CC BY
25
товщини pi4HHx юлець. Дослiдження в цiй галузi дозволяють не тiльки пока-зати, як ткно ми зв'язанi з космосом (оскшьки зв'язане з ним життя рослин, виходить, зв'язане з ним i наше життя, життя вск!' бiосфери), але i дають в руки фахiвцiв рiзних профiлiв новий могутнiй iнструмент, що дозволяе визна-чати хронологда за зрiзами дерев.
Лiтература
1. Чижевський А.Л. Космический пульс жизни. М.: Мысль, 1995. - 806 с.
2. Douglass A.E. Climatic cycles and Treegrowth. Washington, 1919.
УДК 630 *15 Доц. П.Б. Хоецький - УкрДЛТУ
ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1
В угщдях Ргвненсько! областi зустрiчаeться 22 види мисливських 3BipiB. Проаналiзовано чисельнiсть i'x поширення.
P.B. Khojesky - USUFWT To the characteristic of hunting animals of Rivne region
There are 22 species of hunting animals in forests of Rivne region. Their number and spreading have been analyzed.
Ршненська область, площею 20,05 км2, розташована на швтчному захода Украши у межах Захщнополкького регюну, охоплюе схвдну частину Во-линського Полiсся, Волинсько! височини, Малого Полiсся та захвдну окрашу Центрального (Житомирського) Полiсся [3]. Лкисткть територií Ршненщини становить 38,6 %. Проте лiси в обласп розмiщенi нерiвномiрно. У пiвнiчнiй частит (райони: Березтвський, Володимирецький, Дубровицький, Зарь ченський) лiсом покрито 50-57 % загально! площi, а у Рокитнянському - на-вiть 73 %. Лкисткть лiсостепових районiв не перевищуе 25 % (найменша в Гощанському - 6 %). У деревостанах переважають хвойнi породи (68 %). М'яколистянi лiси становлять 21 % ввд покритих лiсом територií, а твердолис-тянi - 11 %.
Згiдно з лiсомисливським районуванням [1]. Рiвненщина належить до двох лкомисливських областей: Укра'нського Полiсся (пiвнiчна i центральна частина) i Лiсостеповоí Правобережно! (твденна частина), що спричиняе видову рiзноманiтнiсть мисливсько! фауни. Зпдно з "Положениям про мис-ливське господарство та порядок здайснення полювання" (постанова Кабше-ту Мiнiстрiв Украши вщ 20.07.96 р.) до мисливських тварин вiднесено 32 види звiрiв, на Рiвненщинi зустрiчаються - 22 види (табл.).
Ряд комахо'дш у фаун Украши представлений двома мисливськими видами: KpiT (Talpa europaeus L.) i хохуля (Desmana moschata L.). На терито-рií Рiвненщини зустрiчаеться один мисливський вигляд - крт Заселяе бюто-пи з глинистими, суглинковими, пiщаними та супщаними грунтами, де е дос-
54
Ллнвницью дослщження в УкраХш
татня кiлькiсть дощових червш, личинок та лялечок комах та iнших безхре-бетних, зустрiчаeться на луках, пасовищах, городах, в садах, полях, лках. У минулому добувався в значнш кiлькостi. Так, за перiод з 1950 по 1954 на Рiв-ненщиш було добуто понад 515 тис. шт. звiркiв.
Табл. Чисельшсть мисливських звгргв
Кiлькiсть b^ÍB ссавцiв в Украш Кшьюсть мис- Кшьюсть мис-
Ряди ссавщв ливських b^íb в Украш ливських b^íb Рiвненщини
Soriciformes 14 2 1
Vespertilioniformes 26 - -
Caniformes 22 16 12
Leporiformes 3 3 1
Muriformes - 4 3
Equiformes 2 - -
Cerviformes 9 7 5
Delphiniformes 4 - -
Ряд зайцеподiбш у фауш Украши представлений трьома видами: заець с1рии (Lepus europaeus Pall.), заець бiлий (Lepus timidus L.), крiль дикий (Oryctolagus caniculus L.) [4]. Заець арий e фоновим видом мисливських угiдь Рiвненськоí областi. Заселяе рiзноманiтнi бiотопи: лк, поле. Проте чи-сельнiсть звiра в лiсових угiддях областi е незначною. За перiод з 1991 по 2000 р. в упддях Дубровицького лiсництва щiльнiсть виду перебувала в межах вiд 4 до 8 шт. на 1000 га. У лкових упддях Рiвненського, Костопшьсько-го, Висоцького ДЛГ щiльнiсть звiра становить вiд 9 до 13 шт. на 1000 га. Заець бший рееструвався в насадженнях областi до 20-х ротв ХХ ст. Хоча в сусвдшй Житомирськiй областi, зокрема, в Полкькому природному заповвд-нику, цей вигляд присутнш в невеликiй кшькоста. Крiль дикий в угiддях об-ластi вiдсутнiй.
1з ряду мишоподiбнi у фаунi Украши зустрiчаються чотири мис-ливськi види, у фауш Р1вненсько1 областi - три види: бобер европейський (Castor fiber L), вив1рка звичайна (Sciurus vulgaris L.), ондатра (Ondatra zi-bethicus L.). До середини ХХ ст. значно зменшилась чисельнiсть бобра [2]. Виникла загроза зникнення виду не тальки на Рiвненщинi, але i в УкраМ. У 1964-1965 р. р. в областа здiйсненно випуск бобра у 3 пунктах. Одним з мкць випуску була рiчка Бобер, права притока р. Случ1 Бобри тут прижилися. У 1983 р. в мкцях поселения звiра органiзовано загальнозоологiчний заказник. Пiд територда заказника вiдведенi урочище Брищ i насадження Киязiвського та Бобрiвського лкництв, якi прилягають безпосередньо до рiчки. За мате-рiалами останньо1 таксацп (2002 р). в угiддях Березшвського ДЛГ чи-сельнiсть бобра становить близько 100 особин, найбшьше звiра зареестрова-но саме в Князiвському та Березшвському лiсництвах - 70 особин. Крш заказника, вони заселяють i iншi водойми, ят знаходяться на територií лк-ництв, зокрема по р. Охр, мелюративних каналах, ставках. В урочишд Суша, яке пронизано значною сiткою мелюративних каналш, виявлено понад
10 бобрових хаток. В умовах Березшвського i CocHiBCbKoro ДЛГ поселения бобрш знаходяться, в основному, в умовах С4, В3, В4.
Ряд ратичш представлений у фауш Украши 7 видами, у фауш Ршнен-щини - 5 видами: лось европейський (Alces alces L.), олень шляхетний (Cervus elaphus L.), сарна европейська (Capreolus capreolus L.), бiзон европейський або зубр (Bison bonasus L.), кабан звичайний (Sus scrofa L.). Шдльнкть лося в упддях Ршненщини незначна. За перiод з 1990 по 2000 р. щшьнкть звiра в насадженнях Дубровицького ДЛГ змшювалася в межах вiд 1,6 до 6,8 особин на 1000 га. Зменшення чисельиостi виду простежуетьтся за-галом i по УкраЫ.
Олень в упддях Рiвиеищиии мае обмежене поширення. Зустрiчаеться у невеликш кiлькостi (коло 30 голiв) в упддях областно! ради УТМР, в упддях Рiвиеиського ДЛГ зареестровано понад 20 особин. У 50-х роках зрщка зустрiчався на територц Сосиiвського району [5].
Сарна добре пристосувалася до життя в окультурненому лаидшафтi, тому чисельиiсть цього виду серед ратичних е найбшьшою. У пiвиiчиих районах (Дубровицький ДЛГ, Висоцький ДЛГ) чисельиiсть сарни i кабана менша, иiж в районах, розташованих пiвдеииiше. Одночасно спостерiгаеться менша чисельшсть козулi, иiж кабана. Так, за десятирiчний перiод (1990-2000 р. р.) щшьшсть сарни в упддях Дубровицького ДЛГ була в межах 1 -2 особини на 1000 га упдь, кабана - в межах вщ 3 до 5 особин. В упддях Р1вненсько1 обласно!' ради УТМР чисельшсть козуш в 2 рази бшьша, шж чи-сельиiсть дико!' свииi.
Перебування зубра рееструвалося в пiвиiчиiй i в швденно-захщнш частииi областi. У 1995 р. в упддя Перебродшського лiсництва зайшов звiр з Бшорусп, ймовiрно з Прип'ятського заповедника. Ще один випадок перебування зубра на пiвночi областi зареестрований приблизно в 1992-1993 р. р. Звiра було виявлено в саду Висоцького держлкгоспу (с. Висоцьк), вш не боявся людей i шдпускав на близьку вiдстань. У швденно-захвднш частинi областi з 80-х рокш раестрували зубра в угiддях Р1вненсько1 обласно!' рада УТМР, за перюд з 1986 по 1999 р.- 3 зубри. За усним повщомленням лiсника Шеремети А.Т., в 1996 р. через упддя Любомирського лкництва в пiвично-схвдному напрямку пройшло 2 зубри. Останнього зубра в цьому регiонi в 1989-1990 р. р. бачили в околицях села Мидиськ. Ймовiрно, цi зубри пе-рейшли з угiдь Цумансько!' пуш (Волинська область).
Ряд хижi у фауш Украши представлений 16 видами, на територц об-ластi зустрiчаються 12 видш. Фоновими видами мисливських угiдь Ршнен-щини е лис звичайний (Vulpes vulpes L.), куна звичайна (Martes martes L.) та кам'яна (Martes foina Erxleb.), тхiр лковий (Mustela putorius L.) та iншi.
Ведмщь бурий (Ursus arctos L.). В даний час на територц Рiвненськоï областi не зустрiчаеться. Останне свiдчения про зустрiчi з ведмедем на швно-чi обласп датуеться 70-ми роками ХХ ст.
Поширення рисi (Lynx lynx L.) на територц Рiвненщини - нерiвномiр-не. Швденна межа, ймовiрно, - упддя Сосшвського ДЛГ. Тут у 1998 р. в насадженнях Сосшвського лкництва пращвниками лiсовоï охорони зареестро-
56
Лiсiвницькi дослщження в Укра'лш
вано звiра. У сусiднiх угiддях Березшського ДЛГ зареeстрованi одиничнi ви-падки зустрiчi з хижаком. Так, в упддях Балашiвського лiсництва в ичш 2002 р. рись зареестровано вiзуально i по слдах; Князiвського - на початку 90-х ротв, а Березiвського - двох особин в 2002 р. Рщккним е вигляд в упддях Володимирецького ДЛГ (Володимирецьке, Цепцевицьке, Антошвське лкництва). Свщчень про тривале перебування звiра в упддях держлкгопу немае. У 1998 р. виявлено рись в околицях с. Трипутеня. У сусiднiх упддях Сарненського ДЛГ рееструвався звiр в Сарненському лiсництвi (2 особини) в 2002 р., а також в упддях Яснопрського лкництва.
Найбшьше свдаень про зустрiчi з рисем е на пiвночi областi. Щорiчно зустрiчаються особини або слiди !'х життедiяльностi в угiддях Перебро-дiвського лкництва. У Людинському лiсництвi (Висоцький ДЛГ) рись реестрували в 1997 р. в кварталi 15, у вшьховому насадженнi (тип лкорос-линних умов Д3), яке потерпiло вiд в^овалу. Видш, в якому виявлено звiра, характеризуеться складом насадження - 10Вч+од. Д, вiком - 60 ротв, повно-тою - 0.7 i типом лiсорослинних умов С3. Спостерiгаеться пiдлiсок з круши-ни. Квартал характеризуеться незначним фактором турбування у зв'язку з вщдаленктю вiд населених пунктш майже не проводяться доглядовi рубки. Слiди життедiяльностi свiдчили про тривале перебування рис в цьому квар-талi i в сусщньому 14 кварталi, де вiзуально робггником лiсництва в 1999 р. знову було виявлено звiра. Менше слвдв життедiяльностi виявлено в прилег-лих угiддях Велюнського лкництва.
В упддях Жаденського лкництва цього ж держлкгопу рись реестрували протягом 1994-2000 рр. (кв. 28,14). Тут вона знаходить оптимальш умови кнування, особливо видляеться квартал 28, зайнятий насадженнями вшьхи чорно!', зрiдженими вiтровалами. Склад насадження 9Вч1 Д, тип лкорослинних умов - Д3. Дуб представлений окремими екземплярами, дещо пригнiчений вiльхою. У 1995 р. пращвниками лiсовоí охорони виявлено випадок браконьерства у кв. 14, майже на кордош з Бшорускю. Ще один випадок був за-реестрований коло села Канонич^ Траплялися випадки нападу рис на свiйських тварин: в 1967 р. на околищ с. Людинь, а в 1970 р. коло хутора Хъ лiн, поблизу с. Удриськ. У 1969 р., за свщченням лiсника Столяреця С.М., рись напала на свшську курку на подвр'!' оселi, що знаходилася на околищ лку.
Таким чином, iз 32 мисливських видш фауни Укра'ни на територií Рiв-ненщини зустрiчаються 22 види. Чисельнiсть бiльшостi мисливських звiрiв менша вiд оптимально!' шдльност!
Лiтература
1. Бондаренко В.Д., Делеган 1.В., Татаринов К.А., Чернявський М.В. та ш. Мис-ливствознавство. - К.: РНМК ВО, 1993. - 197 с.
2. Забарный А.Ф. Реакклиматизация речного бобра в Ровенской области// Тезисы докладов. Первая научная конференция по развитию охотничьего хозяйства Украинской ССР. - Ч. I. - Киев, 1968. - С. 76-78.
3. Коротун 1.М., Коротун Л.К. Географш Ршненсько! облай! Природа. Населення. Господарство. Екологiя. - Ршне, 1996. - 274 с.
4. Ссавщ Украхни пiд охороною Бернсько! конвенцйУ/ Працi Терюлопчно! Школи. -Вип. 2. - 1999. - 221 с.
5. Татаринов К. А. 3Bipi захiдних областей Украши (Матерiали до вивчення фауни Украшсько'1 РСР). - К.: АН УРСР, 1956. - 186 с.
УДК 631.524.87:630 О.Г. Полякова, канд. с.-г. наук -
ВО "Укрдержлкпроект"
Ф1ЗИКО-Х1М1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 Л1СОВИХ ГРУНТШ П1Д ПРАЛ1САМИ I ШТУЧНИМИ СМЕРЕКОВИМИ ДЕРЕВОСТАНАМИ ГОВЕРЛЯНСЬКОГО Л1СНИЦТВА
Розглянуто фiзико-хiмiчнi властивостi прсько-шдзолистих грунпв Говер-лянського лiсництва на pi3rnx гiпсометричних ршнях. Дослiджувався вшив ль соексплуатацп на родючiсть люових rрунтiв шляхом порiвняння властивостей грун-тiв пiд пралiсами i штучними деревостанами. Виявлено iстотне зменшення кшькосп гумусу i гiдролiзованого азоту по всьому профiлю.
Ключовi слова: Родючють, фiзико-хiмiчнi властивостi, виснаження грунтш, грунтовий профiль, гумус, смерековий пралiс, лiсовi культури.
Dr. O.G. Polyakova - Ukrainian state forest inventory enterprise
The physical-chemical properties of the forest soils under the virgin and artificial fir-tree stands in Goverla forest district
The physical-chemical properties of the forest soils in Goverla forest District at the different hypsometric levels are considered. The timber-cutting influence on the fertility of forest soils is analyzed by comparison soils properties under virgin and artificial forests. The essential reduction of humus and nitrogen amount in all soils profile is established.
Key words: Fertility, physical-chemical properties, exhaustion of the soils, soil profile, humus, fir-tree virgin forest, artificial stands.
Стратепя сталого (збалансованого) лкокористування передбачае та-кий розвиток лкогосподарського виробництва, який не ставить шд сумшв можливостей майбутшх поколшь задовольняти потреби у деревиш та шших корисностях лку на тому ж рiвнi, що й зараз. Сучасне лiсокористування не можна назвати сталим з декшькох причин. По-перше, при вилученнi дереви-ни з лiсу одночасно вилучаеться комплекс поживних речовин, що йде на по-будову ii бюмаси [5, 6]. По-друге, в прських умовах до цього фактору до-даеться активiзацiя ерозiйних процесш при лкозагопвлях, що знов-таки призводить до втрати лiсових грунпв на схилах, появи скельових оголень. Безперечно, певна кшьккть поживних речовин надходить в грунт безпосе-редньо з материнсько! породи, а також разом з опадами i вiтром. 1.Н. Гоголев вважае, що в прських лкових грунтах постшно вiдбуваеться винесення "вщпрацьованого" матерiалу i затягування в грунтоутворення бiльш глибоких шарiв гiрських порвд, якi збагаченi свiжими, не вив^еними мiнералами. Це, на думку автора, обумовлюе постiйну стадiйну молодость грунтш, хоча грунтоутворення в них почалося з часу появи в Карпатах лку - з кшця неогену, i не припинялося навиъ при зледенiннi. Вiд вилуговування i видалення з геохъ мiчним стжанням за межi грунтового профшю захищеш лише ii основи, яш
58
Ллнвницью дослщження в yKpaiHi
