CC BY
33
УДК 630.2:599.574.4 Наук. спвроб. П.В. МацШорук -
1нститут агроекологи i природокористування НААН
ВПЛИВ ПОПУЛЯЦН БОБРА ЕВРОПЕЙСЬКОГО НА Л1СООСУШУВАЛЬН1 ПДРОМЕЛЮРАТИВН1 СИСТЕМИ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
На ochobí аналiзу даних багаторiчних спостережень вивчено вплив популяци бобра европейського (Castor fiber L.) на стан та функцюнування лiсоосушувальних гщромелюративних систем i мелiоративних насаджень Украшського Полiсся на прикладi ДП "Городницьке лiсове господарство" Житомирсько! областi. Встановле-но, що за 1999-2009 рр. чисельшсть бобра збiльшилася в 7,3 раза й ютотно (у 1,5 раза) перевищила розрахункову оптимальну чисельшсть, внаслщок чого бiльшiсть ме-лiоративних каналiв виявилися захаращеними загатами бобрiв i перетворилися у бобровi ставки рiзних розмiрiв, вiдбулося значне пошкодження лiсових насаджень. Запропоновано практичш рекомендаци щодо управлiння популяцiями бобра на осу-шених територiях.
Ключовг слова: бобер, популящя, лiсоосушувальнi гщромелюративш системи.
У 60-80-т роки ХХ ст. було розпочато широкомасштабну осушуваль-ну мелюращю Украшського Полюся, що призвела до трансформацп пдроло-пчного режиму регюну. Значш площ1 осушувальних екосистем i прилеглих територш, що е складовими водно-болотного мисливського комплексу, зазнали ютотного впливу, внаслщок чого залишилось мало автохтонних ландшаф-пв. Це спричинило територ1альний перерозподш, зникнення або р1зке зни-ження чисельносп багатьох вид1в тварин, зокрема i бобра европейського (Castor fiber L.) [1-5].
Однак негативш змши, що вщбулися тд впливом пдромелюрацп, виявилися зворотними. На сьогодш бюр1зномашття, рашше осушених територш, значно вщновлено. Одшею з головних причин стала середовищеутворю-вальна д1яльн1сть бобра европейського, чисельшсть якого за останш два деся-тилггтя р1зко зросла. До числа чинниюв, що забезпечили швидке розмножен-ня i розселення бобр1в у Полюш, потр1бно вщнести:
• зниження штенсивноста господарсько! дiяльностi та шшого антропогенного впливу (еконотчна криза, забруднення значних територш внаслщок авари на ЧАЕС, значне зменшення чисельност сiльського населення, стр1мкий спад обсяпв тваринництва та ш.);
• р1зке скорочення, а на значних територiях - повне припинення люомелюра-тивних робгг 1з створення нових i утримання вже юнуючих лгсоосушуваль-них систем;
• природоохоронна д1яльшсть на територп об'ектав природно-запов1дного фонду, люових i мисливських господарств.
Система мелюративних каналiв, на першому етапi пiсля створення, зу-мовила скорочення площ, придатних для бобрових поселень, з часом стала одним з основних мюць iснування i транспортною мережею для розселення бобрiв. Дiяльнiсть бобра на мелiоративних каналах призводить до вторинно-го шдтоплення значних територiй та вiдновлення бiорiзноманiття екосистем. Проте така дiяльнiсть руйнуе осушувальнi канали i призводить до загибелi ль сових насаджень, змши титв лiсу та погiршення стану прилеглих сшьсько-
господарських упдь. В умовах Укра!нського Полiсся багато аспекпв пробле-ми "мелiорацiя i середовищеутворювальна дiяльнiсть бобра" залишаються не-достатньо вивченими. Тому комплексна ощнка ролi бобрових поселень на ль сомелiоративних системах е одним з важливих наукових завдань для розроб-лення рацюнальних заходiв щодо збалансованого управлiння 1х популяцiею.
Матер1али та методи. Комплексну оцiнку впливу дiяльностi популя-ци бобра европейського на стан та функцюнування лiсоосушувальних пдро-мелiоративних системи i мелiоративних насаджень Укра1нського Полiсся проведено на основi ретроспективного аналiзу даних про поширення, дiяль-нiсть та середовищеутворювальний вплив популяцп бобра.
У дослiдженнi використано лггературш джерела, статистичш, аналь тичш та проектнi матерiали Держкомстату, Державного агентства люових ре-сурсiв Укра!ни, ВО "Укрдержлюпроект", а також результати власних досль джень бобрових поселень на територп ДП "Городницьке люове господар-ство" Житомирсько1 обласп, проведених на основi загальноприйнятих методик, як використовують пiд час мисливського впорядкування територiй.
Результати та 1'х обговорення. За даними Держкомзему, станом на 1.01.2011 р. в Укра!ш натчуеться 3307 тис. га осушених земель. Здебiльшого це рiлля (55,5 % вщ загально1 осушено1 площ^, сiножатi (17), пасовища (15,6), люи i лiсовi землi (192,3 тис. га або 5,8 %>). На частку п'яти областей Полiського регюну припадае бiльше половини всiх осушених земель кра1ни (52 %), зокрема рiллi (44,1), сiнокосiв (58), пасовищ (55,5) i лiсових земель (81 %) [6]. Середня заболочуванiсть до проведення осушувально! мелюрацп в регюш становила 6,3 %. Станом на другу половину 90-х роюв понад половину площi болiт Полюся було осушено та освоено [7]. За офщшними даними, бiльше шж 10 % гiдромелiоративних систем на сшьськогосподарських упд-дях знаходяться в незадовшьному станi i потребують повно! або частково! ре-конструкцп. Проте, вочевидь, частка люоосушувальних мелiоративних систем Укра!ни, якi вже не виконують сво! функцп, значно бшьша, оскiльки тс-ля розпаду Радянського Союзу ремонт та реконструкщю !х майже не проводили. Починаючи з 1986 р., процес введення нових площ шд гiдромелiорацiю припинився, а катталовкладення здебiльшого спрямовували на реконструкщю дж>чих осушувальних систем. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вщ 14.07.1993 р. "Про розвиток мелюрацп та полiпшення екологiчного стану ме-лiоративних земель у 1994-2000 рр." передбачала введення пiд осушення 130 тис. га нових площ та реконструкщю частини вже юнуючих осушувальних систем. Зокрема, в Житомирському Полюш передбачалося осушити 57 тис. га заболочених земель i на площi 14 тис. га здшснити реконструкцiю пдромелюративно! системи. [7]. Незначне збшьшення площ осушених сiльськогосподарських упдь i реконструкцiя мелiоративних систем, передба-чена Законом Укра!ни "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства", 2002 р. [8], та постановою Кабшету Мшс^в Укра!ни "Про комплексну програму розвитку мелюрацп земель i полшшення екологiчного стану зрошуваних та осушених упдь у 2001-2005 рр. та прогноз до 2010 р.". Проте положення, перераховаш в законодавчих актах, не були реалiзованi на
практицi насамперед через вщсутшсть належного цiльового фшансування [9]. На тлi згортання люомелюративних робiт i виведення з господарського обробгтку значних територiй сiльськогосподарських i лiсових земель Полюь-кого регюну, почалися процеси руйнування мелюративно! мереж^ внаслiдок чого вщбуваеться вторинне шдтоплення та заболочування ранiше осушених земель. За рiзними оцiнками, площi, на яких спостер^аеться повторне заболочування, займають в Полiссi не менше 900 тис. га. 1х швидкому збшьшен-ню iстотно сприяе активна будiвельна дiяльнiсть бобрiв, якi заселили мель оративнi канали.
На початку ХХ ст. популящя бобра европейського була на межi повно-го зникнення. У кшщ 30-х роюв поодинокi поселення бобрiв збереглися лише в Чернтвськш, Житомирськiй та Кшвськш областi, а загальна чисельнiсть не перевищувала 100 особин. На цей час бобер поширений на всш територи Ук-рашського Полiсся, причому в багатьох районах його чисельшсть значно пе-ревищила оптимальний рiвень. Виходячи з даних офщшно! статистики (рис. 1), тшьки за останш 10-15 рокiв украшська популяцiя бобра збшьшилася бiльш нiж у три рази. За деякими областями темпи и зростання значно вищь
Необхщно зауважити, що використовуванi в Укрш'ш методи облiку, мабуть, значно занижують чисельшсть бобра. Це особливо помггно для тери-торiй, виведених з господарського обробгтку через забруднення радюнукль дами шд час авари на ЧАЕС. Наприклад, в зонi в^уження ЧАЕС на площi близько 240 тис. га чисельшсть бобрiв становить всього 50 ос., тодi як слщи 1х перебування спостерiгаються с^зь, а площа пiдтоплених земель i всихан-ня лiсiв внаслiдок 1х дiяльностi вимiрюеться тисячами i сотнями гектарiв. Факт заниження чисельностi бобрiв офiцiйною статистикою визнано у багатьох крашах з високою щшьшстю бобрових поселень, зокрема у Лшш, Латви, Бшоруси, Польщi, Естони.
1930 1941 1949 1954 1965 1970 1972 1982 1984 1985 1995 2005 2011 Роки
Рис. ДинамЫа чисельностi бобра в УкраШ за 1930-2011 рр., особин
1з загальним зростанням чисельност популяци бобра i стрiмким зрос-танням щiльностi його поселень в окремих локальних районах пов'язана по-ява цшо! низки явищ, якi зачiпають господарськi штереси людини i оцшю-ються негативно. Серед них:
• затопления 1 деградация пасовищ та орних земель;
• шдтоплення 1 подальше всихання л1с1в;
• знищення цшних дерев;
• руйнування дренажних канал1в 1 лшових дорк\
У багатьох випадках наслщки середовищеутворювально! дiяльностi бобрiв попршують умови виробництва сiльського та люового господарства,
^рс^ктиви розвитку якиx пов'язанi з осyшeнням надмipно зволожeниx зe-мeль, зi збiльшeнням площi, пpодyктивностi та достyпностi угадь, пpидатниx для eкономiчно eфeктивноï господарсь^ дiяльностi. Однак, з eкологiчного та пpиpодооxоpонноï точок зору дiяльнiсть бобpiв приносить iстотнi пepeва-ги: сповшьнюеться стiк i створюються peзepвнi запаси вологи, збшьшуеться площа бepeговоï смуги, збiльшyeться бiоpiзноманiття, падвищуеться бонiтeт мисливськиx yгiдь, пом'якшуються наслiдки посyx i повeнeй, вiдбyваeться природна фiльтpацiя та очищeння води. Cпiввiдношeння позитивниx i тега-тивниx наслiдкiв дiяльностi бобpiв прямо залeжить вiд ïx чи^льнос^ та сту-пeня впливу на культурш ландшафти та iнжeнepнi споруди. Bpeгyлювати конфлiкт eкономiчниx та eкологiчниx iнтepeсiв, притримуючись стpатeгiï па-сивноï оxоpони бобра, практично нeможливо. Нeобxiдний pацiональний i ди-фepeнцiйований гадал до yпpавлiння попyляцieю, який повитен базуватися на знанняx закономipностeй ïï динамiки в пpостоpi та часг
Об'ектом для дeтального вивчeння розвитку локальноï попyляцiï бобра в yмоваx пpовeдeння iнтeнсивноï гiдpомeлiоpацiï лiсовиx зeмeль була тe-pитоpiя ДП "Городни^те лiсовe господарство" Житомиpськоï области Робо-ти з осyшeння тepитоpiï pозпочатi тут в 1928 р., тривали упродовж 50 роюв i здшснювалися з piзною iнтeнсивнiстю. До Дpyгоï свiтовоï вiйни роботи з осyшeння лiсiв мали пошyково-eкспepимeнтальний xаpактep, а в 40-x pp. були повнiстю пpипинeнi. Основний ïx обсяг пpоpоблeний в 50-б0-тi pp. XX ст. Всього, за терюд з 1928 по 1978 pp. на тepитоpiï люгоспу пpокладeно 300 км гiдpолiсомeлiоpативниx каналiв, з ниx магiстpальниx - 35 км i бiчниx (осушу -вальниx) каналiв - 2б5 км. Найбiльша пpотяжнiсть каналiв знаxодиться у Броницькому лiсництвi - 123 км, у Чepвоновольськомy - 70 км, Липинсько-му - бб км, Клeнiвськомy - 30 км, Городницькому - б км i Дзepжинськомy лiсництвi - 5 км. Осyшeна площа становить 5933 га або 1б % вад загальноï тe-pитоpiï господарства [10-12].
У тслявоенш роки лiсовпоpядники по piзномy оцiнювали eфeктив-нiсть робгг з осyшeння. Так, пiдбиваючи тдсумки peвiзiйного пepiодy за 1958- 19б8 pp., заyважeно, що нeзважаючи на поpiвняно нeвeликий тepмiн, що пройшов тсля осyшeння, його eфeктивнiсть очeвидна, оскшьки: падви-щуеться якiсть i соpтимeнтна структура дepeвини, прискорюються строки ïï вирощування, вiдбyвся позитивний вплив на прирют насаджeнь за висотою, збiльшyeться лiсова площа тощо [10]. Bжe чepeз дeсять pокiв люоосушуваль-нi роботи, запpоeктованi на площi 300 га на пepiод з 19б8 по 1978 pp., люов-порядкування визнае eкономiчно нeвигiдним для господарства, оскшьки зап-pоeктованi до осyшeння болота, загальною площeю 300 га, пpeдставлeнi œ-вeликими pозpiзнeними дiлянками, розкиданими по всiй тepитоpiï господарства. За пiдсyмками оцшювання змiн, що вiдбyлися в 1978-1988 pp., люовпо-рядники пepeглядають i загальну оцiнкy осyшeння. Bони ствepджyють, що нeзважаючи на покpащeння умов для пpовeдeння лiсогосподаpськиx pобiт, наочного позитивного впливу особливоï eфeктивностi вщ лiсомeлiоpативниx заxодiв на piст i розвиток лiсовиx насаджeнь вжe œ виявлeно [11]. Як наслi-док, шсля 1978 р. роботи з бyдiвництва мeлiоpативноï систeми на тepитоpiï
господарства були припинеш, i до 2008 р. основш зусилля працiвникiв лю-госпу були спрямоват на ремонт та утримання iснуючих каналiв.
Упродовж усього перюду створення люомелюративно: системи (1928-1978 рр.) люовпорядкування задовiльно оцiнюе яюсть виконання робiт з ремонту та розчищення каналiв. Проте, оцiнюючи змши, що вiдбулися в 1978-1988 рр., визнано не достатшм догляд за люомелюративною системою i гiдроспорудами. Осушувачi i збирачi в цей перюд значно замулюються i зарос-тають деревно-чагарниковою рослиншстю, перiод сходу повеневих вод ютот-но розтягуеться, внаслщок чого кореневмiсна товща грунту значно перезволо-жуеться, що, безпечно, знижуе ефектившсть осушувальних заходiв [12]. При-пинення робiт з регулярного очищення каналiв сприяе заселенню !х бобрами.
За даними звгту з люовпорядкування за 1988-1998 рр., спорудження бобрами загат на мапстральних i збiрних каналах, а також захаращення ними русел залишками дерев визнаеться основним чинником, що зумовлюе незадо-вшьний стан пдромелюративно1 системи загалом i погане виконання нею дренажних функцш. На перiод до 2008 р. планувався каттальний (70 %) i по-точний (30 %) ремонт 109 з 300 км мережi мелiоративних каналiв i значне зниження чисельностi бобрiв [12]. Щ рекомендаци не були виконанi, внасль док чого стан люомелюративно: мережi ще бiльше погiршився.
На сьогодш лiсоосушувальна система каналiв майже не виконуе сво! функци i потребуе тотального капiтального ремонту i розчищення. За 1998-2008 рр. бшьшють мелюративних каналiв захаращенi загатами бобрiв i перетворилися у бобровi ставки рiзних розмiрiв, внаслiдок чого iстотно збшь-шилася площа болiт та заболочених i перезволожених територiй [13]. У цей перюд закономiрно зростала i чисельнiсть мюцевох популяцп бобра (рис. 2), яка в 2009 р. досягла свого максимуму (713 особин), значно (в 1,5 раза) пере-вищивши розрахункову оптимальну чисельшсть (480 особин).
. 1000-. о
° 800-
0 600-
1 400-<о
§ 200-^ 0-1
1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 Роки Рис. 2. Динамша чисельностi бобра на територи ДП "Городницьке л^ове господарство " за 1999-2012 рр., особин
Досягнутий рiвень чисельносл значно перевищуе не тшьки нишшнш оптимум, але i потенцшно емшсть упдь ДП "Городницьке лiсове господарство" в !х природному станi: до початку осушення (табл.).
Вiдомо, що бобри - навколоводш тварини, основним мюцем життя яких е прибережна смуга шириною 20-30 i > метрiв вiд зрiзу водойми, того чи шшого типу. Ретроспективнi дат св^ать, що внаслiдок лiсоосушуваль-них заходiв площа болiт у господарствi упродовж 1928-1998 рр. постiйно зменшувалася. У 1928 р. вона становила 3235 га, в 1958 р. - 2019 га, в 1968 р. - 850 га i в 1998 р. площа болгт складала вже 562 га [10-13]. Отже, за 70 роюв
площа болгг зменшилася у 5,8 раза. Протяжшсть 1х берегово! смуги при цьому також повинна була зменшитися, але меншою мiрою - орieнтовно в 23 рази залежно вщ розмiщення i конфшурацп. Приблизно в такш же пропор-цп могла б зменшитися i протяжнiсть струмюв, наявнiсть яких прямо зале-жить вщ площi болiт. Отже, за найоптимютичшшими оцiнками, протяжнiсть берегових смуг природних водойм, придатних для юнування бобрiв, внасль док осушення могла б зменшитися не бшьше шж на 40-60 км. Проте одночас-но з цим в ходi гiдромелiоративних робiт був створений комплекс штучних водойм (каналiв), протяжнiсть берегово! смуги яких (300 км) в 5-7 разiв пере-вищуе потенцшш втрати природних бобрових стацiй шд час осушення. Пiсля припинення регулярного розчищення каналiв i зниження антропогенного та шшого впливу на популящю бобра (полювання, браконьерство, хижаки) ка-нали упродовж одного десятилiття були повшстю заселенi бобрами.
Табл. Розподт довжини прибережноТ смуги та бобрових поселень за типами
водно-болотнихугiдь ДП "Городницькелгсове господарство"
Типи водно-болотних упдь Довжина прибережно! смуги Кшьюсть поселень
км % шт . %
Канали 300,87 87,8 155 87,1
Струмки 31,26 9,1 15 8,4
Р1чки 3,20 0,9 3 1,7
Ставки 1,91 0,6 2 1,1
Болота 5,48 1,6 3 1,7
Разом 342,72 100 178 100
Тепер прибережна смуга водно-болотних упдь господарства, придат-на для юнування бобра, становить 343 км, причому 88 % 11 протяжносп ста-новлять мелiоративнi канали. Маючи ширину 1,5-4 м i глибину до 1,5 м, по-вiльну течiю, круп береги, заро^ деревно-чагарниковою рослиннiстю i зручнi для влаштування поселень канали, забезпечують задовiльнi умови для юнування бобрiв. Близько 90 % бобрових поселень i загат в умовах ДП "Городницьке люове господарство" належать саме до мелюративних каналiв. Проте не всi канали однаково придатш для тривалого iснування бобрових поселень. Якщо гiдрологiчний режим великих мапстральних каналiв зазвичай стабшьний i успiшно регулюеться самими бобрами, то транспортувальш осу-шувальнi канали, переважно розташоваш у болотах, заболочених люах i луках, часто сильно мЫють i навiть пересихають, змушуючи бобрiв до пересе-лення, можливост для якого в межах мелюративних систем обмежеш. Це призводить до перенаселення i активного будiвництва загат на магiстральних каналах, де вони часто розташоваш дуже близько одна вщ одно! на вщсташ 40-100 м. Близьке розмiщення бобрових загат призводить до утворення каскаду ставюв площею вiд 10 м2 до 1 га, яю руйнують осушувальну роль мель оративних каналiв, перетворюючи 1х на центри тдтоплення та повторного заболочування. На дослщженш територп за 1998-2008 рр. внаслщок освоення бобрами мелюративних систем площа болгт збiльшилася на 354 га i нинi становить 915,6 га, що на 65 га бшьше, шж у 1968 р. Характерно, що збшьшення площi болiт вiдбулося у вшх лiсництвах господарства, найбiльше в Липинсь-
кому, Городницькому та Броницькому люництвах (рис. 3), на територп яких ранiше проведет основт обсяги робiт з осушення.
Броницьке Липинське Дзержинське Городницьке Клешвське Червоновольське .шсництва Рис. 3. Динамка площ болт ДП "Городницькел^овегосподарство" за 1998-2008 рр. у розрiзi лшництв, га
До шших результата освоення бобрами мелюративних систем потрiб-но вiднести збшьшення площi надмiрно зволожених i заболочених люових дь лянок, що вщповщають сирим i мокрим типам лку, а також зменшення пло-шд сiльськогосподарських угiдь. Якщо в 1998 р. площа надмiрно зволожених i заболочених лiсових дiлянок в лiсовому фондi господарства становила 6085,6 га, то через 10 роюв вона збшьшилася на 947,2 га i до 2008 р. сягала вже 7032,8 га. За цей же перюд через тдтоплення i подальше заболочення тд впливом будiвельноi дiяльностi бобрiв вiдбулося зменшення площ сшо-жатей на 137,3 га, пасовищ на 12,0 га i ршш - на 71,3 га. Переважно щ територп перетворилися на болота (184,6 га) та заросли деревно-чагарниковою рослинтстю (36 га). Подiбнi процеси вiдбуваються в умовах Полюся на знач-них територiях i в разi не втручання людини будуть продовжуватися до пов-ного освоення бобрами доступних для поселення територш.
Потенцшно можлива чисельнiсть локальних бобрових популяцiй виз-начаеться не тшьки довжиною берегово! смуги, придатно! для 1х поселення, але i якiстю наявно! кормово! бази, а також деякими iншими показниками (наявтсть хижакiв, браконьерства, фактора неспокою). Залежно вiд складу деревно-чагарниково! рослинностi, що переважае у прибережнш смузi, щшь-нiсть бобрових поселень може значно змшюватися. У добрих кормових упд-дях (1 бонiтету - береговi заростi осики, верби з домшкою iнших листяних) на 1 км прибережно! смуги можуть тривалий час мешкати до 6 особин бобра. На аналопчнш за площею територп мшаного вшьхово-березово-дубового насадження (2 боттету - задовiльнi умови iснування) може мешкати до 3 особин, а в умовах переважання хвойного люу з домшкою листяних (3 боттету - незадовшьт умови) тшьки одна.
На коротких часових вiдрiзках оптимальна щшьтсть бобрових поселень може бути значно перевищена. Це веде до швидкого виснаження кормо-во! бази, погiршення стану популяцп (хвороби), зниження народжуваностi i виживання. Як наслщок, чисельнiсть бобра знижуеться i потiм стабiлiзуеться. Саме на цш стадп розвитку знаходиться популящя на територп ДП "Городницьке люове господарство". За показниками бонггування, кормова база на його територп далека вщ оптимально!: середнiй клас боттет - 2,8. У цих умовах середня чисельтсть бобрiв на 1 км прибережно! смуги повинна бути не бшьше одте! особини, тодi як фактична шiльнiсть наближаеться до двох
особин на 1 км. Очевидне перенаселення вже призвело до виснаження кормо-во1 бази, значного пошкодження бобрами цшних люових насаджень в прибе-режнш смузi i до загального попршення стану популяцп. Облiки останнiх ро-кiв фiксують певне зниження 11 чисельносп, однак значного впливу на дина-MiKy стацiй не вщбуваегься: процеси заболочування зростають, охоплюючи все новi територп, а в прибережнш смyзi вiдбyваeться змiна рослинносп, -середньовiковi i стиглi дерева основних лiсотвiрних порiд пошкоджуються бобрами i вщмирають, поступаючись мiсцем свгглолюбнш, поростевш дерев-но-чагарниковiй рослинностi. Висновки:
Удосконалення yправлiння ресурсами бобра в Укра1нському Полiссi та загалом в Укра1ш потрiбно здiйснювати з узгодженням таких положень:
• бобер - ключовий вид люових екосистем, у складi яких е водт об'екти, важ-ливим для забезпечення 1х стшкосп i збереження бiорiзноманiття;
• вш е цшним мисливським ресурсом, збалансована експлyатацiя якого еконо-мiчно ефективна;
• в1н може завдавати значно! шкоди лiсовомy i сiльськомy господарству особливо в умовах проведения осушувальних мелюрацш.
Отже, проведення осушувальних мелюрацш в умовах, коли популящя бобра охороняються законом i полювання на тварин не ведеться - недоцшь-но. Необхiдно розробити класифжащю бобрових поселень, видiливши "цш-ш", "нейтральнi" i "небажанi" ("шкiдливi") i на 11 основi, провести зонування лiсових територiй. Усi поселення на мелюративних каналах, крiм тих, як визнанi безперспективними, потрiбно вiднести до "шюдливих". Насамперед це стосуеться поселень на каналах у мюцях, прилеглих до сшьськогоспо-дарських yгiдь i лiсових дорiг. Монiторинг чисельностi та стану популяцп, а також заходи з управлшня нею потрiбно проводити вщповщно до розробле-ного зонування.
У зош розмiщення "шюдливих" бобрових поселень варто дозволити. Уш законш методи полювання (з щорiчним вилученням до 30 % чисельносп популяцп) та продовжити 1х термiни, вiдлов бобрiв з подальшим переселенням, а також дозволити руйнування загат. На територп "нейтральних" поселень заходи з управлшня популящею повиннi бути скоординованi на дотримання оп-тимально1 чисельностi, а у районах розмщення "цiнних" поселень, яю мають займати не менше шж 15-20 % ареалу, зберегти режим суворо1 охорони.
Л1тература
1. Пикулик М.М. Современное состояние и значение популяций позвоночных животных Белорусского Полесья / М.М. Пикулик, А.В. Козулин, М.Е. Никифоров // Экология и охрана пойм и низинных болот Полесья. - Мн. : Изд-во "Поликрафт", 2000. - С. 55-58.
2. Мовчан Я.И. Парчук. Современное состояние низинных болот в Украинском Полесье / Я.И. Мовчан, Л.П. Вакаренко, Г.В. Парчук // Экология и охрана пойм низинных болот Полесья. - Мн. : Изд-во "Поликрафт", 2000. - С. 50-55.
3. Перегуда Л.В. Экологические аспекты осушительных мелиорации Украинского Полесья / Л.В. Перегуда, Г.Н. Каркуциев, Т.Л. Андриенко. - К. : Вид-во "Л1бра", 1988. - 192 с.
4. Земельш ресурси Украши / за ред. В.В. Медведева, Т.М. Лактюново1. - К. : Вид-во "Аграрна наука", 1998. - 150 с.
5. Козловський Б.1. HayKOBi основи монiторингу осушених земель. - Львiв : Вид-во "Mi-cioHep", 1995. - 189 с.
6. Присяжнюк М.В. Аграрний сектор економ^ Укра1ни (стан i перспективи розвитку) / М.В. Присяжнюка (гол. ред.), М.В. Зубця, П.Т. Каблука, В.Я. Месель-Вселяка М.М. Федорова. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2011. - 1008 с.
7. Водне господарство в Укра1ш / за ред. А.В. Яцика, В.М. Хорева. - К. : Вид-во "Гене-за", 2000. - 456 с.
8. Закон Укра1ни "Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства" вiд 17 ачня 2002 року.
9. Постанова Кабшету Miнiстрiв Укра1ни вiд 16 листопада 2000 року за № 1704 "Про Комплексну програму розвитку мелюраци земель i полшшення екологiчного стану зрошува-них та осушених угщь у 2001-2005 роках та прогноз до 2010 року.
10. Румянцев А.1. Проект организации лесного хозяйства Городницкого лесхоза Житомирской области / А.1. Румянцев, М.П. Майков, К.К. Криворотько. - К. : ВО "Леспроект", Украинская экспедиция, 1958. - 456 с.
11. Гломозда Ю.Л. Проект организации и развития лесного хозяйства Городницкого лесхоза Житомирского управления лесного хозяйства и лесозаготовок / Ю.Л. Гломозда, А.Н. Бобко, Р.С. Носкова. - К. : ВО "Леспроект", Украинская экспедиция, 1968. - 534 с.
12. Заремський А. Д. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства Городницько-го держлюгоспу, Житомирського державного люогосподарського об'еднання "Житомирлю" / А.Д. Заремський, М.Ф. Кравчук, В.В. Мацкевич, О.1. Чемерис. - 1ртнь : ВО "Укрдержлю-проект", Кшвська люовпорядна експедищя, 1998. - 304 с.
13. Гульчак В.П. Проект оргашзаци та розвитку люового господарства ДП "Городниць-ке люове господарство", Житомирського обласного управлшня люового господарства / В.П. Гульчак, М.Ф. Кравчук, А.Я. Дуденець, В.В. Мащборук. - 1ртнь : ВО "Укрдержшспроект", Кшвська люовпорядна експедищя, 2009. - 216 с.
Мациборук П.В. Влияние популяции бобра европейского на лесо-осушительные гидромелиоративные системы Украинского Полесья
На основании анализа данных многолетних наблюдений изучено влияние деятельности популяции бобра европейского (Castor fiber L.) на состояние и функционирование лесоосушительных гидромелиоративных систем и мелиоративных насаждений Украинского Полесья на примере ГП "Городницкое лесное хозяйство" Житомирской области. Установлено, что за 1999-2009 гг. численность бобра увеличилась в 7,3 раза и существенно (в 1,5 раза) превысила расчетную оптимальную численность, в результате чего большинство мелиоративных каналов оказались загроможденными греблями бобров и превратились в бобровые пруды различных размеров, произошло значительное повреждение лесных насаждений. Предложены практические рекомендации по управлению популяциями бобра на осушенных территориях.
Ключевые слова: бобр, популяция, лесоосушительные гидромелиоративные системы.
MatsiborukP.V. The influence of the beaver population in the European forest drainage irrigation and drainage systems Ukrainian Polessye
Based on the data analysis studied the effect of long-term observations of the population of the European beaver (Castor fiber L.) on the condition and operation of irrigation systems and forest drainage reclamation plants Ukrainian Polessye the example of the SE "Gorodnitski forestry" Zhytomyr region. Found that for 1999-2009. beaver population has increased by 7.3 times and significantly (1.5 times) higher than the calculated optimal quantity, resulting in most of the drainage canals were cluttered rowing beavers and beaver became rates of different sizes, there has been considerable damage to forest plantations. Practical recommendations for the management of beaver populations in drained areas.
Keywords: beaver, population, forest drainage irrigation systems/
