29ART
НАРОДНА ХОРЕОГРАФ1ЧНА КУЛЬТУРА ЗАХ1ДНОГО ПОД1ЛЛЯ: ПРОБЛЕМА РЕКОНСТРУКЦП ТАНЦЮВАЛЬНОÏ ТРДДИЦIÏ
асистент Людмила Щур
Тернотльський нацгональний педагоггчний утверситет гмеш Володимира Гнатюка https://orsid.org/0000-0002-6432- 7219
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_sr/30122019/6864
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 17 October 2019 Accepted 11 December 2019 Published 30 December 2019
KEYWORDS
folk choreographic culture, problems of restoration, dance tradition, Western Podillya.
Due to globalization processes in the modern society there is an urgent need to preserve and develop the cultural heritage of the Ukrainian people. Today, the scientific understanding of the development of various types of Ukrainian creative activities is especially relevant. Among the variety of artistic genres, folk choreographic culture is a striking phenomenon. However, not only the government, but also scientific and educational institutions, choreographic ensembles of both professional and amateur levels should make efforts in order to preserve and develop folk choreographic traditions in the modern socio-cultural space.
The problem of dance genres restoration, where the main focus is on preserving the national choreographic culture of the studied region, remains relevant today. The purpose of the article is to recreate a complete picture of functioning of folk dance art in Western Podillya in the course of its historical development and transformation. The beginning of the study of authentic Western Podillya dance genres dates back to second half of the XIX century. It indicates the way of life and style of some traditional dance genres in the territory of the studied region. In order to highlight the problem of restoration of the Western Podillya dance tradition, we briefly summarize the genre classification and its stylistic features. In order to reconstruct the dance tradition of the region, we have organized research work of the creative laboratory, which was created on the base of the Vesnyanka dance ensemble of the Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. The structural and functional model of the activity of the ensemble-laboratory of Western Podillya ethnography in the form of a graphic image developed by us consists of two main blocks. The research has shown that due to the unity of content and form, the folk choreographic culture of Western Podillya influences the formation of personality and performs certain functions of socialization.
Citation: Liudmyla Shchur. (2019) Narodna Khoreohrafichna Kultura Zakhidnoho Podillia: Problema Rekonstruktsii Tantsiuvalnoi Tradytsii. Science Review. 9(26). doi: 10.31435/rsglobal_sr/30122019/6864
Copyright: © 2019 Liudmyla Shchur. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Постановка проблеми. У сучасних умовах rao6anÍ3a^moro розвитку суспшьства юнуе гостра необхщтсть збереження та розвитку культурних надбань укранського народу. Прюритетними завданнями виршення ще1 проблеми е усвщомлення уткальносп i неповторносп духовно! спадщини кожного репону та етносу. В процес побудови сустльства XXI ст., основаного на шформацл i знаннях, культурна рiзномamтmсть е домшантною европейською ознакою та основним полгтичним завданням. Тому державна политика у гумаштарнш сферi повинна сприяти
активному долученню до свгтового процесу розвитку культурного рiзноманiття, заповнивши при цьому багато ще iснуючих прогалин у вгтчизнянш культурi.
Особливо! актуальностi сьогоднi набувае наукове осмислення розвитку рiзних вцщв культурно-мистецько! творчостi укра!нщв. Серед рiзноманiття мистецьких жанрiв яскравим феноменом представлена народна хореографiчна культура, яка займае окреме i особливе мiсце серед культурно! спадщини, адже притаманними саме !й виразовими засобами розкривае сутшсть та характер нашого народу, в художшх формах вiдображае явища, взят безпосередньо з його побуту та пращ, репрезентуе багатство народно! морат, повагу до родових традицiй сво!х предкiв з !х духовною поетикою, красою та iдеалами.
Та для збереження i розвитку народних хореографiчних традицiй у сучасному соцiокультурному просторi потрiбно докладати зусиль не лише з боку держави, але й наукових шституцш, навчальних закладiв та хореографiчних колективiв як професiйного, так i аматорського рiвнiв.
Аналiз л^ератури та останнiх дослiджень. Сучаснi етнохореолопчт дослiдження активно спрямованi на вивчення генези, еволюцi! i трансформацi! репональних танцювальних традицiй, що е невщ'емною частиною укра!нського народного хореографiчного мистецтва загалом. Актуальною на сьогоднi залишаеться проблема реконструкцi! танцювальних зразюв, де основна увага спрямована на збереження народно! хореографiчно! культури дослiджуваного репону.
Iсторико-методологiчнi аспекти становлення й розвитку окремих жанрiв хореографiчно! культури Захщного Подiлля розглядалися у культурологiчних, мистецтвознавчих, музиколопчних та етнохореологiчних дослiдженнях i вiдображенi у працях С. Шаблевсько! [16], В. Гнатюка [3], Р. Гарасимчука [2], А. Гуменюка [5], Б. Водяного [1], С. Стельмащука та П. Медведика [8], В. Губ'яка [4], О. Смоляка [10], М. Хая [12] та ш.
Слщ зазначити, що, у рiзнi роки, формуванню та розвитку хореографiчно! культури, зокрема народно-сцешчного танцю, активно сприяли керiвники аматорських та професшного танцювальних колективiв, серед яких: заслужений артист УРСР Олександр Данiчкiн, заслужеш працiвники культури Укра!ни Василь Починок, 1гор Николишин, Зiновiя Бирда, Нататя та Володимир Гудовi, вiдмiнники осв^и Укра!ни Галина Александрович, Анатолiй Полщук та iн.
Однак, питання реконструкцп народно! хореографiчно! культури Захiдного Подшля досi грунтовно не дослiджено.
Звщси, метою статтi е вiдтворити цшсну картину побутування народного танцювального мистецтва захщноподшьського регiону в процесi його юторичного розвитку i трансформацi!. Об'ектом дано! науково! розвiдки е народне мистецтво Захщного Подiлля, предметом дослщження виступае проблема реконструкцп танцювально! традицп означеного регiону.
У процесi дослщження нами застосовано загальнонауковi та конкретно науковi методи: аналiтичний для вивчення юторично!, культурологiчно!, мистецтвознавчо! лiтератури з теми дослщження; теоретичний для анашзу художнiх методiв, систематизацi! вiдомостей з ютори розвитку народно! хореографi!, узагальнення теоретичних положень i спостережень щодо природи i локальних особливостей народних танщв; порiвняльний для виявлення загальних та особливих ознак, тенденцiй розвитку, встановлення рiвня своерiдностi i спорщненосп хореографiчних культур; дiахронний для анатзу еволюцi! хореографiчно! культури в хронолопчнш послiдовностi; синхронний для порiвняльного дослщження явищ i процесiв народного хореографiчного мистецтва певного перiоду часу; типолопчний для виявлення типологiчно! спорiдненостi юторико-культурних i мистецьких процесiв.
Виклад основного матерiалу. Початок фiксацi! автентичних танцювальних зразюв Захiдного Подiлля зустрiчаються у другш половинi XIX ст., у записах польських фольклориспв А. Новосельського [15] та С. Шаблевсько! [16], що вказують на побутування i стильовi особливосп окремих традицiйних танцювальних жанрiв на теренах дослiджуваного регюну.
О. Шалак зауважуе: „Записи С. Шаблевсько! iз околиць Збаража - одна з характерних сторiнок фольклористики друго! половини Х1Х столiття. Текстолопчний аналiз публiкацi! „Wesele i Krzywy taniec и ludu ruskiego w okolicy 2Ьага£и („Весшля i Кривий танець в люду руського з околиць Збаража...") дае змогу розкрити особливосп збирацько! та едицiйно! практики фольклористки, погляди яко! формувалися тд впливом засад Антропологiчно! комiсi! Краювсько! академi! мистецтв" [13, с. 319-320].
У 1909 р., завдяки наполегливш дослщницьюй робой вщомого укра!нського етнографа В. Гнатюка, у Львовi виходить збiрник „Га!вки", в якому автор подав записи хороводiв захщних областей Укра!ни. Глибокий аналiз власних експедицшних записiв дав можливiсть дослщнику систематизувати та класифiкувати хороводи та ^ри Захiдно! Укра!ни iз доволi детальною характеристикою виконання танцювальних рухiв. В. Гнатюк розподiляе тексти хороводiв на окремi групи всерединi жанру за принципом !х виконання: двоходов^ одноходовi; хороводи, що виконуються як з танцями, так i без них [3].
Мистецтвознавець О. Смоляк зазначае: „Збiрник „Га!вки" В. Гнатюка - це свого роду перша захщноукрашська га!вкова антологiя, що складаеться з двох частин. У першш опублiковано 184 гаiвковi тексти iз варiантами до них, записаних у 14 повгтах Галичини. Серед них: 10 повтв представляють територiю Захщного Подiлля - Борщiвський, Бучацький, Гусятинський, Збаразький, Зборiвський, Львiвський, Перемишлянський, Скалатський, Теребовлянський, Тернопiльський /.../ Географiя запиав га!вок вказуе на активнiсть !хнього побутування в цiй мiсцевостi та занепокоення записувача про !хнiй поступовий вихщ з ужитку" [11, с. 95-101].
Активним збирачем танцювально! традицп Захiдного Подiлля е укра!нський етнохореолог, етнолог та музикознавець Р. Гарасимчук. Про це свщчить оприлюднена ним у 1957 р. стаття „Народное искусство Тернопольской области УССР", яка, очевидно, стала першою фундаментальною працею з вивчення та опису мюцевих танщв Тернопiльщини [2, с. 72-89].
У 1963 р. вийшло у св^ грунтовне дослiдження в галузi укра!нського хореографiчного мистецтва А. Гуменюка „Народне хореографiчне мистецтво Укра!ни" [5]. Зi слiв автора: „В танцях прських районiв, особливо Прикарпаття та твденного Подiлля, танцювальнi рухи вiдзначаються рiзкою змiною положення нiг, рук, корпусу i голови, що надае !м характерно! своерiдностi /.../ Взагалi танцювальш рухи в цьому районi виконують дрiбнiше, грацiознiше, бiльше на мющ i в обертах" [5, с. 48].
Про окремi зразки захщноподшьських традицiйних танцiв та мiсце !х побутування дiзнаемось iз книги А. Гуменюка „1нструментальна музика", яка видана у 1972 р. [6]. Так, ми дiзнаемось про особливосп музичного супроводу до танщв, а також !х назви („Волох", „Плескач", „Журавлик" i т.д.), як на той час широко побутували у данш мiсцевостi. Фонозаписи цих iнстументальних зразюв збер^аються у фондах 1МФЕ iм. М. Рильського (м. Ки!в) [7, С. 84-100].
Цшну iнформацiю щодо функцюнування танцювально! традицi! на теренах Захщного Подшля ми почерпнули iз дослщження музикознавця Б. Водяного (1993 р.), яке грунтуеться на матерiалах польових дослiджень даного регiону у 1980-1990 рр. [1]. У робот зроблено грунтовну характеристику жанрових груп народно-iнструментально! музики Захiдного Подiлля, де велика увага придшена, власне, танцювальнш музицi.
Особлива увага традицiйним танцям (шсш-танки), якi побутували в Тернопшьсьюй областi та записанi iз уст рiзних iнформантiв у 1960-1980 рр. придшена у збiрцi музично! народно! творчостi „Пiснi Тернопiльщини" С. Стельмащука i П.Медведика, яка вийшла у 1993 р. [8]. Тут поданий нотний матерiал (iнколи юлька варiантiв), тексти пiсень та короткий словесний опис танщв. Загалом у збiрцi подано 29 традицiйних танцювальних тсень, 25 коломийок та 188 текспв до них, що побутували на територп дослiджувано! нами мюцевосн.
Зразки традицiйних танцiв, що широко побутують на теренах Захщного Подшля, а саме у Теребовлянському райош Тернопшьсько! обласн, зафiксованi у збiрцi В. Губ'яка „Фольклорнi обереги духовносн", що вийшла у 2001 р. [4].
Глибокий етномузиколопчний аналiз шсенносн (понад 1500 захiдноподiльських га!вок) у нсному зв'язку iз танцювальними рухами здшснено у комплексному дослiдженнi весняно! обрядовостi Захiдного Подiлля О. Смоляком у 2005 р. [10].
Цшним для пошуково! роботи е транскрипцп окремих зразкiв народно! танцювально-шструментально! музики у монографi! М. Хая „Укра!нська iнструментальна музика усно! традицп", де у третьому роздш „Нотографiя основних жанрiв", автором зроблений !х глибокий аналiтичний коментар з боку метроритшчно!, iнтонацiйно! та ладово! структур [12, с. 259-297].
У сучасному соцюкультурному просторi назрiвае нагальна проблема реконструкцп танцювальних традицш задля збереження та розвитку як репональних народних хореографiчних традицш, так i народно! хореографiчноi культури Укра!ни загалом.
Результат дослщжень. Танцювальна традицiя Захiдного Подшля сформувалась у процес тривалого юторичного та соцiально-економiчного розвитку регiону. Опираючись на
попередш дослщження мистецтвознавщв, фольклористiв, етнографiв та звичайних ro^HOByBa4iB, якi збирали та описували OKpeMi автентичнi танцювальнi зразки, а також оперуючи власними експедицiйними матерiалами, танцювальну традицiю Захiдного Подiлля подшяемо на: обрядовi, побyтовi, сюжетнi та напливовi танцi.
З метою висв^лення питання реконструкцн танцювально! традицп Захщного Подiлля наводимо коротку характеристику li жанрово! класифшацп.
Обрядовi танцi у Захщному Подiллi супроводжували майже ва свята календарного року. Починаючи i3 рiздвяно-новорiчного перiодy „танцюристи, а тодi !х називали „плясунами" з музикою, на бажання дiвчат, входили до хати i вiдтанцьовyвали з ними по кшька танцiв /... / ходили i з „Маланкою" За „Маланку" звичайно переодягали доброго танцюриста, а чотири танцюристи переодягались за козаив, якi також танцювали з зiбраними в якiйсь хатi дiвчатами" [9, с. 66].
Найбiльш збереженим у Захщному Подiллi е Великоднш обряд, невiд'eмною частиною якого е дiвочi га!вки („Жучок", „Коструб" i „Жельман"), дитячi га!вки („Бузько", „Зайчику, зайчику", „Котик i Мишка") та парyбочi iгри та забави „Щупак", „Ремiнець", „Грушка", „Пекар", „Вiл", „Дзвшиця"
О. Смоляк зауважуе, що на даний час у Захщному Подiллi в основному збереглися га!вки, що представлеш трьома типами танкового малюнка: круговим (за формою хореографiчного орнаменту вш представлений трьома рiзновидами: колом без дшових осiб та з дшовими особами в ньому, колом-стралькою та колом-черепашкою), ключовим (пiдковка, вюмка та кривулька (змiйка), що символiзyють змiни пiр року, народження, життя та смерть, безкiнечнiсть людського буття) та дворядним (представленi двошеренговою ходою, iмiтацiею будування мостiв та вор^ символiзyють рух весняних явищ природи - хмар, дощу, вiтрy, рют злакових та городнiх культур, прихщ з неба на землю Весни). Найбшьш поширений у дослiджyваномy регюш круговий тип га!вок [10, с. 33].
Побyтовi танцi е найбшьш вживашшим та найстарiшим жанром танцювально! традицп на Захiдномy Подiллi, без яких не обходиться жодне святкування чи гуляння. За спшьними ознаками стилютичних особливостей музики та хореографа !х можна роздiлити на: козачки, вальси, польки (иров^ пiд шструментальний сyпровiд, пiд спiв та шструментальний сyпровiд, за локальними назвами), шсш-танки, коломийки. Хореографiчний малюнок побутових танщв е доволi простим. Тут переважають такi танцювальнi рухи, як простий танцювальний крок, приставний крок, перемшний крок, притупи, простi кроки з притупом на мющ та в поворот^ крок польки на мющ та в поворот^ крок вальсу i т. д.
Невiд'емною складовою виконання традицiйного танцю е музичний сyпровiд, який часто вiдповiдае кожнш танцювальнiй фiгyрi, тобто змiнюеться мелодiя - змiнюються рухи або малюнок танцю. До складу традицшного шструментального ансамблю входили такi мyзичнi шструменти як скрипка, цимбали, басоля та бубон, що е типовими тд час виконання традицшного музичного супроводу до танщв захщноподшьського регiонy.
Сюжетт танцi утворюють окремий жанр танцювально! традицп Захщного Подiлля, якi рiзноманiтнi за сво!ми назвами, тематикою та манерою виконання. До цього жанру вщносимо таю танщ, як „Каперуш", „Швець", „Василиха", „Марися", „Гандзя", „Чабан" та ш. Особливiстю цих танщв е наявшсть та змiст танцювально! шсш, текст яко! розкриваеться за допомогою хореографiчноi лексики. Хореографiчний малюнок сюжетних танцiв збагачуеться за рахунок танцювальних рух1в та пантомiмiчних жеспв, якi найбiльш точно та повно передають змют самого танцю.
Напливовi танцi. Територiя Зах1дного Подiлля у рiзнi часи перебувала у полггичнш залежностi вiд iнших держав, а найбшьше Польщi та Росi!, що спричинило суттевий вплив як на становлення та подальший розвиток репонально! танцювально! традицi!, так i культури загалом.
За словами Б. Водяного: „Внаслщок тiсного спiлкyвання з музичними культурами сyсiднiх народiв та етшчних груп у репертуар трацицiйно! танцювально! музики yвiйшли: польський „Оберек" та „Краков'як", угорський „Чардаш", росiйськi „Яблочко" та „Коробейники", французька „Кадриль", еврейсью „Сiм сорок" або „Танець з хустинкою", молдавськi „Молдавеняска"" i т. д. [1].
Слщ зауважити, що на територн Захiдного Подiлля у мюцевш танцювальнiй традицi! мiцно вкоршилася „полька" (чеська за сво!м походженням). Свiдченням цього е широке побутування польок у багатьох мюцевостях зазначеного регюну, якi вирiзняються за локальними назвами, для прикладу: „Тернопшьська", „Йосишвська", „Трибyхiвська",
„Подшьська" та ш. За стильовими особливостями музичний супровщ польок е запальним та ритшчним, що вказуе на характер та манеру !х виконання, з боку хореографа - полька е парним танцем, юльюсть пар е довшьною та не обмеженою, виконуеться парами по колу або на мющ, переважно складаеться iз двох танцювальних фiгур, якi повторюються мiж собою. Хореографiчна лексика складаеться iз кроку польки, притупiв, кружляння дiвчат пiд рукою хлопцiв, кружляння парами по колу та мющ.
З метою реконструкцп танцювально! традицн означеного регюну нами зорганiзована науково-дослiдницька робота творчо! лабораторн, яка створена на базi танцювального ансамблю „Веснянка" Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка, спрямована на залучення широкого кола студентсько! молодi, !х пошуково-науково! та мистецько! дiяльностi, яка, на нашу думку, е одним iз ефективних шляхiв щодо збереження та передачi традицiй народно! хореографiчно! культури Захiдного Подiлля.
Ансамбль-лабораторiя етнохореографi! об'еднуе у сво!й дiяльностi студентiв та виклацачiв, учнiв та вчителiв загальноосв^тх шюл, керiвникiв танцювальних, фольклорно-етнографiчних колективiв, працiвникiв центрiв народно! творчостi на базi спiльних творчих iнтересiв для створення, розробки i реалiзацi! нових засобiв та iдей науково-дослiдницько! дiяльностi.
Розроблена нами структурно-функцiональна модель дiяльностi ансамблю-лабораторi! етнографi! Захiдного Подiлля представлена у виглядi графiчного зображення, у якому юнуе закономiрний взаемозв'язок мiж чiтко визначеними компонентами, складаеться iз двох основних блокiв: перший блок - контекстуальнють функцiонування народно! хореографiчно! культури, другий блок - структуры елементи народних танцiв (рис. 1).
До першого блоку, який вщображае контекстуальнiсть функцiонування ансамблю-лабораторi! входять таю склацовi дiяльностi: фольклорнi експедицi!, робота з шформантами, створення каталогiв аудю-вщеотек, забезпечення музичного супроводу до танщв трацицiйним iнструментальним ансамблем, формування теоретичних основ хореографiчно! культури у навчальному процесi, робота майстернi традицiйного костюма, проведення майстер-класiв, органiзацiя концертно! д1яльносп, що у сукупносп утворюють музей народно! хореограф1чно! культури.
Рис.1. Структурно-функцюнальна модель дгяльностг ансамблю-лабораторИ етнохореографИ
Зах1дного Подыля
До другого блоку, який вщображае структуры елементи народних танщв входять таю компоненти: композищя, драматурпя, сюжет, стилютика, музичний супровiд, традицшш ритмоформули, характернi каданси, лексика, костюм, атрибутика.
Вс цi компоненти формують характерну локальну своeрiднiсть як кожного танцю, так i в щлому хореографiчну культуру регiону. Вiдображенi у моделi склацовi взаeмодiють мiж собою, творячи едшсть та художню цшюшсть хореографiчного мистецтва.
З метою пошуково-дослщницько! роботи щодо побутування танцювально! традицп дослщжуваного регiону, нами зорганiзованi фольклорш експедицi!, а саме: у Борщiвський, Бучацький, Бережанський, Чорткiвський, Залiщицький, Гусятинський, Теребовлянський райони, у виглядi практично-дослщницько! роботи, спрямованi на вивчення, фшсащю, збереження та реконструкцiю захщноподшьських танцювальних зразкiв.
Актуальною й на сьогодш залишаеться розробка проблеми системи нотацп танцювальних зразюв, оскiльки одшею iз важливих умов пiд час роботи у фольклорних експедицiях е сшлкування з iнформантами та ч^ка, детальна фiксацiя зiбраних матерiалiв.
Тому нами розроблений ряд графiчних позначень, а саме: положення рук, положення ни та розмщення рук у парi танцюючих, що вказують на характерш ознаки, стильовi особливостi та манеру виконання, власне, захщноподшьсько! танцювально! традицп.
Детально опрацювавши власнi експедицшш матерiали, нам вдалося здiйснити реконструкщю таких захiдноподiльських традицiйних танцiв: „Вщбивна полька", „Падеспанець", „Подшьський козачок"; танцювальних тсень „Канада", „За нашом стодолом", „Верховина"; „Каперуш" та iн.
Слд зазначити, що невщ'емною склацовою виконання традищйного танцю е iнструментальний супровщ. З метою реконструкцi! трацицiйних музичних iнструментiв, якi побутували на Захдному Подiллi, нами створений трацицiйний шструментальний ансамбль, до складу, якого увшшли такi музичнi iнструменти як скрипка, цимбали, басоля та бубон, що е типовими гад час виконання традищйного музичного супроводу до танщв захвдноподшьського регiону.
Проведене дослiдження показало, що, завдяки едностi змiсту i форми, народна хореографiчна культура Захщного Подiлля впливае на формування особистосп i виконуе таю функцi! сощашзацп, як iнформативно-пiзнавальну, комунiкативну, культурно-творчу та естетичну.
Iнформативно-пiзнавальна функцiя виконуе передачу, транслящю танцювального досвiду хореографiчно! культури Захщного Подiлля, фiксуючи при цьому зразки традицшного танцювального мистецтва у рiзнi роки !х побутування.
Комушкативна функцiя хореографiчно! культури полягае в передаванш танцювального досвiду поколiнь i формуваннi рiзноманiтних способiв i титв спiлкування мiж представниками хореографiчного мистецтва та виконуе роль збирача етнохореолопчних зразкiв, забезпечуючи живий зв'язок поколшь i закладаючи фундамент для утвердження нащонально! iдентифiкацi!.
Культурно-творча функцiя хореографiчно! культури реалiзуеться за допомогою етично-естетичних норм у танцi, засвоення яких необхiдне для успiшно! репрезентаци i сприйняття в суспiльствi.
Естетична функщя хореографiчно! культури полягае у формуванш певних цiннiсних орiентирiв про танець i танцювальних смакiв людини, що виступае одним iз важливих чинниюв естетичного розвитку особистостi [14, с. 24-26].
Отже, дослщжуючи генезу та еволюцiю танцювального мистецтва захщноподшьського регiону, ми прийшли до наступних висновк1в:
- хореографiчна культура Захщного Подiлля е цiлим мистецьким феноменом, характерним сво!ми локальними стильовими особливостями, манерою виконання та рiзноманiтнiстю жанрiв, що е невiд'емною складовою народно! хореографiчно! культури Укра!ни загалом;
- попередш науковi дослiдження, а також експедицшш записи фольклориспв, музикознавцiв та мистецтвознавщв у рiзнi роки, створили необхщну базу для можливостi здшснення реконструкцi! танцювально! трацицi! на сучасному етапi та е вагомим внеском у формуванш i розвитку хореографiчно! культури даного регiону;
- актуальшсть проблеми реконструкцi! танцювальних зразкiв спонукали нас у органiзацi! науково-дослiдницько! роботи творчо! лабораторi!, яка створена на базi танцювального ансамблю „Веснянка" Тернопшьського нацiонального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка.
Дане дослщження тдтверджуе, що створення та дiяльнiсть ансамблю-лабораторi! е
ефективним засобом залучення молодi до науково-дослщницько! роботи, що сприяе передачi
танцювальних трацицiй Захiдного Подiлля та надае можливiсть !х реконструкцi! в умовах
сучасного функцюнування хореографiчних колективiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Водяний Б. Народна шструментальна музика Захщного Подшля: проблема еволюцп традицшних форм музикування: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Ки!в, 1994. 19 с.
2. Гарасимчук Р. Народное искусство Тернопольской области УССР / Советская этнография. 1957. №1. С. 72-89
3. Гнатюк В. Матер1али до украшсько!' етнологи. Га!вки. Льв1в: Наукове товариство 1м. Т. Шевченка у Львову 1909. Т. XII. 100 с.
4. Губ'як В. Фольклорш обереги духовносл. 1-Ф: Полум'я (1МЕ), 2001. 324с.
5. Гуменюк А. Народне хореограф1чне мистецтво Укра1ни. К.,1963. 235 с.
6. 1нструментальна музика / упор. А. Гуменюк. Ки!в, 1972. 487 с.
7. Копил С. Фольклор Захвдно!' Укра1ни у фондах 1МФЕ 1м. М. Рильського (м. Ки!в): матер1али третьо!' конференци дослвднишв народно!' музики червоноруських (галицько-володимирських) та сумгжних земель. Льв1в, 1992. С. 84-100.
8. Шст Тернопшьщини. Вип. 2/ упор. С. Стельмащук та П. Медведик. К., 1993. 536 с.
9. Скоропад В. Мо!' спогади. Лгтопис Борщ1вщини: 1стор.-краезнав. зб. / ред. 1.Скочиляс, М. Сохацький. Борщ1в, 1993. Вип. 3. 98 с.
10. Смоляк О. Весняна обрядовють Захщного Подшля в контексп украшсько!' культури : автореф. дис. ... д - ра мистецтвознавства: 17.00.03. Ки!в. 2005. 40 с.
11. Смоляк О. Зб1рник «Гавки» Володимира Гнатюка - перше монограф1чне видання в Укра!ш // Науков1 записки Тернопшьського нацюнального педагопчного ушверситету 1мен1 Володимира Гнатюка. Сер1я: Мистецтвознавство. 2014. № 3. С. 95-101.
12. Хай М. Украшська шструментальна музика усно!' традицп : [Нотн. зб.] / Михайло Хай ; запис, нот. ред. 1 транскрипци М. Хая, окрем1 транскрипцп студ. ютор.-теорет. та композит. фак-пв НМАУ 1м. П. Чайковського. Дрогобич : Коло. 2011. 467 с., нот.
13. Шалак О. Укранський фольклор у записах польсько!' дослвдниш Северини Шаблевсько!': методика фшсаци, едишя / О. I. Шалак // Лгтературознавч! студи. 2015. Вип. 43(2). С. 318-325, с. 319-320.
14. Шариков Д. Мистецтвознавча наука хореолопя як феномен художньо!' культури : монограф!я. Ч. 3. Типолопя хореографи . К., 2013. 90, [41] с.
15. Nowoselski А. ЬМ икга^Ы / АпЮпу Nowoselski. "Шио, 1857. Т. 1. 282 8.; Т. 2. 282 8.
16. Wesele ! Krzywy taniec и Ши ruskiego w окоИсу Zbarazu. SkresШa Seweryna SzaЫewska // Zbi6r wiadomosci do antropologii krajowej wydawany staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiej§tnosri w Krakowie. Krak6w, 1883. Т. VII. S. 120-134.
