CC BY
14
Лтратура
1. Баканов М.И. Теорiя экономического анализа : навч. noci6H. / М.И. Баканов,
A. Д. Шеремет. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2002. - 230 с.
2. Василенко В.О. Антикризове управлшня шдприемством : навч. посГбн. /
B.О. Василенко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2005. - 504 с.
3. Волкова Н.С. Використання сучасного тдходу при розробщ дiагностичних систем /
H.С. Волкова // Вюник Черкаського ушверситету : наук. журнал. - Сер.: Економiчна. -Черкаси : Вид-во Черкаського НУ iM. Богдана Хмельницького. - 2010. - Вип. 172. - С 67-74.
4. Городня Т.А. ЕкономГчна та фшансова дiагностика : навч. поабн. / Т.А. Городня,
I.П. Мойсеенко - Львiв : Вид-во "Магжшя", 2008. - 281 с.
5. 1ванюта С.М. Антикризове управлшня : навч. поабн. / С.М. 1ванюта. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 255 с.
Городня ТА., Чорняк Л.Р. Теоретические основы диагностики деятельности производственного предприятия
Освещены подходы к экономической диагностике деятельности производственного предприятия с позиции различных ученых, исследованы вопросы относительно направлений диагностики, сформирована система классификации видов диагностики. Уделено внимание этапам экономической диагностики на производственном предприятии.
Ключевые слова: диагностика, состояние предприятия, комплекс, структура, классификация, виды, признаки, этапы.
Gorodnyaya TA., Chornyak L.R. Theoretical basis of diagnosis of the manufacturing enterprise.
This article presents approaches to the diagnosis of the economic activity of industrial enterprises from the perspective of the various scientists investigated questions about the directions of diagnostics, formed a system of classification of diagnosis. Paying attention to the stages of economic diagnostics manufacturing company.
Keywords: diagnosis, state enterprises, the complex structure, classification, types, symptoms, stages.
УДК 330.341.1:332.1 Астр. М.П. Данилович1 -
Ыститутрегюнальних до^джень НАН Украти
ОРГАШЗАЦШНО-ФУНКЦЮНАЛЬШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРУКТУР
Розглянуто проблеми створення та дiяльностi регюнальних шновацшних структур (Р1С), визначено основш причини порiвняно низько!' ефективносп ïx фун-кцюнування. Запропоновано модель Р1С, яка базуеться на локально-зональнш формi функцiонально-просторовоï оргашзаци Р1С. Розроблено оргашзацшно-функцюналь-ш мехашзми взаемоди елемештв Р1С.
Ключовг слова: регюнальна шновацшна структура, форми функцюнально-просторовоï оргашзаци Р1С, оргашзацшно-функцюнальний мехашзм.
Вступ. Розвиток свiтовоï економжи доводить, що наука, осв1та та нов1 теxнологiï в поеднаннi зi структурами, якi спроможнi впроваджувати результата ïx дiяльностi, та державною тдтримкою, стають вирiшальними чинника-ми у темпах зростання i якосп економiчного розвитку краïни. За цих умов ви-никае потреба у формуванш в Украïнi збалансованоï системи, за допомогою
1 Наук. KepiBHm:: проф. Ю.1. Стадницький, д-р екон. наук - НУ " Львiвська жштехшка"
якоï створюються комфортнi умови для iнтеграцiï науково-дослщних, про-мислових та фiнансових структур у нацюнальну iнновацiйну систему (Н1С).
На сьогоднi в Украш, як зазначають Б. Патон та I. Юхновський [1, с. 19; 2, с. 28], створеш всi елементи вiтчизняноï iнновацiйноï системи як на регь ональному, так i на нацюнальному рiвняx, але успiшно функцюнують тiльки ок-ремi ïï складовi (наприклад - технологiчнi парки, технополюи, науковi парки), оскiльки вiдсутня скоординована взаeмодiя мiж ними, що призводить до автономного ïx функцюнування та втрати довiри iноземних та впчизняних швесто-рiв до iнновацiйноï сфери. У цьому контекстi, як наголошуе I. Матюшенко [3], Н1С та ïï складовi - регюнальш iнновацiйнi системи - "... вимагають бiльш виз-наченого структурного оформлення", а саме розробки органiзацiйноï структури та меxанiзму взаемодiï ïx складових елементiв (наукового, навчального, шфор-мацшного, теxнологiчного, виробничого, iнвестицiйного), якi повинш знаходи-тись у постiйному взаемозв'язку, едностi та бути потенцiйно спроможними створити висококонкурентну територiальну (регiональну) шновацшну структуру (Р1С).
Вагомий внесок у дослщження проблем та перспектив розвитку наць ональноï iнновацiйноï системи та ïï окремих елементiв зроблено у роботах укра-ïнськиx учених: О. Амош, В. Гейця, Долшнього, О. Лапко, Б. Малiцького, Б. Патона, А. Поручника, В. Семиноженка, В. Трофимовой Л. Федулово^ I.P. Юхновського та iн. Серед зарубiжниx учених потрiбно вiдзначити таких визнаних наукових авторитетiв у сферi оргашзування iнновацiйноï дiяльностi, як Б. Ашейма, С. Валдайцева, М. Жертлера, А. 1саксена, Ф. Тьодлiнга, К. Фрiме-на, Дж. Хауельса, М. Хайденрайха, В. Чужикова.
Постановка завдання. Метою роботи е дослщження специфiки форму -вання Р1С пiд впливом сукупност зовнiшнix i внутрiшнix факторiв, визначення основних ïï функцiй та побудова оргашзацшно-функцюнального меxанiзму дь яльностi Р1С.
Результати досл1джень. Побудова iнновацiйноï моделi розвитку наць ональноï економiки, як показуе впчизняний та зарубiжний досвщ [3; 4, с. 31; 5, с. 263], неможлива без формування на рiвнi регiону взаемопов'язаних та взаемо-залежних складових елементiв шновацшного процесу, як в процесi функцюнування спроможш створити науково-теxнологiчнi, виробничо-господарсью, фь нансово-кредитнi, соцiально-економiчнi регiональнi мережi та об'еднати ïx в едину iнновацiйну структуру.
Вибiр моделi Р1С залежатиме вiд багатьох чинникiв: розвитку шнова-цiйноï iнфраструктури, яка забезпечуе органiзацiйну, правову та економiчну тдтримку iнновацiйноï дiяльностi [6]; ефективностi функцюнування моделi ш-ституцiйного територiального партнерства (ушверситети ^ органи влади вшх рiвнiв ^ пiдприемницькi структури ^ фiнансово - кредитнi установи ^ регь ональнi iнновацiйнi структури) [7, с. 11]; наявносп наукових шкш та на-укоемних високотеxнологiчниx галузевих секторiв; геополiтичного розташуван-ня; розвитку транспортних i комушкацшних мереж; стану виробничо-госпо-дарського комплексу та його спроможносп впроваджувати iнновацiï; розвитку малого та середнього наукоемного пiдприемництва; наявносп регiональниx ш-новацiйниx структур, як комерцiалiзують iнновацiï (на стадiï виробничий зра-
зок ^ сершний зразок) та надають податков^ митнi та фiнансовi преференцiï cboïm суб'ектам [8, с. 163]; спроможност фiнансово-кредитного сектору perioHy здiйснювати швестицшне забезпечення iнновацiйних процесiв та îh.
У просторовому аспектi формування Р1С базуються на трьох основних тдходах до ïï створення [9, с. 41]. Перший з них передбачае формування на те-риторiï репону локальних iнновацiйних цен^в, наyково-технiчних зон, технопарков, наукових паркiв, технополiсiв, зон розвитку нових i високих технологiй, бiзнес-iнкyбаторiв, зон технiко-економiчного розвитку (локальна форма функщ-онально-просторовоï оргашзацп Р1С). За другого пiдходy на територп регiонy формують окремi зони, яю охоплюють найбiльш активну частину науково-ви-робничоï агломерацiï, включаючи повнютю або частково мiсто-центр (зональна форма фyнкцiонально-просторовоï органiзацiï Р1С). Третiй шдхщ до формування Р1С передбачае охоплення цiлого регiонy, тобто репон виступае як единий технологiчний проспр зi своïми ресурсами та кшькома базовими точковими iH-новацiйними структурами, об'еднаними мiж собою единою комплексною шно-вацiйно спрямованою iнфрастрyктyрою (зонально-локальна форма функщ-онально-просторовоï органiзацiï Р1С).
Не вiдкидаючи впливу iнших чинниюв на вибiр моделi Р1С та базуючись на вище зазначених, на нашу думку, ефектившсть оргашзацшно-функцюналь-roï та просторовоï моделi Р1С визначатиметься його спроможнютю виконувати так! функцп:
• координувати сшвпрацю yнiверситетiв, науково-дослщних установ, мiсцевих органiв влади, фшансово-кредитних структур, регiональних iнновацiйних структур з тдприемствами регiонy для технологiчноï модершзаци регюналь-ного виробничого комплексу;
• створювати високотехнологiчнi експериментально-виробничi малi тд-приемства на базi кафедр, лабораторш та тдроздшш навчальних та науково-дослщних шститупв регiонy;
• забезпечувати реалiзацiю iнновацiй у преференцiйномy режим^ через техно-лопчш парки, технопсшси, наyковi парки, спецiальнi (вшьш) еконотчт зони;
• сприяти розвитку малого i середнього наукоемного тдприемництва в регюш та стимулювати його зв'язки з розробниками новацiй;
• забезпечувати оргашзацшну, фiнансовy, iнформацiйнy, кадрову, технолопч-ну та комyнiкацiйнy тдтримку суб'ектам Р1С;
• забезпечувати доступ впчизняних та iноземних iнвесторiв до баз даних по-тенцiйних об'ектiв швестування та нових розробок;
• формувати мережевi взаемодiï yнiверситетiв, наyково-дослiдних установ, ре-гiональних iнновацiйних структур у галyзi iнновацiй i трансферу технологш;
• залучати до iнвестицiйноï д1яльносп фшансово-кредитш структури не як кредиторш, а як партнерiв щодо реалiзацiï iнновацiйних та iнвестицiйних проектiв малих та середнiх наукоемних тдприемств репону;
• залучати м!жшродш фiнансовi шституцп, iноземних iнвесторiв через надан-ня державних гарантiй щодо виконання шновацшних та iнвестицiйних про-ектiв Р1С;
• сприяти створенню м!жвиш!вських центрш з тдготовки кадрiв для виробни-чих наукоемних структур та дослщно-навчальних закладiв регiонy.
Цей перелiк вщображае ильки основш фyнкцiï Р1С, яю е ключовими в по6удов! ïï структури та розробщ механiзмy взаемоди ïï сyб'екгiв щодо форму-
вання единого технолопчного простору, а надалi й економiчного простору реп-ону. Виходячи з функцiй, що покладаються на Р1С, ми побудували ïï модель, схему я^ наведено на рис. Зпдно з цiею моделлю, Р1С е вiдкритою для штег-раци вiтчизняниx i мiжнародниx iнновацiйниx та швестицшних iнституцiй, а ïï елементи функцюнально взаемозумовленi та взаемопов,язанi.
Регюнальна тноващйна структура
Рис. Структурна схемарегюнально'1 ЫновацшноХструктури
Як випливае з рисунку, запропонована модель Р1С включае так! основш складовi:
• репональний контактно-координацiйний центр (РККЦ), на який передбачено покладання функцш з оргашзаци yправлiння iнвестицiйно-iнновацiйною дь яльшстю в репош;
• учасники Р1С, до яких насамперед в!дносять технопарк, науково-дослщт та освпш заклади репону, а також державш органи управлшня швестицшною та шновацшною д!яльшстю в репош;
• органи, що здшснюють фшансування iнвестицiйно-iнновацiйноï д!яльносп в репош (це передусш фшансово-кредш'ш !нститути та небанювсью фшансов! органiзацiï);
• суб'екти, що е споживачами шновацш та кшцевими рецишентами швести-цшних ресурав, яю вкладаються (як так! суб'екти виступають складов! про-мислово-виробничого комплексу репону).
Розглянемо i проанал!зуемо основш структурш блоки запропонованоï модел! Р1С, як! наведено на рисунку. Перший блок - це структури продукуван-ня шновацш та кадрового забезпечення шновацшного процесу. У нього входять наyково-освiгнi та дослщн структури репону, на баз! яких формуються так! репональш структури:
а) репональш селекцшш центри шновацш, як! проводять ввдб!р розробок i формують пропозищю новацш для виробничо-господарського комплексу репону;
б) репональш шформацшш центри новгтшх технологш, як! забезпечують реал!защю державноï полггаки в галуз! нових технологш як територ!аль-на ланка iнформацiйноï шфраструктури регiональноï iнновацiйноï систе-ми;
в) репональш центри експертизи наукових дослщжень, як! створюються для координацп i експертизи наукових дослщжень, що проводяться на-уково-осв^шми структурами репону.
Другий блок мютить структури комерщатзацц шновацш та формуеться з локальних регюнальних шновацшних структур, технопарков, технополгав, як! е дом!нуючою формою оргашзаци шновацшних процешв в Украïнi. Оскшьки вщповщно до чинного законодавства [10] шновацшн проекти технопарков, шд час ïх реалiзацiï, користаються митними та податковими преференц!ями, це дае змогу зменшити швестицшш та операцшш витрати на проекти.
Третш блок Р1С включае структури фшансового забезпечення шновацш, як! формуються !з впчизняних та закордонних фшансово-кредитних шститупв. Провщну роль у цьому блощ вщграють: Украшський банк реконсгрyкцiï та розвитку, репональш комунальн небанювсью шновацшш фшансово-кредитш установи та структурш фонди Свропейського Союзу (СС) з шдтримки тран-скордонних шновацшно-швестицшних процешв у прикордонних крашах з СС, д!яльнють яких спрямована на фшансову пщтримку iнновацiйноï д!яльност в Украïнi.
Четверта складова Р1С - це структури виробничого впровадження шновацшних та швестицшних проекпв репону, тобто суб'екти виробничо-госпо-дарського комплексу репону. Дом!нуюча роль у цьому блощ выводиться реп-ональним промисловим та шдустр!альним паркам, спещальним (вшьним) еко-
номiчним зонам i територiям прiоритетного розвитку, оскшьки на цих територь ях створено виробничу iнфраструктуру, використання якоï дае змогу зменшити термiни та швестицшш витрати на реалiзацiю проектiв.
П'ятий структурний блок Р1С, що е одним з найбшьш вагомим, фор-муеться iз структур державноï тдтримки iнновацiй та об'еднуе державнi реп-ональнi органи управлiння iнновацiйною та швестицшною дiяльнiстю. Одним iз головних елементав цього блоку е Регюнальш центри Державного агентства з швестицш та управлiння нацiональними проектами Украши (РЦДА1УНПУ), якi формують та забезпечують реалiзацiю державноï полiтики у сферi iнновацiйноï та iнвестицiйноï дiяльностi на регюнальному рiвнi та координують "дозвшьну" систему в межах реалiзацiï регюнальних проектiв та програм [11].
Вочевидь, одним iз головних елеменпв пропонованоï моделi Р1С, який впливае на ïï ефективне функцiонування, е структура, яка координуе дц ïï суб'екпв, е регiональний контактно-координацiйний центр (РККЦ). При цьому для ефективноï взаемодiï суб'ектiв Р1С в рамках координацiйноï структури не-обxiдним е його формування на базi РЦДА1УНПУ органiзацiï, на яку державою покладеш обов'язки з органiзацiйноï, фiнансовоï i правовоï пiдтримки шнова-цiйноï та iнвестицiйноï дiяльностей в регiонi, а також науково-технолопчного парку, який на регюнальному рiвнi формуе iнновацiйну i виробничо-госпо-дарську iнфраструктури.
Виходячи з поставлених перед Р1С завдань, були визначеш функцiï РККЦ, а саме: координащя дiяльностi наукових, виробничих, фшансових, адмь нiстративниx iнституцiй у сферi розробки та впровадження iнновацiй; координащя дiяльностi регiональниx бiрж шновацш; правовий, фшансово-екожмч-ний, теxнологiчний i оргашзацшний супровiд iнновацiйниx та швестицшних проектiв; представлення iнтересiв вiтчизняниx та iноземниx iнвесторiв у влад-них структурах та фюкальних органах; супровщ iнновацiйниx та iнвестицiйниx проектiв за принципом " Сдиного вiкна"; забезпечення доступу впчизняних та iноземниx iнвесторiв до баз даних потенцiйниx об'екпв iнвестування; пошук партнерiв-iнвесторiв для реалiзацiï проектiв.
Загалом, РККЦ може бути створений у вигляд структурного пщроздшу РЦДА1УНПУ або окремого органу з координацп дiяльностi суб'ектiв iнвести-цiйно-iнновацiйноï дiяльностi у певному регiонi, який тдпорядковуеться РЦДА1УНПУ. При цьому джерелами фшансування цього органу повиннi бути не лише бюджетш засоби, але й кошти, що надходять вщ iнвесторiв як оплата вартостi послуг, що надаеться ним.
Що стосуеться меxанiзму функцiонування РККЦ, то його послщовшсть можна подати таким чином:
1) збiр та опрацювання iнформацiï про результати наукових дослщжень, якi отримано науково-освiтнiми i дослщними структурами регiону;
2) оцiнювання потреби промислово-виробничого комплексу регiону в ш-вестицiйниx ресурсах, зокрема у впровадження нововведень;
3) пошук iнвесторiв та визначення можливих джерел задоволення потреби промислово-виробничого комплексу регюну в швестищях;
4) надання iнформацiï науково-освiтнiм та дослщним структурам про потребу промислово-виробничого комплексу регюну в нововведеннях;
5) проведення дилопчних дослiджень (поеднання потреб виробництва у новому продукта та можливостями (результатами) фундаментальних досль джень задовольнити вщповщну потребу);
6) надання iнформацiï потенцiйним iнвесторам про перспективш напрями вкладення коштiв у розвиток промислово-виробничого потенцiалу регiону. Отже, РККЦ можна розглядати як пром1жну ланку, за допомогою яко1
вщбуваеться комушкацшний взаемозв'язок (а у перспектив1 - i реальне ствро-бгтництво) тж, з одного боку, потенцiйними iнвесторами, а також науково-ос-вiтнiми i дослщними структурами регiону та суб'ектами промислово-виробни-чого комплексу, а з шшого - мiж цими двома складовими Р1С.
Зауважимо, що РККЦ повинен стати ядром Р1С, навколо якого форму-ються усi елементи Р1С i яке координуе ïx дiяльнiсть, що дае змогу ефективно виршувати проблему створення единого технолопчного та економiчного простору регюну.
Висновки. У роботi запропоновано модель Р1С, яка базуеться на локаль-но-зональнiй формi ïï функцiонально-просторовоï оргашзацп. Згiдно iз запропо-нованою моделлю, розроблено функцiональний апарат, який е ключовим для встановлення складових частин та розробки меxанiзму взаемодiï елементав Р1С. Змодельована структура Р1С дасть змогу сформувати науково-теxнологiчнi та оргашзацшно-екожмчш регiональнi мережi, як! об'еднали б ус елементи шно-вацiйного процесу регюну в единий екожмчний простр !з здатнiстю не просто створювати та набувати знания, а й устшно ïx впроваджувати.
Л1тература
1. Патон Б.С. Наука - шноващям / Б.С Патон // Наука та шновацц. - 2008. - Вип. 4, № 5.
- С. 19-20.
2. Юхновський 1.Р. Вибраш пращ. Економжа / 1.Р. Юхновський. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полiтеxнiка", 2005. - 864 с.
3. Матюшенко 1.Ю. Перспективи створення нашональжи шновацшжй системи в Укршш / 1.Ю. Матюшенко. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iee.orq.ua/ files/alushta/13-matyushenko-perspektyvy_stv.pdf.
4. Кудлай А.В. ¡нновацшний розвиток економ1ки: регюнальна модель / А.В. Кудлай // Економ1чний проспр : зб. наук. праць. - Дншропетровськ : Вид-во ПДАБА, 2008. - № 17. - С. 30-39.
5. Семиноженко В.П. Украша: шлях до постiндустрiальноï цившзаци / В.П. Семиноженко. - Харгав : Вид-во "Константа", 2005. - 360 с.
6. Про шновацшну д1яльшсть: Закон Украши вщ 4 липня № 40-1У // Вщомосп Верxовноï Ради Украши. - 2002. - № 36. - Ст. 266.
7. Лендел М.О. Модел1 взаемоди агентств регюнального розвитку з державними, громадськими та приватними ш-тами. Стратепчний шдхщ до планування розвитку / М.О. Ленел // 1н-ти та шструменти розвитку територш: на шляху до Свропейських принцитв.
- Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Мшешум", 2003. - 244 с.
8. Федулова Л.1. Органiзацiйнi мехашзми формування результативноï регiональноï iнновацiйноï системи / Л.1. Федулова // Стратегiчнi прюритети науково-аналгтичний щоквартальний зб. - К. : ДП "НВЦ Свроатлантикшформ", 2009. - № 4 (13). - С. 157-165.
9. Трофимова В.В. Регюнальш шновацшш комплекси в глобальнш економщ : монограф1я / В.В. Трофимова. - Омферополь : Вид-во В1ТроПршт, 2009. - 260 с.
10. Закон Украши "Про спещальний режим iнновацiйноï д1яльносп теxнологiчниx парив" // Вщомост Верxовноï Ради Украши. - 1999. - № 40. - Ст. 363.
11. Положення про Державне агентство Украши з швестицш та розвитку. Затверджено постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 17 травня 2010 р., № 356. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.in.gov.ua.
Данилович М.П. Организационно-функциональные аспекты формирования региональных инновационных структур
Рассмотрены проблемы создания и деятельности региональных инновационных структур (РИС), определены основные причины сравнительно низкой эффективности их функционирования. Предложена модель РИС, которая базируется на локально-зональной форме функционально-пространственной организации РИС. Разработаны организационно-функциональные механизмы взаимодействия элементов РИС.
Ключевые слова: региональная инновационная структура, формы функционально-пространственной организации РИС, организационно-функциональный механизм.
Danylovych M.P. Organizationally are functional aspects of forming of regional innovative structures
The problems of creation and activity of regional innovative structures (GREW) are considered, certainly principal reasons comparatively low efficiency of their functioning. A model is offered GREW, what was based on to locally zonal to the form functionally spatial GREW organization. Developed organizationally functional mechanisms of co-operation of elements GREW.
Keywords: regional innovative structure, forms functionally spatial GREW organization, organizationally functional mechanism.
УДК 658.589 npoeidHuü спецЬалЬст бухгалтер-peeijop М.В. Добрянська -Головне управлшня ветеринарно'1 медицини в Львiвськiй областг
¡ННОВАЦП В УПРАВЛ1НСЬК1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРОМИСЛОВИХ ШДПРИеМСТВ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1 В УМОВАХ ПЕРЕХ1ДНО1 ЕКОНОМ1КИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ
Розглянуто проблеми впровадження управлшських шновацш на промислових шдприемствах Львiвськоï области Визначено функци управлшня шновацшною яльшстю. Запропоновано схему взаемоди шдсистем управлшня тдприемствами для досягнення високого рiвня ефективност шновацш в управлшш промисловими шд-приемствами.
Ключовг слова: управлшсьга шноваци, промисловi пiдприемства.
Постановка проблеми та ïï зв'язок i3 важливими науковими та практичними завданнями. В умовах перехщжя економ^и вщ централiзованоï до ринково^ (через соцiально орiентовану ринкову еконотку), в яких перебувае Украша, важливого значения набувае застосування передового досвщу в систе-мi менеджменту промислових тдприемств. Адже швидка динамжа зовшшньо-го середовища вимагае вщ управлiнцiв своечасного реагування. Необхiдною е реконструкщя iснуючоï системи менеджменту украшських промислових тд-приемств iз врахуванням зарубiжного досвiду та адаптування його до сучасних украшських реалш. Тому тема шновацшного розвитку системи менеджменту промислових тдприемств Украши е надзвичайно актуальною. Саме необхад-нiсть розвитку iнновацiйноï сфери у нашiй краш знайшло також вiдображення у посланш Президента Украïни у 2010 р.
Аналз останнгх досл1джень i публжацш, в яких започатковано вирг-шення проблеми. Проблематику iнновацiй у систем управлiння промисловими тдприемствами висвiтлено у працях таких вчених-економiстiв: 1.В. Алексеев,
