CC BY
17
6. ОСВ1ТЯНСЬК1 ПРОБЛЕМ! ВИЩО1 ШКОЛИ
УДК 332.122.62 Доц. 1.Б. Чудаева, канд. техн. наук -
Схгдноевропейський ушверситет економжи i менеджменту
СПЕЦ1АЛЬНА ЕКОНОМ1ЧНА ЗОНА "КУРОРТОПОЛ1С ТРУСКАВЕЦЬ": РЕЗУЛЬТАТИ I ПРОБЛЕМИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Проаналiзовано результати шновацшно! та швестицшно! дiяльностi СЕЗ "Ку-рортополiс Трускавець". Виокремлено основнi недсшки, що негативно впливають на дiяльнiсть курортополiсу. Запропоновано основнi напрями тдвищення ефективностi його дiяльностi на перспективу.
Ключовг слова: курортополю, шноваци, швестици, науково-технiчна револю-цiя, iнтелектуальний продукт, оздоровчий процес, реабiлiтацiя, новiтнi технологи, маркетинг, валеолопчний iнновацiйний центр, рекрополю, рекреацiйна зона, шнова-цiйний кластер.
Постановка проблеми. Наприкшщ ХХ ст. у перехщнш економщ Ук-раши появилися перш1 напрями шновацшно! д1яльносп, яю зор1ентоваш на створення та використання штелектуального продукту, доведення нових ори-гшальних щей до реал1зацп 1х у вигляд1 готового товару (послуги) на вггчиз-няному ринку. Це пов'язано не тшьки з новою хвилею науково-техшчно! ре-волюцп, що прискорюе процес вщтворення виробництва, а й зростанням рол1 науково-техшчного прогресу у виршенш глобальних проблем, особливо комплексу сощальних, економ1чних 1 еколопчних.
Сьогодш краши з розвиненою ринковою економжою володтоть пев-ним досвщом використання досягнень науки 1 техшки та штелектуального потенщалу, як джерела формування шновацш, в сво!х штересах. За висловом вщомого американського економюта Джеймса Брайта, шновацшний процес -единий своерщний процес, що об'еднуе науку, техшку, економ1ку, тд-приемництво 1 управлшня як найважливший фактора економ1чного розвитку р1зних держав свпу.
Ринков1 економ1чш вщносини в Украш зумовили докоршт змши в подхода до шновацшно! д1яльносп в р1зних сферах економ1чно! д1яльносл, зокре-ма й у курортнш галуз^ Якщо рашше санаторно-курортш заклади були зо-р1ентоваш на масове оздоровления населения, то зараз основний напрям в !х да-яльност - ефективнють оздоровчого процесу, що базуеться на нових (шнова-цшних) методиках л1кування, реабштаци, оздоровлення, впровадженш новгт-шх технологш д1агностики 1 л1кування та використання нетрадицшних метод1в.
Одним !з таких курорпв в Украш е Трускавець - один !з найбшьших бальнеолопчних курорпв Свропи. Вш мае потужну лжувально-оздоровчу базу та належну шфраструктуру: 20 санаторпв, 22 пансюнати, курортш пол1кт-шки, бювети мшеральних вод, бальноозокеритолжарш, готел1, широко розга-лужену мережу транспорту 1 зв'язку та шше; близько одше! тисяч1 висококва-л1фжованих лжар1в 1 три з половиною тисяч1 пращвниюв середньо! ланки
медперсоналу, а також ушкальш природно-рекрацiйнi ресурси (знаменит мь неральш води, розсоли, озокерит).
Наприкшщ 90-х рокiв курорт Трускавець щорiчно приймав i оздоров-лював близько 450 тис. людей. Однак розпад Союзу i впровадження ринко-вих економiчних вiдносин в Украш рiзко змiнив цю ситуaцiю. Курорт став неконкурентноспроможним на Свропейському ринку оздоровчих послуг i почав втрачати свою популярнють. Кiлькiсть вщпочивальниюв скоротилося до 160 тис. ошб, або майже втричi. Тисячi мюцевих жителiв, зокрема лiкaрiв, зосталися без роботи. Постала нагальна потреба виходу з цього скрутного становища. Сдиним шляхом адаптацп до ринку орган мюцевого самовряду-вання та науковщ вбачали в iнновaцiйнiй дiяльностi.
Для координацп i спрямування iнновaцiй у курортнш гaлузi було створено вперше в Украш Трускавецький валеолопчний iнновaцiйний центр у формi закритого акцюнерного товариства (ЗАТ "ТВ1Ц"). Засновниками його стали, ^м Мюько! ради i санаторно-курортних зaклaдiв, вiдомi нaуковi установи: 1нститут регiонaльних дослщжень НАН Укра1ни, Центр дослiджень на-уково-технiчного потенцiaлу та юторп науки iм. Г. Доброва НАН Укра1ни, Державний нaуково-дослiдний iнститут шформацшно! шфраструктури ДКЗ1 i НАН Укра1ни, 1нститут фiзiологil iм. О. Богомольця НАН Укра1ни, 1нститут проблем медично1 реабштацп, Реaбiлiтaцiйний центр "Елiтa" та ш.
Маючи вагомий iнтелектуaльний потенцiaл, Трускавецький шнова-цiйний центр спрямував його на розроблення пшотного проекту створення "Курортополюу Трускавець" з правами спещально! економiчноl зони.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Проблеми удосконалення оргашзацшних структур i форм шновацшно! дiяльностi в рiзних галузях еко-номжи розглядали тaкi вiтчизнянi вченi, як В.К. Васенко - стратепя розвитку ВЕЗ в Украш рiзних титв [3]; В.М. Геець - шновативно-швестицшний шлях розвитку укра!нсько1 економiки [4]; 1.Ю. Сiвaченко, Н.О. Кухарська, М.А. Левицький - загальш умови створення куротополюу Трускавець [7, с. 188-200] та ш.
Однак за межами розгляду залишаються тaкi питання, як створення i реaлiзaцiя у СЕЗ штелектуального продукту з оздоровлення населення, засто-сування нових iнновaцiйних методик з дiaгностики та лiкувaння населення.
Актуальнють ще! проблематики пiдсилюeться за сучасних негативних умов демогрaфiчного розвитку укра!нського суспiльствa, що е наслщком еко-логiчного забруднення довкiлля, його старшня та зниження рiвня iмунного захисту здоров'я населення кра!ни, що, водночас, призводить до величезних економiчних й сощальних втрат.
Цим тдтверджуеться зв'язок авторського доробку iз важливими на-уковими та практичними завданнями та невиршеними проблемами, котрi на сьогодш вкрай aктуaльнi.
Мета дослщження - aнaлiз шновацшно! та швестицшно! дiяльностi СЕЗ туристсько-рекреaцiйного типу "Курортополю Трускавець", виокрем-лення його слабих позицш та виклад основних нaпрямiв пiдвищення його ефективностi на перспективу. Для досягнення поставлено! мети потрiбно ви-рiшити тaкi завдання:
• проан^зувати результати фуикцюиуваиия СЕЗ "Курортополiс Трускавець" за 2000-2008 рр.;
• виокремити слабкi позици в дiяльностi курортополгсу iз залучення швести-ц1й та шиовацшио! дiяльностi;
• запропонувати осиовш напрями пiдвищення функцiонування курортополiсу на перспективу.
Виклад основного матер1алу дослщження. Спещальну економ1чну зону "Курортополю Трускавець" було створено зпдно з1 Законом Укра!ни "Про спещальну економ1чну зону туристсько-рекреацшного типу "Курортополю Трускавець" на перюд 20 роюв у адмшютративно-територ1альних межах мюта Трускавець Льв1всько! области
Метою створення СЕЗ "Курортополю Трускавець" е стимулювання ш-вестицшно! та шновацшно! д1яльносп, спрямовано! на збереження та ефек-тивне використання природних лжувальних ресурив курорту Трускавець, прискорення економ1чних реформ у лжувально-оздоровчш галуз1 та розвиток туризму [1].
На територп СЕЗ "Курортополю Трускавець" встановлюеться та д1е спещальний правовий режим економ1чно! д1яльносп, визначений Законом Укра!ни "Про загальш засади створення 1 функцюнування спещальних (вшь-них) економ1чних зон" з урахуванням особливостей, встановлених Законом Укра!ни "Про спещальну економ1чну зону туристсько-рекреацшного типу "Курортополю Трускавець".
Органами управляння ВЕЗ "Курортополю Трускавець" е Трускавецька мюька рада та !! виконавчий комггет у межах сво!х повноважень; орган гос-подарського розвитку 1 управлшня ВЕЗ "Курортополю Трускавець". Органом господарського розвитку та управлшня "Курортополю Трускавець" е юри-дична особа, створена Трускавецькою мюькою радою за участю суб'еклв гос-подарсько! д1яльносп.
Трускавецька мюька рада та !! виконавчий ком1тет здшснюють сво! повноваження на територп СЕЗ "Курортополю Трускавець" вщповщно до Конституцп Укра!ни, Закону Украши "Про мюцеве самоврядування в Укра-!ш" цього Закону та шших нормативно-правових акпв.
Виконавчий ком1тет Трускавецько! мюько! ради здшснюе сво! повноваження щодо управлшня СЕЗ "Курортополю Трускавець" вщповщно до власних (самоврядних) повноважень та делегованих повноважень вщповщно до Закону Укра!ни "Про мюцеве самоврядування в Украш".
До сфери повноважень Трускавецько! мюько! ради та 11 виконавчого комггету також належать:
• внесения пропозицш про змши в статусi СЕЗ "Курортополiс Трускавець" у порядку, встановленому закоиодавством Укра!ни;
• затверджеиия стратегiчиих i поточних програм розвитку СЕЗ "Курортополiс Трускавець";
• забезпечення иеобхщних умов фуикцiоиуваиия державних оргаиш, розташо-ваиих иа територп СЕЗ "Курортополю Трускавець";
• укладення з органом господарського розвитку та управлшня СЕЗ "Курортополю Трускавець" генерально! угоди про передачу йому в користування зе-
мельних дшянок, об'ектв шфраструктури, розташованих на територи СЕЗ "Курортополю Трускавець" та природних ресурс1в мюцевого значення;
• укладення договору (контракту) 3i суб'ектом СЕЗ "Курортополю Трускавець" щодо умов ре^заци iнвестицiйного проекту в порядку, встановленому Трускавецькою мiською радою;
• розгляд i затвердження в порядку, встановленому Кабшетом Мiнiстрiв Укра-ши, швестицшних проектiв, що реалiзуються на територи СЕЗ "Курортопо-лiс Трускавець";
• утворення, лiквiдацiя, реорганiзацiя органу господарського розвитку та уп-равлiння СЕЗ "Курортополю Трускавець";
• здшснення шших повноважень, передбачених цим Законом.
Органом господарського розвитку СЕЗ "Курортополю Трускавець" е юридична особа, утворена Трускавецькою мюькою радою за участю суб'екпв пiдприемницькоï дiяльностi, якi дiють на територи СЕЗ "Курортополю Трускавець". Положения (статут) про орган господарського розвитку та управлшня СЕЗ "Курортополю Трускавець" затверджуеться Трускавецькою мюькою радою. На орган господарського розвитку та управлшня СЕЗ "Курортополю Трускавець" покладаеться:
• оргашзащя облаштування територи СЕЗ "Курортополю Трускавець";
• оргашзащя i контроль за будшництвом об'екпв виробничоï та невиробничоï шфраструктури та забезпечення розвитку мережi комунжацшних зв'язюв;
• укладення договор1в на виконання пiдрядних робiт щодо облаштування територи СЕЗ "Курортополю Трускавець", будiвництва об'екпв виробничоï та не-виробничоï iнфраструктури, розвитку мережi комунiкацiйних зв'язюв;
• укладення договорш про експлуатацта об'ектiв шфраструктури;
• укладення зi суб'ектами СЕЗ "Курортополiс Трускавець" у межах повноважень, наданих Трускавецькою мюькою радою, договорш оренди земельних дшянок, використання природних ресурсiв мюцевого значення та об'екпв ш-фраструктури СЕЗ "Курортополiс Трускавець";
• участь у реалiзацiï iнвестицiйних проекта;
• реестращя суб'екпв СЕЗ "Курортополiс Трускавець", що реалiзують на територи економiчноï зони iнвестицiйнi проекти, затверджеш виконавчим комгге-том Трускавецькоï мюь^ ради;
• тдготовка пропозицш Трускавецькш мiськiй радi щодо ставок оренднл плати, розмiрiв плати за комунальш послуги, тариф1в;
• здшснення разом з вдаовщними органами заходiв щодо забезпечення закон-ностi i правопорядку, екон^чнл та екологiчноï безпеки на територiï СЕЗ "Курортополiс Трускавець";
• регулювання залучення до роботи у СЕЗ "Курортополю Трускавець" шозем-них працiвникiв;
• складання та подання статистичноï звiтиостi про функцюнування СЕЗ "Ку-рортополiс Трускавець" вдаовщно до законодавства Украши;
• виконання шших функцш та повноважень, визначених у положеннi (статутi) та переданих до його компетенцiï iншими органами управлшня СЕЗ "Курортополю Трускавець".
1з прийняттям цього закону шновацшна дiяльиiсть на курортi зиачио пожвавилася i наповнилася новим змютом. Завершено понад 15 експеримен-тальних i клшчиих дослiджеиь, захищеио 12 кандидатських дисертацш, ви-пущеио 14 монографш, iиформацiйио-рекламиi буклети з шновацшними та
швестицшними пропозищями, нaуково-популярнi брошури, проспекти, опуб-лжовано в рiзних виданнях понад 100 наукових статей. У рамках украшо-ш-мецько! програми "Трансформ", на основi нових iнформaцiйних технологiй реaлiзовaно за найвищим прiоритетом проект Баварсько! школи упрaвлiння "Запровадження нових комп'ютерних програм в Укра!ш на приклaдi м. Трус-кавця". Освоено новi технологи Укртелекому на мiськiй станци телефонного зв'язку за рахунок iноземних швестицш, споруджено i технiчно оснащено ль кувaльно-реaбiлiтaцiйний корпус 1нституту проблем медично! реабЫтацп.
Ученi Трускавця на бaзi курортного нaуково-реaбiлiтaцiйного центру "Карпати - Чорнобилю" спiльно з науковими ствробиниками вiддiлу експе-риментально! бальнеологи 1нституту фiзiологil iм. О. Богомольця НАН Укра-!ни та Наукового центру рaдiaцiйноl медицини АМН Укра!ни вивчили i в ек-спериментi, i в клiнiцi роль слaбомiнерaлiзовaноl води "Нафтуся" у зниженнi негативного впливу радюцезт, нагромадженого в оргaнiзмi людини. Було також встановлено, що на курорт Трускавець внaслiдок вживання води "Нафтуся" у хворих швидше виводиться радюцезш та вiдновлюються порушен мембрани клiтин, пiдвищуеться iмунний статус. Водночас, запропонова-но додаткове вживання сорбенпв та iмунорегуляторiв для штенсивного виве-дення рaдiоцезiю.
Поряд iз цими дослiдженнями i розробленнями нових методик лжу-вання та реабшггаци, на курортi всебiчно вивчено застосування Трускавець-ко! натурально! солi "Барбара" як холекшетика при дуоденальному зондуван-нi, використання в лiкувaльнiй практищ зелено! глини (глaуконiту), а також нового способу л^вання аденоми передмiхуровоl залози за допомогою мж-рохвильово! установки в умовах бальнеолопчного курорту та ш.
Великого значення в СЕЗ "Курортополю Трускавець" надають розроб-ленню i впровадженню в курортне господарство енергоощадних технологiй. Вже реaлiзовaнi суб'ектами СЕЗ iнвестицiйнi проекти: "Реконструкщя теплового господарства ЗАТ "Трускавецькурорт" з впровадженням новiтнiх енер-гозбер^аючих технологiй; "Реконструкцiя iснуючих примiщень цеху пере-роблення ВАТ "Перком" тд облаштування заводу по розливу мшерально! води на новiтнiх технологiях; "Реконструкщя санаторного комплексу "Карпати" з його технолопчним переоснащенням на основi iнновaцiй та iн.
Всього за 9 роюв iснувaння курортополiсу було залучено бшьше 115 млн дол. США впчизняних i iноземних швестицш (табл.).
Анaлiз табл. свiдчить про те, що починаючи з 2000 р. по 2005 р. в ку-рортополiсi намиилася позитивна тенденщя стосовно реaлiзaцil зареестрова-них швестицшних проектiв, а сума iнвестицiй, вкладених у розвиток СЕЗ, зросла вщ 2 млн 759 тис дол. США (поступово збшьшуючись) до 31 млн 745 тис дол. у 2004 р. Починаючи з 2005 р., сума вкладених швестицш у курортополю, яка становила 28 млн 838 тис дол., розпочинае спадати i в 2008 р. дорiвнювaлa 5 млн 515 тис., або зменшилася бшьше шж у 5 рaзiв.
Таке стрiмке падшня швестицшних вкладень у курортополю е результатом того, що у 2005 р. у зв'язку з прийняттям Закону Укра!ни "Про внесен-ня змш до Закону Укра!ни "Про Державний бюджет Укра!ни на 2005 рж" та
деяких шших законодавчих актiв Укра!ни, зокрема i змiн до Закону Укра!ни "Про спещальну економiчну зону туристсько-рекреацiйного типу "Курорто-полiс Трускавець" 2, 6 i 10 виключити [2]. Таким чином тльги, що надавали-ся у СЕЗ "Курортополю Трускавець", були скасоват, а отже, стимулювання швестицшно! дiяльностi призупинилося.
Табл. Результаты твестицшно1 дiяльностi курортополку за 2000-2008 роки, тис. дол.
\ ^ \ й к о V ок см \ А & м- .5 х ^ § £ 5 Е? о н о И й" ^ ^ к ^ о ■ 5 § £ £ * § §■§ 2. Загальна сума швестицш, передбачених проектами 3. Фактично залучено швестицш, сЪ . чР '5 % § а-а „от ьео к п а «ЕР ■3:5 5 134 В в 4н 5. Питома вага укра!нських швестицш
всього украшсью шоземш
всього у т. ч. кра-!н Свропи
2000 11 25768 2759,2 1596,0 1163,2 1163,2 11 58
2001 14 30837 4814,0 2513,1 2300,9 2300,9 17 52
2002 17 33956 3200,8 1580,2 1620,6 1620,6 9 49
2003 22 31217 8168,4 7227,3 941,1 941,1 26 88
2004 25 95131 31745 22150,2 9594,8 804,8 33 70
2005 26 97945 28388,0 21881,6 6500,4 0,4 29 77
2006 25 100621,7 18383,4 14568,4 3770,0 0 18 79
2007 24 96287 12397,6 12227,4 170,1 170,1 13 99
2008 10 78233 5515,0 5515,0 0 0 7 100
Всього 56 589994,7 115326,4 89259,2 26061,1 7001,1 20 77
Суб'ектами СЕЗ "Курортополю Трускавець" е суб'екти тдприемниць-ко! дiяльностi, ф1л11, вiддiлення та ш. вiдокремленi пiдроздiли, якi розташова-ш на територп СЕЗ i реалiзують на цiй територп затвердженi виконавчим ко-мiтетом Трускавецько! ради швестицшш проекти кошторисною вартiстю, ек-вiвалентною не менш нiж 500 тис. дол. США, на пiдставi договору (контракту) щодо умов реалiзацп цього iнвестицiйного проекту та зареестроват органом господарського розвитку i управлiння СЕЗ "Курортополiс Трускавець" як суб'екти СЕЗ "Курортополю Трускавець".
До суб'еклв СЕЗ "Курортополю Трускавець" застосовуеться спещаль-ний правовий режим тдприемницько! дiяльностi та надаються передбаченi зазначеним Законом тльги щодо сплати податку на прибуток пiдприемств, податку на додану вартiсть, ввiзного мита та плати за землю:
• звшьнення ввд оподаткування прибутку у перш1 три роки на 100 % у три роки - на 50 %;
• звшьнення ввд оподаткування швестицш на весь перюд;
• звшьнення ввд сплати вв1зного мита [ ПДВ;
• звшьнення ввд обов'язкового продажу шоземно! валюти;
• звшьнення в1д плати за землю на перюд освоення (перш1 десять роюв) на 100 %, наступш десять роюв - на 50 %.
За дев'ять роюв функцiонування двi спецiальнi економiчнi зони - "Ку-рортополiс Трускавець" та "Яворiв" Львiвськоl областi - внесли до держбю-джету майже 330 млн грн. Держава ж надала пiльг на 30 % вщ ще! суми. Також
було додатково створено близько 6 тис. робочих мюць у цих економ1чних зонах. Тобто 1 держава, 1 Льв1вський регюн отримали вщ цих СЕЗ соладну вигоду.
Анал1з швестицшних надходжень свщчить про те, що переважае пи-тома вага укра!нських швестицш, яка становить в середньому дв1 третини. Це свщчить про велик потенцшш можливост розвитку ще! зонально! територп в раз1 покращення маркетингу курортних послуг 1 забезпечення на цш основ1 притоку шоземних швестицш Таким чином, сьогодш головним завданням регюну та урядових оргашв е вщновлення д1яльносп СЕЗ "Курортополю Трускавець" та повернення !й вдабраних пшьг.
Варто наголосити, що незважаючи на стр1мке зменшення швестицшних потоков у економ1чну зону, Трускавецький шновацшний фонд за влас-ш кошти здшснюе реал1защю проекпв: "Застосування шрководневих вод для л1кування паталогш шюри, опорно-рухового апарату, серцево-судинно! сис-теми"; "Розроблення кондитерського продукту з радюпротекторними власти-востями"; "Оцшка ф1зюлопчно! та клшчно! ди мшерально! води джерела №12 1 розроблення технологш тдготовки !! до л1кувального вживания".
Враховуючи стан шновацшно! д1яльност1 та особливосп ушкального бальнеолопчного курорту, в Трускавщ щор1чно проводять м1жнародш науко-во-практичш конференцп, симпоз1уми, конгреси, засщання, презентаци з р1з-номаштних проблем курортно! д1яльносп.
Трускавець - самобутнш 1 надзвичайно привабливий курорт Укра-!ни - затишна й еколопчно чиста зона з пом1рно-континентальним кшматом, щедрим розма!ттям природних багатств, курорт е одшею з найдавшших оздо-ровниць Свропи. Сьогодш Трускавець перетворився у великий курортний комплекс з1 сучасною л1кувально-д1агностичною базою. На Трускавецькому родовищ1 розвщаш р1зш типи тдземних мшеральних л1кувальних вод, яю в1др1зняються м1ж собою як за х1м1чним складом 1 лжувальними компонентами, так 1 за умовами формування, зосереджеш велию запаси мшеральних вод з 14-ма природними джерелами та поклади "прського воску" - озокериту [6].
Привабливють курорту забезпечуе л1кувальна вода "Нафтуся". Ця уш-кальна вода генетично пов'язана з нафтою, звщти 1 така милозвучна назва. Бь олопчно активш речовини "Нафтуа" розглядають як адаптогени, здатш ю-тотно шдвищувати 1мунний статус оргашзму. Ненасичеш жирш кислоти, присутш в "Нафтуш", забезпечують антиоксидантний, антисклеротичний ефект. Окрем1 оргашчш сполуки, яю входять до складу, шдсилюють функщю печшки 1 нирок, що проявляеться стимулящею жовчоутворення 1 сечовидь лення 1, як наслщок, профшактика 1 л1кування застшних явищ у печшщ, жов-чних 1 сечових шляхах, запобшання утворенню 1 сприяння виведенню невеликих камешв з нирок 1 жовчного м1хура. "Нафтуся" забезпечуе виведення з оргашзму токсичних речовин, зокрема 1 радюнуклдав. Враховуючи те, що до складу СЕЗ "Курортополю Трускавець" входить 33 комфортабельних санато-рп, 23 пансюнати, у яких працюють 1 проводять науков1 дослщження вчеш р1зного оздоровчого профшю, сьогодш доречно було б одночасно з повер-ненням пшьг курортополюу, на його баз1 та СЕЗ "Явор1в" 1 ушверситепв Льв1вського регюну створити шновацшний кластер.
Кластер - це TeprnopianbHe об'еднання взаемозалежних тдприемств, навчальних i нaуково-дослiдних зaклaдiв та установ у межах вщповщного регюну, що спрямовують свою дiяльнiсть на виробництво продукцп свiтового piBM. Клaстернi об'еднання на сьогоднi е одшею з найефектившших форм оргашзацп iнновaцiйних пpоцесiв, форм pегiонaльного розвитку, за якоï на ринку конкурують вже не окpемi пiдпpиемствa, а цш комплекси, якi скоро-чують своï витрати завдяки спiльнiй технолопчнш коопеpaцiï компaнiй. Об'еднання у кластери формують специфiчний економiчний пpостip з метою розширення сфери вiльноï торпвл^ вiльного пеpемiщення кaпiтaлу та людсь-ких pесуpсiв, а отже, виконують функцiï структуроутворювальних елементiв глобaльноï системи.
Кластерний шдхщ використовуеться: для aнaлiзу конкурентоспро-можностi держави, pегiону, галузц як основа полiтики економiчного розвитку; для розроблення програм регюнального розвитку; як основа стимулюван-ня iнновaцiйноï дiяльностi; як "мaгнiт" для залучення iнвестувaння; як основа взаемоди великого i малого бiзнесу. Основна мета кластера - тдвищити внутршню та мiжнapодну конкуpентоспpоможнiсть його члешв за рахунок комеpцiйного i некомерцшного спiвpобiтництвa, наукових дослiджень та ш-новaцiï, освiти, навчання i зaходiв полiтики пiдтpимки.
Висновки. Пiдсумовуючи викладене, потpiбно зауважити, що шнова-цшна дiяльнiсть не сaмоцiль, це - кроттка цiлеспpямовaнa робота, пошук i творчють. Враховуючи нaвiть скрутне економiчне становище в нaшiй держа-вi i куpоpтнiй гaлузi, зокрема в умовах функщонування СЕЗ "Куpоpтополiс Трускавець", Трускавецький валеолопчний iнновaцiйний центр спрямовуе своï зусилля на забезпечення теpитоpiaльноï iнтегpaцiï наукових дослiджень та розробок i впровадження ïх в курортному середовищ^ буде генеруючим i акомулюючим центром iнновaцiйноï дiяльностi, зразком моделi розвитку pекpополiсiв, куpоpтополiсiв i рекрацшних зон, мiсцем вiдпpaцювaння нових методiв та пpинципiв оpгaнiзaцiйного упpaвлiння санаторно-курортними закладами Укpaïни в ринкових умовах господарювання.
Застосування на сьогодш кластерного тдходу в Украш е необхщною умовою для вiдpодження втизняного виробництва, пiдвищення ефективнос-тi шновацшного розвитку pегiонiв, досягнення високого piвня економiчного розвитку та конкуpентоспpоможностi. Кшцева мета - зайняття Укpaïною одного мiсця у глобaльнiй системi економiчного та полiтичного розвитку. Саме для Украши, особливо в умовах посилення глобaлiзaцiï та конкуpенцiï, пи-тання скоpiшого створення та сприяння ефективному розвитку кластерних об'еднань набувають особливоï aктуaльностi та мають безумовну перспективу, особливо в умовах змш, що вiдбувaються у свгговш економiцi, у якiй на перший план виходить володшня якiсно новим видом ресурив, а саме шфор-мaцiею, iнновaцiями та iнтелектом.
Л1тература
1. Про спещальну економ1чну зону туристсько-рекреацшного типу "Курортожшс Трускавець": Закон Украши вщ 18.03.99 р., № 514-XIV / Вщомосп Верховно!' Ради Украши (ВВР), 1999. - № 15.
2. Про внесення змш до Закону Украши "Про Державний бюджет Украши на 2005 piK" та деяких шших законодавчих актiв Укра1ни" / Урядовий кур'ер, 2005. - № 58-59 (2971-2972), 31.03.2005 р.
3. Васенко В.К. Вшьш екож^чщ зони: стратепя розвитку : моногpафiя / В.К. Васенко. - Суми : Вид-во "Довкшля", 2004. - 348 с.
4. Геець В.М. 1нновативно-шновацшний шлях розвитку - модершзацшний проект розвитку украшсько! економiки i сусшльства початку ХХ1 столiття / В.М. Геець // Бангавська справа. - 2003. - № 4 (52). - С. 4-32.
5. Лобода М.В. Курортш ресурси Украши / за ред. М.В. Лободи. - К. : ЗАТ "Укрпрофоз-доровниця", "ТАМЕД", 1999. - 344 с.
6. Матолич Б.М. Мшеральш води та курорти Львiвщини / за ред. Б.М. Матолича. -Львiв : Вид-во "Вид-во Палпра Друку", 2003. - 96 с.
7. Оваченко 1.Ю. Вiльнi економiчнi зони : навч. пошбн. / 1.Ю. Сiваченко, Н.О. Кухарсь-ка, М.А. Левицький. - К. : Вид-во "Дакор Алерта", 2002. - 480 с.
Чудаева И.Б. Специальная экономическая зона "Курортполис Трускавец": результаты и проблемы функционирования
Проанализированы результаты инновационной и инвестиционной деятельности СЕЗ "Курортполис Трускавец". Выделены основные недостатки, которые негативно влияют на деятельность курортполиса. Предложены основные направления повышения эффективности его деятельности на перспективу.
Ключевые слова: курортполис, инновации, инвестиции, научно-техническая революция, интеллектуальный продукт, оздоровительный процесс, реабилитация, новейшие технологии, маркетинг, валеологический инновационный центр, рекропо-лис, рекреационная зона, инновационный кластер.
Chudayeva I.B. Special economic zone "Resort Truskavets": problems and results operation
Results of innovation and investment SEZ "Resort Truskavets". Allocated deficiencies, that adversely affect the activity resort. The basic directions of improving the efficiency of its operations in the future.
Keywords: Resort, innovation, investment, scientific-technological revolution, the intellectual product, process health, rehabilitation, new technologies, marketing, valeologi-cal Innovation Center rekropolis, recreation area, an innovative cluster.
УДК 331.1 Астр. 1.В. Ганза1 - Запорьзький нацюнальний унтерситет
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ОЦ1НЮВАННЯ МОТИВАЦП Д1ЯЛЬНОСТ1 ПЕРСОНАЛУ ПВДПРИеМСТВ
Дослщжено необхщщсть оцшювання мотивацп як здобувача, так i пращвника шдприемства. Визначено завдання оцшки персоналу як на стратепчному, так i на тактичному рiвнях. Дослщжено, що основним мотивом дiяльностi е матерiальна ви-нагорода. Встановлено, що для пращвнигав важлива також немонетарна мотиващя. Дослщжено процес оцшювання персоналу пщприемств харчово! промисловост та встановлено критерп для оцшювання дшових якостей пращвника.
Ключовг слова: мотив, мотиващя, оцшювання персоналу, трудова дiяльнiсть, критерп оцшювання, монетарна мотиващя, немонетарна мотиващя.
Постановка проблеми. Досягнення оргашзацшних та шдивщуальних цшей персоналом шдприемства потребуе ефективного використання вих ре-суршв 1 насамперед високо! трудово! в1ддач1 вщ кожного пращвника. При-
1 Наук. кер1вник: проф. А.В. Череп, д-р екон. наук - Запор1зький нацюнальний ун1версигет
