CC BY
56
ред. Л. К. Гребенкиной, Л. А. Байковой. - 3-е изд., испр., и доп. - М.: Пед. общество России, 2001. - 265 с.
4. Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий / К. К. Платонов. - М.: Высшая школа, 1981. - 174 с.
5. Талызина Н. Ф. Деятельностный поход к механизмам общения / Н. Ф. Талызина // Вопросы психологии. - 2001. - № 3. - С. 3-16.
УДК 785.1
Ольга Гриб
ОСНОВН1 АСПЕКТИ ПЕДАГОГ1ЧНОГО ДОСВ1ДУ РОБОТИ З АНСАМБЛЕМ БАНДУРИСТ1В
У статт1 подаеться коротка ¡сторична дов1дка про кобзарське мистецтво. Висвтлюеться проблематика орган1заци та прац з ансамблем бандурист1в, психолог1чш аспекти роботи в такому колектив1. Розглядаються питання репертуарно'1 полтики бандурист1в зокрема та ансамбл1в.
Ключовi слова: кобзарство, бандурист, ансамбль, педагог1чна освта, виконавство, творча особист1сть, концертна д1яльн1сть, репертуар.
Ольга Гриб
ОТДЕЛЬНЫЕ АСПЕКТЫ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОПЫТА РАБОТЫ С АНСАМБЛЕМ БАНДУРИСТОВ
В статье дается краткая историческая справка о кобзарском искусстве. Освещается проблематика организации и труда с ансамблем бандуристов, психологические аспекты работы в таком коллективе. Рассматриваются вопросы репертуарной политики бандуристов частности и ансамблей.
Ключевые слова: кобзарство, бандурист, ансамбль, педагогическое образование, исполнительство, творческая личность, концертная деятельность, репертуар.
Olga Gryb
MAIN ASPECTS OF PEDAGOGICAL EXPERIENCE WORKING WITH THE ENSEMBLE OF BANDURA-PLAYERS
In this this article is a short history of the Cossack art, highlighted the problems of organization and work of Bandura Ensemble, psychological aspects of working in a bandura ensemble, repertoire policy of soloist-bandurist and ensembles.
Key words: kobzarstvo, bandura, ensemble, teacher education, performance, creative personality, concerts, repertoire.
Бандура вважаеться гетальним витвором украшського народу, аналопв якому не мае жоден народ у свт. Впродовж багатьох десятитть точаться завзят суперечки щодо ютори виникнення украшського народного шструмента кобзи-бандури мiж вченими та фольклористами, остаточт висновки рiзняться i по сьогодт.
Видатний педагог-бандурист Г. Хоткевич у тдручнику гри на бандур (Львiв, 1909), подае найвiрогiднiшу версiю: «1з давнiх-давен всiм народам взагалi
• о с» • / \ • • о гр о
вщомий був музичнии шструмент: пудло (корпус), ручка i струни на нш. Такии iнструмент мали i ми. Це була наша кобза, попм у XVI ст. до основних струн додалися коротк струни (приструнки) - i тодi цей iнструмент почав називатися бандурою» [6, с. 4].
Серед втизняних дослщнишв, що вперше описали украшськ народнi iнструменти загалом i струнно-щипковi зокрема, був М. Лисенко. У сво1х роботах вiн вщтворив 1х будову, проаналiзував стрiИ i подав характеристику художньо-виражальних можливостеИ. У подальшому питаннями збереження украшського шструментарто i методологи Иого дослiдження займалися К. Вертков, М. Грiнченко, А. Гуменюк, П. Демуцький, В. Смець, П. 1ванов, Ф. Колесса, А. Омельченко, Д. Ревуцький, I. Скляр, Г. Хоткевич.
Походження, побудова та використання у народному побутi згаданих iнструментiв висвiтлюеться у працях зарубiжних дослiдникiв М. Петухова,
М. Привалова, О. Р^ельмана, М. Сумцова, О. Фамiнцина, М. Фiндейзена, Я. Штелша та iн.
Своерщною вторичною шюстращею кобзоподiбного iнструмента в часи Ки!всько! Русi е фрески XI ст. у Кшвськш Софп, на яких зображено старовинний щипковий шструмент, схожий на кобзу. Вiн мае невеликий опуклий корпус, вузьку шийку з ладками i кшька струн. Аналопчт iнструменти мали й iншi народи, про що свiдчать !хт назви: у татар - «кобиз», у туркiв - «купуз», у румутв - «кобза», в англшщв - «бандоре», в iспанцiв - «бандуррiа», у грузин -«панду!» [3].
Зазначимо, що кобза й бандура - це рiзнi шструменти, як змiнювалися протягом столiть. Починаючи з XIX ст.., вiдмiннiсть мiж цими iнструментами майже зникла i тому за ними закрiпилися назви «кобза», «бандура». Вони стали основою для формування национально самобутнiх шструменив, якi, побутуючи протягом вiкiв, е символом национально! музично! культури Укра!ни.
1сторично бандура виникла як музичний iнструмент для супроводу спiву, виконання дум, iсторичних та жарт!вливих тсень, !! звучання добре поеднуеться з голосом. До XX ст. кобзарське мистецтво мало суто iндивiдуальний характер. Тшьки у 1902 р. на XII Археолопчному з'!здi у Xарковi Г. Xоткевичем було запропоновано створити рiзноманiтнi ансамблi бандуриспв (дуети, трю, секстети), що вiдкрило новий напрямок у бандурному мистецтвi. Отже, ансамблям бандуриспв виповнилося 110 рокiв. В юторичному ракурсi це не так вже й багато. I тому зрозумшо, що цей напрямок дiяльностi вивчений ще не достатньо. Активно працюють над цiею проблематикою дослщники Л. Ворiна (жiночi та дитячi капели бандуристок), В. Дутчак (становлення та функцiонування бандурних колективiв за кордоном), Н. Морозевич (проблеми моноансамблю в контекст вокально-iнструментально! спiвогри на бандур^, Л. Мандзюк (ансамблево-виконавська творчють бандуриста), Л. Пасiчняк (ансамблеве мистецтво Укра!ни XX ст.), О. Герасименко та ш.
Мета статтi - висв^лити окремi аспекти педагогiчно! роботи з ансамблем бануриспв.
Розглянемо ансамбль бандуриспв, як творчу одиницю - колектив та працю в ньому i проблеми, якi виникають у ходi тако!' дiяльностi. Ансамбль - це не тшьки група учасникiв, що мають певнi загальт музичнi iнтереси, це i вщчуття вiдповiдальностi, взаемощдтримки. В ансамблi дiе принцип колективно!' творчост!, яка залежить вiд виконання кожного з учаснишв. I власне тут виховуеться вщповщальтсть за колектив. Ансамбль - це едине цiле, але важливим е i кожен учасник.
Дiяльнiсть ансамблю залежить вщ iндивiдуального рiвня розвитку гри на бандурi та вокальних даних учаснишв, характер мiжособових стосуншв, вiд рiвня зiграностi колективу. Велике значення мае наявнiсть лiдера, який е зразком для наслiдування, а також виховання в учаснишв певного музичного уподобання.
Будь-який трудовий колектив може продуктивно працювати за наявност ч^ко! оргатзаци всього трудового процесу. Ансамбль бандуристiв як вокально-шструментальний колектив мае свою специфiку в оргатзаци пращ учасникiв. Передусiм необхщно подбати про примiщення, в якому будуть проводитися заняття, встановлення часу занять, обладнання, забезпечення нотами i необхiдним приладдям. Велике значення мае зовтшнш вигляд учаснишв ансамблю бандуриспв. За встановленими традициями треба виготовити для бандуриспв украшськ народнi костюми. Керiвник ансамблю слiдкуе за !х станом. Серйозно треба щдходити до питання розмiщення членiв ансамблю. У виршент цього питання повинна дiяти взаемодопомога i практична зручнiсть, ансамблевють i зростання виконавсько! майстерностi [7, с. 28].
Пiдбiр репертуару для ансамблю залежить вщ iндивiдуальних бачень та переконань керiвника, основа якого - певне духовне начало. Викладач повинен бути фах1вцем, котрий володiе широкими знаннями культурно! спадщини, е хорошим музикантом i зразком для на^дування. Викладач - це авторитет i в знаннях, i у методах викладання, вiн повинен волод^и високим iнтелектом. Дуже добре, коли учасники ансамблю довiряють керiвнику, але наряду з тим пануе творча ситуащя на заняттях. Хоча вшьна творча атмосфера можлива тшьки у хороших професшних колективах, в шшому разi це може перетворитися у
загальний хаос. Однак висловити ту чи iншу думку в колективi повинт мати можливiсть всi учасники. Важливим моментом у стосунках е щдтримка викладачем iнiцiативи студента.
На жаль, на сьогодтшнш день помiтнi е ознаки спаду популярност народно-iнструментального мистецтва, що пов'язано з процесами в економiчнiй, соцiальнiй, полiтичнiй сферах нашо! держави. Народна музика перебувае у запнку i втрачае масового слухача. Тому слщ дбайливо збер^ати, ретельно вивчати i наполегливо пропагувати, вмшо рекламувати народнi iнструменти. Нинi подготовка виконавщв на народних iнструментах охоплюе три музично-освiтнi рiвнi, кожен iз яких мае свою мету i завдання. Першим е музична школа, в якш дiти навчаються грати на бандур^ беруть участь в учтвських оркестрах народних iнструментiв та рiзних iнструментальних та вокальних ансамблях. Для розвитку ерудици е музично-теоретичт предмети: сольфеджiо i музична лтратура. Суттевий недолiк сучасних педагогiчних програм - видiлення на дисциплiну «Ансамбль» мiзерно! кiлькостi навчальних годин, хоча заняття в ансамблi формують творчу особиспсть, готують майбутнiх вчителiв до професшно! дiяльностi. Ансамбль е вагомим чинником виховання, який сприяе професшному розвитку та реалiзацi! бандуриста в концертнш дiяльностi та як педагога. Навт бiльш замкнутi та несмiливi студенти мають змогу творчо проявитися в колективi. Завдяки вмiлому педагопчному та психологiчному пiдходовi керiвника кожен з учаснишв ансамблю в майбутньому може i повинен виступати як солют, що виявлятиме про його профешйну зрiлiсть, психологiчну витривалiсть та стабшьтсть. Як свщчить досвiд, велика частка студенив у подальшiй сво!й пращ на сцену, на жаль, бшьше не вийде. Заняття в ансамблi та виступи з колективом тд час навчання е чи не единою можливютю проявити себе як виконавець.
Поштовхом для розвитку ансамблiв бандуриспв у наш час, як це не парадоксально, виявилися ринковi вiдносини. Рiзко зросла потреба на малi концертуючi колективи i п1д параметри добре щдходить ансамбль бандуристiв. Кожен з таких мае неповторне обличчя (репертуар, костюми).
У нашому випадку дiяльнiсть ансамблю мае певт проблеми. Одна з них -це плинтсть учаснишв, тому кожного року актуальним е процес виявлення лiдера, формування психологiчного ктмату в колективi. До проблем, яю потребують вирiшення, можна вiднести малу чисельнiсть учаснишв, рiзний рiвень подготовки, нерiвна кiлькiсть учаснишв в голосових партiях. Все це призводить до зниження рiвня репертуару, i тодi студентам сильнiшим нецiкаво, а при пiдборi важчого репертуару iншим студентам важко виконати програму, виникае комплекс «неповнощнностЬ».
Головна мета предмета полягае не тшьки в оволодiннi шструментом, збагаченнi репертуарного багажу, пiзнаннi сцени, а й у формувант активно! життево!' позицл, власного музичного смаку. Учасники колективу весь час перебувають у тзнавальному середовищi [4, с. 9].
Колективт заняття дають досвiд спiлкування зi сво!ми колегами, а в подальшш пращ, — майбутнього педагога з учнями. Це i як процес набуття ними практики виршення конфлштних ситуацш в колективi, джерело моральних та культурних зразшв поведiнки. Щоби навчити студентiв об'ективно ощнювати свое власне сольне чи ансамблеве виконання, потрiбно заохочувати !х до обговорення виступiв.
Саме в колективi порушуеться проблема формування особистостi серед колег, вщповщальносп, створюеться «спiльнота учiння», що сприяе розвитковi групового творення музичних програм. Мета навчання - формування творчо! людини, пошук ними нових музичних творiв, !х трактування. Концертт виступи дуже важливi для формування особистосп, як музиканта, вони е життевим засобом для пiдтвердження 1хньо1 можливост! реалiзацii себе через музику. [2, с. 82]
Концертна дiяльнiсть залучае учасник1в до пiзнання рiзноманiтних мистецьких подiй, до вивчення культурно! спадщини свого та iнших народiв [1, с. 77].
Виховання виконавщв високого класу серед бандуристiв, штфування технiчноi майстерност!, ускладнення та урзноматтнення репертуару,
рекламування та виведення ансамблiв бандуристiв в один рiвень з iншими шструментальними колективами та оркестрами на академiчнiй та естраднiй сценi сприятиме виходу бандури на мiжнародний рiвень та утвердженню цього iнструменту як повнокровного та повновладного на сучаснiй мiжнароднiй концертнш аренi.
Лiтература
1. Герасименко О. Становлення та розвиток профешйного ансамблевого бандурного виконавства на Львiвщинi / О. Герасименко // Науковi збiрки Львiвсько! державно! музично! академп iменi Миколи Лисенка. Музикознавчi студи. - 2006. - Вип. II. - 16З с.
2. Жеплинський Б. Кобзарськими стежинами: науково-публiцистичне дослщження / Б. Жеплинський. - Львiв, 2002. - 278 с.
3. З ютори музичних iнструментiв. Бандура // Культура i життя. - 1984 -22 шчня.
4. Мандзюк Л. Ансамблево-виконавська творчiсть бандуриста: мистецтвознавчий та психолого-педагогiчний аспекти: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства. - X., 2007. - 19 с.
5. Мандзюк Л. Ытелектуально творчий аспект предмета «Ансамбль в клаи бандури» / Л. Мандзюк // Науковi записки Тернопшьського нацюнального педагопчного ун-ту iменi Володимира Гнатюка та Национально! музично! академi! iм. П. Чайковського. Серiя. Мистецтвознавство. - 2006. - № 1 (16). - С. 80-84.
6. Xоткевич Г. Пщручник гри на бандурi / Г. Xоткевич. - Львiв, 1909. - 20 с.
7. Шевченко М. Методика роботи з ансамблем бандуриспв / М. Шевченко. -!вано-Франювськ: Плай, 2003. - 56 с.
