CC BY
13
Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет
Лггература
1. Голда Д. Вовк мае право на життя // Люовий i мисливський журнал. - 2001, № 1. - С. 3233.
2. Гурский Н.Г. Волк в степной зоне Украины и его воздействие на диких и домашних животных// Материалы межвузовского симпозиума "Изучение природы степей". - Одесса, 1968. -С. 158-160.
3. Жила С.М. Вовки Укра1нського Полюся: динамжа чисельносп та деяю питания мошто-рингу// Полюькому природному заповеднику - 30 роюв. Зб1рник наукових праць. - 1999, вип. 1. -С. 106-115.
4. Sabina Nowak, Robert W. Myslajek. Tropen wilka. - Godziszka, 2000. - 97 s.
5. Соломатин A.O. Благородный олень русской лесостепи// Бюллетень МОИП. - 1974, т. 79, № 1. - С. 54-64.
6. Ткаченко A.A. О роли крымского оленя// Сборник работ по лесоводству и охотоведению. - Симферополь: Крымиздат, 1960, вып. V. - С. 141-147.
7. Турянии И.И. Звери советских Карпат, их хозяйственное и зоопаразитологическое значение: Автореф. дисс. ... д-ра биол. наук: 03.097 / Институт зоологии. - Киев, 1972. - 39 с.
8. Хоецький П.Б. Вплив чинниюв середовища на щшьшсть мисливських 3Bipiß// Науковий вюник. 36. науково-техн. праць. - Льв1в: УкрДЛТУ. - 1999, вип. 9.12. - С.
УДК 630*970,13 Я.1. Капелюх - Природний заповгдник "Медобори",
смт. Гримайл1е
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ОРН1ТОКОМПЛЕКС1В ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Метою роботи е розгляд особливостей формування типолопчно! структури населения птах1в природного заповедника "Медобори" i прилеглих територш.
Ya. Kapelukh -Nature reserve "Medobory"
Peculiarities of the formation of ornithocomlexes of the nature reserve
"Medobory"
On the basis of analysis of digging bony material and modern structure of birds populations of Nature Reserve "Medobory" and neighbouring territories are considered the peculiarities of titlelogical dinamics since the time of Pleistocene until nowadays.
Пгд типом фауни розумтоть Ha6ip вид1в тварин i3 под1бною тенденщею ix розподшу, що до певно! Mipn може вщображати характер ix просування вщ м1сць формування типу [6].
Найдавшш1 дат, яю стосуються шлях1в формування орштокомплекшв Подшля, дають палеонтолопчш дослщження залишюв kIctok nraxiB, яю були знайдеш на Подшл1, зокрема, у Кривчинських печерах (Борщ1вський район Тернотльсько! облает) i опрацьоваш К.А. Татариновим та I.B. Марисовою (1962).
Знайдеш ними окрем1 юстки i частини nraxiB у ворогах ще шким не досль джених Кривченських печер дали можлив1сть встановити поширення на Подшл1 у плейстоцен! цшого ряду nraxiB, яю були розповсюджеш тут як звичайш види, на що вказуе велика кшькють ix залишюв. Це, зокрема, бшобровий др1зд - Turdus musicus L., коноплянка - Acanthis cannabina L., сойка - Garrulus glandarius L., сорока - Pica pica L., крук - Corvus corax L., сова болотна - Asio flammeus Pontopp., крижень - Anas platirincha L., борив1тер звичайний - Falco tinnunculus L., а також рщюсних - гоголь - Bucephala clandula L., широкошска - Anas clypeata L. [5].
190
Л1с1вницью дослщження в Укра'лш (VI-i Погребнякзвськз читання)
Науковий bíchhk, 2000, вип. 10.4
Знахщка залишок ropixißKn - Nucifraga caryocatctes L., дербника - Falco columbarius L., бшобрового дрозда вказуе на те, що в плейстоцен! ця м1сцевють була значно бшьше зал1снена i люи змикалися з медоб1рськими, формуючи сшльш люо-стани з единими орштокомплексами.
Поряд з цим, значний штерес викликають знахщки велико! кшькосл kíctok бшо! KypinKH - Lagopus lagopus L., пуночки - Plectrophenax nivalis L., тетерева -Lyrurus tetrix L., сивого мартина - Larus canus L, наявтсть яких на цш територп ав-тори пояснювали значним похолоданиям у плейстоцен! клшату на Подалт, але ви-ключали зледешння як таке.
Загалом, з 22 вид1в викопних nraxiB 18 зустр1чаегься i у сучаснш оршто-фауш Подшля, що св1дчить про велику консерватившсть у формуванш орштокомп-лекив у юторичному acneKri.
nepmi HayKOBi дослщження орштофауни Подшля стосуються початку XIX ст. Достсгарт даш про nraxiB центрального i зах1дного Подшля знаходимо у працях А.Анджейовського (1823), Е.Ейхвальда (1830), В.Дзедушицького (1880), А.М.Школьського (1899). За ixhímh даними, звичайними на гтздуванш в умовах Подшля були ирий журавель - Grus grus L., стерв'ятник - Neophron percnopterus L., чор-ний гриф - Aegypius monachus L., пугач - Bubo bubo L. За даними Р.Кундзе i Я.Носкевича (1938), звичайною на цшинних степах Подшля (Пантелиха, Струивський степ) була дрофа - Otis tarda L., яка, на час ix спостережень, при розорюванш цшин-них CTeniB зникла на гтздуванш, але окрем1 особини ще здобувалися мисливцями (даш картотеки Льв1вського природознавчого музею). За даними З.Годша (1939), на nÍBH04Í Подшля були виявлеш рябчик - Tetrastes bonasia L., cipa гуска - Anser anser L.
За десятир1чний перюд в межах заповщника i його околицях виявлено 179/120 вид1в nraxiB (чисельник - кшьюсть вид1в, виявлених у заповщнику та околицях разом, знаменник - кшьюсть nraxiB, виявлених в межах заповщника), яю належать до дев'яти тишв фауни: сиб1рського, европейського, транспалеарктичного, голарктичного, китайського, арктичного, монгольського, середземноморського i окремо видшено групу nraxiB нез'ясованого походження (табл. 1)
Орштокомплекси заповщника формуються, в основному, представниками трьох тишв фауни: европейського - 79 вид1в - 44,1 %, транспалеарктичного - 45 ви-д1в - 25,1 %, сиб1рського - 33 види - 18,5 %. 1нш1 представлен! 2-4-7 видами, що становить, вщповдао 1,1 % - 2,2 % - 3,9 % вщ всього видового складу. У склад1 фауни заповщника вщсутш европейсько-китайсью, середземноморсько-китайсью, rip-ськоазшсью птахи.
Стабшьне (постшне) населения nraxiB заповдаика формуеться двома типами
- европейським i транспалеарктичним, оскшьки ix представники становлять основну масу осших i гшздових вид1в. Представники сиб1рського типу фауни, незважаючи на досить великий вщсоток учасл у формуванш орштокомплекив - 18,5 %, у заповщ-нику е перелггними, пролггними або залггними видами, за винятком лише дев'яти вид1в, яю е осшими i гшздовими та п'яти вид1в, яю е зимуючими в межах заповщни-ка i околиць.
Невеликий вщсоток становлять представники середземноморського типу фауни - 3,9 %, що представлен! лише 7 видами, але серед них е саме tí види, яю роз-ширили свш ареал на Tepnropiro Украши i дал1 на схщ: горлиця юльчаста -Streptopelia decaocto Friv, мршський дятел - Dendrocopos siriacus L., плиска жовто-голова -Motacilla citreola Pall., в'юрок канарейковий - Serinus canaria L. вилсняючи звщти види-конкуренти, яю жили тут рашше, або захоплюючи híkhm не зайнята еко-лопчш Himi. Найбшьша кшьюсть вид1в, яю формують орштокомплекси заповдаика
- представники родини горобцепод1бних - 90 вид1в - 50,2 %. Особливоста розподшу видового складу ще! родини за типами фауни наведен! в табл. 2.
Мисливствознавство, охорона та захист л1су
191
Табл. 1. Pínnodin eudie nmaxie природнго заповедника "Медобори" та його окалицъ ;«т типами
Ряди С iióip-ськнй Сропсй-ський Транспалс-арктичний Китай-ський Арктич-ний Монгол ь-ський Серсдзсмно-морський Голарк-тичний Нез'ясованого походження Всього
п % ti % п % п % п % п % п % п % п %
"агари 1 1
Чорцеш 4 4
ПеЛСКОПСЩбш 5 2 I 7
"уССПОД10Н1 10 2 12
Сокол оподйш 1 5 9 1 16
íypOnOfliDH.i 1 1 2
Журавленодйш 4 2 6
^ИВКОПОД1бН1 12 1 1 1 15
~ОЛубОПОД1бш 2 1 1 4
Зозулепод1бш 1 1
COB'JHIÍ 1 1 2 1 I 6
ЛрШЛЮПОДЙН! 1 1
Стрижено Д1бш 1 1
РакшепоЛ1бМ1 2 1 3
Лятлопод'юн) 1 3 3 1 8
Горопцепод1бш 10 55 14 2 2 3 4 90
Всього 33 18,5 79 44,1 45 25,1 2 1,1 4 2,2 4 2,2 7 3,9 2 M 2 1,1 178 100
Табл. 2. РозподЫ еид1в ряду горобцеподфни* за типами фауну
Родини С иб]рс ький Спрокейський Траиспале-арктичний Арктичний Китайський Монгол ьський Середземко-морський Всього
Жайворонкоа! ] 1 1 3
Ласт]вков1 2 1
ПЛИСК0В1 1 2 1 1
Сорокопудов! ] 2
Омелюхов1 ]
Кропивнкков! 1
Завирушков1 ]
Др озде в1 ] 9 2 2
Славковт 15
Корольков! 1
Мухолов КОВ) 1 3
Довгохвост! СИНИЦ! 1
Ремезов! 1
Синнцш 6
ИОВЗНКОВ] 1
Пищухов! 1
Ейвсянкск" 2 1 1
В'юрков) 5 6 1 1 1
Ткачи ков! 2
Шпаков! 1
5волгов1 1
Воронов) 5 ]
Всього, особиы / % 10/11,1 55/61 34/15.5 2/2,2 2/2,2 3/3,3 4/4,4 90/100
Укра'шський державний лкотехшчний ушверситет
Населения орштокомплекшв з горобцепод1бних формують лише представ-иики семи фаушстичних тишв. Найбшьш представлен! тут види европейського -55 вид1в (61 %) i транспалеактичного типу фауни - 14 вид1в (15,5 %). Саме вони складають все осше i гшздове населения л1сових i степових бюценоз1в.
Сиб1рський тип фауни представлений десятьма видами (11,1 %), але з них осшими е лише повзик - Sitta europaea L., довгохвоста синиця - Aegithalos caudatus L. i останшм часом (даш Талпоша B.C., Марисово! I.B.) др1зд-чикотень -Turdus pilaris L. Решта 6 вид1в, е зимуючими в умовах заповщника: шишкар1 сме-рековий i бшокрилий - Loxia leucoptera Gm., Loxia curvirostra L., омелюх -Bombicilla garrulus L., CHiryp - Pirrhulapirrhula L, в'юрок - Fringilla montifringilla L. Один вид e перелиним - мала мухоловка - Muscicapa parva Bechst.
Решта тишв фауни представлен! 2-3-4 видами, тому вони важливого значения для формування орштокомплекив не мають, хоча серед них гшздовими е чотири представники середньоморського i три - монгольського типу фауни, а два представники арктичного е типовими зимуючими видами.
Таким чином, формування орштокомплекшв - процес динам1чний, склад-ний, зумовлений впливом низки фактор1в: ¿сторичним, клшатичним, антропоген-ним, агресившстю окремих вид1в i дуже вузькою спещал1защею шших, що при-зводить до збшьшення чисельноста i розширення ареалу одних та р1зкого змен-шення чисельноста, звуження або формування мозашного ареалу шших i, нав1ть, до зникнення вразливих вид1в ¿з м1сць, де вони були багаточисельними.
Сучасш орштокомплекси заповщника "Медобори" сформован! представ-никами дев'яти тишв фауни: сиб1рського, европейського, транспалеарктичного, китайського, арктичного, монгольського, середземноморського, голарктичного i нез'ясованого походження.
Однак безпосередню участь у формуванш орштофауни заповщника беруть представники двох тишв фауни: европейського i транспалеарктичного, оскшьки ix види е переважно осшими i гшздовими. Сиб1рський - представляють переважно перелита, пролита i зал1тш птахи, яю використовують територ1ю заповщника як м1сця зупинок для шдгод1вл1 та вщпочинку шд час весняно-ос1нн1х перельопв i троф1чних м1грацш та як м1сця зим1влг 1нш1 типи представлен! лише невеликою кшьюстю вид1в.
Лггература
1. Гузш A.I. Деяга особливоси стабшьиого населения птаив природного заповедника "Медобори" i його околиць// Проблеми становления i функцюнування новостворених заповдаиюв: MarepiatH науково-практично! конфер. - Гримайл1в, 1995.
2. Гузш A.I., Сторожук С.А. Особливосп структурн пташиних угруповань заповедника "Медобори" та прилеглих територ1й// "Проблеми становления i функцюнування новостворених за-повщнигав". Матер1али науково-практично! конфер. - ГримаЫв, 1995.
3. Гуз1й A.I. Сучасний стаи рщюсних i зиикаючих вид1в птах1в люових екосистем УТОП, 7-9 китня 1995 р. м.Кжин. - К., 1996.
4. Марисова I.B., Татаринов К.А. Деяю спостереження над фауною хребетних Под1лля// HayKOBi записки Кременецького педагопчного ¡нституту. - Терношль, 1961, т. 6, вип. 1..
5. Марисова I.B., Татаринов К.А. Плейстоценов! птахи Кривчеисько! печери// HayKOBi записки Кременецького педагогичного ¡нституту. - Тернопшь, 1962. т. 7.
6. Штегман Б.К. Основы орнитологического деления Палеарктики// Фауна СССР. Птицы. - М.: Пзд-во АН СССР, 1938, т.1, вып. 2._
194
Л1с1вницью дослщження в УкраТш (VI-i Погребнякзвськз читання)
