CC BY
13площади. Необходимо использовать растения разной высоты, что позволит сформировать особую пространственную композицию двора, максимально приближенную к природной среде. Таким образом, современное дизайн-проектирование учитывает пространственные и социальные факторы, определяющие характер среды. Это позволяет сформировать пространства, максимально соответствующие потребностям горожан. Для повседневной жизни горожанина важны не только парки, площади, улицы, набережные, но и пространства малые: дворы, внутриквартальные скверы, междомовые территории. Именно здесь проходит значительная часть повседневной жизни. Организация дворовых пространств в соответствии с современным стилем и темпом жизни - важная задача урбанистического дизайна.
Литература
1. Барсукова, Н.И. Дизайн среды в проектной культуре постмодернизма/ Н.И. Барсукова - М., 2007.
2. Барсукова, Н.И Современные концепции формирования городской среды./Проблемы, инновационные подходы и перспектиавы развития индустрии туризма / Н.И. Барсукова - Матер. IX Межд. научно-практ. конф. г. Сочи СГУТиКД 2527 июня 2009 г. Сочи, СГУТиКД, 2009. с. 77-81.
3. Барсукова, Н.И Роль средового дизайна в условиях комплексного благоустройства современного города./Дизайн XXI века - традиции и новации / Н.И. Барсукова - Материалы 3-й всероссийской научно-практической конференции, 3-6 октября Сочи, СГУТиКД, 2010. Сочи: СГУТиКД, 2010.
4. Барсукова, Н.И Средовая парадигма современного дизайна./Дизайн и эргономика в современном мире / Н.И. Барсукова - Мат. Межд. Наун.-практ. конф., посвящ. 50-летию ВНИИТЭ - Москва, 2012. С.19-21
5. Барсукова, Н.И. Дизайн городской среды: основы проектирования/ Н.И. Барсукова - Сочи: РИЦ СГУ, 2012. С.128.
6. Воскресенская, А.И. Комплексное благоустройство дворовых территорий жилой застройки на примере города Москвы / А.И. Воскресенская -Автореф. дисс. на ...к. арх. М.: 2008.
7. Крашенников, А.В. Жилые кварталы. Учебное пособие для архит. и строит. спец вузов/ А.В. Крашенинников; под общ. ред. Н.Н. Миловидова, Б.Я. Орловского, А.Н. Белкина - М.: Высшая школа, 1988.
8. Нефёдов, В.А. Ландшафтный дизайн и устойчивость среды / В.А. Нефедов - С.-Пб.: Полиграфист, 2002.
9. Тетиор, А.Н. Городская экология/ А.Н. Те-тиор - М.: Академия, 2006.
ПРОБЛЕМИ АМАТОРСЬКОГО РУХУ В КОНТЕКСТ В1ДРОДЖЕННЯ МУЗИЧНИХ ШСТРУМЕНТАЛЬНИХ ТРАДИЦ1Й П1ВДНЯ УКРА1НИ
Шеремет В.В.
Вгдокремлений тдроздш «МиколаЫська фтя Кшвського нацюнального унгверситету культури i мистецтв» викладач кафедри музичного мистецтва
м. Миколагв,
THE PROBLEMS OF AMATEUR MOVEMENT IN THE CONTEXT OF THE REVIVAL OF MUSICAL INSTRUMENTAL TRADITIONS OF SOUTH OF UKRAINE
Sheremet V.
Separated subdivision «Mykolaiv Branch of Kyiv National University of Culture and Arts» Lecturer of the Musical Art Department
Mykolaiv.
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано дiяльнiсть аматорських музичних колективiв на Швдт Украши в сучасних умовах культурного розвитку регюну. Показано зростання штересу до вивчення народних шструменталь-них традицш. Дана характеристика колективiв, що представляють рiзнi нацюнальш традицп мешканщв регюну, визначеш Гх види та шструментальний склад. Показаш проблеми розвитку та функцюнування аматорського руху: шструментарш, методика роботи, формування етшчного вдеалу музичного звучання, проблема конкурав.
ABSTRACT
The article analyzes the activities of amateur music groups in the South of Ukraine in the modern conditions of cultural development of the region. The growth of interest in the study of folk instrumental traditions is shown. The characteristics of the groups representing different national traditions of the region's inhabitants are given, their types and instrumental composition are determined. The problems of development and functioning of the
amateur movement are shown: selection of tools, methods of work, formation of the ethnic ideal of musical sounding, the problem of competitions.
Ключовi слова: Швдень Украши, музична культура, аматорське мистецтво, шструментальне мисте-цтво, фольклор, фольклорний колектив, фольклорш традицп
Keywords: South of Ukraine, musical culture, amateur art, instrumental art, folklore, folk group, folk traditions.
Постановка проблеми. Дослвдження народно! музично! культури актив1зувалися, ще наприш-нщ ХХ столптя, та продовжилися 1з початком ХХ1 столптя. Початок нового столптя ствпав 1з розквь том процеав укра!нського державотворення. Тому акценти у розвитку культури краю ще з 90-х рошв ХХ столггтя було перенесено на вивчення та розви-ток укра!нсько! культури 1 мистецтв, а також на ро-звиток 1 щдтримку культур шших нацюнальних груп, що проживають на теренах Швдня Укра!ни. Проте музична шструментальна творчють амато-р1в, як складова культури твденного регюну, ще не розглядалася в р1зномаштп 11 етшчних прояв1в, в контексп зростання штересу до народно! творчосп.
Аналiз останнiх досл1джень. Наявш публ1ка-ци, в яких у певних контекстах розглядаються поль етшчш музичш традици Швдня Укра!ни (О.Мака-ренко[1], О.Ковальова [2], В.1ванов [3], О.Гриневич [4], А.Саказли [5]) лише засвщчують !х р1знома-нптя та питому вагу в духовному житл мешканщв регюну, фрагментарно представляють окрем1 ш-струментальш традици, але здебшьшого висвилю-ють побутування музичного тсенного фольклору.
Аналiз невирiшених частин проблеми. Ма-тер1али означених публшацш не розкривають питания функц1онування цих традицш в аматорсь-кому самод1яльному або фольклорному музику-ванш, не дають вщомостей про наявш види народно-шструментальних колектив1в, не висвп-люють певш проблеми в !х розвитку в умовах акту-ал1зац1! народно! музично! творчосп.
Мета статть Представити д1яльшсть найбшьш яскравих аматорських народно -шструментальних колектив1в, !х види та виявити проблеми функцю-нування в умовах вщродження нацюнально! культури та етномузичних шструментальних традицш Швдня Укра!ни (на приклад1 Микола!всько!, Одесь-ко! та Херсонсько! областей), як пол1етшчного регюну.
Виклад матерiалу. На зм1ну довгому перюду вщсутносп в регюш щдтримки нацюнальних та шонацюнальних музичних традицш, прийшли про-цеси переоцшки цшностей 1 виходу на перший план у мистецькому житп непереачних цшностей укра-!нсько! культури та, зокрема нацюнального фольклору, як пам'яп народу. Перюд початку ХХ1 столптя викликав до життя на вах р1внях суспшьства зацiкавления у шзнанш народних традицш, у тому числ1 музичних. У мютах i селах регiону в цей пе-рiод почали оргашзовуватись, або продовжили свою роботу колективи народно! музично! творчо-стi. Народно -шструментальне мистецтво у тради-цiйному середовищi рiдко побутувало у суто ш-струментальному жаирi, в силу того, що витоки будь-яко! народно! творчосп в давнину носили си-
нкретичний характер i лише з плином юторп почали видiлятися в окремi види творчостi. Тому, тра-дицiйно бiльшiсть колективiв, як1 з'явилися у сiль-ських громадах, будинках культури та при культу-рних центрах, е або вокально-iнструментальними, або iнструментально-хореографiчними або вока-льно-iнструментально-хореографiчними. Велику роботу по виявленню та пiдтримцi таких колективiв проводять обласнi центри народно! творчосп. При-чому, надаеться рiвноцiнна методична допомога в оргашзацп як колективам, що плекають укра!нськ1 музичнi традици так i колективам, що представляють музичну культуру iнших етшчних груп в реп-онi, в силу того що культура краю в цшому скла-лася, як етногенетична спiльнiсть культур. Тому вивчення одше! традицi! без врахування iнших, що протягом столiть побутували поруч, у единому ет-нографiчно-ландшафтному середовищi було б не-можливим без !х збiднення.
Першi роки нового столптя були вiдзначенi рядом фольклорних експедицш по вивченню тра-дицiйного iнструментального i пiсенного мистец-тва, зокрема на Херсонщинi, Одещиш Результатами експедицiй пiд проводом 1.Мащевського стало виявлення на той час на Херсонщиш побутуваиия 54 традицш, з яких 32 - укра!нськ1 За даними експедицш, той шструментарш, який було виявлено у традицiйному побутуваннi щд час дослщжень, представляе всi основнi групи за класифiкацiею музичних шструменпв Е.Горнобостеля-К.Закса [6, с. 15]. Тобто щ факти дають розумiння наявносп народних музичних iнструментiв i традицiного музи-кування, хоча i в пасивному побутуваннi, а отже, -необхвдносп !х ввдродження силами аматорських колективiв.
Дослiдник фольклору Херсонщини В.Кисiль, втiлив свою збирацьку роботу в 24 томах рукопиав iз розшифровкою фольклорних награвань записа-них в обласп, але крiм цього, дiяльнiсть В.Кисiля ознаменувалася створенням студентського фольклорного ансамблю «Венцерада», ще у 90-х роках ХХ столптя при Херсонському музичному учи-лищi, до складу якого введет автентичт укра!нськ1 iнструменти: бандури скрипки, цимбали, сопшки, окарини та шш, а репертуар ансамблю побудова-ний на автентичному матерiалi, записаному В. Киселем на Херсонщиш. Дослвдник у своему ш-терв'ю, журналютщ Л.Жарких, описуе всi про-блеми становлення студентського колективу та його репертуару, який складався в наслщок кропп-ко! багаторiчно! збирацько! роботи В.Киаля. Колектив е лауреатом I Всеукра!нського конкурсу фольклорних ансамблiв та виступае постiйним учасни-ком багатьох мистецьких заходiв, музичних конкурав та фестивалiв обласного, регюнального,
всеукра!нського та м1жнародного р1вня. Основу репертуару ансамблю сьогодш складають фольклорт твори та автентичш мелоди Херсонщини. Особисте спшкування автора статп !з В.Кисилем дало розу-мшня, що окр1м збирацько! роботи, його д1яльшсть як кер1вника колективу, також мала на початку пе-вш труднощ1, зокрема, у наверненш до вивчення та защкавленш студентсько! молод! укра!нським ш-струментальним фольклором та у подоланш великих бюрократичних перешкод: для юнування фольклорного ансамблю при музичному училищ!, не було аш програм, аш кошпв на придбання шстру-менпв.
Музикант-фольклорист под1лився !з журналю-ткою Л.Жарких тим, що любить опановувати нестандарта! форми вистутв. Так разом !з вихованцями йому довелося виступати в Одеа, де на площ1, не-подалж оперного театру за учасп ансамблю «Вен-церада», була представлена уваз1 глядач1в опера «Коза-дереза», створена на Херсонщиш. Викладач !з захопленням розповщав про прекрасний прийом одесько! публ1ки [7] .
В останш роки, об'ективною е ситуащя попу-лярносл на теренах Укра!ни конкурсно-фестивального руху, з'явилися багато конкурав та фестивал1в фольклорного та народного-шструментального ми-стецтва. Один з таких фестивал1в - конкурав став надзвичайно популярним на Швдш Укра!ни - це фестиваль !меш Г.Маншова (який сво!м юнуванням з1грав велику роль у становленш та розвитку наро-дно-шструментального мистецтва в регюш. Його було започатковано у 2015 рощ, з шщативи директора Микола!вського державного вищого музич-ного училища (назва закладу на 2015 р.) А.Сироти та Микола!вського обласного департаменту куль-тури. За останш роки фестиваль !меш Г.Маншова змшив свш статус з регюнального на Всеукра1нсь-кий в1дкритий фестиваль-конкурс, який проводиться один раз на два роки, в ньому бере участь велика шльшсть учаснишв з ус1е! Укра1ни, серед яких пост1йним учасником е ансамбль украшсько! народно! музики «Венцерада», п1д кер1вництвом В1ктора Кис1ля. Виступи колективу завжди стають под1ею в дн1 фестиваля, в силу особливо! енерге-тики кер1вника та живого звучання аутентичних на-родних 1нструмент1в. Звучання украшських народ-них 1нструмент1в та достеменно! фольклорно! музики допомагають формуванню у слухач1в (мешканц1в рег1ону та гостей фестивалю) усвщом-лення етшчного «звуко1деалу» (терм1н, що викори-стовуе М.Хай), етнозвукового феномену, власти-вого певному середовищу, що склався у ньому про-тягом тривалого в1др1зку часу й охоплюе адекватн1 етнограф1чш сфери свого вт1лення [8, с.109 ], - у даному випадку укра!нського звуко1деалу П1вн1ч-но! Таври (Херсонщини).
Так, на Одещиш виявлено дек1лька колектив1в, як1 найб1льше наближеш до фольклорних. Один з них, ансамбль укра!нсько! народно! музики «Веселка» Центру культури 1 дозв1лля м.Б1лгород-Дню-тровська, колектив складаеться з вокально! та ш-струментально! груп. Кер!вник ансамблю М. Поки-руй. 1нструментальна група включае скрипки,
кобзи, баян, смичковий контрабас, барабан. Ансамбль також е учасником конкурав та фестивал1в: брав участь у м!жнародному музичному фестивал1 самод!яльно! творчост! п!д патронатом Принца Уельського (Великобриташя), у фестивал! на честь дня м!ста Болеслав (Польща). Займав призов! м!сця у Всеукра!нських фестивалях народно! творчост! «Родинш скарби» (м.Ки!в), фестивал! козацько! гост «Байда» (м.Терноп!ль), фестивал! нацюнальних культур «В единому кол!» (м.1зма!л) та численних обласних фестивалях народно! творчост!. На Оде-ському радю колектив записав передачу «Новор!ч-ний дарунок», а на обласному телебаченш - 45-хви-линну програму з фрагментами укра!нських новор!-чних обряд!в. В репертуар! е авторськ! та народш п!сн!. Творч!сть колективу можна в!днести до на-прямку «фольклоризм».
Ц!кавим для досл!дник!в е с. Утконоавка 1зма-!льського р-ну. В одному сел! працюють дек!лька колектив!в народно! молдавсько! музики. Це вока-льно-!нструментальний чолов!чий ансамбль «Ет-нос», кер!вник - М. Чепой. 1нструментальна група складаеться з баяну, фл[у]еру ! великого барабану. В репертуар! ансамблю здебшьшого молдавськ! на-родш п!сн!. Ансамбль «Етнос» е лауреатом обласних фестивал!в «Мерцишор», «Бессарабська м!-лина»; учасником м!жнародного фестивалю тд патронатом Президента Укра!ни «В единому кол!». Колектив презентуе вторинний фольклор.
Особливе м!сце в творчому житт! с. Утконос!-вка займае Народний оркестр молдавсько! народно! музики «Дор Бассарабян» («Молод! Бессарабщ»), кер!вник - Попеску В!орел Семенович. Колектив збертае традиц!!' молдавських тараф!в (м!н!-оркес-тр!в) та виконавц!в, мюцевих музикант!в-аматор!в. Ц! традиц!!' йдуть в глибоку давнину, про це св!д-чать мелод!!, п!сн! ! танщ, як! залишились в!д пред-шв ! зберегли фольклорн! традиц!! Утконоавки. Серед оркестрових композиц!й присутш соло на тра-диц!йних молдавських шструментах - фл[у]ер!, на!, окарин!, тилинщ, чимпо!, тилв!, тара гот!, а також на труб!, акордеош, саксофон!, гобо!, кобз! та цимбалах. Мае значення з якого матер!алу виготовля-ються !нструменти: флуер зазвичай роблять з очерету, у побуп грають без мундштука. Якщо е мате-р!ал, то мундштук роблять з черешш. Також з ще! деревини виробляють тилинку, джем!нь, хоча мате-р!алом, на думку кер!вника мае бути гор!х. Тобто просл!дковуеться певна проблема !з !нструмента-р!ем, який для його виготовлення потребуе певних матер!ал!в.
Кер!вник оркестру В. Попеску мае музичну осв!ту, зак!нчив Кишин!вський музичний коледж та !нститут мистецтв. Народн! фольклорн! мелод!!' збирав самотужки багато рошв, записав композиц!! у розм!рах 4/4, 2/4, 7/16, 6/8 (Сю!та з Добруджу), в репертур! - руминсько-болгарсьш та молдавськ! мелод!!. Фольклорн! обласп з яких в!н збирав музи-чн! зразки це Добруджа, Бессарабська Одеська зона та частина Трансильванп, звщки родом односельц!. Оркестр ! в наш! дн! обслуговуе обрядов! дшства, зокрема зимов! обряди: музика под «каледован!е» (з ведмедем та козою), веалля (вес!льн! хороводи та
прощання наречено!) та, один раз на мюяць, хоро-води на свяп «Пехливанул» (другий день тсля Трiйцi - свято, де змагаються найсильнiшi чоловiки щд спещальну музику «Дентрiнте»). Репертуар ансамблю вщдзеркалюе взаемопроникиения штона-цiй молдавського, руминського та болгарського фольклору.
Старовиннi колядування грають на скрипцi та кавалi «Чербудаур» («Золотий олень»), «Пештi д маре» («Морська риба») виконуе молодший склад оркестру, ходять по селу з наем, скрипкою, кава-лом, окариною). Дорослi музиканти грають на ш-струментi тара гот (подiбний до кларнета, зробле-ний повшстю з дерева, стрiй Es). В оркестрi е тд-готовча група, дiти вивчають всi нацюнальш iнструменти, але кожен вчиться грати сольно на якомусь певному шструменл Керiвник коментуе, що духовi шструменти замовляють у Кишинiвi, а скрипки у Бухарест^ в силу того, що вдома немае скрипкових майс^в. Деяш iнструменти виготов-ляе Петро Попов - майстер та виконавець. Ушкаль-ним у виконаннi ансамблю е художшй свист, ним володiе Бутика Степан (близько 70 рошв), володiе також кавалом та фл[у]ером. Зауважимо, що зi слiв керiвника колективу в селi проживають мешканщ з рiзних фольклорних регiонiв, що е прикладом взае-модi! традицш в одному селi, за словами В.Попеску румунських, болгарських, молдавських. На основi зiбраиих фольклорних зразк1в керiвник складае репертуар ансамблю, що е певним рiвнем взаемодi! шструментальних традицiй.
На Микола!вщинi прикладом колективу, чию творчють можна охарактеризувати, як фолькло-ризм, це народний ансамбль «Тро!сп музики» ство-рений у 1992 рощ на базi Тридубiвського сiльського Будинку культури Кривоозерського району. Очо-люе колектив його засновник - Заслужений пращв-ник культури Укра!ни Мiняйлик 1ван Васильович. Ансамбль надзвичайно колоритний i при правиль-нiй органiзацi! роботи мiг би стати гуртом вторин-ного фольклору, що представляе певну цiннiсть, але використання як фольклорного так i нефольклорного матерiалу вiднiмае риси самобутносп у да-ного колективу та ставить шд сумнiв його автенти-чнiсть. Звання «народний» ансамбль «Тро!сп му-зики» отримав у 2014р. До складу колективу входять 9 учаснишв (3 ж1нки, 6 чоловiкiв) - жителi села Тридуби, люди рiзних професiй, вiком 35 - 70 рошв. При народному ансамблi «Тро!сп музики» дiе пiдготовча група, учш Тридубiвсько! ЗОШ, що переймають народну манеру спiву та гри на народ-них побутових iнструментах, як доповнюють осно-вний склад колективу. Виконавщ добре володшть особливостями вокально - шструментального мис-тецтва, сцешчною культурою, вiдтворюють характер та сцешчш образи укра!нсько! пiсенно! творчо-стi. Серцевину репертуару складае народна тсня, у репертуарi укра!нськ1 народш пiснi, сучаснi автор-ськ1 твори вщомих композиторiв Укра!ни, а також авторсьш твори Анатолiя Гоцюка - учасника ансамблю.
Основу репертуару складае народна тсня, яка характерна для фольклору центрального регюну Укра!ни: мiсцевi весiльнi, обжинковi, козацьк1 та чумацьш пiснi, щедрiвки та колядки. Колектив було
нагороджено у 2009, 2011рр. на обласному оглядi фольклорних колективiв та ансамблiв «Тро!'сп музики» (смт £ланець), друге та трете мюце. У 2013 на оглядi фольклорних колективiв та ансамблiв «Тро!сп музики» «Шд села до села танщ та музики» (смт.£ланець) колектив поав друге мiсце. У 2014 на обласному конкура нaродноi' iнструментальноi' музики «Грайте, струни душi» (м. Микола!в) ансамбль удостоений третього мюця. У 2015 на обласному свяп iнструментaльноi музики «Оркестри звуки чaрiвнi» до 70-рiччя Перемоги (м. Микола!в) посiв звання лауреата. На Обласному конкура ан-сaмблiв народних iнструментiв «aнсaмблiв народ-них шструменпв «VOLTA» (м. Микола!в), у 2018, - поив друге мюце, а у 2019 на обласному свять конкура «На Покрова» (м. Микола!в) отримав звання Лауреата.
Щкавий сaмобутнiй колектив - шструмента-льне трю з Первомайська Микола!всько! области, цей колектив мiг би бути гуртом вторинного фольклору, при переорiентувaннi його роботи iз рiзно-мaнiтного репертуару на фольклор. Колектив ввдрь зняеться високою виконавською майстершстю, всi учасники мають музичну освпу, володшть такими iнструментaми, як акордеон, домровий бас, сопiлкa, кларнет, а також вiрменський дудук, цей шстру-мент надае звучанню ансамблю, незвичного особливо лiричного колориту.
На перюд 2020 року в Микола!вськш облaстi нараховуеться бiльше 80 сaмодiяльних шструмен-тальних колективiв, серед яких духовi оркестри, оркестри народних шструменпв, aнсaмблi «Тро!сп музики» та вокально - шструментальш aнсaмблi. Микола!вським обласним центром народно! твор-чосп випущено спецiaльний каталог «Шструментальш колективи Миколa!вщини». До видання надш-шли дaнi про 17 оркестрiв та aнсaмблiв, що мають почесне звання «зразковий» та «народний». Облас-ний центр народно].' творчосп та культурно - освгт-ньо! роботи придме велику увагу розвитку шстру-ментальних колективiв, що дарують прекрасне i не-повторне народне мистецтво.
Завдяки сучасним аматорам, ентузiaстaм та прихильникам iнструментaльно! музики, цей вид музичного жанру продовжуе юнувати та розвива-тись у вах його рiзномaнiтних формах виконання: сольнш, aнсaмблевiй, оркестровiй.
Так, на Миколaiвщинi, iнструментaльнi колективи е активними учасниками рiзномaнiтних культурно - мистецьких зaходiв, що проводить МОЦНТ (Микола!вський обласний центр нaродно! творчосп). Це: обласний конкурс вокально - шструментальних колективiв «CORDA», обласний огляд коле-ктивiв народних шструменпв (мaлi форми виконання) «Грайте, струни душЬ» обласний огляд aнсaмблiв народних iнструментiв «VOLTA», обласний огляд фольклорних колективiв та aнсaмблiв «Тро!стi музики», всеукра!нський фестиваль тсен-но! творчостi «Пiсенний драйв» - номшащя «Вокально - шструментальш aнсaмблi та естрaднi гурти». Керiвникaм колективiв iнструментaльного жанру постшно надаеться методична та практична допо-мога у пiдготовцi та учасп у конкурсах, фестивалях та оглядах, проводяться семiнaри та майстер -класи, видаються нотнi збiрники та методичш по-ради, оргaнiзовуються заходи по збереженню та ро-
звитку нащональних музичних традицш. Мета ви-пуску каталогу «1нструментальш колективи Мико-ла!вщини» - висвгглення та узагальнення роботи кращих шструментальних колектив1в, популяриза-щя досвщу роботи та подальший розвиток музич-ного жанру. Проте недостатньою е робота з роз'яс-нення форм втшення фольклору, тому юнуе певна проблема зм1шування фольклорних та нефольклор-них жанр1в, що робить часто колективи !з самобут-шми рисами, - однотиповими, схожими в силу не-диференцшованого репертуару.
Орипнальним микола!вським колективом е циганський вокально-шструментальний ансамбль «Бахтале». Ансамбль виконуе виключно циганськ1 шсш та романси. У склад шструментально! групи входять музиканти з1 спещально! освгтою. Майже вся група е представниками циганьского етносу. У статп Л. Петрицько! з перюдичного видання «Вечь рнш Микола!в» за 03.07.2010 поданий матер1ал про участь ансамблю «Бахтале» у V М1жнародному ромському фестивал1 «Слобожанська подкова» !м. О. Карафетова. Цей фестиваль з1брав б1льш як 20 колектив1в з Укра!ни, Молдови та Росп. Микола!в-ський колектив брав участь у цьому фестивал1 вже тричг Колектив ввдповщально шдшшов до подготовки програми: невелика, але яскрава концертна програма микола!вських циган припала до душ! ха-рк1вським глядачам. Колективом керуе Володимир Юрковський. Блискучий виступ микола!вського циганського ансамблю вщзначили представники мшютерства культури та туризму харшвсько! мюь-ко! та обласно! адмшютрацш, обласного центру ромсько! культури. Висока оцшка микола!вського колективу засввдчуе достойний р1вень презентаци подготовлено! програми. Шд час закриття V М1жна-родного ромського фестивалю ансамбль «Бахтале» шд кер1вництвом В. Юрковського був нагородже-ний почесною грамотою «За високий вклад в справу популяризаци та розвитку циганського мис-тецтва», а також за збереження нацюнально! само-сввдомосп, в!ршсть традищям та звичаям свого народу. Уваги заслуговуе той факт, що ансамбль «Ба-хтале» мае шдготовчу дитячу групу та свш юнацький ансамбль «Терне рома», в чому вбача-еться далекоглядн1сть його кер1вника та передача традицш музикування.
Сл1д зазначити, що з кожним роком тдвищу-еться майстерн1сть виконавц1в, збагачуеться народ-ний 1нструментар1й, зростае розум1ння юторичних та духовних п1двалин, закладених у фольклорних традищях, проте не вистачае дослвдницького фольклорного матер1алу, який би склав основу репертуару аматорських колектив1в.
Висновки та пропозици. Простежено, що за-ц1кавлен1сть питаниями вивчення традиц1йних культур, зокрема музичних шструментальних традицш р1зних етшчних груп П1вдня Укра!ни, вщдзер-калилася у експедиц1йн1й пошуков1й робот1, але вона нер1вном1рна та потребуе актив1зац1!. В про-цес1 вивчення питання, з'ясовано що основну роль у збереженш та розвитку етшчних шструментальних традицш вщграють обласш центри народно! творчост1 та нацюнально-культурш товариства, проте необх1дна робота по методичному забезпе-ченню та роз'ясненню принцип1в роботи колекти-вам, метою яких е в1дродження та презентащя пев-
них нацiональних музичних традицш. Дослвджу-ючи iнструментальний фольклор в регюш, вияв-лено, що вш найбiльш повно зберiгся в мюцях компактного поселення етносiв, де юнують традиц^ музикування на громадському рiвнi у поселеннях болгар та молдован на теренах Одещини, Микола!-вщинi, але потрiбна також увага з боку Центрiв народно! творчосп до традицiй малочисельних етшчних груп, з метою збереження !х музичного фольклору. Украшсьш та iноетнiчнi традицй', на теренах регюну, водтворюються окремими аматорськими колективами Одещини, Микола!вщини, Херсон-щини, але таю колективи здебшьшого невiрно ор-ганiзовують свою дiяльнiсть, переробляють рiзний iнструментальний матерiал та стають полютилюти-чними, втрачаючи свою самобутнiсть, а в кращому випадку презентують фольклоризм. Виявлено, що органiзацiя фестивалiв та конкурав аматорського мистецтва спонукае до творчосп представник1в рi-зних етноав, але без правильно! роз'яснювально! роботи та через засилля конкурав, творчi колективи спрямовують увагу на скорше оновлення про-грам не задаючись питанням !х значимостi, фольклорность Колективи стають схожими один на ш-ший, що е негативною тенденщею в розвитку полiетнiчних iнструментальних традицiй, тому слiд звертати увагу керiвникам творчих колективiв на чггкий вибiр вектору творчостi: фольклор, вторин-ний фольклор, фольклоризм.
Лггература
1. Макаренко О.П. Музичний фольклор Пiв-дня Укра!ни: динамiка функцiонування: Збiрка вибр. наук. статей. Микола!в. 2015. 195 с.
2. Ковальова О.Ф. Укра!нська народна твор-чiсть Пiвденного Прибужжя. Микола!в: Вид-во: «Iлiон», 2006. 528 с.
3. 1ванов В.Ф. Народна шструментальна му-зика пiвденноукра!'нських болгар. Фольклор Швдня Укра!ни: Вип.1; за ред. В.Ф. 1ванова. - Микола!в, 1997. - С.31-38.
4. Гриневич О.В. Болгарське весшля в Тернi-вщ. Iсторiя. Етнографiя. Культура. Новi досль дження: VI Микол. обл.. краезн. конф. Микола!в, 2006. С.226-228.
5. Саказли А.Д. Болгарская свадьба южной Бессарабии в 60-70-х годах ХХ ст. Культурний i по-бутовий взаемовплив нацiональних меншин та ук-ра!'нцiв Пiвденно! Укра!ни; за ред. М.Ф. Димитрова. Микола!в: М.П. «Можливосп Кiммерi!'», 2007. 195 с.
6. Мащевський I. Теоретичнi та методичш проблеми дослiдження, збереження i пропаганди музичного фольклору Херсонщини // Питання дос-л!дження та збереження музичного фольклору Херсонщини / Упоряд. I. Мащевський. - Л; Херсон, 1991. - 122с.
7. У Херсонськш мюькш радi зареестроване перше подання на присвоення звання «Почесний громадянин Херсону» . Херсонський вiсник. Мате-рiал Л. Жарких. Перше подання URL: http://visnik.ks.ua/pershe-podannya-pochesn/ (дата доступу 21.12.2020)
8. Яценко Ю. Книга про музичнi шструменти укра!нцiв. Народна творчiсть та етнографiя. 2005. №. 2. С. 107-110.
