CC BY
16
УДК 39(477.87)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54079
ОСВ1ТНЬО-НАЦЮНАЛЬШ ОР16НТИРИ РОС1ЙСЬКО1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 МЕНШИНИ ЗАКАРПАТТЯ 40 90-х рр. ХХ ст.
© О. О. Малець
У cmammi до^джуеться росшська нацiональна меншина - наймолодша в Barnpnammi. Вона формува-лась упродовж 1944-1990 pp. цшеспрямованою державною полтикою i виконувала роль полтичного та iдеологiчного панування радянського режиму. Водночас вона вiдiгpaвaлa важливу роль у процеci мовного .зросшщення й асимшяцИ мкцевого населення !х тльтсне зростання повнктю пов'язане з посттним припливом росшськомовних мiгpaнmiв та процесами русифжацп мicцевого населення Ключовi слова: acимiляцiя, еmноnолimичнi, процеси, етнос, населення, меншина, русифжащя, полтика, оcвima, iдеологiя
The article investigates the Russian national minority which was the youngest in Transcarpathia. It had been formed during1944-1990 by a deliberate state policy and played a role in the political and ideological domination of the Soviet regime. At the same time, it played an important past in the process of linguistic russification and assimilation of the local population. Their quantitative growth is fully connected with the constant influx of Russian-speaking migrants and processes the Russification of the local population.
Keywords: assimilation, ethnopolitical, processes, ethnos, population, minority, russification, politics, education, ideology
1. Вступ
Перюд з 1950 до 1991 рр. дуже складний i су-перечливий домiнуючими господарськими, сощаль-но-полпичними, щеолопчними, культурними та етшчними процесами. Впродовж цього часу в Закарпатп повшстю перемогла радянська державно-полпична система (1951-1955 рр.), пройшов процес десталшзаци i суперечливих реформ М. Хрущова (1956-1964 рр.), епоха застою (1965-1985 рр.) та доба перебудови М. Горбачова (1986-1991 рр.). Политика i практика "побудови сощалютичного сус-пшьства" були двигуном, який стимулював постш-ний приплив роаян i росшськомовних до Закар-паття. Радянська влада повсюдно виражала недовiру до мкцевого населення та його кадав. Це стало одним i3 факторiв заохочення переселения росшського i зросiйщеного етнiчного елементу до Закарпаття. Мета ще! керовано! м^рацп - сформувати соцiальну базу шдтримки радянського режиму. Росшсько-мовним переселениям выдавалась особлива роль i мюце в планах прискорено! експлуатацп природних i трудових ресурсiв краю.
2. Аналiз лiтературних даних та постановка проблеми
Проблема росшсько! нащонально! меншини Закарпаття висвiтлювалася в працях А. Гегальчiя [1], М. Макари [2], I. Миговича [3], В. Стеця [4], I. Терлюка [5] М. Тиводара [6]. Варто вщмггати, що бшьшють науковиiв зосереджували сво! досль дження на пiслявоeнному перiодi, бо росшсько -нащональна меншина - наймолодша в Закарпатп. Вона формувалась упродовж 1944-1990 рр. щлесп-рямованою державною политикою i виконувала роль политичного та iдеологiчного панування радянського режиму. Водночас вона ввдгравала важливу роль у процеа мовного зросшщення i асимь ляци мiсиевого населення.
3. Цшь та зaдaчi досл1дження
Мета дано! CTarri окреслити сустльно-полiтичнi заходи радянських властей, що визначали характер, змют i напрямки Bcix етнонащональних i етнокультурних процесiв у Закарпатп. Це призводи-ло до деформацп культурно-освiтнix цiнностей росшсько! нащонально! меншини краю.
4. Етнокультурнi процеси росшськоТ нацш-нальноТ меншини Закарпаття 40-90-х рр.. ХХ ст.
Освггаьо-нащональш орieнтири росшсько! нащонально! меншини Закарпаття 40-90-х рр. ХХ ст. мали мшливий i доволi суперечливий характер. Сус-пiльно-полiтичнi заходи офiцiйниx радянських властей визначали характер, змют i напрямки всix етнонащональних i етнокультурних процесiв у Закарпатп. Конкретними полiтичними заходами властi почали створювати етносощальну опору нового режиму.
Нащональна меншина роаян у Закарпатп сформувалась за роки радянсько! влади з емiгрантiв, якi тут почали поселятись самостшно чи направлялись на роботу державними органами. Виняткова бшьшють росiйськиx бiлоемiгрантiв, якi тут проживали впродовж 20-30-х рр. ХХ ст., залишили край в роки окупацп Закарпаття угорськими фашистами, iншi втекли з наближенням советсько! армп. У 1945-1946 рр. до роаян вiднесла себе незначна ча-стина тих iнтелiгентiв-русофiлiв, як1 прагнули ириеднати Закарпаття до СРСР у складi РФРСР. В умовах розвитку Радянського Союзу i в незалежиш Укра!ш цi русофiли та !х росiйськомовнi нащадки стали одним iз рушив провокацiй полiтичного ру-синського сепаратизму[8].
Пiсля приеднання Закарпаття до УРСР чи-сельнiсть росiян значно зросла, що було викликано необхщшстю розвитку иромисловостi та iншиx галу-зей народного господарства, а також медицини, освiти, науки. Влiтку 1947 в Мукачево пере!хав Бiл-
город-Дшстровський росшський драматичный театр. Поповнившись акторами з шших театр1в Укра!ни, колектив 23 серпня 1947 ввдкрив свш перший теат-ральний сезон. Фшолопчний факультет Ужгородсь-кого ушверситету був вщкритий 18 жовтня 1945 року. Кафедру росшсько! лиератури очолив фах1вець в галуз1 класично! лггератури Микола Сергшович Вос-кресенський, якого згадують як високоерудованого та штелтентного вченого. Великий внесок у лтгера-турознавство внесли Н. П. Козлов, Е. Л. Толстов, до-центи В. I. Аршовський, А. I. Дуденкова, Г.1 Поно-марьов, С. Н. Шошура, I. М. Сенько, Н. П. Бедз1р, Л. П. Бородша, Л. В. Лимонова. Фольклористикою займалися П. В. Лштур 1 Плюецький. Т. М. Чумак вивчала творчють закарпатських письменнишв. Кафедру росшсько! мови спочатку очолив професор I. Г. Чередниченко. У наступш роки кафедрою ке-рували доценти Антошин, Г. А. Шелюто, М. А. Чер-нишенко, М. В. Симулик, С. С. Панько, Л. М. Устю-гова, професор В. В. Волков, а ниш И очолюе доцент Т. I. Суран [18].
У 1946 рощ в обласп проживало 12 176 рос1ян. У 1959 рощ !х було вже 29 599 оаб (3,2 % ввд усього населення), у 1970 - 35 189 оаб (3,3 %), у 1979 -41 713 оаб (3,6 %), у 1989 - 49 458 оаб (4,0 %), у 2001 - 30 993 оаб (2,5 %).
Акт возз'еднання Закарпаття з Укра!ною хоча 1 визначив весь наступний напрям етнополггачного 1 етнокультурного розвитку краю, але не виршував питания його юридичного включення до складу советсь-ко! державно! системи. З пiдписаииям 29.06.1945 р. радянсько-чехословацького договору про Закарпатсь-ку Украшу i наступною його ратифiкацieю Нацюналь-ними зборами Чехословаччини (22.11.1945 р.) та Пре-зидieю Верховно! Ради СРСР (27.11.1945 р.) було ввдкрито шлях до всеохоплюючого поширення в кра! радянських порядков. З цього часу в Закарпатп по-всюдно утверджуються так зваш соцiалiстичнi сус-пiльно-економiчнi вщносини та комунiстична вдео-логiя, що стали основними чинниками як ввдпливу населення за меж1 областi так i його внутршньооблас-них мирацш. "Сощалктична перебудова" регулюва-лась низкою постанов ЦК КП(б)У та Закарпатського обкому КП(б)У, до не! втягувався весь господарський комплекс, все культурне, духовне i побутове життя всiх етнiчних i соцiальних груп населення краю [16].
Саме з цього часу почали здшснюватись соцiально-полiтичнi заходи, що певним чином впли-
Нацiональний склад Закарпатсько!
нули на характер, змiст i напрям розвитку етнiчних процесiв у кра!. Вже з середини 1945 р. почалась ма-сова демобшзац1я фронтовикiв. До к1нця серпня 1945 р. до Прикарпатського вшськового округу було демобшзовано 39 тис. вшськовослужбовщв. Значна !х частина була працевлаштована на керiвнi посади в Закарпатп [11]. Росiйська нацiональна меншина практично сформувалась за роки радянсько! влади. Вже у 1946 р. понад 1,5 % (12176 чол.) росшсько-мовного населення обласп iдентифiкувало себе з роаянами, у 1959 р. росшськомовш складали вже 3,2 % (29599 чол.), 1970 р. - 3,3 % (35189 чол.), у 1979 р. - 3,6 % (41713 чол.), у 1989 р. - 4 % (49458 чол.) загально! шлькосп населення Закарпаття. Формуван-ня росшськомовно! меншини в обласп повнютю пов'язане з полiтикою КПРС i радянських властей, як1 змiцнювали свое панування шляхом творення полiтичного, сощально i культурно домiнуючо! етно-сощально! спiльноти. 1х к1льк1сне зростання по-внiстю пов'язане з постiйним припливом росiйсько-мовних мiграитiв та процесами зросiйщения.
Вже з середини серпня 1945 р. в обласп було поселено i працевлаштовано велику шльшсть росiйськомовних демобiлiзоваиих вiйськовослуж-бовцiв. Цей процес супроводжувався "чисткою" в рядах КПЗУ. У результатi !! проведення лише 38 % члешв КПЗУ отримали партквитки членiв ВКП(б). Водночас в область було направлено понад 500 ко-мушспв з шших областей СРСР. Саме ця група но-вих переселенцiв та частина присланих до краю спещалюпв i зайняла провiднi партiйнi, державш i господарськ1 посади [8].
Уже в 1946 р. до Закарпаття прибуло 12176 ро-аян i росшськомовних, як1 вже тодi складали понад 1,5 % населення краю (табл. 1). За сощальним складом понад 83% росшськомовних припадало на керiвнi адмшютративш i партiйнi кадри, пращвнишв НКВД-КГБ, суду i прокуратури. Особливо поминою ця тенденцiя була в перше повоенне десятилитя, коли за умов повсюдно! недовiри до мюцевих укра!нцiв, партiйними органами визнача-лись вiдсотки замiни мiсцевих кадрiв прибулими зi сходу, переважно роаянами [11]. Водночас велась вщбудова зруйнованого вшною господарства, розпочалась колективiзацiя та iндустрiалiзацiя, що вимагали певного кадрового забезпечення. Воно велось переважно за рахунок переселенцiв з областей Росшсько! Федерацп.
Таблиця 1
обласно! партiйно! оргашзацц [7]
Нацiональнiсть серпень 1946 р. ачень 1947 р. прирют
украíнцi 2197 3551 1354
роаяни 11 1579 1568
угорцi 296 296 0
eBpei 71 165 94
чехи 5 6 1
словаки 34 43 9
румуни 0 8 8
бiлоруси 0 77 77
поляки 0 12 12
iншi 24 79 55
npucgam b KpaH "gocBignem" napTinrn i gep®a-BHi пpaцiвннкн nonagu HaBHara 6igbmoBHqbKux MeTo-giB po6oTH мicцeвi Kagpu (Ta6g. 1).
Cepeg HoBonpu6ygux 6ygo HHMago TaKHx, mi BigBepTo npeTeHgyBagu Ha KepiBHi nocagu, 6ygo HHMa-go cnpaB®Hix cneqiagicTiB, aKi npH®Hgucb b o6gacTi, cragu kophchhmh, 3pigHHgucb 3 мicцeвнмн yKpai'H^-mh, cTagu b Kpai cboimh.
Нaцioнagbнo cBigoMa iRreg^H^a, 3oKpeMa Mogogb, mBugKo 36arHyga aHTuyKpaiHcbKy i pocincb-KoBeguKogep^aBHy cyTHicTb pagaHcbKoro pe®HMy, 6o ^e y TpaBHi 1945 poKy H.CragiH nporogocuB pocincb-Ky HaqiM HaHBHgaTHimoM cepeg ycix HaqiH PagaHcbKo-ro CoM3y, a b 1946 p. MocKBa 3BHHyBaraga yKpaiHcb-khx KoMyHicTiB y noTypaHHi KoHqenqiaM yKpaiHcbKoro 6yp®ya3Horo нaцioнagiзмy Ta Horo npoaBaM y girepa-Typi i MHCTe^rei. 3 KiHua 1946 - nonaTKy 1947 p. po3nonagucb nogMBaHHa Ha ygaBaHHx i peagbHHx Ha-^oHagicriB [13].
3a nac 3 gunHa 1945 go KiHua 1950 pp. MaH®e noBHicTM 6ygo 3aBepmeHo coqiagi3aqiM cycnigbHo-eKoHoMinHoro i nogiTHHHoro ®HTTa 3aKapnarra: npoBe-geHo cyцigbнy KogeKTHBi3a^ro, MaH®e noBHicTM 3aBe-pmeHo "KgacoBy 6opoTb6y" i 3HH^eHo "BoporiB Hapo-gy", giKBigoBaHo гpeкo-кaтogнцbкy цepквy, egHHoM go3BogeHoM igeogorieM cTaga KoMyHicTHHHa, a egHHoM giwnoM napTieM BKn(6). CaMe b qen nepiog, poKH CTagiH^HHH, Ta h b ni3Himi nacu b Kpai' ^opMyBaBca co-BeTcbKHH naTpioT-iHTepHaqioHagicT aK pyHHiBHHK, rgy-MHTegb Hag TpaguqiaMH MicqeBoro HacegeHHa, Haca-g®yBana hobhx pagaHcbKux nopagKiB ®opctokhmh Me-TogaMH. ЦbOмy cnpuaga pecTaBpaqia pocincbKoro iM-nepcbKoro MucgeHHa, nponaraHga oco6gHBoi' icTopun-Hoi' i peBogMqinHoi Micii' pocincbKoi coBeTcbKoi' Haqii. Ha qboMy ipyHTi i c^opMyBagacb b ycix HoBonpu6ygux pocincbKoMoBHHx 3aKapnarra He gume 3HeBa®gHBe cTaBgeHHa go HaqioHagbHo-KygbTypHHx TpaguqiH Mic-qeBoro HacegeHHa, a h cnpHHHarra hhmh "MecTHbix" aK gMgen gpyroro copTy [14].
GguHoM mobom Bupo6HHHoro, ypagoBoro i no-6yToBoro cnigKyBaHHa uhx nepecegeHqiB Ta iH®eHepHo-TexHinHoro nepcoHagy nignpueMcTB, noB'a3aHHx 3 BiH-cbKoBo-npoMucgoBHM KoMngeKcoM i nignpueMcTB TaK 3BaHoro coM3Ho-pecny6giKaHcbKoro nignopagKyBaHHa, 6yga pociHcbKa MoBa. 3anMawHH KepiBHi i BucoKoonga-nyBaHi nocagu, qi pocincbKoMoBHi Mirpamu BigirpaBa-gu ocHoBHy pogb y TBopeHHi "pagaHcbKoro Hapogy", "po3BiH^yBaHHi HaqioHagi3My", "3pocin^eHHi yKpaiH-qiB", y 3HeBa®aHHi yKpaiHcbKoi' mobh i Kygbrypu, Haca-g®yBaHHi cepeg MicqeBHx yKpaiHqiB ncuxogorii gpyro-copTHocTi, KygbTypHoi' Ta iHTegeKTyagbHoi' HenoBHoqiH-HocTi [10].
Po3bhtok eKoHoMiKH KpaM cynpoBog®yBaBca craHoBgeHHaM MicT i MicrenoK aK nogieraiHHux npoMH-cgoBHx qeHTpiB 3 eraiHHo 3MimaHHM HacegeHHaM, 3poc-ga BHyTpimHboo6gacHa Ta Mi®o6gacHa pyxgHBicTb HacegeHHa, a nocugeHa nponaraHga pagaHcbKoro imepHa-qioHagi3My cnpuagu 3pocTaHHM KigbKocTi eraiHHo 3Mi-maHHx mgM6iB. PicT KigbKocTi HaqioHagbHo 3MimaHHx mgM6iB TgyManuBca aK npucKopeHHa npoqeciB imep-HaqioHagi3aqii. HacnpaBgi, Hmgu gy®e cKgagHi npoqe-ch 3MiHH qiHHicHHx opieHTaqin 3 erainHux Ha pagaHcb-
Ky caMoBiggaHicTb i pocincbKoMoBHy pagaHcbKy Mapri-HagbHy Kygbrypy. y 3aKapnarri Bugigagucb TaKi ocho-BHi rpynu eTHinHo 3MimaHux mgM6iB:
1) Mi® yKpai'HuaMH i pociaHaMu;
2) Mi® yKpai'HuaMH i yropuaMu;
3) Mi® yкpai'нцaмн i cgoBaKaMu;
4) Mi® yкpai'нцaмн i npegcraBHHKaMH iHmux eT-HinHHx rpyn;
5) Mi® pociaHaMH i npegcraBHHKaMH iHmux Ha-цioнagbнocтeн.
KigbKicTb ko®hoi 3 rpyn eraiHHo 3MimaHux mgM6iB BH3Hanagacb nucegbHicTM ko®hoi 3 eTHinHux rpyn, xapaKTepoM ix po3cegeHHa, cniBBigHomeHHaM mobhhx i no6yToBHx тpagнцiн, coqiagbHoM i npo^ecin-hom cTpyKTypoM HacegeHHa Ta iHmux HHHHHKiB. y cigbcbKiH MicqeBocTi pigHa MoBa i eTHinHa Hage®HicTb giTeH Big eTHinHo 3MimaHux mgM6iB BH3Hanagucb oto-nyMHHM eTHinHHM cepegoBH^eM Ta eTHinHoM opieHTa-qieM 6aTbKiB. Tpoxu iHma cuTyaqia 6yga b MicTax 3a-Kapnarra, 3oKpeMa b y®ropogi i MyKaneBi, b aKux mob-Ha, a nacTo i eraiHHa opieHTaqia y eTHinHo 3MimaHux ciM'ax BH3Hanagacb He gume 6arbKaMH, a h ynpuBige-HoBaHicTM pociaH i pocincbKoi' mobh. PociHcbKo-HaqioHagbHi ciM'i Big3Hanagucb oco6guBoM aKTHBHicTM b nomupeHHi pagaHcbKoi KygbTypu Ha Han6gH®He oto-neHHa. Ha^agKH 3 eTHinHo3MimaHHx ciMeH noBogugucb aK TunoBi eTHinHo ge3opieHToBaHi, po3ry6geHi, cnyc-TomeHi i geeTHi3oBaHi MapriHagu, KoTpi He iHTerpyBa-gucb b ®ogeH 3 eTHociB. Ko®Hin nepecinHin gMguHi BigoMo, ^o giTH i3 eTHinHo 3MimaHux ciMeH gy®e nac-to HaqioHagbHo ge3opieHToBaHi, He iHTerpoBaHi b ®o-geH eTHoc. nepe6yBaMHH Ha Me®i gBox eTHociB, bohh MopagbHo i gyxoBHo HeBpiBHoBa®eHi, cnycTomeHi. TaKi MapriHagu niggaBagucb gerKoMy 3pocin^eHHM, 6o qe cTBopMBago igM3iM aKoicb coqiagbHo-nogiTHHHoi' nepcneKTHBH. CaMe ToMy KoMyHicTHHHa igeogoria nigHocuga TaKux MapriHagiB go paHry iHTe-pHaqioHagicTiB [16].
HanpaMKH po3BHTKy eTHoMoBHoi i eTHoHaqioHa-gbHoi nogiTHKH pagaHcbKux BgacTeH 3acBignyeTbca thm, ^o b 1959 p. pociHcbKy MoBy pigHoM BBa®ago gume 0,65 % 3aKapnarcbKux yKpaiHqiB Ta 0,05 % yropqiB. y 1989 p. ii pigHoM BBa®ago B®e 1 % (9767) yKpaiHqiB, 0,6 % (1.557) yropqiB, 49,5 % eBpeiB, 46,6 % 6igopyciB, 6,1 % HiMqiB, 5,3 % cgoBaKiB, 1 % poMiB Ta 0,5 % py-MyH. BogHonac BigbHo Bogogigo pocincbKoM mobom 59,9 % yKpai'HqiB, 42,8 % yropqiB, 51 % pyMyHiB, 1 % poMiB 3aKapnaTTa.
PociHcbKa MoBa aK "мi®нaцioнagbнoгo cnigKyBaHHa", aK MoBa pagaHcbKoi KygbTypu, giTepaTypu i MucTeqTBa, HayKH i TexHiKH, gep®aBHHx opraHiB Bgagu i nogiTHKH, aK MoBa nogiTHHHo goMiHyMnoro eTHocy npoHHKga b yci c^epu cycnigbHoro ®Hrra. Pi3HHMH 3a-co6aMH HaB'a3yBaHHa BoHa cTaga po3mobhom b eTHinHo 3MimaHHx ciM'ax, y cepegoBH^i napTiHHo-pagaHcbKoro HHHoBHHqTBa i TexHinHoi iHTegireHqii, b apMii Ta opra-Hax npaBonopagKy, cepeg po6iTHHKiB nignpueMcTB BiH-cbKoBo-npoMHcgoBoro KoMngeKcy Ta iH. 3aco6H HaB'a3yBaHHa 3po6ugu pociHcbKy MoBy HeHaBucHoM gga 6araTbox 3aKapnaTqiB, ^o npoaBgagocb b ii BucMi-MBaHHi i nepegpa3HMBaHHi. 3rogoM 6opoTb6a npoTH ii o6oB'a3KoBocTi cTaga ogHHM 3 egeMeHTiB pyxy 3a eTHi-
чну iдентичнiсть i нацiональну культуру закарпатсь-ких украшщв, а з середини 1980-х рр. i - одним iз елементiв нацiонально-визвольного руху [15].
Одним з найважливiших показнишв сощаль-но-культурного життя етносiв е стан i розвиток народно! освгга та культури. Комунiстичнi власп особливого значення надавали розвитку освгга i культури, бо через них нав'язували молодГ комушстичну iдеологiю, радянський споаб життя, радянський па-трютизм та iнтернацiоналiзм, ненависть до "буржуазного укра!нського нацiоналiзму", вихваляли великий росшський народ Г його культуру, проводили зросшщення укра!нщв [3].
Ва сощально-економГчт, полпичт Г культурш перетворення на Закарпатп в 1950-1991 рр. вписува-лись в марксистську юторико-економГчну теорш розвитку та штеграци наци, яка шдпорядковувала етно-нацюнальш фактори сощально-класовим, вГдстоювала практику розмиваиия нацюнальних рис Г ознак в над-нацюнальних. КПРС з 1960-х рок1в не лише настирли-во пропагувала, а й реалГзовувала цю щею через пропаганду сощалютичного штернацюналГзму, радянсь-кого патриотизму Г способу життя та формування юто-рично! спшьноти радянського народу. У цю пропаганду було втягнуто й творчу штелиенщю. АналГзуючи цей процес, один Гз закарпатських прихильник1в кому-тстично! Гдеологи М.Макара писав, що закарпатсьш письменники Г поети у сво!х творах "...ввдображали бурхливу будГвничу радянську дшсшсть... Ц твори пронизувала Гдея едносп з росшським Г вама народами Радянського Союзу, яш допомагали закарпатцям будувати нове життя. Немае жодного бшьш-менш ви-датного твору лтераторГв Радянського Закарпаття, де б у певнш мГрГ не оствувалась щея дружби, братерсь-кого еднання, взаемодопомоги в спшьнш боротьбГ на-родГв за життя Г долю" [5].
Такими й шшими схожими твердженнями за-карпатсьш комунюти прилучались до пропаганди радянського народу, як тако! сощально-политично! ед-носл вах етноав СРСР, якш притаманна спшьшсть умов сощально-економГчного життя, батьшвщини (держави), життевого досвщу, мети, поглядГв, рис культури, побуту, традицш Г т. ш. Все це виправдовува-ло, щдтримувало, нав'язувало звуження Г повне вить снення з ужитку Г вивчення еттчних мов та Гсторп, здобутк1в нацюнальних культур Г традицш. На пе-реднш план висувалось знання росшсько! мови, юто-ри, культури, приниження нацюнально-неросшсько-го, звеличання росшсько! культури як досягнення вищого ступеня цившзацп Г т. ш. Такою полпикою Г державно-полпичною практикою радянськ1 властГ заохочували процеси замши нацюнально! культурно! орГентацп на росшську. Цей процес розчищав шлях до етшчно! асимГляцп окремих оаб та цших етноав. Цьому сприяла вся русоцентриська полпика КПРС, яка валяко заохочувала зросшщення ш-ших етноав [12].
ЛГкввдащя неписьменносп Г широкий розвиток загально! Г вищо! освгга, розвиток засобГв масово! комушкацп мали величезний вплив на розвиток культури та !! загальну переорГентацш на радянськ1 ро-сшськомовш зразки, сприяли поширенню стандарпв
"сощалютичного за змютом Г нацюнального за формою" професшного мистецтва Г культури.
У 1985 р. рос1яни серед населення Закарпаття складали лише 3,6 %, а в складГ обласно! партшно! оргашзацп вони вже складали аж 12,8 %. З рГзних кь нщв СРСР в область направлялись роаяни Г росшсь-комовш, що не знали Г не хотши знати мюцевих етш-чних, юторичних, культурних та шших традицш. 1м надавались рГзш сощальш, побутовГ, культурш та по-лтгачш тльги, зокрема, майже без жодних зволжань видшялось житло. Особливо швидко число роаян зростало в мютах. Так, у 1989 р. до м.Ужгорода при-було Гз-за меж обласп аж 1780 чоловж [6]. Ва вони звично претендували на керГвш посади Г житло. Саме це дало тдстави В.Стецю в 1990 р. писати, що "Ця категор1я прибулих не береться за цапину в люоащ, за чешги в полГ, сокирянку на виноградниках, а хва-цько чшляеться за м'яке, тепле, Г надшне крюло або мюце, Г откуни для них знаходяться" [12].
Водночас Закарпаттю выводилась особлива роль як вшськовому опорному пунктовГ, з якого кон-тролювалася вся Центральна Свропа. Поди 1956 р. в Угорщиш Г 1968 р. в Чехословаччиш тдтвердили роль Закарпаття як важливого радянського вшськово-полпичного плацдарму.
Загалом мирац1я рос1ян Г росшськомовних до Закарпаття впродовж 1945-1991 рр. перебувала пГд постшним державним контролем. Незалежно вГд того чи потрапляли рос1яни до Закарпаття за направленными на роботу, чи пере!здили до родичГв (бшьш раннГх мГгрантГв, до дружин, брапв Г т. Гн.), чи поселялись в кра! за власним бажанням (таких стало бага-то тсля прийняття 1.09.1955 р. постанови ЦК КПРС про надання пшьг у виборГ мГсця проживання, видГ-леннГ житла Г працевлаштування демобГлГзованих офГцерГв), росГяни на всГх рГвнях почувались комфортно. Вони швидко адаптувались до мГсцевих умов, бо для них була добре налагоджена культурно-шфор-мацГйна пГдтримка, система навчання дГтей у росГй-ських школах, газети, радГо, к1но, телебачення Г т.Гн. АдаптацГ! росГян сприяла !х емоцГйна пГдтримка, що велася шляхом Гдеолопчно! пропаганди мГфу про "особливу революцГйну роль росГян", про "старшого брата", який визволив Г допомагав жителям Закарпаття. Про психолопчно емоцГйну комфортнГсть росГян у Закарпатп сввдчило й те, що за даними перепису населення 1989 р. для 49458 росшськомовних пра-цювало 14 школи, в тому числГ 12 середнГх (1 серед-ня школа для 4121 роаян. Зауважимо, що тодГ ж 1 середня школа припадала на 6384 укра!нщв [8].
Табл. 2 свГдчить, що в 1979 р. 97,3 %, а в 1989 р. 95,7 % рос1ян визнавали рГдною росшську мову. Мовний бар'ер !м не заважав, бо вони вважали, що все мюцеве населення добре розумГе росшську мову. Вони не користувались укра!нською та Гншими мовами, бо не вГдчували в цьому жодно! потреби. Ро-сГяни перебували в таких сощально-психолопчних умовах, в яких не лише не вГдчували потреби в знанш укра!нсько! мови, але й чекали на кожному крощ знання росГйсько! мови вГд уах неросГян. Тотальне зросГйщення супроводжувалось дискримшащею не лише в нГмцГв, угорщв, румун, словаков, а й укра!н-
щв. У 1979 р. лише 2,9 %, а в 1989 р. - 3,7 % росшн назвали рГдною укра!нську мову. Укра!номовш роа-яни - це мешканщ сшьсько! мюцевосп та тих район-них центрГв, в яких, через !х малочисельнють, не вщ-кривались росшсьш школи (Великий Березний, Пе-речин, ВолГвець, МГжпр'я). У сшьськш мюцевосп, опинившись в укра!номовному чи угромовному етш-чному середовищГ, роаяни освоювали ту чи шшу з
За даними перепису 1989 р. на територп Закарпаття мешкало 49 458 роаян, що становило 4 % населення область 53 % зайнятих роаян були пращвниками штелектуально! сфери (табл. 2). Вони становили 11 % викладачГв Г наукових кадрГв, 1213 % керГвнишв, 16 % пращвнишв сфери мистецтва, 20 % Гнженерно-техшчних пращвнишв, 58 % офще-рГв. Вони вщзначалися високим освишм рГвнем (24,6 % дорослих роаян мали вищу освГту, порГвня-но з 6,8 % в украшщв, 3,7 % в угорщв, 8,8 % у сло-вак1в, 1,7 % у румушв) й урбашзованютю (87,2 % роаян проживали у мютах). У той же час роаяни Закарпаття характеризувалися найнижчою народ-жуванютю Г найвищим рГвнем розлучень серед уах етшчних груп област [9].
5. Результати дослщжемь
Росшську мову на Закарпатп у 1989 назвали рГдною 47 378 рос1ян, 15 132 украшщв, 1 307 евре!в, 1 176 бшорусш, 991 угорець, 388 словаюв, 212 шмця, 119 ромГв. В цшому по област 64,1 % населення вка-зало, що вГльно володГе росшською мовою [2].
6. Висновки
Падiния промислового виробництва, скоро-чення зайнятосп, поглиблення побутових проблем, звуження можливостей для самореалГзацп в умовах укра!шзацп викликали попршення становища росш-ського населення област Г призвели до найбГльшо! серед уах етшчних груп Закарпаття емГграци, яка в 1990-п роки досягала 1500-1800 оаб на рш. Сощо-лопчш дослщження 1995 року показують у рос1ян найбшьш низький рГвень еттчного самопочуття серед уах нацюнальних груп Закарпаття [7].
Водночас етнополггачш процеси мали визна-чальний вплив на формування рГзномаштних форм взаемовщносин Г стшкування полгтично пашвного етносу з шшими етносами Г нацюнальними менши-нами. Вони передають всю суперечливють тих етно-нацюнальних Г мГжнацюнальних заходГв, якГ мали полпичний характер. При цьому етнополгтичш процеси, передаючи полгтичш погляди, щеали, щнносп, почуття Г т. ш., впливали на полпичну орГентащю за-карпатських украшщв та нацюнальних меншин Закарпаття [4].
мов, але не втрачали CBoei нащонально! самовденти-фжацп i нацiональноí свiдомостi. Вони не лише в мь стах, а i в селах зверхньо ставились до традицш, ма-терiальноi i духовно1 культури та побуту украíнцiв, угорцiв, румун та ш. Так1 стереотипи поведiнки i на-лаштованiсть росiян i росiйськомовних валяко тдт-римувались партiйно-державним апаратом, а особливо ix iдеологiчнi служби [14].
Таблиця 2
Етнополгтичш процеси в багатоетшчних державах завжди шдпорядковаш певнш моделГ, що визначае систему заходГв у вщносинах держави Г державного етносу з шшими етносами Г нацюнальними меншинами. В умовах Радянського Союзу на Закарпатп ця модель пропагувала Г нав'язувала една-ння рГзноетшчних груп у новш юторичнш сшльноп -радянському народГ [6].
7. Перспективи подальших розвiдок у цьому мамрямп
Уся етнокультурна полпика радянських властей випливала з комунютично! сощально-полпично! Гдеологп Г практики сощалютично! ГндустрГалГзацп, колективГзаци Г культурно! революци. 1х реалГзащя зламала традицшний розподш пращ майже вах етшчних груп Закарпаття, кожна з яких була бГльш-менш чпко зорГентована на певш види д1яльносп. Серед населення культивували Г пропагували позана-цюнальну, щеолопзовану картину свГту, "культурну" з характерною для не! "монополГею" одше! росшсько! мови, насаджували функцюнально-виробничий щдхвд до мов, освгга, побуту, природи Г т. ш. За до-помогою стандартизовано! освгга Г культури ко-мунютична влада прищеплювала вГршсть радянський росшськомовнш культурГ та традиц1ям. Цш же мет служили прапори, ордени Г медалГ, пмн, вшськовГ одностро! та рГзномаштш воешзоваш "жри", так зваш "революцшш" пам'ятники, державш свята Г пам'ятш дт Г т. ш. Румуни, шмщ, роми Г частково угорщ, збержаючи сво! господарсько-культурнГ та ГсторичнГ традицГ!, доволГ успГшно протистояли культурнГй асимГляцГ!. Укра!нщ Закарпаття, масово втягнувшись у сферу сощалютичних господарських Г полГтичних перетворень, зазнали помпних впливГв соцГалГстично! росшськомовно! культури. Цьому сприяв Г етнополпичний та етнокультурний розподГл в Закарпатп, де росшськомовш мГгранти зайняли майже ва керГвнГ господарськ1, державнГ Г партшш посади. Не дивлячись на це, виняткова бГльшють укра!нцГв Закарпаття пов'язувала свое майбутне лише з укра!нським етнонацюнальним свГтом, зберГгала бГльшГсть етнокультурних традицГй святково-обря-дово! Г побутово! культури, поглядГв, ГдеалГв Г стерео-типГв [17].
Розподщ росiян за рiдною мовою
Рж перепису загальна шльшсть росiян з рiдною росшською мовою з родною украшсь-кою мовою з шшими рвдними мовами
1979 41713 (100%) 40611 (97,3 %) 985 (2,4 %) 117 (0,3 %)
1989 49458 (100 %) 47387 (95,7 %) 1871 (3,7 %) 209 (0,5 %)
Л^ература
1. Гегальчш, А. Русь пуд Карпатами. Русини в Pociï i рociяни на Пiдкарпатcькiй Рус [Текст] / А. Гегальчш // Росшське слово. -2008. - № 2.
2. ДАЗО [Текст]. - Ф. 1, оп. 11, спр. 22, арк. 55-56.
3. История городов и сел Украинской ССР. Закарпатская область. [Текст]. - К., 1982. - 844 с.
4. Макара, М. П. Вщображення дружби нарoдiв i сощатстичного штернацюнатзму в творчост сучасних Закарпатських письменниюв [Текст]: мат. ХХ1 наук. конф. / М. П. Макара. - К., 1967. - С. 53-57.
5. Макара, М. П. Деяю питання сучасних мГжнщю-нальних вщносин на Закарпаттi [Текст] / М. П. Макара. -Украшсью Карпати: етнос, icтoрiя, культура. - Ужгород, 1993. - С. 150-160.
6. Макара, М. П. Початок змн етнополгшчнм струк-тури населення Закарпаття (кадровий зрiз) [Текст] / М. П. Макара // Carpatika-Карпатика. - 1995. - Вип. 3. - С. 82-87.
7. Малець, О. Етнополгтичш та етнoкультурнi про-цеси на Закарпаттi 40-80-рр. ХХ ст. [Текст] / О. Малець. -Ужгород, 2004. - 187 с.
8. Малець, О. Етнополггичш та етнокультурт проце-си росшн Закарпаття в 40-80-х рр. ХХ ст. [Текст] / О. Малець // Carpatika-Карпатика. - 2003. - Вип. 27. - С. 153-155.
9. Матерiали наукoвo-практичнoï конференцп "Державне регулювання мТжеттчних вдаосини в Закар-пагтi". Статиcтичнi дат. Додатки [Текст]. - Ужгород, 1977. - С. 213-235.
10. Мигович I. I. Закарпатський сощум: етнолопч-ний аспект [Текст] / I. I. Мигович, М. П. Макара. - Ужгород: Патент, 2000. - 160 с
11. Нариси ютори Закарпатсь^ oблаcнoï партiйнoï oрганiзацiï [Текст]. - Ужгород, 1980. - 186 с.
12. Стець, В. Гласшсть для лжування i хвороби [Текст] / В. Стець // Закарпатська правда, 1990.
13. Терлюк, I. Етнoдемoграфiчна cитуацiя в захщ-них областях Украши в 1944 р. [Текст] / I. Терлюк // Досль дження з юторп Украши. Вюник ЛДУ. Серiя гсторш. -1993. - Вип. 29. - С. 81-88.
14. Терлюк, I. Росшни зах1дних областей Украши (1944-1996 рр.). Етнocoцiальне дослвдження [Текст] / I. Терлюк. - Л^в^ентр Свропи, 1997. - 176 с.
15. Тиводар, М. Еттчш процеси i традицiï мТжеттч-ного спшкування в умовах советського Закарпаття [Текст] / М. Тиводар // Карпатський голос. - 1996. - № 2; № 3; № 4.
16. Тиводар, М. Закарпаття: нарoдoзнавчi роздуми [Текст]. - Ужгород: Карпати, 1995. - 207 с.
17. Химинець, Ю. Тернистий шлях до Украши [Текст] / Ю. Химинець. - Ужгород, 1996. - 94 с.
18. Росшни на Закарпат [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Pockm на Закарпатл
References
1. Gegal'cij, A. (2008). Rys' pid Karpatamu. Rysinu v Rosia I rosijanu na PidkarpatsTdj Rysi. Rosiyske slovo, 2.
2. Makara, M. P. (1993). Dejаki putannja suchasnuh mignacionalnuh vidnosun na Zakarpatti. Ukrainski Karpatu: etnos,istoria,kyltyra. Uzhgorod, 150-160.
3. Migovic, I. I., Makara, M. P. (2000). Zakarpatskiy sociym: ethnologichniy aspect. Uzhgorod: Patent, 160.
4. Stec, V. (1990). Glasnist' dlja likyvannja chvorobu. Zakarpats'ka Pravda.
5. Terluk, I. (1997). Rosijanu zahidnuh oblastey Ukrai-nu (1944-1996 rr.).Etnosocialne doslidgennja. Lviv: Centre Europe, 176.
6. Tyvodar, M. (1995). Zakarpattia: narodoznavtchi rozdumu. Uzhgorod: Karpatu, 207.
7. DAZO, F. 1, op11, spr22, ark 55-56.
8. Istoria gorodov sel Ukraine SSR. Zakarpats'ka oblast' (1982). Kyiv, 844.
9. Makara, M. P. (1967). Vidobragenja drygbu narodiv socialistucnogo internacionalizmy v tvorchosti sychasnuh zakarpatskuh pus'mennukiv. Kyiv, 53-57.
10. Makara, M. P. (1995). Pochatok zmin etnopo-lituchnoi stryktyru naselennja Zakarpattja (kadrovuy zriz). Car-patika, 3, 82-87.
11. Malets, O. (2004). Etnopolituchni ta etnokyltyrni procesu na Zakarpatti v 40-80-h rr. XX st. Uzhgorod, 187.
12. Malets, O. (2003). Etnopolituchni ta etnokyltyrni procesu rosijan Zakarpattja v 40-80-h rr. XX st. Carpatika, 27, 153-155.
13. Materialu naukovo-practical conference "Dergavne regulyvannja migetnichnuh vidnosun v Zakarpattia" (1977). Statustuchni dani. Dodatku. Uzhgorod, 213-235.
14. Narusu istorii Zakarpatskoi oblasnoi partijnoi or-ganizacii (1980). Uzhgorod, 186.
15. Terluk, I. (1993). Etnografichna sutyacija v zahidnuh oblastjah Ukraine v 1944. Doslidgennja z istorii Ukraine. Visnuk LDY. Seria istory, 29, 81-88.
16. Tyvodar, M. (1996). Etnichni procesu tradicii mi-getnichnogo spilkyvannja v ymovah sovetskogo Zakarpattja. Carpathian golos, 2, 3, 4.
17. Himinec', Y. (1996). Ternustuy shljah do Ukrainu. Uzhhorod, 94.
18. Rosijani na Zakarpatti. Available at: https:// uk.wikipedia.org/wiki/Rosijani na Zakarpatti
Рекомендовано до публгкацИ' д-р icmop. наук Соляр I. Я.
Дата надходження рукопису 23.10.2015
Малець Олександр Омелянович, кандидат юторичних наук, доцент, кафедра сустльних наук, Му-качiвcький державний унiверcигег, вул. Ужгородська, 26, м. Мукачево, Украна, 89600
