CC BY
56
КУЛЬТУРОЛОГ1Я
УДК 78.071.2 Н. Б. Брояко
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МУЗИЧНОГО ВИКОНАВСТВА
Стаття присвячена досл1дженню актуальних проблем, як виникають у сфер1 сучасного музичного виконавства. Виконавська д1яльн1сть безпосередньо пов'язана з композиторською д1яльн1стю та ствтворч1стю слухача. Недостатнт р1вень репертуарного забезпечення та низька защкавлетсть у просувант академ1чного мистецтва вважаеться одними з нагальних проблем. Впровадження майстер-клаЫв, стльних проект1в з европейськими закладами культури вважаеться одним з можливих шляхгв тдвищенняргвня виконавськог дгяльностг.
Клю^о^^ слова: музичне виконавство, культура, творч1сть, репертуар.
Украшський музичний проспр сьогодення е досить багатомаштним. В умовах бурхливого розвитку академiчноi музики, досить яскраво представлено! естрадно! ланки та високого рiвня майстерносп джазових виконавщв виникае ряд проблем. Виявлення «слабких» мюць сучасно! культури сприятиме пошуку шляхiв !х усунення та осягненню можливостей розвитку сфери виконавства.
Актуальность роботи визначаеться тим, що сфера музичного виконавства е необхщною складовою побутування музичного твору, адже саме в процес виконання твiр вщкриваеться для слухача, що сприяе «життю» музичного доробку композитора. Зi змшами соцiокультурних умов вщбуваеться й модифiкацiя вимог, яю висуваються до виконавсько! дiяльностi. Ми спробуемо наголосити певш проблемнi аспекти сучасного стану музичного простору, виршення яких сприятиме зростанню рiвню виконавсько! майстерностi.
Мета дослiдження полягае у виявленш актуальних проблем сучасного виконавства, яю, на нашу думку, нерозривно пов'язаш з соцiокультурним простором сьогодення, композиторською дiяльнiстю та власне рiвнем фiнансування культури та мистецтва.
Проблеми музичного виконавства досить широко представлеш в музикознавчш лiтературi, проте вивчення сучасного проблемного поля дiяльностi виконавця е ще недостатньо дослiдженим. Загальнi питання виконавсько! дiяльностi пов'язанi з розробками Т. Кремешно!, А. Ляховича, М. Моюеево!, якi й становлять методолог1чну основу дано! статп. Також з широкого кола питань, пов'язаних з сучасним станом розвитку музично! культури залучаються пращ В. Коскша, В. Тормахово!, Р. Юсипея.
Ми роздшяемо позицiю Т. I. Кремешно!, яка зазначае, що важливими компонентами виконавсько! системи е також композиторська та слухацька творчють. «У теорп (естетика i мистецтвознавство) виконавська дiяльнiсть постае як динамiчна система, складовими яко! е композиторська творчiсть, творчiсть штерпретатора та слухацька «спiвтворчiсть»» [2]. Спробуемо розглянути проблеми, яю виникають на рiвнi всiх ланок виконавсько! дiяльностi.
Насамперед, для творчо! реалiзацii виконавця необхщним е ряд факторiв. Досить
влучно 1х визначае А. Ляхович, виокремлюючи таю, як:стабшьшсть, витривалiсть, врiвновaженiсть, володiння рiзномaнiтними виконавськими стильовими засобами. Проте популяршсть виконавця, наголошуе Ляхович, лише частково залежить вщ цих фaкторiв - адже найвпливовшим рушiем попиту на творчють певного виконавця сьогоднi е реклама, а, отже, i грошi [3]. На початку XXI ст., як вказуе А. Ляхович, «головною формою музичного життя стало прослуховування звукозапису. Вщповщно, еталонною ситуащею виконавства став не концерт i не музикування, а студшний запис... якiсть запису повинна бути «на висотЬ» в уах смислах - вiд звукотехшчного до виконавського» [3].
Проте студшний запис не е единою формою життя музичного твору, ^м нього важливим показником майстерносп виконавця постають конкурси та концерти. Вщповщно, одшею з актуальних проблем, яка безпосередньо впливае на виконавську дiяльнiсть, е недостатне фшансування сфери культури. Як вщомо, участь у мiжнaродних конкурсах, рiзномaнiтних культурних проектах, якi б сприяли евроштеграцп i вiдповiдaли б прюритетам, встановлених Мiнiстерством культури Украши на 2014-2015 роки наштовхуються на досить прагматичш економiчнi труднощi. Для молодих виконавщв досить гарною практикою, яка б сприяла зростанню рiвню виконавсько! мaйстерностi, була б участь у майстер-класах, яю б проводились за участю iноземних виклaдaчiв. Також перспективним, на нашу думку, було би проведения стажувань украшських виклaдaчiв та виконавщв на бaзi шоземних европейських зaклaдiв культури. Цi проекти могли б сприяти реформуванню системи осв^и в украшському мистецькому простор^ культурному взаемозбагаченню предстaвникiв рiзних нащональних шкiл, входженню Украши в коло щнностей захщноевропейсько! ментaльностi. Проте на шляху досягнення поставлених щлей постае проблема вщсутносп можливостi фiнaнсувaння даних проектiв.
Варто зазначити, що в рамках aкaдемiчноi композиторсько! музично! культури подiбнi явища виникають, проте вони скорее е виключенням, а не загальним правилом. З жовтня 2014 року по травень 2015 року в Киевi вщбулась щла низка культурних зaходiв, спрямованих поширенню «ново! музики». Спiльно з компaнiею «Ухо» було започатковано музичний проект, присвячений творчосп сучасних украшських композиторiв та св^овому контексту. В кожному концерн украшський автор поеднувався з захщноевропейським. Пари включали: В. Загорцева - А. Шенберга,
B. Сшьвестрова - А. Пярта, Л. Юршу - Шельси, В. Польову - Тавенера, О. Шмурак -
C. Загнш, А. Загайкевич - Ш. Накаса, М. Коломшця - Й. Шелльхорна, М. Шaлигiнa -Л. Андрюсена.
Наприклад, шостий концерт циклу NewMusic: Ukraine об'еднав на сценi майже 30 музиканпв: EnsembleNostriTemporis, вокальний ансамбль Ольги Приходько «AlterRatio», Олену Арбузову, Золтана Алмаш^ Андрiя Павлова та РоманаЮсшея. Диригентом та автором частини творiв виступив Йоханнес Шелльхорн (JohannesSchollhom) - керiвник Кельнського 1нституту ново! музики. Перед цим Йоханнес Шелльхорн, разом зi сво!м учнем - молодим кшвським композитором Максимом Коломшцем, одним з зaсновникiв EnsembleNostriTemporis провели творчу зустрiч зi студентами НМАУ та доповiдь у Гете шституть
«ENT вiдкритий до синтетичних форма^в: aудiовiзуaльних, перформативних, iнтерaктивних» [7], - як зазначаеться на сайт колективу, проте значна частина проекпв проводиться за пщтримки культурних фундaцiй та шституцш в Укрш'ш та за кордоном. Отже державне фшансування подiбних проекпв, яке могло б охопити бшьше коло виконaвцiв поки залишаеться на рiвнi проектування. Тaкi проекти е надзвичайно важливими для процесу штеграцп украшського музичного простору та входження в
загальноевропейський контекст, проте, нажаль, аналопчш заходи для виконавщв поки що вiдсутнi.
М. Моюеева вiдзначае, що «палiтра виразних засобiв сучасного виконавця, сформована на рiзноманiтному репертуарi св^ово! класики i кращих творах композиторiв ХХ столiття, постшно зазнае суттевого збагачення та оновлення. Адже композитори як виразники почутпв i думок сво'1'х сучасникiв, як свiдки та учасники доволi протирiчних актуальних подiй, завжди перебувають тд впливом рiзних суспiльних сфер - пол^ики, економiки, фшософп, релт! тощо. При цьому вони прагнуть i до нових засобiв самовияву»[4]. Але нагальною проблемою украшських виконавцiв е вщсутшсть нового та зручного для виконання матерiалу. З одного боку, як ми бачимо, украшсью композитори досить плщно працюють, проте наявним е превалювання матерiалу, написаного для камерних колективiв, симфонiчного складу. А точшше сказати - для шструмешив симфонiчного оркестру. Класичними е концерти, де солютами виступають виконавцi струнно-смичково! групи, клавшно-щипково! та дерев'яно! духово! групи шструмент1в (набагато рiдше).
Справжшм подарунком для виконавцiв стали концерти класика сучасно! композиторсько! школи Украши - Левка Миколайовича Колодуба. Саме в його творчому доробку виникли дуже затребуваш концерти для валторни, труби, тромбонна, туби та для чотирьох саксофошв, не кажучи вже чисельш концерти для вже звичних складiв (для кларнета, фагота, гобоя). Проте, ми можемо спостер^ати, що новий репертуар для народних шструменпв практично вщсутнш. Досить мало творiв написано в жанрi концерту, де соло надаеться бандурь Такими е 3 концерти для бандури з оркестром Ю. Олшника, концерт для бандури з оркестром Я. Камшського, концерт для бандури з оркестром «Харювський» 1. Гайденка.
Для того, щоб виконавщ могли виконувати повнощнний репертуар, який би складався з творiв рiзних форм та жанрiв, вони повиннi аранжувати твори, написаш для iнших iнструментiв. Для композиторського мислення темброва драматурпя е надзвичайно важливою i подiбнi аранжування та транскрипцп змiнюють смислове навантаження твору. А чи варто згадувати, що практично не юнуе композиторських творiв, написаних для лiри? Звiсно, юнуе неписана традицiя за якою народш iнструменти - бандура, кобза, лiра мають виконувати лише фольклорнi композицп. Досить яскраво представлена виконавська творчють рiзноманiтних творчих колективiв фольклорного спрямування та власне виконавщв, яю продовжують традици славетних лiрникiв. Не можна не згадати вщомого фольклориста, кандидата мистецтвознавства М. Хая, який прагнучи вщродити мистецтво лiрника, активно виступае з колюною лiрою та пропагуе народне мистецтво.
Проте, на нашу думку, в сучасному суспшьсга, яке знаходиться у межах глобалiзацiйноi парадигми, не можна обмежуватись рамками вже встановлених стилiв, напрямюв та жанрiв. В. Тормахова вказуе на те, що подальший розвиток мистецько! практики можливий за умов змшання рiзних стилiв та типiв музики. «Одшею з тенденцiй розвитку музично! культури на початку XXI ст. е змшання, поеднання та взаемопроникнення рiзних титв музики, як-от класика та рок, класика та реп, джаз та фольклор i т. п. Цей процес, безперечно, сприяе виникненню нових сташв, внутршньому оновленню вже здавалося б сталих жанрiв та еволюцп музично! практики» [5, С.103]. Попри загальний глобалiзацiйний характер культури сьогодення, виникае й проблема просування й нащональних досягнень. 1снування б творiв для оркестру народних шструмешив змогло би створити ту неповторну та щкаву царину музично! творчосп, яка б сприяла б ще бшьшш популяризацii культури Укра!'ни на св^овому рiвнi.
Звюно ми не можемо не згадати напрям WorldMusic, який представлений в украшському музичному просторi групою «Даха Браха»та гурту «DAT», особливостям яко! присвячене дослiдження В. Тормахово!. В творчостi даних виконавщв вiдбувaеться розширення меж музичних шструменпв та !х «класичного» усталеного розумшня.Саме через нове застосування iнструментiв можливе внутрiшне оновлення музично! культури та подальший розвиток. Звичайно ж, одним з яскравих представниюв сучасного виконавства е народний артист Украши - Роман Гриньюв. Цей вiдомий виконавець е й великим новатором. Його досягнення стосуються практично вах сфер музично! теорп та практики. Вш е творцем, як бандури старого зразка, так i електробандури з алюмшевим корпусом. Крiм цього вш е автором цiкaвих та оригшальних композицiй. Р. Гринькiв е й викладачем, серед учшв якого е Ф. Дяденко,
H. Яницька, К. Троценко, В. Лисенко, О. Суслкова, Ю. Гаюр, I. Рaдiоновa, Н. Голуб. Крiм цього вiн дуже вщомий як виконавець. В його творчому доробку е спшьш концерти з всесв^ньо вiдомим гiтaристом Аль де Меолою, що сприяло популяризацп украшсько! нащонально! культури, iнструментaрiю й за межами Украши.
На думку самого Р. Гриньюва, т метаморфози, яю вiн здiйснив з бандурою - це результат еволюцп шструмента. «А я вважаю, що ми спостер^аемо еволюцiю iнструментa, котрий i рaнiше набував нових цiкaвих рис по ходу свого розвитку, як це вщбувалось з шшими шструментами, наприклад, скрипкою, арфою, цимбалами...» [1]. Дшсно, якщо ми звернемось до юторп музичного мистецтва, то згадаемо, що кобзaрi та лiрники мали ум^и не лише полагодити свш iнструмент, але й знаходили можливють «прилаштувати» iнструмент до себе, якимсь, ймовiрно, i не нaстiльки кардинальним перетворенням.
Звичайно ж, досить важко призвичаггись до змш, якi стосуються як шструментар^, так i репертуару до нього. Тому творчють Р. Гриньюва викликали досить негативну реaкцiю з богу виконавщв традицшних - братчиюв з «Кобзарського цеху». Сам виконавець засвщчуе, що змiни, якi вш здiйснив з iнструментом - призвели до змш у репертуара Як вказуе Гриньюв: «на бaндурi грае той, хто по-справжньому п любить. Грошей на нш не заробиш (консервaторiя поповнюе ряди безробiтних), але все одно не зменшуеться увага до цього шструменту. Лише змшюються вимоги до бандури. Мо! студенти, скaжiмо, не хочуть грати учбовий "нафталш", вiддaють перевагу творам, з якими вони можуть вийти на сцену» [1].
Власне таким чином i вiдбувaеться розвиток мистецтва. Наскшьки важко було затверджувати новий шструмент - фортепiaно у XVIII ст., коли юнувало багато прихильникiв його попередниюв - клавесину, клaвiкорду, спшету. Проте саме завдячуючи новому шструменту клавесинного майстра Бартоломео Крiстофорiми зобов'язаш появi 2-х томiв ДТК Й. С. Баха, а згодом i всш сучaснiй музичнiй культурi.
Р. Гриньюв е нaспрaвдi унiкaльним виконавцем, який свою дiяльнiсть пов'язуе з багатьма мистецькими музичними напрямками. В його творчому доробку е ствпраця з украшськими сучасними композиторами, насамперед 1ваном Тараненко, директором фестивалю сучасно! та aкaдемiчноí музики «Фарботони» (м. Кашв). Творчi пошуки
I. Тараненка нерозривно пов'язаш з aкaдемiчною музикою, з джазом i нaвiть з Worldmusic. Саме в двох останшх напрямках i вiдбувaлaсь спiвпрaця з вщомим бандуристом.1. Тараненко так розповщае про свою спiвпрaцю з Р. Гриньювим: «У спiльних iмпровiзaцiях ми, дшсно, вщчуваемо один одного спиною i нaвiть зaкiнчуемо водночас^ Роман Гриньюв - унiкaльнa людина. Вш вмiе робити з нiчого щось: наприклад, взяти одну нотку i з не! виплести цiлий твiр. 1з бандури вiн зробив ушверсальний iнструмент. Роман постiйно у пошуку, не дае зупинитися на мющ, спонукае й дaлi прогресувати» [6].
Ще одшею проблемною зоною е те, що зайняття музикою й виконавство пов'язаш зi справжнiм захопленням мистецтвом, яке при цьому досить мало цшуеться в суспiльствi. Це створюе ситуащю, коли виконавцi практично позбавленi свое!' аудитора, або вона е вузько орiентованою. В. Ляхович вказуе, що сучасний слухач йде на концерт лише у чотирьох випадках: «1) якщо грае його близький знайомий; 2) якщо вш (слухач) належить до не чисельно!' групи безкорисливих любшешв музики, яю ходять на вс концерти; 3) якщо виступае розкручений бренд; 4) якщо похщ на концерт прирiвнюеться до св^ського вiзиту/виявленню пошани колегам, керiвництву i т.п.» [3]. Отже постае потреба популяризацп творчостi професiйних виконавцiв, яке мае досягатись великими зусиллями. Залучення бшьш популярного матерiалу, застосування реклами, яка останшм часом може поширюватися за допомогою сощальних мереж. Проте, звичайно ж, вихщ зi сфери академiчного виконавства у сферу естради неминуче сприяе комерцiалiзацii i ймовiрно зниженню загального рiвня. Р. Гриньюв зазначае: «Творчiсть, яка налаштована тшьки на те, щоб заробити копшку, перестае бути творчiстю: це заробтанство, бiзнес. А в бiзнесi жорсткий закон: молись тшьки на золотого тшьця. Шоу-бiзнесовi принципи приреченi на бруд, на бойню, сильшший (не в розумшш таланту) повинен побороти слабшого, третього не дано» [1].
Наявшсть нових композицiй, якi виконують таю бандуристи, як, наприклад Р. Гриньюв також не е запорукою появи нового репертуару. Адже вщсутшсть нотодрукування також стае на завад^ особливо для молодих виконавщв, насамперед учшв. Якщо студенти вищих творчих закладiв культури досягають часом належного рiвня професшно!' майстерностi, яка дозволяе !'м «знiмати» твори, записувати !'х нотами, набирати нотнi тексти в спещальних програмах та таким чином сприяти 1'х розповсюдженню, то для учнiв шкiл це може бути ще досить складним завданням.
Можна зробити певш висновки: сфера музичного виконавства в Укршш представлена досить яскраво та рiзноманiтно, проте в нш юнуе ряд проблем. Недостатня кшьюсть репертуару, який би вщповщав сучасним вимогам часу, вiдсутнiсть фшансування культурних проектiв, спрямованих на евроштеграцшш процеси, потреба в популяризацп академiчноi музики, вiдсутнiсть видавництв, якi б поширювали твори сучасних авторiв - це лише невеликий перелш. Проте, на нашу думку, при взаемодп мiж композиторами i виконавцями можливе виршення якщо не всiх питань, то принаймш найбiльш гостроактуальних, а впровадження практики обмшу досвiдом мiж укр^'^ськими та захiдними виконавцями, викладачами та композиторами буде сприяти виходу Укра'ни на св^ову культурну арену.
Список використано¥ л1тератури
1. Коскш В. Роман Гринькiв: "Про бандуру мае знати весь св^" [Електронний ресурс] / В. Коскш. - Режим доступу : http://www.vox.com.ua/data/osnovy/2007/04/27/roman-grynkiv-pro-banduru-maye-znaty-ves-svit.html.
2. Кремешна Т. 1. Музично-виконавська майстершсть як художньо-педагопчна проблема [Електроний ресурс] / Т. 1. Кремешна. - Режим доступу : http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/handle/6789/1166.
3. Ляхович А. Краткая социология современного академического музикального исполнительства [Електроний ресурс]/ А. Ляхович // Израиль ХХ1. - 2011. - № 27. -Режим доступу : http://www.21israel-music.com/Sozialnoye_ispolnitelstvo.htm.
4. Моюеева М. Музичне виконавство: сутшсть, методолопя, практика [Електронний ресурс] / М. Моюеева. - Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/
5. Тормахова В. Фольклорш музичш традицп у Worldmusic (на прикладi групи
«DAT») / В. Тормахова // Вюник Нацюнально! академп керiвних кaдрiв культури i мистецтв. - 2014. - № 4. - С.102-107.
6. Юсипей Р. «Фарботони». У Кaневi вiдбувся VIII Фестиваль сучасно! та aкaдемiчноí музики [Електроний ресурс] / З. Юсипей // День. - 2006. - №118. - Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/farbotoni.
7. http://www.entmusic.org/uk.
Стаття надшшла до редакцп 25.03.2015
N. B. Boyarko
ACTUAL PROBLEMS OF MODERN MUSICAL PERFORMANCE
This article analyzes the current problems in the field of contemporary music performance. Performing activities directly related to composing and co-creation of the listener. Insufficient level of repertoire and provide low interest in the promotion of academic art are some of the pressing problems.
It is marked that in modern society which exists in the scope of globalization paradigm, it is impossible to limit the framework of already fixed styles, trends and genres. It is stressed that further development of an art is possible on the condition of music genre fusion. Despite of general global character of the culture of today, the problem that arises is of promotion of national achievements. The existence of works for the orchestra of folk instruments could make that unique and interesting sphere of music art which would favour much more popularization of Ukrainian culture in the world.
Implementation of works hops, joint projects with European cultural institutions is considered one of the possible ways to increase the level of executive activity and the implementation of exchange practice experience between Ukrainian and western performers, teaches and composers would favour the way out of Ukraine onto the world culture arena.
Key words: musical performance, culture, creativity, repertoire.
УДК 75.045(477.7-2Мар) О. А. Голущак
КУЛЬТУРНЫЕ КОДЫ СОВРЕМЕННОГО ГОРОДА В ЖИВОПИСИ ХУДОЖНИКОВ МАРИУПОЛЯ
Статья посвящена проблеме интерпретации образа города в современном искусстве на примере творчества художников г. Мариуполя. Определена значительная роль художественного объединения «Мариуполь-87» в формировании авторских концепций городского текста, способствующих осмыслению города как категории культуры, символического целого пространства. Рассматриваются символико-образные культурные коды авторских моделей города художников В. В. Харакоза, С. А. Баранника, В. Н. Миски-Оглу, В. Ф. Чапни на уровне пространственно-временных отношений, поэтики знаков и архетипов. В результате предпринятого исследования было доказано, что основу образа современного города составляют архетипы инверсии времени, геометрической абстракции, христианские культурные коды. Их появление в творчестве мариупольских художников обусловлено активным освоением принципов нового художественного мышления европейского модернизма и русского авангарда в тесной связи с национальными культурными традициями.
Ключевые слова: творческое объединение «Мариуполь-87», индивидуально -авторские модели города, культурный код, архетипы.
