CC BY
5
УДК 130.2
Роман Шай
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри теори та фшософп права Kondra1960Murovane@gmail.com
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВ1 ПРОБЛЕМИ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛ1ЗМУ ЯК ТРАДИЦIЙНОÏ МОДЕЛ1 АДАПТАЦП
© Шай Р., 2018
Розглянуто проблеми мультикультуралiзму, 0скiльки розвиток pÏ3HOMaHÏTH^ процесiв у cbïtï ставить пщ питання цю традицiйну модель адаптацн, доводячи ïï недieвiсть i невщповщшсть сьогоденню.
Ключовi слова: мультикультуралiзм; адаптащя; глобалiзацiя; 1мм1грац1я; культурне та правове середовище.
Роман Шай
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЫЕ ПРОБЛЕМЫ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛИЗМА КАК ТРАДИЦИОННОЙ МОДЕЛИ АДАПТАЦИИ
Статья посвящена проблемам мультикультурализма, поскольку развитие различных процессов в мире ставит под. вопрос эту традиционную модель адаптации, доводяее неэффективности и несоответствие настоящему.
Ключевые слова: мультикультурализм; адаптащя; глобализация; иммиграция; культурная и правовая середа.
Roman Shai
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law,
Ph. D., Assoc. Prof.
THEORETICAL AND LEGAL PROBLEMS OF MULTI-CULTURALISM AS A TRADITIONAL MODEL OF ADAPTATION
The article is devoted to the problems of multiculturalism, since the development of various processes in the world raises the question of this traditional model of adaptation, proving its ineffectiveness and inconsistency with the present.
Key words: multiculturalism; adaptation; globalization; immigration; cultural and legal environment.
Постановка проблеми. На сучасному етат розвитку суспшьства явище мульти-культуралiзму постае як проблемна стратепя, щеолопя та дискурс, що стверджують значущють юнування рiзноманiтних культурних форм. Глобалiзацiйнi процеси у свт об'ективно ведуть до
того, вщбуваеться "змшування" рiзних етношв й етшчних культур. Людям доводиться жити в сустльсга, в якому сшвюнують pi3Hi культури. Буття на межi рiзних культур, взаeмодiя з ними вимагае вiд iндивiдiв дiалогiчностi, розумшня, поваги до культурно! iдентичностi шших людей.
Аналiз дослiдження проблеми. Проблема мультикультуралiзму е настiльки актуальною, що И дослiджують вченi, мабуть, ушх кра!н. Рiзнi аспекти мультикультуралiзму, зокрема позитивш та негативнi прояви у сучасних полiкультурних суспiльствах висвiтлено у значнш кiлькостi наукових праць як впчизняних, так i зарубiжних вчених, зокрема Н. Глейзера, С. Дрожжино!, Н. Кирабаева,
A. Колодш, В. Котельникова, Ч. Кукатас, О. Куропятника, В. Тшкова, О. Павлово!, С. Гантшгтона, Е. Шилз та ш. Особливо! уваги придiляють цiй проблемi сьогоднi О. Антонюк, О. Биков,
B. Вардеккер, Е. Бомешко, С. Бондарук, I. Воронов, В. Котигоренко, В. Малахов, А. Перотп, М. Рагозш, С. Саржан та ш.
Мета дослщження. Метою цiе!' статп е виявлення проблемних теоретико-правових аспектов явища мультикультуралiзму.
Виклад основного матерiалу. Для того, щоб окреслити проблемнють зазначено! теми, простежимо генезу термша "мультикультуралiзм" у суспiльно-полiтичнiй теорi! i практицi. У книзi "Ми вс мультикультуралiсти", яка побачила свiт у 1997 р., Н. Глейзер повщомляе, що це поняття з'явилося в 1941 р. в New York Herald Tribune books. Широкого полтоичного поширення ця дефшщш набула у 70-х роках минулого столтотя, коли уряди Канади та Австралп проголосили мультикультуралiзм державною концепцiею розвитку. В европейський лексикон термш увiйшов лише у 80-х роках минулого столггтя [1].
У контекст сучасного розумшня увага до мультикультуралiзму вiдчутно посилилася на початку XXI ст. Точкою вщлшу стали виступи молодi ем^рантсько! хвилi у 2005-2006 рр. у великих мютах Францi!, Нiмеччини, Нiдерландiв та iнших кра!н Свропи. Жорстоюсть вуличних погромiв пiдтвердила, що полтоика соцiалiзацi! iноземцiв у сучасне европейське суспшьство себе не виправдала, а европейська толерантнють мае певнi межг Наприкiнцi 2010 р. !х окреслили лщери Нiмеччини, Францi! та Велико! Британп у сво!х виступах iз приводу кризи полiтики мультикультуралiзму.
Сощально-полтоична реальнiсть, яку покликаний зафiксувати термш "мультикультуралiзм" складна та рiзноманiтна. Саме тому юнуе багато визначень мультикультуралiзму, кожне з яких вiдображае окреме значення цього феномену. В наукових працях вточизняних i зарубiжних дослщниюв не iснуе одностайно! думки щодо розумiння i тлумачення поняття "мульти-культуралiзм", але переважно "мультикультуралiзм" асощюеться з визнанням полiкультурностi, полiетнiчностi, полшонфесшносто суспiльства.
Як зазначае росiйський дослщник В. Тiшков, мультикультуралiзм у сучаснш науцi розглядають в iдеологiчнiй, полгшко-прагматичнш i демографiчнiй площинах [2].
На думку укра!нського вченого А. Колодiя, поняття "мультикультуралiзм" означае: по-перше, iдеологiчну доктрину та принцип полгтики, яка грунтуеться на цiй доктриш; по-друге, ним позначають iсторично конкретне явище, що виникло в певний час i в певних кра!нах. Це принцип етнонацiонально!, освiтньо!, культурно! полгтики, яка визнае i тдтримуе право громадян зберiгати, розвивати та захищати усiма законними методами сво! (етно)культурнi особливостi, а державу зобов'язуе тдтримувати такi зусилля громадян [3, с. 6]. 1нший дослiдник В. Котельников стверджуе, що "мультикультуралiзм - це концепщя, яка пропонуе визнати рiвнiсть всiх культур i однакове !х право на iснування. Ця щеолопя пропонуе iнтеграцiю (об'еднання) культур без !х асимiляцi! (злиття)" [4].
Незаперечним е той факт, що концепщя мультикультуралiзму з моменту свое! появи i до сьогодення нерщко е об'ектом гострого протистояння, причиною "культурних вшн". Мультикультуралiзм е одним iз важливих аспектiв толерантносп, що полягае у вимозi
паралельного юнування культур з метою !х взаемного проникнення, збагачення i розвитку в загальнолюдському руслi масово1 культури.
Хоча полiтика мультикультуралiзму i переслщуе креативнi, творчi цiлi, однак вона мютить i низку негативних явищ, серед яких найчастiше називають таю: 1) загроза нащональнш едностi i громадянськiй гармони, можливiсть посилення мiжгруповоl та мiжрасовоl недовiри, ускладнення процесу асимшяци; 2) мультикультуралiзм асоцiюеться з щеолопею полiткоректностi i практикою квотування тд час прийому на роботу, у навчальт заклади тощо; 3) спрямоватсть полiтики на збереження i пiдтримку певних культур, породжуе нерiвне ставлення до громадян, у такому разi iгноруеться класове розшарування груп; 4) полггика культурного визнання нерщко сама продукуе етнокультурнi меншини на вимагання з !х боку рiвноправностi. Особливо це помiтно, коли вщмшносп акцентуються на наданнi привше1в; 5) критикуючи iсторiю кра!ни можна поставити тд сумнiв i И реальт iсторичнi досягнення та успiхи; 6) мультикультуралiзм сприяе шститущалiзацп культурних вщмшностей та еттзаци соцiальних вiдносин, що загрожуе лiберальним цiнностям, зокрема прюритету прав людини [5, с. 37].
На сучасному етапi розвитку суспшьства бiльшiсть кра1н свiту е полiетнiчними. В умовах глобалiзацil та мпрацшних процесiв ускладнюеться демографiя окремих держав, населення яких стае ще бшьш полiкультурним та етнiчно неоднорiдним.
Проблема iммiграцil та штеграци е об'ектом гострих дискусш i характеризуеться сшвюнуванням дiаметрально протилежних поглядiв - вщстоюванням i пiдтримкою полiтики мультикультуралiзму i вiдвертим протестом проти сучасно1 "колотзаци".
Кра1ни Свропейського Союзу е особливо привабливим регюном для iммiгрантiв. Цшавим е той факт, що з 214 млн мпранпв на планету близько половини - трудовi. Традицшно Свропа була континентом емпрацп i перетворилася на кра1ну iммiграцil у другш половинi XX ст. Сучасна активiзацiя мiграцiйних процесiв пояснюеться низкою причин, основними з яких е економiчнi та сощальш [6].
Глобалiзацiя та iнтернацiоналiзацiя сприяють прискоренню цих процешв. Загострення полiтичних, етнiчних конфлш^в, еколопчно1 небезпеки, нерiвномiрнiсть економiчного розвитку кра1н провокують i стимулюють мпрацшт процеси. Iнтенсивнiсть мiграцiй i викликаш цим проблеми виявляють тенденцiю до прийняття обмежувальних заходiв щодо неквалiфiкованих мiгрантiв та лiбералiзацiю iммiграцiйних правил для висококвалiфiкованих працiвникiв.
Мультикультуралiзм, як i будь-яка полiтика, не може бути панацеею для лшування вшх хвороб сучасного суспiльства. За вшх переваг мультикультуралiзму для полшультурно1 держави, вш все ж таки мае низку негативних ознак [7, с. 14-15]:
- обгрунтування того чи шшого ставлення до шдивщу специфiчними особливостями групи, членом яко! е цей шдивщ, рiзко розбiгаеться з принципами демократп;
- iнституалiзацiя спшьнот вiдбуваеться, як правило, на основi однiеl або декiлькох особливостей людини, тодi як вимоги, що висувае ця спiльнота, дуже широкi;
- надання привше1в на основi лише належносп iндивiда до певно1 спшьноти пiдривае рiвнiсть як в економiчному, так i в полiтико-правовому аспекта
Надання привiлеlв однiй соцiальнiй груш, надшення И особливими правами обов'язково веде до невдоволення шших спшьнот. Спещальш заходи, якi використовуються з метою захисту тае1 чи iншоl соцiальноl групи або окремих ошб, вважаються позитивною дискримiнацiею. Як правило, позитивна дискримшащя реалiзуеться через комплекс додаткових прав та свобод, що надаються певнш сощальнш групi, на той чи шший перiод, тобто тимчасово. Якщо час позитивно1 дискримшацп не обмежуеться, то така дискримшащя вважаеться не позитивною, а дискримшащею у повному розумшш цього поняття [8, с. 79].
Ксенофобськi моделi лише, на перший погляд, здаються моделями самоствердження. Насправдi ж вони, борючися з глибинними комплексами неповнощнносп, лише посилюють !х. Перспективними е лише гуманютичш моделi, якi обстоюють ще1 культурно1 багатоманiтностi як щнносп та рiвностi як запоруки загального добра. Саме тд таким кутом зору розглянуто проблеми багатокультурносп на ХХ111 Всесвiтньому конгресi Мiжнародноl асощаци фiлософil права й
сощально! фшософи (Краюв, серпень 2007 р.) та на XXXVIII KOHrpeci Мiжнародного iнституту сощологп (Будапешт, червень 2008 р.). Науковщ дiйшли згоди в тому, що за умов мультикультуралiзму потрiбна нова фiлософiя европейсько! правово! культури - з наголосом на конвергенцп правових явищ, якi рашше живилися логiкою протиставлення. Дискусп мають фокусуватися не тiльки на мiжнародних стандартах прав людини, але й на ефективних мехашзмах !х реалiзащ! на рiвнi нацiональних урядiв, а також на своечаснш iмплементащ! норм мiжнародного права у нацiональниx законодавствах. Унiверсалiзм фундаментальних прав i рiвностi не повинен протиставлятися мультикультуралiзмовi. Формування науки прав людини як спещально! науково! дисциплiни вiдбуваеться на фундамент пошуку балансу, гармони iндивiдуальниx, групових i колективних прав, уникнення ущемлення одних прав iншими [9, с. 131-140].
Найвщвертше сумнiви щодо переваг мультикультуралiзму як офщшно! полiтики держави висловлюються в Австралп. Правi сили незадоволеш надто великими, на !хню думку, масштабами iммiграцil, що створюе для кра!ни загрозу "бути затопленою виxiдцями з Азй". Лiвi, навпаки, вважають урядову полiтику декларативною й такою, що не виршуе проблем економiчно! й сощально! штегращ! мпранив. На початку нового тисячолiття Г. Фрiмен i Р. Бiррель прогнозували ймовiрнiсть в Австрали "популютського тиску, який здатен ютотно захитати урядову лшда у сферi iммiграцil й мультикультуралiзму, послабивши !! або навггь повнiстю змiнивши !! напрям" [10, с. 104]. Та поки що обгрунтованють таких прогнозiв викликае сумшв. Iммiграцiйна полiтика Австрали достатньою мiрою вiдповiдае вимогам активiзацil людського катталу i дае змогу цiй кра!ш успiшно протистояти викликам XXI столггтя.
Мультикультуралiзм як iнструмент штегращ! та адаптащ! виявив свою недостатню ефективнють передусiм щодо громадян, якi мають мусульманське походження. На зiбраннi партп Xристиянсько-демократичний союз А. Меркель прямо заявила, що концепщя "мультикультури" не спрацювала, а отже, спроба побудувати багатокультурне суспшьство в Нiмеччинi "повнютю провалилася". Соцiологiчнi дослiдження показали, що 30 % громадян ФРН вважають, що крашу "заполонили шоземщ" i що близько 16 мшьйошв iммiгрантiв чи людей iноземного походження прибули в Шмеччину заради соцiального захисту й виплат. Канцлер заявила, що iммiгрантам потрiбно докладати бiльше зусиль, щоб штегруватися, зокрема - вивчати шмецьку мову [11].
Висновки. На побутовому рiвнi мультикультуралiзм часто трактуеться в душ сприйняття культурного розмаггтя i, вiдповiдно, культурно! свободи не лише як даносп, але i як непереxiдно! цiнностi, варто! всебiчноi пiдтримки. Такий широкий погляд на мультикультуралiзм, однак, слабко узгоджуеться з усталеними полггико-правовими пiдxодами, закрiпленими в юридичнш практицi низки держав: мультикультуралiзм - це не що шше, як законодавче визнання специфiчниx прав расових, культурних, релiгiйниx груп та послщовне дотримання владою узаконених нормативiв щодо цього. Йдеться, отже, не про ставлення до цившзацшного й культурного розма!ття, а про заохочення i забезпечення на державному рiвнi найширшо! культурно! свободи. Кожна держава мае визначати для себе, який обсяг нестандартних полггичних i культурних прав вона може й повинна забезпечити спшьнотам та !хшх представникам, котрi вiдчувають труднощi з адаптащею у кра!нi проживання або обстоюють принципи "альтернативно!" щентичносп. Виробляючи вщповщну стратегiю щодо групових iнтересiв етшчних та релiгiйниx спiльнот, вона мае дбати i про всю систему меxанiзмiв, якi забезпечать !! реалiзацiю.
Отже, як загальний висновок зазначимо, що пол^ика мультикультуралiзму в !! нацiональниx концепцiяx кра!н-лiдерiв Свропейського Союзу не досягла свое! мети в силу багатьох причин. Головним е те, що мультикультуралiзм вщдзеркалив культурну лопку мультинацiонального капiталiзму, який, переслщуючи кориснi цiлi, перетворив культурне середовище на певний товар, що мае свою щну.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ковшов Е. М. О трудностях проведения политики мультикультурализма в современном западням обществе. URL: http://sword.Com.44index...philosophi social...kovshov-em. (дата
звернення: 10.01.2017). 2. Тишков В. А. Политика мультикультурализма: теория и практика. URL: http://www.bashedu.ru/ evrazia/r_s/R_Tishkov.rtf (дата звернення: 10.01.2017). 3. Колодт А. Американська доктрина мультикультурал1зму i етнонащональний розвиток Украгни. Агора. Вип. 6. Украгна i США: взаeмодiя у галузi полтики, економти, культури i науки. 2008. C. 5-14. 4. Котельников В. С. Мультикультурализм для Европы: вызовиммиграции. URL: http://antropotok. archipelag.ru/text/a263.htm. (дата звернення: 11.01.2017). 5. Суконкина Т.Н. Феномен мультикультурализма в современном обществе. Практична фiлософiя. 2008. № 4. С. 35-38. 6. Пономарева О. Старi проблеми, новi аспекти. URL: http://www.day.kiev.ua/289355 (дата звернення: 11.01.2017). 7. Сейла Бенхабиб. Притязания культуры. Равенство и разнообразие в глобальную эпоху. М.: Логос, 2005. 350 с. 8. Дрожжина С. В. Культурна полтика сучасног полтультурног Украгни: сощально-фшософський та правовий аспекти: Монографiя. Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. 196 с. 9. Глушкова С. И. Индивидуальные, групповые, коллективные и всеобщие права в условиях мультикультурализма. Полис. 2010. № 6. С. 131-140. 10. Шапаров А. От "белой Австралии" до мультикультурализма. Мировая экономика и международные отношения. 2010. № 3. С. 104. 11. Меркель констатуе провал концепцИ "мультикультури"ю День. 2010. 19 жовтня.
REFERENCES
1. Kovshov E. M. O trudnostyakh provedeniya politiki mul'tikul'turalizma v sovremennom zapadnyam obshchestve. [On the difficulties of carrying out the policy of multiculturalism in modern Western society]. Available at: http://sword.Com.44index...philosophi social...kovshov-em. 2. Tishkov V. A. Politika mul'tikul'turalizma: teoriya i praktika. [Politics of multiculturalism: theory and practice]. Available at: http://www.bashedu.ru/ evrazia/r_s/R_Tishkov.rtf. 3. Kolodiy A. Amerykans'ka doktryna mul'tykul'turalizmu i etnonatsional'nyy rozvytok Ukrayiny. [American doctrine of multiculturalism and ethno-national development of Ukraine.]. Ahora. Vyp. 6 : Ukrayina i SShA: vzayemodiya u haluzi polityky, ekonomiky, kul'tury i nauky. 2008. pp. 5-14. 4. Kotel'nikov V. S. Mul'tikul'turalizm dlya Evropy: vyzovimmigratsii. : http://antropotok. archipelag.ru/text/a263.htm. 5. Sukonkina T.N. Fenomen mul'tikul'turalizma v sovremennom obshchestve. Praktichna filosofiya. 2008. No. 4. pp. 35-38. 6. Ponomareva O. Stari problemy, novi aspekty. Available at: http://www.day.kiev.ua/289355. 7. Seila Benkhabib. Prityazaniya kul'tury. Ravenstvo i raznoobrazie v global'nuyuepokhu [Claims of culture. Equality and diversity in a global era.]. Moscow Logos Publ., 2005. 350 h. 8. Drozhzhyna S. V. Kul'turna polityka suchasnoyipolikul'turnoyi Ukrayiny: sotsial'no-filosofs'kyy tapravovyy aspekty: Monohrafiya. [Cultural policy of modern multicultural Ukraine: socio-philosophical and legal aspects: Monograph]. Donets'k: DonDUET Publ., 2005. 196 p. 9. Glushkova S. I. Individual'nye, gruppovye, kollektivnye i vseobshchie prava v usloviyakh mul'tikul'turalizma [Individual, group, collective and universal rights in conditions of multiculturalism.]. Polis Publ. 2010. No. 6. pp. 131-140. 10. Shaparov A. Ot "beloiAvstralii" do mul'tikul'turalizma. Mirovaya ekonomika i mezhdunarodnye otnosheniya. [From "white Australia" to multiculturalism. World economy and international relations]. 2010. No. 3. P. 104. 11. Merkel' konstatuye proval kontseptsiyi "mul'tykul'tury"yu [Merkel points out the failure of the concept of "multiculture"]. Den'. 2010. 19 zhovtnya.
Дата надходження: 15.02.2018р.
