Кореляція між показниками сонячної активності та річним приростом деревини (на прикладі лісів Вінницької області) Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

кових та шших гiдротехнiчних споруд, ефективнiсть яких слiд пiдсилювати гiдрологiчними функциями прських лiсiв.

Лiтература

1. Гамор Ф.Д Антропогеннi фактори i стихiйнi явища// Екологiчнi та сощально-еко-номiчнi аспекти катастрофiчних стихшних явищ в Карпатському регiонi (повенi, селi, зсуви). Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференций - Рахiв, 1999. - С. 70-75.

2. Кирилюк М.1. iсторичнi наводнения в Украшських Карпатах// Екологiчнi та со-цiально-економiчнi аспекти катастрофiчних стихшних явищ в Карпатському репош (повенi, сел^ зсуви). Матерiали мiжнародноl науково-практично! конференций - Рахiв, 1999. -С. 131-137.

3. Комендар В.1. Жодш штучш захиснi споруди не лшшi за лiси!// Зеленi Карпати. -2001, № 1-2. - С. 10-11.

4. Лютик П.М. Паводки// Опасные гидрометеорологические явления в Украинских Карпатах - Л.: Гидрометеоиздат, 1973. - С. 120-149.

5. Олшник В. С. Вплив вжу деревосташв на формування стоку води в рiзних висот-но-типологiчиих умовах Карпат// Науковий вiсиик: Лiсiвиицькi дослiдження в Укрщш. -Льв1в: УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.10. - С. 150-157.

6. Стойко С.М. Наслщки антропогенно! трансформаци лiсових екосистем Карпат та шляхи елiмiнацil шкiдливих екологiчних процеив// Украшський тс. - 1993, № 2. - С. 11-17.

7. Чубатый О.В. Режим влажности почв как показатель водорегулирующих функций буковых лесов// Лесоводственные исследования и производственный опыт в Карпатах. - Ужгород: Карпати, 1972. - С. 58-69.

8. Швець Г.1. Характеристики водности рж Украши - К.: Вид-во АН Украши, 1964. -

191 с.

ЕЛ. Звенигородський, канд. бюл. наук - Втницький державний техшчний

утверситет

КОРЕЛЯЦ1Я М1Ж ПОКАЗНИКАМИ СОНЯЧНО1 АКТИВНОСТ1 ТА Р1ЧНИМ ПРИРОСТОМ ДЕРЕВИНИ (НА ПРИКЛАД1 Л1С1В В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1)

Найбiльш наочним проявом впливу умов у KocMoci на життя рослин на 3erni е чергування товщини рiчних кшець дерев.

E.L. Zvenigorodskiy

Correlation between indices of sun activity and annual wood growth (an example forests of Vinniza region)

The most obvious display of Universe conditions influence on plant life is interchange of thickness of tree rings.

Найбшьш наочним проявом впливу умов у космос на життя рослин на Земл1 е чергування товщини р1чних юлець дерев. Широко стали вщом1 в останнш час прайд видатного росшського вченого О. Л. Чижевського, в яких всеб1чно були проанал1зоваш сонячно-бюсферш зв'язки [1]. Протягом десяти роюв американсь-кий астроном А. Дуглас дослвджував змши товщини кшець деревини залежно ввд коливань сонячно!' даяльносп [2]. Згодом, результати А. Дугласа були ктотно доповнеш шшими дослщниками. Бшьш детальний анал1з показав, що життева активнкть рослин (а значить i велика товщина

52

Лiсiвницькi дослщження в Укра'лш

Науковий вкник, 2002, вип. 12.4

рiчних юлець) виявляеться не тшьки один раз у 11 рокш у максимум соняч-но1 активности але i мiж максимумами, тобто за мшмально!' сонячно!' актив-ностi. По суп, тут парадоксу немае. Просто ми визначаемо сонячну актив-нкть (як це не дивно) не зовсш правильно. Р1вень сонячно!' активносп визна-чаеться величиною чисел Вольфа (залежно вiд числа сонячних плям та !х груп). Що ж впливае на розвиток рослин? Звичайно, не число сонячних плям та 1хшх груп. На розвиток рослин впливае, насамперед, характер атмосферно!' циркуляцп, а конкретно - кiлькiсть опадiв i температура повiтря. Але вказаш метеофактори залежать вiд тiеí сонячно!' енерги, що переноситься у верхню атмосферу Землi потоками заряджених часток. Якби ми визначали сонячну активнкть не числами Вольфа, а величиною ще!' енергп, то одержували б на вщповвдних графiках кращу корелящю обох кривих. Це вiдбулося б за раху-нок того, що визначена в такий споаб (через енергда заряджених часток) со-нячна активнiсть мала б протягом 11 ротв не один, а два максимуми. Дру-гий, менший максимум, був би там, де числа Вольфа дають глибокий мЫ-мум. У цей час (у роки мш1мально!' сонячно!' активностi) космiчна енергiя переноситься сонячними зарядженими частками, що не зв'язанi iз сонячними плямами, а також додаткова енерпя надходить на Землю у цей час i через не-сонячне космiчне випромiнювання. Тому i можлива ситуацiя, що енергiя, яка переноситься до Земл^ досить велика, а сонячна активнiсть мiнiмальна. Таким чином, два максимуми в товщиш рiчних юлець дерев вiдповiдають двом екстремумам сонячно!' активностi.

Нами були проаналiзованi зрiзи дерев клена та липи з територц Вш-ницького лiсництва, зробленi у квггш 2002 р. Зрiз клена наведено на рис. 1а, липи - на рис. 1б. Як можна бачити з рисунюв, за попередш 12 ротв для обох видав дерев характерними е 2 максимуми товщини рiчних кiлець, якi припадають на роки найбшьшо!' (1990-91) та найменшо!' (1996-97) сонячно!' активносп.

Рис. 1а. Клен Явiр (21 рж) Рис. 1б. Липа дрiбнолиста (14 ротв)

Висновки

Таким чином, отримаш даш тдтверджують результати попереднiх розввдок А. Дугласа та iнших дослвднитв, зокрема, кореляцiю мiж показни-ками сонячно!' активносп та росту дерев, а також наявнкть двох максимушв

1. Лiсознавство i лiсiвництво

53

товщини pi4HHx юлець. Дослiдження в цiй галузi дозволяють не тiльки пока-зати, як ткно ми зв'язанi з космосом (оскшьки зв'язане з ним життя рослин, виходить, зв'язане з ним i наше життя, життя вск! бiосфери), але i дають в руки фахiвцiв рiзних профiлiв новий могутнiй iнструмент, що дозволяе визна-чати хронологда за зрiзами дерев.

Лiтература

1. Чижевський А.Л. Космический пульс жизни. М.: Мысль, 1995. - 806 с.

2. Douglass A.E. Climatic cycles and Treegrowth. Washington, 1919.

УДК 630 *15 Доц. П.Б. Хоецький - УкрДЛТУ

ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ МИСЛИВСЬКИХ ЗВ1Р1В Р1ВНЕНСЬКО1 ОБЛАСТ1

В угщдях Ргвненсько! областi зустрiчаeться 22 види мисливських 3BipiB. Проаналiзовано чисельнiсть i'x поширення.

P.B. Khojesky - USUFWT To the characteristic of hunting animals of Rivne region

There are 22 species of hunting animals in forests of Rivne region. Their number and spreading have been analyzed.

Ршненська область, площею 20,05 км2, розташована на швтчному захода Украши у межах Захщнополкького регюну, охоплюе схвдну частину Во-линського Полiсся, Волинсько! височини, Малого Полiсся та захвдну окрашу Центрального (Житомирського) Полiсся [3]. Лкисткть територií Ршненщини становить 38,6 %. Проте лiси в обласп розмiщенi нерiвномiрно. У пiвнiчнiй частит (райони: Березтвський, Володимирецький, Дубровицький, Зарь ченський) лiсом покрито 50-57 % загально! площi, а у Рокитнянському - на-вiть 73 %. Лкисткть лiсостепових районiв не перевищуе 25 % (найменша в Гощанському - 6 %). У деревостанах переважають хвойнi породи (68 %). М'яколистянi лiси становлять 21 % ввд покритих лiсом територií, а твердолис-тянi - 11 %.

Згiдно з лiсомисливським районуванням [1]. Рiвненщина належить до двох лкомисливських областей: Украшського Полiсся (пiвнiчна i центральна частина) i Лiсостеповоí Правобережно! (твденна частина), що спричиняе видову рiзноманiтнiсть мисливсько! фауни. Зпдно з "Положенням про мис-ливське господарство та порядок здайснення полювання" (постанова Кабше-ту Мiнiстрiв Украши вщ 20.07.96 р.) до мисливських тварин вiднесено 32 види звiрiв, на Рiвненщинi зустрiчаються - 22 види (табл.).

Ряд комахощш у фауш Украши представлений двома мисливськими видами: KpiT (Talpa europaeus L.) i хохуля (Desmana moschata L.). На терито-рií Рiвненщини зустрiчаеться один мисливський вигляд - крт Заселяе бюто-пи з глинистими, суглинковими, пiщаними та супщаними грунтами, де е дос-

54

Ллнвницью дослщження в УкраХш