CC BY
54
УДК: 321.7 (477)
Дзера М.М., ® канд. кторичних наук, професор кафедри фшософп та пол^ологи Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног медицины
та бютехнологш 1м. С.З.Гжицького ¡льницька У.В., кандидат пол^ичних наук, доцент кафедри пол^ологи 1ГСН Нацюнального утеерситету "Льегеська полтехтка"
ДЕМОКРАТИЧН1 1ДЕ1 В ПОЛ1ТИЧН1Й ДУМЦ1 УКРА1НИ
У статт1 здтснено наукоеий анал1з демократичних Iдей е укратсьтй полтичтй думщ та розглянуто особлиеост1 розеитку демократичних традицш украгнстеа е1д Кигеськог Рус1 до сьогодення. Охарактеризоеано специфту теоретичного осмислення та еисетлення проблем демократа у полтичтй спадщит еизначних украгнських мислител1е.
Ключовi слова: демократ1я, демократичт ¡дег, демократичт традицп, демократизм, полтична думка Украгни, теоретичне осмислення демократа.
Становлення та розвиток демократичних шституив в Укра!ш, результатившсть та ефектившсть демократичних перетворень зумовлеш великою кшькютю факторiв. Один iз них - вивчення та ефективне використання демократичного досвiду власного вторичного минулого. Отже, науковий ан^з демократичних щей в украшськш пол^ичнш думщ та всебiчне дослщження розвитку демократичних традицш е актуальною потребою сьогодення.
Осмислення демократа та розвиток демократичних традицш в Укра!ш мае свою специф^. По-перше, демократичнi ще! в Укра!ш завжди пiдпорядковувались нацiональнiй ще!. По-друге, найвищого розвитку теоретичне осмислення демократа сягало в перiоди зростання суспшьно! активностi та в епоху визвольних змагань
Демократична проблематика знайшла свое вщображення ще у полiтичнiй спадщиш Ки!всько! Русi в таких визначних пам"ятках як "Слоео про закон I благодать" митрополита 1лар1она, "Поеють минулих лт", "Слоео о полку 1горее1м". Однак, варто вщзначити, що хоча щ твори вщображали сустльно-полiтичнi процеси, у них не було достатньо глибокого науково-теоретичного осмислення понять народовладдя, свободи.
Визначний укра!нський мислитель ренесансно! доби С.Ор1хоеський-Роксолан одним iз перших у Сврот розпочав розробку ще! природнього права, звертався до проблем ефективност функцiонування державно! влади, обстоював принцип розмежування гiлок державно! влади та унормування !х функцiонування за допомогою права, закладаючи, таким чином, основи щей розпод^ влад, якi у захщно-европейськш полiтичнiй думцi знайшли обгрунтування лише у 17-18 ст.
Демократичний напрям укра!нсько! полiтично! думки значного розвитку отримав у перюд козацько-гетьманськог доби. Суспшьно-пол^ичний феномен
® Дзера М.М., 1льницька У.В., 2008
328
укра!нського козацтва базувався на лiберально-демократичних щеях та традищях. Специфiчна форма демократизму (можливо, ще недостатньо розвиненого) сприяла формуванню вшьно!, незалежно! людини. Козацька демокраия передбачала збереження козацьких, мiщанських i шляхетських прав, вольностей i майна; утвердження права обирати гетьмана i урядовщв рiзного рiвня; функцiонування судово! системи iз виборнiстю суддiв.
Козацью демократичнi республiканськi традици, незважаючи на посилення абсолютизму у Росшськш iмперп, знайшли втiлення у "Конституцп прав I свобод Запоргзького втська" П.Орлика (1710р.) - вищому правовому документ^ який окреслював принципи функцiонування козацько! держави й був покликаний забезпечити дотримання демократичних принцитв оргашзацп державно! влади. Цей документ проголошував обмеження прерогатив гетьмансько! влади з метою уникнення загрози встановлення деспотичного правлшня й декларував створення iнституту публiчно! ради.
Вагомий внесок у розвиток теори демократа зробили украшсью просв^ники 18 столiття Я.Козельський, С.Десницький, П.Лодт, В.Каразш, яю осмислювали категорп рiвностi, свободи, приватно! власностi виходячи iз теорi! природного права i суспшьного договору. Особисту свободу особи та рiвнiсть мiж людьми укра!нськi просв^ники вважали основою суспiльного буття.
Розвиток кашталштичних вiдносин у 19 столки та криза феодально-крiпосницько! системи супроводжуються формуванням укра!нського лiбералiзму, в основi якого - iде! iндивiдуально! свободи, рiвностi. Втiленням перших ознак зародження лiбералiзму на нацiональному грунт та спробою осмислення демократизму, як суспшьно-пол^ичного феномену укра!нського народу став твiр невiдомого автора "1стор1я Русгв" (поч. 19ст.).
Вершиною демократично! думки першо! половини 19 столiття стали ще! та концепцi! Кирило-Мефодгевського братства, членами якого були Т.Шевченко, М.Костомаров, П.Кулш, В.Бтозерський. Народний меаашзм та демократизм становили основу суспшьно-пол^ично! концепцп Кирило-мефодieвського братства.
Демократичними щеями сповнена творчiсть М.Костомарова, який у сво!х працях вiдстоював тезу про винятковють та самобутнiсть укра!нського народу. Обстоюючи щею демократичностi саме укра!нського народу, закликаючи до утворення демократичних суверенних республш у своeрiдному конфедеративному союз^ М.Костомаров, таким чином, стояв на позищях лiберального свiтогляду. Його "Книга буття укра!нського народу"— це викладена доктрина кирило-мефодi!вцiв, яка базувалась на iдеях демократичного панслов"янського союзу, на iдеях знищення кршацтва та абсолютно! монархi!, лiквiдацi! станових вщмшностей, проповiдуваннi правово! та сощально! рiвностi.
Переконанiсть у глибокому демократизмi укра!нського народу висловлюе В. Антонович - шторик, член першо! громади, що утворилась у Ки!вському ушверситеть Саме громаду, В.Антонович розглядае як демократичний оргашзацшний iнститут. Прихильник демократично! рiвностi i полiтично! свободи, Антонович у сво!х працях обгрунтовуе залежшсть мiри демократизму народу вiд юторичних обставин.
329
Наприюнщ 19 стол^тя демократичш ще! втшились у шторико-л^ературнш дiяльностi Б.Гртченка, який обстоював тезу про природний глибокий демократизм укра!нського народу.
Осмислення теоретичних проблем демократi! в повнш мiрi втлилось у полiтичних творах М.Драгоманова. 1де! полiтично! свободи, рiвностi, конституцiоналiзму, децентралiзацi! влади, федералiзму, який грунтуеться на визнаннi автономних прав сощальних, нацiональних, полiтичних груп, впровадження широкого мюцевого самоврядування становили основу його св^огляду. М. Драгоманов першим серед укра!нських мислителiв поставив нащональну свободу у безпосередню залежнiсть вщ полiтично! свободи. Завзято виступав Драгоманов i проти державного централiзму, вважаючи централiзоване управлiння найбiльш згубним для пол^ичних свобод.
Вагомий внесок у розвиток теори демократi! зробив 1.Я. Франко - видатний представник укра!нсько! суспiльно-полiтично! думки, активний громадсько-пол^ичний дiяч. Принципи громадiвсько! демократi! та народного суверештету становлять основу його пол^ично! концепцi!. На думку Франка, в основi iдеального державного устрою - широке самоуправлiння та самоврядування общин i кра!в, якi об"еднаш у федерацiю на основi солщарност iнтересiв. У такому суспiльствi повинно утвердитись справжне народовладдя, реальна, а не формальна демокраия. Перевагу 1.Франко надавав безпосереднiй, прямiй демократi!. Громади, якi виконують усi функцi! управлшня суспiльством, повиннi бути основним засобом здшснення народом свое! влади. Не заперечував 1.Франко i представницько! демократа. Однак iнститути представницько! влади повинш бути пiдконтрольнi громадам, якi !х обрали. Як прихильник "нацiонально! демократп", мислитель обстоював iдею нацiонально! самостшност Укра!ни. Однак при цьому 1.Франко не передбачав обов"язкового вiдокремлення вщ росiйсько! iмперi!. Формою полiтично! незалежност може бути демократична автономiя у складi федерацi!. Таким чином, мислитель обстоював щею федерацi! полiтично рiвноправних народiв, що мають демократичну республ^, засновану на громадi, як первинному об"еднанш, що здатне забезпечити самоуправлшня та самоврядування. На думку Франка, вшьний розвиток народiв, за вщсутност верховенства однiе! народностi над шшою, здатнi забезпечити соцiалiзм i федеращя. Франко наголошував на об"еднаннi слов"янських нацiй у едину федерацiю, з тзшшим встановленням всесвiтньо! федерацi!.
Демократичш ще! конституцiоналiзму, парламентаризму, громадянського самоврядування, гарантування реалiзацi! демократичних прав i свобод особливо широкого поширення набули у перюд революцт поч.ХХст. Перюд нацiонально-визвольно! боротьби 1917-1920 рр. супроводжувався пошуком моделей укра!нсько! державностi, впровадженням механiзмiв побудови громадянського суспiльства. Створена у березш 1917 р. Центральна Рада у сво!й державотворчiй дiяльностi базувалась на демократичних принципах i традицiях.
Осмислення проблем демократi! займае значну частку у творчостi М. Грушевського - центрально! постат в украшськш полiтичнiй думцi. 1сторик, фшолог, громадський та полiтичний дiяч, голова Центрально! Ради,
330
М.Грушевський головним суб"ектом сощальних змш вважав укра!нський народ та наголошував на його значному потенцiалi. Народ повинен започаткувати самоорганiзацiйнi процеси, згуртуватись й продемонструвати громадянську солiдарнiсть.
Демократичний пщхщ засвiдчив Грушевський у нацiональному питанш, яке вiн розглядав у контекст загального демократичного процесу в Укрш'ш. Грушевський стояв на позицiях демократичного принципу формування сучасних нацюнальних держав, послщовно обстоюючи полiтику нацiонально! злагоди. Голова Центрально! Ради наголошував, що у демократичнш кра!нi мають бути збережеш права нацiональних меншин, представникам будь-яко! нацiональностi необхiдно забезпечити умови для вшьного розвитку.
Демократичнi ще! у полiтичнiй думцi Укра!ни 1-о! половини ХХ столiттi, значною мiрою, представленi у полiтичнiй спадщинi таких видатних мислителiв як В.Вернадський, М.Туган-Бараноеський, Б.К1стяк1еський - представниюв лiберально! течп, якi обстоювали лiберальну модель правово! держави.
Правознавець Б.К1стяк1еський обгрунтував засади правово! держави, ще! рiвностi громадян у правах та прiоритет прав особи. Свободу вш розглядав як основний змют права. Б.Кiстякiвський одним iз перших в укра!нськiй пол^ичнш думцi ввiв поняття правово! держави, яка була для нього вищою формою державного буття. Головний принцип - обмежешсть та пщзаконшсть державно! влади. Мислитель наголошував на необхщност утворення певно! сфери самовизначення особистоси, в яку держава не втручаеться. Таким чином Б.Кютяювський розмежував державну сферу та громадянське суспiльство, яке створюеться поза державною регламентацiею. У правовш державi сам народ бере участь у здшсненш влади, у створены державних установ. Найважливiшою шститущею стае народне представництво, яке забезпечуе вплив народу на процес прийняття пол^ичних рiшень.
Демократичнi iде! втшились у поглядах представникiв державницько-нацюналктичного напрямку - М.Мгхноеського, Д.Донцоеа, М.Сщборського. Укра!нський нацiоналiзм - це певний св^огляд, центральним елементом якого е визнання незаперечноси, природностi права на юнування нацiй загалом i укра!нсько! нацi! зокрема. Представники нацiоналiзму продовжували розвивати демократичну традицiю в украшськш пол^ичнш думцi. Зокрема, у Конституцшному проектi М.Мiхновського Укра!на визнавалась як спшка вiльних i самоправних земель, що функцюнуе на засадах народоправства iз реалiзацiею принципу розподiлу влад та гарантiею реалiзацi! прав i свобод громадян.
Демократичнi iде! знайшли втшення у полiтичнiй спадщинi видатного укра!нського мислителя, представника консервативно-державницького напряму В.Липинського, для якого творення нацюнально! укра!нсько! державностi було змiстом життя. Липинський обгрунтував консервативну концепцiю правово! держави, де ва гiлки влади незалежш i взаемно врiвноваженi, права особи захищеш конституцiйно, у повнiй мiрi реалiзуються права нацiональних меншин. Йому належить розробка концепцi! укра!нсько! трудово! монархi!, засновано! на засадах спадкового гетьманства та станово! представницько! влади - класократi!, тобто структурованого, плюралiстичного суспiльства,
331
рушшним фактором якого мала стати аристократична ел^а. Правлячу ел^ Липинський розглядав як вщкриту пол^ичну структуру, що забезпечуе реальний плюралiзм iдей i поглядiв. Спадкова влада гетьмана iснуe як стабшзуючий та впорядковуючий чинник. Особливютю позицп В.Липинського було обгрунтування визначально! ролi держави у становленнi укра!нсько! наци на засадах громадянства i територiального патрiотизму.
У меншiй мiрi демократичнi ще! були вираженi у пол^ичнш спадщинi представникiв соцiалiстичного та нацюнал-комушстичного напрямiв.
Розвиток демократичних традицш i iдей в перiод "радянсько! демократи" мав сво! особливостi. В першу чергу, це пов"язане iз специфiкою тоталiтарного режиму, в основi якого - вiдчуження народу вщ влади, централiзацiя управлiння та тотальний контроль держави над усiма сферами суспшьного життя, економiчне та щеолопчне панування правлячо! елiти, оргашзовано! у цшюний бюрократичний партiйно-державний апарат. Варто вщзначити, що сам процес формування як Росшсько! iмперil, так i Радянського союзу був антидемократичним. Хоча i проголошувались демократичнi гасла, на практищ вони не реалiзовувались.
В розвитку укра1нсько1 демократично! думки перюду "радянсько! демократi!" можна визначити два напрямки. Перший - репрезентований укра!нською полiтичною емiграцieю, другий - формувався в умовах тотал^арно! радянсько! системи й знайшов втiлення в догматичнш теорi! "наукового комунiзму", що обгрунтовувала переваги "соцiалiстично! демократi!".
В середовищi укра!нсько! емiграцi! сформувалась лiберально-демократична течiя, представниками яко! були С.Петлюра, В.Маркусь, 1.Лисяк-Рудницький. В основi !х пол^ичних концепцiй - парламентсько-республiканськi демократичнi ще!, принципи верховенства права, орieнтацiя на самостшшсть Укра!ни та неприйняття тотал^аризму. Пiсля Друго! свiтово! вiйни значний вплив на формування укра!нсько! пол^ично! думки зробив 1.Багряний, який палко захищав демократичнi iде! й щнносп та заперечував таку форму нацiоналiзму, яка базувалась на ксенофобi!, догматизм^ антидемократизмi.
В тоталiтарнiй радянськiй системi демократичнi традицi! укра!нства, на жаль, не отримали належного розвитку. Лише пщчас хрущовсько! "вiдлиги" з демократичними гаслами смшиво виступили дисиденти-"шiстдесятники", висловлюючи незгоду з режимом та закликаючи до встановлення справжнього конституцiоналiзму, впровадження механiзмiв реалiзацi! прав i свобод людини i громадянина. Лiберально-демократичнi iде! дисидентiв-правозахисникiв, а також !х правозахисна дiяльнiсть стали важливою передумовою для демократичного поступу Укра!ни i проголошення незалежностi у 1991р.
Результата наукового осмислення демократичних щей в укра!нськш полггичнш думщ та анатз демократичних традиций мае не лише науково-теоретичне, а й практичне значення для Укра!ни на шляху утворення стабiльно! демократа.
Л1тература
1.Дубiнiн В.В. Розвиток пол^ично! думки в Укршш: Навч. посiбник для студ. вузiв.- Краматорськ, 2005.- 215 с.
332
2.Енциклопедiя украшознавства /За ред. В. Кубшовича. - Львiв: Молоде життя, 1993
3.Iсторiя украшсько! сусшльно-пол^ично! думки: HaB4.noci6./ Укл.Морозов В.В., -- К.: КНЕУ, 2006. - 180с.
4.Кухта Б. З штори украшсько! пол^ично! думки.- К.: Генеза, 1994.- 362 с.
5.Левенець Ю. Теоретико-методологiчнi засади укра1нсько! суспшьно-пол^ично! думки: проблеми становлення та розвитку (друга половина Х1Х -початок ХХ столггтя).- К.: Стилос, 2001.- 585с.
6.Мала енциклопедiя етнодержавства /НАН Украши. 1н-т держави i права iм.. В.М.Корецького; Редкол.: Ю.1.Римаренко (вiдп. ред.) та iн. - Довiра: Генеза, 1996.- 942 с.
7.Основи демократа: Навч. посiбник для студенев вищ. навч. закладiв / Авт. колектив: М. Бессонова, О^рюков, С. Бондарук та ш.; За заг. ред. А. Колодш; М-во осв^и i науки Украши, 1н-т вищо! освiти АПН Украши, Укр.-канад. проект "Демократична освiта", 1нститут вищо! освiти. - К.: вид-во "Ай-Бiм, 2002. - 684с.
8.Пол^олопя: пiдручник для курсантiв вищих вiйськових навчальних закладiв Збройних сил Украши // За заг. ред. В.Ф. Смолянюка. —1-е видання,— Вшниця: Нова книга, 2002. — 446 с.
9.Потульницький В. Теорiя укра1нсько! пол^ологи.- К.: Либщь, 1993.- 192 с.
10.Тисяча роюв укра1нсько! сушшьно-пол^ично! думки. У 9-ти т.- К., 2001.
11.Шляхтун П. Пол^олопя.- К., 2002
12.Шульженко Ф. Iсторiя полiтичних i правових вчень: Пщручник.- К.: Юрiнком 1нтер, 2004.- 463 с.
13.Юристовський О.1. Нарис ютори пол^ично! думки Украши: Навч. поабник.- Львiв, 2000.- 268 с.
Summary Dzera M. M., Ilnytska Ulyana
DEMOCRATIC IDEAS IN POLITICAL THOUGHT OF UKRAINE
In the article we have carried out scientific analysis of democratic ideas of the Ukrainian political thought and have been considered peculiarities of the development of democratic traditions of Ukrainianship from Kyivan Rus to nowadays, We have characterized specific features of theoretical comprehension and reflection of problems of democracy within political heritage of the outstanding Ukrainian thinkers.
Key-words: democracy, democratic ideas, democratic traditions, democratism, political thought of Ukraine, theoretical comprehension of democracy.
Стаття надшшла до редакцИ 9.09.2008
333
