На пошану колезі: до 100-річчя від дня народження Закарпатського освітянина й ученого Андрія ігната Текст научной статьи по специальности «История и археология»

УДК 373(092)(477.87) UDC

DOI: 10.17223/18572685/50/14

НА ПОШАНУ КОЛЕЗ1: ДО 100-Р1ЧЧЯ В1Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЗАКАРПАТСЬКОГО ОСВ1ТЯНИНА Й УЧЕНОГО АНДР1Я 1ГНАТА

Т.О. Шаравара

Полтавська державна аграрна академiя УкраТна, 36000, м. Полтава, вул. Г. Сковороди, 1/3 E-mail: [email protected]

Авторське резюме

Тривалий час в ici^4Hrn науц побутуе думка виключно про негативнi наслщ-ки повоенно! радяшзаци територiй, яю увiйшли до складу СРСР. Безперечно, з цим сперечатися не доводиться. Однак, е потреба звернути увагу на питання вагомого внеску окремих постатей в розбудову освггньо! сфери, утворення потужно! мережi навчальних закладiв, фiнанcування закладiв оcвiти i боротьби з неписьменшстю та малопиcьменнicтю в регюнах, якi певний час входили до складу шших держав. На-разi ще недостатньо аналiзуетьcя титашчний внесок окремих оcвiтян у розв'язанн цих питань, тих, якi взяли на себе тягар !хнього виршення. До таких визначних оciб Закарпаття належить i Андрiй Михайлович 1гнат, вiдомий як фтолог-класик, нау-ковець, викладач, очiльник вiддiлiв оcвiти Закарпаття рiзного рiвня. Зважаючи на ювтейну дату вiд дня його народження, е потреба привернути увагу до ще! визнач-но! оcобиcтоcтi.

K^40Bi слова: Закарпаття, народна оcвiта, шкiльна справа, непиcьменнicть, фь лолог-класик, перекладач.

В ДАНЬ УВАЖЕНИЯ КОЛЛЕГЕ: К 100-ЛЕТИЮ СО ДНЯ РОЖДЕНИЯ ЗАКАРПАТСКОГО ПЕДАГОГА И УЧЕНОГО АНДРЕЯ ИГНАТА

Т.А. Шаравара

Полтавская государственная аграрная академия Украина, 36000, Полтава, ул. Г. Сковороды 1/3 Е-mail: [email protected]

Авторское резюме

Длительное время в исторической науке доминирует тезис о том, что советизация регионов, которые вошли в состав СССР в послевоенный период, исключительно негативно повлияла на их развитие. Безусловно, негативное влияние никто не оспаривает, но есть необходимость обратить внимание на огромные усилия, приложенные в сфере формирования и налаживания работы системы образования. В этом смысле не стало исключением и Закарпатье, долгое время находившееся под властью разных государств. Вопросы выстраивания системы образования, ее активного финансирования в сложный период послевоенного коллапса, формирование сети учебных заведений, активная борьба с безграмотностью и малограмотностью населения имеют право быть озвученными - особенно в контексте роли личности в их разрешении. На наш взгляд, недостаточно проанализирована роль неординарной личности своего времени - Андрея Михайловича Игната, который проявил себя в работе в разных отделах сферы образования. Он известен как филолог-классик, латинист, ученый, преподаватель, декан историко-филологического факультета Ужгородского государственного университета, общественный деятель. Учитывая, что 11 декабря 2017 г. исполнилось 40 лет со дня смерти, а 27 февраля 2018 г. - 100-летие со дня его рождения, есть необходимость отдать должное уважение этому человеку, на которого была возложена обязанность возрождать и отстраивать систему образования региона в послевоенный период. В историю А.М. Игнат также вошел как автор диссертаций «Русские войны Стефана Батория» (Дебрецен, 1942 г.), «Очерки истории развития народного образования в Закарпатской области (1945-1955 гг.)» (СССР, 1956 г.). Он подготовил докторскую диссертацию, но не успел ее защитить. Как переводчик и знаток латинского языка перевел третий том Михаила Лучкая «История карпатских русинов», чем снискал почет и после своей смерти, поскольку не дожил до выхода издания в современном печатном виде.

Ключевые слова: Закарпатье, народное образование, школьное дело, неграмотность, филолог-классик, переводчик.

IN HOMAGE TO A COLLEAGUE: TO THE CENTENNIAL A TRANSCARPATHIAN EDUCATOR AND SCIENTIST ANDREY IGNAT

T.A. Sharavara

Poltava State Agrarian Academy 1/3 H. Skovoroda Str, Poltava, 36000, Ukraine E-mail: [email protected]

Abstract

The thesis that Sovietisation of the regions that became part of the USSR in the postwar period had an extremely negative impact on their development has been dominant in history for long. Though nobody challenges it, it is necessary to draw attention to the enormous efforts in the sphere of formation and organisation of the education system. Transcarpathia, which for a long time had been under the rule of different states, was no exception. The problems of the formation of the education system, its active financing in the difficult period of the post-war collapse, the formation of a network of educational institutions, the active struggle against illiteracy of the population must be voiced in the lense of the role of an individual. The role of Andrey Mikhailovich Ignat, an extraordinary personality, scholar, Latinist, scientist, teacher, Dean of the Historical and Philological Faculty of Uzhgorod State University and a public figure has not been sufficiently analysed. It is necessary to give proper respect to this person, who had to revive and rebuild the regional education system in the post-war period. A.M. Ignat is also remembered as a scientist, the author of dissertations The Russian Wars of Stefan Batoriy (Debrecen, 1942), Essays on the History of the Development of Public Education in Transcarpathian Region (1945-1955) (USSR, 1956). He prepared a doctoral thesis but never got a chance to defend it. As a translator and expert in Latin, he translated the third volume of Mikhail Luchkay's The History of Carpathian Rusins, but he did not last until the publication in a modern printed form.

Keywords: Transcarpathia, public education, school work, illiteracy, scholar, translator.

11 грудня 2017 р. украТнськ освггяни вщзначатимуть 40 роюв вщ дня смерти а 27 лютого 2018 р. - 100^ччя вщ дня народження ушкальноТ постав, педагога, фтолога, краезнавця, громадського дiяча Андрiя Михайловича 1гната. Пошана пам'ят видатного колеги е справою чесп, адже А.М. 1гнат доклав значних зусиль до розбудови шкшьноТ справи на Закарпатп, стояв у витоюв вщбудови народноТ

освп"и рiдного краю у повоенш роки, був справжнiм поцiновувачем

Андрш Михайлович 1гнат народив-ся 27 лютого 1918 р. у с. Орiховиця в Ужгородському район й походив iз хлiборобськоí родини. Навчався у по-чатковiй школi рщного села, а згодом в Ужгородськш гiмназií. Освiту продовжив у стшах Карлового унiверситету Праги (Басараб 2013).

Шсля Мюнхенськоí змови й утрати Чехословаччиною цiлiсностi 1938 р. Андрш 1гнат повернувся на Батьмвщину i почав трудовий шлях шктьним учителем в Полянськiй Гутi Перечинського району. Продовжив навчання на iсторико-фiло-лопчному факультетi Дебреценського унiверситету, саме там i зробив першi науковi кроки, написавши дослiдження на тему «Десять ромв царювання Стефана Баторiя у Польшу», опублiковане в ушверситетському журналi, за що отримав вузiвську премiю (Герасимова 2003: 181; Зимомря 2011). Друга сви това вшна застала М. 1гната в Дебрецеш, де вiн викладав у мкцевш гiмназií, продовжуючи науковi дослiдження. 1942 р. захистив дисер-тацiю на тему «Русью вшни Стефана Баторт» i отримав докторський ступiнь з iсторií (Глагола 2017). Однак у переломний для вшни 1943 р. А. 1гната було мобЫзовано до угорсько'| армií, направлено на Схщний фронт, i вiн постав перед моральним вибором: чи воювати проти украшав? Його вибiр був цтком очевидним - наступного ж дня тсля прибуття на фронт вш перейшов на бiк Червоноí армп (1944 р.), до кiнця вшни служив у армшськш розвiдцi I та IV Украшських фронтiв, у лютому-березш 1945 р. спiвпрацював з партизанами Центрально!' Словаччини (Герасимова 2003: 181).

Осв^ню дiяльнiсть було вщновлено в повоеннi роки, коли А. 1гнат став у витокiв оргашзацп шкiльноí справи на Закарпаттi, зокрема протягом 1945-1949 рр., очоливши рiзноманiтнi освiтнi вiддiли цього регiону. Протягом 1949-1953 рр. Андрш 1гнат очолив вщдт народноí освiти Закарпатськоí обласп, 1947 р. був обраний депутатом Ужгородсько*1 мiськоí ради, а 1950 р. - депутатом Закарпатсько*1 обласно*1 ради народних депутатiв (Басараб 2013).

Для розумшня значущостi його роботи на осв^янськш нивi слщ усвiдомити рiвень тiеí кропiткоí пращ, до якоí вiн долучився. Адже саме протягом 1945-1949 рр. вщбулися вагомi зрушення в царинi

мкцево*1 етнографií.

Й1И

А.М. 1гнат.

освгги. Було видано низку радянських постанов та декре^в, як прямо вплинули на рiвень i якiсть органiзацií освiтнього процесу, а реалiзо-вувати íх довелося й А. 1гнату зокрема. Це були важк часи створення мережi початкових шкiл. Вiдомо, що протягом 1945 р. було утворено 182 семирiчнi школи, з яких 166 припадало на села (Химинець 2009: 29). Розпочалося утворення методичних кабше^в в округах, окружних Народних компепв. Була проведена активна робота з неписьменшс-тю та малограмотнiстю. Системно працювали над органiзацieю методичних семiнарiв для вчителiв, розробленням навчальних плашв для початкових шкiл з угорською, румунською, словацькою й украшською мовами навчання. Навчальнi плани вбирали в себе й вимоги до вив-чення росшсько!' мови. «Проблема забезпечення учшв пiдручниками, видрукуваними украшською й росшською мовами, стояла гостро, i на початок 1945 р. школи Закарпаття вже одержали близько 90 тис. примiрникiв книг, а протягом першо'' половини 1945 р. учш одержали 373 тис. примiрникiв книг (Химинець 2009: 29; Басараб 2013).

Отже, робота кипша над вибудовуванням вертикалi навчальних закладiв, !'хым методичним i матерiальним забезпеченням й водночас над забезпеченням рiзного рiвня шкiл - кадрами. Пiсля офщшного возз'еднання з Радянською Укра'ною почалася системна реформа освгги в цьому репош, було утворено 4^чш початковi школи, 7-рiчнi середнi i запроваджено 10^чну повну середню освiту. У той час 7^чна освiта стала обов'язковою (Мiщанин 2016: 56). Та це загалом були лише першi кроки в цьому напрямг

Наразi iсторики увесь час пiдкреслюють про значну радяшзацт Закарпаття, про високу защеолопзовашсть радянсько' освiти i про велим фiнансовi витрати з боку радянсько' влади з метою радяшзува-ти регiон. Справдi, з цим важко сперечатися, проте слщ пщкреслити потужну працю тогочасних освiтян, ям успiшно здолали проблему неписьменностi та малописьменносп свое' Батькiвщини й доклали значних зусиль для кадрового забезпечення краю вчителями висо-кого рiвня фаховосп попри присланих на Закарпаття 805 фахiвцiв з СРСР (Басараб 2013). Саме в таких складних матерiальних й ще-ологiчних умовах довелося працювати А. 1гнату, очолюючи вiддiли освiти рiзного рiвня.

Ус болючi теми, з якими довелося з^кнутися у повоеннi роки як освгтянину, вiн описав у публкацп «Розповщь про загальноосвiтню школу» (1957 р. видання), а також у фунтовшшому дослщженш «За-гальноосвiтня школа на Закарпатп в XIX - на початку XX ст.: Конспект лекцш iз спецкурсу "1сторичне краезнавство"». Пiдкреслимо, що вiн здiйснив правдивий порiвняльний аналiз розвитку освiти в репош за чаав його входження до рiзних кра'н. Коли на сьогодн А. 1гната

згадують як дослщника краезнавця, як фахiвця з icTopiï педагогiки слщ пiдкреслити, що саме bïh активно привертав увагу до проблем розвитку освгги в часи Австро-Угорсько'! iMnepiï, зугорщення церков-них шкiл, змшених умов розвитку освiти часiв Чехословацько'1 доби.

Зокрема, вiн глибоко вивчив питання розвитку освгги краю напри-кшщ Х1Х ст., оприлюднивши факти масового викладання угорською мовою i нищення руськог Вiн порахував, що протягом 1870-1890-х рр. у Закарпатт було лквщовано понад 230 шкш з рiдною мовою навчан-ня, а кшьюсть шкiл з угорською мовою навчання зросла в рази. Вш пiдкреслював, що у дев'яти дтчих мiських школах навчання взагалi проводили виключно угорською, а рщна мова не викладалася навiть факультативно. Натомкть навчальнi плани мiських шкш обов'язково м^или норми вивчення шмецько' мови та лiтератури. В Ужгородськш, Мукачiвськiй i Берегiвськiй гiмназiях викладали також угорською, а навчальш плани пмназш щороку змiнювалися шляхом збгльшення годин на вивчення угорсько'. Вивчення рщно' мови було цiлком знято з цих плаыв. «У самм же Ужгородськiй учительськiй семiнарiï з 1918 р. навчання проводили угорською, а руська мова вивчалася як окрема дисциплша, тож вчот^в готували угорською. ^сля вщкриття у 1902 р. жшочо'' учительсько' семiнарiï в Ужгородi ситуацiя не покращилася, адже там також викладали угорською» (1гнат 1971: 50-54).

Отже, проблеми суцгльно'' мадяризацiï регiону глибоко хвилювали вченого педагога i вш об'ективно описував ц факти, послуговуючись можливiстю висвгтлювати ïх у розрiзi розвитку освгти в регiонi.

Дослiдник пiдкреслював, що «доба революцiï (1848 р. - Т.Ш.) в Австрiйськiй iмперiï свого часу створила умови для розвитку шкгл на нацюнальних засадах, запровадження вивчення культур слов'янських народiв, ïхньоï лiтератури, то з утворенням Австро-Угорщини вщ-бувався стрiмкий процес згортання нацiональноï школи й акцент було зроблено на вивченш угорськоï та нiмецькоï мов» (1гнат 1971).

Водночас, вш не полишав викладацькоï роботи, адже фактично з 1945 р. тривала активна робота над вщкриттям Закарпато-Украшсь-кого уыверситету. Наразi це Ужгородський нацюнальний унiверситет, в якому А. 1гнат працював викладачем латинськоï мови, а протягом 1953-1961 рр. деканом кторико-фтолопчного факультету (Басараб 2013).

Попри вщповщальне ставлення до пращ на освiтянськiй нивi А. 1гнату довелося усвiдомити й примиритися з тим, що його докторсь-кий науковий ступшь в СРСР визнаний не буде, i вш узявся за роботу над новим дослщженням, захистивши кандидатську дисертацiю з педагопки на тему «Нариси iсторiï розвитку народноï освiти у За-карпатськш областi (1945-1955 рр.)» (Герасимова 2003: 181). Тема

дисертацп була очевидною, адже вистражданою великим досвiдом i практикою. Попри це вiн не зупинився на досягнутому й продовжив дослщження рiзних аспектiв iсторií педагопчно!' думки та працював над удосконаленням системи народно' освгти. За свщченнями колег вiн встиг пiдготувати докторську дисертацт, а фактично вже третю за рахунком наукову потужну працю в житп, але публiчно захистити так i не встиг через передчасну смерть. Проте, цтком припускаемо, що через патрютичний погляд на iсторiю розвитку освiти в Закарпатп, йому б не судилося устшно захистити докторську дисертацiю в радянськ часи. Будь-який тогочасний дослщник, висвiтлюючи iсторiю свого краю чи бодай кторт розвитку сфери осв™, так чи iнакше мав би наголошувати на нацiональних особливостях, що прямо суперечило радянськш iдеологемi про кнування едино' спiльностi «радянський народ». Тож процес обговорення та експертизи дисертацп наражався б на системы перешкоди.

Добру згадку про А. 1гната як колегу i фахiвця-перекладача високого Гатунку лишили i його колеги у передмовi до шеститомного видання Михайла Лучкая «lсторiя карпатських русишв». Початок 1960-х рр. видався плщним у долi А. 1гната. Особливо пiсля 1962 р., коли до рук фшолога Юрiя Сака потрапив рукопис шеститомно' пращ М. Лучкая «lсторiя карпатських русинiв»» (Швед 2017), написано' латинською мовою. Ця вагома подiя вплинула на подальшу долю вченого i принесла успiх та визнання нав^ь по його смертi. На початку 1960-х рр. вш обстоюе ршення здiйснити переклад працi М. Лучкая украшською мовою. Двi обставини цьому явно сприяли: по-перше, його знання латинсько'' мови, адже вш удосконалювався як викладач латинi в Ужгородському ушверситет^ по-друге, одночасно з викладацькою роботою, перебуваючи на посадi завщувача кафедри класичних мов, вш мав право ухвалити «рiшення про внесення до плану роботи кафедри науково' теми «Дешифрування та переклад украшською мовою «кторп карпатських русишв» М. Лучкая» (Швед 2017). Викладачi розподтили роботу мiж собою i справу було зру-шено з мкця. Ю. Сак здiйснив переклад перших двох томiв (Швед 2017), а третш том, присвячений подiям XVII - першо' третини XVIII ст., ми наразi читаемо в перекладi А 1гната. Рукопис М. Лучкая в перекладi укра'нських фшолопв спочатку побачив свiт у м. Свидник Пряшiвського краю Словаччини в 1990 р. А. !гнат до цк' славетно' поди не дожив. Протягом 2000 р. було видрукувано першi два томи пращ М. Лучкая, а 2002 р. - на 25^чницю з дня смерт А. !гната, завдяки плiднiй пращ науковцiв та ректора Ужгородського нацю-нального унiверситету на теренах Укра'ни було видрукувано третiй том пращ М. Лучкая, яка була належно оформлена. Загалом же, як

зазначае Е. Швед, «робота над науковим проектом з перекладу пращ М. Лучкая украТнсько мовою тривала понад сорок роюв i успшно завершилася» (Швед 2017).

У тдсумку наукова й творча спадщина А. 1гната нараховуе близь-ко 60 робгг. Вiн е автором трьох дисертацшних праць, монографiТ «Розвиток загальноосв^ньоТ школи в Закарпатськiй областi за роки РадянськоТ влади», перекладу третього тому пращ М. Лучкая «lсторiя карпатських русинiв», а водночас людиною, за участi якоТ вiдбувалося становлення системи освгги Закарпатського краю у повоенш роки.

Л1ТЕРАТУРА

Басараб 2013 - БасарабМ. Розвиток освiти в Закарпатськш УкраТнi // За-карпатiя. Просвiтницько-пiзнавальний портал. URL: www.zakarpatia.com (останнш перегляд: 9 жовтня 2017 р.).

Герасимова 2003 - Герасимова Г. 1гнат Андрш Михайлович // УкраТнськ Жорики XX столiття: Бiобiблiографiчний довiдник / 1нститут iсторiТ УкраТни НАН УкраТни. КиТв, 2003. Вип. 2, ч. 2. С. 181-182. Сер. УкраТнськ ia-орики.

Глагола 2017 - Глагола Я.А. М. 1гнат. Овiяний натхненням // Закарпаття онлайн. 31 жовтня 2017 р.

Зимомря 2011 - Зимомря М.1. 1гнат Андрш Михайлович // Енциклопедiя СучасноТ УкраТни: онлайн-енциклопедiя /1н-т енциклопедичних досль джень НАН УкраТни. 2014-2016. URL: http://esu.com.ua/search_articLes. php?id=13676 (останнiй перегляд: 12 жовтня 2017 р.).

1гнат 1971 - 1гнат А. ЗагальноосвЬня школа на Закарпаттi в Х1Х - на початку ХХ ст.: конспект лекцш iз спецкурсу «1сторичне краезнавство». Ужгород, 1971. 69 с.

Мщанин 2016 - Мiщанин В.В. ОсвЬня реформа ЗакарпатськоТ УкраТни (1944-1946 рр.): перехщ на радянськi стандарти // Науковий вкник Ужго-родського ушверситету. Сер. lсторiя. 2016. Вип. 1 (34). С. 52-59.

Химинець 2009 - Химинець В. Осв^а Закарпаття / В. Химинець, П. Стрiчак, Б. Качур та ш. Ужгород: Карпати, 2009. 462 с.

Швед 2017 - ШведЕ. Вийшов друком переклад VI тому «1сторп карпатських русишв» Михайла Лучкая 25.11.2011. // Закарпаття онлайн. 31 жовтня 2017 р.

REFERENCES

Besarab, M. (2013) Rozvytok osvity к Zakarpatskii Ukraini [Development of education in Transcarpathian Ukraine]. [Online] Available at: www.zakarpatia.

com (Accessed: 9th October 2017).

Gerasimova, G. (2003) Ignat Andriy Mikhaylovich [Ignat Andriy Mikhailovich]. In: Smoliy, V.A. & Bazh"an, O.H. (2003) Ukrainski istoryky XX stoLittia: Bibbhmphichnyi dovidnyk [Ukrainian historians of the 20th century: A bibliographic guide]. Kyiv: Institute of History of Ukraine. pp. 181-182.

Glagola, Ya. (2017) A.M. Ignat. Oviyaniy natkhnennyam [A.M. Ignat. Owen by inspiration]. Zakarpattia online. 31st October.

Zymomrya, M.I. (2011) Ignat Andriy Mikhaylovich [Ignat Andriy Mikhailovich]. [Online]. Available at: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13676 (Accessed: 12th October 2017).

Ignat, A. (1971) Zagal'noosvitnya shkola na Zakarpatti vXIX - na pochatku XXst [Comprehensive secondary school in Transcarpathia in 19th - the early 20th centuries]. Uzhgorod: [s.n.].

Mishchanin, V.V. (2016) Osvitnya reforma Zakarpats'kol Ukraini (19441946 rr.): perekhid na radyans'ki standarti [Education reform of Transcarpathian Ukraine (1944-1946): Adoption of Soviet standards]. Naukoviy visnik Uzhgorods'kogo universitetu. Ser. Istoriya. 1(34). pp. 52-59.

Khiminets, V., Strichak, P. & Kachur, B. (2009) Osvita Zakarpattya [Education of Transcarpathia] Uzhgorod: Carpathians.

Shved, E. (2017) Viyshov drukom pereklad VI tomu "Istori'i karpats'kikh rusiniv" Mikhayla Luchkaya 25.11.2011. [Mykhailo Luchkai's translation of Vol. 6 of 'The History of Carpathian Rusins has been published on November 25, 2011]. Zakarpattia online. 31st October.

Шаравара Тамара Олекспвна - доктор ооричних наук, доцент Полтавсько! державно! аграрно! академи (Украша).

Шаравара Тамара Алексеевна - доктор исторических наук, доцент Полтавской государственной аграрной академии (Украина).

Sharavara Tamara - Poltava State Agrarian Academy (Ukraine).

E-mail: [email protected]