CC BY
33
Виконане до^дження не претендуе на остаточне вирiшення тднято! проблеми, оск1льки цiлком актуальними у перспективi видаються напрями, як1 стосуються вивчення фразеологiзмiв у взаемозв'язку з розвитком усного i писемного мовлення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бим И. Л. Подход к проблеме упражнений с позиции иерархии целей и задач / И. Л. Бим // Иностранные языки в школе. - 1985. - № 5. - С. 30-35.
2. Виноградов В. В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке / В. В. Виноградов. - А. А. Шахматов (1964 - 1920) : сборник статей и материалов / под ред. С. П. Обнорского. - М. - Л. , 1947. - С. 339-364.
3. Демський М. Т. Граматичш особливост украшсько! дiеслiвноl фразеолоп!/ М. Т. Демський // Мовознавство. -1984. №2. - С. 24 - 32.
4. Калашник В. С. Словник фразеолопчних антошмш укра!нсько! мови. Видання четверте / Калашник В. С. , Коло!з Ж. В. - К. : вид-во «Довiра», 2008. - 349 с.
5. Кожуховська Л. П. Синтаксичш функцп фразеологiзмiв укра!нсько! мови сучасно! укра!нсько! мови / Л. П. Кожуховська // Науковi записки. - 1999. - № 1-2. - С. 32- 36.
6. Львов М. Р. Методы развития речи учащихся // Русск. яз. в шк. - 1985. - №4. - С. 42-47.
7. Медведев Ф. П. Укра!нська фразеолопя: Чому ми так говоримо? / Ф. П. Медведев - Харюв : Вища школа, 1982. - 232 с.
8. Михайлишин У. I. Ввдображення космогошчно! картини свггу у фразеолопчних одиницях шмецько! мови. - автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. фшол. наук : спец. 10. 02. 04 - «Германсью мови» / У. I. Михайлишин. - Харюв, 2010. - 23 с.
9. Мокиенко В. М. Образы русской речи : Историко-этимологические очерки фразеологии / В. М. Мокиенко. - СПб : Фолио-Пресс, 1999. - 464 с.
10. Онищук В. О. Дидактичш основи засвоення учнями мовних навичок i вмшь / В. О. Онищук // УМЛШ. - 1971. - №3. - С. 48-53.
11. Потебня А. А. Мысль и язык / А. А. Потебня. - К. : СИНТО, 1993. - 192 с.
12. Розенталь Д. Э. Словарь-справочник лингвистических терминов. Пособие для учителя / Д. Э. Розенталь, М. А. Теленкова. - М. : Просвещение, 1985. - 399 с.
13. Скрипник Л. Г. Фразеолопя укра!нсько! мови / Л. Г. Скрипник. - К. : Наукова думка, 1983. - 280 с.
14. Ужченко В. Д. Вивчення фразеологи в середнш школг Поибник для вчителя / В. Д. Ужченко. -К. : Радянська школа, 1990. - 175 с.
15. Фшософський словник / За ред. В. I. Шинкарука. - К. : Укра!нська Радянська Енциклопедш, 1986. - 796 с.
16. Фщула М. М. Педагопка М. М. Фщула. - Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 1997. - 192 с.
17. Шанский Н. М. Опыт этимологического словаря русской фразеологии / Н. М. Шанский, В. И. Зимин, А. В. Филиппов. - М. : Рус. яз. , 987. - 239 с.
Г. I. Д1ДУК- СТУП'ЯК
Л1НГВОМЕТОДИЧНА ПРОЕКЦ1Я 1ННОВАЦШНО1 ТЕХНОЛОГИ ПО6ДНАННЯ Р1ЗНОТИПОВИХ П1ДХОД1В ВИВЧЕННЯ МОВ У КУРС1 «УКРАШСЬКА МОВА (ЗА ПРОФЕС1ЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ)» НА НЕСПЕЦ1АЛЬНИХ ФАКУЛЬТЕТАХ ВИЩИХ ШК1Л
Розглянуто застосування тновацшноi лтгвометодичноi технологи ттеракцп pi3Homunoeux nidxodie у процеЫ мовленнeвоi тдготовки майбуттх педагогiв за Свропейською кредитно — трансферною системою. Описано загальнометодологiчнi, педагогiчнi, психолiнгвiстичнi, лiнгвiстичнi, методичт основи впровадження курсу «Укратська мова (за профестним спрямуванням)» з акцентом на формувант фаховоi комуткацИ майбуттх вчителiв. Розкрито суттсть феномена технологи взаемодй рiзних парадигм мовленневого розвитку студентiв згiдно з вимогами Загальноевропейських рекомендацш мовноi освти, яка полягае у застосуванш ттеграцшного комплексу рiзноаспектного вивчення студентами лiнгвiстичного матерiалу в чотирьох видах мовленневоi дiяльностi. З'ясовано глотодидактичний тструментарт здшснення процедури використання технологи поеднання рiзних аспектiв у становленн фахового мовлення. Запропоновано авторсью альтернативн ттерактивю форми, методи i прийоми.
Ключовi слова: ттеракщя, лтгвометодична проекцiя, кредитно-трансферна система, рiзнотиповi тдходи, мовленнева тдготовка, фахова комуткативна компетенттсть.
Г. И. ДИДУК-СТУПЯК
ЛИНГВОМЕТОДИЧЕСКАЯ ПРОЕКЦИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ТЕХНОЛОГИИ СОЕДИНЕНИЯ РАЗНОТИПНЫХ ПОДХОДОВ К ИЗУЧЕНИЮ ЯЗЫКОВ В ПРОЦЕССЕ ПРЕПОДАВАНИИ КУРСА «УКРАИНСКИЙ ЯЗЫК (ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ НАПРАВЛЕНИЕ)» НА НЕСПЕЦИАЛЬНЫХ ФАКУЛЬТЕТАХ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ
Рассматривается использование новой лингвометодической технологии интеракции различных подходов при формировании речевой профессиональной компетентности будущих педагогов в свете требований Европейской кредитно-трансферной системы. Обоснованы общеметодологические, педагогические, лингводидактические и лингвистические основы усовершенствования речи студентов в процессе изучения курса «Украинский язык профессионального направления». Определен глотодидактический инструментарий реализации процедуры по внедрению технологии взаимодействия различных аспектов в ходе развития коммуникативной компетентности будущих учителей. Предложены авторские интерактивные формы, методы и приемы.
Ключевые слова: интеракция, лингвометодическая проекция, разнотипные подходы, кредитно-трансферная система, инновационная технология.
H. I. DIDUK-STUPJAK
THE LINGUISTIC AND METHODICAL PROJECTION OF THE INNOVATIVE TECHNOLOGY OF THE COMBINATION OF DIFFERENT APPROACHES TO LANGUAGES LEARNING IN THE «UKRAINIAN LANGUAGE (IN PROFESSIONAL ORIENTATION) OF NON-SPECIALISED FACULTIES OF HIGHER EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS» COURSE
The article describes the usage of the innovative linguomethodical interaction technology of different approaches to the process of the teachers-to-be speech training according to the European credit and transfer system. The methodical, pedagogical, psycological and linguistical basis of the course are studied. The didactic tool of the different aspects combining technology usage is figured out. The author's alternative interactive forms and methods are offered.
Key words: interaction, introduction process, credit and transfer system, different approaches, speech training, professional speech competence.
TeopÎH i практика вищо1 школи на сьогодшшнш день вимагае тдготувати студенпв-B4m^iB до професшно1 комушкацп, що передбачае виховання пол^льтурно1 мовно-мовленнево1 особистосп, спещалюта, здатного реалiзувати набут у вищому навчальному закладi професшш знання, вмшня та навички. У крашах £вропи, Роси та Укршш сьогодш серйозно обговорюють питания, як забезпечити сво1х громадян необхiдними знаниями й умшнями для ïx гармоншно1 взаемодп у суспшьств^ що розвиваеться. Новацп сучасних тдходш до оргашзаци процесу навчання як у вищш школi, так i в загальноосвишх навчальних закладах, визначаються гаслом: «учити, розвивати й виховувати у процеа навчання», що останшм часом набуло iнтеграцiйного характеру i дае можливють економно використовувати педагогiчний iнструментарiй у досягненнi намiченоï мети. Процес професiйного становлення майбутшх педагогiв рiзниx спецiальностей охоплюе перюд з початку формування ïx фахових штересш до завершення трудового стажу. I одшею iз ключових компонент цiеï професiйноï еволюцiï е мовленнева тдготовка, яка у фокусi вимог £вропейських стандартш вивчення мови та £вропейсько1' кредитно-трансферно1' системи освiти мае формуватися на дискурснiй основi. Давно ввдома iстина, що володшня мистецтвом слова е важливим показником освiченостi й фахово1' компетентностi спецiалiста. Наш багаторiчний досвiд викладання рiзниx мовних курив на фшолопчних i нефшолопчних факультетах, проаналiзованi чиннi навчальнi робочi плани, програми, пiдручники, методичнi поибники дають нам усi пiдстави стверджувати, що в системi освiти вищо1' школи, особливо педагогiчноï, виникла нагальна потреба у вдосконаленш курсу «Украшська мова за професiйним спрямуванням» та впровадженш педагогiчноï риторики.
У практищ дидактики вищо1' школи проблема формування майбутнього вчителя розглядаеться у двох ракурсах: 1) формування вчителя-предметника як особистосп, готово!'
виконувати як навчальш, так i виxовнi фyнкдiï; 2) фоpмyвaння спецiaлiстa зaгaльноосвiтнix нaвчaльниx зaклaдiв, який додатково до основниx ^офестиж yмiнь (з фiзики, yкpaïнськоï мови та лiтеpaтypи, пpедметiв почaтковиx клаив тощо) володie одним iз основнж пpиклaдниx yмiнь aктивiзaцiï пpоцесy навчання i виxовaния yчнiв - мовленневж yмiнь, що включають в себе здатшсть говоpити, pозповiдaти, читати i, як обов'язкове для вчителя, гpaмотно й естетично гapно писати на дошщ.
Пpоблемaм пpофесiйного становления особистосп, фоpмyвaнню y мaйбyтнix yчителiв мовленневж, мовниx, комyнiкaтивниx i pитоpичниx умшь, навичок кpaсномовствa пpидiлялaся yвaгa такими ^оввдними науковцями сyчaсностi, як А. Богуш, О. Бiляeвим, А. Бодальовим, H. Голуб, I. Зязюном, А. Капською, Е. Кapповою, М. Кузьмшим, О. Любашенко, Л. Мацько, В. Мельничайком, Л. Пaлaмap, Е. Палжатою, В. Пасинок, Г. Сагач, О. Семеног, Т. Симоненко, Л. Стpyгaнець, I. Хом'яком та ш.
Hинi вища школа потpебye новиx поглядiв та aвтоpськиx методик щодо ефективного засвоения мaйбyтнiми вчителями чотиpьоx видiв мовленнево1' дiяльностi, застосування, згiдно з вимогами Зaгaльноeвpопейськиx pекомендaцiй мовно1' освии та положеннями Болонсько1' кpедитно-тpaнсфеpноï системи навчання, iнновaцiйниx пiдxодiв до вивчення yкpaïнськоï мови як деpжaвноï на ^офе^йному piвнi. Всi цi питання i зумовили актуальтсть та вибip теми нашо1' науково1' pозвiдки.
Мета наукового повiдомления — висвiтления теоpетичниx i пpaгмaтичниx положень пpоцесy застосування ново1' теxнологiï iнтеpaкдiï piзнотиповиx пiдxодiв y xодi фоpмyвaния комyнiкaтивноï ^офе^йно!' компетенцiï мaйбyтнix вчителiв вiдповiдно до вимог Gвpопейськоï кpедитно-тpaнсфеpноï системи. Для досягнення мети нayковоï pозвiдки нами о^еслеш нaстyпнi завдання: pозглянyти вказану пpоблемy з погляду ïx мюця в iнновaцiйнiй системi педaгогiчниx теxнологiй пiдготовки мaйбyтнix педaгогiв, pозкpити сутшсть феномена мовленнeвоï пiдготовки стyдентiв кpiзь пpизмy положень Болонськоï конвенцiï та Зaгaльноeвpопейськиx pекомендaцiй мовноï освiти.
Останне десятиpiччя вiдзнaчене пеpеxодом системи освии до як1сно нового стану, осшльки iнновaцiï в освiтi вважаються ^оцесом твоpения, зaпpовaджения та пошиpения в освинш пpaктицi новиx iдей, зaсобiв, педaгогiчниx та лiнгводидaктичниx теxнологiй, y pезyльтaтi якиx пiдвищyються показники досягнень стyктypниx елементiв пpоцесy теxнологiзaцiï навчання. Ha нашу думку, шновацшним можна вважати також ^оцес поеднания концептуальна положень piзниx aспектiв вивчения мовного мaтеpiaлy y чотиpьоx видax мовленнeвоï дiяльностi в pеaльно дiючiй навчальнш системi вищоï школи.
Вiдповiдно до сучаснж вимог, що постaвленi пеpед освiтою, нaвчaльнi заклади всix pейтингiв пеpеxодять на теxнологiчнy фоpмy pозвиткy. Вiдповiдно до дослiджень О. Бопшч, за визначениям ЮHЕСКО, «педагопчна теxнологiя» — це системне методологiчне yтвоpення, його застосування й визначения всього щюцесу засвоения знань iз ypaxyвaнням теxнiчниx i людськиx pесypсiв та ïx взаемодо, що сво1м завданням вважае оптимiзaцiю фоpм освiти [2, с.30].
Теxнологiзaцiя освiтнix пpоцесiв ще з чaсiв Яна Амоса Коменського pозглядaлaся як важливий зaсiб впpовaдження пpовiдниx дидaктичниx пpинципiв i пеpедбaчaлa чiтке дотpимaния змiстy й послвдовносп впpовaдження нововведень. Анaлiз нayково-педaгогiчниx джеpел показав, що теpмiн «теxнологiя» (з гpецькоï - наука пpо мистецтво) е <ттом» y сyчaснiй псиxолого-педaгогiчнiй та методичнiй лiтеpaтypi. Збагачения навчання новими вдеями, засобами, фоpмaми, теxнологiями, методам й пpийомaми об'еднуються загальною назвою «шновацшш пpоцеси в освт». Окpiм цього, iнновaцiя мае комплексне значения, осшльки складаеться з a^x фоpм: власне iдеï та ^оцесу ïï пpaктичноï pеaлiзaцiï. Тому дидактичну та лiнгвометодичнy iнновaтикy ми pозглядaeмо як сфеpy науки, що вивчае нaвчaльно-виxовнi пpоцеси, як1 Гpyнтyються на ствоpеннi новоï пpaгмaтики вищоï та сеpедньоï ланок освiти.
Подiляeмо думку вченж-дидакпв, що «новизна y педагопщ може бути абсолютною або ввдносною» [4, с.38]. Абсолютна новизна в освт пеpедбaчae появу тaкиx явищ i ^оцеив, як1 не мали aнaлогiв нi y вiтчизнянiй, m y свiтовiй пpaктицi. Такими pеволюцiйними i абсолютними iнновaцiями можиа вважати зaпpовaдження клaсично-ypочноï фоpми навчания, викоpистaння y нaвчaннi письмового висловлення, киигодpyкyвaння i пiдpyчникотвоpения в електpонниx вapiaнтax iз викоpистaниям комп'ютеpноï меpежi. Ввдносна новизна оxоплюe генеpyвaния новиx соцiaльно-педaгогiчниx, псиxологiчниx, лiнгводидaктичниx iдей, ïx
апробаци у виглядi нових методiв i прийомiв навчання, впровадження у навчально-виховний процес як системи шновацшних лiнгвометодичних технологiй.
У педагопщ вченi дають визначення двох понять технологiй рiзних за рiвнем дiяльностi: поняття «педагопчна технолопя» як виявлення принципiв i способiв опташзаци освiтнього простору, що охоплюе розробку та використання методiв й прийомiв, а також оцiнку методiв, що застосовуються, i поняття «технолопя навчання» як конструювання системи навчання i професшно1 пiдготовки. Досить влучним, на наш погляд, е трактування технологи навчання у наукових доробках В. Бондара: «технолопя навчання» - систематична i послвдовна реалiзацiя на практищ ранiше спроектованого процесу навчання, система способiв i засобiв досягнення цшей при управлiннi процесом навчання, з дiагностикою поточних i шнцевих результапв [3, с.25]. При цьому науковець ввдзначае так! важливi особливостi технологи:
1) педагопчш технологи (на вiдмiну вiд методш, як зорiентованi здебшьшого на педагога) орiентованi на учшв i cпрямованi на результативнiсть засвоення (на основi активiзацil власно! шзнавально! дiяльностi);
2) провiдним завданням технологш е забезпечення досягнення цiлей навчання шляхом розвитку особистосп, що втшюеться крiзь постановку i прийняття цшей, дiагностику можливостей та рiвня успiхiв учнiв, об'ективного контролю за яшстю засвоення навчального матерiалу [2, с.36]. Тобто технологiя як унiверсальна система дозволяе ефектившше реалiзувати процес навчання, керувати ним i отримувати конкретно заданий результат. При цьому технолопя не протисто!ть методам i не вiдмiняе !х, а грунтуеться на сукупност !х теоретичних положень та конкретних рекомендацш. Технологiя вiдображае динамiчнiсть процесуального характеру навчання, 1й властива чiтка алгоритмiчна послiдовнiсть i цшком конкретний шнцевий результат, який запрограмований наперед. У свiтлi наукових розввдок В. Безпалька, О. Пiдласого тд алгоритмом розумiють систему умов i правил виконання ряду дiй [1, с. 205; с.331]. Iнструментальнiсть дидактичних технологiй передбачае надiйнiсть та мютить конкретний алгоритм дiй, змiстом якого слугуе чiтке формулювання мети, таксошми цiлей, визначення етапiв, крошв заняття щодо гарантованого результату !х досягнення. Опираючись на дослiдження Г. Селевка, О. Бопшч, можемо стверджувати, що характерною ознакою технологи е системшсть, ввдтворювашсть та гарантованiсть концевого результату - рефлекия [7, с.51; 2, с.32]. При цьому технологiя виконуе функдiю конкретного проекту майбутнього навчально-виховного процесу. Тому ми зупинилися на узагальненому визначеннi для штеракци рiзнотипових пiдходiв мовленнево! п1дготовки - «технолопя» .
Система освии бiльшостi розвинутих кра!н свiту в останнi 20 рошв перейшла до нового етапу, який характеризуеться такими концептуальними змшами:
• вiдношення до знань, умшь i навичок як прюритетно1 мети освпи замiнюеться цiнностями мислення, творчосп, формуванням компетентностей особистостi, що означае замiну традицiйних пiдходiв до змюту освiти компетентнiсним пiдходом;
• дiяльнiсний пiдхiд витiсняе традицiйний предметно-репродуктивний, осшльки освiтнi цiнностi змiнюють смисловi акценти: не «ви повиннi вивчити i вiдтворити...», а «ми допоможемо вам оволодии i застосувати...»;
• змiнюеться характер педагогiчних вiдносин: авторитаризм поступаеться мiсцем спiвробiтництву, партнерству в тзнанш i дiяльностi [2, с.37].
Таким чином, традицшному репродуктивно-описовому навчанню протиставляеться органiзацiя такого освiтнього середовища, яке б створювало умови для активiзацil тзнавально1 та дискурсно1 д1яльност1 студенпв. Ученi-дидакти виокремлюють три принципово вщмшш мiж собою технологil навчально-виховного процесу у вищш школi, як1 дозволяють ефективно застосовувати iнтеракцiю вказаних вище аспектiв мовленнево1 пiдготовки у вищш школг
1. Продуктивну технологiю або предметно зорiентоване навчання, де головною метою оргашзаци та здiйснення навчально-шзнавально1 дiяльностi е засвоення студентами навчального матерiалу.
2. Технологiя особист1сного зорiентованого навчання, яку ще називають «поблажливою» i котра скерована на задоволення потреб особистостi. Показником такого навчання е прогресивш особистiснi змiни: розвинешсть, незалежнiсть думок, розкрiпачення власного «Я», самотзнання, самовизначення, самостiйнiсть тощо.
3. Партнерська технолопя передбачае оптимальне поеднання предметно opieHTOBaHoro й особислсно зopieнтoвaнoгo навчання, коли викладач мае за мету pеaлiзувaти триединне завдання: навчити студента так, щоб вiн зaсвoïв максимум конкретних знань i вмшь; розвивати у майбутнього фaхiвця власне «Я», особиспсш oцiннi судження; виховувати у студенпв iндивiдуaльнo-пеpсoнaльнi та суспiльнo вaжливi якосп.
Розроблена нами технoлoгiя взаемодп традицшних та iннoвaцiйних пiдхoдiв у хoдi мовленнево1' пiдгoтoвки вчителiв становить собою лопчно впорядковану, пoслiдoвну, покрокову, штеграцшну лiнгвoдидaктичну систему. Для визначення концептуальних положень технoлoгiï iнтеpaкцiï piзнoтипoвих пiдхoдiв у вищiй шкoлi ми здшснили метoдoлoгiчний aнaлiз цieï iннoвaцiï з позицш взаемозв'язку педaгoгiки iз психолопею, психoлiнгвiстикoю, лiнгвiстикoю, лiнгвoдидaктикoю та лшгвометодикою.
Загальнонауковий piвень метoдoлoгiï технoлoгiï поеднання piзних aспектiв мовленнево1' пiдгoтoвки фaхiвцiв зумовлюеться принципом системнoстi, pеaлiзaцiя якого передбачае вияв кoмпoнентiв i системнoтвipних зв'язк1в лiнгвoдидaктичних пpoцесiв або форм. Сутшсть цього принципу полягае в тому, що ввдносно самостшш етапи навчально-виховного процесу (наприклад, oкpемi мжро- або мЫ-технологи (Г. Д.-С.), штерактивш форми i методи) розглядаються нами не !зольовано, а в 1'хньому взаемозв'язку, утворюючи тим самим певну структуру.
Незважаючи на нaявнiсть безл!ч! праць спецiaлiстiв р1зних наукових спрямувань, проблема мовленнево1' п1дготовки мaйбутнiх вчител!в i дaлi залишаеться маловивченою. По-перше, у русл1 вимог Болонсько1' кредитно-трансферно1' системи в1дсутн1й детальний анал!з мовно-називного процесу внутр1шнього св1ту педагога (його емоцш, уявлень, в1дчутт1в, потреб, мотив1в, здiбнoстей, якостей сaмooцiнки), по-друге, недостатньо враховане реальне функцioнувaння слова в певному соц1ум1, тобто соцюкультурний п1дх1д мае бути у центр! уваги викладач!в, що читають украшську мову за професшним спрямуванням у вищш школ1. Потрете, сл1д зосередити увагу на вивченнi мовних явищ, норм, у чотирьох видах мовленнево1' д1яльност1 на текстoвiй основу тобто зaктивiзувaти текстову д1яльн1сть, смшивше впроваджувати дискурсний або текстоцентричний шдхвд при вивченнi украшсько1' мови за професшним спрямуванням. На ц1й пiдстaвi ми висунули iдею про те, що одшею 1з суттевих умов устшно1' opгaнiзaцiï у мoвленнeвiй тдготовщ мaйбутнiх педaгoгiв е поеднання р1знотипових п1дход1в (кoмпетентнiснoгo, особисто зopieнтoвaнoгo, соцюкультурного, текстоцентричного або дискурсного) п1д час вивчення теpмiнoлoгiï, мовних кaтегopiй, орфоепп, орфографи, пунктуацп, кoмунiкaтивних якостей та риторичних ум1нь 1з врахуванням фахових особливостей. Також створена технoлoгiя обгрунтовуе нов1 позицп формування мовленнево1' тдготовки студентiв педaгoгiчних зaклaдiв, наголошуючи на прагматичних аспектах дисципл1ни i важливосп нових форм i метoдiв викладання. Кoмпетентнiсний п1дх1д складаеться 1з мовленнево1' компетенци, лшгвютично].', прагматично!' та комушкативно1' (це прописано у Свропейських рекомендащях 1з мовно1' осв1ти), тому кожне мовне явище опрацьовуеться кр1зь призму культури мови i стил1стики та розглядаеться у професшнш сфеpi практично. Наприклад, тд час опрацювання орфоетчних та aкцентуaцiйних норм студентам пропонуеться, дотримуючись вивчених правил, створити дiaлoг фахово1' тематики («Геoгpaфiя - це наука про мaндpiвки, мiсцезнaхoдення, положення р1зних кра1'н», «Математика - точна, нещкава наука про числа чи жива енциклoпедiя?» тощо). Цей шдхвд дае можлив1сть показати практичну цшшсть виучуваного, пiдвищуe iнтеpес у студенпв до засвоення предмету. На нашу думку, сл1д велику увагу при формуванш мовлення вчителя прид^ляти засвоенню фахово1' теpмiнoлoгiï через вивчення комушкативних стеpеoтипiв мaйбутнiх педaгoгiв. Саме такий особиспсно зopieнтoвaний п1дх1д у св1тл1 положень Болонсько1' кредитно-трансферно1' системи стимулюватиме студентiв активно брати участь у формуванш свого професшного мовлення.
Основним напрямком у ро6от1 ми обрали шлях розвитку у мaйбутнiх вчителш aксioлoгiчних кoмунiкaтивних ум1нь п1д час практичних занять, що е одним з головних дидактичних принцип1в-поеднання теорп з практикою. Основна мета прагматично!' частини курсу визначае прикладний характер вивчення украшсько1 мови i закладена в нaзвi предмета («за професшним спрямуванням»). Це i мае стати засадничим у виробленш фахового мовлення та становленш 1м1джу мaйбутнiх педагопв як активних спiвучaсникiв важливих сощально-кoмунiкaтивних проце^в на шляху гумашзацп нашого суспiльствa.
Розроблена нами технолопя формування професiйних мовленневих умшь майбутшх вчителiв сприяла визначенню основних критерив мовленнево! пiдготовки. 1снують рiзнi тдходи i оцiнки щодо педагогiчних критерив i мовно! пiдготовки вчителя. Вважаемо, що поняття педагогiчних критерив мовленнево! тдготовки вчителя слiд визначати з погляду ефективностi навчально-виховного впливу педагога на учня. Його критери можна квалiфiкyвати з погляду резyльтатiв дiяльностi вчителя або з позици оргашзаци i здiйснення самого процесу засвоення учнями знань, yмiнь i навичок. Наш педагогiчний досвiд пiдтверджyе методичну аксiомy, що критери мовно! тдготовки вчителя повинш вiдображати всi площини феномена його мовленнево! та риторично! тдготовки. Керуючись цим положениям, услад за В. Пасинок, ми пропонуемо там критери:
• Культура педагопчного фахового мовлення, яка включае в себе i процес, i результат (сюди входять: рiвень володiния мовними нормами та !х варiантами, комушкативними якостями мовлення; морально-естетичний зразок професшного дискурсу майбутнього вчителя; адекватнiсть самовираження вихованця i педагога в усному i писемному мовленнi; здатнiсть до об'ективно! оцiнки i самооцiнки обох сторш навчально-виховного процесу).
• Психолопчна культура, яка реалiзyеться у вшьному i логiчномy викладi навчального матерiалy та yмiннi доречно i влучно користуватися словом у всiй навчально-виховнш дiяльностi.
• Технiка мовлення (за даними Свропейських стандарлв - емiсiя голосу), що здiйснюе постановку голосу i формуе ораторськ1 й риторичш вмiния.
Визначенi критерi! реалiзyються в усш рiзноманiтнiй мовленневiй дiяльностi та професшнш компетентностi будувати i тдтримувати фаховi дискурси за рiзних обставин виробничо! дiяльностi, створеннi i проведенш мовленневих актiв, розрiзненнi та правильному виборi мовленневих жаирiв.
У нашш статтi хочемо подiлитися лiнгвометодичними засобами, формами, методами i прийомами, як допомагають нам реалiзyвати технологiю штеракци рiзнотипових пiдходiв на практичних заняттях з укра!нсько! мови за професшним спрямуваниям.
У свiтлi вимог освиньо! концепцi! Болонського процесу бiльша шльшсть годин, що вдаедеш на вивчення укра!нсько! мови за професiйним спрямуванням, пропоиуеться студентам на самостiйне та шдивщуальне опрацювания. Це i зумовило наш вибiр Глотометодичного комплексу, який би допомiг студентам у становленш !х професiйного мовлення згiдно з вимогами Свропейських стандарпв. Технологiя взаемоди рiзноаспектно! навчально! дiяльностi допомагае стимулювати пiзнавальний iнтерес стyдентiв, сприяе розвитку !хньо! професiйно! творчостi, автономностi. Особливо в цьому нам допомагають техшчш засоби навчания -передyсiм ввдео, телебачения, аyдiозаписи, комп'ютер.
Самостiйна робота у ввдеолаборатори передбачае перегляд студентами фрагмеипв навчальних i хyдожнiх фiльмiв, дiбраних вiдповiдно до аудиторних занять i як1 стосуються !хньо! майбутньо! професi!. Пiсля перегляду студенти тд керiвництвом викладача викоиують репродyктивнi та продуктивш yмовно-комyнiкативнi вправи, стилiстично-орфографiчнi, стилютично-лексичш,лшгвостилютично-граматичш, здшсиюють редагувания речень, мшь текспв фахового призначения. Окрiм того, майбутшм педагогам пропоиуеться написати повiдомления у науковому стилi чи есе на основi визначено! проблематики вiдеозаписy. Упродовж восьми рокiв ми пропоиуемо укладати професiйнi портфолiо (мовно-мовленневi папки-портфелi). Ефективним засобом у процесi iнтеракиi! рiзнотипових пiдходiв формувания професiйного мовления е комп'ютер. Зокрема, самостшна робота студеипв у Iнтернетi передбачае: пошукову роботу (наприклад, пiдбiр iнформацi! для усних презентацш чи презентацiй у Power Point; пошук висловлювань про укра!нську мову видатних людей, прислiв'!в, вдоматичних зворот1в вiдповiдно до запропоновано! тематики тощо), виконания певних завдань. Також використовуеться штерактивний комплекс, розроблений нами та викладачами нашо! кафедри, який тдвищуе достyпнiсть матерiал^ для тих, хто оволодшае знаниями; забезпечуе оперативний доступ до навчально! iнформацi! в дiалоговомy режимi, проводиться iндивiдyалiзацiя навчания та диференцiацiя матерiал^ залежно ввд пiзнавальних можливостей студента. Змiщения акцеипв на iнтерактивнi комплекси вiдiграють важливу роль для ефективного впроваджения технологи штеракщ! рiзнотипових пiдходiв у процеа
формування професiйного мовлення майбутнiх учителiв, розширяють i поглиблюють знання студенпв, сприяють удосконаленню навичок у робот з комп'ютером.
Зпдно з Концепщею вивчення державно! мови в закладах освии та до^дженнями науковцiв, головним завданням лiнгвiстичного курсу у ВНЗ е формування висококультурно! укра!номовно! особистостi на основi психолшгвютичних i лiнгводидактичних принципiв навчання. Щоб досягти цiе! мети, перш за все, слад знаходити новi штерактивш форми для пiдвищення ефективност мовленнево! пiдготовки майбутнiх вчителiв, як1 не дублюють шкiльний курс укра!нсько! мови, а е значним кроком уперед на шляху формування комушкативно-професшно! компетенцп студенпв. Наш досвiд переконливо доводить, що лише застосування технологi! штеракцп компетентнiсного, особисто зорiентованого, соцiокультурного, текстотворчого (дискурсного) пiдходiв допомагае реалiзувати вимоги Европейского освинього трансферу, створити атмосферу партнертства, дiалогонавчання, вiдтворити в умовах занять фрагменти виробничо! дiяльностi, змоделювати навчання, близьке до умов комушкативно! дiяльностi у рiзних сферах сустльного життя. Слiд вказати i на так iнтерактивнi форми, у ходi котрих формуеться професiйне мовлення, як проведення диспупв, дискусiй, мiнi-конференцiй (наприклад, публiчний виступ вчителя на батьшвських зборах, на останньому дзвiнку, на Перше вересня тощо). Особливо! уваги заслуговують комушкативно-ситуативнi або мовленневi тренiнги, рiзновид дiлово! гри.
Загалом запропонована нами технологiя поеднання рiзних парадигм у ходi мовленнево! тдготовки майбутнiх вчителiв дала можливостi для гнучкосп, варiативностi вивчення мовного матерiалу, засвоення мовних норм, сприяла ефективному та багатоплановому !х опрацюванню, допомогла урiзноманiтнити та увиразнити навчальний процес, що i вимагае кредитно-трансферна система Болонсько! конвенци.
Запропоноване наукове до^дження не претендуе на остаточне виршення описано! лiнгвометодично! проблеми. Тому що у перспективi потрiбно бшьшу увагу звернути на формування у студенпв нефiлологiчних дисциплiн мовно!' та комушкативно! компетентностей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. У. Украшський педагогiчний словник. / С. У. Гончаренко - К. : Либвдь, 1997. -376 с.
2. Богшч О. М. Педагопчш технологи як фактор удосконалення тдготовки фахiвцiв дошкшьно! освгти / О. М. Богiнiч // Науковий вкник Микола!вського державного ушверситету. Спецвипуск. - Том 2. - 2008. - С. 29-40.
3. Бондар В. I. Дидактика: ефективш технологи навчання студента. / В. I. Бондар. - К. : Вересень, 1996. - 129 с.
4. Зимняя И. А. Ключевые компетенции - парадигма результата образования / И. А. Зимняя // Высшее образование сегодня. - 2003. - № 5. - С. 34-42.
5. Загальноевропейсью Рекомендацп з мовно! освгти: вивчення, викладання,оцшювання / Гол. ред. укр. видання доктор пед. Наук, проф. С. Ю. Школаева. - К. : Ленвид, 2003. - 273 с.
6. Державш стандарти професшно! освгти: теорiя i методика: монографiя / за ред. Н. Г. Ничкало. -Хмельницький : ТУП, 2002. - 334 с.
7. Селевко Г. К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие для педагог. Вузов и институтов повышения квалификации. / Г. К. Селевко. - М. : Народное образование, 1998. - 255 с.
УДК 371. 314
О. М. СЕРНЯК
ЗАСТОСУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ ФОРМ ОРГАШЗАЦИ НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛ1Н ГУМАН1ТАРНОГО ЦИКЛУ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАД1
Проаналiзовано специфк управлтня колективною навчально-тзнавальною дiяльmстю студентiв. Обгрунтовано впровадження колективних форм оргатзаци навчання у nедагогiчному ВНЗ. Висвiтлений практичний досвiд застосування колективних форм роботи у викладант гумантарних предметiв. Запропоновано методику впровадження роботи у ротацшних (змтюваних) тршках.
