CC BY
29
УДК 340.12
Олена Юршчук
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", аспiрант кафедри теори та фшософи права helenka296@gmail.com
Ф1ЛОСОФСЬКО-ПРАВОВА 1НТЕРПРЕТАЦ1Я ОСНОВНИХ ЕТАП1В СТАНОВЛЕННЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛ1ЗМУ
© Юртчук О., 2017
Розглянуто основн етапи становлення доктрини мультикультуралiзму. Особливу увагу зосереджено на еволюцн теорн мультикультуралiзму залежно вiд часових та полггичних умов i вимог сощуму. Автор розглядае вплив теорш лiбералiзащT та комунiтаризму, "побудови нацн" та "диференцшованого громадянства" на становлення теорн мультикультуралiзму, наводить погляди науковщв, аналiзуе Тхнш вплив на сучасний мультикультурашзм.
Ключовi слова: глобалiзацiя; мультикультурашзм; лiбералiзм; комунiтаризм; "будiвництво нацil"; "диференцшоване громадянство".
Елена Юрийчук
ФИЛОСОФСКО-ПРАВОВАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ ОСНОВНЫХ ЭТАПОВ СТАНОВЛЕНИЯ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛИЗМА
Рассмотрены основные этапы становления доктрины мультикультурализма. Особое внимание сосредоточено на эволюции теории мультикультурализма в зависимости от временных и политических условий и требований социума. Автор рассматривает влияние теорий либерализации и комунитаризма, "построения нации" и "дифференцированного гражданства" на становление теории мультикультурализма, приводит взгляды ученых, анализирует их влияние на современный мульти-культурализм.
Ключевые слова: глобализация; мультикультурализм; либерализм; ком-мунитаризм; "строительство нации"; "дифференцированное гражданство".
Olena Yuriichuk
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law
PHILOSOPHICAL AND LEGAL INTERPRETATION OF THE BASIC STAGES OF FORMATION OF MULTICULTURALISM
The article describes the main stages of multiculturalism' formation. Special attention is focused on the evolution of the theory of multiculturalism based on its temporal and political context and the requirements of society. The author examines the influence of the theories of liberalization and communitarism, of "nation-building" and "differentiated citizenship" on the
formation of the theory of multiculturalism, cites the views of scientists, analyzes their influence on contemporary multiculturalism.
Key words: globalization; multiculturalism; liberalism; communitarianism; "nationbuilding"; "differentiated citizenship".
Постановка проблеми. Тема глобалiзацiï, яка наприкшщ 90-х роюв минулого столггтя з теоретично!' площини полiтичних дискусiй перейшла у реальнють, головною своею здатнiстю вбачае взаемодда та процес взаемозбагачення культур, яю спiвiснують на певнiй, единiй площиш, однак вона виявилася абсолютно неспроможною унiфiкувати ïx рiзноманiття. Саме тому на перший план вийшла полггика мультикультуралiзму як доктрини, яка пройшла чималий шлях свого становлення вщ теорiï, яка розглядае насамперед i виключно права нацiональниx меншин, до певноï полiтики, моделi поведiнки демократичних держав, спрямованоï на забезпечення визнання культурних розбiжностей у суспiльнiй сфер^
Розумiння мультикультуралiзму вiдрiзнялося на кожному з етатв становлення цiеï доктрини, що зумовлюе рiзне смислове наповнення, рiзне тлумачення i розумiння цього поняття у сучаснiй фiлософсько-правовiй наущ.
Аналiз дослiдження проблеми. Мультикультуралiзм як явище, його основоположнi iдеï та форми дослщжують з 50-60-х роюв минулого столiття фiлософи, соцiологи, правники та культурологи. Зокрема, заслуговують на увагу пращ шоземних науковцiв - Вшла Кимлiки, Чандрана Кукатаса, Семюела Хантiнгтона, Артура Шлезiнгера тощо. Серед дослщниюв на пострадянському просторi штерес до явища мультикультуралiзму проявляли С. В. Дрожжина, Н. О. Висоцька, В. Малахов, В. А. Тишков та шшь
Мета статт спрямована на вирiзнення основних етапiв становлення доктрини муль-тикультуралiзму, починаючи вщ першого вирiзнення мультикультуралiзму як поняття i завершуючи утворенням повноцiнноï доктрини через призму фшософсько-правово1' проблематики.
Виклад основного мaтерiaлу. Полемiка навколо термша "мультикультуралiзм" ведеться ось уже бшьш нiж три десятилiття, часто викликаючи критику в противникiв цього явища, однак не применшуючи зацiкавленостi, особливо в останне десятирiччя, що зумовлено загостренням проблеми культурного плюралiзму, мультикультурносп суспiльства, iстотними економiчними та полггичними змiнами.
Глобалiзацiя виводить назовнi приховаш проблеми, загострюючи i провокуючи конфлштш ситуацiï у суспiльствi, й змушуе звертатися до переосмислення ролi та особливостей мультикультуралiзму через фiлософсько-правову призму юторичних витокiв цiеï доктрини.
Поняття мультикультуралiзму отримало теоретичне пiдrрунтя лише у другш половинi ХХ ст. Як зазначае Н. С. Скоробогатих, на концептуальному рiвнi мультикультуралiзм пояснюеться як доктрина "e pluribus unum" (еднiсть у рiзноманiттi. - лат.), тобто означае гармоншну взаемодда носив рiзниx етнiчниx культур у межах единого державного оргашзму. В основу ще1" доктрини покладено факт визнання етшчного рiзноманiття та забезпечення права шдивщв на збереження i розвиток власно1' культури за умов прийняття цiнностей, що домiнують у суспшьств [9, с. 136].
Можна виокремити чотири етапи становлення доктрини мультикультуралiзму, основш вiдмiнностi яких закладеш так званими "щентифшацшними хвилями", тобто вимогами певних груп суспшьства визнати та закршити ïxнi культурнi особливосп.
Перший етап розвитку мультикультуралiзму науковщ поеднують iз дiяльнiстю Лiги Нацш, який, однак, початково був спрямований на захист особистих прав людини, що пов'язують iз закiнченням Друго1' свiтовоï вiйни та тим фактом, що нацистська Шмеччина зловживала захистом виключно "сво1'х меншин". Зокрема, позицда захисту прав окремих iндивiдiв вщображено у ст. 27 "Мiжнародного пакту про громадянсью та полiтичнi права" вщ 16 грудня 1966 р., в якш було зазначено, що "у тих крашах, де юнують етнiчнi, релiгiйнi та мовнi меншосп, особам, якi належать
до таких меншостей, не може бути вщмовлено в правi разом з шшими членами ж групи користуватися своею культурою, сповщувати свою релшю i виконувати 11 обряди, а також користуватися рщною мовою" [8].
На цьому еташ розвитку мультикультуралiзму головними були теори лiбералiзму та комунiтаризму, якi спшьно стали основою доктрини мультикультуралiзму, яка iснуе сьогоднi. Визначаючи головною щею шдивщуально1 свободи, прихильники лiбералiзму схилялися до етичних засад класичного лiбералiзму, якi розробив I. Кант, тобто до теори, яка спираеться на принцип духовно! автономносп особистосп, коли уявлення шдивща про особисп цiлi, вигоди, правочиннiсть та розумну доцшьшсть будь-яких дiй, що зачшають iнтереси особистостi, залишаються у сферi 11 невiдчужуваних прав [3, с. 446].
Варто також зазначити, що саме на перший етап становлення доктрини мультикультуралiзму припадае виникнення кризи лiбералiзму як вщповда на кризу рацiоналiзму в Сврош та Америщ, коли iдея рiвних прав для громадян була практично зшвельована нерегульованим приватним сектором [12, с. 5]. На захист теори лiбералiзму стала "теорiя справедливости Дж. Роулза, яка викликала гостру полемшу i започаткувала низку мультикультурних теорiй, поставивши в центр доктрини не лише той факт, що основними правами та свободами повинен надшятись кожен шдивщ, але й те, що шдивщи в^^зняються мiж собою, оскiльки кожен мае власне розумшня блага [10, с. 27]. Дж. Роулз заявив про ушверсальний характер "теори справедливосп", вказуючи на можливють застосування 11 до плюралiстичних суспiльств з вщмшними системами цiнностей та моральними щеалами.
Теорiю Дж. Роулза, передусiм через його принцип диференщаци, згiдно з яким сощальш нерiвностi повиннi компенсуватись, а природш не впливати на розподш благ [10, с. 7], розкритикували, зокрема канадський вчений В. Кимлша, який зрiвняв соцiальнi та природш вади, заявивши, що обидва типи не повинш страждати вщ iнакшого ставлення суспiльства.
Лiберальну теорда мультикультуралiзму першого етапу розвитку, тривалють якого можна окреслити часовими межами 50-70-х роюв ХХ ст., можна узагальнити як доктрину, згщно з якою шдивщи вшьш у виборi власно! концепци блага i не повинш прихилятися до статусу, який приписало 1м суспiльство або який вони "успадкували". Дослiдниця Л. А. Лятна називае це моральною первиннютю iндивiда щодо спiльноти [7, с. 31].
Теорiя мультикультуралiзму через призму лiберальних поглядiв Дж. Роулза, В. Кимлши та iнших викликала критику з боку представниюв теори комуштаризму, якi не дiйшли спiльних iз першими висновкiв у питаннi визначення домшантних принципiв побудови суспiльства: чи повинш обов'язки переважати над правами i чи можуть потреби у задоволенш благ бшьшо! групи суспшьства важити бiльше нiж iндивiдуальнi потреби особи, або ж навпаки? Прихильники теори лiбералiзму в центр вчення поставили шдивщв, тодi ж як комуштаристи, грунтуючись на фiлософськiй етищ Г. В. Ф. Гегеля, яка вщшукувала баланс мiж людською свободою та конкретними дiями державних шститупв, заявили про важливiсть i перевагу цшого над його частиною [5, с. 516]. Спшьним надбанням став лiберальний комунiтаризм - синтез онтолопчно!, аксiологiчноl та гносеологiчноl установок обох теорш, що став базисом сучасно! доктрини мультикультуралiзму.
Другий етап розвитку теори мультикультуралiзму припав на 1980-^ роки, коли економiчна криза, яка охопила переважно населення, що складалося з iммiгрантiв, зумовила потребу в новому осмисленш. Французький дослщник Ронан Ле Коадик зазначае, що iммiгранти, яю потрапили в економiчно кризовий перюд, стали об'ектами дискримiнацil серед бшьшо! групи населення, що приймае, тому природним став шлях пошуку шдтримки всередиш свое1 культури. Вщповщно, мультикультуралiзм, який утворився на основi лiберальноi та комунiтарноl теорiй, повинен був виршити питання, чи необхщно надiляти меншини, якi вже володдать базовими лiберальними цiнностями, додатковими правами [7, с. 32]?
В. Кимлша, анатзуючи захiдне суспiльство, зауважив, що лiберальний принцип рiвностi прав здебшьшого поширюеться на ту групу, яка апрiорi домiнуе у певному культурному регюш. Зазвичай це стосуеться бших, здорових чоловiкiв европео1'дно1 раси, яю сповiдують християнство.
Iншi ж, формально прирГвняш до "еталонноГ' групи, на практицi бiльше зазнають викликiв та рiзних форм полггично1 або культурно! дискримiнацiï, для них формусться окрема система заборон, або ж правовi норми е "прозорими", тобто iгнорують наявнiсть такоï групи (як приклад можна навести систему прав та обов'язюв для евреïв у нацистськш Нiмеччинi або ж ставлення до гомосексуалю™ у Радянському Союз^.
Проблеми другоï хвилi мультикультуралiзму, якi виникли як реакцiя на iммiгрантськi проблеми, поступово перейшли до третього етапу розвитку теори мультикультуралiзму, який вважають вiдповiддю на nation-building - "будiвництво нацiï". Як стверджуе В. Кимлша, актуалiзацiя зацiкавлення теорiею мультикультуралiзму в 90-тi роки через пщнесення етнiчного нацiоналiзму в Схщнш Gвропi е результатом рiзкоï змши полiтичного режиму; замiсть плавного переходу вщ комунiстичних та соцiалiстичних iдеалiв до лiберальноï демократiï, вiдбувся одночасний стрибок i новоутвореш держави не змогли належно знайти компромю з етно-культурною рiзноманiтнiстю, оскiльки все ще оберiгали традицiйну модель "громадянства як прав", яка акцентувала лише на розвитку загально1' громадянсько1' щентичносп, оминаючи нацiональний, культурний або релшйний плюралiзм [11, с. 8]. Зокрема, руйнування Радянського Союзу та його моделi нащонально1' полiтики тривало кшька рокiв до повноцiнного краху iмперiï, супроводжуючись постiйними конфлiктами через етшчш суперечки, а також необхiднiстю швидкого реагування та пошуку варiантiв мiжетнiчноï взаемодiï народiв, якi мешкали у СРСР.
Третш етап розвитку мультикультуралiзму, який також називають iдеею "диференцшованого громадянства" [11, с. 8], основною вимогою зробив утвердження iснування розбiжностей та плюралiзму всерединi суспiльства, незважаючи на прогресування глобалiзацiï. "Диференцiйоване громадянство" визнавало наявнiсть загально1' правово1' модели дiйсноï та рiвноï для вшх груп з iндивiдуальними правами та обов'язками, та менших, групових, як поширювали свою дiю на нащональш меншини або корiннi народи, як мешкають на певнiй територiï, й були спрямоваш на захист нащонально1' iдентичностi (культури, релiгiï, мови тощо). Однак, попри теоретичне гарантування загальних прав та прав нащональних меншин, В. Кимлша вiдзначив, що чимало держав замшюе поведiнкову модель "етнокультурно1' нейтральностi" "бiльш точною моделлю, яка визнае ключову роль нащебущвництва в лiберальних демократах... Держави беруть участь у процес "будiвництва нацiï" (nation-building) - процес заохочення спiльноï мови, почуття спiльного членства в сощальних шститутах... I тепер питання постае в тому, чи створюють зусилля бшьшосп щодо нацiебудiвництва несправедливiсть для меншосп, i чи можуть права меншосп в такому випадку допомогти у захисп вiд цих несправедливостей?" [4, с. 439-440].
Вщповщдю на це питання стали три моделi поведшки держави, якi запропонував французький вчений Мшель Вевйорка: асимiляцiя, толерантнють i визнання та гарантування культурних прав для меншостей за умови, що останш не створюють перепон для реалiзацiï загальних цiнностей [2, с. 21-22]. На думку вченого, доктрину мультикультуралiзму необхщно розглядати через призму третього варiанта поведiнки, тобто як "публiчну полiтику, певну частину шститупв, правових та державних (або мюцевих) дiй iз забезпечення культурним розбiжностям визнання в суспiльнiй сферГ' [2, с. 24]. У такому баченш мультикультуралiзм поеднуе у собi двi важливi вимоги, якi повинш виконуватися у суспiльствi: визнання культурного плюралiзму й одночасна боротьба проти сощально1' нерiвностi в мультикультурному сощум^
З 90-х рокiв ХХ столггтя настае четвертий етап розвитку теори мультикультуралiзму, який характеризуеться перетворенням фшософсько1' доктрини на норму, яку пщтримують на мiжнародному рГвш вщповщш шституци та створюють можливосп ïï пропагування. Ч. Кутакас, який дослщжуе сучасний мультикультуралiзм, ототожнюе це явище ¡з загальнолюдськими цшностями, однак звужуе розумшня поняття, акцентуючи на мiграцiï як домшантному факторi. На вщмшу вщ М. Вевйорки, Ч. Кутакас видшяе п'ять можливих моделей реагування на зпкнення культурних парадигм: ¡золящошзм, асимшящя, м'який мультикультуралiзм, жорсткий мульти-культуралiзм та апартещ [6].
"1золящошзм" Ч. Кутакас називае найочевиднiшою реакщею суспiльства на культурний плюралiзм i вважае, що це не бшьш як превентивний захщ будь-яко1' держави, яка намагаеться
збер^ати сощальну ieрархiю, що icHye, та уклад. Однак iзоляцiонiзм мае й шший 6îk - страх перед втратою фундаментально! культури позбавляе ïï шляху збагачення через взаeмодiï з шшими культурами, ïx цiнноcтями та надбаннями. Альтернативним варiантом полiтики iзоляцiïï Ч. Кутакас називае "асимшящю", тобто модель поведшки, за якоï держава дозволяе новш або меншiй кyльтyрi об'еднуватися з домiнантною, переймати головш кyльтyрнi стандарти тощо. Однак видаеться доцшьним зауважити, що полiтика асимшяци не сприяе належнiй взаeмодiï кшькох культур, радше культура держави, яка "приймае", може втратити власну шдивщуальшсть, а "iммiгрантcька" не отримае належного стимулу для змш. "Апартещ", оскшьки потребуе поcтiйниx репресивних заxодiв з боку держави, також не можна вважати постшною моделлю поведiнки держави, радше тимчасовою, - вона зменшуе можливicть мiжкyльтyрного обмiнy та розвитку, адже уникае тако1' взаeмодiï.
"Жорсткий" мyльтикyльтyралiзм, за Ч. Кутакасом, - це политика, яка потребуе постшно1' пiдтримки культури нацiональниx меншин та ïï змщнення, тому серед п'яти наведених моделей Ч. Кутакас найбшьшу перевагу надае "м'якому" мyльтикyльтyралiзмy, вважаючи, що саме цей варiант мае на мет пiдтримкy загального, суспшьного культурного поля, проголошуе рiвне ставлення до етшчних культур, головною метою яких е збереження локальних вщмшностей [6].
Четвертий етап розвитку теори мyльтикyльтyралiзмy зумовлений процесами глобалiзацiï у економiчнiй, демографiчнiй та шформацшнш сферах. Етноcоцiальний проcтiр характеризуеться не лише подшом на нацiональнi меншини, але й утворенням колективicтcькиx спшьнот, що провокуе плюралiзм культурних ролей, виникненням нових цшнюних установок; окрiм того, велику роль вiдiграe мережеве спшкування. Вiдповiдно, сучасне розyмiння поняття "мyльтикyльтyралiзм" можна характеризувати у трьох контекстах: як полгтичну доктрину та модель поведшки демократичних держав; в емтричному значенш як теорiю, що тдпорядковуе рiзноманiтнi cycпiльнi утворення; i головно як фiлоcофcько-правовy теорiю, яка у сучасному cycпiльcтвi, попри критику, е необхщним та незаперечним феноменом дшсносп, що поеднуе безлiч поглядiв та переконань, а також методiв реалiзацiï.
Висновки. Кожен етап становлення доктрини мyльтикyльтyралiзмy характеризувався рiзним змютовим наповненням, а також рiзноманiтнicтю пiдxодiв до його тлумачення. Саме тому сучасш наyковi концепцiï не виробили eдиноï дефiнiцiï вказаного явища, оскшьки не сформулювали чiткоï клаcифiкацiï ознак i принцитв саме правового мyльтикyльтyралiзмy.
На тлi глобальноï iнтеграцiï краш, культур i цивiлiзацiй, з одного боку, та процесу де-зштеграцп як потреби зберегти ïx самобутнють, з iншого, принцип мyльтикyльтyралiзмy "покликаний" протидiяти "зрощенню" i втратi ушкальносп, що притаманна правовим системам свгту. Ми не можемо, та й, зрештою, не маемо права встановлювати критерiï, за якими потрiбно ушфшувати рiзнi варiанти cоцiокyльтyрноï поведiнки, що е природною реакцieю на феномен культурного багатомашття. Процес правовоï глобалiзацiï повинен вiдбyватиcя за принципом збли-ження, ознайомлення, запозичення цiннicного досвщу в контекcтi формування i функцюнування правових систем cyчаcноcтi, а не з насильницькою "зрiвнялiвкою" i нищенням правовоï самобутносп та ментальноcтi народу. Тому, послуговуючись фшософсько-правовим пiдxодом до розyмiння задекларованоï проблематики, зможемо вiдшyкати оптимальнi шляхи формування мyльтикyльтyралicтичноï доктрини на оcновi принципiв природного права.
1. Kymlicka W. Immigration, Multiculturalism, and the Welfare State // Ethics and International Aff airs, V. 20.3. - Fall. - 2006. 2. Вевьерка М. Формирование различий // Социс: социологические исследования: научн. и общ.-полит. журнал. - М. : Наука. - 2005, № 8. - С. 13-24. 3. Гутов Е. В. Либерализм / Е. В. Гутов // Современный философский словарь [под общей ред. В.Е. Кемерова]. -2-е изд., испр. и доп. - Лондон, Франкфурт-на Майне, Париж, Люксембург, Москва, Минск: Панпринт, 1998. - 1064 с. 4. Кимлика У. Современная политическая философия. Введение. - М. : ВШЭ, 2007. - 592 с. 5. Кирилюк Ф. М. Фiлософiя полтичног iдеологiï: навч. поаб. / Ф. М. Кирилюк. -К. : Центр учбовог лтератури, 2009. - 520 с. 6. Кутакас Ч. Теоретические основы
мультикультурализма [Електронний ресурс] / Ч. Кутакас //Институт Катона. - Режим доступу до ресурсу: http://www.cato.ru/pages/69?idcat=343&parent_id=2. 7. Лятна Л. А. Теор1я мульти-культурал1зму: основш етапи становлення / Л. А. Лятна. // Zbior raportow naukowych. - 2015. -С. 31-33. 8. М1жнародний пакт про громадянськ i полтичш права (1966) // Права людини i профестш стандарти для юристiв в документах мiжнародних оргатзацт. - Амстердам; К., 1996. 9. Скоробогатых Н. С. Австралийский мультикультурализм: путь к гражданскому согласию или расколу общества? /Н. С. Скоробогатых // Общественные науки и современность. - 2004. - № 1. -С. 135-146. 10. Современный либерализм: Ролз, Берлин, Дворкин, Кимлика, Сэндел, Тейлор, Уолдорн / пер. с англ. Л. Б. Макеевой. - М. : Дом интеллектуальной книги, Прогресс-Традиция, 1998. - 248 с. 11. Тонкова Е. Г. Понятие мультикультурализма: основные концепции / Е. Г. Тонкова // Фундаментальные проблемы культурологии: Том 7: Культурное многообразие: теории и стратегии. -М., СПб. : Новый хронограф, Эйдос, 2009. - С. 5-16. 12. Яценко К. А. 1дег свободи, рiвносmi i справедливосmi як тдгрунтя мульmикульmуралiзму / К. А. Яценко // Плея: науковий вiсник [Електронний ресурс]. - 2013. - № 72. - С. 524-529. - Режим доступу: http://nbuv. gov. ua/UJRN/gileya_2013_72_101.
REFERENCES
1. Kymlicka W. Immigration, Multiculturalism, and the Welfare State Ethics and International Affairs, Vol. 20.3. Fall. 2006. 2. Vev'erka M. Formirovanie razlichiy [The formation of differences] Sotsis: sotsiologicheskie issledovaniya: Nauchnyy i obshchestvenno-politicheskiy zhurnal. Moscow, Nauka Publ., 2005. Vol. 8. Pp. 13-24 3. Gutov E.V. Liberalizm [Liberalism] Sovremennyy filosofskiy slovar' [pod obshchey red. V. E. Kemerova]. 2-e izd., ispr. i dop. London, Frankfurt, Paris, Luxembourg, Moscow, Minsk. Panprint Publ., 1998. 1064 p. 4. Kimlika U. Sovremennaya politicheskaya filosofiya. Vvedenie. [Contemporary political philosophy. Introduction] Moscow,VShE Publ., 2007. 592 p. 5. Kyrylyuk F. M. Filosofiya politychnoyi ideolohiyi: Navchal'nyy posibnyk [Philosophy political ideology: study guide] Kyiv, Tsentr uchbovoyi literatury, 2009. 520 p. 6. Kutakas Ch. Teoreticheskie osnovy mul'tikul'turalizma [Theoretical foundations of multiculturalism] Institut Katon. Available at: http://www.cato. ru/pages/69?idcat=343&parent_id=2 7. Lyapina L. A. Teoriya mul'tykul'turalizmu: osnovni etapy stanovlennya [Theory of multiculturalism: the main stages of formation] Zbior raportow naukowych. 2015. Pp. 31-33. 8. Mizhnarodnyy pakt pro hromadyans'ki i politychni prava (1966) [International Covenant on Civil and Political Rights] Prava lyudyny i profesiyni standarty dlya yurystiv v dokumentakh mizhnarodnykh orhanizatsiy. Amsterdam, Kyiv., 1996. 9. Skorobogatykh N. S. Avstraliyskiy mul'tikul'turalizm: put' k grazhdanskomu soglasiyu ili raskolu obshchestva? [Australian multiculturalism: the path to civic harmony or divisiveness?] Obshchestvennye nauki i sovremennost'. 2004. Vol. 1. Pp. 135-146 10. Sovremennyy liberalizm: Rolz, Berlin, Dvorkin, Kimlika, Sendel, Teylor, Uoldorn /Per. s angl. L. B. Makeevoy [Contemporary liberalism: Rawls, Berlin, Dworkin, Kymlicka, Sandell, Taylor, Waldron] Moscow, Dom intellektual'noy knigi, Progress-Traditsiya Publ., 1998. 248p. 11. Tonkova E. G. Ponyatie mul'tikul'turalizma: osnovnye kontseptsii [The concept of multiculturalism: basic concepts] Fundamental'nye problemy kul'turologii: Tom 7: Kul'turnoe mnogoobrazie: teorii i strategii. Moscow, SPb, Novyy khronograf, Eydos Publ., 2009. Pp. 5-16. 12. Yatsenko K. A. Ideyi svobody, rivnosti i spravedlyvosti yak pidgruntya mul'tykul'turalizmu [The ideas of freedom, equality and justice as the foundations of multiculturalism] Hileya. 2013. Vol. 72. Pp. 524-529. Available at: http://nbuv.gov. ua/UJRN/gileya_2013_72_101.
Дата надходження: 16.03.2017 р.
