CC BY
42
и его вхождения в политику. Рассмотрены основные механизмы взаимодействия власти и бизнеса в контексте украинского государствообразования
Ключевые слова: большой частный капитал, власть, бизнес, предпринимательство, «теневая» экономика, «теневая» политика, политическое инвестирование, патронаж.
BIG PRIVATE CAPITAL IN THE STRUCTURE OF AURTHORITATIVE RELATIONS IN UKRAINE
Taglina J., Zaidel M.
Co-operation of business and power in political system of Ukraine is analyzed in the article. The main attention is given for process of big capital's origin and its joining politics. The main mechanisms of co-operation of power and business in process of state-making are examined.
Key words: big private capital, power, business, business undertakings, shadow economics, shadow politics, political investing, patronage.
УДК 321.7:316.32
I. В. Головко, кандидат полгтачних наук
РОЛЬ ЗАСОБ1В МАСОВО1 ШФОРМАЦП У СТАНОВЛЕНН1 Л1БЕРАЛЬНО1 ДЕМОКРАТП
Присвячено експлжацп таких базовихумов для становлення лiберальноi демократа, як свобода слова та незалежш засоби масовоi тформацИ (ЗМ1). Виявлено специ-фк взаемозв 'язку функцiонування системи ЗМ1 зрозвитком лiберальноi демократа. Акцентовано увагу на особливостях функщонування ЗМ1 та стат свободи слова в умовах лiберальноi демократа.
Ключовi слова: лiбералiзм, демократiя, лiберальна демократiя, ЗМ1, свобода слова.
Актуальтсть проблеми. У сощально-полггачнш сферi демократичного сустльства засоби масово! шформацп (ЗМ1) вадграють значну роль. Крiм того, в сучасному демократичному сустльстга ЗМ1 все бшьше виступають не тшьки необхщною комушкативною частиною у складi механiзмiв политики, а й И засновником. Проблеми ефективного функщонування ЗМ1 в умовах сучасно! лiберальноl демократа та труднощ^ як виникають у процес взаемо-ди политично! та медiа-систем, потребують подальшого наукового дослщжен-
172 © Головко I. В., 2010
ня. Насамперед, це стосуеться тих держав, в яких наразi вщбуваеться процес полгтичнох трансформацп. Таким чином, у сусшльствах, як тiльки почали свш шлях до лiберально-демократичного устрою, е важливим i актуальним вивчення свiтового досвiду та розроблення власних параметрiв взаемоди по-ттично1 та медiа-систем.
Поширеною е точка зору, зпдно з якою ЗМ1 притаманш численнi характеристики, як1 роблять 1х вагомою силою у сферi полiтики та культури, тобто важливою складовою пе1 сфери, в рамках яко! функцiонують iншi соцiальнi шституцп, зокрема органи державно1 влади. Полiтична система лiберально-демократичного суспiльства потребуе ефективного функцюнування ЗМ1 для налаштування та пiдтримання тiсних зв'язкiв мiж И суб'ектами. Це по-особливому актуалiзуе проблематику кореляцп ЗМ1 з процесами становления лiберальноl демократ.
АналЬз наукових джерел та публжацш. Постановка проблеми спираеть-ся на результати наукових дослщжень теоретиков у рiзних галузях сустльно-полiтичного знання, що присвяченi дослщженню та осмисленню рiзних ас-пектiв теоретичних i практичних питань дiяльностi ЗМ1 в сучасних умовах, зокрема i в лiберальних демократiях (В. Гельман, Р. Даль, Т. Карл, Т. Карозерс, Дж. Кш, Н. Луман, А. Мельвшь, А. Пшеворський, Д. Растоу, С. Хантшгтон, Й. Шумпетер та ш.).
Метою статтi е дослiдження ролi ЗМ1 у процесi становлення лiбераль-но! демократ. Завдання статтi полягае у виявленш специфiки впливу \ взаемозв'язку функцюнування системи ЗМ1 з розвитком лiберальноl де-мократil.
Полггичний принцип та практичний досв1д функцюнування ЗМ1 за умов лiберального демократичного суспшьства найчастiше визначаються суспiльно-полiтичними умовами. Зазначимо, що фаза лiбералiзацil е свое-рiдним стартовим етапом у напрямi демократичних змiн. Вона розпочина-еться кризою легiтимностi авторитарного чи тоталитарного режиму та кри-зою iдентичностi усерединi правлячих елiт, яка зазвичай закшчуеться !х розколом. Водночас змшюеться баланс сил мiж правлячими групами та опозищею на користь друго1, внаслiдок чого пiдвищуеться рiвень свободи в суспiльствi. Саме в цей перюд вiдбуваеться послаблення полгшчно1 цен-зури, надаеться певна свобода ЗМ1, встановлюються полiтичний плюралiзм, свобода слова i розширюються можливостi И оргашзованого виявлення, визнаеться деяка автономшсть громадських органiзацiй, частково вiднов-люються гарантil прав людини, з'являються першi ознаки терпимостi щодо полiтичноl опозицп [1, с. 80]. Насамперед одним з чинниюв для початку становлення лiберальноl демократil е зменшення контролю з боку держави над ЗМ1, включаючи також центральнi та мiсцевi органи влади. Отже, якщо буде порушено головний принцип лiберальноl демократа — принцип об-
меження влади держави, а натомють буде присутнш контроль з боку держа-ви над ЗМ1, то буде порушено баланс влади, а лiберальна демокрапя не зможе функщонувати належним чином.
На основi розгляду рiзноманiтних пiдходiв стосовно розумiння сутносл лiберальноï демократiï зупинимося на визначенш, яке е прiоритетним для нашого ракурсу. Лiберальна демократiя — це форма сустльно-полпичного устрою, що забезпечуе верховенство права на основi представницько1 демократий, в якiй воля бшьшосп та здатнiсть обраних представниюв здiйснювати владу обмеженi для захисту прав меншостi та свобод окремих громадян, а штереси суспiльства реалiзуються за рахунок прiоритету iнтересiв особис-тостi та суспiльства над штересами держави, що унеможливлюе насильниць-ю методи управлiння. Лiберальна демократiя характеризуеться наявшстю: розвинено! системи правосуддя, законодавчого захисту приватно! власносп, широкого середнього класу та сильного громадянського сусшльства, вщкри-того суспiльства, загального виборчого права, свободи слова, незалежних ЗМ1, суспiльного плюралiзму, юридичного закрiплення полгтичних прав (змагаль-нiсть, опозицiя i участь) та громадських свобод [1, с. 48-49].
Теорiя «полiархiï» Р. Даля передбачае не тшьки широку полiтичну конку -ренцiю та участь, а й високий рiвень свободи (слова, друку, зборiв тощо) i плюралiзму, як! дозволяють людям виробляти i висловлювати сво1 переваги належним чином. На тдсташ Грунтовного анал!зу !стор!1 та теорп демократа Р. Даль вид!лив мм ознак пол!архй': 1) виборшсть оргашв влади, що тдкрь плеш конститущею; 2) регулярне i перюдичне проведення вшьних та спра-ведливих ви6ор!в, за яких виключаеться механiзм примусу; 3) свобода само-реалiзацiï; 4) право бути обраними в органи влади; 5) загальне виборче право; 6) доступ до шформацп — громадяни мають право намагатися альтернативних джерел шформацп; 7) автономiя асоцiацiй — для реалiзацiï сво1х рiзноманiт-них прав, включаючи перелiченi, громадяни мають також право створювати вщносно незалежнi асощацп та органiзацiï, включаючи незалежнi поттичш партiï та групи за штересами [2, с. 121].
Одшею з важливих умов лiберальноï демократiï, як уже зазначалося вище, е пол^ичний плюралiзм, який визначаеться присутшстю декшькох (мжмум двох) полгтичних партiй, як! мають значну владу. Зокрема, най-важливiшою та необхiдною умовою для цього плюралiзму е свобода слова [3]. Цьому сприяе те, що лiберальна демокрапя змушуе уряд працювати вщкрито, повщомляти про сво1 стратеочш щт та звiтувати про поточш заходи щодо 1хнього досягнення. Свобода слова також дозволяе органам влади бути краще пошформованими про реальний стан справ у державi [1, с. 114]. Лiберальнi демократи обмежують щншсть народовладдя визнанням низки базових свобод, що мають прюритет над народовладдям i його результатами. До цих базових свобод звичайно належать ri, що 1х Дж. Роулз 174
характеризуе як основоположш для щеалу вшьних та рiвних людей [4]. Тому найбшьш фундаментальнi в окресленому контекстi критери лiберальноl демократа мають форму громадянських прав i свобод. Бшьшють iз цих свобод було запозичено з рiзних течiй лiбералiзму, однак набули функщо-нального значення: свобода слова i думки, друку, об'еднань, свобода ЗМ1 та доступ до альтернативних джерел шформацп, незалежне правосуддя, рiв-нiсть перед законом тощо [1, с. 116]. Базуючись на принципi свободи люди-ни, лiбералiзм зiграв величезну роль у розробленш iдей, iдеалiв та норм сучасно! лiберальноl демократ. Йдеться про рiвнiсть усiх громадян перед законом, володшня кожною людиною основними пол^ичними правами 1 свободами (право громадянства, голосу, вшьного пересування, свободи слова, зборiв, створення асоцiацiй i партш тощо), а також про принцип терпимосп до iнакомислення i захист прав меншосп [1, с. 24].
Принцип вшьних ЗМ1 досить часто асощюеться з полiтичною фiлософiею лiбертарiанства, яка е прибiчником абсолютно! свободи iндивiда вiд влади. Натомiсть, i ця модель не заперечуе певну роль державного регулювання, зо-крема, захист у сферi преси вщ монополiзму, який обмежуе свободу обрання або свободу слова через друковаш ЗМ1 (друкованi ЗМ1 можуть одержати субсидiарну пщтримку, податковi пiльги). Незалежшсть ЗМ1 може встанов-лювати певш меж лише за допомогою лiберально-демократичного законо-давства. Таке обмеження може бути легтимними, якщо свобода ЗМ1 супе-речить певним правам особистосп та, якщо реалiзацiя права одшею особис-тiстю не дозволяе здшснювати таке право iншим людям. 1нша форма лептим-ного обмеження свободи ЗМ1 виходить з основних принцишв, вiд яких за-лежить саме юнування лiберально-демократично! держави (нерозголошення державних таемниць, заборона пропаганди незаконних дш, захоплення державно! влади насильницьким шляхом тощо).
У поеднанш з демократичними процедурами, що забезпечують тдзвгр-нiсть уряду перед виборцями, свобода слова стае одним з найважливших шструменпв захисту всiх прав людини. Як в1дзначав К. Поппер, вона також вдаграе ключову роль у забезпеченш стабiльностi лiберально! демократi!, оскшьки робить можливим пристосування роботи уряду i навiть полiтичноl системи в цшому пiд об'екгивнi потреби сустльства [5, с. 137]. Натомють, прибiчники неолiбералiзму вважають, що ключем до забезпечення свободи слова е приватна власшсть i невтручання держави в приватношдприемницьку дiяльнiсть. Вони аргументують, що це не тшьки ставить бар'ер перед державною цензурою й усувае бшьшють приводiв для самоцензури, а й вщкривае додатковi можливосп для поширення незалежних думок, включаючи при-ватнi видавництва i рекламу в прем. Стосовно видшення критерпв свободи слова зазначимо, що доволi часто такими виступають: полiтична цензура,
практика замовних матерiалiв, безпека професп журналiста, кшькють опо-зицiйних ЗМ1 тощо. Разом з тим щ критери можуть вiдрiзнятися у кожному конкретному випадку.
К контекст сучасного суспiльства ЗМ1 можуть бути суто державними (права власност належать уряду або шшим державним iнституцiям), суто приватними (права власносп належать приватним особам) або змшаними. Для лiберальних демократичних сустльств характернi iнформацiйнi системи змiшаного типу, де державш та приватнi елементи дгють у рiзних сферах: одна форма (преса) ЗМ1 бiльш схильна до приватно! форми власносп, а шша — (телебачення, радiомовлення) досить часто створюсться за участю держави. Наприклад, для захвдних лiберальних демократш характерними е зростання i домшування на ринку iнформацiï декшькох великих мультимедшних корпо-рацiй (Велика Бритатя, США, Канада, Iталiя). Отже, у рiзних лiберально-демократичних крашах е певш сшльш характеристики у полггичних та еко-номiчних сферах, що формують галузь ЗМ1, а вщмшносп здебiльшого пов'язанi з iсторико-географiчною, культурною та полтшчною специфiками окремих краш, зокрема, у тих крашах, де преса може вщображувати специ-фiчнi груповi iнтереси, за умови лiберальноï демократiï ЗМ1 формально вщ-окремлено вщ держави.
Вiдзначимо, що протягом 1990-х роюв прогалина мiж нелiберальною i лiберальною демократiею постiйно зменшувалася. Це виявлялося у зрос-танш порушень прав людини, наступiв на свободу слова, корупцп на вмх рiвнях державно! влади, неефективностi законодавчо! та судово! влади [1, с. 108]. Для Украши перiод «помаранчево! революцп» (листопад 2004 р.) став виршальним у виявi лiберально-демократичних трендiв, коли змiна влади вiдбулася революцшним шляхом, але без застосування насильниць-кого засобу. Пiсля другого туру виборiв президента у 2004 р. по кршт про-йшли масовi мiтинги проти фальсифiкацiй результатiв голосування та на шдтримку кандидата в Президенти В. Ющенка. Новi поттичш елiти за пiд-тримки народу проголосили курс на реформи, свободу слова, боротьбу з корупцiею, змiну неформальних та формально-конституцiйних правил по-лiтичноï системи [1, с. 139]. Однак значним недолжом украшського шфор-мацiйного ринку, а отже, i причиною порушень прав громадян на свободу слова, незршосп громадянського сустльства е зменшення доступу для переважно! бiльшостi громадян до повно! й об'ективно! iнформацiï про стан справ у державi та iнших крашах. Незважаючи на це, результати сощоло-гiчних дослщжень, проведених всесвiтньою оргатзащею «Freedom House» свiдчать про те, що на рiвнi «електорального процесу», «громадянського сустльства» та «незалежних ЗМ1» Украша наблизилася до лiберальноï демократ (таблиця) [6]. 176
Та блиця
1ндекс . ifficpa. imioT демократп в Укра'йн
Показ ник 1999-2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Електоральний процес 3.50 4.00 4.50 4.00 4.25 3.50 3.25 3.00 3.00 3.50
Громадянське сусшльство 4.00 3.75 3.75 3.50 3.75 3.00 2.75 2.75 2.75 2.75
Незалежш 3MI 5.00 5.25 5.50 5.50 5.50 4.75 3.75 3.75 3.50 3.50
Управ, liinisi 4.75 4.75 5.00 5.00 5.25 - - - - -
Державне демократичне врядування - - - - - 5.00 4.50 4.75 4.75 5.00
Мсцеве демократичне самоуправлшня - - - - - 5.25 5.25 5.25 5.25 5.25
Незалежш судов! структури 4.50 4.50 4.75 4.50 4.75 4.25 4.25 4.50 4.75 5.00
Корупщя 6.00 6.00 6.00 5.75 5.75 5.75 5.75 5.75 5.75 5.75
1ндекс демократа 4.63 4.71 4.92 4.71 4.88 4.50 4.21 4.25 4.25 4.39
П р и м i т к а: Починаючи з 2005 p. «Freedom House» окремо анал1зуе державне демократичне врядування та м1сцеве де-^ мократичне самоврядування.
Вщмгшмо, що один бал дорiвнюе повному розвитку лiберальноï демократ, а сiм балгв — повнш нерозвиненостi тих же самих ознак.
Для бшьшосп сучасних лiберальних демократш законодавчi обмеження у сферi ЗМ1 мають бути незначними i запроваджуватися тiльки на перiод, наприклад, виборчих кампанш (публiкацiï у ЗМ1 мають показувати, чи е 1х сутшстю вплив на вибори та хто за це вщповщае). Для б^шо! пошформова-ностi людей повиннi бути присутн рiзнi точки зору. Насамперед це стосуеть-ся основних джерел шформацп (телебачення) i забезпечуеться политикою плюралiзму в ЗМ1, як! iнодi мають монопольну позицiю.
Одним !з критерiïв оцiнювання незалежностi ЗМ1 е свобода слова. Вона виступае як одна з демократичних свобод, визначених Конститущею Украши. Насамперед свобода слова передбачае висловлення незалежних погляд!в та переконань (в уснш, письмовш форм!) та е характерною ознакою некорумпо-ваного сустльства. Зокрема, свободу слова в Украш захищають багаточис-ленн нормативно-правовi документи. В Украïнi остантми роками кшьюсть незалежних ЗМ1 насправдi зросла.
Вельми важлива умова для юнування свободи слова — це вщкрите та плюралютичне сусшльство, яке управляеться демократичними методами. Гластсть також розглядаеться як умова забезпечення свободи слова, чинник життездатносп власне демократичного сустльства [7]. Без не1 не можуть бути забезпечеш головн свободи лгберально! демократ — слова, сов!сп, з6ор!в. Уряд чи Президент не можуть створити незалежн ЗМ1, вони можуть лише запровадити сприятлив! умови для 1хнього розвитку. Насамперед з метою забезпечення свободи слова, недопущення пол^ично! цензури необхiдно встановити таке: законодавчi передумови щодо роздержавлення ЗМ1 шляхом заборони органам влади (вмх р!вн!в) виступати 1х засновниками та ствза-сновниками з одночасним наданням п!льгових умов для цiеï категорп преси; створити на базi нацюнально1 телекомпанiï суспiльне телерадiомовлення, передбачаючи його полгтичну, економiчну та творчу незалежшсть; доповнити !снуюч! нормативнi акти щодо механiзмiв вiдповiдальностi за порушення норм журналютсько1 етики; переглянути форми регулювання в1дносин ЗМ1 та влади у частит висвгтлення д!яльност! остантх; унормувати механiзм в!дпов!-дальностi за порушення законодавства про доступ до шформацп тощо [8].
Без державно--сустльного тдтримання преса не зможе ефективно функщ-онувати в сустльств^ оскгльки вона — головний канал управлшня державою i сусп!льством. Однак такий принцип не може домшувати у стосунках ЗМ1 i держави, бо сустлъство лишае за собою право на демократичт свободи [7]. Наприклад, законодавчо закршленою умовою забезпечення свободи слова е низка м1жнародних i украшських документiв, серед яких: Загальна декларац1я прав людини, Конвенщя про захист прав людини i основоположних свобод, i Конституц1я Украши, як! зазначають, що кожному гарантуеться право на свободу думки i слова, на вшьне вираження сво1х погляд!в та переконань. 178
В умовах л!берально! демократа юнуе певний контролюючий орган, на-приклад, ЗМ1 або судова система, як! запобiгають втiленню в життя державних ршень, що е недемократичними. У зв'язку з цим у полгтчнш наущ здшсне-но спроби створити синтетичнi моделi демократизаца, як! узагальнюють ва-рiанти побудови л!берально! демократа у р!зних кра1нах. На думку А. Мель-вшя, у найбшьш вдалих випадках модель переходу до л!берально! демократа пiдпорядковувалася певнiй лопщ дш. Початок таких реформ супроводжував-ся попередньою «л!берал!защею», яка могла включати поеднання полгтичних i сощальних зм!н, наприклад, послаблення цензури у ЗМ1 [9, с. 96].
1нша модель демократизаца, побудована В. Гельманом, спираеться на так! структурн! параметри, що визначають лiберальну демократiю: мехашзм зм!ни пол!тично! влади; характеристики акторiв пол!тичного режиму; стввщношен-ня формальних i неформальних шститупв полгтичного режиму; характер проведения вибор!в; роль представницьких шститупв; роль полгтичних пар-тш; роль ЗМ1. Тому лiберальнi демократа характеризуються плюрал!змом ЗМ1, тобто !х демонополiзацiею, доступом до ЗМ1 представниюв р!зних по-лгтачних сил. Однак процес функфонування ЗМ1 у посткомушстичних кра!-нах може бути р!зним: вщ варiанту монопол!заца загальнонацiонального каналу телемовлення групою приватних омб i до варiанту тдконтрольност незалежних ЗМ1 !х засновниками, як! можуть бути представлен органами влади [10, с. 55-69.].
Т. Патерсон та В. Шрам видшяють чотири модел! взаемода м!ж системами политики ! ЗМ1: тоталгтарну, авторитарну, л!беральну та сощально вщпо-вщальну [11]. Щодо л!берально! модел! Дж. Кш шддае !! певнш критиц! вважаючи недоцшьним регулювання д!яльност ЗМ1 виключно ринковими мехашзмами. Ринок мас-мед!а, на його думку, ! без введення вщповщних мехашзм!в контролю та протида концентраца може призвести до монополь заца та пригшчення сустльних штеремв [12, с. 27-30]. Така модель перед-бачае, що ЗМ1 е приватними пщприемствами, яким притаманш конкуренц1я м!ж собою на «в!льному ринку щей» та вщсутшсть цензури. Вщповщно до л!берально-ринкових умов ЗМ1 виступають для сусшльства як партнер у дис-куса, а не як приб!чник уряду. Дж. К!н зазначае: «Мед!а, як! ор!ентуються на ринок, не е бездоганними ! безтурботними. Вони не можуть ш зробити свою аудитор!ю однорщною та заспоко!ти а, т виконати власну об!цянку «свободи ! вибору радше, н!ж регуляца та обмеження». Комушкацшш ринки перюдич-но створюють внутршш суперечносп та дилеми, як! спростовують проголо-шеш ними самими «вщкрипсть, ушверсальшсть та доступшсть». Отже, основними тенденщями розвитку ЗМ1 у межах л!берально! модел! е: моно-пол!защя, штернацюнал!зац1я, ушфжащя та комерщал!защя [13, с. 75-84.].
Стосовно розвитку украшських мас-мед!а можна зазначити, що вони зна-ходяться певною м!рою м!ж другою та третьою моделями, !стотно зменшуючи
вплив держави на ЗМ1 у бж тбератзацп. Як зазначае Ж. Кюрен, ЗМ1 зазнають тиску як згори (держава), так ! знизу (громадсьюсть). 1снують деюлька метод!в, завдяки яким громадськ! сили в умовах тбералъно! демократ!! можуть вплива-ти на ЗМ1. Отже, протистояння культурних ! полтичних сил еттчних меншин може вплинути на процес визначення цшей, полтики та оргашзацп ЗМ1. Оргашзацп, «защкавлеш групи» та групи, пов'язаш з окремими сощальними питан-нями, можуть впливати на зм!ст шформацп, яка поширюеться через ЗМ1. На-приклад, у Ншеччит це стало причиною створення системи представницьких сощальних ! полгтичних груп, що справляють стратепчний вплив на ЗМ1 у ракурс! «^берально-корпоративно!» модел [14, с. 142-147].
Таким чином, незалежш ЗМ1 дають можливють людям виражати повною м!рою сво! думки, що сприяе виробленню загальносусшльно! думки щодо шлях!в розв'язання р!зномаштних сустльно важливих завдань, ! паралельно не заперечуе юнування шших точок зору. Прюритетом у справ! вплення ль берально! модел! е зб!льшення кшькосп недержавних ЗМ1 (громадських та приватних). Бо хоча вони ! вважаються незалежними, але насправд! слугують не народов!, а !хшм власникам, ! як засоби владного впливу використовують-ся передумм журналютами, залишаючись недоступними для абсолютно! бшьшосп громадян. Принцип шдсилення сусшльно! сфери як необхщно! риси л!берально-демократичного сусшльства пов'язаний з поняттями сусшльних штересш, адекватно! та достов!рно! шформацп.
Висновок. У лгберально-демократичному сустльстга засоби масово! ш-формацп вщпрають вельми важливу роль, забезпечуючи важлив! права громадян: право на одержання шформацп, право на свободу слова, право на вшьне вираження сво!х погляд!в ! переконань тощо. Поява системи сусшльно-правових засоб!в ЗМ1 е важливим засобом впливу на процеси демократизацп сустльства та гарантуе забезпечення наведених прав. Отже, основними функ-щями ЗМ1 в л!берально-демократичному сустльстга е: контроль за владою, тиск на владу, встановлення взаемин та дов!ри м!ж владою ! сусшльством. Також саме ЗМ1 надають сусшльству шформащю про полгтичш структури, формуючи уявлення про них ! створюючи «образ политично! дшсностг».
Л1ТЕРАТУРА
1. Головко, I. В. Либеральна демократия: умови формування та специфжа становлення [Текст] : дис.... канд. полгт наук : 23.00.02 / I. Головко. — Х. : 2010. — 248 с.
2. Даль, Р. А. Демократия та !! критики [Текст] / Р. А. Даль : пер. з англ. М. Лутшко та О. Лутшко. — Х. : Вид. група «РА-Каравела», 2002. — 438 с.
3. Кимл!чка, В. Л!берал!зм ! права меншин [Текст] / Вшл Кимл!чка ; пер. з англ. Р. Ткачук / гол. ред. ! автор передм. Дж. Перлш ; наук. ред. I. Лизогуб . — Х : Центр Освишх 1шщатив, 2001. — 176 с.
4. Ролз, Дж. Теорiя справедливости [Текст] / Джон Ролз ; пер. з англ. О. Мокроволь-ський. — К. : Вид-во Соломл Павличко «Основи», 2001. — 822 с.
5. Поппер, К. Открытое общество и его враги [Текст] / К. Поппер; пер. с англ. под ред. В. Н. Садовского. — М. : Феникс, Междунар. фонд «Культурная инициатива», 1992. — 448 с.
6. Ukraine [Тех!] / by Oleksandr Sushko and Olena Prystayko [Електронний ресурс] // Freedom House. — Режим доступу : http://www.freedomhouse.eu/images/nit2009/ ukraine.pdf
7. Шкляр, В. Гласшсть i свобода слова [Текст] [Електронний ресурс] / В. Шкляр — Режим доступу: http://www.franko.lviv. ua/mediaeco/zur-kryt/n13/shkljr-glas.htm
8. Приступенко, Т. О. Конституцшш права та правовi гаранти забезпечення свободи слова в Укра1ш [Текст] [Електронний ресурс] / Т. О. Приступенко — Режим доступу: http://journlib.univ.kiev. ua/index.php?act=article&article=1607
9. Мельвиль, А. Ю. Демократические транзиты: теоретико-методологические и прикладные аспекты [Текст] / А. Ю. Мельвиль. — М. : МОНФ, 1999. — 106 с.
10. Гельман, В. Я. Постсоветские политические трансформации: наброски к теории [Текст] / В. Я. Гельман // Обществ. науки и современность. — 2001. — № 1. — С. 55-69.
11. Paterson, Т. Four Theories Of the Press [Тех1] / Т. Paterson, W. Schramm. — Urbana : University of Illinois Press, 1956.
12. Юн, Дж. Мас-медiа i демократия [Текст] / Дж. Юн ; пер. з англ. О. Гриценко, Н. Гон-чаренко. — К. : К.1.С., 1999. — 134 с.
13. Костирев, А. Г. Сощально^дповвдальна модель функщонування засобiв масово! шформацп як чинник суспшьно! злагоди в демократичному суспiльствi [Текст] / А. Г. Костирев // На шляху до суспшьно! злагоди. — К. : Укр. центр полгг. менеджменту. — 2001. — С. 75-84.
14. Curran, J. Mass Media and Society [Тех1] / J. Curran, M. Gurevitch. — L. and N. Y. : Arnold, 1996. — p. 142-147.
РОЛЬ СРЕДСТВ МАССОВОЙ ИНФОРМАЦИИ В СТАНОВЛЕНИИ ЛИБЕРАЛЬНОЙ ДЕМОКРАТИИ
Головко И. В.
Посвящено экспликации таких базовых условий для становления либеральной демократии, как свобода слова и независимые средства массовой информации (СМИ). Выявлена специфика взаимосвязи функционирования системы СМИ с развитием либеральной демократии. Акцентировано внимание на особенностях функционирования СМИ и состояния свободы слова в условиях либеральной демократии.
Ключевые слова: либерализм, демократия, либеральная демократия, СМИ, свобода слова.
THE ROLE OF MASS-MEDIA IN DEVELOPMENT OF LIBERAL DEMOCRACY
Golovko I. V.
The article is devoted of determination of such base terms for development of liberal democracy, as freedom of speech and independent mass-media. The specific of
intercommunication of functioning of the system mass-media is exposed with development of liberal democracy. Attention is accented on the features offunctioning of mass-media and state offreedom of speech in the conditions of liberal democracy.
Key words: liberalism, democracy, liberal democracy, mass-media, freedom of speech.
УДК: 342.845 (73)
Моторнюк Т. М., здобувачка
ВИБОРЧА КАМПАН1Я БАРАКА 0БАМИ-08: ТРГУМФ ТЕХНОЛОГ1Й «НОВОГО ПОКОЛ1ННЯ»
Проaнaлiзовaно тновацшш аспекти виборчих технологШ, як застосовувалися кандидатом в президенти вiд Демокрaтичноi парти США Бараком Обамою в його електоральнШ кампанп 2008р. Розглянуто основн особливостi стрaтегiчноi побудови виборчоi кампанп Барака Обами, модерн переваги його iмiджу як полтика iнформaцiйноi епохи, що дозволили йому здобути впевнену перемогу в 2008р. таувШти в кторт першим темноштрим президентом США. Зроблено висновок, про те що ефективш виборчi технологи лише допомогли Бараку Обaмi тдкреслити своi сильш сторони. Цей полШик виявив себе вiдмiнним ком 'юнiтi бтдером та менеджером-оргатзатором.
Ключовi слова: виборчi технологи, Б. Обама, президентська електоральна кам-патя США, тформацшна епоха, полШичний РК.
Актуальтсть проблеми. Укра!на, обравши шлях суверешзацп та демократичний вектор розвитку лише у 1991 р., була змушена у сти^ строки проходити той шлях, який у кра!нах з розвиненою демокрашею, тривав столитями. Наприклад, американськш демократ понад 220 роюв, за цей час США пройшли непростий шлях консолщацп сво!х народоправчих шституцш та вщлагодження демократичних практик. Молодiсть укра!нсько! демократ з одного боку, надавала можливiсть уникнути помилок i прорахунюв кра!н-попередниюв у переб^ демократичних перетворень, а з другого — нерщко змушувала формально запозичувати демократичш шститути без необхщного забезпечення !х належного тдтримання в сустльства Така ситуащя склала-ся з одним iз найважливших принцитв та шститупв демократ — регуляр-ними виборами оргатв державно! влади та оргатв мюцевого самоврядуван-ня. Брак чи вiдсутнiсть високо! политично! культури у полiтикiв та державних дiячiв, слабюсть структур громадянського сустльства, низький рiвень свщо-182 © Моторнюк Т. М., 2010
