ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТі ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ "ЗЛИТТЯ КУЛЬТУР" - ДОСВіД РОЗВИНЕНИХ КРАїН (США, КАНАДА, АВСТРАЛіЯ, ВЕЛИКОБРИТАНіЯ, НіМЕЧЧИНА) Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Г л

ПСИХОЛОГ1ЧН1 НАУКИ

V

УДК 316.647.5:005.73:373

Б01: 10.15587/2313-8416.2017.98410

ФОРМУВАННЯ ТОЛЕРАНТНОСТ1 ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ «ЗЛИТТЯ КУЛЬТУР» -ДОСВ1Д РОЗВИНЕНИХ КРА1Н (США, КАНАДА, АВСТРАЛ1Я, ВЕЛИКОБРИТАН1Я, Н1МЕЧЧИНА)

© I. С. Шпильова

У статтi розглянуто демографiчнi, соцiально-психологiчнi та культурт передумови формування кому-ткативно'1' толерантностi через призму «злиття культур». Визначено сутнiсть таких понять, як «му-льтикультуралгзм», «полiетнiчне середовище», «толерантнкть». Охарактеризовано тдходи до визна-чення i до^дження толерантностi, етнiчноi мжеттчно'1) толерантностi на прикладi ряду крат (США, Канада, Австралiя, Великобританiя, Шмеччина).

На основi свтового досвiду представлено головт напрямки формування толерантностi в умовах втчи-зняно'1' системи виховання та освти

Ключовi слова: толеранттсть, мультикультурал1зм, полiетнiчне середовище, плюрализм, культурна деприва^я, асимiляцiя, iдентифiкацiя

1. Вступ

Змши, що вщбуваються в Укра!ш, так як, де-мократизащя сустльства, iнтернацiоналiзацiя, побу-дова правово! держави через визнання основних прав i свобод людини, розширення можливостей для роз-витку духовних i матерiальних потреб особистостi, актуалiзують проблему готовносп пiдлiткiв та юна-шв до вибору самостiйно вiдповiдальноi дп в сота-льно-економiчному i культурному житп. Цi тенденцii розвитку пропкають досить суперечливо в Укра!ш, вимагають переосмислення цiлей i результатiв освь ти. В якостi головного результату освгги повинна ро-зглядатися готовшсть i здатнiсть молодих людей нести особисту вщповвдальшсть за власне благополуч-чя i благополуччя сустльства, в якому вони живуть, не порушуючи «закони» толерантностi.

Забезпечуючи мехашзм трансляцii' етнiчноi спадщини новим поколшням, разом iз тим постае не-обхiднiсть забезпечення iнтеграцiйних процесiв, за-кладання основи для розумiння i спiлкування з шши-ми культурами, нащлювання учнiв/студентiв на вмiння тдтримувати i розвивати дiалог культур.

Мультикультуралiзм е тим iз аспектiв толерантности який показуе молодому поколшню парале-льнiсть iснування взаемопроникаючих культур, яш збагачують i розвивають особислсть в загально-людському руслi масово! культури. Формування то-лерантностi шдлитав та юнакiв через призму «злиття культур» демонструе досвщ розвинених кра!н (США, Канада, Австралiя, Великобриташя, Шмеч-чина). Де, перебуваючи щоденно в полiетнiчному середовищi, у особистосп формуються такi важливi загальнолюдськi риси, як честь, повага, достошство,

терпимють, формуеться «правильна» багатонащо-нальна щентичшсть, активiзуеться «висока» грома-дянсько-правова культура.

2. Лггературний огляд

Психолого-педагогiчне виховання толерантно-стi е найважливiшою ланкою системи освгги, що по-еднуе в собi освiтню i виховну функци, а також е об'ектом пильно! уваги педагогiв, психологiв, куль-турологiв та фiлософiв. Особливо! уваги заслуговуе проблема формування культури мiжнацiональних вь дносин, виховання мiжетнiчноi толерантносп через призму «злиття культур». Проблемам мультикульту-рно! освiти присвячено пращ таких науковщв, як Бахов I. С. [1], О. £. Гомшко [2], Огiенко О. I. [3], та ш. Серед заруб1жних науковiв слiд вiдмiтити таких, як Banks J. [4], Nieto S. [5], Sliter K [6 ] та ш.

Проблеми побудови демократичного сустльства, а саме весь спектр правових, сощальних та юто-ричних питань, пов'язаних з юнуванням людини в сучасному полiкультурному свт, визначення ii по-зицй' i способiв взаемодп з навколишнiм свггом - ось тi питання, над якими працюють фахiвцi багатьох кра!н свiту. Розстановка акцентiв на «правах i обов'я-зках громадян», на потребi в «участi» активних гро-мадян в громадянському суспiльствi стала в цен^ уваги Мiжнародних оргашзацш (ЮНЕСКО, Рада £в-ропи, ОБС£), конференцiй глав держав, полiтикiв, громадськосп, стурбованих станом демократично! культури в £врош та свiтi. Декларацiя принцитв то-лерантностi, затверджена резолюцiею 5.61 Генераль-но! конференцй' ЮНЕСКО ввд 16 листопада 1995 р. привнесла свш вклад у розвиток толерантносп [7].

Незважаючи на ряд праць iз дано! проблематики та чимало! кiлькостi мiжнародних документiв, принципово важливим е винайдення оптимальних шляхiв формування «укра!нсько!» толерантностi в системi мультикультурного середовища, спираючись на усталенi догми мiжнародного права та досвiд за-рубiжних кра!н. Адже на сьогодшшнш день так i не вироблено комплексно! системи формування толера-нтносп у контекстi «злиття культур».

3. Мета та задачi дослiдження

Мета дослвдження - вивчення досвiду формування толерантносп пiдлiткiв через призму «злиття культур» на прикладi ряду розвинених кра!н (США, Канада, Австралш, Великобританiя, Нiмеччина).

Для досягнення мети були поставлен! наступнi

задачi:

- з'ясувати сутнють та прояви мультикульту-ралiзму як одного iз аспекпв толерантностi;

- розглянути пiдходи до визначення i досль дження толерантносп, етнiчноi (мiжетнiчноi) толера-нтностi на приклад зарубiжних кра!н;

- спираючись на мiжнародний досвiд предста-вити головш напрямки формування толерантностi в умовах вичизняно! системи виховання та освгга.

4. Формування толерантностi через призму «злиття культур»

Толерантшсть е сенсоутворювальним компонентом цiннiсноi' системи особистосп, сприяе збере-женню особиспсно! цiлiсностi, е динамiчним фактором особиспсного становлення, детермiнантою роз-витку мотивацiйноi сфери психологiчно здорово! особистосп. Особистiсна толерантнiсть набувае ви-няткову важливють саме в пiдлiтковому вщ як характеристика iнтегральна та багатовимiрна, як здат-нiсть особистосп протистояти фрустрацii, агресп, стресу, ризику, невизначеностi, зберiгаючи психоло-гiчну стшшсть [1].

Мультикультуралiзм е одним iз важливих ас-пектiв толерантностi, що полягае у вимозi паралель-ного юнування культур з метою !х взаемного прони-кнення, збагачення i розвитку в загальнолюдському руслi масово! культури. У рядi розвинених кра!н (США, Канада, Австралiя, Великобританiя, Шмеччи-на) iдея мультикультуралiзму започаткована досить давно, адже в них спостертаеться значний приплив iммiгрантiв. Саме тому, мультикультуралiзм перед-бачае насамперед включення в культурне поле цих кра!н елементiв культур iммiгрантiв. 1деею мульти-культуралiзму та толерантносп пронизаш усi учбовi заклади, починаючи вiд дитячого садочка до вищого навчального закладу. Важливим етапом в розвитку щей мультикультурно! освгга в цих кра!нах виявили-ся концепцп крос-культурного середовища.

Педагогiкою США, Канади та Австралii сфор-мульоваш илька концепцiй мультйкультурно! освiти:

- концепщя Дж. Бенкса «освиньо! рiвностi» [4];

- критична модель С. Шето передбачае кiлька рiвнiв пiдтримки плюралiзму: «терпимiсть, прийнят-тя, повага, солщаршсть i критикам» [5];

- концепцiя антирасистсько! освiти К. Сллера, яка розглядае мультикультурну освиу як процес ввд-

поввдних систематичних шкiльних реформ, зв'язки таких реформ i соцiальних змiн [6].

Так, наприклад, мiста Торонто та Ванкувер здавна вiдомi як не пльки «економiчнi двигуни», але i як провiднi мегаполiси свiту, що мають велику «освiтньо-навчальну вагу» як в регюш, так i на державному та мiжнародному рiвнi [6]. Часто цi мiста називають «освiтнiми» мегаполiсами з найбiльшим рiзноманiттям культур, адже бiльше половини населенна е iммiгрантами, дiти яких навчаються у самих престижних ВУЗах Канади. Ввдмшною особливiстю Торонто та Ванкувера е сформована традищя тдт-римки нацiональних культур i звича!в iммiгруючих груп населення. Окрiм цього, щороку на навчання до Канади при!здять дiти рiзних вiкових категорш, якi мають можливiсть жити у мюцевих сiм'ях, тим самим кошюючи не тiльки потрiбний акцент англшсь-ко! мови, але i поглинаючи мiсцевi традицii, культур-ний уклад ам'!, вiдношення членiв ам'! до соцюло-гiчноi та культурно! асимшяци. Саме тому, сощаль-но-полиична, демографiчна, культурна трансформа-цiя кра!ни активiзувала пошук психолого-педаго-гiчних, полличних та культурних рiшень проблем, як! можуть виникати з огляду на штереси всiх пред-ставлених в суспшьста етнокультурних груп.

В таких мюцях США, як Кембридж, Кал!фор-шя, Чикаго, Нью-Йорк та ш. досить яскраво просте-жуються можливосп культурного обм!ну молод! з усього свиу i громадян США. Учш р!зних вжових категорiй потрапляють у полшультурне середовище, мiжетнiчний дiалог ведеться майже !з дитсадка. Так, навчання в початковш школ! в США тривае 5 рошв, далi йде навчання в середнiй школ! (6-8 класи), попм - навчання у вищш школ! (9-12 класи). Серед-ню освиу зазвичай дни зашнчують в 18 рошв, навчання в нш завершуеться отриманням Диплому про середню освиу. Примггаим е те, що при такому тд-ход! до системи освгга, коли дитина потрапляе в по-лшультурне середовище !з 5 рошв, формування толерантносп, терпимосп, потр!бного етшчного д!алогу та культурно! конверсп вщбуваються до шнця зашн-чення ВУЗу так би мовити вже мимовшьно, альтру!с-тично-шстинктивно. Звюно, такий шдхвд до навчання юнуе ! в ряд! шших кра!н, але досввд США та Канади, на думку автор!в е показовим.

Щодо Австралл, то культура таких «освишх» мюць, як Садней, Дарвш, Мельбурн захоплюе своею багатограншстю та багатонацюнальною спшьнотою. В!д середньо! школи до ушверситету гадлики та юнаки занурюються в атмосферу доброзичливосп, комфорту, !ндив!дуального сприйняття колективом. В Австралп навчаються вихщщ !з Ново! Зеланди, Китаю, Великобритании 1ндп, В'етнаму та ш. кра!н. Мь ксування культур по суп фшсуе у психщ особистос-п «адекватний» шдхщ до етшчних меншин, випсня-ючи тим самим у сввдомосп будь-яш прояви расизму ! дискримшаци. Державна пвдтримка робить в Австралп усе можливе, щоб захистити нацюнальш мен-шини ввд будь-яких посягань на !х волю, свободу, виб!р, бажання навчатися та отримати знання ввд авс-тралшських виклач!в-спещал!спв.

Тож, ввдмпимо, що в основ! концепцш мультикультурно! освгга в США, Канад! та Австрали лежать

кшька базових установок культурно--плюралютичю1 спрямованосп: демографiчна та полiтико-iдеологiчна, сощально-етшчна. Нормативно-правовiй базi державного регулювання в дусi мультiкультуралiзму (США, Канада, Австраля) притаманнi такi важливi риси, як [8-10]:

- спрямовашсть на виршення проблеми р!вно-стi освггшх можливостей для дiтей усiх iммiгрантiв;

- пiдтримка представникiв рiзних етнчних груп i збереження 1х культур, боротьба з рiзними формами прояву расизму i дискримшацп;

- тдвищення соцiального рiвня представникiв рiзних етнiчних груп як спосiб досягнення рiвностi освiтнiх можливостей.

Також додамо, що сьогоднiшня мультикульту-рна система освгга в цих крашах - це результат бага-товiковоï боротьби з рiзними напрямками будь-яко! дискримшацп на неповаги до iнших етнойв. Тради-цiйна система освiти в США, Канащ та Австралп за-снована на iдеях асимiляцiï, багатокультурносп. Складовi цieï концепцiï мiстять виключення «штеле-ктуального поглинання» малих субкультур. В основi етноцентристських i асимшяцшних педагогiчних iдей лежать фiлософськi, культуролопчш та соцiальнi установки, зокрема теори «плавильного котлам», «мо-вного комфорту», «соцiальноï репродукцiï», «культу-рноï сумюносл» та виключення будь-яко1' «культур-но1' депривацiï» i iн. У той же час, мультикультурна освiта н!як не призведе до руйнацiï нацюнально1' цш-сностi, адже сформованi цшносл цих краïн мiстять досить мщну iдеологiю, «вiдкритий» свiтогляд, «ра-цюнальш» переконання. Будь-яка атака на порушен-ня загальнонацiональних традицiй i культури розчи-няеться пiд впливом ввдповщних освiтньо-виховних заходiв. 1де1' полiкультурноï, антиасим™цшно1' освь ти продовжують надавати вагомий вплив на педаго-гiку i освиу в США, Канадi та Австралп.

До недавнього часу таю краши, як Великобри-танiя та Шмеччина досить активно шдтримували по-зицiю мультикультуралiзму, так би мовити «единого котла», ввдкриваючи дверi уйм бажаючим шмпран-там. На сьогодшшнш день у Великобританй, Шмеч-чин стоïть гостра необхiднiсть обгрунтування i реаль зацй' освiти, що протистопъ ксенофобй' та м!жнацюна-льно1' ворожнеч! Великобританiя являе собою яскра-вий приклад втшення в життя моделi «жорсткого» му-льтикультуралiзму: в кран була не тiльки розроблена i активно впроваджувалася широка система заходiв з пiдтримки нацiональних меншин з метою збереження ними самобутносп, культури, традицш i звичаïв, але й прийнято низку законiв, спрямованих на недопущення будь-яких форм дискримiнацiï за нацюнальною або расовою ознаками. Адже, як ввдомо, в Великобританiï навчаються вих!дш не тiльки iз европейських краïн (Бельгiя, Польща, Хорватiя. Грузiя та iн.), але i ряду мусульманських краïн (ОАЕ, Саудiвська Аравiя, Пакистан, Кувейт та ш). Толерантнiсть по суп перетво-рилася в догму, яка вимагала ввд британцiв неухильно-го дотримання. В останн роки проблема тдготовки щдлптав та юнакiв до життя в багатонацюнальному сустльсга в умовах посилено1 багатонацiональностi i полшультурносп знаходиться в центр! уваги проввд-

них дослвдницьких центрiв Великобританй' та Шмеч-чин !з метою недопущення «расизму».

Головною метою цившьно-правово1' освгти у Великобританй' та Нiмеччинi е виховання особистос-■ri, яка живе передусiм в демократичному сустльства Перемiщуючись по ступеням «дитсадок-школа-уш-верситет» така особиспсть повинна володти:

- певними знаннями (правовими, полгтолопч-ними, економ!чними, соцюкультурними);

- вмшнями (будь-то Християнин чи Мусл!м вмгти анал!зувати, поеднувати цшносп в единий ко-шик «високотолератно1' особи»);

- цшностями (поважати вдач! людини, ïï ком-петентшсть, пдшсть, громадянську позицш);

- мати неабияке бажанням брати участь в сус-шльно-полггачному житп т!е1 краши, де навчаеться або працюе на даний момент.

Принцип д!яльшсного шдходу, який в цих крашах безпосередньо ор!ентований на актившсть людини, дозволяе реал!зувати творч! начала кожного. Спшьно з принципом включеносп вш пвдсилюе су-б'ектн позицп, оргашзовуе живий досввд буття i вщ-носин в контекст! громадянсько1' системи освгга.

Надзвичайно важливим та, на думку автор!в, досить показовим для ряду краш (США, Канада, Ав-страл!я, Великобриташя, Шмеччина) е принцип емо-ц!йно1 вщкритосп вихованщв, осшльки емоцй' хоч i сощальш, але вони мають !ндив!дуальне вираження. Нерщко можна спостериати емоцй' толерантносп та поваги, як! реал!зоваш вихованцями через адаптивш мехашзми i мехашзми так би мовити «зараження». Вони ушкальним чином, експресивно вплияються в шшльне або студентське середовище. Емоцй' впли-вають на продуктившсть штелектуально1' д!яльносп, творчють i пошук смисл!в, а 1'х вщкрилсть стимулюе розумшня, сощальну ввдповщальшсть i свщомють. Вважаемо, що емоцшшсть вихованщв цих краш е досить специф!чною з шшого боку, а з другого - не може бути повноцшною без опори на емоцй' i цшесп-рямоване культивування «почутпв колективу»: сшв-переживання, гордосл, жалосп, сорому i т.д. Емо-цшно-чуттеве «наповнення» допомагае вихованцям осягнути свою толерантшсть не тшьки розумом, а й серцем, пропустити 1х через свою душу. Тому, досить вдало в програмах цих краш практикуються суджен-ня, як! спираються на безпосередшх переживаннях, сопереживаннях, почуттях [8].

Для Украши, де суспшьство стурбоване питаниями нацiонально!' вдентифшацп, пошуком шля-х!в гармоншного розвитку i мирного сшвюнування культур, звернення до проблематики мультикульту-рноï освгга е цшком законом!рним [9]. На даний час в нашш кра!нi чимала кшьшсть п!дл!тк!в, батьки яких вих!дц! !з бувших краïн Союзу (Росiï, Грузи, Бшорусп, Молдови, В!рмен^', Узбекистану, Туркме-н!стану). На думку автор!в для вiтчизняноï науки i осв!ти необхвдним е врахування позитивних !дей i елеменлв педагогiчноï д!яльност! в багатокультур-ному i багатоетн!чному середовищ! таких краш, як США, Канада, Австрал!я, Великобриташя, Шмеччина. Адже, передуйм у навчально -виховному про-цей в Украïнi бракуе системи навчання щодо:

- побудови гармоншного дiалогу субкультур, подолання форм дискримiнацiï представнишв тих чи шших субкультур;

- штегращя щей мультйкультурно!' освiти в 3MÎCT навчальних предметiв, органiзацiï мультйкуль-турноï освiти на Bcix рiвнях освпнього процесу;

- вироблення наукових i навчально-методич-них документiв, що мютять критерiï результативностi мультйкультурноï освiти;

- опис процедур оцшки вiдповiдноï дiяльностi навчальних закладiв;

- використання спещальних методiв, як1 фор-мують мультикультурне мислення; органiзацiя педа-гогiчноï освгти вихователiв, вчителiв, викладачiв, го-тових до роботи в багатокультурному середовища

5. Результата дослiдження

Потреба глибокого вивчення i узагальнення досввду краïн-лiдерiв в областi впровадження вдей мультикультурно!' освiти наростае в силу того, що вь тчизняна система виховання та освiти на даний час не у повнш мiрi просякнута iдеею толерантностi. До-свiд таких краш, як (США, Канада, Австралiя, Великобритания, Нiмеччина) е досить показовим в аспект! формування особистосп в умовах багатоетшчного i багатокультурного соцiуму.

Тому, принципово важливим на сьогодшшнш день е запозичення передового досвщу розглянутих зарубiжних краш щодо формування «вектору» украь нсько1' толерантносп через призму мультикультурно!' освiти та виховання.

6. Висновки

Вивчаючи проблему формування толерантност через призму «злиття культур» з'ясовано, що толерант-нсть е iнтегральною характеристикою iндивiда, яка оп-тимiзуе його здатнiсть до «ефективно!» та «коректно!» взаемодй' у мультикультурному середовищi. Мультику-

льтурал!зм е одним !з важливих аспекттв толерантносп, який характеризуеться взаемопроникненням, збагачен-ням етшчних культур, емоцшно! самовадцаносп тощо.

Досввд ряду кра!н (США, Канада, Австрал1я, Великобритания, Шмеччина) свадчить про те, що толерантшсть в цих кранах формувалася шд впливом таких чиннк1в, як культурно- плюралютичний, демогра-ф!чний та полiтико-iдеологiчний, сощально-етшчний. Толерантшсть падлитав та юнаюв в цих кранах побу-дована на принципах емоцшно!' ввдкритосп, доброзич-ливостг, позитивно! комунiкацii, дов!р!, культивуванш «почуття колективу».

На думку автор!в, головними напрямками формування «укра!нсько!» толерантносп в систем! му-льтикультурного середовища та освгти е:

- розробка мехашзму впровадження мультикультурно! освгга на вах р!внях оргашзацп освгтньо-го процесу (вщ дитячого садочка до вищих навчальних закладов);

- формулювання критерив вадповадносп навчальних закладов вимогам мультшультурал!зму, вь дображених в шкшьнш документаци, процедури оць нки д!яльносп навчальних закладов;

- оргашзац1я зв'язшв навчальних закладов з шшими структурами суспшьства з метою спшьно! мультикультурно! освгга;

- впровадження програм подготовки виховате-ля/вчителя/викладача як посередника м1ж субкультурами, оргашзатора м!жкультурно! комушкацп.

В систем! впчизняного виховання/освпи особи-спсть мае отримати уявлення про наступним категорь ям, як1 мають безпосередне вщношення до таких понять, як «толерантшсть», «полшультуршсть», «крос-культурний д!алог»: повага прав ! свобод, повага люд-сько! пдносп, справедливють, неупереджешсть, повага до нацюнальних трацицiй ! культури, загальнолюд-ських цшностей, готовшсть до розумного компромюу, щншсть культурно! багатомаштносп тощо.

Лпература

1. Бахов, I. С. Канадський мультикультуралiзм: вiд схвалення до критики i фобй [Текст]: монографш / I. С. Бахов; ред. Н. М. Чернуха. - К.: Центр учбово! лГтератури, 2016. - 174 с.

2. Опенко, О. I. Полжультурш засади вищо! освгти Велико! Британй, США, Канади i Австралй [Текст] / О. I. Опен-ко // Педагопчш науки: теорш, гсторш, шновацшш технологи. - 2014. - № 10. - С. 173-181.

3. Концепця мультикультуралГзму [Текст]: зб. наук. пр. / ред. О. £. Гомглко. - К.: Стилос, 2005. - 143 с.

4. Banks, J. Multiethnic Education: Theory and Practice [Text] / J. A. Banks. - Boston: Allyn and Bacon, 1981. - 336 р.

5. Nieto, S. Affirming diversity: The sociopolitical context of multicultural education [Text] / S. Nieto, P. Bode. - London: Pearson, 2012. - 480 p.

6. Sliter, K. Multicultural Education in Your Classroom [Text] / K. Sliter. - New York, 2012. - 202 р.

7. Декларация принципов терпимосп, утверждена резолюцией 5.61 Генеральной конференции ЮНЕСКО от 16 ноября 1995 года [Текст]. - 1995. - Режим доступа: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_503

8. Екадумов, А. И. Диалог культур и парадоксы мультикультурализма в многополярном мире [Текст] / А. И. Екаду-мов. - Минск: БГУ, 2015. - 157 c.

9. Дрожжина, С. В. МультикультуралГзм: концептуальна модель та праксеолопчш вимГри !! реалГзацп в украшському сощумГ [Текст]: автореф. дис. ... д-ра фшос. наук / С. В. Дрожжина. - СГмферополь, 2010. - 31 с.

10. Этнопсихологический словарь [Текст] / ред. В. Г. Крысько. - М.: Московский психолого-социальный институт, 1999. - 343 с.

Рекомендовано до публгкацИ д-р психол. наук, професор Сергеенкова О. П.

Дата надходження рукопису 21.03.2017

Шпильова 1нна Сергй'вна, викладач, кафедра загально!, вжово! та педагопчно! психологи, Кшвський Ушверситет

Гмеш Бориса Гршченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кжв, Укра!на, 04053

E-mail: inna.shpilevaya4@gmail.com