CC BY
24
6. Козш Г.В. Флора i рослиннiсть захщних областей Украши/ Працi боташчного саду Львiв. ун-ту. - Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1963. - С. 7-20.
7. Колщук В.Г. Буковi пралiси Закарпаття// Наук. зап. Природознавч. музею Львiв. ф-л. АН УРСР. - 1956. - 5. - С. 168.
8. Косець M.I. Буковi лiси Захiдного Подiлля// Ботан. журн. АН УРСР. - 1947. - 4, № 3/4. - С. 101-112.
9. Косець M.I. Нарис люово! рослинносп Львiвськоi обласп УРСР// Ботан. журн. АН УРСР. - 1953. - 10, № 4. - С. 75-85.
10. Сорока М.1. Синтаксономiя рослинносп Украшського Розточчя// Наук. вiсник УкрДЛТУ. - Львiв, 1998, вип. 7. - С. 37-41.
11. Сорока М.1. Синтаксономiя рослинности природного заповiдника "Розточчя". -Пращ Наукового товариства iM. Т.Г. Шевченка. - Еколопчний збiрник. - Львiв, 1999, т. - III.
- С. 105-113.
12. Сорока МЛ. Флора судинних рослин Украшського Розточчя. - Львiв, 2002. - 154 с.
13. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-New York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
14. Matuszkiewicz W. Przewodnik do oznaczania zbiorowisk roslinnych Polski. - Warsza-wa: PWN, 2001. - 536 s.
15. Tolpa S. Analiza pylkowa torfowiska w Janowie na Roztoczu// Kosmos. - 1927. - LII.
- S. 547-552.
УДК 630*15 Доц. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ;
А.В. Шелипило - ДЛГО "Львiвлiс"
СТАН ПОПУЛЯЦП БОБРА У МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДДЯХ
ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проаналiзовано стан популяцп та поширення (Castor fiber L.) у водоймах Львiвськоi областi. Найбiльша чисельнiсть 3BipiB зареестрована в угiддях ДМГ "Стир". Спостерiгаеться збiльшення чисельностi бобра.
Doc. P.B. Khojetsky - USUFWT; A. V. Shelepylo -DLHO "Lvivlis" Castor fiber (L.) in Lviv region
The state of the population and spreading of Castor fiber in waters of Lviv region have been analysed. The most number of the animals is registexed in the forest of MH "Styr". It is noted increasing of the Castor fiber number.
В юторичний перюд ареал бобра (Castor fiber L.) охоплював бшьшу частину Свропи та Ази. У XV-XVII ст. бобер був поширений у ржах захщно-го регюну Украши [2, 3, 5]. На початку Х1Х столггтя про нього пишуть як про зникаючого зв1ра, облжовуючи в окремих колошях dM'i i хатки. Найдов-ше бобер iснував на р. Вишня в околицях с. Родатичг останнього звiра добу-то тут у 1836 р. Шд час сильного паводку 1836 р. зникла популящя виду на р. Захщний Буг. На початок ХХ ст. у захщному регiонi Украши бобер збер^ся тiльки поодинокими невеликими колошями [1]. У 1950 р. його реестрували лише на люовш рiчцi Борковiй Рiвненськоi областi [4]. Основними причинами зменшення чисельност виду стали надмiрне добування та опосередкова-ний вплив господарськоi дiяльностi людини.
Необхiдною умовою iснування звiра е наявнiсть придатних водойм i рослинного корму. Гризун надае перевагу малим та середнiм рiкам iз по-вiльнотекучою водою, може заселяти i великi рiки, озера, ставки, канали, бо-
Науковий вкник, 2003, вип. 13.3
лота, торф'яш кар'ери. Поза лiсовими масивами вибирае водойми з наявнiстю на берегах чагарниюв, листяних дерев. Важливе проростання водно! та при-бережно! трав'яно! рослинностi: очерету, осоки, рогозу та ш. У лгтньо-осшньому рацiонi звiра виявлено: осику, вшьху чорну, дуб черешковий, березу бородавчасту, граб, сосну звичайну, горобину звичайну, крушину ламку, верби - бшу, козячу, ламку, кошикову. 1з трав'яно! рослиностi в умовах захщ-ного регiону Укра1ни бобер споживае ожину, глуху кропиву, осоку волосис-ту, ропз, кiнськй щавель, очерет, латаття та iн. [3]. Важливе значення для ю-нування звiра мають гiдрологiчнi умови. Малопридатними е водойми з не-достатньою глибиною, пересихаючi, з рiзко вираженими i довготривалими весняними, а також шзньоосшшми та зимовими паводками.
З метою реакшматизацп у захiдному регюш Укра1ни у 60-х роках проведено випуски бобра у водойми Львiвськоl, Рiвненськоl, Волинсько! областей, в мюцях, сприятливих для життедiяльностi виду [3]. У Рiвненськiй об-ластi випуски проведено в ржи Льва, Бобер, у Волинськш област - в рiчку Стохiд [6]. У 1981 р. бобри у кшькосп 10 особин (3 $ i 7 з державного мисливського господарства "Ушомир" (Житомирська обл.) завезет у держав-не мисливське господарство "Стир" (Львiвська обл.) i випущенi на р. Медянка (Лагодiвське лiсництво, квартали 1, 8, 9, 14, 24). З 1983 по 1992 р.р. бобри пережили два сезони, як характеризувалися малою кшьюстю опадiв, що вплинуло на стан популяцй. У 1983 р. пiд час посухи бобри залишили мiсце випуску i створили нове поселення нижче по течи р. Медянка. На сьогодш звiра не виявлено в мелюративних каналах у кварталах 64, 78, 80, 66, 78 Ла-годiвського лiсництва, де вони рашше iснували. Потребуе детальшшого дос-лiдження поселення бобра у кварталах 31, 44, 45, 56, 59 Берлинського лю-ництва. У перюд з 1985 по 1986 р. зареестровано 2 нових поселення бобра (хатки) на люових болотах Заболотщвського люництва в урочищi Барвши (кв. 34, 35, 36) та в урочищi Боброве (кв. 9, 10, 12).
З 1992 р. спостер^аеться розселення звiра за межi лiсових масивiв ДМГ "Стир". За перюд з 1992 по 1994 р. вш заселив ржу Стир, в яку проник з р. Медянки, вщ с. Руда-Бродiвська до мюця впадшня р. Бовдурка в р. Стир. З 1995 р. по 1998 р.р. рееструеться подальше поширення бобра вверх по р. Стир вщ с. Руда-Бродiвська до с. Пониковиця, а також вверх по р. Бовдурка до с. Смшьне поблизу м. Броди. У цей перюд вш проникае в р. Покрова i ос-воюе упддя до с. Кути й до смт. Олесько. Заселяе р. Родоставку вщ впадання 11 в р. Стир верх по течи до перетину з дорогою Лопатин - Буськ, а також р. Осевка вщ впадання в р. Стир вверх по течи до торф'яних кар,ерiв бшя смт. Лопатин. У цих роках л^ньо-осшнш перюд характеризуеться значними опа-дами, сприятливi умови дали змогу осво!ти штку мелюративних каналiв у ль сових та лугових упддях, торф'яних кар'ерах.
У липнi 2002 р. проведено обстеження упдь Лагодавського лiсництва, довжина сгтки мелiоративних каналiв становить тут 16,4 км. У кварталах 8, 9, 14, 15 люництва на каналi довжиною 2,5 км зареестровано 12 шр та ходiв до мюць жирування бобра, 7 греблей, одну покинуту хатку. Свiжих слщв життедiяльностi не виявлено. Зимовi запаси кормiв для бобра достатнi, але ка-
1. Лiсова типологiя, еколопя та бiологiя лiсу
117
нал мшководний, глибиною 5-10 см, шириною 30-40 см. Ймовiрно, погiршення умов проживання, водотоку, змусили звiрiв покинути цей канал. Активне ос-воення звiром водойм спостерiгаеться на глибинi вщ 30 см, шириною вiд 1 м.
Станом на 2003 р. в упддях Львiвсько! областi зареестровано близько 300 бобрiв. Найбiльша популящя вiдома на р. Стир (Бродiвський, Раде-хiвський, Буський райони) в упддях ДМГ "Стир", яка нараховуе понад 70 особин. Загалом, поселення бобрiв у Львiвськiй областi зареестровано в мисливських упддях 8 користувачiв. У Сокальському районi бобри поширеш на рiчцi Варенжанка, Болотня та в мелюративних каналах, якi впадають в р. Солокiю. В Яворiвському районi невелика популяцiя бобрiв (коло 20 особин) зареестрована у каналi Щан з прилеглою сiткою мелюративних каналiв, а та-кож на р. Вирва та 11 притоки Шлямiвки.
ю о и о
80 J 60 ■■
л
« 40 +
л с
ф и
20 ■■
И
1981 1984 1987 1990 1993 1996 1999 2002 Роки Чисельшсть бобра в упддях ДМГ "Стир"
Загалом, чисельшсть популяцй бобра в упддях ДМГ "Стир" за перюд з 1998 по 2002 р. збшьшилась у 7 разiв. Найвищий прирiст популяцй стано-вив 58 %.
Статева зршсть у бобра наступае в трирiчному вiцi. Пiсля 105-107 дiб ваптност^ самка у травнi або у першш половинi червня народжуе 1-5 малят, найчастiше - 2-3. Живе гризун до 35 роюв, ще у 20-рiчному вiцi самки беруть участь в розмноженш. Природних хижаюв, конкурентiв за корми в умовах Львiвщини у бобра немае. Основним чинником, який впливае на чисельшсть популяцй, е людина та 11 господарська дiяльнiсть.
Отже, реакшматизащя бобра у водоймах Львiвщини пройшла усшш-но. Його дiяльнiсть позитивна для багатьох видiв мисливських тварин, покра-щуе якiсть угiдь. Греблi, створеш звiром, затримують воду у посушливi сезо-ни, створюючи водопо!, як використовують ратичнi тварини (лось, олень, козуля, дика свиня). Деяк дшянки лiсу стають недоступними, заболоченими. Завдяки тому зменшуеться фактор турбування, спричинений вщвщуванням населення з метою збору грибiв, ягiд, вiдпочинку.
На сьогодш першочерговим завданням е вивчення кормово! бази, прове-дення оцiнки якосп та визначення оптимально! мiсткостi упдь з метою ра-цiонального використання популяцi! та вивчення перспектив розселення виду.
Л1тература
1. Корнеев О.П. Визначник зв1р1в УРСР. - К.: Радянська школа, 1965. - 233 с.
2. Полушина Н.А. Влияние антропогенных факторов на население млекопитающими Прикарпатья и Украинских Карпат в конце XVIII - первой половине Х1Х вв// Изменения в
Науковий вкчшк, 2003, вип. 13.3
населении и среде обитания животных СССР в ХУ1-Х1Х вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 74-79.
3. Татаринов К.А. Изменения ави- и териофауны Предкарпатья и Закарпатья при освоении естественных ландшафтов// Изменения в населении и среде обитания животных СССР в ХУ1-Х1Х вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 84-90.
4. Татаринов К.А. Фауна хребетних Заходу Украши. Еколопя, значения, охорона. -Львiв: Вид-во Львiв. ун-ту, 1973. - 254 с.
5. Турянин И.И. Изменения в териофауне Советских Карпат под влиянием антропи-ческих факторов в исторический период// Изменения в населении и среде обитания животных СССР в ХУ1-Х1Х вв. Европейская часть СССР. Материалы конференции. - 1972. - С. 79-84.
6. Хоецький П.Б. До характеристики мисливських звiрiв Рiвненськоi обласп// Наук. вюник УкрДЛТУ: Зб. наук.-техн. праць, вип. 12.4. - Львiв: УкрДЛТУ, 2002. - С. 54-58.
УДК 630*15 Я.1. Капелюх - Природный 3anoeidHUK "Медобори "
ОРН1ТОФАУНА ГРАБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИРОДНОГО ЗАПОВ1ДНИКА "МЕДОБОРИ"
Проаналiзовано чисельшсть та розподш nTaxiB у грабняках в умовах заповщни-ка "Мндобори" у pi3Hi сезони року, визначено ix значення у формуваннi орнгто-комплексiв у його лiсостанах.
Ya.I. Kapelynkh - Natural reservation "Medobory"
Ornitofauna of the hornbeam plautitions of the natural reservation
"Medobory"
The number and allocation of the birds in hornbeam plantations in conditions of Medobory reservation in different seasons of the year, have been analyzed and it is defined their meaning on the ornithocomplex in its forests.
1з загальноi плошд природного заповщника (9521,2 га) вкрит люом земл1 становлять 8802 га (92,4 % загальноi плошд). Ц земл1 представлен трьома трофотопами (субори, суд1брови, д1брови) i чотирма пгротопами (1-4). У межах основного масиву заповщника виявлено 13 типiв люу [3].
Табл. 1. Типы льсу природного заповедника "Медобори "
Типи лшу Площа, га
Сухий дубовий субiр 4,2
Суха дiброва 40,9
Суха грабова судiброва 42,8
Свiжа грабова судiброва 65,7
Свiжа грабово-букова судiброва 53,7
Суха грабова дiброва 247,6
Суха грабово-букова дiброва 190,1
Свiжа грабова дiброва 3835,5
Свiжа грабово-букова дiброва 1889,0
Волога грабова дiброва 977,0
Волога грабово-букова дiброва 1641,3
Сира грабова дiброва 6,9
Сирий чорно-вiльховий груд 5,9
1. Лiсова типологiя, екологiя та бюлопя лiсу
119
