CC BY
11РОМСЬК1 МЕД1А НА ЗАКАРПАТТ1 В КОНТЕКСТ ПРОБЛЕМ MI^KyAbTyPHOÏ КОМУНIКАЦIÏ
Юрш Михайлович Бiдзiля,
кандидат фiлологiчних наук, доцент, 3aeidyea4 кафедри журналктики ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний ушверситет»
THE GYPSY MEDIA IN TRANSCARPATHIA IN THE CONTEXT QFINTERCULTURAL COMMUNICATION
Bidzilya Yu.M., Candidate of Philology, Associate Professor, Head of Department of Journalism, Uzhhorod National University
ABSTRACT
The article deals with the problems of intercultural communication of Gypsy ethnic group in Transcarpathia. The perspectives of overcoming social outside of this people through its media, fulfilliry its active cultural and educational functions are being outlines. The reason inadequate communication among the Gypsy ethnic group itself is caste preservation, but old stereotypes concerning gypsies prevent their positive contracts with other national groups. The author considers that the solution to the problem lies, in working out complex social economic and informative strategies. Gypsy media may serve as a key to solving not only many problems of international communication but it can also help gypsies adapt to social economic realia of the Ukrainian society.
Keywords: Intercultural Communication, media, information space, Gypsies, printed media, social outsider.
Постановка проблеми. Шсля здобуття Укра!ною неза-лежност у вггчизнянш журнал^тищ нарешт завершився процес, коли актуальшсть проблем диктувалася зверху, «коли визначалось те, що мало щкавити читача... i, на-впаки, те, що справдi щкавило людей, вщсувалось на за-днш план або заборонялось зовам» [1, с.11]. Серед таких приховано табуйованих тем було й ромське питання. Ввд часу проголошення незалежност ця проблема все часть ше стае предметом обговорення, однак вагомого результату це не дало. Впм, завдяки засобам масово! шформацп, укра!нське суспшьство в умовах тепершньо! розбудови нашо! держави почало переосмислювати не лише саме свггорозумшня укра!нського нацюнального вщродження як ушверсально! категорп, але й цшу низку питань, що пов'язаш з проблемами регенерацп культурних традицш шших етноав з одночасним виробленням у них позицп повноправного громадянина украшського суспшьства та державницько! ментальной! Проте серед ромського ет-носу, через цшу низку проблем, цей процес ввдбуваеться найскладшше. В знаки даеться i тривалий кочовий споаб життя, й зaгaльновiдомi соцiально-економiчнi проблеми, низький освггнш рiвень ще! людносл, а також стереотипи, що сформувалися в шформацшнш масовш свiдомостi.
Анaлiз остaннiх дослiджень i публiкaцiй. Практично вщ часу, коли предки ромiв залишили свою прабатьювщи-ну, долину ржи 1нд (приблизно IX - Х ст. н.е.), не лише не налагоджувалася позитивна комунiкaцiя державотворчих етноав з ромами, але й тривалий час жодним суспшьством вони не сприймалися як його повнощнш члени. Частково це було зумовлено тим, що «на початку XV ст. вщбуваеть-ся aктивiзaцiя «цигансько!» злочинноста, кримiнaлiзaцiя тогочасних етнiчних груп, що в подальшому спричинило прийняття европейськими державами низки суворих за-кошв. Деякi з них нaвiть забороняли тд страхом смертi розмовляти з особами цигансько! нацюнальностЬ [2, с. 385]. Шд час друго! свиово! вiйни було знищено 80 % усьо-го ромського населення бвропи [3].
Анaлiз наукових публiкaцiй, статей в перюдищ та ма-терiaлiв iнформaцiйних ресурсiв зaсвiдчуе, що в значнш чaстинi кра!н бвропи, i в Укрa!нi зокрема, склалася така ситуащя, внaслiдок яко! роми вщносяться до aутсaйдерiв
сучасного суспiльства. Причини цьому вбачаемо, як у ксенофобських настроях, браковi iнформацii щодо ^то-рико-культурних традицiй цього етносу в европейських державах, так i в слабкш iнтеграцii циган в сощально-гро-мадське життя краiн, де вони мешкають. Сьогоднi до ром-сько'' проблематики тiею чи iншою мiрою дотична цiла низка соцiальних та економiчних проблем, якi характернi для нашо'' держави загалом i для Закарпаття зокрема. В останш роки значною мiрою пожвавився iнтерес до ромiв, як в академiчних наукових колах [2, 3, 10, 11, 12], так i в полггищ [4, 5, 7] та медiа [6, 8, 9, 14]. На непроста шляхи виршення проблеми вказуе й те, що до не'' все частше звертаються полггики та фшансисти. Це iлюстрацiя того, що суспшьство починае усввдомлювати: без комплексного виршення циганського питання неможливо зрушити з мiсця глобально'' проблеми - адаптацп ромського етносу серед шших, пщняття 'х освинього та загальнокультурно-го рiвня й одночасне збереження традицш, звича'в, народ-нопоетично'' творчостi, ремесел тощо.
Комушкащя державотворчих нацiй з ромським етно-сом, що слабо iнтегрований у суспшьство, кнуе як глобальна проблема сотш рокiв i не лише на теренах Укра'-ни, але й у кра'нах 6С, а нинi постае як така, що допоки не знаходить позитивного розв'язання, не дивлячись на величезш зусилля урядiв багатьох кра'н. Керiвництво держав, де проживае велика кшьюсть цього етносу, перюдич-но шукае шляхи вирiшення ромського питання. Так, у частит 6С дiяла декада ромсько'' iнтеграцii (2005-2015 рр.). Уряди держав-iнiцiаторiв iз Центрально'' та Схщно'' бвропи (Болгарiя, Македонiя, Румунiя, Сербiя, Словаччина, Угорщина, Хорватiя, Чехiя, Чорногорiя) ухвалили проект, який був призначений тдвищити соцiально-економiчний статус та посилити iнтеграцiю до суспшьства ромсько'' меншини цих кра'н. Згодом до декади долучилися Литва та Укра'на.
Однак цi заходи помггних результатiв не дали, про що сввдчать поди, якi сталися в сусвдшх Угорщинi та Чехи за кшька рокiв пiсля ухвалення проекту. Зокрема, 22 лютого 2010 року прем'ер-мшстр Угорщини Гордон Байна'' у виступi перед Нащональними Зборами публiчно визнав, що угорських циганiв необхiдно активнiше залучати до
системи освгти, надавати !м робочi м^ця, перетворювати на законослухняних платниюв податкiв. Урядовець тд-твердив припущення журналiстiв про величезнi кошти, яю витрачаються урядом на цi заходи: обчислення фашв-цiв засвiдчили, що за десять рокiв на штегращю ромсько! меншостi в Угорщиш було вкладено бшьш нiж пiвмiльярда евро. У свою чергу сощологи звертають увагу на проблему зростання антициганських настро!в в угорському суспшь-ствi й паралельно - злочинностi серед ромiв [див. дет.: 4].
Складшсть ще! проблеми пiдтверджують iнциденти в листопадi 2008 року в Чехи. Антицигансью настро! тут ви-лилися в сутички полщп з прибiчниками ультраправо! на-цiонал-соцiалiстичноi Робггаичо! парти (Оё1шека з^апа), яка органiзувала мггинг у Литвиновi за участю 500 неонациста i зробила спробу погрому циганського поселення [2, с. 388]. Згодом i в шших м^тах Чехii вiдбулися подiб-ш акцii. Пiзнiше цигани Чесько! Республжи зажадали вiд уряду кра!ни оголосити поза законом праворадикальш полiтичнi об'еднання [5]. У квггш 2012 року серби, проте-стуючи проти створення циганського селища в м^течку Ресшк, влаштували сутички з полiцейськими та закидали !х камiнням [6]. Антицигансью настро! пiдтверджують, як нещодавнi виступи у Франци [7], так i подii, що передували !м, коли у квiтнi 2010 р. уряд Шмеччини схвалив документ про репатрiацiю 10000 косовських циган^женщв [8]. Наймасовiша хвиля виступiв проти ромiв прокотила-ся 14-ма мотами Болгарii наприкiнцi вересня 2011 року, коли полщя затримала понад 160 правопорушниюв, у яких вилучили нож^ палицi i димовi шашки [9].
Виокремлення невиршених ранiше частин загально! проблеми. Ромська громада в Украш, так само, як i в ба-гатьох державах бвропи, впродовж багатьох десятилиь залишаеться аутсайдером у суспшьних та державотворчих процесах. Проблеми мiжкультурноi комунiкацii циган з шшими етносами, у тому числi державотворчим дослвд-жуються слабко й мають двi крайнощi: 1) романтизацiя способу життя ромiв; 2) сприйняття ще! спiльноти, як людей, що пов'язаш, як правило, зi злочинством, бродяж-ництвом тощо. Зостаються недослiдженими нечисленш ромськi медiа Укра!ни, якi могли б сприяти покращенню мiжкультурноi комушкаци циган з представниками iнших етноав держави та пiдвищенню рiвня освгги та культури всередиш само! ромсько! громади.
Мета статтi полягае в тому, щоб вiдстежити проблеми комушкаци ромiв з iншими етносами в Укра!ш та на Закарпатп, проаналiзувати циганську пресу краю ^зь призму налагодження позитивного контактування ще! громади з представниками iнших нащональностей, що мешкають в областi. Заодно вбачаемо за доцшьне вияви-ти основш причини соцiального аутсайдерства ромського етносу та намгшти шляхи його подолання.
Виклад основного матерiалу. На укра!нських землях цигани з'явилися в XV ст., серед них найбшьша група -серви - розселилися по всьому обширу держави. Сьогодш роми мешкають в уах областях Укра!ни, але найбшьше !х на Закарпатта, у Криму та Швденнш Бессарабii. Майже половина з них живе в м^тах. За ведомостями останнього пе-репису (2001), лише близько 40 % циган у м^тах вважають ромську мову рвдною, у селах - 35 %; решта за рвдну вва-
жають украшську, угорську, румунську та росшську мови.
На територiю нишшнього Закарпаття роми почали за-ходити приблизно в той же час (на початку XV ст.), що й на велику Украшу. «Вперше в Угорщиш, яка тодi владарю-вала у нашому кра!, про ромiв згадано в 1219 р., ...в 1691 р. в Ужгородi вперше зафжсовано вулицю Циганську з поiменним переписом Н жителiв, вперше (1923 р.) тут вщ-крито ромську школу» [10, с. 28]. Поштовхом до масово-го оселення циган у цьому регюш посприяли турки, яю випснили !х iз захоплених пiвденних земель Угорщини. Новi прибульцi займалися ковальським ремеслом, торгу-вали кiньми, виробляли вальки (саман), деяю з них були неперевершеними музикантами. Однак м^цеве населення комушкувало з ромами неохоче й зустрiчало !х досить не-привiтно.
За радянських чаав влада намагалася змусити вах циган до осшого способу життя (постанова ЦВК СРСР «Про заходи щодо сприяння переходу кочових циган до трудового осшого способу життя» (1 жовтня 1926 р), постанова ВУЦВК УРСР «Про заходи допомоги до переходу кочових циган до трудового осшого населення» (23 лютого 1927 р.), указ Президи Верховно! Ради СРСР «Про залучення до пращ циган, яю займаються бродяжництвом» (5 жовтня 1956 року).
На Закарпатта за повоенш роки було чимало зроблено для припинення кочового способу життя i жебракування циган. Ще в 50-60-х роках XX ст. проводилися заходи зi встановлення «шефства трудових колективiв над ромсь-кими общинами, родинами, окремими людьми з метою залучення молодi до навчання, дорослих - до суспшь-но-корисно! пращ i лжввдацп безробгття, сощального за-безпечення тощо» [10, с. 29].
Дослщжуючи специфжу ромського сегменту в шфор-мацiйному полi Закарпаття, варто пам'ятати, що ця ет-шчна меншина краю вирiзняеться серед шших спшьнот особливостями не лише свое! життедiяльностi, етнокуль-турно! мобiлiзацii та етноменталиету, але й специфiкою комушкаци, як iз представниками iнших нацюнальностей, так i в середиш свое! спiльноти. Це зумовлено тра-дицiею збереження кастовостi серед ромського етносу. Проблемою е низький освггаш рiвень серед циганського населення. За ведомостями перепису 1989 року та результатами сощолопчних дослiджень виявлено «вкрай низь-кi освiтньо-культурнi та квалiфiкацiйнi показники ромiв краю, хоча на той час понад 98% циган були робиниками та колгоспниками. Серед дией шкшьного вiку 83,6% от-римували тiльки неповну середню освгту, 14,5% - загальну середню освгту, професiйно-технiчну - 22 особи (1,4%), середню спещальну - 4 особи (0,3%), 1 особа - вищу освгту в м. Ужгорода [11, с.13]. Роми Закарпаття, як загалом i в Украш, тривалий час не мали не лише сво!х шкiл, але й культурно-освишх товариств. У кращому випадку були традицшш для радянсько! нащонально-шформацшно! полiтики ромськi ансамблi пiснi й танцю. Етнонащональ-не вiдродження з кшця 80-х - початку 90-х рр. минулого столитя значним чином захопило й ромську спшьноту.
Починаючи iз 1991 року, ситуацiя в Укра!ш щодо ром-сько! проблеми зазнала позитивних змш, заодно дещо по-кращилася комунiкацiя ромiв з шшими етносами краю.
На Закарпатт значним чином цьому сприяло створення культурно-освишх товариств та громадських оргашзацш, яю не лише займалися просвиницькою дiяльнiстю серед ромiв, але й популяризували традицп, культуру та поб-ут свого етносу в цьому мультикультурному середовищь Однак заплутаний процес комушкування всерединi само! ромсько! громади, брак одностайностi та ввдсутшсть ба-жання досягнути консенсусу помiж спiльноти значним чином перешкоджають iнтеграцiï ромiв у суспiльнi проце-си. Це засвiдчила й обласна установча конференщя циган Закарпаття «Рома» в Ужгородi (травень 1991 р.), на якш затверджували Статут, емблему та прапор товариства. Через суперечки щодо авторитету претендентав (Аладара та Йосипа Адамiв), так i не було обрано очiльника оргашза-цiï. Полемiка затягнулася надовго й завершилася тим, що у травш 1993 року Аладар Адам очоловив новостворене Обласне культурно-просвггне товариство «Ромаш Яг» («Ромська ватра»), яке одразу долучилося до шформацш-но-освiтньоï, культурницько^ правозахисноï та суспшь-но-громадськоï роботи серед значноï частини ромського населення краю. Гаслом товариства стали слова «Допомо-жи шшому - стань приятелем», а прюритетними напряма-ми - правозахисна та просвiтницька робота серед ромського населення й попередження мiжетнiчних конфлжпв. Фахiвцi ще1' громадсько" органiзацiï безкоштовно надають ромам юридичну консультацiю та здiйснюють ïx захист у судi. Керiвництво «Ромаш Яг» регулярно в цей час друкуе на сторшках обласних газет матерiали, в яких порушують-ся злободенш проблеми ромсько" громади краю, а також звертаеться з Шщативами до обласного керiвництва щодо 1х розв'язання. Сьогоднi органiзацiя нараховуе понад 800 члешв, 50 серед яких активно займаеться суспшьно-гро-мадською роботою. Допоки «Ромаш Яг» залишаеться единою громадською оргашзащею серед ромських спшьнот, що мае регулярний однойменний друкований орган. Утiм число громадсько-культурних товариств циган на Закар-патт - одне з найбiльшиx серед етшчних спiльнот краю. Зараз, лише зi статусом обласних, зареестровано 18 ромських культурно-освишх товариств та 13 колективiв ху-дожньоï самодiяльностi. Точне число циганських студiй, фольклорних гуртюв, недiльниx шкiл та музичних гуртав у краï досить складно облжувати через те, що не ва з них потребують реестрацп.
Звернемо увагу лише на кшька громадських оргашза-цiй, що провадять найактившшу роботу серед ромськоï общини. Товариство циган Закарпаття «Рома» («Люди», рж заснування 1993, голова - Йосип Адам) нараховуе 550 члешв, займаеться виршенням проблем сощально-еко-номiчного характеру, захистом iнтересiв ромiв в органах влади, тдвищенням рiвня писемноста, культури, вщнов-лення традицiйниx ремесел, вступом молодих людей до середшх та вищих навчальних закладiв, працевлаштуван-ням, органiзацiею фольклорних свят, участю в регюналь-них та мiжнародниx фестивалях. Закарпатське обласне товариство циган «Амаро Дром» («Ясна дорога», рж заснування 1995, спiвголови - Омелян Пап, Омелян Агш) нараховуе 20 актив^тав, працюе пiд гаслом «Життя без «вулиць», без палшня, пияцтва i наркотикiв». Займаеть-ся в основному розвитком та пропагандою спорту серед
poMiB. Закарпатське обласне культурно-npocBiTHe товариство ромських жшок «Терне чая по нево» («Мoлoдi жш-ки по новш дорозЬ, piк заснування 1999, кеpiвник - Лiвiя Адам) нараховуе 20 оаб, oпiкуeться захистом сощальних, екoнoмiчних, oсвiтнiх, iнтелектуальних прав ромських жь нок, покращенням !х сощально-психолопчного культурного та побутового становища. Обласне культурно-про-свiтнe товариство «Роми ловари» (етнiчна група poмiв, що традицшно займалася конярством, для !х мови характерна велика кiлькiсть запозичень з угорсько!, piк заснування -1999, голова - 1ван Адам) об'еднуе понад 100 оаб i ставить за мету захист та розвиток нащональних, сощальних, екoнoмiчних, освишх, творчих прав та шших штереав poмiв-лoваp Закарпаття, пiклуeться про покращення !х сoцiальнo-психoлoгiчнoгo, правового, культурного та побутового становища, проводячи просвггницьку роботу з сощально! адаптацп poмiв-лoваp краю до нових реалш, сприяе виpiшенню питань oсвiти ромських дией, органь зацп та проведенш культуpнo-пpoсвiтницьких захoдiв. Досить oднooсiбнo, але достатньо активно працюе Закарпатське обласне товариство poмiв «Ромаш Чпб» («Ромська мова», piк заснування 2003, кеpiвник - Борис Бучко), яке мае сво! пеpвиннi осередки в м^тах Ужгopoдi, Мукачевi та Перечит, селищi Середне й селi Худльово Ужгородського району, откуеться культуpнo-oсвiтньoю, сощально-еко-нoмiчнoю, iнфopмацiйнo-пpoпагандистськoю, правоза-хисною дiяльнiстю, сприяе пpoфесiйнiй пiдгoтoвцi та пра-цевлаштуванню ромського населення.
Найвагомших здoбуткiв у poзpiзi свого етнокультур-ного вiдpoдження закаpпатськi роми здобули у сфеpi ху-дожньо! самoдiяльнoстi, li популяризацп пiд час презен-тацiй на святах та фестивалях. До прикладу, в 2001 рощ на Закарпатт дiялo 11 мистецьких (здебшьшого самoдiяль-них) кoлективiв, серед них - ансамбль «Ромаш Яг» (кеpiв-ник - Е. Бучко), який неодноразово ставав переможцем фольклорних фестивалiв в Будапешта (1993-1996 pp.), лауреатом VI Мiжнаpoднoгo фестивалю в м. Горжов (Польща) в 1994 рощ та на пoдiбних заходах в Словаччиш та Австрп. Гурт «Сонячна Радванка» (кеpiвник - С. Адам) брав участь у мистецьких фестивалях Украши, Пoльщi, Угорщини, Iспанii, Македoнii. За Шщативи кеpiвника популярного джазового ансамблю «Пап-квартет», вiдoмoгo саксо-фoнiста-вipтуoза, вще-президента Асoцiацii джазово!' му-зики Украши, заслуженого пpацiвника культури Украши та лвдера Товариства музично!' культури циган Закарпаття «ЛаутарЬ Вiллi Папа з 1998 року в област щopiчнo проводиться Мiжнаpoдний джазовий фестиваль «Пап-джаз-фест» [11, с. 15].
Спроба подолання сощального аутсайдерства за до-помогою друкованого слова для poмiв не е новою. Чи не вперше найбшьш масштабно такий суспшьний експе-римент був здшснений у 20-30-х pp. минулого столггтя в Радянському Сoюзi, коли поряд iз державними постановами, спрямованими на подолання кoчiвництва й залу-чення циган до нового сощал^тичного та oсiлoгo способу життя, почав стимулюватися розвиток цигансько! мови та ромсько! радянсько! лiтеpатуpи. З середини 20-х роюв ведеться iнтенсивна робота зi створення цигансько! пи-семностг в 1926 poцi пiд кеpiвництвoм М.В.Сеpгieвськoгo,
за учасп ромiв Н.Дударово! та Н.Панкова, розробляеться алфавгг, а за рж новоствореною лiтерaтурною мовою ви-ходить навчальна, художня та полиична лiтерaтурa. Ко-мунiстичнi постанови та сощалютичний пiдхiд визначили завдання й основну тему тогочасно! ромсько! лггератури, в якiй здебiльшого показувалися переваги радянсько! влади та осшого соцiaлiстичного способу життя. «ЗааЩажо-вашсть циганських письменникiв не виключае !х щирого захоплення пафосом будiвництвa нового життя», однак «радянська циганська лггература 20-30-х рокiв виявилась iзольовaним i замкнутим у собi явищем в юторп культурного розвитку циганського етносу» [12]. У тому ж таки 1927 рощ новоствореною мовою починають друкувати журнал «Ромаш зоря» («Ромський свiтaнок», до 1930 р. вийшло 4 числа), а в 1930 рощ його змшив месячник «Ней-во дром» («Ромський шлях», з'явилося 24 номери). Якщо перше видання можна охарактеризувати як здебшьшого шформацшно-новинне, то друге - як суспшьно-полггич-не та лiтерaтурне. Редакцшш колективи обох чaсописiв (у тому чист й коректори) складалися з ромiв, випускникiв спецiaльних журнaлiстських курав.
Iнформaцiйнa нiшa в незaлежнiй Укра!ш, що ввдповвда-ла би штересам та вподобанням ромiв, тривалий час була незаповнена. Причин цьому е багато, але чи не найголов-шшими е низький рiвень освгги, через що багато ромiв слабо, або майже не читають, та фiнaнсовi-мaтерiaльнi труднощ^ якi не дозволяють !м витрачати кошти на прид-бання, або передплату перiодики. Меценатав в держaвi, якi б вклали кошти в нерентабельну та навиь збиткову справу, не знайшлося. Опосередковано перешкодою в друкуванш такого часопису е й те, що в Укра!ш майже не мае фaхiв-щв, яш б добре знали шформацшш потреби та етнопсихо-логш цигансько! спiльноти, а заодно володши ромською мовою, яка до цього часу не кодифжована та вирiзняеть-ся строкaтiстю сво!х говiрок та дiaлектiв. Перша спроба в Укра!ш видавати газету для цигансько! громади була в 1999 рощ, коли з'явився часопис «Патрш» (м. Одеса), який згодом перетворився в штернет-видання.
З огляду на все це, поява в шформацшному об-ширi Закарпаття «ромсько! народно!» газети «Ромаш Яг» («Ромське вогнище», зареестрована 26 лютого 1999 року) - значне досягнення, як лiдерiв культурно-просвггниць-ких товариств, так i всiе! цигансько! громади краю. Вихщ видання став можливим завдяки фшансовш пiдтримцi Фонду «Вщродження». Упродовж усього часу шеф-редактором «Ромаш Яг» був Аладар Адам, голова однойменного товариства, а редактором - ввдома в кра! журналютка та громадська дiячкa бвгешя Навроцька, примiщення редак-цi! розташоване в мжрорайош Ужгорода - Радванака, де мешкае переважна частина ромського населення облас-ного центру. Друкуеться видання форматом Ах3 на 10-ти сторшках, як правило (^м святкових номерiв) чорно-бь лим друком, наклад - 2500 прим. Оригшальним е й те, що часопис виходить трьома мовами - укра!нською, ромсь-кою (кирилично) та угорською, в деяких номерах окремi мaтерiaли друкуються також росiйською. Такий пщхвд, на наш погляд, мае практичний характер, бо саме у такий спосiб газета охоплюе бшьшу частину ромських читaчiв, якi в силу суспшьних обставин навчалися в укра!нських,
росшських, а здебiльшого в угорських школах. З липня 2000 року «Ромаш Яг» отримала статус ромсько! народно! газети, шшими словами стала всеукрашською й поширю-валася по територп всieï держави до 2007 року, коли через брак кошпв припинила свое юнування.
Уа сторiнки «Ромaнi Яг» вирiзняються тематичною рубрикaцiею, а окремi мaтерiaли мають пiдрубрики. Серед постiйних - «Сви i ми», «Реaлiï життя», «Ромсью громади» (як правило, рубрика розворотав), «Право i роми», «Культура. Трaдицiï. Творчiсть» тощо. Остання сторшка «Амaрi чгiб» («Рiднa мова») трaдицiйно друкуе мaтерiaли ромською мовою, а в пвдрубрищ «Вивчаемо ромську мову» в нaуково-популярнiй формi подаються уроки з рiдного мовознавства. Елементарш знання з цигaнськоï мови, що вмщуються в гaзетi, цiкaвi не лише для ромського етносу, який хоче здобути, чи вдосконалити знання з рiдноï мови, але й iз суто навчально-методичного боку, як своерщна система збереження головного атрибуту етносу в шшо-мовному середовищь
У першому ж чист газети шеф-редактор Аладар Адам та редактор бвгешя Навроцька вбачають завдання часопису в «захист та примноженш ромських духовних надбань, пщнесенш загального культурного рiвня ромiв, лiквiдaцiï неписемност та створення умов для рiвноцiнного розвитку ромсько!' нaродностi як рiвноï серед рiвних нaродiв не-залежно!' Укрaïни» (1999.- 24 березня)1. Зауважимо, що вiд самого заснування «Ромaнi Яг», редакторська колонка стала традицшною рубрикою газети. А ïï характерною озна-кою було те, що керiвники часопису у нестандартнш, вiль-нiй, подеколи сентиментально-романтичнш мaнерi, iнодi заграючи з читачем, регулярно aнaлiзувaли роботу редак-цшного колективу та дiлилися планами на майбутне. Ре-дактори ставлять перед собою питання: «Як нас читають? Що щкавить ромiв нaйбiльше? Яку тему ще не розкрито?» , активно працюють iз позаштатними кореспондентами, «яю пiдтверджують зaцiкaвленiсть юних та старших ромiв у публжащях, у вaжливостi для них свого власного за-собу мaсовоï шформацп» (1999. - 19 черв.). У цьому ж чис-лi дiзнaемося, що редaкцiя, «готуючи гaзетнi мaтерiaли про важке життя ромiв колись i сьогодш, розповiдaючи власну ^торш, навчаючи ïхньоï мови, культури i лиерату-ри, пишучи про рiзнi порушення, про правовий «беспредел», ввдкривае... спецiaльну рублику «Право i роми», де мае нaмiр «розпов^ти про ïхнi конституцiйнi права.» та твердо вiрить, що кидае «це насшня знань у родючу землю майбутнього».
Узaгaлi газета робить спробу в штелектуальному, культурному та вторичному сенсi представити читaчевi «колективну душу» ромського народу. Завдяки такш позицп стираеться поняття про циганський етнос як щось вторинне, яке здатне лише до шахрайства, афер, крaдiжок тощо. Заразом поглиблюеться уявлення про романтичне пщнесення цього народу в перюди соцiaльно-економiч-них негaрaздiв, про його мову, обдаровашсть i здатшсть до особливих ремесел, (2001. - 21 лют.), своервдних танщв, пiсень, усноï нaродноï творчостi (2001. - № 1- 39.) тощо.
Яскравий нацюнальний характер видання виявляеться майже в усьому, починаючи iз гасла: «Ми - протяг золотий в юторп держав», взятого iз твору Лши Костенко «Папу-
ша». Крiм загального, як правило, кожен номер «Ромаш Яг» мае тематичний етграф, що характеризуе основну подш мiсяця. Так в одному березневих випусюв 2000 року (2000. - № 5(17) етграфом номера стали слова Т.Г.Шевчен-ка:
Чого меш тяжко, чого менi нудно,
Чого серце плаче, ридае, кричить...
Поруч у перекладi М.Козимиренка подаеться текст ромською мовою:
Со мангэ дя пхарэс бибаб мангэ,
ровэл ясвэнца про ило, танго лэскэ танго?..
Для популяризацп вгтчизняних та свиових лгтера-турно-культурних надбань в газета подаються корот-ю бiографiчнi вiдомостi про Т.Шевченка, переклад його вiршiв ромською мовою. Виявляемо в номерах також ш-формащю про творчiсть Лесi Укра!нки, Василя Симонен-ка, Василя Стуса, Вжтора Гюго, Лiни Костенко, Михайла Казимиренка, Расима Седжича, Лекси Мануша та ш На сторiнках «Ромаш Яг» спостер^аемо активне висвилен-ня процесу ввдродження циганського етносу перш за все у сферi культури, що характеризуеться зверненням до кторп народу, осмислення свого минулого, защкавленням циганською лиературою та усною народною творч^тю, процесом вiдновлення традицiйних ремесел ромiв. Але сьогоднi в епоху постмодерну, коли модус ^торизму набув цiлком специфiчних рис, у тому чист й для ромського етносу, звернення до ктори на сторшках «Романi Яг» е дещо незвичним. В матерiалах iсторичного характеру часопису «сенс кторп полягае не в функцп «вчительки життя», не в и уроках, не в паралелях до сучасних подiй i постатей», ми-нувшина сприймаеться як «скарбниця загальних ушвер-сальних колiзiй, символiв, образiв, цiннiсть яких розкри-ваеться не в !х типовоста, а навпаки - унiкальностi» [13, с. 214]. Цим принципам, на нашу думку, ввдповвдають ма-терiали «Раджастхан - колиска ромсько! культури» (1999. - 10 верес.), «Релтйш вiрування ромiв» (1999. - 27 серп.; 24 верес.), «Роми на прабатьювщиш» (2000. - 18 ач.), «З iсторii перших ромських медia свiту» (2000. - 19 груд.), «Передрiздвянi гостини у ромського казкаря» (2001. - 9 сiч.), «Ромська школа в Ужгородi» (2006. - 12 квгт.).
Сво!ми публiкaцiями газета тдтримуе серед ромського населення й вдею усвiдомлення себе як певно! етнiчноi цiлiсностi, яка можлива завдяки ^нуванню унiкaльного поля культури цього народу, його мови. Разом з тим, iз публжацш, яю репрезентують етнопсихологiю, побут та традицп ромiв, читaчi можуть довiдaтись про неоднорвд-нiсть цигансько! общини, яка проживала в кра!. Такою е публжащя «Роми Закарпаття» (1999. - 17 лип.), у котрш не лише простежуеться iсторiя спiвiснувaння ромiв серед iнших етносiв за чаав рiзних режимiв, але й чгтко вио-кремлюються двi гiлки цигансько! спiльноти краю: рем^-ники (ковальство, бляхарство, лозоплетшня i т.п.) та му-зиканти. Серед остaннiх «особливу групу ромiв складали музиканти ресторашв та казино. Жили вони у примгшв-них будiвлях великими ам'ями - по 6-9 чоловiк». У цш публiкaцii часопис одночасно стверджуе, що на Закарпатт набагато бшьше ромiв, нiж згiдно офiцiйного перепису, а саме - близько 45 000 оаб. Висвгтленням специфiки по-буту циганських общин вирiзняеться публжащя «По-
рошкiвськa ромська громада» (1999. - 19 черв.), де представлено життя двох тaборiв, що складаються з так званих дшсних ромiв та волохiв, якi розмовляють дiaлектом ру-мунсько! мови й займаються виготовленням дерев'яних корит, мисок, таршок. Одночасно кореспондент газети (б.Карай) пвдшмае гострi соцiaльнi проблеми громади: коротко! тривалост життя ромiв (у тaборi з 1200 осiб мешкае лише 40 пенсiонерiв, бiльшiсть волохiв до похилого вiку не доживае й помирае переважно ввд туберкульозу); високо! дитячо! смертностi (у 1998 рощ в тaборi померло 10 дией, якi не досягли 1 року); безробгття молодих людей (зникли замовлення та впав попит на виготовлення дерев'яного домашнього начиння).
Стрижневими темами газети е голокост ромського на-селення в часи друго! свгтово! вiйни, ксенофобiя та дис-кримiнaцiя циган за нащональною ознакою. Так в мaтерiaлi ввдомо! журнaлiстки Юлii Зейкан «Бiлий камшь з чорно! кaтiвнi» (2001. - 17 берез.) змальовано долi Андрiя Марш-ка, що перебував у концтaборi м. Котаско в Польщ^ Юрiя Фенеша, що знаходився у концтaборi м. Вiллaг в Австрп та Арпада Муржi, невiльникa з гетто «Конвер» у Мукaчевi. Воднораз читач доввдуеться, що в Ужгородi буде вiдкрито перший в Укра!ш ромський музей жертвам Голокосту, де серед експонатав буде й шматок бшого каменю-вапняка, який принiс iз польсько! копaльнi Андрiй Мaрiнко.
Ромська актив^тка Нaдiя Деметер з Ужгорода в аналгшчнш стaттi «Перiод нацистського терору» детально розглядае поетапний план фашистського уряду зi знищен-ня циганського етносу на територп Шмеччини та окупова-них нею кра!н. «Результатом цiеi полiтики стала загибель бшьше, шж пiвмiльйонa европейських ромiв та стерилiзa-цiя багатьох тисяч молодого поколшня. Нацисти дiяли за трьома напрямками: 1. Стерилiзaцiя (проводилася з друго! половини 30-х роюв); 2. Страти на окупованих територiях (йшли з 1941 року); 3. Знищення в концтаборах (почало-ся весною 1943 року). Таким чином, геноцид проти рiзних груп циган мав рiзнi форми i проводився не одночасно» (2001. - 17 берез.). Обстоюючи вдею рiвнопрaвностi ромiв серед шших етносiв, редaкцiя «Ромаш Яг» категорично негативно реагуе на сучасш прояви нащонально! нетер-пимосл й узагальнене створення злодiйкувaтого циганського образу в медia, у тому чист поза межами Закарпаття та навгть держави. Про це сввдчить вiдкритий лист головному редактору газети «Мир криминала» Дмитру Кру-чиншу, опублiковaний в закарпатському часопиа пiд на-звою «Бажання помити руки вiд читання тако! рептилки» (2001. - 17 берез.). Не бракуе в часопиа й мaтерiaлiв, яю пiдтримують iдею спорвдненосп ромiв Закарпаття з iнши-ми циганами у свиовш спiльнотi: «Iсторiя i культура поль-ських ромiв», «Роми Угорщини», «Музичнi трaдицii ромiв Росii» (1999. - 27 серп.), «Сватання та весiлля ромiв-кa-римiв» (1999. - 11 листоп.), «Роми Архангельсько! облaстi» (2001. - 24 серп.), «Роми та система освии Центрально! та Схвдно! бвропи» (2000. - 8 серп.), «Роми Швецп» (2000. -19 верес.), «Ром - чемтон бвропи» (2000. - 18 ач.), «Роми Косова - забуп жертви» (1999. - 29 квгт.), «Новорiчнi свята в ромських ам'ях Скaндинaвii та Балкан» (2000. - 28 груд.), «Роми Францп в очжуванш дива» (1999. - 26 жовт.), «Роми «входять у моду» нaвiть у японщв» (2001. - 20 черв.)
та шшг
Фактором пробудження шформацшно-художньо!' свь домостi ромiв та подолання комплексу вторинност е пу-блжацп на сторiнках «Романi Яг» художшх творiв ромсько' лiтератури, а також репрезентащя художньо' лiтератури iнших народiв у перекладi циганською мовою. З укра'нсь-ких поетiв газета найчастше звертаеться до творiв Лiни Костенко (1999. - 24 берез.; 29 кшт.; 19 черв.; 2000. - 29 лют.; 4 серп. i т.д.). Звернемо увагу й на той факт, що ^м значно' кiлькостi творiв вiдомого в Укра'ш ромського по-ета та педагога Мiхи Козимиренка газета подавала твори та матерiали про Лексу Мануша (1999. - 15 жов.), Расима Седжича (1999. - 11 листоп.), Олекая Дaнилкiнa (2001. - 9 трав.), Райка Джурiчa (2001. - 20 черв.), ромських поетес Марпти Рейзенорово' (2000. - 19 верес.), Брошслави Вайс-Пaпушi (2000. - 4 серп.; 2001. - 9 трав.), Сaлi 1брапм (1999. - 26 жовт.), Мари Iллiйш iз Чопа (1999. - 24 берез.; 2000. - 8 серп.) та шших.
Ромський нащональний характер та спроба досягти своею працею ввдповвдного соцiaльного статусу вiдчутнa в публжащях, присвячених талановитим ромам-сучасни-кам: «Його пензлем водить божа рука», «Роми прагнуть до знань» (1999. - 19 черв.), «Мое царство - Наталя, ЛШана, мама i танець» (2001. - 7 берез.), «Фестиваль, який спону-кае до роздумiв. Нотатки з 5-го ювiлейного джазового фестивалю «Пап-джаз-фест» (2002. - 11 груд), «Сви, ввдкри-тий для молодЬ (2006. - 12 квгг.).
Тематична палгтра газети, хоч i не всеосяжна, однак досить широка й рiзномaнiтнa, а тому не можемо повною мiрою погодитися з думкою молодо'' дослщнищ В. Коцю-би, що всi мaтерiaли «Ромaнi Яг» (нaвiть у випусках 2005 року, як aнaлiзуе науковець) вкладаються у три групи: «1) вщстоювання рiвностi прав циган; 2) заклик до об'еднан-ня циганських громад; 3) циганська культура, культурш надбання шших нaродiв, досягнення цигансько' штел^ен-ци» [14, с. 105]. Серед постшних проблемно-тематичних плaстiв, о^м згаданих, на сторiнкaх часопису, ще й таю: голокост ромiв, збереження та вщновлення iсторичноi пaм'ятi й питання про компенсацп ромам-жертвам фа-шистських репресiй; соцiaльно-економiчнi негаразди в мюцях компактного (таборового) та дисперсного прожи-вання циган; проблеми та шляхи виршення освiти ромських дией; соцiaльно-полiтичнi питання в кра!ш та свiтi й шляхи соцiaлiзaцiя ромсько' меншини, робота юридичних центрiв захисту прав ромiв, вiдродження культурних тра-дицiй через вивчення рвдно!' лiтерaтурноi мови, музики, тaнцiв, народних ремесел, звича'в, обрядiв; конфесiйноi щентичност ромiв краю та Укра'ни загалом; дiяльнiсть жiночих та молодiжних ромських оргашзацш; проблеми формування ново'' штел^енцп та елiти серед ромiв, досввд мiжнaродноi iнтегрaцii циган у суспшьш процеси; питання ромологп як науки; зайнятосл ромського населення тощо.
У 2000 рощ в Ужгородi з'явилося кшька чисел шформа-цiйного вюника «Ром Сом» («Ромське слово») за редакщею поета Володимира Фединишинця та голови однойменного товариства Вiллi Папа. У проблемно-тематичному розрiзi це видання пщшмае тi сaмi питання що й «Роман Яг»: подолання суспшьного аутсайдерства ромським етносом та налагодження конструктивно'' комушкацп з етнiчними
громадами, що мешкають на Закарпаттг Однак, не знай-шовши фiнaнсово! пщтримки, вiсник друкуеться спорадично й не мае належного впливу на свого читача. Для вдо-волення шформацшних потреб ромсько! громади з 2009 року на Закарпатськш обласнш держaвнiй телерадюком-пaнi! щотижнево виходить двадцятихвилинна програма «Романо джiвiпен» («Ромське життя», ведучий Мирослав Горват). Упродовж цього часу в ефiр вийшло близько 200, ва з них можна переглянути на Iнтернет-портaлi «You Tube».
Висновки i пропозицi!. Дослвдження та aнaлiз ромських медia на Закарпатт зaсвiдчуе, що вони вщграють важливу роль, як у процеа культурно-нaцiонaльного вiдродження цього етносу, так i в питaннi подолання ним сощального аутсайдерства. Однак, aнi цшеспрямована iнформaцiйнa полiтикa редaкцiй ромських медia, aнi зусилля обласного вiддiлу нащональностей та релiгiй, на який було покладе-но вiдповiдaльнiсть за реaлiзaцiю Програми «Ромське населення Закарпаття» на 2012-2015 роки [15] кардинально ввдчутних результaтiв у вирiшеннi ще! проблеми не дали. Значною мiрою це пов'язано з тим, що вживаш заходи являють собою тактичш й тимчaсовi ходи, спрямовaнi здебшьшого лише на задоволення нaцiонaльно-культур-них потреб ромського етносу, але не мають чггко! стратеги розв'язання циганського питання та комплексних шляхiв побудови ново! конф^урацп iнформaцiйно! етнополiтики з метою поетапного розв'язання цих проблем. Зникнення в шформацшному просторi Закарпаття единого регулярного друкованого органу ромсько! громади, яким е газета «Ромаш Яг», може призвести в перспективi не лише до по-гiршення процесу мiжнaцiонaльно! комунiкaцi!, але й зни-зить рiвень iнформовaностi цього етносу, а зввдси й мож-ливiсть тдвищувати його освiтнiй рiвень через медia та залучення до суспiльно-громaдських процеав у держaвi. У перспективi - заходи, що передбачають витрату значних державних коштав для виршення цигансько! проблеми в укра!нському суспiльствi, потребували би фахово! еко-номiчно!, сощально-комушкацшно! та етнологiчно! екс-пертизи та громадських обговорень iз обов'язковим залу-ченням ромських культурно-просвiтницьких товариств.
Список лггератури:
1. Здоровега В.Й. Теорiя i методика журнaлiстсько! творчостi: Навчальний поабник/ Володимир Здоровега. -Львiв: ПА1С, 2000. - 180 с.
2. Севрук В.Г. Протидiя злочинам, що вчиняють особи цигансько! нащональноста: юторичний аспект/ Володимир Геннадшович Севрук// Науковий вiсник aкaдемi! внутршшх справ. - № 2. - 2013. - С. 383 - 389.
3. Переслвдування та вбивства ромiв на теренах Укра!ни у часи Друго! свiтово! вiйни: Збiрник документiв, мaтерiaлiв та спогaдiв.- К. : Укра!нський центр вивчення юторп Голокосту, 2013. - 208 с.
4. Bajnai Gordon beszede az Orszaggyules valasztasok elotti utolso ulesnapjan [електронний ресурс]/ Офiцiй-ний урядовий 1нтернет-портал Kormanyozz.hu. Режим доступу: http://www.kormanyozz.hu/2010/02/23/ bajnai-gordon-beszede-az-orszaggyules-valasztasok-elotti-utolso-ulesnapjan/. - Дата доступу: 17.05.2010.
5. Strasburk Vandase nevyslysel. Delnicka strana definitivne konci (Страсбург Ванду не почув. Робггничу партiю нарешт лiквiдовано)/ 1нтернет-сайт Режим доступу: http://domaci.eurozpravy.cz/politika/68356-strasburk-vandase-nevyslysel-delnicka-strana-definitivne-konci/.
6. У Сербп сталися заворушення через будiвництво житла ромам [електронний ресурс]/ 1нтернет-сайт журналу «Украшський Тиждень». - 09.04.2012. - Режим доступу: http://tyzhden.ua/News/47085. Дата доступу: 10.04.2012
7. Косур^ Д. Фашизм повертаеться до бвропи/ Дiмiтрiс Косур^/ переклад Олександра Драгунова [електронний ресурс]/ Перший сощальний портал «Страйк». -19.04.2015. - Режим доступу: http://firstsocial.info/intervew/ fashizm-povertayetsya-do-yevropi. Дата доступу: 20.04.2015.
8. Тейзе б, Юрченко Л. Чи з'являться «европейщ другого Гатунку»?/ бвген Тейзе, Леся Юрченко [електронний ресурс]/ 1нтернет-сайт «Дойче веле». - 23.08.2010.- Режим доступу: http://www.dw.com/uk/чи-зявляться-евро-пейцi-другого-гатунку/а-5934582.
9. У Болгарп не вщухають протести [електронний ресурс] / 1нтернет-сайт «Euronews». - 28.09.2011. - Режим доступу: http: // ua.euronews.com/ 2011/09/28/ anti-roma-protesters-turn-on-government-in-bulgaria. - Дата доступу: 30.09.2011.
10. Мигович 1.1., Макара М.П. Закарпатський сощум: етнолопчний аспект/ Ы.Мигович, М.П.Макара. - Ужго-
род: Патент, 2000. - 160 с.
11. Зан М. Проблеми етнокультурного розвитку ромiв Закарпаття/ Михайло Зан// Ромолопя: iсторiя та су-часнiсть: Матерiали Мiжнародник наукових читань/ упо-рядкування б.М.Навроцька. - Ужгород: Пол^рафцентр «Лiра», 2013. - С. 10 - 23.
12. Перлини цигансько" культури: Бiобiблiографiч-ний нарис/укладач Л.М.Дуброва. - К., 2014 [електронний ресур]/ Платформа публiкацiï для документа i жур-налiв «Calaméo». - Режим доступу: http://ru.calameo.com/ read/003148429a56a27460bd9. Дата доступу: 20.12.2014.
13. Полiщук Я. Мiфологiчний горизонт украшського модернiзму. Лiтературознавчi студи/ Ярослав Полiщук. - с 1вано-Франювськ: Лiлея-НВ, 1998. - 296 с.
14. Коцюба В. Ромсью ЗМ1 на початку ХН1 столггтя: газета «Романi Яг»/ Валентина Коцюба// Ромолопя: iсторiя та сучаснiсть: Матерiали Мiжнародник наукових читань/ упорядкування б.М.Навроцька. - Ужгород: Пол^раф-центр <«Щра», 2013. - С. 104 - 112.
15. Програма «Ромське населення Закарпаття» на 2012 - 201 роки// 1нформацшний бюлетень ввддшу у справах нацюнальностей Закарпатськоï обласноï державноï адмiнiстрацiï та Центру культур нацюнальних меншин Закарпаття. - № 23. - Ужгород: Пол^рафцентр «^ра». - С. 11 - 15.
ГУСТАТИВНАЯ РЕВЕРБЕРАЦИЯ В ХЛЕБНЫХ АНТРОПОНИМАХ
Дегтярева Лариса Ивановна
старший преподаватель кафедры германской филологии, Сумский государственный университет
GUSTATIVE REVERBERATION IN THE BREAD ANTHROPONYMS
Dehtiarova Larissa, senior lecturer of the department of Germanic philology, Sumy State University
АННОТАЦИЯ
В статье исследуется этнолингвистическая таксономия славянских хлебных антропонимов. Автором введен термин «густативная реверберация», с помощью которого он пытается выявить фоновую информацию и ряд ассоциаций, связанных с концептосферой ХЛЕБ. В статье автор опирается на данные телефонных справочников стран Украины, России, Польши, Германии, толковых и этимологических словарей. Анализируя славянский ономастикон, автор приходит к выводу, что прагматонимы и антропонимы лексической группы хлеб являются неотъемлемой частью концеп-тосферы славянской лингвокультуры, отражают национальный менталитет, связаны с представлениями о профессии, зажиточности и мечтах народа. Понятие хлеб является универсальным и объединяющим звеном между разными лингвокультурами.
ABSTRACT
The article investigates ethnolinguistic taxonomy of Slavonic bread anthroponyms. The author introduces the term "gustative reverberation" with the help of which she tries to reveal background information and some associations connected with BREAD concept. The author is guided by the telephone directories data of Ukraine, Russia, Poland, German, explanatory and etymological dictionaries. While analyzing Slavonic onomasticon, the author comes to the conclusion that pragmatonyms and anthroponyms of the lexical group bread are the integral parts of conceptual sphere of Slavonic linguoculture. They reflect national mentality and are connected with the notion of profession, prosperity and dreams of a nation. The notion of bread is a universal and connecting link among different linguocultures.
Ключевые слова: густативная реврберация, антропоним, лингвокультура, концептосфера, ономастикон, коннота-тивный.
Key words: gustative reverberation, anthroponym, linguoculture, conceptosphere, onomastikon, connotative.
Хлебушка калачу дедушка (ржаной пшеничному). Во все времена человечество утверждало имена в качестве атрибутивных субстанций, которые при любой смене явлений оставались неизменными, и для составления
общечеловеческой формулы о значимости имен и связанной с каждой из них духовной и психофизической структурой признавало, как объективное, так и субъективное их восприятие. Целью статьи есть исследование этно-
