CC BY
856 Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #3(55), 2020 -----
IcMainoea H.H. euKnadau Ka$edpu yKpaiHicmuKu Ha^onanbuuu MeduuHuu ynieepcumem iM. Eогомомbцм,
m. Kuie, YKpaina
©OPMyBAHHfl KOMyHIKATHBHOI TA .MHrBICTHHHOI KOMnETEHTHOCTEH y CTyflEHTIB-fflO3EM^B ME^HHHOrO nPOOWW HA 3AHATTAX yKPAIHCBKOI MOBH
Ismailova L.L.
Lecturer at the Department of Ukrainian Studies Bogomolets National Medical University.,
Kyiv, Ukraine
THE FORMATION OF COMMUNICATIVE AND LINGUISTIC COMPETENCIES OF FOREIGN MEDICAL STUDENTS AT UKRAINIAN LANGUAGE CLASSES.
Abstract. This study deals with the impact of unification and globalization on national learning processes when Ukrainian began to emerge as a foreign language for learning, which required the development of standards for learning Ukrainian as a foreign language, guided by all-European language education recommendations in terms of learning, teaching and assessment . It has been also noted that learning a language as foreign requires appropriate linguodidactic support, developing new modern teaching techniques, correlating language and speech competencies with the professional through the creation of integrated educational programs based on a communicative and interdisciplinary approach. All the above said is based on the further increase of multiculturalism, multinationalism and multireligiousness, in which the high level of communicative competence both by teachers and by foreign medical students is needed.
Анотащя. В рамках цього дослщження було розглянуто вплив утфшацд та глобалiзацii на нащональш навчальш процеси, коли укра!нська мова почала виступати як шоземна мова для вивчення, що потребувало розроблення стандарпв вивчення укра!нсько! мови як шоземно!, керуючись загальноевропейськими рекомендацiями з мовноi' освгги в частинi: вивчення, викладання, ощнювання. Також було вiдзначено, що вивчення мови як шоземно! потребуе ввдповщного лiнгводидактичного забезпечення, розроблення нових сучасних методик викладення, а також кореляци мовно! та мовленневоi компетентностей iз професiйною за допомогою створення об'еднаних освггшх програм, заснованих на комунiкативно-дiяльнiсного пiдходу до мiждисциплiнарних зв'язкiв. Вказане вщбуваеться на основi подальшого збшьшення мультикультуралiзму, мультинацiоналiзму та мультирелiгiйностi, в рамках яких гостро постае питання високого рiвня комунiкативноi компетентностi як з боку викладачiв, так i з боку студентiв-iноземцiв медичного профшю.
Key words: language, society, globalization and unification ofthe educational process, standards of language learning as a foreign language, communicative competence, language and speech competence, professional competence, communicative and activity approach, linguodidactic support.
Ключовi слова: мова, сустльство, глобалiзацiя та унiфiкацiя навчального процесу, стандарти вивчення мови як тоземно1, комуткативна компетенттсть, мовно-мовленнева комтентностi. професшна компетенттсть, комуткативно^яльтсний nidxid, лiнгводидактичне забезпечення.
Постановка проблеми. На сьогодш процеси штеграцп та глобалiзацii все ширше входять в ус сфери сустльства. Так, подальше створення передумов формування глобального ринку пращ сприяло формуванню глобалiзацii' освггнього процесу, осшльки професшна тдготовка мiжнародного рiвня може бути здшснена у вищому навчальному закладi (далi - ВНЗ), який вiдповiдаe визначеним стандартам освiти. Вказаному сприяе створення регiональних органiзацiй, до складу яких входять краши даного репону. Таким чином, на сьогодш нацюнальна сфера освiти включаеться у репональш та мiжнароднi освiтнi проекти. Крiм того, важливими замовниками нового сучасного навчального продукту виступають
транснацiональнi корпорацii, якi защкавлеш у швидкiй пiдготовцi майбутнiх фахiвцiв, якi можуть працювати на глобальному ринку пращ в умовах мультикультуралiзму, мультинацюнальносл та
мультирелiгii з урахуванням високого рiвня толерантностi. Ось що з цього приводу говорить Л. Бщенко: «iнтернацiоналiзацiя сучасноi освiти призводить до розширення такого напряму мiжнародноi дiяльностi, як навчання iноземних студенлв», коли «за короткий промiжок часу перед викладачем ... мови стоггь складне завдання сформувати у студенпв мовнi навички та вмiння в рiзних видах мовленнево1' дiяльностi» [1, с.335]. Вказане стосуеться багатьох сфер. Що стосуеться медицини, то и необхщно видiлити окремо, адже це одна з небагатьох сфер, де потрiбен увесь спектр мовно1', мовленнево1' та комушкативно1' компетентностей для досягнення високого рiвня професшно1' компетентностi (умшня комунiкувати у широкому спектровi рiвнiв: медик-пацiент, медик-медик, медик-генетик, медик-програмiст тощо). Отже, питання вивчення украшсько1' мови стае все бшьш актуальним i затребуваним серед
студенпв-шоземшв в Укрш'ш, оск1льки «методика викладання украшсько1 мови як iH03eMH0ï вважаегься nopiBMHO новим напрямом украшсько1' лiнгвoдидакгики, адже лише 3i здобуггям Украшою незалежносп га закpiпленням за украшською мовою статусу деpжавнoï дисциплiна «Украшська мова як шоземна» ввiйшла до ушверситетських курав» [7, с.206]. Це в свою чергу погребуе вiдпoвiднoгo дидактичного забезпечення методики викладання з урахуванням сучасних oсвiгнiх генденцiй.
Анатз останшх дослiджень i публiкацiй
показав, що питанням формування кoмунiкагивнoï та лшгвютично1', а також мовно1' та мовленнево1' компетентностей у сгуденгiв-iнoземцiв piзних профшв пpидiляегься багато уваги з боку сучасних фахiвцiв-фiлoлoгiв, серед яких можна вiдзначиги: Л. Бвденко, А. 1льюв, I. Зозуля, Т. Касьяненко, Г.Козуб, I. Левенок, С. Луцак, О. Любашенко, Н. Скибун, Б. Сошл, В. Сгагiвка, О. Присяжна, Л. Солодар, Т. Тукова, Ю. Юсеф тощо.
Незважаючи на досить широкий спектр проведених дoслiджень ввдносно форм, метoдiв та засoбiв формування мовно1', мовленнево1' компетентностей через вивчення украшсько1' мови студентами-шоземцями, а також
лшгводидактичних умов формування мовленнево1' кoмпегенгнoсгi, питання покращення формування кoмунiкагивнoï та лшгвютично1' компетентностей у сгуденгiв-iнoземцiв медичного пpoфiлю на заняттях украшсько1' мови виступае частиною загально'1 проблеми, кoгpiй присвячуеться означена стаття. Це зумовлено новими вимогами, що постають перед мовою як головно1' умови сучасних кoмунiкацiй на глобальному piвнi у кoнгексгi «класу пpoфесioналiв».
Метою статтi е дослвдження сучасних генденцiï пiд час формування комушкативно1' та лiнгвiсгичнoï компетентностей у студенпв-iнoземцiв медичного пpoфiлю на заняттях украшсько1' мови.
Виклад основного матерiалу. На сьoгoднi в умовах ушфшацп та глoбалiзацiï усiх процеав, в тому числi i процеав навчання ввдбуваеться вихiд нацioнальних ВНЗ на piвень мiжнаpoднoï oсвiги, де до украшсько1' мови як до шоземно1' виставляються вiдпoвiднi вимоги. А тому виникае неoбхiднiсгь впровадження мiжнаpoдних сгандаpгiв для вивчення мови. Наприклад, на сайгi Кшвського нацioнальнoгo ушверситету iм. Т.Г. Шевченка е така iнфopмацiя: «згiднo iз Загальноевропейськими Рекомендащями з мовно1' oсвiги iснуе шють piвнiв вoлoдiння мовою, як1 були розроблеш Асoцiацiею Мовних Експеpгiв ALTE (The Association of Language Testers in Europe): штродуктивний (Breakthrough або А1), сеpеднiй (Waystage або А2), руб1жний (Threshold або В1), просунутий (Vantage або В2), автономний (Effective Operational Proficiency або С1) i компетентний (Mastery або С2)», де вказаш piвнi «охоплюють пpoмiжoк ввд базового до практично бездоганного piвня вoлoдiння мовою» i, найгoлoвнiше, «на них
3opieHTOBaHi навчальнi посiбники з будь-яко1 европейсько1' мови, довiдники, словники, тести» [9]. Що стосуеться украшсько1 мови як iH03eMH0ï, то вказаш вимоги також враховуються. Так, на сьогодш е «Загальноевропейсьш Рекомендaцiï з мовноï освiти: вивчення, викладання, ощнювання» [2], «Зaгaльноосвiтнiй стандарт з украшсько1' мови як iноземноï (рiвнi А1, А2, В1, В2, С1)» [3] та «Комплекс програм з украшсько1' мови як iноземноï, якi розроблено вщповвдно до рiзних рiвнiв володшня европейськими мовами: А1 -Початковий, А2 - Базовий рiвень; В1 - I середнiй рiвень, В2 - II середнiй рiвень; С1 - Професiйний рiвень» [6]. Тобто, як слушно вiдзнaчaе Н. Ушакова, «сучасна освiтa мае яскраво виражений мiжнaродний характер, а проблема навчання шоземних студентiв е однiею з найважливших у мiжнaродному освiтньому сшвробпнищта» [14, с.225]. В таких умовах перед викладачами та науковцями-мовниками постае завдання створення необхiдно-достaтньоï бази для навчання студенпв-шоземшв усiх профiлiв, де е запит з боку шоземних aбiтурiентiв. Серед таких сфер медична сфера на сьогодш показуе стабтний рiвень зaцiкaвленостi з боку шоземних aбiтурiентiв навчатися у ВНЗ медичного профiлю в Укрш'ш Все це вщбуваеться в умовах мультинaцiонaльностей, мультикультурaлiзму та мультирелiгiйностi, що вiдзнaчaеться широкою географш крaïн, з яких пршжджають навчатися. В таких умовах зростають вимоги до комунiкaтивноï, мовно1' та мовленнево1' компетентностей як з боку виклaдaчiв-мовникiв, так i з боку студенпв-шоземшв медичного профiлю. Особливiстю украшсько1' мови як iноземноï е те, що вона не входить до складу мов, яш входять до мов на яких вщбуваються комушкацп мiжнaродного рiвня на майданчиках мiжнaродних оргaнiзaцiй. А тому «вивчення та вдосконалення основних методiв викладання украшсько1' мови як iноземноï» е вкрай актуальним в сучасних умовах, коли «виклaдaчiв-мовникiв хвилюе питання, як швидше, ефективнiше, рiзномaнiтнiше та цiкaвiше подати шоземним студентам навчальний мaтерiaл», адже «викладання украшсько1' мови не е легким завданням», а «тому постшно розробляють новi методи, прийоми, форми навчання украшсько1' мови як шоземно1', створюють новi концепци» [3, с.22]. Оскiльки, як вiдзнaчaе Т. Касьяненко, «рiвень володiння мовою фаху багато в чому визначае якiсть професшно1' пiдготовки студентiв, яка е необхвдною умовою успiшного оволодiння студентами майбутньою профеаею» [5, с.145]. Так, рiвень професiйноï компетентностi залежить в першу чергу мовно1' та мовленнево1' компетентностей, яш напрацьовуються завдяки комунiкaтивнiй компетентносп i базуються на початковому мовному рiвнi.
Так, Н. Скибун у дослщженш «формування професiйноï мовленнево1' компетентносп майбутшх фaхiвцiв нефiлологiчних спецiaльностей як лшгводидактична проблема» зазначае, що
«мовленнева компетентшсть формуеться в умовах безпосередньо1' взаемодп,» стаючи «результатом досвщу спшкування мiж людьми», адже «цей досвщ набуваеться у процесi не пльки безпосередньоЛ, а й опосередковано1' взаемоди, коли студент отримуе iнформацiю про характер комушкативних ситуацiй, особливостi
мiжособистiсноi взаемодп i засоби 1х ршень», бо тiльки «у процесi формування мовленнево1' компетентностi майбутнiй фахiвець опановуе засоби аналiзу комунiкативних ситуацiй у виглядi словесних i вiзуальних форм» [10, с. 116]. Адже, за словами О. Любашенко, «розумшня сутносл мови як дiяльностi й основно1' 11 функцп як комушкацп природно визначае аспектнiсть цiлей i завдань навчання», де «мова ... е для студенпв предметом i водночас iнструментом наукового та практичного тзнання майбутнього фаху», а «проектування дидактичного процесу передбачае розроблення моделi формування змiсту дiяльностi викладача та студентiв згщно з педагопчними принципами вибору методiв, засобiв, форм засвоення змiсту навчального предмета без обмеження сфер спiлкування» [8, с.15-16]. Ось чому «основним завданням i метою викладання украíнськоi мови як шоземно! в ... ВНЗ е формування у студенпв навичок професшного мовлення, що дозволяють шдготувати 1х до навчальноi ... практики i до усного спiлкування за обраним фахом», що потребуе «розвитку вах видiв комунiкативноí' компетенцii - аудшвання, читання, письма, усного мовлення» [5, с.145]. Вказане досить гарно корелюеться iз сучасними тенденцiями використання новишх шформацшно-
комунiкацiйних технологiй разом iз унiверсальними (мiжнародними) методами вивчення шоземних мов, враховуючи, що сьогоднi вимоги до професюнала високого рiвня обумовлюють необхiднiсть знання дек1лькох мов, якщо вiн хоче працювати в рамках глобальних (мiжнародних) проектiв. Тим бшьше, що сучаснi студенти мають можливють отримувати базову вищу освiту в однш краш, продовжувати навчання в магiстратурi в iншiй, а проходити аспiрантуру (докторантуру) в третiй. Ось чому перед сучасним абiтурiентом з одного боку вщкриваеться набагато бшьше можливостей для освiти, а з шшого боку -постають шдвищеш вимоги до комунiкативноí', мовно! та мовленнево! компетентностей пiд час навчання за кордоном. В таких умовах той ВНЗ виграе боротьбу за студентiв-iноземцiв, де «методи вивчення укра^сь^' мови як шоземноЛ» вiдбуваються в рамках «розвитку методики викладання шоземних мов, у тому числ викладання укрш'нсько! мови як шоземноЛ» та характеризуються високим рiвнем «науково-теоретичного та науково-практичного арсеналу» [12, с. 15]. О. Любашенко наголошуе на тому, що «моделi навчання у ВНЗ грунтуються на сшвд1яльносп суб'ектiв педагогiчного дискурсу, яка складаеться з проектування i регулювання процесiв засвоення, керування процесом
досягнення мети, штерюризаци керовано! дiяльностi, перетворення суспiльних процесiв пiзнання в iндивiдуальнi, когнiтивнi процеси, формування особистостi на етапах li розвитку» [8, с.4]. При цьому, як зазначае Б. Сокш, «будь-який метод змiнюеться залежно вщ особистiсних якостей учителя, який його застосовуе: його сильних та слабких сторiн, а також недолЫв», а тому «неможливо не помпити, що рiзниця м1ж окремими учнями е такою великою, як i м1ж двома рiзними групами, i щоб здiйснити задумане, необхщно пристосовувати обраний метод до групи чи до сильних/слабких учнiв» [12, с.15]. Отже, багато залежить не пльки вiд наявного дидактичного матерiалу та методiв навчання, а й вщ самого викладача, вiд його рiвня комушкативно! компетентностi та навичок працювати в умовах мультинацюнальностей, мультикультуралiзму та мультирелтйносп. При цьому Н. Скибун до лiнгводидактичних умов «формування професшно! мовленнево! компетентностi майбутнiх фахiвцiв» вщносить «систематичну реалiзацiю
мiждисциплiнарних зв'язк1в у контексп комунiкативно-дiяльнiсного подходу; розроблення стратегш професiйно зорiентованоl комунiкативноl взаемодп' учаснишв освiтнього процесу; органiзацiю системи м1жкультурного спiлкування на засадах соцiокультурного шдходу» [11]. Таким чином, головною вимогою сьогодення е комплексне поеднання професшно! фахово! та мовно! i мовленнево! тдготовок п1д час навчання студенпв-шоземшв медичного профiлю. В. Статiвка ввдзначае, що «в рамках комунiкативно-дiяльнiсного подходу» в1дбуваеться реалiзацiя основних вимог до навчального процесу, а саме: «комушкативна поведiнка викладача i учня на уроцi; використання завдань, що ввдтворюють ситуац^' спiлкування в житп i як1 передбачають виконання навчальних дiй у рамках таких ситуацш (самi ж ситуац^' можуть i повиннi бути спрямованi на формування ушверсальних, нацiональних i особистiсних цшностей, на усвiдомлення значущостi володiння мовою в професшному зростаннi i т.д.); паралельне засвоення граматично! форми та !! функцй' в мовi; засвоення мови i культури народу-носiя; облш iндивiдуальних особливостей учня (в тому чи^ рiвня навченостi) за проввдно! ролi його особистiсного аспекту, кшцевою метою навчання в рамках названих пiдходiв е формування i розвиток комушкативно! компетентностi, тобто готовностi i здатностi учнiв до мовного спшкування в реальних умовах» [13, с.437].
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Пiдсумовуючи досл1дження питань формування комушкативно! та лшгвютично! компетентностей у студенпв-шоземшв медичного профiлю на заняттях укра!нсько! мови, можна в1дзначити, що сучасш тенденцй', як1 вiдбуваються на рiвнi глобального (мiжнародного) освiтнього процесу, починають впливати на нацiональнi ВНЗ, що включаються у цi процеси. Так, можна
вщзначити, коли укра!нська мова почала виступати як шоземна мова для вивчення, то це потребувало розроблення нових сучасних стандарпв вивчення укра!нсько! мови як шоземно!, керуючись загальноевропейськими рекомендацiями з мовно! освiти в частинi: вивчення, викладання, оцiнювання. Крiм того, вивчення укра!нсько! мови як шоземно! потребуе вiдповiдного лiнгводидактичного забезпечення, розроблення нових сучасних методик викладення, а також кореляцп мовно! та мовленнево! компетентностей i3 професiйною за допомогою створення об'еднаних освiтнiх програм, заснованих на комунiкативно-дiяльнiсного пiдходу до мiждисциплiнарних зв'язк1в. Така унiфiкацiя рiвнiв вивчення мови до м1жнародних та европейських класифiкаторiв дае змогу чiтко регламентувати навчальнi процеси у ВНЗ тд час розроблення навчальних програм, методiв навчання, пiдготовки дидактичних матерiалiв та викладачiв-мовникiв. При цьому збiльшення мультикультуралiзму, мультинацiоналiзму та мультирелiгiйностi затребують високого рiвня комушкативно! компетентностi як з боку викладачiв, так i з боку студенпв-шоземщв медичного профiлю.
Зважаючи на подальше збiльшення iнтеграцiйних та глобалiзацiйних процесiв нацiональних ВНЗ iз м1жнародними та регiональними освiтнiми осередками, питання формування комушкативно! та лшгвютично! компетентностей у студентiв-iноземцiв медичного профiлю на заняттях укра!нсько! мови потребуватиме додаткових розвiдок.
Список лiтератури
1. Биденко Л.В. Обучение речевым грамматическим навыкам иностранных студентов нелингвистических спешальностей / Л.В. Биденко // Педагопчт науки: Теорiя, наука, iнновацiйнi технологи 6 (40): наук.журнал / Суми: Вид-во СумДПУ 1м. А.С. Макаренка, 2014. С.335-341.
2. Загальноевропейсью Рекомендаций з мовно! освiти: вивчення, викладання, оцшювання/ Наук. ред. укр. видання д.пед.н., проф. С.Ю. Нiколаева. Ки!в: Ленвiт, 2003. С.24/273.
3. Загальноосвинш стандарт з укра!нсько! мови як шоземно! (ршт А1, А2, В1, В2, С1) (укл. Нiколаева Н.С., Бондарева Н.О., Демянюк А.А., Овдшк В.В., Самусенко О.М., Шевченко М.В., Якубовська М.Ю.).
4. Зозуля I., Присяжна О., Солодар Л. Основш сучаснi методи викладання укра!нсько! мови як шоземно! (досввд викладачiв кафедри мовознавства вiнницького нацiонального технiчного ушверситету) \ Теорiя i практика викладання укра!нсько! мови як iноземно!. Випуск., 2014. С.22-27.
5. Касьяненко Т.А. Особливосп вивчення укра!нсько! мови як шоземно! у вищих мистецьких навчальних закладах \ Вопросы духовной культуры - Филологические науки. С.143-146.
6. Комплекс програм з укра!нсько! мови як шоземно!, яю розроблено вщповвдно до рiзних рiвнiв володання европейськими мовами: А1 - Початковий, А2 - Базовий рiвень; В1 - I середнiй рiвень, В2 - II середнiй рiвень; С1 - Професiйний рiвень (укл. Школаева Н.С., Бондарева Н.О., Демянюк А.А., Овдшк В.В., Самусенко О.М., Шевченко М.В., Якубовська М.Ю.).
7. Луцак С.М., 1льшв А.В. Щдручник з укра!нсько! мови як iноземно! - дидактична модель формування соцюкультурно! i професiйно! мовно! компетенцi! студента-медика \ Прикарпатський вiсник НТШ: Слово, 2019. № 3(55). С.205-213.
8. Любашенко О.В. Лiнгводидактичнi стратегi!' навчання укра!нсько! мови студентiв неспецiальних факультетiв вищих навчальних закладiв : автореф. дис... доктора. пед. наук: 13.00.02 / Любашенко Олеся Вадимiвна; Ки!вський ун-т iм. Т. Шевченка. Ки!в, 2008. 45 с.
9. Рiвнi володання мовою: глобальна шкала. URL: http://www.univ.kiev.ua/ru/resources/tests4 та https://enguide.ua/ua/magazine/kakie-byvayut-urovni-vlademya-angИyskim-yazykom.
10. Скибун Н.Д. Формування професiйно!' мовленнево! компетентносп майбутнiх фахiвцiв нефiлологiчних спецiальностей як лшгводидактична проблема / Н.Д. Скибун // Науковий вюник Микола!вського национального унiверситету iменi
B.О. Сухомлинського. Педагопчт науки: збiрник наукових праць. Микола!в, 2016. № 1 (52). С.113-117.
11. Скибун Н.Д. Лiнгводидактичний аспект формування професшно! мовленнево! компетентностi фахiвцiв туристичного профiлю [Текст] / Н. Скибун // Укра!нська мова i лiтература в школах Укра!ни : щомюячний науково-методичний та лiтературно-мистецький журнал. Ки!в: Щедагогiчна преса, 2015/2. № 10. С.52-55.
12. Сокш Б. Методи вивчення укра!нсько! мови як шоземно! та !х характеристика \ Теор!я i практика викладання укра!нсько! мови як iноземно!. Випуск 2, 2007. С.14-18.
13. Стативка В. К вопросу о соотношении некоторых методологически важных дидактических и лингводидактических понятий \ Щедагогiчнi науки: теорiя, iсторiя, iнновацiйнi технологи. 6 (40), 2014.
C.429-439.
14. Ушакова Н.1. Про вщповвдшсть програм з мовно! шдготовки iноземних студентiв европейським компетенцям володiння iноземною мовою [Текст] / Н.1. Ушакова // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгги на сучасному етапi. Мжпредметт зв'язки : зб. наук. праць. Харшв: ХНУ iм. В.Н. Каразина. Випуск 14, 2009. С.224-234.
