CC BY
21PEDAGOGICAL SCIENCES
УКРАШСЬКА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА В КОНТЕКСТ СУЧАСНОГО ПОЛ1КУЛЬТУРНОГО
ПРОСТОРУ
Белжова В.В.
доцент
ДВНЗ «Кривор1зъкий державний педагогiчний утверситет»,
UKRAINIAN MUSIC CULTURE IN THE CONTEXT OF MODERN POLICULTURAL SPACE
Belikova V. V.
, assistant professor Kryvyi Rih State Pedagogical University
АНОТАЦ1Я
Автор висвплюе значущють укра!'нсько! музично! культури у формуванш та розвитку музично! освiти в кра!ш перiоду першо! половини ХХ столитя. Значущiсть зумовлена розвитком науково! думки, що по-ширювалася у бш вивчення дисциплiн культурологiчного спрямування: культурно! антропологи, соцюлогп культури та фшософп культури.
У сьогоденному буттi культурш аспекти мають визначити характернi риси особистосп, яка е пращв-ником освиянсько! галузi, бо культура освиянина е iнтегративним показником його поведшки.
Автор висвiтлюе значения братських шшл для формування музично! освiти Киево-Могилянсько! ака-деми; еволюцш запису музично! мови твору як художнього явища; замiну монодiйного запису та появу нових знаков закрiпления музично! думки композитора необхвдно! для багатоголосних хорових партитур.
Крiм цього автор тдкреслюе значущiсть музично! творчостi та громадсько! дiяльностi М. В. Лисенка для розвитку сьогоденно! музично! освiти.
ABSTRACT
The author reveals the importance of Ukrainian musical culture in the process of formation and development of music education in the country during the first half of the twentieth century. The value is due to the development of scientific thought, which has spread to the disciplines of the cultural direction: cultural anthropology, sociology of culture and philosophy of culture.
The culture of a person working in the field of education is integrative in nature and is constantly manifested in his behavior.
The author examines the importance of fraternal schools for the formation of music education in the Kiev-Mohyla Academy; the evolution of recording the musical language of a musical work as a phenomenon of artistic order; replacement of a monodic recording of a multi-line one so necessary for composers to fix polyphonic choral scores.
The author emphasizes the importance of musical creativity and social activities of N. V. Lysenko for the development of modern music education.
Ключовi слова: музична культура, музична освпа, значущють, музична думка.
Keywords: musical culture, musical education, musical thought.
ХХ столггтя у контексп розвитку й подаль-шого становления свпового соцюкультурного простору мае надзвичайно важливе значения. Його значущють певною мiрою зумовлена розвитком науково! думки, яка почала активно поширюватися у бш вивчення дисциплш культуролопчного спрямування, а саме: культурно! антропологи, соцюлогп культури та фшософп культури.
На початку минулого столитя помино набирало сили i сустльствознавство. Суттево прогресу-вали сощальш науки - економта, правознавство, психолопя, соцюлопя. Ще на початку ХХ столитя науковщ увели розчленування загально! людсько! культури на три сфери: матерiальну, сощальну та духовну культури. До матерiально! культури ввдно-сили все, що стосуеться особистосп та !! довкшля. До сощально! культури вщносили особливi ввдно-шення людей рiзних соцiальних груп та шституцш. До духовно! культури мали ввдношення вде! людей,
аспекти !х життедiяльностi та цiннiснi установки тощо.
До сфери духовно! культури суспшьства пряме ввдношення мае пропонована читачу робота «Укра!нська музична культура в контекстi сучас-ного полiкульурного простору».
Постановка проблеми та актуальшсть до-слiдження. Iсторiя формування та розвитку свио-во! музично! думки у певнi часи була зумовлена по-пуляризацiею у розвинених кра!нах свiту музично -виконавсько! практики гри на конкретному музич-ному шструменп (скрипцi, гiтарi, фортепiано або шшому музичному iнструментi, який активно за-стосовувався у процесi ансамблевого музику-вання).
Звертаючись до формулювання заявлено! теми, шдкреслимо, що аиалiз наукових робiт друго! поло-вини ХХ столитя сввдчить про те, що сучасне свиове спiвтовариство починае новий етап свого розвитку, в якому активно «назрiвае особливий тип сввдомосп
людини нашого часу» [5, с. 10-15]. У контекст! появи цього нового типу сввдомосп формуеться новий тип мислення, без усвщомления якого неможливо зро-зумгти цившзацшний дух сватово! науки та розвиток окремо! ушкально! особистосп без сприйняття 11 особистого життя.
Осмислюючи висл1в Л. 1льчука та думку ввдо-мих вичизияних науковщв (I. Арамовсько!, М. Лев-ченка, Л. Лимаренка, А. Растрипно!, В. Черкасова та шших) з приводу проблем загально! культури суспшьства та музично! культури сьогоденно! молод!, необх1дно сказати, що музична культура е не тшьки особливим видом художньо! творчосп, що розкривае складну гаму загальнолюдських почут-пв, а й слугуе важливим дороговказом для фор-мування щннюних ор!ентацш життед1яльност1 кож-но! особистоси.
Пошуки сучасних прогресивних науковщв (ми-стещ'вознавщв, освгтян - О. Немкович, О. Олексюк та шших) направлен! на тзнання внутршнього свгту особистосп, розвиток и духовно! енергп, ак-тив!защю творчих зд1бностей 1, головне, з'ясування й висвгтлення творчо-потенцшних сил людини [9, с. 52].
У сьогоденному бутл культурш аспекти ма-ють визначити характерш риси особистосп, яка е пращвником освгтянсько! галуз1, бо культура освгтянина е штегральним показником творчого початку його поведшки. Не випадково за висловом I. Зязюна культура людини е 1 «стан, 1 результата... 1 створення сощальних та культурних щнностей» [4, с. 7], що и оточують.
Метою представлено! роботи е висвгтлення значущосп украíнськоi музично! культури в про-цеа становления музично! освгти в роки першо! по-ловини ХХ стол!ття.
Виклад основного матерiалу. Гуман!стичний зм!ст украшсько! культури як тако!, Г! значущють у нац!ональному розвитку кожно! людини зумовили розгляд музично! культури ! музично! осв1ти у сп1вв1дношенн1 з юторичними под1ями стаиовления й функцюнування загально! культури УкраТни [9, с. 52]. У контекст! останнього спробуемо висвгтити стан ! розвиток укра!нсько! музично! культури, що стала чинником для формування ирофес!йно! музично! освгти на Укра!ни.
Враховуючи суттев! зм!ни в процес! розвитку украшсько! держави, вважаемо доц!льним окрес-лити !сторичн! пер!оди, у контекст! яких здшснюва-лися зм!ни ! поди культурного р!вня.
Огляд енциклопедично!, спещально! !сторично! та науковознавчо! л1тератури сввдчить про мож-лив!сть видшига п'ять перюд!в становлення украТнсь-ко! держави, часов! вимри яких гадтверджують про-гресивний розвиток украшсько! культури (! музично! також) в украТнському сустльсга. Такими пер!одами е:
I перюд - становлення музично! культури -епоха раннього палеолтту - називають пер!одом !! формування [2].
II перюд - називають перюдом княжо! доби. Основами цього пер!оду були Ки!вська Русь та Га-лицько-Волинське княз!вство.
III перюд - один i3 складних юторичних перiодiв розвитку укра!нсько! держави. Пюля татаро-монголь-сько! навали земл1 Укра!ни перейшли до Великого князiвства Литовського. Як зазначае вчений-iсторик Г. Кобко, укра!нському народу необхвдно було вщбу-довувати свою кра!ну. Тiльки у середит XVI стол1ття в Укра!т почали проявлятися соцiальнi, економiчнi та полгтичш змiни.
Соцiальнi змiни у п часи були пов'язанi iз по-явою церковних православних братств, що вини-кали в таких мютах як у Львов^ Перемишл^ Острозi. Великою популярнiстю користувалося Ки!вське братство, яке вже у 1632 рощ було реор-ганiзовано у Киево-Могилянську академш. При братствах вщкривалися школи, в яких поширюва-лася освгга для рiзних соцiальних груп населения [1, с. 111-113].
У братських школах функцiонували рiзнi нав-чальнi дисциплiни, серед яких вагоме мюце зай-мали музичнi, особливо хоровий ств. Хоровими колективами керували вiдомi в той час регенти (Броцький, Могила, Кулябка та шш1), як1 постiйно дбали про яшсне хорове виконання. Звiсно, що i в сьогоденному буттi хоровий ств мае значне поши-рення в професшних та аматорських спiвочих ко-лективах.
У 1799 рощ в КМА був ввдкритий спецiальний хоровий клас, учнi якого вивчали нотну грамоту та спещальну систему осмогласного i партесного сп1ву.
Зазначимо, що вокально-хорова практика в академп була пов'язана переважно з пмно-графiчними текстами. Але з роками вщбувалася еволющя запису партесних партитур.
Студенти опановували теоретичш дисциплiни, а саме: музичну грамоту, гармонiю, композиц1ю, диригування хоровим колективом, навичками гри на музичних iнструментах. Саме в КМА отримали вiдповiднi музичнi знання М. Березовський, Д. Бортнянський, А. Ведель - композитори, яш заклали основи розвитку укра!нського партесного концерту [2, с. 61-62].
Киево-Могилянська академiя була першим ви-щим навчальним закладом кра!ни, який i в те-перiшнiй перiод мае велику значущють у розвитку нащонально! музично! культури та музично! освгти в Укра!ш.
IV перiод розвитку укра!нсько! культури був на-повнений складними та драматичними под!ями. РГзш регiони укра!нських земель були шдпорядко-ваиi шоземним державам. Так, Галичина була у складi Польщ^ Пiвнiчна Буковина - Литовського Князiвства, Закарпаття - Угорщини, Слобожанщина та Пiвдень Укра!ни - Роси. Розмежування укра!нсь-ких земель заважало оформленню загально! i музично! культури у цшсне художне явище свгтового рГВНЯ.
V перюд у розввдках ФшосоФГв, юторишв, культуролопв, музикознавцiв та освгтян називають перюдом нащонально -культурного ввдродження [8, с. 330]. Музичш опуси тогочасного перюду мали анатомiчний характер i найчаспше iснували у ви-глядГ рукопиав. Та не дивлячись на це, Н. Гераси-
мова-Персидська щдкреслюе практичне призна-чення зразк1в вокально-виконавського мистецтва, як найчастiше мали манеру вiльного ^м-провiзацiйного) виконання. Прикладом до сказа-ного слугують виконання народних плачiв та го-лосiнь, як1 найчаспше виконувалися чоловiками й ж1нками гуртом. З роками почали вид!лятися окремi спiваки професiонали-голосильницi, яких в народi дуже шанували.
Професiйне музичне мистецтво V перюду увiбрало в себе традици та елементи мистецтва епохи Палестрини - музики вр!вноважено! та спокшно!. Поряд з цим в музичнш тканинi того-часних творiв доволi часто почали застосовувати контрастш елементи, що ввдтворювало особливу музичну мову як емоцiйного, так i змiстовного характеру.
Еволюцiя музичного мистецтва як художнього явища виявилася у подальшому розвитку моно-дiйного спiву. Змшювався тематичний та образний змiст творiв, модифiкувалися засоби музично! ви-разност! Все вимагало появи нових знаков за-крiпления музично! мови. Як зазначае Н. Гераси-мова-Персидська «одноголосний... спiв... змiнювався на об'емне звучания багатоголосся з властивим йому рiзноманiтним плетивом тканини» [3, с. 23], що само по собi прокладало шлях до ре-форми запису музичних творiв. Можна зазначити, що чарiвне звучання багатоголосного церковного ству по особливому оствувало i возвеличувало християнство як вiрувания, основане на Вiрi, Надi!, Любовi [2, с. 21].
Продовжуючи висвилювати перiодизацiю ро-звитку укра!нсько! музично! культури необхiдно зазначити, що кожний перiодальний виток набувае статусу визначного завдяки тому, що з'являються так! ознаки його дiевостi, як1 школи руйнуються, змiнюються та реформуються але на ус! майбутнi роки залишаються не тшьки значущими, а i необ-хвдними для подальшого прогресивного руху. Зумо-влено це далектикою розвитку сощального, еко-ном!чного, полггачного, а точшше кажучи д!алекти-кою саморозвитку людсько! сввдомосп. До таких юторичних явищ належить епоха Романтизму [2, с. 79-81].
Основною темою музичного мистецтва епохи Романтизму стае внутршнш свгт особистосл. Останне привело до оствування в музичних творах суб1ективно-л!ричного початку як такого i визна-чення його л!рико-психолопчного спрямування в загальному план! [2, с. 79-81].
Нов! теми, нов! образи сприяли еволюцп та по-яв! нових музичних жанр!в: з'явились балади, л!рико-етчш поеми, програмш мшатюри, яш мали конкретну назву, п'еси романтичного та драматичного характеру.
Реформування формоутворення музичних твор!в привело до появи нових засоб!в музично! ви-разносп, як1 вимагали особливого звуковидобу-вання. Кожна п'еса мала специф!чне звучання i роз-гортання мелодично! лши твору. Необхвдно було по-чути м'який лричний звук або навпаки звук р!зкий
та загострений. Як щдкреслюе Цалай-Якименко, реформа музично! писемносл стала значним кроком у прогресивному розвитку музично! культури Укра!ни. Ввдмова ввд середньовiчних позначок (невм) i опанування лiнiйною нотацiею прискорили еволющя тонально-гармонiчного мислення особи-стостi. нова фжсащя давала можливiсть фiксувати не тшьки звуковисотнi якосл звуку, а й метроритшчт параметри звуку з !х злагодженiстю мiж хоровими голосами [10, с. 13].
Зазначимо, що в цей перюд з'явились компози-тори, як1 висловлювали свою думку в музичних творах невеликого об'ему. Наприклад, мiнiатюри утво-рет у формi музичного перiоду (8-16 такпв), просто! двочастинно! форми тощо. Ця традицiя залишилася i до тепершнього часу. Прикладом до сказаного слу-гуе збiрка фортепiанних п'ес Богдаш Фiльц «Му-зичнi фрески» (2015 р.).
Нарешп необх1дно сказати про появу стильових наирямк1в i виникнення окремих композиторських шк1л. Вони шдтримувалися творчiстю вiдомих ком-позиторiв, дiяльнiстю музикаитiв-виконавцiв та му-зиканпв-педагопв. Прикладом слугуе творчiсть зах1дноукра!нських композиторiв М. Вербицького (хор «Ще не вмерла Укра!на»), I. Воробкевича (тсня «Рвдна мова»), С. Людкевича (кантата-симфотя «Кавказ») [2, с. 61-65], музичт твори яких i сьогодш користуються значною популярнiстю у слухачiв та музиканпв-виконавщв.
Висвiтления розвитку укра!нсько! музично! культури i музично! освiти рошв V перiоду буде не повним, якщо поза ним залишиться iм'я одного з найвидатнiших композиторських обдарувань, активна дiяльнiсть якого осяяла розвиток про-фесiйного музичного мистецтва та музично! освгга в Укра!ш. Його iм'я - Микола Лисенко.
Звюно, що М. В. Лисенко - основоположник укра!нсько! класично! музики, фундатор нацюналь-но! композиторсько! школи - був талановитим i плщним композитором, блискучим пiаиiстом, здiб-ним диригентом, уважним музикантом-педагогом, допитливим фольклористом. Як активний пред-ставник укра!нсько! елiти Лисенко не ми- обмежи-тися композиторською творчiстю. Його життевим кредо було служшня Батьшвщиш [2, с. 120-140]. Як шдкреслюе музикознавець М. Копиця, за останш роки «ввдбувся справжиiй прорив» [7, с. 40-41] у шзнанш творчо! дiяльностi великого митця. Працiвниками Нацюнально! парламентсько! бiблiотеки Укра!ни та Меморiального музею-са-диби Миколи Лисенка зiбрано понад 300 великих iменних дослвджень [7, с. 40-41], що пов'язаш iз творчою дiяльнiстю визнаного в усьому свiтi укра!нського композитора [2, с. 64].
Даючи загальну характеристику творчо! спад-щини Лисенка, необхвдно зазначити, що у творчостi великого музиканта повною мiрою вперше сфор-мувалася модель нацiонально! укра!нсько! опери в !! жанрових рiзновидах, а саме: юторико-геро!чна народна драма-опера «Тарас Бульба», лiрико-комiчна опера «Рiздвяна нiч», дитячi опери «Коза-Дереза», «Пан Коцький», «Зима i Весна», комiчна
опера «Ене!да», л1рична опера «Наталка Полтавка» та шш1.
Драматурпя оперних твор1в композитора поеднуе декшька сюжетних лшш, а музична тканина !х розвиваеться за традищею класично! бу-дови - застосування принципу музичного контрасту з використанням 1 сплетiниям музичних лейтмотив1в [9, с. 65].
Висвгтлюючи значимють творчого обда-рування М. В. Лисенка, його внесок у розвиток украшсько! 1 свиово! музикологп, можиа смшо ви-користовувати термш «уперше».
Слово «уперше» справедливо ввдноситься до даяльносл Лисенка як засновника нацюнально! ком-позиторсько! школи, яскравого фортетанного вико-навця тогочасного перюду, оргатзатора всесвгтньо ввдомих хорових концерлв-гастролей, що мали непереачне значения для розвитку украшсько! му-зично! культури в Украш та всесвгтньому пол1куль-турному простор! [9, с. 66].
Природно буде додати думку ведомого в УкраТш музикознавця А. Калениченка про те, що Лисенко е «одним !з фундатор1в Национального украшського музичного шк1льництва» [6, с. 38].
Кр1м цього А. Калениченко зазначае, що М. Лисенко започаткував у вичизнянш украшютищ особливий напрямок розвитку етномузикологп -оргаиолопчний, пов'язаний !з вивченням украшсь-кого музичного шструментарш [6, с. 39].
У творчосп видатного композитора остаточно сформувався укра!нський Романтизм, який вщповвдав юнуючому художиьо-естетичному напрямку - Романтизму светового р1вия [2].
Як кожие юторичне явище музичне мистецтво мае дешлька складових. Одним !з найважливших компонента музично! творчосп е украшський об-рядовий фольклор, який дшшов до наших чаав у дещо трансформованому виглядг
Створюваш протягом попередшх столеть, украшсьш народт шсш лишили глибокий слщ у формуваиш й розвитку музично! культури Укра!ни. Вони мали ! мають пост!йний вплив на кри-стал1зац!ю самобутн!х стильових ознак украшсько! музично! мови [2].
Основш види та жанри украшсько! народно! шсш були сформован! вже на кшець XVIII стол!ття. У них яскраво й правдиво вщображена вся !стор!я розвитку укра!нського народу.
Формувания укра!нського музичного ми-стецтва п!дтверджуе той факт, що в ус! юторичш перюди народний музичний фольклор надихав украшських (! не т!льки) композитор!в на ство-рения ввдомих в усьому св!т! музичних шедевр!в. Останне стосуеться широковщомо! в р!зних кранах свету обробки укра!нсько! народно! п!сн! «Щед-рик», утворено! М. Леонтовичем.
Популярност! названо! обробки сприяли кон-цертн! подороже укра!нсько! хорово! капели шд кер!вництвом О. Кошиця, що здшснювалися ще у 1919 рощ та у наступи! роки. Починаючи з концерт-них зал!в Укра!ни, сус!дн!х кра!н Зах!дно! Свропи (Польщ! та Чех!!) «Щедрик» М. Леонтовича пере-лет!в у США та Канаду ! став улюбленою тснею
НоворГчних зимових свят. А в роки XXI столгття хорова обробка Леонтовича виконуеться багатьма хоровими колективами та молодГжними В1А i навiть у джазовому звучанш, завдяки чому здiйснюеться пропаганда хорово! творчосп укра!н-ських композиторГв у сучасному музичному простора
Другою складовою укра!нського музичного мистецтва е духовна музика, яка почала свш рух ще у X столгтп. Якщо на раншх етапах розвитку укра!нсько! музикологп духовна музика була представлена одноголосною церковною монодГею (ме-лодГею), то починаючи з XVI-XVII ст. церковна ме-лод!я стала штонацшною скарбницею для багатого-лосно! хорово! та шструментально! музики.
Починаючи з останньо! чверт XX стол1ття духовна музика укра!нських композиторГв з великим устхом звучить у знаних кафедральних соборах, на великих хорових форумах та музичних конкурсах, сприймаеться як давно очшуване й улюблене висо-копрофесшне хорове мистецтво укра!нських митщв.
Третьою складовою укра!нського музичного мистецтва е професшна музика. Формування та ро-звиток !! пов'язаний з усвщомленням багатьох пи-тань, пов'язаних Гз станом, функиГонуванням музичного мистецтва, шанування тих надбань, що накопичеш в Укра!ш за рГзш перюди розвитку укра!нсько! держави.
Сьогодш вже укра!нська музична творчють розглядаеться сучасними музикознавцями, ютори-ками, культурологами, естетиками як специфГчна цшеспрямована динамГчна система, яка постшно оновлюеться. Маючи багатющий внутршнш змют та величезну духовну силу, музичне мистецтво мае можливють вщгукуватися як на найскладшшГ юто-ричш поди (Л. Дичко, М. Скорик, А. Штогаренко) так i на дивовижш людсьш мри (В. Кирейко, £. Станкович, Б. ФГльц).
На меж! XX-XXI ст. виникае чимало новетшх модернютських течш, з'явились нов! музично-ви-ражальш засоби, що пов'язано з появою нових музичних шструменпв. Це закономГрно. Нова епоха слугуе виявленню нових людських потреб i защкав-лень.
Висновкии та перспективи подальших ро-зввдок напрямку. Шдсумовуючи, дощльно тдкре-слити те, що:
- укра!нське музичне мистецтво здатне ста-вити й вирГшувати важливГ загальнолюдсьш зав-дання;
- сучасне укра!нське мистецтво включено у мгжнародний культурний проспр, воно мае надзви-чайний духовний потенщал i йому властива здатнють до самовгдтворення на високому про-фесшному рГвнг
Музичш твори Л. Ревуцького, Л. Дичко, М. Скорика, £. Станковича, Б. ФГльц та шших компо-зиторГв, звучать на вах континентах свету, шдтвер-джуючи особливий етап розвитку i функцюнування укра!нського музичного мистецтва в контекст! су-часного полГкультурного простору.
Музична творчють та активна громадська дГяльшсть М. В. Лисенка пгдготували основу для
сьогоденного розгортання музично-творчих про-цеав не пльки композицшного характеру, а й му-зичних утворень з високояшсною професiйною му-зичною освiтою. Подальше дослiдження музично! дiяльностi М. Лисенка дае можливiсть висвггати зв'язок музичних надбань композитора з рефор-муванням сучасно! укра!нсько! музично! культури.
Лiтература
1. Архимович Л. Б. Нариси з юторп укра!нсько! музики / Л. Б. Архимович, Т. I. Коришева, Т. В. Шеффер, А. Я. Шреер-Ткаченко. - Ки!в: Ми-стецтво, 1964. - 309 с.
2. Белшзва В. В. Iсторiя укра!нсько! музики : [Навчальний посiбник] / В. В. Белшова; МОНМС Укра!ни. - Кривий Рк-: Видавничий дам, 2011. -372 с.
3. Герасимова-Персидская Н. Я. Музыка. Время. Пространство / Н. Я. Герасимова-Персидская / ред. И. Тукова. - Киев: Дух i ттера, 2012. - 408 с.
4. Зязюн I. А. Культура в контекст полггаки та освети / I. А. Зязюн // Мистецтво та освета. - 1998. -№2. - С. 2-8.
5. 1льчук Л. П. Творчий потенщал митця в контекст! теори «невротично! особистосп нашого часу» / Л. П. 1льчук // Культура i сучасшсть. - 2012. - №1. - С. 10-15.
6. Калениченко А. П. Лисенко у световш му-зичнш культур! / А. П. Калениченко // Музика. -2013. - №1. - С. 36-39.
7. Копиця М. Д. Усе ще невгдомий Лисенко / М. Д. Копиця // Музика. - 2013. - №1. - С. 40-41.
8. Культурология: укра!нська та зарубГжна культура : [Навчальний поабник] / М. М. Закович, I. А. Зязюн, О. Л. Шевнюк та ш. / За заг. ред. М. М. Закович. - 5-е вид. стер. - Ки!в: Знання, 2010. - 589 с. - (Вища освгга XXI столптя).
9. Музична освгга: фшософський, мистецтво-знавчий та педагопчний наголоси : [МонографГя] / За ред. Н. А. Овчаренко, Я. В. Шрамко. - Кривий Ри- : ФОП Чернявський Д. О., 2018. - 300 с.
10. Цалай-Якименко О. Ки!вська школа музики XVII столптя. - Ки!в-ЛьвГв-Полтава, 2002. -429 с.
МЕТОДИКА ИНСТРУМЕНТАЛЬНОГО МУЗИЦИРОВАНИЯ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ НА ПРИМЕРЕ АРАНЖИРОВОК ФОРТЕПИАННОГО ЦИКЛА П.И. ЧАЙКОВСКОГО «ДЕТСКИЙ
АЛЬБОМ»
Лаптев И.Г.
Кандидат педагогических наук, профессор Астраханский государственный университет,
Астрахань, Россия
THE METODIKA OF INSTRUMENTAL MUSIC-MAKING OF JUNIOR SCHOOLCHILDREN ON THE EXAMPLE OF ARRANGEMENTS OF P.I. TCHAIKOVSKY'S PIANO CYCLE
"CHILDREN'S ALBUM"1
Laptev I. G.
Candidate of pedagogical Sciences, Professor Astrakhan state University, Astrakhan, Russia
АННОТАЦИЯ
Статья посвящена актуальной проблеме инструментального музицирования младших школьников на уроках и во внеурочное время. Обладая, в основном, здоровым голосовым аппаратом, но имея низкий уровень музыкальных способностей, некоторые школьники остаются пассивными как в певческой деятельности, так и в процессе восприятия музыки. Игра на элементарных музыкальных инструментах представляет интерес для детей. Основой, формирующей музыкальную культуру младших школьников, являются аранжировки 24 пьес П. И. Чайковского "Детский альбом". Освоение навыков игры способствовало успешному исполнению инструментальных пьес и систематическому развитию основных компонентов музыкальности.
ABSTRACT
The article is devoted to the actual problem of instrumental music of younger schoolchildren in the class and outside school hours. Having, basically, a healthy vocal apparatus, but having a low level of musical abilities, some schoolchildren remain passive both in singing activities and in the process of perceiving music. Playing on elementary musical instruments is of interest to children. The basis forming the musical culture of younger schoolchildren, are the arrangements of 24 plays by P. I. Tchaikovsky's "Children's Album". Mastering the skills of the game contributed to the successful execution of instrumental pieces and the systematic development of the main components of musicality.
Ключевые слова: младшие школьники, инструментальное музицирование, «Детский альбом» П.И. Чайковского.
Keywords: junior schoolchildren, instrumental music, "Children's Album" by P.I. Tchaikovsky.
1 © Laptev I. Instrumental music - arrangements plays "Children's album" by P. Tchaikovsky. LAP LAMBERT Academic Publishing. Saarbrucken, Germany. 2015.
