CC BY
19
УДК 378.4.371
О. В. ЛЮБАШЕНКО
МОВНА ОСВ1ТА: СВРОПЕЙСЬК1 ТЕНДЕНЦИ I ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
УКРА1НСЬКО1 Л1НГВОДИДАКТИКИ
Стаття узагальнюе doceid ттеграцшних перетворень европейськог утверситетськоi системи та визначае прioритетнi напрямки вдосконалення MoeHoi oceimu й побудови навчальних Kypcie з мови. Автор розвивае ращональний nidxid до викладання украiнcькoi мови як засобу стлкування, заснованого на фахових потребах та мовленневш дiяльнocтi мовця. Це стимулюе cтудентiв i викладачiв створювати нoвi навчалью стратеги у мовленневш практищ.
Ключовi слова: дiяльнicнi методи, навчалью стратеги, мовна освта.
О. В. ЛЮБАШЕНКО
ЯЗЫКОВОЕ ОБРАЗОВАНИЕ: ЕВРОПЕЙСКИЕ ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ УКРАИНСКОЙ ЛИНГВОДИДАКТИКИ
В статье обобщен опыт интеграционных преобразований европейской университетской системы и определены приоритетные направления совершенствования обучения языкам и построения учебных курсов. Автор развивает рациональный подход к преподаванию украинского языка как средства коммуникации, основанной на профессиональных потребностях и языковой деятельности говорящего. Это стимулирует студентов и преподавателей создавать новые стратегии обучения в процессе речевой практики.
Ключевые слова: деятельностные методы, стратегии обучения, языковое образование.
O. V. LIUBASHENKO
THE LANGUAGE EDUKATION: EUROPEAN TENDENCIES AND PERSPECTIVES OF THE UKRAINIAN LINGVODIDACTIC DEVELOPMENT
The article generalizes experience of the integration and transformation of the higher school system in Europe and determines the main ways of the improvement of the language learning and shaping of the study courses. The author develops a rational approach to the teaching of Ukrainian language as a communication, based on the professional necessities of user's activity. It stimulates the students and the teachers to create new learning strategies in the speech practice.
Keywords: active methods, learning strategies, language education.
Соцiально-економiчний розвиток шформацшного суспшьства грунтуеться на матерiальному виробнищш, яке все бшьшою мiрою залежить ввд виробництва шформацп, трансформування та штегрування знань. Тому для будь-яко! краши стутнь И eKOHOMi4HOi й технолопчно! зршосп пропорцшний середньому рiвню знань, освiченостi, гумаштарно! розвиненост активно! частини сощуму.
Украшське суспшьство демонструе непереборне прагнення увiбрати прогресивний досввд европейсько! i свпово! освiти та водночас не втратити цiнних нацiональних надбань, що стосуеться насамперед вищо! утверситетсько! освiти. Стутнчаста система освiти в Укра!ш (бакалаврат - магiстратура) вже тепер посилюе мiжнародну мобiльнiсть студенлв, полегшуе штеграцш укра1нських вишiв у европейську систему освии.
Нагальна необхiднiсть трансформувати змют вищо! освiти не е самодостатньою метою, а мае вирiшуватися шляхом ввдповвдних технологiй, причому змiни в засобах i методах повиннi
бiльшою мiрою вiдповiдати потребам iHTerpoBaHoro суспiльства, н1ж традицiям пострадянського замкненого простору. Саме TaKi проблеми розглядаемо у запропонованш розвщщ.
Сучасна мовна освiта в ушверситеп надае велике розма!ття контекспв, варiативностi навчання, а стандарти освии мають комплексний характер: вони визначають систему вимог до рiвня навченосп студентiв з урахуванням рiзних форм спшкування (культурного, фахового, мiжмовного), комушкативного набору мовленневих дiй, соцiокультурних знань. У Сврот утворився помiтний подш на прихильник1в прискореного навчання молодi (пiвдень континенту та Велика Бриташя) i на тих, хто не переймаеться зростанням вiку вступник1в до вишiв до 22-23 рок1в (Шмеччина, Скандинавiя). Збiльшення кiлькостi старших студенпв свiдчить про поступовий перехiд до неперервного навчання iз стиранням ввдмшностей у традицшному навчаннi та трансформованими навчальними системами.
Укра!на через економiчнi проблеми може дозволити собi сьогодш тшьки «швидшсну» модель вищо! осв^и. Саме через це лiнгводидактичнi шноваци в Укра!ш здебiльшого стосуються вироблення нових методологiчних пiдходiв до штенсивного формування низки компетенцiй: мовно!, соцюлшгвютично!, соцюкультурно!, комушкативно! [1]. Сформованiсть компетенцш уже на молодших курсах ушверситепв визнаеться умовою устшно! професшно! соцiалiзацil, передумовою реалiзацil кар'ерних очiкувань студента.
I все ж таки дозволимо собi акцентувати увагу на не менш важливiй складовiй устшно! мовно1 осв^и, а саме на засвоенш мови як моделi штерюризаци будь-якого гумаштарного знання. Мовна освiта е найпрозоршою моделлю переходу змiсту знання в особистiсний смисл: саме тому дослвдницький пошук европейсько! лiнгводидактики останнього двадцятилитя спрямовано на вироблення стабшьно! поетапно! стратепчно! («кроково!») моделi вивчення мови (граматики, лексики, комбiнованих комушкативних курсiв) для задоволення потреб повноцшно! соцiалiзацil людини в iнформацiйному середовищi (Round-Up - Virginia Evans, Schritte International - Hueber Verlag).
Украшська мова в унiверситетi вивчаеться i засвоюеться насамперед як мова професи. Ввд часiв середньовiчного унiверситету досконала й вишукана мова ремесла, професи, покликання була й залишаеться споконвiчною метою освiченоi людини. Сьогоднi ми спостер^аемо, як iсторичний та лопчний взаемозв'язок навчання i мови окреслюе й синтезуе новi галузi перетину дидактики й лшгвютики. На наш погляд, причинами повшьно! динамiки украiнськоi мовно! освiти у вишах залишаються:
- вiдсутнiсть кроково! (концентрично!) моделi iнтенсивного навчання укра!нського професiйного мовлення;
- слабке адаптування головних стратегш европейсько! мовно! освiти в укра!нському унiверситетi;
- технологiчна незабезпеченiсть вде! безперервного навчання i перебування студента у мiжкультурному мовному середовищi;
- пасивне освоення тренiнгових технологiй та форм дистанцшного навчання;
- ввдсутшсть единих параметрiв вимiрювання якостт знань, порiвняння характеристик iз под1бними в освоенш англiйськоi, нiмецькоi, французько! мов.
Поширена в Gвропi крокова модель проектування мовного курсу мае системний характер [4]. Системшсть органiзацii процесу навчання мови е наслiдком стадiальностi оволодiння мовою, тобто охоплюе чико визначенi для конкретного контингенту студенпв рiвнi навчального процесу:
- ршень ступенiв навчання (початкове (А - 1/2, медаальне - В, розвинене («просунуте») - С);
- рiвень перiодiв навчання, якi визначаються всередиш ступенiв (iнтенсивне, самостiйне, блокове);
- рiвень етапiв (формування лексичних умшь, граматичних навичок, комунiкативноi компетенцй);
- рiвень навчальних тактик (пiдстановка, комбiнування, вибiр правильно! вiдповiдi, узгодження тощо).
Спроектований таким чином мовний курс легко вбудовуеться в головш стратеги мовно! освии европейського ушверситету. Слiд зазначити, що так! стратег^' загалом розумiються як
один i3 cnoco6iB органiзацiï керовано1 дiяльностi. Керована дiяльнiсть розвивае здатшсть студенпв до самоуправлшня в ycix конкретних формах навчально-пiзнавальноï дiяльностi, зокрема: самостiйне визначення дидактичноï мети, створення алгоритмiв, вибiр методiв пошуку iнформацiï для ïï досягнення, прийняття рiшень та поведiнковоï самооргашзаци, самоконтролю, комyнiкативноï активностi [5]. На запит ушверситетського сектора Шмеччини, Австри, Чехiï, Нiдерландiв активно ввдповвдають спроектованi стратегiï удосконалення мовно1' освгти:
- стратегiя концентрацiï зусиль в обмеженому колi дисциплiн i наукових напрямшв для досягнення i гарантування високо1' академiчноï якостi;
- стратепя винайдення i впровадження оригiнальних навчальних програм i кyрсiв на Грунп мiжпредметних зв'язк1в та iнтегрyвання новацш;
- стратегiя задоволення yнiверситетом репонального виробничого запиту;
- стратегiя активного тдприемництва з утворенням виробничих структур i тдроздшш при yнiверситетi;
- стратепя часткового удосконалення традицшних форм навчання.
Одшею з проблем украшсько1' лiнгводидактики залишаеться надто повiльне ïï занурення в проспр мiжкyльтyрноï комушкаци. А тим часом з початку ХХ1 столiття в европейськ1й мовнш освiтi спостерiгаеться посилений iнтерес до створення програм мiжкyльтyрного спiлкyвання, як пропонують студентам не лише набiр кyрсiв у вищiй школi, але й програму створення «ушверситетського мовного контексту», в якому беруть участь пращвники гуртожитк1в, бiблiотек, гiди, персонал студентських ïдалень, що залучають студента-шоземця до нового мовного середовища на основi вiдпрацьованих методик. 1дея була запозичена у великих бiзнес-концершв i полягае в налагодженнi продуктивного мовного менеджменту в ушверситеп. Якщо крyпнi концерни видiляють значнi кошти на навчання мови свого персоналу, то ушверситет, за такою ж моделлю, повинен забезпечити навчання своï'х ствробпнишв для спiлкyвання iз студентами-шоземцями, як1 розмовляють мовою навчання як другою або шоземною. Такий шдхвд вiдповiдае загальнiй програмi формування «европейськоï сввдомосп» у стyдентськоï' молодi i забезпечуе авторитет нiмецькоï' та англшсь^' мов як засобу iнтеграцiï у европейський простiр. Це, зокрема, було зазначено у щорiчних доповiдях на тему професiйноï освiти в шмецьких ушверситетах. Цей досвiд буде корисним i для освишх процесiв, як тривають на територiях, де украшщ потрапляють у багатомовне середовище, навчаються iншими мовами, проте прагнуть зберегти свою украшську iдентичнiсть.
Попри активне прагнення реформувати навчання yкраï'нськоï мови в ушверситеп, нерозв'язаним залишаеться питання проектування дистанцiйних та повнощнних треншгових кyрсiв. 1дея освiти на вщсташ аж нiяк не е новою. Вона виникла з усввдомлення суспшьством необхiдностi навчання без вiдривy ввд професiйноï дiяльностi бiльшоï кiлькостi людей i в радянський перiод була втшена через систему заочноï освпи. Вивчення розвитку дистанцiйного навчання у вищих навчальних закладах краïн Свропи дае можливiсть вiдстежити своерiднiсть формування новоï форми навчання за кордоном для адаптаци наявноï в Украш системи освiти до вимог, що висуваються, внаслвдок тенденцiй глобалiзацiï', демократизаци та iнтеграцiï в освiтнiй сферг
Очевидно, що дистанцiйнi форми навчання будуть займати все бiльший проспр у системi yнiверситетськоï освiти. Великою популяршстю у свiтi користуеться Мiжнародна школа бiзнесy Вiдкритого yнiверситетy Великобритании яка мае фiлiï в багатьох крашах свiтy, в тому чи^ три в Украïнi: м.Киïв, м. Одеса, м. Кам'янець-Подшьський. В украшських фiлiях навчання ведеться на рiвнях професiйного сертифiката та диплома в галуз1 менеджменту. Слiд сказати, що навчальш заклади Свропи в основному також пропонують дистанцшш курси i програми з економiки, фiнансiв, маркетингу, соцiальноï роботи, комп'ютерних наук, яш порiвняно легко укласти через напрацьоваш комплекти задач. До того ж вони користуються великим попитом у студенпв цих краш i за кордоном. Дистанцшш курси й треншги з мови, фшософи, iсторiï мистецтв потребують гнучких пiдходiв i роботи цших наукових лабораторiй у межах краши.
Тренiнговi технологiï' в Украш так само визнано перспективними, однак найбшьший досвiд 1'х yтiлення накопичила Нiмеччина. Тренiнги як дисциплiна у мовних курсах шмецьких ВНЗ присвячуються практичному опрацюванню офiцiйно-дiлових, наукових, публщистичних
текспв, моделюванню спецiально запланованих комунiкативних ситуацш, в яких студент повинен обрати необхщний мовленневий матeрiал, створити текст за вимогами, скоригувати текст щодо часу, умов, особи стврозмовника. На таких заняттях студенти мають можливiсть розвинути i закрiпити знання та навички, збагатити власний мовленневий досвiд новими моделями, ознайомитися iз новими тдходами до участi у звичних i незвичних ситуацiях спiлкування. Заняття оргашзовуються як окрeмi модeлi мовленнево! поведшки (трeнiнг ведения пeрeговорiв, трeнiнг укладання угоди, трeнiнг презентувания товару, послуги, продукту, трeнiнг спiлкувания в умовах конфлшту iнтeрeсiв, трeнiнг науково! дискусп тощо). Так1 мовнi курси забезпечують iнтeрeс до пiзнания мови як шструменту впливу на людину i ситуацш, отримания досвiду дiлового стлкування вже в ушверситетськш аудиторiï, управлшия засобами мови, ведення дiалогу та полшогу для прийияття рiшeнь у команднш спiвпрацi. Лiнгводидактична стратeгiя передбачае засвоення опeрацiй планувания, вибору мовно-мовленневих засобiв, оформления тексту, ощнку та контроль правильностi свого мовлення i мовления спiврозмовника.
Нiмeцькi трeнiнговi тeхнологiï в навчаннi мови е одними з найрозвинешших у европейськш систeмi вищоï освiти [4]. Умшня здiйснювати мовнi мультиопeрацiï е необхвдним для успiшного результату стлкування. До операцш, якi вiдпрацьовуються, вводять, зокрема, здiйснeния посилань, ремарок у тексп, записiв на полях тд час тeлeфонноï розмови, повторения шформацп в рiзних мовленневих iнтeрпрeтацiях, розпитування кiлькох спiврозмовникiв одночасно, переконания стврозмовника, представлення доказiв та аргумеипв, цитування. Опрацювання тeкстiв е важливою частиною навчально1' дiяльностi, тому студентам пропонуються завдания пошуку iнформацiï на сайтах шшими мовами, аудiювания тексту шлькома мовами по чeрзi, побудова навчальних стратeгiй спiльно з викладачем для розв'язання навчальних завдань (зокрема розроблення плану науково1' роботи, формулювания заголовюв до тем чи параграфiв, написания тез презентацп продукту тощо).
Суть програмованого навчания мови в шмецьких стратeгiях полягае у високому ступет структурованосп навчального матeрiалу, який чико подiляеться на блоки, програми, типи завдань, види текстово-комушкативно1' роботи. Переваги таких навчальних програм очeвиднi: студент мае можливють самостiйно оцiнювати кожну опeрацiю; до того ж, як свiдчать соцiологiчнi дослiджeния, студенти бшьше довiряють оцiнцi ршия знань за електронною програмою, нiж пeрeвiрцi викладачем, що залежить вiд його квалiфiкацiï, особистiсних рис, суб'ективно1' складово1', психолопчного тла ситуацiï, в як1й опиняеться студент пiд час оцiнювания. Крiм того, темп програмованого навчания обираеться студентом iндивiдуально, пeрeхiд до наступного блоку вiдбуваеться пiсля того, як засвоено попереднш матeрiал, що в умовах групового аудиторного навчания не завжди можливе. Шмецьш eлeктроннi лшгшстичш програми досить затратнi, тож i вимоги до 1°хиьо1° якостi з боку рeвiзiйних освiтнiх установ ввдповвдно висок1. Комп'ютeрнi програми дають змогу студeнтовi брати вiртуальну участь у веденш переговорш, укладаннi угод та проведенш прeзeнтацiй, проводити рeкламнi кампани.
Пiдсумовуючи аналiз проблем у реформуванш укра1'нсько1' мовно1' освiти у вищш школi, наголосимо, що визнания проблеми значущосп укра1'нсько1' мови як мiжнародного засобу спiлкувания нeодмiнно стимулюе пошук шляхiв ïï розв'язания в стшах унiвeрситeту насамперед. Констатуемо, що проблема полягае у диспропорци мiж значущютю володiння укра1'нською мовою та ïï практичною користю як шструмента представления досягнень наци, входження до мiжнародного комунiкативного кола. Нацiонально-мовна iдeнтифiкацiя е наслвдком попиту на мовления, потреби у володшш мовою, яка стимулюеться стiйким iнтeрeсом до культурних надбань наци, а штучний примус до мовления завжди безсилий. Згадаемо, що штучна полиика створения i популяризацп загальнонорвeзькоï мови на основi примусового (без потреби й без штересу, але з досить серйозною тдтримкою у ЗМ1) поеднания букмолу й новонорвезького лансмолу сумно зазнала поразки у сeрeдинi минулого столiття. Сподiваемося, що насправдi вихiд украïнськоï мови за мeжi замкненого нацiонального простору, створения потреби у ïï вивченш в Украш й за ïï межами, збудження iнтeрeсу свiтовоï стльноти до лiтeратурних творiв, писаних украшською, рeпрeзeнтацiя найкращих зразк1в цiеï мови у професшнш дiяльностi майбутнiх фахiвцiв i мають бути метою нових лшгводидактичних тeхнологiй. Отже, створения перспективних iнтeгрованих гайд-курсiв,
упровадження стадiального навчання укра!нського фахового мовлення, апробування единих парамет^в оцiнювання рiвня володшня мовою i пристосування курсу до дистанцшно! форми навчання та входження до мiжкультурного мовного середовища наблизило б укра!нську мовну освгту до комплексного розв'язанням визначено! проблеми.
Спробою реалiзацii цього завдання стали апробащя iнтенсивного гайд-курсу «Укра!нська мова на засадах дiяльнiсних стратегш» (О. Любашенко, В. Назарук) в Унiверситетi Варшава для студенпв, як навчаються за спещальшстю «Укра!нська мова i лиература». Курс представлено на наукових семшарах коледжу Альфреда Круппа (Нiмеччина), Державного мшанського унiверситету, Афiнського унiверситету iменi Iоаннiса Капод Iстрiаса; вiн охоплюе методи мозкового штурму, дискусiй, дидактично! гри, розрахований на студенлв другого i третього року навчання. Це зумовлено потребою не лише сформувати у студента комушкативш компетенцп, але й ознайомити його з методами i формами навчання як майбутнього викладача укра!нсько! мови, фамвця iз сучасно! педагогiки та прикладно! лшгвютики. Дiяльнiсна методика, яка е безпосередньою основою гайд-курсу, грунтуеться на безпосередньому аналiзi конкретних мовленневих ситуацiй, в яких поеднуються прийоми iндивiдуального опрацювання граматичного матерiалу, та групове обговорення його застосування при текстотвореннi. Це розширюе можливостi практичного застосування мови для потреб: побутово! комунiкацii, фахового мовлення, доведення i спростування тд час дискусii, виголошення наукових доповвдей, пiдготовки до атестацiйних контрольних теспв. Планування пiдготовки до розв'язання навчального завдання розвивае умiння лiнгвiстичного аналiзу тексту та вибору словникового матерiалу, що е особливо важливим у дшовш сферi мовно! освiти.
Стратепчний пiдхiд у побудовi експериментального курсу реалiзуеться або на базi реальних подш (пiд час прослуховування новин, перегляду кiнофiльмiв англiйською мовою), або у штучно сконструйованих навчальних ситуащях. Останнiй метод знайомий укра!нським студентам як створення дiалогiв на задану тему. На пiдготовчому етапi викладач зазвичай звертае увагу студентiв на юнування рiзних шляхiв аналiзу ситуацп, на необхiднiсть критики позицп опонента, на використання рiзних способiв формулювання позицiй, на необхiдностi обгрунтування i детального опису власно! позицп, на толерантних тдходах до думки стврозмовника. Це е набором тактик у застосуванш цього тдходу.
Сьогоднi у свт вiдбуваються соцiально-культурнi процеси, ям заперечують усяку вiдокремленiсть, iзольованiсть, обмежешсть освiтньоi сфери. Найперше це стосуеться мовно! освии студентiв унiверситетiв, як завжди були суб'ектами поширення, обмiну, трансмiсii нових видш iнформацii в суспшьствг Саме тому головним завданням укра!нсько! мовно! освiти е входження у свиовий освiтнiй простiр через модершзоваш моделi навчання укра!нсько! мови. Щойно постане запит на укра!нську мову як засiб отримання шформацп про нацюнальш культурнi надбання у мiжнародному спiвтовариствi, одразу виникне новий контингент, для якого розроблення курив укра!нсько! мови неодмiнно включатиме вс поширенi в Gвропi форми i методи навчання.
Л1ТЕРАТУРА
5. Корсак К. В. Свггова вища освiта. Порiвняння i визначення закордонних квалiфiкацiй i дипломiв: Монографiя / За заг. ред. Г. В. Щоюна / К. В. Корсак. - К.: МАУП - МКА. - 1997. - 208 с.
6. Суд над системой образования: стратегия на будущее / Под ред. У. Д. Джонсона. Пер. с англ. - М.: Педагогика, 1991. - 264 с.
7. Funk H. Deutsch als Fremdsprache - berufsbezogen lernen und studieren / H. Funk // Schneider G., Claluna M. Mehr Sprache - mehrsrachig - mit Deutsch - Munchen, 2003. - S. 165-180.
8. Pratt J. Unification of Higher education in the United Kingdom / J. Pratt // Europ. J. of education. -Abingdon, 1992. - Vol. 27. - № 1-2.
9. Walker J. The Psychology of Learning: Principles and Processes / J. Walker. - Englewood Cliff, N.J.: Prentice Hall, 1996. - 437 p.
