CC BY
65
УДК 338.1: 338.2
ТЕРИТОР1АЛЬНИЙ БРЕНД ЯК МЕХАНИЗМ РЕ1НКАРНАЦ11 ДЕПРЕСИВНИХ
РЕГ1ОН1В УКРА1НИ
Г.Я. Cтудiнська, к.е.н., доцент
Науково-до^дний eKOHOMiHHUü iHcmumym MiHicmepcmea економiчного розвитку i торгiвлi Украши, Кшв, Украша
Вкожнш KpaÏHi еволюцшно з'являються м1ста та цiлi peгioни, як1 потребують пильнoï уваги мiсцeвих та державних оргашв упpaвлiння, об'еднання з бiзнeсo-вими структурами з метою кapдинaльнoï змiни депресивного стану цих територш через нове стpaтeгiчнe бачення розвитку, реструктуризацш iнфpaстpуктуpи, що може бути оптимально peaлiзoвaнo у фopмaтi терш^ального бренду. Формат тepитopiaльнoгo бренду не обмежуе вибip пiдхoдiв до його створення та ïx видiв, це може бути рекреацшний peгioн, спещальна (вiльнa) eкoнoмiчнa зона, ТПР (тepитopiя пpiopитeтнoгo розвитку), промисловий кластер, шновацшний парк тощо. Головна мета створення терто-piaльнoгo бренду - решкарнащя peгioну через пepeпpoфiлювaння його потенщалу, стpiмкий розвиток в новому стратепчному напрямку з метою покращення його eкoнoмiчнoгo стану та пiдвищeння piвня добробуту населення. 1нтегро-ваний тдхвд до розв'язання тaкoï мети потребуе виpiшeння важливих наукових та практичних завдань, а саме:
1) Анaлiз дoсвiду функцioнувaння терито-piaльниx формувань;
2) Визначення переваг, нeдoлiкiв та ïx причин;
3) Дoслiджeння eкoнoмiчнoгo стану peгioнiв з метою виокремлення тих, що потребують застосування мехашзму peiнкapнaцiï;
4) Обгрунтування стpaтeгiчнoгo напрямку розвитку з урахуванням тepитopiaльнoгo потенщалу;
5) Розробка детальних програм розвитку та eкoнoмiчнoгo зростання, умов залучення швести-цiй, системи стратепчних показник1в;
6) Оpгaнiзaцiя та щшьний контроль за дотриманням законодавчих, управлшських pi-шень, як1стю ïx результапв, ï\ оперативного корегування у paзi потреби.
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
Перше видання Ф. Котлера, К. Асплунда, Д. Хайдера, I. Рейна «Маркетинг територш: залучення швестицш, тдприемств, мeшкaнцiв та туpистiв у мюта, комуни, peгioни та краши £вропи» [13], де чiткo обгрунтоване використання маркетингу як мexaнiзму всeбiчнoгo просування тepитopiй, вийшло у 1993 рощ. Термш «брендинг
Студтська Г.Я. Tepumapicmbnuu бренд як мехатзм реткарнацп депресивних peгiонiв Украти.
У данш статт проаналiзована практика функцiонування спещальних (вiльних) зон як одте1 з форм тершолального бренду в Украш. Визначенi проблеми 1х створення та розвитку. Розглянута можливiсть використання СЕЗ як оптимального формату теритс^альних формувань для ввдродження депресивних регiонiв. Обгрунтований пiдхiд брендування територiальних формувань як штегрального механiзму 1х решкарнацл.
Ключовi слова: теритс^альш формування, регiональний бренд, спещальна (вшьна) економiчна зона, решкарнащя
Студинская Г.Я. Территориальный бренд как механизм реинкарнации депрессивных регионов Украины.
В данной статье проанализирована практика функционирования специальных (свободных) зон как одной из форм территориального бренда в Украине. Определены проблемы их создания и развития. Рассмотрена возможность использования СЭЗ в качестве оптимального формата территориальных формирований для возрождения депрессивных регионов. Обоснованный подход брендирования территориальных формирований как интегрального механизма их реинкарнации.
Ключевые слова: территориальные формирования, региональный бренд, специальная (свободная) экономическая зона, реинкарнация
Studinska G.Y. Territorial brand SEZ as the mechanism of reincarnation of the depressed regions of Ukraine.
This article analyzed the practice of special (free) economic zones as a form of territorial brand in Ukraine. The problems of their creation and development. The possibility of using SEZs as the optimal format of territorial formations for the revival of depressed regions. Grounded approach branding territorial formations as an integral mechanism their reincarnation.
Keywords: territorial formation, regional brand, special (free) economic zone, reincarnation
територш» був вперше застосований у 2002 роцi провщним свiтовим фах1вцем у галузi брендингу С. Анхольтом, який став основним розробником комплексного, диверсифшованого пiдходу до брендингу територш, на противагу фокусуванню на якомусь одному аспектi [4].
Автор разом з О.В. Живицьким та М.Л. Тара-кановим розглядали питання формування СЕЗ курортно-рекреацiйного призначення [19], а разом з О.А. Толстенко та С.К. Харiчковим дослщжу-вали еколого-економiчнi проблеми формування СЕЗ «Азов» [21]. Дослщженням результатiв функцюнування СЕЗ займалися М. Вигри-нович [5], М.О. Гук [7], 1.Ю. 1ванович [9] та iншi.
Видшення мевир1шеми\ panirne частин загальмоТ проблеми
Разом з тим, комплексному аналiзу штегро-ваних результатiв функцiонування СЕЗ з проектуванням отриманих результатiв на перспективне розгортання !х дiяльностi, бренду-вання цих територiальних формувань в Укра!ш з метою подолання депресивного характеру !х iснування, не було придшено достатньо уваги.
Метою cmammi е обгрунтування необхiдностi використання територiального бренду СЕЗ як оптимального формату маркетингового мехашзму вiдродження депресивних репошв. Для досягнен-ня поставлено! мети будуть вирiшенi наступнi завдання:
1) проаналiзувати результати функцюну-вання СЕЗ в Украшц
2) сформулювати проблеми розвитку кожно! СЕЗ;
3) обгрунтувати СЕЗ як перспективний формат терш^ального бренду.
Виклад основного мaтepiaлу
З давшх часiв люди шту!тивно займалися тим, що тепер називаеться брендингом територп. Прагнучи створити сприятливi умови для залучення ресурсiв (фiнансових, матерiальних, штелектуальних тощо), вони шту!тивно використовували ri чи iншi стратеги просування: релпшш, свiтськi. Просування мiста через створення релiгiйного центру дозволяло залучити паломников, а збiльшення числа церковних службовщв супроводжувалося створенням вщповщно! iнфраструктури. Свггська
спецiалiзацiя мiст насамперед зачiпала торпвлю, ярмарки залучали купцiв, активiзували зв'язки мiж регiонами, обмiн товарами, технолопями, знаннями.
Конкуренцiя мiж мiстами, регiонами, кра!нами в Gвропi загострилась у другш половинi ХХ столiття у зв'язку з еволюцшними проблемами розвитку, як справедливо вщзначили Ф.Котлер, К.Асплунд, Д.Хайдер, 1.Рейн: «Перюд росту неминуче зашнчуеться тому, що зростання сiе насшня власного руйнування» [13].
Брендинг територп - це стратепя пiдвищення !! конкурентоспроможностi, що спрямована на подолання мюцевого дефiциту матерiальних i нематерiальних ресурсiв через донесення до
широко! громадськосп уявлення про унiкальнiсть умов господарювання та iнвестування. Бренд територп, використовуе сво! технологi! та шструменти, один з яких SWOT-аналiз територп, який надае iнформацiю про !! слабк1 та сильнi сторони, напрямки використання можливостей, що допомагае знайти правильне позицiювання та створити необхщний привабливий iмiдж територi!.
Схема брендування територi! передбачае наявнiсть стратегi! !! створення та просування. С. Анхольт вщзначав, що планування стратегi! по створенню бренду територi! вимагае дотримання певних умов:
— <аснування политичного ресурсу, який бажае ствпрацювати з приватним сектором грун-товно, неупереджено вiдкрито;
— наявнiсть здiйсненного послщовного плану економiко-соцiального розвитку, який формуе основи стратеги створення бренду;
— довiра та доброзичливють компанiй та оргашзацш мiсцевих и регiональних урядiв, мiсько! влади, державних службовцiв, торго-вих та туристичних об'еднань, населения в цшому;
— деяка стутнь базово! фiнансово! стабшьно-сп» [4].
Значення СЕЗ не можна перебшьшити, через них проходить бiля 10% свишого товарообiгу, причому темпи росту в них обсяпв експорту та iмпорту дуже висок1. За оцшками спецiалiстiв Центру ООН по транснацюнальних корпорацiях, чисельнiсть зайнятих в СЕЗ перевищила 3 млн. осiб [7].
Практикуеться створювання СЕЗ як у розвинутих кра!нах, так i в кра!нах з перехiдною економiкою, але стратеги створення та розвитку розрiзняються залежно вiд рiвня економiчного розвитку кра!ни, !! соцiально-економiчного стану та шших особливостей. СЕЗ вже створеш у бiльше нiж 80 кра!нах, зокрема в США, Япони, Шмеччиш, Великий Британi!. Вони активно впроваджуються в Польщi, Угорщинi, Болгарi!, Роси. Великий досвiд щодо створення таких зон нагромаджений у Кита! та шших кра!нах Пiвденно-Схiдно! Азi!. Вшьш економiчнi зони формуються, як правило, в морських i рiчкових портах, м1жнародних аеропортах, бiля основних залiзничних i автомобiльних лiнiй, туристичних центов, у окремих промислових пунктах та репонах.
Початковими правовими засадами створення i функцюнування вiльних економiчних зон в Укра!ш були: Закон Укра!ни «Про загальнi засади створення i функцюнування спецiальних (вiльних) економiчних зон» ввд 13 жовтня 1992 року, нормативш акти, прийнятi щодо його виконання: Концепщя створення спецiальних (вшьних) економiчних зон в Укра!ш (постанова КМ Укра!ни вiд 14.03.94 року), а також постанова КМ Укра!ни «Про склад мiжвiдомчо! комiсi! з розгляду i пiдготовки документiв щодо створення спещальних (вiльних) економiчних зон» (ввд
8.06.98 poKy №842). npHHHaTO gecaTKH 3aKOHÎB i nocTaHOB BP YKpaÏHH Ta KM 3 OKpeMHx nHTaHb CTBopeHHH B perioHax YKpaÏHH cneTianbHHx
eKOHOMinHHx 3OH, aKi BHKopHcroByMTbca aK BHxigHa
HopMaTHBHa 6a3a npu poзpo6цi ïx npoeKTiB.
B YKpaïHi 6yno CTBopeHO 12 CE3: «CHBam» (AP KpHM), «CnaByTHH» (%pHo6Hnb), «,3,OHeTbK» (,3,OHeTbK), «A3OB» (Mapiynonb), «3aKapnaTTa», «^BopiB» (HbBiBCbKa), «TpycKaBeTb» (.HbBiBcbKa), «KoBenb» (BonHHcbKa), «MHKonaïB» (MHKonaïB), «nopT KpHM» (AP KpHM), «nopTO-®paHKO» (Ogeca), «PeHi» (Ogeca), ane 6inbmicTb 3 hhx 6ynH HepeHTa6e^bHHMH, 6inbm Toro, OKpeMi TaK i He po3nonanH po6oTy.
nepmoro CE3 b YKpaïHi 6yna 3OHa «CHBam» (6epe3eHb 1996 p.), aKa 6yna BnpoBag^eHa 3a irnTiaTHBOM KM YKpaïHH b AP KpHM, aK noKanbHHH eKOHOMinHHH eKcnepHMeHT Ha TepHTopiï KpacHO-nepeKoncbKoro panoHy Ta MicTa ApMaHcbK. 3aBgaKH CTBopeHHM CEE3 «CHBam» Bganocb 36eperTH 2,5 THCa^i po6OHHX Micцb Ta CTBOpHTH 400 HOBHX, ^o gna KpHMy e gy^e Ba^nHBHM. ninbroBHH pe^HM, ^o BCTaHOBneHHH hhhhhm 3aKOHOM YKpaïHH «npo geaKi nHTaHHa BanMTHoro perynMBaHHa i onogaTKyBaHHa cy6'eKTiB CEE3 «CHBam» CTaB a6conMTHO HenpHBa6nHBHM gna 3OBHimHix iHBecTopiB TOMy, ^o He nepeg6anaB 3BinbHeHHa iHBecrHTra Big onogaTKyBaHHa Ha nepiog 6ygiвннцтвa i OKynHOCTi nignpHeMCTBa Ta ninbroBe onogaTKyBaHHa y noganbmoMy (3OKpeMa 50% n,3,B). ^k i y TinoMy no YKpaïHi Te BigBepHyno Big Heï iHO3eMHHx iHBecTopiB, 3anyneHHa aKHx Ha TepHTopiM CEE3 «CHBam» B^e gocHTb ycnimHO Big6yBanocb. .3k HacnigoK 3aMicTb nporHO3OBaHHx y TEO 170 HOBHx nignpHeMCTB-cy6'eKTiB 3OHH «CHBam» TinbKH ogHH cy6'eKT peani3yBaB iHBecTH-TiÖHHÖ npoeKT. Bcboro y 3OHi «CHBam» 6yno 3aTBepg®eHO go peani3aTiï KM YKpaïHH 24 iHBecTH^HHi npoeKTH, nig aKi 3anyneHO 5 MnH. gonn. iHO3eMHHx Ta 34 MnH. rpH. BHyTpimHix iHBecm^H.
Ta6nHua 1. Pe3ynbTaTH ^yHKTioHyBa
HaBiTb npH MiHiManbHHx ninbrax aKi 6ynH 3anpoBag®em b CEE3 «CHBam» Bganocb gocarrH cyrreBoro 3pocTaHHa npoMHcnoBoro BHpo6HHTTBa -Ha 44% [8]. TaKi $aKTH CBignaTb npo Heo6xigHicTb KOHTponM BHKOHaHHa crpaTeriHHHx nnaHiB Ta HaaBHicTb 3aKOHogaBHO nocnigoBHoï noniTHKH BigHOCHO iHBecm^HHoro KniMaTy YKpaïHH, aKoï b KpaïHi HeMa h CborogHi.
CTBopeHHa CEE3 «CHBam» BignoBigano noTpe6aM po3BHTKy genpecHBHoro perioHy, aKHM 6yB Ta 3anHmaeTbca KpHMCbKHH niBOCTpiB. Heo6xigHO 3ayBa®HTH, ^o caMe Ten perioH BHMaraB go ce6e nHnbHoï yBarH nepe3 coTianbHO-eKOHOMinrn yMOBH, aKi CKnaganHca icropHHHO npoTaroM geKinbKa cToniTb Ta gicTanHcb y «cnagoK» He3ane®Hin YKpaïHi y 1991 poTi. Bygyni npiopHTeTHOM TepHTopieM po3BHTKy, perioH npogoB^yBaB CHnbHO BigcTaBaTH b eKOHOMiHHOMy po3BHTKy, BHpimeHHM coцianbннx npo6neM Big iHmHx perioHiB YKpaïHH. CaMe TOMy 21.12.2000 poKy 6yB npHHHaTHH 3aKOH YKpaïHH «npo cneTianbHHH pe^HM iHBecrH^HHoï gianbHOCTi Ha TepHTopiax npiopHTeTHoro po3BHTKy Ta cпeцianbнy eKOHOMiHHy 3OHy «nopT KpHM» B ABTOHOMHiÖ Pecпy6niцi KpHM». ,3,o CE3 «nopT KpHM» BBinmnH TepHTopiï npiopHTeTHoro po3BHTKy: «BenHKa -3nra», «AnymTa», «CygaK», «®eogocia», «CHBam», «Kepn», «CxigHHH KpHM». B rany3eBOMy po3pi3i nepeg6ananocb po3BHBaTH 6ygiвннцтвo, arponpo-MHcnoBHH KOMnneKC, xiMinHy npoMHcnoBicTb. Xona gocBig TypeMHHHH Ta iHmHx MopcbKHH gep^aB noKa3aB, ^o KypopTHO-peKpeaTiHHHH HanpaMOK po3BHTKy MO^e CTaTH b Han6nH®Hin nepcneKTHBi gocHTb peHTa6enbHHM Ta npHBa6nHBHM.
3aranbHi pe3ynbTaTH po6oTH CE3 «nopT KpHM» BHaBHnHCb HanripmHMH (Ta6n. 1). 3a gaHHMH MiHicTepcTBa eKOHOMiKH Ta eBponencbKoï iнтerpaцiï' YKpaïHH, 3a TpH poKH icHyBaHHa CE3 «nopT KpHM» po6oTa no peaniзaцia npoeKTy He 6yna po3no-naTa [10].
i CE3 YKpaïHH CTaHOM Ha 01.04.07 poKy
Ha3Ba CE3 3anyneHHa mBecTHTin CTBopeHHa hobhx Ta 36epexeHHa icHyroHHx po6oHHx Micub
OaKT MnH gon. CmA nnaH MnH gon. CMA % BHKoHaHHa OaKT, ogHHHTb nnaH ogHHHTib % BHKOHaHHa
nopT KpHM 0,05 4,9 1,0 2 179 1,1
A3OB 10,9 25,3 43,1 1971 3879 50,8
^oHeubK 6,2 9,7 63,9 690 395 174,7
PeHi 5,5 1061,6 0,5 168 542 31,0
3aKapnaTTa 97,7 212,1 46,1 3690 8184 45,1
MHKonaïB 54 39,4 137,1 15263 15268 100,0
^BopiB 94,3 248,8 37,9 6994 10183 68,7
nopTo-^paHKo 25,6 29,6 86,5 514 826 62,2
CnaByTHH 37,1 72,9 50,9 880 655 134,4
TpycKaBeut 94,7 96,9 97,7 3717 6012 61,8
YCLOrQ 426,05 1801,2 23,7 33889 46123 73,5
flwepew. ffani ompuMano Ha caümi нaцioнaмbнoгo incmumymy стратегiнних docßidwenb YKpaïnu, ne Micmxmb eidnoeidny iн$ормaцi№ npo CEE3 «Cuearn» ma CE3 «Inmepnopm-Koeem»
Створення СЕЗ «Порто-Франко» було юторик-ним продовженням розвитку морського порту мiста Одеси, яке було розпочато ще у 1817 рощ та устшно функцiонувала 42 роки: шльшсть пiдприемцiв тiльки за першi роки збiльшилась у 10 р^в, що сприяло розвитку торгiвлi у регiонi та подальшому промисловому розвитку. 1сторичне вiдновлення СЕЗ «Порто-франко» в Одеському порту вщбулось ще в 2000 рощ, проте вже з 2005 року вона фактично була заморожена, у зв'язку iз «проведеною тодi в державi поливкою, спрямо-ваною на вирiвнювання умов роботи для рiзних сфер i суб'ектiв економiки» [15].
Аналiзуючи даш табл. 1 та враховуючи ктматичш умови розташування СЕЗ «Порто-Франко», був зроблений висновок, що результати могли бути кращими при умовi часово! необмеженостi та самостiйного розвитку рекреа-цiйно-курортного напрямку як складово! частини загального господарчого механiзму полi функцюнально! комплексно! СЕЗ Одещини [19].
Другою СЕЗ Одесько! областi стала СЕЗ «Реш» з прiоритетним розвитком вантаж опере-везень на базi Реншського морського торго-вельного порту, найбшьшого на Дуна!, який наприкiнцi 90-х рошв минулого столiття працював лише на 12-15% свое! потужносп. За п'ять рошв функцюнування СЕЗ «Реш» були досягнуп певш результати: затверджеш п'ять iнвестицiйних проектiв, з яких реально функцiонували лише три - «Реконструкщя дiючого перевантажувального комплексу кам'яновугшьно! смоли в Ренiйському порту» (ДП «Укрчем»), «Зерновий комплекс з перевалки зерна та виробництва комбiкормiв» (ТОВ «Реш - Лайн») i будiвництво перевантажувального комплексу зрiдженого газу (ТОВ «Лагуна-Реш»). Згiдно офiцiйного сайту Одесько! обласно! державно! адмiнiстрацi! швестицшш проекти «Будiвництво пiдприемства з переробки со!» та «Виробництво клееного брусу i паркету» виявилися фактично нереальними. Обсяг залу-чених iнвестицiй останнi двох робочих проекпв склав близько 30,2 млн. дол. США, 94,2% -шоземш швестицп [23].
Причини недостатньо ефективно! дiяльностi СЕЗ Одеського регiону стали:
1) нестабшьносп правового поля, в якому весь час функцюнували спещальш економiчнi зони та територп прюритетного розвитку;
2) вiдсутнiсть прозорих правил функцю-нування СЕЗ;
3) жорстка процедура контролю над дiяль-нiстю суб'ектiв господарювання СЕЗ;
4) вiдсутнiсть достатньо квалiфiкованого професiйного менеджменту;
5) вiдсутнiсть чпко сформовано! та офiцiйно затверджено! стратеги розвитку;
6) застосування спецiального режиму госпо-дарсько! дiяльностi визначалося не реальними потребами територп, а «бажанням та можли-востями регiональних ели лобшвати таке рiшення на державному рiвнi» [20].
24 грудня 1998 р. був прийнятий Закон Украши «Про спецiальнi eKOHOMi4Hi зони i спещальний режим iнвестицiйноï дiяльностi в Донецькш областi», а також у 1998-1999 р. були прийняп i затверджеш рiзнi нормативнi доку-менти по створенню i розвитку СЕЗ «Донецьк» i територiй прiоритетного розвитку у Донецькш обласп.
Незважаючи на поповнення реестру державних документiв про СЕЗ як у Донецькш обласп, так i в Украш в цшому економiчна i правова готовшсть до створення СЕЗ стала слабшшою. Це стосу-валось податкового, швестицшного клiмату i мiжнародного визнання наших дш.
На територiï СЕЕЗ «Донецьк» станом на початок 2003 року в рамках реалiзацiï швестицшних проекпв суб'ектами шдприем-ницькоï дiяльностi залучено швестицш обсягом 5,7 млн. дол. США (59% вщ передбачених проектами), у тому чи^ iноземних - 2,4 млн. дол. США вироблено продукцп на суму 175,4 млн. грн., створено 537 робочих мюця.
Створення в мiстi Марiуполь Донецьк областi СЕЗ «Азов», на сам перед, було пов'язане з гострою необхщшстю вирiшення питань екологiзацiï промисловосп мiста з метою виправлення складно!' еколопчно1' ситуацiï в регiонi, осшльки Марiуполь входив в десятку найзабруднешших мiст £вропи, а в перспективi вiдновлення рекреацiйноï зони нацiонального масштабу.
Головною галуззю Марiуполя була i зали-шаеться чорна металургiя, яка займае 90% всього промислового комплексу мюта [21]. Найбiльший «внесок» по вах економiчних та екологiчних показниках металургшного належить комбiнату iм. Iллiча, який характеризувався наступними цифрами: 45% загального промислового виробництва мюта, 35% металургiйноï продукцп Донецькоï областi, 15% занятих, 70% викидiв у атмосферу. ВАТ «Азовсталь» знаходиться на другому мющ по всiх економiчних показниках та по забрудненню навколишнього природного середовища [21].
В умовах таможених, податкових пшьг СЕЗ «Азов» були залучеш спецiалiсти та швестицп США, Швейцарп, iнших кра!н, проведено дослщ-ження водопостачання та водовщведення мiста, розробленi технiко-економiчнi обгрунтування проведення цiлого ряду екологiчних програм. На кшець 2004 року тiльки 3% шдприемств, що працювали в СЕЗ, виконували затвердженi для них швестицшш плани. У 2006 рощ до позитивних результапв л^щаци СЕЗ експерти вщносили детiнiзацiю значних грошових потоков, що стало можливим пiсля закриття «донецького офшору» [14].
СЕЗ «Славутич» була створена вiдповiдно до ЗУ №721 - Х1У вiд 3.06.99 року з метою залучення швестицш для створення нових робочих мюць у мюп Славутич та забезпечення працевлаштування працiвникiв Чорнобильськоï АЕС, яш вивiльняються у зв'язку з достроковим
виводом ïï енергоблошв iз експлуатацп, збшьшення обсягiв виробництва товарiв (робiт) i послуг, поставок на внутрiшнiй ринок висо-коякiсноï продукцiï та послуг, а також впровадження нових технологш, ринкових методiв господарювання та розвитку шфра-структури СЕЗ «Славутич», полшшення використання природних та трудових ресурав.
Головне, що створення СЕЗ «Славутич» дозволило вижити цiлому мiсту тсля закриття сумнозвiсноï Чорнобильськоï АЕС. Тшьки за чотири роки суб'ектами СЕЗ «Славутич» стали 29 тдприемств з швестицшними проектами загальною кошторисною варпстю 83,8 млн. дол. США, реалiзацiя яких створила 1847 нових робочих мюць. На територiю СЕЗ «Славутич» залучено швестицш на суму 23,4 млн. дол. США, завезено та змонтовано обладнання та устатку-вання на суму понад 44,2 млн. грн., закуплено сировини та матерiали для забезпечення виробництва на суму 50,2 млн. грн. Загальна сума умовно нарахованих платеж1в (пшьг), наданих суб'ектам СЕЗ «Славутич» склала 21,6 млн. грн., з них ПДВ - 8,7 млн. грн., ввiзне мито - 11,4 млн. грн., податок на прибуток - 1,4 млн. грн. Загальна сума надходжень до бюджетiв склала 1,8 млн. грн., iз них ПДВ - 0,7 млн. грн., прибутковий податок з громадян - 1,0 млн. грн. Суб'ектами СЕЗ «Славутич» реалiзовано продукцп на суму 107,6 млн. грн. [16].
З 9 ачня 1999 року вступив у силу Указ Президента Украши «Про СЕЗ у «Закарпатп», за яким зона створюеться термшом на 30 рошв на площi 737,9 га. В ïï межах встановлюеться спещальний податковий, митний та iншi режими iнвестицiйноï дiяльностi.
За 1999-2008 роки кошторисна вартiсть iнвестицiйних проекпв становила 265,8 млн. дол. США. З передбаченого проектами обсягу швестицш тими тдприемствами, як реалiзовують проекти у СЕЗ «Закарпаття», надiйшло 218,7 млн. дол. США, або майже 2/3 загальних швестицш Прюритетними видами дiяльностi у СЕЗ «Закарпаття» - е насамперед виробництво автомобшв, вузлiв i виробiв електронноï промисловосп, комплектуючих до стшьникових телефонiв, будiвництво iнженерних мереж i виробничих потужностей у формi iндустрiального парку, яш реалiзовують так1 вiдомi фiрми, як «£врокар», «£вромотор», «Ядзаш-Украша», «Флекстронiкс», «Джейбш Сьорк1т Юкрейн Лiмiтед». Ними було створено 4,5 тис. нових робочих мюць i планувалося ще сгшьки ж [18].
Ще одним прикладом державного вщновлення екологiчноï рiвноваги та виршення природо-охоронних завдань та сощальних проблем було створення Законом Украши ввд 15.01.99 № 402-XIV спецiальноï економiчноï зони «Яворiв», де планувалось органiзувати СЕЗ виробничого спрямування термiном на 10 рошв через будiв-ництво калька нових тдприемств: захщноукраш-ського нафтомастильного заводу, з виробництва сiрчаноï кислоти та гербiцидiв, фабрики з пошиття
спортивного одягу iз загальною сумою запланованих швестицш - 46,8 млн. дол. США.
Яворiв мав сприятливе транспортно-геогра-фiчне положення i розвинену промислову iнфраструктуру, близьк1сть до кордону з Польщею. СЕЗ «Яворiв» створювався з метою залучення iнвестицiй для створення нових робочих мюць та забезпечення працевлаштування працiвникiв з iнших тдприемств, яш були звiльненi через скорочення екологiчно небез-печного виробництва. Сума грошових надходжень до бюджетiв уах рiвнiв вiд новостворених у СЕЗ «Яворiв» пiдприемств при запропонованому пшьговому режимi оподаткування очiкувалась у розмiрi 9,2 млн. грн.
25% валютного доходу Львiвщини в цей перюд були заробленi на суб'ектах СЕЗ. Станом на 01.07.2004 року суб'ектами п^р^мниш^ дiяльностi СЕЗ «Яворiв» було виготовлено продукцп на загальну суму 207,2 млн. грн. На вшьних виробничих площах ЯДГХП «Сiрка» розмщено 16 нових пiдприемств - суб'екпв зони, на яких працевлаштовано понад 1200 колишшх працiвникiв сiрчаного комбшату. Усього ж за роки функцюнування вiльноï зони створено 3715 нових робочих мюць i збережено 2415 [5]. Позитивним е й те, що була досягнута галузева реструктуризашя економiки регiону, запровадженi новi технологи, а значить, покращилась як1сть продукцп, значна частина якоï експортувалась. За весь час дп СЕЗ «Яворiв» експортовано товарiв на загальну суму понад 75 млн. грн. Шдвищився й життевий рiвень населення - середня заробiтна платня на тдприемствах зони становила 605 грн., тодi як у середньому в райош лише 340, крiм того, безробитя зменшилося.
Протягом 10 рок1в було впроваджено 25 iнвестицiйних проектiв кошторисною варпстю 96,9 млн. дол. США у СЕЗ «Трускавець». Всього з початку функцiонування зони станом на 01.11.2011 року залучено швестицш в сумi 117,1 млн. дол. США, з них шоземш -26,5 млн. дол. США, а саме в об'екти шфра-структури приватноï форми власносп. Надход-ження до зведеного бюджету вiд реалiзацiï iнвестицiйних проектiв протягом усього перюду дiï СЕЗ склали 48,1 млн. грн, в тому чи^ за 9 мюящв 2011 року - 305,4 тис. грн. Даш, що зображеш на рис. 1 сввдчать про непогаш темпи зростання швестицш у СЕЗ першi п'ять рошв, та про рiзкий хх спад протягом останшх рок1в [12].
Позитивною була й структура залучених швестицш прюритетний розвиток належав послугам охорони здоров'я та туризму (77%), що цiлком вщповщало метi створення СЕЗ «Трускавець». Шзшше почала iнвестуватися промисловiсть (шiсть проекпв на загальну суму 11,4 млн. дол. США або 10% ввд загальноï суми швестицш), зв'язок, що вщповщало подальшому просуванню СЕЗ, вже як територп загального розвитку та просуванню. Така ситуашя виникла через прийняття Закону Украïни «Про внесення змiн до Закону Украïни «Про Державний бюджет
Украши на 2005 рт> та деяких iнших законодавчих акпв Украши, яким виключено статп 2, 6 та 10 Закону Украши про СЕЗ «Курортополю Трускавець» i визнано таким, що втратив чиннiсть Закон Украши «Про внесения змш до деяких законодавчих акпв Украши з питань оподаткування у зв'язку iз створенням спецiaльноí економiчноí зони туристсько-
рекреацiйного типу «Курортополю Трускавець». Таким чином, головною помилкою у розвитку СЕЗ «Трускавець» знову стала непослщовна полiтика держави. Закон про дш СЕЗ «Трускавець» дiяв, а економiчний механiзм ди був вщмшений, в результатi чого подальший розвиток репону призупинений.
Рис. 1. Динамша залучених iнвестицiй у СЕЗ «Трускавець» (тис.дол.США)
Джерело: складено автором за [12]
В СЕЗ «1нтерпорт Ковель» реeстрацiя iнвестицiйних проектiв, господарська та фшансова дiяльнiсть не проводились взагалi через незавер-шенiсть нормативного процесу 11 створення: Президентом Украши було видано Указ про створення ще! СЕЗ, проте вiдповiдний Закон Украши не був прийнятий Верховною Радою Украши. З шшого боку причиною призупинення проекту називали вiдсутнiсть грошей [6]. Враховуючи першi позитивнi результати роботи вах прикордонних СЕЗ Украши, можна зробити висновок, що причиною провалу проекту СЕЗ «1нтерпорт Ковель» е непослщовшсть та безвщпо-вiдальнiсть iнiцiаторiв проекту.
Особливе мiсце суднобудування в промисло-востi Микола1'всько1 областi, яке обумовленого його високою концентращею, зумовило мету утворення СЕЗ «Микола!в» - вивести суднобудування на яшсно новий рiвень. В Миколаевi зосереджено бiльше 55% основних засобiв суднобудiвноl галузi Украши, в тому числг суднобудiвних заводiв - 48,5%; заводiв суднового машинобудування - 83,5%; науково-дослщних та проектних установ - 70,7% .
Враховуючи сучасш тенденцп у судно-будуванш, а саме той факт, що останшми роками на верфях свиу спостерiгаеться справжнiй бум в суднобудування щоб замовити сьогодш судно там, де будуеться переважна бiльшiсть всiх суден свiту - на верфях Швденно! Коре!, Китаю або Японп, то початку будiвництва довелося б чекати не менше трьох рок1в, тому що щ верфi забитi
замовленнями на калька рок1в вперед. Украшсьш виробничi потужносп завантаженi менше нiж на половину. Вщсутшсть вщповщно! конкуренцп у £врош дае Украíнi шанс завантажити галузь, вiдновити колишню мiць i славу украшського суднобудування, вирiшивши одну проблему -вщновити професiйнi кадри або залучити !х, запропонувавши гiднi умови.
Станом на 15 ачня 2001 року СЕЗ «Миколaíв» одержала повний пакет нормативно-правових документiв, необхщних для и функцiонувaння. В результат впровадження проекту очiкувaлось залучення - 650 млн. дол. США та збереження 33 тисяч старих та створення нових робочих мюць.
СпостерНалась значна нерiвномiрнiсть у ступенi досягнення очшуваних результaтiв мiж окремими СЕЗ. Так, у СЕЗ «Порт Крим» залучено iнвестицiй на рiвнi 1,0% вiд очiкувaного та створено робочих мюць 1, % вщ очiкувaного; у СЕЗ «Реш» - 0,5% i 31,0% вщповщно. На цьому негативному фонi ввдповвдт показники СЕЗ «Миколaíв» становили 137,1% i 100,0%, що сввдчили про ефектившсть створеного проекту. Дaнi табл. 1 дають зведену характеристику по вам СЕЗ Украши [11].
Даш табл. 2 характеризують бюджетну ефектившсть роботи суб'екпв СЕЗ Украши. Так, ефективними були тшьки шють СЕЗ, де показник надходжень до бюджету перевищив нaдaнi подaтковi пшьги. Для СЕЗ «Миколaíв» вказаний показник склав маже 2,5, що становило додаткових 116,3 млн. грн. у бюджет.
Таблиця 2. Бюджетна ефективнють суб'ектiв СЕЗ Украïни ( на 01.04.07 рш)
Назва СЕЗ Надходження до бюджету Податюж пшьги Коефщент бюджетноï ефективносл
тис. грн. частка, % тис. грн. частка, %
1 2 3 4 5 6 = 2 / 4
Донецьк 147 931,3 8,0 2 389 819,1 76,0 0,06
Славутич 6 953,1 0,4 29 362,4 0,9 0,24
Порто-франко 21 604,1 1,2 18 986,6 0,6 1,14
Трускавець 35 801,3 1,9 14 478,2 0,5 2,47
Закарпаття 1 143 715,1 61,9 521 084,9 16,6 2,19
Реш 0,0 0,0 1 081,2 0,0 0,00
Яворiв 215 463,8 11,7 83 054,3 2,6 2,59
Миколаlв 199 362,7 10,8 83 114,8 2,6 2,40
Азов 77 046,0 4,2 4 966,9 0,2 15,51
Порт Крим 7,0 0,0 0,0 0,0 -
Усього по СЕЗ 1 848 965,0 100,0 3 144 867,0 100,0 0,59
Створивши спецiальнi економiчнi зони, держава жодним чином не сприяла 1хньому розвитку, а лише констатувала погану роботу. Для кожно! СЕЗ в Укра1ш необхiдно було розробити ушкальний спецiальний правовий режим оподаткування, який би вiдповiдав особливостям мюцезнаходження СЕЗ, типу зони, а також прюритетним видам господарсько! дiяльностi, як1 планувались здiйснюватися на и територп.
Процес залучення iнвестицiй у вiльнi економiчнi зони нерозривно пов'язаний iз загальнополiтичними i макроекономiчними проце-сами, як1 вiдбувалися на Укра1ш. Починаючи з 2004 року на СЕЗ Украши почали вiдбуватися негативш тенденцп, в першу чергу, пов'язаш iз нестабiльнiстю законодавства стосовно 1х функдiонування. Так, зпдно ст. 9 Закону Украши «Про Державний бюджет на 2004 рш був введений мораторш на затвердження в 2004 роцi нових iнвестидiйних проектiв в спецiальних еконо-мiчних зонах i територiях прiоритетного розвитку краши. Ухвалення дiеl статтi зробило неможливим процес залучення швестицш в депресивнi регюни областi, проте у другому пiврiччi мораторiй було вiдмiнено i у кiнцi 2004 року був затверджений перший iнвестидiйний проект по розвитку СЕЗ [1].
На початку 2005 року ситуацiя по залученню швестицш i реалiзадil дiючих проектiв на СЕЗ значно попршилася. Законами Украши «Про Державний бюджет Украши на 2005 рт> вщ 25.03.2005 рш, № 2505 [2] i «Про внесення змш до Закону Украши «Про Державний бюджет Украши на 2005 рт> [3] введений мораторш на розгляд i затвердження нових швестицшних проектiв на СЕЗ Украши, вщмшет пiльговi умови оподаткування i державнi гаранти забезпечення штереав суб'eктiв шдприемницько! дiяльностi. Цi змши в законодавствi не дозволили шдприемствам привернути необхiднi iнвестидiйнi ресурси для реалiзацil проектiв зон, вiдповiдно шдприемства не закуповували необхiдне устаткування, що призвело до не створення передбачених
контрактом нових робочих мiсдь, i вiдповiдно до гальмування випуску продукци.
Таким чином, прийняте законодавство в сферi СЕЗ не мало змоги бути реалiзованим в первинному виглядi та послужило тягарем для швестицшно! дiяльностi в Укра1т Пiсля ухвалення закошв, що практично вiдмiнили спецiальнi режими швестицшно! дiяльностi у СЕЗ, новi iнвестидiйнi проекти в 2005-2008 рр. не затверджувалися, що загострило в них содiально-економiчну ситуацш.
На початку 2010 року питання необхщносп вiдновлення практики СЕЗ в Укрш'ш стало активно обговорюватися в урядг Так, на думку С. Тигшко, який виконував обов'язки прем'ер мiнiстра на той час, «повернення пiльг стало б могутнiм стимулом для створення нових робочих мюць в депресивних регiонах i мономютах. Формально створенi ще на початку 2000-х СЕЗ i ТПР (територп прiоритетного розвитку) iснують дотепер. Залишилося тiльки повернути пiльги, одночасно передбачивши надiйнi механiзми контролю [14]. Пожвавлення дискусп навколо можливого перезавантаження СЕЗ мало мюце i при урядi Ю. Тимошенко. Так, 27.01.10 року Кабмш Ю. Тимошенко схвалив законопроект «Про територп прюритетного розвитку» (Саме Кабмш Ю. Тимошенко лiквiдовував в 2005 роцi пiльговi зони, мотивуючи свое рiшення зловживаннями). Згiдно з цим документом, в краш повинш були зявитися особливi територп, на як б розповсюджувалися ряд податкових пшьг. Передбачалося звiльнення вiд мит i ПДВ продукцЦ, вироблено! в ТПР на експорт, а також сировини, що iмпортуеться для и виробництва; подiбнi пiльги мали надаватися в обмiн на iнвестидil i робочi мiсдя. Фактично законопроект про ТПР вщроджував механiзм пiльгового оподаткування, що функцюнував в 11-ти СЕЗ, яш працювали до весни 2005 року.
Багаторазове повернення до вщновлення СЕЗ говорить про гостру потребу у !х розвитку в нашiй краlнi та вiдсутнiсть ефективного мехашзму
регулювання, контролю роботи у цих зонах. «Слад пам'ятати, що навггь з ycix точок зору щеально розроблений пакет докумеипв по створенню будь-яко1 зони на практищ не буде збтатися з фактичними дiями по його реалiзацiï. Тому треба брати до уваги: лопчшсть задуму, послiдовнiстъ його реалiзацiï, ресурсну забезпеченiстъ проекту», - справедливо зауважуе 1.Ю. 1ванович [9].
Рiзке загострення економiчноï та полiтичноï ситyацiï съогоднi викликано военним втручанням Росiï в Крим та Схщ Украши. Вже съогоднi необхiдно шукати новi шляхи реiнкарнацiï знищено1' промислово1', транспортно1', комуналъно1' та житлово1' шфраструктури, щоб бути готовими розпочати вщновления цих територiй. В першу чергу це стосуетъся Донецько1' та Лугансько1' областi, iнфрастрyктyра яких практично знищено, а також Автономно1' Респyблiки Крим, повернення яко1' в склад Украши m в кого не залишае сyмнiв.
Один з оптималъних формапв вiдродження знищених територiй та депресивних регiонiв е формат бренду територiальних формуванъ. Кожний вид територiалъного бренду: рекреа-цiйний регiон, спецiалъна (вшьна) економiчна зона, ТПР (територiя прюритетного розвитку), промисловий кластер, iнновацiйний парк тощо передбачае досягнення однiеï стратепчно1' мети -реiнкарнацiя регiонy через структурний аналiз та перепрофiлювання його потенщалу, стрiмкий розвиток його економiчного стану та пiдвищення соцiалъних стандарпв, рiвня добробуту населения.
Для багатъох краш найважливiшою метою СЕЗ е: створення нових робочих мюць, впровадження високих технологiй, розвиток експортного потенщалу, прискорення соцiалъно-економiчного розвитку краши. За допомогою СЕЗ вщбуваеться прискорена штегращя регiонiв у систему еконо-мiчних мiжиародних зв'язк1в. Територiалъне формувания отримуе потужиий iмпyлъс для розвитку комушкацшно1', дiловоï та соцiалъноï iнфрастрyктyри завдяки законодавчо встанов-леному економiчномy мехашзму, що передбачае привабливi умови для залучення iнвестицiй.
Важливими чинниками, що впливаютъ на iнвестицiйнi рiшения, е податковi пiлъги, а також кредитш ресурси за низъкими ставками, осшльки у пiдприемств, що вже юнують на територiï СЕЗ, з'являетъся можливють розвивати власне вироб-ництво, фшансуючи значну частину свое1' дiялъностi за рахунок кредитних ресyрсiв. Умови СЕЗ сприяють утворенню фiнансових системи, що об'еднаються з мiжиародними банками з отриманням прав займатися офшорними опера-щями та користуватися великими податковими пшьгами.
1нтегрований пiдхiд до розв'язання тако1' мети потребуе поступову (step-by-step) реалiзацiю створення територiалъного бренду вщповщно до стандартного алгоритму.
Перший крок - SWOT аналiз досвiдy фyнкцiонyвания територiалъних формуванъ, виявлення його сильних, слабких сторш, можливостей за потенцiйних загроз;
Другий - обгрунтувания стратегiчного напрям-ку розвитку з урахуваниям територiалъного потенщалу;
Розробка детальних програм розвитку та економiчного зростания, умов залучения швес-тицiй, системи стратегiчних показник1в;
Законодавча тдтримка прийиятих рiшенъ, механiзмiв 1'х досягнення, вiдповiдалъних осiб за впроваджения цих рiшенъ, а також термши досягнения стратегiчних ключових показник1в;
Оргашзащя та щiлъний контроль за дотри-маниям законодавчих, yправлiнсъких рiшенъ, яшстю 1'х резyлътатiв, 1'х оперативного корегування у разi потреби.
Брендинг територп передбачае одночасний розвиток системи комерцшних та некомерцiйних брендiв та хх iнтеграцiю. Пiд комерцiйним брендом розyмiемо специфiчнy (yнiкалънy) форму представления товарiв та послуг, як1 вироб-ляються пiдприемствами, розташованими в регiонi та призначених для реалiзацiï як в регюш, так i за його межами з метою отримання прибутку. До некомерцшних брендiв вiдносимо специфiчне (yнiкалъне) представления некомерцшних органь зацiй, особистостей, окремих територш в межах регiонy. Формувания системи комерцiйних та некомерцiйних брендiв сприятиме iдентифiкацiï регiонy як ушкального середовища, якому притаманнi певнi конкурентш переваги, утворить економiчний фундамент для подальшого створения територiалъного бренду.
Брендинг спещальних економiчних зон як територiальних формувань використовують як стратегiю тдвищення ïх конкyрентоспроможиостi з метою завоювания зовнiшнiх ринк1в, залучения iнвесторiв, туриспв, нових мешканцiв i квалiфiкованих м^аипв. Формувания регiоналъ-ного бренду спрямоване на подолания мiсцевого дефiцитy матерiальних i нематерiалъних ресyрсiв за рахунок тдвищения ефективностi вико ристания юнуючих та додатково залучених.
Особливим етапом формування бренду е донесения до широко! громадськосп уявления про ушкальшсть територiï, його потенцiал розвитку та можливостей для реалiзацiï штелектуального та фiнансового капiталy, що супроводжуеться створениям вiдповiдних умов та простору певноï якостi.
Бренд регiонy розрахований на чотири основнi аyдиторiï:
— iнвесторiв, як1 шукають новi можливосп для iнвестyвания власного капiталy;
— шдприемщв, що шукають квалiфiкованy робочу силу та вiдповiднi умови для розвитку бiзнесy;
— мiсцевих жителiв, як1 бажають кращого життя та стабшьного доходу;
— тyристiв, що шукають нових вражень, емоцш, духовного задоволення [17].
Все вище згадане мае вiдношения до формувания внутршнього змiстy територiалъного бренду, гармонiчна штегращя якого буде оптимально завершено зi створениям його
зовн1шньо! складово! - 1м1джу, якому необх1дно прид1лити певну увагу. 1м1дж як штучна 1м1тац1я зовн1шньо! форми територ1ального бренду
спрямовано формуеться у масов1й св1домост1 за допомогою системи образ1в, що зображено на рис. 2.
Економиний к образ а
Науково-техтчний образ
Географ1ч-ний образ
1сторичний образ
Пол1тико-правовий образ
Iмiдж держави
Уявлення
про населения
Екологiчний образ
Образи персон
Культурний образ
Релтйний образ
Рис. 2. Система елеменпв 1м1джу держави
Джерело: складено автором
Кожен з визначених на рис. 2 елеменпв е домiнуючим у рiзних випадках. Видiлення кожного елементу е досить умовним але аналiз та управлшня окремими елементами оптишзуе формування необхiдних образiв, через як в майбутньому буде сприйматися iмiдж кра!ни. Так, наприклад, «зелена економжа» як стратегiчний напрямок прiоритетного розвитку тих галузей, що орiентованi на ресурсозбереження, збереження навколишнього природного середовища та пiдвищення добробуту населення, е тим фунда-ментальним чинником, який формуе екологiчну образну складову позитивного iмiджу кра!ни. Економiчний образ донесе шформацш про привабливi умови швестицш, розвитку бiзнесу, як1 потрiбно розробити та закршити законодавчо. Науково-технiчний образ розкрие штелектуальний потенцiал кра!ни та безмежш можливостi нацюнально! науки, що сьогодш залишаеться за межами затребуваносп.
Iмiдж кра!ни належить до пе! категорп стратегiчних ресурсiв, що е фундаментом для вибудовувати шших активiв держави, це механiзм створення психолопчно! установки, яка буде визначати поведшку оточуючого суспiльства. Iмiдж - багатогранне явище, яке вiдбивае i сутшсш, i зовнiшнi сторони бренду. Споживачi запам'ятовують форму, яка потiм посилае 1х на подальшi змiстовнi ^зуальш) характеристики самого iмiджу. Суть територiального бренду (його унiкальнiсть), стратегiя його побудови, розвитку,
просування на ринку, його переваги, яш е основним важелем у створенш стiйкого асоща-тивного сприйняття бренду споживачами, складають його змiст, а зовшшш iдентифiкатори територiального бренду, як1 дають можливiсть вiдрiзняти бренд за зовшшшми ознаками серед iнших, складають форму. Гармошя мiж формою i змютом бренду забезпечуе йому максимальну ефектившсть. Саме тому метою брендингу територп е, з одного боку, пошук i вибiр точних вербальних i вiзуальних iдентифiкаторiв бренду, а, з шшого боку, серйозна розробка елеменпв бренду, яш створюють единий образ територп. Порушення едностi форми та змюту територiального бренду приводять до серйозних ризишв та помилок, скороченню його життевого циклу. Пiдтвердженням створення таких хитких оболонок територiальних формувань е практика створення та функцюнування СЕЗ в Укра1ш, яка в бшьшш частинi зупинилась на декларуванш мети, в кращому випадку на пропозицп законодавчо! пiдтримки при загальному слабкому органiза-цiйному менеджментi як з боку держави, так i з боку приватного тдприемництва. Робота над створенням позитивного iмiджу СЕЗ зводиться до конструювання системи уявлень, образiв, що пов'язанi з цим репоном, мають переваги, як1 вкоршеш у колективну свiдомiсть зовнiшньо! спшьноти. Iмiдж пiдкреслюе унiкальнiсть СЕЗ, и принциповi складовi характеристики, це сукупнiсть емоцiйних i рацiональних уявлень, яш
вибудовують ланцюг aсоцiaцiй вiдносно СЕЗ, що формуе вiдносини з iншими репонами та забезпечуе перспективи його економiчного розвитку.
У багатьох кра!нах державна полпика розвитку територiaльних формувань рекреацш-ного призначення проводиться у рамках репо-нальних програм економiчного розвитку i спрямована на розвиток депресивних репошв. Вона сприяе економiчному розвитку тих репошв, де немае жодних перспектив розвитку iндустрií, цим забезпечуе зростання доходiв населення i збереження вторичного та культурного середовища. Розвиток рекреацшних формувань забезпечуе надходження значних каттало-вкладень та суттево розширюе сферу зайнятосп населення. 1ндустр1л оздоровлення та вщпочинку сприяе загальному розширенню сфери обслуго-вування (комунального, побутового, культурного). Репони, як1 використовують свiй туристичний та рекреaцiйний потенцiaл, створюють додaтковi робочi мiсця, залучають швестицп, розвивають мiсцеву iнфрaструктуру, пiдвищують доходи та добробут населення.
Донецька та Луганська обласп мають значний рекреaцiйний потенцiaл, використання якого у гармошчному вiдновленнi промислово! шновацш-но! iнфрaструктури допоможе створенню нових робочих мюць, залучення квaлiфiковaного персоналу, туриспв, що забезпечить вiдновлення та подальший розвиток цих територiй. 1нтегро-ваний формат бренду СЕЗ передбачае поеднання системно!, послщовно! законодавчо! та фшансово! державно! пiдтримки, децентрaлiзaцií управлшь-ких рiшень, стрaтегiчних пiдходiв до формування iнвестицiйних умов залучення фiнaнсових ресурав та вибору напрямку розвитку територп, використання и економiко-геогрaфiчного потен-щалу.
Врахування iсторичних помилок у створенш СЕЗ як в одному з формапв територiaльного бренду та виважешсть полiтичних рiшень дозволять подолати економiчну кризу в регiонaх та в кра!ш цiлому, побудувати нову процвпаючу економiчно мiцну та незалежну Украшу.
Висновки
Анaлiз створення та функцюнування СЕЗ в Укра!ш показав, що низька ефектившсть
загальних результaтiв викликана тiльки невдалою оргaнiзaцiйною роботою, неяшсним менеджментом та нестaбiльним законодавчим полем. Подолання цих помилок та використання штегрованого формату бренду територiaльних формувань дозволить оптимiзувaти процес еконо-мiчного розвитку депресивних регiонiв. Для цього необхщш новi зaконодaвчi шщитиви, унiкaльнi фiнaнсовi та подaтковi мехашзми, що забезпечать залучення iнвестицiй, тдтримають реaлiзaцiю iнвестицiйних проектiв, будуть сприяти техшчно-му переоснащенню, модершзацп, збшьшенню робочих мiсць.
Особливо важливим тд час реaлiзaцií проектiв створення СЕЗ в Украш е дотримання системи функцш менеджменту, що забезпечить:
1) професшне планування зaходiв та 1х законодавчу пiдтримку;
2) максимально оперативну та точну оргaнi-зaцiю впровадження запланованих зaходiв;
3) створення привабливих iнвестицiйних умов, стимулiв та мотивацп сталого економiчного розвитку;
4) оперативний, контроль за виконанням затверджених плaнiв та досягнення стрaтегiчних цiлей;
5) корегування дiй у рaзi потреби.
Справедливо висловились М. Фарюн та
Т. Вергелес: «СЕЗ - це конкретш шструменти економiчного зростання. I, як i будь-який iнший iнструмент, вони потребують певноí мaйстерностi у володшш ними. Чиясь неосвiченiсть не повинна ставати на завада економiчного прогресу» [22].
Об'еднання зусиль пiдприемництвa, репональ-ного та державного уряду е обов'язковою умовою успiшностi реiнкaрнaцií депресивних територiй. Мова йде не про державне втручання в упрaвлiння ринковими процесами та нащональною еконо-мiкою, а про штеграцш економiчних та законодавчих шструменпв кожно! сторони, спiльнi рiшення та !х реaлiзaцiю на рiвнi репону або СЕЗ.
Використовуючи формат бренду, укра!нськ1 вшьш економiчнi зони матимуть значну конкурентоздатшсть на европейському просторi та стануть трaмплiном у розвитку загального швестицшного клiмaту Укра!ни.
Список лiтератури:
1. Закон Укра!ни «Про Державний бюджет Укра!ни на 2004 рiк^>. 2004, №43-44 [Електронний ресурс] / Офщшний веб-ресурс Верховно! Ради Укра!ни // Роздш «Законотворча дiяльнiсть»
- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
2. Закон Укра!ни «Про Державний бюджет Укра!ни на 2005 рт». 2005, №7-8 [Електронний ресурс] / Офщшний веб-ресурс Верховно! Ради Укра!ни // Роздш «Законотворча дiяльнiсть»
- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
3. Закон Укра!ни «Про Державний бюджет Укра!ни на 2005 рт». 2005, №29 [Електронний ресурс] / Офщшний веб-ресурс Верховно! Ради Укра!ни // Роздш «Законотворча дiяльнiсть»
- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
4. Анхольт С. Бренд - дорога к мировому рынку / С. Анхольт. - М.: Кудиц-Образ, 2004. -270 с.
5. Вигринович М. СЕЗ «Яворiв»: П'ятий рш у ди [Електронний ресурс] / М. Вигринович // Сайт Львiвського регiонального центру. - Режим доступу: http://www.dcz.gov.ua/lviv/control.
6. Губернатор Волиш хоче зробити в Ковелi штерпорт [Електронний ресурс] // 1нформацшний портал ВолиньPost. - Режим доступу: http://www.volynpost.com/news/12512-gubernator-volyni-hoche-zrobyty-v-koveli-interport.
7. Гук Н. А. Характерш риси функцiонування вшьних економiчних зон (ВЕЗ) в трансформацшнш економiцi. - Автореферат дис. к.е.н. / Н. А. Гук. - К., 2008. - 18 с.
8. Економiчне районування Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://reiy.ru/71/244980-4-ekonom-chne-rayonuvannya-ukrayini.html.
9. 1ванович I. Ю. Вшьш економiчнi зони в Укра!т: проблеми становлення та розвитку / I. Ю. 1ванович // Вiсник Хмельницького нацюнального унiверситету. - № 5. - 2009. - Т. 1. -С. 192 - 196.
10. 1нвестицп через шновацп чи легальний режим несплати податшв? [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://maidanua.org/arch/arch2004/1095086759.html.
11. 1нвестицшна привабливють спешальних правових режимiв економiчноi дiяльностi в прикордонних з £С областях Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.niss.gov.ua/monitor/December2009/16.htm.
12. 1нформашя про дiяльнiсть СЕЗ «Курортополю Трускавець» на пiдставi Закону Украши «Про спешальну економiчну зону туристсько-рекреацшного типу «Курортополiс Трускавець» [Електронний ресурс] // Режим доступу: truskavets-city.gov.ua/doc/viddilu.
13. Котлер Ф. Маркетинг мест. Привлечение инвестиций, предприятий, жителей и туристов в города, коммуны, регионы и страны Европы / [Котлер Ф., Асплунд К., Рейн И., Хайдер Д.].
- СПб: Питер. - 2005. - 382 с.
14. Лосев А. Реашмащя СЕЗ - перше випробування «донецьких» на монолггшсть [Електронний ресурс] / А. Лосев. - Режим доступу: http://economics.unian.ua/industry/340601-reanimatsiya-sez-pershe-viprobuvannya-donetskih-na-monolitnist.html.
15. Марш С. В Одессе хотят реанимировать СЭЗ «Порто-Франко» [Електронний ресурс] / С. Марш. - Режим доступа: http://odessa-life.od.ua.
16. Посол США в УкраНш Джон Гербст iз дружиною вшвшав мюто Славутич 22.12.2003 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/toprint.html?id=435.
17. Романюк С. А. Стратепчш тдходи до формування репонального бренду / С. А. Романюк, Г.Я. Студшська // Science and Education a New Dimension. - Humanities and Social Sciences. -II(6), Vol. 36. - 2014. - P. 28 - 31.
18. Соколовська Я. Украшсьш ВЕЗ мають стати зонами швестицшно! активносп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ua-reporter.com.
19. Тараканов Н. Л. Формирование свободных экономических зон курортно-рекреационного назначения: основные направления, хозяйственный механизм и эффективность / Тараканов Н. Л., Живицкий А. В., Студинская Г. Я. - Одесса. - 1998. - 20 с.
20. Ткаченко В. Спешальш (вшьш) економiчнi зони: чи ефективний такий шструмент репонального розвитку (на прикладi Одесько! обласп) [Електронний ресурс] / В. Ткаченко.
- Режим доступу: www.niss.od.ua/p/27.doa
21. Толстенко О. А. Эколого-экономические ориентиры специальной экономической зоны «АЗОВ» / Толстенко О. А., Харичков С. К., Студинская Г. Я. - Мариуполь: Рената. - 1999. -80 с.
22. Фарюн М. Особливосп та перспективи дiяльностi спешальних економiчних зон в УкраНш / М. Фарюн, Т. Вергелес // Економiчний аналiз. - 2010 рш. - Вип. 5. - С. 370 - 374.
23. Офщшний сайт Одесько! обласно! державно! адмшютрацп [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.odessa.gov.ua.
Надано до редакцп 02.12.2014
Студшська Галина Яшвна/Galma Y. Studinska
studinska.galina@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
TepumopiaRbHuü бренд як мехатзм реткарнацп депресивних регютв Украгни [Електронний ресурс] / Г.Я.Студшська //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 1 (17). — С. 62-72. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2015/n1. html
