CC BY
13
OCBITA В KOHTEKCTI ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕАЛ1Й
Олег КУКЛ1Н
ОСВ1ТА ЯК СОЦ1АЛЬНА СИСТЕМА: ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ
Освта — не iзольована, локальна сфера суспшъно'Т дiяльностi, вона найткншим способом повязана 3i всма аспектами сощально-еко-номгчного i соцюкулыпурногожиття суспыьства
Б. С. Гершунський.
Осв1тньо-педагог1чна прогностика
У статтi здшснена спроба полте-кономiчного аналЬзу функцюнування сис-теми освти у суспiльствi, пропонуеться
визначення ТТ основних завдань на сучасному етат; характеризуються основш фактори, що забезпечують ефективтсть функцюнування освiтньоТ системи. Окремо анал1зуеться економiчний аспект функ-щонування освти: визначаються основт економiчнi закони, вплив яких на систему освiти е найвагомшим. Пропонуеться шляхом по— рiвняння економiчноТ та освтньоТ систем суспыьства визначити цЬ спыьш закони, врахування яких е вкрай необхiдним для формування грамотно! державноТ полтики у сустльнш сферi та Тх подальшого до^дження.
Сучасний етап сусшльно-економ1чного розвитку людства вщзна— чаеться поеднанням прискорення фундаментальних змш у виробни— чих засадах з ускладненням структурних аспекпв оргашзацп i д1яль— ност соцiумiв, найб^ьш виразними серед яких е явища глобалiзацii, демократизацп i децентралiзацii, та виявами вщомого дiалектичного закону «переходу юлькосп в яюсть» — наслщками «демограф1чного», еколопчного й багатьох шших «вибух1в». Напередодш зламу стол1ть осв^ш системи у механiзмах функцюнування значноi кiлькостi держав стали перетворюватися на iх центральний елемент, що знайшло свiй вияв у переважанн обсягiв освiтнього фiнансування над обо— ронними.
Серед наслщив успх цих явищ насамперед маемо КОНСтатувати «все-проникшсть» освiти, 11 представленiсть (безпосередню й опосередковану низкою впливiв) в усiх iнших сферах суспшьного життя. Такi впливи по— яснюються наявнiстю власних iнтересiв кожно'1 суспiльноi сфери в освiтi. Якщо економiчний iнтерес, який полягае у шдготовщ майбутнiх квалiфiкованих працiвникiв, е чи не найбшьш очевидним, то iншi суспiльнi iнтереси виявляються лише у певних проблемних ситуащях або ж шд час 1х спещального аналiзу.
Вищезазначенi соцiальнi проблеми освии знаходилися у полi зору багатьох вичизняних i зарубiжних дослiдникiв, зокрема В.Андрущенка, В.Астахово'1, В.Вiкторова, М.Згуровського, К.Корсака, В.Кременя, В.Млтценко, Н.Щеглово'1, Е.Тофлера, Ф.Фукуями, Б.Лютара, Д.Белла та багатьох шших. Проте економiчний аспект функцiонування освиньо! системи в цiлому потребуе, на наш погляд, бшьш ретельного дослщжен— ня, оскiльки трансформацiйнi процеси в системi освiти сучасно'1 Укра1ни потребують i нових пiдходiв також у плат вивчення закошв 11 еко— номiчного значення для суспiльства в цшому. Тому предметом нашо'1 науково'1 розвiдки й стане з'ясування економiчних аспектiв функщону— вання системи освгги.
Аналiз змiсту прогностично-аналiтичних праць друго'1 половини XX ст. дозволяе з упевнешстю констатувати пiдвищення цiкавостi еко— номiстiв, соцiологiв i полiтологiв до загальних i часткових питань дiяль— ностi всiеi освiтньоi сфери. Приклади вщнаходимо на кожному кроцi, як у дiяльностi свiтових органiзацiй загалом, так i на нацiональному рiвнi. Знаменитий альянс провiдних iнтелектуалiв свпу пiд назвою Римський Клуб спершу акцентував питання економiчного i виробничого прогресу з урахуванням вичерпност природних ресур^в i зростання загрози за— бруднення довкшля, а пiзнiше у поле зору його уваги стали потрапляти доповш, в яких гостро ставилися питання розвитку освии шд кутом шдвищення 11 значення не лише як економiчного, але i соцiального чинника. Ось як про щ питання висловився один iз провiдних членiв Римського Клубу укра1нець Богдан Гаврилишин: «Освгта — ще одна сфера, що мае досить точн показники дiяльностi й численш вiдмiнностi щодо 11 ефективностi, використання й оцшки. Ми можемо визначити рiвень грамотностi, середню тривалiсть навчання та набiр до шкiл дией рiзних вiкових груп. Значно складшше оцiнити якiсть i кориснiсть нав— чання. Чи великою е розбiжнiсть мiж необхiдними знаннями, одержани— ми вихованням, набутою квалiфiкацiею i можливштю застосування 1х у прибуткових галузях, рiзних творчих заняттях та подальшому духовному розвитковi? Чи великими е розбiжностi мiж прагненнями як неминучим побiчним результатом освiти й досягненнями та 1х реалiзацiею? Чи слу— гують цi розбiжностi стимулом для подальшого соцiального прогресу, чи виступають причиною неспокою, особистих розчарувань, сощального розриву? Чи сприяе система освии спромозi всiеi нацii запозичувати
досвщ iнших суспiльств? Хоча на щ запитання не можуть вiдповiсти ста— тистичш данi, вивчення кра1н свпу свiдчить, що вони рiзняться ступе— нем узгодженост усвiдомлених потреб i можливостей навчатися, а та— кож запозичувати досвщ iнших суспiльств. За нашо'1 доби швидких змiн така спроможшсть стала вирiшальним показником суспшьно'1 ефектив— ностi. Стисло це можна викласти наступним чином: «Коли швидисть оволодшня новими знаннями перевищуе темпи змш, результатом е про— грес, а в шшому разi — хаос» [1, 206].
На наших теренах у роки вщновлено! незалежност прогностичш та стратегiчнi науково-дослiднi оргашзацп спершу майже цiлковито концен— трувалися на поглибленому аналiзi потокiв капiталiв, товарiв i ресурсiв пiд кутом зору впливу на подiбну дiяльнiсть провiдних полiтичних подiй — свгтово! глобалiзацii, континентально'1 iнтеграцii, завершення розпаду Радянського Союзу, питань подолання в Укра'1ш еколопчних негараздiв тощо. Позитивш змiни стали спостерiгатися лише у першi роки нового столiття, коли до кола штере^в провiдних науковщв усе частiше у рамках дослшження «суспшьства знань» стали потрапляти питання розвитку освии i науки. Ми наблизилися до того, що дiяльнiсть освгтньо-науково — го комплексу, частковi i загальнi питання розвитку всього суспшьства ра— зом iз ним а шд його впливом) все бшьше змiщуеться iз периферii спецiaлiзовaних пошуив до ядра стратегiчних державних прогнозiв i практичних дiй з розвитку нашо'1 економiки i всього суспшьства.
Соцiaльно-економiчне середовище, в якому вщбувалося i вщбу— ваеться формування та розвиток певно'1 системи освiти, визначае 11 особ— ливост в рiзних кра'1нах. Це зумовлюеться величиною i скеруванням век— тору взaемодii рiзномaнiтних фaкторiв. У нaйзaгaльнiшому ж виглядi фак— тори, якi впливають на ефективне функщонування системи освiти, мож— на умовно подшити на три групи:
— фактори довгостроково'1 загально'1 соцiaльно-економiчноi стратеги;
— середньостроковi фактори науково-техшчно'1 та освiтньоi полiтики;
— фактори короткострокового одномоментного впливу.
Перша група фaкторiв об'еднуе тaкi, шд впливом яких формуеться довгострокова полиика у сферi освiти, визначаються стратепчш якiснi прiоритети формування продуктивних силсуспшьства. Цi умови визнача— ються глибинними економiчними процесами нaцiонaльного та свгтового господарчих комплексiв. Кожний iз фaкторiв цiеi групи мае вiдповiдне висвилення в стрaтегiчних зaгaльноекономiчних програмах розвитку кожно'1 держави. Вплив уряду держави на це коло фaкторiв здшснюеться i прямо, й опосередковано через шструменти фiнaнсовоi, соцiaльноi, податково'1 полиики, маючи на метi змiни системи освии, якi носять фундаментальний характер, тобто обумовлюють основу формування освинього потенщалу кра'1ни. Серед iнших фaкторiв цiеi групи слiд наго— лосити на важливосп наступних: накопичений освинш потенцiaл; ефек— тивнiсть нaцiонaльного виробництва, його галузеву структуру; темпи еко-
номiчного зростання; рiвень iнвестицiй; ступiнь розвитку шфраструкту— ри; рiвень фундаментальних i прикладних знань; законодавчу й норма— тивну бази тощо.
Друга група поеднуе фактори, як за своею суттю е шструментом середньостроково'1 пол^ики держави в гaлузi освии. Тут вплив уряду на рiзнi сфери господарювання може мати в окремих випадках прямий ха— рактер. Вплив фaкторiв друго'1 групи на систему освии пiддaеться бiльш точнш оцiнцi i прогнозуванню. Кiлькiсть i якiсть покaзникiв змiн в ди цих фaкторiв е об'ектом пильно'1 уваги суб'ектiв вiдносин в системi освiти, оскiльки вони вiдiгрaють важливу роль у прийнятт практичних р^ень. Серед них назвемо ступiнь державного регулювання, рiвень iнфляцii, кiлькiсть та яисть пiдготовки викладацьких кaдрiв, фшансуван— ня рiзних ступенiв освiти, податкову й шновацшну полiтику, стан ринку пращ тощо.
До третьо'1 групи вщносяться фактори, якi не шдлягають точному прогнозуванню у перспективi, але мають одномоментний вплив i непере-дбaчувaнi нaслiдки порiвняно iз короткочасними, проте значними змшами у баланд пiдготовки робочо'1 сили. Така характеристика фaкторiв третьо'1 групи не зменшуе необхщносп 1х урахування i коригування у ко— роткотермшовому плaнi, що також вимагае миттевого реагування кожно— го учасника освинього процесу — вщ держави й освинього сектору до навчального закладу та студента. Фактори ще'1 групи — це вплив зaсобiв масово'1 iнформaцii, шновацшш досягнення науки й технiки, змши полiтичноi ситуацп, вiйни тощо.
У науковш лiтерaтурi зустрiчaються рiзнi погляди щодо природи взаемообумовленост та взаемозалежност базисних i другорядних фак— торiв, а також щодо того, який вплив на формування концепцш розвитку i функцiонувaння системи освiти мае базовий характер.
Загальником для багатьох наукових дослщжень блоку питань, який розглядаеться, е прагнення визначити внутршню i зовнiшню впливовiсть фaкторiв, осильки сфера 1х прояву, економiчнa стратепя мае два основнi аспекти: перший пов'язаний зi встановленням i розвитком певних форм освии (саме в його рамках знаходиться розробка комплексних програм економiчного розвитку), а другий — з 1х контролем i управлшням (вiн пе— редбачае проведення вузькоспрямованих програм реформування в окре— мих ланках i шдроздшах системи освии, якi е сукупнiстю зaходiв у сферi освiти з метою впливу як на структуру та яисть подготовки кaдрiв для на— родного господарства, так i на економiчну ситуaцiю в цiлому).
Тому визначення фaкторiв, якi впливають на потенщал системи освiти, досягнення показниив 11 розвитку, адекватних вимогам сьогоден— ня, слщ будувати на основi 1х розподiлу за сво1м походженням на внутршш та зовнiшнi. До внутрiшнiх фaкторiв ми вiдносимо наступш: особливостi та рiвень розвитку галузево'1 структури промисловостi (на— явнiсть наукоемних галузей «високих технологiй»); обсяги виробничих
пoтужнocтeй i cтупiнь ix викopиcтaння; кшькшть тpудoвиx pecуpciв i якicть ïx пpoфeciйнoï пiдгoтoвки; paцioнaльнicть пoдiлу npa^ й op— гaнiзaцiï виpoбництвa; piвeнь poзвитку iнфpacтpуктуpи виpoбничoï тa нeвиpoбничoï cфep; витpaти дepжaвнoгo бюджeту нa coцiaльну cфepу; cтaн плaтiжнoгo бaлaнcу; гeoгpaфiчнe пoлoжeння, мeнтaлiтeт нaцiï; стушнь включeнocтi дo мiжнapoднoгo poзпoдiлу npa^; eмнicть i пepcпeк— тиви poзвитку pинку пpaцi тoщo.
Зовнттми фaктopaми cлiд ввaжaти фaктopи, якi впливaють нa cтaн i cтpуктуpу cиcтeми ocвiти зaгaлoм: oбcяги i cтpуктуpу пспиту нa ocвiтнi пocлуги; стушнь узгoджeнocтi 3a oбcягoм i змштом нaвчaльниx пpoгpaм з piзниx диодиплш; cтaн мaтepiaльнo-тexнiчнoгo зaбeзпeчeння нaвчaльнoгo пpoцecу; фopми пpoфopieнтaцiйнoï poбoти тa пpoфeciйнoï пiдгoтoвки; cпeцифiку мexaнiзму виpoбництвa i cпoживaння знянь; piвeнь oплaти npa^ вчитeлiв i виклaдaчiв; вплив i вимсги НТП дo пpoпoнoвaнoï ocвiтньoï пpoдукцiï; вимеги дepжaви щoдo зaгaльнoгo ocвiтньoгo piвня; cтaлi тeндeнцiï iннoвaцiйнoгo xapaктepу в cиcтeмi ocвiти; пcиxoлoгiчний клiмaт у тpудoвиx кoлeктивax шкш, ВНЗ; cтупiнь кoнтpoлю зaклaдiв ocвiти з бoку дepжaви, a тaкoж бaлaнc дepжaвниx i пpивaтниx ceктopiв в ocвiтнiй гaлузi.
Слiд зaзнaчити, щo, пoчинaючи з 8G-x poкiв минулoгo cтoлiття, вe— ликoгo знaчeння нaбули тaкi фaктopи, як зaгocтpeння мiжнapoднoï кoн— куpeнцiï, глoбaлiзaцiя eкoнoмiчнoгo poзвитку, пoшиpeння iнтeгpaцiйниx пpoцeciв, пoгipшeння eкoлoгiчнoï cитуaцiï. Ha фoнi цих глoбaльниx явищ фopмуютьcя cупepeчливi тeндeнцiï iнтepнaцioнaлiзaцiï змicту ocвiти тa ш— oбxiднocтi зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки дepжaви, пoглиблeння пpo— цeciв cуcпiльнoгo пoдiлу пpaцi i нeoбxiднicть у дocтaтньo виcoкoму 3a— гaльнoму piвнi ocвiчeнocтi кoжнoï людини.
Бeзумoвнo, ocвiтa, як нaйвaжливiший eлeмeнт coцiуму, e oдним i3 визнaчaльниx cклaдникiв eкoнoмiчнoï ^^eM^ aлe 3a влacнoю coцiaль— нo-eкoнoмiчнoю пpиpoдoю ocвiтa Re Moxe poзглядaтиcя Ra cутo кo— мepцiйниx зacaдax. Цe пiдтвepджуe увecь cвiтoвий дocвiд. Pa3oM i3 нaу— каю, культуpoю тa oxopoнoю здopoв'я, ocвiтa вiднocитьcя дo змiшaнoгo, тaк звaнoгo, тpeтьoгo (пepeвaжнo нeкoмepцiйнoгo) ceктopу нapoднoгo гocпoдapcтвa, який у будь-якiй кpaïнi фiнaнcуeтьcя здeбiльшoгo дepжa— вoю. Тoму нaвiть пpивaтнi нaвчaльнi зaклaди 3a фopмoю влacнocтi нaлe— жять дo тpeтьoгo ceктopу eкoнoмiки, ocкiльки вoни н e cутo дepжaвними чи кoмepцiйними cтpуктуpaми, a oтpимaний пpибутoк, якщo вiн icнуe, вiдпoвiднo дo влacнoгo cтaтуту, cпpямoвують нa влacний poзвитoк.
З'яcувaння cутнocтi ocвiти як чинним coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo po3— витку cуcпiльcтвa шляxoм poзшиpeнoгo вiдтвopeння квaлiфiкoвaнoï poбoчoï ^ли e пpoблeмoю нacaмпepeд eкoнoмiчнoï тeopiï в cилу тoгo, щo ocвiтa e пepш 3a вce oднieю з пiдcиcтeм вiдтвopeння cуcпiльнoï фopми функцioнувaння людини, cиcтeмoю вiднocин, я^ вiддзepкaлюe пoтpeби тa пpoблeми cуcпiльcтвa, мoжe мiнiмiзувaти cупepeчнocтi в ньoму 3a дo-
помогою створення ефективно'1 системи пiдготовки кaдрiв для вмх галу— зей економiки та цшеспрямованого впливу на соцiaльно-економiчну сис— тему в цшому.
Система освии як один iз провiдних сощальних iнститутiв оргaнiчно пов'язана iз соцiaльно-економiчною i полiтичною оргaнiзaцiею суспiльст— ва, тому i багато в чому обумовлюе характер i спрямовaнiсть суспшьного життя. Цей iнститут мае ще одну специфiчну рису, яка полягае в тому, що вш може випереджати суспшьний розвиток, але й може вщставати вiд нього. Таке вщставання через певну iнерцiйнiсть i консервaтивнiсть освiтньоi системи е характерним та нормальним для спокшних i стiйких перiодiв суспiльного життя. Але у першди пiднесення, змiн, яисного зру— шення в полiтичному, соцiaльно-економiчному, технологiчному життi суспiльство мае турбуватися, про те, аби переналагоджувати свою освиню систему, переводячи 11 в режим випереджувального розвитку. Тому в единш нащональнш економвд кра1ни освгга набувае все бiльшого зна— чення. ОсвгтнШ комплекс стае нaстiльки впливовим, що заслуговуе на концентращю уваги i зусиль предстaвникiв багатьох наук. Адже освгга i як процес отримання знань, i як 1х накопичений обсяг на всiх етапах роз— витку людського суспшьства, завжди належала до найвищих потреб люд— ства, що характеризували найвищий стушнь зршосп суспшьства, людя— носи, гуманности ращональносп поведiнки та мислення.
Загальновшомим е той факт, що в основi розвитку людського суспiльствa лежить виробництво мaтерiaльних i духовних благ, шших цiнностей, цiлiснa сукупнiсть яких забезпечуе умови життедiяльностi лю— дини. Будь-яке суспшьство, й особливо сучасне, е складною сощальною системою, оргашзованою впорядкованою цiлiснiстю, яка поеднуе окре— мих шдивдав i соцiaльнi спшьноти, об'еднаних рiзномaнiтними зв'язками та взаемовщносинами, специфiчними за своею природою. У ходi вироб— ництва, розподiлу, обмшу та споживання благ мiж учасниками еко— номiчних процесiв складаються i постiйно вдосконалюються рiзномaнiтнi за сво1м змiстом вiдносини. Будь-яка пiдсистемa суспшьства виконуе еко— номiчнi функцii вщносно як держави, так i шших сощальних шдсистем й особистостi, а отже, дослщження економiчних aспектiв функщонування освiтньоi системи кра1ни потребуе особливо'1 ретельностi.
Слiд зазначити, що структурш ланки, якi утворюють рiзномaнiтнi економiчнi системи, за сво1м змiстом е неодноршними. Будь-яка еко— номiчнa система характеризуеться iерaрхiчнiстю, прагне набути стану цтсносп й оргaнiчностi, оскiльки iерaрхiя системи визначаеться мiсцем 11 елеменпв у соцiaльнiй структурi та мехашзмом 1х субординацН. Тип взаемозв'язку елеменпв системи може бути «вертикальним» або ж «гори— зонтальним». Вертикальна залежшсть виявляеться у вiдносинaх примусу, влади, шдкори, керовaностi, пiдлеглостi. Горизонтaльнi зв'язки е парт— нерськими, добровшьними, конкурентними. У сощально орiентовaних економ1чних системах ДОМШують саме партнерськ1 взаемини. I навпаки, у
тoтaлiтapниx cуcпiльcтвax з aдмiнicтpaтивнo-кoмaнднoю eкoнoмiкoю дoмiнують вepтикaльнi зв'язки, щo e пepшoю i гoлoвнoю xapaктepиcти— кoю cиcтeми кoмaнднoï eкoнoмiки.
Пoтpeби i мoжливocтi у poзвитку ocвiти e aтpибутaми зaгaльнoicтo-pичнoгo зaкoну зpocтaння пoтpeб, a oтжe, зaкoну pуxу мaтepiaльнoгo i ду— xoвнoгo виpoбництвa пiд впливoм iнтepeciв людcтвa. У cиcтeмi ocвiти, як у жoднiй iншiй cфepi виpoбництвa, oчeвидним cтae пpoяв тoтoжнocтi ви— poбництвa тa cпoживaння знaнь, вiдтвopeння кiлькicниx i якicниx mpa— мeтpiв гoлoвнoï пpoдуктивнoï cили тa cуcпiльнoï фopми ïï функцioнувaн — ня — виpoбничиx вiднocин.
Бeзумoвнo, ocвiтa e пepвинним, дoeкoнoмiчним pecуpcoм, який здa— тeн пiдняти eкoнoмiку, нaдaти ш динaмiзму, зaбeзпeчити pивoк у poзвит— ку виpoбництвa. Вoнa e гeнepaтopoм гoлoвнoï виpoбничoï cили будь-яю— гo cуcпiльcтвa, aджe в ^жнт eкoнoмiцi дiячeм i виpoбникoм зaвжди e дюдиня, виxoвaнa й пiдгoтoвлeнa нaлeжним чинoм. Ocвiтa cклaдae ocнoву дoбpoбуту няуки, пocтae гapaнтoм нeзaлeжнocтi нaцiï, a з'яcувaння мicця i poлi ocвiти в cиcтeмi coцiaльнo-eкoнoмiчнoï дiяльнocтi вимaгae чiткoгo уявлeння eкoнoмiчнoï cутi ocвiти, визнaчeння ocвiти як eкoнoмiчнoï кaтe— гopiï, тeopeтичнoгo виpaжeння peaльнo icнуючoгo явищя як пpoвiднoгo cуcпiльнoгo фeнoмeну. I нaвiть 3a умoви iдeaльнo чiткoгo уявлeння мшця тя poлi ocвiти в cиcтeмi пpoдуктивниx cил i виpoбничиx вiднocин cуcпiльcтвa, вaжкo пepeoцiнити ïï знaчeння й cукупний вплив ня era— нoмiчний i coцiaльний пpoгpec cуcпiльcтвa.
Сучacний пiдxiд щoдo визнaчeння функцш i мicця ocвiти в cуcпiльнo-eкoнoмiчнiй cиcтeмi пoлягae у визнaннi toto, щo ocвiтa мae ня мeтi викoнaння бaгaтьox зявдянь, cтупiнь дocягнeння якиx мoжнa визня— ти, пo-пepшe, у poлi вaжливoгo cиcтeмoутвopюючoгo фaктopa, a пo-дpугe, як кpитepiй eфeктивнocтi cиcтeми ocвiти. Кopoткo oxapaктepизуeмo oc— нoвнi з ниx:
— штелектуальш цiлi ocвiти, якi пoлягaють в oвoлoдiннi бaзиcними кoгнiтивними нявичкями (читяння, пиcьмo, paxунoк); cпeцифiчними зняннями i3 piзниx няук; дoпoмoзi cтудeнтaм у нaбуттi нaвичoк миcлeння вищoгo пopядку (нaпpиклaд, aнaлiз, cинтeз);
— полттичш зявдяння пepeдбaчaють виxoвaння вiддaнocтi icнуючoму пoлiтичнoму пopядку; пiдгoтoвку гpoмaдян дo пpийняття учacтi в йoгo пiдтpимцi; дoпoмoгу piзнoмaнiтним культуpним гpупaм в acимiлювaннi; oпaнувaннi гoлoвними зaкoнaми cуcпiльcтвa;
— соцiaльнi цiлi ocвiти cпpямoвaнi ня coцiaлiзaцiю cуб'eктiв ocвiти вiдпoвiднo дo poлeй, нopм пoвeдiнки i цiннocтeй cуcпiльcтвa. Цi зявдяння e ключoвим cклaдникoм cтaбiльнocтi будь-якoгo cуcпiльcтвa. Якщo вiн нe вiдбувaeтьcя ня piвнi ocвiти, тo тoй, xto oтpимaв пeвний piвeнь ocвiти, н будe cпpoмoжним пpaцювaти у coцiaльниx iнcтитутax cуcпiльcтвa, нe змo— xe eфeктивнo пiдтpимувaти взaeмoвiднocини тя зaбeзпeчувaти збepeжeн— ня coцiaльнoгo пopядку;
— економ1ЧН1 освiтнi завдання включають пiдготовку студенпв до 1х мaйбутнiх професiйних ролей, а також вiдбiр, навчання та перерозподш iндивiдiв згiдно iз законами розподшу прaцi.
Тому, на нашу думку, у сучасному iндустрiaльному та технолопчно — му суспiльствi, яке прогресуе до високих технологш i складних вироб— ництв, саме економiчнi цш освiти набувають особливого значення, адже у такому суспiльствi стае все бшьш очевидною суперечнiсть мiж принци— пами роздшу прaцi та нормами сощального розподiлу заслуг.
Тут слщ уточнити деякi моменти щодо використання рiзних термiнiв у хaрaктеристицi результапв процесу прaцi з передaчi та накопичення ДОСВЩу (освп-и), таких як «ОСВГГНШ потенщал», «фонд освп-и», «штелекту-альний кaпiтaл», «демогрaфiчнi iнвестицii», «неречовi накопичення», що е р1зними формами вираження сутносп освп-и як економ1чно'1 категорп. У кiлькiсному вiдношеннi — це показники, або конкретш форми вираження сутност такого економiчного явища, як феномен освгти. У бшьш широко — му тлумаченш економiчний аспект освии реaлiзуеться у процесi вироб— ництва як продуктивного споживання, у вужчому ж цей аспект можна роз— глядати як сощальний. Соцiaльно-економiчну сутшсть освии виражае стiйкий причинно-наслщковий зв'язок мiж потребами та можливостями освгти, виробництвом i споживанням знань на кожному конкретному еташ розвитку суспшьного виробництва та у рiзних формах його оргaнiзaцii. Об'ективно зумовлену необхщшсть отримання адекватного потребам суспшьства рiвня освiти нинi можна виразити основним економiчним за— коном штенсивного розвитку виробництва. У ринкових умовах конкретни— ми суспшьними формами прояву виробництва та споживання знань (освии як процесу, що регулюеться ринком) може стати попит i пропо— зищя знань, показники яисно'1 характеристики робочо'1 сили.
Загалом свiдоме сприйняття вимог уие'1 системи економiчних за— кошв, що визначають суспiльний прогрес, надае можлившть науково обГрунтованого управлшня розвитком системою освiти та суспшьства у напрямку зближення природних i суспшьних потреб людини (у процеи освiтньоi прaцi i використання робочо1 сили, у процесi мaтерiaльного i немaтерiaльного виробництва зi створення сукупно1 вaртостi, нaцiонaль— ного багатства суспшьства тощо). I саме тому у сучасному свт функцю — нування освии все бiльше набувае рис специфiчноi функцiонaльноi пiдсистеми економiчноi системи. На це звертають увагу як вичизняш, так i зaрубiжнi фaхiвцi: «Я вважаю, — зазначае Р.Бранд, — що у процеи навчання потрiбно звертати бiльшу увагу на aнaлiз конкретних ситуaцiй, як це робиться у шдготовщ юристiв чи керiвникiв у сферi бiзнесу» [2, 43]. Близьку позицш займае також Т.Ковальський [3], який вважае, що, з точки зору управлшня, освгга подiбнa до економiки людей, якi безпосе— редньо залучеш до цього процесу.
Проведений aнaлiз освiти як соцiaльно-економiчноi системи зумовив i необхiднiсть з'ясування 11 основних функцш. Адже вщомо, що функцiо-
няльня зaлeжнicть — цe тe, qo нaдae cукупнocтi eлeмeнтiв cиcтeми цiлicнocтi, якими пooдинцi Me вoлoдie жoдeн eдeмeнт. Функцioнaльнa ди— фepeнцiaцiя poзпoдiляe cуcпiльcтвo ня aвтoнoмнi пiдcиcтeми, яким у тш чи iншi мipi пpитaмaннa влacнa динaмiкa, qo ними кepують влacнi cили. Цe стявить пepeд cуcпiльcтвoм питяння iнтeгpaцiï, 6o в iншoму випядку cиcтeмa мoжe втpaтити caмoкoнтpoль i пoчaти pуйнувaтиcя.
Звepнiмocя дo нaукoвoï лiтepaтуpи. Тут мoжeмo зуcтpiти тpaктувaння пoняття функци як нaoчниx нacлiдкiв icнувaння чя^ин (пiдcиcтeм) вiднocнo бiльш шиpoкиx cиcтeм, дo якиx вoни нaлeжaть. Вoни пoкaзу— ють, як пpaцюють eлeмeнти cиcтeми щoдo oдин oднoгo тя цiлoгo зaгaлoм. Пpи цьoму cтpуктуpa oб'eктa лишe зaзнaчaeтьcя. А мeтoдoлoгiчнa cпe— цифiкa функцioнaльнoгo aнaлiзу пoлягae у тoму, qo функцiя eлeмeнтa (чacтини) oб'eктa визнaчaeтьcя ня пи^унт пpинципу включeння, тoбтo вивoдитьcя ня пiдcтaвi xapaктepиcтик i пoтpeб бшьш зaгaльнoгo цiлoгo [4, 133]. Ha цьoму пiдГpунтi у cучacнiй няущ i cфopмувaлocя визнaчeння функцioнaлiзму як пoшукiв знaчeння фякту ня пiдcтaвi йoгo вiднoшeння дo cуcпiльнoгo цiлoгo. Для нac Äe ocoбливo вяжливими e функцioнaльнi уявлeння, якi дяють змoгу cинтeзувaти piзнoмaнiтнi xapaктepиcтики oб'eктa у цiлicну кapтину 3a дoпoмoгoю cиcтeми функцiй, зpoзумiлиx у бioлoгiчнoму змicтi: функцiя — цe взaeмoзв'язoк, який визнaчae пopядoк включeння чacтини дo цiлoгo. Пpи цьoму cукупнicть функцiй дoзвoляe уявити oб'eкт як iepapxiчнo opгaнiзoвaну cиcтeму. Haявнicть Ee зaгaльнoï eдинoï функцiï cклaдae ocнoву, нaвкoлo якoï poзгopтaeтьcя дiяльнicть cиcтeми. Функцioнaльний пiдxiд дoзвoляe визнячити зв'язки мiж eлeмeн— тями тя цшим, cпiввiднocити пeвнi cтpуктуpнi oдиницi i3 зacoбaми ïx функцioнувaння. Пpи цьoму пeвнiй cтpуктуpi вiдпoвiдae тiльки зaзнaчeнa функцiя, i нявпяки, кoнкpeтнa функщя мoжe викoнувaтиcя лишe вiдпo— вiднoю cтpуктуpoю. Уciлякa кoнкpeтизaцiя функцiй зaбeзпeчуeтьcя 3a pa— xунoк утoчнeння клacу cтpуктуp, якi здaтнi ïï ви^няти. У peзультaтi oтpи— муeмo poзгaлужeну типoлoгiю зв'язкiв чacтин мiж coбoю тя цiлим. Цe дoзвoляe визнячити ймoвipнi cпoлучeння eлeмeнтiв у cиcтeмi, визнячяти cукупнicть функцiй як зacoбiв ïï пoвeдiнки 3a умoв збepeжeння cтpук— туpнoï цiлicнocтi. Пeвнa функцioнaльнa нeoбxiднicть Гpунтуeтьcя ня пepe— думoвi тoгo, qo мoжливo визнячити функцioнaльнi зяпити (унiвepcaльнi пoтpeби), якi мяють зaдoвoльнятиcя, яби cуcпiльcтвo нopмaльнo функцт — нувaлo тя збepiгaлocя. В icтopичнiй жe peтpocпeктивi cпocтepiгaeтьcя яви— qe нeлiнiйнoгo poзвитку i вдocкoнaлeння кoжнoï cуcпiльнoï функцiï, пoдiбнo дo «життeвoгo циклу» людcькиx тexнiчниx чи iншиx винaxoдiв: cпepшу пpoдукт (aвтoмoбiль, лияк чи кoмп'ютep) нeдoлугий i нeдocкoнa— лий; у циклi зpocтaння вш швидкo удocкoнaлюeтьcя пiд впливoм cукуп— нoгo iнтeлeкту бaгaтьox ocí6, у «3pwrn» cтaдiï пpoдукт мae дoбpi cпoжи— вaцькi якocтi i вдocкoнaлюeтьcя пoвiльнo, у зaключнiй cтaдiï вш вичepпуe пoтeнцiaлвиxiднoï твopчoï iдeï, вxoдить у cтaн cтaгнaцiï i aбo ж пocту-
паеться мшцем бiльш досконалим продуктам, або шзшше використо — вуеться у незмiнному виглядь
Тут слiд б пригадати одного iз розробникiв теорп функцiонaльного aнaлiзу Роберта Мертона, який стосуеться використання термшу «функцiя». Вiн визначав функщю як видимий нам прояв чи наслщок, що слугуе сaморегуляцii й адаптацп певно'1 системи до середовища [5]. Уточ— нюючи це поняття, Мертон видшяе п'ять його значень:
Функщя 1 — як суспшьне доручення, покладене на певного вико— навця.
Функщя 2 — як спецiaлiзовaний вид занять, який постае для шдивща постшним джерелом дiяльностi.
Функцiя 3 — як математичне розумшня функцii та функщонально'1 зaлежностi.
Функцiя 4 — як систематичний принцип зв'язку структурних оди— ниць.
Функщя 5 — як об'ективний наслщок для пристосування й штегро— ваност системи.
Слщ зазначити, що для функционального анал1зу Мертон вважае ос— новними третю та п'яту функци iз зазначених. Якщо ж розглядати з по— зицш функщонального aнaлiзу систему освiти, то слщ визначити 11 на— самперед як сощальний шститут, до складу якого входить реaлiзaцiя першо'1 та друго'1 функцii, зазначених Мертоном, та як сощокультурну пiдсистему соцiуму, що реaлiзуе четверту i п'яту функцii, i тому е своерiдно унiкaльною.
У межах функщонального aнaлiзу iснують також дослщження функцiй освiти з боку 1х впливу на соцiaльнi змши, на диференцiaцiю суспiльствa, на сощальну мобiльнiсть, якi набули популярностi у другш половинi 20 столiття (роботи цього напрямку польських сощолопв Я. Щепанського, Е. Адамського, французьких сощолопв Ж. Жерара, А. Турена ([6] та ш. цьому свщчення), у яких осв1та розглядаеться як фактор сощальних змiн у рамках теорп постiндустрiaльного суспiльствa, а сaмi 1х прaцi зумовили пiдвищений iнтерес i стимулювали поглиблення дослiджень теми «суспшьство й освiтa».
Теорiя освiти, що виникла на початку 20 столптя i спиралася на прaцi Л.Уорда, Е.Дюркгейма, Дж.Дью1 й iнших, головним чином розгля— дала освпу у зв'язку з концепщями соцiaльноi стратифшацп, розподiлу прaцi i виховання як суспшьного процесу, започаткувала соцiологiчнi ас— пекти дослщження 11 значення. У межах ще'1 школи об'ектом сощологп освии е розумiння освiти у принаймш двох значеннях: по-перше, як сощального iнституту, який виконуе функци соцiaлiзaцii, тобто пiдготов— ки та включення шдивща у рiзнi сфери дiяльностi суспiльствa; по-друге, як процесу i результату засвоення систематизованих знань i навичок, на— бутих шдивщом сaмостiйно або у процесi навчання у навчальних закла— дах. Сощальш ж функцii освiти розглядаються у широкому розумшш як
кaтeгopiя, qo вiдбивae змicт дiяльнocтi oкpeмиx eлeмeнтiв coцiaльнoï cиc— тeми у цiлoму i ïx взaeмoдiяльнocтi. А тому дo cклaду ocнoвниx функцш ocвiти як coцiaльнoгo iнcтитуту вiднocятьcя нacтупнi:
— сощально-економ1чш, по'язаш Í3 формуванням i розвитком i тс лeктуaльнoгo тя нaукoвoгo, тexнiчнoгo i кaдpoвoгo пoтeнцiaлу cуcпiльcтвa;
— соцiaльно-полiтичнi, пoв'язaнi i3 зaбeзпeчeнням бeзпeки cуcпiльcт— вя, coцiaльнoгo кoнтpoлю, coцiaльнoï мoбiльнocтi, ^rn^ro poзвитку cуcпiльcтвa, йoгo вiднocин щoдo зaгaльнoцивiлiзaцiйниx пpoцeciв;
— СОЦЮкультурш (культуротворч1), якл дозволяють розвивати, збepiгaти i тpaнcлювaти дуxoвну cпaдщину, фopмувaти ocoбиcтicть.
Пpoтe пpoцec aнaлiзу ocнoвниx acпeктiв функцioнувaння ocвiтньoï cиcтeми ocвiти нaдae мoжливicть виoкpeмити й iншу клacифiкaцiю ïï функцiй. Пo-пepшe, функцiю, яку мoжнa умoвнo пoзнaчити як збepeжeн— ня гeнeтичнoгo кoду cуcпiльcтвa. Вoнa пoлягae у зaбeзпeчeннi нacтупнocтi пoкoлiнь, у збepeжeннi нe лишe нaкoпичeниx знянь тя умiнь, нaукoвиx дocлiджeнь, фaктiв i уявлeнь, a й мopaльниx, eтичниx нopм, cуcпiльнo пpийнятиx тpaдицiй, зaгaлoм — зaгaльнoлюдcькиx цiннocтeй.
Тpeтя функцiя пoлягae у зaбeзпeчeннi мacoвoï пiдгoтoвки квaлiфiкo — вaниx фaxiвцiв, пepeдaчi пpoфeciйниx cтaндapтiв. Тoму мoжeмo cтвepджу— вяти, qo гoлoвнa мeтa eкoнoмiчнoï функцiï ocвiти пoлягae у зaбeзпeчeннi вищoгo piвня мaтepiaльнoï зaбeзпeчeнocтi тя пiдвищeннi piвня дoбpoбуту людини, з oднoгo бoку, a тaкoж зpocтaннi eкoнoмiчнoгo й пoлiтичнoгo cтaтуcу дepжaви — з iншoгo. Ocвiтa ж тут e cвoepiдним буфepoм, який пo— кликяний cтвopювaти oптимaльнi eкoнoмiчнi умoви як для шдивщя, тяк i для cуcпiльcтвa, щoби ïx iнтepecи знaxoдилиcя нe в ^arn кoнфлiкту, a в ^arn взaeмнoï cпiвпpaцi. Алe для цьoгo cлiд вpaxoвувaти нe лишe eM— нoмiчнi чинники; бiльшe тoгo — вoни взaгaлi пoвиннi вiдiйти ня дpугий плян. Сaмe тoму й aктуaлiзувaвcя acпeкт дocлiджeння ocвiти, який бeзпo— cepeдньo cтocуeтьcя ïï eкoнoмiчнoгo знaчeння, eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi. Пpи цьoму ввaжaeтьcя, qo eкoнoмiчний acпeкт функц^нувяння ocвiти включae в ceбe тpи cтopoни, кoжнa з якиx пoв'язaнa з вiдпoвiддю ня кoн— ^erae й вiднocнo caмocтiйнe зяпитяння:
1) яким чинoм eкoнoмiчнe cтимулювaння мoжe зaбeзпeчити нaйбiльш виcoкий piвeнь виклядяння знянь, ïx якicнe зacвoeння cтудeнтa— ми i фopмувaння ня цш ocнoвi виcoкoквaлiфiкoвaнoгo, кoнкуpeнтocпpo — мoжнoгo фaxiвця;
2) яким чинoм пoтpeби eкoнoмiки cуcпiльcтвa мoжуть визнячяти мo— тивящю дo нявчяння cтудeнтiв;
3) якими eкoнoмiчними зacoбaми мoжнa зaбeзпeчити няйбшьш eфeктивнe упpaвлiння ocвiтнiм пpoцecoм, йoгo poзвитoк як бeзпocepeдньoï пpoдуктивнoï ^ли cуcпiльcтвa.
He cлiд зябувяти, qo ocвiтa як coцiaльний iнcтитут у cучacнoму cуcпiльcтвi e тaкoж нaйвaжливiшим джepeлoм i кaнaлoм coцiaльнoï мoбiльнocтi тя вiдiгpae знячну poль у ^^яль^й дифepeнцiaцiï члeнiв
суспшьства. Вщ середини 60-х рок1в минулого стол1ття В умовах орiентaцii суспiльствa на масову культуру, а отже, масовшть i загальнодо-ступнiсть освiти, цей шститут став основним мехaнiзмом сощального добору i розподiлу шдивдав у рамках стрaтифiкaцiйних структур. Освиа на-була статусу нaйвaжливiшого засобу сощально1 мобiльностi, виконуючи роль каналу масових перемщень з одних сощальних прошaркiв в iншi. Якщо ощнювати диференцiюючи функцiю освiти, то слщ зазначити, що набувають сили i тaкi фактори, як престиж навчального закладу, його доступшсть i вщповщшсть якостi освiти 11 ринковiй вартости Адже процес освiти пов'язаний не лише iз пiдготовкою iндивiдa до певного виду д1яль— ностi, але й впливае на сощальний статус шдивща, будучи фактором, а не гарантом сощально'1 мобiльностi.
Зауважимо, що економiчнa функцiя соцiaльноi мобiльностi лише частково виявляе себе в адмш^тративно-командному суспшьства де провiдну роль вдаграе не мaйстернiсть та освiченiсть, а належшсть до певних iдеологiчних прошарщв i систем. (Наприклад, наше радянське минуле засвщчуе, що кар'еру найчаспше робили не за рахунок шдви— щення рiвня свое1 квaлiфiкaцii, а роботою у комсомольських i пар— тшних органах, збiльшуючи та змщнюючи таким чином бюрократичну систему.)
До важливших характеристик та критерiiв соцiaльно-економiчних функцш освiти безумовно можемо також вщнести формування iнтелекту— ального та кадрового потенщалу суспiльствa, бо значення такого фактора як яисть людських ресурив зросло на межi тисячолiть багаторазово.
Серед складниив поняття освiти як безперервного процесу вироб— ництва знань, яисно'1 характеристики головно'1 продуктивно'1 сили суспшьства, умови перетворення науки у безпосередню продуктивну силу, сукупносп знань про природу та суспшьство, шформацшний фонд, природну мету розвитку людського суспшьства та суспшьного засобу до— сягнення ще'1 мети можна визначити наступш вщносно 11 функцiонaльноi ролi та значення.
Освiтa несе на собi пiзнaвaльну функцiю, це праця, що несе людиш рaдiсть вщкриття зaконiв, за якими розвиваеться природа та суспшьство. I якщо в цшому праця — це взаемод1я природи та людини, то осв1та по— легшуе умови ще'1 взаемоди i пiдвищуе результaтивнiсть у вмх формах, сферах та галузях.
Сучасне виробництво базуеться на високш iндустрiaльно-iнфор — мaцiйнiй основi i вимагае вiд бiльшостi учaсникiв належного рiвня науко— во-технiчноi освiти, оргашзаци й упрaвлiння виробництвом, а у бшьш широкому знaченнi ефективностi, економiчного зростання (ефективного ВЩТВОрення); передбачае не лише знання техшки та технологи виробниц— тва, але й закошв справедливого розподшу, еквiвaлентного обмiну, отже, високого — адекватного потребам — рiвня знань економiчного, еко— лопчного та соцiaльного профiлiв.
Зpoзумiлo, qo пepexiд Укpaïни дo pинкoвиx ocнoв caмopeгулювaння тя фopмувaння пocтiндуcтpiaльнoï eкoнoмiки в умoвax пoглиблeння rao— бaлiзaцiï вимaгae бiльш виcoкoï eкoнoмiчнoï культуpи вcix cуб'eктiв pин— кoвиx вiднocин, i цe пiдтвepджуeтьcя пpaктикoю пepexoду, якя oбтяжeнa кpизoвими явищями тя знижeнням життeвoгo piвня нaceлeння (cпaд ви— poбництвa, зpocтaння цш, знижeння iнтepecу дo ocвiти i знижeння ïï eфeктивнocтi).
Сepeд ocнoвниx пpичин, qo пpизвeли Укpaïну дo зaгaльнoï кpизи, мoжeмo виoкpeмити в^ута^ть знянь, умiнь i нaвичoк paцioнaльнoï пo— вeдiнки кoжнoï людини в умoвax pинку, a тaкoж poзумнe cтвopeння циx умoв. Екoнoмiкa як cиcтeмa eфeктивнoï opгaнiзaцiï виpoбництвa мй^я-ще виконуе cboï функци в vmobüx псштично! стабшьность Та з шшого бoку, викopиcтaння oдниx лишe пoлiтичниx мoтивiв в упpaвлiннi eM— нoмiкoю зaгpoжуe нeгaтивними нacлiдкaми, тому qo цe cупepeчить eкo— нoмiчним зaкoнaм poзвитку cуcпiльcтвa, cуcпiльнoгo виpoбництвa тя eтa— пям йoгo уcуcпiльнeння ня бaзi вiднocнoгo poздiлу тя cпeцiaлiзaцiï.
Haдaння пoвнoï пepeвaги нaцioнaльнoму в eкoнoмiцi тaкoж нe мoж— ня ввяжяти iдeaльним вapiaнтoм для cучacниx умoв тoму, qo eкoнoмiкa в шиpoкoму poзумiннi як няукя i як пpaктикa e iнтepнaцioнaльнoю. Вiдтaк, нaцioнaльнi (як i тepитopiaльнi) кopдoни — цe paмки, qo пepeшкoджaють ïï poзвиткoвi. Haгoлocимo, qo зaцiкaвлeнicть пoлiтичними тя пepeвaжнo нaцioнaльними aмбiцiями пpизвeлo в Укpaïнi дo пocлaблeння дepжaвнoгo кoнтpoлю 3a пpoцecaми пepeвeдeння eкoнoмiки ня pинкoвi умoви poзвит—
ку. А cпoдiвaння ня iнтeгpaцiю у cвiтoвий pинoк, 3a умoви вiдcутнocтi внутpiшньoгo, пpизвoдить дo витicнeння нaцioнaльнoгo виpoбництвa тя пepepoзпoдiлу нaцioнaльнoгo бaгaтcтвa 3a мeжi дepжaвниx кopдoнiв.
Oтжe, кapдинaльнi змiни в eкoнoмiцi, пoв'язaнi i3 пepexoдoм дo pин— ку, вимягяють пpинципoвo нoвиx мeтoдiв упpaвлiння тя, мoжливo, нoвиx кepiвникiв. I ними пoвиннi бути вceбiчнo ocвiчeнi люди, якi мяють гли— бoкi зняння cвoeï cпpaви, poзумiтиcя ня зaкoнax cвoeï пpoфeciï. Тoму нaйбiльш poзумним виxoдoм 3i cтaнoвищa, якe cклaлocя, дo toto ж coцiaльнo-opieнтoвaним, ня няш пoгляд, e пocилeння cиcтeми eкo— нoмiчнoï ocвiти, qo дae дocтупну i дocтoвipну для вcix iнфopмaцiю пpo eкoнoмiчнi зaкoни poзвитку людcькoгo cуcпiльcтвa, зoкpeмa i пpo зaкoни pинку, aджe пocилeння тя poзшиpeння eкoнoмiчнoï ocвiти cуcпiльcтвa нaдae пpaвo кoжнoму ня учacть i вiдпoвiдaльнicть 3a якшть тя eфeк— тивнicть дiлoвиx, виpoбничиx вiднocин, нaукoвi ocнoви дiлoвoï eтики й eкoнoмiчнoï культуpи.
Тяким чинoм, caмe в eкoнoмiчнiй ocвiтi вбaчaeмo oб'eктивну умoву гумaнiзaцiï виpoбничиx вiднocин, qo e умoвoю peзультaтивнocтi тя eфeк— тивнocтi циx вiднocин, умoвoю дeмoкpaтизaцiï упpaвлiння виpoбництвoм i coцiaльнoï йoгo opieнтaцiï. Цивiлiзoвaнe cуcпiльcтвo — цe нacaмпepeд ocвiчeнe cуcпiльcтвo, якe тoчнo знae qo йoму пoтpiбнo будувяти i як пoтpiбнo будувяти. Людиня, будучи втiлeнням cукупнocтi cуcпiльниx
в1дносин — економ1чних, пол1тичних, моральних та 1нших, як1 виявля— ються у взаемоди, вщтворюеться ще починаючи з1 школи.
Серед одних 1з основоположних функцш осв1ти е також методо— лопчна, СУТШСТЬ яко'1 полягае у науковому обГрунтуванш форм 1 метод1в практично1 реал1заци знань закошв, за якими розвиваеться природа та суспшьство. Це забезпечуе можлив1сть створення (на баз1 шзнання) бшьш конкретних наукових рекомендацш з використання вимог природ— ничих 1 суспшьних закошв у реальному житл, суспшьному виробництвь
Якщо розглядати реальш можливост прояву ще1 функци у систем1 економ1чно1 освгти, то вони залежать вщ шзнання 1 використання вимог системи тих економ1чних закошв, як1 виражають стшк1 причинно-насл1дков1 зв'язки м1ж виробництвом 1 споживанням, 1х ринковою фор— мою прояву — попитом 1 пропозищею; кшьк1стю грошей у об1гу та р1внем ц1н; потребами й можливостями державного сектору економ1ки, сп1вв1дношення м1ж державними прибутками 1 витратами.
Прикладом методолопчного п1дходу до створення ринково1 еко— ном1ки може бути вщома модель соц1ально ор1ентовано1 ринково1 еко— ном1ки, абстрактна уява 11 причинно-наслщкових зв'язк1в. У так зван1й класичнш модел1 ринково1 економ1ки найб1льш удало представлеш вс1 11 елементи: рух товарно1 вартост1 опосередковуеться грошовою; 1х р1вн1сть за варт1стю п1дтверджуеться д1ею закону вартост1 та виражаеться р1внян— ням обм1ну; порушення вимог закону кшькосп грошей в об1гу (для папе— рових грошей) проявляеться у зростанш цш; д1я закону вартост1 на зовн1шньому ринку призводить до перерозподшу вартост1 нац1онального продукту та нацшнального багатства на користь шдустр1ально розвинутих держав; зниження куп1вельно1 спроможност1 грошей на внутр1шньому ринку призводить до зниження обмшного валютного курсу на зов— шшньому ринку, пропорцшному зб1льшенню зовн1шнього боргу, подо— рожчанню в1тчизняних товар1в, загальному зростанню цш 1 зниженню життевого р1вня населення.
Враховуючи роль фшанс1в як головних регулятор1в ринково1 еко— ном1ки, вважаемо за необхщне негайне п1двищення р1вня економ1чно1 та ф1нансово1 осв1ти вс1х суб'ект1в ринкових в1дносин.
Зазначимо також, що достов1ршсть 1нформац11 та защкавлешсть дер— жавних орган1в у наявносп й розповсюдженн1 11 через систему освгти, при безсумн1вн1й доступност1 до не1 вс1х громадян, створюе реальну мож— лив1сть св1домо1 повед1нки вс1х громадян у рамках (нормах) економ1чно1 культури, д1лово1 етики та адекватно1 участ1 кожного в виробництв1 та споживанш сукупного сусп1льного продукту та нацшнального доходу.
Таким чином, можемо констатувати те, що можлив1сть перетворення науки у безпосередню продуктивну силу залежить вщ р1вня 1 якост1 осв1ти; к1лькост1 знань, як1 визначають програму подготовки фах1вця, швидкост1 оновлення знань, удосконалення методик, перетворення знань в умшня.
Осв1та як специф1чна форма прояву продуктивних 1 виробничих вщносин, як похщна одного й шшого виступае одночасно 1 кшцевою ме— тою суспшьного виробництва у форм1 всеб1чного розвитку особистосп, а також водночас засобом досягнення мети у якост процесу пращ з пере— дач1 та нагромадження знань, як1 щдвищують ефектившсть виробництва у вс1х сферах цшеспрямовано1 д1яльност1 виробничих вщносин у рамках, визначених саме осв1тою.
З шшого боку, розвиток продуктивних сил1 виробничих вщносин, обумовлений визначеним р1внем осв1ти, перетворюеться на економ1чний 1 сощальний прогрес суспшьства також саме посередництвом освгти, як найбшьш адекватно1 системи виробничих вщносин — вщносин ор— гашзацп та управлшня виробництвом.
Таким чином, пол1теконом1чний анал1з економ1чно1 функци осв1ти дае нам щдГрунтя для визначення осв1ти як:
— фактору вщтворення головно1 продуктивно1 сили суспшьства — робочо1 сили (сукупност1 ф1зичних 1 духовних зд1бностей людини, як1 у к1льк1сному та як1сному в1дношенш в1дтворюються в систем1 осв1ти) 1 це е основним економ1чним призначенням осв1ти;
— накопичений потенц1ал(за р1внем осв1ти та к1льк1стю осв1чених людей), який створюе умови для науково-техшчного прогресу, можли— вост1 п1двищення продуктивной прац1 за допомогою перетворення нау— ки на безпосередню виробничу силу, яка забезпечуе прир1ст нащональ— ного прибутку за рахунок осв1ти;
— систему, яка щдвищуе економ1чну грамотшсть та економ1чну культуру людей, тобто сприяе удосконаленню виробничих в1дносин за допомогою глибшого шзнання та узгодження реал1заци сво1х 1нтерес1в з вимогами економ1чних закон1в, що, у свою чергу, забезпечуе наукову ор— гашзащю й управлшня сусп1льним виробництвом за допомогою удоско— налення само1 суспшьно1 форми виробництва — виробничих вщносин. Економ1чна осв1та вс1х суб'ект1в ринкових вщносин, на наш погляд, е едино в1рним, науково обГрунтованим 1 ефективним шляхом забезпечен— ня збалансованого та сощально ор1ентованого розвитку суспшьства;
— базу, яка створюе умови для гармошзаци штерес1в у суспшьств1 на творч1й основ1 (що вшьна в1д забобон1в та насильства). Адже справжня свобода — це необхщшсть осмислення кожною людиною свого м1сця у суспшьств1, свое1 рол1, значимост1 та в1дпов1дальност1;
— ус1 атрибути якост1 робочо1 сили, все те, що робить людину осо— биспстю 1 вщтворюеться за допомогою осв1ти як специф1чно визначеного процесу пращ, мае цшу низку особливостей, що в1др1зняють 11 в1д 1нших процес1в, як1 мають м1сце в матер1альному виробництв1 та створюють ма— тер1альш блага;
— процес прац1 1з забезпечення осв1ти е складником процесу вщтво— рення робочо1 сили 1, тим самим, е складовою суспшьного вщтворення у цшому, що визначае вщтворення продуктивних сил 1 виробничих вщно-
cин будь-я^то cпocoбу виpoбництвa, a тим бiльшe cвiдoмoгo тя coцiaль— нo opieнтoвaнoгo pинкoвoгo.
Oкpiм тoгo, уcтaлeнa звичкя пpo тe, qo peзультaтoм ocвiти e cиcтeмa знянь, умiнь i нaвичoк, qo пepeдaютьcя людинi у пpoцeci нявчяння, ня няш пoгляд, нe дoзвoляe oбчиcлити кoнкpeтний peзультaт дiяльнocтi цieï гaлузi, aджe для poзумiння пpиpoди ïï peзультaтiв нeoбxiднe poзмeжувaння цiлeй дiяльнocтi у cфepi ocвiти. Пpoблeмa пoлягae у тому, qo пoзитивний eфeкт, пopoджeний дiяльнicтю ocвiтньoï cфepи, мoжe oтpимaти cвiй вияв у двox вимipax: ц мoжуть бути пepвиннi peзультaти i кш^вь Пepвинни — ми, нaoчними виявляютьcя peзультaти, якi oбумoвлюютьcя внутpiшнiми цшями само! ocBÎTHHCbKoï д1яльносп. Такими внутрппшми цшями можуть бути, нaпpиклaд, зaгaльнe oxoплeння дiтeй шкiльнoгo вiку зaгaльнoю ocвiтoю, випуcк пeвнoï кiлькocтi квaлiфiкoвaниx пpaцiвникiв 3a piзними cпeцiaльнocтями, випу^ фaxiвцiв вищиx piвнiв ocвiти
Зaзнaчeнi пoкaзники cтaють opieнтиpaми для визнaчeння peзультaтiв функщонування ocbíth як специф1чно! галуз1 людсько! д1яльносп. А се-peд ниx cлiд виoкpeмлювaти кльккт параметри системи освти, тяк як вeличину витpaт ня ocвiту (зaгaлoм i 3a piвнями), кшькють зaклaдiв ocвiти, кiлькicть учнiв, cтудeнтiв, виклaдaчiв тя iншиx пpaцiвникiв галуз^ hkí е шдикаторами виробничо! функци ocbîthloï галуз1 «витрати — ви-пуск».
Oднaк пoдiбний гaлузeвий п^даи щoдo визнaчeння peзультaтiв ocвiтньoï дiяльнocтi нe вiдбивae, ня няшу думку, пoвнoю мipoю peaльнoгo внecку ocвiти у пpoцec poзвитку cуcпiльcтвa. Ta cумa знянь й iнфopмaцiï, якя зaклaдeнa нявчяльними плянями i пepeдaeтьcя у пpoцeci нявчяння, як пpaвилo, нe cпiвпaдae з тieю cумoю, qo peaльнo зacвoeнa cуб'eктoм i будe викopиcтoвувaтиcя у йoгo виpoбничiй, coцiaльнiй дiяльнocтi aбo пoбутi. I як нacлiдoк ди вcix piзниx cуб'eктивниx i oб'eктивниx пpичин, ri витpa— ти i зуcилля, qo витpaчeнi ocвiтньoю гялуззю, мoжуть мяти як peзультaт дужe piзнi oбcяги зняння, iнфopмaцiï, умiнь i нaвичoк, утiлeниx в iнтe— лeктi cвoïx учнiв. I кiлькicнi пapaмeтpи випу^у cиcтeмoю ocвiти пpo цe нiчoгo нe cвiдчaть. Знaчнi гpoшoвi витpaти cуcпiльcтвa ня ocвiту мoжуть мяти piзну eфeктивнicть, виявитиcя тaкoж у piзнiй якocтi зaгaльнoï ocвiти чи пiдгoтoвки фaxiвцiв.
Тяким чинoм, кiнцeвi peзультaти ocвiтньoï дiяльнocтi e тieю cумoю знянь, нaвичoк, умiнь, як зacвoeнi людьми у пpoцeci нявчяння i peaлiзo— вaнi у пpoцeci ïx нacтупнoï дiяльнocтi. Цi peзультaти вiдpaзу нe e oчeвид— ними, a лишe впpoдoвж тpивaлoгo чacу peaлiзуютьcя у фopмi пeвниx здo— буткax, зoкpeмa зpocтaннi ocoбиcтoгo дoxoду, пiдвищeннi пpoдуктивнocтi пpaцi, викoнaннi гpoмaдянcькoгo oбoв'язку i дoтpимaннi пpaвилcпiвжит-тя îoqo. А тoму для cуcпiльcтвa в цiлoму вoни мяють виявит^я у 3po— cтaннi cукупниx пoкaзникiв eкoнoмiчнoгo i coцiaльнoгo poзвитку ^яши. Влacтивicть ocвiти peaлiзувaтиcя в мaйбутньoму зpocтaннi дoxoду, як
шдивщуального, так i суспiльного, i надае пiдстави характеризувати вит— рати на освгту як iнвестицii.
Результатом ocbíth е також формування певного комплексу шзна— вальних, професiйних, особистих та комушкативних характеристик iндивiда.
Лiтература:
1. Гаврилишин, Богдан. До ефективних суспшьств: Дороговкази в майбутне: доп. Римському Клубов! / Б. Гаврилишин; упоряд. В. Рубцов. — Вид. 3-те, допов. - К.: Ушв. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2009.
2. Brandt R. An Assessment of teaching: conversation with Lee Shulman // Educational Leadership. - № 46(3) - 1998.
3. Ковальський Т.Дж. Проблемш ситуацц в керуванш освиою/ Т.Дж. Ковальсь-кий. — Львiв: Лiтопис, 2003.
4. Капитонов Э.А. Социология XX века / Э.А. Капитонов. — Ростов-на-Дону: Феникс, 1996.
5. Мертон Роберт. Социальна теория и социальная структура / Социология сегодня. Проблемы и перспективы. — М., 1965.
6. Турен А. Возвращение человека действующего. Очерк социологии/А. Турен. — М.: Научный мир, 1998.
Олег Куклин. Образование как социальная система: экономические аспекты функционирования
В статье осуществлена попытка политэкономического анализа функционирования системы образования в обществе, предлагается определение ее основных задач на современном этапе; характеризуются основные факторы, которые обеспечивают эффективность функционирования образовательной системы. Отдельно анализируется экономический аспект функционирования образования: опре— деляются основные экономические законы, влияние которых на систему образования есть наиболее важным. Предлагается путем сравнения экономической и образовательной систем общества оп— ределить эти общие законы, учет которых есть крайне необходи— мым для формирования грамотной государственной политики в об— щественной сфере и их дальнейшего исследования.
OlegKuklin. Education as a Social System: Economical Aspects of
Functioning
Author presents the political and economical analysis of education system functioning in the society. Its main tasks at present time are determined. The basic factors which provide the efficiency of the education system functioning are described in the paper as well The author pays special attention to the economical aspect of education system functioning. Basic economical laws are determined which influence on the education system is of great importance. The common principles of the economical and educational systems of the society are proposed to determine on the base of comparative approach. These principles are necessary to be taken into account for creating a competent state policy in the social area and for their further research.
