорию Украины в европейские страны. А это возможно только при условии установления стабильных и долгосрочных отношений между основными фигурантами этого процесса.
В то же время создание единого энергетического пространства в рамках ассоциации с ЕС безоговорочно приведет к многократному повышению цен на природный газ, что негативно отразится на экономике в целом и на жизненном уровне населения в частности, что естественно приведет к социально-экономической дестабилизации в стране.
Выводы
По расчетам экспертов Дойче Банка, страны ЕС в 2030 году будут импортировать до 84% потребляемого ими природного газа. При этом доля стран ЕС в мировых запасах природного газа составляет менее 2%, и к тому же за последние годы в этих странах наметилась достаточно четкая тенденция падения добычи газа на действующих месторождениях. В этих условиях для стран ЕС, так же как и для Украины, особую актуальность приобретает проблема энергетической безопасности, так как все риски, связанные с решением этой проблемы, находятся вне пределов этих стран, и в первую очередь в Российской Федерации.
Следует также всегда иметь в виду, что при имеющихся на ее территории 33% мировых запасов природного газа эта страна еще долгие годы будет одним из основных экспортеров этого ресурса в мире. Поэтому главным фактором обеспечения энергетической безопасности, как для стран ЕС, так и для Украины, является политический диалог с экспортером. В то же время следует иметь в виду, что Украина, занимая выгодное географическое положение и имея на своей территории достаточно мощную газотранспортную систему (ГТС), а на западной границе подземные газовые хранилища (ПГХ) с рабочим объемом 25-30 млрд. куб. м, она является при этом не только страной импортером, но и потенциально одним из основных транзитеров углеводородного сырья из РФ в страны Восточной и Западной Европы, что значительно усиливает ее геополитическое значение, которое, к сожалению, из-за недальновидно проводимой политики постепенно теряет. В этих условиях необходим прагматический подход к решению этой проблемы. Следует максимально использовать свое геостратегическое положение для обеспечения энергетической безопасности страны в контексте устойчивости снабжения ее природным газом и надежности в транзитных поставках российского газа в европейские страны.
Список использованных источников
1. Засади модернлзаци виробничоТ ¡нфраструктури УкраТни / за заг. ред. к.е.н. Б.З. Прашвл та к.е.н. O.I. Никифорук. - К.: ДУ «1нститут економпки та прогнозування НАН УкраТни», 2014. - 275 с.
2. Пириашвили Б.З. Проблемы обеспечения национальной экономики Украины энергетическими ресурсами // Продуктивн сили УкраТни. - К.: РВПС УкраТни НАНУ. - 2006. - №1. - С. 185-193. [Электрон. ресурс]. - Режим доступа: www.rvps.kiev.ua
3. Кондратьев В. Инфраструктура и экономический рост / Мировая экономика и международные отношения. - М.: 2011. - №11. - С. 18-24.
4. Пириашвили Б.З., Чиркон Б.П., Слепышкова Л.О состоянии и перспективах развития нефтегазового комплекса Украины / Энергетическая политика Украины. - К.: 2005. - №12. - С. 54-59.
УДК 339.564
1.Ю. ГУЖВА,
к.е.н., Укранський державний ун/верситет ф/нанс/в / м/жнародно'1 торг/вл/
Торгов! доми та експортно-кредитш агентства в систем! державно! полп*ики просування експорту
Стаття присвячена анализу рол/ та функц/й торгових дом/в у контекст/ ¡х використання як механ/зм/в актив/зацИ зо-вн1шньоторговельно1 д/яльност/ б/знесу. Проанал/зовано сутн/сн/ характеристики та ¡ноземний досв/д використання торгових дом/в як складово'1' державно'1' пол/тики сприяння експорту. Окреслено перспективи в/дкриття зовн'/шн'/х ринк/в для укранських товаровиробник/в в умовах розвитку в/тчизняно'1' мереж/ торгових дом/в та створення експортно-кредитного агентства Украни.
Ключов! слова: торговий д/м, просування експорту, експортно-кредитне агентство, кредитування експорту, Укрекс/мбанк.
И.Ю. ГУЖВА,
к.э.н., Украинский государственный университет финансов и международной торговли
Торговые дома и экспортно-кредитные агентства в системе государственной политики продвижения экспорта
Статья посвящена анализу роли и функций торговых домов в контексте их использования в качестве механизмов активизации внешнеторговой деятельности бизнеса. Проанализированы сущностные характеристики и иностранный опыт использования торговых домов как составляющей государственной политики содействия экспорту. Определены
© 1.Ю. ГУЖВА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 12 (175)/2015 93
перспективы открытия внешних рынков для украинских товаропроизводителей в условиях развития отечественной сети торговых домов и создания экспортно-кредитного агентства Украины.
Ключевые слова: торговый дом, продвижение экспорта, экспортно-кредитное агентство, кредитование экспорта, Укрэксимбанк.
I. GUZHVA,
PhD, Ukrainian State University of Finance and International Trade
Trading houses and export credit agencies in the system of exports promotion policy
The article analyzes the role and function of trading houses in the context of their use as mechanisms to enhance foreign trade business. The essential characteristics and foreign experience of using trading houses as part of state policy to promote exports are analyzed. Prospects of foreign markets opening for Ukrainian producers under the conditions of trading houses national network development and foundation of export-credit agency are outlined.
Keywords: trading house, export promotion, export-credit agencies, export crediting, Ukreximbank.
Постановка проблеми. ToproBi доми врграють значну роль у транскордоннм TopriBni багатьох краУн свгту, адже Ух розвинут меpежi розглядаються як важливий елемент полЬ тики диверсифкаци нацюнального несировинного експорту. За своею суттю тopгoвi доми е мiжнаpoдними уыверсальни-ми торговельними компаыями-посередниками, як ствпра-цюють i3 багатьма фipмами-виpoбниками piзниx виробничих галузей. Виконуючи роль посередника у мiжнаpoднiй торпвл^ вони викуповують товари у нацюнальних виробниюв для ix ре-алiзацií на зовншых ринках. Це робить ix надзвичайно важли-вим iнстpументoм для активiзацii експортноУ дiяльнoстi малих i сеpеднix пщпривмств, якi зазвичай не мають можливост ор-rанiзoвувати експopтнi поставки самостмно. Хоча слiд зазна-чити, що тoproвi доми е ефективним мехаызмом i для великих кoмпанiй, як часто створюють пiдкoнтpoльнi сoбi тopгoвi доми як додатковий iнстpумент мiжнаpoднoгo маркетингу.
Водночас важливу роль у системi державноУ пiдтpимки експорту врграють i спецiалiзoванi фiнансoвi установи -експортно-кредитн агентства (ЕКА), що створен в багатьох краУнах свiту та беруть безпосередню участь у забезпечен-нi виконання державноУ функцii зi стимулювання й сприяння poзвиткoвi експорту вщповщно'У краУни. ЕКА - це оргаызаци або установи, якi здмснюють державне страхування, гаран-тування та кредитування нацюнальних компаый, що ведуть бiзнес за кордоном та займаються зовншньою тopriвлею. Вiдтак мoжливiсть об'еднання функцiй торгових дoмiв та ЕКА можуть забезпечити нову якють просування експорту.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. До-слiдженню проблем ефективного функцюнування системи просування експорту в УкраУн i свiтi присвячено наукoвi пpацi низки визнаних вчених-економюлв, зокрема 1.Я. Софщен-ко [1], Т.Б. ТопольницькоУ [2], 1.А. ЦиналввськоУ [3], В.В. Ше-маева [4], Д.А. Красикова [5] та Ы. Зазначеними вченими зроблено вагомий внесок у розробку концептуальних по-ложень щодо формування економко-оргаызацмних основ для створення i забезпечення дiяльнoстi вiтчизнянoro кре-дитно-експортного агентства. Однак при цьому недостатню увагу придтено торговим домам як важливм складoвiй на-цioнальнoí системи просування експорту, що доповнюе таю агентства. Це обумовлюе неoбxiднiсть проведення подаль-ших дoслiджень у даый сфеpi.
Мета статт'1 полягае у з'ясуванн сутнoстi та основних фунщй торгових дoмiв як засобу просування експорту, а та-кож у визначенн на oснoвi iнoземнoro досвщу основних за-
сад вбудовування торгових дoмiв в державну систему сприяння експорту в УкраМ
Виклад основного матер1алу. За даними БвропейськоУ кoнфедеpацiУ мiжнаpoдниx торгових дoмiв, 20% мiжнаpoд-ноУ тopriвлi товарами i послугами припадае на тoproвi доми. В бтьшост краУн частка торгових дoмiв у загальному oбсязi несировинного експорту дуже значна i за окремими товар-ними пoзицiями досягае 50% [6].
Toproвi доми виконують своУ функцii не лише у сфеpi тор-riвлi, а й в област фiнансiв, консалтингу тощо. Зокрема, вони зазвичай надають послуги з аналiзу потенцмних можливос-тей появи i зростання нових ринюв тoваpiв та послуг, з по-шуку джерел фiнансування експopтнo-iмпopтниx операфй, iз забезпечення ефективноУ взаемодУ виробниюв з клieн-тами, з консультування щодо залучення Ыоземних iнвести-цм, злиття i поглинань, з управлЫня закордонними фiлiями, oптимiзацiУ мiжнаpoдниx ланцюпв поставок тощо.
Toproвi доми функцюнують як баrатoпpoфiльнi установи, якi в рамках своеУ дiяльнoстi можуть дiяти як:
- суб'ект зoвнiшньoекoнoмiчнoí дiяльнoстi, який купуе товар цтими паpтiями, гарантуючи оплату пулу виробниюв i одержуючи прибуток вiд pеалiзацií цього товару;
- оптовий експортер^мпортер, спецiалiзуючись на ви-значенiй продукцп i закупаючи УУ оптом для перепродажу poздpiбним мережам чи виробникам;
- кoмiсioнеp, зводячи експopтеpiв та iмпopтеpiв без на-буття права власнос^ на товар з приводу продажу якого зд^снюються мiжнаpoднi переговори;
- бюро по закупках, яке не являючись власником товару ви-вчае заpубiжний ринок i веде переговори вщ iменi експopтеpiв;
- комерфйний експортний агент, який представляв екс-пopтеpiв за кордоном та pеалiзуs Ухню пpoдукцiю на зовн0-нix ринках, як правило, на умовах ексклюзивносл;
- кoмпанiя з управлЫня експортними oпеpацiями, виконуючи фунщю експортного вiддiлу пiдпpиEмств (вивчення ринюв збуту, створення i розвиток дистриб'юторських мереж, управлЫня продажами тощо), одержув мандат на продаж продукцп на одному чи деюлькох Ыоземних ринках;
- незалежний мiжнаpoдний посередник, використовуючи набутий досвщ роботи з визначеним товаром, сприяв укла-данню зoвнiшньoтoproвельниx дoroвopiв мiж експортерами та iмпopтеpами.
Eфективнiсть використання торгових дoмiв для активiза-цп зoвнiшньoí тopriвлi полягав в тому, що вони стимулюють
94 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 12 (175)/2015
сп!льну експортну д!яльн!сть груп компан!й, що дозволяе Ум роздтяти витрати на зд!йснення зовн!шньоторговельних операц!й, а також бтьш ефективно шукати контрагента за кордоном. Синерпя м!ж експортерами пщвищуе Ухн!й шанс на комерц!йний усп!х та знижуе ф!нансов! ризики.
У процес! своеУ роботи торгов! доми формують широку ¡н-формац!йну базу даних, що дозволяе Ум забезпечувати постыну присутн!сть на ¡ноземних ринках. Так! можливост! до-помагають Ум простежувати у свт перспективы ринки для актив!зац!У експорту. Для цього на свггових ринках вщсте-жуються невщповщност! м!ж попитом та пропозиц!ею, ви-значаються перспективы доступи до канал!в ф!нансування, вивчаються довгостроков! плани ТНК та уряд!в краУн, ц!нов! тенденцп' ! нав!ть сценари розвитку пол!тичних под!й. Важли-ву роль торгов! доми виконують ! в мониторингу конкуренции Все це дозволяе Ум мати найкраще уявлення про те, який товар куди краще продавати.
Серед переваг використання б!знесом послуг торгових дом!в необхщно виокремити так!:
- можлив!сть одержання вигоди за рахунок економи на масштабах виробництва та/або одержання послуг у таких сферах, як транспорт, складськ! операци тощо;
- розширення доступу до ф!нансування експорту за п!ль-говими вщсотковими ставками (якщо в краУн! належним чином функцюнуе Експортно-кредитне агентство, найбтьше воно сп!впрацюе, як правило, з торговими домами);
- покращення можливост! використання висококвал!ф!-кованих ! профес!йних кадр!в при виршены складних проблем на митниц!, а також у процес! пщготовки вс!еУ необхщ-ноУ документации
- торгов! доми можуть на р!вних сп!впрацювати з великими компаыями !нших краУн;
- забезпечення певноУ економГУ у просуванн! експортноУ продукцп за рахунок залучення найбтьш ефективно працю-юч! рекламы та мед!йн! компани, а також участ! в м!жнарод-них виставках ! ярмарках;
- забезпечення мУм!зацп ризик!в, як! !снують в м!жнарод-н!й торпвл!, що особливо актуально для малих ! середых п!д-приемств, для яких сп!впраця з торговими домами дуже часто е чи не единою можлив!стю одержання валютноУ виручки.
Важлив!сть функцюнування торгових дом!в полягае у ви-конанн! ними подв!йноУ рол! у просуванн! продукцп нац!о-нальних виробниюв на зовышы ринки: з одного боку, торгов! доми являють собою сп!втовариства, як! об'еднують профе-с!онал!в у сфер! м!жнародноУ торпвл! для допомоги б!знесу, а з !ншого - виступають у рол! посередника м!ж владою та б!з-несом з питань пщтримки зовышньоекономнноУ д!яльност!.
Серед св!тових п!дход!в до оргаызаци роботи торгових до-м!в для УкраУни найбтьш ц!кавим е досвщ краУн ЦентральноУ та СхщноУ бвропи, зокрема Угорщини, де нацюнальы торгов! доми розглядаються як один з трьох ключових елемен-т!в системи пщтримки суб'ект!в ЗЕД разом з агентством з! сприяння залученню !нвестиц!й та державним Екс!мбанком.
Для реал!зац!У державноУ пщтримки експорту уряд Угорщини разом з угорською ТПП у 2013 роц! заснував ПрАТ «Угорський нацюнальний торговий д!м», який упродовж 2014 року вщкрив своУ представництва у 25 краУнах св!-ту ! посприяв експорту 2,3 тис. малих ! середых пщприемств
краУни на загальну суму 125 млн. евро. Зазначена установа е уыверсальною, проте особливе м!сце вщведене для просування експорту готовоУ харчовоУ продукцГУ та фармацев-тичних препарат!в. У м!жнародних торгових операц!ях ПрАТ «Угорський нацюнальний торговий д!м» виступае у рол! ко-моонера, середый комойний зб!р становить 2%, при цьому вар!юючись в!д 9% для фармацевтики до менш н!ж 1% для буд!вельного обладнання ! матер!ал!в. Сл!д зазначити, що нараз! уряд Угорщини зд!йснюе !стотну ф!нансову пщтрим-ку для орган!зац!У функцюнування нацюнального торгового дому, однак передбачаеться, що вже до к!нця 2017 року в!н мае стати повыстю самост!йним у ф!нансовому вщношены пщприемством [7, с. 106-107].
Сл!д зазначити, що правила С0Т не забороняють функц!-онування под!бних державних пщприемств. Навпаки, стат-тя ХУН:1(а) ГАТТ нав!ть м!стить особлив! правила стосовно «державних торговельних пщприемств» та п!дприемств, як! користають особливими державними привтеями. В!дпов!д-но до норм вищезазначеноУ статт! до державних торговельних пщприемств належать «урядов! ! неурядов! пщприемства, включаючи торгов! доми, яким були надан! винятков! права чи прив!леУ, при зд!йсненн! яких вони впливають шляхом ку-п!вл! чи продажу на р!вень або напрямок !мпорту чи експор-ту» [8, с. 61]. В основу цих правил покладено два принципи - прозор!сть ! недискрим!нац!я. Таким чином, за умови як-що нац!ональний торговий д!м керуватиметься комерц!йни-ми м!ркуваннями (включаючи ц!ну, як!сть, корисн!сть, товар-н!сть, умови транспортування та !нш! умови куп!вл!-продажу) та надаватиме !ноземним п!дприемствам достатню можли-в!сть конкуренц!У за участь у куп!вл!-продажу в!дпов!дно до звичайноУ д!ловоУ практики, функц!онування такого п!дпри-емства буде ц!лком в!дпов!дати вимогам С0Т.
Тому, використовуючи досв!д Угорщини, в УкраУн! також вбачаеться за доцтьне створення нац!онального торгового дому урядом (для ф!нансовоУ та орган!зац!йноУ пщтримки на початковому етап!) сп!льно з ТПП (для залучення вже акуму-льованого значного обсягу ^формаци, необхщноУ для просування експорту) та державним Укрекс!мбанком (для забезпечення системного птьгового кредитування ! страхування експорту вщповщно до норм С0Т).
0днак реал!зац!я зазначених пропозиц!й ускладнюеть-ся тим, що УкраУна залишаеться одн!ею з небагатьох краУн у Сх!дн!й Бвроп!, яка не мае належноУ системи державноУ ф!-нансовоУ п!дтримки експорту, ! ця обставина негативно впли-вае на просування товар!в ! послуг украУнських пщприемств на м!жнародн! ринки. Дос! не ухвалено закону про створення експортного кредитного агентства (ЕКА), а державний Укрекс!мбанк, створений для стимулювання украУнського експорту, практично не виконуе свого прямого призначення, зд!йснюючи переважно розмщення державних обл!гац!й та ф!нансування НАК «Нафтогаз» [9, с. 237].
Як наслщок, за в!дсутност! страхування украУнського ЕКА в!тчизнян! експортери м!н!м!зують своУ ризики несплати шляхом використання таких !нструмент!в, як акредитив ! передоплата. Проте альтернативи ф!нансуванню, забезпеченому ЕКА, немае: будь-як! доступы ф!нансов! !нструменти (гаран-т!У, документарн! та резервн! акредитиви та !н.) мають пев-н! недол!ки у пор!внянн! з ф!нансуванням, забезпеченим ЕКА,
Формування ринкових в1дносин в УкраУы № 12 (175)/2015 95
яке спецiально призначене для цiлей торгового фЫансуван-ня. ^¡м того, доцiльно зазначити, що зазначен ¡нструмен-ти використовуються банювськими установами в основному для фЫансування ¡мпортних операцiй. I оскiльки значн фЫан-совi ресурси зосередженi на Захода такi умови фiнансування зовншньоТ торгiвлi завжди будуть означати для УкраТни пе-реважання ¡мпорту над експортом. Таким чином, розвива-ючи торговельне фЫансування, украТнськi банки сприяють збтьшенню торговельного дефiциту, тому застосування йо-го iнструментарiю зустрiчаeться з жорсткими обмеженнями з боку керiвних оргаыв. Тому вiтчизнянi фiнансовi установи не мають можливост запропонувати довгостроковi кредити чи гаранти експортерам, а укра'Тнсью компани не можуть запропонувати конкуренты умови постачань за кордон [10, с. 27].
Зважаючи на вщсутнють належних механiзмiв державноТ пщтримки страхування та фiнансування експорту в УкраУ, вiтчизнянi пiдприeмства-експортери працюють в умовах не-рiвноправноТ конкурентноТ боротьби на мiжнародних ринках товарiв i послуг. А враховуючи особливост сучасного стану економiки УкраТни, де внаслщок обмеженого платоспромож-ного попиту на внутрiшньому ринку поставки товарiв i послуг на експорт стали чи не единим засобом розвитку украТнських пщприемств, необхiднiсть створення вщповщноТ ЫституцЬ ональноТ i фiнансовоТ' державноТ пщтримки для ефективноТ реалiзацiТ' експортного потен^алу УкраТни через створення ефективно д^чого ЕКА набувае все бтьшоТ актуальностi.
Вiдтак, позитивним моментом у сферi вiтчизняного законот-ворення е розробка законопроекту «Про експортно-кредитне агентство», адже в усiх розвинутих краТнах свiту заходи еконо-мiчного характеру щодо державного сприяння зовншньотор-говелы-лй дiяльностi суб'eктiв господарювання базуються на наданн послуг спецiалiзованими установами, роль яких викону-ють експортно-iмпортнi банки та спецiалiзованi страховi компани. Законопроектом про експортно-кредитне агентство перед-бачаеться визначити правовi передумови для запровадження в УкраТн одного з механiзмiв державноТ пiдтримки експорту, а саме, створення державноТ установи з пщтримки експорту, що здмснюватиме страхування (перестрахування) ризиюв та га-рантмы операци за зовнiшньоекономiчними угодами експорте-рiв, а також здешевлення експортних креди^в, що опосередко-вано стимулюватиме розвиток економки в цiлому.
Дiяльнiсть зi страхування, з одного боку, та надання бан-кiвських послуг, з ¡ншого боку, як правило, е виключними видами дiяльностi, якi не можна надавати одыею органiзацieю. Тому переважно створюються установи, як здiйснюють вщ-повiднi виключн види дiяльностi - або банювську, або страхову. Але у цьому випадку для пщтримки експорту (прямоТ та опосередкованоТ) мають дiяти одночасно кiлька установ, дЬ яльнють яких пов'язана з кредитуванням та страхуванням експорту та як доповнюють дiяльнiсть один одного (напри-клад, у ^меччиы це KfW (банк) та Euler Hermes (страхова установа), у Францп - Bpifrance (банк) та COFACE (страхова установа), в у Чехи - Чеський експортний банк та Агентство по гарантуванню i страхуванню експорту тощо) [11, с. 99].
Отже, у свгговм практик юнують рiзнi набори видiв дiяль-ностi, якi здiйснюють подiбнi установи, i кожна краТна само-стiйно, виходячи зi своеТ поточноТ ситуаци визначаеться, якi саме види послуг вона надаватиме через таку спе^альну
установу. Однак сглльною рисою е те, що д1ялы-лсть вщповщ-них установ здмснюеться з урахуванням специф1чних пщход1в до нагляду з боку держави (так установи внаслщок застосування спе^альних пщход1в пор1вняно 3i звичайними фЫансо-вими установами можуть не завжди дотримуватися нормати-вiв дiяльностi), забезпечення повноцiнноT реалiзацiT державноТ полiтики щодо пiдтримки експорту та можливост отримання державноТ пщтримки для забезпечення власнот дiяльностi.
Висновки
Торговi доми та експортно-кредитнi агентства е високо-ефективними iнструментами державноТ полiтики сприяння експорту в бтьшост кратн свiту. На шляху розбудови яюс-нот системи просування експорту в Украп-л слiд ухвалити ю-нуючий законопроект про створення експортно-кредитного агентства та створити за угорським досвщом нацiональний торговий дiм, поеднавши таким чином функцiональний по-тен^ал двох iнституцiй з метою досягнення синергетичного ефекту в просуваннл в^чизняного експорту.
Список використаних джерел
1. Софщенко 1.Я. Проблеми Ыституцюналкзацп державного сприяння експорту / 1.Я. Софщенко // Актуальн1 проблеми економ1ки. -2012. - №10. - С. 52-57.
2. Топольницька Т.Б. Про створення експортно-кредитного агентства як ЫституцмноТ основи сприяння експорту / Т.Б. Топольницька // Вюник УкраТ'нськоТ академп банювськоТ' справи. - 2013. - №2. -С. 117-120.
3. Циналевська I.A. 1нституц1йн1 проблеми розвитку експортноТ д|-яльност1 в УкраТн та регlонах (на приклад! ОдеськоТ области / I.A. Циналевська // Економ!чн! Ыновацп. - 2014. - Вип. 57. - С. 422-430.
4. Шемаев В.В. ФЫансова пlдтримка розвитку експорту на основ! створення експортно-кредитного агентства / В.В. Шемаев // Ф1-нанси УкраТни. - 2012. - №4. - С. 50-55.
5. Красиков Д.А. Розвиток експорту за збереження високого р!вня протекцюнкзму: досвщ Туреччини в контекст! формування зовн0ньо-торговельноТ пол!тики УкраТни / Д.А. Красиков, Н.О. Kраснlкова // Вюник Дыпропетровського унlверситету. Сер.: Свlтове господарство i мlжнароднl економlчнl в1дносини. - 2014. - Т. 22, Вип. 6. - С. 16-22.
6. European Confederation of International Trading Houses Associations [Electronic Resource] - Mode of access: http://citha.eu.
7. Французов В.В. Торговые дома и специализированные торговые компании в мировой коммерческой практике / В.В. Французов, И.К. Дробница, А.В. Кочкарев и др. // Бюллетень иностранной коммерческой информации. - 2015. - №2. - С. 98-116.
8. Снопенко Г.Г. Кредитно-фЫансовий Ыструментарм державного стимулювання експорту УкраТни / Г.Г. Снопенко, 1.С. Хозеева // Вюник СхщноукраТнського нацюнального унверситету 1м. Даля. -2011. - №10. - С. 236-241.
9. Непрядюна Н.В. Перспективи розвитку експортного ф^ан-сування в УкраТн 1з залученням експортних кредитних агентств / Н.В. Непрядюна // Бiзнес 1нформ. - 2014. - №4. - С. 25-29.
10. Шолойко А.С. Страхование экспортных кредитов как инструмент государственной поддержки экспортной деятельности в Украине / А.С. Шолойко // Современная экономика: проблемы, тенденции, перспективы. - 2013. - №8. - С. 96-103.
11. Осика С.Г. Свпюва оргаызаци торг1вл1 / С.Г. Осика, В.М. П'ятницький. - К: «К.1.С», 2005. - 491 с.
96 Формування ринкових вщносин в УкраТн № 12 (175)/2015
