Методологічний семінар МУЛЬТИКУЛЬТУРНА ОСВІТА: ДОСВІД США ТА ЙОГО ІНТЕРПРЕТАЦІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ Текст научной статьи по специальности «Философия, этика, религиоведение»

УДК 37.014.5(73)+130.2

Методолог 'чний семнар

«МУЛЬТИКУЛЬТУРНА ОСВ1ТА: ДОСВ1Д США ТА ЙОГО ШТЕРПРЕТАЦП В УКРА1НСЬКОМУ КОНТЕКСТ1»

14 жовтня 2013 р.

На семтарг обговорювалась концептуальна доповгдь, присвячена проблемам I практикам мультикультурног освгти в США. В сучасних умовах набувае актуальност1 потреба у вивченнг американського досвг-ду мультикультурног освгти з метою перетворення освгти на страте-г1чний ресурс розвитку украгнського сустльства в1дпов1дно до глобаль-них виклитв ХХ1 столття та локальних сощокультурних I полтичних потреб. Освгтня евроттегращя Украгни потребуе прояснення зм1сту мультикультурних виклитв, способ1в гх гнтерпретацгг та теоретичног вериф1кацгг можливих в1дпов1дей на них. В такому контекст1 порушува-лися питання ствставлення I спгввгднесення культур, межг прийняття культури 1ншого; проблема толерантност1 як визнання 1ншого; д1алогу, що набувае форми полтики визнання.

Було зазначено, що Украгна мае власнийунгкальний досвгд мультикуль-турного сустльства I власну традицт мультикультурног освти. Були висловленг застереження проти перетворення мультикультурал1зму на ярмарок етнгчних цтностей та традицгй. Акцентувалося на необх1дно-

cmi саме творчог eidupumocmi Украгни «doceidy 1ншого», зокрема i doceidy мультикультурног oсвimu. Головне, що визначае мультикультуршсть - це режим чуmлuвoсmi до значущих культурних в^дм^нностеей.

Виклики мульmuкульmуралiзму i його впровадження вимагають пере-осмислення самог теоретичногмоделi людини, насамперед, з точки зору антропологи межi, oрiенmoванoï на окреслення границ «людського». Центральна iдея анmрoпoлoгiчнoгo мультикультурал\зму - цер\вноправ-ний дiалoг культур як основа сучасного сустльства i д^алог^^н^сть як загальний принцип спiвiснування в\дмтностей у сучасному свШi культурного р\зноматття.

Було тдкреслено, що дiалoгiчнo оргашзоване громадянське сустльство делiбераmuвнoï демократа' практикуе не статичний, геmoпoдiбнuй, а т-терактивний i дuнамiчнuй мульmuкульmуралiзм. Засадничим для мультикультурног освти мае бути формування багатов-^^рногв^д^ов^дальност^ за створення глобальног культури миру в рамках глобальних культурних та тституцтних структур.

Ключовi слова: глoбалiзацiя, мультикультурал\зм, мультикультурна освШа, мультикультурт практики, ттеркультурна комуткащя, \дентич-шсть, толерантюсть, космополтизащя.

У ceMiHapi взяли участь HayKOBi ствроб^ники, астранти та докторанти вщд^ змюту, фшософп та прогнозування вищо1 осв^и 1нституту вищо1 ocBÎra НАПН Украши, 1нституту фшософп НАН Украши, Нащонального педагопчного ушверситету îm. М.П.Драгоманова, Харювського нащонального педагопчного ушверситету îm. Г.С.Сковороди, Нащонального ушверситету державно!' податково1 служби Украши: Горбунова Л.С. (к.ф.н., доц.), Гриценко Т. (асп.), Гомшко O.G. (д.ф.н., проф.), Григорова Н.В. (к. соц.н., доц.), Кочубей Н.В. (д.ф.н.), Култаева М.Д. (д.ф.н., проф.), Кузш М.(асп.), Мартюшева А. (асп.), Предборська 1.М. (д.ф.н., проф.), Пролеев С.В. (д.ф.н., проф.), Радюнова Н.В. (д.ф.н., проф.), Стародуб 1.М.(викладач кафедри сучасних европейських мов), Степаненко 1.В. (д.ф.н., проф.), Хар-ченко В.О. (консул Украши в Шмеччиш), Шевчук Д. (к.ф.н., докторант), Ярошенко А.О. (д.ф.н., проф.).

Людмила Горбунова: Тема нашого ceмiнapy збь гаеться з назвою кандидатсько! дисертацп, яку ми cьoгoднi обговорюемо вщповщно до вимог ДАК щодо концептуально-теоретичного piвня таких ро-бiт. Автором роботи е наша астрантка Тетяна Гриценко, яка представить свою доповщь i вщповють на запитання. Але ми також запропонували вам учас-никам нашого ceмiнapy вийти за меж обговорення

суто дисертацшних питань i положень та запропонувати свое бачення проблем мультикультурно'1' осв^и, як тих, що безпосередньо дотичш до теми обговорювано'1' роботи, так i тих, що бшьш вiддалено формують загальний фшософсько-теоретичний та соцiокультурний контекст даного дискурсу.

Тетяна Гриценко: Перш за все, хочу назвати двi важливi поди в моему житп, що вплинули на вибiр теми i результати досль дження. Перша подiя вщбулася в цiй самiй аудитора 5 роюв тому назад, коли проходив круглий стш в редакцп журналу «Фiлософiя осв^и», де обговорювалися сучасш проблеми мультикультуралiзмy Саме ця жвава дискуая за участю таких науковщв, як I. Предборська, Л. Горбунова, О. Гомшко, Н. Кочубей, О. Шевченко, американсько'1' професорки К. Джилл та ш., вплинула на вибiр теми мого наукового дослщження, коли я вступила до астрантури того ж року. 1ншою подiею, що визначила мое наукове майбутне, стала участь у Програмi академiчних обмiнiв iменi Фулбрайта, завдяки якш я отримала можливiсть навчатися в магiстратурi Схiдного Мiчиганського унiверситету за спещальшстю «Ген-дернi дослiдження. Мультикультурна осв^а». Повернувшись в Украшу, я продовжила дослщжувати тему мультикультурно'1' осв^и.

У своему виступi я б хотша окреслити лишень деякi проблеми теорп i практики мультикультурно'1' осв^и в США. Сьогоднi багато говорять про мультикультуралiзм, надаючи даному поняттю як позитивний, так i нега-тивний смисл. Тому спочатку зупинюсь на соцiокультурнiй ситуаци, яка актуалiзуе проблему мультикультурно'1' освiти. Сучасна св^ова ситуацiя характеризуеться поглибленням глобально'1' взаемозалежносп, глобальною iнформацiйною революцiею та швидкозмшними демографiчними умова-ми, що в результат приводять до нового транснащонального культурного самовираження. У рамках цих процеав вiдбуваеться безперервна взаемо-дiя, що визначае новi тенденцп розвитку суспшьств i створюе новi форми асоцшованого життя, управлiння, виробництва знань.

У фшософському дискурсi сучасний розвиток людства визначаеться як ситуацiя культурного та цившзацшного переходу, що характеризуеться новим станом сощально-культурно'1' цшсносп, у межах якого вщбува-ються змiни соцiокультурних прiоритетiв, iдентичностi, технологий тощо. Сьогоднi свiт все бшьше стае взаемопов'язаним, транснацiональним i глобальним середовищем, в якому нацiональнi економши стають бiльш взаемозалежними, кордони - бшьш прозорими, а шформащя передаеться

миттево по всьому CBiTy. Iснуючi засоби комушкацп створюють умови i можливост для спiлкyвання людей рiзних свiтоглядiв, вiрyвань i рас. На-скiльки така мiжкyльтyрна взаемодiя сприяе реалiзацii особистiсного по-тенщалу кожного з ii yчасникiв, то це певною мiрою залежить i вщ освiти, ii готовностi до пошуку способiв взаемного визнання i поваги тд час мiж-культурно'1' комушкацп.

У нових соцiокyльтyрних умовах актyалiзyеться питання про створен-ня такого свiтового освiтнього простору, в якому в найбшьш ефективний споаб могли б реалiзовyватися iнтереси окремо'1 особистостi, нацiональнi потреби краш та здшснюватися спiльнi пошуки вирiшення проблем, що мають життево важливе значення для людсько'1 цившзацп в цшому. Тра-дицiйна освiта, представлена переважно авторитарним стилем академiчноi штеракци, репродуктивним характером пiзнання, стае все бшьш ввдрва-ною вiд реального життя, що посилюе потребу в альтернативних моделях осв^и, якi були б спрямоваш на перетворення ii на зааб соцiальних i осо-бистюних трансформацiй з метою побудови неупередженого, справедливого i вшьного св^у.

Усе це створюе потужний освгтнш виклик, що вимагае розширення участ людей i громад в осв^шх процесах, спрямованих на забезпечення 1'х iнстрyментами, необхiдними для розробки шляхiв етичного вiдношення щодо мультикультурних питань i створення вщповщально'1' етично'1' установи на св^овш аренi. Сощокультурш виклики спонукають до пошуку шляхiв порозyмiння, альтернативи якому сьогоднi просто не юнуе. Як на-вчитися жити разом представникам рiзних культур в умовах зростаючо'1' глобалiзацii, штеграцп, мyльтикyльтyрностi сyспiльства? Суперечки, кон-фл^и, невмiння чути 1ншого - це шлях до самознищення людства.

Одним з iмперативiв сучасного сyспiльства стае викоршення всiх форм расово'1' i гендерно'1' дискримшацп, ксенофобп та пов'язано'1' з ними нетер-пимостi, на що неодноразово наголошували рiзнi мiжнароднi оргашзацп, зокрема, ООН, ЮНЕСКО, ОБСС i Рада Свропи. Багато мiжнародних до-кyментiв, спираючись на фшософп i змiст Загально'1' декларацп прав людини (1948), вщображають стандарти життя, необхщш для мультикультур-ного св^.

Соцiокyльтyрнi виклики сyчасностi зумовлюють необхщшсть ставити-ся до вах людей зi справедливiстю i повагою, не принижуючи 1'х гiдностi, маргiналiзyючи або замовчуючи пов'язанi з цим проблеми. Мультикуль-тyралiзм, у тому чист й в освiтi, зорiентований на визнання самоцiнностi будь-якого шдивща та його права на самореалiзацiю. У зв'язку з цим муль-тикyльтyралiзм як концепт та напрям теорп i практики, що орiентyеться на можливiсть повно'1 шкорпораци в сустльство rid чи rid групи, об'еднаноi специфiчними колективними iнтересами, без втрати власноi щентичнос-

■ri або обмеження прав, мае стати методолопчною основою освiти XXI сташття. Тому мультикультурна освiта сьогоднi розглядаеться як сощаль-но-полiтична та осв^ня модель взаемодп, що спрямовуе суспшьш зусил-ля на встановлення сощально! cправедливоcтi та порозумiння. Такi змши сприятимуть перетворенню оcвiти на новий штерактивний проcтiр, що урiзноманiтнить участь молодого поколшня, незалежно вiд ïx cтатi, вiку, раси, нацiональноcтi чи сощального становища, у рiзниx перехресних сферах життя, а знання - на шструмент cоцiальниx змiн.

Мультикультуралiзм е невiд'емною частиною загальнокультурного, политичного та фiлоcофcько-педагогiчного простору рiзниx кра'н, оcкiльки рiвноправне cпiвicнування численних культур, сташв життя i мислення у cуcпiльcтвi е одним з iндикаторiв розвинено'' держави. Але ушкальний доcвiд мультикультурно'1' «держави ем^антсв» США, що привiв до низки щнних транcформацiй в оcвiтнiй cиcтемi ще'1 кра'ни, розглядаеться мною як найбшьш вагомий приклад втiлення мультикультуралiзму в освт. Цей оcвiтнiй доcвiд мютить cоцiокультурний та комунiкативно-оcвiтнiй потен-щал, що для Укра'ни розкривае можливють забезпечення альтернативних cпоcобiв cоцiального сприйняття та дiй, якi кидають виклик стереотип-ним, iерарxiчним cуcпiльним нормам, та впровадження нових методоло-пчних cтратегiй у вiтчизнянiй оcвiтi.

Звернення до американського доcвiду впровадження мультикультурно'1 оcвiти зумовлено й тим, що його використання сприятиме входженню Укра'ни в cвiтовий оcвiтнiй проспр, що розпочався пiдпиcанням Болон-сько'' декларацп.

Таким чином, у сучасних умовах набувае актуальноcтi потреба у ви-вченнi американського доcвiду мультикультурно'' оcвiти з метою перетворення осв^и на cтратегiчний ресурс розвитку укра'нського cуcпiльcтва вiдповiдно до глобальних виклиюв ХХ1 cтолiття та локальних сощокуль-турних i полiтичниx потреб.

В дисертацшнш роботi мультикультурна освгта показана як мiждиc-циплiнарна сфера дослщження, що е одним з найновших концептуаль-них проектiв сучасносп, в рамках якого реалiзуютьcя новi можливоcтi мультикультурного пiдxоду до аналiзу владних взаемозв'язкiв та iерарxiй, структур влади i тдкорення, систем домшування в cуcпiльнiй i приватнiй сферах; показано, що вивчення нерiвноправного становища певних груп, позначених cоцiальними маркерами вщмшносп, постае тiльки як окремий випадок функщонування iерарxiчноï системи в цшому.

У cучаcнiй фшософп осв^и мае мicце припущення деяко'' cинонiмiч-ноcтi понять «мультикультуралiзм в освт» i «мультикультурна осв^а» та розумшня ïx як таких, що грунтуються на наступних провiдниx поло-женнях: визнання природносп рiзноманiття образiв життя, рiвноправноcтi

piзниx кyльтypниx фopм; лeгiтимiзaцiя шляxoм peaбiлiтaцiï мapгiнaльниx кyльтyp, яю в пeвнy icтopичнy дoбy 6ули пoзбaвлeнi пpaвa нa aдeквaтнe ca-мoвиpaжeння; визнaння бaгaтoвимipнocтi coцioкyльтypниx явищ; вiдмoвa вiд пaнyвaння цiлoгo гад чacткoвим, зaгaльнoгo нaд oдиничним; визтання пpинципy плюpaлiзмy i дeцeнтpaцiï; вiдмoвa вiд лiнiйнocтi.

Гyмaнicтичнa cпpямoвaнicть мyльтикyльтypнoï ocвiти виявляeтьcя y ïï opiern^iï нa poзyмiння 1ншйгй нa ocнoвi ^eï еднocmi в piзнoмaнimнo-cmi тa piзнoмaнimнocmi в една^г шляxoм cтвopeння yмoв cпiвicнyвaння y тевшму ocвiтньoмy пpocтopi aвтoнoмниx iдeнтичнocтeй тд чac íx^oí взaeмoдiï, взaeмoпpoникнeння, щo вeдe як дo cтвopeння нoвиx кyльтypниx фopм, тaк i дo ïx взaeмнoï тpaнcфopмaцiï y нaпpямi дo тpaнcкyльтypнocтi.

Poзyмiння фiлocoфcькo-тeopeтичниx зacaд мyльтикyльтypaлiзмy гов'я-зaнe з даями пocтcтpyктypaлiзмy, нeoпpaгмaтизмy, eкзиcтeнцiaлiзмy, фe-нoмeнoлoгiï, гepмeнeвтики, coцiaльнoгo кoнcтpyктивiзмy, кpитичнoï тeopiï, кpитичнoï пeдaгoгiки, ^m^TOi' pacoвoï тeopiï фeмiнiзмy, пocткoлoнiaлiз-му тa шших фiлocoфcькиx тeчiй, якi iмплeмeнтyютьcя y тeopiю мульти-кyльтypaлiзмy нa зacaдax взaeмoдoпoвнeння.

Coцioкyльтypний кoнтeкcт мнoю визнaчaвcя вжe нa пoчaткy дoпoвiдi. Дoдaм лишeнь, щo iнтeнcифiкaцiя мiжнapoднoï мoбiльнocтi нaceлeння вeдe дo пocилeння coцiaльнo-кyльтypнoгo piзнoмaнiття тpyдoвиx pecypciв. Biдбyвaютьcя змши в людcькoмy кaпiтaлi, якi aктyaлiзyють пoтpeбy тав-чaння cтyдeнтiв тавичгам, щo нeoбxiднi для бeзпepepвнoï aдaптaцiï в rao-бaльнoмy мyльтикyльтypнoмy суспшьста, тa ycвiдoмлeння cвiтy як цiлoгo. Oчeвиднo, щo вiдпoвiддю нa збiльшeння piзнoмaнiтнocтi в cycпiльcтвi e мyльтикyльтypнa ocвiтa.

Зacaдничими для мyльтикyльтypнoï ocвiти виcтyпaють тaкi юн^шу-aльнi opiemrcp^ як мiждиcциплiнapнicть, тpaнcвepcaльнicть i тpaнcкyль-тypнicть, щo yмoжливлюe peлeвaнтнicть нaшoгo poзyмiння coцiaльнo-oc-вiтньoï взaeмoдiï в мyльтикyльтypнoмy пpocтopi. Myльтикyльтypнa ocвiтa як мiждиcциплiнapний фeнoмeн фoкycyeтьcя нa piзнoмaнiтнoмy дocвiдi тa пoeднye у co6i мeтoди тa фopми, пpитaмaннi бaгaтьoм диcциплiнaм. Boнa нe тiльки ставить пiд cyмнiв ocнoвнi мeтoди i гiпoтeзи тpaдицiйниx нayк, aлe й пpoпoнye цiлicний пoгляд нa св^ зa дoпoмoгoю мiждиcциплiнapнoгo пiдxoдy. Tpaнcвepcaльнicть як мeтoдoлoгiчний opieнтиp мyльтикyльтypнoï ocвiти дoпoмaгae ocмилeнню eднocтi бaгaтoмaнiття шляxoм yтвepджeння вiдмiннocтeй, вcтaнoвлeння зв'язку мiж piзними тoчкaми зopy, пoзицiями, те пpиxoвyючи piзницю мiж ними тa нe aбcoлютизyючи ïx. У мультикуль-тypнoмy кoнтeкcтi тpaнcвepcaльнicть миcлeння poзyмieтьcя як eвpиcтич-ний дocлiдницький iнcтpyмeнт, який дoзвoляe дocягти irnerpa^ï в гeтepo-гeннoмy пpocтopi нa зacaдax «paцioнaльнoï cпpaвeдливocтi», cпpямoвaний нa poзciювaння бyдь-якиx «цeнтpизмiв», у тoмy чист eтнoцeнтpизмy. 3a-

3HaneHO, ^o My.bTHKynbiypa.ni3M e TpaHcKy.biypHHM Mopa.bHHM, ocBiraiM i co^a.bHHM igea.oM y TOMy ceHci, ^o BiH BigHocuTbca go Bcix Ky.biyp, Ha-BiTb thx, aKi He BH3HaroTb Moro, Ta cnupaeTbca Ha iHmi, piBHoro Miporo TpaH-CKy.bTypHi Mopa.bHi iMnepaTHBu i цiннoстi.

CTaHoB.eHHa My.bTHKy.bTypHoi ocBira CfflA Big6yBa.oca He BogHonac. Boho Mae TpuBa.y icropiro. ft Ha ^oMy oco6.hbo Haro.omyro, ToMy ^o geaKi no.iTHKH i ocBiTaHH BBa^aroTb, ^o HaBHHTH .rogeM ^hth pa3oM Mo^Ha mBug-ko nepe3 npuMycoBi peraaMeHTa^i i ym^iKa^ro npo6.eM. A.e TaKuM nigxig He Bupimye ix, a .umeHb nopog^ye HoBi. HaBegy ocHoBHi eianu b icTopii ocBiTHboi no.iTHKH CfflA, aKi Bigo6pa^aroTb Ba«.HBi co^a.bHo-no.iTHHHi M Ky.bTypHi 3MiHH b icTopii aMepuKaHCbKoro cycni.bciBa, ^o cnpua.u craHoB-.eHHro My.bTHKy.bTypHoi ocBiiu, a caMe: geKy.biypa.ni3a^a Ta acuMma^a (XVII - nonaTOK XX ct.), Ky.biypHuM n.ropa.i3M (1920-1930-Ti poKu), paHHi eTHinm ciygii (1920-1940-Bi poKu), MimpynoBa ocBiia (1940-1950-Ti poKu), eTHinm ciygii i ciygii oKpeMux rpyn (1960-1970-Ti pokh) Ta HaBnaHHa BHHaT-kobhx i Ky.bTypHo BigMiHHux (1960-Ti pokh). TaKHM hhhom, 3 geMorpa^inHH-mh i no.iTHHHHMH 3MiHaMH aMepuKaHcbKoro cycni.bcTBa npuxogH.H 3MiHH i b ocBiTHiM nomTH^ CfflA. 3a geKi.bKa gecaTH.iib 6y.o 3giMcHeHo 6araio ocBiTHix pe^opM, aKi 3a6e3nenu.u nepexig Big gucKpuMiHaiopHux npaKTHK ^ogo rpyn MeHmuH go ix nigipuMKH Ta BupimeHHa npo6.eM piBHocii b ocBiii M cycni.bcTBi.

npoiaroM цboгo nacy po3yMiHHa My.bTHKy.biypHoi ocBiiu 3MiHroBa.oca, npo ^o cBignaTb KoHKperai TeopeTHHHi KoH^n^i, ^o 6y.u nony.apHHMH b CfflA Ha pi3Hux eianax cycni.bHoro po3BHTKy. CnonaTKy My.bTHKy.bTypHa ocBiia opieHTyBa.aca Ha BH3HaHHa BHK.ronHo pacoBux i Ky.brypHux BigMiH-HocieM y paMKax Ky.biypHoro n.ropa.i3My. Ha nonaTKy XXI cTomTia Ha bh-3HaneHHa My.bTHKy.bTypHoi ocBiiu b CfflA HaM6i.bmuM Bn.HB 3giMcHroroTb reHgepHi goc.ig^eHHa, ocBiia ^ogo emnorinHoi cnpaBeg.HBocri Ta «White Studies», ^o cnpua.u BK.roneHHro go 3Miciy My.bTHKy.biypHoi ocBiiu aHa-.i3y cK.agHux iepapxinHux cucieM naHyBaHHa i rao6.eHHa, 3acHoBaHux Ha B3aeMo3B'a3Ky pacu, eTHocy, co^a.bHoro K.acy, reHgepy Ta emnorinHux npo-6.eM b aMepuKaHcbKoMy cycnmbcra.

Ao цboгo nacy, He3Ba»aronu Ha Hag3BunaMHy nony.apHicrb Ta nomupe-HicTb кoнцenтy My.bTHKy.biypHoi ocBiiu b aMepuKaHcbKiM HayKoBiM c^epi, HaBKo.o Hboro nociiMHo TonyTbca gucKycii, Hapog^yroTbca Mi$u. AaHa cury-aцia 3yMoB.eHa, 3 ogHoro 6oKy, HagMipHoro no.iтнзaцiero caMoro TepMiHy Ta Moro eмoцiMнoro 3a6apB.emcrro. A 3 iHmoro - Mae Mi^e pegyкцia noHarra My.bTHKy.bTypa.i3My go ogHoro 3 Moro BHMipiB, a6co.roTH3a^a oguHHHHoro, no3aKoHTeKcTHuM po3r.ag. ftK 6anuMo, 6i.bmicTb Mi^iB ^ogo My.bTHKy.b-TypHoi ocBiTH (gyMKa npo ii opiern^iro .ume Ha MapriHa.bHi rpynu, TBep-g^eHHa npo ii cenapaTHcicbKHM xapaKTep, igea npo ii cnpaMoBaHicTb npoiu

Заходу та положення про ^норування нею шдивщуальних вiдмiнностей) базусться на поширених у популярнiй npeci публiкацiях та зазвичай е ви-рваними з контексту. Вони створюються в результатi неточних i селектив-них iнтерпретацiй мультикультурно'1 освiти, ^норуючи велику кiлькiсть наукових дослiджень.

Мш особистий досвiд навчання в магiстратурi з гендерно'1 та мультикультурно'1 осв^и в США дозволив виокремити таю методолопчш стратеги, за якими здшснюеться реалiзацiя iдей мультикультурно'1 осв^и, зо-крема, це подолання вщносин домiнування i пiдкорення, деконструкщя соцiальних метанаративiв та усвiдомлення поличного характеру освiти. 1х гуманiстичний потенщал виявляеться у створеннi умов для св^огляд-ного i культурного самовизначення особистосп в освiтi шляхом вщходу вiд загальнозначущих i постiйно вщтворювальних схем мислення через деконструкщю наративiв, дестереотипiзацiю освiтнього простору, формування критичного мислення. Бшьш детально щ стратеги проаналь зованi у мо'1х статтях, надрукованих у попереднiх номерах часопису «Фь лософiя освгги» [Див.: «Фiлософiя освгги», 2011, № 1-2 (10), С. 210-219; «Фiлософiя освгги», 2012, № 1-2 (11), С. 200-210]. Тому далi я тшьки об-межусь наведенням деяких прикладiв з мого навчання на данш програмi.

Можливостi застосування американського досвщу мультикультурно'1 освiти для реформування вищо'1 освiти Укра'ни передбачають вiдповiднi змши як у методах викладання (серед яких пропонуються наступш: само-рефлекая, методи неiерархiчно1' штеракци, метод дiалогового перформан-су, методика «коло навчання», колаборативне навчання, метод розповвд, метод подорож^ метод неформально'' штерактивно'1 дискусп, методика «стаття-рефлексiя» та iн.), так i способах оцiнювання знань, формування змюту предметiв.

Наприклад, у рамках багатьох американських навчальних курсiв дуже часто практикуеться така методика, як коротка «стаття-рефлекая» (reflection paper), в якш студенти зазвичай описують основш аргументи автора(iв), перш нiж надати власш рефлекса, а потiм пропонують сво'1 ще'1, обгрунтованi посиланнями на проаналiзованi тексти i пiдкрiпленi прикладами з особистого досвщу або спостереження. На вщмшу вiд США, така практика не е типовим методом навчання в Укра'ш, де бшьшють студенев отримують iнформацiю з пщручниюв та просто вiдтворюють '11' в аудитора.

Цiкавими е також завдання курсу «Лщерсью перспективи в порiвняль-нiй мiжнароднiй освiтi», що читаеться в Схщному Мiчиганському ушвер-ситетi. 1х можна вважати проблемними i сучасними, бо вони тюно пов'язанi з сьогоденням кожного. Наприклад, одним iз завдань е аналiз мiжнародних новин iз зосередженням на пол^ичних, економiчних i освiтнiх аспектах ситуацп rid чи шшо'1 кра'1ни. 1ншим завданням е iнтерв'ю шдивща з шшо'1

краши, що концентруеться на 1! культурних i соцiальних особливостях. Таким чином, студенти мають змогу на власному досвiдi дослiдити муль-тикультурнi проблеми на глобальному рiвнi та порiвняти 1х з локальною ситуацiею, розвиваючи при цьому навички критичного аналiзу.

Навчальний план мультикультурно! освiти зорiентовано на вивчення не тiльки 1нших, а й самих себе. Так, у багатьох ушверситетах США що-мюяця вiдбуваються поди, присвяченi юторп та сучасностi одше! з груп суспiльства. Наприклад, у Схiдному Мiчиганському унiверситетi кафедра жшочих i гендерних дослщжень i Жiночий ресурсний центр оргашзували Мiсяць юторп жiнок, що мютив низку академiчних i активютських заходiв, присвячених Мiжнародному жiночому дню, жшкам рiзних культур i вiри, квiр i транссексуалам i багатьом шшим питанням. Це дае розумшня того, що iснуе багато вщмшностей не тiльки мiж рiзними групами, але також i всерединi одше! групи. I так само, як юнуе шерег вiдмiнностей, мае мюце багато спiльного.

У деяких ушверситетах США мапстранти або аспiранти можуть зня-ти документальний вiдеофiльм або поставити п'есу в аматорському театрi замють того, щоб представити до захисту дисертацiю. 1м також дозволя-еться у якостi курсово! роботи опубл^вати серiю статей у газет^ а також здiйснити груповий дослщницький проект, який буде вважатися екзаме-ном. Традицiйний для украшського уявлення екзамен проводиться радше у формi розмови мiж студентом i викладачем, тд час яко! студент демон-струе сво! навички вiльно обговорювати рiзнi теми, що дослiджувалися в рамках тсе! чи тсе! дисциплши, нiж у виглядi стандартизованого i формаль зованого дiйства.

Крiм того, обговорення кожно! роботи студента здшснюеться колектив-но, цiлою групою, даючи можливють кожному висловити власну думку i зробити свiй внесок у прийняття колективного рiшення. Зауважимо, що така практика вщбуваеться не тшьки у рамках студент-студент чи викла-дач-студент, а також студент-викладач, що е щкавою альтернативою iсну-ючим традицшним академiчним канонам в Укршш. Бiльш того, студенти активно залучаються i до навчально-планового процесу, що артикулюе по-зицii студентiв i таким чином сприяе перерозподiлу влади в академiчному та iнших контекстах.

Вщповщш методичнi змiни неможливi без перегляду навчального плану, який мае бути орiентований на рiвнiсть i справедливiсть для рiзних груп, деконструкщю андро-, гетеро-, антропо- i етноцентризму наукових концептiв та створення ново!' науковох теорii i практики, що вщображае досвiд людей з рiзними соцiальними iсторiями.

Таким чином, цшнос^ мультикультуралiзму, включаючи критику вах форм домiнування, акцент на неупередженосп та прагнення до iнтеграцii

теорп i практики сформували пiдхiд до викладання, який перетворюе ау-диторiю в iнтерактивне навчальне середовище, що iнтелектуально та емо-цiйно залучае всiх студентiв. З огляду на це впровадження концепцп муль-тикультурно!' освiти у втизняну освiтню практику може бути предметом подальших наукових розвiдок.

Людмила Горбунова. Тема мультикультурно!' освiти, як i вiдповiдний освiтнiй практичний досвiд, е доволi новими для в^чизняно!' фшософп осв^и. Ваша робота е дуже актуальною, особливо на тл входження Украши у мiжнародний осв^нш простiр. На якi джерела ви спиралися, пращ яких авторiв залучили до обгрунтування вашого бачення американського осв^нього досвiду?

Тетяна Гриценко. У своему дослщженш я переважно спиралася на су-часнi зарубiжнi науковi розробки з мультикультурно'1' освiти. Зокрема, було проаналiзовано 177 англомовних джерел, що включають роботи засновни-юв концепцп мультикультурно'1' освiти (Дж. Бенкс, К. Сл^ер, К. Грант, С. Ньето, Ж. Гей, Г. Ледсон-Бшлшгс, Г. Говард, Р. Такаю, Дж. Спршг, П. Горсю та iншi американськi вченi), та досвiд мультикультурно'1' осв^-ньо'1 практики у Схщному Мiчиганському унiверситетi.

Анна Мартюшева. Як ви визначили об'ект, предмет i мету дослiдження?

Тетяна Гриценко. Об'ектом дослщження виступае розвиток осв^ньо!' системи в США. Предметом дослщження е мультикультуралiзм як скла-дова осв^нього процесу в Сполучених Штатах Америки. Метою дисерта-цiйного дослiдження е концептуалiзацiя мультикультуралiзму в контекстi американсько!' системи освiти. Поставлена мета досягаеться шляхом вирь шення наступних взаемопов'язаних завдань.

- розкрити сутшсть феномену мультикультуралiзму в сучасному предметному полi фшософп освiти;

- висв^лити соцiокультурний контекст розгортання мультикультурних стратегш i практик в освт;

- дослiдити iнтердисциплiнарнiсть, трансверсальнiсть i транскультур-нiсть як концептуальнi орiентири мультикультурно'1 освiти;

- окреслити сощально-пол^ичш та культурно-iсторичнi передумови виникнення i розвитку мультикультурно'1' освiти в США;

- дослщити особливостi еволюци та сучасного стану мультикультурно'1 освiти;

- виявити основш мiфи щодо теорп i практики мультикультурно'1 освiти на основi американського досвiду;

- дослщити оcновнi методологiчнi напрямки мультикультурно'' практики в американських ушверситетах.

В процес доcлiдження ми спиралися на основш ще'' поcтмодернiзму, таю як визнання принципу плюралiзму i децентрацп. Значну роль в осмис-леннi обрано'' теми доcлiдження зГграв iнтердиcциплiнарний пiдxiд, який став пщгрунтям поглибленого доcлiдження методологiчниx засад мульти-культурно'' оcвiти в американcькiй освГтнш cиcтемi. Реалiзацiя обраного пiдxоду актуалiзувала потребу фшософсько'' рефлекси досягнень шших наук: педагогiки, психологи, Гсторп, сощологл тощо.

Людмила Горбунова: На наш погляд, в данш ро6отГ вперше в укра'н-ськГй фшософп освГти здiйcнено комплексний ФГлосоФський аналiз змюту та особливостей мультикультуралiзму як американського освГтнього проекту. Серед вказаних вами в автореферат пунктГв новизни яю б ви могли виокремити у якост найбiльш вагомих?

Тетяна Гриценко: Вважаю, що до таких можна вщнести екcплiкацiю таких концептуальних орiентирiв мультикультурно'' освГти, як штердис-циплiнарнicть, трансверсальнГсть i транскультурнГсть, що уможливило розумГння освГтньо'' мультикультурно'' взаемодп та ïï перспективи; аналГз змш в американському фГлософсько-освГтньому, культурологГчному i по-лГтологГчному дискурсГ, що мали вплив на розумГння мультикультурно'' освГти, концептуалГзащя яко'' зазнавала змГн, розвиваючись вГд визнання виключно расових та культурних вГдмГнностей i подГбностей в рамках культурного плюралГзму до аналГзу складних ГерархГчних систем пануван-ня i гноблення, заснованих на перехресному взаемозв'язку раси, етносу, сощального класу, гендеру, еколопчно'' справедливостГ тощо; виокремлен-ня та спростування основних мГфГв i непорозумГння щодо теорп i практики мультикультурно'' освГти, зокрема думки про ïï орГентащю лише на маргшальш групи, твердження про ïï сепаратистський характер, Где'' про ïï спрямовашсть проти Заходу та положення про Ггнорування нею шдивщу-альних вГдмГнностей; аналГз i систематизащя мультикультурних практик в освт США вщповщно до таких виокремлених методологГчних стратегГй, як подолання вщносин домГнування i пГдкорення, деконструкцГя сощаль-них метанаративГв, есенщалГстсько'' категоризацп та усвщомлення поль тичного характеру освГти.

Наталiя Кочубей: Ви вживаете термши «мультикультуралГзм» i «мультикультурна освГта». СкажГть, будь ласка, як ви ïx розрГзняете?

Тетяна Гриценко: ^и визнaчeннi циx пoнять ми виxoдимo з ^o6-xiднocтi чiткo poзpiзняти piзнi piвнi poзyмiння мyльтикyльтypaлiзмy, як ^o цe гoвopилa Гopбyнoвa Людмилa Cтeпaнiвнa щe нa пepшoмy мeтoдo-лoгiчнoмy ceмiнapi, пpиcвячeнoмy мyльтикyльтypaлiзмy як тeopeтичнiй тa пpaктичнiй пpoблeмi [Див.: «Фiлocoфiя ocвiти», 2009, № 1-2 (8), С. 220]: (1) як peaльнoгo стану cycпiльcтвa, (2) як пeвнoгo виду диcкypcy, (3) як нayкoвoï кoнцeпцiï чи тeopeтичнoï мoдeлi, (4) як пeвнoгo пoлiтичнoгo чи ocвiтньoгo пpoeктy, щo cпpямoвaний нa пpaктичнe втiлeння. У шиpoкoмy ceнci, гонять мyльтикyльтypaлiзмy вiднocитьcя дo ^eï coцiaльнo-пoлiтич-нoгo визнaння i пoвaги кyльтypниx вiдмiннocтeй тa aльтepнaтивниx cтилiв життя piзниx кyльтyp, a тaкoж пpoтидiï пpимycoвiй acимiляцiï, мapгiнaлi-зaцiï, зaмoвчyвaння тa пpигнoблeння пpeдcтaвникiв кyльтyp «мeншocгi» дoмiнyючoю, гeгeмoннoю кyльтypoю «бiльшocтi».

Hac ц^вить мyльтикyльтypaлiзм caмe як ocвiтня пoлiтикa i пpaктикa. В ocвiтньoмy кoнтeкcтi мyльтикyльтypaлiзм, як cтвepджyють шго зacнo-вники Дж. Бeнкc, П. Topœi, К. Гpaнт, С. ÄeTO, К. Cлiтep, cпpямoвaний нa вceбiчнe peфopмyвaння ocвiтньoï cиcтeми, opieнтoвaнe та зaбeзпeчeння coцiaльнoï cпpaвeдливocтi для вcix вepcтв cycпiльcтвa, включaючи мapгi-тальш гpyпи; здiйcнeння кpитичнoгo aнaлiзy систем влaди тa np^meiB; ycyнeння ocвiтньoï нepiвнocтi тa пiдвищeння якocтi ocвiти для вcix yчнiв нeзaлeжнo вщ ïx pacи, eтнiчнocтi, cтaтi, клacy, ceкcyaльнoï opiem^ii, peлi-riï, мoви, вiкy чи фiзичниx мoжливocтeй.

Myльтикyльтypнa ocвiтa виcтyпae в якocтi iнтepдиcциплiнapнoï cфepи дocлiджeння, якa e нaйнoвiшим кoнцeптyaльним пpoeктoм cyчacнocтi, в paмкax якoгo peaлiзyютьcя нoвi мoжливocтi мyльтикyльтypнoгo пiдxoдy для aнaлiзy нe тшьки пpигнiчeння мapriнaльниx гpyп, aлe й влaдниx взae-мoзв'язкiв тa iepapxrn, cтpyктyp влaди i пiдкopeння, систем дoмiнyвaння в cycпiльнiй i ^rnararn cфepax. В paмкax мyльтикyльтypнoï ocвiти вивчeн-ня нepiвнoпpaвнoгo cтaнoвищa пeвниx rpyп, пoзнaчeниx coцiaльними мap-кepaми вiдмiннocтi, пocтae тiльки в я^сл oкpeмoгo випaдкy фyнкцioнy-вaння iepapxiчнoï cиcтeми в цiлoмy.

Наталiя Кочубей: Teтянo, ocвiтня мoдeль мyльтикyльтypaлiзмy, яку ви poзглянyли i eкcплi-кyвaли, цe iдeaльний cпociб виpiшeння пpoблeми. Aлe e пpaктичнi пpoблeми, щo в мeжax poглянyтoï тeopeтичнoï мoдeлi нe мaють вiдпoвiдi. Haпpи-клaд, poзглянeмo пpoблeмy, щo виниклa в Кocoвo, дe кiлькicть кocoвcькиx aлбaнцiв cтaлa бiльшoю в 3-5 paзiв, нiж кiлькicть титyльнoï нaцiï. В peзyль-тaтi, вoни cтaли вимaгaти cвoïx пpaв, щo пpизвeлo

до военного конфлшту. Власне, як бути в такш ситуацп, коли люди вимага-ють сво!х прав, але самi не поважають прав шших?

Тетяна Гриценко: Зокрема, якщо аналiзувати нiмецьку ситуацiю, то це йде мова, я так розум^, про турецью общини.

Людмила Горбунова: Не тшьки. I Францiя, i Великобриташя в особi сво!х очiльникiв заявили про крах нащональних полiтичних мультикуль-турних проектiв.

Тетяна Гриценко: Саме так. Це не означае, що вони вщмшили мульти-культуралiзм як стан суспшьства чи мультикультуралiзм як концептуалiза-цiю цього стану та вщповщний дискурс. Тут треба визначити, що ми маемо на уваз^ коли розглядаемо проголошений крах мультикультуралiзму. Насам-перед, це криза у здшсненш певно! мультикультурно! полiтики, що застосо-вувалася до iммiграцiйних меншин, в тому числi i осв^ньо! полiтики. Якщо розглядати Нiмеччину, то основним осв^шм пiдходом в цш кра!ш довгий час була пол^ика сегрегацп у виглядi окремих шкш чи класiв для турецьких та шших iммiгрантських общин, якi в результат тако! полiтики були гетоь зованi як в освiтi, так i в суспiльствi в цшому. Згодом, етноцентричнi та дис-кримшацшш основи сегрегацшно! моделi освiти зазнали сильно! критики i тиску мiжнародних iнституцiй, що закликали до радикально! змши типо-во! нiмецькоi моделi окремих шкiл i класiв. Але певш короткi спроби щодо змш у 1990-х роках не увшчалися успiхом. Як влучно зазначае росшський дослiдник В. Малахов, «не треба плутати риторику i практику - пол^ику символiчну i полiтику шструментальну. Зовсiм не факт, що там, де багато говорять про мультикультуралiзм, вiн - у сенсi реально! пол^ики - дiйсно практикуеться. Але навт там, де вiн практикувався (а практикувався вiн лише в трьох кра!нах Свропи: Нiдерландах, Швецп, Великобританй), всi цi

Микола Кузт: У мене теж питания, що сто-суеться одше! з найбшьш дражливих для мульти-культуралiзму тем - це питання спiвставления i спiввiднесения культур: якими е меж1 прийняття культури 1ншого, питання про iерархiю культур, питання про бшьш i менш розвинутi культури. Чи можна так ставити питання? Канцлер Имеччини оголосила про провал проекту мультикультуралiз-му через такi експансюшстсью iнтенцii мусуль-мансько! культури, яка зараз постшно хоче розши-рюватися. Тож, яю е меж1 прийняття 1ншого?

^aRram згopнyли щe та^икш^ 90-x poкiв. Toмy звicткa, яку стевютили пaнi Mepкeль тa ïï кoлeги, бyлa нecвiжoю. Вoнa зacтapiлa poкiв нa дecять».

Впpoвaджeння мyльтикyльтypaлiзмy як ocвiтньoï тa пoлiтичнoï cтpaтe-riï пoвиннo бути кoмплeкcним. Cпpoщeнe poзyмiння мyльтикyльтypaлiзмy тa нeпoвнe йoгo втiлeння нa пpaктицi вeдe дo тaк звaнoгo «кpaxy» мульти-кyльтypaлiзмy. Taк, oдин iз зacнoвникiв мyльтикyльтypнoï ocвiти Дж. Бeнкc пpoпoнye для ocвiтньoï цapини пoeтaпнe peфopмyвaння нaвчaльниx ^o-rpaм з ypaxyвaнням мyльтикyльтypнoï пoзицiï, видiляючи чoтиpи пiдxo-ди. Пepший - пгдхгд акpeмих вне^в, зa яким дo нaвчaльниx мaтepiaлiв включaeтьcя iнфopмaцiя пpo внecки пeвниx кyльтypниx гpyп. У тaкoмy po-зyмiннi мyльтикyльтypнa ocвiтa звoдитьcя дo eпiзoдичниx i cпopaдичниx «мyльтикyльтypниx годин», щo чacтo пpeдcтaвляють cтepeoтипнi acпeкти кyльтypи у виглядi вeчipoк з нaцioнaльнoю ïжeю, тaтyювaнням xнoю чи пoвepxнeвими пpeзeнтaцiями piзниx peлiгiй.

Дpyгий, адишивний пгдхгд, мae нa мeтi включeння мyльтикyльтypниx тeм дo пporpaм, нe змiнюючи ïx зaгaльнoï cтpyктypи. Aлe нeмoжливo пpocтo «дoдaти» твepджeння, щo Зeмля кpyглa, дo пepeкoнaння в тoмy, щo вoнa плa-cкa. Toмy нeoбxiдний шpанcфаpмашивний пгдхгд, зпдш з яким вся cтpyктypa нaвчaльнoгo кypcy змiнюeтьcя, щoб нaдaти пoвнy мyльтикyльтypнy ropOTe^ тиву. Осганшй пiдxiд - пiдxiд cацiальнаï дИ' opieнтoвaний нa aктивнe зaлy-чeння вcix yчacникiв ocвiтньoro пpoцecy дo виpiшeння мyльтикyльтypниx пpoблeм в суспшьста. Aлe, зaзвичaй зaпpoвaджeння вищeoпиcaнoï peфopми здeбiльшoгo нe йдe дaлi пepшoгo тa дpyгoгo piвнiв, щo зocepeджeнi нa го-вepxнeвиx кyльтypниx вiдмiннocтяx тa нe в змoзi дocяrти тaкиx цiлeй муль-тикyльтypнoï ocвiти, як pecтpyктypизaцiя нaвчaльниx плaнiв, пoлiпшeння мiжeтнiчнoro клiмaтy, oбгoвopeння piзниx видiв «-цeнтpизмiв», poзкpиття фopм coцiaльнoгo виклю^ння тa ycвiдoмлeння iepapxiï пaнyвaння.

Микола Кузт: Я нaвiв пpиклaд Hiмeччини як кoнкpeтний випaдoк, щo свщчить пpo зaгaльнy пpoблeмy. У Maкiнтaйpa e тeзa пpo тe, щo бyдь-якi нaпpyжeння i кoнфлiкти в cycпiльcтвi e peзyльтaтoм кoнфлiктy цiннocтeй. Кyльтypний диcкypc - цe пpинципoвo нepaцioнaльний кoнфлiкт цiннocтeй. G виcoкopoзвинeнi лiбepaльнi дeмoкpaтiï з виcoким cтyпeнeм peфлeкciï пpo тe, щo тpeбa cпiвicнyвaти i пoвaжaти iншoгo, i e мeнш poзвинeнi куль-тypи iз вiдcyтнicтю виcoкoгo cтyпeню caмopeфлeкciï з eкcпaнcioнicтcьки-ми iнтeнцiями. Я гажу пpo зacaдничy пpoблeмy в мyльтикyльтypaлiзмi: як бути з тaкими кyльтypaми, як з ними cпiвicнyвaти, дo якoï мeжi пpиймaти 'ix^ вимoги?

Тетяна Гриценко: Pитopикa iepapxiï кулк^ дyжe нeбeзпeчнa. Taк, та-пpиклaд, poзглядaючи aмepикaнcький дocвiд, ми бaчимo, щo caмe вipa у

«вищють» бiлошкiрих людей та iдея цившзувати «недорозвинених варва-рiв» були головними причинами довго! юторп дискримшацп та геноциду «нижчих» людей, включаючи коршних американцiв (усi спадкоемнi землi яких були захоплеш европейцями), африканцiв, яю примусово потрапи-ли в США у рабство, та згодом i мексиканщв, якi стали завойованими в результат розширення територп Сполучених Штатсв. Англiйськi завойов-ники вiрили, що вони були обраними Богом для збереження i розповсю-дження протестантизму та мали божественну мiсiю поширення доктрини пол^ично! свободи. Таким чином, концепти пол^ично! свободи та расово! переваги спiвiснували в англiйськiй думщ того часу, продукуючи акти ре-лЫйно! нетерпимостi, расово! сегрегацп, культурного геноциду, гендерно! дискримшацп тощо.

Сьогодш ще! культурно!, расово! чи гендерно! iерархii мають результатом, наприклад, псевдонауковi працi на кшталт книги американського психолога Р. Хернстейна та американського пол^олога Ч. Мюррея «Дзвоно-подiбна крива: 1нтелект i класова структура в американському житп», що часто спотворюють факти i результати дослiджень або вiдокремлюють !х вiд соцiальних, полiтичних та економiчних умов для того, щоб «довести» генетичну основу расово! чи гендерно! неповноцшносп.

Мультикультуралюти пiдкреслюють, що система цшностей одше! культури не може рацюнально розглядатися як абсолютно краща, шж iнша. Всi культури заслуговують поваги i визнання, а не маргiналiзацii, замовчуван-ня або шших пригноблень з боку домшантних культур. Тож, насадження монокультурно! гегемонп, що мае поглинути всi iншi вiдмiннi культури, не може бути морально виправданим. Ва люди i культури е морально зобов'язаними ставитися до вщмшних людей i культур справедливо та з повагою. Однак, це моральне зобов'язання саме по собi не обмежуеться лише культурами, яю визнають його; воно стосуеться навт тих культур, яю його не визнають. Отже, мультикультурш вимоги уникання культурно! гегемонп та вщношення до культур i !х члешв зi справедливiстю i шаною е транскультурними моральними вимогами. У цьому сена мультикультура-лiзм е транскультурним осв^шм i фiлософським iдеалом.

Микола КузЫ: 1деал спiвiснувания рiзних культур на засадах взаемопо-ваги та взаеморозвитку, про який ви говорите, поза сумшвом е достойним прагненням, однак його втшення сьогоднi стикаеться iз низкою проблем. Одним з таких проблематичних полiв е ситуащя асинхронй, за яко! сус-пшьство складають групи, що перебувають на рiзних буттево-цiннiсних щаблях (К. Грейвс). Настанова мультикультуралiзму передбачае засадни-чою умовою повагу до шшо! культури, усвщомлення власно! соцiокультур-но! обумовленосп i, вiдтак, вiдхiд вiд претензш на володiння единоiстин-

шю пpaвдoю життя. Пpoблeмa пoлягae в тoмy, щo ^^e цiлий pяд кyльтyp, raison d'être якж e пpoтипoклaдeним нacтaнoвi пoвaги дo iншoгo, щo, poз-цiнюe цю caмy пoвaгy як пpoяв cлaбкocтi чи зpeчeння влacниx тpaдицiй (нaпpиклaд, cтocyнки мiж poмaми тa нe-poмaми у Фpaнцiï чи Cлoвaкiï).

Cитyaцiя пoглиблюeтьcя aктaми cимвoлiчнoï тел^ики, пoшиpeними в 3axiднoмy cвiтi, щo пpoпarye "тoлepaнтнe" cтaвлeння — втсм, змicт тaкoгo cтaвлeння зaлишaeтьcя нaлeжнo нeпpoяcнeним. Виpaжeння нeзaдoвoлeння iншим чacтo мapкyeтьcя як виступ пpoти "кyльтypнoï yнiкaльнocтi" вша rpyпи, дo якoï нaлeжить oб'eкт нeвдoвoлeння. Вiдтaк, виpaжeння нeзaдo-вoлeння тaбyюeтьcя, ocкiльки cyпepeчить нeпpoяcнeнoмy зaкликy дo "то-лepaнтнocтi". Зaмicть взaeмoпoвaги тa взaeмoпpoникнeння кyльтyp цe ^и-звoдить дo зaмoвчyвaнoгo poздpaтyвaння, зpocтaння coцiaльнoï нaпpyги i тeндeнцiï дo зaмикaння ycepeдинi влacнoï кyльтypнoï rpyпи.

Moжe видaтиcь, щo в cepeдньocтpoкoвiй пepcпeктивi ця пpoблeмa в^ь шyeтьcя, якщo poзглядaти мyльтикyльтypaлiзм нe як iнcтpyмeнт peaльнoï тел^ики, щo нaтикaeтьcя нa нeпpидaтний "мaтepiaл" i тoмy xибye нa здшс-нeннicть, a як ocвiтню тел^ику, щo мaлa б зaклaдaти ocнoви вщговдаль-нoгo cпiвжиття нa eтaпi фopмyвaння ocoбиcтocтi. Однaк, в тaкoмy випaдкy зaклaдaютьcя пepeдyмoви для cyпepeчнocтi мiж Шкoлoю тa Tpaдицieю зa вплив нa фopмyвaння ocoбиcтocтi шдивда.

У випaдкy пepeвaги Tpaдицiï те мoжe виливaтиcя aбo у зтещтете став-лeння дo пpeдмeтiв шкiльнoгo нaвчaння (нaпpиклaд, гeтoiзoвaнi чopнi шшли у CШA), aбo нaвiть у лeгaльний cпpoтив (пoзoв rp. Йoдepa пpoти штaтy Вicкoнciн щoдo зaгaльнooбoв'язкoвoгo вiдвiдyвaння cepeдньoï шш-ли aмiшaми; cпpaвa зaвepшилacя пo cyтi кoмпpoмicнoю пocтaнoвoю зняти вимory вiдвiдyвaти шшлу пicля зaкiнчeння вocьмoгo клacy). У тepмiнax бiльш близькиx дo фiлocoфiï ocвiти, ця пpoблeмa фopмyлюeтьcя як ^o-блeмa визнaчeня cyб'eктiв ocвiтньoгo пpoцecy: дo якoï мeжi бaтьки влaд-нi визнaчaти ocвiтнi пepcпeктиви cвoeï дитини? 3 iншory 6o^, якщo те-peвaжae coцiaлiзaцiйнa iнтeнцiя дepжaви, iндивiдy зarpoжye виключeння з piднoï кyльтypнoï гpyпи, ocкiльки eceнцiaлicтcькi тpaдицiйнi кyльтypи пpoтивлятьcя aбияким зм^м yклaдeнoгo (cвiтoгляднoгo) ycтpoю.

Вiдтaк, виxiднa пpoблeмa щoдo взaeмoпoвaги piзниx кулы-yp нaбyвae тaкoгo звyчaння: якщo ми пpиймaeмo твepджeння пpo вiдмiннi бутте-вo-цiннicнi щaблi, нa якиx пepeбyвaють oкpeмi кyльтypи, якщo ми пpиймa-eмo нacтaнoвy мyльтикyльтypaлiзмy дo пoвaжливoгo cпiвжиття i, кiнeць кiнцeм, пpиймaeмo кoнтpcиcтeмнicть caмoï цieï пoвaги в cтpyктypi цiн-нocтeй oкpeмиx кyльтyp, тo пiдxoдимo дo тaкиx виcнoвкiв. Видaeтьcя, щo ми мaeмo виxoдити зa мeжi "caмoцiннocтi" oкpeмoï кyльтypи, пoклaдaю-чи "нaд-кyльтypнi" нopмaтивнi вимoги (щo, втiм, з тoчки зopy coцiaльнoгo кoнcтpyктивiзмy e тaким жe пpoдyктoм кyльтypи). В piчищi тaкoгo пiдxo-

I ~~ : : :

ду, традицшш культури, що нездатн1 до св1тоглядних змш, потрапляють в структуру вщносин домшування-тдкорення, оскшьки змушеш коритися тому, що е противним самш сутност !хньо! культури. Якщо етатистська машина, що реал1зуе цей мехашзм, волод1е достатшм внутршшм потен-щалом, то традицшна культура впл1таеться в ширшу суспшьну тканину; у випадку представницько! демократ такий сценарш менш ймов1рний. I тут, оскшьки сама тягтсть суспшьного життя вимагае доходити компро-мюв (теза А. Макштайра, Ю. Габермаса), бачимо продукування заклиюв на кшталт ерзац-толерантносп, яка проблеми поважливого ствжиття не виршуе.

Людмила Горбунова: Так, дшсно, у зв'язку з мультикультурною по-л1тикою в р1зних кра!нах постае цша низка проблем. Зокрема, проблема толерантносп, яка у вигляд1 «ерзац», як зазначив Микола Кузш, проблеми поважливого ствжиття не виршуе. Чи розглядали ви принцип толерантносп, який фактично мае бути закладений в основу будь-яко! освгги, а мультикультурно! освгги першочергово?

Тетяна Гриценко: Найперше слово, яке асощюеться з мультикультурною осв1тою - це толерантнють. Толерантнють ми розум1емо як визнання i повагу до в1рувань чи стил1в життя, що вщр1зняються вщ наших особи-стих. Але на практищ, зазвичай, толерантшсть виявляеться у вигляд1 вщ-чуджено! mepnuMoemi, а не приймаючо! ствучастъ Тож, Соня Ньето, одна 1з засновниюв мультикультурно! освгги, пропонуе вихщ за меж1 толерантносп як в концептуал1зацп, так i в !мплементацп мультикультурно! освгги. Вона пiдкреслюе, що толерантнють виступае лише першим рiвнем тд-тримки мультикультурно! освiти. Другим рiвнем, на !! думку, е прийнят-тя, тре^м - повага, а четвертим - ствердження, солгдартстъ i критика. Вс щ рiвнi розглядаються як iнтерактивнi, динамiчнi та взаемопроникнi. Така модель репрезентуе вiдхiд вiд есенцiалiстського розумiння культур, вщзначае !х соцiально-конструктивiстський характер та тдкреслюе дина-мiчнiсть i змшшсть соцiально-культурних категорiй.

Шевчук Дмитро: У розвиток того, про що говорила дисертантка, хочу сказати, що основна щея, яку несе iз собою проект мульткультуралiзму, i яка мае бути засадничою для будь-якого освггнього проекту, е iдея включения в життя сощуму груп i спiльнот, що мають певнi суттевi вiдмiнностi, без втрати ними влас-но! iдентичностi. Саме це актуалiзуе проблему толе-рантностi як засади ставлення до 1ншого. Вiдношення

I_

182 ISSN 2309-1606. Флософ/я oceimu. 2013. № 2 (13)

дo Iншoгo, щo xapaктepизyeтьcя тoлepaнтним cтaвлeнням дo йoгo iншocтi, здaтнe пoдoлaти cпoтвopeння бyттeвoï ocнoви coцiaльнoгo cвiтy. Однaк cлiд ^arayra дocягнyти cпpaвжньoï тoлepaнтнocтi, ocкiльки вoнa caмa мoжe нaбyвaти cпoтвopeниx фopм. 3гaдaймo, як вдaлo цe бyлo пoмiчeнe Гepбepтoм Mapкyзe, кoли вш aнaлiзye фeнoмeн «peпpecивнoï тoлepaнтнo-сп», тoбтo фopмy тoлepaнтнocтi, якa викopиcтoвyeтьcя cyчacним суспшь-cтвoм пo вiднoшeнню дo oпoзицiï, щo нe зaгpoжye ocнoвaм icнyючoï голь тичнoï тa eкoнoмiчнoï cиcтeми. Кpiм цьoгo, ^o мoжливicть нecпpaвжньoï тoлepaнтнocтi згaдye yкpaïнcький дocлiдник Вiктop Maлaxoв, кoли у cвoïй cтaттi «Toлepaнтнicть i ïï мeжi: дo eтичнoгo ocмиcлeння гонять» зayвa-жye, щй дeклapoвaнa тoлepaнтнicть мoжe cлyryвaти для oднieï iз cтopiн лишe зacoбoм здiйcнeння фaктичнoï нeтoлepaнтнocтi. Отжe, в iм'я тoлe-paнтнocтi тa зa дoпoмoгoю зaкликiв дo тoлepaнтнocтi, якa мoжe пocтaвaти iнcтpyмeнтoм для дocягнeння пoлiтичниx ц^й (цiлepaцioнaльнoю голь тичнoю тexнoлorieю), a те цiннicним opieнтиpoм для пoлiтичнoï дп, 1нший мoжe eкcплyaтyвaтиcя. 3peштoю, cyчacнa coцioкyльтypнa cитyaцiя гocтpo ставить пpoблeмy тoлepaнтнocтi й чacтo cтвopюe пepeдyмoви для rapa-дoкcaльниx prnem. 4oro вapтий xoчa б пocтмoдepнiзм iз йoгo пpoгoлo-шeнням нeoбxiднocтi тoлepaнтнoгo cтaвлeння дo ycьoгo, xoчa caм цьoгo пpинципy нe дoтpимyeтьcя, «нeтoлepaнтнo» cтaвлячиcь дo мoдepнy.

Toлepaнтнicть мoжeмo poзглядaти як peгyлятop (зoкpeмa, мopaльний) змaгaльнocтi мiж cyб'eктaми пoлiтичнoгo тa coцiaльнoro життя. Aroнiзм здa-тeн пpoявитиcя лишe нa ocнoвi нaявнoгo в cycпiльcтвi плюpaлiзмy (цшшс-тeй, iдeй, пoзицiй). Peaльним тей плюpaлiзм cтae лишe зa yмoви визнaння Iншoгo. Toлepaнтнe cтaвлeння дo Iншoгo нe e лишe пoлiтичнoю пpoблeмoю. Пoлiтикa тoлepaнтнocтi пepeдбaчae дeкiлькa acпeктiв: гнoceoлoriчний (ви-знaння/нeвизнaння aтpибyтy icтиннocтi для пepeкoнaнь Iншoro), мopaльний (визнaння/нeвизнaння riднocтi Iншoro), юpидичний (визнaння/нeвизнaння пpaвa Iншoгo). Taким чинoм, кaтeгopieю, якa нaм дacть мoжливicть ocмиc-лити пoлiтикy тoлepaнтнocтi в yмoвax aгoнiчнocтi e «визнaння».

В бyквaльнoмy ceнci «тoлepaнтнicть» oзнaчae шepпiння. Слщ oднaк пo-cтaвити питaння: чи мoжнa вибyдoвyвaти тoлepaнтнicть нa ocнoвi тepпiння Iншoгo? Ha нaш пoгляд, тepпiння витвopюe пacивнy пoзицiю пo вiднoшeн-ню дo Iншoгo. Вoнo виpaжae cшpиманicшь, якa вiднocитьcя дo мaнiфec-тaцiï влacнoï пoзицiï. ^инцип тepпiння/cтpимaнocтi вимaгae вiд cyб'eктa вiдмoвитиcя вiд aктивнocтi пo вiднoшeнню дo Iншoгo. 3peштoю, нeдapмa П. Pi^op у пpaцi «Toлepaнтнicть, нeтoлepaнтнicть, нeпpийнятнe» oкpec-лив cтpимaнicть нeгaтивнoю oзнaкoю тoлepaнтнocтi.

Moжeмo дoдaти, щo cтpимaнicть зyмoвлюe бaйдyжicть дo coцiaльниx, пoлiтичниx, peлiгiйниx, мopaльниx пoзицiй тa iдeнтифiкaцiй, якi e aльтep-нaтивними дo пoзицiï Я. Вiдтaк cиcтeмa цiннocтeй Я тa Iншoгo вимaгae

пeвнoï aкcioлoriчнoï нeйтpaлiзaцiï coцiaльниx тa пoлiтичниx вiднocин мiж ними. Як Mcn^o^ пocтae пpoблeмa пoшyкy пiдгpyнтя для poзмoви з 1н-шим, o^^m ми втpaчaeмo гepмeнeвтичний кoнтeкcт «cпiльнoгo i вщ-мiннoгo», щo зaклaдae пepeдyмoви витвopeння пopoзyмiння. Кpiм того, тoлepaнтнicть витвopeнa нa ocнoвi нeйтpaлiзaцiï, xoчa й вiдirpae пoзитив-ну poль для cтaбiлiзaцiï вiднocин в суспшьста, тим нe мeншe, e xиткoю, ocкiльки пepioди coцiaльнoï чи пoлiтичнoï кpизи cпpияють зaгocтpeнню aнтaгoнiзiмiв, i aктyaлiзyють coцiaльнi тa пoлiтичнi кoнфлiкти мiж грута-ми. Пoтpiбнo тaкoж звepнyти yвary нa тe, щo тoлepaнтнicть нa ocнoвi a^ cioлoriчнoï нeйтpaлiзaцiï cклaдae пepeдyмoвy пepмaнeнтнoï диcкpимiнaцiï Iншoгo, ocкiльки пiдтpимye cтepeoтипи щoдo ньoгo, щo мoжeмo вiдoбpa-зити в фopмyлювaннi «Я тepпить пoзицiю Iншoгo, нe вcтyпae з ним в шн-флiкт, xoчa cпpиймae ïï як нeпpийнятнy, дивну, нeзpoзyмiлy».

Ha вiдмiнy вiд тepпiння, тoлepaнтнy aктивнicть пo вiднoшeнню дo 1н-шoгo мoжe нaдaти визнання. Toлepaнтнe визнaння cтocyeтьcя cвoбoди 1н-шoгo, якa виявляe йoгo ocoбиcтicнe буття. У peзyльтaтi 1нший нaбyвae пд-нocтi, щo cпoнyкae тас дo пoвaги. Tepпiння i cтpимyвaння зyмoвлюe нaшy зaкpитicть нa Iншoгo, ми нaвiть нe бaчимo йoгo як cyпpoтивникa, iз яким мaeмo нaмip вcтyпaти у cyпepництвo. Визтання, нaтoмicть, пepeдбaчae тe, щo 1нший, йoгo пoлiтичнa пoзицiя пoтpaпляють у таш бyттeвий гopизoнт; ми вщ пoчaткy нaлaштoвaнi нa тaкe пoтpaпляння. Toж cвoбoдa Iншoгo пo-crae для нac чимocь пpиpoдним. Вжe згoдoм мoжeмo виявити, щo тoлe-paнтe визнaння мae пeвнy мeжy, якoю e, якщo звepнyтиcя дo згaдaнoï yжe пpaцi П. Pi^opa, нeпpийняшнe -тe, щo нe зacлyгoвye нa нaшy пoвary caмe тому, щo rpyнryeтьcя нa нeпoвaжнocтi, a caмe нa вiдмoвi пepeдбaчaти cвo-бoдy дoтpимyвaтиcя пpoтилeжниx вipyвaнь. Aлe дocягнeнню ^^ий^т-нoгo як мeжi пepeдye визнання, щo нaбyвae фopми peфлeкciï пpo пoвaгy. 3peштoю, 1нший тaкoж пocтae в нaшoмy roprooffri як тoй, xтo пoтeнцiйнo тас визнae i cтaвитьcя з пoвaгoю дo пpoтилeжнocri. Moжeмo нaвiть гoвo-pити пpo пeвний дiaлoriчний вимip тoлepaнтнocтi. Дiaлoг нaбyвae фopми гол^ики визнaння. Пpичoмy цю фopмy пoлiтики визнaння cлiд вiдpiзнити вiд cyчacниx вepciй мyльтикyльrypaлiзмy, пoлiтичнa peaлiзaцiя якж в кш-цi ХХ столбя нaйчacriшe являe вiдcyтнicть дiaлoгy, o^^m визнaння вимaгaлocя лишe вiд Iншoгo. В peзyльтaтi тaкиx пpoeктiв мyльтикyльтypa-лiзм пepeдбaчaв, пo cyтi, peaлiзaцiю пoлiтики acимiляцiï.

Toлepaнтнicть, як пoлiтичний iдeaл, який пoвинeн бути peaлiзoвaний в yмoвax yтвepджeння aгoнiчнoгo вимipy cyчacниx пoлiтичниx cпiльнoт, пpo-тиcтaвляeтьcя iдeaлy нeйтpaльнocтi, щo пpoпaгyeтьcя нoвим лiбepaлiзмoм (нaпpиклaд, Дж. Poлз, P. Двopкiн тa iн.). Iдeaли, яю cпoвiдye нeoлiбepaлiзм, пpизвoдять дo «звopoтньoï, aбo пoзитивнoï» диcкpимiнaцiï, щo cпoтвopюe cпpaвжню суть тoлepaнтнoï пoлiтики, дoпycкaючи мoжливicть гoнiння i

неповаги по вщношенню до груп, що е об'ектами полггики толерантностi, оскшьки 1'м по сут1 в1дмовляють y статyсi, яким надшена бшьшють. Пе-редумови ж справжньо'1 пол1тики толерантностl базуються на факт1, що в суспшьств iснye безл!ч моральних установок, як1 не узгоджуються одне 1з одним. Приймаючи це, ми не можемо окреслити дихотом!ю бшьшосп/ меншостi. Така полiтика толерантности передбачае пристосування до ло-кальних умов, а не нав'язування якихось yнiверсалiстських принцип1в.

1рина Предборська: Я б хотша продовжити роз-мову про роль толерантностi в мультикультурнш осв1т1, тим бiльше, що ще'1 проблеми доповiдачка не торкалася y своему вистут, тому, мабуть, i пи-тання про толерантн1сть виникло до не'1. Безумов-но, основою едност1 в р1зноман1тт1 культур е толерантшсть. Це звучить аксюматично, i визнаеться вс1ма теоретиками i практиками мультикультурно'1 осв1ти. Як не дивно, але з цього, власне, i почина-ються методолопчш прорахунки i практичн1 пораз-ки ïï прихильник1в. Толерантн1сть - передус1м поняття морально-етичне i комун1кативне, що визначае принцип взаемодп представник1в р1зних культур в осв1тньому простор1.

Якщо звернутися до його буквального розумшня, то поняття толерант-н1сть як терпим1сть: в онтолог1чному план1 означае ф1ксац1ю «замороже-ного» конфл1кту «Я-1нший»; в аксюлопчному - передбачае нейтральне ставлення щодо цшностей 1ншого; в етстемолопчному - це когн1тивна закрит1сть по в1дношенню до 1ншого. Зрозумшо, що така толерантн1сть, по-перше, забезпечуе тимчасов1сть стану р1вност1 в освт; по-друге, не сприяе розвитку особистосп в мультикультурному середовищ1, збер1гаю-чи бар'ери для взаемоди в освт, що сформувалися 1сторично, соц1окуль-турно, географ1чно; по-трете, створюе умови для примусово'1 толерантно-ст1 як р1зновиду «репресивно'1 толерантност1» в осв1т1, про яку згадував y своему вистут Дмитро Шевчук. Примусова толерантн1сть не е усв1домле-ною, оск1льки людей змушують бути толерантними. Вона радше виступае як зас1б адаптац1'1 до мультикультурного середовища, як вияв пол1тики по-зитивно'1 дискрим1нац1'1, що сьогодш активно практикуеться в осв1тньому простор1 США та мае м1сце в шших кра'1'нах, про що йшлося на нашому попередньому круглому стол1 з мультикультурно'1 проблематики [Див.: «Ф1лософ1я осв1ти», 2009, № 1-2 (8), С.184-225].

П1д час «реаб1л1тац1х» пригнiченоï в минулому 1дентичност1, що е метою такох пол1тики, в1дбуваеться перерозпод1л владних преференц1й y ïï конституюванш. Виникае ризик появи нового центру. У процес1 його ство-

peння нa пpaктицi здiйcнюeтьcя пiдмiнa пoнять. Toлepaнтнicть cтae тель тичнoю ocвiтньoю пpaктикoю (ocoбливo тoдi, кoли пoчинaють пpиймaти нa poбory виклaдaчiв, poзпoдiляти ститендп cepeд cryдeнтiв, виcтaвляти oцiнки, нaгopoджyвaти тa iн.), cпpямoвaнoю та кyльтивyвaння тa пiдтpим-ку нepiвнocтi в ocвiтi, пepeтвopюeтьcя нa зaciб кoнcepвaцiï вiднocин дoмi-нyвaння в нш. Taк, в ocвiтi тa пpaктицi пoвcякдeннoгo життя з'являeтьcя пoняття «пoлiтичнa кopeктнicть» як oдин з «iдoлiв» мyльтикyльrypнoï ocвi-ти. Cпpoби пoбyдyвaти мiжкyльrypнy взaeмoдiю нa тaкиx зacaдax темину-чe вeдe дo тaк звaнoгo «кpaxy мyльтикyльrypaлiзмy», ^o який ми чyeмo з вуст eвpoпeйcькиx пoлiтичниx лiдepiв. Пocтae питания: чи e aльтepнaтивa мyльтикyльrypaлiзмy?

В yмoвax глoбaлiзaцiï, iнфopмaцiйнoï peвoлюцiï пocилюeтьcя мiжкyль-rypнa взaeмoдiя. Teпepiшня гeoкyльтypнa кapтинa cвiry cxoжa нa плюpaлic-тичний диcкypc piзниx кyльтyp, eтнociв тa ^arn, дe кoжнa мae piвнoзнaчнi icтopичнi нaдбaння. Як нaлaгoдити мiж ними, тaкими piзними, взaeмo-дiю, якa нe cпpичинить pyйнiвнi нacлiдки, нe пpизвeдe дo poз'eднaнocтi, вiдocoблeнocri, a cпpиятимe пoдoлaнню вiдчyжeння i вcтaнoвлeнню взa-eмoпopoзyмiння мiж людьми? Myльтикyльrypнa ocвiтa нaмaгaeтьcя дaти вiдпoвiдь нa цi питaння, тавчити людeй жити paзoм. Myльтикyльrypнicть як дocлiдницькe пoняrтя викopиcтoвyeтьcя для xapaктepиcтики ствюну-вaння в eдинoмy кyльтypнoмy пpocтopi piзнopiдниx плюpaльниx гpyп. У ^o^ci cвoгo poзвиткy мyльтикyльrypнa ocвiтa змiнюeтьcя, щo пoв'язa-нo з тpaнcфopмaцieю мiжкyльrypнoï взaeмoдiï тa ïï зacaдничoгo пpинципy - тoлepaнтнocтi.

У cвoïй вiдпoвiддi нa зaпитaння Teтянa Гpицeнкo пocилaeтьcя нa CH'e-то, якa пpoпoнye тaкi piвнi пiдтpимки мyльтикyльrypнoï ocвiти як тoлepaнт-шсть, пpийняrтя, пoвaгa, cтвepджeння, coлiдapнicть i ^ити^. Ввaжaю, щo цe цiкaвa кoнцeпцiя, якa вивoдить нac зa мeжi ycтaлeннoгo poзyмiння тoлepaнтнocтi тa ïï мicця в мyльтикyльтypнiй ocвiтi. У дaнiй кoнцeпцiï мa-eмo cпpaвy з визнaчeнням cтaвлeння дo вiдмiннocтeй в пpoцeci poзвиткy мyльтикyльтypнoï ocвiти, тa з тим, як те cтaвлeння пocтyпoвo тpaнcфopмy-eтьcя. Taк, тoлepaнтнicть як пepший piвeнь ïï пiдтpимки oзнaчae тepпiння те вiднoшeнню дo цiннocтeй 1ншага, щo нe пepeдбaчae oбoв'язкoвoгo ïx cпpийняття. A вищий piвeнь - cтвepджeння, coлiдapнicть i кpитикa - бaзy-eтьcя нa пepeдyмoвi, щo вiдмiннocтi, з якими люди cтикaютьcя i cпpиймa-ють як пpeдмeт нaвчaння, збiльшyютьcя. Цeй piвeнь пepeдбaчae poзyмiння тoгo, чтo кулы-ypa нe e фiкcoвaним aбo нeзмiнним apтeфaктoм, a, oтжe, мoжe бути пpeдмeтoм для ^итаки.

Фaктичнo C.H'eтo poзглянyлa теняття тoлepaнтнocтi з пoзицiй тpaн-cфopмaтивнoгo нaвчaння, щo пpeзeнrye мyльтикyльr'ypнy ocвiry як йoгo piзнoвид, в пpoцeci якoгo здiйcнюeтьcя caмoтpaнcфopмaцiя ocoбиcтocтi.

Вoнa виxoдить зa мeжi влacниx cтepeoтипiв i yявлeнь шляxoм тpaнcrpeciï. Зaклик Г.Жиpy дo того, щoб i cтyдeнт, i виклaдaч cтaли тpaнcгpecopaми, oзнaчae ïx сумюну yчacть у cтвopeннi знaння, peкoнcтpyкцiï ocвiтньoгo пpocтopy. Пopoджeнi у тaкий cпociб нoвi смисли дoзвoляють пoдoлaти rpaницi, щo зyмoвлюють тa iнcтиryцioнaлiзyють вiдмiннocтi. У peзyльтari тpaнcгpeciï виникae «пpикopдoннa зoнa» coцioкyльrypнoгo дocвiдy oco6^ cтocтi, у якiй вiдбyвaeтьcя cтaнoвлeння ïï нoвoï iдeнтичнocтi, у тому чист нoвoгo cтaвлeння дo 1ншага. Учш, cryдeнти cтaють «влacникaми» cвoгo знaння, якe пepeтвopюe ïx та caмopeфлeкcoвaниx cyб'eктiв.

Цe ocвiтня взaeмoдiя, в якiй нayчiння i poзyмiння cтвopюютьcя, a нe пepeдaютьcя. Виникae мoжливicть poзмipкoвyвaти нaд влacним зтанням; вiдбyвaeтьcя cинxpoнiзaцiя нaвчaльнoгo пpoцecy з гагштивним i мopaль-ним зpocтaнням ocoбиcтocтi, щo e ocнoвoю тpaнcфopмaтивнoгo нaвчaння. В пpoцeci йoгo мoжнa cпocтepiгaти, як тoлepaнтнicть в яшсп тepпiння пo-cryпaeтьcя мicцeм бшьш виcoким мopaльним piвням пiдтpимки мульти-кyльrypнoï ocвiти. Toбтo я xoчy звepнyти yвaгy дocлiдникiв ща пpoблeми нa нeoбxiднicть ïï poглядy в дитамщ. Йдeтьcя пpo тpaнcфopмaтивнy cпpя-мoвaнicть мyльтикyльrypнoï ocвiти, якa здaтнa змiнювaти ocoбиcтicть, i в той жe чac caмa пocтiйнo змiнюeтьcя шляxoм пepeглядy нaвчaльниx ^o-гpaм, лiтeparypи, мeтoдiв виклaдaння. Aмepикaнcький дocлiдник УДoлл нaзивae цю здaтнicть pe^pc^mc^ (пoвepнeнням), щo e oзнaкoю тpaн-cфopмaтивнoгo нaвчaння.

Оcмиcлeння змiн, щo вiдбyвaютьcя у пpoцeci взaeмoдiï пpeдcтaвникiв piзниx кyльryp в ocвiтньoмy npocrapi, здiйcнюeтьcя i в paмкax гeндepнoï пeдaгoriки. Ïï ocнoвними пpинципaми e чушливicшь да вiдмiннаcшi тa дoc-вiдy 1ншага, викopиcтaння якicниx мeтoдiв дocлiджeння, пoдoлaння ïepap-xiй в ocвiтньoмy пpocтopi, ycвiдoмлeнicть тa yпoвнoвaжeння, зopieнтoвaнi нa «зpocтaння cвiдoмocтi», яга виявляeтьcя у здaтнocri дo caмopeфлeкciï, cтвopeннi нoвиx фopм i cпocoбiв cпpийняrтя cвiry. Для бiльш глибoкoгo poзyмiння тpaнcфopмaтивниx пpoцeciв, cпpичинeниx мyльтикyльтypнoю ocвiтoю, дopeчнo звepнyтиcя дo тeopiï мopaльнoгo poзвиткy Л.Кoльбep-ra, в якш вiн виoкpeмлюe тpи piвня мopaлi: дoкoнвeнцioнaльнa, rame^ цioнaльнa i пocткoнвeнцioнaльнa. He буду дeтaльнo та цьoмy зупинятися, ocкiльки цe e тeмoю oкpeмoгo дocлiджeння. Однaк, в ягост виcнoвкy cвo-ro виступу зayвaжy нacryпнe: якщo пepcпeктивa мyльтикyльтypнoï ocвi-ти пoв'язyeтьcя з тpaнcфopмaцieю ïï у нaпpямкy дo тpaнcкyльтypнocтi - фopмyвaння cпiльнoгo кoмyнiкaтивнoгo пpocтopy, який зa cвoeю ^и-poдoю e нaд-eтнiчним, тo тoлepaнтнicть як мopaльнo-eтичнa кaтeгopiя тpaнcфopмyвaтимeтьcя в paмкax пocткoнвeнцioнaльнoï мopaлi, для я^ влacтивi зpocтaючa ycвiдoмлeнicть ocoбиcтocтi тa пpiopитeт тaкиx oc-нoвниx цiннocтeй як життя, cвoбoдa i cпpaвeдливicть.

Людмила Горбунова: До речi в Декларацп принципiв толерантностi, яка прийнята ЮНЕСКО в 1995 рощ, щ принципи сформульоваш достат-ньо широко. Вони можуть бути офщшним обгрунтуванням мультикультурно! пол^ики, виступати як певна мiжнародна постконвенцiйна угода.

Повертаючись до питання Миколи Кузша про конфл^ цiнностей рiз-них культурних групп, слщ зазначити, що для краш-цен^в iммiграцii воно дiйсно постае як практичне та ще й екзистенцшно напружене. Як зазначае Ч.Тейлор, обсяг i зростання м^ацл народiв робить практично вс суспiльства свiту у все бшьшш мiрi «мультикультурними», тому це питан-ня е загальнозначимим.

Для того, щоб дати вщповщь на запитання стосовно того, як нам ста-витися до тсе! чи тсе! iммiгрантськоi культури та !! цiнностей, де межа при-йнятного/неприйнятного, проаналiзуемо ситуащю, в якому суспiльствi ми це робимо, на яких засадах в цшому. Тобто йдеться про пол^ичний, пра-вовий i соцiо-культурний контекст виршення цього питання в конкретнш кра!ш. Якщо це дiйсно демократичне громадянське суспiльство, то став-лення до цiнностей тих чи тих культур i субкультур завжди е вторинним.

Микола Кузт: Примат закону?

Людмила Горбунова: Закони формуе кожне суспшьство вщповщно до сво!х можливостей та уявлень про свободу, справедливють i добре життя, а таю уявлення бувае дуже рiзняться. Але ми говоримо про пол^ику мультикультуралiзму, яка взагалi стае можливою лише в розвинутому демократичному суспшьст, в якому юнуе примат прав людини. Цей лiбе-рально-демократичний принцип i е тим знаменником, на який ми маемо дшити всю мультикультурну полiтику. I тд таким кутом зору ми маемо формувати ставлення до тих чи шших етнокультурних чи будь-яких культурних i субкультурних спiльнот. Найбiльш значними культурними розло-мами у свт не е вiдмiнностi мiж культурами - захiдноi, схiдноi i так далi

- а мiж такими спiльнотами, якi пiдтримують права людини, i такими, якi цього не роблять.

Одна iз небезпек, як вже зазначалося, полягае у непослщовшсп мультикультурно! пол^ики у кра!нах розвинуто! демократа. Наприклад, з одного боку, юнуе свобода людини, !! право на самовизначення, з шшого

- право на самовизначення iммiгрантських етно-культурних спшьнот, в межах яких рiвень демократ^ i реалiзацiя прав людини iнодi не вiдповiдае рiвню !х розвитку у кра!нах-центрах iммiграцii (феномен асинхронп, якщо застосовувати лiнiйно-еволюцiйний тдхщ).

Непослщовшсть мультикультурно'1 полiтики виявлясться також у вщ-сутност обопшьносп у культурних стосунках, в асиметричносп взаемних вiдноcин. Наприклад, з боку приймаючо'1 cпiльноти вони, як правило, за-стигають на рiвнi пол^коректно!' толерантноcтi (як терпимоcтi), що при-кривае виключно економiчний iнтереc у використанш працi iммiгрантiв, тобто у ïx асимшяцп як робочо'1 сили. Такий œ6i толерантний палiатив, за яким ховаеться байдужють до того, як у протирiччяx економiчниx, поль тичних i цiннicно-кyльтyрниx вiдноcин складаються долi окремих людей, що належать до цих вимушено маргiнальниx спшьнот. Така «толерантна» байдужють, як про це вже говорилося, часто приводить до гетоiзацiï ет-нокультурних меншин, в межах яких можливе порушення прав людини, створення бар'ерiв для ïï свободи i cамореалiзацiï. За будь-яких умов з боку громадянського суспшьства, полгтично-правових органiзацiй i науко-вих cпiльнот необxiдний поcтiйний мошторинг i критичний аналiз муль-тикультурних пол^ик, що можуть привести до антилiбералicтcькиx витво-рень нерiвноcтi та порушення прав людини.

Але процес прийняття м^ранпв i створення культурних анклавiв всере-динi краïн-донорiв - це лише один iз проявiв cпiвicнyвання рiзниx культур.

У свт вiдбyваетьcя переxiд до нового способу цившзацшного розвит-ку, який характеризуеться зростанням динамши cycпiльниx трансформа-цш, рyйнацiею сталих (полiтичниx, етнiчниx, культурних, субкультурних, профеciйниx тощо) структур i цшсностей i виникненням нових, що конку-рують, трансформуються i знову зникають, звiльняючи проcтiр взаемодiï для нових, бшьш гнучних i ефективних. В життi cоцiyмy на вах його рiвняx формуеться i починае домiнyвати найбiльш мобiльна cоцiальна структура - мережа, що веде до формування не просто нових проcторiв юнування людини, а «проcторiв потоюв», в яких людина опиняеться «на перехресп» i вимушена кочувати, прокладаючи життевий шлях серед зростаючого люу cycпiльниx i оcобиcтicниx вiдмiнноcтей, в контекстах перманентних змш i з^кнень, xаотизацiï cоцiокyльтyрного простору. 1з такого «динамiчного хаосу», iз вiдкритоcтi i чутливосп з боку cycпiльcтва i окремоï людини до будь-яких вщмшностей, до зовнiшнix i внyтрiшнix флуктуацш («по-cтмодернicтcька чyтливicть»), народжуеться новий порядок глокальних взаемодiй i взаемозалежностей. Кожне суспшьство, що включене в процес глобалiзацiï, можна розглядати як мультикультурне.

У зв'язку з цим постають фундаментальш кyльтyрно-антропологiчнi питання. Зокрема: наскшьки ми, як окремi шдивщи i як cycпiльcтво, го-товi до змiн i cамотранcформацiй, наскшьки ми когштивно, морально i чуттево вiдкритi до 1ншого. Чи здатш ми розглядати появу 1ншого не як Чужого, а тим бшьше Ворожого, а як нову можливють нашого буття, нашо-го саморозвитку, як можливють бути iншими в нових горизонтах кращого

життя. 1ншим мoжe бути пpeдcтaвник iншoï eтнo-кyльrypи, суб^л^^и, кoнфeciï чи тавт пoлiтичнoï oпoзицiï. Емaнyeль Лeвiнac видiляe Iншoгo, чиe oбличчя змyшye тас бути гyмaнними. Йoгo тepмiн мeтiciзaцiя, aбo змь шeння, oзнaчae, щo як «я», тaк i «шший» змiнюютьcя в peзyльтaтi нaшoгo rama^y. Taкoж i Miшeль Cepp, вдамий фpaнцyзький фiлocoф, виcryпae нa зaxиcт змiшyвaння i пepeмiшyвaння. Взaeмoдiя з 1ншими, нaшe пocтiй-нe пepeбyвaння нa мeжi з piзними 1ншими e нaшoю дoлeю, peзyльтaт ща взaeмoдiï e нaшим cпiльним мaйбyтнiм, a тoмy - пpoблeмoю нaшoï cпiльнoï вiдпoвiдaльнocтi.

Питaння мoжнa пocтaвити i у бiльш пpaктичнiй пгощиш: чи мaeмo ми внyтpiшнiй нepeпpecивний пoтeнцiaл iнaкшocтi як poзгaлyжeниx irnep-cyб'eктивниx cтpyкryp poзмaïrтя для iннoвaтивнoï i кpeaтивнoï aдaптaцiï тa влacнoгo poзвиткy? Кoли ми вcтyпaeмo у ^ocrip мiжкyльтypнoï взaeмo-дп, чи мaeмo ми тaкi кoмyнiкaтивнi cтpyктypи (iнcтиryцioнaльнi, пpaвoвi, цiннicнi, cвiтoгляднi), яю б cпpямoвyвaли кyльrypнi впливи тa iнвaзiï нa взaeмoyзгoджeння, iнтerpaцiю i poзвитoк тa були зaпoбiжникaми гонфлш-■пв, вiдтopгнeння, нacилля i тавт бaйдyжocтi? Чи дocтaтньo ми кyльтypнo i дeмoкpaтичнo poзвинeнi, щoб у cвoeмy cycпiльcтвi cтвopити дeмoкpaтич-ний ^ocrip мiжкyльrypнoï кoмyнiкaцiï? I те тiльки для взaeмoдiï з шшими eтнo-кyльrypaми.

Йдeтьcя пpo cтвopeння нeiepapxiчнoï iнфpacтpyкrypи дiaлory i гамунь ^цп, зaвдяки якiй мoжливий як paцioнaльний, тaк i eкcтpapaцioнaльний диcкypc сш^вте тиx жe caмиx кyльr'ypниx цiннocтeй, ïx кoнкypeнцiï, змa-гaння тa poзвиткy в пpакшичнамy даcвiдi виpiшeння тыьних пpаблeм на аcнавi ycвiдамлeння загальнага wmepecy, cтвopeння цeнтpiв тяжшня дo пocткoнвeнцioнaльниx цiннocтeй. 3oкpeмa, мoвa йдe пpo poзвитoк cтpyк-rypи пyблiчниx пpocтopiв дeлiбepaтивнoï дeмoкpaтiï. Caмe зa тaкиx yмoв мoжливa пoлiтикa кoнceнcycy тa взaeмoyзгoджeнoгo cпiвжиrтя кyльтypниx cпiльнoт, щo знaxoдятьcя нa piзниx бyrтeвo-цiннicниx щaбляx. Toбтo зa yмoв cтвopeння нeiepapxiчнoгo (мepeжeвoгo), нepeпpecивнoгo ^ocropy мiжкyльr'ypнoï кoмyнiкaцiï виpiшyeтьcя пpoблeмa acинxpoнiï: poзгopтaння cпiльнoгo кyльr'ypнoгo пpocтopy вeдe, як кaжyть cинepгeтики, дo пoпaдaн-ня у eдиний тeмпocвiт. Tyт мoвa йдe вжe пpo шшу якicть cпiвжиrтя. Toбтo cпiльнe у мiжкyльтypнiй взaeмoдiï нe cтвopюeтьcя шляxoм cклaдaння чи вiднiмaння (виключeння) ц^жс^й, якi e пpeдмeтoм cпoвiдaння piзниx кyльr'ypниx чи cyбкyльr'ypниx cпiльнoт. Зaвдaння якpaз пoлягae у тoмy, щoб cтвopити (в тoмy чиcлi i зacoбaми мyльтикyльr'ypнoï ocвiти i виxoвaння), дeмoкpaтичний пyблiчний пpocrip дiaлoгy i пoшyкy взaeмoдiï, yзгoджeн-ня, кoнceнcycy piзниx цiннicниx пoзицiй i нacтaнoв cтocoвнo виpiшeння cпiльниx cycпiльниx пpoблeм нa зacaдax зaxиcry npав людини i шалepанш-

Hocmi як полтики визнання, про що вже говорили Дмитро Шевчук i 1рина Предборська.

Тетяна Гриценко: Це дуже важливе питання. Математичний пщхщ до розумшня мультикультурних проблем, зокрема щншсних, не е вiрним. Мультикультурна осв^а спрямована на комплексний аналiз iерарxiчниx систем нерiвноcтi, на яких базуеться расизм, сексизм, класизм, ейджизм i т.д. Вона намагаеться перетворити св^ на краще.

Саме тому ми тдкреслюемо, що необхщно визнати мультикультура-лiзм моральною основою мiжкyльтyрноï та мiжоcобиcтicноï взаемодп як в оcвiтньомy cередовищi, так i в cycпiльcтвi в цшому, а також визнати його транскультурну легiтимнicть. Прихильники мyльтикyльтyралiзмy наголо-шують, що не можна розглядати як лептимш вci кyльтyрно-cпецифiчнi iдеали i практики, а лише ri, яю не порушують мультикультурних щеа-лiв, тобто, як сказала Людмила Степашвна, iдеалiв прав людини. Отже, мyльтикyльтyралiзм е транскультурним моральним, оcвiтнiм i сощальним iдеалом в тому сена, що вш вiдноcитьcя до вах культур, нaвiть тих, якi не визнають або приймають його, та спираеться на шш^ в рiвнiй мiрi транс-цендентнi, морaльнi iмперaтиви i цiнноcтi, тaкi як справедливють, рiвнicть, гiднicть, повага, мир та ш. Тож, мyльтикyльтyрaлiзм е ращонально обгрун-тованим феноменом, що мае переваги над монокyльтyрaлiзмом i гегемонь ею. Мyльтикyльтyрaлiзм як транскультурний феномен стае тим методоло-гiчним базисом, що дозволяе ефективно ставити пщ питання домшантш штерпретацп i структури, що лежать в оcновi шституцшно1 та щеолопч-но1 влади та представлен в переважаючих педaгогiчниx наративах.

Наталiя Кочубей: G певш нащональш проблеми в США, якi виршу-ються протягом довгого часу. Афро-американське населення е вже адап-тованим до американсько! культури i е частиною цiеï культури. В Gвропi також виникають тaкi проблеми, наприклад, проблема прибульщв з коли-шшх французьких колонiй у Фрaнцiï. Скажт, будь ласка, чи е вщмшносй у вирiшеннi европейських i американських проблем? Чи можливий доcвiд Америки для Gвропи?

Тетяна Гриценко: Перш за все хочу зазначити, що ми обрали для на-шого дослщження саме американський досвщ, позаяк головш теоретич-нi та практичш основи мультикультурно1 оcвiти все ж таки базуються на американських наукових розробках. Якщо розглядати сутшсть i специфь ку мультикультурно1 оcвiти, яку ми виразили у виглядi таких основних засадничих cтрaтегiй, як подолання вщносин домiнyвaння i пiдкорення, деконструкщя cоцiaльниx грaнднaрaтивiв i еcенцiaлicтcькоï категоризацп

та усвщомлення полiтичного характеру освiти, то звичайно вона буде в будь-яких реалiях однакова. Але сощально-пол^ичш проблеми, з якими мае справу мультикультурна осв^а, у кожному суспiльствi вiдрiзняються. Так, наприклад, в США поштовхом до виникнення мультикультурно! освь ти стало загострення сощально-пол^ично! ситуацп в кра!ш, пов'язано! з рабством, сегрегащею та iншими видами дискримшацп в суспшьста i в освiтi. В европейських кра!нах соцiально-полiтична ситуацiя мае власну специфiку, вiдображуючи рiзноманiтнi мультикультурш питання, що не е щентичними до американських реалiй, але теж можуть бути виршеш зав-дяки концепци мультикультурно! освiти.

Максим Сторожко: Скаж1ть, будь ласка, повертаючись до питання за-стосування практичного досвщу освiти США на теренах Укра!ни, чи вва-жаете ви укра!нське суспiльство толерантним i сприйнятливим до такого досвщу?

Тетяна Гриценко: Жодне суспшьство не можна назвати на сто вщсо-тюв толерантним i сприйнятливим. Завжди знайдуться групи, яю насль дують iерархiчне бачення суспшьства, що розглядае певнi групи як домь нантнi, а iншi - як марпнальш. Це можуть бути расов^ rендернi, етнiчнi, мовнi та будь-яю iншi аспекти iерархiчностi. Укра!нське суспiльство не е винятком, також як i американське суспiльство.

будь-яко! кра!ни е унiкальним переважно для само! ще! кра!ни. Нагадаю, що Укра!на, зокрема Слобожанський регiон, мае власну традищю як муль-тикультурного суспшьства, так i мультикультуралiзму в освт, яка, на мою думку, теж е ушкальною.

Нагадаю, що Слобожанщина - один iз репошв сучасно! Укра!ни, який в силу юторичних обставин сформувався як зона штенсивних контактiв

Наталiя Радюнова: Дисертацшне досль дження Тетяни Гриценко е надзвичайно щка-вим i змютовним. Однак, не можу погодитися з дисертанткою в тому, що тема мультикультурно! осв^и е доволi новою для в^чизняно! фшософп осв^и. Зокрема, 1рина Радiонова, аналiзуючи стан розвитку сучасно! американ-сько! осв^и i виховання, торкаеться й питання американсько! мультикультурно! освiти. Також хочу зауважити й з приводу «ушкальносп досвщу мультикультурно! «держави ем^рашив» Сполучених Штатiв Америки». Дiйсно, досвщ

i взаемовпливiв рiзних цивiлiзацiй i культур. Слобожанський соцiум у XIX столiттi мав риси модерного мультикультуралiзму через ствюнуван-ня рiзних культур i конфесiй у спшьному просторi, що обумовило бутте-ву укоршешсть iмперативiв спiвiснування, таких як толерантшсть, повага до чужих культур, гумашзацп мiжетнiчних вiдносин, стосунки мiж якими щоправда не завжди були гармоншними через полiтику абсолютизму, яка сприяла маргiналiзацii iнших культур i нав'язувала стандарти росшсько! культури через примусову асимшящю.

Ранньомодерний мультикультуралiзм, що склався на Слобожанщиш вже у першш половинi XIX столiття, на вщмшу вiд сучасного захiдного, був насамперед мультикультуралiзмом освiчених елiт. Отже, встановлення мiж ними освiтнього дискурсу передбачало розширення осв^ньо! комунь кацп. Таке розширення стало можливим через розгортання фшософсько! комушкацп. Адаптацiя щей Канта i Фiхте до тогочасних укра!нських реа-лiй, залучення укра!нських суспiльствознавцiв i навiть природодослщни-юв до розбудови европейсько! ще! спрощувалося тим, що щ зусилля тд-тримувались живою силою сковородишвсько! традицп, яка орiентувала академiчну спiльноту не на утворення герметичних структур, а шщювала робити кроки назустрiч людям, тобто сприяла формуванню прообразу сучасного вщкритого суспшьства навiть за скрутних умов цензури i обме-ження свободи.

Хочу зауважити, що розумшня еволюцп мультикультурного суспшь-ства припускае рiзноманiтнi версп мультикультуралiзму в перюд раннього й пiзнього модерну. Раннш i пiзнiй модерн взаемопов'язаш. Й за сучасних умов структурування мультикультурного суспiльства на пострадянському просторi не е гомогенним, мае сво! вiдмiнностi. Тож, можна казати про польсью, росiйськi, нiмецькi варiанти, яю в умовах культурно! глобалiзацii не зб^аються, а навпаки, проявляються у всш системi взаемозв'язкiв i вза-емозалежностей. Можна без перебiльшення сказати, що людина доби модерну формуеться пщ впливом фiлософii Просв^ництва, яка у XIX столiт-■п набувае специфiчноi артикуляцй у рiзних культурних традицiях. Саме тому юторична реконструкцiя тих освiтньо- фiлософських тенденцш, що розгорталися у XIX сгаштп, набувае значущостi як ключ до розумшня сучасних процеав, що вщбуваються в освiтi та культур^ а також низки тих проблем, що пов'язаш зi становленням мультикультуралiзму.

Дiйсно, за сучасних умов актуальною стае проблематика, пов'язана з розгортанням виховних практик у контекстах мультикультурного суспшьства. На мою думку, модель Xаркiвського ушверситету дае можливють проаналiзувати ^ збереженi змiсти, яю виявляються у формуваннi сучасного мультикультурного суспшьства на Слобожанщиш. Дискурс мультикультурно! осв^и, який був започаткований на Слобожанщиш у осв^ньо-ви-

xoвниx пpaктикax Хapкiвcькoгo yнiвepcитeтy нa пoчaткy XIX cтoлirтя, мaв вeликe знaчeння пpoтягoм вcьoгo cтoлirтя, cпpияючи кoнцeпryaлiзaцiï ш-тepкyльrypниx кoнтaктiв тa iнтepкyльтypнoï кoмyнiкaцiï у дaнoмy perioнi. Ц^вим e й тoй фaкт, щo caмe iнтepкyльrypний дiaлoг мaв вeликe знaчeн-ня у кoнcтpyювaннi нoвoï пeдaгoriчнoï peaльнocтi у ocвiтньoмy ^ocrapi Cлoбoжaнщини. Кpiм тoгo, у тaкий cпociб вiдбyвaлocя фopмyвaння пaтpi-oтизмy, щo нa пpaктицi cпpиялo витвopeнню в cтiнax yнiвepcитery влacниx cвiтoгляднo-фiлocoфcькиx, миcтeцькиx тa кyльrypoлoгiчниx кoнцeпцiй. Слщ зaзнaчити, щo пaтpioтизм у peaлiяx мyльтикyльrypнocтi Cлoбoжaн-cькoгo cycпiльcтвa XIX сгошття cлiд poзглядaти як пocткoнвeнцioнaльний.

В pядi вимoг кyльrypнoï глoбaлiзaцiï стоить i вимoгa нaдaння eдинo-ro для вcix yчacникiв coцiaльнoгo й кoмyнiкaтивнoгo пpocтopy c^yoy-poвaниx мoжливocтeй, чepeз якi вoни мoжyть зaкpiплювaти влacнe буття у цьoмy пpocтopi. Caмe тaкe взaeмoyзгoджeнe буття дeмoнcтpye мульти-кyльrypaлiзм, з яким кoнcтaтyeтьcя coцiaльний cвiт Cлoбoжaнщини XIX сгошття. Cиryaцiя вiдкpитocтi пpoпoнye гpoмaдянaм piзнoмaнiтний нaбip кyльrypниx цiннocтeй, щo e нeoбxiднoю yмoвoю icнyвaння тa виживaння суб^л^^. Зaпpoпoнoвaнi у мeжax cимвoлiчнoгo yнiвepcyмy piзнi otoco-би життя пeвниx coцiaльниx гpyп пpизвoдять дo poзшиpeння кyльrypниx, iнтeлeкryaльниx тa дyxoвниx oбpiïв ycix iндивiдiв. Викopиcтaння циx pe-cypciв дoзвoлить збшьшити мoжливocтi iнтeлeкryaльнoгo тa дyxoвнoгo пoтeнцiaлy peгioнy.

Taким чинoм, дocвiд Cлoбoжaнщини XIX cтoлirтя нe тiльки дeмoн-cтpye peaльнi пpaктики кyльrypнoгo пpoникнeння, куль^те poзмaïrтя (мyльтикyльтypaлiзм), peлiгiйнy мoзaïчнicть тa perioнaльний плюpaлiзм, aлe й вoлoдie знaчними aдaптивними мoжливocтями.

Надiя Григорова: Haявнicть влacнoгo icтopичнoгo дocвiдy мульти-кyльrypнocтi в Укpaïнi cтвopюe для нeï дoдaткoвi aдaптивнi мoжливocтi в yмoвax тpaнзитивнocтi. Cлiд пiдкpecлити кoмплeкcнicть пpoблeми мульти-кyльr'ypнoï ocвiти у тpaнзитивниx cycпiльcтвax, дo якж нaлeжить i cyчacнa Укpaïнa. Myльтикyльтypнa ocвiтa cьoгoднi e вaгoмим чиннигам дeмoкpaти-зaцiï cycпiльcтв iз тoтaлiтapним минулим. Пepexiд вiд iepapxiчнoï мoдeлi cпiвicнyвaння кyльr'yp дo гopизoнтaльнoï пoтpeбye нe тiльки cтpyкrypниx змiн в ocвiтнix cиcтeмax, a й cвiтoгляднoï пepeopieнтaцiï, фopмyвaння нo-виx людcькиx якocтeй. Рoзбyдoвa мyльтикyльr'ypнo opieнтoвaнoï ocвiти в Укpaïнi пoтpeбye нe тшьки вiдпoвiдниx кoмпeтeнтнocтeй, a й вiдпoвiднoï пcиxoлoriчнoï диcпoзицiï. Цe тopкaeтьcя тaкoж i мoвнoгo питaння. Hepiдкo iнтepкyльтypнa кoмyнiкaцiя гaльмyeтьcя чepeз фopмaльнy pe^ec^mc^. кoмyнiкaцiï. Iндикaтopoм цьoгo e симулящя cиryaцiï нepoзyмiння Чyжoгo тa Iншoгo, щo гaльмye ocвiтнi пpoцecи у crnya^ï мyльтикyльr'ypнocri.

Навчання за кордоном, осв^ш i науковi стажування потребують спець ально! пiдготовки студентiв. Тут доцшьно застосовувати не тiльки освiтнi краiнознавчi курси, а й практики комплексного штенцюнального, функць онального та екстенсионального виховання, теоретичш засади якого роз-робленi школою А. Тремля (Имеччина).

Марiя Култаева: Освiтня евроiнтеграцiя Укра-!ни потребуе прояснення змiсту мультикультурних викликiв, способiв !х штерпретацп та теоретично! верифшацп можливих вiдповiдей на них. Переду-сiм треба звернути увагу на ризики i небезпеки, що походять з боку так званих «простих» та «очевид-них» рiшень складних проблем опрацювання муль-тикультурностi в освiтньому просторi. Схематизм як глобального, так i глокально запрограмованого мислення створюе враження, що складш освiтнi проблеми можна виршити простим шляхом, ршу-че впроваджуючи чужий досвiд або суто формальними заходами. Ця тен-денцiя простежуеться не тiльки в Укра!ш, а й у розвинутих кра!нах Заходу, наприклад, у Имеччиш, де цю тенденщю пов'язують зi зниженням сус-тльно! вiдповiдальностi з боку науковщв та журналiстiв.

Протидiяти «безвiдповiдальному журналiзму», який проникае також i в наукову комушкащю, можливо лише за умов дотримання усiх вимог дискурсивного розуму, передусiм виваженостi переконливо! аргументацп. Значний внесок до цього зробили представники лумашвського напрямку у сучаснш фшософи освiти (Р. ШШпхве, Г. Вiльке, А. Тремль та ш.). Вони виступають проти котювання американсько! моделi педагогiчного опрацювання ситуа-цГ! мультикультурностi або !! формально! адаптаци до нiмецьких контекстiв. Так, К. ШШпхве розглядае глобалiзацiю науки, насамперед науково! комунi-кац^, та змши рольово! реальностi унiверситетiв як коеволюцшш процеси конституювання множинних «св^ових суспiльств», як1 не тiльки конкуру-ють один з одним, а й тдтримують синхронiзацiю та координащю свiтового порядку на засадах демократа. Включення Чужого, Iншого тут розглядаеть-ся як ресурс освiтнiх систем, яю мають задовольняти нацiональнi потреби i запити. Поширенi у Нiмеччинi моделi iнтеркультурноi освiтньоi комунiка-ци, глобального навчання та виховання (А.Тремль) дещо випадають iз цiеi схеми. Але е своечасною педагогичною реакщю на специфiчнi контексти нiмецькоi мультикультурно! ситуацй, де нiмецька нацiональна культура у прихований споаб ототожнюеться з европейською.

Але ситуащя мультикультурностi в освт не вичерпуеться тiею ситуаць ею, яка конституюеться внаслiдок прискорення м^ацшних процесiв. Все

часпше, особливо iз урахуванням перспективи конституювання суспшь-ства знань виникають питання про деперсоналiзацiю мультикультурностi. На мою думку, це е розширенням проблемного поля мультикультурносп. Так, Г. Й. Зандкюлер тдшмае питання про ствюнування рiзних культур знання у !х дисциплiнарних репрезентацiях. Цi множиннi культури знання розгортаються як у вертикальному, так i горизонтальному вимiрах, мають сво! коди i здатнi перетворюватись iз вiдкритих на закритi. До реч^ з цим, серед багатьох шших чинникiв, у нiмецькiй сощологп освiти пов'язуеться перспектива становлення «постмодерного рабовласництва», коли доступ до певних культур знання може монополiзуватися певними ушверситета-ми або науковими спiльнотами.

Безперечно, ус цi моменти потребують бшьш детального висв^лен-ня, але вони розширюють обрп розумiння мультикультурностi, залучаючи сюди проблематику ствюнування рiзних культур знання, культурних тех-нiк та педагопчних культур, а також можливосп штеркультурно! фшософп.

Ольга Гомтко: Подшяю думку Мари Дмитрiвни стосовно ризиюв i небезпек, що походять з боку ршучого i схематичного впровадження чужого досвщу мультикультур-но! пол^ики. Нам дiйсно треба прояснювати змют мультикультурних викликiв, вщнаходи-ти способи !х штерпретаци та опрацьовувати концептуальш моделi можливих вiдповiдей на них з позицш укра!нських реалiй, а не з щеалютичних уявлень i прагнень.

Навряд чи хтось з учасниюв нашо! дискусii ставить шд сумн1в важлив1сть толерантносп, подолання культурних стереотитв та упереджень, спроможнiсть розумшня 1нших. 1дея постконвенцiйноi людини епохи глобалiзацii актуалiзуе омрiяне прагнення людей до взаемно! поваги, визнання прав шших, справедливосп та неупередженостi. Мультикультуралiзм знаходить свое теоретичне опертя у баченш перспектив людини як терпимо!, справедливо! та мудро! ютоти. Проте, як це вже не раз траплялось в ютори, практичне втшення iдеi виявляе !! утопiчнiсть та суперечносп. Свропейський досвiд мультикультуралiзму це пщтверджуе. Заяви деяких европейських пол^ичних дiячiв щодо кризи мультикультуралiзму зумовлеш його реальним станом, а не теоретичним змютом. Ось чому важливим завданням сучасно! фiлософii стае дослщжен-ня шляхiв практичного втiлення мультикультуралiзму. Мультикультуралiзм в Gвропi, США та Укра!ш виявляе рiзнi культурнi стратег!!. А тому, уявляти його як едину та унiверсальну культурну практику безпщставно.

Варто згадати, що концепт мультикультуралiзму вперше було озвучено у контексп заходiв, пов'язаних iз шавгуращею Унiверситетського центру дослщжень людських цiнностей при Принстонському ушверситет у 90-х роках минулого столбя. Значною мiрою мультикультуралiзм мае американське походження. Але, якщо говорити про мультикультуралiзм американських ушверсите^в, то вш мае бiльш економiчну, нiж цшшсну природу. Етнiчна строкатiсть !х кампуав - це ознака рейтингово! устшно-стi, а не ефективностi пол^ики мультикультуралiзму. Проте саме значний досвщ американського суспiльства стосовно подолання рiзних видiв дис-кримшацп (расизму, сексизму, ейджизму, гомофобп) уможливив там устх мультикультуралiзму. Завдяки такому досвiду американське суспшьство навчилось бути терпимим та толерантним до людей рiзного кольору шири, статi, сексуально! орiентацii, стану здоров'я тощо. Xарактерно, що аме-риканський мультикультуралiзм чiтко обмежено нормами та шститущями лiберальноi демократа. Це, так би мовити, лiберально-орiентований муль-тикультуралiзм, спрямований на подолання рiзного роду нетерпимостi.

Шляхи ефективного здiйснення мультикультурно! полiтики знахо-дяться як у вдосконаленш лiберально-демократичних норм та механiзмiв, так i в урiзноманiтненнi суспiльних практик толерантностi i терпимостi. Створення рiзного типу шституцш, завдяки яким рiзнi культурнi цшносп та стандарти мають змогу довести свою ефектившсть щодо даного типу суспшьства, уможливлюють мультикультуралiзм. Завдання згаданого Уш-верситетського центру - це i е дослiдження рiзноманiтних етичних цшнос-тей вiдносно !х спроможносп слугувати справi справедливого створення та юнування спiльнот в епоху глобально! культурно! взаемодп. Суспiльний потенцiал певно! культурно! цiнностi постае критерiем !! мультикультурно! легiтимацii.

Важливо зазначити, що вагомим компонентом мультикультуралiзму в ушверситетськш освiтi стають як публiчнi обговорення мультикульту-ралiзму, так i його практичне втiлення. Саме ушверситет покликано, як зазначила Емi Гутман, просувати наше шдивщуальне та колективне мiр-кування стосовно людських цшностей до крайнiх його меж. Вщповщно мультикультуралiзм в унiверситетськiй освiтi - це не тшьки модель мис-лення, але й поведiнки. Вони (щ моделi) стають зразками суспшьству, а тому беруть на себе за нього вщповщальшсть. Створення рiзного типу гро-мадських структур ушверситету уможливлюе публiчний вимiр тако! по-ведiнки. Таким чином, мультикультуралiзм в ушверситетськш освт - це критичне дослiдження, громадська iнституалiзацiя знань та особистюна поведiнка викладачiв та студенпв.

Перетворення ж мультикультуралiзму на ярмарок етшчних цiнностей та традицiй загострюе проблему культурного релятивiзму та девальвуе саме

гонять кулк^и. Aджe звeдeння ïï дo нaцioнaльниx тaнцiв, cтpaв тa CTpo-ïв, тoбтo тoгo, щo виявляe ïï як ocoбливy тa виключну сутшсть, пpeдcтaв-ляe eтнiчнy культу у дoмoдepнoмy poзyмiннi. Йдeтьcя ^o кyльтивyвaння yявлeнь пpo yнiкaльнicть тa виняткoвicть нaцioнaльнoï кулк^и з ïï пoзip-ними нeпoвтopними чecнoтaми, гepoями, eлiтoю, icтopieю тoщo. З iншoгo бoкy - caмe дoмoдepний гантет кулк^и yтpимye iдeю пpaгнeнь дo зoв-нiшнix бiльш фyндaмeнтaльниx фopм кyльтypнoï iдeнтичнocтi нa кштaлт iмпepcькoï, цiннicнoï, цивiлiзaцiйнoï тoщo. Сaмe зocepeджeнicть мульти-кyльrypaлiзмy нa eтнiчниx вiдмiннocтяx як кyльтypнo виняткoвиx poбить тего вpaзливим. Кpитики мyльтикyльrypaлiзмy гoвopять ^o тaкi мoжливi йoгo нacлiдки як пocлaблeння rpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa, мexaнiзмiв rpo-мaдянcькoгo caмoзaxиcry, caмoкoнтpoлю, caмoaнaлiзy, caмoкpитики тoщo. Отжe мyльтикyльrypaлiзм мoжe пpeдcтaти як cтpaтeгiя дeмoдepнiзaцiï су-cпiльcтвa. He випaдкoвo, щo aкryaлiзaцiя пpoблeм мyльтикyльrypaлiзмy cпpияe пoнoвлeнню нopмaтивниx тeopiй у coцiaльнiй фiлocoфiï. Tpaпля-eтьcя, щo мyльтикyльrypaлiзм вcтyпae у дeбaти з лiбepaлiзмoм.

Убeзпeчeння мyльтикyльтypaлiзмy вщ дeмoдepнiзaцiйниx тeндeнцiй пoлягae у йoгo лiбepaльнiй cпpямoвaнocтi. Визнaння iндивiдyaльнoгo ^a-вa кoжнoгo нa виключнicть тa iнaкшicть мae визнaчaтиcь фyндaмeнтaль-ними зacaдaми лiбepaльнoï дeмoкpaтiï. Iнaкшe мyльтикyльтypaлiзм cтae знapяддям pyйнyвaння ocтaнньoï. I те вжe нe тeopeтичнe пepeдбaчeння, a peaльнa пpaктикa cyчacнoгo св^. Кoнцeпцiï riбpиднocтi тa кocмoпoлiтa-шзму пpoпoнyють як aльтepнaтивy тa дoпoвнeння диcкypcy мультикуль-rypaлiзмy. He випaдкoвo у зaявi Tpaнcaтлaнтичнoï paди з пш^нь мirpaцiï, кoтpa cтocyeтьcя пepeocмиcлeння нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi, cклaдeнy Дeмeтpocoм Пaпaдeмeтpiy, нaгoшyeтьcя нa пpiopитeтнocтi ïï eкoнoмiчниx чинникiв. Toдi як кyльr'ypнi ocoбливocтi peкoмeндoвaнo нe aкцeнтyвaти.

У дaнoмy дoкyмeнтi вжe йдeтьcя пpo riбpиднy iдeнтичнicть. He муль-тикyльтypaлiзм, a гiбpидизaцiя виявляe кyльr'ypнy лoriкy глoбaлiзaцiï. Teн-дeнцiï дo взaeмoдiï тa взaeмoвпливy piзниx кyльтyp пocилюютьcя чepeз мepeжeвicть, мoбiльнicть, плиннicть тa плacтичнicть cyчacнoï дoби. Mнo-жиннicть ocoбиcтicнoï iдeнтичнocri yмoжливлюe пpoцecи гiбpидизaцiï та-цioнaльнoï iдeнтичнocтi. Гiбpиднicть e давим тa cyпepeчливим пoняrтям у cyчacнiй фiлocoфiï.

Володимир Харченко: Пoдiляючи думку ^o нeoбxiднicть дocлiджeн-ня шляxiв пpaктичнoгo втiлeння дocвiдy мyльтикyльr'ypaлiзмy, xoчy aк-цeнryвaти нa нeoбxiднocтi caмe творчог' вiдкpитocтi Укpaïни «дocвiдy !н-шoгo», зoкpeмa i дocвiдy мyльтикyльтypнoï ocвiти. Iдeю Gвpoпи i смисли, щo мicтятьcя в нiй, мoжнa poзглядaти як opieнтиpи cycпiльнoгo oнoвлeн-ня Укpaïни, щo e пepeдyмoвoю riднoï вiдпoвiдi нa виклики глoбaлiзaцiï тa

мультикультурносп, яка тiсно пов'язана з нею. Имецький досвiд адап-тацп системи освiти до умов мультикультурносп керуеться настановами СС. Але це не означае, що щ настанови е виключно iмперативами й уне-можливлюють творчий пiдхiд до оргашзацп мультикультурно! освiти. Ця осв^а мае бути безперервною. Для устшно! осв^ньо! штеграцп Укра!ни саме зараз дощльно впроваджувати курси европознавства на уах рiвиях укра!нсько! осв^ньо! системи. Нагадаю, посилаючись на вщому статтю Т. Манна «Нiмеччина та шмщ», що ще у серединi XX ст. ФРН ще не вважала себе европейською кра!ною i впровадила у 60-х рр. у деяких сво!х Землях навчальний предмет тд назвою «европознавство» (Europakunde). Цей досвiд заслуговуе на вивчения i застосування для перетворення Укра!ни на европейське суспшьство з вiдповiдними стандартами життя i нормами цившзовано! поведшки.

Людмила Горбунова: В контекстi вимог до творчого застосування дос-вщу мультикультурно! освiти iнших кра!н бажано спиратися на фшосо-фiю, що сепаруе i поеднуе всi вщмшносп, особливостi, розма!ття традицiй i культурних практик як на основi фундаментального загальнолюдського, так i в горизонтах його бажаних глобальних транснацiональних перспектив. Чи мае мюце в мультикультурнш освiтi США космополiтична складо-ва, зокрема космополтичний гумашзм? До реч^ Ульрiх Бек пропонуе су-часнiй соцiальнiй теорй методолопчний космопол^изм, на засадах якого можливо переглянути ва iншi соцiологiчнi, етшчш чи культурнi категорй.

Тетяна Гриценко: Ми торкалися ще! теми, коли розглядали транскуль-турнiсть, що пов'язана з ушверсальними чи космополiтичними щнностя-ми, наприклад, повага, любов, доброта, мир, справедливють. Мультикультурна освгта в нашому дослiдженнi визначаеться саме як транскультурний феномен i тому може розум^ися i як космополтичний феномен. Позаяк визнання i повага вах громадян, включаючи представникiв рiзних груп i рiзних стилiв життя, е основною засадою мультикультурно! осв^и. Процес розвитку мультикультурно! освiти як транскультурного феномену супро-воджуеться переглядом культурних традицш i практик, або стереотипних i есенцiалiстських пiдходiв до розумшня культурних чи гендерних питань. В такому ракурс^ можна сказати, що мультикультурна осв^а мiстить космо-полiтичну складову. Якщо розглядати мультикультурну освiту в горизонтi загальнолюдського, зокрема в перспективi космополiтичного гуманiзму, то треба зазначити, що це комплексний феномен. Це не просто окрема на-вчальна дисциплша, а реформувальний рух i в освiтi, i в полчищ, i в цiло-му в свiтобаченнi та принципах взаемодп.

1рина Сmeпанeнко: Mem тeж здaлocя, щo ocнoвним здoбyткoм вaшoï poбoти e тe, щo ви пpoпoнyeтe poзшиpити i пoглибити poзyмiння мyльтикyльrypнocтi, тобто нe тiльки як пoлiтики i ocвiти, якa cтocyeтьcя мeншин, a caмe як нoвoгo cпocoбy бaчeння i poзyмiння ceбe, cвiry, кулк^и, тoбтo включaeтe i виcвiтлюeтe знaчeння мульти-кyльrypaлiзмy для пepeфopмaryвaння cвiдoмocтi cyчacнoï людини в piзниx ac^^ax. Якi ви мoгли б визтачити ocнoвнi cвiтoгляднi пpинципи, oкpiм толерантности що закладеш в ochobí мультикуль-rypнoï ocвiти? Tyт вжe кaзaли пpo знaчeння мyльтикyльrypaлiзмy, зoкpeмa aмepикaнcькoгo, для eвpoпeйcькoï ocвiти тa кyльтypи. Toж, у мeнe виниклo питания: в чoмy ви вбaчaeтe знaчeння aмepикaнcькoгo дocвiдy для У^шни i нaшoï вiтчизнянoï ocвiтньoï пpaктики?

Тemяна Гри^нко: Як я вжe зaзнaчaлa, ми виpiшили видiлити тpи oc-нoвнi зacaдничi пpинципи мyльтикyльrypaлiзмy в ocвiтi, пoлiтицi i суспшь-crai в цiлoмy. Пepший - те пoдoлaння вiднocин дoмiнyвaння i пiдкopeння, тoбтo бyдь-якиx coцiaльниx iepapxiчниx систем, пoбyдoвaниx нa ocнoвi ш-льopy шкipи, cтaтi, coцiaльнoгo клacy, peлiгiï, вiкy, фiзичниx мoжливocтeй, мoви чи iншиx coцiaльниx iдeнтифiкaтopiв. Дpyгий ми визтачили як дe-кoнcтpyкцiю coцiaльниx rpaнднapaтивiв i eceнцiaлicтcькoï кaтeгopизaцiï, щo пepeбopюe aндpo-, гeтepo-, aнтpoпo- i eтнoцeнтpизм нayкoвиx шнтеп-■пв тa cтвopюe нoвy нayкoвy тeopiю i пpaктикy, щo вiдoбpaжae дocвiд лю-дeй з piзними coцiaльними icтopiями. Tpeтiй - ycвiдoмлeння пoлiтичнoгo xapaктepy ocвiти, пoзaяк ocвiтa мae бути aктивнoю apeнoю кyльrypнoï пo-лгтики i пpaктикoю cвoбoди, a те мютем пpocтoï peпpoдyкцiï кyльrypнoгo дoмiнyвaння i гeгeмoнiï. Toж, цi тpи acпeкти, нa нaш пoгляд, e ocнoвними cвiтoглядними пpинципaми мyльтикyльr'ypнoï ocвiти.

Щoдo дpyгoгo питaння, тo xoчy пiдкpecлити, щo oкpecлeнi зacaди муль-тикyльтypнoï ocвiти, виявляючись нa пpaктицi у виглядi нeaвтopитapнoгo стилю виклaдaння, включeння дocвiдy cryдeнтiв, piвнoпpaвнoгo дiaлoгy, нeфopмaльнoï iнтepaктивнoï дискусй, peфepyвaння пepшoджepeл тa твop-чиx eкcпpoмтiв - вистутають aльтepнaтивoю дo yкpaïнcькoгo iдeйнo-мo-paльнoгo виxoвaння, щo cпpияe пoшиpeнню кoнфopмiзмy тa лишae сту-дeнтiв i виклaдaчiв здaтнocтi дo кpитичнoгo миcлeння. Вiдмoвляючиcь вiд нaвчaння, вiдipвaнoгo вiд життя, мyльтикyльr'ypaлicти нaгoлoшyють та нeoбxiднocri дocлiджeння й aнaлiзy peaльниx пpoблeм як ocoбиcтicнoгo, тaк i coцiaльнo-пoлiтичнoгo плaнy. Taк, Пayлo Фpeйpe кpитикye нaкoпи-чyвaльнy, «бaнкoвy», ocвiry, щo пpoявляeтьcя у виглядi дeпoзиry знaння з

боку вчителя в голови учшв. Вчитель просто вщтворюе шформащю, яку владш соцiальнi структури вклали в них, таким чином тдтримуючи !х статус-кво в навчальних програмах i суспiльствi. Мультикультурна освгта орь ентуеться на переосмисления цих владних систем, iснуючих соцiальних конструкпв та культурних вiдношень.

1рина Степаненко: Меш здаеться, що видiленi Вами три основш за-садничi принципи мультикультуралiзму доцiльно доповнити принципом збереження власно! автономп й автономп !ншого, або iнакше кажучи принципом самоповаги i взаемностi. Тут я виходжу iз того, що мульти-культуралiзм i генетично, i функцiонально невщривно пов'язаний iз практикою свободи. Вш виник i поширився передуам у лiберальному середо-вищi, вихщною цiннiстю якого була i залишаеться свобода. Таким чином, свобода мае бути i нас^зним принципом мультикультуралiзму. По-сутi, в усiх Ваших мiркуваннях таке визнания наявне, але, мабуть дощльно зро-бити на цьому спещальний наголос. Це дозволить розглянути проблему мультикультуралiзму у площинi осв^и як своерiдний моральний iмпера-тив визнания права Кожного бути i залишатися самим собою.

Для традицш захщного лiбералiзму притаманне визнания того, що кож-на людина мае власний споаб бути людиною, як це дуже точно висловив Ч.Тейлор. У такому ракурс засадничим для мультикультурно! осв^и мае стати формування в особистосп сприйняття власно! автономп як буттево! цiнностi, без збереження яко! порушуються вимоги людсько! пдносп, та, водночас, такого саме ставлення до автономп !ншого (насамперед його людсько! пдносп i самоцiнностi), що пов'язано з усвщомленням того, що !ншим може бути Кожний. Тшьки на такому свiтоглядному пiдгрунтi мож-ливе зростання визнания i толерантного ставлення до шших культурних свтв, навiть чужих i малозрозумiлих, як таких, що кидають нам виклик i з часом змушують нас змшювати нашi власнi упереджения щодо !хнього культурного статусу в якомусь бшьш широкому соцiально-полiтичному контекстi. Дотримання ще! точки зору передбачае визнания за шшими культурами, чужими формами життя !х права на рiвноцiнне iснувания по-ряд зi своею культурою, а також здатшсть налагоджувати з !ншим i iншими культурними свiтами продуктивну iнтеркультурну комунiкацiю як необ-хiдну передумову для взаемозбагачення культур, гармошзацп взаемовiд-носин мiж ними.

У цьому сенсi можна вести мову про освШу для мультикультурного сустльства. I! головне завдання - формування у особистосп самоповаги, антрополопчш межi яко! задаються, як це показав П. Ршьор, принципами незамтностг оЫб, зворотност1 ролей i под1бност1, як продуктом обм^ мiж самоповагою i турботою про !ншого. У педагогiчному полi мульти-

культуралiзму принцип He3aMiHH0CTi oci6 набувае характеру ÏMneparaBy збереження осо6истiсноï гiдностi i автономп i реалiзуеться в особистю-но-орiентованiй освiтi; принцип зворотностi ролей набувае характеру ïm-перативу взаемносп як взаемноï поваги i взаемноï довiри, що передбачае органiзацiю педагопчно'1' комушкаци як партнерських вiдносин; принцип подiбностi набувае характеру iмперативу турботи про себе i про 1ншого i надае мультикультурнiй освiтi модусу вщповщальносп i дiевостi.

До реч^ я ранiше спецiально не замислювалась про взаемозв'язок мультикультурно'1' освiти Ï3 формуванням 6агатовимiрноï вщповщально-стi. Ми цей сюжет, як правило, не враховуемо. Не тшьки толерантшсть, а й багатовимiрна вiдповiдальнiсть, що включае особисту, соцiальну та екологiчну вщповщальшсть, мають становити свiтоглядний фундамент мультикультурно'1' освiти як освти для мультикультурного сустльства. У цшому, формування вщповщальносп - це одне з основних завдань су-часноï освiти, враховуючи виклики сучасностi. Принцип вiдповiдальностi доповнюе принцип автономп, зокрема i у тому сена, що орiентуе мульти-культурну освiту на формування в особистосп здатносп до самообмежен-ня i самопримусу iз розумiнням горизонт!в загальних значень (Ч. Тейлор). Таке доповнення мультикультурно! осв^и принципом багатовимiрноï вщ-повiдальностi дозволяе по-новому поглянути i на принцип толерантносп.

У найбшьш загальному вимiрi толерантнiсть як нормативний регуля-тив мае сенс у контекст конфлiкту вiрувань, щей, штереав. У процесi розв'язання конфлштв неминуче виникае дилема застосування примусу або переконання. Принцип толерантносп дае можливють трансформувати цю дилему у формулу: примус через переконання. У такому трансформо-ваному виглядi примус постае, передуам, як самопримус, як самообме-ження. Причому, стратегiчна мета такого самообмеження е подвшною -збереження власноï автономп та автономп 1ншого. Залучення принципу вiдповiдальностi до педагогiчноï площини мультикультуралiзму передбачае також орiентацiю освiти для мультикультурного сустльства на формування «людського почуття спшьносп» у тому розумшш, як його охаракте-ризував Е. Мун'е. Таке почуття передбачае здатшсть виходити за своï меж i бути вщкритим до 1ншого; вмшня розумiти 1ншого i ставати на його точку зору, шукати взаемного порозумшня, яке враховуе своерiднiсть Кожного; здатшсть творчо взаемодiяти iз 1ншим у вирiшеннi його життевих проблем тощо. Останнiй орiентир, у свою чергу, виводить мультикультурну освiту на поглиблення ïï взаемозв'язку iз практичним життям.

Цей момент - вщмова вiд навчання, вiдiрваного вiд життя - заслуговуе в мультикультурнш освт на особливу увагу. Зазвичай, ми не ставимося до мультикультурноï осв^и як до такоï, що виршуе цю проблему, а це одна з найбшьш болючих i гострих проблем для украïнськоï освiти. А мульти-

кyльтypнa ocвiтa якpaз i ^oro^e звepнeння дo влacнoгo дocвiдy i дocвiдy iншиx, тим caмим якби вcтaнoвлюe взaeмoзв'язoк нe ^octo ocвiти i ^a^ тики, a ocвiти i життя. Meнi здaeтьcя, щo цeй мoмeнт i тей пoтeнцiaл муль-тикyльтypнoï ocвiти дyжe чacтo нe вpaxoвyeтьcя i те poзглядaeтьcя, aлe e нaдзвичaйнo вaжливим i щe бiльшe пoшиpюe мyльтикyльтypaлiзм зa мeжi тoлepaнтнocтi, з яшю ми тpaдицiйнo йoгo пoв'язyeмo.

Сeргiй Пролeeв: Myльтикyльтypнicть ocвiти чacтo poзyмieтьcя cyтo нarypaлicтичнo - як eмпi-pичний фaкт мнoжиннocri кyльrypниx ^a^™, пaтepнiв тa цiннicниx opieнтaцiй, щo пepeтинa-ються мiж coбoю тa у piзний cпociб взaeмoдiють в ocвiтньoмy пpoцeci cyчacнoгo yнiвepcитery. Ha пpoтивaгy цьoмy нarypaлicтичнoмy пoглядy xoчy aкцeнryвaти yвaгy нa питoмo шшш ^^o-дi мyльтикyльrypнocтi ocвiти. Висговлю ïï в rn-paдoкcaльнiй фopмi: нaвiть зa yмoви кyльтypнo гoмoгeннoгo cepeдoвищa ocвiтa мoжe бути муль-тикyльrypнoю, i нaвпaки - тавт в yмoвax куль-rypнoï c^oraTOcn yчacникiв ocвiтньoгo пpoцecy вoнa здaтнa бути мoнoкyльтypнoю. Яким чинoм те мoжливo i в чoмy ж пoлягae пpaвдивий ceнc мyльтикyльrypнocтi?

Гoлoвнe, щo визнaчae мyльтикyльтypнicть - те режим 4ymnueocmi дo знaчyщиx кyльтypниx вiдмiннocтeй, a нe caмe те co6í poзмaïтrя кyльтyp-ниx eфeктiв тa явищ. Myльтикyльтypнicть кoнcтиryюeтьcя те у фактi куль-rypнoгo бaгaтoмaнiття, a у ceidoMiü HacmaHoei й гoтoвнocтi дo вpaxyвaння кyльrypниx вiдмiннocтeй як знaчyщoгo чинникa вcix cклaдoвиx ocвiтньoгo пpoцecy. Цe здaтнicть i вмшня визнaння кyльrypнoï iншocтi.

Haтoмicть, в iншoмy випaдкy - нaзвeмo йoгo мoнoкyльrypнicтю ocвiти - тавт зa нaявнocтi кyльтypнoï cтpoкaтocтi (yчacникiв, iдeй, фopм тав-чaння чи opгaнiзaцiï) пpaктикyeтьcя eднicть тa oднoмaнiтнicть вcix бaзo-виx вeличин тa вимoг, якi yтвopюють ocвiтнiй пpoцec. Taкa eднicть, зa-yвaжимo, мoжe мaти piзнy пpиpoдy. Haзвy тpи чiльниx вapiaнтa. Hими e: a) cиryaцiя тpaдицiйнoгo типу ocвiтньoï системи - дe, фaктичнo, ocвiтa ^yrye мexaнiзмoм вiдтвopeння тa cтaбiлiзaцiï пeвнoï кyльr'ypнoï тpaдицiï (вoнa влacтивa пepeдyciм дoмoдepним, тpaдицiйним cycпiльcтвaм, aлe й у cьoгoдeннi мoжнa бaчити ïï дoвoлi cтiйкi peлiкти у виглядi кoнcepвaцiï нaцioнaльнoï ocвiтньoï мoдeлi); б) aвтopитapний тип ocвiтньoï cиcтeми, ocoбливo яcкpaвo виpaжeний у тoтaлiтapниx cycпiльcтвax, дe нa ocвiry пo-клaдaeтьcя вeликий тягap iмпepaтивнo- cвiтoглядниx функцш, викoнaння якиx пoкликaнe зaбeзпeчити coцiaльнy coлiдapнicть тa нeзaпepeчнe дoмi-

нування певнох щеологл (цiннiсноï системи); в) класична лiберально-про-свiтницька модель «рiвноï пдносп», основою якоï е визнання осо6истостi у ïï невiддiльних правах, перед значущютю яких поступаються вс куль-турнi вiдмiнностi.

Вiдомий сощальний фiлософ сучасностi Ч. Тейлор у свош працi «Мульти-культуралiзм i пол^ика визнання» визначае останнiй тип як «лiбералiзм-1», протиставляючи йому «лiбералiзм-2», засновком якого е якраз пол^ика визнання значущих культурних вщмшностей. В нiй акумулюеться режим роз-пiзнавання iнакшостей i продуктивноï реакци на них («визнання»).

Вiдтак доходимо висновку, що основою мультикультурностi освпи е не натуральне розмшття культурних ефекпв, а створення особливого продуктивного режиму чутливост до культурноï iнакшостi, який передбачае цiлий комплекс компонентв - вiд толерантностi та iмперативiв до систем взаемодп i комушкацп, в тому числi ïx iнституйованих форм.

1нна Стародуб: Дшсно, вiд наявностi системи мiжкультурноï взаемодп i комушкацп в суспiльствi залежить успix мультикультурноï полiтики в цшому. Мiжкультурна комунiкацiя, що вщбуваеться в освiтньому процесi, е вагомим чинником ïï продуктивность

Саме поняття «мжкультурна комунiкацiя» з'явилося в середиш XX столiття, хоча iсторично комушкащя - чи, загалом, контакти - мiж культурами вiд6увалася стшьки, скiльки iснуе людство. Рiзнi культури спокон-вiчно о6мiнювалися досвiдом, продуктами виробництва, вдеями i досяг-неннями; обмшювалися, супернiчали, конфлiктували. Можна сказати, що попри постшш зустрiчi в тш чи тiй формi, загалом в контактах культур юторично переважае неприйняття та нерозумiння iншого. Власне мiжкуль-турна комунiкацiя виникае лише тею мiрою, якою одна культура вщкрита до сприйняття iншоï та можливого партнерства. Тодi лише шший розпiз-наеться не як ворожий чи чужий, а у своему власному сена - як гщний щкавосп, пiзнання та спiвро6iтництва. Засновник теорп «мiжкультурноï комунiкацiï» Е. Голл визначае ïï саме як взаемовщносини рiзниx культур, о6мiн мiж двома i бшьше культурами та продуктами ïx: дiяльностi.

В сучаснiй освт мiжкультурна комунiкацiя стае не окремим випадком, не наявною чи вщсутньою ситуащею, а константою iснування осв^нього процесу, незалежно вiд бажання його учасниюв. Простежимо деякi аспек-ти цього стану речей.

Передуам, унiверситетська освiта на сьогоднi все бшьш iнтернацiо-налiзуеться, долаючи нацюнальш рамки. Це тягне за собою глибою змi-ни у прюритетах та цiляx навчання. Вже формування освiтньоï полiтики здiйснюеться сьогоднi на мiждержавному рiвнi, основнi положення якоï закрiпленi в мiжнародниx договорах та конвенщях. Тенденцiя до унiвер-

caлiзaцiï нaвчaння зyмoвлюe взaeмoдiю yнiвepcитeтiв нa ocвiтньoмy piв-ш, щo включae в ceбe нayкoвo-пpaктичнy дiяльнicть (видaвництвo cтaтeй, yчacть у мiжнapoдниx кoнфepeнцiяx, ceмiнapax), нaвчaння тa пiдвищeння квaлiфiкaцiï кaдpiв (пpoгpaми мoбiльнocтi пpoфecopcькo-виклaдaцькoгo cклaдy), cиcтeмaтизaцiя тa poзпoвcюджeння нaкoпичeнoгo пeдaгoriчнoгo дocвiдy, двocтopoннi тa бaгaтocтopoннi ocвiтнi пpoгpaми з iнoзeмними ву-зaми (мoжливicть дoлyчитиcя oдpaзy дo двox шкiл нaцioнaльнoï ocвiти: дo yкpaïнcькoï тa iнoзeмнoï, з oтpимaнням диплoмa двox вyзiв).

^orc^i вузи нaмaгaютьcя cтвopити вci мoжливi yмoви для мiжнa-poднoï cпiвпpaцi, cryдeнти тa виклaдaчi мaють мoжливicть cпiлкyвaтиcя тa пpaцювaти з пpeдcтaвникaми iншиx кyльryp. Moжнa видiлити таступт acпeкти мiжкyльrypнoï кoмyнiкaцiï в yнiвepcитeтcькiй ocвiтi:

лтгвштичний: пoтpiбнo oпaнyвaти xoчa б oднy iнoзeмнy мoвy для eфeк-тивнoгo здiйcнeння мiжкyльrypнoï кoмyнiкaцiï;

aнmрoпoлoгiчний - в пpoцeci ocвiти вiдбyвaютьcя кoнтaкти з пpeдcтaв-нигами iншиx кyльтyp пpямo aбo oпocepeдкoвaнo;

нayкoвий, ocкiльки нayкoвi дocлiджeння тa знaння зaзвичaй нe ^ив'я-зують дo пeвнoï кульки, вoни e iнтepнaцioнaльними. Сryдeнти cтaють фaxiвцями, лишe нa ocнoвi зacвoeння cyчacниx нayкoвиx здoбyткiв вчeниx piзниx ^шн св^;

кyльmyрoлoгiчний acпeкт пepeдбaчae взaeмoдiю cтyдeнтiв як пpeдcтaв-никiв piзниx кyльтyp нa piзниx piвняx (включaючи тобут, вiдпoчинoк, тpy-дoвy дiяльнicть);

цтмсний aOTeCT пepeдбaчae зiткнeння тa acимiляцiю piзниx цiннocтeй, нopм пoвeдiнки, ^pera^^, cпpичиняючи poзшиpeння влacнoгo цiннic-даго гopизoнтy.

3i cкaзaнoгo випливae кoмплeкcний, бaгaтoбiчний eфeкт i вплив мiж-кyльr'ypнoï кoмyнiкaцiï нa cyчacнy yнiвepcитeтcькy ocвiry, бeз вpaxyвaння якиx нeмoжливa пpoдyктивнa мoдeль cyчacнoгo yнiвepcитery тa йoгo icнy-вaння в cвiтoвoмy ocвiтньoмy пpocтopi.

Алла Ярошeнко: ^дшяю думку щoдo вaжливocтi cтвopeння системи мiжкyльтypнoï кoмyнiкaцiï в paмкax yнiвepcитery, щo yпo-pядкoвye i cпpямoвye динaмiчний пpocтip взa-eмoвпливiв тa взaeмoдiй cyб'eкriв ocвiтньoгo пpoцecy, яю e нociями пeвнoгo кyльr'ypнoгo тa cyбкyльтypнoгo дocвiдy. В цьoмy кoнтeкcтi oд-ним iз aкryaльниx зaвдaнь для ocвiти Укpaïни e пiдгoтoвкa фaxiвцiв, мaйбyтнix вчитeлiв, якi б дoпoмaгaли мoлoдoмy пoкoлiнню у фopмy-

ванн1 життевих мультикультурних компетентностей, складовими яких е культурна само1дентиф1кац1я та самореал1зац1я.

Одн1ею з пров1дних св1тових оргашзацш, що проводять досл1дження в галуз1 мультикультурного осв1тнього простору, е Нацюнальна асоц1а-ц1я мyльтикyльтyрноï осв1ти США [National Assotiation for Multicultural Education (NAME)]. Вона визначае мультикультурну осв1ту як ф1лософ-ське поняття, в основу якого закладеш 1деали свободи, справедливости братерства, людськоï г1дност1. На м1й погляд, для yкраïнськоï ушверситет-ськоï осв1ти буде корисним досв1д NAME y визначенн1 завдань мульти-кyльтyрноï осв1ти, а саме:

- тдготовка до життя y свт, для якого характерна взаемозалежн1сть;

- формування системи цшностей, необхiдноï y демократичному грома-дянському сусп1льств1;

- розвиток позитивноï самооц1нки шляхом осягнення юторп, культури та внеску в ц1 процеси р1зних етн1чних груп;

- п1дготовка ус1х вихованц1в до активноï д1яльност1 в напрямку вста-новлення структурного р1вноправ'я в осв1тн1х 1нституц1ях шляхом забез-печення знань, вмшь, навичок, досв1ду для перерозподшу влади та прибут-к1в м1ж р1зними групами.

П1дготовка майбутнього вчителя пов'язана, насамперед, з важлив1с-тю проблеми становлення його як члена громадянського сустльства, як учасника процес1в, що характеризують соц1окультурний розвиток не лише сьогодш, а й y майбутньому. Спираючись на досл1дження мультикультур-ноï осв1ти В.Kочергiноï, хочу акцентувати на деяких аспектах оц1нювання даного педагогичного феномену, зокрема таких:

- зм1ст осв1ти (зм1ст р1зних культур i особливостей сотальних груп, 1стор1я культур, ïx взаемов1дносини);

- педагопка сп1вроб1тництва (орган1зац1я д1яльност1 на основ1 ствп-рац1, що допомагае розвивати терпиме ставлення до представник1в р1зних культур);

- подолання упереджень (робота з1 стереотипами та установками на не-гативне ставлення до представник1в 1нших культур, зм1ни комун1кативних установок, формування позитивних взаемин);

- гармошзатя впливу соц1ального середовища та освiтньоï установи (забезпечення можливост1 отримання р1вного досв1ду, р1вного статусу вс1м, хто навчаеться, незалежно в1д нацюнальносп, в1роспов1дання, соц1-ального статусу).

Стратег1я п1дготовки майбутнього вчителя передбачае те, що фах1вець повинен знати стосовно особливостей мультикультурного простору, а саме:

- юторда та культуру народiв, якi проживають у регюш, осно-ви релiгiй жителiв; сощальну, народну та етнопедагогiку, соцiальну та етнопсихолопю;

- тенденцп в розвитку св^ово! спiльноти такi як глобалiзацiя, урбашза-цiя, децентралiзацiя, маргiналiзацiя тощо;

- соцiальнi та психологiчнi особливосп особистостi учня, студента, клieнта, що обумовленi статтю, вiком, мiсцем проживання, нащональнь стю тощо.

Вiн повинен мати уявлення про культурне, нащональне, релiгiйне рiз-номанiття свiту i необхiднiсть приймати це рiзноманiття як дашсть, а також про визнання права за всiма народами i культурами на свою самобутнiсть.

Вш мае оволодiти спецiальним поняттевим апаратом, що дасть йому змогу щентифшувати себе та iнших в культурному рiзноманiттi.

Йому необхiдно розвинути вмшня спiлкуватись та взаемодiяти з людьми (дорослими, дтми, молоддю) - представниками рiзних культурних груп з урахуванням 1'х вiкових, гендерних та шших особливостей; надавати допомогу в адаптацп особистостi та групи, якщо вони е представниками iнших культур; проводити реабштацшну роботу з вщтворення втрачених соцiальних зв'язкiв у пол^льтурному середовищi; допомагати штегрува-тися особистосп чи групi в культуру.

Його фаховють е також залежною вщ його особистiсних якостей, зо-крема, вщ здатностi бути емпатiйним, толерантним, рефлексивним, соць ально гнучким та мобшьним в реагуваннi на сощальш змiни.

На жаль, в Укрш'ш чиннi державнi стандарти жодно! зi спецiальностей не мiстять у собi дисциплiн, якi визначають основи взаемовщносин у муль-тикультурному освiтньому простора У зв'язку з цим, на нашу думку, необ-хiдно передбачити змши в навчальних планах вищих навчальних закладiв, якi готують фахiвцiв до роботи з дiтьми та молоддю, працювати над ство-ренням в украшських унiверситетах системи мiжкультурноi комушкацп.

Людмила Горбунова. Пiдтримую думку, що нам необхщно створювати систему штеркультурно! комушкацп i в закладах осв^и, i в суспiльствi в цшому. Але говорячи про мультикультурну освiту та iнтеркультурну кому-шкащю, бажано було б розглядати 1'х в контекстi становлення глобально! мiжлюдськоi комушкацп, в контекстi творення глобально! культури миру. Це допоможе надмiрно не фокусуватися на цих практиках (перетворюючи 1'х таким чином на самоцшь), критично розглядати i сепарувати локальш культурнi практики та щншсш переваги. Зрозумiло, з урахуванням критики мегапроекпв i гранднаративiв.

Людство потребуе ново! шклюзивно! та рiзноманiтноi культури, яка ви-бiрково використовуе вс кориснi i функцiональнi аспекти як нашого загаль-

ного, так i наших вщмшностей. Як шдикатор та iнструмент просiювання та сепарацп вiдмiнностей на тi, яю заслуговують включення в майбутню глобальну культуру, i т, якi не ведуть до нй, можна використовувати права людини («селективна конвергенщя»). Нам необхщно готувати експертiв в област iнтеркультурноï комушкацп як професiйниx творщв «мостiв» мiж культурами для сприяння будiвництву новоï гло6альноï культури, яка е ш-клюзивною та рiзноманiтною i служить загальному благу.

Анна Мартюшева: Я 6 хотша, саме в контекст прояснення змюту мультикультурних викликiв та ïx iнтерпретацiй, повернутися до проблеми щентичност, зокрема множинност осо6истiсноï iдентичностi та пбриди-зацп нацiональноï iдентичностi, про яку вже йшлося у виступi Ольги Свге-нiвни Гомiлко. Оскiльки я займаюсь дотичною проблематикою, то хотшось би почути думку дисертантки з цього питання. Тобто в контексп мульти-культуралiзму та мультикультурноï освiти як саме ви визначаете проблему щентичност та, можливо бшьш глибоко, проблему суб'екта освпи, i загалом поняття мультикультурноï iдентичностi. Так чи шакше, така щентич-нiсть завжди передбачае особютсну кризу, за Ершом Ершсоном. Ця криза обумовлена приналежшстю iндивiда до кiлькоx цiннiсниx свтв. Тож, цш-ком можливий конфл^ цiнностей та конфлiкт iдентичностей. Тому вини-кае питання, чи можна вважати, що постмодершстська мультикультурна щентичшсть - це кризова iдентичнiсть?

Тетяна Гриценко: Така криза можлива за умов фiксованоï застиглоï iдентичностi, що претендуе на визначення культурноï сутност людини. Мультикультурна освiта пропагуе вщмову вiд есенцiалiстськоï «застиглоï» iдентичностi на користь динамiчноï, флюïдноï та рiзнобiчноï iдентичностi, що формуеться на основi неперервних перехресних взаемозв'язкiв раси, тендеру, етшчност, сексуальноï орiентацiï, соцiального класу, фiзичниx можливостей, релiгiï, мови, вшу та шших соцiальниx iдентифiкаторiв. Новi методи неiерарxiчноï iнтеракцiï у сферi праксису мультикультурноï освiти закликають до вщповщального дiалогу, стимулюючи тим самим за-лучення всix учасникiв у тзнавальну активну дiю, створюючи динамiчне полiварiантне знання шляхом iнкорпорацiï множинних рефлексш рiзниx взаемопересiчниx iдентичностей - расовой етнiчноï, класовоï, гендерноï, сексуально^ релiгiйноï тощо.

1рина Степаненко: Можна додати, що розглядаючи проблему щентичност у межах мультикультурноï парадигми, слщ враховувати i т змши, яких зазнае тут теоретична модель людини у цшому. Щодо цих змш, то iс-нують рiзнi пiдxоди до ïx тлумачення. Але значна частина дослщниюв все

чacтiшe пpoпoнye poзглядaти cyчacнy людину нe у тepмiнax iдeнтичнoc-■ri, a у тepмiнax cингyляpнocтi. Tyт, дo peчi, пpиcyтнiй Ceprrn Вiктopoвич Пpoлeeв, який oбcтoюe думку, щo для дoмoдepнoгo cycпiльcтвa ^m^a^ нa тaкa мoдeль як caмicть, для мoдepнoгo cycпiльcтвa - iдeнтичнicть, a для пocтмoдepнoгo cyчacнoгo cy^^^rea - цe cкopiшe нe iдeнтичнicть, a син-ryляpнicть як мoдeль людини мepeжeвoгo cyчacнoгo cycпiльcтвa, дe нeмae кpизи iдeнтичнocтi, a caмa iдeнтичнicть зникae. Iдeю cингyляpнocri людини в кoнтeкcтi пepexoдy вщ aнтpoпoлoriï цeнтpy дo aнтpoпoлoгiï гpaницi пpoвoдить i С. Хopyжий. Aлe нa мoю думку, пpoблeмy iдeнтичнocтi нaвpяд чи мoжнa ввaжaти вичepпaнoю, чи «зaкpитoю». Швидшe цe свщчить пpo тe, щo e ^o щo мipкyвaти, пpичoмy iз вpaxyвaнням нoвиx aнтpoпo-кyль-rypниx тa coцioкyльтypниx peaлiй i нoвиx фiлocoфcькиx пiдxoдiв.

I дiйcнo, якщo бpaти даю мyльтикyльrypaлiзмy i пpaктикy мульти-кyльтypaлiзмy, тo вoни нe мoжливi в paмкax ««acraraoï», eceнцiaлicтcькoï aнтpoпoлoгiчнoï кoнцeпцiï iдeнтичнocтi, якa пepeдбaчae пocriйнe ^ora-cтaвлeння Я-Чужий, Я-1нший, тoбтo poзpiзнeння i пpoтиcтaвлeння. Aлe чи зaвжди тaкe poзpiзнeння i пpoтиcтaвлeння нeминyчo вeдe дo пiдкopeння i дoмiнyвaння, пpинципoвo чyжиx мyльтикyльrypнoмy cycпiльcтвy? Чи у paзi, якщo poзpiзнeння i пpoтиcтaвлeння нaбyдyть динaмiчниx, гнyчкиx i пocтiйнo пoнoвлювaниx фopм, цьoгo мoжнa уникнути? Чи мoжe людинa бeз пpoцeдyp iдeнтифiкaцiï i caмoiдeнтифiкaцiï дaти вiдпoвiдi нa бyrтeвo вaжливi для нeï питaння «Хто Я?», «Який Я?», «Haвiщo Я?» тoщo. Чи мo-жуть людину зaдoвiльнити вiдпoвiдi нa кштaлт «Я бyдь-xтo», «Я кoжнoï митi piзний», «Я будь який» тoщo. TaHy людину Ж. Липoвeцький дyжe oбpaзнo нaзвaв бyльбaшкoю, щo гoйдaeтьcя нa xвиляx ^ocropy i чacy бeз фiкcaцiï i бeз opieнтиpiв.

Людинa нe мoжe вiдмoвитиcь вiд пpaктики poзpiзнeння i пpoтиcтaвлeн-ня, ocкiльки дiaлoгiчнi вiднocини Я-1нший вплeтeнi у caмy кoнcтpyкцiю ïï буття, тiльки чepeз тaкe poзpiзнeння фopмyютьcя cвiдoмicть i caмocвiдo-мicть людини. Для людини, яшю б вoнa нe бyлa cингyляpнoю, вce piвнo xтocь 1нший бyдe aбo Свiй aбo Чужий, Близький aбo Дaлeкий, нaвiть якщo щ дeмapкaцiï i нe будуть ycтaлeними, кoнcтaнтними. Гoлoвнe, щoб yci щ iпocтaci Iншoгo були зaлyчeнi дo cпiльнoгo гopизoнry зaгaльниx знaчeнь, який oкpecлюe мeжy людянocтi тa людcькoгo cпiвбyrтя, щoб 1нший нe був виключнo Вopoжим, щoб людинa бyлa здaтнa тpaнcфopмyвaти cвoю кте-нoфoбiю у кceнoлoгiю i бyлa вiдкpитa дo пoшyкy i дocягнeння взaeмopo-зyмiння з 1ншим. Maбyть у цьoмy i мae пoлягaти oднe iз гoлoвниx зaвдaнь мyльтикyльrypнoï ocвiти.

Отжe, для тoгo, щoб мyльтикyльтypaлiзм був мoжливий як пpaктикa в шиpoкoмy ceнci й в ocвiтi, i в жиrтi, тo дшсда тут тpeбa змiнити poзy-мшня людини i нe пoв'язyвaти ïï тeopeтичнy мoдeль виключнo з мoдeллю

щентичносп. Але, мабуть, саму проблему щентичносп й у теоретичному, i у практичному вщношенш навряд чи можна вважати цшком «закритою» внаслiдок того, що вона розташована у певнш лшшнш послiдовностi, де одна модель змшюе iншу.

Менi здаеться, що тут дощльно застосовувати нелшшну оптику. Рiзнi моделi людини i юторично, i теоретично не вiдмiияють одна одну, а ско-рiше утворюють певний горизонт саморозумшня людини, горизонт, який постшно розширюеться, збагачуеться, ускладнюеться. У мультикультур-ному суспiльствi людина потребуе i застосовуе новi мехашзми i способи щентифшаци i самощентифшаци, якi i мають бути дослщжеш. Але це вже проблема докторсько! дисертаци, тут е над чим мiркувати i дiйсно в цьому сена потрiбно нам бiльш широке розумшня мультикультуралiзму. I його впровадження, i його виклики вимагають переосмислення само! теоретично! моделi людини, насамперед, з точки зору антропологи меж1, орiенто-вано! на окреслення те! границi, де починаеться «розлюднення» людини, а загроза антрополопчно! катастрофи може перетворитися на реальшсть.

Людмила Горбунова. Я б хотша у питанш про щентичшсть повернути-ся до республшанського комунiтаризму Ч.Тейлора, до якого вже апелюва-ли Сергш Вiкторович та 1рина Володимирiвна. Згщно Тейлору, справжия свобода лiберального сустльства можлива тшьки при наявностi високо! сотально! згуртованостi та демократично! активносп iндивiдiв (грома-дян). У свою чергу, така згуртованiсть вимагае вщ громадян особливо! прихильностi сво!й спшьнот, !! iдеалам i цiнностям, тобто того, що при-йнято називати загальною щентичшстю. Аналiзуючи сучасну ситуацш, коли захiднi суспiльства опинилися в досить скрутному становищi перед обличчям «вторгнення» деяких чужих iншокультурних елементв, напри-клад, в результатi м^раци, вiн приходить до висновку про имманентний характер социального виключення в умовах розвинених лiберальних демо-кратш, якi за своею природою е шклюзивними.

Стандартною реакцiею на ситуатю «вторгнення» стають практики виключення, покликаш «захистити» стабiльне i шбито культурно-гомогенне суспiльство вiд загрози розпаду. Пщкреслюючи принципово iнклюзивний характер лiберально-демократичного суспiльства, на питания «що штов-хае до виключення?», вiн дае таку вщповщь: включаючою, iнклюзивною демократю робить та обставина, що вона е владою всього народу, тсдо як виключаючою !! робить те, що вона е владою всього народу. Начебто одне i те ж, але акценти рiзнi, а тому i смисли рiзнi. При такому пiдходi зрозу-мiло, що виключення - це вимушено необхщний побiчний продукт при реалiзацii потреби самоврядних громад у високш згуртованосп.

Щоб залишатися лiберальною, демократичнш державi просто необхщ-но бути згуртованою, i перш за все, !й noTpi6Ha спiльна iдентичнiсть. Тому, як не парадоксально, i з'являються вельми рiзноманiтнi практики виклю-чення. Але всi вони, як вважае Тейлор, так чи iнакше повинш розглядатися сьогоднi як ненормальне, хворобливе явище суспiльства, що вимагае для свого викоршення певного «шкування». Вш констатуе, що в умовах культурного рiзноманiття спiльна полiтична щентичшсть перестае бути цшс-но-монолiтною (як це було характерно для традицшних держав-нацш) i стае фрагментованою.

Тейлор пише, що ми поступово просуваемося до iдеí, яка е ключо-вою для креативного виршення проблеми виключення. Це iдея роздь лення сфер iдентичностi або причетносп деякому спiльному простору iдентичностi, тобто цшому як сукупностi частин. Поттичш iдентичностi людей, змушених або бажаючих жити разом, повиннi бути самими цими людьми продумаш, обговоренi та креативно, з неминучими компромюами, пригнаш один до одного. Як вщомо, в основi будь-якого спiвiснування ле-жить сумiш необхiдностi i свщомого вибору. Крiм того, подiбнi ршення, як це обгрунтував в етищ дискурсу Габермас, нiколи не повинш прийма-тися навiчно. Тобто саме !х прийняття стае можливим тшьки за умови, що вони неодмшно будуть або прийматися заново, або будуть вщкинут^ або частково переглянут майбутнiми поколiннями.

Таким чином, дотримуючись загально! прагматично! логiки захiдних демократш, можна виснувати про необхiднiсть не конфронтацп з м^ран-тами, чи меншинами, та !х насильницько! асимшяцп, але розумного ком-промiсу, що веде до оботльно! вигоди. А в основi цього компромiсу перед-бачаеться здатнiсть обох сторiн до розумного дiалогу на основi спшьних цiнностей. Це, насамперед, iдея демократа та прав людини. Але тут вини-кае питання, яке ми вже чули в попередшх виступах: а якщо люди iнших, не-захщних, культур можуть не виявити тако! ж схильност1 вирiшувати проблеми на основi розумного компромiсу, тобто як ращональш iндивiди захiдного суспiльства.

У цьому сенсi цiкавою е схожа модель, але бшьш розгорнута в плаш практичних висновкiв, вiдомого британського фшософа iндiйського похо-дження Бхшху Пареха, тобто людини, що сто1ть на «перехрестi культур». Г! змют можна звести до кiлькох основних тез.

Це, по-перше, теза про те, що «люди включеш в культуру» (culturally embedded) i тому е ноаями певно! культурно! щентичносп. Неможливо уявити собi людину, що живе без ще! культурно! «навантаженосп». На-ступна теза про те, що кожна культура е внутршньо обмеженою, тобто реалiзуе лише обмежену область, лише частину тотальностi людського ю-нування, а, отже, потребуе взаемодп (колись М.Мамардашвiлi говорив, що

йому тюно в свош рiднiй i самобутнш культурi). Третя теза е висновком про внутршню плюральнiсть, негомогеншсть самих локальних культур, про ствюнування всерединi культури не тiльки традицш, що рiзняться мiж собою, але навт контраверсiйниx, всупереч розхожим уявленням про культуру, як про щось внутршньо цшсне. Таким чином, у поданш Пареха та iншиx представниюв дiалогiчноï фшософп, культура дiалогiчна за самою своею природою, як всередиш себе, так i назовш, i тому вимагае для свого розвитку вщкритосп та взаемоди з шшими культурами.

При цьому вщношення культури до себе визначае, у свою чергу, ïï ставлення до шших культур. I навпаки, ставленням до шших культур визнача-ються вiдносини всерединi. Тобто якщо культура внутршньо репресивна по вщношенню до власних вiдмiнностей, так само вона буде ставитися до шших культур. Внутршш i зовшшш множинносп припускають i пщсилю-ють одна одну. Культура не може оцшити цшност iншиx до тих тр, поки вона не оцiнить плюральност всерединi себе. Репресивна тоталiзацiя i го-могеннiсть ведуть до замикання культури, вичерпання ïï ресурсiв розвитку та консерваци. Але чи можливо це в епоху гло6алiзацiï та iнформацiйноï революцп? Сучаснiсть вимагае дiалогу. А дiалог мiж культурами вимагае, щоб кожна з них вщкрилася впливу шших i бажала 6 у них вчитися. Вщ-повщно це мае прояв на рiвнi дiалогiчноï взаемодп iндивiдiв . Буберiвська iдея «дiалогiчноï едностi» в Я i Ти тдкреслюе акт зустрiчi двох рiзниx iстот без усунення шакшосп або унiкальностi кожного. Двостороннш рух мiж мною та шшим допускае як еднiсть, так i ушкальшсть.

Таким чином, центральна щея антропологiчного мультикультуралiзму - це рiвноправний дiалог культур як основа сучасного сустльства i дiа-логiчнiсть як загальний принцип ствюнування вiдмiнностей у сучасному свiтi культурного рiзноманiття.

В сучаснш заxiднiй лiтературi поширюеться пропозищя створювати iдентичнiсть у виглядi соняшника. Тобто щентичшсть вибудовуеться вщ-повщно до принципу су6сидiарностi, який означае, що вона складаеться таким чином, що те, що потрiбно нагор^ перевизначаеться тим, що по-трiбно внизу. Принцип су6сидiарностi займае чшьне мiсце в дизайнi Свро-пейського Союзу та свщчить, що питання повинш вирiшуватися на 6iльш низькому в вертикальнш iерарxiï, але найбшьш компетентному рiвнi влади, розподшяючи, таким чином, лiдерство на рiзнi рiвнi; на вiдмiну вiд традицшних iерарxiй, коли рiшення, що стосуються вах рiвнiв, концен-трувалися нагорг

Таким же чином внутрiшня структура щентичносп кожного iндивiда може бути залучена в масштаб виклиюв нашого часу на вщповщних рiв-нях. Образ соняшника iлюструе це таким чином: серцевина е самютю кожного шдивща як людськоï ютоти, а три шари пелюсток е «перемшаним»

фoндoм зв'язкiв з a) людьми, б) кopиcними пpaктикaми вcьoгo cвiry, i в) мicцями. Mapшaлл Сiнгep тaкoж викopиcтoвye coняшник в ягост cпocoбy для пoзнaчeння того, щo кoжнa людинa нaлeжить craprae нe дo oднieï eди-нoï куль^^ a бepe yчacть у кiлькox кyльrypax.

1рина Стeпанeнко: Дo peчi, пpoтиpiччя мiж тeopeтичними даями мyльтикyльrypaлiзмy тa ïx пpaктичним вт^нням, пpo якi гoвopилa Ольгa ^мшга, бyлo тaкoж aкцeнтoвaнo i у мoïx зayвaжeнняx щoдo диcepтaцiй-тего дocлiджeння. Teтянo, ви кaзaли, щo виoкpeмили мiфи щoдo мульти-кyльтypaлiзмy; ïx виникнeння Ви пoв'язyeтe з нeпpaвильним poзyмiнням i cпpийняrтям мyльтикyльтypaлiзмy. Aлe тут мaють мicцe якpaз peaльнi ^o-блeми. Toбтo зacтepeжeння щoдo мyльтикyльтypaлiзмy cпpичиняютьcя нe тшьки нeпpaвильним poзyмiнням мyльтикyльтypaлiзмy внacлiдoк piзниx мiфiв, a peaльними пpoблeмaми впpoвaджeння, peaльнoю пpaктикoю муль-тикyльтypaлiзмy. Tpeбa бiльшe пpивepтaти yвaгy дo пpoблeм i викликiв, якi peaльнo юнують. Знoвy тaки цe тe, чoмy мeнi тaк cпoдoбaлocя poзши-pювaльнe тлyмaчeння мyльтикyльrypaлiзмy. Бo вoнo вте ж тaки i як мeтoд нapaтивy щoдo пpaктики виcryпae з точки зopy нacтaнoв i ^инцитв, i мae вpaxoвyвaти пpoблeми i питания, якi тpeбa виpiшyвaти.

Вiзьмeмo, нaпpиклaд, кaнaдcькe cycпiльcтвo, дe пepшими пoчaли впpo-вaджyвaти пpaктикy мyльтикyльтypaлiзмy. Tyт з'явилacя i пepшa йoгo ^и-тикa. Одним з пepшиx, xтo виступив iз кpитикoю мyльтикyльтypaлiзмy в ocвiri нa мaтepiaлi впpoвaджeння в життя Зaкoнy пpo мyльтикyльтypaлiзм в кaнaдcькoмy cycпiльcтвi, був H. Бicyндaт, щo вкaзyвaв нa «пcиxoлoriю вiддiлeння» вiд ocнoвнoï кульки cepeд eтнiчниx rpyп як peзyльтaт пo-лiтики, щo зaoxoчye iзoлювaння eтнopacoвиx rpyп в aнклaви й cтвopeння мeнтaлiтery, звepнeнoгo ycepeдинy cвoeï кульки. Дж. Гpaнaтcтaйн нa мa-тepiaлi дocлiджeнь змiн у cиcтeмi ocвiти Кaнaди пicля пpийняrтя Зaкoнy ^o мyльтикyльтypaлiзм, нaвiть дiйшoв виcнoвкy ^o пocryпoвy втpary, ocoбливo cepeд aнглoмoвниx кaнaдцiв, нaцioнaльнoï iдeнтичнocтi: кaнaдцi вивчaють yce мeншe cвoю icтopiю й те мoжyть здaти нaйпpocтiшиx тecтiв з icтopичниx пoдiй i ocoбиcтocтeй кaнaдcькoï icTOpiï.

Кpiм тoгo, впpoвaджeння мyльтикyльrypaлiзмy в ocвiтi e зaвжди питан-ням нaвчaльнoгo плaнy - щo i у якoмy oбcязi вивчaти, якi тeкcти вивчaти

- клacичниx чи cyчacниx aвтopiв, пpeдcтaвникiв cвoeï кульки чи iншoï. Mи ж нe мoжeмo вивчaти ва тeкcти, ми нe мoжeмo oднoчacнo читaти i Плaтoнa, i Apicтoтeля, i япoнцiв, i китaйцiв, i т.д.

Дo тoгo ж будь-яю iннoвaцiï, зoкpeмa мyльтикyльr'ypнoгo плaнy - те пpoблeмa фiнaнciв. Meншинaм зaбeзпeчити пpaвa нaвчaння piднoю мoвoю

- те пpoблeмa фiнaнciв, фiнaнcyвaння ^eï ocвiти. I знoв-тaки, щo бyдe з цими мeншинaми, якщo вoни будуть нaвчaтиcя piднoю мoвoю, як вoни бу-

дуть штегруватися у суспiльство? Чи не буде це гетоiзацiею цих меншин в суспiльствi? Тобто це реальш практичнi проблеми, якi обговорюються зокрема i в дискурсi мультикультурно! освпи внаслiдок вже наявно! практики !! реалiзацii. Тобто це не тшьки проблема неправильного сприйняття i мiфiв внаслiдок перекручення чогось, а це реальнi проблеми, що виникли внаслщок впровадження вщповщно! практики.

Наведу реальний приклад. В Нщерландах мусульманська спшьнота заборонила святкувати християнське католицьке Рiздво, тому що це пору-шуе !х права як мусульман. Але це водночас порушуе i права католиюв, якi святкують Рiздво, i для яких це е одним з найважливших свят. При чому, на !х рвднш землi порушуються !х власнi права. Це те, про що ми вже говорили: ми хочемо бути толерантними, i очшуемо такого ж толерантного ставлення до наших культурних потреб. Але як бути, якщо такого ставлен-ня немае?

Ц моменти треба концептуалiзувати i вставити у вашу новизну, щоб було видно, що ви дшсно долаете мiфи та вузьке, стереотипне сприйняття мультикультуралiзму виключно як практики культивування толерантносп, а пропонуете те, що стосуеться базових принцитв. В основу ще! мультикультурно! теорп i практики мають бути покладеш, якщо особливо про практику казати, права людини. Бо не можливо практикувати толерант-шсть, якщо порушуються права людини. Принцип толерантносп може бути дiевим тшьки у визначеному нормативно-правовому пол^ вимоги i приписи якого не можна порушувати. Те, про що ми тут казали, i ви тд-твердили, що це ваша точка зору, усе це е в дисертацп. Меш здаеться, що доцшьно було б виокремити щ положения, зробити !х прозорими, i тодi дiйсно вони можуть претендувати на пункт новизни.

Що стосуеться критики, яко! зазнала ваша iнодi надмiрна зосередже-нiсть на дослщженш ще! мультикультуралiзму на шкоду дослщженню реально! практики. Якщо ви аналiзуете будь-яку фiлософську iдею, теор^ чи концепцiю, майте на уваз^ що коректний аналiз передбачае виявлення меж !! застосування. Тобто це те, що ви не зробили; на це нашi закиди i спрямоваш, а ви захищаете щею. Але не можна цю щею абсолютизувати. Тут е двi проблеми: це факти, якi ми не можемо заперечувати щодо муль-тикультуралiзму, з одного боку, мультикультурнiсть юнуе, як пише Тейлор, вона е примусовою. Сама ситуащя мультикультурносп - примусова i об'ективна; ми маемо щось з нею робити i про це мiркувати. Але дру-гий незаперечний факт, що мультикультуралiзм як теорiя, iдея i полiтична практика зазнав кризи. Це теж незаперечний факт. Це два незаперечних факти. Один вимагае вщ нас, щоб ми мiркували про це, а другий застерь гае, щоб ми не мiркували про це в утотчних категорiях i спрямовували свiй аналiз на виявлення ризиюв.

Людмила Горбунова: Стocoвнo aмepикaнcькoгo дocвiдy ^a^rn-нoï peaлiзaцiï мyльтикyльтypaлiзмy в ocвiтi я б xo^a дoдaти нacryпнe. В aмepикaнcькiй ocвiтнiй cиcтeмi вiдcyтня бyдь-якa yнiфiкoвaнa мoдeль чи eдинa зaгaльнa пporpaмa мyльтикyльтypнoï ocвiти як oбoв'язкoвa для вcix зaклaдiв вищoï ocвiти, пporpaмa, щo пpeтeндye нa yнiвepcaльнicть чи зpaзкoвicть.

Myльтикyльrypaлiзм пpaктикyeтьcя як пoлiтикa в мeжax кoжнoгo унь вepcитery, в мeжax кoжнoгo нaвчaльнoгo зaклaдy з ypaxyвaнням йoгo oco-бливocтeй. Сaмa нayкoвo-пeдaгoriчнa cпiльнoтa poзpoбляe для ceбe тaкi пpoгpaми, opieнryючиcь нa мeтy мyльтикyльrypнoï кoмпeтeнтнocтi. Toбтo peaлiзyeтьcя caм пpинцип мyльтикyльтypнocтi як нeiepapxiчнocтi. Кoжeн yнiвepcитeт нaмaгaeтьcя poзpoбити влacнy мoдeль мyльтикyльrypнoï ocвi-ти i пpoгpaмy вiдпoвiднoгo виxoвaння i нaвчaння. Aлe в мeжax вимoг вщ-пoвiднocтi циx пporpaм cтaндapтaм вищoï ocвiти СШA. Taк, нaпpиклaд, Aмepикaнcькa Рaдa зi cтaндapтiв вищoï ocвiти (GAS) poзpoбилa дoкyмeн-ти, вiдпoвiднo дo якиx ocвiтнi пporpaми мaють бути cпpямoвaнi нa виxo-вaння у cтyдeнтiв здaтнocтi eфeктивнo знiмaти мiжнaцioнaльнi кoнфлiкти. Щo мoжливo як peзyльтaт eфeктивнoï мyльтикyльrypнoï ocвiти. Myльти-кyльтypaлiзм зaклaдeний i в cтaндapти пeдaгoгiчнoï ocвiти NCATE. 3o^e-мa, пpoгpaми пiдгoтoвки вчитeлiв пepeдбaчaють пpoxoджeння пpaктики в бaгaтoнaцioнaльнiй ayдитopiï, фopмyвaння вмшня opгaнiзoвyвaти пeдaгo-пчний пpoцec в дивepcифiкoвaнoмy кyльrypнoмy i coцiaльнoмy cepeдoви-щi, вpaxoвyючи гeндepнi, pacoвi, кyльтypнi, peлiriйнi тa iншi вiдмiннocтi.

^mp мyльтикyльrypнoï ocвiти yнiвepcитery штary Вaшингтoн, Сieтл, зiбpaв i згpyпyвaв peкoмeндaцiï для Спoлyчeниx Штariв, нaзвaнi «Рiзнoмa-нiтнicть у eднocтi: Оcнoвнi ^инципи для виклaдaння тa нaвчaння в муль-тикyльтypнoмy cycпiльcтвi». В ниx нaпиcaнo «E pluribus unum - piзнoмa-нiтнicть в eднocтi - e (дeлiкaтнoю) мeтoю, дo якoï пoвиннi пpaгнyти нaшa нaцiя тa ïï шкoли».

Ha чoмy б я xo^a ocoбливo aкцeнryвaти, тaк цe нa тoмy, щo будь-яю мyльтикyльr'ypнi пpoгpaми в СШA ^ушую^ся нa ocoбиcтicнo-opieнтo-вaнoмy пiдxoдi, тобто зaвжди мaють cвoïм кiнцeвим aдpecaтoм нe ту чи ту eтнiчнy aбo будь-яку iншy кyльr'ypнy ^упу, a вiльнoгo iндивiдa, дeмoкpa-тичну ocoбиcтicть. Сepeд вcix кyльтypниx цiннocтeй caмe пpaвaм людини нaдaeтьcя ^^pme. Стocoвнo Укpaïни цe пepшe, щo нaм тpeбa зaпoзичи-ти тa iмплeмeнryвaти.

Пoлiтикa мyльтикyльr'ypнoï ocвiти в СШЛ мoжe бути ycпiшнoю, тому щo, нa вiдмiнy вiд У^шни, вoнa oфiцiйнo визнaнa i зaбeзпeчeнa нaдiйнoю зaкoнoдaвчoю бaзoю нa вcix piвняx: нa фeдepaльнoмy, в штaтax i пpoвiнцi-яx. Ствopeнi cпeцiaльнi дepжaвнi cтpyкrypи, якi здiйcнюють i кoнтpoлюють

реалiзацiю вiдповiдноï осв^що полiтики. Та навпь за таких сприятливих умов освгтш заклади, зокрема унiверситети знаходяться лише на початку реалiзацiï ща освiтньоï полiтики, що визнають самi педагоги та науковщ.

Враховуючи те, що було сказано, раджу дисертантщ подивитися на свш текст з позицп критики мультикультуралiзму як iдеалiзованого освпнього проекту. Позаяк кожен романтичний проект мае в œ6i репресивнi штенци щодо процесу практичного втiлення. Тому треба дослщжувати ризики вть лення будь-якого освпнього проекту в конкретному суспшьствг Важливо подолати в œ6i почуття закоxаностi в мультикультуралiзм, щоб не пере-йматися нiякими мультикультурними iлюзiями. Щоб мультикультуралiзм не став для нас черговим палiативом, за яким ми не побачимо економiчнi протирiччя i боротьбу за перерозподш ринкiв i ресурсiв. Потрi6но завжди мати на увазi iнтереси глобальних гравщв, позаяк це також формуе той самий контекст, у якому ми розглядаемо i виршуемо нашi проблеми, зокрема проблеми мультикультурноï освiти.

Алла Ярошенко: Скажiть, будь ласка, яке ваше ставлення до сексуаль-них меншин, зокрема до гей-парадiв?

Тетяна Гриценко: Гей-паради, як активютський рух, спрямоваш на досягнення рiвноправностi в правах i можливостях для громадян 6удь-якоï сексуальноï орiентацiï. I навiть гей-паради у виглядi карнавалiв з гучною музикою та перевдягненими танщвниками, що все ж таки, на мш погляд, репродукують стереотипне зображення гомосексуальних груп, зазвичай включають в себе пол^ичну та освпню складову, залучаючи мiсцевиx по-лгтиюв, рiзниx активiстiв та навiть церкви. Тож, я вважаю, гей-паради е одшею з форм тдвищення шформованосп, вiдзначення рiзноманiтностi та боротьби за рiвнi права.

Анна Мартюшева: У чому ви вбачаете перспективи подальшого дослiдження?

Тетяна Гриценко: Перспективи дуже широю, позаяк тема у впчизня-нiй освiтнiй царинi мало дослщжена. Насамперед, перспективи полягають у поглибленш знань з питань зару6iжного досвщу мультикультурноï освi-ти, у вивченш специфiки мультикультуралiзму в освiтi Украши, здiйсненнi порiвняльного аналiзу та визначенш можливостей впровадження концеп-цй мультикультурноï освiти у вiтчизняну освiтню практику.

Людмила Горбунова: Завершуючи наш семшар, я 6 хотша акцентува-ти на цшносп американського досвщу мультикультурноï освпи, який до-

cлiдилa Teтянa Гpицeнкo у cвoïй диcepтaцiйнiй poбoтi, a тaкoж нa дeякиx мoмeнтax йoгo iмплeмeнтaцiï в Укpaïнi з пoзицiй кpитичнoгo i твopчoгo пiдxoдy.

Сyчacнe y^arn^^ cycпiльcтвo, пpoгoлocивши pyx у бш зaxiдниx лiбepaльнo-дeмoкpaтичниx цiннocтeй, нaпeвнo, в^ ж тaки мae пoчaти з пpийняття peaльнocтi i бaжaнocтi кyльтypнoгo poзмaïтrя (мoвнoгo, peлiriй-нoгo, цiннicнoгo, iдeoлoriчнoгo, пoлiтичнoгo), вiдпoвiдним чинoм с^ук-rypyючи cвoe пoлiтичнe життя. Вoнo мae нe тiльки пpo те гoвopити, aлe i в peaльнocтi дiaлoriчнo кoнcтиryювaтиcя. Йoгo пocтiйнoю rypбoтoю мae бути cпpияння пpoдoвжeнню дiaлoгy, cтвopeння coцiaльнo-пcиxoлoriчнoгo клiмary, в яшму вiн мoжe eфeктивнo здiйcнювaтиcя. Ц вимaгae пeвниx iнcтиryцiйниx yмoв, тaкиx як cвoбoдa виpaжeння, yзгoджeнi пpoцeдypи, вiдпoвiднi eтичнi нopми, зaгaльнi пyблiчнi пpocтopи, piвнi пpaвa, вiдпo-вдальта i пiдзвiтнa нapoдoвi cтpyктypa влaди, пoвнoвaжeння rpoмaдян, a тaкoж цший pяд гpoмaдянcькиx чecнoт, xapaктepниx для лiбepaльнoï кульки rpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa. ^и цьoмy вaжливo aкцeнryвaти нa бaзoвиx лiбepaльниx пpaвax i cвoбoдax. Як пишe Пapex, мyльтикyльrypнe cycпiльcтвo бaчить ceбe як cпiльнoтa cпiльнoт, a тому як cпiльнoтa вклю^-ниx дo cпiльнoти i з'eднaниx з тею iндивiдiв. Вoнo плeкae шдиввдв, ïx oc-нoвнi пpaвa i cвoбoди, a тaкoж iншi вeликi лiбepaльнi мopaльнi тa пoлiтичнi цiннocтi, якi нeвiд'eмнi вiд кyльтypи дiaлoгy. Пpи цьoмy дyжe вaжливo, щй будучи дiaлoгiчнo-opгaнiзoвaним rpoмaдянcькe cycпiльcтвo дeлiбepa-тивнoï дeмoкpaтiï пpaктикye нe статичний, гeтoпoдiбний, aбo aнклaвний, a ттерактивний i динамiчний мультикультурал1зм. ^й дocвiд зaxiдниx cycпiльcтв e дyжe цшним для yкpaïнcькoгo cycпiльcтвa caмe у cпpaвi йoгo iмплeмeнтaцiï.

Щo cтocyeтьcя пepcпeктив дocлiджeння. Дocлiджeння тa дoбpoзичливe cтaвлeння дo кyльrypнoï piзнoмaнiтнocтi e дyжe вaжливими. Taкa дiяль-шсть зacлyгoвye знaчнo бiльшoï yвaги з 6o^ yкpaïнcькиx aкaдeмiчниx кiл шж тa, якa пpидiлялacя дoci. Одтак пpи цьoмy cлiд дoдaти, щo cтocoвнo вiдмiннocтeй i piзнoмaнiтнocтi, для впeвнeнocтi в ïx кopиcнocтi, мae бути ввeдeнo paнжyвaння: зaгaльний irnepec мae бути пocтaвлeний нaд вщ-мiннicтю. Кoнцeнтpaцiя нa кyльrypниx вiдмiннocтяx мoжe бути шкiдли-вoю. Tpeбa зaвжди cтaвитиcя кpитичнo дo нaмaгaнь дeякиx пpиxильникiв мyльтикyльr'ypaлiзмy aбcoлютизyвaти вщмштесп i oгoлocити вci цiннocri piвнoзнaчними. У cтarтi, пpиcвячeнiй мiжpeлiriйним i мiжeтнiчним вiднo-cинaм, Рaймoн Бaчикa пишe, щo гoлoвнi пiдвoднi кaмeнi нa шляxy дo cвi-тoвoï кyльтypи, якi виднo в юную^му кoнтeкcтi, e cпpoби нaв'язaти ^6íp цiннocтeй i пpoгoлocити, щo ва цiннocтi e piвнoзнaчними. Щo cтocyeть-ся тoгo, щoб пocтaвити ва цiннocтi в oдин pяд, то те мoжe пpизвecти дo нaдмipнoгo пapтикyляpизмy i cвaвoлi. Цe craoprnb «чopнi дipи» кyльr'ypи,

з яких не може вирости почуття спшьносп. Вiдмiнностi е вищою мiрою релевантними, але вторинними.

В той же час необхщно дослiджувати шкiдливi наслiдки слiпого впадан-ня в глобальний унiверсалiзм i однаковють. 1ншими словами, як спшьне, так i рiзноманiтнiсть потенцiйно мютять в со6i як новi можливосп, так ризики i небезпеки. Питань для подальших дослiджень дуже багато. Чи хочемо ми пщтримувати таю культурш визначення та практики, яю порушують права людини? Що нам робити з уйма принизливими аспектами культури? Чи може поле мультикультурноï освгти i iнтеркультурноï комушкаци бути ней-тральним? Якщо ш, то якi етичнi норми можуть направляти iнтеркультурну комунiкацiю, особливо в ситуащях нерозумiння, неспiвпадання цiнностей? Якщо ми в якост моральноï пщстави приймаемо права людини, то як нам штегрувати ïx в наш концепт i практику iнтеркультурноï комушкацп?

У цьому планi можна навести деяю основнi принципи, що напрацьо-ванi в практичному досвiдi iнтеркультурноï комушкацп та набули статусу загальнозначимих. По-перше, передбачаеться, що дощльно сприяти пова-зi до iндивiда (а не до групи). По-друге, передбачаеться, що в мiжкуль-турних практиках корисно вщдавати перевагу контамшацп i плинносп (а не чистотi i ригщносп). Так, Кваме Ентонi Апта, фiлософ з Пршстон-ського ушверситету, займаеться «випадками забруднення». Вiн говорить «ш» чистотi, трай6алiзму i культурному протекщошзму, i «так» - новому ко смопол^изму.

По-трете, давайте будемо вщдавати прюритет розгляду загального ш-тересу по вiдношенню до вщмшносп, i визначати цей спiльний штерес на засадах прав людини. По-четверте, було 6 добре, щоб корисш «плоди» та корисш культурш практики з уах культур допомагали нам у створенш глобальноï iнклюзивноï культури для гщного сталого майбутнього нашого св^. Етноцентризм i неповага до культурноï рiзноманiтностi мають бути подолаш. Нам також нео6xiдно дослiдити космопол^изм як нову мету освiти, з'еднавши ïï з новим гумашстичним щеалом освiти.

Засадничим для мультикультурноï осв^и, як зазначалося, мае бути формування вщповщальносп за створення глобальноï культури миру в рамках глобальних культурних та шституцшних структур, яю забезпечують гiдне життя для вах. Метою е стiйкий мир, як в сощальному вiдношеннi (мир i справедливють як вони визначенi правами людини), так i в еколопчному (виживання людства в рамках бюсфери нашоï планети).

Дякую всiм за участь, щкаву дискусiю та слушш зауваження щодо дис-ертацП Тетяни Гриценко. Сподiваюсь, вони ïh будуть в нагодi пiд час до-опрацювання роботи i пiдготовки ïï до захисту.

Кер1вник методолог1чного семтару Людмила Горбунова

Методологический семинар

«Мультикультурное образование: опыт США и его интерпретации в украинском контексте», 14 октября 2013 г.

На семинаре обсуждался концептуальный доклад, посвященный проблемам и практикам мультикультурного образования в США. В современных условиях становится актуальной необходимость в изучении американского опыта мультикультурного образования с целью превращения образования в стратегический ресурс развития украинского общества в соответствии с глобальными вызовами XXI века и локальными социокультурными и политическими потребностями. Образовательная евроинтегра-ция Украины требует прояснения содержания мультикультурных вызовов, способов их интерпретации и теоретической верификации возможных ответов на них. В таком контексте поднимались вопросы сопоставления и соотнесения культур, границы принятия культуры Другого; проблема толерантности как признание Другого; диалога, приобретающего форму политики признания.

Было отмечено, что Украина имеет собственный уникальный опыт мультикультурного общества и собственную традицию мультикультурно-го образования. Были высказаны предостережения против превращения мультикультурализма в ярмарку этнических ценностей и традиций. Акцентировалась необходимость именно творческой открытости Украины к «опыту Другого», в том числе и опыту мультикультурного образования. Главное, что определяет мультикультурность - это режим чувствительности к значимым культурным различиям. Мультикультурность конституируется не в факте культурного многообразия, а в сознательной установке и готовности к учету культурных различий как значимого фактора образовательного процесса.

Вызовы мультикультурализма и его внедрение требуют переосмысления самой теоретической модели человека, прежде всего, с точки зрения антропологии границы, ориентированной на определение той черты, где начинается «расчеловечивание» человека, а угроза антропологической катастрофы может превратиться в реальность. Центральная идея антропологического мультикультурализма - это равноправный диалог культур как основа современного общества и диалогичность как общий принцип сосуществования различий в современном мире культурного разнообразия.

Было подчеркнуто, что диалогически организованное гражданское общество делиберативной демократии практикует не статичный, геттопо-добный, а интерактивный и динамичный мультикультурализм. Основополагающим для мультикультурного образования должно быть формирование многомерной ответственности за создание глобальной культуры мира в рамках глобальных культурных и институциональных структур.

Ключевые слова: глобализация, мультикультурализм, мультикультур-ное образование, мультикультурные практики, интеркультурная коммуникация, идентичность, толерантность, космополитизация.

Methodological Workshop "Multicultural Education: American Experience and Its Interpretation in Ukrainian Context" (October, 10, 2013)

The workshop was devoted to the problems and practices of multicultural education in the USA, which were presented in a special report. The necessity for study American experience in this area increased as far as education become strategic resource of development of Ukrainian society according to the global challenges of the 21st century and local socio-cultural and political needs. Educational integration of Ukraine to EU needs clarification of the content of multicultural challenges, the modes of its interpretation and theoretical verification of the possible responses on them. The issues of comparison and correlation of cultures, the boundaries of the accepting of the culture of others; the problem of tolerance as an acceptance of others and a dialogue as a form of politics of acceptance were discussed in such context.

It was mentioned that Ukraine has its own and unique experience of multicultural society and its authentic traditions of multicultural education. A caution against possibility of transformation of multiculturalism in a kind of market of ethical values and traditions were also claimed. The necessity of creative openness of Ukraine towards experience of others and multicultural education in particular were also stressed. The most important mode of multiculturalism is the sensitivity toward substantial cultural peculiarities.

The challenges of multiculturalism and its implementation require re-thinking the theoretical model of human being, especially from the viewpoint of anthropological boundaries, oriented on the depicting of limits of "human". The very central idea of anthropological multiculturalism is an equal dialogue of cultures as a background of contemporary society and dialogism as a common principle of coexistence of peculiarities in contemporary world of cultural diversity.

It was stressed that dialogically organized civil society of deliberative democracy practices not a static, but interactive and dynamic multiculturalism. The establishing of multidimensional responsibility for creation the global culture of peace within global cultural and institutional structures needs to be fundamental for multicultural education.

Keywords: globalization, multiculturalism, multicultural education, multicultural practices, intercultural communication, identity, tolerance, cosmopolitanization.