CC BY
17
електростанцш з типовою прибережного рослиншстю; С9 - канали з типовою прибережного рослиншстю.
ТВ для ГМУ: ондатра, бобер, видра, норка, качки, гуси, норщ.
Надал1 на тдстав1 комплексних дослщжень можна буде дати точшшу i яю-сшшу класифжащю мисливських угщь. Метод пор1вняльно1 екологл, ф1то-, й фа-уношдикацшний методи на тдстав1 великого обсягу експериментальних даних дозволяють це зробити найближчим часом.
Лггература
1. Бондаренко В.Д. Бютехнш: Навч. nociÖHHK. - Льв1в: I3MH, 1998. - 260 с.
2. Бондаренко В.Д. Про необхщшсть доповнення системи люотиполопчних ознак фаушс-тичними показниками. Концепщя розвитку люово! типологп в Украшг Тези доповщей. М1жнар. наук. конф. - XapKiB, 2000. - С. 138-140.
3. Бондаренко В.Д., Делеган I.B., Чернявськнй М.В. та iH. Мисливствознавство. - К., 1993. - 200 с.
4. Голубець М.А. Екосистемолопя. - Льв1в, 2000. - 316 с.
5. Гузий А.И. Орнитологические комплексы лесных экосистем Украинских Карпат, их экология, практическое значение и охрана. Автореф. канд. с.-х. наук.-Воронеж, 1992.
6. Данилов Д.Н., Русанов Я.С. и др. Охотоустройство. - М., 1971.
7. Делеган I.B. Новий cnociö бонггування мисливських угщь украшських Карпат. Люовий i мисливський журнал. - К., 2000, №2
8. Дементьев В.И. Основы охотоведения. - М., 1971.
9. Дунин В.Ф., Козло П.Г. Лось в Беларуси: экология и лесохозяйственное значение. -Минск: Навука i тэхнжа, 1992. - С. 107.
10. Козловский A.A. Лесные охотничьи угодья. - М., 1971. - 201 с.
11. Комплексное лесохозяйственного районирование Украины и Молдавии. За ред. С.Генсирука. - К., 1981.
12. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. - Л. - 1926. - 326 с.
13. Остапенко Б.Ф. Концепция развития лесной типологии в Украине. Тези доповщей. м1жн. наук. конф. харгав, 2000. - С.12-25.
14. Основы охотустройства. За ред. Д.Данилова. - М., 1966. - 332 с.
15. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. - 1955.
16. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология лгав. Вибрат пращ. - К. - 1993. - 496 с.
17. Ровкач А.И., Захаренко А.П. К методике классификации лесных охотничьих угодий Беларуси// У сб.: Лес - экология и ресурсы, материалы конференции. - Минск: БГТУ, 1998. - С. 190-193.
18. Сукачев В.Н. Динамика лесных биогеоценозов.-В кн.: Основы лесной биогеоценоло-гии. - М., 1964.
19. Типы леса и лесные ассоциации Молдавской ССР. За ред. Д.В.Воробьева.-Кишинев,
1964.
20. Ткач В.П. Заплавш люи Укра1ни. - XapKiB, 1999.
21. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л., 1952.
22. Harris E., Harris J. Wildlife conservation in managed woodlands and forests. - Oxford: basil Blackwell, 1990. - P. 216. _
УДК 630*15 C.A. Сторожук - Природний заповгдник "Медобори"
ТЕРЮФАУНА ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Подана характеристика ссавщв природного заповедника "Медобори". На територп природного заповедника зустр1чаеться 44 види, яга належать до 5 ряд1в. 24 види знахо-дяться пщ охороною Бернсько! конвенц11.
S. Storozshuk - Medobory natural reservation Teriofauna of "Medobory" reservation
The characteristic of mammalia of the Medobory natural reservation is given. There are to meet 44 species that belong to 5 orders on the reservation's territory. 24 species are inder Bern convection's protection.
Природний заповщник "Медобори" площею 10516 га створено у 1990 р. Розташований на сход1 Тернотльсько! обласл у межах Гусятинського та Пщво-лочиського адшшстративних райошв. Його територ1я охоплюе зал1снеш дшянки Товтрового кряжу, який на 100-150 м тдшмаеться над долиною р1чки Збруч - cxi-дною межею заповщника. Карстов1 процеси у потужних рифових вапняках сприяли формуванню р1зних форм рельефу - вапнякових скель з великою кшьюс-тю щшин, rpoTi. На даний час виявленбо дв1 вертикальш печери "Перлина" (Кра-снянське л1сництво) i "Христинка"(Городницьке л1сництво). Лгси займають понад 94 % площ1 заповщника, представлен! переважно дубово-грабов1, грабов1 та гра-бово-ясенов1 л1си на cipnx i темно-cipnx л1сових Грунтах [2]. Нггрофшьт i петро-фшьт л1сов1 угропування приурочен! до чорнозем1в на елювп вапняюв та дерно-во-карбонатних Грунлв. Майже 50 % л1сових насаджень заповщника становлять л1сов1 культури аборигенних широколистяних порщ, створеш зразу ж теля виру-бування i за характеристиками близью до л1с1в природного походження.[1] Особ-ливоста рельефу заповщника, р1зномаштшсть карстових утворень, наявшсть ста-рих л1сових масив1в, молодняюв та нез1мкнутих л1сових культур формують спри-ятливий м1крол1мат, добр1 захисш i кормов1 умови для багатьох вид1в терюфауни.
Перш1 загальш дат про хребетних Подшля належать А.Анджейовському (1823), Е.Ейхвальду (1830). Про земноводних i плазушв писали О.Завадський (1840), А.Вержейський (1867), М.Ломницький (1870), ГБайгер (1907; 1937). Пта-xiB описували С.Петруський (1840), 0.3авадський(1840), Я.Пражак (1898), Я. До-маневський (1915) та З.Годш (1939). У цих та шших публжащях друго! половини XIX ст. та першо! половини XX ст. дослщники здебшьшого дають повщомлення про земноводних, плазушв, nraxie; даних про ссавщв, майже немае. Серед повш-ших зоолопчних матер1ал1в друго! половини XX ст. по фаун! хребетних Подшля, зокрема ссавщв слщ назвати роботи К.А.Татаринова (1956,1973), I.B. Марисово! (1960-68 pp.), K.I. Геренчука (1979). Але i у цих автор1в подано лише еколого-фаушстичну характеристику та загальш дат про ссавщв та iHmi класи хребетних тварин Товтрового кряжу, Подшля та сум1жних територш [3]. Систематичш до-слщження терюфауни природного заповщника "Медобори" розпочато у 1992 р. На основ1 з1браних матер1ал1в подаемо достов1рно шдтверджений видовий перелж (анотоваш списки) терюфауни заповщника "Медобори" станом на початок 2001 р.
Про терюфауну заповщника писали у cboix публжащях М.П. Рудишин (1995), С.А. Сторожук (1995), К.А. Татаринов (1995), П.Б. Хоецький (1995), Сто-рожук (1998) [4], С. Сторожук, П. Хоецький (1998), С. Сторожук, Я. Капелюх (1998), М.Я. Музика, С.А. Сторожук (1999), В.Тищенко (2000) [7], В. Тищенко, С. Сторожук (2000) [8], С. Сторожук (2000) [5].
Клас Ссавщ - Mammalia Ряд Комахощш - Insectivora[5]
Родина 1жаков1 - Erinaceidae
1. 1жак звичайний** - Erinacea europaea L. Звичайний малочисельний вид. Зустр1чаеться в окрашних кварталах Городницького та Вжнянського л1сництв протягом активного перюду (II-XI м1сящв).
Родина Kpomoei - Talpidae
2. KpiT звичайний - Talpa europaca L. Звичайний для заповщника вид. За-селяе р1зноман1тн1 бютопи. Але перевагу надае в1дкритим дшянкам, багатим на мжрофауну (личинки,черви).
Родина Землерийкое1 - Soricidae
3. Бурозубка звичайна** - Sorex araneus L. Звичайний вид. Поширений пе-реважно на р1внинних та понижених, пом1рно зволожених дшянках.
4. Бурозубка мала** - Sorex minutus L. Новий для заповщника вид. Вперше виявлено у 6epe3Hi-KBiTHi 2000 р. У л1тературних джерелах для дано! територп не фжсувався.
Ряд Рукокрил! - Chiroptera [7]
Родина niduoeoHoci - Rhinolophidae
5. Шдковошс малий**- Rhinolophus hipposideros Bechstein. Вперше виявлено на зишвл1 у карстовш ne4epi "Перлина"26 особин у лютому 1998 р. Там же 20.08.99р. виявлено1^ особину. 14.01.2001р. на зим1вл1 у ne4epi "Христинка" виявлено 3 особини.
Родина Гладконоа - Vespertilionidae
6. Шчниця велика** - Miotis miotis Borkhausen. На зим1вл1 у ne4epi "Пер-лина" у лютому 1998 р. виявлено 10 особин 23.08.99р у кв 32 в 9 Вжнянського ль сництва особина. Та 13.08.2000 р. бшя печери "Христинка" 2 особини.
7. Нтчниця довговуха** - Miotis bechsteinii Kuhl. Одну особину виявлено 16.08.99р у кв 24 в 18 Городницького л1сництва та 7 особин 20.08.99р б1ля печери "Перлина" - 11 особин зафжсоновано 12.08.2000 р. б1ля печери "Христинка".
8. Шчниця водяна** - Miotis daubentonii Kuhl. 20.08.99р б1ля печери "Перлина" виявлено 38 особин. 11.08 i 15.08. 2000 р. у кв 48 Городницького л1сництва виявлено 9 особин, 12.08.2000 р. бшя печери "Христинка" - 82 особини
9. Шчниця вусата** - Miotis mustacinus Kuhl. Одну особину 20.08.99. виявлено бшя печери "Перлина", 3 особини - 12.08.200 р. бшя печери "Христинка"
10. Шчниця Брандта** - Miotis brandti Eversmann. Вперше 4 особини (три самщ i одна самка) зафжсовано 12.08.2000 р. бшя входу до печери "Христинка". Це перша знахщка на територп Украши.
11. Вухань звичайний** - Plecotus auritus L. Вперше виявлено 1 особину на зим1вл1 у карстовш ne4epi "Перлина" у лютому 1998р. Бшя входу у названу пече-ру 20.08.99р обл1ковано 12 ^особин, 12.08.2000 р. одну особину виявлено бшя печери "Христинка".
12. Вухань австршський** - Plecotus austriacus Fischer. 1 особину зафжсо-вано у с. Личювщ (у нап1взруйнованому костел1 XVIIIct) та одну особину на зи-м1вл1 у с. Буциках, що в околищ запов1дника.
13. Веч1рниця мала** - Nuctalus leisleri Kuhl. [8] Чотири особини виявлено 13.08.99р., у кв 27 в 12 Городницького л1сництва, там же у щшинному дупл1 ясена виявлена одновидова р1зностатева колошя ¿з 40 особин. 16.08.99 у кв 24 в 18 цьо-го ж л1сництва виявлено ще 11 особин у дупл1 клена.
14. Веч1рниця руда** - Nuctalus noctula Schreber. Звичайний для заповщ-ника вид. Зустр1чаеться у bcíx трьох люництвах. Так 6 особин виявлено 15.08.99р у кв24 в 18 Городницького люництва, 12 особин виявлено 18.08.99р у кв 35 в 9 Краснянського люництва, 4 особини - 22.08.99 у кв32 в 9 та 6 особин - 23.08.99. у кв 39 в 11 Вжнянського люництва. Зустр1чалась руда веч1рниця i у 2000 р. у кв 48 в 6, 7, 11, кв 43.
15. Нетопир малий** - Pipistrelus pipistrelus Schreber. Дв1ч1 зустр1чались по однш особиш 10 та 15 серпня 2000 р. у кв 43 в 8 Городницького люництва.
16. Лилик двокол1рний** - Vespertilio murinus L. Виявлено в околицях за-повщника на горищ1 школи у смт. Гримайтв.
17. Нетопир люовий** - Pipistrelus nathhusii Keyserling. За допомогою ультразвукового детектора попередньо в1дшчено у кв 32 в 10 Городницького люництва.
Ряд Зайцепод1бш - Lagomorpha[5]
Родина 3an4Í - Leporidae
18. Заець** -русак - Lepus europaes L. Звичайний для заповщника вид. Зу-стр1чаеться переважно на нез1мкнутих люових культурах, галявинах, та у люоста-нах, що межують з агроценозами. Щшьнють 9,7 одинищ на 1000 га упдь. Заець 3Öepirae у заповщнику стабшьну чисельнють.
Ряд Гризуни - Rodentia[5]
Родина Бтячг - Sciuridae
19. Бшка** - Sciurus vulgaris L. Перюдично зустр1чаеться у р1зних бюто-пах, на узлюсях i у глибиш люового масиву. Пн вщбуваеться у другш половит лютого. Малята з'являються у кшщ травня.
Родина BoeHKoei - Muscardinidae
20. Вовчок люовий - Glis glis L. Р1дкюний вид. Зрщка зустр1чаеться у при-стигаючих люостанах. Впродовж 1998-99 рр. одна особина проживала у контор! Городницького люництва.
21. Вовчок шрий - Glis glis L. Рщкюний вид. Вщомо лише декшька випад-kíb 3ycTpÍ4Í серед люового масиву. Пара ciporo вовчка протягом л1та 1999 р. проживала у господарських буд1влях на кордош обходу №4 Городницького люництва. Вигодували двое малят, восени шшли i не повертались.
Родина MurnieKoei - Muridae
22. Миш1вка люова - Sisista betulina Pall. Дуже рщюсний для заповщника вид. Нами зафжсовано лише одну зустр1ч названого виду в активний перюд 1994 р.
Родина Мишит - Muridae[4]
23. Пацюк шрий - Ratus norvegicus Berk. Звичайний для perioHy вид. Але оскшьки е синатропним, то зустр1чаеться виключно на узлюсях поблизу господарських буд1вель та населених пунклв.
24. Миша люова - Silvaemus silvaticus L. Займае у листяних люостанах дом1нуюче положения серед мишовидних гризушв. Так на облжовому стацюнар1 СТ-1 у даному 6ioToni частка в ocíhhíx облжах становила 60 %. В шших бютопах менше.
25. Миша жовтогорла - Silvaemus flavicolis Melhior. Заселяе Taxi ж бютопи, як i миша л1сова. Але частка становить 25-30 %.
26. Миша маленька - Micromus minutus Pall. Зрщка зустр1чаються гшзда Í3 cyxoi трави у вигляд1 невелико! кул1, або мертв1 особини. У 1999 р. одну особину виявлено на облжовому стацюнар1 СТ-2 у мшаному л1совому насадженш.
27. Миша польова - Apodemus agrarius Pall. Вперше 3 особини малят виявлено 22.08. 2000 р. в атроценоз1 кв. 41 та 11.11. цього ж р. дорослу особину у кв 35 в 8 Городницького л1сництва. Рашше цей вид подавався у л1тературних джерелах [6].
28. Пол1вка звичайна - Microtus arvalis Pall. В умовах заповщника заселяе вщкрил лучш та CTenoBi дшянки. На облжовому стацюнар1 СТ-3 (ур. Волове тв-денне кв. 49 Вжнянське л1сництво) в ocíhhíx облжах частка становила 66,6 %.
29. Пол1вка темна - Microtus agrestis L. Зр1дка зустр1чаеться шд час облтв на облжових стацюнарах СТ-1 та СТ-3 i становить невисокий вщсоток участ1 у в1дловах.
30. Пол1вка шдземна - Microtus subterraneus D.S.L. Малочисельний вид, але поширений у р1зних бютопах. Шд час облтв трапляеться на bcíx трьох стащ-онарах, але частка невелика.
31. Пол1вка руда - Clethrionomus glareolus Schr. Часто зустр1чаеться у шпилькових та м1шаних насадженнях. Дом1нуе на обл1ковому стац1онар1 СТ-2. Частка в ocíhhíx облжах тут становила - 57,1 %.
32. Хом'як звичайний - Cricetus cricetus L. На TepHTopii запов1дника по-ст1йно не проживав. Траплялися випадки знаходження хом'яка (в активний nepi-од) у кв. 18 ур. Гостра скеля та кв. 49 ур. Волове твденне В1княнського л1сництва.
33. Ондатра - Ondatra zibethica L. Р1дк1сний вид. На територп заповщника пост1йно не проживав. Але заселяе водойми на р. Збруч вздовж квартал1в 50-53 В1княнського л1сництва та квартал1в 59-60 Краснянського л1сництва, а також у водойм1 на р. Гнила м1ж кв.48 i кв. 49 Городницького л1сництва.
34. Пол1вка водяна - Arvicola terrestris L. заселяе волог1 агроценози бшя смт. Гримайл1в та р. Гнила, яка протжае в околицях заповщника.
Ряд Хиж! - Carnivora[5]
Родина Co6a4Í - Canidae
35. Лисиця звичайна - Vulpes vulpes L. Звичайний для заповщника вид. Нори е у р1зних 6ioTonax. Найважлившим фактором для розташування поселения лисищ - у запов1днику - е захисн1сть i кормн1сть уг1дь. Щшьшсть становить при-близно 4,6 одинищ на 1000 га.
Родина KyHuu,eei - Mustelidae
36. Куниця л1сова** - Martes martes L. Звичайний для запов1дника вид. Зу-стр1чаеться як у листяних, так i у змшаних л1состанах трьох л1сництв. Трапля-ються випадки знаходження тварин у населених пунктах. Пара кунищ л1сово! по-ст1йно проживае у господарських буд1влях контори Городницького л1сництва.
37. Куниця кам'яна** - Martes foina L. В1дома paHime Í3 л1тературних дже-рел[6]. Вперше виявлено в околицях заповщника 4.02. 2000 р. у смт. Гримайтв. А 12.09. цього ж р. виявлено ще одну мертву особину у с. Городниця (чучело знахо-диться у музе!).
38. Ласка твшчна** - Mustela nivalis L. Малочисельний вид. Зустр1чаеться у р1зних 6ioTonax заповщника та його околицях. 1нколи заходять далеко у глибину люового масиву.
39. Txip чорний** - Mustela putorius. Р1дкюний вид. На облжових маршрутах слщи зустр1чаються дуже рщко. Вщомо лише поодиною вииадки 3ycTpÍ4Í тхо-ра вдень у кв 50 Вжнянського люництва бшя с. Кокошинщ, а також у кв. 8 Город-ницького люництва.
40. Горностай** - Mustela erminea L. Рщкюний вид для заповщника i око-лиць. у л1тературних джерелах не в1дм1чався. Вперше виявлено 6.01.2000 р. одну мертву особину у с.Буцики, та 10.07. цього ж р. одну мертву особину у c.Bíkho (щ населен! пункти знаходяться в околицях заповщника).За усним повщомленням ль сничого Вжнянського люництва Ол1яра С. у листопадьгрудш цього р. вщм1чено регулярш 3ycTpÍ4Í одше! особини на територп садиби названого люництва, яка розташована на краю люового масиву неподалж вщ с.Па1вки.
41. Борсук** - Meles meles L. Звичайний вид для заповщника. Поселения зосереджеш переважно у листяних р1знов1кових, добре захищених люостанах . В умовах заповщника популящя борсука збер1гае приблизно сталу чисельнють. За даними обл1ку у 2000 р. у заповщнику проживало 28 особин.
Ряд Копитш - Artiodactyl
Родина CeuHH4Í - Suidae
42. Свиня дика - Sus scrofa L. Звичайний для заповщника вид. Зустр1чаеть-ся переважно у групах, по 5-6 особин, зустр1чаються рщше поодиною особини. Найбшьша група - 12 особин - виявлена всередиш листопада. За результатами облшу щшьнють cbhhí дико! у заповщнику становить 4,1 одинищ на 1000 га.
43. Козуля европейська - Capreolus capreolus L. Постшно проживав у запо-вщнику. Част1ше зустр1чаеться у пристигаючих i стиглих люостепах на шдвищен-них дшянках Товтр. За результатами зимового облжу 2000 р. щшьнють становить 7,8 особини на 1000 га люових упдь. 1стотний вплив на чисельнють мають корм-HicTb упдь та ктматичш умови.
44. Лось - Alces alces L. На територп заповщника постшно не проживав. Перюдично заходять 2-3 особини Í3 сум1жних люових упдь.
Умовш позначення:
* - з1рочкою позначен! види, яю занесено до Червоно! книги Украши;
** - двома з1рочками позначено види, що знаходяться тд охороною Берн-сько1 конвенцп.
Лггература
1. Онищенко В.А., Ол1яр Г.1. Рщюсш hícobí угрупування природного заповщника "Медо-бори"// Укр. Ботан. Журн. - 1998, №4 - С. 413 - 416.
2. Природний заповедник "Медобори"// Заповедники та нацюнальш природш парки Украши (Мшекобезпеки Украши - К.: Вища школа, 1999. - С. 126-133.
3. Проблеми становления i функцюнування новостворених заповщниюв// Матер1али нау-ково-практично1 конференци. - ГримаЫв, 1995. - 293 с
4. Сторожук С.А. Огляд попередшх зоолопчних дослщжень у райош розташування заповедника "Медобори"// Проблеми становления та функцюнування новостворених заповщниюв. Ма-тер1али науково-практично! конференци. - Гримайл1в, 1995. - С.78-79.
5. Сторожук С.А. До питания про динам1ку чисельносп др1бних ссавщв заповедника "Ме-добори"// Актуальш питания збереження та вщновлення природного заповедника "Медобори"// Тернопшьський педушверситет. HayKOBi записки. сер1я: бюлогш. - 2000, №2 (9). - С. 19-21.
6. Татаринов К.А. Фауна хребетних заходу Укра1ни. - Льв1в: Видавництво льв1вського ушверситету, 1973. - 257 с
7. Тищенко В.М. Особливосп розташування сховищ дендрофшьних видав рукокрилих (chiroptera) на територп заповедника "Медобори"// Нацюнальний аграрний ушверситет, Науковий вюник, сер1я: Лгавництво. - 2000, № 25. - С. 166-176.
8. Tyshchenko V., Storozhuk S. leislers bat (Nuctalus leisleri) under Medobory Nature Reserve cnditions//State prospects of the Carpathian bats investigations in the verge of millennium/Abstracts of the 3 rd International Conference on Carpathian Dats Rakhiv, Ukraine, 2000.
