CC BY
9
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 340.12
Антонша Токарська
професор кафедри теори та фшософп права, конституцiйного та мiжнародного права 1нституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка", ОЯСГО ГО: http://doi.org/10.23.939/law2020.25.077,
ninatokarsky@gmail .сот,
ТЕРМ1НОЛОГ1ЧН1 ЗАПОЗИЧЕННЯ АНГЛ1ЦИЗМ1В/АМЕРИКАН1ЗМ1В У В1ТЧИЗНЯН1Й ЮРИСПРУДЕНЦП
http://doi.org/10.23939/law2021.30.091 © Токарська А., 2021
Зосереджено увагу на процесах сучасного функщонування мови права, в якш виявляються активнi змiни в тенденцiях запозичення лексичних одиниць в укратнськш правничiй мов1. Сучасна правова комушкащя засвiдчуe постiйну вiдкритiсть нащо-нальнот мови до впливiв шоземних мов у зв'язку iз взаемообмшом у цiй сфер1 науки. Це передуам результат дiалогу на основi укладенот Угоди про асоцiацiю мiж Укратною та СС. Спостерiгаeться тенденщя до нарощування мгжнародних контактiв у сфер1 еконо-м1ки, полiтики, права. Значним е вплив ЗМ1, масовот культури, соц1альних комп'ю-терних мереж. У зв'язку з цим нащональна мова розширюе межi свого функщонування i природного збагачення. Вказано позитивш процеси для розвитку як права, так i юридичнот лiнгвiстики; висв^лено iнформацiйно-комунiкативнi дискусп iз питань узусу шшомовних слiв в усiх галузях науки, а також гос^ питання доцшьност запозичення американiзмiв/англiцизмiв та тх доречнiсть/недоречнiсть; актуалiзовано комушкативно-прагматичнi процеси з метою пщвищення культури законотворення, шанобливого ставлення до нащональнот мови, штерсуб'ективност та гармонiйностi "й" збагачення. Розкрито роль мови-донора та укратнськот мови, яка набула статусу мови-рецишента. Назрша потреба не фрагментарних ощнок стану розвитку сучаснот галузевот юрислшг-вктичнот сфери, а формування однозначних критернв взаемодп мов та унормування термшосфери юриспруденцн на основi зовшшшх i внутрiшнiх вплив1в на систему мови та вщповщно створення основ для досконалот комушкативнот правовот практики. Метою статт е аналiз семантичних змш у мовi права внаслщок взаемодп мов на рiвнi науковот правовот комушкацп.
Ключовi слова: англщизми; америкашзми; мова права; семантика змш; наукова комушкащя; термшосфера юриспруденцн; динамiчнiсть розвитку термiнофонду.
Постановка проблеми. Глобалiзацiйнi та глокалiзацiйнi процеси у масштабах розвитку нащональних мов позначенi лщерством англшсько! як засобу мiжнародного сшлкування. Англшсь-кою мовою володiють 1,5 млрд ошб на планетi, 80 % наукових дослщжень вченi публшують англiйською, а 50 % щоденних газет (вiд 10 000 найменувань), що виходять у свiтi, е теж англо-мовним продуктом. Це рщна мова для 12 нацш (350 млн осiб).
Токарська Антонта
AKmBi30Bam шформацшно-комушкативш мiжнароднi процеси (як пол^ичш, eKOHOMi4Hi, так i культурнi, науков^ зумовили визнання поширеност англшсько1 мови у свт, зокрема i3 засво-енням запозичень у нацюнальнш украшськш мовi. Вiтчизнянi явища штеграцп у свiтовiй мережi спричинили необхiднiсть вивчення англшсько1 мови, якш зaкономiрно належить роль мови-донора. Украшська у всiх без винятку сферах (у правничш особливо) набула статусу мови-рецишента.
Аналiз дослiдження проблеми. Процеси збагачення мов достатньо часто привертають дослщницьку увагу вчених yсiх галузей науково! комушкацп, чого не можемо однозначно стверджувати про aнaлiз сфери правовое' комушкативно1 практики. У нш здобутки е, але фунда-ментальш дослiдження сягають перiодiв бiльше шж десятирiчноl дaвностi. Оскiльки мова е живим динaмiчним процесом, як i законотворча дiяльнiсть, яка покликана враховувати вс еволюцiйнi сyспiльнi змiни, то, вочевидь, семантичш штеракцп залишаються недостатньо осмисленими й критично ощненими для того, щоб сприяти формуванню засад яюсного правотворення. 1з одного мшьйона сучасних нормативно-правових aктiв, як констатувала Верховна Рада, систематизацп пiдлягaють вщ 10 тис. до 25 тис., прийнятих ще як акти УРСР, решта - теж потребують перегляду з метою осучаснення та ушфшування мовностилютично1 складово1 та зняття термшолопчних суперечностей.
Нayковi дискусп щодо доцiльностi функцюнування запозичень у рiзних узусах украшсько1 мови започаткували i розвинули вiдомi дослiдники, переважно лiнгвiсти. Це Б. Ажнюк, В. Аристова, Л. Архипенко, Н. Диб'як, Д. Баранник, Ю. Безрукова, Б. Грiнченко, Л. Гумецька, Ю. Жлуктенко, З. Загиней, С. Караванський, Т. Кияк, А. Крилеський, Л. Крисш, М. Любченко, О. Махньова, Л. Мацько, А. Мщенко, А. Наумовець, I. Огiенко, О. Потебня, О. Стишов, О. Стиглов, Г. Сергеева, С. Семчинський, О. Юферева, В. Ярцева, а також B. Hansen, H. Hitchings, A. Stanforth, S. Thomson та ш. Всi класично сформовaнi вченими основи повнощнного розвитку мов з урахуванням шшо-мовних запозичень дали тдстави виробити нормaтивнi пiдходи до оцшювання iноземних елементiв у мовaх-реципiентaх. Однак вплив цих засад на комушкативну практику юристiв недостатньо адекват-ний у темпоральному вимiрi. Визрiвaе потреба не фрагментарних оцiнок стану розвитку сучасно1 галузево1 юрислшгвютично1 сфери, а формування однозначних критерпв взаемодп мов та норматив-ностi термiносфери юриспруденцп на основi зовнiшнiх i внутршшх впливiв на систему мови i вщпо-вiдно створення досконало1 комушкативно1 правово1 практики.
Мета статт - проaнaлiзyвaти змiни лексичного стану розвитку юрислшгвютики з огляду на сучасш семaнтичнi тенденцп в нayковiй правовш комушкацп.
Виклад основного матерiалу. Проблема правничо1 термшологп та ll стандартизацп була анонсована Нaцiонaльною комiсiею зi стaндaртiв державно1 мови, яка оголосила про початок масштабно1 роботи щодо осучаснення юридично1 термшологп (Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 6 листопада 2019 р. № 911). Йдеться про необхвдшсть "мовно1 i поняттево1 стандартизацп в умовах вщходу вiд росiйського впливу й потрапляння шд европейський вплив". Причиною такого процесу е "змша семантичного коду украшсько1 мови, тобто змiнa змюту багатьох понять", "формування нaцiонaльних термшолопчних систем", "переформатування правового юридичного поля" [zakon.rada.gov.ua].
Процеси семантично1 трансформацп термiнолексики права з орiентaцiею на европейське i свiтове мовне середовище, на думку фaхiвцiв, пiдтверджyють ускладнення "оформлення украшсь-ко! юридпчно1 думки".
У межах статп вiзьмемо до уваги процес активного запозичення юридичних термiнiв з англшсько1 мови, як позицiонyють зрослу кiлькiсть сучасно1 багатозначно1 семантики у термiно-
логи в украшськш та англшськш мовах. Хоча вплив англшсько1 мови професор Б. Ажнюк вважае природним за умов збереження украшсько1 щентичност [URL: httpsi//sud.ua/ru/news/publication/ 1859].
Правова комушкащя засвiдчуе постiйну вiдкритiсть нащонально1 мови до впливiв iноземних мов. Це насамперед результат дiалогу на основi укладено! Угоди про асоцiацiю мiж Украшою та GC. Спостерiгаеться тенденщя до нарощування мiжнародних контактiв у сферi економiки, пол> тики, права. Значним е вплив ЗМ1, масово! культури, соцiальних комп'ютерних мереж. У зв'язку з цим розширюються межi рамки функцiонування i природного збагачення нащонально1а мови. Процеси самооргашзаци мови на прикладi свiтових мовних практик ютотно полегшують мiж-народнi контакти. Лише за шють рокiв, як стверджуе Л. Василькова (2008), термшофонд украш-сько! мови поповнився на 800 нових слiв (народовладдя, омбудсмен, плебсолопя, трафiк, ювеноло-гiя, полотехнологи, регiоналiзацiя, коалiцiя, фракцiя, субсидiант тощо). 1нша дослiдниця Г. Сергеева (2002) вказувала, що на той час запозичено близько 300 ств. Отже, тенденцiя до активiзацil поповнення запозиченими словами лексичного фонду украшсько! мови виразна [4].
Майже кожна сфера науки й суспшьного життя збагатилася новими запозиченнями.
Наприклад, термiни, що стосуються галузi права: деолтаризащя, деокупацiя, нокдаун, меседж, санкци, олiгархат, брекзит, спiкер, сервiс, колаборащя, колаборант, кiлер, сек'юритi, кiднепiнг, кошрайт, рентинг, пастер, бойкот, снайпер, лоб^ iмпiчмент, омбудсмен, аплiкант, форс-мажор, рiелтер, сепаратизм, б^кош, сервiтуарiй, юберзлочин;
в галузi науки, культури, освти: спонсор, гендер, едищя, пiар, скопус, iндекс Гiрша, квартиль, веб оф сайенс, офлайн, онлайн, томос, фемштив тощо;
в галузi зв'язку та ЕОМ: веб-камера, модем, пост, сайт, i-мейл, файл, флеш-пам'ять, чат, контент, шстаграм, вайбер, юзер тощо;
в галузi побутових найменувань: коронавiрус, коронапащент, фастфуд, сейл, дисковiшелд, конт, бренд, флшси, хот-дог, блайзер, слакси, шоурум, топ, шоу1нг тощо.
Природний i закономiрний процес засвоення англiцизмiв i американiзмiв притаманний не лише лтературному мовленню.
Частина запозичених ^в стають просторiчними або жаргонними: наприклад, барсетник, офшорник, кидали, кнопкодави, тушки, домушники тощо.
Дискуси щодо виправданост використання запозичених термiнолексем в украшськш мовi супроводжуються закономiрними питаннями. Адже унаслщок надмiрностi й бездумностi використання таких ^в подекуди вщбуваеться розмивання питомо нацiонального фонду держав но! мови. Мова-рецитент часто не використовуе перекладу, мовокористувачi вдаються здебiльшого до транслтораци запозичених слiв. Вивiски-назви шоземною мовою заполонили вулицi мiст i сiл Укра1ни. Зростае кiлькiсть запозичених ^в, хоч iншомовнi елементи не завжди заслуговують на засвоення !х в украшськш мовi. Як вщомо, запозичення iноземних термiнолексем виправдане тод^ коли в нацiональнiй мовi вщсутш вiдповiдники з аналогiчною семантикою.
Засилля шшомовних елементiв за наявностi украшських вiдповiдникiв вказуе на неувагу до безтдставного зростання кiлькостi американiзмiв та англiцизмiв, якi можна замiнити лексемами рщно1 мови.
Наприклад: кiлер - найманий вбивця; лайки - уподобання; делайк - не до вподоби; квест -пошук; драйв - "запалювання"; стронгмен - силач; респондент - опитуваний; буккросинг - книго-обмш та iн.; копiрайт - авторське право; рентинг - короткотермшова оренда машин; пастер -плакат у перюдичному виданш; офiс - контора; лiзинг - оренда; фрилансер - вшьнонайманець; бiгборд - рекламний щит; челендж - виклик; лайфхак - порада, тдказка; скриншот - екранозшмок; тренiнг - вишкiл; тренд - мода; iмiдж - образ; френд - друг тощо.
Токарська Антонта
Вщома оцшка лiнгвiстiв явища пуризму (штучного очищення мови вщ будь-яких запози-чених елементiв), що вже спостерiгалося в юторп розвитку нацюнально! мови у 20-30 роки ХХ ст., та його негативш наслщки. Замiна запозичень з шших мов не властивими украшськш мовi ново-творами певною мiрою призвела до звуження сфери функцiонування офщшно-дшово! мови.
Справедливою е вимога створити стратепю i концепцiю мовно! щентифшаци. В основу визначеного пiдходу гармошзацп нацiонального законодавства iз мiжнародними положениями треба покласти вiдомi вимоги щодо нормативного використання запозичених термiнiв, а саме:
1) уживання термшв лише у прямому i загальному значенш з единою 1х семантикою;
2) прийняття та впровадження юридичного запозиченого термiна, який мае лише одне значення i не мае адекватного вщповщника в нацiональнiй мовi;
3) урахування пiд час запозичення термшолексем милозвучностi, стилютично! правильностi та 1хньо1 нейтральностi;
4) запозичення термiнiв-неологiзмiв допустиме лише у випадку змiни нормативно-правово!
бази;
5) визначення (дефiнiцiя) нового поняття не може бути сформоване як тавтолопчне твердження;
6) урахування у разi запозиченнi термiна його стислостi ц однозначно! зрозумшосп;
7) несуперечливiсть запозичення термiносистемi украшсько! мови;
8) недопустимють використання синонiмiчних вiдповiдникiв до шшомовних понять у зв'язку iз наявшстю у них конотативних семантичних вщтшюв;
9) домiрнiсть використання в юридичному текстi багатозначних лексем укра1нського по-ходження паралельно iз запозиченими термшами.
Висновки. Взаемозбагачення мов - позитивний процес, який розширюе меж функцюнування нацюнально! мови, протисто1ть руйнiвним процесам рщно! мови суржиком, що i далi не лiквiдуе "спшьну" основу для "злиття двох мов" i нiвелювання питомо нацiональних ознак, витюнення нормативних елементiв з активного вжитку.
1ншомовш вiдповiдники не можуть "перекривати" семантику лексем мови-реципiента, зумов-лювати ширшi або вужчi асоцiативно-комунiкативнi конотаци. Вiдтворенням чи дослiвним перекладом англiцизмiв/американiзмiв треба враховувати додержання нормативносп використання запозичених термiнiв; бажаним у такому випадку стае уникнення трансл^ерацп шшомовних лексем.
З метою створення засад правотворчосп шд час перегляду нормативно-правових актiв важливо зберiгати дух нацюнального законодавства та усувати в ньому суперечносп, привнесенi перекладом американiзмiв/англiцизмiв термiнiв укра1нською мовою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ажнюк Б. (2008). 1нноваци в систем! украшсько! мови та тенденци 11 розвитку. Освiта i управлтня. № 11 (2-3). С. 37-42.
2. Ажнюк Б. (1995). Мовна лояльшсть 1 америкашзащя в украшськш д1аспор1. Мови европейського ареалу. Розвиток 1 взаемод1я. Ки1в: Дов1ра. С. 179-188.
3. Ажнюк Б. (2007). Мовна полтгика 1 верховенство права. Украшська освгга у свгговому часопросторг матер. Другого мшнародного конгресу. С. 25-27; Архипенко Л. М. (2019). 1нтегращя новгтшх англщизм1в у термшолопю економ1чно! галузг Молодий вчений. № 2 (1). С. 46-50.
4. Сергеева Г. А. (2002). Англомовш запозичення в украшськш правничш термшологи. Х. 250 с.
5. Дискурс шоземномовно! комушкацп (2001): колект. монограф1я (у ствавт. з К. Кусько, М. Полю-жик, Т. Кияк, О. Огуй). Льв1в. 495 с.
6. Кислюк Л. П. (2000). ^OBOTBipHrn потенщал запозичень в сучаснш лiтературнiй mobí (на матерiалi англшських та нiмецьких запозичень): автореф. дис. ... канд. фшол. наук: спец. 10.02.15 "Загальне мово-знавство". К. 20 с.
7. Любченко М. (2015). Юридична термiнологiя: поняття, особливосп, види: монографiя. Х.: Права людини. 280 с.
8. Попова Н. О. (2005). Структурно-семантичш особливосп новiтнiх лексичних запозичень з англшсь-ко! в украшськш мовi (90-п рр. ХХ ст. - поч. ХХ1 ст.: автореф. дис. ...канд. фшол. наук: спец. 10.02.01 "Укранська мова". Запорiжжя. 19 с.
9. Попович Р. Г. Запозичення як споаб термшолопчно! номшацп. URL: http://nuwm.rv.ua/metods/asp/ vd/ v39260.doc.
10. Iншомовнi слова в украшськш мовi. URL: http://www.refine.org.ua.
11. URL: httpsi//sud.ua/ru/news/publication/1859.
12. URL: zakon.rada.gov.ua.
REFERENCES
1. Azhnyuk B. (2008). Innovations in the Ukrainian language system and trends in its development. Education and management. No. 11 (2-3). P. 37-42.
2. Azhnyuk B. (1995). Linguistic loyalty and Americanization in the Ukrainian diaspora. Languages of the European area. Development and interaction. K.: Dovira. P. 179-188.
3. Azhniuk B. (2007). Language policy and the rule of law. Ukrainian education in the world space-time: mater. Second International Congress. S. 25-27.
4. Sergeeva G. A. (2002). English borrowings in Ukrainian legal terminology. H. 250 p.
5. The discourse of foreign language communication: a collection. monograph (in co-authorship with K. Kusko, M. Polyuzhyk, T. Kiyak, O. Oguy). Lviv, 2001. 495 p.
6. Kislyuk L. P. (2000). Word-forming potential of borrowings in modern literary language (on the material of English and German borrowings): dissertation for the degree of Candidate of Philological Sciences: special 10.02.15 "General Linguistics". K. 20 p.
7. Lyubchenko M. (2015). Legal terminology: concepts, features, types: monograph. K.: Human Rights. 280 p.
8. Popova N. O. (2005). Structural and semantic features of the latest lexical borrowings from English in the Ukrainian language (90s of the XX century - the beginning of the XXI century: author's ref. Dissertation for the degree of Candidate of Philological Sciences: special 10.02.01 "Ukrainian language", Zaporizhia. 19 pp.
9. Popovych R. G. Borrowing as a method of terminological nomination. URL: http://nuwm.rv.ua/metods/asp/vd/v39260.doc.
10. Foreign words in the Ukrainian language. URL: http://www.refine.org.ua.
11. URL: httpsi//sud.ua/ru/news/publication/1859.
12. URL: zakon.rada.gov.ua
Дата надходження: 13.10.2020 р.
Antonina Tokarska
Professor of the Department of Theory and Philosophy of Law,
constitutional and international law Institute of Law, Psychology and Innovative Education Lviv Polytechnic National University
TERMINOLOGICAL BORROWINGS OF ANGLICISMS/AMERICANISMS IN DOMESTIC LAW
The article draws attention to the processes of modern functioning of the language of law, which
reveals active changes in the trends of borrowing lexical items in the Ukrainian legal language. Modern
legal communication testifies to the constant openness of the national language to the influences of
foreign languages in connection with the exchange in this field of science. First of all, it is the result of a
ToKapcbKa AnmomHa
dialogue based on the concluded Association Agreement between Ukraine and the EU. There is a tendency to increase international contacts in the field of economics, politics, law. The influence of mass media, mass culture, social computer networks is significant. In this regard, the national language expands the scope of its functioning and natural enrichment. The positive processes for the development of both law and legal linguistics are indicated; notable informational and communicative discussions on the use of foreign words in all branches of science, as well as acute issues of the expediency of borrowing Americanisms/Englishisms and their relevance/inappropriateness; actualized communicative-pragmatic processes in order to increase the culture of legislation, respect for the national language, inter-subjectivity and harmony of its enrichment. The role of the language of the donor and the Ukrainian language, which has acquired the status of the recipient language, is revealed. There is a need not for fragmentary assessments of the state of development of the modern branch jurisprudential sphere, but for the formation of unambiguous criteria for language interaction and standardization of the terminology of jurisprudence based on external and internal influences on the language system and thus creating a basis for perfect communicative legal practice. The aim of the article is to analyze semantic changes in the language of law due to the interaction of languages at the level of scientific legal communication.
Key words: Englishisms; Americanisms; language of law; semantics of changes; scientific communication; terminology of jurisprudence; dynamics of terminology development.
