CC BY
11ART STUDIES
1НТЕРПРЕТАЦ1Я МУЗИЧНО1 МОВИ ОЛЕГА ПОЛЬОВОГО ЯК ПОШТОВХ ДО РОЗВИТКУ
ТВОРЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ВИКОНАВЦЯ
Белжова В.В.
Криворгзький державний педагоггчний утверситет, доцент
INTERPRETATION OF OLEGH POLOVYJ MUSICAL LANGUAGE AS DEPARTMENTS TO DEVELOP CREATIVE POTENTIAL OF THE EXECUTOR
Belikova V. V.
Kryvyi Rih State Pedagogical University, assistant professor
АНОТАЦ1Я
Серед сучасних KOMno3rnopiB iM'H Олега Григоровича Польового значно ввдоме в музичному свт укра!нщв. О. Польовий е автором численних творiв для симфонiчного, камерного, духового оркес^в, во-кально-хорово! музики. А фортешанш твори композитора користуються особливими попитом серед музи-кантiв-педагогiв ДМШ, студентiв музичних коледж1в та ВНЗ.
Пропонована читачам робота аналiзуе фортешанний цикл композитора «Детская галерея» (Одеса -2004), який складаеться з 8 мшатюр. Музичний текст розглянутого циклу умовно можна подiлити на двi частини. До першо! частини увшшли музичнi п'еси танцювального характеру. Цю частину можна розгля-дати як бажання автора утворити фортешанну сю!ту в стилi французько! сю!ти XVI ст., змiст яко! був пов'язаний iз танцювальними жанрами того перюду. До друго! частини увшшли твори, як слугують емо-цшною кульмiнацiею представленого циклу. Двi останш мiнiатюри можна розглядати як спогад про давно минуле дитинство.
Музична образнiсть п'ес дае поштовх до щкавих iнтерпретацiй авторського музичного тексту.
ABSTRACT
Among modern composers, the name of Oleg Grigorovich Polovyj is well-known in the musical world of Ukrainians. O. Polovyj is the author of numerous works for symphony, chamber, brass band, vocal choral music. And piano works of the composer are in great demand among musicians-teachers of children music school, students of music colleges and universities.
The work offered to readers analyzes the piano cycle of the composer «Children's Gallery» (Odessa-2004), which consists of 8 miniatures. The musical text of the considered cycle can be divided into two parts. The first part includes musical dance pieces. This part can be regarded as the desire of the author to create a piano suite in the style of the «French suite» of the XVI century, the content of which was associated with the dance genres of that period. The second part includes works that serve as an emotional climax of the presented cycle. The last two miniatures can be considered as a reminder of the long past childhood.
Musical imagery of plays gives impetus to interesting interpretations of the author's musical text.
Ключовi слова: мшатюра, п'еса, музична мова, композитор, штепретащя.
Keywords: miniature, play, musical language, composer, interpretation.
Постановка та обгрунтування актуальное« теми дослщження. Фортешанш цикли для дггей та юнацтва у творчосп укра!нських композиторiв зав-жди займали вагоме мюце. Продовжуючи традици захвдноевропейськнх, росшських, провщних украшських композиторiв (К. Дебюса, П. Чайковсь-кого, М. Лисенка, С. Людкевича, Л. Ревуцького, В. Косенка, В. Кирейка та шших) сучасш украшсьш композитори, творчють яких належить до рошв друго! половини ХХ столггтя та рошв ХХ1 столггтя наповнюють сво! музичш твори новими знахщками нетрадицшних музичних форм, гармошчних сполу-чень, щкавих мелодичних лшш, ршадчних ф^ра-цш, яш б одразу ж створювали загадковий музичний образ i сприяли вщтворенню привабливих ште-рпретацiйних рiшень у творчосп музиканпв-виконавцiв.
Звiсно, що новий час вимагае i оновлених ду-ховно-культурних пiдходiв у формуванш та розви-
тку кожно! особистосп. Адже зростання рiвня культурно! освiченостi слугуе розвитку культурного рiвня не тiльки однiе! особи, а головне формуе ввд-повiдний стан людського середовища усiе! кра!ни.
Аналiз дослiджень з обрано! теми. Вивчення наукових доробок з обрано! тематики дозволяе шд-креслити те, що защкавлешсть сучасних музико-знавцiв, музиканпв-педагопв та освiтян музич-ними творами для дитячого вiку пов'язана iз аналь зом жанрово! основи та !! стилiстики. Мова йде про застосування жанру фортешанно! мiнiатюри у творчосп львiвських композиторiв (наприклад, у твор-чостi С. Людкевича, М. Скорика - С. Салдан). Ви-користання порiвняльного аналiзу для з'ясування розвитку жанру мiнiатюри у музищ Х1Х та ХХ сто-лiть (Н. Рябуха). Н. Ревенко дослщжуе проблему виховання майбутнiх музиканпв-педагопв та вико-навцiв на матерiалi програмних фортепiанних тво-рiв сучасних укра!нських композиторiв. Вищеви-
кладений матерiал свiдчить про необхвдшсть досль дження такого поширеного в музичнiй практицi жанру шструментально! музики - укра!нсько! форте-танно! мiнiатюри.
Якщо давати загальну характеристику форте-танно! музики сучасних укра!нських композиторiв призначено! для дитячого в^, то необх1дно зазна-чити багато стльного з фортепiанною дитячою му-зикою утвореною у попередшх роках. Маеться на увазi використання певних музичних жанрiв (сона-тини, варiащ!), нескладних музичних форм (п'еса, музичний перiод, проста двочастинна музична форма та iншi); оствування в музичних текстах улю-блених геро!в нацiонального музичного фольклору (Лисицю, Вовка, Ведмедика); утворення мелодично! лшп вокального та iнструментального похо-дження, яку дитина зможе швидко запам'ятати.
Метою представленого досл1дження е висвгг-лення iнтерпретацiйних прочитань музично! мови Олега Польового як розвиток творчого потенщалу юного виконавця.
Виклад основного матерiалу. В юторп фор-мування й оновлення фонду музично -педагопчно! л1тератури для юних виконавщв-шашспв 2000 рiк став значущим. Останне зумовлено появою щкаво! збiрки фортетанних творiв укра!нських компози-торiв, яю були використанi вiдомою американсь-кою татсткою укра!нського походження Та!сою Богданською пiд час свого педагогiчного практикуму в Укра!нському музичному шституп Америки. Збiрка мае назву «Фортешанш твори укра!н-ських композиторiв для молодi. Зiбрала Та!са Бог-данська».
Названа збiрка була видана тернопшьським ви-давництвом «АСТОН» у 2000 рощ. Нотний мате-рiал для видання пiдготував вiдомий в Укра!ш вче-ний музикант-фольклорист, доктор мистецтвознав-ства, професор Олег Смоляк.
Проаналiзований нотний матерiал зiбраний Т. Богданською свiдчить про те, що надруковаш у збiрцi музичнi твори стануть гiдним матерiалом для музикантiв-викладачiв у !х виховнш роботi з юними музикантами-пiанiстами, у формуванш ес-тетичних потреб.
Збiрка Богдансько! вмщуе музичнi п'еси ком-позиторiв-класикiв укра!нсько! музики та компози-торiв, яю утворювали музичнi твори для дитячого в^ у роки першо! половини ХХ стотття. На сто-ршках збiрки надрукованi твори таких композито-рiв: В. Барвiнського («Зозулька», «Обжинкова т-сня»), Л. Ревуцького («Колисанка»), М. Любарсь-кого («Пастушок», «Танкова»), I. Соневицького («Червона калина»), В. Косенка («Пастораль»), С. Людкевича («Листок з альбому»), А. Штогаренка («Метелик») та iнших авторiв.
Збiрка Т. Богдансько! стала значним по-штовхом для появи нових нотних видань у Терно-пол1. Так у 2001 рощ О. Смоляк тдготував до видання нотш тексти музичних творiв I. Супруна. Збь рка видана шд назвою «Фортепiаннi твори для молодЬ» (ред. Н. Супрун). А у 2002 рощ музикозна-вець тдготував до видання музичш твори вщомо! в Укра!нi композиторки Б. Фшьц. Збiрка отримала
назву «Фортешанш цикли», як стали популярними як в концертних виступах вщомих укра!нських ви-конавцiв-пiанiстiв, так i в навчальнш музично-педа-гогiчнiй практищ музикантiв-педагогiв.
У 2004 роцi на поличках музичних бiблiотек дитячих музичних шюл Укра!ни з'явились одразу двi збiрочки для юних пiанiстiв. Одна збiрка - «Мо-за!ка» (цикл дитячих п'ес) для фортепiано, утво-рена популярним серед сучасних композитором Г. Саськом, друга збiрка - цикл фортетанних п'ес для початювщв, утворена добре вщомим серед украшських музиканпв одеським композитором Олегом Григоровичем Польовим - «Детская галерея».
Звернення О. Польового до створення фортетанних творiв «Детская галерея», на нашу думку, не було випадковим. По-перше, музиканту з такою школою життя i навчання музищ е що розказати. Адже композитор Польовий пройшов школу ком-позицп у К1ма Олександровича Шутенко, навчаю-чись у Кiровоградському (тепер Крипивницькому) музичному училищi та закончивши мапстратуру при Одеськ1й музичнiй академй' iменi А. В. Нежда-ново! у академша, доктора мистецтвознавства, за-служеного дiяча мистецтв Укра!ни, професора Оле-ксандра Вiкторовича Сокола i отримавши квалiфi-кащю магiстр музикознавства, викладач ВНЗ, е що розповiсти про музику i починаючим музикантам, й тим, хто свщомо став на шлях музичного вислову.
По-друге, досввд роботи членом журi чисель-них конкурав та фестивалiв: Турцiя, м. Тробзон -2000 р., Украша, м. Одеса - 2009-2014 рр., Мiжна-родний конкурс-фестиваль хорового мистецтва «Пiвденна Пальмiра», Укра!на, м. Нова Каховка -2010-2019 рр., Мжнародний конкурс Академiчного мистецтва юних «Vivat, Música!», Украша, м. Одеса - 2009-2014 рр., голова ж^ мунщипального конкурсу-фестивалю дитячо-юнацького таланту «Фон-танська Весна» - все разом дало поштовх до реаль защ! нових потенцiйно-творчих задумiв. Адже, хто як не сучасний музикант-композитор мае замисли-тися над питаннями виховання й формування музи-чних здiбностей маленьких украшщв.
Перш нж розкрити особливосп музично! мови обраного нами циклу Польового «Детская галерея», необх1дно сказати наступне.
Аналiзуючи творчiсть композиторiв ХХ сто-лiття зазначимо, що музичнi твори компонувалися композиторами у музичнi збiрники, якi мали назву переважнго «Детский альбом» (П. Чайковський, С. Прокоф'ев, Г. Свiрiдов та iншi).
У другш половинi ХХ столiття традицшна на-зва «Дитячий альбом» почала змiнюватися. Так у творчостi М. Степаненка з'явилась маленька сю!та «Про звiрiв», а у О. Нежигая була утворена форте-пiанна сю!та «Буднi юного музиканта або життя як воно е». Композиторка iз Запорiжжя Н. Боева збiрку фортетанних п'ес, призначених для дитячого вшу назвала «Музичш вггання» (2010 р.). Олена Гонча-рук свою збiрку фортепiанних творiв для дiтей назвала «Чотири характери» (2019). На основi цього можна говорити про те, що назви збiрникiв дитячих п'ес почали оновлюватися i залежати вiд намiру самого автора-композитора: про що хопв розповiсти
композитор у cboïx невеличких але дуже яскравих i образних музичних мiнiатюрах.
36ipKa О. Польового «Детская галерея» мае 8 мшатюр: «Тарантелла», «Зимний вальс», «Мелодия», «Полька-стрекоза», «На ярмарке», «В пещере гнома», «Лошадка», «Воробей».
Перша п'еса «Тарателла», ïï назва походить вщ назви ггалшського мюта Таронто, що знаходиться на пiвднi 1талл. Тарантелла - це танець, який вико-нують у швидкому, стрiмкому темт. Музичний ро-змiр п'еси Польового мае 2/4, але може бути 6/8 або 3/8. Виконуеться п'еса у швидкому безперервному руа. Екстатичне виконання тарантелли супрово-джуеться грою на флейтi, кастаньетах, бубнi та ш-ших ударних музичних шструментах [3, с. 266].
П'еса утворена в тональносп мi-мiнор, темп ïï Allegro con moto. Першi шють тaктiв можна розгля-дати як вступ до появи основноï теми п'еси. Музичний мaтерiaл перших чотирьох такпв з'являеться у верхньому регiстрi (звучать ноти сi-до другоï ок-тави) i у формi ехоподiбного перегукування та f та на p. Мaтерiaл вступу сприймаеться як запрошення автора прийняти участь у виконанш танцювального номеру - тарантелли.
Основна тема танцю проводиться чотири рази. У середнш чaстинi п'еси знову звучить тактове перегукування тiльки тепер воно здшснюеться вiд ноти ре першоï октави до ноти ре другоï' октави.
Розвиток мaтерiaлу середньоï частини приводить слухача до основноï тональносп i починаючи з 39 такту на звучанш р з'являеться реприза, яка ввд-дзеркалюе вступ i появу основноï теми танцю. Тарантелла зaкiнчуеться основним тошчним акордом у м'якому акцентованому звучанш.
Друга п'еса циклу мае назву «Зимний вальс». Звюно, що слово «Вальс» поеднуе у to6í декшька походжень i означае парний бальний танець, який виник на основi народних танщв Австрп, Шмеч-чини та Чехи. Одним iз попередникiв Вальсу був австршський танець Лендлер [3, с. 35]. Знaчноï по-пулярностi вальс набув у музищ вiденських компо-зиторiв, особливо у творчостi Р. Штрауса.
П'еса «Зимовий вальс» Польового утворена в тональносп ля-мiнор, мае тридольний розмiр, темп Moderato.
Чотири такти на звучностi рр домiнaнтового звуку мi (у другiй та третш октавах) готують слухача до музично-хореогрaфiчноï' розповiдi про осо-бливий вишуканий зимовий танок.
Музична тканина мiнiaтюри наповнена засто-суванням остинатного звучання на тонiчному звущ ля в пaртiï лiвоï руки (тт.: 5-12). Крiм остинато композитор доволi часто вживае залп-оване квiнтове звучання (ноти мi-сi, тт.: 16-17) те ж в парти лiвоï руки, яке нагадуе численш нaроднi музичнi шстру-менти. Залтеваш терцiï мi-соль-дiез в пaртiï' пра^' руки (тт.: 16-17) дають можливють почути повноз-вучне акордове звучання домiнaнтовоï функцiï, що вносить особливе «потеплiння» у звучaннi усього музичного мaтерiaлу п'еси.
Осмислюючи розвиток i будову музичноï фо-рми даноï мiнiатюри, можна говорити про викорис-тання простоï двочастинноï форми з розробленою середньою частиною.
Заюнчуеться п'еса на rit. (що означае посту-пово затихаючи, затримуватися). Останнi два такти звучать на рр, що сввдчить про ввдчуття мрiйливостi i надзвичайно витончених почутпв вiд сприйняття музичноï мiнiатюри Польового «Зимний вальс».
Наступна третя п'еса «Мелодия» своерщно продовжуе попередню мшатюру «Зимний вальс».
«Мелодия» мае тридольний розмiр, 53 такти, темп Moderato, утворена в тональносп ля-мiнор. Третя п'еса одразу ж починаеться з основноï' теми твору, розвиток я^' мае два речення. Перше ре-чення тт.: 1-4, а друге - тт. 5-13 - тршки бшьше ро-звинене. Разом вони складають форму музичного перiоду, який легко опановують маленьш пiанiсти. Автор не дотримуеться чiтко визначено1' квадратноï будови перiодальноï музичноï форми (наприклад 4 т. + 4 т.), а оновлюе ïï за рахунок розвиненого другого речення.
Починаючи з 14 такту музичний матерiал мае досить активний розвиток, в контексп якого чггко прослуховуються «спогади» про чарiвний зимовий танок - вальс (тт. 25-29). Доволi швидкий розвиток музичноï тканини приводить до яскраво кульмша-цiйного пiднесення. 1накше i бути не може. Адже на маленькiй галявинi з'явились першi веснянi квiти: пролiски та крокуси.
Заюнчуеться «Мелодия» звучанням домшан-тового акорду основноï' тональностi, який звучить на динашщ рр.
Наступну п'есу «Полька-стрекоза» можна роз-глядати як мшатюру, що закiнчуе першу половину усього фортетанного циклу Польового, у якому прозвучали чотири танцi: «Тарантелла», «Зимний вальс», «Мелодия» (як спогад про зимовий вальс) та «Полька-стрекоза», яка належить до популярного у Чехи бального танцю i походить вщ веселоï народноï польки [3, с. 207].
Складаеться враження, що у попередньому творчому задумi автора передбачалося утворити фортепiанний цикл iз старовинних танщв, що були поширеш серед населення Захiдноï Свропи ще у роки XVI-XIX ст. (подiбно фортешаннш сюïтi XVI ст., яка була популярною у Францп). Та у роки XX та XXI ст. популярш танцювальш жанри старовинних чаав отримали значне оновлене прочитання i продовжують звучати у фортетанному та хореог-рафiчному виконаннi.
«Полька-стрекоза» Польового утворена в тональносп ре-мшор, мае дводольну метро -ртмчну основу, починаеться з чотиритактового вступу, що е характерним для двох попередшх мшатюр циклу - «Тарантелла» та «Зимний вальс».
Головна музична тема п'еси з'являеться на ди-намщ mfу п'ятому такп i проводиться чотири рази. За своею будовою п'еса мае три 16-тактових перь оди, серед яких III перiод (тт.: 37-57) повнютю по-вторюе I-й перiод. Музична тканина середньоï частини (тт.: 21-36) розвиваеться за рахунок щкавого
зютавлення ритмiчного малюнку i динамiчного звучания, а саме: квiнтовi сполучення нот до-соль у парпях право! та лiво! рук на динамщ р можна ро-зглядати як один музичний ви^в. Таке припу-щення можна робити тому, що акцент першо! дол1 22 такту природньо переходить на останню вiсiмку 21 такту бо автор зробив синкоповане з'еднання 21 i 22 тактiв. Складаеться враження появи цiкавого хореографiчного руху, який раптово змшюеться «веселими» шютнадцятими нотами наступних так-тiв (тт.: 23-24). Таи чотиритактовi речення повто-рюються чотири рази завдяки чому i утворюеться розвиток усiе! середньо! частини мшатюри.
Закiнчуеться «Полька-стрекоза» динамiкою р у високому регiстрi право! руки, що своервдно тдк-реслюе ввдсутшсть усiх комах. Усi бабки розлеть лися. Танок закшчився... I тшьки маленьке жабеня-тко сидить на лшп i весело усiм посмiхаеться.
Наступна п'ята п'еса «На ярмарке». Врахову-ючи структуру фортепiанного циклу Польового, можна говорити те, що ця мшатюра вiдкривае зовам iншу сторiнку людського буття. Люди не тшьки танцюють. Вони спшкуються, ходять на роботу. Звюно про ярмарок - це мюце у селищi, куди люди приходять обговорити як1сь подi!, самому по-вiдомити про цiкаву новину, побачитися iз давно знайомою людиною.
Люди приходять на ярмарок щоб придбати не-обхвдш речi, знайти смачнi продукти та бажаш со-лодощi.
Мiнiатюра «На ярмарке» це зразок музичного вадтворення очiкуваних i неочiкуваних зустрiчей, спшкування людей рiзноманiтних за вiком i проявiв емоцiйних вражень. Саме тому музична тканина п'еси насичена рiзними динамiчними проявами: то м'яким шашсамо, то соковитим туше на форте (вш рр до //); частими калейдоскотчними ввдхилен-нями у рiзноманiтнi музичнi тональностi (ре-мажор, фа-мажор, до-мажор), а також застосуванням самого поширеного принципу музичного розвитку в композиторському мистецтвi - варiацiйного принципу розвитку музичного матерiалу.
Серед засобiв музично! виразностi автор засто-совуе стакато акордово! фактури у чергуваинi iз дрiбно викладеною мелодичною лiнiею у правш руцi (див. тт.: 38-49). У музичнш тканинi п'еси композитор використовуе широк! октавт та акордовi стрибки, що само по со6! вимагае значно! техшчно! подготовки пiанiста-виконавця.
Концертне виконання п'еси «На ярмарке» ви-магае ввд виконавця не тшьки технiчного подо-лання музичного тексту, а головне ввдтворення людського ярмаркового радiсного гомону.
Серед ярмаркового дива дуже часто продають дерев'яш дитяч! iграшки зробленi iндивiдуальними майстрами. Малеча з великим задоволенням зав-жди бавиться такими Дашками. Дуже часто само-робш дерев'янi iграшки розмальовують рiзноманi-тними кольоровими квiточками (особливо ^ашки-свистульки або iграшки-пташки).
Маленьш хлопчики тягають за шнурок де-рев'яних коникiв, пташок або рiзних возикiв, що го-лосно тарахкотять, а дiтвора в цей час вигадуе р1з-номанггш фантастичнi iсторii.
Тож не диво, що на ярмарку у якогось старенького двдуся завжди можна побачити щкаву де-рев'яну крашку. Можна припустити, що такого де-рев'яного гнома побачив i автор наступноi' п'еси ро-зглянутого фортетанного циклу Польового, яка мае назву «В пещере гнома». За традищею захадно-европейсько! мiфологii маленький гном охороняе тдземний скарб.
Мшатюра «В пещере гнома» вщгворюе казко-вий образ маленького гнома. Музичний матер1ал образу розвиваеться у чотиридольному розм1р1, ви-кладений в межах трьох такпв. Музична тональ-шсть твору у сво!й основ1 мае до-мажор. Але мелодична лш1я п'еси розвиваеться в контекст дисону-ючого звучання домшантово! функци до-мажор.
Щдкреслимо, що головна тема одразу отримуе свш активний розвиток i на фош звучання субдомь нантового звуку фа (в парти л1во! руки) в парти право! руки проводиться основна тема (тт.: 14-16, дал1 по тексту).
Шукати скарб, знаходити i охороняти його -робота складна, тому i музична тканина мшатюри наповнена р1зноманггними засобами музично! ви-разносл: динам1чними злетами ввд р до ff (тт.: 2935); поспйними вар1ацшними повторами основно! теми гнома; змшою метро-ршшчно! основи музичного тексту (тт. 24-28).
Завершуеться мшатюра останшм проведениям теми гнома на ff акцентованим акордом на sfz.
Останш дв1 мшатюри «Лошадка» i «Воробей» зак1нчують фортетанний цикл Польового «Детская галерея» i передбачають !х виконання у ансамблевому звучанш: викладача з учнем або у вико-нанш двох учшв.
Метрорштшчна основа твору «Лошадка» мае дв1 чверт1, тональний план розвиваеться в межах то-нальносп соль-мажор. Мшатюра «Воробей» утво-рена в тональносп фа-мажор у чотиридольному ро-зм1рг
Обидв1 мшатюри за сво!м емоцшним висло-вом мають пвднесений i веселий характер. Музична тканина п'ес наповнена р1зноманггними засобами музично! виразносп. I хоча музичний текст мш1а-тюр викладений переважно нотами-вгамками, але неоч1куваш легатюамо у р1зних ансамблевих пар-т1ях надають незвичайно! мелодично! прозоросп та яскраво! звукозображальносп, яка майстерно тдк-реслена граф1чним малюнком маленькою й бадьо-рого горобчика.
Висновки та перспективи подальших нау-кових розввдок. Фортетанна музика О. Польового, що призначена для дитячого в1ку, е зразок активно! реакцп композитора на оточуючий свгг дитини в !х р1зноманггних проявах i под1ях. У розглянутих фо-ртетанних творах циклу «Детская галерея» можна почути яскраве осшвування рвдно! укра!нсько! при-роди. Ввдтворення емоцшного стану й настрою дитини, яка намагаеться через музичну мову композитора вслухатися й тзнати оточуючий «музичний
свгт», що звучить у кожнш краплиш ранково! роси, у легкому й теплому подиху вечiрнього виру. Майже кожна мiнiатюpа аналiзованого циклу мае музичний вступ, який починаеться вщповвдним на-спiвом i формуе необхiдний настpiй як у виконавця, так i у слухача.
Своею щиpiстю, вiдкpитiстю та своервдною ль pичнiстю композитор наповнюе першу половину циклу танцювальними п'есами. А другу половину циклу наповнюе яскравим кульмшацшним злетом, який ввдтворюе мщний укранський дух, наповне-ний особливою щедрктю i добротою, радюними посмiшками i доброзичливими бесiдами.
Музична мова О. Польового формуе музичш здiбностi юного виконавця, розвивае його потен-
цiйнi твоpчi можливостi у досягненнi високо! про-фесiйноï майстеpностi музично-виконавського ми-стецтва.
Лггература
1. Полевой Олег Григорьевич. Детская галерея. Пьесы для фортепиано. / О. Г. Полевой. - Одесса: Фотосинтетика, СПД В. Хавроненко, 2004. - 32 с.
2. Фортешанш цикли для дней i юнацтва Олега Польового: тематика, драматурпя, жанpовi особливосп: [Методичш рекомендаций для слyхачiв Центру непеpеpвноï кyльтypно-мистецькоï освгти] / Укладач Н. О. Нарожна. - Кшв: HAKKKiM, 2018. -28 с.
3. Юцевич Ю. £. Музика. Словник-доввдник / Ю. £. Юцевич. - Тернотль: Навчальна книга - Богдан, 2008. - 352 с.
