CC BY
9
Istoriya i kul'tura Karpat (Do desyatyrichchya utvorennya NDI 11. Goryn', B., Ovsijenko, V., Tkachuk, O., Shevchen-
Karpatoznavstva). Uzhgorod, 19, 177-192. ko, О. Ukrayins'ka Gel'sins'ka spilka (1988-1990) u svitlynash
10. Zinkevych, О. (2012). Ruh oporu v Ukrayiny 1960- i dokumentash. Kyiv: Smoloskyp, 224. 1990. Entsyklopedychnyy slovnyk. Kyiv: Smoloskyp, 896.
Рекомендовано до публжацп д-р icmop. наук, професор Мандрик I. О.
Дата надходження рукопису 23.10.2015
Басараб Михайло Михайлович, кандидат юторичних наук, доцент, кафедра сусшльно-гумангтарно! та етико-естетично! освГти, Закарпатський шститут тслядипломно! педагопчно! освгга, вул. Волошина, 35, м. Ужгород, Укра!на, 88000 E-mail: basarabmm@ukr.net
УДК 930.9.943.7.086
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.54080
ПРОБЛЕМИ ШТЕГРАЦП, ВИХОВАННЯ ТА ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТ1 У ГРОМАДЯНСЬКОМУ СУСП1ЛЬСТВ1 НА ПРИКЛАД1 РОМСЬКО1 НАЦ1ОНАЛЬНО1 МЕНШИНИ ДРУГО1 ПОЛ. ХХ - ПОЧ. ХХ1 ст.
© Н. Б. Малець
У cmammi розглядаються чисельнi проблеми, що нагромадилися у ромськш нацюнальтй меншинi на За-Kapnammi на рубежi ХХ-ХХ1 ст. У час становлення багатоукладног економки владнi структури, гро-мадсьюсть Украши мають допомогти самобутньому ромському етносу мщно стати на ноги, вiдро-дитися, знайти в суспiльствi свое гiдне мiсце
Ключовi слова: етнос, роми, етнополiтичнi, процеси, iнтеграцiя,соцiум, нацюнальна, меншина, вихован-ня, громадсьюсть
The article discusses numerous problems in the roma national minority in Transcarpathia around the turn of the XX—XXI centuries. At the time of the formation of the multi-structural economy, the public authorities of Ukraine have to help roma ethnos to become firmly on its feet, reborn, find their rightful place in society Keywords: ethnos, roma, ethnopolitical, process, integration, society, national, minority, education, public
1. Вступ
Роми на Закарпатл - п'ятий за чисельшстю народ Закарпатсько! обласп. За даними перепису населення 2001 року !х налГчувалося 14 тис. (1,1 % населення обласп), що становило майже 30 % ци-ганського населення Укра!ни. За неофщшними оцшками закарпатських експерпв !х кшьшсть на Закарпатл може сягати 40-50 тис. (3,2-4,0 % населення). Основним мшцем проживання закарпатських ромГв е рГвнинш райони обласп (Берепвський, МукачГвський, Ужгородський, ВиноградГвський).
Зпдно з даними перепису 2001 р. на терито-рп Закарпатсько! обласп мешкало 14 тис. ромГв за нацюнальшстю. Проте реальна !х чисельшсть е вищою, оскшьки значна частина ромГв вказуе укра-!нську або угорську нацюнальшсть.
Так, сощально-демографГчне обстеження умов життедГяльносп ромГв Закарпаття, проведене на початку 1990-х роив, виявило !х фактичну чисельшсть у по-над 20 тис. оаб, або 1,6 % населення обласп, що майже на 8 тис. бшьше шж за даними перепису 1989 р. За даними подворових медичних обхода, чисельшсть ром-ського населення Закарпаття на початку 2012 року оць нювалася у 39 270 оаб, або 3,1 % населення обласп.
2. Аналiз лггературних даних та постановка проблеми
За даними перепису 2001 року, з 14004 ромГв обласп, бшьше 79 % проживали у мГстах i районах Ужгородському, Берепвському та МукачГвському. Зокрема у м. Ужгород i район - 4727 (33,8 % загаль-но! чисельност в обласп), у м. Берегове i райoнi -3906 (27,9 %), у м. Мукачеве та райoнi - 2444 (17,5 %).
За даними перепису 1989 р. у м^тах та селищах проживали 7 551 з 12 131 ромГв Закарпатсько! обласп, або 62,2 %. За 1989-2001 рр. чисельшсть мь ських циган в обласп зменшилася на 5,3 %, тодГ як кшьшсть альських збiльшилася на 49,7 %. у 2001 р. у мктах мешкали 7149 з 14004 ромГв обласп (51,0 %), найбшьше - в УжгородГ (1705), Берегoвi (1695) та Мукачевому (1130).
Про етносощальш та етнoкультурнi процеси ромГв на Закарпаттi друго! половини ХХ - поч.. XXI ст. знаходимо шформащю в працях: Адам А. Е., Навроцкая Е. М. Цыгане Закарпатья в посттоталитарный период (по материалам периодической областной пресы) [1], £втух В. Етносощальш процеси в Укра!ш. Можливосп наукових штерпретацш [2], £мець Г., Мигович I. Цигани на Закарпатл: проблеми
сощал1заци [3], Навроцька £. М. Цигани Закарпаття в посттоталггарний перюд. Матер1али науково-прак-тично! конференцй' "Державне регулювання м!жетш-чних ввдносини в Закарпатп"[4], Lehoczky T. A mun-kacsi cziganyok [5].
3. Цшь та задачi дослiдження
Мета дано! статп - окреслити назрш етносо-щальш, етнокультурш та освггш проблеми ромського населення друго! половини ХХ - поч. ХХ1 ст.
4. Етносощальш процеси ромпв Закарпаття другоТ половини ХХ - поч. ХХ1 ст
Проблеми штеграцп, виховання та духовного розвитку особистосп у громадянському сустльств! ромсько! нацюнально! меншини друго! половини ХХ - поч.. ХХ1 ст. надзвичайно складне i багатог-ранне. Адже ромське населення Закарпатсько! облас-тi характеризуеться дуже низьким рiвнем освiти. Значна частина !х е неграмотною та не мае жодно! освiти. За даними перепису 2001 р. серед закарпатсь-ких ромiв вищу освiту мали 0,02 % населення, серед-ньоспещальну 0,2 %, середню 3,8 %, неповну серед-ню 17,1 %. Лише початкову освпу мали 49,3 % ромiв Закарпаття, а бшьше 25 % не мали жодно! освгга.
За даними перепису 2001 року, у Закарпатсь-к1й обласп налiчувалося 2327 мононацiональних ромських домогосподарств з 12390 особами (88,5 % ромського населення Закарпаття). Середнш розмiр ромського домогосподарства становив 5,6 оаб (сере-дне по регiону - 3,9 оаб), що е найвищим показни-ком серед всiх найбшьших нацiональностей не тiльки Закарпатсько! обласп, але й всiе!' Укра!ни.
Закарпаття е единим регюном Укра!ни, де ром-ська мова е рвдною для незначно! частки ромського населення (20,5 %). Рщною мовою бшьшосл ромiв Закарпаття е угорська, яку назвали рщною майже 2/3 ромiв област! Майже виключно угромовними е роми Берепв-ського та Мукачшського районiв, а також мiст Берегова та Мукачева. Циганомовш роми переважають в Ужгород!, Хуст та частинi населених пункпв Ужгородсько-го та Виноградаського райотв (напр., Середньому, Пь двиноградовi). Повшстю укра!номовними е роми Вели-коберезнянського та деяких шших прських райотв об-ластi. У Перечинському район у населених пунктах Порошково та Тур'! Ремети проживають волохи, етшч-на група зм1шаного румунського i ромського похо-дження, як1 розмовляють дiалектом румунсько! мови.
За даними офщшного перепису 1989 р. в За-карпаттi проживало 12131 ром!в, а за даними соцюлопчного дослщження з 15.04.1989 р. - понад 20 тис. [12].
Упродовж ХХ ст. сощально-полтгачне i куль-турно-побутове становище закарпатських ром!в не зазнало ютотних змш. Якщо владнi органи Австро-Угорщини майже не займались проблемами ром!в, то урядов! чиновники Чехословаччини впродовж 20-30-х рошв проводили певш заходи господарсько-го i культурно-просвгтницького характеру. Вони пропагували i заохочували у них розвиток промисл!в i ремесел, перехвд до осшосп, органiзували навчання ромських дiтей i т. ш. У роки окупаци Карпатсько! Укра!ни угорськими фашистами (1939-1944 рр.) власп проводили щодо ром!в заходи репресивного характеру, що часом набирали форм прямого ф!зич-ного характеру.
1з встановленням радянсько! влади становище ром!в, не дивлячись на гасла "сощалютичного штер-нацiоналiзму", було не менш важким шж у попереднi часи. Яскравим свiдченням цього е Указ Верховно! Ради СРСР вщ 5 жовтня 1956 р. "Про залучення до працi циган, як1 займаються бродяжництвом" i Постанова Ради Мшстр!в СРСР вщ 5 жовтня 1956 р. № 1373 "Про залучення до пращ циган, яш займаються бродяжництвом". Треп пункти указу i постанови зобов'язували репресивш органи виловлювати тих ром!в, котр! ухиляються вщ роботи, i притягати !х до кримiнально!' вщповвдальносп [8-10]. Хоча названi указ i постанова декларували необхiднiсть створення для них робочих мюць i умов для !х жит-тедiяльностi, вони створили юридичне шдгрунтя !х переслвдувань з боку влади. У зв'язку з цим роми почали приховувати свою етшчну належнiсть, вдава-тись до обману влади i р!зних хитрощ!в. Все це ще бшьше сприяло як самоiзоляцi!' ром!в ввд шоетшчно-го населення так i етнiчнiй маргiналiзацi!.
Найповнiше маргiналiзацiя ром!в проявляеться в !х пристосуванствi до домшуючого населення в кожному населеному пункт! чи районi, до його вимог i традицiй. Найчастше це проявляеться в тому, що вони приймають релiгiю й освоюють мову дом!ную-чого населення. Роми, яш проживають в угорських населених пунктах дуже часто називали рщною угорську мову, часто записувались в офщшних документах угорцями, а в укра!н ському етнiчному се-редовищi - укра!нцями.
Таблиця 1
Матерiали перепису 1989 р.,щодо використання р!зних мов як рвдних
Мкто, район Кшьшсть циган Рвдна мова
циганська укра!нська угорська росшська шш1
Ужгород 1992 56,7 % 9,6 % 28,3 % 3,9 % 1,5 %
Мукачево 2097 0,7 % 2,6 % 96,4 % 0,3 % -
Берегiвський 2705 1,4 % 1 % 97 % 0,6 % -
В. березнянський 582 - 98,5 % - 1 % 0,5 %
Виноградiвський 928 97,3 % 0,2 % 2,3 % 0,2 % -
Мукачiвський 1002 6,5 % 24,9 % 68,5 % 0,1 % -
Ужгородський 2626 6,5 % 14,2 % 78,9 % 0,4 % -
Хустський 161 91,9 % 6,2 % - 1,9 % -
Даш, наведет в табл. 1, свщчать, що якщо в 1959 р. 27,3 % ромГв назвали рщною ромську мову, то на 1989 р. кшьшсть таких ромГв зменшилась на 7 %. За цей же час численшсть укра!номовних ромГв зросла з 5,4 % до 12,2 %, а кшьшсть угромовних за-лишилась на рГвш 66,3-66,6 %. Найвищий ввдсоток ромськомовних у Виногращвськрму райoнi (97,3 %) та в м. УжгородГ (56,7 %), де вони проживають як в угорському, так укра!нському етшчному oтoченнi. У виключно укра!нському Великоберезнянському район 98,5 % ромГв - укра!'номовш, а в переважно угорському Берегiвськoму райoнi - 97 % ромГв угро-мовш. У м. Мукачевi 96,4 % ромГв - угромовш, а в угорських селах Ужгородського району 78,9 % ромГв - угромовш. Значне поширення угорсько! мови серед ромГв пов'язане з тим, що 6шьшГсть !х проживае в угорському етнiчнoму оточенш, що !хня угромов-шсть спираеться на кiлькасoтлiтню традицiю oрiен-таци на полттично дом^ючу нацiю [10]. Зростання численнoстi укра!номовних ромГв пов'язане з тим, що навиъ в умовах формально! радянсько! державнoстi Укра!ни на них йшло невпинне зростання господар-сько-культурного i побутового впливу укра!'нщв.
5. Результати досл1дження
На сучасному етапi рiвень освгти ромГв зали-шаеться традицiйнo найнижчим, порГвняно з шшими нацioнальними меншинами. Регулярно вщвщуе школу лльки близько 30% !х дiтей. Причому присутш вони у кращому випадку на 1-2 уроках в день. Пока-зник регулярност знижуеться ввд мало - до багатодь тних имей (35-24 %).
Загалом по обласи, згвдно опитування ромГв, 83,7 % !х дли одержали лльки неповну середню освь ту, 14,5 % - загальну середню, 1,4 % - закончили СПТУ, 0,3 % - здобули середню спецiальну i лише 0,1 % - вищу освгту. Ввдносно краще з освгтою ромГв в Ужгорода Мукачевi, Ужгородському та Свалявському районах. Як показуе аналiз, 43,3 % ромських амей мають бажання дати сво!м дгтям неповну середню, 43,5 % - загальну середню, 8,6 % - середню спещаль-ну i лише 0,5 % - вищу освгту. Отже, невисокий освгт-нш рiвень батьк1в трансформуеться на дiтей. Як результат, б№ша частина ромсько! молодГ з рГзних причин залишаеться осторонь освгти, що значно звужуе можливосл реалiзацi!' !! життевих iнтересiв [2].
Припинивши давно кочування, сучаснi роми перебувають у стан осшосл та все ж практично зав-жди е в руа, динамiцi. В теплу пору року !х можна зустрли далеко за межами Укра!ни.
У 80-х роках XX ст. дедалi бтше ромГв стали одержувати державне житло. Тшьки в Ужгород^ Му-качев^ Берегoвi та Винoградoвi в багатоповерхових будинках !м видiленo близько 400 впорядкованих квартир. Цей шлях найефектившший для становления реально! осшосл ромГв, але й найдорожчий. В ек-зотичну радшсть перетворились колись традицшш для ромГв професи: коваль, бляхар, лудильник та ш.. Товариська допомога, взаемний контроль, що в нор-мальних умовах продукують сощальну вадповадаль-шсть, кoлективiзм, в сучасному ромському середо-вищГ практично ввдсутш. А це позначаеться i на не-
виробничiй сферi. На Закарпатл зараз практично ввд-сутнi хори, танпювальт групи, оркестри, якими колись славилася i згуртовувалася ця етнiчна група. Основними джерелами !х за вiдсутностi особистого пiдсобного господарства е зарплата й соцiальна допомога (пенси, виплати на дггей тощо). Певну частину доходiв ромсьш сiм'! отримують вiд жебрацтва [1].
Ввдсутшсть регулярно! i повноцiнно! !ж1, лс-нота i холод, побутова забруднешсть, iншi негативнi чинники зумовлюють високий рiвень захворюваностi ромiв. У половини з них бронхiально-легеневi, у п'ято! частини - шлунково-кишковi хвороби, у 16 % - туберкульоз. Смертшсть дiтей у вiцi одного року перевищуе 11 %.
6. Висновки
В умовах загально! кризи, що останнiми роками охопила ва сфери суспiльства, життя ромського населення ще бiльше попршилось. Дорожнеча, брак про-дукпв i товарiв першо! необхвдносл, ознаки безробл-тя, згортання житлового будiвництва та iншi явища значно ускладнили i без того нелегке !х юнування.
Чинне укра!нське законодавство в галузi етно-нацiонального розвитку переважно орiентоване на задоволення потреб етнокультурного розвитку етшч-них меншин Укра!ни та певною мiрою на регулюван-ня стосунк1в м1ж державою та етшчними стльнота-ми i практично не передбачае механiзмiв регулюван-ня вщносин м1ж рiзними компонентами етнонащона-льно! структури укра!нського суспiльства. Актуаль-ним у цьому контекстi мае стати розробка спещаль-них програм, яш передбачають певнi пiльги для най-бiльш занедбаних етнiчних спiльнот чи таких, яш в силу об'ективних чи суб'ективних обставин зника-ють як сощальт групи [3].
Складшсть проблеми, що нагромадилася серед ще! нац1онально! меншини, вимагае розробки цшьово! програми «ромське населення», пошуку джерел и фь нансування, створення системи сощально! допомоги, ввдселення сiмей з аваршних будинк1в, комунального благоустрою, мшрорайотв i вулиць, охоплення д1тей дошкльними закладами, рiзними видами навчання тощо. Становище бшьшо! частини ромського населення настшьки жахливе, що мова йде про його рятування ввд соцiально-культурно! деградацп та етнiчно! загибе л!
7. Перспективи подальших розвщок у цьому напрям1
Владнi структури, сввдома громадськ1сть Укра!ни мають допомогти цьому самобутньому народов! мщно стати на ноги, ввдродитися i поступово зайняти гвдне мюце на земл!, яка для к1лькох його поколшь стала батьк1вщиною. Цей народ, з свого боку, здатний збагатити еттчну паллру вшьно! демократично! держави, зробити свш внесок у творення цившзованого, гуманного громадянського сустльс-тва Укра!ни [4].
Л1тература
1. Адам, А. Е. Цыгане Закарпатья в посттоталитарный период (по материалам периодической областной пре-сы) [Текст]: матер. наук.-прак. конф. / А. Адам, Е. Навроц-
кая // Державне регулювання м1жеттчних вщносини в Закарпатп. - Ужгород, 1997. - С. 123-129.
2. Свтух, В. Етносощальш процеси в Украш. Мож-ливост наукових штерпретацш [Текст] / В. Свтух. - К., 2004. - 242 с.
3. Смець, Г. Цигани на Закарпатп: проблеми соц1ал1зац11. [Текст] / Г. Смець, I. Мигович // Карпатський край. - 2001. - № 1(30). - С. 18-24.
4. Навроцька, С. М. Цигани Закарпаття в посттоталггарний перюд [Текст]: матер. наук.-прак. конф. / С. Навроцька // Державне регулювання м1жетшчних в1дно-сини в Закарпатп. - Ужгород, 1997. - С. 116-122.
5. Lehoczky, T. A Munkacsi cziganyok [Text] / T. Lehoczky // Etnographia, t. XVI./T. Lehoczky - Budapest, 1905. - 189 p.
6. Итоги всесоюзной переписи населения 1959 года. Украинская ССР [Текст]. - М., 1963. - 84 с.
7. Итоги всесоюзной переписи населения 1970 года, Т. 1-7 [Текст]. - М., 1972-1974. - 75 с.
8. Матер1али науково-практично1 конференци "Державне регулювання м1жетн1чних вщносини в Закарпатп". Статистичт дат. Додатки [Текст]. - Ужгород, 1977. -С. 213-235.
9. Народне господарство Закарпатсько1 областт Статистичний зб1рник [Текст]. - Ужгород, 1980. - 94 с.
10. Народне господарство Радянського Закарпаття. Статистичний зб1рник [Текст]. - Ужгород, 1969. - 78 с.
11. Население Закарпатской области за даными всесоюзной переписи населения 1979 года. Статистический сборник [Текст]. - Ужгород, 1980. - 67 с.
12. Населення Закарпатсько1 област за даними всесоюзного перепису населення 1989 року. Статистичний зб1рник [Текст]. - Ужгород, 1990. - 65 с.
13. Народы мира. Историко-этнографический справочник [Текст]. - М., 1988. - 644 с.
14. Нацюнальний склад населення Закарпатсько1 област (зпдно перепису 1989 року) [Текст]: матер. наук.-прак. конф. // Державне регулювання м1жетн1чних в1дносин в Закарпатп. - Ужгород, 1997. - 78 с.
15. Радянське Закарпаття за 35 рокгв. Статистичний зб1рник [Текст]. - Ужгород, 1980. - 89 с.
16. Численность и состав населения СССР по данным всесоюзной переписи населения 1979 года [Текст]. -1984. - 103 с.
17. Durych, J. Duse Podkarpatske Rusi [Text] / J. Durych. - Praha, 1993. - 175 p.
References
1. Adam, A. E., Navrocka, E. M. (1997). Cyganu Zakarpattia v posttotalitamyj period (materialam periodiceskoj oblastnoj presy). Materials naukovo-practical conference "Dergavne regulyvannu migetnichnuh vidnosun v Zakarpattia". Uzhgorod, 123-129.
2. Evtukh, V. (2004). Etnosocial'ni processes v Ukraine. Mogluvosti naukovuh interpretations. Kyiv, 242.
3. Yemets, G., Migovic, I. (2001). Cyganu Zakarpattia: problem socializacia// Carpatskiy kray, 1 (30), 18-24.
4. Navrocka, E. M. (1997). Cyganu Zakarpattja v posttotalitarnyj period (materialam periodiceskoj oblastnoj presy). Materials naukovo-practical conference "Dergavne regu-lyvannja migetnichnuh vidnosun v Zakarpatti." Uzhgorod, 116-122.
5. Lehoczky, T. (1905). Munkacsi cziganyok. Etnographia, Vol. XVI. Budapest, 189.
6. Itogi vsesojznoy perepisi naselenij 1959. Ukraine SSR (1963). Moscow, 84.
7. Itogi vsesojznoy perepisi naselenij 1970. Vol. 1-7 (1972-1974). Moscow, 75.
8. Materialu naukovo-practical conference "Dergavne regulyvannja migetnichnuh vidnosun v Zakarpatti" (1977). Sta-tustuchni dani. Dodatku. Uzhgorod, 213-235.
9. Narodne gospodarstvo Zakarpatskoi oblasti. Sta-tusticheskuy zbirnuk (1980). Uzhgorod, 94.
10. Narodne gospodarstvo Radjnskogo Zakarpattja. Sta-tusticheskuy zbirnuk (1969). Uzhgorod, 78.
11. Naselenij Zakarpatskoi oblasti za danumi vse-sojznoy perepisi naselenij 1979. Statusticheskuy zbirnuk (1980). Uzhgorod, 67.
12. Naselenij Zakarpatskoi oblasti za danumi vse-sojznoy perepisi naselenij 1979 (1990). Statusticheskuy zbirnuk. Uzhgorod, 65.
13. Narodu mira. Istoriko-etnograficheskuy spravoch-nik (1988). Moscow, 644.
14. Nacionalnuy sklad naselenij Zakarpatskoi oblasti (zgidno perepisi 1989 g.) (1997). Materials naukovo-practical conference "Dergavne regulyvannu migetnichnuh vidnosun v Zakarpattia". Uzhgorod, 78.
15. Radjnske Zakarpattja za 35 rokiv. Statusticheskuy zbirnuk (1980). Uzhgorod, 89.
16. Chislennost sostav naselenij SSSR po danum vse-sojznoy perepisi naselenij 1979 (1984)., 103.
17. Durych, J. (1993). Duse Podkarpatske Rusi. Praha, 175.
Рекомендовано до публгкацИ' д-р icmop. наук Патер I. Г.
Дата надходження рукопису 23.10.2015
Малець Наталiя Богдашвна, доцент, кандидат юторичних наук, кафедри крашознавства, ДВНЗ «Ужго-родський нацюнальний ушверситет», пл. Народна, 3, м. Ужгород, Украша, 88000 E-mail: malecoleksandr@ukr.net
