CC BY
15
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2G12. - Вип. 22.1G
2. Меренюк Т.В. Управлшня витратами як чинник тдвищення конкурентоспроможнос-tí пiдприeмства // Сучасш проблеми економiки та управлшня шдприемствами : матер. Мiж-нар. наук.-практ. конф. - Дншропетровськ : Изд-во "Наука" i освгга, 2007. - Т. 4. - С. 371-374.
3. Панасюк В. Управлшня витратами виробництва / В. Панасюк. - Терношль : Вид-во "Екож^чна думка", 1999. - 118 с.
4. Меренкова Л.О. Управлшня витратами шдприемства в ринковш економщ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.06.01 - Економжа, органiзацiя i управлшня шдприемством / Харгавський державний економiчний унiверситет. - Харгав, 2003. -20 с.
5. Кузьмiн О.С. Теоретичнi та прикладнi засади менеджменту : навч. поабн. / О.С. Кузь-мiн, О.Г. Мельник. - Вид. 3-те, [перероб. та доп.]. - Львiв : Вид-во НУ "Львiвська полггехш-ка", "1нтелект-Захщ", 2007. - 384 с.
Гончар М.Ф., Холявка Л.Ю. Усовершенствование управления производственными затратами на отечественных предприятиях
Освещены теоретические основы относительно определения понятия "производственные затраты" и структуры производственных затрат. Определены основные этапы и особенности управления производственными затратами на предприятиях. Предложены направления совершенствования управления производственными затратами на отечественных предприятиях.
Ключевые слова: производственные затраты, управление производственными затратами, направления совершенствования управления производственными затратами.
Gonchar M.F., Holiavka L. Yu. Improvement of enterprise cost management in domestic enterprises.
The article outlines the theoretical basis of the definition of "enterprise cost" and dwells upon structure of enterprise cost. Principal stages and peculiarities of the production cost management in enterprises are discussed. The article offers main ways of the enterprise cost management in domestic enterprises.
Keywords: enterprise cost, enterprise cost management, ways of Improvement of enterprise cost management.
УДК 330.341:336.226 Астр. М.П. Данилович1 -
1нститутрегюнальних до^джень НАН Украти
БАЗОВ1 ЕЛЕМЕНТИ КОНЦЕПЦП СУБСИДОВАНОГО Ф1НАНСУВАННЯ РЕПОНАЛЬНИХ 1ННОВАЦ1ЙНИХ СТРУКТУР
Розглянуто проблеми державно!' шдтримки шновацшно!' дiяльностi, визначено основш причини порiвняно низько!' ефективност субсидованого фшансування реп-ональних шновацшних структур (Р1С). Запропоновано елементи концепци субсиду-вання шновацшно!' сфери, яга базуються на непрямих методах субсидування, та визначено структури для ïï peалiзацiï.
Ключовг слова: концепщя субсидованого фшансування, регюнальш шнова-щйш структури, форми субсидування.
Вступ. Перехщ в1тчизнянс^ економжи до iнновацiйноï модел1 розвит-ку та побудова власноï шновацшно^ системи потребуе розроблення комплексу оргашзацшних, eкономiчних та правових ршень. Однiею з важливих умов досягнення поставлeноï мети е фiнансова тдтримка iнновацiйних пpоцeсiв
1 Наук. кер1винк проф. Ю.1. Стадницький, д-р екон. наук
державою. При цьому держава повинна встановити обгрунтоваш i довготер-mîhobî правила взаемодп мiж учасниками iнновацiйного процесу та сформу-вати концепцiю державноï тдтримки iнновацiйноï дiяльностi на усiх рiвнях.
Пiд час формування концепцiï державноï пiдтримки iнновацiйноï сфе-ри, на мезорiвнi, в центрi уваги мае бути не тшьки створення додаткових фь нансово-кредитних органiзацiй а й забезпечення структурноï повноти меха-шзму субсидованого фiнансування Р1С, який залежно вщ етапу шновацшно-го процесу спроможний застосувати найефектившшу форму субсидованоï пiдтримки та залучити рiзнi джерела приватного швестування, а також ство-рити умови для системноï взаемодп мiж його елементами.
Значну увагу проблемам фiнансового забезпечення iнновацiйноï дь яльностi та ïï окремим елементам придшено у роботах украïнських та зару-бiжних учених, серед яких О. Амоша, В. Венгер, А. Власова, Л. Водачек, Г. 1лляшенко, А. Казанцев, А. Кизимов, Д. Лук'яненко, М. Макаренко, Б. Ма-лщький, О. Михайловська, Л. Мендел^ В. Новицький, А. Поручник, Е. Уткш, Р. Фатхутдшов, Л. Федулова, О. Штефанюк та iншi.
Постановка завдання. Метою дослщження е розроблення базових елеменлв концепцiï субсидованого фшансування Р1С на основi аналiзу дь ючих механiзмiв державноï пiдтримки iнновацiйноï сфери i виявлених ïх не-долiкiв.
Результати досл1джень. Одним iз найпоширенiших iнструментiв ре-алiзацiï економiчноï полiтики держави в iнновацiйнiй сферi е субсидування. За допомогою субсидш уряд створюе умови для шдвищення технiчного рiвня виробництва, становлення нових наукомютких галузей, пiдтримки шнова-цшного пiдприемництва, формування iнновацiйноï iнфраструктури регюну i держави загалом.
На цей час не юнуе чiткого визначення субсидiï. Одним з найбшьш поширених е таке: "субсидiя - вид допомоги у грошовш або натуральнiй формi, що надаеться iз коштiв державного чи мюцевого бюджетiв, може видь лятися юридичним чи фiзичним особам i мае форму фiнансовоï допомоги чи вщшкодування втрат доходiв" [1, с. 411]. Потрiбно наголосити, що у визна-ченнi субсидiï домiнуючу роль вдаграе концепцiя вигоди, яка передбачае, що фшансове сприяння держави надаеться на умовах кращих, нiж ri, що iснують на ринку, а обсяг вигоди i е вимiрником для визначення обсягу субсидiï. У св^овш практицi розрiзняють три основш види субсидiй, це субсидiï на еко-номiчну дiяльнiсть (включаючи субсидп на виробництво, iнновацiйну дiяль-нють та експорт), соцiальнi субсидiï i мiжбюджетнi трансферти [2].
Державна шдтримка iнновацiйного сектору економiки в провщних краïнах свiту здiйснюеться, зазвичай, у формi прямого i непрямого субсидування. Прямi субсидiï передбачають вщшкодування частини витрат виробництва шновацшного продукту та ïх реалiзацiï i безпосередньо впливають на ïхнiй рiвень цiн. Також, за допомогою прямого субсидування, фшансують фундаментальнi дослiдження, науково-дослщш та конструкторськi роботи. Непряме субсидування новацш здiйснюеться шляхом бюджетного швестування коштiв у створення та розширення основних фондiв наукомiстких тд-
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.10
приемств, надання ïм пшьгових комерцiйних кредитiв (повне або часткове вщшкодування вiдсотковоï ставки за користування кредиту), податкових кре-дилв та пiльг (вiдтермiнування сплати податюв), повернення попередньо оп-лачених мит, пшьгового страхування тощо.
Вперше субсидоване фiнансування для стимулювання iнновацiйноï дь яльностi почали використовувати в 1зрат та Швецiï, в цих крашах пiдтримка наукомiстких пiдприемств стала основою економiчноï полiтики краïн. Субси-дiï в цих краïнах надають наукомютким пiдприемствам для: створення i фун-кцiонування малих та середшх iнновацiйних тдприемств; фiнансування "пе-редпошвноГ дiяльностi на раннiй стадiï реалiзацiï iнновацiйного проекту, як-що одним iз iнвесторiв виступае державна структура або науково-дослщна оргашзащя; фiнансування власних науково-дослщних та конструкторських робiт. Також iзраïльський уряд застосовував пряме субсидування для створення i функцюнування iнновацiйноï iнфраструктури, а саме бiзнес-iнкубато-рiв, технопаркiв, кластерiв та шших Р1С, а непрямi субсидiï, були використа-нi для надання гарантш з банкiвських кредитiв наукомiстким тдприемствам, якi функцiонували в Р1С. Ця стратегiя субсидованого фiнансування шнова-цшного пiдприемництва дала змогу створити в 1зрат глобальну мережу на-укомютких пiдприемств, яка об'еднала iзраïльськi малi та середнi наукомiсткi компанiï i багатонащональш корпорацiï в сферi промислових науково-дослщ-ницьких та дослiдно-конструкторських робгг (НДДКР) в единий шновацшно-швестицшний комплекс [3].
Серед прямих методiв субсидування iнновацiйного процесу, який до-вiв свою ефективнiсть i по сьогодш використовуеться в США е метод держав-них замовлень. Суть методу полягае в такому: уряд, виходячи з прюритепв розвитку вiтчизняноï економiки, формуе програми та проекти, визначае структури, як будуть ïх реалiзовувати i через систему державних замовлень проводить ïх фiнансування, з умовою, що спiввласником iнновацiйноï розроб-ки стае держава або уповноважена нею структура. Щодо субсидування досль джень учених, iнженерiв, винахiдникiв, тобто фiзичних осiб, якi виконують вдив^альш дослiдницькi проекти, то в США створено систему фшансуван-ня таких розробок через державш спецiалiзованi науково-фiнансовi iнститути, такi як Нацiональний науковий фонд та Нацюнальний iнститут здоров'я [3].
Одним iз методiв непрямого субсидування iнновацiйноï дiяльностi, що отримав розповсюдження не тшьки в США, але i в Японп, Францп та Hi-дерландах, е метод компенсацшних ставок, за яким уряд зменшуе базу опо-даткування прибутку компанiï на величину затрат, яких вона зазнала на про-ведення наукових дослщжень та експериментальних розробок. У кожнш кра-ïнi компенсацшна ставка е рiзною, так в Японп база для оподаткування прибутку компанп зменшуеться на 30 %, у Францiï - 25 %, (але не бiльше 1 млн Свро), США - на 20 %, а в Нщерландах - вiд 7 до 15 % за умови, що фактич-ш витрати, яких зазнала компашя на науковi дослiдження, е бшьшими вiд компенсованоï величини. Крiм вище перерахованих форм субсидування шно-вацiйноï дiяльностi, використовуеться метод диференцiацiï ставки прибутку для малих наукомютких тдприемств. Так, у Великобританiï податкова ставка
на прибуток дрiбних i середнiх фiрм становить 29 % (стандартна ставка -35 %), у Канадi - 12 % (стандартна ставка - 28 %), а в Кита! наукомютю шдприемства, як виробляють iнновацiйну продукщю, повнiстю звiльняються вщ сплати податку на прибуток [4].
Особливо! уваги, у цьому контексп, заслуговують механiзми субсидованого фшансування шновацш, якi застосовують нашi росiйськi колеги. Клю-човою особливютю росшсько! моделi субсидованого фiнансування шнова-цшно! дiяльностi е можливiсть залучення бюджетних коштiв та отримання субсидш на будь-якому етапi iнновацiйного процесу i множиннiсть джерел фiнансування з державного, федеральних та мiсцевих бюджепв, залучення приватного капiталу пiд державш гарантп. При цьому в Росп застосовують, i непрямi методи субсидованого фшансування шновацшного сектору. Так, академiчним, науково-дослiдним органiзацiям, вищим навчальним закладам, регюнальним iнновацiйним структурам та !хшм суб'ектам, якi реалiзують ш-новацшш проекти, держава надае податковi субсидп: звiльнення вiд податку на майно та земельного податку, надання швестицшного податкового кредиту для техшчного переоснащення власного виробництва. Крiм перерахованих форм i методiв субсидування, уряд Росп для малих та середшх наукомiстких пiдприемств запровадив систему пшьгового фiнансування за рахунок коштiв Фонду сприяння розвитку малих форм тдприемств у iнновацiйнiй сферi, Ро-сшського фонду технологiчного розвитку, Регiональних фондiв науково-тех-нiчного розвитку та кошпв Ощадбанку Росп [5; 6].
Проведет дослщження субсидованого фiнансування шновацшно! дь яльностi рiзних кра!н свiту продемонстрували, що моделi оргашзацп державного фшансування шновацшного сектору е рiзними для кожно! кра!ни. Од-нак, ус моделi субсидовано! пiдтримки шновацшно! дiяльностi базуються на таких постулатах: субсидп не повинш бути дискримшацшними i мати прозо-рi критерп та процедуру отримання; надання адресно! допомоги окремим на-укомiстким шдприемствам, проекти яких мають виняткове значення для еко-номiки чи безпеки кра!ни, мае вiдбуватись лише через державш замовлення, кредити, гранти, фiнансовi гарантп; прiоритетне використання механiзмiв ш-вестицiйного податкового кредитування; об'ектом субсидування повинна бути не тшьки НДДКР, але й наукомютю шдприемства, як впроваджують шно-вацп у власне виробництво.
Варто зазначити, що в умовах бюджетного дефщиту та на фош свгго-во! фшансово! кризи обсяги прямого субсидування шновацшних процешв зменшуються за будь-яко! моделi фiнансування, що призводить до змш у процесах бюджетно-видаткового перерозподiлу та переорiентацil державно! пiдтримки на форми непрямого субсидування наукомюткого шдприемниц-тва. Одшею iз таких форм непрямого субсидування е вщмова держави вщ майбутнiх доходiв або не стягнення !х з суб'ектiв iнновацiйного тд-приемництва, через надання податкових пшьг, вiдтермiнування сплати подат-кiв. Розглянемо етапи формування впчизняно! системи субсидування шновацшних процешв. Перший етап, який тривав з моменту проголошення неза-лежностi до прийняття низки закошв, що стимулювали iнновацiйну дiяль-
тсть (1991-1998 рр.) i передбачав використання прямих методiв субсидуван-ня державою наукового, дослщницького та науково-виробничого секторiв впчизняного економiки.
На другому етапi створення вичизняно! системи субсидування шнова-цшно! дiяльностi, який тривав з 1998 р. по березень 2005 р., формуеться нор-мативно-законодавча база науково-технолопчних парюв, за яко! уряд вщмов-ляеться вiд прямого субсидування i переходить на форми непрямого субсидування наукомюткого пiдприемництва. Такi форми передбачають цiльовi суб-сиди для проекпв науково-технологiчних паркiв: звiльнення вщ ввiзного мита та митних зборiв пiд час ввезення в Укра!ну для реалiзацil проекту техно-логiчного парку нового устаткування, обладнання та комплектующих, а також матерiалiв, якi не виробляються в Укра!ш; вiдтермiнування сплати податку на додану вартiсть (ПДВ), податковий вексель, тд час iмпорту нового устаткування, обладнання та комплектующих, зi строком погашення на 720-й ка-лендарний день, а тд час iмпорту матерiалiв, якi не виробляються в Укра!ш, зi строком погашення на 180-й календарний день з дня надання векселя органом митного контролю; звшьнення вщ податку на прибуток, одержаного тд час реалiзацil проектiв технологiчного парку; прискорена амортизащя задь яних у проект технолопчного парку основних фондiв; повне або часткове (до 50 %) безвщсоткове кредитування (на умовах шфляцшно! шдексацп) про-ектiв технологiчного парку; повна або часткова компенсащя вщсотюв, спла-чуваних виконавцями проектiв технопарку комерцшним банкам та iншим фь нансово-кредитним установам за кредитування шновацшних проектiв техно-логiчного парку [7].
Третш етап, який почався в березт 2005 р. з моменту введення у дш Закону Укра!ни "Про Державний бюджет Укра!ни на 2005 рiк" i тривае по сьогодт, передбачае повну вщмову уряду вiд прямого субсидування шнова-цшно! дiяльностi та збереження деяких форм непрямих субсидш для суб'екпв регiональних iнновацiйних структур, а саме звшьнення вщ ввiзного мита нового устаткування, обладнання i комплектуючих, а також матерiалiв, якi не виробляються в Укра!т, пiд час !х iмпорту для реалiзацil проектiв технолопчного парку. При цьому, сума ввiзного мита не перераховуеться в бюджет, а зараховуються на спещальт рахунки 50 % виконавця проекту та 50 % керiвного органу вщповщного технопарку. Такi дп уряду призвели до втрати довiри зарубiжних та вiтчизняних iнвесторiв до укра!нсько! шновацшно! сфе-ри та вщмови !х вiд участi в швестувант iнновацiйних проектiв [8].
Провiвши аналiз систем державно! пiдтримки шновацшно! сфери роз-винених кра!н свпу та Укра!ни, необхiдно зауважити, що, в умовах дефiциту бюджету, найефектившшою формою тако! пiдтримки е непрямi методи субсидування, коли уряд вщмовляеться вiд майбутнiх доходiв бюджету через надання податкових пшьг та вщтерм^вання сплати податюв суб'ектам шнова-цiйного пiдприемництва.
На наш погляд, таку субсидована державна тдтримка потрiбно нада-вати суб'ектам регюнальних iнновацiйних структур: на сертифiкацiю продук-цп вiдповiдно до мiжнародних стандарпв; на оформлення прав штелектуаль-но! власносп винахiдникам; на виконання науково-дослщних та дослщно-
конструкторських робгт iз стратегiчних (прiоритетних) напрямкiв розвитку економжи регiону; на купiвлю високотехнолопчного обладнання, машин i механiзмiв, яю не виробляеться в Украш, для реатзацп iнновацiйних проек-тiв (сплату мита, податковий кредит на сплату ПДВ); для компенсацп вщсот-ково! ставки з банювських кредитiв, отриманих для реалiзацп iнновацiйного проекту; на сплату податку на прибуток для суб'екпв малого та середнього бiзнесу, що реатзують iнновацiйнi проекти. При цьому, на наш погляд, пот-рiбно чiтко визначати критерп надання i розподiлу непрямих (цiльових) субсидш мiж виконавцем проекту технолопчного парку та керiвним органом технопарку, а саме: сума податку на прибуток потрiбно не перераховувати до бюджету, а розподшяти мiж виконавцем проекту - 80 % та керiвним органом вщповщного технопарку - 20 %; нарахування цшьово! субсидп триватиме два роки, починаючи з моменту отримання першого прибутку, але не бiльше трьох рокiв iз моменту запуску виробництва; податковий кредит на суму ПДВ тд час ввезення устаткування, обладнання та комплектуючих, на-даеться з термiном погашення 720 календарних днiв вiд дня отримання векселя органом митного контролю.
Отже, здшснення спрямовано! державно! политики з фшансово! тд-тримки впчизняно! шновацшно! сфери на сьогодш можливе лише у формi непрямих субсидiй через надання податкових пшьг та вiдтермiнування сплати податюв суб'ектам наукомiсткого пiдприемництва. При цьому виникатиме ефект крос-субсидування, коли внаслщок субсидування одного наукомютко-го сектору економжи держава опосередковано надае тдтримку iншим галу-зям нацюнально! економiки.
Висновки. Враховуючи вiтчизняний та мiжнародний досвiд державно! тдтримки шновацшно! дiяльностi, у роботi запропоновано елементи кон-цепцп субсидування шновацшно! сфери, яю базуються на непрямих методах субсидування. Зпдно з запропонованою концепщею, визначенi базовi структури для !! реалiзацil - це регюнальш iнновацiйнi структури, як спроможш, за посередництвом державних та регюнальних органiв влади, об'еднати нав-коло себе усю шновацшну iнфраструктуру регюну та сформувати постiйнi джерела i механiзми !! субсидованого фiнансування.
Л1тература
1. Венгер В.В. Ф1нанси : навч. поабн. [для студ. ВНЗ] / В.В. Венгер. - К. : Центр навч. л!т-ри, 2009. - 432 с.
2. Макаренко М.1. Пряме бюджетне субсидування в стимулюванш виробництва / М.1. Макаренко // Вестник СевГТУ : сб. научн. тр. Севастоп. нац. техн. ун-та. - Сер.: Экономика и финансы. - Севастополь : Изд-во СевНТУ, 2003. - Вып. 44. - С. 46-52.
3. Михайловська О. Свгшвий досвщ державно! тдтримки шновацшних процешв / О. Михайловська // Актуальш проблеми економжи. - 2005. - № 11(53). - С. 101-110.
4. Кизимов А.С. Международный опыт и российская практика налогового стимулирования инновационной деятельности / А.С. Кизимов // Финансы. - 2008. - № 7. - С. 33.
5. Горбачева Н.В. Проектный подход к финансированию инновационного развития России / Н.В. Горбачева, Т.С. Новикова // Научное, экспертно-аналитическое и информационное обеспечение национального стратегического проектирования, инновационного и технологического развития России : труды Шестой Всерос. научн.-практ. конф., 27-28 мая 2010 г. - В 2-х ч. / ред. кол.: Ю.С. Пивоваров (отв. ред.) и др. - М. : Изд-во ИНИОН РАН, 2010. - Ч. 1. -С. 294-298.
6. Кудров В.М. Научно-технический потенциал и механизм его реализации / В.М. Куд-ров // США: Экономика, политика, идеология. - 2011. - № 2. - С. 94-101.
7. Малщький Б.А. Перспективи приведення фшансування науки у вщповщшстъ i3 зако-нодавством та потребами шновацшно! моделi розвитку економiки / Б.А. Малщький, 1.О. Бул-кiн, О.С. Попович, Т.В. Шокун // Наука та наукознавство. - 2002. - № 4. - С. 29-40.
8. Сшьченко 1.А. 1нновацшна дiяльнiсть: державне регулювання та механiзм вдоскона-лення / 1.А. Сiльченко // Вюник Бердянського унiверситету менеджменту i бiзнесу : наук. журнал. - 2009. - № 2 (6). - С. 35-40.
Данилович М.П. Базовые элементы концепции субсидированного финансирования региональных инновационных структур
Рассмотрены проблемы государственной поддержки инновационной деятельности, определены основные причины сравнительно низкой эффективности субсидированного финансирования региональных инновационных структур (РИС). Предложены элементы концепции субсидирования инновационной сферы, основанные на непрямых методах субсидирования, определены структуры для ее реализации.
Ключевые слова: концепция субсидированного финансирования, региональные инновационные структуры, формы субсидирования.
Danylovych M.P. Basic elements of concepts subsidized financing regional innovation structures
The problems of public support for innovation, the main reasons relatively low efficiency subsidized funding for regional innovation structures (RIS). Proposed elements of the concept of subsidizing innovation sphere, based on the indirect method of subsidization and defined structure for its implementation.
Keywords: concept subsidized financing regional innovation structure, form of subsidization.
УДК 334.73.01 Доц. А.Г. Драбовський, канд. екон. наук - Львтська КА
КООПЕРАТИВЫ СИСТЕМИ: СУТЬ ТА ЧИННИКИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Видшено та охарактеризовано три штерпретацп кооперативних систем. Про-аналiзовано чинники розвитку кооперативних систем. Конкретизовано чинники внутршнього та зовшшнього середовища, яга визначають функцюнування кооперативних систем з позицш гшерширокого тдходу. Проаналiзовано економiчнi, науко-во-техшчш, демогра(^чш, полгтичш, географ^чш, еколопчш, культурш та мiжнарод-ш чинники зовшшнього середовища.
Ключовг слова: кооперативш системи, штерпретацп кооперативних систем, господарська, соцiально-економiчна, сощально-духовна, пол^ична дiяльнiсть, чинники зовшшнього середовища, чинники внутршнього середовища.
Постановка проблеми. Кооперативна система е одним 1з важливих сектор1в нацюнально! економки. У цшому свт кооперативи забезпечують робочими мюцями понад 100 млн ошб, тобто бшьше, шж транснацюнальш корпорацп [10]. У кооперативнш систем нацюнальних економж бшьшосп кра!н свиу виготовляеться, реатзуеться 1 споживаеться вщ 10 до 20 % ВНП [2, с. 113]. Це свщчить про те, що кооперативна система вдаграе важливу роль у функцюнуванш нацюнально! економiчноl системи та значною м!рою визначае результатившсть !! функцiонування, що й формуе актуальнiсть дос-лщжувано! проблеми.
