CC BY
16и перспективы. Материалы Всероссийской научно-практической конференции (21-22 октября 1999 г., Казань) [Текст] / М. Бариев, В. Деникин, В. Родионов, М. Скворцо-ва, Е. Слуцкий и др. - Казань, 1999. - 184 с.
5. Ювенология в XXI веке: комплексное междисциплинарное знание о молодом поколении [Текст] / Под редакцией Е.Г. Слуцкого и В.В. Журавлева. - СПб.: ООО ИД
«Петрополис», 2007. - 216 с.
6. Ювенальный потенциал как основа человеческого потенциала: сущность, структура и показатели // Ювенология в XXI веке. Комплексное междисциплинарное знание о молодом поколении [Текст] / Под редакцией Е.Г. Слуцкого и В.В. Журавлева. - СПб.: ООО ИД «Петрополис», 2007. - 216 с. С.93-98.
СТАНОВЛЕНИЯ I РОЗВИТОК ПРОФЕСШНО1 1ДЕНТИЧНОСТ1 МАИБУТН1Х ВЧИТЕЛ1В МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛ1Н У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАД1
Дундюк Bipa OneKcaHÖpieHa
астрантка кафедри сощально'г роботи та сощально'г педагогти, Хмельницький нацюнальний утверситет
THE FORMATION AND DEVELOPMENT OF PROFESSIONAL IDENTITY OF FUTURE MATHEMATICAL DISCIPLINES TEACHERS IN HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONS
Dundyuk V.O., a post-graduate student of social work and social pedagogics department, Khmelnytsky National University.
АНОТАЦ1Я
У статтi охарактеризованорозвиток i становлення професшно'г iдентичностiмайбутшх вчителiв математичних дисциплш. Розкрито специфту гг формування у вищому навчальному заклади До^джено складовi процесу досягнення професшно'г iдентичностi. Доведено важливкть здшснення цього процесу. Проаналiзовано схему формування професшно'г iдентичностi майбутшх вчителiв математичних дисциплш у вищому навчальному заклади
ABSTRACT
This article describes the development and formation of professional identity of future teachers of mathematical disciplines. The specifics of its formation in high school is disclosed here. Components of achieving professional identity are studied. The importance of this process is proved. The scheme of formation of professional identity of future teachers of mathematical disciplines in high school is analyzed.
Ключовi слова: професшна iдентичнiсть, формування професшно'г iдентичностi, професшне навчання, професшна дiяльнiсть, професшна готовшсть.
Key words: professional identity, formation of professional identity, professional training, professional activity, professional readiness.
Анотащя: У статт охарактеризовано розвиток i становлення професшно! вдентичносл майбутшх вчш^в математичних дисциплш. Розкрито специфжу И формування у вищому навчальному закладь Дослвджено складовi процесу досягнення професшно! вдентичносл. Доведено важ-лив^ть здшснення цього процесу. Проаналiзовано схему формування професшно! вдентичност майбутшх вчш^в математичних дисциплш у вищому навчальному закладь
Ключовi слова: професшна вдентичшсть, формування професшно! вдентичносл, професшне навчання, професшна дiяльнiсть, професшна готовшсть.
Постановка проблеми. Новi пвдходи до пвдготовки квалiфiкованих кадрiв викликаш свгговими тенденщями пвдвищення якост освгги, адже саме вона завжди пере-бувае у полi зору як педагопчно! теорп, так i педагопчно! практики. Саме яюсть освии сьогодш розглядаеться як найважливший фактор стшкого розвитку кра!ни, !! техно-лопчно!', економiчно!, шформацшно! i морально! безпеки. Укра!нське суспшьство потребуе не вузьких спещал^тав (носив окремих виробничих функцш), а всебiчно розви-нених, сощально активних особистостей iз високим рiв-нем адаптивних здатностей, гнучким мисленням та вмш-
ням швидко вчитися, здатшстю самостшно опановувати знання, необхвдш для розв'язання актуальних задач. Змша орieнтирiв вiтчизняноi педагоriчноi освiти вимагае вчи-теля сучасностi - вчителя з високою професiйною ком-петентнiстю, розвиненими творчими, дослвдницькими здiбностями, високим рiвнем iнтелiгентностi, духовно-морального потенцiалу, конкурентоздатносл, ерудованостi, сформованою професiйною iдентичнiстю.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. У наукових розробках i вiтчизняних, i зарубiжних учених значне мк-це посвдае проблема професiйноi iдентичностi. Ю. П. По-варенков [12] у межах концепцп професiйного розвитку аналiзуе професiйну iдентичнiсть як: 1) проввдну тенден-цiю становлення суб'екта професшного шляху; 2) емоцш-ний стан, у якому перебувае особистасть на рiзних етапах професiйного шляху (вш виникае на основi ставлення до професшно! дiяльностi та професiоналiзацii в цшому як засобу соцiалiзацii, самореалiзацii й задоволення рiвня домагань особистосп, а також на основi ставлення осо-бистостi до себе як суб'екта професшного шляху, як про-фесюнала); 3) пiдструктура суб'екта, професшного шляху, що реалiзуеться у формi функцiональноi системи, спрямо-ваноi на досягнення певного рiвня професiйноi вдентич-
носл. Ввдповвдно до концепцп Л. Б. Шнейдер, професiйна вдентичшсть передбачае функцiональне i екзистенцiйне спряження людини i професп. Людина po3yMie свою про-фесiю, сприймае себе у професп, BMie добре i з користю для iнших виконувати сво! професiйнi функцп. На думку Л.М.Федотово!, професiйна iдентичнiсть особистостi - це штегративна якiсть людини, яка характеризуеться сприй-няттям особистiстю ввдповвдних професiйних ролей i фyнкцiй, а також едшсть уявлень про самого себе, ввдно-шенням до себе як професюнала, на яке людина сама себе нацшила i до якого прагне, внаслвдок усввдомлено! актив-ностi при оволодiннi професiйними функщями i ролями, i емоцiйнi переживання, на основi яких з'являеться почут-тя тотожностi з професiйною спшьнотою. Згiдно з визна-ченням А.М. Лушянчук [9], професiйна iдентичнiсть - це динамiчна система, яка формуеться у процеа професшно! освiти та активного розвитку професшно! компетентностi i впливае на цiннiсно-смисловy сферу i удосконалення професшно! майстерностi майбутнього фашвця.
Видiлення невирiшених ранiше частин загально! про-блеми. 1з погляду становлення професшно! Я-концепцп видiляють три основних етапи професюгенезу: 1) орiен-тацп, у процесi чого вiдбyваеться професiйне самовизна-чення i здiйснення особистютю професiйного вибору, первинне планування власного професшного життя; 2) навчання, у процеа якого ввдбуваеться засвоення необ-хiдних професiйних знань, yмiнь i навичок, професiйне «дозрiвання» особистостi, виникае реалютичне уявлення про професiйне середовище, iдентифiкацiя з професiею; 3) професшне фyнкцiонyвання, що супроводжуеться ро-звитком професшно! Я-концепцп особистостi [10].
Одним iз найбiльш важливих перiодiв у процеа становлення професшно! вдентичносл вважаеться перiод навчання у вищому навчальному закладi. Становлення вден-тичностi - складний процес, що школи не припиняеться. Вiн передбачае високий рiвень i взаемозв'язок теоретично:, практичное' пiдготовки та особистюного розвитку. У педагогiчнiй лiтератyрi знайшли вiдображення питання розвитку професшно! вдентичносл майбyтнiх педагогiв, майбyтнiх юристiв, майбутшх психологiв. Однак, дослвд-никами не розглядалися проблеми становлення професш-но! iдентичностi майбyтнiх вчителiв математичних дисци-плiн.
Формулювання цiлей статтi. Мета нашого дослвджен-ня - проаналiзyвати та охарактеризувати становлення та розвиток педагопчно! iдентичностi майбyтнiх вчителiв математичних дисциплш у вищому навчальному закладь
Виклад основного матерiалy дослiдження. Питання вдосконалення пвдготовки майбyтнiх фахiвцiв , придшен-ня уваги не лише набуттю знань, а й професшному й осо-бистiсномy розвитковi, формуванню професшно! вден-тичностi набувае важливого значення у сучасних умовах. Професшна вдентичшсть та професiйний розвиток тюно i складно переплiтаються: iдентичнiсть, з одного боку, формуеться у процеа професшного розвитку, а з шшого - е одним iз важливих показниюв становлення особистост професюнала. Практично це означае, що для того, щоб бути конкурентоспроможним у мшливих сощально-е-кономiчних умовах, варто бути готовим до постшного
розвитку, а також до аналiзу свого мкця у професiйному середовищi [7].
Професшну iдентичнiсть студента вченi трактують так: результат цшеспрямовано! активностi суб'екта у межах навчально-професшно! дiяльностi, яка характеризуеться значущютю для нього професп як засобу задоволення сво!х потреб - еднiстю уявлень про самого себе, емоцшних переживань та усввдомлено! активностi, пов'язаних з от-риманням професп, на основi чого виникають почуття то-тожностi з самим собою як майбутшм фахiвцем [13]; шлях ототожнення iндивiдуальних властивостей з характеристиками досввдченого фашвця, якi викликають у студента штерес, захоплення, стають близькими, зрозумшими i бажаними [9]; приеднання та накладання образу професп зi вама 11 закономiрностями на особливостi конкретно! особистосл [1].
Обов'язковою передумовою для формування фахiвцiв е якiсна фундаментальна освгга. У процесi теоретично!' пвдготовки майбутнього педагога формуеться професшна культура вчителя математики, що е сукупшстю його прак-тичних, матерiальних i духовних надбань та в майбут-ньому визначае якiсть його професшно! дiяльностi. Про-фесiйна культура цшком визначаеться рiвнем освiченостi i вихованост людини та рiвнем теоретичних та практич-них вмiнь вчителя математики. Майбутнш учитель математичних дисциплш повинен володгги знанням основних фактав iз фахових математичних дисциплiн; загальних методiв розв'язування математичних задач, включаючи i методи доведення тверджень; сутност математичного моделювання i методiв побудови математичних моделей ; прикладiв важливих застосувань математики у рiзних галузях науки, техшки i життя; найяскравших фактiв з iсторii математики. У процеа професшного навчання сту-денти здобувають умiння розв'язувати математичнi задачу зокрема, i доводити твердження рiзного рiвня складностi, демонструючи зразок лопчного мислення, об1"рунтова-ностi кожного кроку мiркувань, гнучкiсть думки, творчий пвдхвд, широкий математичний кругозiр, математичну ш-туiцiю, яскравiсть уявлень; будувати математичш моделi процесiв i явищ, використовувати практично значущi задачi для пвдвищення рiвня мотивацп вивчення математики; використовувати рiзнi пiдходи та рiзнi методи введення найважливiших понять i рiзнi методи доведень тверджень; систематично працювати над математичною лiтературою, виховуючи критичшсть мислення, вмiння виявляти помилки i неповноту мiркувань, будувати кон-трприклади, узагальнювати; розвивати нахили до творчо! дiяльностi [11].
У цей перюд вiдбуваеться формування освiтнiх ком-петенцiй як складних узагальнених способiв дiяльностi, що 1'х опановуе студент пвд час навчання. У лiтературi ро-зрiзняються термiни «компетентнiсть» i «компетенцiя», зазначаеться, що компетенцiя в перекладi з латинсько! «сошре1еП:1а» означае коло питань, у яких людина добре обiзнана, пошформована, тзнала !х i мае певний до-свiд. Компетентнiсть у визначенiй галузi - це поеднання вiдповiдних знань, досввду i здiбностей, що дають змогу об1'рунтовано судити про цю сферу й ефективно дiяти в нш. Компетентнiсть е результатом набуття компетенцш.
Науковщ зазначають, що освггш компетенцi! потрiбнi не для вах видiв дiяльностi, в яких бере участь людина, а тiльки для тих, що охоплюють основнi освггш сфери й навчальнi предмети. Таю компетенцп вiдбивають пред-метно-дiяльнiсний складник загально! освiти i мають за-безпечувати комплексне досягнення його цшей. Уведення поняття «компетенцi!» у нормативний i практичний складники освии дае можливiсть розв'язувати проблему, типо-ву для навчальних закладiв рiзних держав, коли студенти можуть добре опанувати необхiднi теоретичнi знання, але зштовхуються iз значними труднощами в дiяльностi, що вимагае застосування цих знань для виршення конкрет-них завдань чи розв'язання проблемних ситуацш. Отже, освггня компетенцiя передбачае засвоення студентом не ввдокремлених один ввд одного знань i вмiнь, а оволодшня комплексною процедурою, в якш для кожного видшено-го напряму наявна ввдповвдна сукупнiсть освiтнiх компонента, що мають особистiсно-дiяльнiсний характер.
Фундаментальна теоретична тдготовка не лише оз-броюе майбутнього вчителя математичних дисциплш знаннями, що необхiднi для повноцшного виконання ним професiйних функцш, а й готуе до роботи в насиченому шформацшному середовищi, до постшного навчання, са-мовдосконалення, тдвищення квалiфiкацi! та розширен-ня професшних можливостей. Професiйний розвиток, що ввдбуваеться в процесi теоретично! пiдготовки, також полягае в розвитку його самосввдомосл, зокрема й професшно!, здатност до рефлексi!' та самоаналiзу.
Упродовж перiоду навчання, окрiм власне засвоення знань, розпочинаеться професшна дiяльнiсть майбутнього вчителя математичних дисциплш.
Важливе значення у становленш професшно! вдентич-ностi мае виробнича практика. Виробнича практика е складовою частиною навчально-виховного процесу. Вона е необхвдним засобом професшно! тдготовки майбутнього вчителя математичних дисциплш. Оргашзована в едносл з навчальною та позанавчальною дiяльнiстю сту-дентiв, психолого-педагогiчна практика формуе суспшьну активнiсть майбутнiх учителiв, розвивае у студентав ш-терес до вивчення дисциплш психолого-педагопчного та математичного циктв, педагогiчнi здiбностi та навички самостшно! дослiдницько! дiяльностi. Основними завдан-нями психолого-педагогiчно! практики е: формування громадсько! активностi майбутнього вчителя; оволодшня педагопчними умiннями i навичками навчально-вихов-но! роботи у середнiх навчальних закладах з урахуванням вжових i iндивiдуальних особливостей учнiв; формування оргашзаторських умiнь i навичок; розвиток педагопчного мислення, професiйно-творчих здiбностей, iнтересу до пе-дагогiчно! дiяльностi; забезпечення психолопчно! i практично! готовностi майбутшх педагогiв до роботи у школь
У процеа педагогiчно! практики студенти самостшно опрацьовують методичну лиературу, систематично спо-стерiгають i аналiзують педагопчний процес, вивчають досвiд роботи кращих вчш^в. Цей перiод навчального процесу доцшьно розглядати i як можлив^ть удоскона-лення навичок науково-дослiдницько! роботи з актуаль-них проблем педагопки, психологi!, методики навчання фахових дисциплш [15].
Науково-дослвдна робота студентiв - це дiяльнiсть, пов'язана з пошуком вiдповiдi на творчу, дослiдницьку задачу iз заздалегiдь невiдомим рiшенням. Вона включае у себе наступш етапи: постановку проблеми; вивчення теорп, що присвячена означенш проблематицi; добiр методик дослвдження i практичне оволодшня ними; пошук необхiдного матерiалу, його аналiз та узагальнення; власнi висновки [2].
У ВНЗ науково-дослвдна робота студентав здшснюеть-ся за наступними напрямами: 1) навчально-дослвдницька, що е невiд'емним елементом навчального процесу та входить до календарно-тематичних i навчальних програм як обов'язкова для вах студентав; 2) науково-дослвдницька робота, що здшснюеться поза навчальним процесом на добровшьнш осжш у межах студентського науково-твор-чого товариства [8].
Науково-дослiдна робота студентiв поза навчальним процесом передбачае участь у робота предметних науко-вих гуртюв; проблемних груп,секцш, лабораторiй; участь у виконанш держбюджетних або госпрозрахункових на-укових робiт; проведення дослiджень у межах творчо! спiвпрацi кафедр, факультетiв; роботу в студентських шформацшно-аналиичних i культуролопчних центрах; лекторську дiяльнiсть; написання статей, тез, доповвдей, iнших публiкацiй.
У процеа виконання науково-дослвдних робiт вирь шуються такi завдання: 1)оволодiння методолопею та методами наукового дослiдження; 2)надання допомоги студентам у прискореному оволодшш спецiальнiстю, до-сягненнi високого професiоналiзму i формування про-фесiйно! вдентичноста; 3) розвиток творчого мислення та шдиввдуальних здiбностей студентiв у виршенш практич-них завдань; 4) прищеплення студентам навичок самостшно! науково-дослвдно! роботи; 5)розвиток iнiцiативи, здат-носта застосовувати теоретичнi знання у сво!й практичнiй роботi; 6)розширення теоретичного кругозору i науково! ерудицi! майбутнього фахiвця; 7)створення та розвиток наукових шкш, творчих колективiв, виховання у вузi резерву вчених, дослiдникiв, викладачiв.
Формою залучення студентiв до науково-дослвдно! роботи, розширення !х наукового кругозору, набуття до-слвдницьких навикiв та забезпечення високо! якостi фа-хово! пiдготовки е науково-практичш конференцi!. Метою конференцiй е виявлення наукового i творчого потенщалу молодi, забезпечення трибуни для вшьного обмiну думками, стимулювання i пiдтримка науково! дiяльностi молодi, сприяння !! успiшному кар'ерному старту i професiйному росту, пiдвищення ефективностi самостшно! роботи.
Конференщя направлена на пвдтримку i розвиток науково! дiяльностi студентiв, виявлення iнтелектуальних i творчих здiбностей студентiв, формування у них защкав-леностi до науково-дослiдно! роботи, навиюв публiчного виступу, вмiння захищати сво! науковi наробки i виршу-вати практичнi завдання. У процеа тдготовки i учaстi в конференцп студенти залучаються до вирiшення проблем, яю мають практичне значення для розвитку науки, куль-тури; у них формуються навички самостшно! роботи з вивчення дисциплш, що не входять в навчальш плани та програми; пвдвищуеться яюсть тдготовки фaхiвцiв за ра-
-115т
хунок творчого тдходу до засвоення студентами додатко-вого навчального матерiалу; стимулюеться зацiкавленiсть молодi до актуальних проблем сучасноста; створюються умови для реалiзацii iнновацiйного потенцiалу молодь
Засобом формування професiйноi iдентичностi май-бутнiх вчителiв математичних дисциплiн також виступае студентське самоврядування. Самоуправлшська дiяль-нiсть у процесi формування у студенпв професiйноi вден-тичностi виконуе функцп професiоналiзацii, персональ зацп, самооргашзацп та iнтеграцii, в процесi виконання яких формуються ключовi (метапрофесiйнi) якост су-часного фах1вця (соцiальнi, комушкативш, iнформацiйнi, когнiтивнi). У процесi участ в органах студентського самоврядування у майбутшх педагогiв значно тдвищуеться мотивацiя до самопiзнання, самоактивiзацii, самоконтролю, саморегуляцп, тобто реалiзуються функцп, пов'язаш з формуванням здатностi до саморозвитку. Студентське са-моуправлiння здатне штегрувати можливостi навчально! i позанавчально! роботи iз студентами (зовнiшня штегра-цiя) i може формувати штегрований «Образ -Я» i штегро-ваний «Образ - Професп» (внутрiшня штегращя) [3].
Перiод навчання у ВНЗ е важливим етапом становлен-ня особистоста, зокрема и духовного розвитку, цшшсних орiентацiй, тощо. Формування професшних цiнностей - це важливий момент в пвдготовщ та професiйному ста-новленнi майбутнього вчителя математичних дисциплш, передумовою якого е зростання його професшно! пози-ци, що розглядаеться як складна система цшностей осо-бистостi, де установки, iнтереси, свггоглядш категорп й ставлення суб'екта до загальнолюдських цшностей на единш основi регулюють практичну дiяльнiсть. Наявнiсть професшних цшностей забезпечуе сумлшне ставлення до майбутньо! професiйноi дiяльностi, спонукае людину до творчого пошуку, вдосконалюе у сввдомосл студента умовну модель майбутньо! фахово! дiяльностi, яка слугу-ватиме орiентиром для професiйного саморозвитку [5]. У ставленш до професiйноi дiяльностi дослiдники вио-кремлюють такi цшноста: цiнностi професп, що пов'язанi iз самовизначенням у професiйнiй дiяльностi; цшност професп, що виникають на основi рiзних видiв винагоро-ди професшно! дiяльностi з боку суспiльства; цшносл, що утворюються на базi рiзних рис тiеi чи iншоi професп; цшносл вищого 1"атунку, що використовуються в суспiльствi для регуляцп ставлення до професп [14].
Одшею з умов ефективностi формування професшно! iдентичностi е забезпечення психолого-педагогiчноi тд-тримки студентiв. Необхщно створювати умови для само-пiзнання i тдтримки всестороннього розвитку майбутнiх фахiвцiв, надавати !м якомога бiльше свободи i умов для самореалiзацii. Психолого-педагогiчний супроввд спрямо-ваний на пiдтримку студентав у професiйному навчаннi та широке залучення !х до професiйноi дiяльностi, що сприятиме пiдготовцi конкурентоспроможних фахiвцiв i формуванню у них професшно! компетентностi та вден-тичностi.
Дослвдження показують, що у молодого вчителя по-виннi бути сформованi не тшьки на лише професiйна направлешсть, пiд якою розумiють стiйкий штерес до педагогiчноi дiяльностi, прагнення оволодгги знаннями
умiннями та навичками в навчальнш po6oTi, формування необхвдних для вчителя рис характеру, але й готовшсгь до виконання майбутньо! професiйноl дiяльностi. Про-фесiйна готовшсть е не лише результатом, але й метою професшно! пiдготовки, початковою та основною умовою ефективно! реалiзацil можливостей кожно! особистостi. Вченi визначають готовнiсть як складне структурне утво-рення, центральним ядром якого е позитивш установки, мотиви та усввдомлення цiнностi педагогiчноl працi. До складу готовносл входять також комплекс професшно-пе-дагогiчних знань, навичок i вмшь, а також певний досвiд ix застосування на практицi [4]. До показниюв готовностi науковцi вiдносять здатшсть iдентифiкувати себе з iнши-ми; психолопчний стан, що вiдображае динамiзм особи-стостi, багатство ii внутршньо!' енерг^, iнiцiативнiсть, волю, винаxiдливiсть, емоцшну стiйкiсть, яка забезпечуе витримку; професшно-педагопчне мислення, що дозво-ляе проникати в причинно-наслiдковi зв'язки педагогiч-ного процесу, аналiзувати свою дiяльнiсть, ввдшукувати науково обfрунтованi пояснення успixiв та невдач, а також передбачати результати роботи [16].
Професшно-педагопчна готовшсть - це складний синтез взаемопов'язаних структурних компоненпв: -психолопчна готовшсть (сформована спрямовашсть на педагопчну дiяльнiсть, установка на роботу в школ^; -науково-теоретична готовнiсть (наявнiсть необxiдного обсягу педагопчних, псиxологiчниx, соцiальниx знань, необхвдних для компетентно!' педагогiчноi дiяльностi); - практична готовшсть (наявшсть сформованих на на-лежному рiвнi професiйниx знань i умiнь); - псиxофiзiо-лопчна готовнiсть (наявнiсть вiдповiдниx передумов для оволодшня педагогiчною дiяльнiстю, сформованiсть професшно значущих якостей); - фiзична готовшсть (ввд-повiднiсть стану здоров'я та фiзичного розвитку вимогам педагогiчноi дiяльностi та професiйноi працездатностi) [16].
Готовнiсть, як складне особислсне утворення, розглядаеться ввдносно його двох рiвнiв. На першому готовнiсть розглядаеться як бажання, прагнення оволодгги якоюсь професiею, фахом, на другому - як здатшсть, тдготов-лешсть до професiйноi дГяльносл. ВГдповГдно до першого рГвня, компонентний склад визначають наступним: - мо-тивацшний: потреба у працi, защкавлешсть професiею, спецiальностями; уявлення про сощальний статус, пре-стижнГсть професй, матерiальна зацiкавленiсть; - пiзна-вальний: розумшня соцiальноi значущостi, необxiдностi обранох професп, знання шляхГв досягнення мети; - емо-цГйний: гордГсть за професш, естетичне вiдношення до професiйноi майстерносл; - вольовий: умГння мо6ГлГзу-вати сво!' сили, подолати труднощГ на шляху досягнення мети. На другому рГвш готовшсть до профес^^: дГяль-ностГ розглядаеться як вже сформовашсть необхвдних якостей (професiйниx, осо6истГсних), умшь, навичок, знань для ii устшного здiйснення [6].
Навчання у ВНЗ е для молодо! людини новим сощаль-ним середовищем, формуванням сощально! зрГлостГ в планi оволодГння новими комушкативними навичками. Саме в процеа навчання, через творчу пiзнавальну ак-тивнГсть, набуваючи необxiднi спецiальнi знання i вмГння,
-Шт
майбутнш фахiвець готуеться до професшнох' дiяльностi. У мiру просування у професшнш пiдготовцi уявлення студентав про професiю розширюються, формуеться про-фесiйна iдентичнiсть i розвиваеться перспектива цШсного життевого шляху студента. Тщ формування професiйноi iдентичностi можна розглядати як стадш професiйного самовизначення. Проходячи цю стадiю в процесi навчання
у ВНЗ в мiру оволодшня професiйними знаннями, умш-нями, навичками, дiзнаючись про специфiку майбугньо" професiйноi дiяльностi, студенти iдентифiкують себе з професшною спiльнотою. Формування професiйноi вден-тичностi студентiв математичних дисциплiн в процеа на-вчання у ВНЗ схематично представлено на рисунку 1.
Рисунок 1. Схема формування професiйноi iдентичностi студентiв математичних дисциплш в процесi навчання у ВНЗ.
Висновки. Отже, формування професшно! вдентич-HOCTi майбутнiх вчителiв у процеа навчання у ВНЗ ми розумieмо як цшеспрямований, керований процес актив-ностi студента, в процеа якого студенти оволодiвaють професiйними знаннями з математичних дисциплш, умш-нями, навичками i компетенщями, а також професшни-ми функщями, професiйними ролями, яю проявляються у професiйнiй поведшщ, що вiдображаe eднiсть уявлень про самого себе, професш, вiдношення до себе як до про-фесюнала, вiдчуття приналежностi до професшно! спшь-ноти.
Нашi подальшi дослiдження спрямованi на створення моделi формування професшно! вдентичносл майбутнiх вчителiв математичних дисциплiн у вищому навчальному закладi.
Список лператури:
1. Березина Т. С. Становление профессиональной идентичности педагога / Т. С. Березина // Педагогическое образование и наука. - 2008. - № 7. - С. 24-27.
2. Беляев Ю. I. Науково-дослвдна дiяльнiсть студента у структурi роботи ушверситету / Ю. I. Беляев, Н. М. Стеценко // Педагопчний альманах. - 2010. - Випуск 6. - С. 188-191.
3. Гарбузова Г.В. Студенческое самоуправление как средство формирования профессиональной идентичности будущих специалистов: дис. ... канд. псих. наук : 19.00.07 / Г.В. Гарбузова - Ярославль, 2009. - 163 с.
4. Дурай-Новакова К.М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: Автореф. дис. ...д-ра пед. наук. - М., 1983. - 32с.
5. брмакова С. С. Формування професшно-педаго-пчних щнностей у майбутшх учителiв початкових клаав : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / С. С. брмакова - О., 2003. - 266 с.
6. Зеер Э., Симанюк Э. Компетентносный подход к модернизации профессионального образования // Высшее образование в России. - 2005. - №4. - С. 23 - 30.
7. Иванова Н.Л.Профессиональная идентичность в социально-психологических исследованиях / Н.Л.Иванова
// Вопросы психологии. - 2008. №1. - С. 89-100.
8. Кловак Г.Т. Основи педагопчних дослвджень: На-вчальний поабник для вищих педагопчних навчальних закладiв. - ЧернМв.: Черншвський державний центр на-уково-техшчно! i економiчноl шформаци, 2003. - 260с.
9. Лушянчук А.М. Модель розвитку професшно! вдентичносл майбутшх педагопв / А. М. Луюянчук // Про-блеми сучасно! психологи : зб. наук. праць К-ПНУ iменi 1вана Опенка, 1нституту психологи iM. Г. С. Костюка АПН Украши / за ред. С. Д. Максименка. - Випуск 7. - К. : 1н-т психологи iM. Г. С. Костюка, 2010. - С. 370-380., с. 372.
10. Макаренко П.В. Професшна «Я-концепщя» майбутшх фахiвцiв правоохоронно! дiяльностi: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психолопя, iсторiя психологи» / П.В.Макаренко.
- Харюв, 2001. - 19 с.
11. Михалш Г.О. Формування основ професшно! культури вчителя математики у процеа навчання матема-тичного аналiзу [Текст] : дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Г.О. Михалш ; Нащональний педагопчний ун-т iм. М.П.Драго-манова. - К., 2004. - 480 с.
12. Поваренков Ю.П. Психологическое содержание профессионального становления человека / Поваренков Ю. П. - М. : Изд-во УРАО, 2002. - 160 с.
13. Родыгина У.С. Психологические особенности профессиональной идентичности студентов / У. С. Родыгина // Психологическая наука и образование. - 2007. - № 4. - С. 39-48, с. 40-41.
14. Савченко О.Я. Альтернативш можливосл почат-ково! освгги / О. Я. Савченко // Початк. шк. - 1994. - № 5
- С. 3-6.
15. Сергшчук О.М. Оргашзащя педагопчно! практики у педагопчному ушверситетк навч.-метод. поабник [для студента, мапстранта педаг. ун-та] / Н.П. Онищен-ко, О.М. Сергшчук, Н.Д. Янц. - Вид. 2-е, доп. - Переяс-лав-Хм., 2009. - 128 с.
16. Сластенин В.А. и др. Педагогика: Учебное пособие для студ. высш.пед.учеб.завед./ В.А.Сластенин, И.Ф.Исаев, Е.Н.Шиянов; Под ред. В.А.Сластенина.-М.:Изд. центр «Академия», 2002.-576 с.
