CC BY
10
населении и среде обитания животных СССР в ХУ1-Х1Х вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 74-79.
3. Татаринов К.А. Изменения ави- и териофауны Предкарпатья и Закарпатья при освоении естественных ландшафтов// Изменения в населении и среде обитания животных СССР в ХУ1-Х1Х вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 84-90.
4. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши. Еколопя, значения, охорона. -Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1973. - 254 с.
5. Турянин И.И. Изменения в териофауне Советских Карпат под влиянием антропи-ческих факторов в исторический период// Изменения в населении и среде обитания животных СССР в ХУ1-Х1Х вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 79-84.
6. Хоецький П.Б. До характеристики мисливських звiрiв Рiвненськоi обласп// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць, вип. 12.4. - Львiв: УкрДлТУ, 2002. - С. 54-58.
УДК 630*15 Я.1. Капелюх - Природный 3anoeidHUK "Медобори "
ОРН1ТОФАУНА ГРАБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Проаналiзовано чисельшсть та розподш nraxiB у грабняках в умовах заповщни-ка "Мндобори" у pi3Hi сезони року, визначено ix значення у формуваннi орнгго-комплексiв у його лiсостанах.
Ya.I. Kapelynkh - Natural reservation "Medobory"
Ornitofauna of the hornbeam plautitions of the natural reservation
"Medobory"
The number and allocation of the birds in hornbeam plantations in conditions of Medobory reservation in different seasons of the year, have been analyzed and it is defined their meaning on the ornithocomplex in its forests.
1з загальноi плошд природного заповщника (9521,2 га) вкрит люом земл1 становлять 8802 га (92,4 % загальноi плошд). Ц земл1 представлен трьома трофотопами (субори, суд1брови, д1брови) i чотирма пгротопами (1-4). У межах основного масиву заповщника виявлено 13 типiв люу [3].
Табл. 1. Типы льсу природного заповедника "Медобори "
Типи лшу Площа, га
Сухий дубовий субiр 4,2
Суха дiброва 40,9
Суха грабова судiброва 42,8
Свiжа грабова судiброва 65,7
Свiжа грабово-букова судiброва 53,7
Суха грабова дiброва 247,6
Суха грабово-букова дiброва 190,1
Свiжа грабова дiброва 3835,5
Свiжа грабово-букова дiброва 1889,0
Волога грабова дiброва 977,0
Волога грабово-букова дiброва 1641,3
Сира грабова дiброва 6,9
Сирий чорно-вiльховий груд 5,9
Граб е одним з основних компоненпв Bcix лiсових насаджень заповщ-ника з рiзною дольовою участю в ix складi. Чистi rpa6oBi насадження займають у заповiднику 1545,9 га (17,7 % вЫх лiсостанiв заповiдника). По групах вжу цi насадження вщповщно подiляються: молодняки - 5,8 га (0,4 % вЫх грабнякiв), середньовжовь205,2 га (13,3 %), пристигаючi - 603,3 га (39 %), стиглi i перестиглi - 731 га (47,3 %).
Всi грабняки у люостанах заповiдника сформованi грабом схщним -Carpinus betulus L., який, завдяки великш тiневитривалостi, утворюе густий другий ярус у дубових i букових насадженнях. На значнш територи вiн утво-рив чистi похщш деревостани порослевого, рiдше насiнного походження. У цих умовах вш зростае досить великими деревами висотою до 25 м i дiамет-ром стовбура до 40 см. Добре затшюючи грунт, граб перешкоджае нормальному росту i розвитку шдшску i пiдросту як головних люоутворюючих порiд так i самого граба, внаслщок чого стиглi грабняки у заповщнику е, пе-реважно, одноярусними без шдшску i пiдросту, який появляеться лише при появi вжон у перестиглих насадженнях.
86 % уЫх грабнякiв заповiдника (1334,9 га) - пристигаючi i стиглi ль состани. У них створюються прекрасш умови для живлення i захисту вщ несприятливих умов велико'' кшькост представникiв фауни, чому сприяе майже щорiчне рясне плодоношення граба i те, що горix його не осипаеться з гшок осiнню, а висить протягом вЫе'' зими, що робить його доступним для велико'' кшькост птаxiв i савцiв [5].
Даш про чисельшсть орнiтофауни грабняюв заповiдника зiбранi протягом 2000-2003 роюв. Облiки проводились маршрутним методом [1] на тим-часових маршрутах довжиною один кiлометр з виявленням по слуху та вь зуально спiваючиx птаxiв. Для уникнення випадковост i бшьшо'' точностi, облiки проводились по три рази на кожному маршрут з визначенням серед-тх даних по кожному з них. За час вивчення орштофауни грабняюв з облжа-ми пройдено бшьше 35 км.
Для порiвняння чисельност орнiтофауни грабнякiв з iншими люостана-ми проаналiзованi данi Лiтопису природи заповiдника за 2000-2003 роки [2].
Проведена робота дае можливють стверджувати, що грабовi лiсостани е одними з найбщшших по видовому складу орштофауни.
Табл. 2. Видовий склад та щтьшсть населення nmaxie стиглих л^осташв
3anoeidHUKa "Медобори "
Ясеничники Дубняки Бучини Грабняки без тдлшку Грабняки з тдлшком
Облшовано вид1в 26 28 21 7 10
Щшьтсть ос/км2 627,4 838,5 631,7 328,3 429,5
У грабових стиглих люостанах знаходять умови для постшного про-живання переважно види з групи кронниюв i дуплогнiзникiв (табл. 4, 5), ос-кiльки тут створюються добрi умови для ix гнiздування внаслщок утворення, при вигниваннi сучкiв, достатньо'' кiлькостi дупел i напiвдупел. Кормiв у та-
ких люах для nTaxiB е у достатнш кiлькостi. Так за даними Г. Новикова [4] число безхребетних на деревах з вжом збшьшуеться (на листках дуба вжом 16 роюв - 27 видiв комах i 178 особин, у 37 роюв - 24 види i 249 особин, у 69 роюв - 41 вид i 259 особин), а в лiсi чисельшсть безхребетних розподь ляеться так (табл. 3).
Табл. 3. К1льк1сть безхребетних у мшаному лшосташ
Назва ряд1в i клашв Поверхня грунту i трава Пвдтсок i тд-рiст Дерево Всього
екз. % екз. % екз. % екз. %
Комахи i павуки 10156 56,7 2593 14,4 5179 28,9 17928 100
Тому у стиглих грабняках обмежуючим для птахiв фактором е не брак кормово! бази, а вiдсутнiсть мiсць для гшздування, а також захиснi можли-востi цих лiсiв. Це тдтверджуеться нашими спостереженнями, оскiльки поява у стиглих i перестиглих грабняках навт незначного пiдлiску i шдрос-ту приводить до збшьшення видового складу птахiв (табл. 4,5)
Табл. 4. Птахи стиглих грабняшв без тдл^ку 3anoeidHUKa "Медобори " _(гшздовий аспект)_
№ з/п Види Облш особ. Особ.на км2 Частка учасп, %
1. Га1чка болотна 3 25 39
2. Синиця болотна 2 16,6 25,9
3. Синиця голуба 1 7,1 11,1
4. Синиця велика 1 8,3 12,9
5. Костогриз 1 7,1 11,1
Всього: 5 8 64,1 100
Табл. 5. Птахи стиглих грабняшв з тдл^ком заповiдника "Медобори " _(гшздовий аспект)_
№ з/п Види Облiк особ. Особ. на км2 Частка учасп, %
1. Зяблик 52 173,3 40,3
2. сивка шра 16 66,7 15,5
3. Мухоловка строката 16 83,0 19,3
4. Дрiзд ствочий 10 41,7 9,7
5 Вiвчарик весняний 6 20 4,7
6. Мухоловка мала 4 20 4,7
7. Горлиця звичайна 2 6,6 1,5
8. Синиця велика 2 6,6 1,5
9. Вiвчарик жовтогорлий 2 6,6 1,5
10. Дрiзд чорний 2 5 1,2
Всього: 10 112 429,5 100
Рiзке збщнення як видового складу так i щшьносл птахiв спостерь гаеться у грабняках зимою (табл. 6). До невелико! юлькост дуплогшзниюв, якi знаходять тут умови для гшздування, приеднуються види, яю живляться горiшками граба - костогризи (табл. 7, 8).
Таке збщнення зимового оршгонаселення та невелика його шдльшсть пов,язанi з бiологiчними особливостями граба, гладка кора якого не сприяе зимiвлi тут безхребетних на рiзних стадiях !х розвитку, як це спостер^аеться на трiщинуватiй корi ясена, дуба, липи, клена.
Табл. 6. Зимове орттонаселення грабнятв без тдяшку 3anoeidHUKa "Медобори "
№ п/п Види Обл1к особ. Особ.на км2 Частка участ1, %
1. Синиця велика 2 14,3 66,8
2. Га!чка буроголова 1 7,1 33,2
Всього: 2 3 21,4 100
Табл. 7. Зимове орттонаселення грабнятв з тдл'шком 3anoeidHUKa "Медобори"
№ п/п Види Обл1к особ. Особ.на км2 Частка участ1, %
1. Га!чка болотна 4 33,3 52,8
2. Синиця велика 2 14,3 22,7
3. Повзик 1 7,1 11,2
4. Синиця голуба 1 8,3 13,2
5. Крук 1 0,06 0,09
Всього: 5 9 63,06 100
Табл. 8. Зимове населення грабнятв середньовтових запoвiдника "Медобори "
№ п/п Види Обл1к особ. Особ.на км2 Частка учасп, %
1. Дуботс 10 83 65
2. Га!чка чорноголова 4 33 25
3. Кропивник 2 13 10
4. Крук 2 0,2 1
Всього: 4 18 129,2 100
У молодших грабових деревостанах кшьюсть зимуючих видiв ще мен-ша, тут фiксуються лише види, як залiтають у пошуках 1ш або просто випад-ково пролггають, адже висока повнота заростей та висока зiмкненiсть таких насаджень е перешкодою для оселення тут птахiв хоч на зрiджених насад-женнях можна спостерiгати деяке збшьшення 1х чисельностi за рахунок видiв чагарникового комплексу та наземногнiзних, але це лише до змикання крон.
Як бачимо, грабовi лiсостани е найбшьш затiненими, що не сприяе розвитку в них вЫх компоненлв лiсу i, як правило, тут формуються од-нояруснi насадження з деревами приблизно одного розмiру i вiку.
У таких пристигаючих i стиглих лiсостанах створюються добрi кормо-вi та гнiздовi умови для окремих груп птахiв - кронниюв та дуплогнiзникiв.
Вiдсутнiсть пiдлiску, шдросту та щiльного трав'яного вкриття унемож-ливлюе гнiздування тут наземногнiзних птахiв та представникiв чагарникового комплексу. Тому грабняки, займаючи досить великi плошд у заповiднику е найбiльш бщними в орнiтологiчному вiдношеннi. Збагачення орштофауни мо-же вiдбуватися лише через формування повнокомпонентного люостану шляхом утворення вжон пiд час саштарних рубок. У перестiйних грабових насад-женнях при випаданнi старих або ослаблених дерев вщбуваеться природний процес формування рiзновiкових повнокомпонентних лiсостанiв, як стають мiсцем оселення представникiв рiзних орнiтокомплексiв, що сприяе створен-ню умов для повно! еколопчно! саморегуляцй в таких бiоценозах.
Л1тература
1. Кузякш А.П. Зоогеография СССР// Уч.зап.МОПИ им.Н.К. Крупской. Биогеография. - 1962, т. 109, вып. 1. - С. 3-182.
2. Лггопис природи природного заповщника "Медобори". - Книга 9-11.
3. Музика М.Я. Типолопчна характеристика л1ав природного заповщника. "Медобори"// Концепщя розвитку люово'! типологп в Укрш'ш в контекст д1сово! освь
ти 1 пщвищення продуктивносп люових насаджень. - Харюв, 2000. - С. 260.
4. Нов1ков Г.А. Экология зверей и птиц лесостепных дубрав. - Л.: И-во Ленинградского университета, 1959. - 350 с.
5. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.: Госбумиздат, 1955. - 595 с.
УДК 630*294:622.6(477.6) Доц. Л.С. Киричок -НАУ
ТИПОЛОГ1Я ТЕРИКОН1В ВУГ1ЛЬНИХ ШАХТ ДОНБАСУ ЗА Л1СОРОСЛИННИМИ УМОВАМИ
Пропонуеться визначати стигшсть до залюнення терикошв вугшьних шахт Донбасу за типологiчною трьохмiрною сiткою, яка побудована за координатами: ви-сота терикону, час тсля вiдсипання прсько'1 породи у терикон або вiк терикону, сту-тнь окислення прсько'1 породи у терикош.
Ключов1 слова: Терикон, залiснення, типология, екологiчнi ряди, альтотоп, хронотоп, ацидотоп, териконотоп
Doc. L.S. Kirichok - National Agriculture University Site-Type classification of Donbass region coal-mine terricons
Three-coordinate grid for evaluation of readiness for afforestation of coal-mining terricons of the Donbass is proposed. These coordinates are: height of terricon, age of terri-con, stage of oxigenium of mountain rocks in terricons.
Key words: Terricon, afforestation, forest-site classification, altotop, acidotop, chro-notop, terriconotop, ecological gradients
Вщдаючи належне академшу П.С. Погребняку, як фундатору сучасно-го, найбшьш досконалого вчення про типи люу, необхщно вщзначати його особливу заслугу у розробщ основ порiвняльноi екологи люу, на якш, власне, i базуеться лiсiвничо-екологiчна типологiя. П.С. Погребняк шдкреслював, що метод порiвняльного вивчення притаманний вЫм галузям науки, а в лшв-ництвi вiн завжди був головним i найбiльш плщним [4].
Використовуючи метод порiвняльноi екологи, ми намагалися розроби-ти типологш териконiв вугiльних шахт Донбасу за люорослинними умовами. Слiд зазначити, що подiбнi спроби робилися ранiше [1, 3, 5] i хоча автори впритул наближалися до формування еколопчних рядiв, що характернi для люорослинних умов на териконах, однак пропоноваш класифiкацii не набули завершеностi i необхiдноi формалiзацii.
Класифiкацiя териконiв за типами спрямована на оцшку можливост вирощування лiсових насаджень. Як i кожна класифiкацiя, вона повинна ба-зуватись на врахуваннi основних i найбiльш стабiльних екологiчних факторiв [2]. Чим бшьше буде ix враховано, тим змiстовнiшою i суворiшою виявиться класифiкацiя, але одночасно це призведе до ii ускладнення. Тому важливо вибрати мiнiмум провiдниx еколопчних факторiв, якi б дали терикону однозначно характеристику, яка не допускае подвшного тлумачення з точки зору можливостей вирощування зелених насаджень.
