CC BY
79
2. Voznyuk O. V. Teoretyko-metodolohichni zasady rozvytku osobystosti pedahoha v umovakh tsyvilizatsiynykh zmin. Avtoref. diss, dokt. ped. nauk [Theoretical and methodological principles of the development of a teacher under civilizational changes. Dr. ped. sci. diss.], Zhytomyr, 2014. 43 p.
3. Levkivskyy M. V., Mykytyuk O. M. Istoriya pedahohiky [History Education], Kharkov, «OBS», 2002. 240 p.
4. Protsenko O. B. Systema pislyadyplomnoyi pedahohichnoyi osvity v Hretsiyi. Diss, kand. ped. nauk [The system of postgraduate pedagogical education in Greece. Cand. ped. sci. diss.], Kiev, 2009. 270 p.
5. Sukhomlynskyy V. O. Sto porad uchytelevi [One hundred pieces of advice to teacher], Kiev, Radyanska shkola, 1976, Vol. 2, pp. 418-654.
6. Yaroslavska L. I. Rozvytok refleksyvnykh umin maybutnikh uchyteliv yak chynnyk podolannya bar"yeriv pedahohichnoyi diyalnosti [The development of reflexive skills of the prospective teachers as a means to overcome the obsticles in teachers work]. Available at: http://j ournals.hnpu.edu.ua/oj s/metedu/article/view/319.
7. Antoniou X. I Ekpaideusi ton Ellinon daskalon (1828 - 2000) [Greek education teachers (1828 - 2000)], Athens, Ellinika Grammata, 2002. 482 p.
8. Dendrinou V. I didaskalia tis ksenis glossas [Teaching foreign languages]. Available at: http//www.komvos.edu.gr/glwssa/odigos/thema_e8/e_7_thema.htm.
9. Kazamias A. Provlimatismoi giro apo tin katartisi didaktikou prosopikou tis Deuterovathmias Ekpaideusis [The problem of training of the secondary education teaching staff] // Elliniki ekpaideysi: Prooptikes Anasigrotitas kai Eksigxronismou [Greek language. Reforming and modernization outlooks], Athens, SEIRIOS, 1995, pp. 444-455.
10. Matsaggouras I. Stoxastikokritikos daskalos: aitima tou kairou mas [The reflective teacher: todays demands] // Elliniki ekpaideusi: Prooptikes Anasigkotitas kai Eksigxronismou [Greek language. Reforming and modernization outlooks], Athens, SEIRIOS, 1995, pp. 456-476.
11. Ksenidis I. Istoriki Ekseliksi tou Nipiagogeiou [The historical development of early childhood education]. Available at: http://www.eduportal.gr/modules.php?name=News&file=print&sid=219.
12. Pappas G. I leitourgia tou didaktikou montelou tis koinonikognostikis mathisis sti didaskalia kai ekmathisi ksenon glosson [The operation of the didactic model of socio-gnostic education in teaching and studying of foreign languages] // 3rd National Conference «Kritiki, Dimiourgiki, Dialektiki Skepsi stin Ekpaideusi: Theoria kai Praksi» [Critical, creative, dialectical thinking in education. Theory and practice], Athens, 13-14 May, 2006, pp. 313-322.
УДК: 378.046.4
В. I. РЕПСЬКИЙ
ФОРМУВАННЯ ФАХОВО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИ ЗАСОБАМИ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й
Обтрунтовано способи використання тформацшних технологш (1Т) у формуванш фаховог KOMnemeHmHocmi майбутнього вчителя технологш. Визначено основнi складовi тформацшног компетентностi й охарактеризовано тдходи до вибору змкту, особливостей та перспектив використання 1Т у навчальному процеd. Розглянуто можливостi використання дистанцшних освiтнiх центрiв i програмних засобiв навчання. Виокремлено напрямки застосування 1Т з метою тдвищення рiвня готовностi майбутнiх вчителiв технологи до використання дистанцшних технологш.
Ключовi слова: компетентнiсть, фахова компетенттсть, тформацшна компетенттсть, технологiчна освта, вчитель технолога, iнформацiйнi технологи, тформацшне середовище, дистанцшне навчання.
В. И. РЕПСЬКИЙ
ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГИИ СРЕДСТВАМИ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ
Обоснованы способы использования информационных технологий (ИТ) в формировании профессиональной компенетности будущего учителя технологии. Определены основные составляющие информационной компетентности и охарактеризованы подходы к выбору содержания, особенностей и перспектив використанння ИТ в учебном процессе. Рассмотрены возможности использования дистанционных образовательных центров и программных средств обучения. Выделены направления
применения ИКТ с целью повышения уровня готовности будущих учителей технологии к использованию дистанционных технологий.
Ключевые слова: компетентность, профессиональная компетентность, информационная компетентность, технологическое образование, учитель технологии, информационные технологии, информационная среда, дистанционное обучение.
V. REPSKYI
DEVELOPING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE TECHNOLOGY TEACHERS BY MEANS OF INFORMATION TECHNOLOGIES
The article discusses the ways of the use of information technologies (IT) and their role in the formation of basic competences. The author defines the peculiarities of the use of distant educational technologies in studying process. Basic principles of information competence of a modern pedagogue are determined. The author of the article looks at the content of IT, their peculiarities and prospects of educational use. Attention is accented on the possibilities of distant educational centres and software training. The analysis of information technology approach implementation in the study process is carried out to encrease the level of future teachers readiness to use distant teaching technologies.
Keywords: competence, professional competence, informational competence, technological education, teachers of technology, information technologies, information environment, distance learning.
Модершзащя сучасно! системи освгги пов1язана насамперед з впровадженням нових технологш навчання. У цьому контекст актуальним е пошук й застосування IT, що сприятимуть формуванню единого шформацшно-осв^нього простору навчального закладу. Завданнями вказаних технологш навчання е шдвищення якост i ефективносп навчального процесу, стимулювання до творчого мислення, формування шформацшно! культури майбутнього вчителя технологш.
Здатнють особистосп майбутнього фахiвця орiентуватися в iнформацiйному простор^ умiння працювати з рiзними видами шформацп оперувати нею вiдповiдно до професшних вимог, що ставить перед ним суспшьство, потребуе високого рiвня сформованостi вщповщно! фахово! компетентностi. У зв1язку з цим виникае проблема шдготовки майбутнiх учителiв технологiй, що володiють сучасними IT i здатш розвивати сво! навики в умовах неперервно! освiти.
Мета CTaTTi: виокремити особливосп формування фахово! компетентностi майбутшх учителiв технолопчно! освiти засобами IT.
Проблеми шдготовки майбутшх фахiвцiв у сферi освiти знайшли вiдображення у дослщженнях вiтчизняних i зарубiжних учених. Так, науково-дослiднiй дiяльностi у вищш школi як фактора забезпечення якост освiти присвяченi роботи В. Богословського, О. Вербицького, А. Жилша, Л. Коржово! та iн.; самостшно! дiяльностi - Г. Кирилова, Л. Кондрашово!, П. Пiдкасистого, М. Скатiна та ш, компетентнiсного пiдходу до побудови та вивчення освiтнiх процесiв - О. Баранникова, Н. Бiбiк, В. Козирева, О. Овчарук, А. Тряпщина, Л. Хоружо!, А. Хуторського та ш.
У вирiшеннi проблеми формування шформацшно-комушкацшно! компетентностi педагога е фундаментальш дослiдження вiтчизняних i зарубiжних учених (В. Алейников, Е. Купрша, З. Новшова, С. Сивих, А. Молокова, Г. Бордовський, Н. Гендша й ш).
Tехнологiзацiя та iнформатизацiя, змши парадигм мислення та потреб суспшьства визначають формування компетентного фахiвця одшею з основних проблем педагогiки. Майбутш фахiвцi набувають професшно! компетентностi як шд час вивчення спецiального циклу навчальних предметiв, так i в профеш реалiзацil мiжпредметних зв1язкiв. Серед зарубiжних вчених (Е. Стевiк, Г. Юле, Р. Охфорд та ш), що дослщжували способи формування професшно! компетентностi, простежуеться перехiд вiд квалiфiкацil та освiти сучасного працiвника до його сощально! цiнностi, навикiв адаптацп до потреб суспiльства, вмiння здшснювати самоосвiту.
Дослiджували особливостi формування професшно! компетентносп багато вчених, зокрема В. Байденко, Т. Браже, В. Болотов, Б. Гершунський, Р. Горбатюк, С. Молчанов, М. Павлютенко, М. Холодна.
Розглянемо основш визначення поняття компетентностi, що розглядаються в роботах цих авторiв. Так, В. Байденко розглядае компетентнiсть як здатнiсть ефективно виконувати роботу, з високим ступенем саморегуляци, саморефлекси, самооцiнки, з швидкою, гнучкою й адаптивною реакцiею на динамшу обставин i середовища; вщповщшсть квалiфiкацiйним характеристикам з урахуванням вимог локальних i регiональних потреб ринюв працi [1, с. 2]. М. Холодна зазначае, що компетентнють е особливим типом оргашзацп предметно-специфiчних знань, якi забезпечують прийняття ефективних рiшень у вiдповiднiй сферi дiяльностi [2, с. 207]. В. Болотов вказуе, що компетентнюний пiдхiд висувае на переднш план не знання суб'екта навчання, а його вмшня вирiшувати проблеми: навчальнi, життевi, професшш, побутовi, правовi, етичнi [3, с. 11].
На думку М. Павлютенка рiвень професшно! компетентностi педагога можна визначити через якiсть знань з основних предмеив, вiльним володiнням змюту свое! працi, а також вщповщнютю ще! працi професiйно важливим якостям педагога, його самоощнщ. Вiдповiдно до цього науковець пропонуе таку структуру компетентност [4]:
• потребово-мотивацiйна сфера (сукупнють цiннiсних орiентацiй, потреб та штерешв);
• операцiйно-технiчна сфера (загальш та спецiальнi знання, професiйно важливi якостi, досвiд);
• сфера самосвщомосп (усвщомлення, оцiнка людиною свого знання, поведiнки, морального обличчя та iнтересiв, iдеалiв i мотивiв поведiнки, цшсно! оцiнки самого себе).
Р. Горбатюк стверджуе, що при пiдготовцi майбутшх фахiвцiв провiдним загальним принципом мае бути вщвертють (зовнiшня i внутршня) модельовано! системи. Зовнiшня вiдвертiсть забезпечуеться гнучким реагуванням на швидко змшну соцiально-педагогiчну ситуацiю, прагненням уловлювати сощальне замовлення. Внутрiшня вiдвертiсть повязана з прагненням пдабрати для кожного студента шдивщуальну траекторiю розвитку з урахуванням його психолопчних особливостей, здiбностей i схильностей [5, с. 187].
О. Зайцева вказуе, що вчитель освгтньо! галузi мТехнологiям повинен розумiти загальш цш шформатизаци суспiльства, iнформацiйнi процеси i явища, володiти навичками роботи з техшкою, використання найпростiших прикладних програм, а також основами формалiзацi! i алгорштшзаци,як методами наукових дослщжень тощо [6, с. 19].
На думку Б. Гершунського, фахова компетентнють, визначаеться рiвнем професшно! освiти, досвщом та iндивiдуальними особливостями людини, И прагненням до безперервно! освiти та самовдосконалення, творчого вiдношення до справи [7, с. 64]. Професiйна компетентнють вчителя становить певний рiвень його готовносп до професшно! дiяльностi, що виражаеться в досвiдi, знаннях та ерудици.
Дослiдженням фахово! компетентностi з точки зору системного тдходу займались Т. Браже, С. Молчанов та ш. Формулюючи поняття професшно-педагопчно! компетентности С. Молчанов визначав коло питань, що виражають досвщ (знання), якими володiе педагог. Вчений робить акцент на компетентнють, що об'еднуе у себе рiзнi знання з галузi професшно! дiяльностi фахiвця. Проте, на думку Т. Браже, фахова компетентнють повинна включати не лише знання та умшня, а й мотиви дiяльностi, професшно значущi якостi особистосп, якi необхiднi для И розвитку. Вчений зазначае наступи показники компетентности володiння професiйними знаннями та умшнями, цiннiснi орiентацil, культура, що виявляеться в мовленнi, стилi спiлкування, вщношення вчителя до себе, свое! професшно! дiяльностi [8, с. 72].
Розвиток фахово^' компетентностi ми розглядаемо через усвщомлення педагогом зростаючо! ролi шформатизаци суспiльства, формування навичок роботи з 1Т, ефективного використання iнформацi! у професшнш дiяльностi.
Важливою складовою професшно! дiяльностi в сучасному суспiльствi е самоосвгта, яку складно органiзувати без технологш дистанцiйно! освiти. Вони забезпечують штерактивнють обмiну iнформацiею та двохстороннш зв'язок рiзних видiв (текст, графша, аудiо, вiдео) як в синхронному й асинхронному режим^ так i в комбiнованому [9].
Впровадження шформацшних технологiй у навчальний процес актуалiзуе проблеми пiдготовки вчителiв до !х використання у професiйнiй дiяльностi. Важливим стае пошук пiдходiв до самооргашзаци вчителя, формування вiдповiдних компетентностей та здшснення дослiдно-пошуково! роботи. За допомогою мультимедшних засобiв можна пiдiбрати
оптимальний темп роботи вщповщно до особливостей навчального процесу, використовуючи аудiо, вiдео чи текстову шформащю зробити акцент на важливих моментах.
Таким чином, можна стверджувати, що фахова компетентнiсть майбутнього фахiвця технолопчно! освiти - iнтегральна характеристика його особистосп, що е показником його квалiфiкащ!, володiння освiтнiми технологiями, готовносп до здiйснення теоретичного, практичного та психолопчного видiв професшно! дiяльностi. З урахуванням цього сучасний вчитель технологш повинен безперервно вдосконалювати свою фахову компетенттсть, володiти знаннями про досягнення сучасно! науки й технiки, оргашзащю, перспективи й тенденцл виробництва, будову i принципи роботи обладнання, закономiрностi виробничих процесiв тощо.
Формування професшно! педагопчно! компетентностi майбутнього вчителя технологш у ВНЗ здшснюеться за трьома напрямами: фахова шдготовка (професiйнi та психолого-педагогiчнi знання), соцiально-гуманiтарна шдготовка, педагопчна творчiсть та креативнiсть. В основi системи освiтнiх компетентностей лежить iерархiчна структура, рiвнi яко! складаються з загальногалузевих, предметних та засадничих компетентностей.
До останшх належать мiжкультурнi та мiжгалузевi знання, умiння та здiбностi, характеристики особи, яю необхiднi для адаптаци i продуктивно! дiяльностi [10, с. 153]. Розглянемо класифшащю засадничих компетентностей подану вiтчизняними науковцями (Н. Бiбiк, Л. Ващенко, О. Локшина, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачова), де засадничими компетентностями е навчальна (умшня вчитися), громадянська, загальнокультурна, соцiальна, здоров''язбершаюча та iнформацiйна.
О. Коберник основу формування професшних якостей виражае у семи засадничих компетентностях: навчальнш, культурнiй, здоров'язберiгаючiй, iнформацiйнiй, соцiальнiй, громадянськш та пiдприемницькiй [11, с. 89].
Ми вважаемо, що для ведення професшно! дiяльностi учитель технологи повинен мати достатш знання з конструювання та моделювання, володiти сучасними 1Т та займатись професiйною самоосвiтою. Важливим елементом професшно! дiяльностi сучасного фахiвця е використання новiтнiх 1Т, яю дозволяють оптимiзувати органiзацiю робочого процесу, забезпечують формування умiнь пошуку, обробки та систематизаци отримано! шформаци. При його шдготовщ особливу увагу потрiбно придiляти формуванню шформацшно! компетентостi. Вона створюе надiйну основу для творчого вщтворення передового досвiду, пошуку, знаходження та прийняття iнновацiйних розв'язкiв [12, с. 365]. Це передбачае внесення змш до змюту iснуючих куршв, розробки дистанцiйних навчальних курсiв та !х адаптацiю згiдно з сучасними вимогами та завданнями, якi поставлеш перед програмою пiдготовки майбутнiх фаивщв осв^ньо! галузi «Технологи».
Iнформацiйна компетенттсть вщображае вмiння орiентуватись в шформацшному середовищi. До не! належать навички пошуку в 1нтернеп, оперування отриманою iнформацiею (аналiз, синтез, узагальнення), володшня сучасними засобами для доступу до шформацп (планшет, смартфон, комп'ютер, ноутбук тощо) та шформацшними технологiями (здшснювати аудiо чи вiдеозапис, користуватись електронною поштою тощо). Iнформацiйнi технологil - це набiр методiв i програмно-техшчних засобiв, об'еднаних в технологiчний ланцюг, для пошуку, аналiзу, зберiгання та вщображення iнформацil з метою зниження трудомюткосп И використання. Рiвнем вщображення культури щодо роботи з шформащею виступае iнформацiйна культура.
Вкажемо таю складовi iнформацiйноl компетентностi, якими повинен волод^и сучасний педагог:
• визначати проблему поставлену перед темою дослщження;
• формувати ключовi слова, розрiзняти види матерiалiв, пошук яких необхiдний для професшно! дiяльностi;
• використовувати усi доступш засоби для здiйснення професiйно! дiяльностi;
• за допомогою рiзних тишв джерел здiйснювати пошук необхiдних матерiалiв;
• аналiзувати, систематизувати та узагальнювати знайдену шформащю;
• оцшити актуальшсть знайдено! iнформацi!, наповненiсть i точшсть.
Для запису та передачi вiдеоматерiалу сучасному педагогу не потрiбно користуватися спещальними засобами, достатньо використати смартфон чи шший пристрiй, де присутня
камера. Доступнють цього способу подання шформаци забезпечив розвиток вщеолекщям. Найбiльшими ресурсами даних матерiалiв е вiдеохостинги (Youtube, Rutube та ш.). Перевагою методу - е простота доступу до матерiалiв, недолiком - вщсутшсть контролю за вiдвiвуваням та використанням матерiалу навчального курсу.
До програмних засобiв навчання вчителя технологи вщносимо програми для комп'ютерного моделювання (AutoCad, ArchiCAD, Blender, Arcon, 3DMax та iн.) та оцiнки рiвня якостi знань (програми для тестування).
Основною метою комп'ютерного моделювання е одержання точних результат за допомогою комп'ютерно! навчально! моделi. Найчастiше моделювання - це основний елемент системного аналiзу до якого входить сукупшсть методолопчних засобiв, що сприяють шдготовщ та рiшенню поставлених завдань.
1нформацшш технологи е функцiональними компонентами шших видiв технологiй (виробничих, органiзацiйних, сощальних) i виконують роль iнтелектуального ядра. 1х використання дозволяе значно шдвищити ефективнiсть цих та iнших технологш, скорочуючи при цьому витрати рiзних iнших видiв ресурсiв суспiльства [13, с. 10].
На нашу думку, шформацшш технологи повинш використовуватися в першу чергу для досягнення освггшх цiлей. Необхiднiсть пiдвищення якостi формування фахово! компетентностi майбутнiх фахiвцiв технолопчно! освiти виражаеться у потребах впровадження бiльш ефективних методiв навчання та оргашзаци навчального процесу. Важлива умова шдготовки конкурентоспроможних фахiвцiв е наявшсть освiтнього середовища, яке орiентоване на розвиток професшно-значущих якостей особистостi та фахових компетентностей. Тому необхщним елементом оргашзаци навчального процесу е застосування 1Т у процесi навчання, зокрема дистанцшних освiтнiх центрiв та програмних засобiв навчання.
Використання дистанцiйних осв^шх центрiв у професiйнiй дiяльностi майбутнього вчителя технологи дае наступш можливосп:
• доступ до вiтчизняних чи зарубiжних навчальних курсiв - як для покращення сво!х знань, так i для обмiну досвiдом;
• новi засоби для оргашзаци самоосвгги, передусiм доступ до вебiнарiв, форумiв, навчальних проектiв тощо;
• гнучкий графiк навчання;
• вiдсутнiсть привя'зки до мюця, де здiйснюеться навчальний процес;
• при оформленнi власного курсу залучаються додатковi студенти;
• формувати зв^ щодо активностi у навчальному курсi.
Поданi характеристики вщображають лише загальнi можливостi даних мережевих ресуршв. Якiсть !х використання, залежить вiд навичок роботи з сучасними IT i студентiв, i викладачiв. До позитивних особливостей дистанцiйного навчання вщносимо можливiсть використання з очною формою, що передбачае широке застосування поряд з традицшними формами i методами, засобiв IT (iнтерактивних дошок, мультимедiйних планшетiв, вiртуальних лабораторiй, педагопчних програмних засобiв, комп'ютерних моделей тощо).
Для перевiрки готовностi майбутнiх вчителiв технологи до використання дистанцiйних технологш нами проведено дослщження на базi Tернопiльського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Отриманi результати дають шдстави стверджувати, що серед студенев 1-4 курсiв (74 студенти) технолопчно! осв^и, 94 % - використовують вказаш технологи для самоосвiти, однак, лише 14 % застосовують навчальш ресурси технолопчно! спещальносп. Це говорить про хороший рiвень самоорганiзацi!, але недостатню кiлькiсть професiйно орiентованих ресуршв. Один з напрямкiв вирiшення ще! проблеми полягае у правильнiй оргашзаци дистанцшних куршв, що проходять спшьно з очними заняттями i формують у студенев базу знань, яку вони можуть використовувати при шдготовщ до занять чи шдвищення кватфшаци.
Розробку дистанцшних куршв потрiбно починати з постановки вимог до засобiв дистанщйного навчання з погляду тдготовки конкретних дисциплiн, визначення готовностi до отримання професiйних знань. Визначення рiвня сформованостi фахово! компетентностi дозволяе виявити складовi дистанцiйного курсу, як1 недостатньо оптимiзованi для освiтнiх завдань.
Таким чином, спираючись на визначеш cyTHicHi характеристики компетентносп та фахово1 компетентноcтi, можна стверджувати про важливicть розробки та використання дистанцшних кyрciв технологiчного спрямування для професшно1' реалiзацiï майбyтнiх y4rn^iB технологiй. На жаль, частина студенев не користуеться належно диcтанцiйними ресурсами технолопчного спрямування, що cвiдчить про недостатнш рiвень ïхньоï готовноcтi до проведення наукового пошуку. Вирiшення ще1" проблеми передбачае формування навичок роботи з сучасними IT, належноï iнформацiйноï культури. За допомогою iнновацiйних технологш профеciйноï пiдготовки необхiдно сприяти розвитку шформацшно1' культури cтyдентiв, 1'х творчих здiбноcтей. Tакi вимоги визначають необхщшсть пiдвищення якоcтi органiзацiï навчального процесу для майбутшх вчителiв технологiï, забезпечення випускникам педагопчних ВНЗ можливоcтi роботи в професшнш галyзi на рiвнi cвiтових cтандартiв, вiльного володiння своею профешею та орieнтацiю у cyмiжних сферах дiяльноcтi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Байденко В. И. Концептуальная модель государственных образовательных стандартов в компетентностном формате (дискуссионный вариант): Материалы ко второму заседанию методологического семинара / В. И. Байденко. - М.: Издательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2004. - 19 с.
2. Холодная М. А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования. - 2-е изд., перераб. и доп / М.
A. Холодная. - СПб.: Питер, 2002. - 272 с.
3. Болотов В. А. Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе / В. А. Болотов,
B. В. Сериков // Педагогика, 2003. - № 10. - С. 8 - 14.
4. Павлютенков Е. М. Профессиональное становление будущего учителя / Е. М. Павлютенков // Педагогика. - 1990. - № 11. - С. 64 - 69.
5. Горбатюк Р. М. Теоретичш основи моделювання системи професшно! подготовки майбутшх 1нженер1в-педагопв компютерного профшю / Р. М. Горбатюк // Педагопчна освгга: теоргя i практика, 2012. - Вип. 11. - С. 184 - 190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2012_11_36
6. Зайцева О. Б. Информационная компетентность учителя образовательной области «Технология» / О. Б. Зайцева // Педагогика, 2004. - № 4. - С. 17 -23.
7. Гершунский Б. С. Философия образования для XXI века / Б. С. Гершунский. - М.: Совершенство, 1998. - 608 с.
8. Браже Т. Г. Из опыта развития общей культуры учителя / Т. Г. Браже // Педагогика. - 1993. - № 2. - С. 70 - 73.
9. Положення про дистанцшне навчання. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13
10. Козловська I. М. Теоретичш та методичш основи штеграцп знань учшв професшно-техшчно1 школи: дис. ... д-ра. пед. наук: 13.00.04 / I. М. Козловська. - К., 2001. - 459 с.
11. Коберник О. М. Теоретико-методичш засади компетентшсного тдходу в технолопчнш освт / О. М. Коберник // Сучасш шформацшш технологи та шновацшш методики навчання у шдготовщ фах1вщв: методология, теор1я, досвщ проблеми. - 2014. - Вип. 37. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2014_37_14
12. Гуревич Р. С. 1нформацшно-телекомушкацшш технологи в навчальному процеа та наукових дослщженнях / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемiя. - К.: Освгта Украши, 2006. - 390 с.
13. Кадемгя М. Ю. 1нформацшно-комушкацшш технологи в навчальному процесс навч. поабник / М. Ю. Кадемiя, I. Ю. Шахша. - Вшниця: ТОВ «Планер», 2011. - 220 с.
REFERENCES
1. Baydenko V. I. Kontseptualnaya model gosudarstvennykh obrazovatelnykh standartov v kompetentnostnom formate (diskussionnyy variant): Materialy ko vtoromu zasedaniyu metodologicheskogo seminara [Conceptual model of the state educational standards of competency format (discussion version): proceedings of the second meeting of the methodological seminar]. Moscow, "Izdatelskiy tsentr problem kachestva podgotovki spetsialistov" Publ., 2004, 19 p. (In Russ.).
2. Kholodnaya M. A. Psikhologiya intellekta. Paradoksy issledovaniya [Psychology of intelligence. Paradoxes Research]. Saint Petersburg, "Piter" Publ., 2002, 272 p. (In Russ.).
3. Bolotov V. A., Serikov V. V. Kompetentnostnaya model: ot idei k obrazovatelnoy programme [Competence model: from the idea to the educational program]. Pedagogika, 2003. - no 10. - pp. 8 - 14. (In Russ.).
4. Pavlyutenkov E. M. Professionalnoe stanovlenie budushchego uchitelya [Professional formation of the future teacher], Pedagogika, 1990, no. 11, pp. 64-69. (In Russ.).
5. Gorbatjuk R. M. Teoretychni osnovy modeljuvannja systemy profesijnoi pidgotovky majbutnih inzheneriv-pedagogiv kompjuternogo profilju [Theoretical basis of modeling of training future engineers-teachers computer profile]. Pedagogichna osvita: teorija i praktyka, 2012. - Vol. 11. - pp. 184 - 190. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znppo_2012_11_36 (accessed 21.03.2016)
6. Zaytseva O. B. Informatsionnaya kompetentnost uchitelya obrazovatelnoy oblasti «Tekhnologiya» [Information competence of teachers "Technology" educational area]. Pedagogika, 2004, no 4, pp. 17-23. (In Russ.).
7. Gershunsiy B. S. Filosofiya o brazovaniya dlya XXI veka [Philosophy of Education for the XXI century]. Moscow, "Sovershenstvo" Publ., 1998, 608 p. (In Russ.).
8. Brazhe T. G. Iz opyta razvitiya obshchey kultury uchitelya [From the experience of the general culture of the teacher], Pedagogika, 1993, no. 2, pp. 70-73.(In Russ.).
9. Polozhennja pro dystancijne navchannja [Regulations on Distance Learning]. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13 (accessed 21.03.2016).
10. Kozlovska I. M. Teoretychni ta metodychni osnovy integracii znan uchniv profesijno-tehnichnoi shkoly. Diss, dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04 «Theory and Methods of Professional Education» [Theoretical and methodological foundations of knowledge integration of vocational-technical school]. Kiev, 2001, 459 p.
11. Kobernyk O. M. [Theoretical and methodological bases of competence approach in education technology]. Suchasni informacijni tehnologii ta innovacijni metodyky navchannja u pidgotovci fahivciv: metodologija, teorija, dosvid, problemy [Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, practice, problems], 2014. - vol. 37. - pp. 85 - 91. - Available at:
12. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sitimn_2014_37_14 (accessed 21.03.2016).
13. Gurevych R. S., Kademija M. J. Informacijno-telekomunikacijni tehnologii v navchalnomu procesi ta naukovyh doslidzhennjah [Information and telecommunication technologies in educational process and scientific research]. Kiev.: "Osvita Ukraine" Publ., 2006. - 390 p.
14. Kademija M. Ju., Shahina I. Ju. Informacijno-komunikacijni tehnologii v navchalnomu procesi: Navchalnyj posibnyk [Information and communication technologies in the educational process: textbook], Vinnytsia, "Planer" Publ., 2011, 220 p.
УДК 374.72:159.9
I. С. П1ЧУГ1НА
ПРОБЛЕМИ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСП ДОРОСЛО1 ЛЮДИНИ У ПРАЦЯХ В1ТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ
До^джено проблеми духовно-морального розвитку oco6ucmocmi дорослоХ людини у працях вiтчизняних науковцiв. Проаналiзовано напрямки освimньоi дiяльностi та психологи, в яких вченi i практики розглядають особисткний розвиток. Розглянуто maKi освimнi процеси, що сприяють розвитку особисmосmi дорослоХ людини, як навчання i виховання, та ix здтснення у неформальтй освimi i практичнш психологп - одному з напрямюв неформальноХ освimи. Висвimлено можливосmi практикуючого психолога впливати на духовно-моральний розвиток особисmосmi дорослоХ людини. Доведено, що проблеми духовно-морального розвитку особисmосmi можуть бути ефективно вирiшенi, якщо в резульmami педaгогiчноi або псиxологiчноi практики скеровувати дорослих на посттну самостшну внутрШню роботу над собою.
Ключовi слова: духовно-моральний розвиток, розвиток особисmосmi, неформальна освта дорослих, практична псиxологiя, навчання, виховання.
И. С. ПИЧУГИНА
ПРОБЛЕМЫ ДУХОВНО-НРАВСТВЕННОГО РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ ВЗРОСЛОГО ЧЕЛОВЕКА В ТРУДАХ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ УЧЁНЫХ
Исследованы проблемы духовно-нравственного развития личности взрослого человека в трудах отечественных и зарубежных учёных. Проанализированы направления образовательной деятельности и психологии, в которых учёные и практики рассматривают личностное развитие. Рассмотрены такие образовательные процессы, способствующие развитию личности взрослого человека, как обучение и воспитание, и их осуществление в неформальном образовании и практической психологии - одном из направлений неформального образования. Освещены возможности практикующего психолога влиять на
