CC BY
35
УДК 338.245(477)
М.1. Лухашн, B.C. CipeHKO
ПРО НЕОБХ1ДН1СТЬ РЕФОРМУВАННЯ В1ТЧИЗНЯН1Й ОБОРОНН1Й ПРОМИСЛОВОСТ1 (СТРУКТУРА ВЗАСМОДП ЕЛЕМЕНТ1В СИСТЕМИ)
Розглядана структура взаемодп елементiв системи виробництва i розподiлу вiйськовiй продукцп на piBHi держави. Запропоновано перспективну структуру внутрiшнiх функцiональних зв'язкiв у системл оборонно-промислового комплексу. Рис.4., дж.1.
Постановка проблеми та формування цлей досл'дженя. У статт [1] розглянут питания еволюцп оборонно! промисловостi УкраТни за роки незалежностi, осиовиi закономiрностi та особливостi оборонно-промисловот дiяльиостi, роль i мiсце ОПК в економiчнiй системi держави. За базову методолопю в роботi обрана класична теорiя системного пiдходу, яка з достатым ступенем вiрогiдиостi вважае за можливе: уявлення об'екта дослiджеиия у якост цшюно! сукупиостi взаемозв'язаних i взаемодшчих мiж собою елемеитiв; вивчення структури (взаемозв'язмв мiж елементами) ^е! сукупност з метою вияву закономiрностей и функцiонування i забезпечення бiльш ефективного використання та подальшого розвитку. В статп також розроблено систему виробництва i розподту вiйськовiй продукци на рiвнi держави. Для розкриття правову i економiчну сутностi державного керiвництва забезпеченням нацюнальнот безпеки потрiбно виявити особливост взаемоди мiж елементами запропоновано! системи та розглянути питання оптимiзацiT взаемодп мiж ними з метою виявлення умов одночасного задоволення потреб оборонного планування i державного регулювання.
Виклад основних результатiв до^дження. Розглянемо структуру взаемоди елеменлв системи, представлено! на рис. 1. Якщо «i» та «j» - iндекси елеменпв системи, взаемодiя мiж якими аналiзуеться у кожному конкретному випадку, то для кожного такого випадку:
i*j, (1)
де: i=1, 2, 3...5; j=1, 2, 3...5.
Змiстовна сторона мiжнародноl полiтики краТни, з одного боку, формуеться пщ об'ективним впливом зовшшньопол^ичних факторiв, а, з шшого боку, е продуктом дiяльностi державних структур, як керуються наявними можливостями i прихильнiстю до тих або шших моральних i iдеологiчних цшностей.
Вихiд з рiвноважного стану одного з цих елеменпв спричиняе за собою втрату стшкост iншим. Зростання зовшшньот вшськовот загрози породжуе необхщнють реакцiT держави у виглядi вимушено! модернiзацiT своТх вiйськових iнститутiв. I навпаки, активiзацiя дiяльностi керiвництва кратни щодо змiцнення i пiдвищення боездатност Збройних Сил, як правило, не залишаеться непомiчено! зовнiшньополiтичними опонентами.
1 Символом «^» BiAMi4eHa наявнiсть стшкоТ функцюнальноТ взаемодп мiж елементами системи, позначеними вщповщними iндексами.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
Рис. 1. Система виробництва i розподту вiйськовiй продукцií на рiвнi держави
При оц1нц1 впливу зовн1шньопол1тичних аспеклв на регуляторну роль держави в оборонно-промисловш сфер1 необх1дно також враховувати, що Укра'ша е учасником багатьох м1жнародних договор1в I узяла на себе зобов'язання стосовно:
- нерозповсюдження I незастосування окремих вид1в озброення та вшськово'' техн1ки;
- дотримання ембарго вщповщно до санкц1й Оргашзаци об'еднаних нац1й на постачання озброення кражам з сумн1вною м1жнародною та вшськовою репутац1ею.
Ц1 обмеження, що мають пряме в1дношення до д1яльност1 в оборонно-промислов1й сфер1, закртлеш в1дпов1дними нормативно-правовими актами I е предметом контролю з боку оргашв державно' влади.
В той же час активна участь в м1жнароднш вшськово-техшчному сшвроб1тництв1 1з заруб1жними кра'нами на основ! м1журядових договор1в I угод можна розглядати в якост розвиваючого фактору, який т1льки примножуе можливосп в1тчизняно' оборонно' промисловост1.
1^3.
Будь-якому стану п1дсистеми зовшшньоТ пол1тики в1дпов1дае сукупн1сть I р1вень очевидних зовшшшх загроз, а, отже, I адекватний стан пщсистеми оборонного планування. Динамка будь-яких змш в зовн1шньопол1тичнш обстановц1 знаходить свое пропорц1йне вщображення в оргашзаци в1йськових приготувань.
1^4.
Реальне наповнення цього взаемозв'язку визначаеться як юнуючими зовн1шньопол1тичними перевагами, що враховують розпод1л впливу I сшввщношення сил м1ж союзниками I в1ропдними супротивниками, так I
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
наявнютю, у зарубiжних партнерiв потреб у володшш тим або iншим озброенням, пiдтверджених Тх фiнансовими можливостями.
1^5.
Мiжнародне становище i вiйськова безпека краТни, здатнiсть протистояти зовнiшнiм загрозам виршальним чином визначаеться потужнiстю и Збройних Сил, IX технiчною оснащенiстю. Самодостатнiсть держави в планi створення власноТ арми i пiдтримки сучасного рiвня и боеготовностi залежить вщ наявностi у нет власноТ оборонноТ промисловостi. Отже, можливостi в^чизняноТ оборонноТ промисловостi багато в чому обумовлюють мiсце i роль держави на мiжнароднiй аренi.
2^3.
Саме цi елементи системи е найважливiшими регуляторами оборонно-промисловоТ дiяльностi. Оптимiзацiя взаемоди мiж ними з метою виявлення умов одночасного задоволення потреб оборонного планування i державного регулювання розкривае правову i економiчну суть державного керiвництва забезпеченням нацiональноТ безпеки.
Це завдання виршуеться двома способами:
шляхом постшного вдосконалення законодавчоТ i нормативно!' бази життедiяльностi оборонноТ сфери;
наданням вщповщноТ спрямованостi бюджетному процесу, що дозволяе досягти такого розмiру бюджетних асигнувань на обороннi потреби, який забезпечував би необхщний рiвень озброення арми i в той же час не створював би неприйнятного бюджетного дефщиту.
При цьому основними каналами бюджетного фшансування оборонноТ промисловост е:
- державне оборонне замовлення;
- державы цiльовi програми;
- видача державою фшансових гарантiй при здшсненш кредитування оборонних пiдприемств в комерцшних банках;
- податковi преференций що надаються оборонним пiдприемствам, у тому чи^ списання бюджетних заборгованостей;
- пряме бюджетне субсидування Тх дiяльностi тощо.
У найзагальнiшому виглядi взаемодiю оборонного планування i державного регулювання можливо форРиазувати наступними залежностями.
Б* = Б°б + (2)
де: д - шдекс року;
Бр - витратна частина Державного бюджету на д-ий рк;
Б°б - частина витрат Державного бюджету, що призначена для задоволення оборонних потреб в д-ому рощ
Брст - частина витрат Державного бюджету, що залишилася, на д-ий рк вщповщно до бюджетних призначень.
де: ДОЗд - державне оборонне замовлення на д-ий р1к;
ЩВ"™ I - прям1 бюджеты ¡нвестицп в розвиток матер1ально-
технiчноТ бази оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
СУБопк - iншi прямi бюджетнi субсиди в життeдiяльнiсть оборонно-промислового комплексу в д-ому роц1;
Б°р - частина витрат Державного бюджету в д-ому роц1, пов'язана ¡з задоволенням ¡нших оборонних потреб.
де:
НДДКр - частина державного оборонного замовлення, що призначена
для фшансування в д-ому роц науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i дослiдно-технологiчних робiт iз створення нових зразш озброення i вшськовоТ техшки;
ПВР^ - частина державного оборонного замовлення, що призначена для
фшансування в д-ому роц подготовки сершного виробництва нових зразкiв озброення \ вшськовоТ техшки;
З„
- частина державного оборонного замовлення, що призначена для
(5)
фшансування в д-ому роц1 закушвл1 озброення \ вшськовоТ техшки.
ПВР3 = НДЦКР7 + 1НВ"вр + Ф"Бр,
Б ь ь ь
де:
НДДКР™р - фiнансування науково-дослiдних, дослщно-конструкторських
та дослiдно-технологiчних робiт, пов'язаних iз створенням i впровадженням нових технологш i матерiалiв, якi використовуються у виготовленш озброення та вшськовоТ' техшки, в процес пiдготовки Тх сершного виробництва в д-ому роф;
ШВ™" - сума бюджетних iнвестицiй, пов'язаних з вдосконаленням основних
фондiв в процеа подготовки серiйного виробництва нових зразш озброення та вшськовоТ техшки, в д-ому рощ
Ф™р - фшансування поточних витрат з подготовки сершного виробництва
нових зразш озброення та вшськовоТ' техшки в д-ому роцк
Таким чином, максиРисьно можливе бюджетне фшансування оборонно-
промислового комплексу протягом календарного д-ого року ( ) може скласти:
Ф°пк = НДДКРВ + НДДКР^зр + 1НВ°ПК + 1НВ^ + СУБ°ПК + Ф^ + зв,
Представимо головне сшввщношення Державного бюджету у такому виглядк
пвр
гор
Б = Бд +Аб0
(7)
де:
Бд - дохщна частина Державного бюджету на д-ий рiк; А Б0 - допустимий дефiцит Державного бюджету в д-ому роцк
Тод1, якщо:
Ф°пк + + Б^1
б; > дб°
(8)
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
виникае необхщнють секвестру Державного бюджету за рахунок зменшення оборонних витрат.
Якщо Ф°пк + + Б|Тт - Б^ <АБ0, (9)
у держави з'являеться можливють збтьшення оборонних витрат.
Проте, випробовуючи вказан нормативно-правовi та фiнансовi обмеження, МЫстерство оборони в дослiджуваному взаемозв'язку все ж мае певний стушнь свободи, виконуючи в якостi центрального органу виконавчоТ влади функци' розпорядника бюджетних кош™, видiлених на задоволення оборонних потреб.
2^4.
Держава мае досить багато важелiв регулювання зовнiшньоекономiчних операцш з експорту вiтчизняного озброення та вшськовоТ технiки, головною з яких е державна монополiя на цей вид дiяльностi.
Вiдповiдним iнструментарiем при цьому служить:
надання спе^ального статусу оргашза^ям, уповноваженим державою здiйснювати експортночмпортш операцiï, пов'язанi з озброенням та продук^ею подвiйного призначення;
експортний контроль;
основы принципи оргашзаци' вмськово-тех^чноГ ствроб^ництва з iноземними державами тощо.
2^5.
Цей взаемозв'язок е накладенням державою на повсякденну оборонно-промислову дiяльнiсть:
нормативно-правових норм i вимог, закртлених чинним законодавством, вiдповiдними нормативними актами державних оргашв виконавчоï влади, шших органiв управлiння;
фiнансових обмежень, викликаних розмiром бюджетних асигнувань, що видтяються на обороннi потреби.
Нормативно-правове i фшансове регулювання життедiяльностi оборонно-промислового комплексу з боку держави е дуже тонким шструментом, недооцшка наслщмв застосування якого здатна привести до несподiваних негативних результатiв.
Досить згадати вщому спробу поширення на оборонну промисловють дм Закону Украïни вщ 10 квiтня 2014 року №1197-VII «Про здiйснення державних закутвель». Цей законодавчий акт не лише швелював оборонно-промислову сферу до рiвня цивiльних галузей промисловостi, начисто закреслюючи особливост ïï функцiонування, про як говорилося вище, але i надовго вибив з коли' нав^ь норРисьно працюючi обороннi пiдприемства.
В той же час залишковий принцип бюджетного фшансування технiчних потреб украГнсько! арми, який мав мюце впродовж усього перюду незалежностi Украши, змусив пщприемства оборонно-промислового комплексу переорiентовуватися на зовшшнш ринок, вiдводячи ïх тим самим убк вiд iстинних потреб Збройних Сил Украши в озброеннi, вшськовш та спецiальнiй технiцi.
3^4.
Якщо умовно роздiлити усю вироблену в краМ зброю на внутрiшнi i зовшшш постачання, неважко помiтити, що змщення акцентiв в ту або шшу сторону загрожуе досить негативними наслщками:
- або послабленням военной' безпеки держави;
- або, в протиставленому випадку, втратою значних кош^в унаслщок того, що рентабельнiсть зовышшх постачань дуже часто значно перевищуе аналопчний показник при внутрiшньому споживанн через iстотну рiзницю внутрiшнiх i зовшшшх цiн на один i той же вирiб.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
Якщо представити загальш обсяги виробництва в оборонно-промисловому комплекс як:
DonK=DeKcn+3g , (1Q)
де: D^ - експортш постачання ОПК в g-ому рощ
D™K - загальнi обсяги виробництва в оборонно-промисловому комплеш в g-ому рощ то ситуа^я, коли величина D™ iстотно бiльша нiж 3 , або навпаки,
вимагатиме пильного анализу.
де: m - шдекс конкретного зразка озброення та вшськово!' технiки, закупленого Мiнiстерством оборони;
n - iндекс конкретно!' роботи, послуги, закуплено!' Мшютерством оборони; M - множина уах зразкiв озброення i вшськово!' технiки, що виготовляються оборонно-промисловим комплексом та пщлягають закупiвлi Мшютерством оборони;
N - множина уах робгг (послуг), що здiйснюються (надаються) оборонно-промисловим комплексом та пщлягають закупiвлi Мшютерством оборони;
kmg - ктькють m-их зразкiв озброення i вшськово!' технiки, закуплених Мiнiстерством оборони в g-ому рощ
kng -ктькють n-их роб^ або послуг, закуплених Мшютерством оборони в g-ому рощ
Cmg - цша m-ого зразка озброення i вшськово!' технiки, закупленого Мшютерством оборони в g-ому рощ
Cng - цша n-о!' роботи або послуги, закуплено!' Мшютерством оборони в g-ому роцк
S Z
S=1 7=1
де: s - шдекс конкретного зразка озброення i вшськово!' техшки, що пiдлягае експорту;
z - шдекс конкретно!' роботи або послуги, що пщлягае експорту; S - множина уах зразш озброення i вшськово!' технiки, що пщлягають експорту;
Z - множина уах роб^т або послуг, що пщлягають експорту; ksg - ктькють s-их роб^, послуг, експортованих в g-ому рощ kzg - ктькють z-их роб^, послуг, експортованих в g-ому рощ Csg - цiна s-ого зразка озброення i вшськово!' техшки, експортованого в g-ому рощ
Czg - цiна z-о!' роботи, послуги, експортовано!' в g-ому рощ Проте, само по соб1 вираження (10) не дае повного розумшня оптиРисьного сшввщношення мГж об'емами зовшшшх i внутршшх поставок в^тчизняного озброення та вшськово!' техшки.
I ттьки накладення на нього нюанав, пов'язаних з поточним мiжнародним становищем краТни, фiнансово-економiчним станом оборонно-промислового комплексу, бюджетними можливостями держави, актуальними потребами оборонного планування, вносить необхщну яснють в цьому питанш.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
3^5.
Оборонно-промисловий комплекс зазнае постiйний вплив оборонного планування (Мшютерство оборони, ^i силовi структури) з приводу потрiбних параметрiв озброення, що розробляеться або виготовляеться, а також кшькосп виробленоГ вмськово1' технiки.
Посилення технiчних вимог до виробiв, що розробляються, вимагае впровадження нових шновацшних рiшень, що само по собi тягне ускладнення науково-дослщних i дослiдно-конструкторських робiт та супроводжуеться зростанням ризиш, не кажучи вже про збiльшення потреб в швести^ях для розвитку експериментальноï бази i технологш, за допомогою яких вказан конструкторськi новацп можна реалiзувати у виробництвi.
Можливий i зворотний варiант, коли оборонна промисловiсть добиваеться революцшного прориву в однiй з галузей сучасно!' науки i техшки, який докорiнно покращуе тактико-технiчнi i експлуатацшн характеристики вшськово1' технiки (або взагалi призводить до створення принципово ново1 зброО, що також вщповщним чином видозмiнюе запити вiйськового вщомства.
При збiльшеннi або зменшеннi випуску продукци' по вiдношенню до ïï кiлькостi, що замовлялася Мiнiстерством оборони, незалежно вщ причин, за якими це сталося, необхщнють внесення коректив в оборонне планування очевидна.
4^5.
Експортночмпортш операци' з озброенням i вшськовою технiкою грають помiтну роль в життедiяльностi оборонно-промислового комплексу в частит:
- розширення ринкiв збуту продукци, що виготовляеться, i зростання обсяпв ïï випуску;
- полiпшення використання виробничоï бази шляхом збiльшення ïï завантаження;
- отримання додаткових коштiв за рахунок рiзницi мiж внутршшми i зовнiшнiми цiнами на одну i ту ж техшку;
- здшснення прориву до останнiх досягнень науково-техшчного прогресу, доступних за кордоном i вщсутшх у вiтчизняному оборонно-промисловому комплекс^
- пiдвищення мiжнародного авторитету вггчизняно1' науки i технiки тощо.
Виконавши вiдповiдно до класики системного пщходу стандартну процедуру
виявлення i опису уах iснуючих взаемозв'язкiв в дослщжуванш системi, все-таки вiдмiтимо, що було би великою помилкою розглядати взаемодш будь-яких двох ïï елементiв винятково в автономному режимi. На практик, як правило, вiдбуваеться цтий ланцюжок взаемодiй вiдразу мiж дектькома елементами системи.
Допустимо, внаслiдок проблеми бюджетного дефщиту, що ускладнилася з якихось причин, пщсистема державного регулювання (шдекс 2) скорочуе фiнансування оборонного замовлення. Оборонно-промисловий комплекс (шдекс 5) реагуе зменшенням завантаження виробничих потужностей i збтьшенням цши одиницi продукци.
Зростання цши одини^ продукцй' при падшш обсягiв виробництва в обороннш промисловостi особливо помiтне через високий рiвень постiйних витрат в собiвартостi виготовлення озброення та вiйськовоï техшки, який пояснюеться широким використанням вузькопрофтьного устаткування i Рисою серiйнiстю випуску.
При такому ходi подiй очевидно скорочення ктькосп технiки, яка виробляеться i закупаеться, що неминуче спричиняе за собою:
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
- вихщ з рiвноваги пiдсистеми оборонного планування (шдекс 3) i перегляд Мшютерством оборони, шшими силовими структурами основних параметрiв своïх поточних плашв, а може бути i концептуальних документ (наприклад, Военноï доктрини);
- спроби оборонно-промислового комплексу зберегти обсяги виробництва шляхом переорiентацiï на зовшшнш ринок (шдекс 4).
Змша военно-страте^но^' концепци' держави, помiтне збiльшення експорту в^чизняно1 вiйськовоï технiки на свгговий ринок озброення здатне ущемити штереси полiтичних опонентiв краши на мiжнароднiй аренi i ускладнити стосунки з ними.
Ця обставина уможливлюе управлiнське рiшення неекономiчного характеру у бiк пiдсистеми державного регулювання (шдекс 2) з метою збтьшення у бюджет долi оборонних витрат i обмеження експорту озброення.
Здавалося би, ланцюжок замкнувся, що е умовою повернення системи виробництва i розподту вшськово1' продукци' в рiвноважний стан. Умовою необхщною, але не достатньою.
Якщо повернення до рiвноваги системи здшснюеться на базi освоено^' номенклатури озброення шляхом досягнення колишшх обсягiв виробництва, то единою проблемою в даному випадку е протяжнють тимчасового лагу, необхщного для повного завантаження виробничих потужностей i реалiзацiï технологiчного циклу. Цей в^зок часу необхiдно гранично мiнiмiзувати. Вiн повинен бути коротше, шж перiод, впродовж якого недружнiм державам вдасться розв'язати озброений конфлкт.
Але, якщо стримування зовнiшньоï агреси' i приведення в урiвноважений стан зовшшньопол^ично1 пiдсистеми вимагатиме застосування нових видiв озброення або збiльшення виробництва, то досягнення рiвноваги усiею системою виробництва i розподту вшськово1 продукци' значною мiрою ускладнюеться.
Для розробки нових видiв озброення, освоення i здшснення ïх виробництва безумовно необхiдно збтьшення державного оборонного замовлення в частит фшансування науково-дослщних i дослщно-конструкторських робгг, пiдготовки серiйного виробництва, закупiвель ново1 вiйськовоï технiки. Однак, не менш очевидною у даному випадку е потреба в швести^ях у розвиток експериментальних i виробничих потужностей оборонной' промисловосл, за допомогою яких новi розробки можуть бути матерiалiзованi у виробництвк
Проте, iнвестування в матерiально-технiчну базу може знадобитися i при простому збтьшенш випуску вже освоеного озброення.
Якщо при цьому швидкють зростання державного оборонного замовлення перевищить швидкють швестування або нав^ь буде порiвняна з нею, то на якомусь тимчасовому iнтервалi обсяги виробництва ще бтьше впадуть, що не ттьки не поверне систему виробництва i розподту вшськово1 продукцiï в рiвноважний стан, а сприятиме ïï прогресуючому розбалансуванню.
Чи не нагадуе цей абстрактний приклад поди кшця 2013 року - першо^' половини 2014 року в УкраМ або ситуацш 90-х рош в Росшськш Федерацiï?
Розглянемо iнший приклад ланцюжка можливих подiй. Допустимо, що Мшютерство оборони, ^i силовi структури не задоволеш якiсними параметрами i ктькютю закуповуваного озброення. Перша претензiя стимулюе зростання об'емiв науково-дослiдних i дослщно-конструкторських роб^, технiчне переозброення експериментальноï i виробничо1 бази ОПК, друга - посилення експлуатаци виробничих потужностей.
Осктьки i то, i iнше мае вщповщне грошове вираження, то одночасне збтьшення цих статей витрат неминуче викликае загострення бюджетних
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
проблем, що примушуе державу через деякий час скорочувати вiйськовi витрати, а Мшютерство оборони переглядати оборонне планування.
Схожа ситуа^я спостер^алася у США в 80-т роки, де пщ натиском Пентагону, незадоволеного якiстю i кiлькiстю закуповуваного озброення, протягом десяти ромв вiдбувалося збiльшення державного оборонного замовлення приблизно на 25,0% в рк. Парадоксально, але зростання вшськових витрат не призвело до пом^ного збтьшення постачань новоТ вшськово!' техшки в американськ вiйська.
Актив1зац1я
НДДКР,
вдосконалення Недостатня матер1ально-
як1сть техшчноТ бази
озброення ОПК
0
%
Недостатня ктькють закуповуваного озброення
0
0 V
Зб тьшення завантаження виробничих потужностей
0
Скорочення вi йськових витрат
Пояснениям цього факту служать тенденци', що Риси мюце упродовж цього пер1оду в обороннш промисловост1 США. П1сля деякого затишшя в 70-т1 роки, що було викликано пол1тикою розрядки i характеризуеться масовим вщходом промислових пщприемств з ринку озброень, незбалансований рют бюджетних кошт1в на розробку i закуп1влю нових озброень, з одного боку, i швестицш у вдосконалення експериментальних i виробничих потужностей, з шшого боку, породив стр1мке дорожчання продукцп i значне подовження терм1шв виконання замовлень п1дрядниками.
Такого роду явища ще бтьше посилили «втечу» п1дприемств з оборонного сектора i спровокували згодом небувалий рют концентрацп виробництва в обороннш промисловост США. Ц1 под1Т дозволили Жаку Генслеру (Jacques S. Gansler), заступнику Мшютра оборони США з питань закушвл1 озброень, технологш i лог1стики, стверджувати, що, незважаючи на подвоення фшансування закуп1вель озброення при адмшютраци' Рейгана (Ronald Wilson Reagan), к 1990 року стан оборонно! промисловост попршився.
Дослщження причинно-насл1дкових взаемозалежностей в систем! виробництва i розподту вшськово!' продукци показуе, що зм1ст особливостей оборонно-промислово!' д1яльност1, одночасний i комплексний характер !'х дм', що описан! вище, знаходять свое повне пщтвердження на ус1х 1ерарх1чних р1внях в якост взаемозв'язаних i пост1йних складових единого процесу.
В сукупност з високим р1внем державного контролю i регулювання ус1х елемент1в в1дтворення оборонно-промислового комплексу, який проявляеться у безпосередньому монопольному кер1вництв1 державою процесами, як переозброення нацюнально!' арми, так i здшснення експорту озброення та вшськово!' техшки, саме вони перетворюють ОПК на ушкальне гомогенне науково-виробниче угрупування в структур! нацюнально!' економ1ки.
Багатогранн1сть тематик i напрям1в роб1т, наявн1сть в науково-техшчному i виробничому арсенал! самих передових технологш, дослщницьких методик i алгоритм1в, прогресивного устаткування, велика р1зномаштнють вид1в продукци', що випускаеться, i послуг, що надаються, характеризують оборонно-"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
промисловий комплекс Украши як багатофакторну систему, що складаеться з множини рiзнопланових елеменлв:
1) виробничi пщприемства з сершного випуску озброення та вмськово1' технiки з наступною галузевою спрямованютю:
- авiацiйна промисловiсть;
- суднобудiвна промисловiсть;
- ракетно-космiчна промисловiсть;
- виробництво засобiв протипов^ряно^' оборони;
- бронетанкова i автомобтьна промисловiсть, виробництво шженерних машин;
- двигунобудування рiзних напрямiв;
- артилерiя i стрiлецька зброя;
- спе^альна хiмiя i виробництво боеприпаав;
- приладобудування (радiотехнiка, радюелектрошка, системи управлiння, супутникова навiгацiя, зв'язок, телемехашка, оптика, акустика, гiдроакустика i т.д.) тощо;
2) виробничi пщприемства з ремонту i модершзаци' озброення та вшськово1 технiки, а саме:
- авiацiйноï технiки;
- кораблiв, плавзасобiв та iншоï морсь^' техшки;
- двигушв рiзного призначення;
- бронетанковой', автомобiльноï та iнженерноï техшки;
- засобiв протипов^ряно^' оборони;
- ракетного озброення, артилерп i стртецько1 зброï;
- радiотехнiчних i радюелектронних систем i приладiв, засобiв зв'язку, шших виробiв приладобудування тощо;
3) науково-дослщш i проектнi iнститути з такою тематикою науково-дослщних i проектних роб^ :
- економка рiзних галузей;
- технологiï рiзних галузей;
- матерiалознавство;
- системи управлшня, радюлока^я;
- турбогазобудування;
- спецiальна хiмiя;
- проектування кораблiв, плавзасобiв та ^шо^' морсь^' технiки;
- проектування будiвель i споруд тощо;
4) конструкторськ i технологiчнi бюро з такою тематикою розробок, дослщно-конструкторських та дослщно-технолопчних робт
- лiтакобудування, вертольотобудування, авiацiйне двигунобудування, агрегатобудування та приладобудування;
-кораблебудування;
- ракетобудування i космiчна техшка;
- бронетанкова, автомобтьна та шженерна технiка;
- дизельне двигунобудування;
- артилерiя i стрiлецька зброя;
- композицшш матерiали тощо;
5) сертифiкацiйнi та випробувальш центри;
6) пiдприемства з техшчного обслуговування озброення та вшськово1 технiки;
7)транспортнi i логiстичнi пщприемства, що охоплюють авiацiйний, залiзничний, автомобтьний транспорт;
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
принципове виробничоТ вггчизняноТ
8) зовнiшньоекономiчнi оргашзацп, що здшснюють експорт i iмпорт озброення та вшськовоТ технiки тощо.
Виявлення адресних взаемозв'язш мiж цими елементами важливо для побудови ефективноТ системи науково-техшчноТ i коопераци, що залишаеться досить актуальною проблемою для оборонноТ промисловосп, яка ще чекае своТх дослщниш.
У рамках ^еТ статтi обмежимося вивченням поведшки основних функцiональних параметрiв системи, що моделюе вiтчизняний оборонно-промисловий комплекс (Рис. 2), i якими е:
1) структурнi зрушення (iндекс 9) - процеси, в результат яких система в певн перiоди часу досягае того або шшого рiвня концентраци виробництва (параметр, що характеризуе укрупнення пщприемств за рахунок зосередження на них виробництва певного виду продукци або збтьшення пщприемств в загальному випуску ^еТ продукци):
питомоТ ваги великих
якщо при незмшних обсягах виробництва
мае мюце концентрацiя виробництва; якщо при незмшних обсягах виробництва
К1 < ы
(14)
мае мiсце диверсифiкацiя виробництва; де:
\А/~ кшцева множина пщприемств оборонно-промислового комплексу; ■ ■ ? - потужнiсть множини № в д-ому роцi;
потужнiсть множини № в рощ що йде за д-им роком;
2) рентабельнiсть виробництва (шдекс 10) в якостi вщносного показника економiчноТ ефективностi виробничого процесу у виглядi вiдношення прибутку до вартосп основних фондiв i оборотних кошлв:
КоПК3) ПР0ПК/(Б0Ф("1К В0Сопк) (15)
де:
Я™к - рентабельнють виробництва оборонно-промислового комплексу в дому рощ
ПР°пк - консолiдований прибуток уах пiдприемств оборонно-промислового
комплексу в д-ому рощ
Воф°™- сумарна середньорiчна балансова вартють основних виробничих фондiв уах пщприемств оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
ВОС°™ - сумарна середньорiчна балансова вартють оборотних фондiв уах пщприемств оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
Пропк = ^
Н=1
(16)
1. Органи вищого кер1вництва держави
Державний бюджет
9. Структуры! зрушення (ко нцентрац1я або диверсиф1кац1я виробниЦтва)
12. Обсяги виробництва продукцп
15. Варт1сть одиниц1 продукц1Т
8. Органи управл1ння оборонно-промисловим комплексом
10.
Рентабельнють виробництва
13. Р1вень використання виробничих потужностей
16. Р1вень технолог1Т
3.
Регуляторн1 нормативно-правов1 акти
11.
1нвестицп
14. Як1сть I вартють основних фонд1в
17.
Як1сн1 параметри озброенняI в мськовоТ техн1ки
18. Оборонно-
промисловий комплекс
2
Рис. 2. 1снуюча структура внутр1шн1х функц1ональних зв'язгав в систем! оборонно-промислового комплексу, яка реал1зована у вигляд1 конкретних економ1чних параметр1в, I
ТТ взаемод1я з сум1жними системам
де: w - iндекс конкретного пiдприемства оборонно-промислового комплексу; ПР«Ё - прибуток w-ого пiдприемства у д-ому роцi;
де: ВОфё - середньорiчна балансова вартють основних виробничих фондiв w-ого гпдприемства в д-ому роц1;
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
ВОС
середньорiчна балансова вартiсть оборотних кошлв ^-ого
пiдприeмства в д-ому рощ
4) обсяги швестицш (iндекс 11) в якост вкладень активiв певного розмiру в розвиток активно! (техычне переозброення, впровадження нового прогресивного устаткування) i пасивно! (капiтальне будiвництво, реконструк^я iснуючих буд1вель \ споруд) частини основних фонд1в:
Де: - коефiцiент, що визначае частину прибутку, який використовуеться ^-им
пiдприемством в якосп iнвестицiй у вдосконалення власно! експериментально! i виробничо! бази в д-ому рощ
Адад - засоби вщ амортизацп основних фондiв ^-ого пiдприемства в д- ому
рощ
1НВд - загальнi об'еми швестицш в розвиток матерiально-технiчноl бази оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
5) обсяги виробництва продукцп, здiйснення роб^, надання послуг (iндекс 12) - ктькють готово! товарно! продукцп (об'емiв робiт, послуг), виготовлено! (здшснених, наданих) за певний перюд часу, яка гпдлягае оплати
\vE\V,
(20)
№=1
де: Рдад - обсяги виробництва, виконаних, робп", наданих послуг илим
пщприемством оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
6) використання виробничих потужностей (шдекс 13) - рiвень завантаження експериментально! i виробничо! бази ОПК як вщношення фактичного випуску продукцп, здшснення робiт, надання послуг до максиРисьно можливому при цiй номенклатурi i кiлькостi засобiв працi):
де: Ь;пк - завантаження виробничих потужностей оборонно-промислового
комплексу в д-ому роцi;
АОПК - максиРисьно можливий рiчний обсяг випуску продукцп, здшснення
роб^, надання послуг уама пiдприемствами оборонно-промислового комплексу при незмшнш чисельностi працюючих, структура номенклатурi i вартостi основних засобiв;
7) якiсть i вартiсть основних фондiв (iндекс 14) - якюш i кiлькiснi характеристики засобiв прац в частинi:
а)'|'хтехнолопчних можливостей, продуктивности науковомюткосп \ т.д.:
ЗСП^= ) ЗСП^, мгЕ\¥, ЬЕВ,
Н' = 1
(22)
де: Ь - iндекс конкретного засобу працi (верстата, установки, технолопчнш лшп тощо) iз заданою продуктивнiстю, встановленою науковомiсткiстю i т.д.;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
В - кшцева множина засоб1в прац1 в оборонно-промисловому комплексу 3 (_ Г... ? - ктькють Ь-их засобiв працi на w-ому пiдприемствi в д-ому роцi;
- ктькють Ь-их засобiв працi в оборонно-промисловому комплекс в
д-ому рощ
б)динам1ки перенесения Тх вартосл на готову продукцш (амортизац1я):
де: ПНВ№ё - первинна вартiсть Ь-ого засобу прац на w-ому пiдприемствi;
ЗНСН - норматив рiчного зносу Ь-ого засобу працi;
- р^ початку експлуатацп Ь-ого засобу працi на w-ому пiдприемствi;
ЗЛВё - залишкова вартють засобiв виробництва в оборонно-промисловому комплеш в д-ому рощ
У момент часу, коли ПНВ,^— — —0, уся повна
вартiсть Ь-ого засобу працi на w-ому пiдприемствi буде перенесена на готову продукцш.
ЯкЩ°' ¿ПНВ^/^ > ЗНДе < ~ поточний час, а 0 < / < Т -
дослщжуваний перiод часу, то по вщношенню до Ь-ому засобу працi на w-ому пiдприемствi мае мiсце прискорена амортиза^я.
8) вартiсть одиницi продукци, робiт, послуг (iндекс 15) в найзагальшшому виглядi як вiдношення суми уах витрат на виробництво продукци, роб^, послуг до Тх кшькосп в натуральному вираженш:
съвт„ё = ПРВти7Е/К1Лт1ИГ, теМ, к Е УГ,
(24)
де: ПРВ - прямi витрати на виготовлення w-им пщприемством уаеТ' кiлькостi т-их зразкiв озброення i вiйськовоТ технiки в д-ому рощ
К1Л - загальна кiлькiсть т-их зразкiв озброення i вшськово'Т технiки, виготовлених w-им пiдприемством в д-ому рощ
СБВ - собiвартiсть одного т-ого зразка озброення i вiйськовоТ технiки,
виготовленого \n-v\m пщприемством в д-ому рощ
СБВ
пи^
п е N. у? Е IV,
(25)
де: ПРВ - прямi витрати на здiйснення (надання) w-им пiдприемством усього
обсягу п-их роб^ (послуг) в д-ому роцi;
К1Л - загальна кiлькiсть п-их робiт (послуг), здiйснених (зроблених) w-им
пщприемством в д-ому рощ
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
СБВ - собiвартiсть п-о! роботи (послуги), здшснено! (зробленоТ) ^-им
пiдприемством в д-ому роцi;
9) науково-технiчний рiвень застосованих технологiй (iндекс 16) -приналежнють базових технологiй рiзних галузей ОПК до того або шшого технолопчного укладу:
где: у - шдекс застосовано! технологil;
V - шдекс технолопчного укладу;
У - множина технологш, застосованих в оборонно-промисловому комплекс^
V - множина технолопчних укладiв;
ТЕХ^ - наявнiсть у-о! технологiТ v-ого технологiчного укладу на ^-ому пiдприемствi оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
ТЕХ* - кiлькiсть випадкiв застосування у-о! технологiТ ^ого технологiчного
укладу на пiдприемствах оборонно-промислового комплексу в д-ому рощ
10) кюы параметри продукци (iндекс 17), що випускаеться - сукупнють вщмпних характеристик кожного з продуктiв пращ як дозволяють йому виконувати задан функцiТ i досягати необхiдних ефеклв з урахуванням:
- рiвня инновацшносл i технологiчностi;
- наявностi переваг порiвняно iз вже iснуючими зразками техшки;
- специфiчностi предмета прац тощо.
При цьому необхiдно врахувати дю
1) органiв управлiння оборонно-промисловим комплексом (шдекс 8);
2) зовшшнього середовища в особи
— оргашв вищого керiвництва краТни (iндекс 1) - у виглядi взаемодiТ Президента, Верховно! Ради, Кабшету Мiнiстрiв УкраТни з приводу вироблення нормативно-правових i фiнансово-економiчних умов життедiяльностi оборонно-промислового комплексу;
— зовшшнього ринку озброень (шдекс 5) - в частит вiрогiдностi експорту в^чизняного озброення та вшськово! техшки залежно вщ кон'юнктури свiтового ринку, що складаеться в кожен момент часу, i iмпорту товарiв i продукцiТ, що входять в сферу штереав ОПК, Мiнiстерства оборони, шших силових структур;
— цивiльних галузей промисловосл (iндекс 6) вiдносно:
розподту бюджетних iнвестицiй i субсидiй мiж ними i оборонно-промисловим комплексом;
постачань ними засобiв виробництва оборонно-промисловому комплексу при розширенн його матерiально-технiчноТ бази;
— Мiнiстерства оборони (шдекс 7) - стосовно здшснення ним оборонного планування i виконання функцш фiнансового оператора при реалiзацil державного оборонного замовлення;
3) основних шструменлв державного регулювання, таких як:
— Державний бюджет (шдекс 2) в тш його частит, яка видтяеться на здшснення заходiв, пов'язаних з техшчним оснащенням Збройних Сил i забезпеченням життедiяльностi оборонно-промислового комплексу;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
- регуляторы нормативно-npaBOBi акти (шдекс 3) - законодавч^ нормативы i розпорядчi документи, що регламентують ochobhî вимоги i правила життeдiяльностi рiзних сфер сусптьства, секторiв економiки, галузей промисловосп, суб'eктiв господарювання;
- державне оборонне замовлення (шдекс 4) як зааб задоволення наукових i матерiально-технiчних потреб iз забезпечення нацiональноï безпеки i оборони держави шляхом визначення необхщних для цього видiв i обсяпв продукцiï, робiт i послуг, планування у рамках державного бюджету вщповщних фшансових ресурсiв.
Взаeмодiя основних суб'еклв державного управлiння ОПК (органи вищого керiвництва кра''ни, Мiнiстерство оборони та шше), вплив деяких зовнiшнiх чинниш (наявнiсть зовнiшнiх загроз, основнi аспекти мiжнародноï полiтики держави, кон'юнктура зовышнього ринку та iнше), регулююча роль державного бюджету i державного оборонного замовлення у життeдiяльностi оборонно-промислового комплексу досить детально були розглянути вище при аналiзi структури системи виробництва i розподту вшськово''' продукци.
До вже зроблених висновш додамо лише дектька важливих обставин:
- зростання бюджетного швестування i субсидування оборонно-промислового комплексу, розмiру фшансування державного оборонного замовлення впродовж календарного року автоматично зменшуе бюджетну пщтримку цивiльних галузей промисловостi i навпаки;
- в той же час збтьшення швестицш в матерiально-технiчну базу ОПК пщвищуе попит на засоби виробництва, як виготовляються в цивтьних галузях, що об'ективно веде до зростання там обсяпв виробництва;
- оборонно-промисловий комплекс виробляе досить велику ктькють цивтьно' продукци, яка вщповщно до прийнято'' в кра'нi схеми розподту пращ строго кажучи, е прерогативою цивтьних галузей промисловостк
Що ж до шших елеменлв дослщжувано' системи, то 'х взаемодiя розкриваеться наступними логiчними ланцюжками.
Обсяги виробництва вшськово''' продукци оборонно-промислового комплексу (шдекс 12) формуються за рахунок виконання державного оборонного замовлення i зовнiшньоекономiчних контракт (шдекси 4 i 5), що форРиазовано рiвняннями (10)-(12).
Розмiр державного оборонного замовлення визначаеться оборонним плануванням (Мшютерство оборони, шдекс 7) i можливостями Державного бюджету (шдекс 2), що форРиазуеться рiвняннями i нерiвностями (2)-(9).
Певним обсягам виробництва оборонно-промислового комплексу (шдекс 12) вщповщае певне завантаження його потужностей (шдекс 13), що встановлено рiвнянням (21).
Для перерахованих параметрiв очевидна закономiрнiсть: характер змши незалежного показника адекватний характеру змши залежного показника, тобто збтьшення державного оборонного замовлення при незмшних об'емах експорту веде до збтьшення обсяпв виробництва i рiвня використання виробничих потужностей, зменшення експорту при незмшному державному оборонному замовленн означае зменшення обсяпв виробництва i завантаження виробничих потужностей тощо.
У свою чергу, зниження завантаження виробничих потужностей (шдекс 13), яке вщбуваеться в результат падшня загальних обсяпв виробництва (внутршне споживання плюс експорт, шдекс 12), вщповщно до рiвнянь (15)-(18), (24) -(25) пщвищуе собiвартiсть одиниц продукци', робiт, послуг (шдекс 15), зменшуе рентабельнють виробництва (шдекс 10) або навпаки.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
Зростання соб1вартост1 одиниц1 продукци', роб1т, послуг (шдекс 15) означае зменшення кшькосп озброення i вшськовоТ' техн1ки, що надходять:
- у Збройн Сили у межах затвердженого державного оборонного замовлення, що змушуе для Мшютерство оборони переглядати основы параметри оборонного планування (шдекс 7);
- в рахунок вже укладених зовн1шньоеконом1чних контракт1в (шдекс 5), що створюе небезпеку Тх збитковостк
Зменшення рентабельност виробництва вщповщно до р1внянь (15)-(18) веде до зниження обсяпв 1нвестиц1й в розвиток матер1ально-техн1чноТ бази оборонно-промислового комплексу (шдекс 11) i навпаки.
Збтьшення соб1вартост1 одиниц1 продукц1Т, роб1т, послуг може також вщбуватися унасл1док посилення вимог до якюних характеристик озброення i вшськовоТ' техн1ки, що випускаеться (шдекс 17).
При цьому необхщно враховувати, що вдосконалення вшськовоТ' техшки (а вже тим бтьше створення нових зразк1в озброення), як правило, пов'язане з впровадженням прогресившших вид1в технолог1Т (1ндекс 16) i полтшенням якост1 (зб1льшенням к1лькост1) вживаних основних фонд1в (1ндекс 14), за допомогою яких матер1ал1зуються нов1 конструкторськ1 розробки i досягаеться збтьшення обсяпв виробництва.
Проте застосування технологш вищих технолопчних уклад1в, прагнення скоротити пер1од перенесення вартост використовуваних засоб1в прац1 на готову продукцш (прискорена амортизац1я) вщповщно до р1внянь (22)-(23), (26) також е ютотними чинниками п1двищення соб1вартост1 вироб1в (1ндекс 15), що випускаються.
До того ж р1шення задач! техшчного переозброення вимагае абсолютно певних обсяпв швестування (1ндекс 11), джерелами якого в даному випадку вщповщно до р1вняння (19) можуть бути :
- бюджеты швестицп за умови утримування бюджетного деф1циту в заданих межах (шдекс 2);
- власш засоби пщприемства за наявност1 позитивно!' рентабельност виробництва (1ндекс 10);
- амортизац1я основних виробничих фонд1в при юнуючих обмеженнях ц1ни на готову продукцш (1ндекс 14).
Як видно, ц1 джерела орган1чно вписуються в замкнутий лог1чний ланцюжок: бюджетн1 асигнування - державне оборонне замовлення - обсяги виробництва (державне оборонне замовлення плюс експортш постачання) - р1вень використання основних виробничих фонд1в - инновацшнють продукци, що випускаеться, - прогресивнють технологш, що застосовуються i засоб1в прац1, що використовуються.
Таким чином, орган1зац1я науково-техн1чноТ i виробничоТ' д1яльност1 ОПК зач1пае функц1ональн1 сфери цтого ряду 1нших систем нацюнальноТ' економ1ки i е складною багатофакторною оптим1зацшною проблемою. Проте, TÏ вир1шення без масштабних перетворень усього оборонно-промислового комплексу, а лише за допомогою кадрових призначень кер1вник1в пщприемств i виб1рково-дозвтьноТ' системи стосовно майнових вщносин, навряд чи можливо.
Це добре видно при розгляд1 шших управл1нських аспект1в дослiджуваноï системи, пов'язаних з наслщками динам1ки процес1в концентраци виробництва.
Припустимо, що система шляхом зад1яння орган1в управл1ння ОПК (шдекс 8) випробувала падшня обсяг1в виробництва (шдекс 12), викликане скороченням бюджетного субсидування (шдекс 2), реал1зованого через величину державного оборонного замовлення (шдекс 4) i об'ем швестицш (шдекс 11), i зменшенням експортних постачань озброення i вшськовоТ' техшки (шдекс 5).
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
Як вже було показано, наслщком подiбних явищ стае попршення використання виробничих потужностей i зниження 'х завантаження (шдекс 13).
Св^овий досвiд свщчить, що оборонно-промислова сфера реагуе на таю прояви масштабним банкрутством дрiбних пiдприемств i посиленням концентраци' виробництва на великих (шдекс 9).
При цьому спостер^аеться масове вивтьнення виробничих потужностей, як на цьому тимчасовому iнтервалi втратили свою актуальнiсть, пщвищення собiвартостi виготовлено' продукцiï i подовження виробничого циклу.
Добре, якщо надлишковi потужност лiквiднi i можуть бути оперативно реалiзованi за прийнятними цшами. Але з урахуванням 'х специфiчностi i вузькопрофiльностi, це вiдбуваеться досить рщко. Тому у бiльшостi випадмв вони залишаються непосильним тягарем на баланс пiдприемств i стають причиною завищених невиробничих витрат.
Через деякий час бюджетна i зовнiшньоекономiчна ситуа^я стаб^зуеться, але просте збiльшення фшансування вже не дае очкуваного ефекту i не гарантуе швидкого збтьшення випуску.
Якщо вщродження вщбуваеться на основi вже освоено' номенклатури продукци, то головними перешкодами е втрата старих постачальниш i потреба в пошуку нових або тривалють запуску самостшного виробництва комплектуючих виробiв у необхщнш ктькостк
Якщо пiдприемство отримуе замовлення на розробку i освоення сершного виробництва принципово нового озброення (шдекс 17), то навить за наявност усього запрошеного обсягу фшансування (шдекс 4) i швестування (шдекс 11) ситуа^я ще бтьше ускладнюеться.
З урахуванням часового лагу (А/), необхщного для проведення науково-дослщних i дослiдно-конструкторських робiт (iндекс 17), розробки i впровадження нових технологш (шдекс 16), реконструкци' виробничих площ i оновлення технолопчного устаткування (шдекс 14), швидке повернення до колишшх обсяпв виробництва дуже проблематичне. У багатьох випадках фiнансово-економiчний стан пщприемств при цьому ще бтьше попршуеться. де: Ati - часовий лаг, необхщний для здшснення науково-дослщних i дослщно-конструкторських робiт з розробки нового зразка озброення та вшськово''' техшки;
At2 - часовий лаг, необхщний для здшснення науково-дослщних, ослщно-конструкторських роб^ i дослщно-технолопчних робгг з розробки нових видiв технологи i матерiалiв, що дозволяють матерiалiзувати новий зразок озброення та вшськово''' техшки;
At3 - часовий лаг, необхщний для здшснення проектних роб^ i каштального будiвництва (проведення реконструкци) з метою створення виробничих потужностей з сершного випуску нового зразка озброення та вшськово''' техшки; At=Ati+At2+At3 (27)
Тодi для моменту часу t дослщжуваного перюду [0, 7] рiвняння (6) i (10) наберуть вигляду рiвнянь (28) i (29).
Створення нового зразка озброення, його запуск в сершне виробництво спричиняе за собою подальший розвиток системи науково-техшчно' i виробничо' кооперацГ' або, як мЫмум, збереження iснуючоï. З великою часткою вiрогiдностi можна стверджувати, що, якщо при цьому витримана потрiбна хронолопя фiнансування i черговють ро6Гт, рГст концентрацiï виробництва повинен зупинитися.
"УправлЫня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
м
N
ропк _
:) +
t=Лt^ +Д t3тn= 1
t=Лt-, +Д г, +Лtrl п= 1
Цей абстрактний приклад цiкавий не лише з точки зору вивчення динамки концентраци виробництва i демонстраци рiзноманiття чинникiв, що впливають на життедiяльнiсть оборонно-промислового комплексу. Вiн ще раз наочно пщкреслюе основнi особливост функцiонування ОПК - колосальне значення штелектуальноТ працi i наявнiсть вщпрацьованих алгоритмiв матерiалiзацN результатiв наукових дослщжень. Саме за рахунок цього формуеться здатнiсть оборонно-промислового комплексу з постшною перiодичнiстю видавати продукти, якi до свое' появи не Риси нав^ь приблизних аналопв, що надiляе Тх принципово новими якостями в тепершньому часi i значним модернiзацiйним ресурсом згодом.
Остання вщм^на межа сучасного озброення особливо важлива тому, що дуже часто модершза^я вшськовоТ техшки виступае не у виглядi вимушеного заходу (припинення випуску необхщноТ елементноТ бази, вироблення встановленого ресурсу, моральне старшня тощо), а як и послiдовне вдосконалення, в результатi якого модернiзований варiант починае мати властивосл, якi були вiдсутнi у базового зразка.
Таким чином, наявнють шновацшноТ складовоТ в дiяльностi оборонно-промислового комплексу формуе ушкальш, тiльки йому доступы можливост здiйснення науково-дослiдного процесу i органiзацiТ промислового виробництва, що заснован на явищi емерджентностi i досягненнi синергетичного ефекту. Як правило, ц можливостi е недоступними будь-яким шшим генеруючим системним утворенням. З даноТ причини саме вони виводять ОПК на бтьш високий науково-технiчний, технологiчний i управлiнський рiвень в порiвняннi з iншими секторами економки.
Цi твердження форРисiзуються таким чином:
1) у частит присутносп в системi явища емерджентностi:
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
а) з точки зору наявносп у системи властивостей, не притаманних жодному ТТ окремому елементу:
де: с - шдекс дослщжувано! системи, що складаеться з q-их елементiв, як належать кiнцевiй множинi О;
q - iндекс елементу, що належить кшцевш множинi О i вщноситься до с-о! системи;
ж - шдекс властивосп кшцево! множини Ж, яку мае q-ий елемент кшцево! множини О, що входить до с-о! системи;
С - функ^я, що описуе а-у властивють с-о! системи, яка складаеться з q-их елементiв кшцево! множини Q, у момент часу £
¡ждА) - функщя, що описуе ж-у властивiсть q-ого елементу, який належить до кшцево! множини О i вщноситься до с-о! системи, у момент часу
б) з точки зору незведення властивостей системи до суми властивостей Т! елеменлв, ям в той момент часу не пов'язаш системотворчими зв'язками:
) - функц1я, що описуе ж-у властивють д-ого елементу кшцево! множини О в момент часу t за умови, що в цей момент ус елементи вказано! множини не пов'язаш мiж собою будь-якими системотворчими зв'язками;
2) у частит пщвищення ефективносп функцюнування системи за рахунок досягнення синергетичного ефекту як результату удосконалення Т! структури та впровадження шновацш:
де: ОБ! - скалярна величина, що характеризуе синергетичний ефект системи в момент часу ^ який досягаеться за рахунок впливу на систему Ф-ого фактора;
Ф1 - скалярна величина, що характеризуе вплив Ф-ого фактора на властивосп системи в момент часу ^
Ф0 - скалярна величина, що характеризуе вплив Ф-ого фактора на властивосп системи в початковий момент часу перюду [0, 7];
Ц - «шновацшний важть» в момент часу ^ тобто коефiцiент, що характеризуе ступшь шновацшносп р^ення, прийнятого щодо посилення впливу Ф-ого фактора на властивосп системи;
Ц0 - «iнновацiйний важiль» у початковий момент часу перюду [0, 7], тобто коефiцiент, що характеризуе юнуючу ступшь шновацшносп впливу Ф-ого фактора на властивосп системи на початку процесу.
1снують наступш варiанти щодо можливостi досягнення синергетичного ефекту:
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
Стввщношення факторiв, що впливають на властивостi системи Спiввiдношення рiвнiв iнновацiйностi прийнятих рiшень Наявнiсть / вiдсутнiсть синергетичного ефекту в момент часу t
1ь = 10 ОБ1 =0. Вiдсутнiсть синергетичного ефекту.
ь,>ь0 ОБ1 >0. Наявнiсть синергетичного ефекту.
ь,<ь0 ОБ1 <0. Вiдсутнiсть синергетичного ефекту.
ь-ь ОБ! >0. Синергетичний ефект можливий, але не за рахунок шновацш, а внаслщок застосування iнших методiв посилення впливу Ф-ого фактора на властивост системи.
1ь>10 ОБ1 >0. Наявнiсть синергетичного ефекту.
Якщ° > %, то ОБ >0. i синергетичний ефект можливий, але не за рахунок iнновацiй, а внаслщок застосування шших методiв посилення впливу Ф-ого фактора на властивост системи.
Якщо < Л/сИ, то ОБ <0. i синергетичний ефект неможливий.
ОБ1 <0. Вщсутнють синергетичного ефекту.
Якщо фФ > %, то ОБ <°. i синергетичний ефект неможливий.
Якщо < % , то ОБ >0. i синергетичний ефект можливий.
ОБ1 <0. Вiдсутнiсть синергетичного ефекту.
Важливо, що здатнють оборонно-промислового комплексу системно вщтворювати шноваци як в окремш з нижчеперелiчених сфер, так i у всiх одночасно дозволяють йому досягати синергетичного ефекту практично постшно i безперервно. В першу чергу, маються на увазi:
- науково-дослщш, дослiдно-конструкторськi i дослiдно-технологiчнi роботи з розробки нових зразш озброення та вшськовоТ' технiки, новiтнiх видiв технологи i матерiалiв, що використовуються в Тх виготовленнi;
- вдосконалення основних засобiв виробництва, створення i введення до Тх складу нового прогресивного обладнання, що не мае аналопв в шших галузях;
- управлшська дiяльнiсть з керiвництва багатофакторними оптимiзацiйними системами, що об'еднують в собi рiзноплановi сфери науковоТ дiяльностi та галузi промисловостi тощо.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
При цьому очевидно, що просте тиражування вже освоеного у виробництвi озброення i вшськово! технiки з використанням технологи i засобiв працi, ям стали доступними для широкого використання в шших галузях, властивiстю синерги не володiе.
Формування та проведення активно! шновацшно! полiтики як рушшно! сили розвитку оборонно-промислового комплексу породжуе двi iстотнi управлiнськi проблеми у виглядi необхiдностi:
- постшно! пщтримки шновацшно! активностi на заданому рiвнi (фiнансування, кадри, експериментальна база тощо);
- мiнiмiзацil ризикiв, якi при цьому неминуче виникають.
На нашу думку, виршення зазначених проблем можливе шляхом:
- забезпечення випереджаючих темтв розвитку галузево! науки в оборонно-промисловому комплексi;+
- вiдокремлення заходiв, що мiстять елементи iнновацiй (шдекс 20), вщ iнших форм господарювання (iндекс 8) шляхом реашмацп не заслужено забутого програмно-цтьового методу, проводником якого в структурi ОПК мае виступити новий керуючий суб'ект - орган управлшня iнновацiйними проектами (шдекс 19).
У самому загальному плат подiбна схема може бути реалiзована у вигляд^ представленому на Рис. 3.
Зауважимо при цьому, що така щеолопя знайшла свое вттення в сферi оборонно-промислово! дiяльностi багатьох краТн. Щось подiбне iснувало i в ВПК СРСР, тiльки з лею рiзницею, що та система була пщпорядкована закономiрностям планово! економки.
Новизна Т! застосування в умовах УкраТни полягатиме в адаптацiТ до в^чизняного законодавства i ринкових умов, що викличе ютотний перерозподiл функцш мiж органами управлiння.
При такш постановцi набiр елементiв i структура внутршшх функцiональних зв'язкiв у системi оборонно-промислового комплексу зазнають деяких змш (Рис. 4).
---Державний орган
I кер1вництва оборонно-промисловим комплексом
Орган галузевого управл1ння поточною господарською д1яльн1стю у конкретн1й
галуз1 оборонно-промислового комплексу
Орган програмно-цтьового управлшня конкретним проектом в оборонно-промисловм сферi
Пщприемство як об'ект управлшня i суб'ект господарювання
Рис. 3. Можлива схема вщокремлення процес1в управл1ння шновац1йно'1' та поточною
господарською д1яльнютю
Дослiдження основних параметрiв системи життедiяльностi ОПК, !"ï взаемоди з системами 6Гльш високого iерархiчного рГвня, що описуеться рГвняннями i нерiвностями (2)-(32), на наш погляд, наочно демонструе гомогенну природу
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
оборонно-промислового комплексу, його статус суб'екта макроекономГчних вщносин.
У той же час необхщно взяти до уваги, що поряд з гомогенним характером технолопчы, управлшськ та фiнансово-економiчнi осо6ливостГ оборонно-промислово' дГяльностГ формують специфiчний набiр системоутворюючих чинникГв, якГ, власне кажучи, i вГдтворюють оборонну промисловГсть в якост цГлГсного комплексного утворення, тобто системи.
Такий висновок дозволяе:
оцшити рiвень системностi нинГшнього стану ОПК з позицш загально' теори' систем;
виявити його юнуючГ «больовГ точки», тобто виявити л аспекти дГяльностГ, вщсутнють або недостатнГй розвиток яких вступае в протирГччя з принципами системного пщходу;
сформулювати основнГ напрями реформування вгтчизняного оборонно-промислового комплексу.
Як вже було показано вище, оборонна промисловГсть Укра'ни вимагатиме уточнення продукту свое' працк У найзагальнГшому виглядГ це завдання може бути вирГшено шляхом ретельно' синхрошзаци' основних аспеклв вшськово-техшчно''' та оборонно-промислово' полГтики.
З одного боку, у Збройних Сил було достатньо часу для накопичення необхщного досвщу (причому як у мирний час, так i в умовах ведення бойових дш) i формування обфунтовано' позици' щодо технГчних засобГв збройно' боротьби, як необхГднГ украшськш армГ'.
З шшого боку, нинГшня органГзацГйна структура бтьшо''' частини вГтчизняного ОПК в особГ Державного концерну «Укроборонпром» об'еднала в собГ практично весь спектр рГзномаштних пГдприемств та наукових установ, як здатнГ вГдтворити повний цикл розробки, сершного виробництва, технГчного обслуговування i ремонту озброення, вшськово''' та спецГально' техшки, а в окремих випадках i його закупГвлю за кордоном, включаючи складовГ частини i комплектуючГ вироби2.
ТГльки чГтко позначений продукт працГ надасть можливГсть:
1) сформулювати основы вимоги до первинних ланок дослщжувано''' системи (пГдприемств):
як до об'еклв управлшня в сенсГ 'х ролГ i мГсця в загальнш ГерархГ';
як до суб'ектГв господарювання з точки зору встановлення вщповщних параметрГв i регуляторГв 'х господарсько' дГяльностГ;
2) сформувати вГдповГдний предмет працГ в частинГ:
визначення джерел постачання сировини, матерГалГв, комплектуючих виробГв, необхГдних для виготовлення потрГбно' номенклатури озброення, вшськово' та спецГально' технГки;
створення системи науково-техшчно''' i виробничо' коопераци' як обов'язкового атрибуту будь-якого системного утворення виробничо' спрямованостГ;
2 Маеться на уваз^ що Державна компашя «Укрспецекспорт», яка мае статус органу, уповноваженого державою здiйснювати експорт та iмпорт продукци i послуг вшськового та спецiального призначення, входить до Державного концерну «Укроборонпром» i безпосередньо йому пщпорядкована.
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
3) побудувати оргашзацшну структуру оборонно-промислового комплексу, систему управлшня ним, виходячи:
з виявлених закономiрностей його функцюнування та умов забезпечення рiвноваги системи;
з юнуючих особливостей оборонно-промисловоТ дiяльностi;
з характеру взаемозв'язкв мiж елементами системи;
4)запропонувати:
а) оптиРисьний шлях пщвищення боездатносп Збройних Сил УкраТни в частинi забезпечення сучасним озброенням, вшськовою i спецiальною технiкою, збалансований:
мiж вiйськовою необхiднiстю та оборонноТ достатнютю;
мiж оборонноТ достатнiстю та фшансовими можливостями;
б) прийнятне спiввiдношення:
мiж внутрiшнiм споживанням та експортом в^чизняного озброення, вшськовоТ' та спецiальноТ техшки;
мiж тими частинами засобiв збройноТ боротьби з арсеналу украТнськоТ арми, одна з яких створюеться i виробляеться силами вiтчизняноТ оборонноТ промисловосп, а iнша - iмпортуеться iз-за кордону або розробляеться i виготовляеться сшльно iз зарубiжними партнерами.
Рис. 4. Перспективна структура внутршшх функцюнальних зв'язк1в у систем! оборонно-промислового комплексу, що представлена у вигляд1 конкретних показниюв, I ТТ
взаемод1я ¡з сум1жними системами
У цьому зв'язку, юнуюча практика формування основних аспеклв вшськово-технiчноТ та оборонно-промисловоТ полггики (в першу чергу, визначення
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
номенклатури засобiв ведення збройноТ боротьби та продукту прац оборонно-промислового комплексу) виключно в надрах виконавчоТ гтки влади представляеться нам глибоко помилковою. А ТТ прямолiнiйне продовження в умовах парламентсько-президентськоТ республiки виглядае подвшно безглуздим.
Здаеться, що поди останнього часу настшно доводять, що такого роду проблеми все-таки належать до компетенци Президента УкраТни, як гаранта суверештету i територiальноТ цiлiсностi краТни, при безпосереднiй участi законодавчого органу влади. Це потребуе зовам шших акценлв у здшсненш вшськово-техычноТ' та оборонно-промисловоТ полiтики, формуваннi та виконанн державного оборонного замовлення, оргашзацп вшськово-техшчного спiвробiтництва та експортночмпортноТ' дiяльностi.
Таким чином, мова йде про внесення ютотних змш в iснуючу щеолопю побудови системи безпеки держави в цтому та ТТ сектора оборони i безпеки зокрема, що вимагатиме:
нових законодавчих ^^атив вiд гаранта Конституци i лояльного ставлення до них з боку законодавчоТ гтки влади;
формулювання Президентом УкраТни конкретних завдань з техшчного переозброення украТнськоТ арми з урахуванням тимчасових i ресурсних обмежень, Тх схвалення Верховною Радою УкраТни;
найршучших дш Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни щодо реалiзацiТ зазначених завдань.
Наступним логiчним кроком мають стати структурнi перетворення в^чизняного оборонно-промислового комплексу.
Наш багаторiчний досвщ роботи в оборонно-промисловiй сферi, аналiз основних принципiв функцiонування оборонноТ промисловост в провiдних свiтових державах пщказуе, що реалiзувати iснуючi системнi особливост та закономiрностi дiяльностi ОПК в адмшютративнш системi координат, в той час, коли в сусптьс^ панують ринковi економiчнi вiдносини, не вдасться. Таких спроб за 23 роки незалежност УкраТни робилося вже достатньо. Вони н на йоту не наблизили нас до виршення проблеми, а лише звели сам змют керiвництва оборонною промисловютю до рiвня управлiння загальногромадянськими галузями, завдавши при цьому ОПК вельми помяну шкоду.
Справа в тому, що роль i реальне мюце оборонно-промислового комплексу в глобальнш економiчнiй системi держави, його специфiчнi особливостi, теоретична проблема неподтьносп статутного капiталу унiтарного державного пщприемства, провiдна роль iнновацiйного чинника в розвитку сучасних техшчних засобiв збройноТ боротьби i, як наслщок, необхiднiсть забезпечення синтезу галузевого i програмно-цiльового управлiння, створюють на ниышньому етапi неподоланнi протирiччя мiж вибраною формою i iстинним змiстом управлшських функцiй в цiй сферi дiяльностi.
бдину можливiсть врегулювання цих протирiч ми бачимо в переходi до управлшських принцишв, побудованих на акцюнерних залежностях.
Поборникiв державноТ форми власносл хочемо вiдразу заспокоТти: в даному конкретному випадку акцюнування оборонних пщприемств розглядаеться нами не як предтеча майбутньоТ приватизацГТ, а лише як управлшський прийом, спрямований на приведення системи управлшня, що вживаеться, у вщповщнють з наявними економiчними умовами. 100,0% акци акцiонованих пiдприемств передбачаеться залишити у державнiй власностi. Вони збережуть свiй статус пiдприемств, що мають стратепчне значення для економки i безпеки держави i не пщлягають приватизацiТ. Тобто мова йде лише про корпоратизацш, а не про роздержавлення оборонних пщприемств.
При цьому цтком очевидно, що такий пщхщ спричинить:
"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
icTOTHi змши MexaHi3MiB управлiння державною власнютю;
значний перерозподiл керуючих функцiй мiж складовими елементами оборонно-промислового комплексу як системного утворення;
вщкриття широких можливостей агрегатування пiдприeмcтв в iнтегральнi науково-виробничi структури рiзного типу, в тому чи^ за участю банкiвcького кашталу.
Заключним етапом реформування вiтчизняного оборонно-промислового комплексу повинна стати трансформа^я самих оборонних пщприемств в чаcтинi переходу на сучасн принципи органiзацiï господарськоТ дiяльноcтi, з яких, в першу чергу, слщ зазначити:
вcемiрне посилення и iнновацiйноï складовоТ;
приведення в оптиРисьний стан експериментальноТ та виробничоТ бази оборонних пiдприeмcтв, iнших аспеклв Тх дiяльноcтi (реcтруктуризацiя та реоргашза^я);
впровадження прогресивних форм i методiв оргашзаци' доcлiдного i виробничого процесу, як вже досить добре вiдомi зi cвiтовоï практики.
Своeрiднicть цього моменту полягае:
з одного боку, в необхщносп скрупульозного збереження наявного потенщалу i конструктивних традицiй, що мають мicце в оборонно-промиcловiй сфер^
з iншого боку, в докоршнш ломцi психологи' управлiнцiв, cпецiалicтiв, роб^ничих кадрiв, викликаноТ революцiйним характером зазначених перетворень.
При всш cкладноcтi i амб^носп запропонованих реформ ми дуже оптимютично дивимося в майбутне тому, що в надрах оборонно-промислового комплексу УкраТни створен серйозн теоретичнi та практичн напрацювання щодо кожного iз зазначених вище напрямiв. Одна частина з них пройшла практичну апробацiю в якост пiлотних проектiв, iнша частина, на жаль, поки покладена пщ сукно до кращих чаав. Лише суб'ективн причини не дозволили Тм втiлитиcя в життя.
Тим не менш, автори cповненi рiшучоcтi в наступних публка^ях, якi будуть оргашзоваш в самий найближчий час, бтьш докладно i обфунтовано розкрити суть кожного етапу реформування в^чизняного оборонно-промислового комплексу i винести ц пропозици' на суд науковоТ громадcькоcтi.
ВИСНОВКИ. Представлення ОПК УкраТни у виглядi гомогенно!' системи в державнш cтруктурi створення озброення, визначення його системоутворюючих чинникiв та Тх функцiональних зв'язш, дозволить форРиciзувати процеси аналiзу ОПК i його структурно!' i функцюнальноТ оптимiзацiï.
Перспективи подальших досл'джень за даним напрямком. В наступних публка^ях, як будуть органiзованi в самий найближчий час, бтьш докладно i обфунтовано розкрити суть кожного етапу реформування вггчизняного оборонно-промислового комплексу i винесен ц пропозици' на суд науковоТ громадcькоcтi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Луханш, М.1. Про необх1дн1сть реформування в1тчизнянш оборонн1й промисловост1 (системний п1дх1д) [Текст]/ М.1. Лухан1н, В.Е. С1ренко // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб. наук. праць. - Луганськ: Схщноукр. нац. ун-т 1м. В.Даля. - 2014. - № 2 (50). - С. 16-31.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2015, № 1(53), 100-125
