CC BY
38
15. Экспозиция Бердянского краеведческого музея. - БКМ - КП 3061 Д 729 (Письмо Рогову Р. К. от Председателя Бердянского музикально-драматического кружка 1904 г.). - Л. 1-1об.
16. Экспозиция Бердянского краеведческого музея. - БКМ - КП 14118 Ф 5967 (Фото «Члены физико-медицинского общества после спектакля в пользу больных туберкулезом»). - Л. 1-1об.
17. Бердянский краеведческий музей. - БКМ - КП 26329 Д 10722 (афиша Зимнего городского театра. 20 февраля 1915 г.). - Л. 1-1об.
18. Бердянский краеведческий музей. - БКМ - КП 26330 Д 10723 (афиша Зимнего городского театра. 28 марта 1915 г.). - Л. 1-1об.
19. Бердянский краеведческий музей. - БКМ - КП 26328 Д 10721 (афиша Зимнего городского театра. 11 апреля 1915 г.). - Л. 1-1об.
20. Бердянский краеведческий музей. - БКМ - КП 20813 Д 7730/2 (афиша летнего театра А.Ф.Гурского «Миссъ Гоббсъ» (комедия в 4-х действиях) от 30 мая 1915 г.). - Л. 1-1об.
Стаття надшшла до редакцп 15.04.2015
O. O. Demidko
THE DRAMATIC ART OF NORTH PRYZOVIA: BERDYANSK THEATER (XIX -FIRST HALF OF XX CENTURY)
The author investigates the specifi city of the formation and development of Berdyansk theater in the 30s of North Priazovia in XIX - the first half of the XX century. Essential for the formation of cultural and artistic space North Priazovye was the discovery of Berdyansk theater. The lack of comprehensive general works on the designated theme is the urgency and the need to study. The theater building in Berdyansk was built in the first half of the XIX century. In the XIX century features of development of Berdyansk theater became poor training of actors and the low level of interest among the audience. Considerable attention is paid to the repertoire, charitable activities of the theater and the main problem. Theater workers conducted extensive charity work in different directions: assistance to the needy people of the city, the sick, the victims of the war. The author examines the creative pursuits of actors and other touring troupes. At the beginning of the XX century. changing repertoire, opens summer theater, which contributed to the development of theatrical art in the city and the region as a whole. In the article examines the role of Berdyansk theatre in social and cultural life of the region's population.
Key words: Berdyansk Theater, North Priazovia, cultural and artistic space, affiche, repertoire.
УДК 7.071.1 В. Ю. Дорофеева
СУЧАСНА УКРАШСЬКА КОМПОЗИТОРСЬКА ШКОЛА:
НОВА МУЗИКА
Стаття присвячена до^дженню остантх досягнень сучасног украгнськог композиторськог школи. Висвтлюеться функцюнування сучасног академiчног музики у втчизняному мистецькому просторi, а також у загальноевропейському контекстi. Аналiзуeться поява проектiв, пов'язаних i3 розвитком «новог музики», оргатзованих
музичним агентством «Ухо».
Клю^о^^ слова: «нова музика», композитор, творч1сть.
У культурi постмодерну, вшьно «ствюнуе» широке коло стилiв, це вщчутно й в укра'нському мистецькому простора Сучасна укра'нська композиторська школа демонструе значнi досягнення в галузi академiчноi музики. На даний момент яскраво представлеш рiзнi стильовi напрямки, вщ неоромантизму до електронно'' музики. Зросла також кшьюсть митцiв, котрi продовжуючи композиторськi традицп плiдно працюють у сучасних умовах. Це зумовлюе актуальность дослгдження, присвяченого останнiм досягненням ще'' мистецько-творчо'' спiльноти.
Метою статтг е вивчення останшх досягнень украшсько' композиторсько' школи, «ново'' музики», що полягають у опануваннi найсучаснiшими техшками та виходi нащонально'' музики на мiжнародний рiвень.
У другiй половиш ХХ столiття з'являються дослiдження з проблем трансформацп парадигм композицп як метахудожнього явища, зокрема композиторсько' творчосп, еволюцп категорiй постмодерно'', авангардно'' естетики тощо (I. Азiзян, В. Бичков, В. Глазичев, I. Добрщина, О. Зшькевич, В. 1ванченко, О. Козаренко, Н. Маньковська, Р. Станкович-Спольська, Ю. Холопов та ш.) Фундаментальних музикознавчих роб^, щодо останнiх досягнень укра'нських композиторiв немае, проте е поодиною дослiдження, присвяченi окремим мистецьким подiям, творчим постатям або загальним тенденщям, якi можна спостерiгати в культурному просторi iснують. Методологiчною основою роботи стали статп В. Клименко, Л. Морозово', А. Тормахово''. Також використовуються матерiали iнтерв'ю й персональних сайпв композиторiв В. Сильвестрова, М. Коломшця, О. Шимка, представникiв музичного агентства «Ухо» О. Андрусик та С. ШШмальского.
Значне стильове рiзнобарв'я, яке можна спостер^ати у композиторськiй творчосп Укра'ни мае корiння, що сходить до творчосп двох визначних стовтв укра'нсько' професшно'' музики - Л.Ревуцького та М.Лятошинського. Саме цi два класики укра'нсько' музично'' культури виховали та спонукали до творчих новацш таких корифе'в, як В. Гомоляка, Л. Грабовський, Л. Дичко, М. Дремлюга, Г. Жуковський,
0. Канерштейн, I. Карабиць, В. Кирейко, Г. Майборода i П. Майборода, Г. Мiрецький, М. Полоз, В. Польовий, В. Сильвестров, М. Скорик, С. Станкович, А. Филипенко,
1. Шамо та ш.
Сутнiсною ознакою творчостi укра'нських композиторiв е спадкоемний характер та тюний зв'язок з фольклором. Традицiйнiсть проявляеться на рiзних рiвнях, не обмежуючи при цьому iндивiдуальнiсть кожного творця. Ще одним важливим аспектом е звернення до поезп Т.Шевченка (творчють М. Лисенка та продовжувачiв його творчих традицш, а саме - К. Стеценка, Я. Степового, С. Людкевича, А.Кос-Анатольського iн.). У цьому контекст А. Тормахова вщзначае, що «поезiя Шевченка знаходить свое музичне втшення в композиторськiй спадщиш Л.Ревуцького та засновника модерного напряму укра'нсько' музики - Б.Лятошинського. Творча майстершсть 'х учнiв - В. Кирейка, Г. Майбороди, П. Майбороди, Л. Дичко, Л. Колодуба, М. Скорика, С. Станковича так само формуеться тд знаком шевченювських образiв, котрi проявляються як в усталених жанрах (кантата, поема, хори), так i в новаторських - симфошя-диптих для хору a cappella на слова Т. Шевченка (1985) С. Станковича, симфошя-дума № 2 «Шевченювсью образи» (1964) Л. Колодуба» [7, С.42].
Сучасну композиторську школу Укра'ни можна умовно подшити на декшька поколiнь, якi сповiдують певнi творчi традицп. Перше поколiння представлене iменами
сучасних класиюв, таких як: Г. Гаврилець, Л. Дичко, Ю. 1щенко, Л. Колодуб, Г. Ляшенко, М. Скорик, G. Станкович, I. Щербаков та ïh. Для ïx TB0p40CTi притаманне оперування жанрами - симфошя, симфонieта, соната, концерт, хоровий концерт та ïh., а музична мова е досить рiзноманiтною i може варiюватися вiд атональносп до ладового чи тонального мислення. Проте практично незмшним е звернення до «живих» iнструментiв та людського голосу. Наступне поколiння - це композитори I. Алексшчук, М. Денисенко, М. Ковалшас, Л. Юрiна вже балансують мiж традицiями та новаторством, творячи у нових жанрах, обираючи складш композиторськi теxнiки, але, здебшьшого знову ж таки звертаються до шструменпв симфонiчного оркестру. Трете поколшня композиторiв, скорiше можна видiлити не за вшовими ознаками, а за ïx творчою теxнiкою. Вони обирають сферу електроакустики, спрямованi на створення «ново!! музики», яка знаходиться на межi мiнiмалiзму та сонорики. Сюди можна вiднести творчiсть А. Загайкевич, В. Польово! та молодих композиторiв, якi спiвпрацюють з колективом Ensemble Nostri Temporis - М. Коломiець, Б. Сегiн, С. Сульдiна, О. Шмурак, та iH. Ми хочемо розкрити особливосп дiяльностi саме поколшня «ново! музики», «нового музичного мислення» тощо.
Попри те, що сучасна культура прагне вщповщати глядацьким та слухацьким потребам, в украшський композиторськш практицi спостерiгаеться своерiдний протест та вщмова вiд скорення слiпо «модi часу». Так, О. Шимко, сучасний молодий композитор, ташст, органiзатор i музичний директор фестивалю «Музична Трибуна Кшвсько! Молодо» (2008), який е начальником музично! частини Нацiонального академiчного театру росшсько'1' драми iм. Лес Украши зазначае, що основною причиною проблем в сучаснш культурi е розмивання граней мiж поняттями об'ектив, якi складають культуру, адже мистецтво мае бути вшьним вiд догм та якихось умов. «Епоха вжитку вже призвела до того, що цей вжиток почав проникати у святу святих, особисту творчу лаборатор^ художника i диктувати, яким мае бути це мистецтво: щоб за нього платили грошь I що взагалi буде називатися мистецтвом, а що Hi, диктуе не художнш рiвень втору, а ринкова привабливють» [8]. Дшсно, в умовах превалювання розвитку популярно! культури, професiйна, складна, серйозна музика вимагае набагато бшьше зусиль для сприйняття, анiж легю жанри.
О. Шимко зазначае, що академiчне мистецтво все бiльше вщокремлюеться та стае елiтарним. «Дiйсно професшне мистецтво перейшло в поле обмежених i ел^арних занять i прихильниюв. Воно перейшло туди тому, що не сповщуе фiлософiю бестселерiв. I воно не взивае до первинних поверхневих емоцш людини, на вщмшу вiд «культурних продуктiв» мейнстрiму» [8].
Досить складна сучасна музика Украши знаходиться в полi тих тенденцш, якi представленi i у захщноевропейськш музичнiй культурi. Теоретики та практики музичного мистецтв та дослщники особливостей музичного сприймання переконаш, що сприйняття творiв мистецтва, це величезна та кроттка внутрiшня робота над собою, без яко'1' твори здаються нудними i безглуздими. Музика, будучи справжшм мистецтвом «до розваги не мае шякого вщношення. Воно мае вщношення до копiткого i глибокого вивчення метафiзичного начала в самiй людиш. А це для сучасно! людини здебшьшого сумне й безглузде заняття, яке не приносить Hi грошей, Hi нестримних веселощiв» [8].
Останш роки розвитку украшсько'1' музично! культури характеризуються виходом на новий рiвень. Для якого характерний тюний зв'язок з европейськими композиторами, творцями, пошуками спшьних проектiв, якi б сприяли штеграцп Укра'1'ни у европейську спшьноту. I дуже приемним е той факт, що щ подiï вщбуваються у сферi приватного сектору, завдяки iнiцiативi якого було започатковано
принаймш двi широкомасштабнi акци - «Арх^ектура голосу» та «New Music: Ukraine».
Myзичне агентство «Ухо», засновниками якого e творчий i амейний дует Олександри Андрусик та Gвгена Шiмальского, займаeться просуванням та попyляризацieю ново'1 музики в Укршш. Також у коло 1'хньо'1 дiяльностi потрапляe i допомога сучасним украшським композиторам заявити про себе за кордоном. Агентство «Ухо» за досить короткий час свого юнування, з 2012 року встигло оргашзувати Фестиваль ново'1 музики у Mистецькомy Арсенал^ влаштувати концерт Kronos Quartet з Mар'яною Садовською у Кшш, здiйснювати кураторську роботу над музичною програмою Гогольфеста у 2012 рощ.
В 2014 рощ агентство «Ухо» розпочало два новi широкомасштабш проекти, спрямоваш на розвиток сучасно! музично! культури. Перший проект, який не мав аналопв в Укршш - це цикл концертв вокальнох музики який вiдбyваeться в Киeвi з вересня 2014р. по травень 2015 р. - «Арх^ектура голосу». Досить щкаво про цю мистецьку подiю пише Л. Mорозова: «Перший цикл повiнчав вокал з арх^ектурою: Hаталiя Половинка виконувала духовну музику в Кшвському планетарп, флорентiйський ансамбль L'Homme Armé ствав у Кирилiвськiй церквi, а хор «Нша» -частини з хоровоï симфонп Вшторп Польовоï на текст з «Божественноï комедп» Данте в басейш «Олiмп» [4].
О. Андрусик, засновниця «Ухо» розповiдаe, що спочатку агентство планувалось як мюький проект, основою якого мало бути виконання музики у мюцях, яю для цього не прилаштоваш, що повинно було б зламати звичну схему прослуховування музики. Саме тому i виник цикл «Арх^ектура голосу», який включаe в себе не лише концерти, а й лекцп та майстер-класи для вокалютв, тривалють якого становить 10 мюящв. Звюно, що не все, що планyeться, втiлюeться у життя, проте «Ухо» спланувало задiяти yчасникiв з Ггалп, Дани, Францп, США, Украни. Насамперед це вокальш ансамблi та авангарднi виконавщ. Iдея концерт1в у «незручних» мюцях поки e досить не звичною для украшського мистецького простору. Це спроба формування локального мюького ландшафту, надбудувати арх^ектуру голосу крiзь рiзнi мiськi крапки.
Дiйсно, на даний момент вже пройшли таю проекти циклу, як: La Dolce Maniera, «Новий ^алшський мадригал» в кiнотеатрi «Флоренщя»; проект Iрмос: «Hапiви до Богородищ» у Планетарп; Гедалiя Тазартес у Mистецькомy Aрсеналi; Phil Minton & Audrey Chen, розширеш техшки спiвy у Hацiональномy науково-природничому мyзеï; Ave Maris Stella: музика Вктори Польовоï для хору a cappella у басейш «Олiмп»; Девiд Ленг та Гшом Дюфаï у виконанш L'homme armé, Кирилiвська церква; Ансамбль Ars Nova Copenhagen тд керiвництвом диригента Пола Хiллiера у Будинку арх^ектора.
Другий проект, який започаткувало агентство «Ухо» - це цикл «New Music: Ukraine». Цей мистецький цикл передбачав своeрiдний «дует» творiв сучасних украшських композиторiв та eвропейських, як сучасних, так i класиюв авангардноï музики. Цей проект також розпочався ще в жовтнi 2014 року та буде тривати до травня 2015 року у Кжвь Варто розглянути цей проект бшьш детально, звернувши увагу на украшських митщв, чш твори виконувались. Власне, як вже було зазначено в цей цикл потрапили, насамперед ri композитори, яю надають перевагу «новш мyзицi», пiд якою розyмieться як використання нових технологiй, пов'язаних з комп'ютерним синтезом звуку, так i твори у бшьш традицшнш техшщ написання з використанням «справжшх» шструмешив. Новою e музична мова, яка може балансувати на меж1 сонорики, алеаторики та шших провiдних композиторських техшк.
Розпочав проект концерт, що поeднав музику В. Загорцева та засновника нововiденськоï школи - А. Шенберга. В. Загорцев - представник «Кшвського авангарду» свш перший твiр у серiйнiй технiцi, винайденiй Шенбергом, написав у 1964
рощ. Як влучно зазначають оргашзатори: «Крiм технiки з Шенбергом Загорцева зближуе схожий психолопчний ^мат творчостi, неймовiрна структурованiсть та експреая музичного вислову». Творчiсть В. Загорцева (1944-2010) неабияк вплинула на розвиток сучасно'1 музики, проте, останшм часом досить мало виконувалась. Цей концерт став сольним виступом вщомого ташста Gвгена Громова.
Другий концерт поеднав класиюв XX-XXI ст. - авангардний твiр «Симфонiя №2» В. Сильвестрова та твiр А. Пярта "Tabula Rasa" в стилi мiнiмалiзм, якi виконав спецiально зiбраний для ще'1 поди камерний оркестр «Armonia Ludus» пiд керiвництвом Mихайла Mенадбе. Mузика Валентина Сильвестрова дуже фiлософiчна, на меж тишi та вглядування.
Третш з сер^' «New Music: Ukraine» концерт став единим монографiчним, в якому була представлена музика Святослава Луньова, а саме цикл рiздвяних пмшв The Noel Consort у виконанш ансамблю «Alter Ratio» Ольги Приходько. Наступний концерт циклу знову представив дует молодого украшського композитора Олекая Шмурака -ташста i одного з засновниюв кшвського ансамблю «Nostri Temporis» та московського композитора Серпя Загнiя.
П'ятий концерт циклу поеднав музику Алли Загайкевич та Шарунаса Накаса, композиторiв, якi сприяли вщкриттю в Укршш та Лита ново! мови - мови електронного звуку. Виконували твори композиторiв «Armonia ludus» та солюти Наталя Половинка (вокал), Дмитро Таванець (фортетано). А. Загайкевич - лщер електроакустики в Укршш, викладач НMAУ iм. П.ГЧайковського та автор музики до кшос^чок Олеся Санiна («Mамай» та «Поводир»).
Шостий концерт циклу об'еднав на сцеш майже 30 музикантiв: Ensemble Nostri Temporis, вокальний ансамбль Ольги Приходько «Alter Ratio», Олену Арбузову, Золтана Алмаш^ Aндрiя Павлова та Романа Юсшея. Диригентом та автором частини творiв виступив Йоханнес Шелльхорн (Johannes Schöllhorn) - керiвник Кельнського Iнституту ново! музики. Ця частина циклу розпочалась бесiдою та майстер-класом шмецького композитора. Й. Шелльхорн тсля першого вiзиту до Киева у 2014 рощ зробив таку ощнку украшсько1 музики: «На глибинному рiвнi в украшськш музицi е сильна традищя, яка, зрозумiло не е похщною вiд захщно1 модель Але у слщуванш ш немае жодно! необхiдностi. Бiльше того, на мш погляд, можна лише побажати украшськш музицi слiдувати штущп» [2].
Таю побажання простежуються в творчосп перспективного композитора M. Коломiйця. В основi кантати, яку вiн представив в рамках концерту «ново! музики», вiрш французького дадаиста Трiстана Тцара, перекладений на ^алшську мову. Автор характеризуе ïï наступним чином: «Це напiвтональна i напiватональна музика, темброво дуже строката. Цей твiр я присвячую Киеву як мюцевосп, в якш вирiс, яка для мене е дуже близькою, яка, власне, е частиною мене» [4].
В рамках сьомого концерту серп New Music: Ukraine - пролунали твори Mаксима Шалигша та Лу1 Андрюсена. Украшець M. Шалигш на даний момент живе у Нщерландах, де вш залишився пiсля отримання ступеня у Королiвськiй Гаазькiй консерваторiï. В Gвропi про нього дiзнались у 2012 рощ, коли його симфошя для скрипки соло «Листи до Анни» були вiдмiченi на конкура Gaudeamus. Саме тодi музику Шалигша обрали для проекта Gesamt вщомого та скандального режисера сучасносп Ларса фон Трiера.
Mожна пiдсумувати, що укра1нська композиторська школа мае мщне «корiння». Характер нацiональноï музики зумовлений дотриманням усталених традицiй. Наявнiсть багатомаштних музичних технiк, якi використовуються представниками рiзних поколiнь створюють повноцiнну картину, в якш придшяеться увага, як класичним
жанрам, так створенню нових. Вщбуваеться постiйне оновлення музично'' мови. Кожне нове поколiння композиторiв прагне вiднайти сво'' засоби виразносп, за допомогою яких втiлюють li сутнiснi питання, якi характеризують собою не лише сощокультурний контекст, а й загальнофшософсью питання. Укра'нська композиторська школа намагасться не слiдувати за швидкоплинною модою та не перетворюе мистецтво на розвагу. В останш роки можна спостерiгати посилення контакпв представникiв iнонацiональних мистецьких традицiй з творчою спiльнотою Укра'ни. Саме у посиленш зв'язкiв мiж рiзними культурними та ментальними традищями, за умови збереження свого особистого нацiонального начала i вбачаеться подальший розвиток музично'1 культури укра'нщв.
Список використано1 лггератури
1. Андреева Е. Постмодернизм / Е. Андреева. - Санкт-Петербург : Азбука -классика, 2007. - 488 с.
2. Козаренко О. В. Семантично-знакова багатомiрнiсть тексту кантати С. Людкевича «Заповгг» на вiршi Т. Шевченка / О. В. Козаренко // Культуролопчш проблеми укра'нсько'' музики : (науковi дискурси пам'ят академiка I. Ф. Ляшенка) -Ки'1'в : НМАУ iм. П. I Чайковського, 2002. - С. 149-154.
3. Морозова Л. Иоханнес Шёлльхорн: «Художника нужно поддерживать, даже если он противостоит режиму» [Електроний ресурс]. - Режим доступу: http://society.lb.ua/culture/2014/04/09/262493_hudozhnika_nuzhno_podderzhivat_dazhe.htm
4. Морозова М. Музыкальные итоги года: выход из царства бархата [Електроний ресурс]. - Режим доступу :
http://culture.lb.ua/news/2014/12/29/290930_muzikalnie_itogi_goda_vihod.html
5. Муха А. I. Композитори Укра'ни та украшсько! дiаспори : довщ. / А. I. Муха. -Ки'в : Музична Укра'на, 2004. - 351с.
6. Найдюк О. Максим Коломieць: <^зниця мiж хорошим i дуже хорошим музикантом — мшроскотчний прошарок, що отримусться надзусиллями» / О. Найдюк // Хрещати. - 2015. - 24 бер. - С.5.
7. Тормахова А. Поезiя Т.Шевченка як л^ературне джерело музично'' культури Укра'ни / А. Тормахова // Постать Тараса Шевченка та укра'нська фшософська культура : матер. кругл. столу фшософ. факульт. .(в рамках Шевченювського лiтературного конгресу), м. Ки'в, 11 березня 2014 р. - К. : Дшьниця оперативно'' пол^афп фшософського факультету, 2014. - С.42-43.
8. Шимко А. О творческих союзах и современной культуре [Електроний ресурс]. - Режим доступу : http://aleksandr-shymko.wix.com/russ#!otvorcheskihsoiuzahiosovremtnculture/c9rr
Стаття надiйшла до редакцп 25.04.2015
V. J. Dorofeeva
MODERN UKRAINIAN COMPOSER SCHOOL: NEW MUSIC
The article investigates the latest achievements of modern Ukrainian composer school and deals with the situation of academic music in contemporary society. It also analyzes the emergence of projects related to the promotion of "new music", organized by music agency "Yho". There is an attempt to unite Ukrainian contemporary classical music and European art context.
It is marked that a modern Ukrainian composer's school demonstrates a considerable achievements in the sphere of academic music. For today there vividly represented different trends in style from neo-romantic up to electronic music. It's stressed that difference in
genres which is observed in Ukrainian composer's works has its roots which comes out from the works of two outstanding posts of Ukrainian professional music L. Revutskiy and M. Lyatoshinskiy.
The essence of Ukrainian modern composers' works is a hereditary character a close contact with folklore. A modern Ukrainian composer's school could be conditionally divided into several generations which confess certain vocal traditions. First generation is represented by names of modern classics G. Gavrilets', L.Dichko, Yu. Ishenko, L. Kolodub, G. Lyashenko, M.Skorik, E. Stankovich, I. Sherbakov etc. For their works it's a typical jockeying with genres - symphony, symphoniette, sonata, concert, choir concert and musical language is different and can vary from atonality to tonal thinking. Further generation is represented by the composers I. Alekseichuk, M. Denisenko, M. Kovalinas, L. Yurina who are balancing between the traditions and innovations working in new genres choosing difficult composer's techniques but mostly appealing to the instruments of symphonic orchestra. Third generation of composers could be singled out according to their creative technique. They choose a sphere of electric acoustic directed to producing "a new music", which borders on minimalism and sonority. Here could be attributed works by A. Zagaiekevitch, V. Poloiyovoiy and young composers, who cooperate with the Ensemble Nostri Temporis - M. Kolomiets', B. Segin, S. Suldina, O. Shumrak, etc.
It is affirmed that during last years the development of Ukrainian music culture is characterized with letting out onto a new level for which is typical close connection with European composers and searching common projects which could assist the integration of Ukraine into European community. Namely in strengthening of connections with different cultural and mental tradition under the condition of preserving its national origin there could be foreseen a further development of musical culture of Ukrainians.
Key words: "new music", composer, creativity.
УДК 130.2: 392.8 (495) Е. Н. Золотарева
ФУНКЦИИ ПИЩИ В РИТУАЛАХ ПЕРЕХОДА В ТРАДИЦИОННОЙ ГРЕЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЕ
Рассмотрено значение переходной функции пищи в семейных обычаях и обрядах традиционной греческой культуры с целью выявления функционального значения отдельных элементов традиционного рациона как погранично-переходной пищи.
Ключевые слова: пища, культурная идентичность, погранично-переходная фунуция пищи, ритуалы перехода, традиционная греческая культура.
Значение культурного наследия греческого народа выходит за рамки национального, так как его богатые традиции оказали огромное влияние на культуру всей Европы, а это значит, что объяснение многого непонятного в обрядах и ритуалах европейских народов нужно искать и в пристальном изучении греческой традиционной культуры.
Закономерным является и проявление интереса к изучению традиционной греческой культуры в таком регионе компактного проживания греческого этноса, как Приазовье. Одним из актуальных вопросов является процесс сохранения культурной идентичности в условиях полиэтничного регио народом, оказавшимся, вследствие Великой греческой колонизации в Причерноморье, а позднее из-за вынужденного
