CC BY
13аффективного уровня наблюдались у подростков с дистимическим и тревожно-боязливым типах личности. Шантажного характера парасуициды были диагностированы у пациенток с демонстративными и застревающими типами личности. Импульсивные суициды отмечались у девочек-подростков с эмо-тивным типом личности. Клинические проявления аутоагрессивных действий у девочек-подростков с синдромом уходов и бродяжничества являются в основном проблемой поведенческих и связанных со стрессом расстройств, формируются на фоне психопатологических состояний непсихотического уровня, в большинстве случаев имеют демонстративно-шантажный характер. У девочек-подростков синдром уходов и бродяжничества не протекал изолированно, а имел сложную связь с аффективными расстройствами, появление суицидальных тенденций депрессивного генеза усложняло клиническую картину синдрома. Проведенное исследование клинических аспектов личностных особенностей девочек-подростков с поведенческими нарушениями депрессивного регистра позволяет выявить группы риска по суицидальной готовности среди данного контингента больных и своевременно оказывать медико-психологическую и психокоррекционную помощь, выявлять суицидальное поведение на самых ранних этапах его формирования.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Алексеева М.В., Ваулин С.В. Комплексная профилактика суицидального поведения подростков // «Юбилейные Сухаревские чтения». Научно-практическая конференция «Служба психического здоровья: качество полипрофессиональной помощи детям» / Сборник тезисов под общей ред. М.А. Беб-чук. - М. - 2016. - С. 7-8.
2. Бабарахимова С.Б., Искандарова Ж.М. Эмоциональные расстройства у подростков с компьютерной зависимостью // Сборники конференций НИИ Социосфера. 2014. №23 С.45-48.
3. Бабарахимова С.Б., Искандарова Ж.М. Влияние дисморфофобических расстройств на формирование депрессий у подростков с учетом личностных особенностей // Актуальные вопросы психического здоровья / Сборник материалов научно-практической конференция с международным участием посвященной памяти профессора В.И. Григорьева. - Рязань, 2015. - С. 12-18.
4. Бачило Е.В. Факторы риска развития суицидального поведения (обзор) // Саратовский научно-медицинский журнал. - 2012. - Т. 8, № 2. -С.403-409
5. Герасимчук М.Ю. Суицидологический паспорт депрессии // Суицидология - актуальные проблемы, вызовы и современные решения: сборник научных статей I научно-практической конференции / Ассоц. Когнитивно-поведенческой психотерапии. - СПб. : СИНЭЛ, 2016.- С. 17-20.
6. Иванова Т.И. Суицидальное поведение у детей с депрессивными расстрой-ствами // Современные проблемы охраны психического здоровья детей. Проблемы диагностики, терапии и инструментальных исследований в детской психиатрии. 24 апреля 2007 г. - Волгоград: ВолгГМУ, 2007. - С. 87-88.
7. Калачева И.О., Пронина Л.А., Ларионов В.А. Социально-личностные фак-торы, влияющие на суицидальное поведение подростков // Росс. психиатр. журн. - 2006, 4. - С. 41-45.
8. Каршибаева Г.А. Особенности суицидального поведения в подростковом возрасте // Молодой ученый. — 2015. — № 7. - С. 663-665.
9. Heymans P. Adolescent depression and social situation of development (in co-authoring with Olga Idobaeva and Andrei Podolskij).
10. Paper presented at the 9th European Conference on Adolescence. Budapest, Hungary, 2008.
11. Joffe R., Dobson K.S., Fine S., Marriage K. & Haley G. Social problem-solving in depressed, conduct-disordered, and normal adolescents. // Journal of Abnormal Child Psychology, 1990.-Vol.
12. Gibson-Davis CM. Effects of statewide job losses on adolescent suicide-related behaviors.Am J Public Health. 2014 0ct;104(10):1964-70. doi: 10.2105/AJPH.2014.302081. Epub 2015 Aug 14
13. Mars B., Heron J., Crane C. et al. (2014) Clinical and social outcomes of adolescent self harm: population based birth cohort study. BMJ, 349: pg. 50-54
14. Skegg K. (2005) Self-harm. The Lancet, 366(9495): pg. 147-148.
15. Wasserman D. Help-seeking behaviour following school-based screening for current suicidality among European adolescents. Soc Psychiatry Psychiatr Epidemiol. 2015 Jun;50(6):973-82. doi: 10.1007/s00127-015-1016-3. Epub 2015 Feb 6.
THE EFFECT OF ANEMIA ON TRANSPORT AND OXYGEN CONSUMPTION IN PATIENTS WITH SURGICAL INTERVENTIONS FOR COLORECTAL CANCER
Kovalchuk A.
Student of the 3rd year of the faculty of training of anesthesiologists of the Ukrainian Academy of Military Medical Academy, UVMA, Kiev
ВПЛИВ АНЕМП НА ТРАНСПОРТ ТА СПОЖИВАННЯ КИСНЮ У ХВОРИХ ПРИ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАННЯХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК
Ковальчук А.О.
слухач 3 курсу факультету пгдготовки лгкаргв-анестезюлоггв Укратсько! втськово-медично'1 академИ, УВМА, Kuie
Abstract
The article presents data on a comparative analysis of the systems of transport and oxygen consumption during surgery for colorectal cancer in patients with low and normal hemoglobin in the preoperative period. It was proved that in patients who had anemia in the preoperative period, the system of transport and oxygen consumption worked more strenuously than in patients with normal hemoglobin.
Анотащя
В статп наведено даш про проведений порiвняльний аналiз систем транспорту та споживання кисню шд час оперативных втручаннях на колорекальний рак у пащенпв з низьким та нормальным рiвнем гемо-глоб^ в дооперацшному перюда. Доведено, що у хворих, у яких була виявлена анемгя в дооперацшному перiодi система транспорту та споживання кисню працювала б№ш напружено в порiвняннi з хворими з нормальним рiвнем гемоглобшу.
Keywords: colorectal cancer, anemia, transport of oxygen, oxygen consumption, oxygen extraction
Ключовi слова: колоректальний рак, анемiя, транспорт кисню, споживання кисню, екстракщя кисню
Введення: Найважлившими завданнями анес-тезюлопчно! допомоги е пiдтримка стабiльностi ге-модинамiки пацiента та забезпечення балансу мiж потребою в киснi та його доставкою. Методи, що використовуються анестезюлогами для максимального зниження штраоперацшного ризику, спрямо-ванi на тдвищення кiлькостi кисню, що надходить до тканин, або на зменшення негативного ефекту киснево! заборгованостi. Операцшна травма та за-гальна анестезгя, як правило, супроводжують рiзно-манггш змiни адаптацiйно-компенсаторних реакцiй органiзму, що проявляються порушеннями пара-метрiв системи доставки та споживання О2.
Мета: вивчити показники системи транспорту та споживання кисню у пащенпв з анемiею пiд час операцй' з приводу колоректального раку.
Матерiали та методи: У робот представлений аналiз результатiв дослiджень кисневого балансу 30 хворих на колоректальний рак, яким здшснили опе-ративне втручання на базi НВМКЦ «ГВКГ». Опера-тивш втручання проводились в плановому порядку, в об'емi резекцй' дiлянки кишки з пухлиною та фо-рмуванням апаратного анастомозу. Фiзичний статус пащенпв вiповiдав III класу за ASA.
З урахуванням рiвня гемоглоб^ який суттево впливае на кисневий баланс органiзму, пацiентiв роздiлили на дi групи - основну i контрольну. В ос-новну групу включили 15 пацiентiв у яких на етат передоперацiйноi пiдготовки була виявлена анемгя I ст. важкостг Дослiдна група склала 15 пащенпв у яких рiвень гемоглобiну в дооперацшному перiодi був в межах референтних значень. Шдтримання анестезй' в обох групах здiйснювалось загальною шгаляцшною анестезiею севофлураном iз потоком свiжоi' газово! сумiшi 400-450 мл/хв в поеднанш з епiдуральним знеболенням. Тривалють анестезй та
оперативного втручання в обох дослщжуваних групах статистично не вiдрiзнялась.
Усiм пацieнтам визначали вмют гемоглобiну i за допомогою константи Гюфнера (згiдно Г. Гюф-неру, 1 грам гемоглобiну може приеднати 1,34 мл кисню), обчислювали кисневу емнiсть кровi (К£К). Вмют кисню в артерiальнiй (Са02) та венознш (Св02) кровi дослiджували за наступними формулами:
Са02 = 1,34 х НЬ х 8а02 +3,0 (мл/л"1) ;
Св02 = 1,34 х НЬ х 8в02 +1,3 (мл/л-1) .
Крiм стандартного гемодинамiчного спостере-ження, визначали показники центрально! гемоди-намiки ( хвилинний об'ем кровобiгу - ХОК, серце-вий iндекс - С1) за допомогою ехокардiографiчного обстеження. Одночасно з цим ввдбирали проби для аналiзу кислотно-основного стану (КОС). За допомогою цих даних, розраховували параметри системи транспорту-споживання кисню: доставку кисню ф02), його споживання (У02)та коефiцiент утилiзацii (КУО2). Ми застосовували таку етапнiсть дослiдження: 1-й ЕТАП - надходження пацiента до операцшно!(пащент на операцiйному столi, тдк-лючений до монiтору); 2-й ЕТАП - безпосередне видалення препарату; 3-й ЕТАП - пробудження вiд анестезй (екстубащя); 4-й ЕТАП - через 12 годин тсля операцп.
Статистичну обробку проводили за допомо-гою програми «Statistica».Порiвняння кiлькiсних даних робили за допомогою t" теста Стьюдента для незалежних груп при нормальному розподш та критерiю Манна"Уiтнi при асиметричному.
Результати дослiдження та !х обговорення: Данi, отриманi при дослщженш кисневого балансу у дооперацiйному перiодi , вiдображенi у таблицi 1.
Таблиця1
Особливостi napaMeTpiB системи транспорту-споживання кисню в дооперацшному nep^i (M±m)
Показники Основна (з aнемieю) Контрольна (без aнемii) Нормальне значення
Hb, гл-1 102,8±6,89* 127,6±5,8 125,4±2,2
КеК,млл-1 139,2±3,5* 171,8±6,7 170,2±3,8
DО2,мл•хв-1•м-2 377,5±18,5* 460,6±15,4 476,0±16,8
VО2,мл•хв-1 м-2 113,7±2,1* 136,7±6,0 142,9±5,4
КУО2, % 25,8±0,7* 29,8±0,5 30,0±0,4
Примiтки (тут i у табл. 2, 3): * — р <0,05; Hb - гемоглобш; К£К - киснева eMHÍCTb кровц DO2 — доставка кисню; VO2 — споживання кисню; КУО2 — коефщент yTraÍ3a^í кисню.
адекватний потребам оргашзму. На наступному еташ операцп (табл. 2), шд час видалення препарату показник D02 в обох групах залишався пони-женим, i становив в основнш групi (286,4±15,5)
млхв.--нiй.
i (368,7±17,1) млхв.
-1 м-2 в контроль-
Показники системи транспорту та споживання кисню в контрольнш групi знаходились в межах ре-ферентних значень. У пацieнтiв основно! групи усi показники були знижеш майже на 20% у порiвняннi з контрольною. Це засввдчують те, що у хворих з анемieю в передоперацiйному перiодi система доставки та споживання кисню недостатньо спромо-жна забезпечувати оптимальний кисневий статус,
Таблиця 2
Особливостi параметрiв системи транспорту-споживання кисню на еташ видалення препарату
(М±т)
Показники Основна (з анемieю) Контрольна (без анемп) Нормальне значення
Hb, гл-1 85,8±4,8* 106,3±3,8 125,4±2,2
К£К,млл-1 117,0±2,0* 137,8±2,7 170,2±3,8
DО2,мл•хв.-1•м-2 286,4±15,5* 368,7±17,1 476,0±16,8
VО2,мл•хв-1•м-2 82,9±2,3* 99,3±4,7 142,9±5,4
КУО2, % 19,8±0,5* 26,2±0,2 30,0±0,4
Це було обумовлено двома чинниками - змен-шеною кисневою емшстю кровi та гiподинамiчним типом кровообпу, С1 на цьому етапi становив (2,1±0,2) лхв-1м-2 у основнiй груш i (2,2±0,1) лхв-1м-2 у контрольнш. Понижене надходження кисню до тканин оргашзму на даному еташ компенсуеться низьким рiвнем енергетичних процеав, що йдуть у тканинах.VО2 в основнш груш на еташ видалення препарату був нижчим на 17% у порiвняннi з контрольною групою. КУО2 в групi контролю на даному еташ, в порiвняннi з дослвдною наближався до но-рми, що дозволяе припустити наявшсть кращого спiввiдношення м1ж БО2 та УО2 у пацiентiв у яких дооперацiйний рiвень гемоглобiну був в межах но-
рми. Пiсля закшчення анестезп в системi транспорту та споживання кисню вiдбулись змши. Б02 у пацiентiв основно! групи становив (340,0±12,5) млхв.-1 м-2 , а контрольно! - (428,5±14,3) млхв.-1 м-2. Хоча показники залишалися за нижньою границею норми, зростання доставки кисню достовiрно ввдбулось на 15% в обох групах. VО2 на етапi екс-тубаци (зак1нчення анестезi!) в основнiй груш склав (98,7±5,3) млхв.-1 м-2, а в контрольнш - (110,5±4,5) млхв.-1 м-2 .Щодо КУО2, то щкавим е те, що на даному еташ в основнш груш вш був достовiрно (р < 0,05) вищим i складав (28,4±0,5)%, проти (25,7±0,6)% у контрольнiй. Через 12 год шсля операцп (табл 3) показник Б02 продовжував зростати.
Таблиця 3
Особливостi napaMeTpiB системи транспорту-споживання кисню через 12 год шсля операци
(M±m)
Показники Основна (з анемieю) Контрольна (без анемii) Нормальне значення
Hb, гл-1 93,6±5,1* 118,1±5,6 125,4±2,2
К£К,млл-1 125,1±2,2* 150,5±3,1 170,2±3,8
DО2,мл•хв-1•м-2 302,3±18,5* 420,0±13,3 476,0±16,8
VО2,мл•хв-1 м-2 110,7±1,7* 127,4±3,4 142,9±5,4
КУО2, % 36,2±0,8* 31,3±0,3 30,0±0,4
Як наслiдок показник Б02 прийшов в меж1 ре-ферентних значень у контрольнiй груш i складав (420,0±13,3) мл хв.-1 м-2. В основнш груш Б02 складав (302,3±18,5) млхв.-1м-2, i був нижчим на 20% у порiвняннi з показником до операцп. Показник екстракци кисню-КУО2 в основнiй групi склав (36,2±0,8)% проти (31,3±0,3)% контрольно!, що свь дчить про бiльш напружений стан системи споживання кисню та шгенсифжацш тканинного ди-хання.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Марино Пол. Интенсивная терапия / пер. с англ. под общ. ред. проф. А.П. Зильбера. — М.: ГЭОТАРМедиа, 2012. — 768 с
2. Гналв В.В. Споаб дослщження кисневого балансу // Бшь, знеболювання i штенсивна терапiя. - 2003. - № 1. - С.22-28
3. Зильбер А.П. Клиническая физиология для анестезиолога. М.: Медицина, 1977. - С. 13-258, 386-400.
4. Остапченко Д.А., Шишкина Е.В., Мороз В.В. Транспорт и потребление кислорода у больных в критических состояниях // Анестезиология и реаниматология. - 2000. - № 2. - С. 68-72.
5. Zender R. Calculation of Oxygen Concentration // The Oxygen Status of Arterial Blood / Eds R. Zander, E. Mertzlutt.- Basel :Karger , 1991.- P. 203209.
6. Tissue oxygen utilization/edited by G. Gutierrez and J. L. Vincent - (Update in intensive care and emergency medicine; 12)
7. Nichols, D. Oxygen Delivery and Consumption: A Microcirculatory Perspective [Text] / D. Nichols, N. D. Niel-sen // Critical Care Clinics. - 2010. -Vol. 26, Issue 2. - P. 239- 253. doi: 10.1016/j.ccc.2009.12.003
