CC BY
10ценностных ориентаций, степень развитости интересов и потребностей личности. Физическая культура в системе профессиональной деятельности способствует поддержанию высокой функциональной дееспособности организма, укрепляет здоровье, повышает стрессоустойчивость, противодействует влиянию неблагоприятных факторов труда.
Список литературы
1. Гланц С. Медико-биологическая статистика. - М.: Практика, 1998. - 459 с.
2. Гуревич К.Г., Гачегов М.А., Маев И.В. Основы здорового образа жизни. - М.: Пермь, 2017. -106 с.
3. Физическая активность. ВОЗ. [Электронный ресурс] // ВОЗ. - 2014. - Информационный бюллетень № 384. Режим доступа: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs385/ru/, свободный (06.03.2016).
4. Физическая культура студента: Учебник/Под ред. В.И. Ильинича.-М.: Гардарака, 2018. -448с.
5. Ющук Н.Д., Маев И.В., Гуревич К.Г. Здоровый образ жизни и профилактика заболеваний. -М.: Практика, 2015. - 412 с.
СУЧАСН1 ФОРМИ НАВЧАННЯ У ПРОФЕСШНШ ЩДГОТОВЩ МАЙБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В
Бтяковська О.О.
orcid. org/0000-0003-2880-6826 кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри загальног педагогжи та педагогжи вищо'1 школи Львгвського нацюнального унгверситету 1мет 1вана Франка
THE MODERN FORMS OF EDUCATION IN THE PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE
TEACHERS
Bilyakovska О.
Ph.D., Associate Professor at the Department of General Pedagogy and Pedagogy of High School, Ivan Franko National University of Lviv
Анотащя
У статп розглядаються питания теоретичних аспекпв електронного навчання та змшаного навчання у професшно! тдготовки майбутшх вчителГв. Проведено дослщження основних факторiв, що впливають на ycnix та ефектившсть впровадження сучасних форм навчання у традицшну освГту. Реалiзацiя принцитв змшаного навчання сприяе створенню нових пiдходiв у пiдготовцi майбyтнiх вчителiв, яш базуються на штеграцп традицiйних форм оргашзацп освiтнього процесу i технологш електронного навчання. Елект-ронне та змшане навчання сприяють здiйсненню модершзацп навчання, а також пiдготовцi конкуренто-спроможних майбyтнiх yчителiв.
Abstract
The article deals with the questions of theoretical aspects of e-learning and blended learning in professional training of future teachers. Main factors research has been made and their influence into success, efficiency of implementing modern forms of training in traditional education. Realization of blended learning principles contributes to creation of new approaches in the training of future teachers, which are based on the integration of traditional forms of educational background organization and e-learning technologies. E-learning and blended learning make for carry out learning modernization and preparation of competitive future teachers.
Ключовi слова: форми навчання, професшна тдготовка, електронне навчання, змшане навчання.
Keywords: forms of education, professional training, e-learning, blended learning.
Змши, що вщбуваються в сучасних освгтшх системах, тюно пов'язаш з пошуком нових практи-чних ршень, спрямованих, насамперед, на забезпе-чення якостi професiйноi пiдготовки майбутшх фа-хiвцiв в контекстi вдосконалення змiстy освiти, цГ-лiсноi оргашзацп освГтнього процесу, пошуку нових оргашзацшних форм, методiв, засобiв i технологш навчання. Зазначимо, що система професшно! тдготовки вчителiв е невiд'eмною частиною всiei системи освгти, зумовлена й вирiзняеться ро-ллю в набyттi знань про сучасш глобальнi та нацю-нальнi проблеми, пiдготовцi молодо! генерацй' до реалiзацii прийнятих програм соцiального, еконо-мiчного та культурного розвитку кра!ни, станом
знань про прагнення та сощальш потреби, а також розyмiнням особливостей та значення професп вчи-теля.
У зв'язку з входженням системи освгти Укра-!ни до Болонського процесу, штегращею в европей-ський освгтнш простГр вiдбyваеться Ii модершзащя. Ключовими питаннями щодо забезпечення якосп освГти стало впровадження кредитно-трансферно1 системи навчання, використання шформацшно-ко-мyнiкацiйних технологш, розширення меж само-стшно1 роботи студенпв, iнновацiйноi дГяльностГ в освГтньому середовищi закладiв вищо! освГти. Го-ловний вектор усГх ГнновацГй освгтньо! системи спрямований на забезпечення якосп пГдготовки
майбутшх фахiвцiв, зокрема майбутшх вчителiв. Власне спрятимуть цьому певш змiни у пiдходах до оргашзаци освiтнього процесу, а саме: 1) здшс-нення монiторингу запитiв ринку щодо компетен-цiй сучасних вчителiв i розробка та складання освь тнiх програм за результатами дослвдження; 2) проведения практикумiв, треншпв, дiлових iгор iз залученням фахiвцiв iз рiзних типiв освiтнiх закла-дiв; 3) створення програми розвитку чи корекцп ключових компетенцiй, що знадобляться майбут-нiм вчителям шсля завершення навчання у закладi вищо! освiти, удосконалення педагогiчних практик.
У шдготовщ майбутнiх вчителiв, склалася усталена система професшно! подготовки, в якш пе-реважають традицiйнi форми проведення занять: лекцп, практично-семiнарськi заняття, лабораторш заняття, консультаций залiки, екзамени, рiзнi форми позааудиторно! роботи. Однак, перехвд професiйно! подготовки майбутнiх вчителiв на компетентшсну основу зумовлюе потребу впровадження сучасних технологiй, форм, методiв навчання для забезпе-чення 11 якосп та вiдповiдностi сучасним вимогам та викликам.
На переконання дослiдникiв, до головних проблем, яш постануть перед вчителями найближчим часом, належать:
- ускладнення змiсту освiти, гарантування ви-сокого рiвня освiтнiх стандартiв;
- самостшне визначення та виконання творчих i дослвдницьких завдань;
- певнi труднощ^ що пов'язанi з процесом ви-ховання;
- постшне оволодiння новими технолопями навчання та виховання;
- розв'язання складних професшно-педагопч-них завдань, яш вимагають штеграци знань, прак-тичних умiнь i навичок iз сумiжних наук (фшосо-фiя, психологiя, економiка, правознавство та ш.);
- ефективна робота в единому мережувому просторi, що передбачае рацiональне використання сучасних iнформацiйних технологiй в освггньому процесi.
Власне, це й вимагае застосування нових шд-ходiв у процес професiйно! подготовки майбутнiх вчителiв, трансформацп традицiйних методiв i форм оргашзаци навчання та впровадження шнова-цшних, як1 спроможнi покращити яшсть i результа-тивнiсть освiтнього процесу в умовах безперерв-ного збшьшення обсягiв навчально1 шформацп, яку повинш засво1ти студенти.
Вважаемо за доцшьне акцентувати на так1й фо-рмi навчання як електронне (e-learning), яке висту-пае ефективним iнструментом, для одержання та пошуку знань студентами. Електронне навчання -це система, яка користуеться все бшьшим ште-ресом серед студентiв усього свпу. Можна ствер-джувати, що електронне навчання - це форма тд-готовки, робота у вiртуальному свт, навчальному середовищi, яке створюе викладач, аби запустити курс на задану тему. В XXI столiттi, бшьшстъ людей працюе i, на жаль, також вщпочивае за комп'ютером. Про це сввдчать факти зростання по-
пулярностi електронних книг, доступних в елект-ронних магазинах або розмов, дискусш, що ве-дуться в соцiальних мережах. Електронне навчання стае своерОдною освiтньою концепцieю. Поняття «e-learning» трактуеться як: дистанцiйна освгга, он-лайн-освiта, навчання у вiртуальному середовищi, навчання за допомогою шформацшно-комушкацш-них технологiй [5]. Також, «е-learning розумiеться як дистанцiйне навчання за допомогою електронних носив шформаци. Це Онтерактивний метод навчання, в якому застосовуються новiтнi досягнення iнформацiйних технологiй, а передача навчального контенту та шшо! шформацп вОдбуваеться голов-ним чином через 1нтернет та комп'ютернi мереж1 LAN, часто використовуючи аудю-вщео матерiали та компакт-диски» [3]. ОкрОм того, електронне навчання, як форма навчання, полягае у самостшносп набуття знань iз використанням сучасних шформа-цiйних технологш, пошуку шформаци в Iнтернетi та на спещально шдготовлених платформах. Таке навчання, як процес, не виключае участi традицш-них методiв навчання, форм навчання, залежать вiд припущень, прийнятих у навчальнiй програмi [3].
Зауважимо, що електронне навчання у процес пiдготовки майбутнiх вчителiв можна використову-вати з метою:
>здшснення самостшно! роботи з електрон-ними матерiалами, використовуючи комп'ютер, мобшьний телефон i т. ш;
>надання та одержання консультацiй, проведення нарад, оцiнювання вiддаленого експерта (ви-кладача), можливiсть дистанцшно! взаемодп;
> створення розподшено! спiльноти користу-вачiв, як1 ведуть спiльну вiртуальну навчальну дОя-льнiсть;
>своечасно! неперервно! доставки електронних навчальних матерiалiв;
> стандартизаци та сертифшацп електронних навчальних матерiалiв, технологiй, дистанцiйних засобiв навчання;
>формування та пОдвищення шформацшно! культури вах суб'ектiв освгтнього процесу;
> засвоення, популяризаци та передачi шнова-цшних педагогiчних технологiй, пiдвищення ефек-тивносп дОяльносл вчителiв;
> розвитку навчальних Веб-ресурав;
> можливосп у будь-який час, з будь-якого мь сця здобувати сучасш знання;
>доступносп освгти [1].
Електронне навчання, базуючись на 1нтернет-технолопях, спрямоване на штерактивну самоос-впу студенпв i штенсивну тюторську пОдтримку з боку викладача. В ходО електронного навчання викладач оргашзовуе комфортне освине середовище, в якому кожен студент стае учасником продуктивно! взаемоди, самооргашзовуе власну навчальну дь яльшсть, оцшюе результати, як свое! роботи, так i одногрупнишв, порОвнюючи !х Оз обумовленим зра-зком, розвивае навички мислення та творчого по-шуку.
Близька за змютом до e-learning така форма як blended learning (змшане навчання), тобто комбшо-вана, традицшна та вщдалена форма подготовки, за
яко! можливе обговорення навчальних проблем, питань в 1нтернеп, а також 3ycipi4i викладача 3i студентами <^ч-на^ч». Ця форма набирае популя-рносп та все бiльше застосовуеться при викладанш в yнiвеpситетах, що складаеться з дистанцiйного представлення студентам певних правил, визна-чень та теорш пiд час занять за допомогою 1нтер-нету [7]. Наyковцi (D. Kranz, N. Wurffel, D. Rosier) трактують blended learning як «оpiентованy на ско-рочення витрат (часу та кошпв) сyмiш (mix) piзних методiв i форм навчання. Завдяки оптимальнiй ком-бшацп та виваженому пpопоpцiйномy сшввщно-шенню тpадицiйного, електронного навчання та са-мостшно! роботи можна досягти високих результата» [6].
Дослiдниця C. Wiepke до складових змiшаного навчання ввдносить: теорп, методи i засоби. Зок-рема, його основою е теори констpyктивiзмy, когш-тивiзмy та бiхевiоpизмy, методами - методи син- та асинхронного навчання, засобами - on- та off-line навчання. Так, у межах синхронного навчання ввд-буваеться робота на заняттях, iндивiдyально або у групах, асинхронне ж передбачае самостшну роботу, перерваний у чай контакт мiж викладачем та студентом, або студентами мiж собою, а також не-формальне навчання. До on-line засобiв належать Web-стоpiнки, чати, вщео конференци, вipтyальнi класи, електронна пошта, робота з додатками, а до off-line засобiв - програми на CD-ROM, вщео- та дpyкованi матеpiали, програми телебачення, фраг-менти документальних i художшх фiльмiв [4].
В пpоцесi професшно! подготовки майбyтнiх вчителiв blended learning (змшане навчання) мае ряд переваг, а саме: 1) сприяе здобуванню знань в пpоцесi продуктивного спшкування стyдентiв i викладача; 2) зважае на шдиввдуальш особливостi сприйняття шформаци (уможливлюе вибip кожним студентом зручного для себе способу сприйняття); 3) виключае вipогiднiсть втрати шформаци так, як електронний курс дозволяе повертатися до будь-яко! частини матеpiалy, що вивчаеться; 4) уможливлюе попередне самостшне вивчення навчального матеpiалy в електронному виглядi, дозволяе ство-рити едину базу знань; 5) дае можливють продуктивно засвоювати новi знання, закpiпляти pанiше одержат знання; 6) ypiзноманiтнюе форми й методи
оргашзацп навчання; 7) передбачае гнучшсть програми, можливють вибору модуля навчання; 8) сти-мулюе розвиток навичок самостiйного навчання та пошуку шформаци; 9) уможливлюе оперативне одержання зворотного зв'язку; 10) дозволяе обрати зручний темп, час i мюце для навчання (персонал1-зацiя процесу навчання); 11) створюе можливють поеднання навчання з роботою.
Реалiзацiя принципiв змiшаного навчання сприяе створенню нових пiдходiв у шдготовщ май-бутнiх вчителiв, як1 базуються на штеграци тради-цiйних форм оргашзацп освинього процесу i тех-нологiй електронного навчання. Зокрема метою змшаного навчання, виступае прагнення об'еднати переваги традицшного й електронного навчання таким чином, щоби включити недолiки обох форм навчання [2].
Отже, використання сучасних оргашзацшних форм навчання сприяе якостi професшно! шдгото-вки, вiдкривае простiр для самостшно! дiяльностi майбутнiх вчителiв, забезпечуе сучасними яшс-ними знаниями, формуе у них здатнiсть до самоос-вiти, самопiзнання, самовдосконалення.
Список л^ератури
1. Кадемiя М.Ю. Використання штерактивних технологiй навчання. Теорiя i практика управлшня соцiальними системами, 2013. № 3. С. 127-128.
2. Кун К. Е-learning - электронное обучение. Информатика и образование, 2006. № 10. С. 18.
3. Madej М., Faron A., Maciejewski W. E-learning w dydaktyce szkoly wyzszej - zalozenia, doswiadczenia, rekomendacje. Wroclaw: Wyzsza Szkola Handlowa we Wroclawiu, 2016. S. 11-12.
4. Mitschian H. Multimedia. Ein Schlagwort in der medienbezogenen Fremdsprachendidaktik. Deutsch als Fremdsprache, 2004. № 3. S. 132-133.
5. Penkowska G. Meandry e-learningu. War-szawa: Difin, 2010. S. 29.
6. Rösler D., Würffel N. Blended Learning im Fremdsprachenunterricht. Fremdsprache Deutsch. Heft 42, 2010. S. 8.
7. Wisniewska M. Formy i metody nauczania w szkole wyzszej. Kwartalnik Naukowy Uczelni Vistula, 2017. Nr 1 (51). S. 156.
