CC BY
64
3. Елисеева В. В. Лексикология английского языка: учеб. пособие для вузов / В. В. Елисеева. - СПб.: СПбГУ, 2003. - 244 с.
4. Зимняя И. А. Общая культура и социально-профессиональная компетентность человека / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня: реформы, нововведения, опыт. - 2005. - № 11. - С. 14-20.
5. Кара-Мурза Е. С. Рекламный дискурс и рекламный функциональный стиль как рабочие понятия лингвосемиотики рекламы / Е. С. Кара-Мурза // Стилистика сегодня и завтра: медиатекст в прагматическом, риторическом и лингвокультурологическом аспектах. Междунар. науч. конф.; тезисы. - М.: Факультет журналистики МГУ, 2010. - С. 41-43.
6. Крупнов В. Н. Пособие по общественно-политической и официально-деловой лексике / В. Н. Крупнов. - М.: Высшая школа, 1984. - 224 с.
7. Цвик В. Л. Телевизионные новости России: учеб. пособие / В. Л. Цвик, Я. В. Назарова. - М.: Аспект Пресс, 2002. - 173 с.
УДК 378.111-057.87
О. В. ГОРНОВСЬКА
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ У МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В КОМПЕТЕНЦИ В ЯПОНСЬКОМУ Д1АЛОГ1ЧНОМУ МОВЛЕНН1
Розглядаються питання, пов'язаш 3i змктом навчання японського дiалогiчного мовлення, з вимогами до компетенцп майбуттх фiлологiв. До^джуеться сучасний стан методичноi бази для навчання японськт мови в Украiнi. Визначаються та детально характеризуются основт психолтгвктичш та комуткативш особливостi японського дiалогiчного мовлення.
Ключовi слова: дiалогiчне мовлення, комуткативна компетен^я, комуткативна поведтка япон^в, мовна поведтка япон^в.
О. В. ГОРНОВСКАЯ
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ У БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ КОМПЕТЕНЦИИ В ЯПОНСКОЙ ДИАЛОГИЧЕСКОЙ РЕЧИ
Рассматриваются вопросы, связанные с содержанием обучения японской диалогической речи, с требованиями к компетентности будущих филологов. Исследуется современное состояние методической базы для обучения японскому языку в Украине. Определяются основные психолингвистические и коммуникативные особенности японской диалогической речи и дается их подробная характеристика.
Ключевые слова: диалогическая речь, коммуникативная компетенция, коммуникативное поведение японцев, речевое поведение японцев.
O. V. HORNOVSKA
PECULIARITIES OF THE FORMATION OF FUTURE TEACHERS' COMPETENCE IN JAPANESE DIALOGUE
The article deals with questions related to the problem of teaching Japanese interaction to students in Ukraine. It gives an overview to the requirements for the competence of future teachers, describes the current state of methodological capabilities for learning the Japanese language. The paper determines distinguishing features of Japanese dialogue that differs from Ukrainian and gives the detailed description of psycholinguistic and communicative aspects of Japanese conversation.
Keywords: communicative competence, dialogue, Japanese communicative behavior, Japanese verbal behavior.
У методищ викладання шоземних мов (1М) icHye значна к1льк1сть теоретичних до^джень, присвячених навчанню дiалогiчного мовлення (ДМ) 1М, що cвiдчить про актуальшсть проблеми. Так, у роботах Л. В. Гайдуково!, I. В. Коломieць, С. Ю. Ншолаево!, В. В. Черниш та iнших впчизняних наyковцiв, В. П. Кузовльово!, I. С. Москальово!, В. I. Байденко та iнших роciйcьких авторiв розглядаеться теорiя i практика формування методично! компетенцп вчителя IM, розроблена теорiя обгрунтування критерив та ознак сформованост лшгвосощокультурно! компетенцп майбyтнiх вчителiв, аналiзyютьcя характернi риси шформацшно-пошуково! компетенцп вчителя IM. Крiм того, шляхи i прийоми професшно! пiдготовки майбyтнiх фшолопв у рiзних видах мовленнево! дiяльноcтi доcлiджyвали Л. В. Ананьева, Г. В. Богданова, Ю. М. Кравченко, Т. К. Левша, Д. К. Рожкова, Ю. I. Пассов та iншi дослвдники, та оск1льки майже вci роботи вказаних вчених присвячен викладанню романо-германських мов, то методика, запропонована в них, не може бути повною мiрою застосована до схвдних мов, зокрема японсько!, через багато лшгвютичних, cоцiокyльтyрних та шших вiдмiнноcтей.
Проблемами визначення особливостей мовно! поведiнки японщв, характеристикою японського дiалогiчного мовлення (ЯДМ) займались так1 вчеш, як В. Н. Алпатов, Т. М. Гуревич, G. В. Маевський, О. Ф. Мушинський, П. С. Тумаркш та iн.; аналiзом i описом граматично! й синтаксично! будови японсько! мови (ЯМ) - I. В. Головин, Т. I. Корчапна, М. I. Конрад, Б. П. Лаврентьев, С. В. Неверов, О. А. Пашковський та ш. Однак !хш доcлiдження проводилися в лшгвютичному аспекп, а не методичному.
Власне у методищ навчання ЯМ, вагомий, але вiдноcно невеликий внесок зробили росшсью дослвдники G. Ю. Безсонова, С. А. Бикова, Т. I. Корчапна, Л. Т. Нечаева та in Вони займалися методичними проблемами створення пiдрyчника з ЯМ для росшськомовних студента, аспектного навчання ЯМ у ВНЗ, навчання перекладу з ЯМ. В Укра!н також юнують досл1дження з методики навчання ЯМ, хоча !х небагато. Так, О. В. Асадчих вивчала питання про навчання японського монолопчного мовлення, Т. О. Бондарчук i Т. О. Свердлова - тдходи до навчання ЯМ в юторичному ракyрci, В. В. Голубець i Г. В. Михайлюк розглядали деяк1 аспекти методики навчання граматики. Проблемою навчання ЯДМ у контекст л1нгвокра!нознавчого пiдходy займалась Ю. А. Пономарьова. Однак методика навчання майбутшх фiлологiв ЯМ ДМ в контекст! професшно! тдготовки вчителя залишилась поза увагою вчених.
Оскшьки в Укра!нi щорiчно збiльшyeтьcя кшьшсть людей, як1 вивчають ЯМ, це зумовило актуальшсть теми нашого до^дження. Вона визначаеться тим, що навчання ДМ е складним процесом, необхвдним для формування мовленнево! комyнiкативно! компетенцп майбутшх фшолопв ЯМ, що на сучасному етат викладання ЯМ у ВНЗ Укра!ни не враховуе особливостей ш ЯМ, нi укра!нських студенпв, а також тим, що проблема навчання ЯДМ у ВНЗ дои залишаеться нерозглянутою в сучаснш впчизнянш методищ викладання ЯМ. Це проявляеться також у тому, що методика викладання ЯДМ, наявна у чинних тдручниках з ЯМ, якими послуговуються у ВНЗ Укра!ни, представлена обмеженим видом вправ i не враховуе розбiжноcтей мiж слов'янським та японським менталпетом, а це позначаеться на ввдмшностях побудови японського та укра!нського усних висловлювань.
Метою статп е дослщження проблеми вiдборy та органiзацi! змюту навчання ЯДМ, визначення лiнгвicтичних характеристик ЯДМ, пов'язаних з пcихолiнгвicтичними та комушкативними особливостями д1алог^чного cпiлкyвання японщв. Розглянемо питання, пов'язанi зi змютом навчання ЯДМ, а також його cпецифiчнi лiнгвicтичнi та комyнiкативнi особливост!
Враховуючи те, що оcтаннiми роками серед науковщв тривають диcкyci! стосовно визначення i коректного вживання понять «компетенщя» i «компетентнicть», вважаемо за необхвдне уточнити, як ми розyмieмо поняття «компетенцiя в ДМ». Погоджуючись з думками таких доcлiдникiв як, Н. Ф. Бориско, С. Ю. Ншолаева, Ю. I. Пасов, В. В. Сафонова, О. Б. Тарнопольський, вважаемо компетенщю cyкyпнicтю знань, навичок i вмiнь, як1 формуються в процеа оволод1ння IМ, а також здаттстю користуватись мовою як засобом спшкування. Вiдповiдно компетенц1ю в ДМ розглядаемо як складову мовленнево! компетенцп, що е cyкyпнicтю знань, навичок, вмшь та здатнicтю i готовтстю до ycпiшного усного cпiлкyвання ГМ.
Аналiз чинних робочих програм для студенлв вiддiлення ЯМ, показав, що в них 4Îtko не висвилено, на якому рiвнi студенти мають оволодии ЯДМ пiсля зак1нчення кожного курсу. Тож очевидною постае необхвдшсть перегляду програм з ЯМ для ВНЗ, ïx стандартизацiï, унiфiкацiï та переробки з орiентацiею на новгтш стандарти освiти.
Нами визначено, що випускники ВНЗ мають володiти професiйно-орiентованими iншомовними навичками i вмiннями в уих видах мовленневоï дiяльностi, в т. ч. ДМ, рiвень сформованосТ яких визначаеться на основi освiтньо-квалiфiкацiйноï характеристики фаxiвця. Вивчивши опис ршшв володiння нiмецькою мовою, запропонований «Deutsche Welle» [18], документ «Teacher's Guide to the Common European Framework» [19, c. 7] для англшсько1' мови i таблицю «Courbe théorique de progression linguistique» [17] для французько1', ми узагальнено представили 1'х у таблиц 1, зауваживши при цьому, що, на жаль, в деяких документах не було вказано шльшсть годин необхвдних для оволодшня певними рiвнями. У тiй же таблищ ми представили рекомендоваш години для оволодшня ЯМ, взявши за основу рекомендоваш години вивчення ЯМ, запропоноваш спецiалiстами Японсько1' фундацiï - розробниками юпиту
на визначення ршня володiння ЯМ « 0 ФШйеЛМ^» [15, с. 6-7].
Таблиця 1
Рекомендована кыъюстъ навчальних годин
Рiвень Мова
шмецька англшська французька 1 японська 2 японська
C2 - 1000-1200 1400 - -
C1 - 700-800 1150 - -
B2 - 500-600 750 3100-4500 1800-2300
B1 400 350-400 400-550 1400-2000 1100-1500
A2 225 180-200 - 500-750 375-475
A1 75 90-100 - 250-400 200-300
Для студенпв, яю не е представниками культур з iероглiфiчним письмом.
2Для студентiв, якi е представниками культур з iероглiфiчним письмом.
Оск1льки в Укрш'ш поки що не юнуе типово! програми для навчання ЯМ у ВНЗ, то ч^ко не визначено, якого рiвня мають досягти студенти шсля кожного курсу навчання i зак1нчення навчання у ВНЗ. Роблячи висновки з даних, представлених у таблицi 1, робимо висновок про те, що програми i вимоги, як iснують для навчання европейських мов, не можуть бути застосоваш для ЯМ. Адже, як видно з порiвняльноl таблицi 1, украшським студентам необхiдно значно бшьше часу на опанування ЯМ, шж европейських мов, особливо на середньому i просунутому етапах. 1з таблищ 1 видно, що за час, необхвдний студентам для оволодшня англшською мовою на рiвнi С2, студенти, як вивчають ЯМ, можуть досягнути лише рiвня В1.
Враховуючи те, що шльшсть годин в украшських ВНЗ, яш видiляються на вивчення ЯМ, вiдрiзняеться залежно вiд навчального закладу, ввд кiлькостi годин, необхвдних для опанування ЯМ украшськими студентами, ми пропонуемо такий орiентовний розподш рiвнiв володiння мовою для майбутшх фiлологiв (табл. 2).
Таблиця 2
Спiввiдношення pieme володтня студентами тшомовним дiалогiчним мовленням (за курсами
навчання)
Курси Рiвнi володшня
ДМ европейських мов ЯДМ
4 С1.2 В2
3 С1.1 В1+
2 В2.2 В1
1 В2.1 А2+
Наголошуемо, що цей розподiл е рекомендованим i може дещо вiдрiзнятися залежно вiд програми навчання ЯМ i илькосл годин навчання в окремому ВНЗ. Зазначимо також, що наразi в деяких укра1нських ВНЗ розробляються новi програми вiдповiдно до сучасних вимог на основi З£Р i стандартiв ЯФ. Разом з тим зауважимо, що, враховуючи спецiалiзацiю майбутшх фахiвцiв, важливими е не тшьки стандартизацiя вимог до випускниюв, критерпв !х оцiнювання тощо, а й ретельний пiдбiр тематики i матерiалiв, якi би вiдповiдали змюту i мет навчання майбутнiх фшолопв.
Отже, очевидною постае необхiднiсть перегляду програм з ЯМ для ВНЗ з метою !х стандартизации ушфшацп й переробки з орiентацiею на новпш стандарти освiти. Сучаснi вимоги до тдготовки майбутнiх фiлологiв ЯМ можна визначити так:
Перехвд до 4^чно! освiти означае iнтенсифiкацiю, ущшьнення навчального процесу, особливо на середньому i просунутому етапах навчання, що вимагае вдосконалення метод1в викладання, пошуку нових форм оргашзацп навчального процесу.
Спецiалiзацiю студентiв нинi розумiють дуже широко: майбутнi фiлологи повиннi стати квалiфiкованими, обiзнаними в рiзних галузях фахiвцями, компетентними практичними працiвниками, адже 1м потрiбно буде не лише навчати школярiв, фiлологiв, а й студенпв з iншими спецiальностями; вмпи ствпрацювати з японськими та шшими зарубiжними колегами.
Глобалiзацiя розширюе тематику, яка повинна враховуватися при вiдборi тем i навчального матерiалу. Разом з кра!нознавчою, суспiльно-полiтичною та профшьною тематикою мають вивчатися теми свпового, глобального характеру.
Через суперечнiсть мiж переходом Укра!ни до Болонсько! системи, стандартизацш та унiфiкацiю освiти, з одного боку, i вiдсутнiстю загальноприйнятих в Укра!ш стандартiв викладання ЯМ, з шшого, гостро постае питання про реорганiзацiю й унiфiкацiю навчальних програм в укра!нських ВНЗ.
Аналiзуючи цi вимоги, робимо висновок про необхвдшсть розвитку методики викладання ЯМ в Укра!ш, особливо на середшх i старших курсах, пошуку й впровадження бiльш ефективних форм навчання, уточнення та оновлення тематики i навчальних матерiалiв.
Оск1льки ситуативне використання ЯМ пов'язано з визначеними культурою мехашзмами взаемодп учасник1в комушкаци, вважаемо за необхвдне далi розглянути деяк специфiчнi аспекти ЯДМ, як1 мають бути враховаш у процесi формування КК в ЯДМ.
Будь-який дiалог ЯМ вiдображае протиставлення поняття «свш-чужий», на яке накладаеться протиставлення «вищий^вний-нижчий», зумовлюючи вибiр мовних i невербальних засобiв для ведения дiалогу, а також стиль поведшки учасникiв стлкування. На рiвнi «вищий-рiвний-нижчий» йдеться про систему ввiчливо! мови «кейго» i вибiр вiдповiдного стилю мовлення. На рiвнi ж «свiй-чужий» йдеться про вибiр лексичних, граматичних засобiв i побудови висловлювань. У процесi усного стлкування щ обидва фактори одночасно проявляються у мовленнi i впливають на вибiр учасниками спiлкування вiдповiдних до умов конкретно! ситуацi! стлкування вербальних i невербальних засобiв [1, с. 79-88].
Японське усне мовлення вирiзняеться прагненням уникати в мовi вказiвок на прямий зв'язок мiж двома явищами, встановлення !х лопчного взаемозв'язку та прямого заперечення, осшльки японщ вважають, що неможливо точно знати заздалепдь ставлення спiврозмовника до ситуацп [6, с. 70].
Важливою особливiстю власне японського усного мовлення е тенденщя до використання власне японсько! лексики вато [9, с. 5-16]. На вiдмiну вiд укра!нсько!, гарною вважаеться не багата на рiзноманiтну лексику i синонiми мова, а навпаки - лаконiчнi, але мiсткi висловлювання «простими» словами вато. Варто зазначити, що для письмово! ЯМ характерним е, навпаки, використання складно! лексики канто китайського походження. Усна мова характеризуеться також, на вiдмiну ввд письмово!, використанням бшьш простих граматичних конструкцiй i спрощених форм деяких широковживаних граматичних конструкцш.
Важливим пунктом в описi мовно! поведiнки японцiв е використання ними невербальних засоб1в комунiкацi!, зокрема, жеспв, мiмiки, проксемiки, поклонiв тощо, а також широким використанням, ям супроводжують будь-який дiалог. Вважаеться, що в деяких випадках !х використання деякою мiрою може компенсувати незакiнченiсть усних висловлювань [2, с. 129-132].
Японщв прийнято вважати неемоцiйними. Однак треба взяти до уваги те, що ту емоцшшсть i ставлення до речей, подiй, як1 укра!нщ звикли проявляти в iнтонацiях, жестах, MiM^i тощо, японцi висловлюють найчастше за допомогою граматичних конструкцiй та спещально! лексики. Так, в ЯМ юнуе пласт граматики, використання яко! вказуе на ставлення мовця до предмета. В багатьох тдручниках i посiбниках з ЯМ, виданих в Япони, подача частини граматичного матерiалу на середньому i просунутому етапах оргашзуеться за принципами модальностi й емоцшного забарвлення граматичних конструкцiй.
Треба взяти до уваги ще деяк явища, широко розповсюдженi в ЯМ. По-перше, це
використання aud3ymi - коротких ^в, таких як tt^ «hai», ЛЛ «ее» - так,,
«naruhodo» - зрозумiло, ^oT't^ «sou desu ka» - «он воно що!» й ш., яш слугують сигналами, що !х подае слухач мовцев^ виражаючи свою увагу i зацiкавленiсть в розмовi. Подруге, це використання дискурсивних маркерiв «anou», «saa», «sou desu ne» тощо для привернення уваги, «плавного» ведення розмови.
Отже, в процес нашого дослiдження ми визначили таш особливостi ЯДМ, невластивi укра!нсьюй мовк
• одночасне протиставлення понять «свш-чужий» та «вищий-р1вний-нижчий»;
• особлива побудова вислову, де центром е стврозмовник;
• уникання категоричних висловлювань, у т. ч. заперечень;
• висока стереотиптсть мовлення, широке використання усталених мовних форм;
• тенденщя до використання в уснш мовi лексики ваго i простих та спрощених граматичних форм;
• багате i специфiчне використання невербальних засобiв комушкацп;
• вираження емоцiйностi, особистого ставлення через граматичш засоби;
• постшне використання айдзул й дискурсивних маркерiв.
• Таким чином, можна зробити висновок, що процес усно! комушкаци представник1в японського суспiльства значно вiдрiзняеться вiд украшського.
Разом з тим, як засвiдчуе практика й тдтверджують результати дослiджень з проблем спшкування ЯМ, що проводять фахiвцi японсько! освiтньоi' органiзацii' «Японська фундацiя» та до^дження фахiвцiв Ток1йського унiверситету 1М, студенти майже не використовують знання японсько! мовно! поведiнки на практищ [16]. Причина вбачаеться в тому, що, з одного боку, використання таких клше й фраз, побудова вислову подiбним чином в укра!нському мовленш й етикетi вiдсутнi, а з шшого - у тдручниках, якими користуються в укра!нських ВНЗ, не юнуе вправ, спрямованих на подолання цiе! проблеми.
Вiдповiдно вивчення методики навчання ЯМ, виршення завдань оновлення змiсту навчання ЯМ в укра!нських ВНЗ неможливе без вивчення й урахування досвiду i практичних досягнень японських методистiв у створенш навчальних матерiалiв сучасного типу. На пiдставi вищевикладеного постае питання, чи враховують тдручники й навчальнi поабники, якими користуються в Укра!нi, таш ввдмшносп в мовленнi й мовнш поведiнцi.
Аналiзуючи методичний апарат шдручнишв, створених за останнi роки, можна помиити деяк1 тенденцi!. У конструюванш концепцi! сучасного пiдручника автори враховують те, що мовлення, в т. ч. 1М, необхвдно розглядати не тшьки як процес комунiкацil, а i як спосiб формування та формулювання думки. Тож оволодiння 1М повинно мати характер вирiшення певних мовленневих завдань рiзно! складностi i рiзного рiвня - вiд репродуктивного до творчого [5, с. 28].
У розглянутих нами пiдручниках нового поколшня тексти органiчно включенi в систему завдань конструктивного, розвивального типу, кожне з яких спрямоване на виршення мовленнево-розумового завдання. На текст при цьому покладаються двi найважливiшi функцi!: 1) надання «iнформацi! для роздумiв» i 2) стимулювання тзнавально! активностi i самостiйно! творчо! дiяльностi студента. Причому це повною мiрою вiдноситься як до змiстовно! складово! тексту - актуальнiсть, iнформацiйна насичешсть, дискусiйний характер, так i до питань його мовного оформления - репрезентатившсть текстово! дiяльностi. Така оргашзащя навчально! роботи дозволяе створити в студента бшьш повне, об'емне уявлення про мовнi, мовленневi, культурнi явища, яш вивчаються, i цим уникнути небезпеки формування у свiдомостi
поверхневого зв'язку: «знак одше! мови - знак шшо! мови» або сприйняття ЯМ як «набору iероглiфiв i граматичних конструкцiй». Як приклад можна навести тдручник « »
(«Випка Лику и nihongo»), яким користуються в деяких укра1нських ВНЗ для навчання студентiв на середньому i просунутому етапах.
Завдання подолання штерференцп рiдно! мови та формування навичок i вмiнь iншомовного мовленневого спшкування пропонуеться вирiшувати за допомогою модифшованих технологiй навчального контролю, якi радше можна назвати технологiями регулювання й тдтримки. Цей новий пiдхiд розрахований на те, що студенти мають самостiйно навчатися: визначати i формулювати тему, мету i завдання; розробляти поетапний план роботи; адекватно ощнювати загальний комушкативний контекст; вибирати способи реалiзацi! задуму; вiдбирати засоби (передуем мовнi, але не тшьки) виршення поставлених завдань; створювати логiчно послщовну структуру смислового змiсту текстового поввдомлення; аргументовано викладати свою точку зору; дотримуватися норм i правил японського мовного етикету.
З вище викладеного видно, що японськi методисти поступово переходять до тако! моделi навчання, яка подiбна до сучасного европейського тдходу, що сприяе формуванню штелектуальних, загальнонавчальних умiнь, навичок самоконтролю i самомонiторингу, формуе й розвивае стратепчну компетенцш, тобто створюе високий р1вень готовностi студента до продуктивно! самостшно! дiяльностi. З iншого боку, жоден з таких «сучасних» пiдручникiв i посiбникiв поки що не розрахований на студенпв ВНЗ, де вивчають 1М майбутнi професiйнi фiлологи, педагоги.
Отже, загальний аналiз характеру навчально! лiтератури, що з'явилася за останш роки, дозволяе виявити так1 тенденци:
• постiйне оновлення вже юнуючих i створення нових серiй шдручнишв i комплексiв навчальних посiбникiв, як постiйно поповнюються новими додатковими навчальними та методичними матерiалами;
• змщення акценту на лiнгвосоцiокультурний компонент змюту навчання;
• збiльшення кiлькостi навчальних поибнишв з окремих видiв мовно! дiяльностi;
• профiлiзацiя навчання, тобто перехвд вiд «пiдручникiв для вих» до пiдручникiв, адресованих конкретнiй аудиторп (школярам, бiзнесменам, медсестрам, науковцям тощо);
• форсований розвиток напрямшв, пов'язаних з використанням iнформацiйних технологiй i мультимедiйних засобiв навчання;
• розширення спектра навчальних матерiалiв, призначених для самостшно! роботи студенпв: довщково! навчально! лператури, навчальних посiбникiв з тдготовки до рiзного роду iспитiв, матерiалiв самоконтролю, навчальних словников тощо.
Головним результатом шновацшних зусиль творц1в розглянутих нами пiдручникiв варто вважати не лише розробку нових, цiкавих шляхiв i способiв реалiзацi! компетентнiсного тдходу, а й перехщ до бшьш ефективно! моделi розвиваючого навчання - моделi взаемопов'язаного формування всiх видiв компетенцiй: лiнгвiстично!, соцiокультурно!, комунiкативно!, шформацшно!, навчально-пiзнавально!.
Таким чином, розглянувши сучасну ситуацiю з викладанням ЯМ в укра!нських ВНЗ, ми виявили протирiччя мiж сучасними стандартами освiти, вимогами до навчання i вiдсутнiстю ушфшованих програм, загальноприйнятих вимог до навчання майбутшх фiлологiв. У зв'язку з цим робимо висновок про необхвдшсть перегляду й стандартизацп навчальних програм з ЯМ в укра!нських ВНЗ, !х переорiентацiю на новiтнi стандарти освпи, уточнення змiсту навчання, особливо на середньому i просунутому етапах. Полегшити це завдання покликаш З£Р i Стандарти ЯФ, останнi доробки японських, укра!нських i зарубiжних методислв.
Нами також проаналiзовано орiентовну кшьшсть навчальних годин, необхiдну для досягнення певних рiвнiв володiння ЯМ. Так, порiвнявши рекомендованi години для тих, хто вивчае европейськ1 мови, i тих, хто вивчае ЯМ, ми встановили, що для оволодшня останньою, особливо на середньому етат, потрiбно набагато бiльше часу. Так, за час, необхвдний студентам для оволодшня деякими европейськими мовами на рiвнi досвiдченого користувача мовою, студенти, яш вивчають ЯМ, зможуть досягнути лише середнього рiвня. На основi цього ми визначили рекомендован рiвнi для опанування ЯМ в укра!нських ВНЗ для кожного курсу (див. табл. 2) i встановили, що випускники ВНЗ мають володпи ЯМ на середньому рiвнi (В).
Охарактеризувавши специфiчнi особливост усного ЯДМ й проаналзувавши подручники з ЯМ, як використовуються в украшських ВНЗ, ми також виявили протирiччя мiж необxiднiстю формування у майбутнix фшолопв КК в ЯДМ, з одного боку, i вщсутшстю таких навчальних матерiалiв, як1 би враховували вщмшност у мовнiй поведiнцi японщв i украшщв, з iншого.
У зв'язку з чим робимо висновок про необхвдтсть розробки науково обгрунтовано1' методики для навчання ЯДМ майбутшх фшолопв ЯМ на середньому етапi навчання.
Перспективами нашого дослiдження вважаемо розгляд теоретичних передумов для створення тако1' методики, а в подальшому - власне розробку методики i створення моделi навчання ЯДМ для майбутшх фшолопв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Алпатов В. М. Япония: язык и культура / В. М. Алпатов. - М.: Языки славянских культур, 2008. -208 с.
2. Алпатов В. М. Япония: язык и общество / В. М. Алпатов. - 2-е изд., расшир. и доп. - М.: Муравей, 2003. - 230 с.
3. Загальноевропейсью Рекомендацп з мовно1 освгти: вивчення, викладання, ощнювання / наук. ред. укр. видання д-р пед. наук, проф. С. Ю. Школаева. - К.: Ленвгт, 2003. - 273 с.
4. Кашкин В. Б. Основы теории коммуникации: краткий курс / В. Б. Кашкин. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: АСТ «Восток-Запад», 2007. - 256 с.
5. Мишина М. А. Новые подходы к разработке учебных материалов в Японии / М. А. Мишина // Японский язык в вузе: актуальные проблемы преподавания. - 2009. - № 2. - С. 27-33.
6. Неверов С. В. Особенности речевой и неречевой коммуникации японцев / С. В. Неверов // Национально-культурная специфика речевого поведения. - М.: Наука, 1977. - С. 67-74.
7. Пассов Е. И. Основы методики обучения иностранным языкам / Е. И. Пассов. - М.: Русский язык, 1977. - 234 с.
8. Сафонова В. В. Изучение языков международного общения в контексте диалога культур и цивилизаций / В. В. Сафонова. - Воронеж: Истоки, 1996. - 237 с.
9. Тумаркин П. С. Японский язык. Речевой этикет и обороты диалогической речи : практическое пособие со страноведческими комментариями / П. С. Тумаркин. - М.: АСТ «Восток-Запад», 2008. - 96 с.
10. Хага Я. Язык и национальный характер / Ясуси Хага // Характер японца. - М.: Советский писатель, 1973. - Т. 2. - С. 149-151.
11. Ishii S. & Bruneau T. Silence and silences in cross-cultural perspective: Japan and the Unites States // Intercultural communication : а reader. - Belmont: Wadsworth, 1998. - P. 310-315.
12. К ЛЧ КУ'^О. - ШЖ : ЙЙ^&йАИКХШЖ^, 2010. - 874.
13. Lebra T. S. Japanese patterns of behavior / T. S. Lebra. - Honolulu : University of Hawaii Press, 1976. -295 p.
14. ВФийМиЯ h№40. - Ж^ : ЛАЙ, 2010. - 3274.
15. 2012. - Ж^ : ЙЙ^Й&АИКХШЖ^, 2012. - 284.
16. шят^-^ш^-шшш
2010. -324.
17. Courbe théorique de progression linguistique : Foreign Office. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http :// www.foreign-office.fr/site/index. php?page=presentation
18. Table of Language Proficiency Levels: Deutsche Welle. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://deutschkurse.dw-world.de/dw_static_content/langerklaerung_en.html
19. Teacher's Guide to the Common European Framework / Irene Ofteringer. - Longman, 2001. - 11 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pearsonlongman.com/ae/cef/cefguide.pdf
