CC BY
26
УДК 323.1 UDC
DOI: 10.17223/18572685/59/11
БШАТЕРАПЬНА М1ЖДЕРЖАВНА СП1ВПРАЦЯ З ПИТАНЬ МЕНШИН В ЕТНОПОЛ1ТИЦ1 СЛОВАЦЬКО! РЕСПУБЛ1КИ
Н.М. К1чера
Ужгородський нацiональний унiверситет УкраТна, 88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Народна, 3 E-mail: nadiia.kichera@uzhnu.edu.ua
Авторське резюме
Стаття присвячена особливостям функцюнування етнополiтики Словацько!' Республ^и у сфер^ бiлатеральноi мiждержавноi спiвпрацi з питань нацюналь-них меншин, зокрема угорсько1 та украшсько!' меншин в Словаччинi i вщповщно словацько1 меншини в Угорщинi та Украiнi. Угорська меншина е найактившшим суб'ектом словацько1 етнополiтики, представлена в парламенту регiональних та мiсцевих органах влади, мае власн полiтичнi парти та чисельнi нацюнально-куль-турнi товариства. Якщо говорити про словацько-укра1нське спiвробiтництво у да-нiй сферi, то варто наголосити, що в етшчнш структурi словацького суспiльства представленi украшська та русинська нацiональних меншин, а в Укра!ш русини офiцiйно визнан етнографiчною групою укра1нського народу. В Словаччин русини - окрема нацюнальна меншина, яка, подiбно до ромiв, не мае власно1 дер-жави. Одним з аспектiв бтатерально! спiвпрацi мiж Словаччиною та Угорщиною, Словаччиною та Укра1ною з питань меншин е функцюнування двостороншх комь сiй - Змiшаноi словацько-угорсько1 комiсii у справах меншин та Двосторонньо! словацько-украшсьш комiсii з питань нацюнальних меншин, освiти та культури. Мiжурядовi комiсii виступають важливими механiзмами формування сприятливих умов реалiзацii прав меншин, збереження та розвитку 1х самобутносп, культурно1, мовно1 iдентичностi. Функцiонування подiбних комiсiй та угод двостороннього чи багатостороннього спiвробiтництва мiж державами передбачено Больцанськими/ Боценськими рекомендащями, прийнятими ОБС6 у 2008 р. Вони мiстять 19 поло-жень, релевантними для даного дослщження е остання група рекомендацш, яка стосуеться багатостороннiх та двостороншх шструменлв та механiзмiв мiждер-жавноi взаемодii з питань нацюнальних меншин.
K^40Bi слова: етнополiтика, етнополiтичний менеджмент, нацiональна менши-на, Больцанськi/Боценськi рекомендаций двостороння комiсiя, культурно-ryMaHiTap-не спiвробiтництво, рекомендаций
БИЛАТЕРАЛЬНОЕ МЕЖГОСУДАРСТВЕННОЕ СОТРУДНИЧЕСТВО ПО ВОПРОСАМ МЕНЬШИНСТВ В ЭТНОПОЛИТИКЕ СЛОВАЦКОЙ РЕСПУБЛИКИ
Н.М. Кичера
Ужгородский национальный университет
Украина, 88000, Закарпатская обл., г. Ужгород, пл. Народная, 3 E-mail: nadiia.kichera@uzhnu.edu.ua
Авторское резюме
Статья посвящена особенностям функционирования этнополитики Словацкой Республики в сфере билатерального межгосударственного сотрудничества по вопросам национальных меньшинств, в частности венгерского и украинского меньшинств в Словакии и собственно словацкого меньшинства в Венгрии и Украине. Венгерское меньшинство является активным субъектом словацкой этнополитики, представлено в парламенте, региональных и местных органах власти, имеет собственные политические партии и многочисленные национально-культурные общества. Если говорить о словацко-украинском сотрудничестве в данной сфере, то стоит отметить, что в этнической структуре словацкого общества представлены украинское и русинское национальные меньшинства, в то время как на Украине русины официально признаны этнографической группой украинского народа. В Словакии русины - отдельное национальное меньшинство, которое, подобно ромам, не имеет собственного государства. Одним из аспектов билатерального сотрудничества между Словакией и Венгрией, Словакией и Украиной по вопросам меньшинств является функционирование двусторонних комиссий - Смешанной словацко-венгерской комиссии по делам меньшинств и Двусторонней словацко-украинской комиссии по вопросам национальных меньшинств, образования и культуры. Межправительственные комиссии выступают важными механизмами формирования благоприятных условий для реализации прав меньшинств, сохранения и развития их самобытности, культурной, языковой идентичности. Функционирование подобных комиссий, а также соглашений двустороннего или многостороннего сотрудничества между государствами
предусмотрены Больцанскими / Боценскими рекомендациями, принятыми ОБСЕ в 2008 г. Они содержат 19 положений. Важной для данного исследования является последняя группа рекомендаций, которая касается многосторонних и двусторонних инструментов и механизмов межгосударственного взаимодействия по вопросам национальных меньшинств.
Ключевые слова: этнополитика, этнополитический менеджмент, национальное меньшинство, Больцанские / Боценские рекомендации, двусторонняя комиссия, культурно-гуманитарное сотрудничество, рекомендации.
BILATERAL INTER-STATE COOPERATION ON MINORITY ISSUES IN THE ETHNOPOLITICS OF THE SLOVAK REPUBLIC
N.M. Kichera
Uzhhorod National University 3 Narodna Square, Uzhhorod, Transcarpathian region, 88000, Ukraine E-mail: nadiia.kichera@uzhnu.edu.ua
Abstract
The article deals with the specificity of the Slovak Republic ethnopolitics in the bilateral interstate cooperation on national minorities issues, i n particular Hungarian and Ukrainian minorities in Slovakia and, accordingly, the Slovak minority in Hungary and Ukraine. The Hungarian minority is an active subject of Slovak ethnic policy, represented in the Parliament, regional and local agencies. It has its own political parties and numerous national and cultural societies. What concerns the Slovak-Ukrainian cooperation, it should be notified that the ethnic structure of Slovak society includes Ukrainian and Rusin national minorities, while in Ukraine the Rusins are officially re-congnised as the ethnographic group of the Ukrainian people. In Slovakia, Rusins are a separate national minority, which, like the Romani, doesn't have a separete state. One of the aspects of cooperation between Slovakia and Hungary, Slovakia and Ukraine on minority issues is bilateral commissions - Mixed Slovak-Hungarian Commission for Minority Issues and Intergovernmental Slovak-Ukrainian Commission on National Minorities, Education and Culture. Intergovernmental commissions act as an important mechanism for creating favourable conditions for the minority rights defense, preservation and development of their cultural and linguistic identity. Such commissions as well as bilateral and multilateral interstate treaties are envisaged by the Bolzano/Bozen
Recommendations on National Minorities adopted by the OSCE in 2008. They contain 19 provisions, with the last set of recommendations on multilateral and bilateral instruments and mechanisms of interstate interaction on national minority issues being highly relevant for this study.
Keywords: ethnopoLitics, ethnopoLiticaL management, national minority, Bolzano/ Bozen recommendations, bilateral commission, cultural and humanitarian cooperation, recommendations.
Питання заxиcтy прав меншин e надзвичайно актуальним в су-чаcниx yмоваx полiетнiчноcтi. Miжнародним ствтовариством як на регюнальному, так i на глобальному рiвняx прийнято ряд мiжна-родно-правовиx докуменлв, ям стосуються заxиcтy прав людини, зокрема нацiональниx i етнiчниx меншин та корiнниx народiв. Так, вiдповiдно до Статуту ООН, права людини, ïï гiднicть i цшшсть e ос-новними цтями дiяльноcтi органiзацiï. Серед оcновниx докуменлв, якi регламентують права людини та меншин, - Всезагальна декла-ращя прав людини, Пакт про громадянськ та полiтичнi права, Пакт про економiчнi, cоцiальнi та кyльтyрнi права, Miжнародна конвенцiя про лiквiдацiю вcix форм раcовоï диcкримiнацiï та ш. До регюналь-ниx докyментiв y cферi заxиcтy прав людини та меншин належать Европейська конвенщя про заxиcт прав людини та оcновоположниx свобод, Европейська cоцiальна xартiя, Харля оcновниx прав Евро-пейського союзу.
В eвропейcькомy нормативно-правовому полi права меншин представлен в Рамковiй конвенцп' про заxиcт нацiональниx меншин, Европейськш xартiï регiональниx мов або мов меншин, мовш права нацiональниx меншин заxищають Ocловcькi рекомендацiï ОБСЕ щодо мовниx прав нацiональниx меншин. ^м того, фyнкцiонyють положення Лyндcькиx рекомендацiй про ефективну участь нацюналь-ниx меншин y cycпiльно-полiтичномy житп та Гаазькi рекомендацiï щодо прав нацiональниx меншин на оcвiтy. У 2QQ8 р. було прийнято Больцанськ I Боценcькi рекомендацiï - рекомендацп щодо нацю-нальниx меншин y мiждержавниx вiдноcинаx [2Q]. Даний документ був сформульований на оcновi роботи Bерxовного комicара ОБСЕ з питань нацiональниx меншин. Як вiдомо, дана посада була створена в 1992 р. з метою виршення проблем етнiчноï напарyженоcтi, якi можуть негативно вплинути на вiдноcини держав-учасниць ОБСЕ. Важливою y розробц Боценcькиx рекомендацш e роль Рольфа Екеуса, який займав посаду Bерxовного комicара y перюд з 2QQ1 по 2QQ7 р. Саме досвщ його роботи став основою Рекомендацш щодо нацiональниx меншин.
Головною метою статт е аналiз двосторонньоТ спiвпрацi мiж державами, зокрема сусщшми, у сферi взаемного забезпечення прав нацiональних меншин на основi роботи мiжурядових ^Micm в сис-темi нацiональноí етнопол^ики СловацькоТ Республiки. Основними завданнями статп е аналiз нормативно-правових положень у сферi захисту прав нацiональних меншин, зокрема Больцано / Боценських рекомендацш, а також аналiз роботи двостороншх (словацько-укра-íнськоí та словацько-угорськоí) комiсiй з питань меншин, проблемних аспектв |'х функцiонування та |'х ефективносп. Реалiзацiя поставленоí мети та завдань включае використання системного та порiвняльного пiдходiв в аналiзi нормативно-правовоí основи культурно-гумаш-тарного спiвробiтництва Словаччини та Угорщини i вiдповiдно Сло-ваччини та Украши, роботи двостороннiх комiсiй, а також структури етнополiтичного менеджменту Словаччини загалом. Доречним е також застосування дискурс-аналiзу, який дозволяе виявити теоре-тичш моменти дослiджуваних питань та ix вiдповiднiсть практичним результатам роботи, зокрема частку реалiзованиx рекомендацш комiсiй, якi були розробленi впродовж останшх рокiв.
Як вже згадувалося вище, серед широкого кола мiжнародниx документiв у сферi захисту прав нацюнальних меншин релевант-ними у данш розвiдцi е Больцанськi / Боценськ рекомендацií, якi регламентують питання прав меншин у двосторонншх мiждержав-них вiдносинаx. Основна увага в даному документ зосереджена на становиш^ меншини в краíнi проживання, яка е вщмшною вiд краíни походження, зокрема це стосуеться сусiднix держав. Звичним е явище проживання етноав на територп декiлькоx держав. Таким чином, вони можуть стати як каменем спотикання у мiждержавниx вщносинах, так i мiстком для дiалогу. Тому, на думку експертiв, особи, ям належать до нацiональниx меншин в тш чи iншiй державу повиннi мати можли-вiсть встановлювати та пiдтримувати вiльнi та мирш контакти через державнi кордони. Однак, коли держави в односторонньому порядку починають пщтримувати та захищати «their kin», ям проживають на територп iншоí держави, це може викликати полiтичну напругу мiж краíнами та негативно вплинути на мiждержавний дiалог. Вiдповiдно виникае проблема надмiрноí полггизацп питань меншин у мiждер-жавних вщносинах. Вщповщно метою Больцанських / Боценських рекомендацш е врегулювання даних проблемних питань.
В основi рекомендацш лежать принципи та норми мiжнародного права, а також досвщ роботи шституту Верховного комiсара ОБС£ з питань нацюнальних меншин; !х метою е пщтримка нацiональниx меншин такими способами, ям попереджують виникнення мiжна-цiональноí напруги i сприяють добросусщським вiдносинам мiж
державами - державою, яка е батьмвщиною того чи iншого етноса, та державою (сусщньою), де етнос е нацюнальною меншиною. Вщ-повiдно до норм мiжнародного права, вiдповiдальною за захист та забезпечення прав меншини е держава и проживання. Держава може пiклуватися про добробут свое!' меншини за кордоном, але, вщповщно до норм мiжнародного права, и юрисдикцiя не може поширюватися на людей, ям проживають на територп iншоí держави, крiм випад-мв, коли !"! д1! попередньо погоджен з державою проживання. При цьому необхщним е врахування таких принцитв, як територiальна цiлiснiсть держави, сувереытет та добросусiдськi вiдносини. Недопу-стимим е розпалювання сепаратистських настро'в. В ходi реалiзацií свое! полiтики добробуту стосовно меншини за кордоном будь-яка демократична держава повинна сприяти !'!' штеграцп в суспiльство кра'ни проживання. При цьому держави, ям е батьмвщиною етносу, можуть надавати окремi пiльги особам даного етносу в шшш, зокре-ма сусiднiй, державi !х проживання, але в межах, ям не суперечать мiжнародному праву [20: 3].
Серед чотирьох частин рекомендацш та !'х дев'ятнадцяти пунючв особливо важливою у даному випадку е четверта частина, а саме «Багатосторонн та двосторонш iнструменти та мехашзми» [20: 8]. Релевантною для дано! розвщки е дев'ятнадцята рекомендащя, в якiй наголошуеться на важливосп використання всiх iснуючих документiв та механiзмiв з метою ефективного виршення можливих суперечок та запобiгання конфлктам з приводу питань меншин. Мова йде про ствпрацю на основi двостороннiх договорiв, можливiсть створення дорадчих та консультативних оргашв, як, наприклад, рад меншин, спшьних комiсiй чи вщповщних мiжнарожних органiзацiй [20: 8].
Отже, дiева нормативно-правова база у сферi захисту прав нацю-нальних та етшчних меншин та ефективний шституцшний механiзм и реалiзацií е необхщними елементами нацiональноí етнополiтики будь-яко!' демократично! держави. Мiжнароднi та регюнальы норма-тивно-правовi стандарти, передбаченi у згаданих вище документах, функцiонують в нацюнальних законодавствах окремих кра'н. Не вийняток i Словацька Республiка - одна з кра'н Европейського союзу, в правовому полi яко' функцюнують норми мiжнародного, регюналь-ного та нацюнального права. Це стосуеться також сфери нацюнально' етнополiтики держави. Словаччина проводить ефективну полггику у сферi забезпечення та захисту прав меншин. Мова йде не лише про законодавство та незаконодавчi акти, але i про функцюнування етно-полггичного менеджменту. Для кращого ознайомлення нацюнальних меншин iз законодавством республiки, яке стосуеться захисту та забезпечення 'х прав, з ^щативи уповноваженого у справах нацЬ
ональних меншин було створено спещальну Консультативну мовну групу, яка у сшвпращ з Мшютерством правосуддя (Ministerstvom spravodlivosti) пiдготувала переклади основних прюритетв влади у сферi розвитку нацюнальних меншин. У ачш 2019 р. було пщписано Меморандум про довгострокове спiвробiтництво мiж уповноваженим i мшютерством для забезпечення безперервних перекладiв окремих правових норм та поправок мовами нацюнальних меншин на порталi Slov-lex [18].
Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. етнополггичний менеджмент Словацько!' Республiки зазнав ряду змш, функцiонували рiзнi полiтико-управ-лiнськi установи, до компетенцп' яких входили питання захисту прав представнимв етнiчних сптьнот. Iнституцiйнi трансформацп' в етнопо-лггиф держави залежали, в першу чергу, вщ полiтичних сил, якi були при владЬ однак не менш важливим фактором був eвроiнтеграцiйний курс кражи, який в перюд прем'ерства Мiкулаша Дзурiнди утвердився в напрямку повноцшного членства.
Демократизацiя етнополiтики держави супроводжувалася впрова-дженням европейських стандартв, в т. ч. в системi етнополiтичного менеджменту. У перiод 1990-2010-х рр. у Словаччинi функцiонували рiзнi полiтико-управлiнськi установи, до компетенцп' яких входили питання захисту прав представнимв рiзних етнiчних спiльнот, однак |'х склад та особливостi роботи не завжди знаходили пщтримку представникiв нацюнальних меншин. Так, зокрема, Рада уряду у справах нацюнальностей - центральний дорадчий орган, який за-ймався питаннями меншин у 90-х рр. ХХ ст. - зазнавала критики з боку угорсько!' меншини та деяких шших меншин, ям вимагали, щоб у даному орган бтьш^ь складали представники меншин. Крiм того, вони наголошували на збтьшенш повноважень та впливу Ради, яка не мала значного впливу на прийняття ршень у сферi формування та реалiзацiï етнополггики держави. Пiсля виборiв 1998 р. у структурi парламенту функцюнував також Комiтет Народно!' Ради СР з прав людини та нацюнальностей. При урядi СР з 1999 р. дiяла секцiя з прав людини, нацiональних меншин та регюнального розвитку [8: 29-32].
Наразi етнополiтичний менеджмент Словацько'1 Республiки, представлений Радою уряду СР з питань прав людини, нацюнальних меншин та гендерно'1 рiвностi (з 90-х рр. ХХ ст. функцюнувала пщ рiзними назвами), до компетенцп' яко'| входить захист економiчних, соцiальних та культурних шдивщуальних та колективних прав [12]. У складi ради функцюнують Комiтет з питань нацiональних меншин та етшчних груп, а також Комггет щодо попередження та лквщацп расизму, ксенофобп, антисемiтизму та шших форм нетерпимости Важливою ланкою етнопол^ичного менеджменту в Словаччинi е
уповноважений представник уряду СР у справах нацюнальних меншин, який вщповщае за збереження, пщтримку прав представнимв меншин, мошторинг законодавства кражи у сферi етнополiтики, прийнятих поправок на предмет ïx актуальностi та дiевосrï [15]. Не менш важливими ланками шституцшно'| структури словацького етнополiтичного менеджменту е дорадчi органи у справах меншин при рiзниx мiнiстерстваx, а також урядовий уповноважений з питань ромських громад [10]. Незалежною державною установою у сферi реалiзацiï та забезпечення прав меншин е Фонд на тдтримку культур нацюнальних меншин. Основне завдання фонду - сприяти розвитку нацюнальних меншин у сферах культури та науки [9].
Одним з елеменлв функцюнування етнополггики кражи, в т. ч. системи етнополггичного менеджменту е налагодження двостороншх вщносин з питань нацюнальних меншин з ïx батьмвщинами, вщповщно до Больцанських/Боценських рекомендацш щодо нацюнальних меншин в мiждержавниx вщносинах. Двосторонне ствроб^ництво мiж кражами здшснюеться у формi мiжурядовиx комiсiй з питань забезпечення прав нацюнальних меншин. Дiяльнiсть комiсiй спрямо-вана на розробку та прийняття рекомендацш для урядiв обох краж стосовно покращення становища вщповщних нацюнальних сптьнот.
Вiдповiдно до Больцанських / Боценських рекомендацш Сло-вацька Республка проводить активне двосторонне ствроб^ництво з Угорщиною та Укражою. Двостороння спiвпраця мiж Словаччиною та Угорщиною здшснюеться на основi Угоди про добросусщство та дружню спiвпрацю вщ березня 1995 р. Вiдповiдно дiе Змшана словацько-угорська комiсiя у справах меншин, в xодi роботи яко' приймаються рекомендацiï з метою покращення якосп, розвитку та гарантування захисту прав громадян, що належать до словацько' на-цiональноï меншини в Угорщин та угорсько' нацiональноï меншини в Словаччинг На засiданняx комiсiя також аналiзуеться виконання поточних порад, ям були прийнятi на попередньому засщанш.
Угорська меншина е актившшим суб'ектом словацькоï етнополЬ тики, про що вже частково згадувалося вище. Словаччина та Угор-щина е членами не лише Европейського союзу, але й Вишеградськоï групи. На шляху демократизацГ| обидвох нацiональниx етнополггик важливими були i залишаються особливосп двостороннix вiдносин мiж краïнами. Формування нацюнальних особливостей етнополггик Словаччини та Угорщини вщбувалося пiд суттевим впливом напруже-ностi у ставленнi до словамв в Угорщинi та угорав у Словаччинi, яка перiодично знаходить свое вираження. Це зокрема тюструють там факти, як прийняття Закону про словацьку мову 1995 р. та окремих поправок, ям викликали невдоволення угорськоï меншини, Закону
про закордонних угорав (2002 р.), що викликало протести Словаччини, ^щатива Угорщини отримувати шоземним угорцям паспорти Угорщини за спрощеною процедурою, що спонукало словацьку владу до зус^чних рiшень, заяви окремих полггимв тощо [5]. Загалом угорська меншина представлена в Словаччин власними полггичними партiями та чисельними громадськими оргашзащями.
Повертаючись до бтатерально!' сшвпращ з Угорщиною в рамках змшано!' словацько-угорсько'1 комiсiï у справах меншин, варто пщ-креслити вiдповiднi сфери сшвпращ мiж кражами. Загалом на основi Угоди про добросусiдство та дружню ствпрацю було визначено дванадцять змiшаних комiсiй, зокрема у сферах забезпечення прав меншин, культури та преси, освгги, науки, молодi та спорту, економiч-ного спiвробiтництва, транспорту, зв'язку та шфраструктури, охорони здоров'я, страхування та добробуту, ствпраця в межах компетенцп Мiнiстерства внутрiшнiх справ, з питань европейсько'1 та евроатлан-тично'| штеграцп' та iнших зовшшньополггичних питань, з охорони природи та навколишнього середовища, сiльського господарства, транскордонного ствроб^ництва [21].
Спiльна словацько-угорська комiсiя у справах меншин була створена вщповщно до Протоколу мiж Мiнiстерствами закордонних справ Словаччини та Угорщини вщ 24 листопада 1998 р. як один iз оргашв, що сприяють виконанню Договору про добросусщство та дружню спiвпрацю мiж Словацькою Республiкою та Угорщиною [14]. Комiсiя у свош роботi зосереджуеться на питаннях освгги, культури меншин, церковних справах тощо. Мова йде насамперед про налагодження функцюнування та матерiальне сприяння робот шктьних закладiв, закладiв вищо'| освгти, засобiв масово'1 шформацп', релiгiйних, цер-ковних споруд тощо. Обидвi сторони роблять особливий акцент на необхщносп розробки законодавства у у сферi захисту прав нацюнальних меншин. В грудш 2003 р. була пщписана, а через рк набула чинносп Угода мiж Урядом Словацько'1 Республiки та Урядом Угорсько'1 Республки про взаемну пiдтримку нацiональних меншин (угорав у Словаччинi та словамв в Угорщинi) в галузях освгти та культури, з метою збереження та розвитку культурно!' та мовно'| щентичносп представникiв нацiональних меншин [7]. Сторони домовились про тонкош^ взаемно'| пiдтримки словацько'| та угорсько'| меншин вщповщно в Угорщин та Словаччиш, зокрема у сферах освгти, оргашзацп навчального процесу, культури, збереження мовно'| iдентичностi. Передбачено щорiчний перегляд виконання реалiзацiï умов дано'| угоди Сптьною словацько-угорською комiсiею у справах меншин.
Якщо аналiзувати актуальнi питання, над якими працювала ко-мiсiя впродовж останнiх рокiв, варто наголосити насамперед на
поправках до словацького освгшього закону i рацiоналiзацiï мережi шкiл, представництвi та голосуваннi угорськоï меншини у Ком^ел з питань нацiональниx меншин та етшчних груп, пiдтримцi культури угорсь^! меншини владою тощо [16: 11]. У 2013 р. окремi питання, що обговорювалися комiсiею, залишилися вщкритими до обрання нового ствголови угорськоï частини Спiльноï комiсiï. Наступне засщання планувалось провести у 2016 р., що було устшно реали зовано. XIII засiдання Спiльноï комiсiï вiдбулося пiд головуванням Мiрослава Мойж^и та Ференца Кальмарi. У засщанш також взяв участь урядовий уповноважений з питань меншин Словаччини [17: 18]. На основi роботи комiсiï було прийнято та доповнено 60 рекомендацш, проведено оцшку реалiзованиx, окремi рекомендацiï були актуалiзованi. За реалiзацiю рекомендацiй вiдповiдають уповноважений та регюнальш органи влади, як отримують вiдповiднi розпорядження.
В лютому 2019 р. вщбулося XIV засiдання Спiльноï словацько-угор-ськоï комiсiï з питань меншин. Було прийнято 16 нових рекомендацш [24]. Обидвi сторони позитивно оцшили змши у напрямку реалiзацiï рекомендацiй, а саме створення Фонду на пщтримку культур нацюнальних меншин. ^м того, угорська сторона вщм^ила той факт, що Ыформацшне агенство Словацькоï Республiки почало публкувати звiти угорською мовою, про що схвально вщгукнулись i угорськi, i словацьк ЗМI. Однак комiсiï не вдалося узгодити окремi питання, пов'язан з фiнансовою пiдтримкою дiяльностi Товариства словацьких письменнимв, референдумом в Тешедкове, Законом про державну мову, уточненням часового перiоду угорськомовних програм на теле-баченнi [18: 25]. Загалом за перюд 2000-2016 рр. було прийнято 42 поточних рекомендацш, ям залишаються в силЬ крiм того, постшно приймаються новi, актуальнi рекомендаций
Двостороння спiвпраця мiж Словаччиною та Украшою у сферi забезпечення прав меншин здшснюеться на основi Угоди мiж Словаць-кою Республкою та Украïною про добросусiдство, дружш вiдносини та спiвпрацю, яка була пщписана в червнi 1993 р. [4]. Двостороння украшсько-словацька комiсiя з питань нацюнальних меншин, освЬ ти i культури була створена за ^щативою укра^сь^ сторони у 1994 р. Дана комiсiя займаеться питаннями укра^сь^ нацiональноï меншини в Словаччин та словацькоï нацiональноï меншини в УкраМ з метою збереження та пщтримки ïx iдентичностi та культури. Комiсiя також монiторить здiйснення загальноï двосторонноьоï програми в галузi культури, двосторонньоï спiвпрацi у сферах осв™, науки, шкiльництва нацiональниx меншин, звертае увагу на пщтримку нацюнальних ЗМ! та обм^в радiо- i телепрограмами. Комiсiя приймае
вщповщш рекомендацп' для Уряду Словацько'| Республiки та Кабiнету мiнiстрiв Украши.
Перше засiдання украïнсько-словацькоï комiсiï вщбулося у лютому 1995 р. Це були першi кроки у налаголденн подiбного роду спiвпрацi. Сторони зосередилися на найважливших питаннях життедiяльностi меншин (украшсько'| в Словаччинi та словацько'| в Украш^ в куль-турнш та освiтнiй сферах. Словацька частина комiсiï наголосила на потребi випуску радюпередач i видання газет словацькою мовою в Украшу зокрема в Закарпатськш областi. Також вони пщняли питання сприяння дiяльностi словацьким нацюнально-культурним товариствам у наданнi примiщень, створення сптьних словацько-у-крашських пiдприемств тощо. Комiсiя обговорила необхiднi заходи щодо обм^в студентами та аспiрантами, науковцями, наголосила на необхщносп посилення зв'язмв мiж словацькими та украшськими вузами [6: 86].
Пщ час проведених засщань у перiод 1996-1998 рр. комiсiя детально працювала над мехашзмами поглиблення спiвробiтництва у сферi забезпечення прав словацькоï меншини в Укра'|'ы та украшу Словаччиш, перш за все у сферах збереження культурно!' та мовно'| щентичносп, вщповщного забезпечення освiтнього процесу. Було пщнято питання створення Центру укра'шсько'| культури у Пря-шевi та Центру словацькоï культури в м. Ужгород. Для ефективного налагодження ствпраф та забезпечення реалiзацiï рекомендацш комiсiï приймалися вiдповiднi мiжвiдомчi угоди чи протоколи. На наступних засщаннях комiсiï у перiод 2001-2009 рр. сторони обго-ворювали реалiзацiю рекомендацш щодо мови, осв™ та культури меншин, а також двосторонню ствпрацю на репональному рiвнi. Пiд час VII засщання комiсiï у 2007 р. були пщнял питання збтьшення кiлькостi шкiл з украïнською мовою викладання в Словаччиш, про-довжувалося обговорення питання створення культурних цет^в. Було закладено традицт проведення Дшв культури нацiональних меншин. Продовжувалося обговорення державних етнополгтик Словаччини та Украши, шляхiв ïх вдосконалення, можливостей подаль-шого спiвробiтництва мiж органами державно!' влади та мкцевого самоврядування, громадськими оргашза^ями, закладами освiти та шшими iнституцiями. У 2007 р. також вщбувся вiзит прем'ер-мiнiстра Словаччини Роберта Фщо в Украïну. Представники Матиф Словен-ськоï на Закарпатп звернулися до нього з проханням фшансово пiдтримати реконструкцiю Ужгородськоï ЗОШ №21, яка повинна була стати осередком Центру словацькоï культури в Укра^ [3: 10]. Про-тягом 2007-2008 рр. виршувалися питання будiвель для осередкiв словацькоï культури в УкраМ та украïнськоï культури в Словаччиш.
Центр словацькоï культури в Ужгородi був вщкритий у 2012 р. [1]. У жовты 2013 р. вщбулося вщкритття Центру украïнськоï культури в м. Пряшiв (Словаччина) [2]. Вщкриття центрiв культур е важливими етапами у розвитку культурно-гуманiтарноï сшвпрац мiж Украïною та Словаччиною.
X засщання комiсiï вiдбулося у 2010 р. Новими питаннями порядку денного були: вдосконалення навчально-матерiальноï бази спещали зованоï ЗОШ № 21 в м. Ужгородi зi словацькою та украшською мовами навчання, матерiальна база Пряшiвськоï гiмназiï iм. Тараса Шевченка з украïнською мовою навчання, функцюнування кафедри украшю-тики в Пряшiвському унiверситетi та кафедри словацькоï фшологп в Ужгородському нацiональному унiверситетi, робота ЗМI мовами словацькоï та укра^сь^ меншин, видання словацько-украïнського та украшсько-словацького словникiв [19]. Загалом в xодi засiдання було прийнято протокол з 30 рекомендащями та завданнями у рiз-них сферах забезпечення прав украïнськоï меншини в Словаччинi та словацькоï меншини в Украïнi.
XI засщання комiсiï проходило в Киевi у жовтнi 2012 р., XII - у жовты 2013 р. Основними питаннями порядку денного було обгово-рення нацюнальних етнополгтик Словаччини та Украши. Мова йшла також про запоб^ання скорочення мережi навчальних закладiв з украïнською мовою викладання, пщвищення якостi та кiлькостi те-лепрограм украïнською мовою у Словаччиш, пiдтримку ЗМI мовами украïнськоï та словацькоï меншини вiдповiдно в Словаччиы та Украïнi [13: 14-15; 22].
Наступне XIII засiдання Двосторонньоï комiсiï проходило в Киевi у груды 2014 р. [23]. На основi обговорення законодавства у справах захисту прав меншин, поступу у напрямку реалiзацiï рекомендацш попереднього засщання та акутальних питань поглиблення сшвпращ у сферi ЗМI, шкiльництва та культури було прийнято зв^ та урядова Постанова № 161/2015 вщ 8 квгтня 2015 р. У березы 2017 р. в Словаччиы проходило XIV засiдання Двосторонньоï комiсiï за участi державного секретаря Мшютерства закордонних та европейських справ Словаччини Л. Парiзека та першоï заступниц мiнiстра культури Украïни Свплани Фоменко [11]. Основними темами зустрiчi була освiта украïнцiв у Словаччиш та словамв в Украïнi, фшансування культурних заxодiв меншин та дослщження спiльноï культурноï спадщини Словаччини та Украши.
Таким чином, двостороння мiжурядова ствпраця у сферi захисту прав нацюнальних меншин е важливим та ефективним мехаызмом забезпечення та реалiзацiï ïx прав. Формули подiбноï сшвпрац передбаченi не лише у рамках нацюнальних етнополгтик, але i мiж-
народними нормативно-правовими документами y сферi захисту прав меншин. Переваги принцитв мiжнародного права порiвняно з нацюнальними нормами значно сприяють процесам належного забезпечення прав етычних та нацюнальних меншин на регюнальних рiвнях. Оловацька Pеспyблiка yспiшно реалiзye данi принципи через двосторонш угоди та фyнкцiонyвання змiшаних двостороннiх комЬ сiй. Основними питаннями, як пiднiмаються в ходi двостороннього мiждержавного спiвробiтництва, e питань меншин мiж Cловаччиною та Угорщиною, а також Оловаччиною та Украшою, зокрема у формi роботи двостороных комiсiй, e освiта, культура, мова, засоби масово'| шформацп, тобто культурно-гуманггарна сфера життeдiяльностi меншин. Результати роботи комiсiй узагальнюються у формi протоколiв, якi лягають в основу вщповщного указу чи постанови. Вони мютять рекомендацп та завдання, ям можна подiлити на вiдкритi, тобто т, якi пiднiмаються в ходi кожнот зyстрiчi, це зокрема обговорення на-цiонального законодавства у сферi забезпечення прав нацiональних меншин, а також його вщповщысть актуальним потребам меншин, i новi - тобто т, якi випливають з важливих питань життeдiяльностi меншин у певний перюд часу. РекомендацГ| засiдань комiсiй e важли-вим iнформативним джерером для yрядiв краш, а також регюнальних оргашв державнот влади та мюцевого самоврядування. Вiдповiдно, регулярна робота комiсiй, а також продуктивна реалiзацiя 1х реко-мендацiй значно посилили б ефективысть нацiональнот етнополiтики не лише CловацькоТ Pеспyблiки, а й Угорщини та Украши.
Л1ТЕРАТУРА
1. Богдан П. Центр yкраÏнськоÏ культури в Пряшевi стаe реальнiстю // Закарпаття-online. 14 серпня 2013. URL: https://zakarpattya.net.ua/ Special/113337-TSentr-ukrainskoi-kultury-v-Priashevi-staie-realnistiu (остан-нiй перегляд: 8.12.2019).
2. Вщкриття Центру украш^ко^ культури в м. Пряшiв. 28 жовтня 2013. Miнiстерство закордонних справ УкраÏни. URL: https://mfa.gov.ua/ua/press-center/news/1S813-vidkrittya-centru-ukrajinsykoji-kulyturi-v-mpryashiv (останнiй перегляд: 8.12.2019).
3. Грешлик I. ¡Mañana!, якось було, якось буде... // Укра^н^кий журнал. 2008. № 10. C. 10-11.
4. Догс^р про добросусщство, дружш вщносини i спiвробiтництво мiж Украшою та Cловацькою Pеспyблiкою (Договiр ратифковано Постановою ВР вiд 24.02.94). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/703_1S0 (останнш перегляд: 8.12.2019).
5. Драпак М. Конец конфликта с Будапештом: как ^овакия примирилась с соседом по проблеме венгерского меньшинства // Европейская
правда. 27 ноября 2018. URL: https://www.eurointegration.com.ua/rus/ articLes/2018/11/27/7089795 (останнш перегляд: 8.12.2019).
6. ПопокА.А. Дiяльнiсть змшаних мiжурядовиx комiсiй з питань забезпечення прав оаб, якi належать до нацюнальних меншин //Актуальн проблеми державного управлшня. 2010. № 1. С. 84-97.
7. Dohoda medzi vLadou SLovenskej repubLiky a vLadou Madarskej repub-Liky o vzajomnej podpore narodnostnych mensin v obLasti vzdeLavania a kuLtùry. URL: https://www.noveaspi.sk/products/LawText/1/57554/1/2/ozna-menie-c-77-2004-zz-o-uzavreti-dohody-medzi-vLadou-sLovenskej-repubLi-ky-a-vLadou-madarskej-repubLiky-o-vzajomnej-podpore-narodnostnych-men-sin-v-obLasti-vzdeLavania-a-kuLtury/oznamenie-c-77-2004-zz-o-uzavreti-doho-dy-medzi-vLadou-sLovenskej-repubLiky-a-vLadou-madarskej-repubLiky-o-vza-jomnej-podpore-narodnostnych-mensin-v-obLasti-vzdeLavania-a-kuLtury (останн1й перегляд: 8.12.2019).
8. Dostàl O. Vyvoj pravneho ramca narodnostnych mensin od roku 1993 -mensinova poLitika vLad SLovenskej repubLiky. Stav mensinovej LegisLativy na SLovensku 2001/2002. BratisLava: Nadacia KaLLigram, 2003. S. 29-46.
9. Fond na podporu kuLtùry narodnostnych mensin. URL: https://www. kuLtminor.sk/sk/ fond/charakteristika-fondu (останнiй перегляд: 8.12.2019).
10. HLavné ùLohy spLnomocnenca vLady SR pre romske komunity. Ministerstvo vnùtra SLovenskej RepubLiky. URL: https://www.minv.sk/7uLohy_usvrk (останнш перегляд: 8.12.2019).
11. Lukas Parizek: SLovensko je susedom, ktory ma ùprimny zaujem o pros-peritu Ukrajiny. Ûrad pre sLovakov zijùcich v zahranici. URL: https://www.uszz. sk/sk/Lukas-parizek-sLovensko-je-susedom-ktory-ma-uprimny-zaujem-o-pro-speritu-ukrajiny (останн1й перегляд: 8.12.2019).
12. Rada vLady SR pre L'udské prava, narodnostné mensiny a rodovù rovnosf. URL: http://www.radavLadyLp.gov.sk/ (останн1й перегляд: 8.12.2019).
13. Report on the situation and rights of persons beLonging to nationaL minorities 2014. Office of the PLenipotentiary of the Government of the SLovak RepubLic for nationaL minorities / Government Office of the SLovak RepubLic. 2015. 88 p.
14. Séfom sLovenskej casti sLovensko-madarskej komisie pre mensiny sa staL Mojzita. URL: https://domov.sme.sk/c/764089/sefom-sLovenskej-casti-sLovensko-madarskej-komisie-pre-mensiny-sa-staL-mojzita.htmL (останнiй перегляд: 8.12.2019).
15. SpLnomocnenec vLady SR pre narodnostné mensiny. URL: https://www. narodnostnemensiny.gov.sk (останнш перегляд: 8.12.2019).
16. Sprava o postaveni a pravach prisLusnikov narodnostnych mensin za rok 2013 (2014). Ûrad spLnomocnenca vLady SR pre narodnostné mensiny. Ûrad vLady SR, 66 s. URL: https://www.narodnostnemensiny.gov.sk/data/ fiLes/4801_sprava-po-mpk-s-priLohami.pdf (останнш перегляд: 8.12.2019).
17. Sprava o postaveni a pravach prisLusnikov narodnostnych mensin za rok 2016 (2017). Ûrad spLnomocnenca vLady SR pre narodnostné mensiny. Ûrad vLady SR, 85 s. URL: http://www.narodnostnemensiny.gov.sk/data/fiLes/7048_ sprava-nm-2016.pdf (останнш перегляд: 8.12.2019).
18. Sprava o postaveni a pravach prislusnikov narodnostnych mensin za obdobie rokov 2017-2018. Urad splnomocnenca vlady SR pre narodnostne mensiny. Urad vlady SR. 167 s. URL: https://www.narodnostnemensiny.gov.sk/ data/files/7527_sprava-o-postaveni-a-pravach-prislusnikov-narodnostnych-mensin-za-obdobie-rokov-2017-%E2%80%93-2018.pdf (останнiй перегляд: 8.12.2019).
19. Sprava o priebehu a vysledkoch X. zasadnutia Medzivladnej slovensko-ukrajinskej komisie pre narodnostne mensiny, skolstvo a kultOru. Bratislava, 28. September 2010 URL: https://rokovania.gov.sk (останнш перегляд: 8.12.2019).
20. The Bolzano/Bozen Recommendations on National Minorities in InterState Relations & Explanatory Note // OSCE. June 2008. 27 p.
21. Zmluva o dobrom susedstve a priateL'skej spolupraci medzi Slovenskou republikou a Mad'arskou republikou. Datum prijatia: 19.03.1995 URL: https:// www.torvenytar.sk/zakon-14 (останнiй перегляд: 8.12.2019).
22. XII. zasadnutie Medzivladnej ukrajinsko-slovenskej komisie pre narodnostne mensiny, Skolstvo a kultOru. 28 oktobra 2013. VeLvzslanectvo Ukra-jiny v Slovenskej Republike. URL: https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/press-center/ news/15829-provedennya-xii-go-zasidannya-dvostoronnyoji-ukrajinsyko-slovacykoji-komisiji-z-pitany-nacionalynih-menshin-osviti-i-kulyturi (останнiй перегляд: 8.12.2019).
23. XIII. zasadnutie Medzivladnej ukrajinsko-slovenskej komisie pre narodnostne mensiny, skolstvo a kultOru. 09 decembra 2014. VeLvzslanectvo Ukrajiny v Slovenskej Republike. URL: https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/press-center/ news/30528-provedennyaxiii-go-zasidannya-dvostoronnyoji-ukrajinsyko-slo-vacykoji-komisiji-z-pitany-nacionalynih-menshin-osviti-i-kulyturi (останнш перегляд: 8.12.2019).
24. XIV. Zasadnutie Zmiesanej slovensko-mad'arskej komisie pre zalezitosti mensin. 21.2.2019. Ministerstvo Zahranicnych Veci a Europskzch Zalezitosti Slovenskej Republiky. URL: https://www.mzv.sk/detail-aktuality/-/asset_publisher/ Hp2qxsn2Z6I5/content/xiv-zasadnutie-zmiesanej-slovensko-madarskej-komi-sie-pre-zalezitosti-mensin (останнiй перегляд: 8.12.2019).
REFERENCES
1. Bogdan, P. (2013) Tsentr ukrains'ko'i kuL'turi v Pryashevi stae reaL'nistyu [The center of Ukrainian culture in Presov becomes a reality]. Zakarpattya-online. 14th August. [Online] Available from: https://zakarpattya.net.ua/SpeciaL/113337-TSentr-ukrainskoi-kuLtury-v-Priashevi-staie-reaLnistiu (Accessed: 8th December 2019).
2. Ministry of Foreign Affairs of Ukraine. (2013) Vidkrittya Tsentru ukrains'koi kul'turi v m. Pryashiv [Opening of the Center of Ukrainian CuLture in Presov]. 28th October. [OnLine] AvaiLabLe from: https://mfa.gov.ua/ua/press-center/ news/15813-vidkrittya-centru-ukrajinsykoji-kuLyturi-v-mpryashiv (Accessed: 8th December 2019).
3. GreshLik, I. (2008) iManana!, yakos' buLo, yakos' bude... [iManana!, how it was, how it wiLL be ...]. Ukrains'kiy zhurnal. 10. pp. 10-11.
4. Ukraine. (n.d.) Dogovirpro dobrosusidstvo, druzhni vidnosini ispivrobitnitstvo mizh Ukrainoyu ta Slovatskoyu Respublikoyu (Dogovir ratifikovano Postanovoyu VR vid 24.02.94) [The Neighborhood, Friendship and Cooperation Agreement between Ukraine and the SLovak RepubLic (Ratified by the Verkhovna Rada Resolution of February 24, 1994)]. [OnLine] AvaiLabLe from: https://zakon.rada. gov.ua/Laws/show/703_150 (Accessed: 8th December 2019).
5. Drapak, M. (2018) Konets konflikta s Budapeshtom: kak SLovakiya primiriLas' s sosedom po pro-bLeme vengerskogo men'shinstva [The end of the conflict with Budapest: how SLovakia reconciLed with its neighbor on the issue of the Hungarian minority]. Evropeyskaya pravda. 27th November. [OnLine] AvaiLabLe from: https://www.eurointegration.com.ua/rus/articLes/2018/11/27/7089795 (Accessed: 8th December 2019).
6. Popok, A.A. (2010) DiyaL'nist' zmishanikh mizhuryadovikh komisiy z pitan' zabezpechennya prav osib, yaki naLezhat' do natsionaL'nikh menshin [Activities of mixed intergovernmentaL commissions on the protection of nationaL minority rights]. Aktual'ni problemi derzhavnogo upravlinnya. 1. pp. 84-97.
7. SLovak RepubLic. (n.d.) Dohoda medzi vladou Slovenskej republiky a vladou Madarskej republiky o vzajomnej podpore narodnostnych mensin v oblasti vzde-lavania a kultury. [OnLine] AvaiLabLe from: https://www.noveaspi.sk/products/ LawText/1/57554/1/2/oznamenie-c-77-2004-zz-o-uzavreti-dohody-medzi-vLadou-sLovenskej-repubLiky-a-vLadou-madarskej-repubLiky-o-vzajomnej-podpore-narodnostnych-mensin-v-obLasti-vzdeLavania-a-kuLtury/oznamenie-c-77-2004-zz-o-uzavreti-dohody-medzi-vLadou-sLovenskej-repubLiky-a-vLadou-madarskej-repubLiky-o-vzajomnej-podpore-narodnostnych-mensin-v-obLasti-vzdeLavania-a-kuLtury (Accessed: 8th December 2019).
8. DostaL, O. (2003) Vyvoj pravneho ramca narodnostnych mensin od roku 1993 - mensinova politika vlad Slovenskej republiky. Stav mensinovej legislativy na Slovensku 2001/2002. BratisLava: Nadacia KaLLigram. pp. 29-46.
9. SLovak RepubLic. (n.d.) Fond na podporu kultury narodnostnych mensin. [OnLine] AvaiLabLe from: https://www.kuLtminor.sk/sk/fond/charakteristika-fondu (Accessed: 8th December 2019).
10. Ministry of the Interior of the SLovak RepubLic. (n.d.) Hlavne ulohysplno-mocnenca vlady SR pre romske komunity. [OnLine] AvaiLabLe from: https://www. minv.sk/?uLohy_usvrk (Accessed: 8th December 2019).
11. Lukas, P. (n.d.) Slovensko je susedom, ktory ma uprimnyzaujem o prosperitu Ukrajiny. Urad pre slovakovzijucich v zahranici. [OnLine] AvaiLabLe from: https:// www.uszz.sk/sk/Lukas-parizek-sLovensko-je-susedom-ktory-ma-uprimny-zaujem-o-prosperitu-ukrajiny (Accessed: 8th December 2019).
12. SLovak RepubLic. (n.d.) Rada vlady SR pre I'udske prava, narodnostne mensiny a rodovu rovnost [OnLine] AvaiLabLe from: http://www.radavLadyLp.gov.sk (Accessed: 8th December 2019).
13. Government Office of the SLovak RepubLic. (2015) Report on the situation and rights of persons belonging to national minorities 2014. Office of the Plenipotentiary of the Government of the Slovak Republic for national minorities. 2015.
14. Slovak Republic. (n.d.) Sefom slovenskej casti slovensko-madarskej komisie pre mensiny sa stal Mojzita. [Online] Available from: https://domov. sme.sk/c/764089/sefom-slovenskej-casti-slovensko-madarskej-komisie-pre-mensiny-sa-stal-mojzita.html (Accessed: 8th December 2019).
15. Slovak Republic. (n.d.) Splnomocnenec vlady SR pre narodnostne mensiny. [Online] Available from: https://www.narodnostnemensiny.gov.sk/ (Accessed: 8th December 2019).
16. Slovak Republic. (n.d.) Sprava o postaveni a pravach prislusnikov narodnostnych mensin za rok 2013 (2014). Urad splnomocnenca vlady SR pre narodnostne mensiny. Urad vlady SR. [Online] Available from: https://www.narodnostne-mensiny.gov.sk/data/files/4801_sprava-po-mpk-s-prilohami.pdf (Accessed: 8th December 2019).
17. Slovak Republic. (n.d.) Sprava o postaveni a pravach prislusnikov narodnostnych mensin za rok 2016 (2017). Urad splnomocnenca vlady SR pre narodnostne mensiny. Urad vlady SR. [Online] Available from: http://www.narodnostnemen-siny.gov.sk/data/files/7048_sprava-nm-2016.pdf (Accessed: 8th December 2019).
18. Slovak Republic. (n.d.) Sprava o postaveni a pravach prislusnikov narodnostnych mensin za obdobie rokov 2017-2018. Urad splnomocnenca vlady SR pre narodnostne mensiny. Urad vlady SR. [Online] Available from: https://www.narod-nostnemensiny.gov.sk/data/files/7527_sprava-o-postaveni-a-pravach-prislus-nikov-narodnostnych-mensin-za-obdobie-rokov-2017-%E2%80%93-2018.pdf (Accessed: 8th December 2019).
19. Slovak Republic. (2010) Sprava o priebehu a vysledkoch X. zasadnutia Medzivladnej slovensko-ukrajinskej komisie pre narodnostne mensiny, skolstvo a kulturu. Bratislava, 28th September. [Online] Available from: https://rokovania. gov.sk (Accessed: 8th December 2019).
20. OSCE. (2008) The Bolzano/Bozen Recommendations on National Minorities in Inter-State Relations & Ex-planatory Note. June.
21. Slovak Republic. (1995) Zmluva o dobrom susedstve apriatel'skejspolupraci medzi Slovenskou republikou a Madarskou republikou. Datum prijatia: 19.03.1995. [Online] Available from: https://www.torvenytar.sk/zakon-14 (Accessed: 8th December 2019).
22. The Embassy of Ukraine in the Slovak Republic. (2013) XII. zasadnutie Medzivladnej ukrajinsko-slovenskej komisie pre narodnostne mensiny, skolstvo a kulturu. 28 oktobra 2013. VeLvzslanectvo Ukrajiny v Slovenskej Republike. [Online] Available from: https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/press-center/news/15829-prove-dennya-xii-go-zasidannya-dvostoronnyoji-ukrajinsyko-slovacykoji-komisiji-z-pitany-nacionalynih-menshin-osviti-i-kulyturi (Accessed: 8th December 2019).
23. The Embassy of Ukraine in the Slovak Republic. (2014) XIII. zasadnutie Medzivladnej ukrajinsko-slovenskej komisie pre narodnostne mensiny, skolstvo a kulturu. 09 decembra 2014. VeLvzslanectvo Ukrajiny v Slovenskej Republike. [Online] Available from: https://slovakia.mfa.gov.ua/sk/press-center/news/30528-prove-dennyaxiii-go-zasidannya-dvostoronnyoji-ukrajinsyko-slovacykoji-komisiji-z-pitany-nacionalynih-menshin-osviti-i-kulyturi (Accessed: 8th December 2019).
24. The Ministry of Foreign and European Affairs of the Slovak Republic.
(2019) XIV. Zasadnutie Zmiesanej slovensko-mad'arskej komisie pre zalezitosti mensin. 21.2.2019. [Online] Available from: https://wwwmzv.sk/detail-aktuali-ty/-/asset_publisher/Hp2qxsn2Z6I5/content/xiv-zasadnutie-zmiesanej-sloven-sko-madarskej-komisie-pre-zalezitosti-mensin (Accessed: 8th December 2019).
Кичера Надежда Михайловна - кандидат исторических наук, доцент кафедры политологии Ужгородского национального университета (Украина).
Ючера Надiя Михайлiвна - кандидат iсторичних наук, доцент кафедри политологи Ужгородського национального унiверситету (УкраТна).
Nadiia М. Kichera - Uzhhorod National University (Ukraine).
