CC BY
11
УДК 94:323(477.87)"1980/1990" DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54037
РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАН1ЗАЦ1Й У ФОРМУВАНН1 ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПЫЬСТВА НА ЗАКАРПАТТ1 У 80-90-Т1 РОКИ XX СТОЛ1ТТЯ
© М. М. Басараб
У науковш cmammi досл1джуються особливостг становления громадянського суспшьства на Закарпат-mi у контекстi розбудови системи неформальних оргатзащй ктця 80-х - початку 90-х роюв минулого столття. Анал1зуються умови створення й основнi напрямки дiяльносmi перших громадських органна-цш, роль провiдних дiячiв краю у розбудовi нових сустльних вiдносин. Узагальнено охарактеризовано су-спiльно-полimичнi умови mогочасносmi
Ключовi слова: Закарпаття, громадськ орган1заци, дисидентський рух, товариства, статути, нацiо-нальна свiдомiсmь, лiбералiзацiя
The scientific article investigates the peculiarities of the formation of the civil society in Transcarpathian through the development of the system of the community social organizations at the end of 1980s and the beginning of 1990s in the 20th century. The conditions of the creation and the main activity directions of the informal organizations and the leaders ' role in the new relationships are analyzed. The social-political conditions of that period are commonly characterized
Keywords: Transcarpathian, community social organizations, civic movement, societies, statutes, national consciousness, liberalization
1СТОРИЧН1 НАУКИ
1. Вступ
Актуальнють дослщження пов'язана з аналiзом функцюнування та розвитку громадських оргатзацш Закарпаття упродовж шнця 80-х - початку 90-х рошв ХХ столитя. Серед них дослщжуються п, котрi вда-грали роль руйшвника державносп тоталитарного й авторитарного типу, зробили найбшьший внесок в становления незалежно! Укра!ни й сприяли реалiзацil И державотворчих засад.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
Серед академiчних видань, яш ми використо-вували для дослщження, перш за все слш звернути увагу на науковий аналiз тогочасних процешв авторами багатотомно! «Полттично! гстори Укра!ни. ХХ столитя». Найбшьший штерес викликали вмщеш у шостому томi роздiли «Нове мислення» (О. Д. Бойко, В. М. Литвин) [1], «Вщ республ^ до держави» (О. В. Гарань, Л. £. Шкляр, В. М. Литвин) [2], «Державо-творення» (Л. С. Тупчieнко) [3].
Можемо також вшзначити О. Д. Бойко, котрий дослщжував суспiльно-полiтичнi трансформацп в Украш на зламi 80-90-х рок1в ХХ столитя [4], I. Б. Кривзiну, яка вивчала й аналiзувала Гельсшсь-кий рух та його вплив на тогочасш поди [5], а також
О. А. Шеновську, котра розкрила д1яльшсть НРУ з розробки нацюнально1 програми та практичного ïï втшення в процеа державотворення Украши [6].
У контексп розкриття впливу громадських ор-гашзацш на становления громадянського суспшьства к1нця 80-х - початку 90-х рошв минулого столггтя на Закарпатп вадзначимо дослщження М. М. Басараба, М. Ю. Токара [7], Г. В. Касьянова [8], М. П. Зана [9].
3. Цшь та 3aia4Ï досл1дження
Метою стати е дослщити передумови, яш сприяли формуванню неформальних оргашзацш в Украш та на Закарпатп, широкий спектр загально-суспшьних штереав та потреб. Зробити анал1з трансформацп сусшльно-полличного життя, змши свио-глядного та ментального аспекив буття укранського народу. Визначити специф1ку д1яльност1 р1зного роду об'еднань, д1яльшсть яких сприяла пробудженню широких верств населення й готовноси до р1знопла-новоï протиди владним шститутам.
4. Проблеми становлення громадянського суспшьства на Закарпатт у часи руйнацп тоталЬ тарного режиму на теренах СРСР
Сусшльно-полиичш процеси, як1 розпочалися на теренах СРСР у середиш 80-х рок1в XX столитя
були пов'язаш з бажанням частини кер1вництва КПРС на чол з М. Горбачовим провести демократи-чш перетворення в держаи. Реформування громадсь-кого життя сприяло трансформацп нацюнально! свь домосп укра!'нщв, пошуку ютини, свободи, людських цшностей, збереженню юторичних пам'яток, вщро-дженню культурно! спадщини. Цей перюд вщомий в гстори як доба перебудови. «Перебудова - теоретич-но-полгтична програма реформування командно-адмшстративно! та сощально! системи СРСР. Метою перебудови був перехвд до демократичного сощал1з-му та ринково! економши. Основи концепцп перебудови було сформульовано на квггаевому Пленум! КПРС 1985 р., на якому Генеральний секретар ЦК КПРС М. Горбачов уперше заявив про необхвдшсть перебудови господарського механ!зму кра!ни, запро-вадження досягнень науково-техн!чного прогресу, про важливють для кожного громадянина перелаш-туватися та зм!нити власний стиль мислення. Гасло «Перебудову почни з себе» стало надзвичайно попу-лярним [10]. Хоча основною причиною цих трансфо-рмацшних процес!в на думку багатьох дослвднишв цього пер!оду, учаснишв нац!онально-визвольних змагань було те, що у «1980-х роках тотал!тарний Ра-дянський Союз став в!дчутно програвати демократичному Заходу в уах сферах державного буття, зок-рема в економ!чному розвитку та в економ!чних перегонах, i тому мусив вдатися до спроби внутршньо! демократизацй' пiд назвою «перебудова» [11].
Цей процес сприяв загостренню еколопчних, мiжконфесiйних проблем, вирiшення яких приводило до поступового формування громадянського сус-пiльства, творения неформальних громадських ор-ганiзацiй, товариств i стлок. Починаючи з середини 80-х рошв ХХ столiття неформальний рух у СРСР стае масовим. Величезний пласт масовосп неформального руху був задiяний i в Укра!нi. За даними вичизняних учених, уже в червш 1989 року тут дiя-ло понад 47 тисяч неформальних самодiяльних об'еднань [10].
Сьогоднi в Укра!ш ввдбуваеться активний процес становлення громадянського суспiльства, в якому зареестровано рiзнi за напрямами роботи та далями громадськ органiзацii: громадсько-полггичш, нацiонально-культурнi, просвiтницькi тощо. Але в часи тоталитарного режиму, формування незалежних ввд влади громадсько-полiтичних органiзацiй було надскладним завданням. Тiльки внаслвдок кризи командно -адмшстративно! системи розпочався посту-повий рух у напрямi лiбералiзацi! сощально -полiтичного життя, демократизацп вiдносин у сусш-льствi. Першим неформальним оргаиiзацiям були притаманнi так характернi риси та особливостi: сти-хiйний процес створення, розбудова структур «зни-зу» пiд впливом народно! шщативи, об'еднання гро-мадян на основi спiльних iнтересiв та особистих сто-сунк1в, вiдсутнiсть на початковому етапi чiткоi' тактично! програми у досягненнi статутних завдань.
На територп УРСР у той час виникають нефо-рмальнi оргашзацп, як з рiзних причин не мали офь цiйноi' реестрацп в органах державно! влади, створю-валися з народно! шщативи i суттево впливали на
суспiльно-полiтичний розвиток, маючи значну пiдт-римку серед населення.
У 1987-1989 роках на волю достроково були випущенi чимало учаснишв дисидентського руху, полiтв'язнiв, яш, повернувшись зi заслаппя, активно включилися до боротьби з iснуючою системою. «Ди-сидентський рух в Укра!ш став неввд'емною части-ною загальнолюдсько! боротьби за дотримання прав та свобод. Вш виник на грунтi нащонально-виз-вольного руху та опозицiйного комушстичнш щео-логп iнакодумства, поставленого тоталитарною державою поза законом, iз суспiльноi' необхiдностi за-хищати права людини вiд постiйних порушень !х iз боку держави - у соцiально-економiчнiй, нащональ-но-культурнiй, релiгiйнiй сферах» [10].
У цей час саме дисиденти почали засновувати громадськ оргашзацп, до учасп в яких залучалися переважно представники iнтелiгенцi!, тiе! сощально! групи, яка особливо гостро ввдчувала тиск тоталитарно! системи, постшш порушення прав та свобод осо-бистостi. У зазначеному контекстi дослщження сощ-ального складу середовища шакодумщв показало аб-солютне переважання представнишв творчо! штель генци, значною була також i частка технiчноi' штель генци, траплялись вихiдцi з робггаичого класу, пен-сiонери, священнослужителi. Характерним моментом е те, що практично не було зафшсовано участi у ди-сидентському русi представник1в селянства [8].
У 1987 рощ у Киевi засновуеться громадське об'еднання культурологiчного спрямуваппя пiд назвою «Укра!нський культурологiчний клуб», а восени у Львовi починають дiяти Молодгжний полiтичний дискусiйний клуб, Укра!нська асоща^ незалежно! творчо! iнтелiгенцi! та «Товариство Лева» [11].
Але дiяльнiсть громадських оргашзацш, товариств у переважпш бiльшостi носила просвiтницький характер, i була вузько направлена на виршення пе-вних статутних чи програмних завдань того чи шшо-го об'еднання. Для подолання тоталiтарноi' системи необхщно було створити опозицiйну полтгачну силу, яка б об'еднала рiзноманiтнi громадськ рухи. I такою оргашзащею стала Укра!нська Гельсинська Спiлка (УГС). «I! засновниками стали В'ячеслав Чорновш, Михайло i Богдан Горинi - ствавтори «Декларацй' принципiв УГС», програмного документа оргашзацп. Про створення УГС було заявлено7 липня 1988 року на багатотисячному мггангу, що вiдбувся бiля пам'ятника Iвановi Франку у Львовi. Ця дата i вважа-еться днем заснування УГС» [11].
1з перших дшв заснування члени спiлки на-магалися донести змют «Декларацй» до представнишв уих регiонiв Укра!ни. Не стояли осторонь i представники демократичних сил Закарпаття, яш традицiйно мали добрi стосунки з галицькою ште-лiгенцiею.
Перша обласна конференцiя УГС ввдбулася на Закарпаттi 4 жовтня 1988 року, на як1й обрали раду товариства на чолi з Олександром Оросом, заступником голови Павлом Камповом, секретарем 1ваном Сербшим та Петром Кучером [11].
Ще у 60-х роках минулого столптя до дисидентського руху залучився один iз лiдерiв новiтнього
ßigpog^eHHa rpoMagcbKo-nogrraHHoi' gyMKH KpaM ne-Tpo CKyHqb, KOTpHH nonygaproyßaß npauM iBaHa ,3,3M-6h «IffrepHamoHagi3M hh pycu^iKaqia», nigTpHMyBaB KOHTaKTH 3 mmHMH gianaMH onopy.
CaMe neTpo MuKoganoBHH i oHoguß y 1989 pom immaruBHy rpyny, a 3rogoM - opram3amnHHH KoMiTeT 3 npoBegeHHa 3aKapnaTcbKoi' o6gacHoi' ycTaHoBHoi koh-$epeHmi' HapogHoro Pyxy YKpaiHu 3a nepe6ygoßy. cKgagy oprKoMiTeTy yBinmgu ßigoMi oco6ucTocTi, ce-peg aKux nucbMeHHHKH iBaH ^eHgen, ®egiKc KpußiH, Bacugb Eacapa6, нayкoвцi Hocun Eargan, Muxango Eegen, Eopuc ragac, ®egip Cac, CrenaH nonga iHmi aBTopuTeTHi ^megi KpaM.
3HaHHux roHiHb Ta nepecgigyBaHb 3a3Hagu giani-gucugeHTH, go aKux Mo^eMo BigHecTH ropia Eag3a, na-Bga KaMnoBa, OgeKcaHgpa Opoca, Mpia UboMy, IBaHa CTaHicgaBa, Bacuga i TaguHy Eepeц, Bacuga KymHapa, ropia ^opi, IBaHa MupoHa, Bacuga i AHgpia CKpunKiß, BiKTopa, IBaHa i MuKogy nonaguHiß, OgeKcy i MapiM naßgMKiß, Muxanga Konepgboca, Mpia Eepgapa, Mh-Kogy EoHgapa, Hocuna TepegM Ta 6araTbox rnmux. Ea-raTo xto 3 Hux nongaTHBca 3a BigbHogyMcTBo, BigKpuTy KpuTHKy naHyMHoi Togi igeogorii, nponoHyBaB agbTep-HaTHBHi mgaxu cycnigbHo-nogiTHHHoro po3BHTKy, no-mupMBaB nignigbHy h o^imnHo 3a6opoHeHy girepaTy-py, BigMoBgaBca cmßnpauMBaTH 3 KapagbHHMH hh nap-TinHHMH opraHaMH a6o ® npocTo «3aHagTo» ßigcTOMßaß yKpaiHcbKy нaцioнagbнy igeM.
He3Ba®aMHH Ha o^minHy 3a6opoHy giagbHocri rpeKo-KarogHmKoi' Цepквн cßameHHocgy^Hregi, KoTpi He BH3HaBagu giKßigami' yrni', npogoß^yßagu nignigbHo npoBoguTH gymnacTupcbKy po6oTy. 3a He3age®HHMH oцiнкaмн, TigbKH b 70-x poKax MHHygoro cTogiTTa b 3a-KapnaTTi npo^HBagu noHag coTHi cßameHHKiß, aKi nigT-puMyBagu 3B'a3oK 3 yHiarcbKHMH ocepegKaMH 3a Kopgo-hom. Cepeg hhx £. nonoBHH, ro. ^egTBan, O. MapuHa, C. ra$HH, I. KapnuHeqb, M. .HeBKyguH, A. MoHguK, B. MuKygaK i 6araTo mmux [7].
CTBopeHHa rpoMagcbKux opram3amn i o6'eg-HaHb b 3aKapnaTcbKin o6gacTi 6ygo 3yMoBgeHo icTopu-Ko-nogiTHHHHMH TpagumaMH, igeogoriHHHM npoTucTo-aHHaM y cycnigbcTBi, ^opMyßaHHaM geMoKpaTHHHux ßi-gHocuH i ngwpagi3My, aKTHßi3ameM rpoMagcbKo-nogiTHHHoro ^mra HacegeHHa, rocnogapcbKHM 3y6o-®iHHaM, Bigpog^eHHaM KygbTypHo-gyxoBHux mHHoc-Ten, 3axucToM HaBKogumHboro cepegoßuma h Bupi-meHHaM eKogoriHHux npo6geM, noTaroM go gep^aßoT-BopeHHa He3age®Hoi' YKpaiHu [7].
nopag i3 giagbHicTM o6gacHux opram3amn, YKpaiHcbKoi' regbciHcbKoi CnigKH (YrC), HapogHoro Pyxy yKpai'HH 3a nepe6ygoBy, ToßapucTßa yKpaiHcbKoi mobh iM. Tapaca ffleBHeHKa (TYM), icTopHKo-npocßir-Hboro ToBapucTBa «MeMopiag», eKogoriHHoro rpoMag-cbKoro o6'egHaHHa «3egeHHH cBiT» Ha TepeHax 3aKap-naTTa aKTHBHo npauMMTb perioHagbHi ToßapucTßa, TaKi aK: KygbTypHo-ocBiTHe ToßapucTBo «npocßira», Kpae-
3HaBHe o6'egHaHHa iM. O. MmpaKa Ta iH. ^geHcTBo y 3a3HaHeHux opram3amax 6ygo He ^iKcoßaHHM, i ogHa h Ta ® gMguHa Morga nepe6yBaTH HgeHoM KigbKox op-raHi3amä.
CaMe цi ToBapucTBa нaпpнкiнцi 80-x poKiB mh-Hygoro cTogiTTa cTagu кoopgннaцiнннм цeнтpoм He
gume gga gocarHeHHa eKoHoMiHHux, nogiTHHHux, coцi-agbHux npaB Ta cBo6og, 3axucTy HaBKogumHboro cepe-goBuma, a h ocepegKoM 3rypTyBaHHa rpoMagaH y 6opo-
Tb6i 3a He3age®HicTb YKpaiHcbKoi gep^aBH.
Cgig Big3HaHHTH, mo xapaKTepHoM pucoM moro пpoцecy 6yga mBugKa пogiтнзaцia ^opMagbHo Henogi-thhhhx rpoMagcbKux opraнiзaцiн. Age cnigbHoM pu-com Mo^Ha Ha3BaTH h igeogoriHHy iнтerpaцiro. CaMe цeн igeogoriHHun hhhhhk gaBaB Mo^guBicTb 3aKapnaT-cbKHM rpoMagcbKHM opraнiзaцiaм npoTucToaTH cnpo-6aM 3a gonoMoroM BgagHux mcTHTymn peaHiMyBaTH cenapaTucTcbKi HacTpoi' b Kpai', MacKyMHH ix nig BigbHy eKoHoMiHHy 3oHy, «nogiTHHHe pycuHcTBo» h aBToHoMHi TepuTopiagbHi ogнннцi.
Y KoHTeKcTi 3a3HaHeHoro, npiopuTeTHHMH Ha-npaMKaMH giagbHocTi 3ragaHux ToBapucTB 6ygo Bce ® TaKH npoBegeHHa MacoBux ycBigoMgMMHux aKqin, Big-pog^eHHa нaцioнagbнo-кygbтypнoro пoтeнцiagy yKpa-iHmB 3aKapnaTTa, noBepHeHHa i3 3a6yTTa iMeH 6araTbox нaцioнagbнo-пaтpioтннннx icTopuHHux nocTaTen, Big-HoBgeHHa HapogHux тpagнцiн. Ha moMy $oHi goriH-hhm Burgagae no3uma npoBigHHKiB KygbTypHo-npocBiTHix opraнiзaцiн, KoTpi 3aKguKagu go 36epe®eH-Ha icropHKo-KygbTypHoi' cnagmuHH зaкapпaтцiв i Ha Bi-gnoBigHin ocHoBi ^opMyBaHHa hobhx yMoB нaцioнagb-Ho-KygbTypHoro ®HTTa rpoMagaH [7].
Hag3BHHanHo Ba^guBHM MoMeHToM y cTaHoB-geHHi npoTecaHoro pyxy Ha 3aKapnaTTi 6yB toh $aKT, mo icTopia KpaM XX cTogiTTa - ^ icTopia 6opoTb6u зaкapпaтцiв 3a craHoBgeHHa yKpaiHcbKoi' gep^aBHocTi. Ba^guBHMH eTanaMH gep^aßoTBopeHHa 6ygu nogii ry-цygbCbкol Pecny6giKH Ta nporogomeHHa Bo33'egHaHHa 3 YKpaiHoM Ha XycTcbKoMy 3'i'3gi 1919 poKy, nporogomeHHa He3age®Hoi' KapnaTcbKoi YKpai'HH y 6epe3Hi 1939 poKy, 3aKapnaTcbKoi YKpaiHu 1944-1946 poKiB, caMoBiggaHa 6opoTb6a «mecTugecaTHHKiB» i3 KoMyHo-pagaHcbKoM igeogorieM. AKTHBHi yHacHHKH thx icTo-puHHux 3MaraHb 3a gogM YKpaiHu, HgeHH ToBapucTBa «npocBiTa», aKe giago Ha 3aKapnarri y 20-30-Ti poKH XX cTogiTTa, ogHHM 3 KepiBHHKiB aKoro 6yB npe3ugeHT KapnaTcbKoi' YKpaiHu AßrycTHH BogomuH, TaKi aK ®egip Cac, MuKoga EaHgycaK, raHHa Eo^yK gogyHuguca go ^opMyBaHHa geMoKpaTHHHux rpoMagcbKux mcTHTymn, Bigpog^eHHa тpagнцiн HaqioHagbHo-naTpioTHHHoro pyxy. Ua giagbHicTb 6yga Ba^guBoM b KoHTeKcTi 3gincHeH-Ha Ba^guBux cycnigbHux nepeTBopeHb.
Ochobhhmh ^opMaMH po6oTH 3ragaHHx Bume to-BapucTB Ha TepeHax 3aKapnarra y toh Hac 6ygu opraHi3a-цia Ta npoBegeHHa pi3HoMamrHHx ycBigoMgMMHH 3axogiB (HayKoBux кoн$epeнцiн, ceMiHapiB) Ta aKqin npoTecTy (MiTHHriB, niKeTiB, HapogHHx 3i6paHb (BiHe), noxogiß). 3a gaHHMH icTopuKiß, ynpogoß® gume 1990 poKy b 3aKap-naTcbKin o6gacri ßig6ygoca noHag 40 MiTHHriß [9].
OcHoßHi HanpaMH giagbHocTi nepmux rpoMagcb-khx opraнiзaцiн 6ygu HacTynHHMu:
- po6oTa 3 ßigpog^eHHa icTopuHHux Tpagumn Ta KygbTypHux Hag6aHb pigHoro KpaM. 3oKpeMa noßep-HeHHa y noBepHeHHa y rpoMagcbKy BgacHicTb ManHa ToßapucTßa «npocßiTa»;
- 3axucT goßKigga Ta eKogoriHHa 6e3neKa 3aKa-pnarra. Oco6gußo b KoHTeKcTi 3a6opoHH 6ygiвннцтвa nicTpagißcbKoi pagiogoKaqinHoi' craHmi';
- бopoтьбa пpoти «aвтoнoмiï ^aro», яку, нaмa-гaючиcь внеcти poзкoл у cycпiльcтвi, piзними зaco-бaми впpoвaджyвaли пpедcтaвники кеpiвнoï кoмyнic-тичш1' пapтiï;
- впpoвaдження yкpaïнcькoï мoви в ycix cфе-pax cy^^TOro тa гocпoдapcькoгo життя й визгання ïï деpжaвнoю;
- вiдpoдження гpекo-кaтoлицькoï тa aвтoкефa-льнoï пpaвocлaвнoï цеpкoв.
Taкa цiлеcпpямoвaнa poбoтa гpoмaдcькиx op-гaнiзaцiй в oблacтi пiдpивaлa ycTOï пoлiтичнoï otc-теми, тoтaлiтapнoгo pежимy, який дo цьoгo чacy гpyбo пopyшyвaв пpaвa людини i був мoнoпoлicтoм нa влaдy тa фopмyвaння шляxiв poзвиткy деpжaви. Koмyнicтичнa iдеoлoгiя в yмoвax кoнкypентнoï 6o-poтьби втpaчaлa пpиxильникiв i пoкaзaлa cвoю без-пoмiчнicть у пpoтиcтoяннi з гpoмaдянcьким cycrn-льcтвoм.
Taким чишм, в yмoвax фopмyвaння демoкpaти-чюго cycпiльcтвa, шд чac cтaнoвлення незaлежнocтi Укpaïни, нa ïï теpитopiï пoчaвcя мacoвий пpoцеc crao-pення гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй, не ocтaння poль cеpед якиx вiдвoдилacя нaцioнaльнo-кyльтypним тoвapиcт-вш. Пpедcтaвники бyдь-якoï нaцioнaльнoï меншини oтpимaли вiльне пpaвo cтвopювaти вiдпoвiднi rpo-мaдcькi iнcтитyти для зaдoвoлення влacниx гацю-нaльнo-кyльтypниx, дyxoвнo-pелiгiйниx, ocвiтньo-ви-xoвниx пoтpеб. Aнaлoгiчнi пpoцеcи вiдбyвaлиcя й у нaйзaxiднiшoмy pегioнi pеcпyблiки - Зaкapпaтcькiй oблacтi. Як i га теpитopiï вcieï Укpaïни, тут тaк c^o poзпoчaли cвoю дiяльнicть нефopмaльнi гpoмaдcькi opгaнiзaцiï, щoпpaвдa вoни мaли cвoï ocoбливocтi й cпецифiчнi yмoви poзвиткy.
5. Результати доcлiджeння
Рoль i мicце гpoмaдcькиx opгaнiзaцiй в деpжa-вoтвopчoмy пpoцеci нoвiтньoï icTOpiï кpaю тa вcieï кpaïни e нaдзвичaйнo знaкoвими, ocкiльки чеpез ввд-poдження нaцioнaльниx тpaдицiй, icтopiï, культ^и, пoнoвлення вipи у влacнi стли вoни cпpoмoглиcя ш-cтaвити нaйгoлoвнiше зaвдaння тoгoчacнocтi в ^io-prncrEy плoщинy - нapoд caм впpaвi бopoтиcя i вда-тoювaти cвoï cycпiльнo-пoлiтичнi цiннocтi.
6. Висновки
Гpoмaдянcьке cycпiльcтвo - це cycпiльcтвo вiльниx людей, у якoмy деpжaвa зaбезпечye ïxнi ocнoвнi пpaвa тa cвoбoди. Специфiкa cтaнoвлення тaкиx взaeмoвiднocин у пocттoтaлiтapниx кpaïнax виявляeтьcя у пoeднaннi тpaдицiйниx тa iннoвaцiй-ниx ûpo^^, пoв'язaниx з демoкpaтизaцieю cycrn-льтаго життя.
7. Перспективи
Пеpcпективи пoдaльшиx poзвiдoк у цьoмy нaпpямi пoв'язaнi з нayкoвим ocмиcленням ^o^-ав виникнення, poзвиткy тa фyнкцioнyвaння Tpo-мaдcькиx opгaнiзaцiй як чинникa cтaнoвлення ^o-мaдянcькoгo cycпiльcтвa в Укpaïни, де oднoчacнo вiдбyвaютьcя пpoцеcи пoбyдoви демoкpaтичнoï, coцiaльнoï, пpaвoвoï деpжaви тa гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Лiтература
1. Бойко, О. Д. Нове мислення. Т. 6 [Текст] / О. Д. Бойко, В. М. Литвин. - Полпична гсторш Украши. ХХ столптя: У 6-ти т. - К.: Генеза, 2003. - С. 321-440.
2. Гарань, О. В. Ввд республши до держави [Текст] / О. В. Гарань, Л. С. Шкляр, В. М. Литвин // Полггична ícto-рш Укра1ни. ХХ столптя : У 6-ти т. Т. 6. - К.: Генеза, 2003. - С. 441-520.
3. Туменко, Л. С. Державотворення [Текст] / Л. С. Тутенко // Полпична гсторш Украши. ХХ столггтя : У 6-ти т. Т. 6. - К. : Генеза, 2003. - С. 521 - 538.
4. Бойко, О. Д. Украша у 1985 - 1991 рр. : Основы те-нденцп суспиьно-полиичного розвитку [Текст] / О. Д. Бойко. - К., 2002. - 306 с.
5. Кривзша, I. Б. Гельсшський рух i його вплив на нацюнально-полпичш процеси в Украгт (1976 - поч. 90-х рокв) [Текст]: автор. дис. ... канд. ютор. наук / I. Б. Кривзь на. - Одеса, 2001. - 18 с.
6. Шановська, О. А. Дiяльнiсть Народного Руху Украши з розробки национально! програми та практичного втшення 11 в процеси державотворення (1989 - 1996 рр.) [Текст]: автор. дис. ... канд. гстор. наук / О. А. Шановська. -Одеса, 2003. - 20 с.
7. Басараб, М. Громадсью оргашзацп Закарпаття у боротьби за державшсть Укра!ни (кшець 80-х - початок 90-х роюв XX столптя) [Текст] / М. Басараб, М. Толкар. - Ужгород: Видавництво «Карпати», 2009. - 336 c.
8. Касьянов, Г. В. Незпдт: укра!нська штелшенщя в руа опору 60 - 80 роюв [Текст] / Г. В. Касьянов. - К.: Свит, 1992. - 300 c.
9. Зан, М. Ориентувальний материал членам i кандидатам в члени обкому Компартл Украши [Текст] / М. Зан // Caipatica-Карпатика: 1стория i культура Карпат (До десяти-риччя утворення НД1 карпатознавства). - 2002. - Вип. 19. -С.177-192.
10. Зшкевич, О. Рух опору в Укра!ш 1960-1990. Ен-циклопедичний словник. Друге видання [Текст] / О. Зшкевич. - Кшв: Смолоскип, 2012. - С.896.
11. Горинь, Б. Укра!нська ГельСнська спилка (19881990) у свплинах i документах [Текст] / Б. Горинь, В. Оваен-ко, О. Ткачук, О. Шевченко. - Ки!в: Смолоскип, 2009. - 224 с.
References
1. Bojfo, О. D., Lytvyn, V. M. (2003). «Nоvе myslеnnia». Vol. 6. Politychna istoriya Ukrayiny. ХХ stolittia: U 6-ty t. Kyiv: Geneza, 321-440.
2. Garan', О. V. (2003). Vid respubliky do derzhavy. Vol. 6. Politychna istoriya Ukrayiny. ХХ stolittia: U 6-ty t. Kyiv: Geneza, 441-520.
3. Tupchiyenkо L.S. Derzhavotvorenia. Vol. 6. Politychna istoriya Ukrayiny. ХХ stolittia: U 6-ty t. Kyiv: Geneza, 521-538.
4. Bojfo О. D. (2002). Ukrayim u 1985-1991 rokah: Osnovni tendentsiyi suspil'no-politystnogo rozvytku. Kyiv, 306.
5. Kryvzina, I. B. (2001). Gel'sins'kyj ruh i jogo vplyv na natsional'no-polityctni prostesy v Ukrayini (1976 - poch. 90-h rokiv). Odesa, 18.
6. Shanovs'ka, О. А. (2003). Dijal'nist' Narodnogo Ruhu Ukrajiny z rozrobky nstional'noji prohramy ta praktyzhnogo vtilennya jiji v prostesi derzhavotvorennja (1989-1996). Odesa, 20.
7. Basarab, M., Tokar, М. (2009). Gromads'ki organizastiyi Zakarpattja u borot'bi za derzhavnist' Ukrayiny (кinest' 80-h - pochatok 90-h rokiv ХХ stolittia) Uzhgorod: Karpaty, 336.
8. Kas'janov, G. V. (1992). Nezgidni: ukrayins'ka inteligenstija v rusi оporu 60 - 80 rokiv. Kyiv: Svit, 300.
9. Zan, M. (2002). Оrijentuval'nyj material chlenam i kandydatam v chleny оbkomu Кompartiyi Ukrayiny. Carpatica:
Istoriya i kul'tura Karpat (Do desyatyrichchya utvorennya NDI 11. Goryn', B., Ovsijenko, V., Tkachuk, O., Shevchen-
Karpatoznavstva). Uzhgorod, 19, 177-192. ko, О. Ukrayins'ka Gel'sins'ka spilka (1988-1990) u svitlynash
10. Zinkevych, О. (2012). Ruh oporu v Ukrayiny 1960- i dokumentash. Kyiv: Smoloskyp, 224. 1990. Entsyklopedychnyy slovnyk. Kyiv: Smoloskyp, 896.
Рекомендовано до публжацп д-р icmop. наук, професор Мандрик I. О.
Дата надходження рукопису 23.10.2015
Басараб Михайло Михайлович, кандидат юторичних наук, доцент, кафедра суспшьно-гуматтарно! та етико-естетично! освгги, Закарпатський шститут тслядипломно! педагопчно! освiти, вул. Волошина, 35, м. Ужгород, Укра!на, 88000 E-mail: basarabmm@ukr.net
УДК 930.9.943.7.086
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54080
ПРОБЛЕМИ ШТЕГРАЦП, ВИХОВАННЯ ТА ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТ1 У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1 НА ПРИКЛАД1 РОМСЬКО1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 МЕНШИНИ ДРУГО1 ПОЛ. ХХ - ПОЧ. ХХ1 ст.
© Н. Б. Малець
У cmammi розглядаються чисельнi проблеми, що нагромадилися у ромськш нацюнальтй меншинi на За-Kapnammi на рубежi ХХ-ХХ1 ст. У час становлення багатоукладног економки владнi структури, гро-мадсьюсть Украши мають допомогти самобутньому ромському етносу мщно стати на ноги, вiдро-дитися, знайти в суспiльствi свое гiдне мiсце
Ключовi слова: етнос, роми, етнополiтичнi, процеси, iнтеграцiя,соцiум, нацюнальна, меншина, вихован-ня, громадсьюсть
The article discusses numerous problems in the roma national minority in Transcarpathia around the turn of the XX-XXI centuries. At the time of the formation of the multi-structural economy, the public authorities of Ukraine have to help roma ethnos to become firmly on its feet, reborn, find their rightful place in society Keywords: ethnos, roma, ethnopolitical, process, integration, society, national, minority, education, public
1. Вступ
Роми на Закарпатп - п'ятий за чисельшстю народ Закарпатсь^' обласп. За даними перепису населення 2001 року ïx нал1чувалося 14 тис. (1,1 % населення обласп), що становило майже 30 % ци-ганського населення Украши. За неофщшними оцшками закарпатських експерпв 1х кшьшсть на Закарпатп може сягати 40-50 тис. (3,2-4,0 % населення). Основним мюцем проживання закарпатських ром1в е р1внинш райони обласп (Берепвський, Мукач1вський, Ужгородський, Виноград1вський).
Зпдно з даними перепису 2001 р. на терито-рп Закарпатсько1' обласп мешкало 14 тис. ром1в за нацюнальшстю. Проте реальна ix чисельшсть е вищою, оскшьки значна частина ром1в вказуе укра-шську або угорську нацюнальшсть.
Так, сотально-демограф1чне обстеження умов життед1яльност1 ром1в Закарпаття, проведене на початку 1990-х роюв, виявило ï^ фактичну чисельшсть у по-над 20 тис. оаб, або 1,6 % населення обласп, що майже на 8 тис. бшьше шж за даними перепису 1989 р. За даними подворових медичних обходав, чисельшсть ром-ського населення Закарпаття на початку 2012 року оць нювалася у 39 270 оаб, або 3,1 % населення обласп.
2. Анaлiз лггературних даних та постановка проблеми
За даними перепису 2001 року, з 14004 ром1в обласп, бшьше 79 % проживали у мютах i районах Ужгородському, Берепвському та Мукачiвському. Зокрема у м. Ужгород i район - 4727 (33,8 % загаль-но1 чисельност в обласп), у м. Берегове i райош -3906 (27,9 %), у м. Мукачеве та райош - 2444 (17,5 %).
За даними перепису 1989 р. у мютах та селищах проживали 7 551 з 12 131 ромiв Закарпатсько1 областi, або 62,2 %. За 1989-2001 рр. чисельшсть мь ських циган в областi зменшилася на 5,3 %, тодi як кшьшсть сiльськиx збiльшилася на 49,7 %. у 2001 р. у мютах мешкали 7149 з 14004 ромiв обласп (51,0 %), найбшьше - в Ужгородi (1705), Береговi (1695) та Мукачевому (1130).
Про етносощальш та етнокультурнi процеси ромiв на Закарпаттi другоï половини ХХ - поч.. ХХ1 ст. знаходимо шформацш в працях: Адам А. Е., Навроцкая Е. М. Цыгане Закарпатья в посттоталитарный период (по материалам периодической областной пресы) [1], £втух В. Етносоцiальнi процеси в Украш. Можливостi наукових штерпретацш [2], £мець Г., Мигович I. Цигани на Закарпатп: проблеми
