CC BY
11
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
3. Критерп ощнювання навчальних досягнень учшв 5-10 клаив з укра1нсько1 мови. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mon.gov.ua/.
4. Програма для 5-9 клаЫв загальноосвгтшх навчальних закладш з укра1нською мовою навчання (3i змшами, внесеними у 2017 рощ): наказ МОН Укра1ни вщ 07.06.2017 р. № 804. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://mon.gov.ua/.
REFERENCES
1. Golub N. B. Conceptual principles of the modern methodology of teaching the Ukrainian language in a comprehensive school / N. B. Golub // Ukrainian Pedagogical Journal. - 2015. - No. 1. - P. 107-118.
2. State Standards for Basic and Comprehensive Secondary Education: Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 23.11.2011 No. 1392. Avaible at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
3. Criteria for assessing academic achievements for students of grades 5-10 from the Ukrainian language. -Avaible at: https://mon.gov.ua/.
4. The program for pupils of 5-9 forms for comprehensive educational institutions with the Ukrainian language studing (with changes that were done in 2017): Order of the Ministry of Education of Ukraine from 07.06.2017 № 804. - Avaible at: https://mon.gov.ua/.
Стаття надшшла в редакцЮ 22.05.2018 р.
УДК 378
В ЯЧЕСЛАВ ШОВКОВИЙ
orcid.org/0000-0003-4876-2162 schovk@bigmir.net доктор педагопчних наук, професор Ки1вський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка
м. Ки1в, бульвар Т. Шевченка, 14
ТЕТЯНА ШОВКОВА
orcid.org/0000-0002-2440-1293 tschovk@ukr.net кандидат педагопчних наук, асистент Ки1вський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка
м. Ки1в, бульвар Т. Шевченка, 14
КОМУН1КАТИВНО-СТРАТЕГ1ЧНА КОМПЕТЕНТН1СТЬ В КОНТЕКСТ РОЗРОБЛЕННЯ ЗМ1СТУ НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х Ф1ЛОЛОГ1В Н1МЕЦЬКО1
МОВИ (ПОЧАТКОВИЙ ЕТАП)
Обгрунтовано потребу у формуванн умть застосовувати комуткативн стратеги у навчанн cmydenmie тмецькоiмови на початковому етат, формувати стратегiчну компетенттсть ттегровано з текстовою та комуткативною. Проаналiзовано iснуючi погляди на змiст i склад комуткативно-стратeгiчноi компeтeнтностi, обгрунтовано авторський nidxid до розумтня цього поняття: визначено потребу в розмежуванш навчально-стратeгiчноi та комунiкативно-стратeгiчноi компeтeнтностi. Комунiкативно-стратeгiчну компетенттсть визначено як систему знань, навичок та вмiнь, здатностi та готовностi використовувати комуткативш стратеги з метою досягнення нeобхiдного перлокутивного ефекту в процeсi комунiкативноi взаемоди. Комунiкативно-стратeгiчну компетенттсть запропоновано розглядати у спiввiднeсeннi з прагматикою мовлення (як здаттсть користуватися комуткативними стратeгiями та рeалiзувати ix за допомогою системи тактик, вербальних, невербальних та паравербальних засобiв комуткаци). Обгрунтовано, що на початковому етат навчання нiмeцькоi мови студенти-фыологи повинш опанувати iнформативною стратeгiею в монологiчному мовленн (у межах монологу-розповiдi та монологу-опису), тформативною, регулятивно-спонукальною та конвенцшною стратeгiями в дiалогiчному мовленн (у межах дiалогу-розпитування, дiалогу-обмiну думками, дiалогу-домовлeностi) та стратeгiями ттерпретаци та розумтня ттенци стврозмовника, змiсту, смислу висловлювання (в ауджванн та читант: комуткативн тактики
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
читання та аудтвання cnieeidHeceHO з pÎ3HoendaMn цих eudie мовленнeвоï дiяльностi), групами тактик, вербальными, невербальними та паравербальними засобами iмплементацiï цих стратегiй.
Ключовi слова: комунiкатuвно-стратегiчна компетенттсть, комуткативш стратеги, тактики, тоземна мова, початковий етап.
ВЯЧЕСЛАВ ШОВКОВЫЙ
доктор педагогических наук, профессор Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
г. Киев, бульвар Т. Шевченка, 14
ТАТЬЯНА ШОВКОВА
кандидат педагогических наук, ассистент Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко
г. Киев, бульвар Т. Шевченка, 14
КОММУНИКАТИВНО-СТРАТЕГИЧЕСКАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ В КОНТЕКСТЕ РАЗРАБОТКИ СОДЕРЖАНИЯ ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ФИЛОЛОГОВ НЕМЕЦКОГО ЯЗЫКА (НАЧАЛЬНЫЙ ЭТАП)
Обоснована необходимость в формировании умений применять коммуникативные стратегии в обучении студентов иностранному языку на начальном этапе, формировать стратегическую компетентность интегрировано с текстовой и коммуникативной. Проанализированы существующие взгляды на содержание и состав коммуникативно-стратегической компетентности, обоснованно авторский подход к ее пониманию: определена потребность в разграничении учебно-стратегической и коммуникативно-стратегической компетентности. Коммуникативно-стратегическая
компетентность определена как система знаний, навыков и умений, способности и готовности использовать коммуникативные стратегии с целью достижения необходимого перлокутивного эффекта в процессе коммуникативного взаимодействия. Коммуникативно-техническую компетентность предложено рассматривать в соотнесении с прагматикой речи (как способность пользоваться коммуникативными стратегиями и реализовать их с помощью системы тактик, вербальных, невербальных и паравербальных средств коммуникации). Обосновано, что на начальном этапе обучения немецкому языку студенты-филологи должны овладеть информативной стратегией в монологической речи (в пределах монолога-рассказы и монолога-описания), информативной, регулятивно-побудительной и конвенционной стратегиями в диалогической речи (в пределах диалога-расспроса, диалога-обмена мыслями, диалога-договоренности) и стратегиями интерпретации и понимания интенции собеседника, содержания, смысла высказывания (в аудировании и чтении: коммуникативные тактики чтения и аудирования соотнесены с разновидностями этих видов речевой деятельности), группами тактик, вербальными, невербальными и паравербального средствами имплементации этих стратегий.
Ключевые слова: коммуникативно-стратегическая компетентность, коммуникативные стратегии, тактики, иностранный язык, начальный этап.
VYACHESLAV SHOVKOVYI
Doctor of Pedagogy, professor Taras Shevchenko National University of Kyiv 14 Taras Schevchenko Boulevard, Kyiv
TETIANA SHOVKOVA
Phd of Pedagogy, assistant Taras Shevchenko National University of Kyiv 14 Taras Schevchenko Boulevard, Kyiv
COMMUNICATIVE-STRATEGIC COMPETENCE IN THE CONTEXT OF TEACHING CONTENT DEVELOPMENT OF THE FUTURE GERMAN LANGUAGE PHILOLOGISTS (INITIAL STAGE)
The article substantiates the need for the formation of abilities to apply communication strategies in teaching foreign language students at an initial stage, to form strategic competence integrated with textual and communicative ones. A competent speaker must be able to choose the leading communicative strategy aimed at achieving a communicative goal (in productive speech) and adequate perception and interpretation of the communicative purpose (in speech reception). The existing views on the content and composition of communicative-strategic competence are analyzed, the author's approach to the understanding of this concept is substantiated: the need for the differentiation of educational-strategic and communicative-strategic competence is determined. Communicative and strategic competence is defined as a system of knowledge, skills and abilities, ability and willingness to use communication strategies in order to achieve the necessary perlocative effect in the process of communicative interaction. The communicative-strategic competence is proposed to be considered in correlation with the pragmatics of speech (as the ability to use communicative strategies and implement them using a system of tactics, verbal, nonverbal and paraverbal communication means). It is substantiated that at the initial stage of studying the German language students of philology must master the informative strategy in monologue speech (within the monologue-narrative and monologue description), informative, regulative-inducing and conventional strategies in dialogical speech (in the framework of dialogue-questioning, dialogue -exchange of views, dialogue-agreement) and strategies for interpreting and understanding the intentions of the interlocutor, the content, the meaning of the statement (in listening and reading: communication tactics of reading and listening to co-authors is subjected to varieties of these types of speech activity), groups of tactics (communication tactics - messages, commentary, illustrations of tactics of language use, compensatory tactics -tactics of the selection of lexical and grammatical material, its previous repetition, the use of speech cliches, the use of fillers of silence, monitoring the success of oral utterance with the help of gestures, facial expressions, actions of the listener, paraphrase, the formation of derivative words, the use of internationalisms, the selection of synonymous lexical grams tional units; the use of nonverbal means - gestures, facial expressions, affective tactics - remission, anxiety reduction, breathing exercises, contrastive tactics - the choice of ways of communication, linguistic means, typical linguistic formulas, intonational patterns, rules of courtesy, inherent in a foreign language culture, the use of non-verbal means of communication specific to foreign language linguistic culture), verbal, non-verbal and paraverbal means of implementation of these strategies.
Keywords: communicative-strategic competence, communicative strategies, tactics, foreign language, initial stage.
Ниш все бшьше зростае штерес науковщв до феномена стратепчно].' компетентносп у лшгшстичиш освт студентсько1 молодь I це природно та закономiрно, осшльки мовлення, позбавлене стратепчно].' маркованосп, зводиться до звичайного моделювання текспв. Це не ввдповвдае природi комушкаци, що розглядаеться як «цшеспрямований процес шформацшного обмiну мiж двома i бiльше сутностями за допомогою певно1 семiотичноï системи» [6, с. 243]. Тому здатшсть здiйснення комушкаци можлива лише за умови володшия комунiкантами сукупнiстю комунiкативних стратегiй, а також тактик, вербальних, паравербальних i невербальних засобiв ïx iмплементацiï.
Проанатзувавши науковi працi, констатуемо, що в розробленш змiсту, компонентного складу i методики формування стратегiчноï компетентностi набуто чималого досвiду. Одиак, попри значш здобутки, науковцi досi не дшшли згоди у визначеннi поняття «стратепчна компетенттсть», а вiдтак iснують розбiжностi щодо ïï змiсту та компонентного складу. Недослщженим е також змют стратегiчноï компетентност майбутнix фiлологiв з тмецько1 мови (як основного фаху). Потреба у вирiшеннi цих проблем й зумовлюе актуальнiсть нашого дослщження.
Стратепчиу компетентнiсть вивчали чимало дослвдниюв. Так, Р. Еллiс, С. Мойранд, Ж. А. ван Ек, Г. Стерн та iншi науковщ визначають ïï як компенсаториу. Л. Бахман, Л. О. Карева, Е. Тароне вкладають у ïï змют стратеги досягнення комунiкативниx цшей. Н. О. Баранова, В. В. Жура, Г. С. Кобишева стратепчиу компетентнiсть розглядають у контекст! комунiкативноï' дальноси й стають на позицiï' метакогиiтивного сприйняття цього феномена. А. I. Забалуева, Л. В. Крисак, Д. Г. Терешук та iншi дослвдиики визначають стратепчну компетенттсть як навчальну.
Методика формування шмеиькомовжл стратегiчноï' компетентност була предметом дослiдження Н. Марченко (стратеги читання iншомовниx текста у процеа тдготовки майбутиix учител1в шмецько].' мови), О. Задорожиоï' (формування в майбуттх лiкарiв тмецькомовних комуиiкативниx стратегш в рецептивних видах мовленневоï' даяльносп), О. Сиси (навчання читання тмецькомовних теxиiчниx текста з використаиням стратегш на осжш самостiйноï навчально-
тзнавальго! дальноси) й iнших вчених. Попри певнi здобутки у методиц формування шшомовно1 стратепчно1 компетентности наразi не було Грунтовного дослiдження питання моделювання змiсту стратепчно1 компетентност з тмецькох мови майбутнiх фiлологiв на початковому етапi навчання.
Мета статп - теоретично обгрунтувати змiст i склад комушкативно-стратепчно1 компетентностi в контекст моделювання змiсту навчання тмецько! мови майбутшх фiлологiв в украшських вишах.
Досягнення мети передбачае реалiзацiю таких завдань: проаналiзувати iснуючi погляди на змют i склад комушкативно-стратепчно1 компетентности обгрунтувати авторський пiдхiд до розумшня цього поняття; окреслити змiст комушкативно-стратепчно! компетентностi з нiмецькоi мови студенпв-фшолопв на початковому етапi навчання.
Вважаемо за потрiбне розглядати навчально-стратегiчну i комунiкативно-стратегiчну компетентностi диференцiйовано одна ввд одно1, оск1льки навчання i комушкащя за психологiчною природою е рiзними процесами i не можуть штегруватися в едину сутнiсть.
Багато науковщв стратепчну компетентнiсть ототожнюють з компенсаторною, визначаючи и як здатнiсть мовця компенсувати недостатнi мовнi знання, мовленневi навички та вмiння, сощальний досввд спшкування (I. П. Дроздова, С. Мойранд, Ж. А. ван Ек, Г. Стерн, С. Ю. Нколаева, К. О. Лопатша, Л. В. Яроцька й iн.). Дехто дотримуеться метакогнiтивного тдходу в розумiннi ща компетентност! Метакогнiтивнi стратеги наявнi не лише щд час засвоення декларативних знань, а також регулюють процеси продукування i рецепшвання мовлення на вах етапах комушкативного акту.
Оскшьки поняття «стратепя» передбачае визначення мети, ходiв (тактик), засобiв iмплементацil та управлшня процесом 1х застосування i реал1зац1х, а також обов'язкового результату даяльносп, вважаемо за доцiльне компенсаторш явища розглядати як тактики, оскшьки вони не можуть бути т метою, нi результатом комунiкативноl даяльносп, а е лише iнструментом, одним з ход1в реалiзацil спiлкування, спрямованим на досягнення результату комушкацп. Разом з компенсаторними розглядаемо як тактики контрастивш та афективнi елементи (1х деякi науковцi визначають як стратеги). Вважаемо за потрiбне вiдмовитися ввд вживання поняття «метакогштивш стратеги», а оперувати поняттям «метакогштивш процеси», оскшьки цшепокладання, планування, прогнозування, регулювання, рефлек^ е iнтелектуальними процесами, як1 забезпечують процес iмплементацil певно1 стратеги.
У зв'язку з цим комунiкативно-стратегiчну компетенттсть пропонуемо розумiти як систему знань, навичок та вмiнь, здатносп i готовностт використовувати комунiкативнi стратеги з метою досягнення необидного перлокутивного ефекту в процесi комушкативно1 взаемоди. Компетентний мовець повинен вмiти обирати провщну комунiкативну стратегш, спрямовану на досягнення комуткативно1 мети (в продуктивному мовленн), адекватного сприйняття та iнтерпретацii комуткативно1 мети (в рецептивному мовленнi), користуватися певними взаемопов'язаними та взаемозумовленими тактиками, репрезентованими вербальними, паравербальними i невербальними засобами комушкаци, вмiти ставити мету, планувати, регулювати й ощнювати наслщки комушкаци.
З урахуванням такого розумшня комунiкативно-стратегiчноi компетентностi визначаемо й компонентний склад: комушкативш стратеги, комунiкативнi тактики, тактики використання мови, компенсаторнi, афективш, контрастивнi тактики, вербальнi, невербальнi та паравербальш засоби iмплементацii тактик, метакогштивш процеси - цiлепокладання, планування, прогнозування, регулювання, рефлек^ (рис. 1).
| Кояуи мл
млм;. м цлшпи
викррис ШШ М0051
ве^ол.тън I цаоДи
лтибш ¿т^лтеги
ИШс1№1ф111
•фпша)
Щ&ТрКНЯШ
к? вс рюл.тьн I
плрлвгрмли! ЯМ&1
1
Рис. 1. Компонентний склад комунiкативно-стратегiчноi компетентностi
_ЛШГВОДИДАКТИКА_
Комушкативш тактики визначаються як пiдпорядкованi комунiкативнiй стратеги способи реалiзацil штенцшно! програми дискурсу [6, с. 239-240].
Тактики використання мови у рiзних видах мовленнево! дiяльностi трактуються як способи використання мовних одиниць у реалiзацi! комушкативно! стратеги та комушкативних тактик пiд час «мовленневого породження та мовленневого ввдтворення», пiд час «мовосприйняття» та шд час штеракци [2, с. 191; 3, с. 128].
Компенсаторш тактики розглядаються як способи подолання недостатшх мовних знань та мовленневих навичок i вмiнь для досягнення комушкативних цшей [10, с. 89; 11, с. 30].
Афективш тактики е способами емоцшного регулювання комушкативно! взаемоди (саморегулювання та емоцшно! налаштованосп сп1врозмовника) з метою усшшно! И реалiзацi! i досягнення оптимального перлокутивного ефекту.
Контрастивнi тактики визначаються як способи дотримання елементiв комунiкативного стилю в рвднш та iноземнiй лшгвокультурах з метою забезпечення ефективност комушкативного процесу та його результату [7, с. 14-15].
Формування стратепчно! компетентносп необх1дно розпочинати з першого року навчання у вишi студентiв-фiлологiв тмецько! мови. Проаналiзувавши найбiльш поширенi комуткативт стратегах [1; 3; 7; 8; 10; 11], вважаемо доцшьним на початковому рiвнi навчання (А1-А2) студента тмецько! мови iнтегрувати процес формування умшь конструювання текста з умшнями застосовувати комунiкативнi стратеги в мовлент. Зважаючи на тактичнi, вербальнi, невербальт, паравербальнi особливоси рiзних тишв стратегш, робимо висновок про можливють навчання на I кура стратегш шформування, регулятивно-спонукально! та конвенщйно!.
Стратегiя шформування передбачае надання шформацп спiврозмовнику й охоплюе об'ективне та суб'ективне шформування. Перше з нихпередбачае поввдомлення шформацп без виражено! авторсько! позици. Натомють суб'ективне iнформування мiстить експлiцитну авторську позицш. Студенлв I курсу треба навчати обох стратегш, причому розпочинаючи зi страте гп об'ективного шформування.
Стратегш шформування необхiдно формувати в монолопчному мовленнi у межах двох функцiональних типiв мовлення: розповiдi та опису.
Монолог-розповвдь передбачае зображення предмета мовлення в змш як послвдовшсть певних подiй або дiй, мае початок подш (зав'язка), розвиток подш, к1нець подiй (розв'язка). Монолог-розповiдь охоплюе сюжетну розповiдь, доповнення у виглядi коментарiв, пояснень, оцiнок, авторських пояснень, висновки. У монолозi-розповiдi мовець говорить в хронолопчному порядку, дiя розвиваеться динамiчно i належить до плану минулого [9, с. 14].
Монолог-опис е моделлю монолопчного повiдомлення у виглядi перелiчення одночасних чи постшних ознак предмета. Мета такого монологу - шформування про ознаки об'екта поввдомлення: кiлькiснi, якiснi, структурнi, функцюнальш. Композицiя монологу-опису передбачае вiдносно вшьний порядок викладення iнформацil.
Стратег1ю шформування визначають домшантною в монолог^чному мовлент студеипв, яю волод^ють iноземною мовою на рiвm А1-А2. У контексп цiеl стратегil студенти повиннi опанувати комунiкативними тактиками повiдомлення, коментування, iлюстрування [8]. Тактика повiдомлення охоплюе виклад iнформацil в певнiй хронологiчнiй та лопчнш посл1довност1 в межах розповод чи опису. Тактика коментування передбачае пояснення, роз'яснення, авторську iнтерпретацiю певних процеав, понять, явищ. Тактика шюстрування спрямована на використання невербальних засоб1в при виголошеннi монологу (за умови недостатносп чи вiдсутностi вербальних засоб1в).
Разом з комунiкативними тактиками майбутш фiлологи повиннi оволодiти тактиками використання мови. У визначенш цих тактик ми спираемося на твердження I. П. Задорожно!, яка, використавши положення «Загальноевропейських рекомендацiй з мовно! освпи» й оригiнальнi погляди I. П. Дроздово!, виокремлюе: стратегil вiдбору лексичного i граматичного матерiалу та його попередне повторення; мовленневi клiше; заповнювачi мовчання [3, с. 128]. Авторка дотримуеться плюралiстичного пiдходу в розумiнm стратег^чно! компетентност1, що охоплюе навчальш стратег^! (метакогнiтивнi, когнiтивнi), стратегil використання iноземноl мови у рiзних видах мовленнево! даяльносп, комунiкативнi стратегИ' (компенсаторш, сощальт, афективнi). Ми ж, розмежовуючи навчально-стратепчну i комунiкативно-стратегiчну компетентност1, вважаемо, що деяю стратегil, як1 визначае дослiдниця, набувають статусу тактик.
Дiалогiчне мовлення е невiд'eмним компонентом навчання iH03eMH0Ï мови майбутшх фiлологiв. У межах piBmB А1 та А2 студенти мають оволодпи умiннями складати даалог-розпитування, дiалог-обмiн думками, дiалог-домовленiсть.
Дiалог-розпитування не е структурно складним i мае невелику комун1кативну рiзноманiтнiсть реплiк: вш складаеться переважно i3 запитань i повщомлень, як1 реалiзуються в лопчнш послiдовностi та об'еднан1 вирiшенням конкретноï проблеми. Дiалог-обмiн думками складтший за будовою, його метою е викладення власного бачення предмета, пода, явища, коли спiврозмовники висловлюють свою думку, погоджуючись з поглядом партнера або спростовуючи його [5, с. 153-155]. Метою далогу-домовленосл е звернутися з проханням, висловити готовн1сть чи вщмову його виконувати, висловити пропозищю, запрошення, згоду, домовлен1сть про певнi да.
Враховуючи характеристики вказаних далопв, iснуючi класифiкацiï функцш мовлення, вважаемо, що студенти-фшологи на початковому рiвнi навчання тмецько1 мови повинн1 опанувати наступними функцiями даалойчного мовлення: iнформативною (обмш iнформацiею), перцептивною (сприйняття та розумшня партнерами один одного), штерактивною (реалiзацiя рольово1 взаемоди), спонукальною (спонукання стврозмовника до певних дiй), координацiйною (взаемне орiентування та узгодження дш). Вщповщно майбутн1 фiлологи мають оволодати шформативною, регулятивно-спонукальною та конвенцшною стратегиями.
1нформативна стратегiя дiалогiчного мовлення реалiзуеться в межах дiалогу-розпитування i дiалогу-обмiну думками, iнтегруеться з iнформативною та перцептивною функщями даалогу, а також реалiзуеться за допомогою комун1кативних тактик запитування, повiдомлення, коментування. Тактика запитування передбачае правильне, ч1тке i зрозумше формулювання запитань, щоб отримати на них адекватну вiдповiдь. Тактика поввдомлення передбачае виклад iнформацiï вiдповiдно до поставленого запитання в межах ситуаци розпитування та обмiну думками. Тактика коментування властива бiльше для даалогу-обмшу думками й охоплюе ходи, спрямоват на роз'яснення, тлумачення, висловлення свого бачення на певну проблему.
Регулятивно-спонукальна стратепя дiалогiчного мовлення передбачае спонукання стврозмовника до певних дш та штегруеться з iнформативною, спонукальною, штерактивною, координацшною функцiями даалопчного мовлення. Серед тактик регулятивно-спонукально1 стратегiï виокремлюемо насамперед пояснення, рекомендацiю, пораду, прямий наказ, прохання. Тактика пояснення передбачае належне iнформування спврозмовника, яке мае спонукати його до певних дш. Тактики рекомендаций, поради, прямого наказу та прохання мають характер прямого чи непрямого спонукання до ди, спрямоват на перлокутивний ефект да. Студенти повинн1 навчитися використовувати вербальнi засоби iмплементацiï означених тактик.
Конвенцiйна стратепя дiалогiчного мовлення передбачае перлокутивний ефект домовленосп (в дiалозi домовленостi), штегруеться з шформативною, перцептивною, штерактивною, спонукальною, координацшною функщями дiалогiчного мовлення, а також охоплюе комушкативш тактики звернення з проханням, висловлення готовносп (чи ввдмови) його виконувати, висловлення пропозици (згода/незгода з пропозицiею), запрошення до взаемоди, висловлення згоди чи незгоди до взаемних дш, запиту додатковоï iнформацiï, ухиляння вiд подальшо1 розмови, домовленосп про певнi дiï.
У процеш навчання дiалогiчного мовлення разом iз комунiкативними тактиками студенти мають оволодпи тактиками використання мови, до яких вiдносяться тактики вiдбору лексичного i граматичного матерiалу, його попередне повторення; використання мовленневих клiше; уточнення комунiкативного намiру, монiторинг успiшностi усного висловлювання за допомогою жестiв, мiмiки, дiй слухача, звертання до стврозмовника за допомогою; використання мовних засобiв для починання, продовження, завершення розмови; мошторинг успiшностi взаемодiï; використання заповнювачiв мовчання [3, с. 129]. Вказаш тактики спрямованi на реалiзацiю комушкативних стратегш у межах дiалогiчного мовлення, яке за сво1ми як1сними характеристиками ввдповвдае рiвням А1-А2 згiдно з «Загальноевропейськими рекомендацiями з мовно1 освпи».
Для здiйснення монологiчного та дiалогiчного мовлення студентам необхiдно навчитися користуватися компенсаторними тактиками перефразування, створення похiдних слiв, використання iнтернацiоналiзмiв, добору синонiмiчних лексичних i граматичних одиниць; використання невербальних засобiв - жестiв, мiмiки тощо; афективними тактиками самозаохочення, зниження тривожностi, дихальноï гiмнастики; контрастивними тактиками -
_Л1НГВОДИДАКТИКА_
вибору манери спшкування, мовних засобiв, типових мовних формул, штонацшних зразк1в, правил ввiчливостi, властивих iншомовнiй культурi, використання невербальних засобiв комушкаци, специфiчних для шшомовно! лшгвокультури.
Рецепцiя мовлення зводиться до стратеги штерпретацп та розумiння штенцп стврозмовника, змiсту, смислу висловлення.
Власне комушкативш тактики читання та аудiювання сшвввдносимо з рiзновидами цих видiв мовленнево! дiяльностi. Нинi методисти визначають ознайомлювальне аудiювання/читання (з розумiнням основного змюту), пошукове аудiювання/читання (з метою пошуку необхвдно! шформаци), аудшвання/читання з повним розумшням тексту.
Ознайомлювальне аудiювання/читання охоплюе комушкативш тактики прогнозування змюту тексту та його ключово1 теми за назвою, визначення смислових частин тексту i зв'язк1в мiж ними, визначення основно! думки та змютово! лш! повiдомлення, вибiр головно! шформаци та пнорування другорядно! шформаци (для читання - прогнозування змюту тексту за ключовими словами, анотацiею, окремими композищйними частинами). Серед комунiкативних тактик пошукового аудювання/читання виокремлюемо тактики встановлення змюту окремих частин за ключовими словами, комб^вання iнформацiйних одиниць у блоки, вибiр потрiбноi шформаци та пнорування непотрiбноl. До комунiкативних тактик аудшвання/читання з повним розумiнням тексту вщносимо тактику зiставлення здобуто! шформаци зi сво!м власним досвiдом, тактику регреси (повторного звернення до тексту з метою його повного розумiння), тактику надання змiсту i смислу повшомленню вщповщно до контексту.
Для здшснення читання та аудювання нiмецькою мовою студенти на початковому етап1 навчання повинш застосовувати тактики використання мови, якими е тактики активiзацii л^восоцюкультурних i лiнгвiстичних знань; шентифшаци отримано! лшгвютично! та екстрал^вютично! шформаци; пошуку контекстуальних i внутрiшньомовних опор [3, с. 130]. О^м них, студенти мають засво!ти контрастивнi тактики: використання контраств рщно! та шоземно! мов для глибшого розумiння мовлення, ешдигматичного аналiзу лексичних одиниць, тактики орiентування на стиль, жанр тексту шд час iнтерпретацil семантики лексичних одиниць.
Отже, на початковому еташ навчання шмецько! мови студенти-фiлологи повиннi опанувати iнформативною стратегiею в монологiчному мовленш (у межах монологу-розповiдi та монологу-опису), шформативною, регулятивно-спонукальною та конвенцiйною стратепями в дiалогiчному мовленнi (у межах дiалогу-розпитування, дiалогу-обмiну думками, дiалогу-домовленосп), стратегiями iнтерпретацii та розумiння штенцп спiврозмовника, змiсту, смислу висловлювання (у рецептивному мовленш), групами тактик, вербальними, невербальними та паравербальними засобами iмплементацil цих стратегш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Беспалова С. В. Специфика интерактивных и аффективных стратегий в обучении диалогическому дискурсу на иностранном языке (немецкий язык, языковой вуз) / С. В. Беспалова // Вестник Мордовского университета. Серия «Гуманитарные науки». - 2008. - № 3. - С. 185-190. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьйр://суЪег1еп1пка.ги/аг11с1е/п/8ре181£1ка-1п1егак11упуЬ-1-affektivnyh-strategiy-v-obuchenii-dia1ogicheskomu-diskursu-na-inostrannom-yazyke-nemetskiy-yazyk-yazykovoy.
2. Дроздова I. П. Стратеги оволодшня мовою як запорука устшного навчання професшного мовлення / I. П. Дроздова // Педагопчш науки: теорiя, iсторiя, шновацшш технологи. - 2009. - № 1. - С. 186-193.
3. Задорожна I. П. Структура та змкт навчально-стратепчно! компетентноста майбутшх учигелiв англшсько! мови / I. П. Задорожна // Викладання мов у вищих навчальних закладах освгга на сучасному егапi. Мiжпредменгнi зв'язки. Науковi дослiдження. Досвiд. Пошуки . - 2013. - Вип. 22.
- С. 125-133.
4. Кирилова Е. М. Обучение устной иноязычной коммуникативной компетенции на основе формирования когнитивных стратегий / Е. М. Кирилова // Известия РГПУ им. А. И. Герцена. -2007. - № 32. - С. 299-305. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cyber1eninka.ru/artic1e/n/obuchenie-ustnoy-inoyazychnoy-kommunikativnoy-kompetentsii-na-osnove-formirovaniya-kognitivnyh-strategiy.
5. Основы методики преподавания иностранных языков: учебник для ин-тов и фак-тов иностр. языков / И. М. Берман, В. А. Бухбиндер, В. М. Плахотник; под ред. В. А. Бухбиндера, В. Штрауса.
- К.: Вища школа, 1986. - 335 с.
__Л1НГВОДИДАКТИКА
6. Селiванова О. Сучасна лiнгвiстика: Термiнологiчна енциклопедш / О. Селiванова. - Полтава: Довкiлля-К., 2006. - 716 с.
7. Скурихин Н. А. Методика формирования стратегий коммуникативного стиля в обучении английскому языку студентов вуза: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. А. Скурихин. - Нижний Новгород, 2012. - 173 с.
8. Терещук Д. Г. Формування у студенлв фшолопчних спещальностей шшомовних комушкативних стратегш з використанням мовленневих симуляцш: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Д. Г. Терещук. - К., 2013. - 20 с.
9. Фроликова Е. Ю. Методика обучения студентов монологическому высказыванию на основе рефлексии: начальный этап, языковой вуз: дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Е. Ю. Фроликова. -М., 2014. - 214 с.
10. Ek J. A. van. Threshold Level Cambridge / J. A. van Ek, J. L. M. Trim. - Great Britain: CUP, 1992. - 104 p.
11. Moirand S. Enseigner à communiquer en langue étrangère / S. Moirand. - Paris: Hachette, 1990. - 214 p.
REFERENCES
1. Bespalova S. V. Spetsifika interaktivnykh i affektivnykh strategiy v obuchenii dialogicheskomu diskursu na inostrannom yazyke (nemetskiy yazyk, yazykovoy vuz) / S. V. Bespalova // Vestnik Mordovskoho universiteta. - 2008. - № 3. URL: http://cyberleninka.ru/article/n7spetsifika-interaktivnyh-i-affektivnyh-strategiy-v-obuchenii-dialogicheskomu-diskursu-na-inostrannom-yazyke-nemetskiy-yazyk-yazykovoy.
2. Drozdova I. P. Strategii ovolodinnya movoyu yak zaporuka uspishnogo navchannya profesiynogo movlennya / I. P. Drozdova // Pedagogichni nauki: teoriya, istoriya, innovatsiyni tekhnologii. - 2009. - № 1. - S. 186-193.
3. Zadorozhna I. P. Struktura ta zmist navchalno-strategichnoi kompetentnosti maybutnikh uchiteliv angliyskoi movi / I. P. Zadorozhna // Vikladannya mov u vishchikh navchal'nikh zakladakh osviti na suchasnomu yetapi. Mizhpredmentni zvyazki. Naukovi doslidzhennya. Dosvid. Poshuki . - 2013. - Vip. 22. - S. 125-133.
4. Kirilova Ye. M. Obucheniye ustnoy inoyazychnoy kommunikativnoy kompetentsii na osnove formirovaniya kognitivnykh strategiy / Ye. M. Kirilova // Izvestiya RGPU im. A. I. Gertsena. - 2007. № 32. URL: http://cyberleninka.ru/article/n/obuchenie-ustnoy-inoyazychnoy-kommunikativnoy-kompetentsii-na-osnove-formirovaniya-kognitivnyh-strategiy (data obrashcheniya: 18.10.2017).
5. Krisak L. V. Metodika navchannya maybutnikh likariv zagal'noi' praktiki anglomovnogo profesiyno-oriêntovanogo dialogichnogo movlennya: dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / L. V. Krisak. - K., 2016. - 285 s.
6. Selivanova O. Suchasna lingvistika: Terminologichna yentsiklopediya / O. Selivanova. - Poltava: Dovkillya-K., 2006. - 716 s.
7. Skurikhin N. A. Metodika formirovaniya strategiy kommunikativnogo stilya v obuchenii angliyskomu yazyku studentov vuza: diss. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / N. A. Skurikhin. - Nizhniy Novgorod, 2012. - 173 s.
8. Tereshchuk D. G. Formuvannya u studentiv filologichnikh spetsial'nostey inshomovnikh komunikativnikh strategiy z vikoristannyam movlennêvikh simulyatsiy: avtoref. dis. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / D. G. Tereshchuk. - K., 2013. - 20 s.
9. Frolikova Ye. Yu. Metodika obucheniya studentov monologicheskomu vyskazyvaniyu na osnove refleksii: nachalnyy etap, yazykovoy vuz: diss. ... kand. ped. nauk: 13.00.02 / Ye. Yu. Frolikova. - M., 2014. - 214 s.
10. Ek J. A. van. Threshold Level Cambridge Great Britain: CUP, 1992, 104 p.
11. Moirand S. Enseigner à communiquer en langue étrangère. Paris: Hachette, 1990, 214 p.
Стаття надйшла вредакцЮ 01.06.2018р.
УДК 378.147=111
ГАННА БОРЕЦЬКА
ORCID 0000-0002-7052-9191 hanna.boretska@gmail.com кандидат педагопчних наук, доцент Кшвський нащональний лшгвштичний ушверситет м. Кшв, вул. Велика Васильмвська, 73
